Формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

Формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичні основи формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників у теорії та практиці вищої школи

1.1 Основні дефініції дослідження

1.2 Стан дослідження проблеми формування готовності у майбутніх вчителів початкової школи до естетичного виховання у науковій та методичній літературі

1.3 Наукове обґрунтування педагогічних умов реалізації готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

2. Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

2.1 Організація педагогічного експерименту

.2 Запровадження педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

2.3 Аналіз результатів

3. Охорона праці і навколишнього середовища

3.1 Загальні питання охорони праці

3.2 Управління охороною праці

3.3 Характеристика виробничого приміщення

.4 Загальна характеристика трудового процесу

.5 Шкідливі та небезпечні фактори на підприємстві

3.6 Виробнича санітарія

3.7 Освітлення та вентиляція навчального приміщення

.8 Виробничий шум та вібрація

.9 Іонізація повітря

.10 Пожежна безпека

.11 Електрична безпека

.12 Охорона навколишнього середовища

Висновки та рекомендації

Перелік джерел інформації

ВСТУП

У «Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті» визначено основну мету освіти - всебічний розвиток людини як найвищої цінності суспільства, естетичне виховання та формування її духовних смаків, ідеалів та розвитку художньо-творчих здібностей [86].

Особистісна орієнтація сучасної освіти передбачає прилучення молодої людини до естетичного досвіду людства, до творчої діяльності, що є основою естетичного розвитку особистості. В зв`язку з цим важливого значення набуває осмислення базових теоретичних засад формування естетичної свідомості особистості, вирішення питань естетичного виховання та естетичної діяльності.

В останнє десятиліття ХХ ст. в Україні закладено основи формування духовно розвиненої особистості з широким культурним кругозором. Цей час характеризується прагненням забезпечити художню освіту, безперервне естетичне виховання школярів в ході навчально-виховного процесу; залученням кожного учня до участі в різних галузях естетичної діяльності на основі діагностування його природних нахилів і здібностей.

Для вчителя школи І ступеня актуалізується перехід до дитиноцентризму, який визначає своїм головним суб’єктом впливу дитину як унікальну, цілісну, самоцінну особистість <#"862860.files/image001.gif">

Рисунок 1.1 - Структура естетичної свідомості (за А. Кузьмінським )

Організація естетичного виховання з перших днів навчання молодших школярів обумовлює необхідність аналізу ступеня ефективності певних форм, методів та засобів її здійснення в ході уроків.

Схарактеризуємо докладніше форми, методи та засоби здійснення естетичного виховання учнів початкової школи у ході уроків.

На думку М Фіцули: «Форма виховання - зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку та в певному режимі» [87, с. 328].

У процесі естетичного виховання традиційно використовують різні форми: уроки, семінари, гуртки, екскурсії, конференції, бесіди, диспути, колективні творчі справи, конкурси та ін. [48].

Стисло схарактеризуємо форми естетичного виховання.

Естетичне виховання здійснюється в ході уроків та у позаурочній роботі.

М. Фіцула зазначає: «Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок - форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу» [87, с. 329].

Важливими для здійснення естетичного виховання є гуртки, що за своєю суттю становлять специфічну спільність дітей та учнівської молоді, яка ґрунтується, насамперед, на добровільності, спільності інтересів, спрямованості на певний вид навчальної та практичної діяльності; середовище, де забезпечуються умови інтелектуального, духовного і фізичного розвитку дітей, реалізація їхнього творчого потенціалу в галузі позашкільної освіти і виховання та створюються комфортні умови соціальної адаптації до умов реального життя [48].

Близьким за змістом до гуртків є колективні творчі справи, які спрямовані на всебічний розвиток особистості учня, виховання естетичних умінь та навичок у колективі.

Виокремлюють таку форму естетичного виховання як екскурсії, які передбачають колективне відвідування музею, пам'ятного місця, виставки, підприємства тощо; поїздку або прогулянку з освітньою, науковою, спортивною або розважальною метою [69]. Такі заходи позитивно впливають на формування в учнів естетичної свідомості, бо під час екскурсій у них формуються та розвиваються естетичні уявлення і погляди. Подібні завдання реалізуються і під час проведення семінарів та бесід із учнями на теми естетичного сприйняття світу.

Результативність естетичного виховання забезпечують й через організацію інших форм діяльності: проведення творчих вечорниць, конкурсів читання тематичних віршів, казок, творів тощо. Пропонують й ігрові форми: вікторини, аукціони, ігри («Танцюють всі», «Кращий голос класу», «Правила поведінки») [11].

Для учнів молодшого шкільного віку важливим є формування естетичного ставлення до дійсності у зв’язку з тим, що воно сприяє розкриттю естетичної цінності об’єктів, предметів, явищ природного і соціального середовища. Природа, побут, праця, стосунки між людьми мають бути зрозумілими учням не лише як вияви їх повсякденного життя, але й як естетичні цінності, здатні задовольняти потреби у спілкуванні зі світом прекрасного, витонченого, гармонійного та виразного [9]. У процесі формування естетичного ставлення учнів молодшого шкільного віку до дійсності найрізноманітніші її об’єкти і явища мають стати предметом особливої уваги, пізнання і творчості. Відтак, важливо підкреслити, що естетичний досвід учнів повинен бути спрямований на освоєння прекрасного, відкривати перед ними можливості повноцінного сприймання предметів і явищ дійсності, які, по-перше, є важливими для учнів, а по-друге, є посильними для сприймання й осмислення у молодшому шкільному віці. З цього постає завдання - сформувати такий естетичний досвід учнів, який би дозволяв у молодшому шкільному віці повноцінно освоювати об’єкти естетичного ставлення [10].

