Уява та художня творчість

Уява та художня творчість

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра загальної та вікової психології

КУРСОВА РОБОТА

з психології

на тему: Уява та художня творчість

Кривий Ріг - 2015

Вступ

Актуальність даної роботи можна пояснити тим, що все оточуюче нас і що зроблено руками людини, весь світ культури на відміну від світу природи, - все це є продуктом людської уяви і творчості.

«Уява це ... великий дар, який так багато сприяв розвитку людства». К. Маркс, Ф. Енгельс. Адже людина не лише сприймає, запам'ятовує, осмислює цей світ, а й створює образи того, з чим вона безпосередньо не зустрічається. Нерідко в житті їй доводиться створювати такі об'єкти, яких не існує в дійсності, над створюванням яких вона працює. Цей процес і називають уявою або фантазією. Він значно розширює та поглиблює пізнання світу. Отже, поряд із сприйманням, пам'яттю і мисленням уява є одним з важливих пізнавальних процесів людини.

За допомогою уяви людина пов'язує пізнавальні процеси, підсвідомо бере участь у різних видах діяльності, малює картини майбутнього.

Уява - особлива форма психіки, яка може бути лише у людини. Вона безупинно пов'язана з людською здатністю змінювати світ, перетворювати дійсність й творити нове. Уява виводить людину за межі його одномоментного існування, нагадує йому минуле, відкриває майбутнє. Простіше сказати - позбавте людину уяви, і прогрес зупиниться! Тобто уява є вищою і такою необхідною здатністю людини. Саме вона, доповнюючи творче мислення і взаємодіючи з ним, становить основу людської творчості.

Творчість - це не лінійний процес, у ньому бувають підйоми, спади. Найвищий кульмінаційний творчий стан - натхнення. Це стан найвищого піднесення, коли пізнавальна й емоційна сфери поєднані і спрямовані на розв'язування творчої задачі.

Людина, яка перебуває у стані творчого натхнення, має сильний вплив на інших людей, часто може переконати їх, схилити до своєї думки, ідеї, повести за собою. Такого впливу вимагають і від учителя, дорослого, який працює з дітьми, лідера творчого колективу та ін. Саме від творчих людей, які можуть досягти успіхів у діяльності завдяки певним індивідуальним та типологічним рисам, залежить розвиток суспільства.

Метою даного дослідження є виявлення впливу художньої творчості на розвиток уяви особистості.

Завдання дослідження:

Проаналізувати наукову літературу з питань поняття уяви та її видів;

Вироблення проблематики дослідження;

Діагностування творчого мислення різновікової групи поддослідних шляхом проведення тесту ;

Визначити психологічний предмет художньої творчості;

Сформулювати висновки.

Об’єкт дослідження- розвиток творчої уяви особистості.

Предмет - умови розвитку уяви засобами художньої творчості.

Гіпотеза роботи - припустимо, що уява розвивається за допомогою художньої творчості.

Методи - для визначення рівня уяви використана методика психологічних тестів.

Новизна дослідження полягає у виявленнями зв’язків між рівнем уяви та творчими методами її розвитку.

Матеріал дослідження може бути використаний у науковій та практичній педагогічній та психологічній діяльності.

Структура та обсяг роботи : робота складається зі вступу, 2-х розділів, висновків, списку опрацьованої та використаної літератури, 1 додаток і має обсяг 33 друкованих сторінок. Робота містить 1 діаграму. Список наукової літератури нараховує 28 джерел.

Розділ 1. Розвиток уяви в онтогенезі

.1 Вікові особливості розвитку уяви

Уява - психічний процес <#"884208.files/image001.gif">

Рис. 2.1

Після аналізу отриманих результатів можна зробити висновок, що у усіх протестованих осіб уява є досить креативною. Були і такі малюнки, які можна назвати унікальними, адже їх не позначено в жодному зі списків з інструкції до перевірки тесту. Деякі студенти, на відміну від учнів, створювали композиційні змістові малюнки, демонструючи високий рівень розвитку творчої уяви та мислення. Деталізацією займалися всі по-різному, більшої закінченості мали малюнки студентів. Творча продуктивність виявилася позитивною для усіх учасників тестування. Тематика робіт відрізнялася, проте переважаючим було зображення людини.

