Нецінова конкуренція та ринки недосконалої конкуренції

Контрольна робота

з дисципліни

«Мікроекономіка»

Завдання 1

1. Оптимум споживача: зміст, математична та графічна інтерпретації

При наявності певних бюджетних обмежень споживач прагне максимізувати корисність економічних благ. Криві байдужості (U₁<U_2<U₃) демонструють переваги і бажання споживача, лінія бюджетних обмежень (I) - його можливості у виборі. Якщо сумістити криві байдужості і бюджетну лінію, то можна проаналізувати механізм здійснення оптимального споживчого вибору, за якого споживач досягає рівноваги (рис. 1). Задача споживача - досягти максимальної корисності при заданих бюджетних обмеженнях.

Рис. 1. Оптимум (рівновага) споживача [3, c.40]

На графіку лінія бюджетних обмежень (I) перетинає криву байдужості U₁, в точках А і В. Це означає, що при максимальному використанні доходу споживач у змозі придбати як перший, так і другий набір. Але він не отримає максимальної корисності, яка доступна його бюджету. Максимальна корисність, яка доступна при заданому бюджеті, досягається тоді, коли споживається комбінація товарів, що відповідає точці, де бюджетна лінія дотикається до найвіддаленішої від початку координат кривої байдужості. Крива U₃ відповідає більшій корисності ніж U₂ але вона недоступна для бюджету споживача.

Рівновага споживача - комбінація придбаних товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні. Рівновага споживача має геометричне пояснення (ординалістський підхід). Якщо рівновага досягається у точці дотику лінії бюджетних обмежень до кривої байдужості U₂, то це означає, що у точці С нахил цих двох ліній збігається. Нахил кривої байдужості визначається граничною нормою заміщення, а нахил лінії бюджетних обмежень - співвідношенням цін товарів X і Y. Тоді умова рівноваги споживача виражається рівнянням:

                                                       (1)

Таким чином, рівність граничної норми заміщення економічних благ співвідношенню їх цін є умовою рівноваги споживача в ординалістській концепції. Якщо гранична норма заміщення менше або більше від певного співвідношення цін, то максимум корисності споживача забезпечуватися не буде [3, c.41].

Для визначення рівноваги споживача згідно з кардиналістським підходом, необхідно застосовувати концепцію граничної корисності. Якщо переміщуватися вниз по кривій байдужості, то додаткове споживання товару X в кількості ∆Q_Х дає сповивачу додаткову граничну корисність MU_X для кожної одиниці товару. Водночас споживач відмовляється від споживання товару Y в розмірі ∆Q_Y, а відповідно, знизить свою корисність за величину MU_Y на кожну одиницю товару. Але загальна корисність для споживача залишається незмінною, тому що він знаходиться на одній кривій байдужості. Тому виконується така рівність:

,                                    (2)

яка свідчить, що граничну норму заміщення можна виразити через співвідношення граничної корисності товарів X та Y:

                                     (3)

Оскільки гранична норма заміщення також дорівнює спів-цін товарів X та Y, то:

,                                            (4)

звідси:

                                          (5)

Це рівняння і є умовою рівноваги споживача в кардиналістській концепції і правилом максимізації корисності [6, c.305].

Отже, точка дотику бюджетної лінії з кривою байдужості, яка найбільш віддалена від початку координат, описує стан рівноваги споживача, його оптимальний вибір, котрий також описується правилом максимізації корисності: максимальне задоволення потреби полягає в такому розподілі грошового доходу, коли остання грошова одиниця, що була витрачена на придбання кожного виду продукції, приносила б однакову граничну корисність.

2. Вплив держави на поведінку споживача

Держава - сукупність органів влади, які здійснюють роль координатора та регулятора економічного життя. У сучасній ринковій економіці держава виконує цілу низку важливих функцій, частина з яких спрямована на підсилення переваг ринкового механізму координації економічної діяльності, а інша - на коригування окремих його недоліків [1, c.110].