Естетична діяльність починається з емоційного збудження, естетичного переживання, яке переводиться в працю. Важливо так організувати роботу учня, щоб вона сама чи її результати збудили у нього позитивні почуття [91].

Форми естетичного виховання тісно пов’язані з навчальними предметами, поглиблюють і поширюють естетичну підготовку учнів [69].

До засобів естетичного виховання віднесено: навколишнє природне середовище, література, музика, образотворче мистецтво, архітектура, театральне і кіномистецтво (М. Ворона).

Стисло схарактеризуємо засоби естетичного виховання.

Твори образотворчого мистецтва. Під час споглядання картини чи скульптури, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображає, бачить за картиною події, образи, характери.

Музика, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку.

Художня література. Головним виразником естетики в літературі є слово. Слід залучати, як засіб естетичного розвитку особистості, український фольклор, зокрема, українські народні казки. У статті «В оборону казки» поборниця українського шкільництва Е. Артемова писала: «Казка й дитина щось таке споріднене. Вони так одне з другим зрослися, що як би педагоги не намагалися вигонити казку з дитячої хати, вона таки пануватиме, бо вона природно відповідає вимогам дитячого розуму...» [2, с.202].

Театр, кіно, телебачення, естрада, цирк. Цінність їх у тому, що крім змістової частини, вони об’єднують у собі елементи багатьох видів мистецтва (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю).

Поведінка і діяльність школярів. Гідні вчинки учнів, успіх в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій [7].

Природа, її краса в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і невинній природі.

Факти, події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна частота й фізична досконалість повинні бути предметом обговорення з учнями.

Загальну структуру засобів та форм естетичного виховання школярів подано на рисунку 1.2.

Рисунок 1.2 - Засоби та форми естетичного виховання

Здійснення естетичного виховання неможливе без правильного добору методів виховання. Методи виховання - способи взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки [2].

Застосовують наступні методи естетичного виховання, які можна використовувати на будь-якому уроці в початковій школі [93]:

1.   Методи формування знань: розповідь, роз'яснення, пояснення, лекція, етична бесіда, навіювання, інструктаж, диспут, доповідь, приклад.

2.   Методи організації діяльності і формування досвіду поведінки (вправи): вправи, привчання, педагогічні вимоги, суспільна думка, доручення, виховуючі ситуації.

3.   Методи стимулювання: змагання, заохочення, гра.

Н. Волкова наводить ще четверту групу методів - методи самовиховання: самопізнання, самооцінювання, саморегуляція [10].

Методи естетичного виховання наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Методи здійснення естетичного виховання

В. Рогожкін [77] окремо виділяє групу методів виховання почуттів на уроках навчання грамоти. Серед них автор називає методи: 1) спеціального опору на емоційність змісту, знаходження в ньому духовно близького, істотно важливого, рідного для школяра з метою збудження і розвитку в нього моральних почуттів; 2) вплив на почуття школяра шляхом виразності викладу, мовлення, міміки, жестів педагога;

) залучення школярів до активної навчальної і позакласної діяльності, що забезпечує переживання, радість пізнання, творчості, творіння;

) вплив на почуття школярів емоційністю обстановки;

) вплив на почуття школярів емоційністю стосунків між ними, вчителями, батьками, оточуючими людьми.

При виборі методів у ході естетичного виховання слід враховувати наступні чинники [53]:

) Педагогічно обґрунтоване зіставлення методів виховання, які використовуються з метою, завданнями, змістом, принципами виховання, особливим принципом урахування індивідуальних і вікових особливостей школярів.

) Застосування в єдності методів формування свідомості, формування досвіду, суспільної поведінки, стимулювання діяльності та корекції поведінки, самовиховання.

) Урахування своєрідності педагогічних ситуацій.

) Аналіз впливу на особистість методів, які вже застосовувались.

) Особа вихователя, його педагогічна рефлексія, яка передбачає усвідомлення мотивів своїх дій, уміння вирізняти особисті труднощі школяра; здатність поставити себе на місце іншого, побачити те, що відбувається, очима дітей, адекватно оцінити результати роботи.

) Забезпечення переходу методів виховання в методи самовиховання.

Реформування вищої педагогічної освіти України вимагає нові підходи до підготовки фахівців для початкової ланки освіти. Питання підготовки майбутніх вчителів початкових класів до професійної діяльності завжди мали значну актуальність. Про якість професійно-педагогічної підготовки судять за рівнем готовності майбутніх вчителів.

Проведемо аналіз психолого-педагогічних досліджень визначення поняття «готовність». У дослідженнях Н. Левітова готовність трактується, як цілісне проявлення особистості, що займає проміжне місце між психічними процесами та її властивостями. На його думку такі психічні стани утворюють найважливішу сферу внутрішнього світу людини. Вони характеризують психічну діяльність у цілому на даний період часу.

