Дисципліна 'Економіка' для 10 класу
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Кафедра педагогіки та психології
КУРСОВА РОБОТА з дисциплін психолого-педагогічного циклу
на тему:
«Гроші»
Виконала студентка
Стеценко Д.А.
Керівник курсової роботи
Матвієнко Ю.О.
Київ - 2015
Зміст
економічний освіта урок
Вступ
Глава 1. Економічна освіта школярів, основні завдання соціально-економічної адаптації учнів
1.1 Соціально-психологічні особливості старшої освітньо-вікової групи школярів
.2 Характеристика державних і суспільних вимог до реалізації економічної освіти
.3 Професійне орієнтування учнів при вивченні економіки в школі
Глава 2. Дисципліниа «Економіка» для 10 класу
2.1 Загальні відомості про дисципліну «Економіка». Актуальність, мета та завдання курсу
.2 Програма дисципліни «Економіка» для середньої школи (10 клас)
.3 Активізація, мотивація та контроль навчальної діяльності учнів середньої школи
Глава 3. Методична розробка теми «Гроші»
3.1 Актуальність теми. Завдання та мета викладання даної теми
.2 Матеріали для проведення уроку
.3 Контроль засвоєння теми, завдання і критерії успішності
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Відомо, що світове співтовариство рівень розвитку країн і народів оцінює за різними показниками. Однак найважливішим вважається показник розвитку освіти. Освіта - стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації й держави, запорука майбутнього, найбільш масштабна сфера суспільства, його політичної, соціально-економічної, культурної і наукової організації.
На мою думку, особливо важливою є економічна освіта. Адже вивчення економіки на сьогодні є необхідною складовою базової освіти, що відповідає викликам сучасності. У системі економічних відносин кожен з нас виступає повноправним учасником господарського життя у країні й світі спочатку як споживач, а згодом як виробник товарів і послуг. Поза економікою не залишається ніхто. Тому знання цієї науки допомагають зорієнтуватися у навколишньому світі, цілеспрямовано приймати раціональні рішення, виявляти свої сильні й слабкі сторони на ринку праці, забезпечувати добробут своєї родини.
Освіта розвивається і не стоїть на місці. На сьогодні найбільш перспективними є такі концепції як: Концепція Львівського національного університету імені Івана Франка, Концепція неперервної економічної освіти, Концепція Харківського державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.
Ці всі концепції є досить популярними та важливими. На мою думку, найкращою концепцією є Концепція неперервної економічної освіти. Відповідно до Концепції неперервної економічної освіти визначаємо три основні рівні економічної освіти, які відрізняються цілями її реалізації - підготовки фахівців різних рівнів компетентності.
Так, І рівень - орієнтуючий - є базовим для вибору напрямів діяльності у сфері економіки та бізнесу й передбачає засвоєння різноманітних за змістом дисциплін на основі розвиваючих технологій, що сприяє формуванню цілісного та аналітичного сприйняття фактів і явищ економічного середовища.
ІІ рівень - професійний - забезпечує засвоєння основ знань у певному виді економічної діяльності, загальнопрофесійну підготовку до виконання відповідної роботи, а також повязаних з нею функціональних та соціальних ролей. Це дає можливість швидко адаптуватися до конкретних умов практичної ситуації та досягається за рахунок формування основних понять про технології, організацію та економіку діяльності, формування навичок математичного моделювання економічних процесів, засвоєння методології економічного аналізу та прийняття рішень.
ІІІ рівень - професійної спеціалізації - орієнтований на обмежену спеціальну підготовку фахівців до виконання чітко визначених обовязків у вузькій предметній галузі, що передбачає досягнення високих рівнів професійної майстерності.
Важливим етапом у реалізації економічної освіти є допрактична підготовка (before-practice training). Суть її полягає в тому, щоб допомогти студентам випускних курсів сформувати й розвинути комплекс навичок, необхідних для конкретної практичної діяльності.
Отже, я вважаю, що дана концепція змогла б знайти своє відображення в школах та університетах України та забезпечити виховання з українських дітей професійних економістів.
Я вибрала темою моєї курсової роботи тему „Гроші тому, що дана тема є досить важливою у формуванні економічного світогляду учнів, особливо в старших класах.
Метою даної курсової роботи є:
§розробка власної концепції освіти;
§розробка навчального плану;
§розробка уроку з теми „Гроші.
Глава 1. Економічна освіта школярів, основні завдання соціально-економічної адаптації учнів
1.1Соціально-психологічні особливості старшої освітньо-вікової групи школярів
Старший школяр стоїть на порозі дорослого життя. Важливі завдання цього віку - вибір професії, підготовка до трудової діяльності та підготовка до вступу у шлюб та створення власної сімї.
Перед учнями старшого шкільного віку постає необхідність самовизначення, вибору свого життєвого шляху як завдання найважливішої життєвої значущості. Вибір професії стає психологічним центром розвитку старшокласника. Старші школярі дивляться на теперішнє уже з позиції майбутнього.
