Корпоративна культура викладача вищої школи. Компонентно-структурний аналіз поняття та узагальнена характеристика
Контрольна робота
з дисципліни «Корпоративна культура викладача ВНЗ»
на тему: «Корпоративна культура викладача вищої школи. Компонентно-структурний аналіз поняття та узагальнена характеристика»
Зміст
Вступ
Глава 1. Корпоративна культура
1.1 Сутність поняття корпоративна культура
.2 Корпоративна культура ВНЗ
Глава 2. Корпоративна культура викладача вищої школи
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Процес інтеграції вищої освіти України у світове освітнє середовище є складним і багатогранним завданням, що потребує модернізації. Отже, завдання науки й освіти мають відповідати сучасним потребам соціокультурної й економічної ситуації. Модернізація української освіти стимулює пошуки оптимізації й гармонізації соціально-трудових відносин і процесів, одним з яких є формування корпоративної культури вищих навчальних закладів.
Корпоративна культура ВНЗ - це цілісна система унікальних ідентифікуючих ознак, в основу яких покладено цінності, які визначають філософію їх діяльності, ідеологію та місію, формують традиції, норми й стиль керівництва, способи службових та міжособистісних взаємовідносин, організаційну поведінку викладачів, студентів і співробітників, що відображає рівень вишу в сучасному соціокультурному та науково-освітньому просторі.
Сучасні умови, в яких діє і прагне розвиватися університет, вимагають удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема й викладачів вищої школи. Законодавчо надана автономія університетам спонукає до перегляду і проектування нових стратегічних напрямів для здійснення ними ефективної діяльності. Це можливо завдяки розвинутої корпоративної культури закладу і, відповідно, корпоративної культури викладачів.
Глава 1. Корпоративна культура
.1 Сутність поняття корпоративна культура
Корпоративна культура - це, перш за все, система базових уявлень, тобто таких подань, які не просто описані і зафіксовані в документах і яких дотримується група, але таких, які існують у головах людей і відповідно до яких здійснюється їх діяльність в даній організації. [6]
Корпоративна культура - це:
·набір базових припущень, цінностей, пріоритетів і норм, які визначають трудову поведінку співробітників, забезпечують конструктивну взаємодію в колективі і сприяють успішному функціонуванню організації в зовнішньому контурі;
·комплекс цінностей, понять і переконань, які поділяють усі члени організації, а також поведінкових норм і артефактів, які створює організація по мірі подолання перешкод внутрішнього і зовнішнього характеру на шляху до успіху і процвітання;
·сукупність норм, цінностей, традицій, поглядів, які часто не підлягають формулюванню й апріорі приймаються й поділяються усіма членами колективу;
·система керівних переконань, принципів і технологій у діяльності підприємства;
·це набір найбільш важливих припущень, що приймаються членами організації і виражені в декларованих організацією цінностях, які задають людям орієнтири їх поведінки і дій.
Отже, основою корпоративної культури є система (сукупність) цінностей, переконання, норми і правила, що приймаються і поділяються більшістю співробітників, й яка не отримала нормативного закріплення в законодавстві та базується на загальному культурному рівні суспільства, нормах моралі, діловій практиці. Корпоративна культура покликана для адаптації організації до змін у навколишньому середовищі шляхом внутрішньої інтеграції.
Соціально-психологічна сутність корпоративної культури розкривається через такі параметри, як:
інтеграція (створення ефективних ділових відносин серед підрозділів і співробітників організації). Інтеграція здійснюється в таких напрямах: а) процедури комунікації; б) межі підрозділів; в) влада і статус; г) нагорода і покарання;
диференціація (як уточнення поняття «унікальність);
адаптація, яка забезпечує стабільність виживання вищого навчального закладу в умовах, що змінюються, запорукою якої є наявність в організації чітко злагодженої системи інформаційних і комунікаційних процесів, гнучкість, здатність до оперативного реагування на зміни.
