Реалізація 3-D графіки на OpenGL

ЗМІСТ

ВСТУП

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

. ТРИВИМІРНА ГРАФІКА

. ТРИВИМІРНЕ МОДЕЛЮВАННЯВ BORLANDC++ З ЗАСТОСУВАННЯМ БІБЛІОТЕКИ OpenGL

2.1 Тривимірне моделювання

.3 Опис інтерфейсу мови програмування Borland C++

ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

. ПЕРЕСУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ У 3D

ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

ЧАСТИНА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

4. Вступ

.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів

4.2 Розробка заходів щодо зменшення впливу шкідливих факторів

4.3 Інструкція по охороні праці з експлуатації ЕОМ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

OpenGL - це “програмний інтерфейс для апаратури, яка створює графіку”. Цей інтерфейс зроблений у вигляді бібліотеки функцій (Open Graphic Library - OpenGL). Розробник - фірма Silicon Graphics.стала індустріальним стандартом, вона підтримується багатьма операційними системами для різноманітних апаратних платформ - від персональних комп'ютерів до надпотужних суперкомп'ютерів. Бібліотека OpenGL дозволяє досить просто створювати швидкодіючі графічні програми, які використовують апаратні можливості ЗD-акселераторів. Тому вона часто використовується розроблювачами комп'ютерних ігор (наприклад, Quake) та систем тривимірного моделювання. В операційній системі Windows бібліотека OpenGL (версії 1.1) підтримана, починаючи з Windows 95 версії OSR 2, - були додані відповідні модулі DLL, а також включені кілька функцій і структур даних у АРІ Win32.

Перша версія OpenGL побачила світ у 1992 році. Розширення OpenGL втілювалися у версіях 1.1-1.5. Зараз на порядку денному впровадження OpenGL версії 2. Ця версія буде забезпечувати використання усіх можливостей графічних процесорів, у тому числі повну підтримку шейдерів.

Розробка графічних програм OpenGL для середовища Windows подібна програмуванню графіки GDI функцій АРІ, що ми розглянули в главах 7-10. Однак є особливості, деякі з яких ми вивчимо. Для одержання докладніших відомостей можна порекомендувати такі літературні джерела, як довідники для систем програмування для АРІ Win32.

Швидкодія графічних програм, що використовують OpenGL, істотно залежить від відеоадаптера. Апаратна реалізація всіх базових функцій OpenGL - гарантія високої швидкодії. У даний час багато відеоадаптерів містять спеціальний графічний процесор (один чи декілька) для підтримки функції графіки. Крім того, що відеоадаптер повинен апаратно виконувати усі базові функції OpenGL (такі як перетворення координат, відсікання, вивід полігонів, розрахунок освітлення, накладення текстур), для досягнення високої швидкодії повинен бути встановлений спеціальний драйвер. Драйвери типу ICD (Installable Client Driver) забезпечують інтерфейс, що сприяє ефективному використанню апаратних можливостей відеоадаптера. Інший тип драйвера - MCD - встановлюється зазвичай тоді, коли не всі функції підтримані апаратно, в цьому випадку вони виконуються програмно центральним процесором, що істотно повільніше.

Тема диплому створення тривимірного зображення з використанням бібліотеки OpenGL в середовищі Borland C++

Метою дипломного проекту є створення тривимірного зображення за допомогою бібліотеки OpenGL в середовищі Borland C++

Актуальність полягає в тому, що в даний час деякі сторони сучасного життя неможливо уявити без застосування комп’ютерних технологій, у тому числі без комп’ютерної графіки.

Бібліотека OpenGL застосовуеться в основному для створення графіки різного виду в тому числі 3D графіки, яка дуже широко використовується у наш час.

Предметом дослідження є особливості моделювання 3D графіки за допомогою бібліотеки OpenGL в середовищі Borland C++

Задачі дипломного проекту:

Описати та розглянути можливості бібліотеки OpenGL

Створити програму, яка демонструватиме роботу OpenGL

Розрахувати витрати на дипломний проект

Описати правила безпеки на робочому місці

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ

API   - прикладни́й програ́мний інтерфейс      - динамічно приєднувана бібліотека         - користувацький інтерфейс - інсталяційний клієнтський драйвер

ЕОМ - Електронно-обчислювальна машина

ООП - Об’єктно орієнтоване програмування

ОС    - операційна система

ПК    - Персональний комп’ютер

ПП    - Програмний продукт

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

. ТРИВИМІРНА ГРАФІКА

Тривимірна графіка (3D, 3 Dimensions, укр. 3 виміри) - розділ комп'ютерної графіки, сукупність прийомів та інструментів (як програмних, так і апаратних), призначених для зображення об'ємних об'єктів. Найбільше застосовується для створення зображень на площині екрану або аркуша друкованої продукції в архітектурній візуалізації, кінематографі, телебаченні, комп'ютерних іграх, друкованій продукції, а також в науці та промисловості.

Тривимірне зображення на площині відрізняється від двовимірного тим, що включає побудову геометричної проекції тривимірної моделі(сцени) на площину (наприклад, екран комп'ютера) за допомогою спеціалізованих програм. При цьому модель може, як відповідати об'єктам з реального світу (автомобілі <#"869849.files/image001.jpg">

Рисунок 2.1- інтерфейс оболонки Borland C++

Рисунок 2.2- вікно ObjectTreeView (Дерево Об'єктів)

Трохи нижче знаходиться вікно Object Inspector (Вікно властивостей об'єктів). Це вікно розбите на дві вкладки Properties (Властивості) і Events (Події) рисунок 2.3.

Рисунок 2.3- Object Inspector

В центрі екрану спостерігаємо вікно стартової форми з ім'ям Form1, це і майбутні додаток для Windows! Це найголовніший компонент - фундамент, на якому ми будемо будувати нашу програму, використовуючи інші необхідні компоненти, рисунок 2.4.

Рисунок 2.4- Form1

Ну і, звичайно ж, в цьому будівництві ми неодмінно будемо займатися написанням програмного коду, який буде відповідати за логіку програми. Рядки нашої програми ми будемо розміщувати у вікні редагування програмного коду Unit1, яке можна викликати, наприклад, якщо двічі клацнути мишею по формі Form1. Це вікно має і більш коротку назву - редактор коду. При наборі тексту програми редактор коду автоматично виділяє ключові слова напівжирним шрифтом, а коментарі курсивом. Так з першого погляду буде виглядати потужна середовище програмування Borland C + + Builder, рисунок 2.5.

Рисунок 2.5 - Unit1

На рисунку 2.6 зображена головна панель на якій розташована велика кількість кнопок для більш зручного виконання роботи, а також головні пункти меню

Рисунок 2.6 - головна панель

ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

3. Пересування зображень у 3D

В проектній частині диломного проекту темою якого є: «Реaлізація 3-D графіки на OpenGL» буде наведена послідовність виконання дій виконання проектної частини дипломного проекту, а саме - завантаження оболонки, підключення бібліотеки OpenGL, способи створення нового проекту, код програми та результати її виконання.