Старший шкільний вік - початкова стадія фізичної зрілості і одночасно стадія статевого дозрівання. Старшокласники готові до фізичних та розумових навантажень. Фізичний розвиток сприяє формуванню навичок і вмінь у праці, спорті, відкриває можливості для вибору професії. Усвідомлення своєї фізичної сили і привабливості, здоровя впливає на формування у юнаків та дівчат високої самооцінки, впевненості в собі, життєрадісності, оптимізму, активності, поривання до дій.
Саме в старшому шкільному віці головним новоутворенням є відкриття власного Я, розвиток рефлексії, усвідомлення власної індивідуальності та її властивостей, поява життєвого плану, настанова на свідому побудову власного життя. Значної ваги у свідомості старшокласників набуває усвідомлення ними тих якостей оточуючих людей і своїх власних, які зумовлюють людські взаємини.
Старший шкільний вік має вирішальне значення в розвитку особистості, накладаючи відбиток на подальший життєвий шлях. Адже здійснений у юнацтві життєвий вибір буде визначати в подальшому успішність життєвого шляху особистості в цілому.
В старшому шкільному віці значно зменшується гострота міжособистісних конфліктів і меншою мірою проявляється негативізм у взаєминах з оточуючими людьми. Покращується загальне фізичне і емоційне самопочуття дітей, зростає їхня контактність та комунікативність. Відзначається більше витримки у поведінці. Усе це засвідчує, що криза підліткового віку або пройшла, або ж іде на спад. Одночасно відбувається стабілізація внутрішнього світу, що виявляється у зниженні рівня тривожності, нормалізації самооцінки.
Учбово-професійна діяльність є основним видом діяльності старшого школяра. Нова соціальна позиція старшокласника змінює для нього і значущість навчання, його завдань та цілей. Старші школярі оцінюють навчальний процес з точки зору того, що він дає для їх майбутнього. У них, в порівнянні з підлітками, зростає інтерес до навчання. Це повязано з тим, що утворюється нова мотиваційна структура навчання, відбуваються зрушення у мотиваційній сфері їх діяльності.
Мотивація зумовлюється свідомо поставленою метою і носить довільний характер.
Мотиваційна сфера навчання включає в себе:
мотиви повязані із самовизначенням і підготовкою до самостійного життя (орієнтація на майбутнє, на віддалені перспективи і цілі, займає провідне місце, є досить дієвою);
широкі соціальні мотиви (прагнення стати повноцінним членом суспільства, переконання щодо практичної значущості науки, переконання щодо зростання спроможності конкурувати на ринку праці за рахунок власної компетентності та ерудованості);
інтерес до змісту і процесу навчання (зявляється інтерес до методів наукового дослідження, до самостійної пошукової діяльності з метою розвязання складних завдань - діяльність Малих академій).
Старшокласники добре розуміють значення навчання для майбутньої трудової діяльності, для продовження навчання у вищих навчальних закладах, здобуття спеціальності, для життя. Така пізнавальна мотивація може поширюватись на усі предмети, на цикл певних предметів чи на окремий предмет. Вибірковість пізнавальних інтересів старших школярів часто повязана з життєвими планами, які сприяють формуванню учбових інтересів. Характерне взаємопроникнення широких соціальних і пізнавальних мотивів.
Особливості мотивації учбової діяльності старшокласників виявляються і в їхньому ставленні до шкільних оцінок. Старшокласники глибоко оцінюють ерудицію та глибокі знання, які виходять за межі шкільної програми, підручників.
Мотивами навчання старшокласника можуть виступати:
. Інтерес до загальної позитивної успішності, який повязаний з бажанням успішно закінчити школу чи розширити свою обізнаність і виявляється в однаковому інтересі до всіх дисциплін, які викладаються в школі.
. Поєднання загального інтересу з вибірковим інтересом до того чи іншого навчального предмета, що стосується обраної спеціальності або з яких доведеться складати вступний іспит до вузу.
У старшому шкільному віці встановлюється тісний взаємозвязок між професійними і учбовими інтересами. Вибір професії сприяє формуванню учбових інтересів, старші школярі починають цікавитися тими предметами, які їм потрібні у звязку з вибраною професією. Створюються сприятливі умови для ознайомлення учнів з психологічною характеристикою професій, тобто з тими вимогами, які висуваються до уваги, мислення, характеру та інших психологічних особливостей людини у тій чи іншій професії.
Нові інтелектуальні можливості, які виникають у віці старшокласника, розширюють горизонти самосвідомості молодої людини. Розвиток самосвідомості в цьому віці настільки яскравий та наочний, що дослідники різних психологічних напрямків мають єдину позицію в оцінці його значення для формування особистості.
Загальні розумові здібності у молодої людини віком 15-16 років уже сформувалися і тому не спостерігається такого швидкого їх росту, як у дитинстві. Та вони продовжують удосконалюватись. Важливим аспектом психічного розвитку в ранньому юнацькому віці є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, у якому провідну роль відіграє мислення.
Це відображається у наступних позитивних якісних змінах:
. Учні переходять до вищих рівнів абстрагуючого і узагальнюючого мислення (більш усвідомлено і міцно оволодівають логічними операціями).
. Знання перетворюються в систему знань, які є основою формування світогляду та переконань; мислення стає системним.
