Розробка туристичних маршрутів

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Туризм
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    119,67 Кб
  • Опубликовано:
    2016-09-06
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Розробка туристичних маршрутів

Розробка туристичних маршрутів

План

Вступ

. Туристичний маршрут як складова туристичного продукту

.1 Поняття про маршрут туру

.2 Класифікація маршрутів

.3 Фактори вибору виду маршруту

. Етапи розробки туристичного маршруту

.1 Вибір пунктів

.2 Ієрархізація пунктів

.3 Вибір початкового та кінцевого пунктів

.4 Розробка схеми

.5 Оптимізація маршруту

.6 Програмне забезпечення маршрутного туру

.7 Організаційно-технічні засоби

.8 Документація

. Основні аспекти формування туристичного маршруту

.1 Затвердження паспорту маршруту

.2 Пекіжд та інклюзив тур

.3 Маркетингове обґрунтовування вартості подорожі

Висновки

Список використаної літератури та джерел

Вступ

Актуальність теми дослідження. В наш час туризм став масовим явищем і має не тільки розважальне, а й пізнавальне значення. Саме туризм з його широкими можливостями та багатими туристичними ресурсами створює всі умови для відпочинку і цим реалізує функцію естетичного, культурного та духовного збагачення особистості.

Основним ринковим продуктом у туризмі є тури - спеціально розроблені програми в комплексі з системою заходів для їх реалізації, спрямовані на задоволення мети відпочинку.

Розробка турів, їх ринкова реалізація і організація споживання є основою діяльності туристичних підприємств - туроператорів і турагенцій. Це найбільш трудомістка робота, виконання якої вимагає різнобічних знань і навичок як теоретичного, так і практичного характеру.

Вибір географічного напрямку (країни, конкретного туристичного центру) і рівня відпочинку під час туру в значній мірі залежить від наявності грошових коштів та досвіду попередніх поїздок.

Привабливість території для розвитку певних видів туризму залежить від її природного та історико-культурного потенціалу. У Чехії він представлений чудовими кліматичними, бальнеологічними ресурсами, історичними і архітектурними пам’ятками, народними промислами, музеями, тобто сукупністю об’єктів матеріальної і духовної культури.

Ступінь розробленості теми. Загальному розумінню дослідження питань проектування різноманітних турів допомогли теоретичні положення праць А.П. Дуровича, М.В. Єфремової, А.С. Копанєва, О.О. Любіцевої, Н.І. Норіциної, Т.О. Примак. Проте деякі питання вимагають більш детального вивчення. Особливо це стосується специфіки розробки маршрутів і турів вихідного дня, процесів обслуговування туристів під час таких турів, особливостей обрання закладів розміщення, харчування, підбору екскурсій.

Метою роботи є вивчення основних етапів створення туристичного маршруту.

У відповідності з поставленою метою необхідно вирішити завдання:

·    дослідити туристичний маршрут як складову туристичного продукту

·    виявити етапи розробки туристичного маршруту

·    розглянути основні аспекти формування туристичного маршруту;

Об’єктом дослідження є особливості розробки турів.

Предметом дослідження є технологічний процес створення туру.

Джерельну базу дослідження склали праці В.Г. Герасименко, В.Г. Гуляєва, О.М. Ільїної, Н.С. Морозової, М.А. Морозової, Т.Л. Мостенської, В.С. Сеніна. Теоретичні питання розробки нових турів було досліджено за навчальними посібниками В.К. Бабарицької та О.Ю. Малиновської "Менеджмент туризму. Туроперейтинг"; О.О. Любіцевої "Методика розробки турів"; М.П. Мальської, В.В. Худо, В.І. Цибуха "Основи туристичного бізнесу".

Структура курсової роботи: вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки.

 

1. Туристичний маршрут як складова туристичного продукту

 

.1 Поняття про маршрут туру


Тур - це програма, в рамках якої реалізується мета перебування людини поза свого постійного місця проживання, створене з урахуванням індивідуальних побажань туриста і комплексу заходів щодо її реалізації на відповідному якісному рівні.

У широкому розумінні поняття "тур" охоплює не тільки туристичний маршрут, а й пакет товарів і послуг, необхідних туристам під час подорожування за цим маршрутом.

У ринковій економіці тур як єдність маршруту з його матеріально-технічним, культурним та іншим забезпеченням виступає товаром, ціна на який визначається за законами ринку.

Формування турів охоплює розробку маршрутів і пакетування товарів і послуг, необхідних для задоволення потреб туристів під час подорожування за певним маршрутом. До основних туристичних послуг відносяться реклама, перевезення, харчування, розміщення, організація відвідувань туристичних об'єктів, забезпечення відпочинку й рекреації (оздоровлення) [6,с.32].

Формування, продаж та проведення турів здійснюють спеціальні суб'єкти туристичної діяльності, якими є підприємства, установи, організації різних форм власності, фізичні особи, які зареєстровані у встановленому законодавством України порядку та отримали ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг. Отже, суб'єкт туристичної діяльності, по-перше, утворюється відповідно до чинного законодавства країни; по-друге, займається формуванням (створенням) і/або реалізацією туристичного продукту (послуги); по-третє, функціонує на принципах комерційного розрахунку з метою максимізації прибутку або іншого ефекту, в тому числі й соціального.

На туристичному ринку споживачеві пропонується товар у формі конкретного туру, який охоплює попередньо розроблений комплекс туристичних товарів і послуг, необхідних при подорожі за певним маршрутом. Формування цілісно-цільової спрямованості туристичного продукту в складі туру є основною функцією туроператорів, що готують цей продукт для реалізації в закінченому, тобто скомплектованому вигляді.

Ми також звернули увагу на зміст дефініції "туристичний маршрут ", який серед науковців і практиків туристичної галузі частіше розглядається як "напрямок переміщення туристів ". Зазначеної точки зору дотримуються українські фахівці В. Кифяк, О. Любіцева, Г. Михайліченко [7; 9; 11].

Згідно чинної в Україні нормативної документації туристичний маршрут визначається як попередньо намічений шлях туристичної подорожі (екскурсії, походу), що характеризується визначеним напрямком пересування туристів через географічні пункти [5].

Однак існують й деякі варіації цього поняття. Так Н. Савіна використовує у своїй роботі термін екскурсійно-туристського маршруту, однак не наводить його визначення, натомість виокремлює у його структурі поняття туристського маршруту та маршруту екскурсії. Так, на думку авторки, туристський маршрут - це заздалегідь спланована траса пересування туриста протягом визначеного проміжку часу з метою надання йому передбачених програмою послуг, а маршрут екскурсії - це шлях руху екскурсійної групи, пов'язаний з процесом показу об'єктів [16, с. 81]. Подібні визначення туристичного маршруту та маршруту екскурсії подаються у наступних виданнях [17; 18].