Держава з ринковою економікою прагне обмежити існування монопольних цін, розробляє для цього, як уже зазначалось, антимонопольне законодавство. Проте усунути повністю монополію в усіх галузях господарства неможливо. Держава розробляє і приймає закони, в яких встановлює правила ціноутворення. Держава регулює ціни в інтересах суспільства і споживачів.

Вона може впливати на поведінку споживача шляхом втручання в об'єктивний механізм ціноутворення з використанням механізму фіксування цін. Ціна фіксується на певному рівні понад або нижче від якої вона не може змінюватися.

Причини впливу держави на поведінку споживача:

.     Забезпечення доступу більшості споживачів до споживання певного товару. Встановлюється законодавчо максимальна ціна, яку продавцю дозволяється вимагати на власний товар чи послугу. Вище заданої ціни виробники не мають право ставити ціну. Якщо ціна виявиться нижче рівноважного рівня, може виникнути стійкий дефіцит товару.

2.      Забезпечення певного рівня доходів певним групам постачальників ресурсів чи допомоги виробникам для покриття своїх витрат. Встановлюється мінімальна ціна законодавчо, що перевищує ціну рівноваги. Внаслідок чого може виникнути досить стійкий надлишок продукту чи ресурсів. Для виробників це буде означати, що не покриваються витрати. А для постачальників ресурсів це означає, що не забезпечується рівень доходу.

Державна політика ціноутворення здійснюється також у зовнішній торгівлі, зокрема держава впливає на рівень цін, які пов'язані з митами, тобто акцизним податком на імпортні товари. Вони впроваджуються з метою одержання доходів до державного бюджету, для захисту національної економіки та стимулювання споживчого попиту.

Отже, держава за допомогою цін здійснює стимулювання споживання як в цілому, так і в розрізі окремих товарних груп: зниження роздрібних цін наводить до розширення сфери вжитку, і навпаки, зростання цін скорочує купівельну спроможність населення (якщо його доходи не змінюються такими ж темпами, як і ціни).

Завдання 2

1. Нецінова конкуренція

На сьогодні конкуренція відіграє основну роль у розвитку економіки будь-якої країни. Система конкуренції - частина ринкової економіки, розвиток якої дає можливість забезпечити підйом економіки, підвищити продуктивність праці і на рівних брати участь у світовій економіці та міжнародних організаціях [7, c.170].

Нецінова конкуренція - це боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу та підвищення якості продукції, розширення її асортименту. До неї відноситься також поліпшення сервісного обслуговування споживачів шляхом надання їм цілого ряду переваг.

Підвищення якості може здійснюватися в двох основних напрямках:

)     удосконалення технічних, характеристик товару;

2)      поліпшення пристосовності товару до потреб споживачів.

Нецінова конкуренція за допомогою вдосконалювання якості продукції одержала назву - конкуренція за продуктом. Цей вид конкуренції ґрунтується на прагненні захопити частину галузевого ринку шляхом випуску нових товарів, що або принципово відрізняються від старої моделі, або представляють її модернізований варіант. Конкуренція, заснована на вдосконаленні якості, носить суперечливий характер.

З одного боку, підвищення якості є способом прихованого зниження цін і розширення збуту; з іншого боку - якість - це суб’єктивна оцінка, що відкриває можливості «фальсифікації якості» шляхом реклами та гарного упакування.

Нецінова конкуренція шляхом удосконалення збуту продукції одержала назву - конкуренція за умовами продажу. Цей вид конкуренції ґрунтується на поліпшенні сервісу обслуговування покупців. Сюди входить вплив на споживача через рекламу, удосконалення торгівлі, встановлення пільг по обслуговуванню покупців після придбання товару, тобто в процесі його експлуатації [2, c.203].

Таким чином, досягнення максимізації прибутку підприємство може здійснювати за рахунок удосконалення продукції та проведення рекламної кампанії.

