До питання про навчання гри на духових інструментах
Мелітопольський державний педагогічний університет
імені Б. Хмельницького, м. Мелітополь
До питання про навчання гри на духових інструментрах
Деркіна І. П.
Анотація: У статті розглядаються питання постановки виконавського апарату музиканта в процесі звукодобування. Автори аналізують позу та положення тулуба під час гри на духових інструментах, характеризують сутність виконавського дихання, розглядають особливості застосування губного апарату музиканта-духовика, наводять особливості техніки гри на духових інструментах.
Ключові слова: духові інструменти, виконавське дихання, амбушюр, техніка гри, звуковидобування
Актуальність. Серед усіх різновидів сучасного музично-виконавського мистецтва духова музика посідає чільне місце у житті сучасного суспільства. Оркестри, камерні ансамблі, сольна концертна діяльність - у всіх цих галузях музиканти-духовики виходять на провідні позиції. Причому швидкий розвиток виконавства на духових інструментах в Україні вимагає від майбутніх фахівців різносторонніх і глибоких методичних знань і навичок, які б формували загальну професійну майстерність музиканта, створення якої неможливе без правильної постановки виконавського апарату в процесі звукодобування. Враховуючи вищесказане, питання навчання гри на духових інструментах не втрачає своєї актуальності як серед дослідників, так і серед виконавців і педагогів сьогодні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання виконавства на духових інструментах досліджували в своїх роботах В. Апатський, Б. Діков, А. Гладких, М. Іванов, В. Коваль, Г. Орвіт, О. Палаженко, С. Розанов. Так, С. Розанов в своїй роботі «Основи методики викладання гри на духових інструментах» сформулював основні принципи гри на духових інструментах: 1) розвиток технічних навичок учнів має проходити у нерозривному звязку з художнім розвитком; 2) у процесі роботи над музичним твором необхідно домогтися свідомого його засвоєння і тоді воно буде міцніше; 3) в основу правильної постановки повинно бути закладено знання анатомії та фізіології органів, що беруть участь під час гри [7, с. 35].
На сучасному етапі окреслена проблема також висвітлюється в працях зарубіжних учених M. Antoniadou, V. Mishaelidis, V. Tsara, V. Freour, R. Causse, A. Bouhuys, N. Fletcher. Таким чином, наявність солідної теоретичної бази дозволяє підняти викладання гри на різноманітних духових інструментах на новий якісний рівень. Однак низка невирішених питань таких, як використання різних типів дихання під час гри на духових інструментах, робить окреслену проблему відкритою для обговорення.
Мета даної наукової статті - проаналізувати позу та положення тулуба під час гри на духовому інструменті; схарактеризувати сутність виконавського дихання; розглянути особливості функціонування амбушюру музиканта-духовика; уточнити техніку гри на духових інструментах.
Виклад основного матеріалу. В основу навчання грі на духових інструментах має бути покладено знання анатомії та фізіології людини, особливо тих органів, які безпосередньо беруть участь у виконавському процесі. На думку В. Апатського, головною умовою, що забезпечує якісне виконання, є вміння музиканта правильно узгодити дихання, роботу язика, губ, пальців і слуху. Усі ці компоненти, перебуваючи в постійній ігровій взаємодії, утворюють виконавський апарат музиканта-духовика, основу його фахової діяльності [2, с. 430]. Саме тому вважаємо, що навчання потрібно починати з пози і положення тіла під час гри на духових інструментах.
Отже, ви можете стояти або сидіти. Так, якщо ви сидите, то краще відчуваєте дихання (якщо воно брюшне, як йому і належить). Ви можете навіть ходити, щоб відчути деяку свободу, за умови, що ходите не підкоряючись ритму музики або вправ.
Щодо пози та постанови тіла під час гри на духових інструментах Б. Діков надає наступні важливі поради:
. Корпус повинен бути прямим. Ви не повинні горбиться - це ускладнює черевний подих. Якщо ви все-таки нахиляєтеся вперед, то стежте щоб при нахилі спина була пряма, як ніби вас весь час тягнуть вгору за нитку, прив'язану до верхівки.
. Уникайте підняття плечей. Чи не притискайте лікті до тіла. Лікті вільно звисають. Пахви злегка округлені, як ніби в кожній пахві знаходиться по курячому яйцю. Звісьте руки вздовж тіла і струсіть їх, розслабляючи. Зверніть увагу на природне положення кисті і пальців. Збережіть цю форму і при грі на інструменті. Ви повинні тримати інструмент як щось дуже крихке: ніжно і впевнено.