Серед загальних рис корпоративної культури можна виділити наступні:
·важко піддається визначенню;
·характеризується багатомірністю, інакше кажучи, багатьма елементами на різних рівнях;
·несхильна до значної динаміки та змін (залишається відносно стабільною протягом певного періоду часу);
·формування й зміни культури відбуваються поступово і характеризуються своєю тривалістю.
Корпоративна культура чинить уплив на діяльність організації в таких напрямах, як:
процеси, що відбуваються в організації;
структура організації;
поведінка членів організації;
конкурентоспроможність;
загальна результативність діяльності організації;
залежність від упливу зовнішніх і внутрішніх чинників;
реакція на вплив зовнішнього та внутрішнього середовища.
На корпоративну культуру організації вищого навчального закладу, діють загальні, внутрішні і зовнішні чинники впливу.
Корпоративна культура формується під впливом:
загальних чинників: соціально-економічні умови, політичні умови, нормативна правова база;
зовнішніх чинників: стан ринку освітніх послуг, стан конкуренційних процесів, демографічна ситуація, глобалізацій ні процеси на ринку освітніх послуг, споживачі освітніх послуг, попит на освітні послуги, ринок праці, імідж ВНЗ на ринку освітніх послуг);
внутрішніх чинників: тип вищого навчального закладу: державний, приватний, комунальний; місія і цінності ВНЗ; загальні традиції ВНЗ; структура ВНЗ; традиції структурних підрозділів ВНЗ; історія становлення і розвитку ВНЗ; якість внутрішніх комунікацій; тип управління.
Достатньо складною є проблема виокремлення компонентів корпоративної культури. Погляди дослідників стосовно структурних компонентів корпоративної культури залишаються неоднозначними:
·прийнята система лідерства; стилі розвязання конфліктів; діюча система комунікацій; становище індивіда в організації; прийнята символіка;
·цінності організації; знання організації; внутрішні і зовнішні комунікації та звязки; цілі організації, культура трудового, виробничого та інших матеріальних процесів;
·цілі, цінності; знання; комунікації; мотивація; процеси.
Складовими корпоративної культури організації можуть виступати також і існуючі типи субкультур. Виділяють так звані «чисті» типи субкультур: домінуюча (одна субкультура впливає на всю культуру організації); співкультура (така субкультура притаманна групі, яка створила свій набір цінностей, що не суперечить цінностям культури організації і співіснує з нею); контркультура (субкультура, яка знаходиться в стані конфлікту з корпоративною культурою організації).
Серед контркультур виокремлюють наступні види:
·пряма опозиція цінностям домінуючої організаційної культури;
·опозиція структурі влади в межах домінуючої культури організації;
·опозиція зразкам відносин і взаємодії, які підтримуються домінуючою культурою.
.2 Корпоративна культура ВНЗ
«Університет» в перекладі з латинської означає «корпорація» - спільний творчий труд викладачів і студентів, що характеризується творчістю, самостійної професійної позицією, вільнодумством.
Корпоративна культура вузу має три плани розгляду:
корпоративна культура вузу як організації;
корпоративна культура професорсько-викладацького складу;
корпоративна культура студентства як соціальної групи.
У більшості наявних досліджень основна увага приділяється корпоративній культурі студентства і залишаються недостатньо дослідженими корпоративна культура вузу і професорсько-викладацького складу.
Методологічну основу дослідження проблеми корпоративної культури представляють три наукових підходи. Культурологічний підхід дозволяє ідентифікувати структуру корпоративної культури та структуру корпоративної культури викладача вузу; просторовий підхід - ідентифікувати структуру корпоративної культури вузу і структуру корпоративної культури організації; функціональний підхід - структуру корпоративної культури викладача і сукупність її функцій.
Культурологічний підхід ґрунтується на аксіології - вченні про цінності та ціннісної структурі світу, обумовлений об'єктивною зв'язком людини з культурою як системою цінностей, виробленої людством. Освоєння людиною культури являє собою розвиток самої людини і становлення його як творчої особистості. На базі освоєної культури людина сама вносить в неї принципово нове, стає творцем нових елементів культури.