.        Після завантаження програми Borland C++ відкривається стартове вікно (рисунок 3.1)

Рисунок 3.1 - Стартове вікно програми Borland C++

2.      Для створення нового проекту потрібно здійснити команду File/ New/ Applicdtion (файл/ новий/ додаток), (рисунок 3.2).

Рисунок 3.2 - Створення нового проекту

Також створити новий проект можна за допомогою стандартної панелі слід клацнути по кнопці  (New, новий) рисунок 3.3. У даному вікні в якості нового типу потрібно вибрати Application

Рисунок 3.3- вікно створення нової форми

.        В результаті відкривається вікно для тривимірного моделювання (рисунок 3.4).

Рисунок 3.4 - Форма

.        Після чого нам потрібно буде двічі клацнути мишкою по вікні форми після чого ми перейдемо до вікна в якому будемо писати код програми( рисунок 3.5)

Рисунок 3.5 - вікно кода програми

5.      Програмний код програми створення 3D графіки наведено в додатку А.

.        Результати виконання програми (рисунок 3.6)

Рисунок 3.6 - Результати виконання

Рисунок 3.7 - Результати виконання

Рисунок 3.8 - Результати виконання

Рисунок 3.9 - Результати виконання

ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

тривимірний графіка програма opengl

Для розрахунку витрат на виконання проекту дипломної роботи, потрібно всі явні витрати в кошториси.

Таблиця 1 - Кошторис витрат на сировину та матеріали

Таблиця 2 - Кошторис використання обладнання

Таблиця 3 - Норми та розцінки для розрахунку накладних витрат та заробітної плати

Згідно даних кошторисів розрахуємо собівартість виробу:

Сб = А+Вмат+ЗП+НВ

Де - А амортизація основних фондів

Вмат - витрати на сировину

ЗП - заробітна плата на виконання виробу

НВ - накладні витрати

а) Розрахуємо амортизацію на виконання виробу:

А = (ПВ×100)÷(ПВ×t) =(600×100)÷(600×3) = 33 грн.

Де ПВ - первісна вартість основного фонду.

t - Строк експлуатації.

б)Розрахуємо заробітну плату на виконання виробу:

ЗП = t х Т

ЗП = 5x 14.8 = 74 грн.

де t - кількість годин виконання програми

Т - розцінка на заробітну плату на виконання виробу:

ЗП = 74 грн.

в) Витрати на сировину для виконання виробу з підсумком таблиці 1.

Вмат = 1501 грн

г)Розрахуємо накладні витрати.

НВ = Вчист+Вел+Воп

НВ = 0.02 +0.65+16= 16,67 грн.

Де Вчис - вартість на утримання виробничого місця в чистоті

Вел - вартість використання електроенергії

Воп - вартість опалення

Розрахуємо витрати на утримання робочого місця в чистоті:

Вчист = Нвчист х Нпр х t

Вчист = 0,02 х 4,5 х 5 = 0.45 грн.

Де Вчист - вартість утримання робочого місця в чистоті

Нвчист - норма витрат на чистоту

Нпр - норма площі приміщення для виконання роботи

Вчист = 0.45 грн.

розрахуємо витрати на опалення:

Вопал = Нопал х Vпр х t

Вопал = 16 х11.25 х 0.0069 =1.242 грн.

Де Вопал - витрати на опалення

Vпр - об’єм приміщення

Т - час для опалення

Обєм приміщення знаходимо за формулою:

Vпр = Нпр х h

Vпр = 4.5 x 2.5 = 11.25 грн.

Де h - висота виробничого приміщення

         Розрахуємо витрати на електроенергію

Вел = Цел х Wел

Вел = 0,65 х 0.27 = 0.1755 грн.

Де Цел - вартість 1 кВт - електроенергії

Wел = Wосв+Wсил.е

Wел = 0,45 х 0,6 = 0,27 грн.

Де Wосв - витрати електроенергії на освітлення

Wсил.е - витрати солової електроенергії

Wосв = Носв х Нпр х t

Wосв = 0,02 х 4,5 х 5 = 0.45 грн

Де Носв - норма витрат на освітлення

Розрахуємо витрати силової електроенергії

Wсил.е = Побл х tмаш

Wсил.е = 0,3 х 2 = 0,6 грн.

Де Побл - потужність машини

Tмаш - час роботи машини

Отже знаходимо собівартість виробу:

Сб = А+Вмат+ЗП+НВ

Сб = 33 + 1501+74+1.8675 = 1624,67 грн.

Розрахунок ціни дипломної роботи:

Складання ціни виробу

Р=СБ+АВ+ВЗ+П

Де: Р-ціна послуги

ВЗ-витрати на збут

П-прибуток

АВ-адміністративні витрати

Розрахунок витрат на збут

Витрати на збут це додаткові витрати на заходи щоб реалізувати продукію, а саме рекламно-інформаційні заходи, додаткові витрати на транспортування програми до місця реалізації і знаходиться за формулою:

ВЗ = (Вмат × Нзв) ÷ 100

ВЗ = (1501 × 2%) ÷ 100 = 0,30

Де Вмат - витрати на сировину

Нзв - коефіцієнт витрат на збут, становить 2%

ВЗ =  грн

Розрахунок адміністративних витрат

Адміністративні витрати це витрати на забезпечення управління процесами виробництва, що йде за заробітну пату менеджера і різні управлінські заходи:

AB = (ЗП × Нав) ÷ 100

AB = (74 × 10%) ÷ 100 = 7,4

Де ЗП-витрати на заробітну плату

Нав-коефіцієнт адміністративних витрат, складає 10%

АВ = 7.4 грн

Розрахунок прибутку

Прибуток це сума коштів, що отримує фірма понад понесені витрати підприємства, він є основним показником ефективності діяльності підприємство і конкурентоздатності підприємства на ринку, визначається за формулою:

П = (СБ + АВ + ЗВ) ÷ 100 × х%

П = (1624,67 + 7,4 + 0,30) ÷ 100 × 25% = 4,08 грн

Отже, ціна становить:

Р=+=1632,37

Розрахунок реалізаційної ціни виробу

Також потрібно розрахувати реалізаційну ціну, що має включати податок на додану вартість, який наповняє бюджет країни:

Рреал=Р+ПДВ

Рреал=1632,37+326,47=1958,84

Де Рреал-реалізаційна ціна

ПДВ-розмір податку на додану вартість(в Україні становить 20%)

ПДВ=Р х 20%

ПДВ=1632,37 х 0.2=326,47

Отже ціна становить 1958,84 грн

ЧАСТИНА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Вступ

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

Охорона праці виявляє і вивчає можливі причини виробничих нещасливих випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє систему заходів і вимог з метою усунення цих причин, і створення безпечних і сприятливих для людини умов праці.

З питаннями охорони праці нерозривно пов'язане і вирішення питань охорони природи. Складність задач, які стоять перед охороною праці, вимагає використання досягнень і висновків багатьох наукових дисциплін, прямо або побічно пов'язаних із задачами створення здорових і безпечних умов праці.