. Наявна потреба в науковому обґрунтуванні та доведенні положень, думок, висновків з опорою на логічні докази. Зростає роль наукових гіпотез, пошукових міркувань. Особливістю розвитку логічного мислення є його дедуктивно-гіпотетичний спосіб (реальне розкривається в можливому: можливе постає як сукупність гіпотез, які вимагають по черзі доведення чи перевірки. Непідтверджені гіпотези відкидаються, а підтверджені переходять з розділу можливого у розділ реальної дійсності).
. Процес міркування стає економнішим і продуктивнішим (краще контролюється процес міркування, здійснюється перехід від розгорнених до згорнених його форм).
. Формується індивідуальний стиль розумової діяльності (індивідуальна система психологічних засобів - сприймання, запамятовування і мислення - які особистість використовує для вирішення певних задач).
На початку навчання в 10 класі спостерігається спад успішності, який повязаний з труднощами в оволодінні науковими теоріями через недостатній розвиток абстрактного мислення.
Оволодіння складними інтелектуальними операціями, збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність юнаків і дівчат більш стійкою і ефективною, наближеною у цьому відношенні до діяльності дорослого.
Підбиваючи підсумки щодо вище сказаного, можна зазначити такі основні моменти викладання теми для старшокласників, враховуючи психологічні особливості вікової групи: по-перше, необхідно враховувати практичність старшокласників та вивчення ними тільки цікавих та необхідних предметів, тобто необхідно побудувати модель викладання так, щоб в теоретичному матеріалі постійно відбувались звернення до реального життя, наведення прикладів з історії, з новин, з власного досвіду тощо; якщо ви зацікавили старшокласника, то необхідно підтримувати цей ентузіазм і надалі; по-друге, на уроці важливо звертатись до учнів та надавати їм можливість висловлювати свою думку з приводу тих чи інших питань по даній темі; по-третє, якщо ви змогли досягти першого і другого завдання, то необхідно підкріпити знання учнів графічними схемами, де точно зображені звязки та відмінності термінів, видів ринку тощо.
Для того, щоб старшокласники були активними та для кращого засвоєння матеріалу їх потрібно спонукати різними методами активізації навчання, зокрема такими: дискусія, мозкова атака, метод випадків, аналіз конкретних ситуацій, метод малих груп, дидактичні ігри та інші. Кожен із цих методів є ефективним, проте рекомендується їх час від часу змінювати один на інший.
Старшокласники - це такий вік, коли вже формується власна думка, тому на уроках потрібно досить часто вести дискусії, під час яких учні вчаться доводити та відстоювати свою думку.
Коли потрібно розвязати якесь невідкладне завдання доцільно використати метод „мозкової атаки. Учні вчаться за короткий час висловлювати велику кількість ідей, обговорювати та здійснювати їх відбір. Цей метод використовується для розвитку творчих здібностей або для розвязання складних проблем.
Також, на мою думку, дуже корисним є метод дидактичних ігор, коли імітується ситуація прийняття управлінських рішень у різноманітних ситуаціях шляхом гри за правилами, які дані або виробляються самими учасниками.
Я вважаю, що побудувавши урок саме таким чином, тобто, врахувавши особливості психологічного розвитку старшокласників та використання різних методів активізації навчання, стає можливим досягнення відмінного засвоєння учнями матеріалу, і мотивування їх до вивчення наступних тем з курсу «Основи економіки».
1.2 Характеристика державних і суспільних вимог до реалізації економічної освіти
Економічна освіта на сучасному етапі розвитку України визначається завданнями переходу до демократичної і правової держави, ринкової економіки, необхідності наближення й до світових тенденцій економічного і суспільного розвитку. Розвиток освіти відбувається в контексті загального процесу трансформації різних сторін суспільного життя, у тісному взаємозв'язку з перебудовою в інших сферах, одночасно виступаючи для них джерелом забезпечення необхідним кадровим ресурсом.
Концепція розвитку економічної освіти є методологічною базою освітянської діяльності в умовах формування суспільства знань і соціально орієнтованої економіки та визначає шляхи розв'язання нагальних проблем у сфері економічної освіти через розуміння її мети, завдань, змісту і технологій.
Головними компонентами економічної освіти є її зміст і організаційно-освітні технології забезпечення. Вони мають свої особливості у різних складових економічної освіти: загальноекономічній та професійно-економічній.
Загальноекономічна освіта охоплює комплекс соціально-економічних знань, умінь і навичок для забезпечення розвитку економічної культури і свідомості як особи, так і суспільства загалом.
Особливості змісту професійно-економічної освіти обумовлюються вимогами до її кінцевого результату - формування гармонійної, різнобічно розвиненої особистості, для якої професійні знання, уміння, навички і їх постійне оновлення становлять основу самореалізації в економічній сфері суспільства.
Головною парадигмою економічної освіти є розуміння того, що розвиток економічної сфери суспільства значною мірою зумовлений характером життєдіяльності людини, її світоглядом, соціально відповідальною поведінкою. Професійна підготовка сучасних економістів передбачає розуміння ними закономірностей формування та розвитку відтворювальних процесів на макро- та мікрорівнях, у взаємозв'язку з розвитком політичних, культурних та інших суспільних процесів.