В. Сластьонін, що дав одне з найбільш повних визначень сутності готовності, розуміє готовність як особливий психічний стан особистості, що проявляється в наявності в суб’єкта образа, структури певної дії й постійної спрямованості на його виконання [79, с. 14].

Під готовністю Л. Григоренко розуміє систему інтегрованих змінних властивостей, якостей, знань, навиків (досвіду) особистості [25]. Найбільш значними її чинниками є мотивація, підготовка, самомобілізація знань, установка на діяльність, властивості особистості, задоволеність працею.

А. Линенко розглядає готовність майбутніх учителів до професійної діяльності як цілісне утворення, що визначається рядом складових: педагогічна самосвідомість, ставлення, інтерес до діяльності, потреба в ній, мотиви діяльності, педагогічні здібності, знання про предмет і способи діяльності, навички і вміння, професійно значущі якості [51].

Аналізуючи дослідження з проблеми готовності, Н. Глузман акцентує увагу на тому, що розгляд готовності до професійної педагогічної діяльності здійснюється у двох основних аспектах: функціональному та особистісному. За першим готовність розуміють як сукупність певних знань, необхідних для ефективного здійснення певної діяльності та сформованих на цій основі вмінь і навичок, засіб їх успішного включення в цю діяльність. У межах другого (особистісного) аспекту готовність трактують як складну інтегровану якість особистості, структура якої містить ряд компонентів (мотиваційний, змістовий, операційний тощо) [13, с. 93].

Готовність випускника педагогічного вузу до діяльності з розвитку творчих здібностей учнів в процесі навчання О.Ігнатюк розглядає як складне соціально-психологічне явище, як інтегральний прояв ряду властивостей особистості із спрямованістю на творчу діяльність. Результативність цієї діяльності визначається не тільки освіченістю педагога, але і ступенем сформованості його мотиваційної, інтелектуальної, емоційної, вольової сфери, психофізіологічними особливостями, що забезпечують йому високу професійну працездатність, творчий підхід до справи [40].

У загальному вигляді готовність має таку структуру, яка зображена на рисунку1.3:

·        мотиваційну складову;

·        теоретичну складову;

·        практичну складову.

Рисунок 1.3 - Структура готовності до педагогічної діяльності

Аналіз теоретичних посилань, дозволяє дійти висновку, що готовність вчителя до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей молодших школярів - це складне особистісне утворення, що характеризується цілями, мотивами діяльності з творчого розвитку учнів, володінням необхідними знаннями, уміннями, навичками розвитку творчих здібностей молодших школярів. Немає єдиної точки зору в психолого-педагогічній літературі щодо компонентного складу готовності вчителя. Так Л. Кнодель вважають, що готовність студента є складним утворенням і включає у себе в стійкій єдності наступні компоненти:

·        мотиваційний (позитивне ставлення до професії, інтерес до неї та інші професійні мотиви);

·        орієнтаційний (знання і уявлення про особливості та умови професійної діяльності, про її вимоги до особистості);

·        операційний (володіння способами та прийомами професійної діяльності, необхідними знаннями, уміннями, навичками);

·        вольовий (самоконтроль, уміння управляти собою під час виконання трудових обов’язків);

·        оцінний (самооцінка своєї професійної готовності та відповідність її до оптимальних професійних зразків); мобілізаційно-настроювальний (оцінка труднощів, майбутніх дій) [43, с. 115].

Проаналізувавши підходи авторів до структури готовності, були визначені наступні компоненти зазначеної готовності: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний, що обумовлені усвідомленням учителя значимості проблеми, систематичності роботи щодо розширення та поглиблення знань.

Отже, в результаті аналізу наукової літератури можна зробити висновок про те, що проблема здійснення естетичного виховання набула в Україні величезного суспільного значення, науковцями визначено форми, методи та засоби організації естетичного виховання школярів. До форм віднесено: семінари, екскурсії, гуртки, уроки, бесіди, диспути, колективні творчі справи. До засобів належать: художні та літературні твори, музика, мистецтво, кіно, театр, народний фольклор. Серед методів виділяють методи формування естетичних знань, методи організації естетичної діяльності і формування досвіду поведінки, методи стимулювання, методи самовиховання.

Докладніше схарактеризуємо стан формування готовності майбутніх вчителів початкової школи до естетичного виховання.

педагогічний готовність естетичний виховання

1.2 Стан формування естетичного виховання першокласників у теорії та практиці вищої школи

В умовах глобалізації соціально-культурного середовища, активного входження України у світовий та європейський простір висуваються нові вимоги до вітчизняної системи професійної підготовки майбутніх учителів. Водночас звернення до реалій шкільної практики засвідчує, що діяльність вчителя початкових класів щодо організації естетичного виховання і виховного процесу взагалі нерідко позначається суб’єктивізмом: педагог діє, керуючись не так методичними порадами, науковими настановами, як своїми відчуттями, здогадками, почуттями, асоціаціями, симпатіями й антипатіями. Така психологічна особливість свідчить про недостатню здатність учителів критично аналізувати і своєчасно перебудовувати свої дії, більш диференційовано підходити до вибору тих засобів, які б сприяли успішному вирішенню завдань естетичного виховання. Такий стан актуалізує проблему перегляду традиційного формування готовності до естетичного виховання майбутніх учителів початкових класів.