Оскільки головним об'єктом охорони праці є людина в процесі праці, то при розробці вимог виробничої санітарії використовуються результати досліджень ряда медичних і біологічних дисциплін.

Особливо тісний зв'язок існує між охороною праці, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією і технічною естетикою.

Успіх у вирішенні проблем охорони праці здебільшого залежить від якості підготовки фахівців у цій області, від їхнього уміння приймати правильні рішення в складних і мінливих умовах сучасного виробництва.

4.1 АНАЛІЗ НЕБЕЗПЕЧНИХ І ШКІДЛИВИХ ФАКТОРІВ

При організації умов праці необхідно враховувати вплив на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які можуть привести до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я та захворювання або зниження працездатності.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори (ДСТ 12.0.003-74) підрозділяються по природі дії на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.

До небезпечних фізичних факторів відносяться: машини і механізми, що рухаються; різні підйомно-транспортні пристрої і переміщувані вантажі; незахищені рухливі елементи виробничого устаткування (приводні і передавальні механізми, різальні інструменти, пристосування, що обертаються і переміщуються й ін.); відлітаючі частки оброблюваного матеріалу та інструменту, електричний струм, підвищена температура поверхонь устаткування й оброблюваних матеріалів і т.д.

Шкідливими для здоров'я фізичними факторами є: підвищена чи знижена температура повітря робочої зони; висока вологість і швидкість руху повітря; підвищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку і різних випромінювань - теплових, іонізуючих, електромагнітних, інфрачервоних і ін. До шкідливих фізичних факторів відносяться також запиленість і загазованість повітря робочої зони; недостатня освітленість робочих місць, проходів і проїздів; підвищена яскравість світла і пульсація світлового потоку.

Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори за характером дії на організм людини підрозділяються на наступні підгрупи: загально токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі (ті, що викликають алергійні захворювання), канцерогенні (ті, що викликають розвиток пухлин), мутагені (ті, що діють на статеві клітини організму). У цю групу входять численні пари і гази: пари бензолу і толуолу, окис вуглецю, сірчистий ангідрид, окисли азоту, аерозолі свинцю та ін., токсичні пили, що утворюються, наприклад, при обробці різанням берилію, свинцюватих бронз і латуней і деяких пластмас зі шкідливими наповнювачами. До цієї групи відносяться агресивні рідини (кислоти, луги), що можуть заподіяти хімічні опіки шкіряного покриву при зіткненні з ними.

До біологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться мікроорганізми (бактерії, віруси й ін.) та макроорганізми (рослини і тварини), вплив яких на працюючих викликає травми або захворювання.

До психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться фізичні перевантаження (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумові перенапруги, перенапруга аналізаторів слуху, зору та ін.).

Між шкідливими і небезпечними виробничими факторами спостерігається визначений взаємозв'язок. У багатьох випадках наявність шкідливих факторів сприяє прояву травмонебезпечних факторів. Наприклад, надмірна вологість у виробничому приміщенні і наявність струмопровідного пилу (шкідливі фактори) підвищують небезпеку ураження людини електричним струмом (небезпечний фактор).

Рівні впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів нормовані гранично-допустимими рівнями, значення яких зазначені у відповідних стандартах системи стандартів безпеки праці і санітарно-гігієнічних правил.

Гранично припустиме значення шкідливого виробничого фактора (за ДСТ 12.0.002-80) - це граничне значення величини шкідливого виробничого фактора, вплив якого при щоденній регламентованій тривалості протягом усього виробничого стажу не приводить до зниження працездатності і захворювання як у період трудової діяльності, так і до захворювання в наступний період життя, а також несприятливо не впливає на здоров'я потомства.

Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої діяльності працівників розумової праці. Їхня праця стала більш інтенсивною, напруженою, потребуючою значних витрат розумової, емоційної і фізичної енергії. Це зажадало комплексного рішення проблем ергономіки, гігієни й організації праці, регламентації режимів праці і відпочинку.

На даний час комп'ютерна техніка широко застосовується у всіх галузях діяльності людини. При роботі з комп'ютером людина піддається впливу ряда небезпечних і шкідливих виробничих факторів: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного та іонізуючого випромінювань, шуму і вібрації, статичної електрики та ін..

Робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю зорової роботи і досить великим навантаженням на м'язи рук при роботі з клавіатурою ЕОМ.

Велике значення має раціональна конструкція і розташування елементів робочого місця, що важливо для підтримки оптимальної робочої пози людини-оператора. У процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримуватися правильного режиму праці і відпочинку. В противному випадку в персоналу відзначається значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утому і хворобливі відчуття в очах, у попереку, в області шиї і руках.

Розглянемо шкідливі виробничі фактори, які спостерігаються в приміщеннях, де здійснюється робота з електронно-обчислювальною технікою.

Освітлення

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення поліпшує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, створюючи позитивний психологічний вплив на працюючого, підвищує безпеку праці і знижує травматизм.

Недостатність освітлення приводить до напруги зору, послабляє увагу, приводить до передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає осліплення, роздратування і різь в очах. Неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Усі ці причини можуть привести до нещасливого випадку або профзахворювання, тому настільки важливий правильний розрахунок освітленості.

Існує три види освітлення - природне, штучне і сполучене (природне і штучне разом).

Природне освітлення - освітлення приміщень денним світлом, яке проникає через світлові прорізи в зовнішніх конструкціях приміщень. Природне освітлення характеризується тим, що міняється в широких межах в залежності від часу дня, пори року, характеру області і ряду інших факторів.

Штучне освітлення застосовується при роботі в темний час доби і вдень, коли не вдається забезпечити нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (похмура погода, короткий світловий день). Освітлення, при якому недостатнє по нормах природне освітлення доповнюється штучним, називається сполученим освітленням.

Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне.

Робоче освітлення, в свою чергу, може бути загальним чи комбінованим. Загальне - освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення чи рівномірно стосовно до розташування устаткування. Комбіноване - освітлення, при якому до загального додається місцеве освітлення.

Згідно до Сніп II-4-79 у приміщеннях обчислювальних центрів необхідно застосувати систему комбінованого освітлення.

При виконанні робіт категорії високої зорової точності (найменший розмір об'єкта розрізнення 0,3...0,5 мм) величина коефіцієнта природного освітлення (КПО) повинна бути не нижче 1,5%, а при зоровій роботі середньої точності (найменший розмір об'єкта розрізнення 0,5...1,0 мм) КПО повинний бути не нижче 1,0%. В якості джерела штучного освітлення зазвичай використовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ або ДРЛ, які попарно поєднуються у світильники, та повинні розташовуватися над робочими поверхнями рівномірно.

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступні: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна складати 300 лк, а комбінована - 750 лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 і 300 лк відповідно.

Крім того усе поле зору повинно бути освітлене досить рівномірно - це основна гігієнічна вимога. Іншими словами, ступінь освітлення приміщення і яскравість екрана комп'ютера повинні бути приблизно однаковими, тому що яскраве світло в районі периферійного зору значно збільшує напруженість очей і, як наслідок, приводить до їх швидкої стомлюваності.