Формування економічних знань реалізується через поєднання пізнавальних, теоретичних і практичних компонентів навчання. Причому пізнавальні компоненти створюють не тільки систему фінансових, технологічних, технічних, економічних і правових знань, а й визначають внутрішню культуру молоді, формують її готовність до свідомої гармонізації стосунків "Людина - суспільство - природа - економіка".
Принципи економічної освіти
Розвиток економічної освіти ґрунтується на принципах,визначених Законами України "Про вищу освіту" ( 2984-14 ), "Про освіту" ( 1060-12 ), а саме:
Суспільна корисність економічних знань.
Соціальна справедливість, толерантність, суспільна злагода і партнерство всіх учасників економічної освітньої діяльності.
Гуманізм, демократичність, відкритість і доступність економічної освіти.
Соціальна обґрунтованість економічного мислення в кожній сфері професійної діяльності.
Поєднання фундаментальності та фаховості різноманітних освітніх програм, заснованих на індивідуалізації підготовки економічних кадрів відповідно до попиту на ринку праці.
Безперервність економічної освіти, її системність та систематичність.
Інноваційність змісту економічної освіти.
Відповідність якості освітніх послуг потребам особи, соціальних і професійних груп країни та іноземних громадян.
Адаптація світового досвіду та збереження кращих вітчизняних освітянських традицій, розширення міжнародного співробітництва.
Державна підтримка підготовки фахівців.
Інтеграція економічної освіти і наукових досліджень.
.3 Професійне орієнтування учнів при вивченні економіки в школі
Професійна орієнтація - науково-практична система підготовки підростаючої особистості до свідомого професійного самовизначення. До неї включають повідомлення про різні професії, їхні особливості, виховання інтересу до певної професії чи групи професій з урахуванням особистих нахилів.
Профорієнтаційна робота має три основні складові: професійна інформація, професійна консультація і попередній професійний відбір.
Проблема професійної орієнтації за своїм змістом і засобами є комплексною. В її розвязанні беруть участь підприємства й установи різних галузей народного господарства, науки, культури, мистецтва, засобів масової інформації.
Центральним у профорієнтаційній роботі зі старшокласниками є її психологічний аспект, оскільки предмет професійної орієнтації - це формування ставлення, інтересів, намірів і здібностей особистості до майбутньої професійної діяльності.
Професійна придатність - відповідність індивідуальних рис професіонала вимогам, які висуває певна професія до рівня розвитку цих рис. Професійна придатність сприяє досягненню особистістю високих показників у праці і морального задоволення від неї.
Глава 2. Дисципліна «Економіка» для 10 класу
.1 Загальні відомості про дисципліну «Економіка». Актуальність, мета та завдання курсу
Розуміння змісту економічних явищ потрібне кожній людині не менше, ніж знання з хімії чи фізики, географії чи біології. Людина живе у світі економічних явищ: вона купує і продає, отримує доходи і сплачує податки, керує і підпорядковується управлінським рішенням, споживає і заощаджує, наймається на роботу й розпочинає свою справу. Зрозуміло, що ліпше, коли людина чинить ці дії свідомо, раціонально використовуючи власні сили та інші ресурси (землю, устаткування, гроші тощо), обирає із багатьох можливих рiшень найдоцільніше. Усе це і спонукає до вивчення основ економічної науки.
Значення економічної теорії для суспільства в цілому проявляється через: а) розробку принципів, що складають основи економічної політики, дають можливість прогнозувати події та здійснювати запобіжні заходи; б) сприяння інформованості та демократизації суспільства.
Значення економічної теорії у житті окремої людини проявляється у сприянні: а) раціональній поведінці у споживанні та використанні власних доходів і заощаджень; б) орієнтуванню у сфері бізнесу; в) правильним рішенням при виборі сфери зайнятості. В економічному дослідженні користуються різноманітними класифікаціями, абстрагуванням від несуттєвого, узагальненнями. Тут широко застосовуються моделювання і графічне зображення. Економічна наука певним чином повязана з іншими науками про суспільство, з науками про природу і людину, широко застосовує математичні методи.
Місія економічної освіти - розвиток і використання економічних знань для формування творчої особистості, підвищення якості життя українського народу і прогресивного розвитку суспільства.
Метою розвитку системи економічної освіти є інтенсивне накопичення соціально-економічних знань і оптимізація їх використання як головного потенційно необмеженого ресурсу розвитку українського суспільства і його соціально орієнтованої економіки.
Ціннісні орієнтири економічної освіти: розвиток творчого потенціалу особистості та її соціалізація; виховання самостійності наукового економічного мислення, формування економічного світогляду, впевненості у власних силах; розвиток здібностей до самореалізації, самоосвіти, саморозвитку особистості.
2.2 Програма дисципліни «Економіка» для середньої школи (10 клас)
Програма курсу «Економіка» розрахована на 35 годин, що охоплюють вивчення матеріалу на уроках (включно з проведенням практичних робіт) та резервний час.
Структура курсу передбачає дотримання певної логіки, яка спирається на основні принципи пізнання:
·рух від простого до складного,
·поєднання абстрактного (розуміння понять) і конкретного,
·перевірку достовірності отриманих знань.