Маршрут -це напрямок переміщення туриста. Л. Лук'янова також не дає визначення поняттю "туристський маршрут", однак наводить його класифікацію за змістом: туристська подорож, похід, екскурсія [8, с. 53]. Однак ми вважаємо, що наведена класифікація повністю розкриває авторський погляд на сутнісну характеристику туристського маршруту.

На думку М. Борущак, "маршрут складається з місць або об'єктів, що пов'язані головною ідеєю, поєднаних між собою прокладеним, зазвичай розміченим шляхом, а також із різного роду туристичної інфраструктури, що розміщена вздовж шляху " [2, с. 40].

Отже, регіональний маршрут (або регіональний туристський маршрут), на нашу думку, слід розглядати як попередньо намічений шлях туристичної подорожі в умовах певного регіону, що характеризується запланованим порядком пересування туристів через географічні пункти протягом визначеного проміжку часу з метою надання їм передбачених програмою послуг.

 

.2 Класифікація маршрутів


Маршрути класифікують залежно від:

території, якою вони прокладені, - далекобіжні (міжнародні, національні, регіональні), місцеві та близькі;

засобу пересування-пішохідні, велосипедні, лижні, водні, кінні, комбіновані;

тривалості - короткотермінові, багатоденні;

мети подорожі (призначення) - навчальні, пізнавальні (екскурсійні, краєзнавчі, екологічні), оздоровчі (рекреаційні), спортивні, екстремальні тощо.

Місцеві маршрути - це ті, які починаються і закінчуються водній місцевості (районі) і тривають не більше ніж день. Ними можуть бути - навчальні (еколого- та науково-пізнавальні), прогулянкові і маршрути вихідного дня з використанням різних засобів пересування.

Близькі маршрути. До них відносяться 2-3-денні маршрути, які можуть охоплювати територію одного або більше районів.

Регіональні маршрути охоплюють територію певного регіону і тривають понад три дні, національні - виходять за межі регіону, міжнародні - за межі держави.

За схемою маршрути можуть бути лінійні, кільцеві, радіальні та комбіновані, (Рис.1.1). Вибір пунктів по маршруту узгоджується з програмою відповідно до виду туризму, терміну та класу обслуговування.

Рис 1.1. Схеми маршрутів Умовні позначення: Пп - початковий пункт маршруту; Пр - проміжний пункт з порядковим номером 1,2,...n; Кп - кінцевий пункт маршруту; → напрямок руху

Маршрути вихідного дня - невеликі за протяжністю (5- 25 км) та незначні за складністю туристичні походи й екскурсії протягом вихідних днів, кінця робочого тижня (свят), які покликані дати туристу або екскурсанту уявлення про туризм і екскурсії, навики, необхідні кожному для успішного просування й орієнтування на місцевості, знання про організацію відпочинку і харчування в умовах походу.

Таблиця 1.1 Класифікація туристичних маршрутів

№ з/п

Критерій

Вид

1

За тинами

- Тематичний; - похідний; - фізкультурно-оздоровчий; - комбінований

2

- Цілорічний; - сезонний

3

За конфігурацією траси)

- Лінійний; - радіальний; - кільцевий; - комбінований

4

За тривалістю

- Вихідного дня; - багатоденний (довготривалий)

5

За видом транспорту

- Власність фірми; - орендований; - громадський; - приватний

6

За способом пересування

- Теплохідний; - авіаційний; - автобусний; - залізничний; - комбінований


Маршрут похідний - тур з обов'язковою участю в багатодобових туристичних походах із різними активними способами пересування, тривалість яких становить не менше 25 % від тривалості туру.

Маршрут тематичний - тур з переважанням у програмі екскурсійного обслуговування, занять пізнавальної спрямованості (оглядові і тематичні екскурсії, відвідування музеїв, фольклорних свят, вивчення мови і т. ін.).

Маршрут туристичний самодіяльний - шлях пересування групи туристів, мандрівників, який розробляється й організовується туристами самостійно[11,с.28]. Туристи самі забезпечують його матеріальну базу, добровільно і самостійно здійснюють господарсько-побутове і ' туристичне обслуговування. Методичну допомогу при цьому надають туристичні клуби і секції при різних товариствах. Туристичні самодіяльні маршрути узгоджуються з клубом туристів, туристичною секцією або маршрутно-кваліфікаційною комісією.

Маршрут замкнений - шлях пересування з транспортуванням туристів до місця призначення і назад тим самим видом транспорту.

Маршрут річковий - рейси з використанням суден річкових пароплавств, які поділяються на підвиди:

туристично-екскурсійні рейси (подорожі на орендованих річкових суднах тривалістю більше 1 доби);

екскурсійно-прогулянкові рейси (подорожі екскурсантів з метою ознайомлення з пам'ятками і пам'ятними місцями тривалістю не більше 24 годин).

Маршрут теплохідний - тури, організовані на теплоходах річкового і/або морського пароплавств, що поділяються на морські і прогулянкові.

Морські маршрути - круїзні подорожі тривалістю більше 1 доби на орендованих морських суднах. Можуть бути як з відвідуванням портів, так і без. туризм маршрут споживання відпочинок

Прогулянкові маршрути - екскурсії в межах акваторії порту тривалістю не більше 24 годин.

Маршрут кільцевий - шлях подорожі, який починається і закінчується в тому самому географічному пункті перебування.

Маршрут лінійний - шлях пересування, початок і закінчення якого припадають на різні географічні пункти перебування.

Маршрут радіальний - шлях пересування, під час якого турист перебуває на туристичній базі (у готелі), реалізуючи програму походів та екскурсій з одного туристичного центру (бази). Радіальний маршрут зазвичай визначається туристичною путівкою і передбачає комплексне обслуговування туристів. Також це шлях пересування, який починається і закінчується в тому самому географічному пункті перебування. Розташовуючись у ньому, турист подорожує в інші пункти перебування, відвідування, повертаючись в одне й те саме місце.

Маршрут комбінований - тур, який поєднує в програмі обслуговування елементи тематичного, похідного і фізкультурно-оздоровчого маршрутів. Також це траса туристичної подорожі, яка передбачає поєднання елементів лінійного, кільцевого і радіального маршрутів у тій чи іншій комбінації або різних транспортних засобів, надання транспортних послуг на окремих ділянках категорій.

 

.3 Фактори вибору виду маршруту


До факторів вибору виду маршруту можна віднести привабливість з погляду природної, історичної, культурної, етнографічної та архітектурної цінності туристського об'єкту.