2. Аргументи «за» і «проти» реклами

Реклама - неособова форма комунікацій, що здійснюється через мережу платних засобів поширення інформації із чітко зазначеним джерелом фінансування [4, c.198].

Реклама направлена на збільшення частки продукції фірми на ринку та посилення лояльності споживачів до продукту фірми. Графічно це проявляється у переміщенні кривої попиту вгору праворуч з одночасним зменшенням її цінової еластичності (збільшенням кута нахилу). Якщо для конкурентної фірми реклама не важлива через неможливість вплинути на ціну, монополісту - через відсутність конкурентів, то для фірми в умовах монополістичної конкуренції вона є основним засобом у боротьбі за існування.

Реклама пояснює споживачеві переваги і відмінності товару від інших, сприяє формуванню нових потреб і навіть створює диференціацію продукту там, де її в дійсності немає. Якщо реальна диференціація продукту пристосовує його до споживчого попиту, то реклама пристосовує споживчий попит до продукту.

Вплив реклами на економіку оцінюється суспільством по-різному. До позитивних її характеристик відносять такі [5, c.174-175]:

.     Реклама інформує споживачів, допомагаючи їм зробити раціональний вибір серед великої кількості дуже подібних між собою товарів. Адже повнота інформації є основою обґрунтованого вибору споживача. Реклама робить вибір раціональнішим, підвищує ефективність споживання.

2.      Кошти від розміщення реклами в засобах масової інформації є одним з найважливіших джерел їх фінансування. Адже газети, журнали, радіо і телебачення значною мірою підтримуються за рахунок надання оплачуваних рекламних послуг.

.        З точки зору виробника реклама сприяє розширенню виробництва і зниженню витрат. Дійсно, збільшення збуту рекламованої продукції дає змогу зменшити середні постійні витрати. Як правило, за рахунок підвищення завантаження виробничих потужностей поліпшується також пропорція використання постійних і змінних ресурсів, що викликає економію середніх постійних і середніх змінних витрат. Можуть знизитися і трансакційні витрати, пов'язані з реалізацією товару. Якщо ж за рахунок реклами зростає виробництво продукції в довгостроковому періоді (рекламування товару дасть змогу розширити потужності з його виробництва), то зниження витрат відбувається за рахунок позитивного ефекту масштабу виробника. Тому споживачі можуть отримувати продукт за нижчою ціною при наявності реклами, ніж без неї.

.        Реклама стимулює удосконалення продукту виробником. Адже рекламна кампанія може не досягнути успіху, якщо продукт не матиме хоча б частини тих властивостей, про які йдеться у рекламному повідомленні.

.        Реклама повною мірою підтримує конкуренцію. Інформуючи споживачів про широкий вибір продуктів-замінників, реклама створює умови для зменшення монопольної влади. Інтенсивна реклама часто пов'язана з упровадженням на ринку нової продукції, призначеної для конкуренції з існуючими торговими марками.

.        Стимулюючи високий рівень витрат споживачів, реклама створює передумови для збільшення зайнятості населення та економічного зростання і, як наслідок, підвищення загального добробуту суспільства.

Негативними характеристиками реклами вважають [5, c.175-176]:

.     Основна мета реклами - не інформувати, а переконувати. Адже більшість рекламних повідомлень у засобах масової інформації побудована на зіставленні товару однієї фірми з іншим товарам і має за мету переконати, що єдиним правильним рішенням для споживача є купівля товару саме цієї фірми. Реклама сприяє створенню штучних потреб, оскільки не всі товари, які купує споживач під впливом реклами, насправді йому потрібні. Реклама діє не лише на свідомість, але й на підсвідомість людей.

2.      Витрати на рекламу є непродуктивними, вони нічого або майже нічого не додають до зростання економіки. Хоча рекламна діяльність і створює додаткові робочі місця, однак вона залучає обмежені ресурси з інших галузей, які при альтернативному використанні принесли б більшу користь суспільству.