Дослідження педагогів і психологів Ю. Бабанського, О. Ващенко, І. Зязюна, Н. Кузьміной, С. Мартиненко, О. Щербакова та ін. розкривають зміст педагогічної діяльності, яка відображає сучасні вимоги до вчителя на рівні запитів суспільства. Об’єктом уваги дослідників найчастіше стає моральна, психологічна готовність або підготовка вчителя до окремих сторін педагогічної діяльності у тому числі і до естетичного виховання.

Педагогічна наука виконує теоретичну та практичну функції. Розробка певних теоретичних положень є своєрідною відповіддю на потреби шкільної практики. Тому виникає необхідність аналізу стану здійснення естетичного виховання в сучасній початковій школі, зокрема, в ході уроків навчання грамоти.

Врахування особливостей психічного розвитку та діяльності шестирічних учнів також відіграє важливу роль в процесі естетичного виховання, бо для того, щоб формувати особистість учня, вчитель повинен бути чутливим до душевного стану своїх вихованців. Читання, переказ прочитаного, розповідь про побачене - умови розвитку усного мовлення, уваги, пам’яті, мислення та уявлення дитини. Крім того, ці види навчальної діяльності, які використовують під час вивчення навчання грамоти розвивають у дитини комунікативну, планувальну та експресивну функції, культуру мовлення, що сприяє естетичному вихованню. Культура мовлення складається не тільки з використання великої кількості слів, що будують розповідь, але й у тому, як промовляються ці слова, яка інтонація, гучність, темп мовлення. Для дитини шестирічного віку велике значення мають емоційні компоненти мовлення. Доведено, що психологічно дитина краще реагує на емоційний тон мовлення та супроводжуючу експресію, ніж на смислове навантаження слова. Це позначає, що дитина у шість років легко наслідує, він чутливий до образних форм поведінки будь-якого значущого для нього зразка. Тому першокласник буде копіювати свого вчителя у мовній експресії, у загальній мовній культурі [16].

Для належного вирішення цих завдань майбутній вчитель початкових класів має володіти професійною готовністю, що може бути визначена, як особлива форма суб’єктивного відображення дійсності, системна характеристика естетичної активності індивіда, яка виявляється в процесі власне діяльності, входить до неї необхідною складовою і визначає її ефективність [15]. Готовність до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти виявляється також у ступені та якості залучення особистості вчителя до використання у власній діяльності засобів, які сприяють естетичному вихованню, прояві емоційної стійкості, яка забезпечує витримку і володіння собою, професійно-педагогічного мислення, що дозволяє проникати у причиново-наслідкові зв’язки виховного процесу, аналізувати свою діяльність, відшуковувати науково обґрунтовані пояснення успіхів і невдач, передбачати результати своєї роботи [44].

Зважаючи на таке тлумачення готовності вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти, можна виокремити складові [57]:

·        науково-теоретична готовність: знання сутності та особливостей виховання дітей молодшого шкільного віку; форм і методів проведення естетичного виховання першокласників, основних вимог до відбору і подання дітям необхідної інформації;

·        практична готовність: володіння комплексом різноманітних методик проведення педагогічної діагностики, вивчення учнів; наявність умінь і навичок виокремлення й добору інформативного матеріалу, який сприяв би естетичному вихованню шести річок на уроках навчання грамоти; володіння педагогічною технікою організації і проведення виховної роботи.

Наведемо конкретні уміння, якими має володіти вчитель для ефективного проведення естетичного виховання учнів початкових класів на уроках навчання грамоти [49]:

·        цілепокладання (урахування особливостей кожного учня під час постановки завдань естетичного виховання; виокремлення основного, на що має звертатися увага при плануванні, підготовці й здійсненні виховної діяльності; чітке формулювання цілей і завдань роботи).

·        організаторські (уміння планувати роботу; залучати шестирічок до визначення і розробки її змісту; застосовувати прийоми співробітництва і самоорганізації; регулювати та координувати процес виховання учнів);

·        операційні або практичні (уміння спостерігати педагогічні факти, явища, процеси; вивчати відповідну літературу; вибирати діагностичні методи й методики, адекватні до поставлених завдань; добирати проблемні ситуації і використовувати їх у роботі з учнями; фіксувати необхідну інформацію, залучати учнів до практичної діяльності, що передбачає прояв ними естетичних знань, умінь і навичок);

·        оцінно-аналітичні (уміння виокремлювати суттєві ознаки із загальної картини; бачити схожість та різницю у споріднених і схожих явищах; групувати факти, властивості, явища на єдиній основі; класифікувати й узагальнювати результати спостережень; обробляти інформацію);

·        конструктивно-прогностичні (складати програми і методики естетичного виховання учнів першого класу; виділяти критерії та показники; використовувати результати в процесі планування роботи; визначати та застосовувати адекватні до одержаних даних форми і методи естетичного виховання). Реалізація естетичного виховання в ході уроків у початкових класах полягає у формуванні в учнів здібностей повноцінного сприйняття та правильного розуміння прекрасного в мистецтві та житті, засвоєнні естетичних понять, виробленні смаків та ідеалів, у розвитку творчих задатків і талантів у галузі мистецтва [5].