Прокладати туристські маршрути потрібно шляхами (територіями) з урахуванням таких вимог[8,с.28]:

маршрути прокладають, як правило, мережею шляхів, яка вже існує, уникаючи доріг із значним дорожнім рухом;

кінні та веломаршрути рекомендовано прокладати бічними дорогами, а пішохідні - дорогами і стежками без твердого покриття, окрім тих, що проходять через населені пункти;

слід уникати проходження нового шляху шляхами з іншими формами пересування на тривалому відтинку з метою гарантування безпеки іншим учасникам руху;

пішохідні шляхи, якими здійснюється велосипедний рух, та лижні шляхи повинні мати ширину шляху не менше 1,5 м;

слід враховувати можливості ночівлі туристів у відведених для цього місцях та наявних засобах розміщення;

початкові, проміжні й кінцеві пункти шляхів повинні бути максимально наближені до зупинок громадських видів транспорту;

прогулянкові маршрути можуть бути кільцевими або радіальними з протяжністю не більше: для пішохідних та лижних маршрутів - 15 км, кінних і веломаршрутів - 30 км;

шляхи не повинні пролягати територіями, які є потенційно небезпечними для туристів: де можливі зсуви, обвали, лавини, через болота, річкові пороги тощо;

слід враховувати можливість лісозаготівель, профілактичних, ремонтних або будівельних робіт власниками доріг чи об'єктів у районі прокладання нового шляху.

 

2. Етапи розробки туристичного маршруту


Розробка туристичного маршруту включає такі етапи: вибір пунктів маршруту, ієрархізація цих пунктів, вибір пунктів початку та закінчення маршруту, після чого провадиться розробка схеми маршруту та його оптимізація. Розробка схеми маршруту та його програмне забезпечення є нерозривно пов'язаними паралельними процесами. Розрахунок вартості туру грунтується на проведених організаційно-технічних заходах з пошуку партнерів та укладених з ними угод[10,с.45].

 

.1 Вибір пунктів


Критерієм відбору є атрактивність об'єктів показу для задоволення мети подорожі, можливість забезпечити різноманітність програми перебування в даному населеному пункті, його транспортна доступність та забезпеченість послугами гостинності.

 

.2 Ієрархізація пунктів


Ієрархізація пунктів маршруту провадиться за вказаними вище критеріями, при цьому основна увага повинна бути звернута на клас гостинності та транспортну доступність обраних пунктів маршруту. Метою даного етапу є виділення диференціація пунктів маршруту відповідно до мети подорожі з виділенням пунктів дислокації з тривалим програмним забезпеченням та екскурсійних пунктів.

 

.3 Вибір початкового та кінцевого пунктів


Вибір початкового та кінцевого пунктів маршруту здійснюється за показником транспортної доступності, тобто зв'язності з місцем постійного проживання потенційних туристів (зоною дії туроператора), взаємозамінності видів транспорту, типу транспортних засобів.

 

.4 Розробка схеми


Схема маршруту залежить від обраної форми.

Вибір схеми маршруту залежить від транспортної системи: конфігурації транспортної мережі, її густоти та технічного стану, рівня розвитку окремих видів транспорту, рівня розвитку транспортної інфраструктури, що забезпечує надійність та безпеку роботи транспорту.

Найпоширенішим випадком при розробці схеми є варіант, коли за обмежений термін при мінімізації витрат часу на переміщення між основними пунктами маршруту бажано забезпечити максимально можливу інформативність подорожі, тобто охопити якнайбільше об'єктів показу задля задоволення пізнавальної мети. Такий варіант отримав назву "задача комівояжера".

При вирішенні цієї задачи можна застосовувати методичний аппарат теорії графів. Графо-аналітичні методи дають можливість виокремити найсуттєвіші елементи, унаочнити наявну інформацію, обгрунтувати відбір та ієрархізацію пунктів маршруту. Задача зводиться до побудови графа - математичного відображення просторової організації турпродукту. Граф являє собою певним чином організовану кінцеву множину вершин і множинність ребер. Вершини і ребра є елементами графа, що роблять його зв'язним[7,с.31]. Граф називається метризованим, коли його елементам надається певне значення, наприклад, мет-ризація вершин задається атрактивністю об'єктів показу в балах, місткістю та класністю готельної бази, бальною оцінкою різнорідності програми тощо; ребра графа відображають наявний зв'язок між вершинами і в нашому випадку це перш за все транспортний зв'язок, який відтворює або тільки наявність шляхів сполучення, або їх категорію чи полімагістральність. Значення ребер може задаватися відстанню (в км) між пунктами маршруту або часом, необхідним для його долання тим чи іншим видом транспорту (такий варіант кращий, коли немає взаємозамінності транспортних засобів). Тобто сам процес побудови графа є певним впорядкуванням та генералізацією інформації відповідно до мети подорожі. Таким чином, ми маємо графічне зображення територіальної структури майбутнього турпродукту, що задана елементами графу. Иоршинами графа (V) є пункти, обрані за визначеними криюріями, а ребрами (Е) - наявний зв'язок між ними, юпіо шляхи сполучення певної категорії.

Оцінка положення кожної вершини в графі, визначен-іін п місця в загальній системі атрактивних ресурсів, а також оцінка графа в цілому (його зв'язність, конфігурація) і його параметризація за витратами часу провадиться за допомогою топологічних мір. Ці міри визначаються на множині відношень між елементами графа. Виділяють міри концентрації та диференціації, за якими оцінюється положення вершин в графі, і міри інтеграції та композиції, що дають змогу оцінити граф в цілому[7,с.36].

Якщо на певній території за умов атрактивності туристичних ресурсів, рівня розвитку готельної бази та транспортного забезпечення виділені п'ять пунктів, що зв'язані між собою автошляхами вищої категорії та залізничним сполученням (рис.2.1).

Рис.2.1. Графоаналітична модель організації маршруту: 1-5 - пункти маршруту, з них 2,3,5 - пункти ночівлі, 1,4 - екскурсійні пункти; стрілками показаний напрямок руху

Треба оцінити положення кожної вершини в графі. Для цього використовується показник центральності (А), що визначається за кількістю інциденцій (це кількість ребер, що низходять з даної вершини) - таблиця 2.1.

Таблиця 2.1. Показники оцінки вершин графа

показники

1

2

3

4

5

центральності

1

3

3

1

2

ієрархічності

4

1

2

4

3

) V2 - V5 - V3 чи

) V2 - V3 - V5

Варіативність побудови маршруту визначається за показником цілісності (μ), який в теорії графів називається цикломатичним числом і показує кількість замкнених циклів в графі (чим більше р- тим ціліснішим є граф і більше варіантів маємо при побудові схеми маршруту). Оскільки ми маємо різні варіанти побудови схеми руху по маршруту, суттєвим є оцінка графа в цілому задля порівняльної параметризації пропонованих схем. Для цього використовується показник зв'язності (β) який обраховується як відношення суми ребер графа до суми його вершин:

β = Е / V.