·навчання у процесі діяльності
Курс «Економіки» представлено 4 розділами, які охоплюють 10 тем:
РозділиТемиРозділ 1. Основи економічного життя суспільстваТема 1. Взаємозвязки економічних процесів та явищТема 2. Раціональна поведінка споживача та виробникаРозділ 2. Ринкова економікаТема 3. Попит, пропозиція, ринкова ціна та гроші у функціонуванні ринкуТема 4. Ринки виробничих ресурсів та доходи у ринковій економіціТема 5. Підприємницька діяльністьРозділ 3. Національна економіка як ціле Тема 6. Загальні результати національного виробництваТема 7. Економічні коливання, безробіття та інфляціяТема 8. Державне регулювання економікиРозділ 4. Світова економікаТема 9. Міжнародна торгівля, валютні відносини, рух капіталів між країнамиТема 10. Переваги та загрози глобалізації
За логікою програми, на початку вивчення курсу учень засвоює зміст тих економічних явищ, які властиві будь-якій економіці. Це - ресурси, продукт, виробництво, обмін, потреби, споживач і виробник, економічна ефективність, економічний кругообіг тощо. Далі він знайомиться з процесами та явищами, які властиві ринковій економіці, а саме: попитом, пропонуванням, ринковою ціною та ринковими доходами, грошима як економічним явищем, підприємницькою діяльністю, прибутком та витратами, ринковою інфраструктурою тощо. У подальшому формуються уявлення про національну економіку як ціле з притаманними цьому цілому загальними результатами (валовим внутрішнім продуктом та валовим національним доходом) та пояснюються причини економічних піднесень і спадів, безробіття й інфляції. Передбачається ґрунтовне пояснення ролі держави в організації економічного життя суспільства. Насамкінець, учень отримує уявлення про функціонування світової економіка, переваги та загрози для економік окремих країни, що повязані з глобалізаційними процесами.
.3 Активізація, мотивація та контроль навчальної діяльності учнів середньої школи
Під активізацією навчально-пізнавальної діяльності розуміють підвищення рівня усвідомленого пізнання об'єктивно-реальних закономірностей у процесі навчання.
Кожен учитель застосовує у навчальному процесі свої прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів, але досвід роботи одного вчителя не може бути механічно перенесений іншим учителем в інший клас. У зв'язку з цим виникає потреба в теоретичному обґрунтуванні системи роботи вчителів з активізації пізнавальної діяльності учнів.
Основна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини, в тому числі і учнів, розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує вчитель, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів повинна будуватись з врахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення. У процесі навчання учень здійснює різні дії, в яких виступають основні психічні процеси: відчуття, сприймання, уява, мислення, пам'ять та ін. Оскільки з усіх пізнавальних психічних процесів провідним є мислення, то можна сказати, що активізувати діяльність учнів - це активізувати їх мислення. Разом з тим треба пам'ятати, що без бажання учня вчитися всі старання вчителя не дадуть очікуваних наслідків. Звідси випливає висновок, що потрібно формувати мотиви навчання, бажання учнів розв'язувати пізнавальні задачі.
Загальний зміст розвитку навчальної мотивації школярів полягає в тому, щоби переводити учнів із рівнів негативного й байдужного ставлення до навчання до зрілих форм позитивного ставлення до навчання - дієвого, усвідомленого, відповідального.
Прийоми діяльності вчителя, що сприяють формуванню мотивації в цілому
Вони спрямовані на створення сприятливої психологічної атмосфери, що підтримує пізнавальну активність учнів, а саме:
·включення учнів у колективні форми діяльності;
·залучення учнів до оцінної діяльності й формування адекватної самооцінки;
·співробітництво учня й учителя, спільна навчальна діяльність;
·заохочення пізнавальної активності учнів, створення творчої атмосфери;
·цікавість викладання навчального матеріалу (незвичайна форма подачі матеріалу, емоційність мови вчителя, пізнавальні ігри, цікаві приклади та досвід);
·уміле застосування заохочення й покарання.
Управління будь-яким процесом передбачає здійснення контролю, тобто певної системи перевірки ефективності його функціонування. З кібернетичних позицій контроль покликаний забезпечити зовнішній зворотний зв'язок (контроль педагога) і внутрішній (самоконтроль учня). Контроль спрямований на отримання інформації, аналізуючи яку педагог вносить необхідні корективи в хід навчально-виховного процесу. Це може стосуватися зміни змісту, перегляду підходу до вибору форм і методів педагогічної діяльності або ж принципової перебудови всієї системи роботи.
Глава 3. Методична розробка теми «Гроші»
.1 Актуальність теми. Завдання та мета викладання даної теми
Завдання цієї теми - розглянути виникнення грошей, проаналізувати сутність грошей, трансформацію сутності сучасних грошей, роль і значення їх у функціонуванні та розвитку товарного виробництва й обміну, зміну форм грошей.
Вивчення даної теми має важливе значення для осмислювання як в цілому курсу політичної економії, так і його складової - питання вирішення ринкових проблем, адже саме гроші виступають сучасною формою прояву вартості (цінності) товару. Пізнання законів руху грошей - це не тільки теоретичне питання, але й важлива категорія для розробки економічної політики.