Параметри мікроклімату

Параметри мікроклімату можуть мінятися в широких межах, в той час як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка сталості температури тіла завдяки терморегуляції, тобто здатності організму регулювати віддачу тепла в навколишнє середовище. Принцип нормування мікроклімату - створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем.

Обчислювальна техніка є джерелом істотного тепловиділення, яке може привести до підвищення температури і зниження відносної вологості в приміщенні.

У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися визначені параметри мікроклімату. У санітарних нормах СН-245-71 встановлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються в залежності від пори року, характеру трудового процесу і характеру виробничого приміщення (таблиця 1).

Таблиця 1 - Параметри мікроклімату для приміщень, де встановлені комп'ютери

Шум і вібрація

Шумом називають усякий несприятливо діючий на людину звук. З фізичної точки зору звук являє собою механічні коливання пружного середовища.

Слуховий орган людини сприймає у вигляді чутного звуку коливання пружного середовища, які мають частоту приблизно від 20 до 20000 Гц, але найбільш важливий для слухового сприйняття інтервал від 45 до 10000 Гц.

Сприйняття людиною звуку залежить не тільки від його частоти, але і від інтенсивності і звукового тиску.

Несприятлива дія шуму на людину залежить не тільки від рівня звукового тиску, але і від частотного діапазону шуму, а також від рівномірності впливу протягом робочого часу.

У результаті несприятливого впливу шуму на працюючу людину відбувається зниження продуктивності праці, збільшується брак у роботі, створюються передумови до виникнення нещасливих випадків. Усе це обумовлює велике оздоровче й економічне значення заходів щодо боротьби із шумом.

У таблиці 2 зазначені граничні рівні звуку в залежності від категорії ваги і напруженості праці, які є безпечними у відношенні збереження здоров'я і працездатності.

Таблиця 2 - Граничні рівні звуку, дБ, на робочих місцях

Електромагнітне й іонізуюче випромінювання

Більшість учених вважає, що як короткочасний, так і тривалий вплив усіх видів випромінювання від екрана монітора не небезпечний для здоров'я персоналу, що обслуговує комп'ютери. Однак вичерпних даних щодо небезпеки впливу випромінювання від моніторів на працюючих з комп'ютерами не існує і дослідження в цьому напрямку продовжуються.

Припустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань від монітора комп'ютера представлені в таблиці 3.

Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці оператора комп'ютера зазвичай не перевищує 10мкбер/год, а інтенсивність ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювань від екрана монітора знаходиться в межах 10…100мВт/м2.

Таблиця 3 - Припустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань (відповідно до СанПіН 2.2.2.542-96)

4.2 РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ ШКІДЛИВИХ ФАКТОРІВ

Організація і поліпшення умов праці на робочому місці є одним найважливіших резервів продуктивності праці й економічної ефективності виробництва, а також подальшого розвитку самої працюючої людини. У цьому головний прояв соціального й економічного значення організації і поліпшення умов праці.

Нижче приведені найбільш розповсюджені організаційні заходи і технічні засоби захисту людей, які працюють з комп'ютерами, від шкідливих виробничих факторів.

Кольорове оформлення і світлове відображення

Фарбування приміщень і меблів повинні сприяти створенню сприятливих умов для здорового сприйняття, гарного настрою.

Джерела світла, такі як світильники і вікна, що дають відображення від поверхні екрана, значно погіршують точність знаків і спричиняють перешкоди фізіологічного характеру, які можуть виразитися в значній напрузі, особливо при тривалій роботі. Відображення, включаючи відображення від вторинних джерел світла, повинне бути зведене до мінімуму. Для захисту від надлишкової яскравості вікон можуть бути застосовані штори й екрани.

У залежності від орієнтації вікон рекомендується наступна фарбування стін і підлоги:

− вікна орієнтовані на південь: стіни - зеленувато-блакитний або світло-блакитний кольори; підлога - зелений;

− вікна орієнтовані на північ: стіни - світло-жовтогарячий або оранжево-жовтий кольори; підлога - червонясто-жовтогарячий;

− вікна орієнтовані на схід: стіни - жовто-зеленого кольору; підлога - зелений або червонясто-жовтогарячий;

− вікна орієнтовані на захід: стіни - жовто-зелений або блакитнувато-зелений кольори; підлога - зелений чи червонясто-жовтогарячий.

У приміщеннях, де знаходиться комп'ютер, необхідно забезпечити наступні величини коефіцієнта відображення: для стелі - 60...70%, для стін - 40...50%, для підлоги - близько 30%. Для інших поверхонь і робочих меблів - 30...40%

Шум і вібрація

Зниження шуму, створюваного на робочих місцях внутрішніми джерелами, а також шуму проникаючого ззовні, є дуже важливою задачею. Зниження шуму в джерелі надходження можна забезпечити застосуванням пружних прокладок між підставою машини, приладу й опорною поверхнею. В якості прокладки використовуються гума, повсть, пробка, різної конструкції амортизатори. Під настільні шумливі апарати можна підкладати м'які коврики із синтетичних матеріалів, а під ніжки столів, на яких вони встановлені, - прокладки з м'якої гуми, повсті, товщиною 6-8 мм. Кріплення прокладок можливе шляхом приклейки їх до опорних частин.

Можливе також застосування звукоізолюючих кожухів, що не заважають технологічному процесу. Не менш важливим для зниження шуму в процесі експлуатації є питання правильного і своєчасного регулювання, змазування і заміни механічних вузлів шумливого устаткування.

Раціональне планування приміщення і розміщення устаткування є важливим чинником, що дозволяє знизити шум при існуючому устаткуванні ЕОМ. Приміщення необхідно розташовувати в далечіні від шумливого і вібруючого устаткування.

Зниження рівня шуму, що проникає у виробниче приміщення ззовні, може бути досягнуте збільшенням звукоізоляції огороджуючих конструкцій, ущільненням по периметру притворів вікон, дверей.

Таким чином для зниження шуму, створюваного на робочих місцях внутрішніми джерелами, а також шуму, що проникає з поза, слід:

− послабити шум самих джерел (застосування екранів, звукоізолюючих кожухів);

− знизити ефект сумарного впливу відбитих звукових хвиль (звуковбирні поверхні конструкцій);

− застосовувати раціональне розташування устаткування;

− використовувати архітектурно-планувальні і технологічні рішення ізоляцій джерел шуму.

Мікроклімат

Нормалізація мікроклімату приміщення може бути досягнута поліпшенням вентиляції приміщення за рахунок витяжних вентиляторів і нормального функціонування вбудованої вентиляції будинку

Освітлення

У приміщеннях з обчислювальною технікою, як правило, застосовується бічне природне освітлення. Робочі кімнати і кабінети повинні мати природне освітлення. В інших приміщеннях допускається штучне освітлення.

Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення робочого документа повинна бути 300-500 лк, також допускається установка світильників місцевого освітлення для підсвічування документів, але з такою умовою, щоб воно не створювало відблисків на поверхні екрана і не збільшувало освітленість екрана більш ніж на 300 лк.

В якості джерела світла при штучному висвітленні повинні застосовуватися переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. При порядкуванні відбитого освітлення в адміністративно-суспільних приміщеннях допускається застосування металогалогених ламп потужністю до 250 Вт. Допускається застосування ламп накалювання у світильниках місцевого освітлення.

Загальне освітлення варто виконувати у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників, розташованих збоку від робочих місць, паралельно лінії зору користувача при рядному розташуванні ПЕОМ. При периметральному розташуванні комп'ютерів лінії світильників повинні розташовуватися локалізовано над робочим столом, ближче до його переднього краю, зверненого до оператора.

Для забезпечення нормованих значень освітленості в приміщеннях використання ПЕОМ варто проводити чищення стікол віконних рам і світильників не рідше двох разів у рік і проводити своєчасну заміну перегорілих ламп.

Ергономіка робочого місця

Проектування робочих місць, оснащених відеотерміналами, відноситься до числа важливих проблем ергономічного проектування в області обчислювальної техніки.

Робоче місце і взаємне розташування всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця програміста повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення.

Ергономічними аспектами проектування відеотермінальних робочих місць, зокрема, є: висота робочої поверхні, розміри простору для ніг, вимоги до розташування документів на робочому місці (наявність і розміри підставки для документів, можливість різного розміщення документів, відстань від очей користувача до екрана, документа, клавіатури і т.д.), характеристики робочого крісла, вимоги до поверхні робочого столу, регулюємих елементів робочого місця.

Головними елементами робочого місця програміста є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення програміста. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташовується в зоні легкої досяжності робочого простору.

Для комфортної роботи стіл повинний задовольняти наступним умовам:

− висота столу повинна бути обрана з урахуванням можливості сидіти вільно, у зручній позі, при необхідності спираючись на підлокітники;

− нижня частина столу повинна бути сконструйована так, щоб програміст міг зручно сидіти, не був змушений підгортати ноги;

− поверхня столу повинна мати властивості, що виключають появу відблисків у полі зору програміста;

− конструкція столу повинна передбачати наявність висувних шухляд (не менше ніж 3 для збереження документації, лістингів, канцелярських предметів);

− висота робочої поверхні рекомендується в межах 680-760 мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути близько 650 мм.

Велике значення надається характеристикам робочого крісла. Так, рекомендована висота сидіння над рівнем підлоги знаходиться в межах 420-550 мм.

Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглений, а кут нахилу спинки - регульований.

Необхідно передбачати при проектуванні можливість різного розміщення документів: збоку від відеотермінала, між монітором і клавіатурою і т.п. Крім того, у випадках, коли відеотермінал має низьку якість зображення, наприклад помітні мелькання, відстань від очей до екрана роблять більше (близько 700 мм), чим відстань від ока до документа (300-450 мм). Узагалі при високій якості зображення на відеотерміналі відстань від очей користувача до екрана, документа і клавіатури може бути рівною.

Велике значення також надається правильній робочій позі користувача. При незручній робочій позі можуть з'явитися болі в м'язах, суглобах і сухожиллях. Вимоги до робочої пози користувача відеотермінала наступні:

− голова не повинна бути нахилена більш ніж на 20°,

− плечі повинні бути розслаблені,

− лікті - під кутом 80°…100°,

− передпліччя і кисті рук - у горизонтальному положенні.

Причина неправильної пози користувачів обумовлена наступними факторами: немає гарної підставки для документів, клавіатура знаходиться занадто високо, а документи - низько, нікуди покласти руки і кисті, недостатній простір для ніг.

З метою подолання зазначених недоліків даються загальні рекомендації: краще пересувна клавіатура; повинні бути передбачені спеціальні пристосування для регулювання висоти столу, клавіатури й екрана, а також підставка для рук.

Істотне значення для продуктивної і якісної роботи на комп'ютері мають розміри знаків, щільність їхнього розміщення, контраст і співвідношення яскравості символів і фона екрана. Якщо відстань від очей оператора до екрана дисплея складає 60...80 см, то висота знака повинна бути не менше ніж 3 мм, оптимальне співвідношення ширини і висоти знака складає 3:4, а відстань між знаками - 15...20% їхньої висоти. Співвідношення яскравості фона екрана і символів - від 1:2 до 1:15.

Під час користування комп'ютером медики радять установлювати монітор на відстані 50-60 см від очей. Фахівці також вважають, що верхня частина відеодисплея повинна бути на рівні очей або трохи нижче. Коли людина дивиться прямо перед собою, її очі відкриваються ширше, ніж коли вона дивиться вниз. За рахунок цього, площа огляду значно збільшується, викликаючи зневоднювання очей. До того ж якщо екран установлений високо, а очі широко відкриті, порушується функція моргання. Це значить, що очі не закриваються цілком, не омиваються слізною рідиною, не одержують достатнього зволоження, що приводить до їх швидкої стомлюваності.

Режим праці

Для підтримки тривалої працездатності людини велике значення має режим праці і відпочинку. Під раціональним фізіологічно обґрунтованим режимом праці і відпочинком мається на увазі таке чергування періодів роботи з періодом відпочинку, при якому досягається висока ефективність суспільно-корисної діяльності людини, гарний стан здоров'я, високий рівень працездатності і продуктивності праці.

У таблиці 4 представлені зведення про регламентовані перерви, які необхідно робити при роботі на комп'ютері, в залежності від тривалості робочої зміни, видів і категорій трудової діяльності з ВДТ (відеодисплейний термінал) і ПЕОМ (відповідно до СанПіН 2.2.2 542-96 «Гігієнічні вимоги до відеодисплейних терміналів, персональних електронно-обчислювальних машин і організації робіт»).

Таблиця 4 - Час регламентованих перерв при роботі на комп'ютер

Примітка. Час перерв даний при дотриманні зазначених Санітарних правил і норм. При невідповідності фактичних умов праці вимогам Санітарних правил і норм час регламентованих перерв варто збільшити на 30%.

У відповідності із СанПіН 2.2.2 546-96 усі види трудової діяльності, пов'язані з використанням комп'ютера, розділяються на три групи:

група А: робота зі зчитування інформації з екрана ВДТ чи ПОЕМ із попереднім запитом;

група Б: робота з введення інформації;

група В: творча робота в режимі діалогу з ЕОМ.

Ефективність перерв підвищується при сполученні з виробничою гімнастикою або організацією спеціального приміщення для відпочинку персоналу зі зручними м'якими меблями, акваріумом, зеленою зоною і т.п.

Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, що позитивно впливає на продуктивність праці.

. ІНСТРУКЦІЯ ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕОМ

3.1 Загальні положення

.        Працюючий на комп’ютері повинен мати не нижче І-ІІ кваліфікаційної групи з електробезпеки.