Показники міри композиції дають змогу оцінити конфігурацію та компактність пропонованої схеми маршруту. Загальну конфігурацію графа оцінюють за показником форми (π), який обраховується за формулою[12,с.41]:

π = E / δ

де δ - діаметр графа або мінімальна кількість ребер, що з'єднує максимально віддалені його вершини. Чим більше значення показника к, тим більш компактну форму має схема маршруту (відповідно до умов мал. 6 <?> Е,2 + Е 23 + Е 34). Щоб оцінити саме компактність пропонованої схеми використовуюсь показник компактності (//), який визначається за формулою:

η = ε / V

де е периметр графа, тобто сукупність ребер, що є зовнішньою гранню графа (за Рис.2.1. є = Е 2 + Е 25 + Е 53 + і І <ІЛ). Показник компактності оцінює протяжність графа - чим менше його значення, тим компактніший граф, тобто і їм менше витрати часу на долання відстаней між пунктами маршруту (таблиця 4).

Таблиця 2.2. Оцінка схеми маршруту

μ

β

δ

π

ε

η

1

1

3

1,7

4

0,8


Показники задаються по кожному варіанту схеми маршруту. Таким чином, обирається комбінована схема маршруту за першим варіантом руху (V2 - V5 - V3).

 

2.5 Оптимізація маршруту


Оптимізація маршруту полягає у встановлені ряду об'єктивних та суб'єктивних обмежень. Об'єктивні обмеження виходять з умов сегментації ринку, а суб'єктивні визначаються можливостями туроператора. Обмеження визначаються перш за все цільовим споживчим сегментом (вік, життєвий цикл сім'ї, стиль та рівень життя тощо). Часові обмеження стосуються сезонності та юрміну подорожі. Економічні обмеження виходять з умов функціонування ринку (кон'юнктура ринку, стан конкурентного середовища, цінова політика тощо).

Основним обмеженням на початковому етапі розробки туру є обмеження в часі та засобах по забезпеченню комфортності подорожування. Саме часові обмеження визначають вибір транспортних засобів та їх тип під час проходження маршруту. Вибір транспортного засобу слід розглядати як введення певних обмежень в організаційні параметри туру (кількість туристів в групі і відповідно вибір форми туру впливають на його організацію та вартість).

Види транспорту та типи транспортних засобів дуже різняться за своїми характеристиками (таблиця 2.1). При виборі засобів пересування керуються відстанню, а при вборі типу транспортного засобу - його комфортністю (швидкість, місткість, зручності). В пасажирських перевезеннях на далекі відстані домінує повітряний транспорт. За останні 15 років частка туристів в міжнародних повітряних пасажироперевезеннях зросла більш ніж удвічі (з 30 до 70%)[14,с.28]. В перевезеннях на короткі відстані найбільшою популярністю користується автомобільний транспорт, що стимулюється як зростаючою автомобілізацією населення, так і технологічними змінами в автомобілебудуваннія в бік збільшення швидкості та комфортності та зменшення енергомісткості. Так, обсяг автобусних пасажироперевезень за останні 20 років збільшився майже вдвічі. У внутрішньоконтинентальних перевезеннях пасажирів автомобільний транспорт переважив залізничний.

Таблиця 2.1 Оцінка видів транспорту за основними вимогами.

Вид транспорту

1

2

3

4

5

Сумарне значення індексу

Залізничний

3

4

3

2

3

15

Водний

4

5

4

4

1

18

Автомобільний

2

2

2

1

4

11

Повітряний

1

3

5

3

5

17


Значення експертної оцінки:

- швидкість або час, що витрачається на дорогу;

- інтенсивність або частота руху;

- надійність роботи даного виду транспорту;

- доступність або кількість пунктів, які обслуговуються та можливість дістатися в будь-яку точку;

- вартість.

Найбільш сприятливий показник - 1.

За умов розробки туру, що подані на рис.2.1, комбінований маршрут терміном 8 діб забезпечується повітряним транспортом для доставки туристів до місця подорожі і назад та комфортабельним автобусом туристичного класу для забезпечення внутрішніх перевезень.

Відповідно до мети програми поділяються за тематикою на програми, що забезпечують відпочинок, лікування, ознайомлення з історією, культурою, природою краю, задоволення професійно чи конфесійно орієнтованих інтересів тощо. В програмах відбивається сезон подорожування (зрозуміло, що навіть складені за одним і тим самим маршрутом, літні, зимові та міжсезонні програми в місцях цілорічного використання будуть відмінні в деталях).

Програми маршрутно-стаціонарних турів, відповідно до мети, менш насичені, містять більше вільного часу та можливостей його урізноманітнення за рахунок вибору екскурсійних та дозвіллєвих програм. Програми маршрутно-гранспортних турів більш насичені та регламентовані.

Загальний ліміт часу програмного забезпечення становить, залежно від контингенту туристів, 12-14 годин (молодші та старші вікові групи повинні мати більше часу на нідпочинок вночі, та можливість відпочити вдень)[13,с.48].

При складання програм треба керуватися нормативними витратами часу на поселення (включаючи трансфер), харчування (сніданок - 30 хв., обід - 60 хв., вечеря - 45 хв.), екскурсійне обслуговування (протяжність екскурсії коливається в залежності від характеру екскурсії, її тематики, використовуваних засобів переміщення від 1 до 3 годин на оглядові до 6-10 - годинних виїздних), дозвіллєві лаходи (тривалість спектаклю, концерту тощо). Витрати часу на транспортування між основними пунктами маршруту визначаються відповідно до умов обраної схеми. Ірограмою повинен забезпечуватись відпочинок: мінімум 8 годин вночі та після харчування. Програма повинна бути варіативною: включати екскурсійні програми вільного вибору та інші форми вільної організації дозвілля.

Для нашого прикладу (Рис. 2.1.) програма розробляється для перебування в пунктах V2, V5 та V3 і охоплює 8 діб від моменту зустрічі туристів в пункті V2 до моменту їх відправки звідти за такою приблизною схемою: пункт V2 - 4 доби, в тому числі 3 доби (2 ночівлі) на початку маршрута (перший день - зустріч, розміщення, оглядова екскурсія, другий день - екскурсія в пункт Vі, розрахована від сніданку до вечері з обідом в пункті V; третій день - тематичні екскурсії за вибором та вільна дозвілллєва програма) та один день перед від'їздом; нічний переізд в пункт V5 - 2 доби (1 ночівля), забезпечені екскурсійною та доз-вілллєвою програмами; нічний переїзд в пункт V3 - 2 доби (2 ночівлі) з екскурсійною та дозвілллєвою програмою в пункті V3 в перший день та екскурсією в пункт V4, розраховану на час від сніданку до вечері, з дозвіллєвою програмою та ночівлею в пункті V3; денний переїзд з екскурсійним обслуговуванням в пункт V2 - від'їзд.