На основі наведених результатів можна зробити висновок, що художня діяльність позитивно впливає на розвиток творчої уяви.

Висновки до 2 розділу

Психологи довели, що уяву широко включено у творчу діяльність людини на різних етапах його життя.

Велику роль у створенні образів уяви відіграє практична діяльність. Доки створений образ існує лише в "голові", він не завжди до кінця зрозумілий. Втілюючи цей образ к малюнку чи моделі, людина перевіряє його реальність.

Вивчення теоретичних аспектів проблеми та проведене нами спеціальне дослідження дозволили зробити висновки.

. Художньо-творчі завдання, що пропонуються дітям у процесі занять образотворчою діяльністю і поза ними мають добиратися за такими напрямами: завдання на розвиток уяви; завдання на розвиток сприйняття; завдання з використанням різноманітних художніх технік.

. Образотворче мистецтво й малювання загострює сприйняття, естетичні відчуття розвиває уяву, сприяє вдосконаленню художньої діяльності. Воно дозволяє виявити свої думки, почуття, ставлення й індивідуальність у художньо-творчий діяльності.

ВИСНОВКИ

. Проаналізувавши наукову літературу, можна зробити висновок, що відображуючи об'єктивну дійсність, людина не лише сприймає те, що діє на неї в певний момент, чи уявляє те, що на неї діяло раніше, вона створює і такі образи, які ніколи не сприймала, свідком яких не була. Уява властива лише людині і є необхідною умовою її діяльності. В житті людини уява виконує ряд специфічних функцій: представлення дійсності в образах; регулювання емоційних станів; штучне створення образів; формування внутрішнього плану дій; планування і програмування діяльності суб'єкта, шляхом створення кінцевого або проміжного її продукту. Уява кожної людини має різні характерні ознаками. Тому її можна поділити на різні види в залежності від ознак класифікації. Є такі види уяви: пасивна та активна. Пасивна уява - мимовільне або довільне створення образів, не призначених для втілення в дійсність. До цього виду уяви належать сновидіння, фантазування та ілюзії. Активна уява - процес довільного створення індивідом наочних образів.

. Вироблено проблематику дослідження: рівень розвитку уяви у студентів та учнів художніх закладів буде мати високі показники.

. Для визначення рівня креативності уяви було використано тестування Торренса (скорочений варіант образотворчої ( фігурної ) батареї).

. Проведено дослідження рівня уяви (швидкість, різноплановість, оригінальність, ступінь опрацьованості) серед студентів та учнів художніх закладів.

. Спираючись на результати проведеної методики можна зробити висновки, що тестування підтверджує теоретичну частину, оскільки учасники показали високі результати по неординарності уяви.

. Оптимальні результати методики проаналізовано. Аналіз показав, що у художніх закладах учні та студенти в більшості мають розвинену творчу уяву. Гіпотеза підтвердилась, проте вибірка була мінімальною, тому за для точніших даних бажано збільшити кількість опитуємих.

. У межах вивчення означеної теми і виходячи з теоретичного аналізу нами було визначено показники розвитку й реалізації художньо-творчого потенціалу учнів: ставлення, інтереси, можливості дітей, що виявляються під час художньої діяльності; творчі прояви дітей (самостійність, індивідуальність, ініціативність тощо); якість дитячих робіт. Нами були визначені основні завдання та напрями художнього впливу педагога:

Розвиток емоційних компонентів особистості дитини (естетичне переживання);

Розвиток фантазії, сприйняття, мотивів, художньої діяльності, технічних умінь малювання й уяви в кожної дитини;

Розвиток уявлення дітей про художні техніки малювання, властивості художніх матеріалів;

Розвиток у дітей уміння добирати зображувально-виразні засоби малювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Бєлкіна Е., Науменко Т. Світ мистецтва і дитина. // Дошкільне виховання - 2000. - № 1. - С.4-5.