.        Комп’ютери повинні мати передбачений заводом - виготовлювачем захист від ураження електрострумом.

.        Розташування комп’ютера:

а)      комп’ютер встановлюють на відстані не менше 1 м від стін, між собою на відстані не менше як 1,5 м;

б)      виключають можливість прямого засвічування екрану джерелом природного освітлення;

в)      поверхня екрану повинна знаходитись на відстані 400-700 мм, від очей користувача;

г)       висота робочої поверхні столу повинна становити 680-800 мм, ширина - не менше 500 мм;

д)      стілець повинен мати висоту 280-320 мм, ширину - не менше як 380 мм;

е)       повинна бути стійка підставка для ніг шириною не менше 300 мм.

.        Особам, які працюють на комп'ютерах забороняється:

         торкатися обірваних та оголених електричних проводів;

         користуватися пошкодженими розетками та вилками;

         працювати при знятому кожусі на моніторі чи системному блоці;

         працювати на комп'ютерах, монітори яких розташовані один проти другого в межах кімнати (приміщення).

.        При роботі з текстом, інформацією рекомендується працювати на світлому (білому) фоні з чорними знаками.

.        При роботі комп’ютером можуть виникнути небезпечні та шкідливі виробничі фактори: електромагнітні поля (радіочастоти); електростатичне поле; недостатнє освітлення; психоемоційна напруга при тривалій роботі з екраном відеомонітору.

.        Особи, які працюють на комп’ютері повинні дотримуватися наступного режиму праці:

         при введенні даних, читанні інформації з екрану безперервна тривалість роботи не повинна перевищувати 4-х годин при 8-ми годинному робочому дні;

         через кожну годину роботи необхідно робити перерву на 5-10 хвилин, а через 2 години - 15 хвилин;

         перерви використовувати для зорового та фізичного розвантажування:

а)      стоячи або сидячи робити похитування головою ліворуч-праворуч (темп швидкий);

б)      стоячи або сидячи робити нахили голови уперед-назад (темп помірний);

в)      масаж лоба, злегка його погладжуючи, а також погладжуючи ділянки над бровами у напрямку до скронь;

г)       стоячи або сидячи здійснюємо самомасаж шиї та потилиці,погладжуючи потилицю та шию у напрямку до торса;

         невиконання вимог діючої інструкції є порушенням трудової дисципліни, що може тягнути за собою відповідальність згідно діючих правил та положень.

.2 Вимоги безпеки перед початком роботи

.        Перед початком роботи перевірити:

         розміщення складових частин комп’ютера (монітор, принтер, та інших блоків);

         монітор слід розташовувати таким чином, щоб кут зору на екран монітора становив 10-15 градусів, а відстань до екрана 400-800 мм;

         цілісність, з'єднувальних кабелів;

         підключення складових частин комп’ютера згідно схеми з’єднання;

         наявність передбачених захисних екранів;

         наявність і стан захисних кожухів. Підготовку комп’ютера до роботи провадити у відключеному стані;

         забезпечити освітлення робочого місця таким чином, щоб не утворювались відблиски від клавіатури та екрану відеомонітора в напрямку очей працюючого;

         при неможливості забезпечення - застосовувати спеціальні захисні сітки, фільтри.

.3 Вимоги безпеки під час роботи

Підключення комп’ютера проводити послідовно, згідно з інструкцією по експлуатації. Не підключати та не відключати з’єднувачі електроживлення при включеному комп’ютері. Під час перерв у роботі виключити монітор комп’ютера. Не залишати працюючий комп’ютер без нагляду. Працювати з екранними захисними сітками та захисними екранами, які встановлюються на моніторах.

.4 Вимоги безпеки по закінченні роботи

.        Виключити комп’ютер в послідовності згідно з інструкцією по експлуатації.

.        Доповідати особі,яка відповідає за технічний стан комп’ютера, про всі зауваження і несправності в роботі комп’ютера, якщо вони риси місце.

.        Привести в порядок робоче місце, прибрати зайві предмети та сміття.

.        Покласти носії інформації до місць збереження.

.5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

.        При виникненні ситуації (поява шумів,скрипів при роботі, запаху гару та диму), яка може привести до аварії, необхідно терміново відключити комп’ютер від електромережі і повідомити про це особу, яка відповідає за технічний стан комп’ютера. Самостійна ліквідація несправності забороняється.

.        При необхідності надати першу медичну допомогу потерпілим.

ВИСНОВКИ

У заключення, з усього приведеного матеріалу можна побачити, що у теперішній час існує таке велике різноманіття програмних засобів для створення комп’ютерної графіки, що кожен, хто вирішить займатись цією цікавою справою, завжди знайде усі необхідні інструменті для своєї праці. Також слід звернути увагу на те, що більшість сучасних пакетів, особливо це стосується пакетів та редакторів для поліграфічних процесів, дозволяють виконувати операції з різними типами графіки водночас, користуючись тільки одним пакетом.

В результаті виконання дипломного проекту були розглянуті особливості реалізації тривимірного моделювання в системі Borland C++ з використанням бібліотеки OpenGL, на прикладі розробки пересування зображень у 3D.

Освоєння основ тривимірного моделювання дозволить стати фахівцем високого класу, що володіє всіма необхідними в сучасних умовах професійними навиками. Оволодіння такою бібліотекою, як OpenGL дозволить фахівцю мати всі необхідні в сучасних умовах професійні навики.

Комп’ютерна графіка - це на сьогодні величезний світ різноманітних редакторів та пакетів, у якому кожен може знайти майже любі інструменти для втілення у життя найсміливіших своїх задумів.

В даному дипломному проекті:

Описані та розглянуті можливості бібліотеки OpenGL

Створена програма, яка демонструє роботу OpenGL

Розраховані витрати на дипломний проект

Описані правила безпеки на робочому місці

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Aaftab Munshi «OpenGL® ES 2.0 Programming Guide <http://www.knigka.info/2011/04/18/opengl-es-2.0-programming-guide.html>»

2.      <http://citforum.univ.kiev.ua/programming/opengl/3d_opengl/>

.        <http://open-gl.com/>

.        <http://opengl.org.ru/>

.        <http://pmg.org.ru/nehe/index.html>

.        http://pmg.org.ru/nehe/index.html

.        <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0>

.        <http://www.codenet.ru/progr/opengl/>

.        А.В.Боресков «Графика трехмерной компьютерной игры на основе OpenGL <http://www.knigka.info/2008/09/03/grafika-trekhmernojj-kompjuternojj-igry.html>»

.        Баяковский Ю.М., Игнатенко А.В. «Начальный курс OpenGL <http://www.knigka.info/2011/01/20/nachalnyjj-kurs-opengl.html>»

.        В.М. Порев «Компютерная графика. Учебное пособие»

12.    Игорь Тарасов. «OpenGL <http://www.knigka.info/2008/03/24/opengl.html>»

13.    Паулин Бейкер Компьютерная графика и стандарт OpenGL <http://www.knigka.info/2007/07/04/kompjuternaja_grafika_i_standart_opengl.html>

14.    Ричард С. Райт-мл. и Бенджамин Липчак «OpenGL Суперкнига <http://www.knigka.info/2008/03/24/opengl-superkniga.html>»

.        Т.О. Блінова «Комп’ютерна графіка» Порєв

ДОДАТОК А. Технічне завдання

1. Вступ

В даний час деякі сторони сучасного життя неможливо уявити без застосування комп’ютерних технологій, у тому числі без комп’ютерної графіки. Дана програма демонструє заздалегідь згенеровану 3D графіку.

