Проектування дільниці по поточному ремонту автобусів МАЗ 241

Проектування дільниці по поточному ремонту автобусів МАЗ 241

Зміст

Вступ

1. Загальний розділ

1.1. Вихідні дані

1.2. Технічні характеристики автобуса

2. Технологічний розділ

2.1. Режим роботи АТП

2.2. Вибір і коректування нормативів періодичності технічних впливів

2.3 Цикловий метод розрахунку кількості КР і ТО на один автомобіль за цикл

2.3.1 Розрахунок коефіцієнту переходу від циклу до року

.3.2 Розрахунок коефіцієнту технічної готовності

.3.3 Розрахунок кількості технічних впливів за рік на один автомобіль

.3.4 Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку

.3.5 Розрахунок коефіцієнту використання парку

2.3.6 Розрахунок річного пробігу по парку

2.3.7 Розрахунок добової програми технічних впливів

2.4 Визначення річної виробничої програми по діагностиці

.4.1 Розрахунок добової програми по діагностуванню

.5 Розрахунок виробничої програми РОП в трудових показниках

.5.1 Розрахунок нормативної скоректованої трудомісткості технічних впливів

2.5.2 Розрахунок річного обсягу робіт по ТО і ПР

2.6 Вибір методу організації технологічного процесу

2.7 Розрахунок річної програми виробничих підрозділів

2.8 Розрахунок кількості постів в зонах і постових відділеннях

2.9 Розрахунок кількості виробничих працівників

2.10 Вибір технологічного обладнання

2.11 Розрахунок виробничих площ

3. Охорона праці та навколишнього середовища

3.1 Загальні положення техніки безпеки

.2 Правила техніки безпеки на дільниці по ремонту ходової частини

3.3 Електробезпека

.4 Виробнича санітарія

3.5 Заходи по охороні навколишнього середовища

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Автобуси «МАЗ» випускаються на структурному філії підприємства - заводі «АМАЗО». Завдяки незмінній репутації підприємства здійснюється нині продаж автобусів в Україні, країнах СНД, а також ближнього і далекого зарубіжжя - «МАЗ» сьогодні пропонує купити автобус для обслуговування як міжміських і міських маршрутів, так і міжнародних туристичних напрямків. Продаж автобусів виробництва «МАЗ» виробляється підприємством з 1992 року.

МАЗ на сьогоднішній день є найбільшим заводом в Білорусі, що спеціалізується на виробництві великовантажної автомобільної техніки, а також автобусів та спецтехніки. Автомобілі МАЗ зарекомендували себе на ринку більш ніж 45 країн, а дилери МАЗ незмінно продовжують налагоджувати постачання техніки в усі нові регіони. Мінський автомобільний завод МАЗ виробляє техніку не тільки для роботи в традиційних, але і в особливих умовах - від пустель до регіонів вічної мерзлоти. Купити МАЗ, про який би техніці не йшла мова, означає зробити вибір на користь незмінної якості і надійності.

Автобус малого класу МАЗ 241 призначений для приміських і міжміських перевезень, а також для корпоративних та туристичних поїздок. При довжині 6,8 метра в салоні розташовується 22 комфортабельних сидіння.

Вентиляція салону здійснюється через люк в даху, зсувні кватирки, вентилятори. Для створення комфортного мікроклімату також передбачена система розподіленої вентиляції з індивідуальними панелями обдування для пасажирів.

Водійське сидіння має численні регулювання, включаючи пам'ять положень для кількох водіїв. Нова панель управління відповідає всім сучасним вимогам ергономіки та дизайну. Рульова колонка має травмобезпечну конструкцію.

Автобус оснащується 4-циліндровим двигуном Cummins стандарту Євро-4 , механічною або автоматичною КПП. Підвіска передньої осі - залежна, ресорно-пневматична, двухбаллонная, з двома телескопічними амортизаторами. Підвіска задньої осі - залежна, ресорно-пневматична, двухбаллонна з телескопічними амортизаторами. Гальмівна система оснащена антиблокувальною і антипробуксовочною системами.

1. Загальний розділ

1.1 Вхідні дані

Дане АТП являє собою парк по наданню послуг призначений для приміських і міжміських перевезень, а також для корпоративних та туристичних поїздок пасажирів міста Чернігова.

Таблиця 1.1 - Вхідні дані

На дільниці, що проектується, планується проведення ремонту передніх мостів і рульових керувань автобуса МАЗ 241.

1.2 Коротка технічна характеристика автомобіля

Оскільки на озброєнні нашого АТП є автобуси марки МАЗ 241, то пропонується коротка технічна характеристика нашого автобуса.

Автобус МАЗ 241 призначений для перевезення пасажирів, загальна кількість яких не повинна перевищувати 36, з них сидячих 22 чол.

Рисунок 1.1 Зовнішній вигляд автобуса МАЗ 241

Таблиця 1.2 - Технічна характеристика автобуса МАЗ 241

2. Технологічний розділ

2.1 Режим роботи АТП

З метою скорочень простоїв рухомого складу в технічному обслуговуванні і поточному ремонті в робочий час, для підготовки рухомого складу до своєчасного виходу на графік роботи усіх виробничих ділянок підприємства залежить від режиму роботи автомобілів на лінії.

Враховуючи , що рухомий склад даного АТП працює в одну зміну, то їх графік роботи буде виглядати так :

n  з 08.00 до 17.00, з перервою на обід з 13.00 до 13.30 і двома технологічними перервами по 10 хвилин через кожні дві години роботи. Зони щоденного обслуговування (ЩО) працюють в одну зміну і повинні починати робочий день на годину раніше, а закінчувати на одну годину пізніше, тобто з 07.00 і працювати до 18.00 з обідньою перервою з 13.00 до 13.30 і трьома технологічними перервами по 10 хвилин через кожні дві години роботи.