 

.7 Організаційно-технічні засоби


Організаційно-технічні заходи з забезпечення туру є наступним етапом в розробці туру після визначення схеми маршруту та програми перебування.

Організаційно-технічні міроприємства є етапом визначення класу обслуговування. Вони включають добір засобів розміщення, умов екскурсійного обслуговування та організації дозвілля. Цей етап найбільш варіативний саме за класом обслуговування. Клас обслуговування визначається рівнем послуг, що надаються системою гостинності (послуги розміщення, харчування та додаткові послуги готелів в залежності від їх класу)[12,с.33].

Клас готелю визначається відповідністю до вимог стосовно споруди, якості обладнання та технічного забезпечення (водопостачання, енергопостачання, опалення, вентиляція та інші інфраструктурні складові), рівня безпеки, санітарії, облаштування готельних номерів, рівня комфорту, якості обслуговування, обсягу додаткових послуг тощо. Кожна країна має свої традиції в визначенні класу готельного підприємства та інших підприємств, що надають послуги розміщення, але практично всі країни, що розвивають індустрію туризму, спираються на рекомендації по міжрегіональній гармонізації критеріїв готельної класифікації, що були розроблені Міжнародною готельною асоціацією, схвалені Всесвітньою туристичною організацією (1989 р.) і містять класифікаційні стандарти. Відповідно цим стандартам прийнято класифікувати готелі по п'яти класам: від однієї до п'яти "зірочок" за ступенем зростання комфортності та якості обслуговування.

Номерний фонд також в залежності від розмірів, санітарно-технічного облаштування, вмеблювання та ряду інших параметрів категорігується: від "люкс-апарта-ментів" - багатокімнатних номерів, розрахований на одно-двомісне розміщення, що мають всі зручності, до номерів низької (другої) категорії - однокімнатних, розрахованих на багатомісне (3-4 особи) розміщення зі зручностями на поверсі.

Послуги харчування поділяють за обсягом та формою обслуговування. За обсягом розрізняють: повний пансіон (РВ), представлений щонайменше триразовим харчуванням, напівпансіон (НВ), що передбачає дворазове харчування за варіантами "сніданок-вечеря" або "сніданок-обід"; тільки сніданок (ВВ). За формою обслуговування розрізняють: обслуговування на умовах "А ля карт" -вільний вибір страв за меню ресторана; "Табльдот" - обслуговування за єдиним для всіх туристів меню, без права вибору страв; "Шведський стіл" - обслуговування за принципом самообслуговування з вільним вибором страв, що виставлені на загальному столі.

Чим вищий клас готелю, тим більший набір та ширшу номенклатуру послуг він пропонує. Кількість додаткових послуг коливається від кількох десятків до кількох сотен, навіть тисяч. Додаткові послуги представлені переважно іакими групами: торговельні, побутові, медичні, автотранспортні, спортивно-оздоровчі, інформаційні, комунікативні, фінансово-кредитні та банківські, ділові, екскурсійні, куль-іурно-просвітницькі, дозвіллєві тощо. До того ж готелі високого класу обов'язково повинні мати зручності для інналідів та певний набір послуг, орієнтованих на цю кате-юрію споживачів.

Залежно від умов надання основних та додаткових послуг під час подорожування розрізняють такі класи турис-іичного обслуговування[4,с.20]:

V.І.Р. - гості, що приймаються з особливою увагою. Цей клас обслуговування передбачає 1-2-містне розміщення и 2-3 кімнатних номерах категорії "люкс-апартамент" (або в однокімнатних залежно від умов туру) в готелях класу 3*-5* з харчуванням за умовами "а ля карт" з повним пансіоном; зустріч-проводи автотранспортом з підноскою багажу в необмеженій кількості та обслуговування автотранспортом не менше 25 год. за добу в супроводі гіда;

люкс-апартамент - розміщення в номері категорії "люкс-апартамент" в готелях класу 3*-5* за різних умов харчування в ресторанах категорії "люкс" та "вища"; зустріч-проводи на автотранспорті з підноскою необмеженої кількості багажу;

люкс - одно-двомісне розміщення в 1,5-2 кімнатному номері категорії "люкс" та "напівлюкс" в готелях класу 3*-5*; харчування в ресторанах категорії "люкс" та "вища" за різних умов; зустріч-проводи на автотранспорті з підноскою багажу згідно умов обслуговування;

перший клас - одно-двомісне ррозміщення в номерах з усіма зручностями, харчування в ресторані або кафе вищої або першої категорії на умовах угоди, зустріч-проводи на автотранспорті з підноскою багажу згідно умов угоди;

туристичний клас - різне (від двох до чотирьох осіб) розміщення в номерах з обмеженим набором зручностей, харчування в ресторані або кафе першої категорії на умовах туру; зустріч-проводи та підноска багажу за домовленістю;

шкільний (здешевлений) клас - дво-чотиримісне розміщення в номерах з обмеженим набором зручностей в готелях 1*-3* класу або в інших закладах розміщення, харчування можливе в кафе першої пониженої категорії чи у їдальні другої категорії, зустріч-проводи;- кемпінг - розміщення залежно від умов угоди: від надання будиночку з усіма зручностями, бунгало, намета до місця під власний намет.

 

.8 Документація


Основними документами є[13,с.68]:

договір з клієнтами;

договір з підприємствами, які беруть участь у просуванні туристичного продукту;

туристський ваучер;

страховий поліс та деякі інші документи при обслуговуванні іноземних туристів.

Договір (угода, контракт) з клієнтами укладається в письмовій формі і містить таку інформацію:

-   назву країни, місце призначення подорожі;

-   дату початку і закінчення подорожі;

-       транспортні засоби, які будуть використані для подорожі, їх клас і комфортність;

-       назву готелю, в якому розміщуватимуться туристи, його місцезнаходження, класність, категорію номерів з переліком послуг;

-       систему харчування (повний пансіон, напівпансіон, "шведський стіл" або тільки сніданок);

-       ціну туристичної подорожі в гривнях та іноземній валюті;

-       маршрут та програму екскурсій на кожен день перебування з визначенням їх терміну та тематики;

-       транспортно-візові та медичні вимоги в країні перебування.

Договори з іншими організаціями, підприємствами, приватними підприємцями, що беруть участь у формуванні і просуванні туристичного продукту, - це договори з туроператорами, туристичними закладами, з постачальниками і підрядниками - вітчизняними і закордонними партнерами, що забезпечують туристів належними умовами розміщення і харчування, засобами транспорту, організацією екскурсій і відпочинку.

