Використання потенціалу інклюзивного лідерства в шкільній освіті корінних народів Канади

  • Вид работы:
    Статья
  • Предмет:
    Педагогика
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    8,48 Кб
  • Опубликовано:
    2017-08-27
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Використання потенціалу інклюзивного лідерства в шкільній освіті корінних народів Канади














Використання потенціалу інклюзивного лідерства в шкільній освіті корінних народів Канади

Постановка проблеми. Основною метою освіти є розвиток та соціалізація дітей та молоді. Первинна соціалізація відбувається у родинному оточенні, коли батьки виховують своїх дітей в колі сімї. Вторинна соціалізація особистості, як правило, відбувається за допомогою формальних інституцій як соціальних утворень. У суспільствах, де існують школи, учнів навчають цінностей, знань, умінь та навичок, необхідних для ефективного функціонування у суспільстві, а сукупність необхідної для засвоєння інформації втілюється у навчальних програмах.

Сучасна система освіти Канади розвивається у полікультурному середовищі. Підтримання національних елементів освіти та розвиток культури і традицій різних народів світу є широко розповсюдженою практикою у полікультурному канадському суспільстві. Представники кожної етнічної групи, дотримуючись культурних особливостей канадського суспільства, в той же час зберігають та передають з покоління в покоління власну національну культуру, традиції, цінності та світогляд. У школах системи загальної шкільної освіти знайомлять дітей із особливостями мови, культури, традицій різних народів світу. Змістове наповнення навчальних програм, методика викладання матеріалу набувають особливого значення для соціалізації особистості та формування її світогляду, оскільки збереженнята передача культурних цінностей значно залежить від того, чого навчають у школах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Освіта Канади, її різновиди (формальна, неформальна), історія її розвитку, різні її рівні (навчання та розвиток у період раннього дитинства; система початкової та середньої загальноосвітньої школи; подальша освіта; навчання дорослих та розвиток умінь і навичок) досліджуються вітчизняними та зарубіжними науковцями: Т. Кучай, Дж. Едвардз (J. Edwards), Н. Френсіс (N. Francis), Дж. Рейне (J. Reyhner) (шкільна освіта Канади); О. Барабаш,

Н.Мукан, М. Лещенко (неперервна освіта); О. Огі - єнко, К. Воядже (C. Voyageur), Б. Келліу (B. Calliou) (полікультурна освіта Канади); Ю. Шийка, С. Шепсон (S. Shapson), В. ОДойлі (V. ODoyley), К. Хілтенстем (K. Hyltenstam), Л. Олбер (L. Olber) (білінгвальна освіта) тощо.

Освіту корінного населення Канади вивчали С. Андерсен (C. Andersen, A. Johns), Дж. Куммінс (J. Cummins), Й. Хеберт (Y. Hebert), Д. МкКас - кілл (D. McCaskill), Х. Рехем (H. Raham), Дж. Фрі - сен (J. Friesen), В. Фрісен (V. Friesen), Дж. Ламбе (J. Lambe), проте, використання потенціалу інклюзивного лідерства в шкільній освіті корінних народів Канади ще не була предметом наукового дослідження вітчизняних науковців.

Мета статті. Метою статті є дослідження використання потенціалу інклюзивного лідерства в шкільній освіті корінних народів Канади. Автором визначено такі завдання: 1) виконати аналіз науково-педагогічної літератури, що висвітлює окремі аспекти окресленої проблеми; 2) вивчити канадський досвід залучення батьків, громадських діячів, представників громад корінних народів до навчального процесу й життєдіяльності школи та визначити його вплив на успішність учнів.

Виклад основного матеріалу. Результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців свідчать, що характерною особливістю розвитку системи шкільної освіти Канади на початку ХХІ ст. є розвиток інклюзивного лідерства (англ. - inclusive leadership). Інклюзивне лідерство, як зауважує З. Магдач, передбачає залучення до освітнього процесу людей, що знаходяться в середині освітньої організації і займають різні формальні посади, а також людей, що мають відношення до навчально-виховного процесу, але знаходяться поза межами освітньої організації [1]. Особливу увагу в інклюзивному лідерстві звертають на залучення до продуктивної співпраці осіб різного етнічного та культурного походження, характеру, складу мислення, світогляду тощо. Практика інклюзивного лідерства активно застосовується у системі освіти корінного населення Канади і має позитивний вплив на успішність учнів.

