Використання психотерапії методом символдрами для профілактики емоційного вигорання в роботі з педагогічним колективом

  • Вид работы:
    Статья
  • Предмет:
    Психология
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    13,47 Кб
  • Опубликовано:
    2015-02-04
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Використання психотерапії методом символдрами для профілактики емоційного вигорання в роботі з педагогічним колективом

Житомирський дошкільний навчальний заклад №39

Психолого-педагогічні семінари «Методи та прийоми запобігання негативним емоційним станам для покращення самопочуття та працездатності»








Тема:

Використання психотерапії методом символдрами для профілактики емоційного вигорання в роботі з педагогічним. колективом


Яковлєва Леся Миколаївна

1. Теоретична частина

Актуальність, завдання та ідея досвіду

Професійна діяльність педагога включає в себе фактори, що провокують емоційне вигорання: висока емоційна завантаженість, щоденна необхідність співчуття, співпереживання, відповідальність за життя і здоровя дітей. В результаті педагоги стають заручниками ситуації емоційного вигорання та стереотипів професійної поведінки. Серед професійних захворювань педагогів є різноманітні неврози, психопатичні стани, психосоматичні порушення. У звязку з цим, важливим напрямком діяльності психолога в навчальному закладі є психотерапевтична робота з педагогами. Цей вид діяльності є одним з етапів корекційної роботи. Корекційна робота передбачає групові та індивідуальні заняття з педагогами, що мають показники наявності емоційного вигорання за анкетуванням та проявляють бажання працювати по даному методу.

Метод кататимно-імагінативної психотерапії чи символдрами є одним із основних методів психодинамічного спрямування психотерапії.

Можливість створити сприятливі умови для ознайомлення педагогів з сучасними методами психотерапії та психокорекції ефективно впливає на оздоровлення суспільства в цілому. Спілкування педагогів з підростаючим молодим поколінням має за мету формування позитивного світосприйняття, створення атмосфери прийняття та розуміння.

Основні завдання досвіду:

-усвідомлення особистісного потенціалу та пошук ресурсних станів;

-розпізнання та вербалізація власних емоцій та їх прийняття;

переживання та усвідомлення минулого емоційного досвіду;

формування більш емоційно прийнятного ставлення до себе.

Основна ідея досвіду:

Символдрама, відома також як кататимно-імагінативна психотерапія, - це метод глибинно-психологічно орієнтованої психотерапії, який високоефективний при короткочасному лікуванні неврозів та психосоматичних захворювань. Метод розроблений відомим німецьким психотерапевтом Ханскарлом Лейнером (1919-1996) та офіційно визнаний системою медичного страхування ряду європейських країн. Появі символ драмі як окремого психотерапевтичного напрямку передувала довготривала експериментальна робота Ханскарла Льонера на базі клініки нервових хвороб Марбургського університету в 1948-1954 роках. Сьогодні символдрама широко розповсюджена в Германії, Австрії, Швейцарії, Голандії, Швеції, Чехії, Словакії, Росії, Україні, Республіці Білорусії, Казахстані, Естонії, Латвії та Литві.

Основу метода символ драми складає вільне фантазування в формі образів, «внутрішніх картин» на задану психотерапевтом тему (мотив). Психотерапевт виконує при цьому контролюючу, супроводжуючу та направляючу функцію. В основі метода лежать концепції класичного психоаналізу, а також його сучасного розвитку. Розуміння символіки образів і процесів, що відбуваються при використанні символ драми, значно збагачується при звертанні до теорії архетипів та колективного без свідомого К.Г. Юнга, а також до розробленого їм метода активного фантазування.