За таким графіком працюють і виробничі ділянки підприємства, тобто: ділянки технічного обслуговування №1 і №2, діагностики, поточного ремонту, шиномонтажу, ремонту електрообладнання, АКБ, склад запчастин.

За таким же графіком працює диспетчерська служба.

Ділянки по ремонту двигунів, ремонту агрегатів, малярна, зварювальна, а також адміністрація працюють в одну зміну з 08.00 до 17.00 з обідньою перервою з 12.00 до 13.00.

2.2 Вибір і коректування нормативів періодичності технічних впливів

Для розрахунку програми спочатку вкажемо нормативні значення рухомого складу до капітального ремонту - 200 000км і періодичності ТО-2=20 000км, ТО-1=5 000км, які встановлені положенням про технічне обслуговування і ремонт складу АТП. З метою полегшення користування коефіцієнтами складаємо їх до таблиці .

Таблиця 2.1 - Значенн коефіцієнтів для трудомісткості ТО і ПРА

Lкр = Lнкр х К1 х К2 х К3                     (2.1)

LТО-2 = Lн ТО - 2 х К1 х К3 (2.2)

LТО - 1 = Lн ТО - 1 х К1 х К3                 (2.3)

де Lнкр; Lн то-2; Lн то-1 - норми періодичності відповідно до КР; ТО-2; ТО-1 (додаток 3).

де Lк; L ТО - 2; L ТО -1 - скоректовані періодичності технічних впливів.

К1 - коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації (додаток 4).

К2 - коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу і організацію його роботи (додаток 5).

К3 - коефіцієнт, що враховує кліматичні умови (для помірного клімату України К3=1,0).

Lкр=200 000 х 0,9 х 1.0=180 000 км.

Lто-1=5 000 х 0,9 х 1,0=4 500 км.

Lто-2=20 000 х 0,9 х 1.0=18 000 км.

2.3 Цикловий метод розрахунку кількості КР і ТО на один автомобіль за цикл

Кількості КР і ТО на один автомобіль за цикл визначається відношенням циклового пробігу по пробігу до даного виливу.

Цикловий пробіг Lц приймається рівним пробігом Lкр автомобіля до КР, тобто Lц = Lкр.

В розрахунках приймається, що при пробігу, рівному Lкр, чергове остатнє ТО-2 не виконується і автомобіль поступає в КР.

До ТО-2 входить і обслуговування ТО-1, що виконується одночасно з ТО-2.

Тому в даний розрахунках кількість ТО-1 за цикл не вміщує обслуговування ТО-2.

Періодичність виконання , що прийнята рівною середньодобового пробігу Lcc.

Періодичність сезонного обслуговування (Lсо) автомобіля -2 рази на рік.

Тобто: Lц = Lкр = 180 000

          Lц

NКр=-- = 1 ( 2.4)

          Lкр

                      Lц

N ТО - 2= --- - Nкр ( 2.5)

                    L ТО - 2

                  Lц

N ТО -1 = - Nк - N ТО - 2 ( 2.6)

               L ТО - 1

         Lц

N що =---- х ( 2.7)

          Lсс

           Lц

N пмр=---- х п ( 2.8)

            LСС

де Nкр; N2; N1, N що, N вмр - кількість відповідно капітальних ремонтів, ТО-2; ТО-1; ЩО, прибирально-мийних робіт;

п - кількість змін роботи автомобілів.

         180 000

NКр = ---- = 1 ;

       180 000

               180 000

N ТО - 2 = --- - 1 =9 ;

              18 000

              180 000

N ТО -1 = --- - 1 - 4= 35 ;

                4 500

            180 000

N що = -- х 1= 818 ;

             220

           180 000

N пмр = -- х 1= 818 ;

                 220

2.3.1 Розрахунок коефіцієнту переходу від циклу до року

Коефіцієнт переходу від циклу до року визначається за формулою:

           Depр = --- ( 2.9)

          Deц

де Dep - кількість днів експлуатації автомобіля за рік;ц - кількість днів експлуатації автомобіля за цикл;

            Lцц = --- ( 2.10)

              Lсс

де Lц - цикловий пробіг Lц = Lк

Lсс - добовий пробіг автомобіля.

        180 000

 Deц = --- = 818днів.

          220

          365

jр = --- = 0,45

           818

Тобто коефіцієнт переходу jр =0,45

2.3.2 Розрахунок коефіцієнту технічної готовності

Коефіцієнт технічної готовності визначається за формулою:

         Dец

αт = ---- ; ( 2.11)

      Dец + Dпр

де Dпр - сумарна кількість днів простою автомобіля в ТО-2; ПР і КР за цикл.

              Dн х Lц

Dпр = ---- + Dкр х Nкр ; ( 2.12)

               1000

де Dн - норматив простою в ТО-2 і ПР в днях на 1000 км пробігу (додаток 8).кр - кількість днів простою в КР (додаток 8)

         0,25 х 180 000

Dпр = -------- + 18 х 1 = 63 днів

                  1000

              818

αт = ---- = 0,93

           818 + 63

2.3.3 Розрахунок кількості технічних впливів за рік на один автомобіль

Щоб розрахувати кількість технічних впливів на один автомобіль можна скористатися формулами:

Nрк = Nкр х jр; Nрк = 1 х 0,45 = 0,45;

Nр ТО - 2 = N ТО - 2 х jр; Nр ТО - 2 = 9 х 0,45= 4,05;

Nр ТО - 1 = N ТО - 1 х jр; Nр ТО - 1 = 35 х 0,45 = 15,75;

Nрщо = Nщо х jр; Nрщо =818 х 0,45 = 368,1;

Nрпмр = Nпмр х jр; Nрпмр = 818 х 0,45 = 368,1;

2.3.4 Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку

Щоб розрахувати загальну кількість технічних впливів за рік по парку, слід скористуватися формулами:

Σ Nркр = Nркр х Аі; ( 2.18)

Σ Nр ТО - 2 = Nр ТО - 2 х Аі; ( 2.19)

Σ Nр ТО - 1 = Nр ТО - 1 х Аі; ( 2.20)

Σ Nрщо = Nрщо х Аі; ( 2.21)

Σ Nрпмр = Nрвмр х Аі; ( 2.22)

де: Аі - списочна кількість автомобілів в парку.