Деякі турфірми, не маючи можливості заздалегідь оплачувати закордонні тури, організовують свою роботу з іноземними туроператорами й українськими туристами в такий спосіб:

укладають договори з іноземними туроператорами про співробітництво, відповідно до яких одна сторона (іноземний туроператор) зобов'язується надати турпослуги (відповідної якості і за ціною, визначеною у договорі) туристам, що направляються українською турфірмою, інша сторона (українська турфірма) бере на себе зобов'язання з комплектації туру закордонного туроператора, організації перевезення туристів до місця початку туру тощо;

укладають договори з українськими туристами, які бажають скористатися послугами іноземного туроператора, одержуючи від них (туристів) грошову суму, що включає в себе повну вартість закордонного туру і винагороду української турфірми;

перераховують кошти, отримані від українського туриста (за вирахуванням своєї винагороди) іноземному туроператору.

Туристичні фірми сплачують валютою за оформлення віз, у разі відсутності касового апарату розрахунки здійснюються через ощадкасу. Перерахування валюти іноземному партнеру здійснюється після отримання від нього рахунку-фактури, на основі якого оформляється заявка на купівлю валюти[10,с.39].

Відповідно до укладених договорів розробляються програми турів і складаються калькуляції на кожну туристичну поїздку. До договорів (контрактів) туристичні партнери додають зразки своїх туристських ваучерів (на внутрішньому ринку - путівок).

Туристський ваучер (путівка) [1] - документ, що підтверджує статус особи чи групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію і є підставою для отримання туристом чи групою туристів туристичних послуг. Це письмовий акцепт суб'єкта туристичної діяльності на виробництво та продаж туристичного продукту. Він (вона) є невід'ємною частиною угоди, а також документом первинного обліку в суб'єктів туристичної діяльності.

Ваучер є фінансовим документом, необхідним для здійснення розрахунків між туристичними підприємствами, що направляють і приймають туристів. Бланк ваучера виготовляється друкованим способом у трьох примірниках під єдиним номером на папері формату А 5, який є єдиним за формою як для туриста, що здійснює подорож індивідуально, так і для групи туристів (з обов'язковим зазначенням списку групи). Перший і другий примірники ваучера видаються під розпис туристу, що здійснює подорож індивідуально, чи керівнику туристичної групи перед початком подорожі. Третій примірник ваучера зберігається в бухгалтерії туристичної фірми, що направляє туриста.

Інформація про кількість реалізованих ваучерів і напрямки пересування туристів відповідно до таких ваучерів надається суб'єктами туристичної діяльності разом з поданням статистичної звітності за формою № 1-ТУР (річна), за формою № 1-ТУР (к) (за півріччя і 9 місяців), затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 04.03.98 р. № 96.

Туристична путівка є предметом реалізації туристичної фірми. Слід зазначити, що погляди щодо дати виникнення доходу від реалізації в бухгалтерському обліку туристичної фірми різняться. Суперечність зводиться до двох підходів. Згідно з першим, дохід виникає в тому звітному періоді, в якому здійснюється продаж путівки, а не тоді, коли фактично відбулася подорож. Претензії, які можуть бути висунуті туристом, не є підставою вважати продукцію нереалізованою. Отже, дохід туристичної фірми виникає на дату надходження коштів на її поточний рахунок або до каси в оплату турпродукту. Другий підхід полягає у визнанні доходу тільки за датою закінчення туру, що більше відповідає національним стандартам бухгалтерського обліку і частіше використовується на практиці[14,с.38].

Суб'єкти туристичної діяльності, які займаються організацією і обслуговуванням іноземних туристів в Україні, повинні дотримуватися вимог Положення [11], зокрема, їм необхідно щороку оформляти референс - підтвердження Міністерства закордонних справ того, що зарубіжні партнери (за угодами) матимуть візову підтримку консульських установ України за кордоном у разі їх звернення для оформлення туристичних віз іноземцям для подорожі в Україну.

Суб'єкти туристичної діяльності, які приймають іноземних туристів, повинні вести облік усіх документів із в'їзду, виїзду та переміщення туристів в Україні, а саме:

-   договорів (контрактів) з іноземними партнерами про співробітництво з обслуговування іноземних туристів в Україні;

-       аналогічних договорів з вітчизняними партнерами;

-       листів-замовлень іноземного партнера на обслуговування іноземних туристів;

-       підтверджень суб'єктів туристичної діяльності іноземному партнеру щодо готовності до приймання іноземних туристів;

-       звернень суб'єктів туристичної діяльності в державні заклади і узгоджень з реєстрації і перебування туристів в Україні;

-       документів, які підтверджують здійснення трансфера, бронювання місць у готелі для туристів та їх проживання;

-       маршрутів і програм туристичних подорожей іноземних туристів, проведення екскурсій тощо.

Суб'єкт туристичної діяльності повинен вести журнал обліку іноземних туристів, де зазначають: прізвище та ім'я іноземця; громадянство; країну, з якої приїхав турист в Україну; серію, номер і дату видачі національного паспорта іноземного туриста; дату в'їзду в Україну, дату і пункт виїзду з України; підприємство розміщення туриста; маршрут туру.

 

3. Основні аспекти формування туристичного маршруту

 

.1 Затвердження паспорту маршруту


Паспорт туристського маршруту (шляху) - документ, що містить загальну інформацію про маршрут (шлях), а також специфічні дані залежно від способу пересування по ньому.

Загальна інформація[12,с.39]:

назва маршруту;

географічний район маршруту;

номер, якщо є (згідно з реєстром);

його призначення (пізнавальний, відпочинковий тощо);

спосіб пересування;

довжина маршруту (км);

перепад висот (м);

середня тривалість пересування, в тому числі і за відрізками (етапами) між визначеними орієнтирами (год.);

короткий опис маршруту (географічні особливості, відомості про рослинний і тваринний світ, населені пункти, екскурсійні об'єкти, перешкоди, пункти відпочинку, харчування, нічлігу, зв'язку, медичної допомоги тощо);

мапа відповідного масштабу;

журнал обслуговування маршруту з переліком застосованих знаків;

перелік робіт з відновлення знаків;

зміни в перебігу маршруту;

поля для його погодження із землекористувачами, аварійно-рятувальною службою та іншими організаціями (за необхідності).

В якості специфічних даних для веломаршрутів можуть бути: категорія дороги, тип і якість покриття, інтенсивність руху по ній, кількість залізничних переїздів, кількість населених пунктів, кількість затяжних підйомів тощо.

 

.2 Пекіжд та інклюзив тур


Туристу можуть бути надані або певні види послуг по його вибору, або їх повний комплекс, який може надаватися шляхом продажу так званих інклюзив-турів або пекідж-турів.

