Суржик в житті українців

Суржик в житті українців

Суржик в житті українців

суржик український мова

РибакТетяна, Степаненко Юлія ПП-311

Анотація. У статті розглянута проблема суржика в українській мові та загалом в житті кожного українця. Вказані слова "суржики", які є найчатіше вживаними, а також обставини за яких вони були сформовані.

Ключові слова:суржик, покруч, комплекс провінційності, квінте-сенція душевного устрою.

Аннотация. В статье рассмотренная проблема суржика в украинском языке и в целом в жизни каждого украинца . указанные слова "суржики", которые являются чаще всего употребляемыми, а также обстоятельства, за которых они были сформированы.

Ключевые слова:суржик, покруч, комплекс провинциальности, квинтэссенция душевного уклада.

Постановка проблеми. У наш час у суспільствііснує проблема щодо використання суржиків у повсякденному житті.

Особливо тривожить те, що частина носіїв української мови часто вживає російські слова з підкресленою бравадою, хизуючись при цьому своїми «глибокими» знаннями російської мови. Інша категорія україномовців - це люди, що не володіють українською літературною мовою і вживають російські слова, вважаючи при цьому, що це її літературні форми. Є ще й така категорія українців, що добре володіє літературною мовою, але часто лінується, не хоче напружити пам'ять і віднайти правильний український відповідник до російського слова. І як наслідок-українсько-російський покруч.Актуальність статті зумовлюється тим, що проблема вживання суржиків у повсякденному житті людини посідає значне місце. Ця проблема може стати загрозливою для літературної мови, а сааме української. Саме тому назріває необхідність викорінювати суржик із вжитку українців.

Аналіз наукових джерел. Підґрунтям нашої наукової розвідки є прац О.Сербянської, Л.Масенко,Т.Загрядницької, Ю.Палеви,Л.Біланюк, Т.Кознарського та інші. У їхніх працях висвітлено основні поняття про суржик, про історію його виникнення та про способи боротьби з ним.

Метою цієї статті є висвітлення проблеми вживання суржика в житті людини та вказати методи її подолання.

Виклад основного матеріалу. Українська мовав продовж багатьох століть булла поставлена в такі умови, що можна тільки дивуватися, як вона вижила і збереглася взагалі. Табу великим тягарем лежало на ній майже до кінця XX ст. Зрозуміло, що кількасотрічне приниження української мови і водночас насаджування іншої, тобто російської, не могло не позначитися на усному (в першу чергу) та писемному мовленні її носіїв. Українська мова навіть там, де вона активно функціонувала, зазнала такого негативного впливу російської, що перетворилася на суржик, «язичіє»,на мішанину українських та російських слів, кальок, а частіше всього -мовних покрутів, які утворилися на базі цих двох великих мов.

В наслідок цього вищі верстви українського суспільства були майже виключно російсько- (на Галичині польсько-) мовними, а українська мова булла обмежена лише селянським побутом. Вийшовши поза своє обійстя, селянин мусив прилаштовуватися до панської мови (типова диглосія) та через свою неписьменність неминуче мішав елементи обох мов, рідної і панської". Значення суржика на сьогоднішній день це елементи двох або кількох мов, обєднані штучно, без додержання норм літературної мови, нечиста мова.

В XXI столітті проблема суржика нікуди не зникла, ми і зараз можемо спостерігати його в більшості регіонах України. За даними досліджень Київського міжнародного інституту соціології, у2003 р. поширеність «суржикомовності» серед дорослого населення різних регіонів України становила від 2,5% (Західнийрегіон) до 21,7% (Східно-Центральний регіон), а загалом по Україні - близько 12 [2] Але вартов раховувати, що через очевидні проблеми з проведенням чіткої межі між «суржикомовністю», вживанням окремих елементів суржику і «чистою» україномовністю чи російськомовністю такі оцінки можутьбути лише приблизними.

Поряд з цим, в останні роки зявились і перші спроби теоретичних досліджень змішаної субмови в статтях Л. Біланюк, Т. Кознарського, В. Радчука, О. Рудої, В. Труба, М. Феллера, М. Флаєра, О. Шарварка та ін.Слід зазначити, що всі вони носять попередній характер, оскільки, як кожне лінгвістичне явище, суржик має бути описаний на підставі солідної бази даних записів зразків відповідного типу мовлення у його регіональних різновидах, а така база поки що відсутня.

Дослідження суржику вимагає передусім розвязання проблеми кваліфікаціїцього типу мовлення, визначення його місця в системі усно-розмовних форм побутування української мови.

На думку Лариси Масенко, зросійщена мовна атмосфера великих міст поглибила комплекс провінційності, присутній у підсвідомості вихідця з села або невеликого містечка. Отож, українські селяни були змушені пристосовувати рідну говірку до так званої "городської мови". Крім того, дослідниця вказує, що суржикова"неповномовність - це найвищий ступінь духовного плебейства, відсутність вертикального, організуючого начала. Суржик - це мова духовно бідних, квінтесенція душевного устрою "одновимірної"людини, метафізична модель "жлобськоїдуші".

На мою думку, це перебільшене звинувачення, адже поява суржика - це не вина нашого покоління і навіть не попередніх поколінь, це наслідок жорсткої мовної політики.

Насправді двомовність та суржик - це тільки пара ланок у логічному ланцюзі, де і причини глибокі, і наслідки далекосяжніші. Корінь зла можна вбачати у кризі економіки, а плоди - у невизначеності й роздвоєності душ, у хирлявості національної волі. Хоча не варто забувати і про зворотний вектор впливу. Наш добробут і девідякостімови- знаряддя, яким щодня творимо себе й дозвілля. Слово формує свідомість, але й людина плекає слово. Але коли повсюди насаджується й панує колоніальний гібрид, не вистачає сил, щоб повернути народ до рідних джерел, до мови літературної, могутньої і споконвічної.

Цікаво, що у мовній мішанці вчені, як правило, згадують лишеросійські елементи. А де ж англійські, що вал за валом напливають сьогодні на українську мову?

Тому суржик - це явище, з яким треба боротися. Але цемає бути не лише загальнодержавна політика, викорінення мовної мішанини має стати справою кожного з нас.

Будемо сподіватися, що наші спостереження над шляхами і засобами проникнення в нашу мову русизмів, над формами неблаготворного впливу російського мовлення на українське стануть у пригоді усім, хто не байдужий до своєї рідноїмови, хто дбає про красу і силу рідного українського слова.

Список використаної літератури

Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. - К., 1991. - С. 12

Скрипник М. Перебудовними шляхами//«БільшовикУкраїни». - №12, 13, 14, 1931.

Словник українськоїмови. В 11 томах. - т.8. - К, 1977. - С. 301.

Труб В. Явище «суржику» як форма просторіччя в ситуаціїдвомовності // «Мовознавство». - 2000, №1. - С. 52

Українськамова (Енциклопедія). - К., 2000. - С. 616.

Явище «суржику» як форма просторіччя в ситуаціїдвомовності // «Мовознавство» - 2000, №1; Руда Олена.

Чиможе суржик стати мовою? // «Українськамова та література». - 2001, ч.40; ШарварокОлександр.

Як ми говоримо, або, поступово втрачаючимову, українці задовольняються мовною проблемою. (Етюдсоціологічнихприпущень). // «Науковийсвіт». - № 8, серпень 1999; КузнєцоваТетяна. Суржик і мовлення // «Урок української». - 2001, № 6.