. Призначення

Система призначена для демонстрації можливостей бібліотеки OpenGL

. Вимоги до програми або програмного виробу

3.1 Вимоги до функціональних характеристик.

Система повинна забезпечувати можливість виконання таких функцій:

-       Демонстрація графіки;

-       Зміна положення об’єкта;

3.2 Вимоги до надійності.

1. Програмний продукт має відповідати сучасному рівню вимог до розробки програмного забезпечення (структурному і об'єктно-орієнтованому підходам).

. Передбачити контроль виведеної інформації.

3.3 Вимоги до складу і параметрів технічних засобів.

Система повинна працювати на IBM сумісних персональних комп'ютерах.

Мінімальна конфігурація:

• тип процесора  Intel Pentium R;

• обсяг ОЗП  512 Mb;

• тип монітора  VGA;

• тип маніпулятора миша, клавіатура.

3.4 Вимоги до інформаційної та програмної сумісності.

Система повинна працювати під управлінням :

· MS Windows XP SP3 и вище;

·              MS Windows Vista SP2 и вище;

·              MS Windows 7 и вище;

·              MS Windows 8 и вище.

4. Вимоги до програмної документації.

• Розробляються програмні модулі повинні бути самодокументовані, тобто тексти програм повинні містити всі необхідні коментарі.

• До складу супроводжуючої документації повинні входити:

а) розрахунково-пояснювальна записка;

б) керівництво користувача

ДОДАТОК Б. Лістинг програми

#include <windows.h>

#include <stdio.h>

#include <gl\gl.h>

#include <gl\glu.h>

#include <gl\glaux.h>

          hDC=NULL;      hRC=NULL;      hWnd=NULL;hInstance;

         keys[256];  active=TRUE;      fullscreen=TRUE;

         twinkle;      tp;

         num=50;

struct

{

         int r, g, b;

         GLfloat dist,;

};star[num];

         zoom=-15.0f;tilt=90.0f; spin;

         loop; texture[1];

         CALLBACK WndProc(HWND, UINT, WPARAM, LPARAM);

_RGBImageRec *LoadBMP(char *Filename)

{*File=NULL;

(!Filename)

{NULL;

}

=fopen(Filename,"r");

(File)

{(File);auxDIBImageLoad(Filename);

}NULL;

}

LoadGLTextures()

{Status=FALSE;

_RGBImageRec *TextureImage[1];

(TextureImage,0,sizeof(void *)*1);

(TextureImage[0]=LoadBMP("Data/Star.bmp"))

{=TRUE;

(1, &texture[0]);

(GL_TEXTURE_2D, texture[0]);(GL_TEXTURE_2D,GL_TEXTURE_MAG_FILTER,GL_LINEAR);(GL_TEXTURE_2D,GL_TEXTURE_MIN_FILTER,GL_LINEAR);D(GL_TEXTURE_2D, 0, 3, TextureImage[0]->sizeX, TextureImage[0]->sizeY, 0, GL_RGB, GL_UNSIGNED_BYTE, TextureImage[0]->data);

}(TextureImage[0])

{(TextureImage[0]->data)

{(TextureImage[0]->data);

}

(TextureImage[0]);

}

Status;

}

ReSizeGLScene(GLsizei width, GLsizei height)

{(height==0)

{=1;

}

(0,0,width,height);

(GL_PROJECTION);();

(45.0f,(GLfloat)width/(GLfloat)height,0.1f,100.0f);

(GL_MODELVIEW);();

}

InitGL(GLvoid)

{(!LoadGLTextures())

{FALSE;

}

(GL_TEXTURE_2D);(GL_SMOOTH);(0.0f, 0.0f, 0.0f, 0.5f);(1.0f);(GL_PERSPECTIVE_CORRECTION_HINT, GL_NICEST);(GL_SRC_ALPHA,GL_ONE);(GL_BLEND);

(loop=0; loop<num; loop++)

{[loop].angle=0.0f;[loop].dist=(float(loop)/num)*5.0f;[loop].r=rand()%256;[loop].g=rand()%256;[loop].b=rand()%256;

}TRUE;

}

DrawGLScene(GLvoid)

{(GL_COLOR_BUFFER_BIT | GL_DEPTH_BUFFER_BIT);(GL_TEXTURE_2D, texture[0])

(loop=0; loop<num; loop++)

{();(0.0f,0.0f,zoom);(tilt,1.0f,0.0f,0.0f);(star[loop].angle,0.0f,1.0f,0.0f);(star[loop].dist,0.0f,0.0f);(-star[loop].angle,0.0f,1.0f,0.0f);(-tilt,1.0f,0.0f,0.0f);

(twinkle)

{ub(star[(num-loop)-1].r,star[(num-loop)-1].g,star[(num-loop)-1].b,255);(GL_QUADS);f(0.0f, 0.0f); glVertex3f(-1.0f,-1.0f, 0.0f);f(1.0f, 0.0f); glVertex3f( 1.0f,-1.0f, 0.0f);f(1.0f, 1.0f); glVertex3f( 1.0f, 1.0f, 0.0f);f(0.0f, 1.0f); glVertex3f(-1.0f, 1.0f, 0.0f);();

}

(spin,0.0f,0.0f,1.0f);ub(star[loop].r,star[loop].g,star[loop].b,255);(GL_QUADS);f(0.0f, 0.0f); glVertex3f(-1.0f,-1.0f, 0.0f);f(1.0f, 0.0f); glVertex3f( 1.0f,-1.0f, 0.0f);f(1.0f, 1.0f); glVertex3f( 1.0f, 1.0f, 0.0f);f(0.0f, 1.0f); glVertex3f(-1.0f, 1.0f, 0.0f);();

+=0.01f;[loop].angle+=float(loop)/num;[loop].dist-=0.01f;(star[loop].dist<0.0f)

{[loop].dist+=5.0f;[loop].r=rand()%256;[loop].g=rand()%256;[loop].b=rand()%256;

}

}TRUE;

}

KillGLWindow(GLvoid)(fullscreen)

{(NULL,0);(TRUE);

}

(hRC)

{(!wglMakeCurrent(NULL,NULL))

{(NULL,"Release Of DC And RC Failed.","SHUTDOWN ERROR",MB_OK | MB_ICONINFORMATION);

}

(!wglDeleteContext(hRC))

{(NULL,"Release Rendering Context Failed.","SHUTDOWN ERROR",MB_OK | MB_ICONINFORMATION);

}=NULL;

}

(hDC && !ReleaseDC(hWnd,hDC))

{(NULL,"Release Device Context Failed.","SHUTDOWN ERROR",MB_OK | MB_ICONINFORMATION);=NULL;

}

(hWnd && !DestroyWindow(hWnd)) // Are We Able To Destroy The Window?