Корпоративна культура - система поділюваних членами університетської спільноти цінностей, уявлень, понять, переконань, звичаїв, традицій, етичних норм. Корпоративна культура університету об'єднує в собі професійну, моральну, організаційну, правову, економічну, етнічну, комунікативну, естетичну, екологічну, інформаційну культуру, включає комунікативну студентську субкультуру. Корпоративна культура вузу є однією з форм прояву культури суспільства: вона створюється і діє за тими ж законами, що і будь-яка інша соціальна культура.
Корпоративна культура вузу має свої специфічні характеристики і зміст. Вона використовується як інструмент і як основоположне засіб для вирішення основної стратегічної задачі будь-якого вузу - підготовки високопрофесійного і адаптованого до сучасних соціально-економічних умов життя випускника. А також виступає засобом розвитку особистості студентів, формування у них адекватної картини світу в частині, пов'язаній з образом майбутньої професії, відповідних ціннісних орієнтацій і продуктивною для майбутньої професійної діяльності структури мотивації.
Можна виділити чотири основні складові корпоративної культури вузу:
) ідеологію як її системоутворюючу частина, що представляє систему емоційно закріплених переконань, цінностей і норм, регулюючу і впорядковану соціальну поведінку студентів;
) нормативно-процедурну складову, яка включає процедури і правила, що регулюють способи вирішення різних проблем у вузі;
) імідж вузу.
Корпоративна культура вузу базується на постійній роботі з учнями і повчальним, спрямованої не тільки на актуалізацію особистих і професійних здібностей, підвищення кваліфікації, а й на гармонізацію внутрішньо-корпоративних і внутрішньо-групових відносин, поліпшення психологічного клімату. У такій ситуації зростає «людський потенціал», «людський капітал», «нематеріальний актив» освітніх корпорацій.
Головним при формуванні корпоративної культури вузу є розуміння того, що це цілісне явище і тільки комплексний підхід до процесу її формування і зміни, а також широка система заходів з планування та організації даного процесу дозволять сформувати почуття причетності до спільної справи у всіх членів університетської корпорації, що, у свою чергу, призведе до міцності, довговічності і якості структури організації, ефективності її діяльності. [4]
Цінності організації визначаються, насамперед, її цілями і місією, і якщо такі цілі поставлені, вона стає стійкою розвивається системою, ефективно взаємодіє з навколишнім середовищем. Роль корпоративної культури в здійсненні стратегії університету важко переоцінити, оскільки саме вона відображає специфіку і унікальність університету.
Корпоративна культура у вищому навчальному закладі включає в себе психологічні конструкти: цінності і норми, переконання і очікування, міфи і вірування, ритуали і традиції, символи та мову - відображають вуз як академічну культуру і в той же час сприяють відмінності навчальних закладів один від одного.
Ці конструкти визначають спосіб мислення і дій співробітників, викладачів, аспірантів і студентів як всередині вузу, так і поза ним. Вони приймаються і розділяються всією громадськістю навчального закладу і передаються при парафії «новачків» для їх адаптації до особливостей вузу. При цьому корпоративна культура формується весь період існування навчального закладу під впливом «матеріальних і нематеріальних, явних і прихованих, свідомих і несвідомих процесів і явищ», піддаючись постійним змінам.
Але в ідеальному випадку вона виконує важливу роль - об'єднуючи всіх у вузі в єдину команду для ефективної реалізації місії навчального закладу. Адже значимість корпоративної культури полягає саме в тому, що вона природним шляхом дозволяє відбирати найбільш результативні для досягнення мети внутрішньо-корпоративні міжособистісні відносини, відповідні моделі поведінки спільності.
Культивуючи такі цінності, як компетентність, творча спрямованість, готовність до зовнішньої і внутрівузівської конкуренції (змаганню), до роботи в команді, колективізм, гордість за свій навчальний заклад, корпоративна культура підвищує згуртованість внутрішньої спільності, узгодженість їх поведінки, найбільш відповідного цілям закладу.