Процедура терапевтичного заняття при використанні метода

Пацієнта, що лежить на кушетці або зручно сидить у кріслі, вводять у стан розслаблення. Для релаксації використовується техніка, яка близька до до перших двох ступенів аутогенного тренінгу по Й.Х. Шульцу. Як правило, буває достатньо декількох простих навіювань стану спокою, розслаблення, важкості, тепла та приємної втоми послідовно в різних частинах тіла. Людей, що приймають участь в психотерапії методом символ драми прийнято називати пацієнтами, тому що в процесі психотерапії відбувається припрацювання особистісних конфліктів та психоемоційне зцілення. Після досягнення пацієнтом стану розслаблення йому пропонується представити образи на задану психотерапевтом тему - стандартний мотив. Індивідуально уявляючи образи, пацієнт розказує про свої переживання психотерапевту,що сидить поряд. Психотерапевт «супроводжує» пацієнта в його образах і, якщо необхідно, направляє їх відповідно до стратегії лікування. При груповому занятті кожен з учасників розповідає з образу те, що вважає за потрібне, не виходячи зі стану релаксації. При мовчазних образах пацієнти уявляють образи за інструкцією психотерапевта, не озвучуючи його.

Участь психотерапевта зовні виражається в тому, що через певні проміжки часу за допомогою коментарів типу «да», «угу», повторень описів пацієнта, а також за допомогою питань про деталі чи властивості образу він сигналізує про те, що уважно слідкує за ходом розвитку образу пацієнта. Щоб забезпечити найбільш повне та глибоке саморозкриття особистості пацієнта, необхідно звести до мінімуму сугестивне навіювання з боку психотерапевта. Питання психотерапевта повинні бути відкритими, тому що вже в самому питанні можуть бути елементи навіювання. Наприклад, замість того, щоб запитати: «Дерево велике?», що вже має на увазі відповідне очікування, варто запитувати: «Якого розміру дерево?» чи «На якій відстані знаходиться дерево?».

Тривалість уявлення образу залежить від віку пацієнта та характеру мотиву, який уявляється. Середня тривалість становить 20 хвилин. Курс психотерапії становить 8-15 сеансів. Однак суттєві покращення можуть відбутися вже після перших сеансів. Навіть один сеанс може позбавити пацієнта від симптому чи вирішити проблемну ситуацію.

Характерною особливістю метода є кристалізація образної фантазії пацієнта - мотиву уявлення образу, пропозиція певної теми. На прикладі уявлення мотиву «Гора» можна прослідкувати процес психотерапії методом символдрами.

Мотив «Гора»

А тепер спробуйте уявити собі яку-небудь гору - будь-яку гору, яку ви колись бачили, чи гору, яку змалює вам ваша уява...

Чи будь-який інший образ...

Все, що ви уявите, - добре. Ми можемо працювати з будь-яким образом...

Яка це гора?.. Якої висоти гора - приблизно?...- Порівняно з хмарами, небом...

Якої форми гора?.. Яка в неї вершина?..

Могли би ви зараз підійти до підніжжя гори?...

Які породи її утворюють?..

Чим покрита гора?

Як ви себе зараз почуваєте?

Як в зараз одягнуті?

Яке у вас взуття? Які підошви на ваших черевиках? Які шнурки у них? Торкнуться пальцями цих шнурків. Як ви відчуваєте ці черевики на ногах?

Як ви одягнуті? Поворушіть

Скільки вам зараз років?

Яка пора року?

Яка погода?

Котра година?

Могли би ви зараз піднятися на гору?

Як ви хотіли би це зробити?

(Якої ширини дорога? Якого вона кольору? Якими породами складена дорога?)

Як ви себе зараз почуваєте?

Що ви бачите, якщо звідси подивитися вниз?

Як ви відчуваєте повітря? Які запахи? Насолодіться цим повітрям, дихайте глибоко...

Як звідси виглядає вершина?

(Якого кольору ці скали? Спробуйте провести по них рукою - які на дотик ці скали?)Можна було би продовжувати підніматися?

Як в дихаєте? Що ви відчуваєте в мязах?

Де ви зараз? Як звідси видно вершину? - Опишіть, як виглядає звідси вершина?

Де ви зараз?

Ви на самій-самій вершині зараз? Доторкніться до самої-самої вершини... Як ви себе почуваєте зараз - ви підкорили вершину.

