підготовка, вчитель, спеціальність, удосконалення, зміст
Педагогічна освіта - це багатофункціональний, міждисциплінарний, багатосторонній процес, що відбувається у трьох напрямах, зокрема, охоплює три сфери суті та методів підготовки: аксіологічно-пізнавальну, емоційну і практичну; у чотирьох площинах: регіональній, державній, європейській і глобальній; у трьох часових вимірах: минулому, теперішньому і майбутньому.
Це вимагає різносторонньої підготовки, переходу від технологічної, однобічної моделі в сторону моделі функціональної, за якої важливу роль відіграють переживання, раціональне мислення, творчість, відповідальність, комунікація і автономія.
Ґрунтовної, цілісної реформи системи освіти, системи шкільної освіти, освіти і підготовки педагогів у Польщі не було від 1961 року. Тільки в 1998 році започатковано проведення ґрунтовних змін, реформ у системі освіти. Реформа охоплювала: перевірку професійних кваліфікацій вчителів, підготовку вчителів, окреслення запитів щодо їх професійного розвитку, окреслення етапів професійного розвитку вчителів.
Закон "Про вищу освіту" закріплює двоступеневу систему підготовки у вищих навчальних закладах, у тому числі і стосовно підготовки вчителів:
І-й ступінь - це підготовка упродовж 34 років, що закінчується одержанням диплома професійних кваліфікацій, званням професійного ліцензіата або інженера, який має право влаштуватися на роботу або продовжити навчання;
Виявлено види спеціальностей, за якими здійснюється підготовка вчителів для різних типів освітніх закладів:
рівень - вчителі дошкільних закладів, початкової школи - вчитель має закінчити навчання першого ступеня або другого ступеня, яке триває упродовж 3 або 5 років і здобути професійну кваліфікацію ліценціата або магістра;
рівень - вчителі гімназії - від вчителя вимагається кваліфікаційний рівень ліценціата або магістра;
рівень - викладачі вищої школи - вимагається професійна кваліфікація магістра.
У вищих педагогічних школах психолого-педагогічна підготовка є обовязковою. Кількість годин, виділених на педагогічну підготовку студента, наприклад, з педагогіки, психології, методики навчання та інформатики становить від 120 до 405 на стаціонарній формі (5 років навчання) і від 195 до 354 - на стаціонарній формі (3 роки навчання). Предмети педагогічного циклу становлять відповідно від 6,3 % до 16,4 % загального обсягу годин на всіх курсах пятирічного навчання і від 9,0 % до 16,4 % кількості годин на трирічних ліцензіатських курсах.
Позитивним явищем є запровадження двоступеневого навчання у вищих навчальних закладах. Дворівнева система початкової освіти вчителів (ліценціат і магістратура) дає можливість після професійного навчання і отримання звання ліценціата продовжити навчання на дворічних магістерських денних чи заочних факультетах. Підготовка на рівні ліценціата дає право на викладання в основних школах. Підготовка на рівні магістра є домінантою освіти вчителів, що викладають в середніх школах - гімназіях і ліцеях. вчитель освіта гімназія компетенція
Зміст педагогічної підготовки студентів відображено в планах і навчальних програмах, академічних підручниках та інших джерелах. Навчальна програма за напрямом підготовки "Педагогіка" охоплює три групи предметів: перша група - це предмети загальні, обовязкові для всіх спеціальностей, що формують вчителя як особистість. Ці предмети забезпечують загальну підготовку на академічному рівні (філософія, соціологія, економіка, політика, методологія досліджень), навчання іноземних мов, фізичне виховання; друга група - предмети психолого-педагогічного циклу, які забезпечують не тільки загальну підготовку.
Казимір Денек в своїй книзі "Про новий вигляд освіти" пише: "Процес підготовки майбутніх вчителів потрібно сприймати серйозно. Він охоплює: вступне навчання, практику, вступ до професії, наступне навчання і удосконалення в ході роботи, а також підвищення кваліфікації" (Denek K., 1998, с. 57). Підготовка вчителів до професії відбувається у трьох площинах: 1) науковій - у контексті змісту підготовки; 2) педагогічно-методичній - у контексті форм, методів і засобів праці; 3) методологічній - стосується новаторської і дослідницької функцій, які повинні складати комплементарну цілісність (Шемпрух Й., 2001, с.247).
Варто зазначити, що основною умовою для надання вчителеві наступного ступеня професійного росту є наявність відповідних кваліфікацій. Це означає, що вчитель повинен мати: вищу педагогічну освіту; стаж педагогічної діяльності, позитивні характеристики, а також схвалення комісії (для контрактного або дипломованого вчителя) або скласти іспит перед комісією (на ступінь штатного вчителя).
