Вища рада юстиції

Вища рада юстиції

Зміст

Вступ

Розділ І. Правовий статус вищої ради юстиції

Розділ ІІ. Повноваження вищої ради юстиції

Розділ ІІІ. Склад і порядок формування вищої ради юстиції

3.1 Склад Вищої ради юстиції і вимоги до її членів

3.2 Порядок утворення Вищої ради юстиції

3.3 Повноважність Вищої ради юстиції

Розділ IV. Повноваження членів та організація роботи вищої ради юстиції

4.1 Повноваження члена Вищої ради юстиції

4.2 Повноваження Голови ВРЮ та його заступника

4.3 Структура Вищої ради юстиції

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми полягає в дослідженні проблем організації й діяльності державного інституту - Вищої ради юстиції. Гарантування громадянам права на розгляд їх справ компетентним, незалежним і неупередженим судом потребує створення органу, який взяв би на себе відповідальність за формування високопрофесійного суддівського корпусу.

Метою даної роботи є висвітлення питань складу, повноважень Вищої ради юстиції та її членів та місця в системі правосуддя України на основі сучасного українського законодавства.

В Україні під час кожного історичного періоду по-різному вирішувалось питання формування суддівського корпусу. За часів Центральної Ради в грудні 1917 року був прийнятий Закон "Про умови обсадження і порядок обрання суддів Генерального і апеляційного судів". За цим Законом усі судді обиралися Центральною радою. Кандидати мали подавати свої заяви до Секретаріату судових справ, який зобовязувався їх передавати до Центральної Ради. На одну посаду судді претендувало 4-6 осіб. Законом висувалася єдина вимога до кандидатів - наявність вищої освіти.

За часів Гетьманату згідно з Законом про утворення Державного Сенату від 8 липня 1918 року до кандидатів у судді до цієї вищої судової інстанції висувалися надзвичайно високі вимоги: мати вищу юридичну освіту, перебувати не менше як 15 років на посадах судового слідчого, товариша прокурора окружного суду або адвоката чи мати відповідний науковий ступінь з юридичних наук. Порядок добору та призначення на посаду був встановлений таким чином: міністр юстиції вносив подання щодо кандидата до Ради Міністрів, яка попередньо його розглядала, а після схвалення кандидатури гетьман Павло Скоропадський призначав своїм наказом цю особу суддею.

За радянського ладу запроваджувався принцип виборності суддів "трудящими із трудящих", який постійно пристосовувався до змін в організації радянської судової системи. Професійна підготовка кандидатів у судді залишалася поза увагою. У першу чергу враховувались моральні та ідеологічні якості. При призначенні на посаду судді вирішальну роль відігравала належність до Комуністичної партії.

Шлях побудови України як незалежної, демократичної, соціальної, правової держави вимагав насамперед змінити в реальному житті принцип "демократичного централізму" (декларований в СРСР) на принцип "розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову" . В звязку із зміною принципів побудови держави судова влада мала зайняти належне їй місце в державному механізмі, здобути фактичну і юридичну самостійність і незалежність у здійсненні правосуддя.

Усвідомлення необхідності проведення якнайшвидше реформ усіх сфер життя дало змогу Верховній Раді України на початку 1992 року схвалити Концепцію судово-правової реформи, яка передбачала формування судової гілки влади на якісно нових принципах і визначала етапи проведення цієї реформи. В цьому документі вперше було підняте питання про необхідність створення належного механізму відбору кадрів судової влади - безумовної гарантії незалежності суддів.

У незалежному судочинстві суддям відводиться особлива роль, адже, на відміну від інших видів державної влади, а саме органів законодавчої та виконавчої, судова влада надається судді особисто. У зв'язку з цим, до наявних проблем добору та формування суддівських кадрів потрібні прогресивні підходи. Судова влада тільки тоді зможе належним чином виконувати свої функції, коли посади суддів обійматимуть правознавці з високою професійною підготовкою та відповідними моральними якостями. Питання формування якісного суддівського корпусу є надзвичайно важливим для нашої держави. Від якості кадрового забезпечення системи судів загальної юрисдикції залежить якість відправлення правосуддя, а прийняття справедливих судових рішень сприяє утвердженню авторитету державної влади.

Незалежність суддів є важливою передумовою їх обєктивності, неупередженості та самостійності, дотримання під час здійснення правосуддя виключно закону, а також є гарантією належного виконання ними конституційних функцій із захисту прав і свобод людини та громадянина.