Σ Nркр = 0,45 х 70 = 32;

Σ Nр ТО - 2 = 4,05 х 70= 284;

Σ Nр ТО - 1 = 15,75 х 70=1 103;

Σ Nрщо = 368,1 х 70 = 25 760;

Σ Nрпмр = 368,1 х 70 = 25 760;

2.3.5 Розрахунок коефіцієнту використання парку

Для розрахунку коефіцієнту технічної готовності парку слід скористатися формулами:

           Dp x αт

αвик = ---- ; ( 2.23)

               365

де Dp - кількість робочих днів парка на рік.

         365 x 0,93

αвик = ---- = 0,93;

                   365

2.3.6 Розрахунок річного пробігу по парку

Щоб визначити загальний річний пробіг по парку, слід скористатися формулою:

Lр = Аі х Lсс х 365 х α вик , км.

Lр = 70 x 220 x 365 x 0,93 = 5 227 530 км

2.3.7 Розрахунок добової програми технічних впливів

Щоб розрахувати добову програму по усім видам технічних впливів, скористаємося формулами:

кількість ТО - 2 на добу:

                 Σ Nр ТО - 2

Nд ТО - 2 = ----- ;                   ( 2.25)

                          Dр

Де: Dр - кількість робочих днів даного підрозділу на рік.

кількість ТО - 1 на добу:

                  Σ Nр ТО - 1

Nд ТО - 1 = ---- ; ( 2.26)

                         Dр

кількість ЩО і ВМР на добу:

               Σ Nрщо

Nдщо = ---- ; ( 2.27)

                   Dр

               Σ Nрпмр

Nдпмр = ----; ( 2.28)

                      Dр

Кількість ТО-2 на добу;

                       284

Nд ТО - 2 = ----- = 1,1;

                         251

Кількість ТО-1 на добу;

                   1 103

Nд ТО - 1 = ---- = 4,4;

                         251

кількість ЩО і ВМР на добу:

                25 760

Nдщо = ---- = 71;

                 365

              25 760

Nдпмр = ---- = 71;

                 365

2.4 Визначення річної виробничої програми по діагностиці

Якщо на АТП працюють відособлені ділянки діагностики D1 i D2, то їх програма визначається на основі річних програм ТО.

Так як діагностування автомобілів Д-1 проводиться перед кожним ТО-1, після ТО-2 і при ПР, то програма Д-1 за рік складає:

Σ Nрд1 = Σ Nр ТО - 1 + Σ Nр ТО - 2 + 0,1 Σ Nр ТО - 1 ( 2.29)

Σ Nрд1 = 1 103 + 284 + 0.1 х 1 103 = 1 497;

Кількість автомобілів, які діагностуються при ПР (Σ Nрпр) дорівнює 10% від програми ТО-1 за рік.

Σ Nр пр = 0,1 Σ Nр ТО -1 ( 2.30)

Σ Nр пр = 0.1 x 1 103 = 110,3;

Діагностування Д-2 проводиться з періодичністю ТО-2. Кількість автомобілів, діагностуємих при ПР, приймається рівним 20% від річної програми ТО-2, тому і програма Д-2 складає:

Σ Nрд2 = Σ Nр ТО - 2 + 0,2 Σ Nр ТО - 2 = 1,2 Nр ТО - 2

Σ Nрд2 = 284 +0.2 x 284 = 1.2 x 4,05 = 341;

2.4.1 Розрахунок добової програми по діагностуванню

Добова програма діагностувань визначається за формулами:

                Σ Nрд1

Nдд1 = ---- ( 2.32)

                Dр

                Σ Nрд2

Nдд2 = ---- ( 2.33)

                    Dр

                1 497

Nдд1 = ---- = 6,1;

                   251

                    284

Nдд2 = ---- = 1,1;

               251

Тобто добова програма д1- 6,1, д2 - 1,1

2.5 Розрахунок виробничої програми РОП в трудових показниках

Для розрахунку річного об’єму робіт для рухомого складу визначимо нормативну трудомісткість ТО і ПР, після чого порівняємо з урахуванням конкретних умов експлуатації.

Нормативи, ЩО включають тільки трудомісткість прибирально-мийних робіт, а інші роботи, ЩО виконуються водієм і механіком КТП.

Трудомісткість ПМР при використанні механізованих мийних установок повинна бути зменшена за рахунок виключення загальної трудомісткості мийних робіт, пов’язаних з використанням ручної праці. Тому необхідно ввести коефіцієнт коректування, що враховує використання засобів механізації км.

            М

Км = 1 - ---;

                 100

де М - доля ПМР, що виконуються механізованим способом, % Нормативи трудомісткості СО складають від трудомісткості ТО-2:

для дуже холодного і дуже жаркого сухих кліматичних районів - 50%

- для холодного і жаркого районів - 30%

для інших районів - 20%.

                   20

Км = 1 - --- = 0,8.