Формування готовності вчителя першого класу до естетичного виховання на уроці навчання грамоти має певні особливості. На думку А. Кузмінського, зміст естетичного виховання учнів на уроці навчання грамоти та шляхи його реалізації полягають у:

.        Вивченні навчального предмету із залученням учнів до різних видів мистецтва в якості його творців;

.        Впливі естетичного виховання на розвиток особистості учня (формуванні естетичних потреб під час навчання грамоти, прагненні до опанування художніх цінностей суспільства на цих уроках);

.        Розвитку в учнів у процесі навчання грамоти естетичного виховання, художнього сприйняття, уміння бачити прекрасне не тільки в літературі, а й у природі та житті;

.        Формуванні в учнів на уроках навчання грамоти високих художніх смаків, пов'язаних зі сприйняттям і переживанням прекрасного; навчанні учнів умінню відчувати красу та гармонію мистецького твору, виявляти естетичну вимогливість до культури поведінки оточуючих і власної;

.        Залученні учнів у ході уроків навчання грамоти до художньої творчості, розвитку їх здібностей і таланту [48].

Уроки навчання грамоти займають важливе місце у системі початкового навчання, а їх естетичні можливості досить багаті. Але читання художніх творів виконує свої естетичні функції лише у тому разі, коли у дітей виникають яскраві емоції, без яких неможливі переживання, страждання, чуйність, шляхетність [8]. Вивчаючи твори, учень повинен навчитися думати, міркувати, бачити красу і одержувати від неї насолоду, бачити в них художнє і вміти його знаходити в інших творах. Він повинен навчитися оцінювати вчинки персонажів, висловлювати своє ставлення до них, правильно розуміти той чи той образ, вчинок, явище, подію, відрізняти гарні й погані вчинки, гарне в навколишній дійсності (в природі, мистецтві, житті тощо) від потворного. Як наслідок цього, у дітей повинні формуватися певні погляди, переконання, які вони зможуть використовувати у своєму житті і які допоможуть їм правильно орієнтуватися в складному світі мистецтва [5].

Успіх цієї роботи залежить від того, наскільки вчитель сам розуміє цей складний емоційний процес, уявляє специфіку художніх творів, враховує особливості їх сприймання.

А. Буров обґрунтовує систему роботи на уроках навчання грамоти з огляду естетичного виховання: у початкових класах уроки мають підготовчий характер [6]. Їх мета - прищепити учням любов до краси художнього слова. Учитель повинен акцентувати увагу учнів на художніх прийомах, засобах, що використовуються автором. Твір повинен бути прочитаний у класі, щоб кожен учень спробував поспілкуватися, поговорити з учителем.

Відомо, що у структурі процесу навчання виділяються такі основні ланки: сприймання, усвідомлення, запам’ятовування і застосування знань до розв’язку навчальних і життєвих завдань.

Реалізацію завдань естетичного виховання засобами художніх творів на уроках навчання грамоти можна здійснити за такою орієнтованою схемою (етапами) [9]:

.        Глибоке розуміння самим вчителем специфіки літературних творів як засобу естетичного виховання. Літературні твори - це один із найдоступніших для дітей видів мистецтва, який тісно пов’язаний із життям, порівняно легкий для сприймання та розуміння, має великий виховний вплив.

.        Сприймання дітьми літературного твору. Для того, щоб твір виконував свої естетичні функції, дітей необхідно підготувати до його сприймання. Учні повинні не лише зрозуміти текст, а й побачити, проникнути у його художній, естетичний зміст, відгукнутися на нього чуттєвою та емоційною сферою.

.        Систематичність має істотне значення для естетичного виховання учня.

Є. Пасічник, аналізуючи досвід вчителів початкових класів підсумовує, що істотним недоліком викладанням в школі є неувага до специфіки мистецтва, природи образного узагальнення [76]. Звідси сенсорна недовантаженість учнів, надмірний раціоналізм. Художні явища засвоюються так, як і логічні поняття, в результаті чого не викликають у дітей належного інтересу. При цьому використовуються такі методи впливу, прийоми роботи, які розраховані переважно на розумове навантаження дітей. Недооцінюються методи і прийоми роботи, що ґрунтуються на психологічному навіюванні. А в педагогічній роботі ці методи впливу повинні відігравати особливу роль [76]. Тому значну увагу при підготовці вчителів до естетичного виховання слід звернути саме на ті форми та методи роботи, які були б спрямовані на розвиток емоційної сфери дитини.

Підготовка педагогів до естетичного виховання представляє цілісне утворення, в якому з науково-теоретичної точки зору ми виділяємо два аспекти умов: педагогічні і психологічні, що докладно викладено у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Умови формування готовності вчителів початкових класів до естетичного виховання

Психологічна готовність полягає в усвідомленні мети, завдань, необхідності й основних способів естетичного виховання учнів перших класів; стійкому пізнавальному інтересі до вивчення проблеми, розуміння її сучасного тлумачення; прагненні до самоосвіти; самооцінці й самокоригуванні своєї діяльності в плані виховання молодших школярів; сформованості мотиваційної сфери [12].