3.2 Матеріали для проведення уроку
Як ми знаємо, урок - це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якою вчитель в рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів однакового віку за твердим розкладом вирішує певні навчально-виховні завдання.
Готуючись до уроку вчитель економіки аналізує зміст матеріалу, виділяє головне та другорядне, формулює головну тезу. Теза має бути чітко, однозначно сформульована, не містити в собі двозначностей та залишатись незмінною весь час її доказу. Для доказу вибираються аргументи, правдивість яких не викликає в учнів сумнівів. Важливо виокремити головну проблему не тільки одного уроку, а й цілої теми або розділу, а потім її послідовно доводити на кожному уроці підводячи слухачів поступово до головного висновку. При підготовці навчального матеріалу дуже важливо визначити його обсяг, розподілити на основний та другорядний, знайти засоби розвиваючої навчальної діяльності.
Розробка структури уроку - це форма творчої методичної майстерності. Справжній викладач завжди готується до лекції, розробляє конспект, виділяє опорний матеріал, враховує міжпредметні звязки, можливі запитання учнів, тренує своє ораторське мистецтво. Викладачу потрібно знати, як готуватись до уроку чи лекції. Основні етапи підготовки уроку:
1. Аналітичний (теоретична концепція лекції уроку)
2. Стратегічний(робочі тези та рекламна назва)
3. Тактичний (загальний план та композиція лекції)
4.Редакційний (читання вголос відредагованого тексту)
. Робочий(лекція) 6. Контрольно-підсумковий(виправлений текст)
Приклад уроку:
Мета уроку:
Вчити,розуміти сутність поняття гроші, розуміти та аналізувати історію їх виникнення; знати їх якості та функції, що вони виконують в процесі економічного обігу, розуміти принцип розподілу грошей на види;
За допомогою вправ різного виду та рівня складності розвивати уміння розрізняти види грошей та їх функції; принципи бартерного обміну і визначення конвертування й вартості грошей.
Виховувати свідоме та раціональне ставлення до грошей, розуміння того, що безперешкодний рух грошей - найголовніша умова існування ринкової економіки. Розвивати спостережливість, логіку, пам'ять, уяву, уміння аналізувати, робити висновки; виховувати уміння працювати в команді, групі та індивідуально.
Основні поняття: гроші, вартість грошей, грошовий обіг, грошовий потік, грошова маса, грошовий агрегат, грошова база, швидкість обігу грошей.
Тип уроку: комбінований.
Пояснення нової теми:
Я пояснюю нову тему, опираючись на раніше складений конспект по зібраних матеріалах.
Гро́ші - особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку, деякі національні гроші виконують функції світових.
Грошова система - це визначена державою форма організації грошового обігу, що історично склалася й регулюється законами цієї держави. Її основу становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують її функціонування. Кожна промислово розвинена країна має власну грошову систему, яку розвиває й вдосконалює для розвитку національної економіки
Передбачається, що ще 100 000 років тому виникли бартерні операції - прямий безгрошовий обмін товарами. Проте в безгрошових суспільствах в основному діяли подарунки або позики. Наступним етапом стало виникнення товарних грошей, тобто, коли в якості грошей використовувались різні матеріальні носії. Перша згадка про термін «гроші» датується 3000 роком до Р. Х., це був клинописний текст на глиняній табличці із Месопотамії.
З найдавніших часів грішми були різні товари: хутра звірів (словянські племена), металеві сокири, мушлі каурі тощо. Однак завдяки своїм фізичним властивостям найбільш вживаним загальним еквівалентом вартості дуже швидко стають благородні метали: золото та срібло. Згодом вони набирають форми монет.
У своїй «Історії» Геродот вказує, що першими використовувати металеві монети почали лідійці. Сучасні вчені вважають, що перші монети були з електрума і чеканились близько 650-600 р до Р. Х. Швидке розповсюдження монет пов'язано із зручністю їх зберігання, дроблення і об'єднання, відносною великою вартістю при невеликій вазі та обсягу, що є дуже зручним при обмінних операціях.
Паперові гроші або банкноти були вперше використані в Китаї за часів династії Сун. Ці банкноти, відомі як «jiaozi», еволюціонували з векселів, що були у використанні з сьомого сторіччя. Тим не менш, вони не витісняють традиційних грошей, і були у використанні поряд з монетами. В Європі банкноти були вперше випущені Банком Стокгольма в 1661 році.
Функції грошей
Гроші виконують ряд важливих функцій:
Міра вартості - це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, та встановлює певну грошову одиницю розрахунків - національну валюту.
Засіб обігу - це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.
Засіб нагромадження - це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються на скарб.
Засіб платежу - це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.
Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.
Для того, щоб ще більше акцентувати увагу на актуальності теми розглядаємо з учнями реальні життєві ситуації. При цьому учні мають визначити, яку функцію в даній ситуації виконують гроші.
Практична вправа
Розглянемо ситуації.
Ви заходите до магазину та бачите, що модні джинси коштують 400 гривень. Чи можете ви, не маючи грошей, оцінити їх вартість та свою споживчу спроможність?
Коли підприємець підраховує свої витрати на виробництво, доходи від реалізації та прибуток, чи потрібні йому для цього наявні гроші?
