Використання інтернет-технологій у роботі викладача вищого навчального закладу

Використання інтернет-технологій у роботі викладача вищого навчального закладу

Використання інтернет-технологій у роботі викладача вищого навчального закладу

Постановка проблеми. В даний час для конкурентоспроможного фахівця будь - якої області необхідно вміти швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, максимально використовуючи арсенал пропонованої медіапродукції за допомогою телекомунікаційних мереж, Інтернету, відео, преси тощо. Крім практичних навичок володіння різними медіа (компютерною технікою, інтернетом, сучасною відео, аудіоапаратурою), значно актуалізується значимість аналізу і синтезу просторово тимчасової реальності, здатності «читати», інтерпретувати й оцінювати медіатексти, викладені в будь-якому вигляді медіа, здійснювати їх декодування, критично розцінювати медійні повідомлення.

Сьогодні неможливо уявити сучасну систему освіти без використання інформаційних технологій в процесі навчання, в тому числі із застосуванням компютерної техніки і глобальних інформаційних мереж. Однак для отримання оперативної інформації, її переробки та використання недостатньо просто натискати на клавіші компютера. Навички, які необхідні для отримання потрібної інформації, сьогодні не обмежуються простими операціями користувача, а вимагають певних технічних умов та зусиль для оволодіння ними. Крім власне оволодіння новою інформаційною культурою сучасний фахівець повинен володіти навичками самостійного пошуку та аналізу необхідних даних, достовірних, адекватних і достатніх для виконання поставленої переднім завдання. Сучасні методи навчання наразі повинні сприяти формуванню подібних навичок у майбутнього фахівця.

Інформаційні технології в освіті - це шлях до створення єдиного освітнього простору, необхідність якого відчувається все сильніше з розширенням світових інтеграційних процесів. Єдиний освітній простір для студента відкриває можливість отримання знань і диплома за обраною спеціальністю в будь-якому навчальному закладі світу (при відповідному методологічному і мережевому забезпеченні), для викладача - це можливість ознайомлення з найцікавішими і ефективними навчальними методиками, для навчального закладу - це розширення можливостей для маркетингу своїх освітніх послуг на світовому ринку.

Ще одна причина, яка повинна бути названа в ряду чинників зростання значущості нових освітніх технологій в сучасній вищій освіті, - це можливість підвищити ефективність використання часу студенту та викладачу. Так, використання в навчальному процесі частково дистанційного методу дозволяє студенту самостійно освоювати відповідні розділи програми, спілкуватися з викладачем за допомогою електронної пошти, отримувати індивідуальні завдання і виконувати їх у зручний час. Скорочення загального обсягу аудиторного навантаження і розвиток навичок самостійної роботи можливо також і при використанні модульного навчання, яке найбільш доцільно використовувати при вивченні студентами теоретичного курсу дисциплін спеціалізації.

Безумовно, широке використання можливостей глобальних компютерних мереж повязано з численними труднощами субєктивного і обєктивного характеру. Типова проблема, яка виникає в подібних випадках, полягає в обмеженості доступу викладачів, студентів до ресурсів мережі. Це повязано з низкою матеріально-технічних факторів [5]:

відсутність потрібного матеріального забезпечення, зокрема, недостатня кількість модемів і персональних компютерів відповідного класу;

обмеженість часу роботи в мережі;

відсутність стійких і надійних каналів звязку.

Інтернет-технології мають як незаперечні переваги, так, і мало доступний для спостереження негатив, що потребує додаткового вивчення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню використання інтернет-технологій в педагогічній освіті приділено значну увагу в роботах таких вчених: А.А. Андрєєв, В.Є. Биков,

І.А. Зимня, С.П. Капіца, Г.О. Козлакова, С.Л. Му - шер, Е.С. Полат, А.Ю. Себрант, А.Л. Семенов, Ю.Г. Татур, В.М. Філіппов та інші.

Сучасні зміни в системі освіти засновані на останніх досягненнях науки і техніки в області інформаційних, компютерних і телекомунікаційних технологій, психолого-педагогічні основи яких були розглянуті в працях Б.С. Гершунського, Я.Л. Ваграменко, В.В. Лаптєва, М.П. Сподарець, Є.І. Машбіц, Е.С. Полат.