Розглядаючи питання готовності до естетичного виховання вчителів початкових класів, також треба звернути увагу на сукупність принципів, які є основою діяльності вищих навчальних закладів у даному напрямку [5]:

·        зв'язок теорії та практики (окрім аудиторних занять, де розглядаються питання естетичного виховання впроваджуються практичні заняття у перших класах загальноосвітніх навчальних закладів);

·        творче вирішення завдань естетичного виховання;

·        наукова компетентність естетичного виховання;

·        переконання та показ майбутнім вчителям значущості естетичного виховання;

·        можливість індивідуальної самореалізації естетичної спрямованості особистості вчителя;

·        позитивне емоційне ставлення до виховного процесу (естетичного виховання).

Реалізація підготовки педагогів до естетичного виховання у першому класі пов'язана з впровадженням у навчальний процес необхідних форм організації методичного викладу матеріалу, науково-методичних семінарів тренінгового характеру, призначених для формування естетичного світогляду вчителя, що також включає в себе знання державних документів даного напрямку, постановку проблемних питань, пов'язаних з вихованням першокласників [17]. На лекційних і семінарських заняттях особливу увагу необхідно приділяти обговоренню вже наявних практичних умінь педагогів і обговорення нових підходів до управління процесом естетичного виховання, спрямованого на формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти [32].

Недостатня увага в педагогічній науці належить розробці науково-методичних основ тематичних шкільних програм з навчання грамоти.

Підготовка вчителів початкових класів до естетичного виховання молодших школярів - складний і багатоаспектний процес. Ефективне розв’язання зазначеної проблеми, якість отриманих результатів залежатиме від створення відповідних умов [33]. На продуктивність процесу підготовки студентів до естетичного виховання дитини впливають обставини, що сприяють розвитку творчої активності, реалізації творчого підходу до розв’язання проблем естетичного виховання молодших школярів, активізації естетичного потенціалу особистості майбутніх педагогів, забезпеченню позиції активних суб’єктів діяльності, гармонійному пізнанню навколишньої дійсності [88]. Сучасне тлумачення інноватики підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ орієнтує вищу школу на сміливе поєднання різних форм суспільної свідомості в процесі навчально-виховної роботи зі студентами. Необхідність гуманітаризації вищої освіти задекларована в провідних освітянських документах (Закони України «Про Освіту» [38], Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття) [74], Національна доктрина розвитку освіти [86] та ін.). З огляду на це, надзвичайної актуальності набуває проблема професійної підготовки вчителя в контексті впровадження в навчально-виховний процес вищого навчального закладу взаємодії науки й мистецтва.

Проте сучасна практика свідчить, що сьогодні ще зберігається відчутний дисбаланс між означеними системами пізнання навколишнього. стереотипізація науково-інформативного підходу, стимул-реакційного спрямування освітнього процесу негативно впливає на професійну підготовку студентів, майбутніх учителів початкових класів до естетичного виховання молодших школярів [71].

Сучасна освіта як багатомірний показник духовного стану суспільства повинна забезпечувати взаємодію різних способів пізнання і тим самим каталізувати особистісні зв’язки студентів із навколишнім світом. Мистецтво та наука взаємодіють з одним і тим самим буттям, проте відображають його по-різному - за допомогою чуттєвих або раціональних сфер [91].

Наука пізнає реальний об’єкт, мистецтво ж формує ставлення до нього. Вагоме місце в системі підготовки студентів до естетичного виховання молодших школярів займає теоретична підготовка майбутніх педагогів, що повинна бути націлена на особистісне «присвоєння» освітньої інформації. Взаємодія наукового та художнього підходів до освоєння майбутніми фахівцями навчального матеріалу створить реальні можливості формування в майбутніх учителів початкових класів нових знань, що характеризуються вищим рівнем осмислення художніх фактів, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням дієвості та систематичності. Н. Кузьміна закликала не шукати «різницю між цими видами творчості в тому, що наука не дає нам художньої насолоди, а мистецтво якраз покликане давати її. Наука відкриває нам нові можливості для змістовної художньої насолоди» [47, с. 14].

Таким чином, при побудові педагогічного процесу, по-перше, доцільно ознайомити студентів з алгоритмами естетико-виховної роботи з естетичного виховання молодших школярів; по-друге, запропоновані алгоритми повинні не обмежувати, а створювати простір для педагогічної творчості. У філософських словниках підкреслюється, що побудова алгоритмів для багатьох процесів розумової діяльності людини сприяє їх автоматизації й «вивільняє» особистість для творчості.

Важливо акцентувати увагу майбутніх педагогів на етапах (підготовчий, основний, підсумковий) діяльності, на прикладах презентувати їх зміст та спонукати студентів до створення власних алгоритмів. Так, у підготовчому етапі доцільно передбачити засоби (конкретні твори мистецтва, об’єкти, явища навколишнього та ін.) забезпечення діяльності, в основному - ознайомити майбутніх педагогів з особливостями взаємодії учасників навчально- виховного процесу, у підсумковому - передбачити систему дій з метою закріплення сформульованих учнями висновків [54]. У контексті підготовки майбутніх фахівців до естетичного виховання дитини вважаємо за необхідне ознайомити студентів із певною системою вказівок та орієнтирів, які сприятимуть ефективному формуванню досвіду молодших школярів. Умова опанування студентами алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами ґрунтується на теорії поетапного формування розумових дій П. Гальперіна [70].