Що ви бачите довкола себе з вершини? - Що видно попереду вас, якщо стояти спиною до того місця, звідки ви прийшли?

Що ви бачите зліва?

(Ваша гора - вища чи нижча від тих гір, які там видно?)

Що ви бачите справа?

Що видно позаду - там, звідки ви прийшли?

Могли би ви зараз подивитися вправо (був опір першого разу)?

Що вам хотілось би зараз?

В який бік вам хотілось би спуститися з гори? Який там спуск?

Можна було би почати спускатися?

Як ви спускаєтеся?

Де ви зараз?

Біля самого підніжжя? - Як ви себе зараз почуваєте тут?

Як виглядає звідси вершина гори? - Ви щойно там були, - як вона звідси виглядає?

Яка зараз погода?

Як ви відчуваєте ваші ноги? Ви зараз у черевиках?

Що ви зараз робите? - Просто побудьте в цьому місці, насолодіться образом...

Можна було би на цьому попрощатися з образом?

Що вам ще хотілось би зробити на прощання в образі?

Людину, яка зручно розташувалася в кріслі, з заплющеними очима, вводять у стан релаксації Після досягнення пацієнтом стану розслаблення йому пропонується згадати таке місце на природі (одне з місць ландшафту: води, землі, лісів), де коли-небудь у своєму житті людина почувала себе щасливою, і подумки в образі вирушити туди. Психотерапевт просить описати місце, яке уявляється; при цьому пацієнту даються уточнюючі запитання: «Яка погода? Яка зараз пора року? Котра година? Яка температура повітря? Як Ви себе тут почуваєте? Скільки Вам років в образі? Який одяг на Вас?». Для глибшого входження в образ пропонується в уяві виконати нескладні дії: подумки провести рукою по своєму вбранні, відчути якість тканини; «побачити» свій одяг, взуття тощо; спробувати поворушити плечима; глибоко вдихнути повітря. Все це робиться, щоб краще увійти в образ. Далі задається питання: «Що би Вам хотілося зараз зробити?» Пацієнту дозволяється робити в уяві все, що заманеться. У нього може зявитись бажання погуляти, полежати в траві, нарвати квітів, обстежити місцевість, - психотерапевт при цьому ні в чому не обмежує пацієнта.

Бувають випадки, коли людина на запитання, що би їй хотілося зробити, розгублюється: їй зовсім не спадає на думку, що там можна робити. Це означає, що і в реальному житті, у звичайній ситуації вона, мабуть, не знає, що саме може принести їй радість. Можна припустити, що людина, яка не дозволяє собі керуватися своїми бажаннями та імпульсами, схильна до пасивної установки і звикла отримувати від інших людей вказівки та інструкції. Надання їй свободи дій може викликати у неї безпорадність та пригніченість, що потребує опрацювання в ході подальшої психотерапії.

В образі важливо, щоб пацієнт озвучував свої почуття та настрій. По виході з образу його запитують: «Що було найприємнішим в образі? Можливо, щось сподобалось менше або викликало негативні емоції? Що було несподіваного, що здивувало найбільше?» Для глибшого пропрацювання емоційного враження, отриманого в образі, пацієнтові дається завдання намалювати вдома малюнок. Пропонується запамятати ті позитивні емоції, які пацієнт відчував, перебуваючи в образі, та, при необхідності, пригадувати цей образ - «Місце, де Вам було добре».

Побудова заняття психотерапії методом символдрами

Групове заняття з психотерапії методом символдрами проводиться складається з таких етапів:

представлення членів групи та актуальний запит кожного;

-релаксація;

уявлення образу;

створення малюнка за образом;

обговорення малюнків у групі (за бажанням);

обмін думками щодо досягнення реалізації запиту на даний момент.

Індивідуальне заняття з психотерапії методом символдрами проводиться складається з таких етапів:

знайомство, збір анамнеза, встановлення довірливих стосунків;

-релаксація та уявлення образу;

створення малюнка за образом та його обговорення.