У контексті інклюзивного лідерства активну участь в освітньому процесі окрім вчителів, соціальних працівників, завучів та директорів шкіл, беруть батьки та представники громади [2], [3]. Зважаючи на особливу роль суспільства корінних жителів та їхніх громад, які традиційно були й залишаються невідємною частиною освіти та виховання молодого покоління, інклюзивне лідерство відіграє особливе значення на сучасному етапі розвитку освіти корінних народів Канади.

Як свідчать результати виконаного дослідження, у провінції Британська Колумбія рівень учнівської успішності серед представників корінного населення значно вищий у шкільних районах, які розвинули партнерські відносини із місцевими представниками - лідерами корінних жителів, і які беруть активну участь у прийнятті освітніх рішень.

Про позитивні зміни свідчать статистичні дані про успішність учнів 17 шкіл у провінції Альберта, які активно впроваджували Проект навчального середовища школа-громада (англ. School-Community learning environment project). У рамках цього проекту школи запровадили низку стратегій щодо залучення батьків та громади до навчально-виховного процесу. Однією з найуспішніших програм цього проекту, створена спеціально для батьків та учнів корінного населення, стала програма залучення батьків з метою покращення успішності учнів «Сімї та школи разом» (англ. FAST - Families and schools together). У провінції Британська Колумбія у 2004 р. засновано Клуб батьків дітей перших націй (англ. First Nations Parents Club), який сприяв утворенню 134 місцевих батьківських комітетів та обєднав близько 2800 осіб [7].

За допомогою Асоціації шкіл перших націй батьків забезпечують інформаційними матеріалами, навчальною підтримкою, для них організовуються спеціальні семінари та конференції, проводяться спеціальні тренінги, які навчають їх допомагати дітям у навчанні, інформують, як використовувати наявні ресурси для підвищення успішності їхніх дітей.

Оцінювання програм у різних провінціях та територіях Канади свідчить, що у 31 канадській школі, які залучили 387 батьків та більше 600 учнів, батьки почали значно більше приділяти уваги навчанню своїх дітей, а також почали допомагати готувати домашнє завдання [7]. Необхідно зазначити, що хоча дослідження свідчать про підвищення рівня успішності, зацікавленості учнів та батьків в освіті дітей, співпраця школи, громади й батьків у різних місцевостях значно відрізняється, залежно від конкретних академічних потреб учнів, потреб громади, історико-куль - турних особливостей розвитку освіти у певному шкільному районі чи провінції. Відрізняються і рівень залучення громади до навчального процесу. Це може бути виконання громадою рад - ницьких, консультаційних функцій щодо впровадження певних рішень шкільної адміністрації, участь громади у прийнятті рішень і плануванні освітньої діяльності чи самостійне прийняття рішень громадою корінних жителів із подальшим узгодженням їх із адміністрацією школи.

Окрім цього, з метою покращення результативності шкільної освіти та підвищення рівня успішності учнів - представників корінного походження Департамент індіанців та розвитку півночі Канади запровадив низку освітніх партнерських програм (англ. Education Partnerships Programs), спрямованих на посилення співпраці між представниками корінного населення, урядами провінцій і територій Канади, федеральним урядом та місцевими органами управління освітою. Серед них варто виокремити, наприклад, Партнерство Окісіяпі (англ. Okiciyapi partnership), що обєднує загальноосвітні школи м. Саскатун (провінція Саскачеван), Раду племен м. Саскатун та Центральну міську федеращю метисів (англ. Central Urban Metis Federation). У результаті співпраці цих організацій, було розроблено культуровідповідні навчальні програми, програми професійного розвитку вчителів, що працюють з учнями - представниками корінного населення, спеціальні тести для визначення прогалин у знаннях в учнів корінного та некорінного походження, стратегії білінгвальної освіти для корінних жителів тощо.

Розвиток інклюзивного лідерства в освіті дітей корінних народів Канади спричинений певними тенденціями. Сучасний етап розвитку освіти корінного населення Канади характеризується тенденцією відродження традиційної народної педагогіки корінних жителів та її інтеграцією у сучасну систему освіти Канади. Синтез традиційного і сучасного породжує новітню систему освіти Канади, зокрема і систему освіти корінного населення, основною метою якої є формування бікультурної особистості - представника корінних народів Канади із чітко визначеною національною ідентичністю, який володіє усіма необхідними знаннями та навичками, щоб стати успішним у домінуючому канадському суспільстві. Центральними в навчальних програмах є вивчення мови та культури корінних народів. Відроджуються традиційні методи навчання, асаме навчання на практиці та усні розповіді легенд й історій, оживляється інтерес до вивчення мов корінних народів Канади, традиційна музика і танці корінних жителів стають важливою частиною сучасного навчання [4], [6].