.        Реклама може призводити до негативних зовнішніх ефектів, таких, як збільшення споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів тощо.

.        Часто зустрічається ефект самонейтралізації реклами. Коли різними фірмами рекламується низка типових продуктів, то це викликає не збільшення продажів, а дезорієнтацію споживача. Він не знає, який з рекламованих товарів насправді кращий і не звертає уваги на всю рекламну інформацію. Кожна фірма після такої рекламної кампанії володіє тією самою часткою ринку, яку мала спочатку. А витрати і, відповідно, ціна на рекламовані товари зростають.

.        Реклама сприяє монополізації ринку. Потужна рекламна діяльність створює фінансові перешкоди для вступу у галузь і, таким чином, посилює існуючу ринкову владу фірми. Крім того, виробляючи прихильність до певних фабричних марок, споживачі менше реагують на зниження цін їх конкурентами, збільшуючи монопольну владу фірм, що рекламують свій продукт.

.        Рекламу не можна вважати важливим чинником, що визначає рівні виробництва і зайнятості. Адже найбільш непостійною складовою сукупного попиту є не стільки рекламовані споживчі товари, скільки товари виробничого призначення, що мало рекламуються.

Завдання 3

У таблиці 1 наведені дані щодо обсягів попиту та пропозиції при відповідній ціні на певне благо.

Таблиця 1

Дані для розв’язку задачі

споживач попит ринковий ціна

1)   графічно знайти точку ринкової рівноваги;

2)      побудувати рівняння попиту та пропозиції, аналітично знайти рівноважну ціну, попит та пропозицію;

3)      знайти еластичність попиту та пропозиції даного блага при зміні ціни з 12 до 18 грн.;

4)      знайти еластичність у точці ринкової рівноваги та зміни у попиті при 3% зміні ціни на благо.

Розв’язання

1)      для знаходження точки рівноваги у графічний спосіб на основі даних таблиці 1 у програмі «Excel» побудуємо графік (рис. 1), де вісь  відображатиме кількість одиниць товару (), а вісь  - рівень ціни ().

У результаті ми отримали два графіки  і , що перетинаються в певній точці. Крива  є відображенням споживчого попиту на товар, а крива  - пропозиції того ж товару на ринку.

Рис. 1. Графік попиту та пропозиції при відповідній ціні на певне благо

Позначимо точку перетину двох кривих як (; ), тобто (13; 22). Це точка ринкової рівноваги, вона демонструє рівноважне значення кількості певного блага і ціни на нього в даному сегменті ринку.

Таким чином, при ціні 13 грн. обсяги попиту та пропозиції будуть дорівнювати 22 тис. од.

)        застосуємо метод детермінантів для знаходження виду функцій попиту та пропозиції. Відповідно до зазначеного методом параметри лінійної функції () визначаються за формулами:

,                                           (1)

,                                 (2)

де ,  - коефіцієнти лінійної функції пропозиції ,  - величина попиту на товар в періоді ,  - значення ціни товару в періоді i  - число періодів.

1.      Проведемо розрахунки для визначення рівняння кривої попиту:

;

.

Отже, .

Графік кривої попиту було побудовано у програмі «Excel» (рис. 2).

Рис. 2. Графік кривої попиту

2.      Проведемо аналогічні розрахунки для визначення рівняння кривої пропозиції:

;

.

Отже,

Графік кривої пропозиції було побудовано у програмі «Excel» (рис. 3).

Рис. 3. Графік кривої попиту

3.   Для знаходження рівноважної ціни, попиту та пропозиції проведемо наступні розрахунки:

,  грн.,  цілих тис. од.

Таким чином, рівноважна ціна, що була знайдена за допомогою аналітичного методу розрахунку дорівнює 13 грн., при якій обсяги попиту та пропозиції дорівнюють 22 тис. од. Проведені розрахунки підтверджують результати, що були отримані за допомогою графічного методу.

3)   проведемо розрахунки еластичності попиту та пропозиції при зміні ціни з 12 до 18 грн.