Глава 2. Корпоративна культура викладача вищої школи
На професійне зростання викладача й реалізацію його як творчої особистості впливає такий важливий чинник як корпоративна культура вищого навчального закладу, в умовах якої відбувається професійно-педагогічна діяльність викладача. Ефективність професійно-педагогічної діяльності викладача, як представника освітньої корпорації, залежить від його здатності доцільно спроектувати свою поведінку в закладі вищої освіти, взаємодіяти зі студентами, з колегами, з адміністрацією у межах існуючих норм і правил корпоративної культури ВНЗ. [4]
Специфічні риси професії викладача ВНЗ (за Т. Парсонс і Н. Сторером) розкриті за допомогою наступних критеріїв:
професійна відповідальність за збереження, передачу, накопичення, використання та збагачення спеціалізованої суми знань, оскільки функціями діяльності викладача є навчальна і дослідницька;
значна автономність професії, яка зумовлена тим, що судити про наукову компетентність викладача ВНЗ можуть тільки його колеги, оцінюючи рівень його кваліфікації за своїми специфічними критеріями;
професійна майстерність викладача як педагога та науковця не є обєктом «купівлі-продажу», тому звязок між якістю праці викладача і системою її оплати більш тонкий, ніж у інших так званих обслуговуючих професіях. Результати цієї праці виявляються не одразу, тому виникає спокуса недоплачувати викладачеві;
мотивація діяльності викладача ВНЗ значно складніша, ніж просто прагнення отримати плату за надані послуги. Одним із значущих стимулів діяльності викладача є професійне визнання його колег, тих, хто здатний оцінити його інтелектуальні зусилля і наукову компетентність.
Корпоративну культуру викладача ВНЗ варто розглядати з точки зору:
·специфіки професійної діяльності;
·сутності і специфіки вироблених у професійній спільноті культурних цінностей;
·норм моральної поведінки її членів;
·професійної свідомості і самосвідомості;
·професійного мислення і професійного світогляду;
·способу діяльності людини і творчої самореалізації особистості.
Корпоративна культура викладача відображає специфічну культуру певної професійної групи (викладачів) окремого ВНЗ як освітньої корпорації.
Під корпоративною культурою викладача вищої школи слід розуміти усвідомлене застосування у власній професійній діяльності сукупності корпоративних цілей вищого навчального закладу, корпоративних цінностей і норм професійної групи, які приймає і поділяє викладач, які регулюють його взаємини з представниками інших соціальних груп, що задіяні в роботі вищого навчального закладу, та прагнення сприяти розвитку позитивного іміджу вищого навчального закладу.
Корпоративна культура викладача ВНЗ є складним інтегративним утворенням, що містить ціннісні, діяльнісні та особистісні компоненти. Корпоративну культуру викладача вищої школи необхідність розглядати у взаємозвязку з корпоративною культурою ВНЗ.
Звязок між станом корпоративної культури ВНЗ і викладачів очевидний, оскільки дослідники трактують корпоративну культуру освітнього закладу як сукупність цінностей, норм, традицій, що поділяють усі співробітники, які регулюють їх поведінку та взаємодію. Нині багато престижних ВНЗ мають розроблені кодекси, у змісті яких декларовані основні цінності і принципи корпоративної культури, а також описані моделі поведінки викладачів, студентів, співробітників, що відповідають їм.
Корпоративна культура викладача вищої школи містить компоненти, в яких відображені наступні елементи:
·усвідомлення власних цінностей як субєкта професійної діяльності та корпоративних цінностей, їх адекватність;
·переконання;
·організаційна поведінка та її моделювання у професійних та життєвих ситуаціях;
·знання і розуміння основ корпоративних стосунків.
Серед компонентів корпоративної культури викладача вищої школи повинні бути такі, які відображають:
усвідомлення цінностей і прийняття їх викладачем;
уміння вибудовувати корпоративні відносини на різних рівнях організаційної структури освітнього закладу (відносини між співробітниками, між співробітниками та керівництвом);
здатність до моделювання власної поведінки у відповідності з корпоративними нормами і моделями поведінки;
особистісне усвідомлення своєї значущості для трудового колективу та організації загалом, міри залучення себе як співробітника до спільних справ і в системі комунікацій.