Отже, у цих прикладах функція, яку ідеально виконують гроші,-міра вартості.
Грошове вираження вартості ще не означає реалізацію товару. Ви ж ще не купили джинси, що сподобалися вам у магазині? Товаровиробники прагнуть виручити від продажу свого товару гроші, які стануть засобом придбання інших товарів, тобто виконають функцію засобу обігу. Таким чином, гроші стають посередником в обміні товарів та забезпечують (обслуговують) їх обіг, долаючи часові, просторові та індивідуальні кордони безпосереднього обмін одного товару на інші.
Чи згодні ви із твердженням: гроші є суттєвим товаром, який не годиться ні на що інше, крім як позбавитися від нього?
Інша ситуація: ваш батько 10 грудня отримує заробітну плату та сплачує комунальні платежі за минулий місяць листопад.
Ці приклади демонструють функцію грошей - засіб платежу.
Ваша родина може відмовиться від покупки пральної машини в кредит та обрати спосіб накопичення необхідної суми грошей. Тут гроші обслуговують накопичення вартості в її загальній абстрактній формі, виконуючи функцію засобу накопичення.
Нарешті, ще одна функція грошей - світові гроші.
Світові гроші - комплексна функція, яка повторює по суті всі функції, характерні грошам на внутрішньому ринку.
Види грошей
За критерієм матеріально-речового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей: повноцінні (товарні та металеві) і неповноцінні (паперові та кредитні):
Повноцінні - це гроші, номінальна вартість яких відповідає вартості благородного металу, що міститься в них. До повноцінних відносять товарні та металеві гроші.
Неповноцінні гроші - це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. До них відносяться паперові, кредитні гроші та білонна (розмінна) монета.
Змішані форми грошей ─ гроші, якими користувалися в період переходу від повноцінних до неповноцінних грошей.
Товарні гроші - це різновид грошей, які є товаром (наприклад худоба, зерно, ракушки, хутра). Тобто предмети, які можна безпосередньо використовувати, проте одночасно, вони виступають і як еквівалент вартості інших товарів. Купівельна спроможність товарних грошей ґрунтується на вартості, властивій конкретному товару, який виступає в ролі грошей.
Металеві гроші спочатку з'явилися як шматки металу різної форми та ваги, з часом вони трансформувались у форму монет. Монета грошовий знак, виготовлений з металу (золота, срібла, міді або сплавів) встановлених законом ваги і форми, що використовується як засіб грошового обігу та платежу.
Паперові гроші - це гроші, що не мають самостійної вартості, або ця вартість не співрозмірна з номіналом. Вони випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законним платіжним засобом на всій території.
Кредитні гроші - це права вимоги до фізичних або юридичних осіб, спеціальним чином оформлений борг, зазвичай у формі переданого цінного паперу, які можна використовувати для покупки товарів (послуг) або оплати власних боргів. Оплата по таким зобов'язанням зазвичай проводиться у визначений термін, хоча є варіанти, коли оплата проводиться в будь-який час на першу вимогу. Кредитні гроші несуть в собі ризик невиконання вимоги. Кредитні гроші пройшли наступний шлях розвитку: вексель, банкнота, чек, електронні гроші, кредитні картки.
Грошові агрегати
Грошові агрегати - види грошей та грошових засобів, які відрізняються один від одного своєю ліквідністю, тобто можливістю швидкого перетворення в готівку, показники структури грошової маси.
Грошові агрегати це зобов'язання депозитних корпорацій перед іншими секторами економіки, крім сектора загального державного управління та інших депозитних корпорацій. Складовими грошових агрегатів є фінансові активи у формі готівкових коштів у національній валюті, переказних депозитів, інших депозитів, коштів за цінними паперами, крім акцій, що емітовані депозитними корпораціями та належать на правах власності іншим фінансовим корпораціям, нефінансовим корпораціям, домашнім господарствам та некомерційним організаціям, що обслуговують домашні господарства. Залежно від зниження ступеня ліквідності фінансові активи групують у різні грошові агрегати М0, М1, М2 та М3.
Відповідно до методологічних правил НБУ виділяють грошові агрегати різного складу:включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями.
М1 <#"justify">Ліквідність - ступень легкості, з якою будь-які активи (усе, що належить людині, фірмі чи державі на правах і власності) можуть бути перетворені їх власником на гроші.
.3 Контроль засвоєння теми, завдання і критерії успішності
Самостійна робота (кожне завдання оцінюється по 2 бала)
Визначити які функції виконують гроші в таких ситуаціях і розвязати задачі.
варіант
. Родина Федорових отримала відсотки зі свого депозитного рахунку в банку «Аваль» у розмірі 2400. грн.(Засіб платежу)
. На сімейній раді члени родини вирішували купити кухонний комбайн за 1900 грн, новий телевізор за 1950 грн чи набір садових меблів за 1800 грн. (Міра вартості)
. У зв'язку з прийнятим рішенням наступного дня родина купує набір садових меблів. (Засіб обігу)
. Бабуся була незадоволена прийнятим рішенням, тому вирішила залишок від отриманих у банку грошей зберігати та відкладати з власної пенсії на покупку кухонного комбайну. (Засіб накопичення)
. Батько ж запропонував обміняти цю суму на євро. (Світові гроші).