.     Еластичність попиту даного блага при зміні ціни з 12 до 18 грн. розрахуємо за формулою:

,                                           (3)

де  - коефіцієнт еластичності попиту,  - приріст обсягу попиту;  - первинний обсяг попиту в обраному інтервалі;  - кінцевий обсяг попиту в обраному інтервалі;  - приріст ціни;  - початкова ціна в обраному інтервалі;  - кінцева ціна в обраному інтервалі.

.

Виходячи з того, що  менше 1, то попит на певне благо не еластичний.

2.   Еластичність пропозиції даного блага при зміні ціни з 12 до 18 грн. розрахуємо за формулою:

,                                            (4)

де  - коефіцієнт еластичності пропозиції,  - приріст обсягу попиту;  - первинний обсяг пропозиції в обраному інтервалі;  - кінцевий обсяг пропозиції в обраному інтервалі;  - приріст ціни;  - початкова ціна в обраному інтервалі;  - кінцева ціна в обраному інтервалі.

.

Дані розрахунків свідчать про еластичну пропозицію, тому що коефіцієнт еластичності пропозиції 1,15 більше 1, тобто величина пропозиції буде змінюватися на більший відсоток, ніж ціна.

Таким чином, при зміні ціни з 12 до 18 грн. попит на певне благо буде не еластичний, а саме коефіцієнт еластичності попиту буде дорівнювати , а  менше 1, а коефіцієнт еластичності пропозиції відповідно становитиме 1,15, що свідчить про її еластичність.

4)   проведемо розрахунки еластичності попиту та пропозиції у точці ринкової рівноваги та зміни у попиті при 3% зміні ціни на благо.

1.      Еластичність попиту у точці ринкової рівноваги (13; 22):

.

Виходячи з того, що  менше 1, то попит у точці ринкової рівноваги на певне благо не еластичний.

.        Еластичність пропозиції у точці ринкової рівноваги (13; 22):

.

Виходячи з того, що 1,12 більше 1, то пропозиція у точці ринкової рівноваги на певне благо еластична.

3.   При 3% зміні ціни на благо зміна величини попиту становитиме:

.

Отже, у результаті розрахунків було виявлено, що попит у точці ринкової рівноваги на певне благо не еластичний, тому що  менше 1, а еластичність пропозиції у точці ринкової рівноваги становить 1,12, що свідчить про її еластичність. При 3% зміні ціни на благо зміна величини попиту становитиме 1,8%.

Список використаної літератури

1.      Ачкасов А.Є. Мікроекономіка: навч. посібник / Ачкасов А.Є., Островський І.А., Тимофієва С.Б. - Харк. нац. ун-т. міськ. госп-ва імені Бекетова О.М. - Харків: ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2013. - 238 с.

.        Економічна теорія: навч. посіб. / [Бурляй А.П., Андрющенко А.М., Середа Г.І. та ін. ]: за ред. А.П. Бурляй. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 520 с.

.        Мікроекономіка: навчальний посібник. Частина 1 / [Нілова Н.М., Семененко Т.О., Гончарук Т.І., Олексіч Д.В.]. - Суми: Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», 2014 - 172 с.

.        Мікроекономіка: навчальний посібник / В.О. Безугла, І.І. Постіл. - К.: Центр учбової літ-ри, 2009. - 288 с.

.        Мікроекономіка: навчальний посібник для студ. вузів / М.М. Рудий, В.В. Жебка. - К.: Центр учбової літ-ри, 2011. - 360 с.

.        Мікроекономіка: підручник / [Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Ігнатюк А.І. та ін.]: за ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання, 2010. - 680 с.: іл. - (Класичний університетський підручник). - Бібліогр. в кінці розд.

.        Солоніченко К.О. Нецінова конкуренція та ринки недосконалої конкуренції / К.О. Солоніченко // Управління розвитком. - 2014. - №4 (167). - С.170-172.