Інформатизація вищої професійної освіти і психолого-педагогічне обґрунтування можливостей використання інформаційних технологій у вищій школі досліджено Б.С. Гершунським, Є.І. Машбіц, І.В. Роберт, В.А. Садовничий, В.І. Солдаткіним.

Питання технологій навчання висвітлено у роботах В.П. Беспалько, М.Я. Віленського, Н.Ф. Маслова, П.І. Образцова, Н.Ф. Тализіної, Г.К. Селевко.

Формування компетентнісного підходу в умовах використання інформаційних технологій досліджували Н. Баграмова, І.О. Зимня, А.І. Суригін, Ю.В. Фролов, В.Д. Шадриков.

Використання компютерних та інформаційно-комунікаційних технологій в освіті в цілому і під час самостійної роботи студентів зокрема вивчали М.А. Акопова, А.А. Андрєєв, Я.А. Вагра - менко, В.В. Лаптєв, Е.С. Полат, А.В. Хуторський, Л.В. Жарова, І.І. Ільясов, Б.П. Єсіпов, В.Я. Ляудіс.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В сучасних умовах реформування освіти та євроінтеграційне спрямування вищої освіти вимагають дослідження такі аспекти проблеми як формування навичок самостійної роботи та самоосвіти студентів при використанні навчально-комунікативних засобів.

Варто наголосити, що успіх від спільної діяльності викладача і студента багато в чому залежить від організації навчальної діяльності. Відомо, що під час аудиторної роботи активніший викладач, а студенти виконують більш-менш пасивну роль, в той час як найвищий ступінь активності зявляється при організації самостійної роботи студентів. Але не кожна «самостійна робота» є по суті самостійною. Тому дуже важливо розглянути питання про те, як підготувати студентів до самостійної діяльності і як організувати їх самостійну роботу так, щоб у них був і інтерес до роботи, і задоволення від результату.

Сучасне покоління студентів - це покоління людей інформаційного суспільства та компютерних технологій. Сьогодні у вищах навчається покоління, професійна діяльність якого буде будуватися на використанні інформаційних технологій і використанні ресурсів компютерних систем. Саме тому в сучасній вищій школі виникає необхідність використання сучасних компютерних та Інтернет-технологій при організації навчання.

Виклад основного матеріалу. Інтернет-технології - це комунікаційні, інформаційні та інші технології та сервіси, ґрунтуючись на які здійснюється діяльність в Інтернеті або за допомогою нього. Простими словами, Інтернет-технології - це все, що повязано з Інтернетом, в першу чергу, звичайно сайти в усьому їх різноманітті. Сучасні Web-технології не стоять на місці [7].

Використання інформаційно-компютерних технологій відкриває для викладача нові можливості у викладанні навчального предмету. Вивчення будь-якої дисципліни з використанням Web-технологій дає студентам можливість для роздумів і участі у створенні елементів навчального заняття, що сприяє розвитку пізнавального інтересу студентів до предмету та до навчання загалом [6]. Впровадження Web-технологій в освітній процес покликане підвищити ефективність проведення занять студентів, зокрема, методики навчання біології, посилити привабливість подачі матеріалу (перегляд фрагментів уроків), здійснити диференціацію видів завдань, а також урізноманітнити форми зворотного звязку.

Вивчення методики навчання біології студентів має забезпечити повноцінний розвиток особистості майбутнього вчителя, формування у нього розуміння цінності предмету, усвідомлення цінності освіти в сучасному світі і знань для саморозвитку і руху вперед.

Актуальними завданнями сучасної вищої освіті є:

вмотивованість (студенти, на жаль, не завжди розуміють, навіщо вивчаються ті чи інші питання або предмети);

індивідуальний підхід, що враховує інтереси студентів;

використання інноваційних технологій, проектної діяльності в навчанні методики навчання біології;

свідоме застосування отриманих знань, умінь, навичок, що дозволяють студентам бути готовими до адекватних дій, до прогнозування та оцінки різних ситуацій, використовувати досягнення науки з метою раціоналізації власних дій і підвищення продуктивності [1, с. 5].

Застосування засобів інформаційних технологій в процесі методики навчання біології сприяє підвищенню ефективності навчального процесу в області оволодіння умінням самостійного вилучення і представлення знань, оволодіння загальними методами пізнання і стратегією засвоєння навчального матеріалу. Інтернет-технології дозволяють отримати доступ до необмежених масивів інформації, що зберігається в централізованих банках даних. Це дає можливість викладачам при організації навчального процесу спиратися на весь запас знань, доступних користувачеві мережі Інтернет.