Для створення механізму забезпечення незалежності судової влади та реалізації основних засад та принципів судочинства Конституцією України та Законом України "Про Вищу раду юстиції" запроваджено нові підходи в формуванні суддівського корпусу. У розділі VIII Основного закону закладено конституційні основи створення та діяльності нового інституту в системі правосуддя, який раніше був невідомий вітчизняній практиці судоустрою, - Вищої ради юстиції.

Розділ І. Правовий статус вищої ради юстиції

Формування даного органу розпочалося у вересні 1996 року на III позачерговому зїзді суддів України. Свою діяльність Вища рада юстиції (ВРЮ) розпочала 31 березня 1998 року.

Аналоги цієї інституції існують в Іспанії, Італії, Франції (Вища рада магістратури) та деяких інших країнах Європи. В усіх країнах, де присутні такі органи, їх правовий статус регулюється національним законодавством, тобто у конституційному порядку визначаються: кількісний склад, особи, які входять до складу за правом (за посадою), вимоги до інших членів рад, порядок формування і термін дії складу, порядок визначення або обрання голови ради, його заступників, їх повноваження.

Закріплення правового статусу Вищої ради юстиції в Розділі VIII Конституції України "Правосуддя" говорить про початкове бачення цього нового для України інституту в системі органів судової влади. Суперечливим є місце Вищої ради юстиції в системі державних органів.

Від початку створення в Україні Вищої ради юстиції триває наукова дискусія щодо правового статусу даного органу. Так, на думку доктора юридичних наук, професора В.Б. Аверянова, для таких інституцій, як Вища рада юстиції, "здійснення державного управління обмежується внутрішньо організаційними межами та має допоміжне значення щодо її основних завдань і функцій"3.М. Запорожець називає Вищу раду юстиції органом, який бере участь у організаційному забезпеченні діяльності судів України 4. Професор О.Ф. Скакун у підручнику з теорії держави та права дає визначення Вищої ради юстиції як "вищий наглядовий (за адміністративною і дисциплінарною стороною діяльності суддів і прокурорів) орган в Україні"5. У контексті розгляду питання організації державного управління у сфері забезпечення діяльності органів правосуддя Голова Конституційного Суду України А.А. Стрижак визначає Вищу раду юстиції одним із органів, які здійснюють державне управління у сфері організації діяльності судових органів6. Професори В.Ф. Погорілко і В. В Долежан, досліджуючи статус Вищої ради юстиції, зазначили, що вона "не відноситься до органів виконавчої влади, а є незалежним органом, що не входить до жодної з гілок державної влади в Україні"7.

У теорії конституційного права вважається, що органи, подібні Вищій раді юстиції України належать до органів суддівського самоврядування. Також вважається, що Вища рада юстиції нарівні з прокуратурою, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Рахунковою палатою, Центральною виборчою комісією належить до системи контрольнонаглядових органів. У сфері адміністративного права Вища рада юстиції розглядається навіть як державний орган, що здійснює державне управління в органах судової влади. Існує думка, що в цьому разі при здійсненні своєї діяльності Вища рада виконує функції управління, що звязують в єдине ціле запланований результат, практичну діяльність по виконанню намічених завдань та отриманий результат.

При вирішенні цього питання велике значення мають особливості національної правової системи країни, а саме: особливості судоустрою, наявної системи органів суддівського самоврядування, розподіл повноважень по формуванню суддівського корпусу.

Так, відповідно до Конституції Угорської Республіки Державна рада правосуддя здійснює адміністративне керівництво судами, а органи суддівського самоврядування з нею у цьому співпрацюють. Конституція Іспанії визначає Генеральну раду судової влади як керівний орган у сфері заснування і діяльності судів та роботи суддів і магістратів. Конституція Республіки Польща покладає на Загальнопольську судову раду обов'язок стояти на сторожі незалежності судів і незалежності суддів.

У Португалії, Молдові, Польщі, Угорщині, Словенії, Македонії, Казахстані повноваження рад поширюються тільки на суди. У Франції, Італії, Іспанії, Хорватії, Вірменії, Румунії повноваження рад поширюються як на суддів, так і на працівників прокуратури. У Болгарії Вища судова рада призначає, переміщає і звільняє з посад не тільки суддів, але і прокурорів та слідчих. У вказаних країнах це пов'язано із подібністю правового статусу суддів та прокурорів.