.        Боровик О.В. Розвиток уяви . - М. : ТОВ В«ЦГЛВ« Рон В», 2002. - 112с.

.        Ветлугина Н. А. Художественное творчество в детском саду / Наталья Ветлугина. - М. : Просвещение, 1974. - 276 с.

.        Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психолог. очерк / Лев Выготский. - 2-е изд. - М. : Просвещение, 1967. - 122 с.

.        Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психол. Очерк. Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 93 с.

.        Кудрявцев В.Т. Уява дитини: природа і розвиток // Психологогический журнал. -2001. -№ 5. - 57 с.

.        Кураєв, Г.А. Вікова психологія / Г.А. Кураєв, Є.М. Пожарська. - Ростов-на-Дону, 2002. - 146 с.

.        Кучер С.Л. Фантазія та її розвиток в художній творчості дітей // Викладання і виховання в початкових класах національної школи: Навч.пос.- Кривий Ріг, 1999. - № 4. - С.107-111.

.        Кучерявый В.Л. С. Выготский об особенностях и механизме творческого воображения ребёнка // Обдарована дитина. - 2004. - №4. - С. 2-14.

.        Матюшкин A.M. (ред.) Фигурная форма А теста творческого мышления Э. Торранса, адаптированного сотрудниками Общесоюзного центра "Творческая одаренность" НИИ ОПП АПН СССР. М.: Изд-во НИИ ОПП АПН СССР, 1990. - С. 23-31.

.        Методика обучения изобразительной деятельности и конструированию / Т. С. Комарова, Н. П. Сакулина, Н. Б. Халезова и др. ; под ред. Т. С. Комаровой. - М. : Просвещение, 1991. - 185 с.

.        Моляко В. А. Проблемы психологии творчества и разработка подхода к изучению одаренности / Валентин Моляко // Обдарована дитина. - 2002. - № 4. - 64 с.

.        Одерій Л. Є. Зображувальне мистецтво як засіб розвитку художньої творчості дітей дошкільного віку / Одерій Л. Є., Козлова О. А. // Дошкільна освіта. - 2004 р. - № 1(3). - С. 42-46.

.        Підготовка фахівців з дошкільної освіти за кредитно-модульною системою організації навчального процесу : навчальний посібник / за ред. Т. І. Поніманської. - 2-ге вид. - К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. - 304 с.

.        Полуянов Ю.А. Уява і здібності. М.: Знание, 2003. - 50с.

.        Пономарев Л.А. Психология творчества. Москва: Педагогика, 1996. - 205 с.

.        Практикум по экспериментальной и прикладной психологии. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1999. - 272 с.

.        Рогов Є.І. Настільна книга практичного психолога. У 2 кн.Кніга 2 М.: Владос, 2004. - 528с.

.        Роменець В.А. Психологія творчості. - К: Либідь. 2001. - 288 с.

.        Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології. - СПб.: Пітер, 1999.

.        Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. - М.: Просвещение, 1954. - Т. 3. - 278 с.

.        Худік В.А. Психологічна діагностика дитячого розвитку: методи дослідження. К.: Україна, 2002. - 423 с.

.        Художественное творчество и ребёнок : монография / под ред. Н. А. Ветлугиной. - М. : Педагогика, 1972. - 366 с.

.        Шерагіна Л.І. Логіка уяви. М.: Союз, 2001. - 285 с.

26.    Вплив образотворчої діяльності на розвиток творчості дітей [Електронний ресурс] / Шмалько Т. В. - 2015. - Режим доступу: <http://school2saki.krimedu.com/ru/article/vpliv-obrazotvorchoyi-diyalnosti-na-rozvitok-tvorc.html> - Назва з титул. Екрану.

.        Torrance E. P. The nature of creativity as maintest in its testing // In: R. J. Sternberg (Ed.) The nature of creativity. N. Y.: Cambridge University press, 1988. - P. 43-75.