Інклюзив-тур - основний вид індивідуального або групового туру, який реалізується в сфері організованого туризму. Як правило, являє собою чітко сплановану (за маршрутом, часом, терміном, набором та якістю послуг) поїздку, що реалізується споживачеві як нероздільний на частки товар за загальною вартістю, яка включає вартість обслуговування і проїзду за маршрутом.

Інклюзив-тур застосовується найчастіше при авіаційних перевезеннях, причому вартість перевезення туриста до місця призначення і назад визначається на основі спеціально розроблених інклюзив-тарифів, які інколи наполовину нижче звичайних. Він включає також вартість розміщення туриста у готелі, харчування та інші послуги, що надаються на певне число днів перебування туриста в країні призначення. Загальний рівень ціни інклюзив-тура повинен бути не нижче звичайного тарифу (тобто вартості транспортування) до даної країни. Клієнту повідомляється вартість інклюзив-тура без розбивки її на окремі види послуг. Інклюзив-тури використовуються як при групових, так і при індивідуальних туристичних поїздках[12,с.89].

Пекідж-тур також передбачає надання клієнту повного комплексу послуг, який може і не включати транспортні витрати. Зазвичай пекідж-тури організуються за певною, заздалегідь рекламованої програмі.

Пакет туристський (пакет-тур, пекідж-тур) - обов'язковий комплекс послуг, що надаються в подорожі за індивідуальним чи груповим планом, який має серійний характер і пропонується до широкого продажу. П. т. включає тільки чотири обов'язкових елементи: туристський центр; транспорт; послуги розміщення; трансфер. Цей набір туристських послуг і відрізняє П. т. від продукту туристського. Справді, купуючи пакет, що включає чотири обов'язкових базових елементи, клієнт має не тільки значні знижки від туроператора, оскільки придбав серійний продукт, - він, крім того, завжди може просити туроператора розширити його за рахунок включення інших послуг або зможе це зробити самостійно безпосередньо в туристському центрі. Наприклад, у США найліпше звернутися в державне бюро (Tourist Offices), туристські центри (Visitor Centers) чи торгові палати (Chambers of Commerce), де досвідчені агенти порадять, як краще і дешевше проїхати по наміченому марш руту. Квитки на літак коштуватимуть дешевше, якщо їх придбати принаймні за 2 тижні до вильоту. Рейси дешевші в будні дні, вигідно взяти одразу зворотний квиток. Також можна зекономити кошти, подорожуючи на літаках однієї компанії. Вартість квитка може залежати й від пори року. Загалом, якщо планується подорож, в якій необхідно зупинятися в готелі, брати напрокат машину тощо, то, як правило, краще замовляти це як один пакет послуг: ціна за нього виявиться меншою, ніж за колену послугу окремо[13,с.20].

Після висновку Шенгенської конвенції щодо безвізового режиму в ряді країн Європи (1995), питання уніфікації вимог до П. т. стали особливо актуальними. Оскільки тур, придбаний в одному місці, споживається в іншому, то тільки повне узгодження позицій туроператора, туристського агента і туриста здатне забезпечити взаємне виконання зобов'язань. Відповідно до Міжнародної конвенції по туристських контактах (Брюссель, 1970 р.), таке узгодження здійснюється на контрактній основі в формі ваучера, який підписують всі учасники угоди: туроператор, турагент і турист. У спеціальній Директиві ЄС по пекідж-турах від 15 червня 1990 р. наводяться обов'язкові вимоги до змісту ваучера туристського. Він має містити повну інформацію про тур: країна, місто (туристський центр), куди направляється турист; засоби транспорту, що використовуються для перевезення туриста; умови розміщення туристів, включаючи розташування готелю, його категорію, рівень комфорту, перелік обов'язкових послуг, включених у вартість туру; умови харчування; дати початку й закінчення туру; програму перебування з розподілом по днях з переліком включених екскурсій і соціокультурних заходів; паспортно-візові формальності; медична страховка; мінімально припустиме число учасників туру; гранично можливі терміни анулювання туру (у ЄС - не пізніше 20 днів з його початку); комплексна ціна туру; компенсація за недотримання термінів, програми й умов перебування туриста; назва і реквізити туроператора та туристського агента. Відповідно до цього контракту туроператор несе відповідальність за: дотримання програми перебування; відповідність реклами, наданої туристу інформації фактичному комплексу послуг; довільну зміну ціни туру; достовірність інформації про П. т. У випадку порушення одного з цих пунктів туроператор зобов'язаний компенсувати туристові не тільки матеріальний, а й моральний збиток. П. т. - частина продукту туристського, точніше, обов'язкова частина туру (тур більше або дорівнює П.т.)[14,с.36].

Структура турів в значній мірі варіюється в залежності від країни, складу туристів, їх купівельної здатності, характеру, асортименту і якості пропонованих послуг.

 

.3 Маркетингове обґрунтовування вартості подорожі


Маркетингові дослідження безперервно супроводжують всі етапи роботи туристичного підприємства. Вони передують розробці тура, спрямовуючись на оцінку кон'юнктури ринку, його сегментацію, виділення певного сегмента, його характеристику та подальшу розробку туру. Маркетингові дослідження супроводжують весь процес реалізації тура, відстежуючи його життєвий цикл, що має на меті визначення споживчої цінності (відповідність вимогам споживача) та конкурентоздатності продукту. Маркетингові дослідження спрямовані на підтримку турпродукту шляхом удосконалення окремих його складових відповідно до мінливих вимог споживача та умов ринкової діяльності [4, c.147].

Є три головних функції маркетингу даного нового туру[14,с.39]:

налагодження контактів зі споживачами;

розвиток;

контроль.

Налагодження контактів ставить перед собою мету переконати потенційних клієнтів у тому, що тур "Екологічний тур по чудесам Крима" і існуючі там пам'ятки і очікувані вигоди повністю відповідають тому, чого бажають отримати самі туристи.

Розвиток припускає проектування нововведень, які зможуть забезпечити нові можливості для збуту туристичного продукту.

Передбачається розробити туристичні проспекти, та запропонувати їх постійним і корпоративних клієнтам фірми, анонсувати тур на сайті фірми.

Для того, щоб постійно володіти інформацією про всі зміни на ринку туристичних послуг, мати можливість оперативно реагувати на них і навіть самому створювати вигідні для себе зміни, туристична фірма проводить маркетингові дослідження - постійні і періодичні[11,с.20].

Контроль передбачає аналіз результатів діяльності по просуванню туру на ринок і перевірку того, наскільки ці результати відображають повне і успішне використання можливостей даного туру.