Результати дослідження освіти корінних народів у полікультурному суспільстві Канади свідчать, що учні шкіл, у яких підтримують і поважають їхню культуру, досягають високих показників успішності. Однак, академічний та професійний успіх учнів, а також їхнє майбутнє значно залежать від розуміння домінантної культури нації, в якій вони проживають. У даному випадку це - канадське суспільство. Освітній процес повинен забезпечити корінне населення знаннями, як культура їхнього народу взаємодіє у сучасному світі із полікультурним канадським суспільством. Отже, завданням освіти буде формування особистості, яка володіє знаннями, вміннями та навичками і може функціонувати як в канадському полікультурному суспільстві, так і в спільноті корінних жителів.

Як відомо, основним фактором, що відіграє вирішальну роль в успішності будь-якого учня, є мотивація. Присутність мотивації сприяє пунктуальності, регулярному відвідуванню школи, позитивній поведінці та загалом створює конструктивне шкільне середовище. Як відомо, у сучасній педагогіці мотивацію поділяють на внутрішню і зовнішню.

У традиційній освіті корінних жителів мотивація дітей була внутрішньою і повністю залежала від зацікавленості самої дитини у навчально-виховному процесі. Дітей заохочували до виконання певних завдань і найчастіше, винагородою за виконання завдань була похвала зі сторони дорослих.

Особливу увагу слід звернути на методику викладання, зокрема способи подачі матеріалу, які використовуються для навчання учнів - представників корінного походження. Як правило, учні більше зацікавлюються навчальним матеріалом, якщо він відповідає їхнім інтересам і є наближений до повсякденного життя. У звязку з цим, важливо повязувати навчальний матеріал із навколишнім світом, особливо тією частиною реальності, з якою стикаються учні. Оскільки традиційна система навчання корінних жителів була зосереджена на опануванні знань шляхом практичних навичок, важливими у процесі навчально - виховної діяльності стають використання наочних матеріалів, аудіо та відео, кінестетичних видів діяльності [5]. «При кожній найменшій нагоді та доцільності, навчання учнів повинне відбуватися за межами навчальної аудиторії. Це може бути проведення екскурсії за межами школи чи просто прогулянка на шкільному подвірї. Учням значно легше знайти звязок між поняттями, якщо вони повязують його із власним досвідом [5].

Висновки і перспективи подальших досліджень. Отже, як свідчать результати виконаного дослідження, на початку ХХІ ст. в освіті корінних народів Канади широко використовується потенціал інклюзивного лідерства, що передбачає залучення до життєдіяльності школи та навчального процесу батьків, громадських діячів, представників громад корінних народів. Такий досвід є позитивним, оскільки забезпечує можливість формування конструктивного навчального середовища, що ґрунтується на освітніх стандартах та інкорпорує культуро відповідні навчальні ресурси, зокрема й засади традиційної педагогіки корінних народів. Це, своєю чергою, сприяє підвищенню мотивації та зацікавлення учнів, а відтак відображається на рівні їхньої успішності.



Список літератури

корінний педагогічний учень лідерство

1.Магдач З.Т. Розвиток системи управління шкільною освітою в Канаді: дисертація на здобуття наук. ст. канд. пед. наук. 13.00.01 / З.Т. Магдач - Львів, 2013 р. - 245 с.

2.Мукан Н.В. Формування взаємин батьків і дітей у творчому доробку українсько-канадських педагогів / Н.В. Мукан // Науковий вісник. Педагогіка та психологія. Збірник наукових праць. - Чернівці: Чернівецький НУ, 2012. - Вип. 620. - С. 132-137.

3.Мукан Н.В. Особенности сотрудничества между учителями и родителями: опыт Канады / Н.В. Мукан // Вестник Академии педагогических наук Казахстана. - 2013. - №2 (март-апрель). - С. 26-31.

4.Indian Education in Canada. Vol. 2. The Challenge / Ed. by J. Barman, Y. Heebert, D. McGaskill. - University of British Columbia Press, 1987. - 260 p.

5.Integrating Aboriginal Perspectives into Curricula. - Manitoba Education and Youth, 2003. - 71 p.

6.Kiedrowski J. Trends in Indigenous Policing Models: An International Comparison / J. Kiedrowski. - Compliance Strategy Group, Ottawa, 2013. - 55 p.

7.Raham H. Best Practices in Aboriginal Education: A Literature Review and Analysis for Policy Directions / H. Raham. - Office of the Federal Interlocutor, Indian and Northern Affairs Canada, 2009. - 104 p.

Похожие работы на - Використання потенціалу інклюзивного лідерства в шкільній освіті корінних народів Канади

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!