Задача
М2=М1+ строкові депозити та валютні кошти
М1=35млрд.грн.+20млрд.грн.=55млрд.грн.
М2=55 млрд.грн.+40 млрд.грн.=95 млрд.грн.
2 варіант
. Мама отримала заробітну плату у розмірі 840 грн. (Засіб платежу)
. Скоро новорічні свята, тому вона вирішила зайти після роботи до торгового центру подивитися, які подарунки можна придбати кожному члену родини та запланувати певні витрати. (Міра вартості)
. У суботу родина завжди вирушає до супермаркету та закуповує продукти на тиждень. (Засіб обігу)
4. Діти, Сашко та Марійка, отримують свої кишенькові гроші та складають у скарбничку. (Засіб накопичення)
. Ніхто не здогадувався, який подарунок готує батько родини, отримавши свою премію у розмірі 1500 доларів. (Світові гроші).
Задача
Грошовий агрегат Ml = 53 млрд. грн., поточні рахунки = 20 млрд. грн., строкові депозити та валютні кошти = 42 млрд. грн. Чому дорівнює агрегат М0?
М1=М0+поточ.рах.; М0=М1-поточ.рах.
М0=53 млрд.грн .-20 млрд.грн.=33 млрд.грн.
Підсумки уроку.
Усна рефлексія.
Учні висловлюються за схемою:
На уроці я…
дізнався…
зрозумів…
навчився…
найбільший мій успіх - це …
найбільші труднощі я відчув…
я змінив своє ставлення до…
Висновок
Економічна освіта в Україні набуває свого розвитку. Зростає як сама необхідність в економічній освіті, так і вимоги до неї. Вона повинна бути різнобічною, стосуватися не лише суто економічної сторони життєдіяльності, але й включати також моральні, етичні, психологічні аспекти, які так чи інакше повязані з економікою. До людини сьогодення висуваються вимоги не лише діяти, але й мислити по-новому.
Отже, ми бачимо, що економічна освіта є дуже важливою, особливо сьогодні. Моя курсова робота виконана з метою закріплення отриманих знань, вмінь та навичок із дисциплін психолого-педагогічного циклу. Я навчилася розробляти комбіновані уроки та контрольні уроки, розробляти міні-лекцію, складати навчальний план, ознайомилась з активними методами навчання та методикою застосування їх в процесі викладання економічної дисципліни.
Сьогодні є актуальною проблема формування економічної культури. Ретельне вивчення економіки сприятиме формуванню економічного мислення, що відповідає специфіці соціально-економічного життя нашої країни понятійний апарат не відрізнятиметься від стандартів світової науки. Це дасть змогу у нових світоглядних, концептуальних позицій усвідомлювати існуючі та гіпотетичні суперечності економічного життя, використовуючи їх у господарській практиці. Такий підхід має надзвичайно важливе значення для інтеграції національної економіки в світову. Розробляючи теоретичний матеріал та структуру уроку, я намагалася зробити його цікавим та легким в сприйнятті. Також я зрозуміла, що частково від нас студентів-практикантів, молодих спеціалістів може залежати майбутнє розвитку системи економічної освіти. Адже вчитель-це людина ,яка знайомлять нас з безліччю цікавих предметів, фактів, допомагають формувати перші наукові уявлення про світ і мають величезний вплив на формування особистості учнів, вкладають часточку власної душі в своїх учнів. Завдяки написанню цієї курсової роботи я зрозуміла, що праця педагога є надзвичайно складною, проте цікавою, та оцінила працю педагогів, які навчали мене.
Практичне значення цієї роботи полягає у можливості застосування даного уроку в навчальному процесі. Рекомендовано для учнів старшої вікової освітньої групи, зокрема дані уроки для учнів 10 класу.
Список використаної літератури
1.Закон України „Про затвердження Концепції розвитку економічної освіти - Режим доступу:<http://www.uazakon.com/>
.Аксьонова О.В. Методика викладання економічних дисциплін: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2006.
.Ковальчук Г. О. Активізація навчання в економічній освіті: навч. посіб. - Вид. 2-ге, доп. - К.: КНЕУ, 2003
.Базилевич В.Д., Попов В.М., Найдік Н.М. Політична економія. Київ 2007..
. Курс экономической теории / Под общ. ред. М.Н. Чепурина, Е.А. Киселевой. - Киров, 1994.
.Навчальна програма із економіки (академічний рівень) для загальноосвітніх навчальних закладів суспільно-гуманітарного напряму навчання 10-12 класи. Бицюра Ю.В. - 2008.
.Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроекономіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг. ред. А. П. Наливайка. - К.: КНЕУ, 1999.
.Основи економічної теорії.: підручник / за ред. В.А.Предборського. К.- Кондор. 2002.
.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Економіка», 11 клас. Рівень стандарту, Міністерство освіти і науки України, 2008-2009 н.р. - 2007.
.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Економіка», 10-11 клас. Профільний рівень, Міністерство освіти і науки України, 2008-2009 н.р. - 2004.
.Радіонова І.Ф. та ін. Загальна економіка. Підручник для 10-11 класів. - К.: А.П.Н., 2000.