Оскільки маркетинг включає дослідження не тільки фактичного стану об'єкта, але й комплекс прогнозування, дослідження проводяться різними методами:

Особисте опитування, воно проводиться для виявлення переваг клієнтів туру "Екологічний тур до Криму" про асортимент наданих послуг, їх якість, необхідність у них тощо.

Методом спостереження, дані отримуються від менеджерів, що працюють у Італії.

Методом анкетування застосовуються для опитування великої кількості осіб, які розташовані в різних місцях і мають різне коло інтересів. Анкетування проводиться спеціальними агентами, які збирають інформацію для кожної анкети або за допомогою телефону, факсу, Інтернету, або при особистій зустрічі з людьми. Можливе також проведення анкетування шляхом розсилання анкет по підприємствах, організаціях, приватних адресах і їх наступний збір.

Загальна мета дослідження ринку полягає у визначенні умов, за яких забезпечується найбільш повне задоволення попиту населення в туристичних послугах і створюються передумови для ефективного їх збуту. У відповідності з цим першочерговим завданням вивчення ринку є оцінка поточного співвідношення попиту і пропозицій на туристичні послуги, тобто кон'юнктури ринку.

Маркетингові заходи визначають стратегію позиціювання і просування туру та рекламну стратегію його підтримки. Так, позиціонувати тур можна за широкою екскурсійною програмою та повним набором основних послуг, що дають можливість туристам відпочивати з комфортом не відволікаючись на організаційні питання.

Просування туру може здійснюватися в таких напрямках[4,с.47]:

проведення рекламної кампанії;

стимулювання збуту (продаж);

персональні продажі;

зв'язки з громадськістю.

Стимулювання туру може проводиться у трьох напрямках: стимулювання співробітників турфірми; стимулювання торгових посередників; стимулювання клієнтів.

Основні завдання реклами туру: показ винятковості й корисності товару; інформування про можливість купівлі за зниженою ціною для постійних покупців; інформування про рівень цін; демонстрація якості товару і повідомлення про постійне місце його продажу.

Основні канали поширення реклами про новий тур: засоби масової інформації, зовнішня реклама, спеціалізована друкована продукція, засоби "директ мейл".

 

Висновки


Результати дослідження особливостей розробки турів дозволяють зробити такі висновки:

Тури охоплюють всі аспекти подорожей, за допомогою яких люди довідуються про життя, культуру, звичаї інших народів. Вони не залежать від вікової і соціальної приналежності. Головною метою подорожей по цих турах є ознайомлення з туристичними визначними місцями різних країн (пам'ятками історії, архітектури, етнічними особливостями, звичаями).

Базовими умовами розробки програм турів є: мальовниче розміщення центрів відпочинку; хороші погодно-кліматичні умови; комфортні та зручні готелі; наявність визначних пам’яток історії та культури.

Підготовка туру передбачає надання туристам комплексу послуг у відповідності з їхніми вимогами до рівня обслуговування, змісту туру і технології надання послуг.

Рівень обслуговування залежить від рівня складових туристичних послуг: проживання, харчування, екскурсійного, транспортного обслуговування, дозвілля, а також їхньої чіткої відповідності меті подорожі.

Узагальнюючи наведене вище, зазначимо, що у науці склалися два основні підходи до процесу проектування турпродукту: перший стосується розгляду механізму розробки туру, другий - механізму розробки екскурсій. Ці підходи покладені в основу розробленого алгоритму проектування регіональних туристичних маршрутів, використання якого дозволить покращити підготовку фахівців сфери туризму та навчити студентів розробляти турмаршрути на професійному рівні.

 

Список використаної літератури та джерел


1.     Александрова А.Ю. Международный туризм / А.Ю. Александрова. - М. : Аспект Пресс, 2002. - 470 с. 2. Борущак М.

2.      Проблеми формування стратегії розвитку туристичних регіонів: [монографія] / М. Борущак. - Л. : ІРД НАН України, 2006. - 288 с.

.        Борущак М. Стратегія розвитку туристичних регіонів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.00.05 / Мирослава Борущак. - Л., 2008. - 35 с.

.        Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / [редкол. : відп. ред. О.М. Маринич та ін.]. - К. : "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 1989-1993. Т. 3: П-Я. - 1993. - 480 с: іл. -(В опр.).

.        ГОСТ 28681.1-95 "Туристическо-экскурсионное обслуживание. Проектирование туристских услуг".

.        Закон України "Про стимулювання розвитку регіонів" вiд 08.09.2005 № 2850-IV [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. - 2005. -№ 51. - С. 548. - Режим доступу до вид. : http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/ laws/main.cgi?nreg=2850-15

.        Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні / В.Ф. Кифяк. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2003. - 300 с.

.        Лук'янова Л.Г. Освіта в туризмі : Навч.-метод. посіб. / Л.Г. Лук'янова. К. : Вища шк., 2008. - 719 с.

.        Любіцева О.О. Методика розробки турів: [навч. посіб.] / О.О. Любіцева. - К. : Альтерпрес, 2003. - 104 с.

.        Менеджмент туризма: Основы менеджмента: Учебник. / [Лукичева, В.А. Квартальнов, В.А. Исаев и др.]. - М. : Финансы и статистика, 2003. - 353 с.

.        Михайліченко Г.І. Практика організації туристичних подорожей: [навч. посіб.] / Г.І. Михайліченко. - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. - 156 с.

.        Никоноров С.М. Социально-экономический механизм формирования региональных комплексов туризма: дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05 / Никоноров Сергей Михайлович. - М. : 2005. - 167 с.

.        Обозний В.В. Краєзнавча підготовка менеджерів туризму в умовах педагогічного університету:[монографія] / В.В. Обозний. - К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова,2007. - 204 с.

.        Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. / Є.В. Панкова. - К. : "Альтерпрес", 2003. - 352 с.

.        Регионоведение: Учеб. пособие / [отв. ред. проф. Ю.Г. Волков]. - Ростов н/Д : Феникс, 2004. - 448 с.

.        Савина В. Экскурсоведение: Учеб. пособие / Н.В. Савина, З.М. Горбылева. - Мн. : БГЭУ, 2004. - 335 с.

.        Смолій В.А., Федорченко В.К., Цибух В.І. Енциклопедичний словник-довідник з туризму / В.А. Смолій, В.К. Федорченко, В.І. Цибух, передмова В.М. Литвина. - К. : Видавничий Дім "Слово", 2006. - 372 с.

.        Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 16 (203), 2010 Туристские маршруты: Сб. маршрутов советов по туризму и экскурсиям: справочник / [сост. В.С. Качанов, А.А. Халютин]. - М. :Профиздат, 1990. - 256 с.

.        Энциклопедический словар географических терминов / [глав. ред. С.В. Калесник]. - М. : Сов. Энциклопедия, 1968. - 440 с.

Похожие работы на - Розробка туристичних маршрутів

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!