Таким чином, ради юстиції можна поділити на три види:

) компетенція яких поширюється тільки на суддів;

) компетенція яких поширюється на суддів і прокурорів (до цього виду належить і Вища рада юстиції України);

) компетенція яких поширюється на суддів, прокурорів та інших осіб.

Зважаючи на зазначене та на частину 1 ст.1 Закону України "Про Вищу раду юстиції", пропонуємо визначити Вищу раду юстиції як державний, колегіальний, незалежний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, у системі судоустрою, що відповідає за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також приймати рішення стосовно порушень суддями і прокурорами вимог несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Розділ ІІ. Повноваження вищої ради юстиції

Відповідно до статі 3 Закону України "Про вищу раду юстиції" встановлено такі повноваження цього органу:

) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16.10.2001 №14-рп/2001 "щодо внесення Вищою радою юстиції подань про призначення суддів судів загальної юрисдикції на посади, в тому числі на адміністративні, положення пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України у системному звязку з пунктом 27 частини першої статті 85, частиною четвертою статті 126, частиною третьою статті 127, статтею 128 Конституції України треба розуміти так, що Вища рада юстиції вносить подання Президенту України про перше призначення на посаду професійного судді строком на пять років". При цьому "за змістом пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України право внесення подань Верховній Раді України про обрання суддів безстроково та призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції на Вищу раду юстиції не поширюється"9.

При вирішенні питання про дачу подання про призначення судді вперше на засіданні ВРЮ вивчаються передбачені Законом України "Про Вищу раду юстиції" матеріали кандидата на посаду судді, а також персонально розглядається сама кандидатура (ст.29 Закону України "Про Вищу раду юстиції"). Під час персонального розгляду кандидатури ВРЮ повинна переконатися не лише у наявності професійних знань для кваліфікованого відправлення правосуддя, але і в наявності необхідних моральних і ділових якостей, які б забезпечили здійснення правосуддя цим кандидатом сумлінно і неупереджено.

) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

Згідно з статтею 127 Конституції України: "Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої".

У випадку встановлення фактів порушення правил несумісності з посадою судді чи прокурора відповідно до вказаної статті Вища рада юстиції може прийняти рішення:

а) про визнання заняття суддею або прокурором іншою діяльністю, не сумісною з подальшим перебуванням на посаді судді або прокурора, і запропонувати йому у встановлений Вищою радою юстиції строк визначитися з питанням про продовження роботи на посаді судді або прокурора чи заняття іншою діяльністю з повідомленням Вищої ради юстиції;

б) про визнання порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності їх посади із заняттям іншою діяльністю і направити подання відповідним органам про звільнення їх з посади.

Пропозицію розглянути питання щодо несумісності діяльності судді чи прокурора із займаною посадою можуть подати:

а) народний депутат України;

б) Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, Міністр юстиції України - щодо суддів;

в) Генеральний прокурор України - щодо прокурорів;

г) Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

Вища рада юстиції - єдиний орган, що вповноважений розгляд ати питання про дисциплінарну відповідальність Голови, заступника Голови і суддів Верховного Суду України, голови, заступників голови і суддів вищих спеціалізованих судів. За наявності підстав Вища рада юстиції може прийняти рішення про накладення на зазначених суддів дисциплінарного стягнення або направити до органу, що призначив або обрав суддю, рішення про невідповідність судді займаній посаді разом з поданням про звільнення такого судді з посади.

Дисциплінарні стягнення, які вправі накладати Вища рада юстиції:

догана;

пониження кваліфікаційного класу.

) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Судді спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів, а також прокурори можуть подавати скарги до Вищої ради юстиції про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. За результатами розгляду скарги може бути прийняте наступне рішення:

а) скарга може бути задоволена, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності скасовано, дисциплінарне провадження закрито;

б) скарга може бути задоволена цілком або частково зі зміною рішення органу, що наклав дисциплінарне стягнення;

в) скарга може бути залишена без задоволення, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності - без зміни.

Таким чином, виходячи з повноважень Вищої ради юстиції можна сказати, що основним її призначенням і головним завданням є участь і контролювання процесу формування високопрофесійного суддівського корпусу, безпосереднє здійснення та контроль за застосуванням до суддів дисциплінарних заходів. При цьому ВРЮ покликана не тільки забезпечити добір кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні, але й бути, відповідно до своєї компетенції, гарантом незалежності суддів при здійсненні правосуддя.