2.5.1 Розрахунок нормативної скоректованої трудомісткості технічних впливів

Нормативи трудомісткості технічних впливів в положенні приведені без урахування умов категорій експлуатації, модифікації рухомого складу, способу його зберігання та ін. Для умов конкретних підприємств трудомісткість технічних впливів коректується за допомогою коефіцієнтів.

Для прибирально - мийних робіт (ВМР) :

tпмр = t нвмр х К2 х К4 х КМ ( 2.35)

Для технічного обслуговування № 1 (ТО -1):

tТО-1 = t н то-1 х К2 х К4 (2.36)

Для технічного обслуговування № 2 (ТО -2):

Для сезонного обслуговування ( СО):

со=0,2....0,5tто-2 (2.38)

Для поточного ремонту (ПР):

пр = t нпр х К1 х К2 х К3 х К4 х К5 ( 2.39)

де tнсо; tн то-1; tн то-2; t нпр - нормативи трудомісткості технічних впливів відповідно ВМР; ТО-1; ТО-2; ПР (Додаток 9);

К1, К2, К3, К4, К5 - коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов експлуатації, модифікації рухомого складу, кліматичний район, пробіг від початку експлуатації, кількість автомобілів на АТП.

Для вбирально - мийних робіт (ВМР) :

tпмр = 0,30 х 1,0 х 1,19 х 0,9 = 0,3;

Для технічного обслуговування № 1 (ТО -1):

t ТО - 1 = 6,0 х 1,0 х 1,19 = 7;

Для технічного обслуговування № 2 (ТО -2):

t ТО - 2 = 24,0 х 1,0 х 1,19 = 28,6;

Для сезонного обслуговування ( СО):

tсо = 0,3 х 28,6 = 8,6;

Для поточного ремонту (ПР):

tпр = 3,0 х 0,9 х 1,0 х 1,0 х 1,19 х 1,0 = 3,2;

2.5.2 Розрахунок річного обсягу робіт по ТО і ПР

Розрахунок річного обсягу робіт по усім видам технічних впливів виконується за формулами:

Трудомісткість вбирально - мийних робіт:

Тпмр = Σ Nрпмр х tпмр ( 2.40)

Трудомісткість ТО - 1:

Т ТО - 1 = Σ Nр ТО - 1 х t ТО - 1 ( 2.41)

Трудомісткість ТО - 2:

Т ТО - 2 = Σ Nр ТО - 2 х t ТО -2 ( 2.42)

Трудомісткість сезонного обслуговування (СО):

Тсо = Σ Nрсо х tсо ( 2.43)

Трудомісткість поточного ремонту:

                Lр

Тпр = --- х tпр ( 2.44)

            1000

Тпмр= 25 760 х 0,3 = 7 728;

Т ТО - 1 = 1 103 х 7 = 7 721;

Т ТО - 2 = 284 х 28,6 = 8 122;

Тсо = 140 х 8,6 = 1204;

            5 227 530

Тпр = --- х 3,2 = 16 728 люд-год;

            1000

Крім основних робіт по ТО і ПР рухомого складу, на АТП виконується ще деякий об’єм допоміжних робіт Тдоп, що складається із робіт по самообслуговуванню Тсам підприємства (поточний ремонт будинків і споруд, ремонт обладнання, інженерних мереж, інвентаря тощо) і робіт загально - виробничого характеру Тзаг (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запчастинами, прибирання приміщень тощо).

Тдод = в х ΣТ ( 2.45)

Тдод = 41 503 х 0,3 = 12 451;

де ΣТ - сумарна річна трудомісткість робіт по ТО і ПР

в - коефіцієнт допоміжних робіт, відповідно Положення по технічному обслуговуванню, дорівнює:

якщо на АТП до 200 автомобілів - в = 0,3 від 200 до 400 автомобілів

в = 0,25 більш 400 автомобілів в = 0,2.

Загальна виробнича програма робіт, що виконуються на АТП:

ТАТП = ΣТ + Тдод

ТАТП = 41 503 + 12 451= 53 954; ( 2.46)

2.6 Вибір методу організації технологічного процесу

Враховуючи, що на автотранспортних підприємствах таких розмірів частіше за все при проведенні поточного ремонту автомобілів використовується метод агрегатного ремонту, тобто метод, при якому усі вузли і агрегати автомобілів проходять поточний або капітальний ремонт на спеціалізованих дільницях. При виході із ладу такого агрегату на автомобілі автомобіль доставляється на пост ПР, де спеціалісти - дефектувальники повинні зробити висновки про можливість ремонту даного вузла без його демонтажу з автомобіля.

Технологічний процес ТО і його організація визначаються кількістю постів і місць, необхідних для виконання виробничої програми, технологічними особливостями кожного виду впливу, можливістю розподілу загального обсягу робіт по постам з відповідною їх спеціалізацією і механізацією. В залежності від числа посад, між якими розподіляється комплекс робіт даного виду обслуговування, розрізняють два методу організації робіт: на універсальних і спеціалізованих постах. Метод ТО автомобілів на універсальних постах полягає у виконанні всіх робіт виду ТО (крім УМР) на одному посту групою виконавців, що складається з робітників усіх спеціальностей (слюсарів, мастильників, електриків) або робітників - універсалів, де виконавці виконують свою частину робіт в певній технологічній послідовності. При даному методі організації технологічного процесу пости можуть бути тупикові і проїзні.

Тупикові пости в більшості випадків використовуються при ТО - 1 і ТО - 2. Проїзні - переважно при ЕО.

Суттю методу ТО автомобілів на спеціалізованих постах є розподіл обсягу робіт даного виду ТО по декількох постів. Пости, робочі та обладнання на них спеціалізуються з урахуванням однорідності робіт і раціональної їх сумісності. Метод спеціалізованих постів може бути потоковим та операційно-постовим.