. Не нахиляйте голову вниз. При грі на духовому інструменті, опускаючи голову, не затискайте собі горло. Щоб горло було вільним, шия повинна бути трохи витягнута. Для цього подайте голову трохи вперед, уникаючи при цьому опускати підборіддя [4, с. 70-71].
При цьому слід зауважити, що виконавцеві в процесі гри необхідно:
1) поводити себе природно та спокійно, «сканувати» тіло на наявність надлишкового напруження; звертати особливу увагу на нижню щелепу, шию, плечі, лопатки, запястя та пальці; 2) відчувати земне тяжіння, «стікання» тяжкості у нижчу точку кінцівок та тіла. Таким чином, продукування звуку під час гри передбачає взаємодію виконавця з його інструментом, яка вимагає координації між фізіологічними і фізичними параметрами при безпосередньому контролі з боку виконавця [11], [12].
Наступним кроком у підготовці до виконання гри на духових інструментах є постановка дихання. Дихання є одним з основних факторів звукоутворення на духових інструментах; фактично воно є нашим основним музичним інструментом. Однак, якщо бути більш послідовним, то треба визнати, що все наше тіло є музичним інструментом, адже робота наших м'язів і психіки «оживляє» безмовне акустичне пристосування (інструмент), яке виступає в ролі передавача і підсилювача наших емоцій і думок. Дихання замінює нам смичок скрипаля, і ми повинні вміти ним користуватися з філігранною точністю, адже саме за допомогою дихання ми створюємо і підтримуємо звук, впливаємо на з'єднання звуків, на динаміку звуку, саме дихання може зробити гру гнучкою і виразною [6, с. 23], [8, с. 41].
Гра на духових інструментах вимагає адекватного дихання і безперервного контролю потоку повітря для виробництва звуку. Професійну гру на духовому інструменті можна вважати безперервним тренуванням дихальних м'язів [9], [10].
Є кілька способів навчання виконавському диханню: фізіологічний і «метафоричний». Зараз поширення в усьому світі отримало так зване «черевне дихання», при якому під час вдоху відбувається випинання передньої стінки живота. Для розуміння принципу роботи дихання слід знати про два основні м'яза: 1) діафрагма (активна при вдиху і пасивна при видиху); 2) м'язи черевного преса (пасивні при вдиху і активні при видиху).
Основою виконавського дихання є вміння контролювати видих. Для цього треба навчитися керувати діафрагмою (швидкістю її підняття). Однак ми не можемо відчувати безпосередньо цей м'яз. Ми «бачимо» її роботу через роботу м'язів черевного преса (їх випинання, розширення при вдиху і втягування при видиху). Ми можемо побічно впливати на діафрагму, керуючи м'язами черевного преса. Отже, щоб керувати видихом, ви повинні управляти м'язами черевногопреса. Щоб уникнути форсованого видиху, треба уповільнити рух діафрагми вгору. Для цього, під час видиху, коли діафрагма прагне піднятися вгору, треба розширювати живіт, випинати його вперед, і це сповільнить рух діафрагми.
. Лягти на спину на підлогу. Ноги зігнути в колінах. Покласти на живіт книгу. Вдихаючи, повільно рахуючи до 4-х, піднімати книгу, видихаючи, так само повільно рахуючи до 4-х, опускати. (Пізніше можна збільшити рахунок до 6-8 і т.д.). Далі, робити теж саме, але додати паузу між вдихом, утримуючи книгу піднятою протягом декількох рахунків. Далі, вдихнувши і піднявши книгу, зробити маленьку паузу і почати видихати, прагнучи щоб книга залишилася на колишній висоті (довжину видиху можна поступово збільшувати).
Виконуючи цю вправу потрібно аналізувати свої відчуття, щоб зберегти їх в положенні стоячи при грі на інструменті.
. Стоячи, набрати дихання в живіт (як при диханні лежачи). Приставити пальці обох рук до передньої стінки живота. Видихаючи, відштовхувати від себе свої пальці животом (пальці постійно повинні відчувати тиск з боку живота).
Під час цих вправ ваші губи повинні імітувати амбушюр, тобто бути стислі досить щільно, щоб повітря не виходило великим струменем.