Розділ ІІІ. Склад і порядок формування вищої ради юстиції

3.1 Склад Вищої ради юстиції і вимоги до її членів

Згідно з другою частиною статті 131 Конституції України, положення якої (статті) дублюються в статті 5 Закону України "Про Вищу Раду Юстиції", Вища Рада Юстиції складається з 20 членів. "Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України".

Таким чином, в процесі формування Вищої Ради Юстиції беруть участь три гілки влади, а також представники прокуратури, адвокатури та науки. Це здійснено з метою збалансування всіх гілок влади під час ухвалення відповідних рішень і щоб представники жодної з частин державної влади не мали вирішального голосу під час прийняття рішення щодо кандидата на посаду судді чи притягнення судді до відповідальності.

Згідно з вимогами Закону України "Про Вищу раду юстиції" на посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти пяти років і не старший шістдесяти чотирьох років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років. У разі якщо відповідно до цього Закону на посаду члена Вищої ради юстиції має бути призначений суддя, він призначається з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково. Вказані вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.

Не можуть бути членами Вищої ради юстиції особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які мають незняту або непогашену судимість, особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні", крім членів Вищої ради юстиції, які повинні увійти до нового складу Вищої ради юстиції за посадою, а також особи, які перебувають на адміністративних посадах у судах, крім членів, які входять до її складу за посадою.

3.2 Порядок утворення Вищої ради юстиції

Члени Вищої ради юстиції призначаються парламентом таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади членів Вищої ради юстиції вносяться депутатськими групами та фракціями.

Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається той кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції. При цьому двоє з трьох членів, що призначаються як Верховною Радою, так і Президентом, повинні бути суддями.

Кандидатури на посади членів Вищої ради юстиції зїздом суддів України визначаються за пропозицією делегатів зїзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів зїзду і включаються в бюлетень для прийняття рішення шляхом таємного голосування по кожній кандидатурі.

Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. У разі якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади членів Вищої ради юстиції, призначеними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів щодо інших кандидатів. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.

"З'їзд адвокатів України призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів.

Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону, крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті. "8

Порядок скликання і проведення зїзду адвокатів України визначаються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012, стаття 54).

Зїзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ скликається Радою юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ України. Призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів.

Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ здійснюється у порядку, аналогічному для зїздів суддів і та адвокатів України, крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою статті 10 Закону "Про Вищу Раду Юстиції".

Згідно Закону делегати на з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях працівників цих закладів та установ. Від вищих навчальних юридичних закладів, факультетів та наукових установ Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя обираються на з'їзд по п'ять делегатів.

Всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає двох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів. Положеннями Закону встановлено, що висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на всеукраїнській конференції працівників прокуратури здійснюються у тому ж самому порядку (відповідно до статті 10 Закону "Про Вищу раду юстиції").

У разі, якщо на конференції були висунені на посаду членів Вищої ради юстиції більш як два кандидати і ніхто з них не був обраний або був обраний тільки один, проводиться повторне голосування по двох кандидатурах, які набрали в першому турі більше голосів делегатів конференції, ніж інші.

У разі, якщо при повторному голосуванні не було обрано в межах квоти необхідної кількості членів Вищої ради юстиції, то нове голосування проводиться з висуненням інших кандидатів на вільні посади членів Вищої ради юстиції у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.

У разі якщо на конференції були висунені не більше двох кандидатів і ніхто з них не отримав необхідної більшості голосів, то для заміщення вільних посад членів Вищої ради юстиції проводиться нове голосування з висуванням інших кандидатів.

"З'їзди суддів, адвокатів, працівників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція працівників прокуратури з метою призначення членів Вищої ради юстиції проводяться не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних членів Вищої ради юстиції. Форми бюлетенів для голосування на з'їзді та конференції затверджуються згідно з Законом"8.

Таким чином, у Вищій Раді Юстиції з 20 членів більше половини складають судді (враховуючи ще Голову Верховного Суду України).

У Європейській хартії про статус суддів від 10 липня 1998 року визначено, що орган, який добирає суддів, призначає, переміщує в посаді та розглядає питання про їхню дисциплінарну відповідальність, має біти незалежним від виконавчої та законодавчої влади, не менш ніж наполовину складатися з суддів, обраних їхніми колегами, щоб це гарантувало якомога ширше представництво суддівства. Дисциплінарні санкції можуть накладатися лише "на підставі рішення, прийнятого за пропозицією чи висновком суду або органу, принаймні половина членів якого мають бути обрані суддями"11.