Всі мотиви мають широкий діапазон діагностичного та терапевтичного застосування. В той же час існує відповідність між кожним конкретним мотивом до певної проблематики та стадії дитячого розвитку. Існує також ефективність деяких мотивів у випадку відповідних захворювань та патологічних симптомів, а також у профілактиці синдрому емоційного вигорання в педагогічному колективі.

корекційний психотерапевтичний символдрама педагог

2. Практична частина

Первинний етап діагностики

Для того, щоб було доцільним використання психотерапії методом символдрами, то необхідно провести діагностику виявлення синдрому емоційного вигорання в педагогічному колективі. Для діагностики використано методику «Діагностики рівня емоційного вигорання» В.В. Бойка.

Необхідно зауважити, що зазначена методика дає можливість насамперед виявити рівень розвитку синдрому та його окремих складових. Незважаючи на різне термінологічне значення понять, які використовуються науковцями, - «професійне вигорання», «емоційне вигорання», «психічне вигорання», «вигорання» та ін., вони є синонімами і розкривають ті чи інші аспекти «вигорання», як у професійній, гак і в інших сферах життєдіяльності людини.

Методика «Діагностики рівня емоційного вигорання» В.В. Бойка є найбільш комплексною і дає можливість системно і детальніше проаналізувати міру вираженості дванадцяти симптомів синдрому «вигорання», враховуючи компоненти, до яких вони відносяться. Зокрема, це такі компоненти та симптоми:

Перший компонент - «Напруження»:

. Переживання психотравмуючих обставин;

2. Незадоволеність собою;

. «Загнаність у кут»;

. Тривога і депресія.

Другий компонент - «Резистенція (стійкість організму)»:

. Неадекватне вибіркове емоційне реагування;

. Емоційно-моральна дезорієнтація;

. Розширення сфери економії емоцій;

. Редукція професійних обовязків.

Третій компонент - «Виснаження»:

. Емоційний дефіцит;

. Емоційне відчуження;

. Особистісне відчуження (деперсоналізація);

. Психосоматичні та психовегетативні порушення.

Враховуючи якісні і кількісні показники, які обчислюються за даними методики для різних компонентів синдрому «вигорання», психологи можуть дати досить змістовну характеристику щодо проявів синдрому в особистості, а також визначити індивідуальні та групові заходи профілактики і психокорекції. Для якісної інтерпретації даних, за словами В.В. Бойка, можна використовувати такі питання:

які симптоми домінують;

якими сформованими і домінуючими симптомами супроводжується «виснаження»;

чи обумовлене «виснаження» (якщо виявлене) факторами професійної діяльності, що ввійшли в симптоматику «вигорання», або субєктивними факторами;

який симптом (симптоми) найбільше обтяжують емоційний стан особистості;

у яких напрямках треба впливати на виробничу обстановку, щоб знизити нервову напругу;

які ознаки й аспекти поведінки самої особистості підлягають корекції, щоб «емоційне вигорання» не завдавало шкоди їй, професійній діяльності і партнерам.

Інструкція. На кожне із запропонованих нижче суджень дайте відповідь «так» чи «пі». Візьміть до уваги: якщо у формулюваннях опитувальника згадуються партнери, то йдеться про субєктів Вашої професійної діяльності - пацієнтів, клієнтів, споживачів, замовників, учнів, студентів та інших осіб, з якими Ви щоденно працюєте.

Методика «Діагностики рівня емоційного вигорання» В.В. Бойка складається з 84 тверджень, на які даються відповіді «так» або «ні». Результати обчислюються за допомогою спеціального ключа.