Ремонт автомобіля починається з мийки деталей. Ця операція є дуже відповідальною. Якісно виконана мийка деталей сприяє подальшому успішному ремонту в цілому. Бруд може приховувати якісь дефекти деталей, які будуть легко виявлені після миття. Ось про це ми й поговоримо у статті «Миття і чищення деталей автомобілів».

Мийка деталей до початку проведення ремонту автомобіля сприяє якісному його ремонту. При ремонті, наприклад, двигуна автомобіля застосовують ручну мийку і автоматизовану мийку. Ручна мийка виробляється звичайно на дрібних ремонтних підприємствах. Використовуючи ручну мийку, деталь або вузол встановлюють на спеціальному піддоні. Миття проводять за допомогою миючого речовини і кисті. В якості миючого речовини використовують бензин, гас або содовий розчин.

Бензин - найменш вдала миюча рідина. Недоліком його є висока летючість парів. А з цим пов'язана його токсичність. Особливо небезпечний бензин при роботі в закритих приміщеннях. Пари бензину в цілому погіршують навколишнє середовище. Бензин до кінця не змиває дрібні частинки бруду або абразивну пил після ремонту деталей. Бензин чинить негативний вплив на манжети і ущільнення деталей і агрегатів, які виконані з гуми. Перевагою ж бензину є тільки те, що масляні забруднення в ньому швидко розчиняються. Після знежирення деталей бензином, іноді можна виявити на їх поверхні які-небудь дефекти.

Мийка являє собою ряд операцій, які виконуються в наступній послідовності:

) проводиться очищення від бруду зовнішніх поверхонь деталей;

) очищають від нагару і частинок зносу внутрішні порожнини і канали деталей;

) поверхні ущільнювальних елементів промивають;

) промивають самі деталі;

) продувають внутрішні канали і просушують деталі.

На різних етапах мийки, а також в залежності від забруднення деталей, застосовують різні миючі засоби. Якщо двигун сильно забруднений зовні, то зазвичай спочатку проводять механічне очищення поверхні за допомогою залізних щіток. Такі щітки застосовують для попереднього очищення внутрішніх каналів деталей від відкладень нагару. Очистку проводять дуже обережно, щоб не залишити на поверхні глибоких подряпин.

.7 Розрахунок річної програми виробничих підрозділів

Річна програма спеціалізованих виробничих підрозділів визначається в трудових показниках (людино-год) і розраховується із річної виробничої програми по ПР і долі дільничих робіт на даному виробничому підрозділі:

                В х Трпр

Трard = ---- ( 2.53)

               100

де Трпр - річна виробнича програма по ПР;

В - доля дільничих робіт, що виконуються на цьому підрозділі в % (додаток 9).

Якщо на дільниці виконуються два і більше видів робіт, то приймається сума вказаних в таблиці відсотків.

             27 х 16 728

Тpdагр= ---- = 4517 людино-год (2.53)

                     100

2.9 Розрахунок кількості виробничих працівників

До виробничих працівників відносяться робітники зон і дільниць, що безпосередньо виконують роботи по ТО і ПР рухомого складу. Розрізняються технологічно необхідна (явочна) і штатна (списочна) кількість робітників.

Технологічно необхідна кількість робітників забезпечує виконання добової, а штатна - річної виробничої програми по ТО і ПР.

Технологічно необхідна (явочна) кількість робітників:

        Тр

Ря = -- ( 2.54)

          Фя

де Тр - річний об'єм робіт по зоні або дільниці, людино-год;

Фя - річний фонд часу технологічно необхідного робітника при однозмінній роботі, год. (додаток 15).

Фонд Фя визначається часом зміни і кількості робочих днів на рік.

Час робочої зміни Тзм для виробництва з нормальними умовами праці при 5-днівному тижні складає 8 годин, а при 6-днівному - 7 годин, при цьому 2 години скорочення робочого дня в передвихідні і передсвяткові дні.

Штатна (списочна) кількість робітників:

             Тр

Ршт = --- ( 2.55)

           Фшт

де Ф шт - річний фонд часу, штатного робітника, год (додаток 15).

Річний фонд часу штатного робітника - це фактичний час, відпрацьований робітником на безпосередньо робочому місці. Він менший за фонд явочного робітника за рахунок представлення відпусток і невиходів робітників по поважним причинам(хвороби, сімейні обставини та ін.)

        4517

Ря = ---- = 2,6               ( 2.55)

        1760

          4517

Ршт = ---- = 2,3             ( 2.56)

             2002

2.10 Вибір технологічного обладнання

Враховуючи характер робіт по ТО і ремонту, гаражне технологічне обладнання приймається з урахуванням технології виконуваних робіт в виробничих зонах і дільницях в відповідності до табелю технологічного обладнання. Номенклатура і кількість обладнання в табелі назначається в залежності від типу і розмірів АТП.

На плануваннях виробничих дільниць вказується тільки технологічне обладнання (стенди, верстати та ін.) і організаційна оснастка (верстаки, столи, шафи, лари та ін.).

Технологічна оснастка (пристосування, знімачі, інструменти та ін.) в специфікаціях не вказуються.

Підібране відповідно табелю обладнання складається в таблицю:

Таблиця 2.10 - Обладнання проектованого підрозділу

.11 Розрахунок виробничих площ

Площі виробничих зон і дільниць розраховуються по питомим площам і графічним побудуванням.

Попередньо виробничі площі розраховуються враховуючи площу, що займає автомобіль, технологічне обладнання і коефіцієнт їх розташування.

Площа виробничої дільниці

Fd = fоб х Кщ ( 2.57)

де fоб - загальна площа горизонтальної проекції по габаритним розмірам обладнання, М2

Кщ - коефіцієнт щільності розташування обладнання (додаток 18).