Також можна практикувати, окрім створення майбутніми фахівцями індивідуальних алгоритмів, моделювання групових та колективних систем вказівок та орієнтирів із використанням інтерактивних технологій навчання («Мікрофон», «Коло ідей», «Незакінчене речення», «Аналіз ситуацій», «Мозковий штурм» та ін.) як «інструмент освоєння нового досвіду» [72]. При цьому викладач виступає в ролі консультанта- фасилітатора, що займає позицію помічника, спрямовує процес обміну інформацією, супроводжує власний пошук студентами можливих варіантів розв’язання проблеми, сприяє знаходженню рішень, формулюванню висновків тощо. Доцільно залучати майбутніх педагогів в ігрову діяльність та ознайомити їх з алгоритмами естетичних ігор для молодших школярів. Роль гри в освоєнні дитиною досвіду шляхом пізнання навколишнього світу підкреслювалась у дослідженнях багатьох науковців адже в грі відбувається оперування наявним досвідом, його збагачення та уточнення [67].

Слід звернути увагу на алгоритми довготривалих естетичних ігор, що охоплюють весь навчальний рік і сприяють логічному взаємозв’язку, наступності різних форм навчально-виховної роботи в початковій школі [72].

Важливо акцентувати увагу студентів на потенційних можливостях процесу інтегративного застосування мистецтва, що передбачає взаємодію відчуттів, при якому під впливом одних аналізаторів відбувається «резонансне подразнення» інших. Використання інтеграції мистецтв є потужним засобом активізації художнього мислення особистості вчителя. Дослідниками вивчено такий феномен, як синестезія. Зокрема, Т. Рейзенкінд наголошує, що в контексті інтегрованого підходу визначаються аспекти інтеграційних механізмів на основі психологічних особливостей особистості, до яких дослідниця відносить і таке новоутворення, як синестезія [4]. О. Рудницька визначає синестезію як міжсенсорні асоціації, які виникають у суб’єкта внаслідок взаємовпливу візуальних, слухових та інших образів мистецтва і зумовлюються інтегративною природою конкретно-чуттєвого осягнення художнього смислу [50].

Необхідно активізувати художнє мислення майбутніх фахівців з метою збагачення власного естетичного досвіду.

На нашу думку, процес активізації художнього мислення майбутніх педагогів повинен ґрунтуватися на виокремлених Дж. Гілфордом шести параметрах креативності, які складають потужний базис такого мислення: здатність знаходити і ставити проблеми, генерувати велику кількість ідей, відповідати на подразники нетипово, вдосконалювати об’єкт, розв’язувати проблеми, аналізуючи і синтезуючи [4]. Учені наголошують, що завдяки сприйманню художніх творів розвиваються всі компоненти художнього мислення особистості. Так, впливаючи на світ почуттів, а через нього на інтелект, зазначає Л. Нечаєва, «мистецтво глибоко впливає на соціальну практику. Тим самим поняття «художнє мислення» входить до системи координат професійно значущих якостей особистості, охоплюючи характеристики технологічної майстерності й глибини внутрішнього світу майбутнього вчителя» [8].

У структурі художнього мислення гармонійно поєднуються емоційно-чуттєва та інтелектуально-раціональна складові, тому важливо спонукати майбутніх фахівців до глибокого аналізу внутрішнього змісту мистецьких творів, висновків, логічних узагальнень. У контексті даної вимоги доцільно організувати групову діяльність майбутніх педагогів з метою пошуку сюжету художньо-творчого продукту та виражальних засобів його втілення. Варто також практикувати роботу всієї студентської аудиторії над спільним завданням. У процесі організації художньо-творчої діяльності та розробки мистецьких завдань слід ураховувати специфіку майбутньої професійної діяльності вчителя початкових класів та безпосередньо особливості структури і функціонування естетичного досвіду молодшого школяра.

Важливо акцентувати увагу студентів на потенційних можливостях процесу інтегративного застосування мистецтва, що передбачає взаємодію відчуттів, при якому під впливом одних аналізаторів відбувається «резонансне подразнення» інших. Використання інтеграції мистецтв є потужним засобом активізації художнього мислення особистості вчителя. Дослідниками вивчено такий феномен, як синестезія. Зокрема, Т. Рейзенкінд наголошує, що в контексті інтегрованого підходу визначаються аспекти інтеграційних механізмів на основі психологічних особливостей особистості, до яких дослідниця відносить і таке новоутворення, як синестезія [4]. О. Рудницька визначає синестезію як міжсенсорні асоціації, які виникають у суб’єкта внаслідок взаємовпливу візуальних, слухових та інших образів мистецтва і зумовлюються інтегративною природою конкретно-чуттєвого осягнення художнього смислу [5]. Також доцільно спонукати майбутніх фахівців на виявлення педагогічних помилок та причин неправильного інтегративного використання різних видів мистецтв. На нашу думку, художнє мислення - синтезований процес пізнання навколишнього, основою і результатом якого є художній образ, який асоціативно, метафорично, емоційно-образно узагальнює дійсність. З метою забезпечення педагогами продуктивного контакту молодших школярів із красою та своєрідністю навколишнього, ефективного використання художніх образів мистецтва, доцільно в підготовці вчителя початкових класів сприяти активізації його художнього мислення засобами художньо-творчої діяльності. Художнє мислення вчителя сприятиме його виразності, винахідливості, ініціативності, варіативності в доборі методів, форм навчально-виховної роботи з молодшими школярами.