Виділимо основні напрямки використання Інтернет-технологій в навчальному процесі та в діяльності студентства. До них ми відносимо: пошук матеріалів в мережі Інтернет для дослідницької роботи; отримання інформації про конференції, конкурси і гранти; відправка заявок, доповідей на конференції; публікація результатів дослідних робіт; взаємодія з центрами, що організують дослідницьку діяльність; листування з однодумцями в інших містах і країнах; виконання самостійних завдань; складання рефератів тощо [4, с. 124].

Інформаційні технології в практиці навчання сприяють творчому та моральному розвитку особистості студентів і здійснюють особистісно - орієнтоване спілкування викладача з кожним з них. Застосування компютера в навчанні не обмежується заняттями, велику роль тут відіграє самостійна робота. У студентів формується зацікавлене ставлення до досліджуваного матеріалу, віра у власні сили і здібності. Введення в практику методів самостійної роботи студентів сприяє освоєнню ними навичок продуктивної роботи по досягненню мети, створює передумови інтеграції вивчення засобів інформатики з освоєнням предметного змісту інших дисциплін.

Систематичне використання засобів інформаційних технологій долучає студентів до сучасних методів навчання і готує їх до інтелектуальної діяльності в інформаційному суспільстві. Широке використання Інтернет в процесі навчання не тільки допомагає викладачам і студентам накопичувати, систематизувати знання, обмінюватися ними, але і дозволяє перетинати кордони і тимчасові пояси, змушує мислити по-новому. Взаємодія вчителя зі студентом через компютерні мережі, інтерактивна взаємодія - є новою специфічною формою освіти. Для сучасних і допитливих студентів - це можливість займатися самоосвітою. Для викладача - це можливість підвищення кваліфікації [8, с. 59].

Дослідження структури і змісту вітчизняного та зарубіжного навчально-методичного забезпечення дозволили сформувати оптимальний склад електронного навчально-методичного комплексу [5].

Важливий етап організації навчального процесу - вибір оптимальних форм проведення занять [2, с. 814]:

1)лекція (аудіо, відео, слайд-лекція, текстова);

2)консультація (індивідуальна, групова, ау - діо, по електронній пошті);

3)семінар (аудіоконференція, відеоконферен - ція, епістоконференція);

4)лабораторно-практичні заняття;

5)проект (груповий, індивідуальний, дослідницький, творчий, інформаційний);

6)індивідуальні завдання (есе, реферат, завдання);

8)іспит, залік;

9)ситуаційні задачі (кейс-стаді);

10)навчальна науково-дослідницька робота.

Цей список постійно оновлюється і розширюється. Наприклад, інтенсивно досліджуються педагогічні можливості застосування Google - сервісів та Google-форм для організації спільної комфортної мережевої діяльності в навчанні. Google-форми дозволяють спільно працювати з веб-документами, обмінюватися інформацією і працювати з масовими публікаціями.

Використання мережі тільки в якості додаткового джерела інформації є однобоким і, по суті, не впливає на навчальний процес. Побудова навчання з активним використанням інформаційних технологій та Інтернет-ресурсів дозволить значно збільшити частку самостійної роботи студентів і створити максимально комфортний режим роботи. На сьогоднішній день виділяють чотири основні функції Google-форм в рамках освіти [3, с. 20]:

своєчасне і періодичне поширення інформації серед студентів (наприклад, презентацій, які використовуються викладачем);

збір інформації від студентів (відповідей, тестів, письмових робіт, матеріалів до заняття) по електронній пошті;

залучення студентів до процесу дослідження і процес збору та аналізу інформації (опція «інтернет-навчання» містить онлайн-дошку оголошень, на якій знаходяться запропоновані, в тому числі і студентами, теми для обговорення);

зміна статусу викладача, який виступає в якості тьютора і керує процесом навчання на відстані.

Умовами для реалізації Google-форм у навчанні є: вільний доступ викладача і студентівдо компютерів, підключеним до Інтернету; наявність у викладача навичок роботи в Інтернеті і знань про програмні продукти (технічні рішення) та Інтернет-технології, навичок розробки та проведення занять за допомогою мультимедійних технологій; розробка курсу з урахуванням використання інформаційних технологій.