Тому, у 2010 році було внесено зміни до Закону "Про Вищу раду юстиції". Згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 <#"center">3.3 Повноважність Вищої ради юстиції

Кожний член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду, а отже, набуттям відповідних повноважень, складає на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту: "Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обовязки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів".

Прийняття присяги має важливе правове значення, оскільки Вища рада юстиції є повноважною за умов призначення до складу не менше 15 членів Ради (3/4 складу) та складення ними присяги (враховуючи тих осіб, які входять до складу Ради за посадою).

Як встановлює Закон, відмова скласти присягу має наслідком втрату членства у Вищій раді юстиції. Разом з тим, чинне законодавство України не визначає, які саме дії чи бездіяльність новопризначеного члена Ради свідчать про таку відмову. Лише у регламенті Верховної Ради України зазначено, що відмова має бути письмовою.

Немає у Законі й положень, що встановлюють обовязковість чи необовязковість складення присяги членами Вищої ради юстиції, повторно призначеними на цю посаду, під час перебування на посаді за попередньою каденцією, а отже, під присягою.

З огляду на це, виникає питання про початок повноважень таких членів Вищої ради юстиції. Таким чином, незалежно від часу складання присяги після повторного призначення, їх повноваження починаються лише після закінчення попереднього шестирічного строку перебування на посаді.

Розділ IV. Повноваження членів та організація роботи вищої ради юстиції

4.1 Повноваження члена Вищої ради юстиції

"Член Вищої ради юстиції має право:

знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд ради, брати участь у їх з'ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи;

звертатися до Вищої ради юстиції з пропозицією щодо внесення подання про звільнення суддів місцевих та апеляційних судів;

звертатися до Вищої ради юстиції з поданням про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів України;

при виконанні доручень Вищої ради юстиції, Голови та його заступника знайомитися з матеріалами витребуваних судових справ, розгляд яких закінчено, та безпосередньо в судах знайомитися з матеріалами судових справ, розгляд яких не закінчено;

одержувати письмові пояснення від суддів, прокурорів скарги або справи яких мають розглядатися Вищою радою юстиції, а також письмову інформацію від посадових та службових осіб, установ, організацій, підприємств, громадян та їх об'єднань з цих питань"14.

При цьому, згідно Закону існують такі обмеження:

1) Член <#"center">4.2 Повноваження Голови ВРЮ та його заступника

Голова Вищої ради юстиції обирається з членів ради на три роки без права переобрання на першому засіданні. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів, які входять до її складу за посадою.

До повноважень Голови Вищої ради юстиції належать:

організація роботи Вищої ради юстиції та головування на її засіданнях;

координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції;

призначення засідань Вищої ради юстиції;

направлення подання Президентові України про призначення суддів і про звільнення їх з посади;

загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції;

розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції;

здійснення інших повноважень, передбачених регламентом Вищої ради юстиції;

До цих повноважень належать зокрема такі:

·призначення та звільнення керівника секретаріату Вищої ради юстиції (за згодою ВРЮ);

·призначення на посади та звільнення з посад керівників структурних підрозділів та інших працівників секретаріату, радників і помічників;

·координація діяльності членів Вищої ради юстиції щодо виконання доручень;

·вирішення або порушення питань про присвоєння рангів державного службовця працівникам секретаріату;

·представництво Вищої ради юстиції у зносинах з іншими органами та організаціями тощо.

Також, "Голова Вищої ради юстиції в межах своєї компетенції видає розпорядження та накази, затверджує положення про структурні підрозділи секретаріату Вищої ради юстиції, посадові інструкції, порядок атестації працівників секретаріату згідно з чинним законодавством"14.

Вища рада юстиції обирає заступника Голови Вищої ради юстиції, який виконує обов'язки Голови у разі його відсутності, забезпечує підготовку справ до розгляду, організує проведення щорічного узагальнення роботи ВРЮ щодо результатів розгляду звернень і подань, здійснює інші повноваження, передбачені Законом України "Про Вищу раду юстиції" та регламентом ВРЮ.