Таблиця 1

Результати первинного етапу діагностики за методикою «Діагностики рівня емоційного вигорання» В.В. Бойка

№Перелік компонентів та симптомівСума балів для окремого симптомуПоказники компонентів розвитку емоційного вигоранняКомпонент «Напруження»1.Переживання психотравмуючих обставин.15652.Незадоволеність собою253.«Загнаність у кут»104.Тривога і депресія15Компонент «Резистенція»1.Неадекватне вибіркове емоційне реагування15602.Емоційно-моральна дезорієнтація103.Розширення сфери економії емоцій154.Редукція професійних обовязків20Компонент «Виснаження»1.Емоційний дефіцит15752.Емоційне відчуження203.Особистісне відчуження (деперсоналізація)104.Психосоматичні та психовегетативні порушення30

Як видно з таблиці результатів бали по компонентам розвитку емоційного вигорання 60 і вище балів. Це свідчить про те, що сформований синдром емоційного вигорання в педагогічному колективі. Тому буде доцільним використання психотерапії методом символдрами під час проведення семінарів у педагогічному колективі.

Проведення групових занять з психотерапії методом символдрами за допомогою використання підтримуючих та мовчазних образів

Таблиця 2

Тематичний план програми з використання методу символдрами в груповій роботі

№ТемаПеріод проведенняВступна частина.1.Тест «Моя прекрасна квітка» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; сприяти знаходженню ресурсного стану.Вересень2.Мотив «Місце, де мені було добре» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; сприяти знаходженню ресурсного стану.Вересень3.Мотив «Мій прекрасний луг» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; сприяти знаходженню ресурсного стану.Жовтень4.Мотив «Джерело сили» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; сприяти знаходженню ресурсного стану.Жовтень5.Мотив «Купіль» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; сприяти знаходженню ресурсного стану.Листопад6.Мотив «Оаза» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; сприяти знаходженню ресурсного стану.ЛистопадОсновна частина.1.Мотив «Джунглі» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; формування колективної взаємодії.Грудень2.Мотив «Насінина» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; створити атмосферу для звільнення від стереотипних думок та емоцій.Січень3.Мотив-танець «Квітка, що росте назустріч сонцю» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; створити атмосферу для звільнення від стереотипних думок та емоцій; профілактика психосоматичних розладів.Лютий4.Мотив «Древній храм, де проходить зцілення» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; профілактика психосоматичних розладів.Лютий5.Мотив «Чарівна паличка» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; створити атмосферу для звільнення від стереотипних думок та емоцій.Березень6.Мотив «На балу у короля» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; створити атмосферу для звільнення від стереотипних думок та емоцій.Березень7.Мотив «Тріумфальний марш»» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; створити атмосферу для звільнення від стереотипних думок та емоцій.Квітень8.Мотив «Моє безпечне місце» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; створити атмосферу самоприйняття.Квітень9.Мотив «Місце спокою» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; створити атмосферу психоемоційного розслаблення.Травень

Проведення індивідуальних занять з психотерапії методом символдрами за допомогою використання образів основного ступеню (за бажанням)

Таблиця 3

Тематичний план програми з використання методу символдрами в індивідуальній роботи (за бажанням)

№ТемаКороткий опис проведення мотивуВступна частина.1.Мотив «Луг» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; створення атмосфери пошуку ресурсного стану та психологічного розвантаження.Запропонувати пацієнту уявити будь-який луг, який він бачив в житті чи який малює уява. Створити умови для розширення уяви та фантазування за допомогою запитань, які не містять елемент навіювання. Сприяти тому, щоб пацієнт знайшов для себе ресурсне місце в образі.2.Мотив «Струмок» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; створення атмосфери пошуку ресурсного стану та психологічного розвантаження.Запропонувати пацієнту уявити будь-який струмок, який він коли-небудь бачив у житті. Прослідкувати звідки він починається і куди впадає, помандрувавши за течією чи проти течії. Сприяти знаходженню ресурсного стану для пацієнта.3.Мотив «Гора» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; створення атмосфери пошуку ресурсного стану та психологічного розвантаження; зменшення стереотипного мислення та стереотипного емоційного реагування.Запропонувати пацієнту уявити будь-який луг, який він бачив в житті чи який малює уява. Уявити, що на лугу знаходиться гора. Гора може бути будь-якою. Мотивувати пацієнта обстежити гору та виявити можливість дістатися до вершини та спуститися з неї. Звернути увагу на те, яка панорама відкривається перед пацієнтом на вершині гори. Прослідкувати шлях та емоції під час підйому та спуску з гори.4.Мотив «Будинок» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; створення атмосфери пошуку ресурсного стану та психологічного розвантаження; зменшення стереотипного мислення та стереотипного емоційного реагування.Запропонувати пацієнту уявити будь-який будинок. Створити умови для того, щоб пацієнт зміг обстежити важливі для нього кімнати.5.Мотив «Галявина лісу» Мета: сприяти релаксації шляхом керованого розслаблення окремих частин тіла; зменшення стереотипного мислення та стереотипного емоційного реагування; формування навичок прийняття та осмислення своїх негативних емоцій (страху, тривоги, розчарування).Запропонувати пацієнту уявити себе на галявині будь-якого лісу. Створити умови для повного входження в образ та посприяти тому, щоб пацієнт зміг уявити, як до нього вийде із лісу якась істота. Створити атмосферу спілкування та годування істоти.