Fd = 12,91 х 4 = 51,64м2

.12 Побудова технологічної операційної карти

Для найбільш раціональної організації робіт з ТО і ремонту автомобілів, їх агрегатів і систем складаються технологічні карти операцій. Вони використовуються як стадії планування і організації технологічного процесу, так і безпосередньо на робочих місцях.

На основі технологічних карт визначаються обсяги робіт по технічним впливам, а також розподіл робіт (операцій) між виконавцями.

Складаються технологічні карти, карти на робоче місце кожному виконавцю і карти на окремі операцій.

В технологічних картах вказують перелік операцій, місце їх виконання (знизу, зверху чи збоку автомобіля), обладнання і інструменти , які застосовуються , норму часу на операцію, стислі технічні умови на виконання робіт, розряд робіт і фах виконавців.

При розробці технологічних карт необхідно передбачити:

зручність установки, зняття і переміщення автомобіля або агрегатів в процесі виконання операцій;

необхідне оглядове, підйомно-транспортне обладнання;

застосування високопродуктивного технологічного обладнання, інструментів і пристосувань;

створення зручних, безпечних і гігієнічних умов праці для робітників згідно з вимогами НОП;

засоби і способи контролю якості робіт.

Операційні карти складаються з декількох переходів, заходів і являють собою детальну розробку технологічного процесу тієї або іншої операцій ТО, діагностування або ремонту.

Операційна карта складається на основі контрольно-діагностичних, регулювальних, монтажно-демонтажних, розбірно-складальних та інших робіт, які виконуються на постах зон ТО, ремонту, діагностування та ін.

Карта на робоче місце вміщує операції, які виконуються на робочому місці (місцях) і визначають коло обов'язків одного або кількох робітників.

Технологічна операційна карта

ПР автомобіля МАЗ 241 для дільниці по ремонту передніх мостів і рульових керувань

Зміст роботи: заміна передніх гальмівних колодок

Трудомісткість робіт _45____ люд. хв.

Виконавці - _люд

Фах слюсар розряд __ ІІІ__

3. Охорона праці та навколишнього середовища

3.1 Загальні положення техніки безпеки

Працюючі на автотранспортних підприємствах піддаються підвищеної небезпеки у зв'язку з великою кількістю саморушних коштів, використанням складного обладнання, пристосувань та інструментів при технічному обслуговуванні та ремонті автомобілів, застосуванням вогненебезпечних та вибухонебезпечних матеріалів, наявністю виділень шкідливих газів. Відповідальність за керівництво роботою по охороні праці і техніку безпеки, проведення заходів щодо зниження і попередження виробничого травматизму і професійних захворювань покладається на керівника автотранспортного підприємства. Для безпосереднього ведення робіт по охороні праці, техніці безпеки і виробничої санітарії передбачається посаду інженера (старшого інженера) по техніці безпеки, підлеглий головному інженеру автотранспортного підприємства. Місцеві (заводські) профспілкові комітети контролюють дотримання законодавства про працю, вимог охорони праці і виробничої санітарії, дозволяє трудові суперечки. Для поліпшення роботи з охорони праці і техніку безпеки профспілкові комітети створюють на підприємствах комісії охорони праці і виділяють суспільних інспекторів по охороні праці. Загальними виробничими заходами по техніці безпеки є: підвищення культури виробництва, інструктаж робітників по безпечним прийомам роботи, контроль за дотриманням правил техніки безпеки, залучення громадськості до вирішення питань охорони праці, дотримання технологічного процесу, справність устаткування, пристосувань і інструментів, достатня ширина проходів і проїздів, збереження захисних огороджень, забезпеченість працюючих спецодягом. При оглядових, кріпильних і регулювальних роботах нещасні випадки часто відбуваються тому, що робітники користуються несправними, забрудненими і замасленими інструментами. Пуск двигуна повинен проводитися стартером. Перед пуском автомобіль треба загальмувати, а важіль коробки передач поставити в нейтральне положення. При використанні пускової рукоятки (у виняткових випадках) не слід брати рукоятку в обхват, обертати рукоятку знизу вгору, не застосовувати важелі і підсилювачі. У двигунах з ручне регулювання випередження запалювання перед пуском необхідно встановити пізнє запалювання. Забороняється пуск двигунів буксируванням автомобілів (після ремонту, нічної стоянки і т. д.)При технічному обслуговуванні акумуляторної батареї на автомобілі потрібно користуватися переносною лампою напругою 36 в; не можна користуватися джерелом світла з відкритим полум'ям. Необхідно стежити за чистотою вентиляційних отворів у пробках, так як при їх засміченні сильно підвищується тиск газів і можливий розрив бака акумуляторної батареї. Проводи повинні бути надійно закріплені до затискачів батареї. При зняття і перенесення батарей слід користуватися захопленнями, а для транспортування - візками або носилками. У приміщеннях для ремонту та зарядження акумуляторних батарей забороняється палити, запалювати сірники, працювати з відкритим вогнем. Не можна перевіряти напругу батареї коротким замиканням; слід користуватися навантажувальною вилкою, остерігаючись при цьому торкатися рукою сильно нагрівається опору навантажувальної вилки. Монтаж-демонтаж шин треба робити на стенді або на чистому підлозі (помості), а в дорозі - на розісланому брезенті. Накачувати шини повітрям слід в огородженому місці або із застосуванням пристроїв, що захищають робітників від нещасних випадків при вилітанні замкового кільця або розрив покришки. При накачуванні стежити, щоб тиск повітря в шині не перевищувало встановлену норму. Перед самовитягуванням застряглого автомобіля трос лебідки надійно закріплюють за стовп, пень, або анкери, вкопані в землю, розчищають землю під переднім і заднім мостами автомобіля. Потім включають передачу для намотування троса в коробці відбору потужності і підтягують автомобіль при 1000-1100 об/хв колінчатого валу двигуна. Для витягування іншого автомобіля використовують блок і ланцюг відблиску лебідки. Автомобіль з лебідкою встановлюють на фундаменті і гальмують. Під колеса підкладають упори і закріплюють автомобіль тросом за який-небудь предмет на місцевості. Потім включають тільки коробку відбору потужності, а важіль коробки передач ставлять у нейтральне положення. Заправляти автомобілі можна лише на газонаповнювальних станціях при непрацюючому двигуні. При заправці балонів зрідженим газом треба берегтися від обмороження. У терміни, встановлені Держтехнаглядом, балони піддають випробуванням. Експлуатація газобалонних автомобілів з несправним газовим обладнанням і витоком газу забороняється. Коли не вдається усунути витік газу, газ випускають в атмосферу (удалині від людей і джерел вогню). При тривалій стоянці автомобіля вентилі балонів повинні бути закриті, газ з магістралі вироблений, магістральний вентиль закритий. Перед тим як підтягувати гайки газової апаратури і перевіряти, чи виправляти прилади електрообладнання, треба закрити всі вентилі і переконатися у відсутності газу під капотом двигуна. Не можна регулювати газобалонний автомобіль в закритому приміщенні та ремонтувати газову апаратуру, що знаходиться під тиском, а також при працюючому двигуні. До водіння і ремонту газобалонних автомобілів допускаються особи, які пройшли відповідну підготовку і склали іспити з техмінімуму і правилами техніки безпеки. На підставі «Правил техніки безпеки для підприємств автомобільного транспорту», адміністрація автотранспортного підприємства розробляє інструкції з техніки безпеки для окремих професій і робіт стосовно до місцевих умов. В інструкціях вказують заходи, що попереджають виробничий травматизм і професійні захворювання.