Вибори заступника Голови Вищої ради юстиції проводяться в порядку, аналогічному з виборами Голови Вищої <#"center">4.3 Структура Вищої ради юстиції

Організація роботи Вищої ради юстиції будується за колегіально-секційним принципом.

вища рада юстиція повноваження

Колегіальний принцип при прийнятті рішень є характерною рисою діяльності Вищої ради юстиції (це випливає як зі ст.1 Закону України "Про Вищу раду юстиції", так і з регламенту ВРЮ). Це гарантує участь усіх членів Ради у розгляді всіх матеріалів, що надходять, та інших документів, що дуже важливо з огляду на порядок формування Ради.

"У Вищій раді юстиції утворюються секції:

·з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

·дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності"8.

Перша секція розглядає матеріали щодо осіб, які вперше рекомендуються на посаду судді, та про звільнення суддів з посад за загальними підставами, вивчає звернення щодо подання про звільнення суддів з посад за особливих обставин і вносить Голові пропозиції щодо їх підготовки на розгляд Вищої ради юстиції.

Друга секція готує подання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, розглядає пропозиції стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, вивчає скарги суддів та прокурорів на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, розглядає заяви суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів про дострокове зняття дисциплінарного стягнення, розглядає скарги громадян та юридичних осіб, а також повідомлення засобів масової інформації, в яких містяться відомості про порушення присяги та обовязків судді з боку суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, заяви та скарги, в яких містяться відомості про порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності, та за наявності підстав вносить Голові або його заступнику пропозиції щодо організації їх перевірки.

Рішення про створення секцій Вищої ради юстиції та про їх персональний склад приймається на першому засіданні новоутвореної ради. Організація роботи секції здійснюється секретарем секції, який обирається відкритим голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Ради, крім тих, які входять до Ради за посадою.

Висновок

Отже, в даній роботі, охарактеризувавши повноваження Вищої ради юстиції, склад, висвітливши ряд проблематичних питань, визначено особливості її утворення та місце, як спеціального органу виконавчої влади, завданням якого є формування суддівського корпусу України.

До складу ВРЮ входять найбільш різноманітні та важливі посади у державі, задля винесення правильного, справедливого, неупередженого рішення. Вища Рада Юстиції складається з 20 членів. Троє з них входять до складу цього органу за посадою. Це Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України. Інших призначають Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція працівників прокуратури. Згідно чинного законодавства, більшість в складі Вищої ради юстиції становлять судді.

Завданнями Вищої ради юстиції є:

·внесення подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

·розгляд справ і прийняття рішень стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

·здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

·розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів.

Список використаної літератури

1. Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990.

. Конституція України від 28.06.1996 (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141). Ред. від 15.05.2014.

. Адміністративне право України: Академічний курс: підруч.: у двох томах:

том 1. Загальна частина / ред. колегія: В. Б. Аверянов (голова). - К.:

Видавництво «Юридична думка», 2004. - 584 с.

. Запорожець М. Система органів організаційного забезпечення діяльності

суддів України // Право України.: Юридичний журнал. - 2004. - № 2.-с. 72-75.

. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / Скакун О. Ф.; пер. з рос. - Х. : Консул, 2001. - 656 с.

. Стрижак А.А. Судове управління в Україні: Теоретичні основи і правове

регулювання. Монографія / А.А. Стрижак. - Ужгород: Патент, 2004. -120 с.

. Науково-правова експертиза при Інституті держави і права ім. В.М.

Корецького НАН України. Висновки з питання про правомірність

перебування народного депутата України на посаді Голови Вищої ради

юстиції // Голос України. - 2003. - № 39. - С. 10.

. Закон України «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.1998 ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 25, ст.146 ). Ред. від 26.10.2014.

. Рішення Конституційного Суду України від 16.10.2001 №14-рп/2001.

. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 27, ст.282).

11. Пояснювальна записка до Європейської хартії про статус суддів від 10 липня 1998 року//Режим доступу. - [Електронний ресурс]: <http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_a46>.

12. Справа «Олександр Волков проти України»: Рішення Європейського суду з прав людини// Режим доступу. - [Електронний ресурс]:://www.minjust.gov.ua/file/26531.

. Бринцев В.Д. Вища рада юстиції: міжнародний досвід, формування та нормативно-правове забезпечення її діяльності в Україні/В.Д.Бринцев. Вісник Верховного Суду України №12(124)2010.

І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової. Організація судових та правоохоронних органів: підручник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів - Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. - 528 с