{(NULL,"Could Not Release hWnd.","SHUTDOWN ERROR",MB_OK | MB_ICONINFORMATION);=NULL;

}

(!UnregisterClass("OpenGL",hInstance))

{(NULL,"Could Not Unregister Class.","SHUTDOWN ERROR",MB_OK | MB_ICONINFORMATION);=NULL;

}

}

CreateGLWindow(char* title, int width, int height, int bits, bool fullscreenflag)

{                 PixelFormat;        wc;             dwExStyle;          dwStyle;              WindowRect;.left=(long)0;.right=(long)width;.top=(long)0;.bottom=(long)height;

=fullscreenflag;

          = GetModuleHandle(NULL);.style = CS_HREDRAW | CS_VREDRAW | CS_OWNDC;.lpfnWndProc  = (WNDPROC) WndProc;.cbClsExtra    = 0;.cbWndExtra         = 0;.hInstance    = hInstance;.hIcon       = LoadIcon(NULL, IDI_WINLOGO);.hCursor         = LoadCursor(NULL, IDC_ARROW);.hbrBackground = NULL;.lpszMenuName   = NULL;.lpszClassName = "OpenGL";

(!RegisterClass(&wc))

{(NULL,"Failed To Register The Window Class.","ERROR",MB_OK|MB_ICONEXCLAMATION);FALSE;

}

(fullscreen)

{dmScreenSettings;(&dmScreenSettings,0,sizeof(dmScreenSettings));.dmSize=sizeof(dmScreenSettings);.dmPelsWidth         = width;.dmPelsHeight  = height;.dmBitsPerPel = bits;.dmFields=DM_BITSPERPEL|DM_PELSWIDTH|DM_PELSHEIGHT;

To Set Selected Mode And Get Results. NOTE: CDS_FULLSCREEN Gets Rid Of Start Bar.(ChangeDisplaySettings(&dmScreenSettings,CDS_FULLSCREEN)!=DISP_CHANGE_SUCCESSFUL)

{

(MessageBox(NULL,"The Requested Fullscreen Mode Is Not Supported By\nYour Video Card. Use Windowed Mode Instead?","NeHe GL",MB_YESNO|MB_ICONEXCLAMATION)==IDYES)

{=FALSE;

}

{

(NULL,"Program Will Now Close.","ERROR",MB_OK|MB_ICONSTOP);FALSE;

}

}

}

(fullscreen)

{=WS_EX_APPWINDOW;=WS_POPUP;(FALSE);

}

{=WS_EX_APPWINDOW | WS_EX_WINDOWEDGE;=WS_OVERLAPPEDWINDOW;

}

(&WindowRect, dwStyle, FALSE, dwExStyle);

(!(hWnd=CreateWindowEx(  dwExStyle,

,|_CLIPSIBLINGS |_CLIPCHILDREN,

, 0,.right-WindowRect.left,.bottom-WindowRect.top,,,,)))

{();(NULL,"WindowCreation Error.","ERROR",MB_OK|MB_ICONEXCLAMATION);FALSE;

         PIXELFORMATDESCRIPTOR pfd=

{(PIXELFORMATDESCRIPTOR),1,_DRAW_TO_WINDOW |_SUPPORT_OPENGL |_DOUBLEBUFFER,_TYPE_RGBA,,

, 0, 0, 0, 0, 0,

,

,

,

, 0, 0, 0,

,

,

,_MAIN_PLANE,

,

, 0, 0

};

(!(hDC=GetDC(hWnd)))

{();(NULL,"Can'tCreate A GL Device

Context.","ERROR",MB_OK|MB_ICONEXCLAMATION);FALSE;

}

(!(PixelFormat=ChoosePixelFormat(hDC,&pfd)))

{();(NULL,"Can't Find A Suitable.","ERROR",MB_OK|MB_ICONEXCLAMATION);FALSE;

}

(!SetPixelFormat(hDC,PixelFormat,&pfd))

{();(NULL,"Can't Set The.","ERROR",MB_OK|MB_ICONEXCLAMATION);FALSE;

}

(!(hRC=wglCreateContext(hDC)))

{();(NULL,"Can't Create A GL Rendering.","ERROR",MB_OK|MB_ICONEXCLAMATION);FALSE;

}

(!wglMakeCurrent(hDC,hRC))

{();(NULL,"Can't Activate The GL Rendering.","ERROR",MB_OK|MB_ICONEXCLAMATION);FALSE;

}

(hWnd,SW_SHOW);(hWnd);(hWnd);(width, height);

(!InitGL())

{();(NULL,"Initialization Failed.","ERROR",MB_OK|MB_ICONEXCLAMATION);FALSE;

}

TRUE;

}

CALLBACK WndProc(         HWND       hWnd,        uMsg,         wParam,     lParam)

{(uMsg)

{WM_ACTIVATE:

{(!HIWORD(wParam))

{=TRUE;

}

{=FALSE;

}

0;

}

WM_SYSCOMMAND:

{(wParam)

{SC_SCREENSAVE:SC_MONITORPOWER:0;

};

}

WM_CLOSE:

{(0);0;

WM_KEYDOWN:

{[wParam] = TRUE;0;

}

WM_KEYUP:

{[wParam] = FALSE;0;

}

WM_SIZE:

{(LOWORD(lParam),HIWORD(lParam));0;

}

}

DefWindowProc(hWnd,uMsg,wParam,lParam);

}

WINAPI WinMain(       HINSTANCE      hInstance,   hPrevInstance,              lpCmdLine,                            nCmdShow)

{                 msg;  done=FALSE;

(MessageBox(NULL,"Would You Like To Run In Fullscreen Mode?", "Start FullScreen?",MB_YESNO|MB_ICONQUESTION)==IDNO)

{=FALSE;

}

(!CreateGLWindow("NeHe's Animated Blended Textures Tutorial",640,480,16,fullscreen))

{0;

}

(!done)

{(PeekMessage(&msg,NULL,0,0,PM_REMOVE))

{(msg.message==WM_QUIT)

{=TRUE;

}

{(&msg);(&msg);

}

}

{

((active && !DrawGLScene()) || keys[VK_ESCAPE])

{=TRUE;

}

{(hDC);(keys['T'] && !tp)

{=TRUE;=!twinkle;

}(!keys['T'])

{=FALSE;

}(keys[VK_UP])

{=0.5f;

}(keys[VK_DOWN])

{+=0.5f;

}(keys[VK_PRIOR])

{=0.2f;

}(keys[VK_NEXT])

{+=0.2f;

}

(keys[VK_F1])

{[VK_F1]=FALSE;();=!fullscreen;(!CreateGLWindow("NeHe's Animated Blended Textures Tutorial",640,480,16,fullscreen))

{0;

}

}

}

}();(msg.wParam);

}