Вторинна діагностика рівня емоційного вигорання в педагогічному колективі за допомогою анкетування та тестів

Таблиця 4

Результати вторинного етапу діагностики за методикою «Діагностики рівня емоційного вигорання» В.В. Бойка

№Перелік компонентів та симптомівСума балів для окремого симптомуПоказники компонентів розвитку емоційного вигоранняКомпонент «Напруження»1.Переживання психотравмуючих обставин.5452.Незадоволеність собою153.«Загнаність у кут»104.Тривога і депресія15Компонент «Резистенція»1.Неадекватне вибіркове емоційне реагування5402.Емоційно-моральна дезорієнтація103.Розширення сфери економії емоцій104.Редукція професійних обовязків15Компонент «Виснаження»1.Емоційний дефіцит10452.Емоційне відчуження103.Особистісне відчуження (деперсоналізація)104.Психосоматичні та психовегетативні порушення15

Вторинне анкетування проводилося після реалізації групових та індивідуальних занять з використанням психотерапії методом символдрами. Як видно з таблиці результатів бали по компонентам розвитку емоційного вигорання 40-45 балів. Це свідчить про те, що синдром емоційного вигорання в педагогічному колективі порівняно з результатами первинного етапу діагностики став нижчим. Отриманий результат доводить те, що є доцільним використання психотерапії методом символдрами під час проведення семінарів у педагогічному колективі.

Висновок

За результатами проведеної роботи можна стверджувати, що психотерапія методом символ драми зарекомендувала себе як ефективний засіб у профілактиці синдрому емоційного вигорання в педагогічному колективі. Про це свідчать результати вторинного діагностування за методикою «Діагностики рівня емоційного вигорання» В.В. Бойка. Символдрама - важливий метод психотерапії, який якісно відрізняється від інших методів психотерапії тим, що містить в собі пропрацювання глибинних конфліктів особистості. Також цей метод має за основу психоаналітичну базу. Психотерапія за методом символдрами може супроводжуватись медикаментозним лікуванням. Як показують численні дослідження, вона здатна через навіювання зменшити біль або усунути причини захворювань, які кореняться в психіці людини.

Символдрама в повній мірі відповідає очікуванням, традиціям та установкам, характерним для пацієнтів в нашій країні, орієнтованій швидше на емоційно-образне, ніж на чисто раціональне переживання та вирішення психологічних конфліктів. Її розповсюдження має велике значення для становлення та розвитку системи психотерапевтичної допомоги.


Список літератури

1.Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учсбное пособие. - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. - С. 161-169.)

2.Лёйнер Х. Кататимное переживание образов / Пер. с нем. Я.Л. Обухова. М., «Эйдос», 1996

3.Юнг К. Психология бессознательного. // Собрание сочинений. М., «Канон», 1994

Похожие работы на - Використання психотерапії методом символдрами для профілактики емоційного вигорання в роботі з педагогічним колективом

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!