Інструкції повинні точно відповідати чинним нормам, правилам і стандартам з техніки безпеки і виробничої санітарії.

3.2 Правила техніки безпеки на дільниці по ремонту ходової частини

Ремонт автомобілів повинен виконуватися відповідно до правилами технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту в виділені на цього місцях (посадах), обладнаних пристроями необхідних виконання встановлених робіт, також підйомно-транспортними механізмами, приладами, пристосуваннями і інвентарем. Робітники мають забезпечуватися комплексом справного інструменту та пристосувань, відповідних характеру робіт з ремонту ходовий частини автомобілів. Користуватися інструментами і пристосуваннями, що у несправному стані, забороняється. Автомобілі мають бути вимиті, очищені від бруду. При обслуговуванні автомобіля на підйомнику, на механізмі управління підйомником вивішують табличку з написом ((Не чіпати під автомобілем працюють люди)). При ремонті автомобіля в оглядовій канаві, естакаді чи підйомнику, що вироблять ремонт мають забезпечуватися лежаками, працювати без них заборонено. Забороняється підкладати під вивішений автомобіль диски коліс, цеглини й інші предмети. Якщо зняття агрегатів пов'язані з великим фізичним навантаженням, і навіть створює незручності у роботі, треба приймати спеціальні пристосування, що гарантують безпеку і під час цієї роботи. Піднімати вантажі вагою, більш як зазначено для даного підйомника забороняється. Забороняється знімати, встановлювати і транспортувати агрегати тросом і канатами без спеціальних захоплень. Для зняття мостів, коробок передач та інших агрегатів необхідно попередньо злити масла у спеціальні резервуари, не допускаючи виливання і проливання рідин.

3.3 Електробезпека

Електробезпека - це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Основними причинами електро-травматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін. Електроустаткування, з яким доводиться мати справу практично всім працівникам на виробництві, становить значну потенційну небезпеку ще й тому, що органи чуття людини не здатні на відстані виявляти наявність електричної напруги. В зв'язку з цим захисна реакція організму проявляється лише після того, як людина потрапила під дію електричної напруги. Проходячи через організм людини електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є огородження, яке виключає можливість торкання до струмопровідних частин; заземлення обладнання; упровадження захисного відключення струмоприймачів; забезпечення індивідуальними засобами захисту робітників; застосування зниженої напруги.

Заземлення є ефективним засобом захисту людини від дії електричного струму, воно є обов’язковим до застосування джерела струму, струмоприймачів, розподільчих електрошаф і та ін. Захисне заземлення для напруги до 1000 В повинно мати опір 0,4 Ом. Для захисту від блискавок, сила струму яких досягає 200 000 А, встановлюють блискавковідводи.

При обладнанні заземлення - необхідний контакт з землею забезпечується за допомогою сталевих стрижнів, труб або кутникової сталі довжиною 2,5...3 м, які забивають вертикально у землю. Потім торці стержнів з’єднують зварюванням смуговою або прутковою сталлю. Всі струмоприймачі, огорожі, кожухи трансформаторів, каркаси розподільчих щитів з’єднують з заземленням.

3.4 Виробнича санітарія

Виробнича санітарія - це система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають або зменшують вплив на працюючих шкідливих виробничих факторів, які в певних умовах можуть привести до травм або професійних захворювань. Основною метою є зменшення або повне усунення впливу несприятливих і шкідливих виробничих факторів на організм людини. Оскільки головним у діяльності з охорони праці є профілактика травматизму, заходів щодо поліпшення умов праці й побуту працюючих дозволяють не тільки знизити виробничий травматизм, професійну й загальну захворюваність, а й сприяють підвищенню продуктивності і якості праці. Роботи, пов'язані із можливістю ураження очей, шкіри рук, необхідно виконувати тільки в захисних засобах (окулярах, щитках, рукавицях, чоботах та ін.). На місці виконання робіт не повинні знаходитись сторонні особи. На робочих місцях мають бути вивішені правила (інструкції) з техніки безпеки і таблички з попереджувальними написами. Кожний робітник повинен уміти надавати собі чи товаришу першу медичну допомогу при механічних (електричних) травмах та отруєннях.