Необхідність застосування новітніх інформаційних технологій у вузівському навчанні продиктована зміною ролі викладача в навчальному процесі. На сьогоднішній день основне завдання викладача не надати студенту інформацію, а організувати процес доступу до неї і засобів обробки. Отримана в результаті спільної діяльності інформація стає особистим знанням студента, а викладач виконує роль тьютора, який допомагає студенту в самостійної діяльності з освоєння знань.

Створення власного сайту для викладачів на сьогоднішній день є здійсненним завданням, набагато серйознішого підходу вимагає спеціальна розробка курсу з використанням Інтернет-сайту та формування комплекту методичних матеріалів для розміщення на особистій сторінці. Необхідно уточнити, що технічні засоби забезпечення навчального курсу стають навчальними тільки в процесі реалізації їх дидактичних властивостей. Виходячи з цього, акценти повинні бути зміщені на розробку ефективних процесів навчання з метою освоєння заданого набору знань і навичок, а не на формування технічного засобу навчання (останнє має розглядатися як допоміжний інструмент).

Застосування подібної технології найбільш логічно в межах саме модульної форми організації навчання. Після проведення настановчих лекцій викладач продовжує керівництво процесом самостійного позаадиторного навчання через Google-форми або інші доступні сервіси, які слугують місцем спілкування викладача зі студентами. Як правило, для цього важливо розмістити на сторінці: календарно-тематичний план курсу; розклад консультацій; презентаційні або допоміжні матеріали; список завдань для студентів, терміни їх виконання та вимоги до оформлення, а також спосіб їх подання: по електронній пошті або на паперовому носії (перший варіант підвищує ефективність використання сайту); інформацію про форми зворотного звязку (перелік форм контролю і шкалу оцінки результатів роботи), видах і часу перевірочних робіт (проміжних і заключних); список рекомендованої літератури та Інтернет-посилань по темі дослідження; дошку поточних оголошень, на якій розміщується актуальна інформація.

Спілкування зі студентами через Google-форми дозволяє зменшити число аудиторних консультацій, дає можливість постійно перебувати «на звязку», контролювати процес самостійного навчання, а також побудувати зі студентами ситуацію співпраці. Це дозволить підвищити зацікавленість студентів у процесі і результаті навчання.

Висновки і пропозиції. Таким чином, застосування зокрема Google-форм в Інтернеті є сполучною ланкою між викладачем і студентами, дає можливість більш раціонально побудувати навчальний процес, скоординувати позааудиторну самостійну роботу студентів, а також в кілька разів підвищити ефективність аудиторних занять та консультацій.

Впровадження методів навчання з використанням інформаційних технологій хоча й вимагає великих витрат, як фінансових, так і організаційних, але багато в чому підвищують ефективність навчання і дозволяють забезпечити конкурентоспроможність навчального закладу на ринку освітніх послуг.

Список літератури

заняття викладач інтернет навчання

1.Акопова М.А. Гуманитарная составляющая технического образования / М.А. Акопова // Вопросы методики преподавания в вузе. - СПб.: Изд-во Политехи, ун-та. - 2005. - Вып. 8 (спец.). - С. 4-11.

2.Болотов В.А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В.А. Болотов, В.В. Сериков // Педагогика. 2003. - №10. - С. 814.

4.Педагогические технологии дистанционного обучения: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведение / Е.С. Полат, М.В. Моисеева, А.Е. Петров и др.; под ред. Е.С. Полат. - М.: Академия, 2006. - 400 с.

5.Полат Е.С. Интернет в школе: проблемы и решения. - Электронный ресурс. / Е.С. Полат. - 2012 - Режим доступа: http: / / edu.minfin.gov.ua/LearningProcess/RemoteEducation/Pages/Проблеми-впровадження - дистанційної-освіти-в-Україні.азрх

6.Постернак Н.О. Пізнавальний інтерес та формування його під впливом знань про лікарські рослини на уроках біології // Рідна школа. - 2001. - №3. - С. 41-45.

7.Титова С.В. Электронная почта. Способы интеграции и использования Электронный ресурс / С.В. Титова. - 2014 - Режим доступа: #"justify">8.Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования / А.В. Хуторской // Народное образование. - 2003. - №2. - С. 58-64.