Випускники вищих навчальних закладів з дипломом магістра мають право працювати у будь якому типі шкіл. Вчителі, які не мають звання магістра, можуть працювати в середніх школах і ліцеях, якщо викладають предмет з вузької спеціалізації і мають додаткову педагогічну підготовку щодо роботи з молоддю.
Інтеграція Польщі в ЄС є поштовхом до реалізації програми зростання рівня компетенції вчителів, пристосування до західноєвропейських стандартів. Існує також необхідність підготовки вчителів за двома спеціальностями, прийняття рішення про вибір стратегії виховних впливів і реалізації програм навчання. Важливою проблемою є також творчий підхід до професії. Педагогічне новаторство вчителя може дати поштовх до розвитку педагогічної освіти Польщі.
Підготовка педагогічних кадрів у Польщі, зазвичай, здійснюється в університетах, академіях, а також вищих педагогічних навчальних закладах. Двоступеневість освіти, що випливає з реалізації умов Болонського процесу, уможливлює майбутнім педагогам початок роботи після закінчених навчання першого ступеня (3 роки) з дипломом бакалавра. У підготовці педагогів, особливо у випадку вчителів середніх шкіл, основну роль відіграють університети.
Підготовку вчителів для всіх рівнів шкільної системи освіти в Польщі здійснюють такі установи: університети і вищі педагогічні школи (педагогічні академії) - здійснюють підготовку вчителів різного фаху для шкіл всіх рівнів; політехнікуми - здійснюють підготовку вчителів професійних предметів для середніх шкіл, закладів технічної освіти, а також, меншою мірою, вчителів-предметників загальноосвітніх дисциплін природничо-математичного циклу для шкіл усіх рівнів;
Вчителі, що працюють в системі шкільної професійної освіти, належать до однієї з трьох категорій: вчителі загальноосвітніх предметів, вчителі професійних предметів, вчителі практичної професійної підготовки.
Зміни у суспільстві значно впливають на умови та ефективність роботи вчителя. Щоб бути завжди затребуваним, вчитель піднімає свій рівень освіти на курсах підвищення кваліфікації, метою яких є підвищення педагогічного і суспільного рівня педагога. Професійне удосконалення вчителів є безперервним процесом, що триває до моменту виходу на пенсію, полягає в безперервному пошуку нових рішень і освітніх можливостей, розширенні своїх професійних компетенцій, а також удосконаленні психолого-педагогічного знання.
Сьогодні у Польщі існує багато форм професійного удосконалення вчителів. Деякі з них легкодоступні та безкоштовні, наприклад, участь у відкритих заняттях, вивчення педагогічної та психологічної літератури, перегляд публікацій колег на Інтернет-форумі, ознайомлення із статутом дошкільного закладу, а також постійний контакт із психологом і логопедом, обмін інформацією і досвідом з іншими працівниками школи, участь в педагогічних радах. Інші натомість вимагають часових і фінансових затрат. Обидві форми однаковою мірою незалежно від їх доступності та вартості - надзвичайно важливі. За підняття рівня освіти і кваліфікації відповідальними залишаються університети і вищі школи.
Особлива увага у системі педагогічної освіти вчителів відводиться самоосвіті упродовж виконання професійних обовязків. У педагогічній літературі можна знайти багато трактувань питання професійного розвитку вчителя, а також розвитку школи.
Отже, у системі вищої педагогічної освіти Польщі впроваджено двоступеневе навчання (бакалавр-магістр); двоступенева система початкової освіти вчителів дає можливість продовжити навчання на дворічних магістерських денних чи заочних програмах; вчителів різних типів освітніх закладів готують за такими спеціальностями: вчитель дошкільних закладів, початкової школи, вчитель гімназії, викладач вищої школи; підготовку вчителів для всіх рівнів шкільної системи освіти здійснюють такі установи: університети і вищі педагогічні школи (педагогічні академії), політехнікуми, економічні академії, аграрні, медичні академії, вищі професійні школи, вчительські колегіуми, вчительські колегіуми іноземних мов; двопрофільна підготовка майбутніх вчителів забезпечує поєднання підготовки вихователя для дошкільних закладів з підготовкою вчителів початкових класів; педагогічна підготовка здійснюється у трьох формах: стаціонарній, заочній, вечірній.
Список використаних джерел
1. Левовицький Т. Професійна підготовка і праця вчителів: наукове видання / Тадеуш Левовицький; пер. з польської. А. Івашко. - К. ; М. : Рената, 2011. - 119 с.