На всіх робочих місцях мають бути наочні посібники з техніки безпеки, плакати, попереджувальні написи, написи з відповідних інструкцій та правил. Робітники повинні бути забезпечені відповідним спецодягом, спецвзуттям і захисними пристроями відповідно до діючих норм. До діагностування, обслуговування, ремонту автомобілів допускаються робітники, які пройшли спеціальну підготовку і мають відповідні посвідчення, а також отримали інструктаж з техніки безпеки на одному робочому місці (дільниці) та продемонстрували безпечні прийоми роботи. Інструктаж повинен бути оформлений у відповідних документах.

Ремонтно-обслуговуючі підприємства повинні бути забезпечені умовами праці та пром-санітарії, питною водою, умивальником, душем, милом, рушниками, аптечкою першої допомоги. Забезпечена пожежна безпека.

3.5 Заходи по охороні навколишнього середовища

На дільниці необхідно передбачити утилізацію використаного обтирального матеріалу, що застосовується при ремонті автомобілів.

Не допускається, щоб стічні води заносили шкідливі речовини на дитячі ігрові майданчики, житлові масиви, поля, водосховища, річки і т. п.

У проектах необхідно передбачити організоване відведення води, використовуваної при митті; її очищення та повторне використання. При необхідності слід планувати розробку пристроїв для видалення осадів та речовин, які спливають, центрифугування, фільтрування та хімічне очищення миючих розчинів з метою одержання замкнутого зворотного циклу миття без зливання їх у каналізацію. При змиванні відпрацьованих розчинів у загальну каналізацію необхідно спроектувати (запропонувати) пристрої для вловлювання нафтопродуктів, нейтралізації викидних розчинів кислот та лугів (наприклад, електролітів). При відсутності каналізації слід передбачити вивезення осадів, відпрацьованих мийних розчинів, електролітів та інших шкідливих речовин автоцистерною у спеціально відведені санітарно-епідеміологічною станцією місця утилізації.

На дільницях миття і фарбування машин, ковальсько-зварювальному, полімерно-мідницькому, гальванічному, зарядки акумуляторних батарей, обкатки двигунів необхідно розробити примусову витяжку шкідливих, токсичних газоподібних середовищ з достатньою висотою витяжних труб.

Слід пам'ятати, що хімічне зараження повітря, питної води, відкритих водоймищ, житлових масивів шкідливими розчинами і газами викликає тяжкі захворювання, згубно впливає на навколишнє середовище.

Забруднення навколишнього середовища призводить до виникнення витрат: на попередження впливу забрудненого середовища, сюди відносяться і витрати на установку очисних споруд; викликані впливом забрудненого середовища, на медичне обслуговування хворих внаслідок забруднення середовища, відновлення загиблої рослинності і зруйнованих пам’ятників тощо. Сума цих витрат визначається як економічний збиток або можливі втрати, негативні зміни природи і живих організмів, які виникають від забруднень навколишнього середовища.

автобус технічний ремонт

Висновок

В своєму курсовому проекті я спроектував дільницю по поточному ремонту автобусів МАЗ 241.

Для обґрунтування проекту я виконав розрахунок можливої виробничої програми усього підприємства і самої дільниці що проектується.

Відповідно до виробничої програми, я розрахував кількість виробничих робітників і підібрав технологічне обладнання та технологічну оснастку.

Також я описав технологічний процес поточного ремонту, привів заходи по техніці безпеки, виробничій санітарії та охороні навколишнього середовища на спроектованій мною ділянці.

Використана література

1.Авдеев М.В., Воловик Е.Л., Ульман И.С. Технология ремонта машин и оборудования. - М.: Агропромиздат, 1986. - 247 с.

. Дюмин И.Е., Какуевицкий В.А, Силкин А.С. Современные методы организации и технологии ремонта автомобилей и тракторов. - К.: Техника, 1974. - 520 с.

. Калашников О.Г., Лауш П.В., Некрасов С.С. Ремонт машин. К.: Вища школа, 1983. - 360 с.

. Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. - К.: Вища школа. 1994. - Кн..1: Теоретичні основи: Технологія: Підручник. 342 с; - Кн..2: Організація, планування і управління: Підручник. - 383 с.; - Кн..3: Ремонт автотранспортних засобів. - 495 с.

. Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Експлуатаційна надійність автомобілів: Підручник у 2 ч., 4 кн. - К.: Вища школа, 2000. - Ч. 1: кн. 1. - 609 с., кн.2. - 458 с.; Ч.2: кн..3. - 321 с.; кн. 4. - 552 с.

. Колесник П.А., Шейнин В.А. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. - М.: Транспорт, 1985. - 325 с.

. Крагельский П.В. Трение и износ. -М.: Машиностроение,1968. - 375 с.

. Лауш П.В., Власенко Н.В., Столяров И.П., Чабанный В.Я. Техническое обслуживание и ремонт машин. - К.: Вища школа, 1989. - 351 с.

. Левитский И.С. и др. Технология ремонта машин и оборудования. - М.: Колос, 1975. - 560 с.

. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. - К.: Знання-Прес, 2003. - 512 с.

. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. Організація і управління. - К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.

. Масино М.А. Организация восстановления автомобильных деталей. - М.: Транспорт, 1981. - 176 с.

. Шадричев А.В. Основы технологии автостроения и ремонт Автомобилей. - Л.: Машиностроение, 1976. - 500 с.__