. Після освоєння вправ без інструменту та аналізу запам'ятовування відчуттів, можна почати з вилучення окремих пунктирних і витриманих звуків на інструменті, відтворюючи відчуття у вправі 2: 1) вдихніть, розширюючи живіт; 2) зробіть миттєву паузу; 3) видихайте, прагнучи зберегти живіт в розширеному положенні, і навіть уявляйте, що живіт ще більше розширюється назовні і вниз (так звана «прогресуюча пора»).
Під час вправ важливо стежити, щоб напружувався тільки черевний прес, всі ж інші м'язи (груди, плечі, руки і т. д.) повинні бути вільні [3, с. 24].
Також важливим у формуванні дихання виконавця є амбушюр.
Амбушюр - це губний апарат музиканта-духовика, який використовується для збудження та регулювання звука інструменту [1, с. 26]. Задачами амбушуру є: 1) забезпечити герметичне з'єднання; 2) регулювати коливання тростини; 3) фокусувати повітряний струмінь.
Існує кілька типів амбушюра, і всі вони «працюють», залежно від типу мундштука і того, який звук виступає як еталон. Так, німецький амбушюр придатний для німецьких «вузьких» мундштуків і яскравого, блискучого звуку. Однак у більшості країн грають на більш «відкритих» мундштуках, отже, поширення набули російсько-американський і французький амбушюри.
Щодо техніки гри на духових інструментах, то вона зводиться до того, щоб навчитися керувати і контролювати швидкі рухи. Зауважимо, що це більшою мірою психологічна, розумова робота, ніж фізична.
Для того, щоб техніка удосконалювалася, потрібні наступні умови:
. Максимальна концентрація по відношенню до звуку. Ви повинні дуже уважно слухати те, над чим ви працюєте. Це гранична увага до артикуляції, гучності, інтонації, тривалості і якості звуків у їх з'єднанні. Така робота вимагає повільної гри та інтенсивної концентрації уваги.
. Максимальна концентрація по відношенню до руху пальців. Ваші кисті і пальці повинні бути округлені. Потрібно приділяти постійну увагу до наступних моментів: а) свідоме і максимальне розслаблення пальців; б) мінімалізація рухів (пальці піднімаються й опускаються з мінімальною амплітудою, вони завжди майже торкаються до «окулярів») [5, с. 102].
Висновки та перспективи подальших досліджень
духовий інструмент дихання амбушюр
Таким чином, доходимо наступних висновків: виконавське дихання є вагомим засобом при грі на духових інструментах, що сприяє художньому втіленню музики; амбушюр музиканта-духовика є одним із важливих компонентів його виконавського апарату; ступінь розвитку амбушюру та його взаємодія з диханням, позою та положенням тулуба під час виконання визначають рівень фахової підготовки виконавця на духовому інструменті. Перспективою подальших розвідок в цьому напрямі може бути дослідження музичного мислення як творчого процесу під час гри на духових інструментах.
Список використаних джерел
1. Апатский В.Н. Амбушюр фаготиста / В.Н. Апатский // Теория и практика игры на духовых инструментах. - К: Музична Україна, 1989. - 136 с.
. Апатский В.Н. Теория и практика духового исполнительства в Украине / В.Н. Апатский. - К.: НМАУ им. П.И. Чайковского, 2000. - 248 с.
. Диков Б. А. О дыхании при игре на духових инструментах / Б.А. Диков. - М., 1956. - 53 с.
. Диков Б.А. Методика обучения игре на духовых инструментах / Б.А. Диков. - М.: Гос. муз. Издательство, 1962. - 116 с.
. Иванов М.А. Постановка при игре на гобое / М.А. Иванов // Теория и практика игры на духовых инструментах. - К: Музична Україна, 1989.- 136 с.
6. Кочнева И., Яковлева А. Вокальный словарь / И. Кочнева, А. Яковлева. - Л.: Музыка, 1986. - 71 с.
. Розанов С. Основы методики преподавания игры на духовых инструментах / С. Розанов - М.: Госмузиздат, 1938. - 243с.
9. Antoniadou M. Lung function in wind instrument players / M. Antoniadou, V. Mishaelidis, V. Tsara / режим доступу: #"justify">. Bouhuys A. Pressure-flow events during wind instrument playing / A. Bouhuys / режим доступу: #"justify">. Freour V. Simultaneous measurement of pressure, flow and sound during trumpet playing / V. Freour, R. Causse, I Cossette / режим доступу: http://articles.ircam.fr/textes/Freour10b/index.pdf