Висновок
Корпоративна культура - це, перш за все, система базових уявлень, тобто таких подань, які не просто описані і зафіксовані в документах і яких дотримується група, але таких, які існують у головах людей і відповідно до яких здійснюється їх діяльність в даній організації. Основою корпоративної культури є система (сукупність) цінностей, переконання, норми і правила, що приймаються і поділяються більшістю співробітників, й яка не отримала нормативного закріплення в законодавстві та базується на загальному культурному рівні суспільства, нормах моралі, діловій практиці. Корпоративна культура покликана для адаптації організації до змін у навколишньому середовищі шляхом внутрішньої інтеграції.
Корпоративна культура ВНЗ - це цілісна система унікальних ідентифікуючих ознак, в основу яких покладено цінності, які визначають філософію його діяльності, ідею (візію) та місію, формують традиції, норми і стилі, способи службових та міжособистісних взаємовідносин, поведінку студентів і співробітників, що відображає рівень досконалості, добропорядності та привабливості університетського бренду в сучасному соціокультурному та науково-освітньому просторі.
Корпоративна культура вищого навчального закладу включає в себе такі поняття як: наявність у трудовому колективі загального розуміння корпоративної iдеологiї; візуальна символіка корпоративної ідеології (логотип); поведiнка членів трудового колективу у вiдповiдностi з корпоративною iдеологiєю.
Таким чином, корпоративну культуру можна визначити як сукупнiсть прийнятих у даному вищому навчальному закладі норм i правил поведiнки по вiдношенню до клієнтiв та партнерiв, а також культуру мiж особових стосункiв, тобто втiлення «духу ВНЗ», коли всi спiвробiтники - вiд керiвникiв до виконавцiв - чiтко усвiдомлюють завдання організації i докладають максимум зусиль для їх реалізації.
Ефективність корпоративної культури визначається злагодженістю, взаємодією (командний дух), задоволенням роботою й гордістю за її результати, відданістю організації і готовністю відповідати її високим стандартам, високою вимогливістю до якості праці та навчання; готовністю до змін, викликаних вимогами прогресу і конкурентною боротьбою, незважаючи на труднощі та бюрократичні перепони. Таке освітнє середовище формуватиме і відповідні особистісні якості майбутнього фахівця.
Корпоративна культура має великий вплив на поведінку членів організації.
Під корпоративною культурою викладача вищої школи слід розуміти усвідомлене застосування у власній професійній діяльності сукупності корпоративних цілей вищого навчального закладу, корпоративних цінностей і норм професійної групи, які приймає і поділяє викладач, які регулюють його взаємини з представниками інших соціальних груп, що задіяні в роботі вищого навчального закладу, та прагнення сприяти розвитку позитивного іміджу вищого навчального закладу.
корпоративний культура педагог викладацький
Список використаних джерел
1. Абрамова С.Г. О понятии «корпоративная культура» [Электронный ресурс] / С.Г. Абрамова, И.А. Костенчук.
. Андрущенко В. Університетська освіта: тенденції змін / В. Андрущенко // Вища освіта України. - 2012. - № 2. - С. 5
. Астахова Е.В. Кадровый корпус высшей школы Украины: метаморфозы развития: монография / Е.В. Астахова. - Х.: Изд-во НУА, 2006. - 188 с.
. Гнезділова К.М. Корпоративна культура викладача вищої школи: навч.-метод. посібник / К.М. Гнезділова - Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2013. - 124 с.
. Парсяк В.Н. Корпоративна культура вищих навчальних закладів: сутність і складові / В.Н. Парсяк, І. Драгомірова // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №2. - С. 97-104.
. Шейн Э.Х. Организационная культура и лидерство / Э.Х. Шейн ; пер. с англ. под ред. В.А. Спивака. - СПб.: Питер, 2002. - 336 с.