Педагогічна практика є необхідною частиною єдиного навчально- виховного процесу підготовки вчителів початкових класів до естетичного виховання дитини, що розв’язує завдання формування та удосконалення навичок естетико-виховної роботи з молодшими школярами [78].

Однією з важливих умов підвищення ефективності педагогічної практики в системі підготовки майбутніх фахівців до естетичного виховання молодших школярів вважаємо посилення її естетичної спрямованості. Вчені зазначають, що «педагогічна практика, включаючи студентів у реальний педагогічний процес, складовою якого є естетичне виховання учнів, актуалізує систему теоретичних знань з естетики, мистецтвознавства, з психології, педагогіки і методики естетичного виховання, озброює системою спеціальний умінь і навичок» [4].

Таким чином, підготовка студентів до ефективного забезпечення процесу естетичного виховання молодших школярів, безумовно, потребує посилення естетико-виховної спрямованості педагогічної практики, забезпечення її комплексного характеру, органічного взаємозв’язку з вивченням психолого-педагогічних курсів, спецсемінарів та спецкурсів.

Аналіз наукових досліджень у контексті формування естетичної культури особистості засвідчує підвищення активності в дослідженні проблеми естетичного виховання майбутнього вчителя та естетичного виховання дитини. Аналіз навчальних програм виявив, що вчитель початкових класів повинен бути готовим до формування цілісного естетичного досвіду особистості дитини. Наразі відбувається активний пошук нових концепцій та моделей освіти, методів, технологій навчання і виховання майбутніх педагогів, серед яких завдання підготовки студентів до естетичного виховання дітей займає вагоме місце [78]. Науковою громадськістю розробляються різноманітні інноваційні технології та методики, що характеризуються переходом від репродуктивних форм і методів організації навчально-виховного процесу [72].

З’ясовано, що у структурі кваліфікаційної характеристики фахівця повинен міститися поряд зі спеціальними знаннями, практичними вміннями, навичками ще й потужний естетичний компонент. У зв’язку з цим у нашій роботі здійснено дефінітивний аналіз поняття «естетичне виховання», обґрунтовано його сутність, виокремлено структуру, а також обґрунтовано місце естетичного виховання у формуванні особистості молодшого школяра.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовано такі педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду дитини: забезпечення взаємодії наукового та художнього підходів до професійно- орієнтованої підготовки педагогів; опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами; активізація художнього мислення майбутніх фахівців із метою збагачення власного естетичного досвіду; залучення студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі проходження різних видів педагогічної практики.

Докладніше схарактеризуємо педагогічні умови реалізації естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

1.3 Наукове обґрунтування умов реалізації готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

Останнім часом спостерігаються негативні тенденції в сфері освіти, у тому числі й вузівської, пов'язані як зі зниженням широкої соціальної мотивації навчання, соціальної цінності освіти, так і з феноменом девальвації дорослості, що відображає втрату цінності дорослості, а отже, відповідальності, зрілості, селфменеджменту й самоорганізації. Така зміна культурного фону істотно модифікує регулятивну роль тих психологічних чинників навчання, що розглядаються як значущі у забезпеченні навчальної успішності.

На сьогоденному етапі трансформації суспільства істотно змінюються зовнішні (соціальні) мотиви навчання, соціальна престижність вищої освіти, значущість професії, потреби суспільства у фахівцях певного напряму, уявлення студента про власну реалізацію, що суттєво модифікує внутрішні регуляторні ресурси особистості. Регуляторним компонентом навчальної діяльності виступає мотивація навчання, яка не тільки забезпечує високу результативність навчання при безпосередньому педагогічному впливі, але й пролонгує пізнавальну активність студентів і перетворює зовнішню регуляцію в саморегуляцію. Інтерес до мотивації навчання посилився із впровадженням кредитно-модульної системи навчання, що передбачає суттєве збільшення частки самостійної роботи у навчально-професійній діяльності і орієнтована на «зрілу», відповідальну особистість студента, здатну приймати рішення й діяти самостійно. Перш за все, рівень особистісної зрілості знаходить своє втілення у системі мотивів, які є основою функціонування будь-якого виду діяльності, у тому числі й навчальної.

Структура мотивів студента, сформована за час навчання у вищому навчальному закладі, стає стрижневим витвором особистості майбутнього фахівця, що робить розвиток «позитивних» навчальних мотивів невід’ємною складовою виховання особистості студента.

Проблема мотивації навчання є однією з центральних у педагогічній психології, оскільки і результат, і процес засвоєння знань значною мірою залежать від залученості до навчального процесу, зацікавленості особистості тих, хто навчається [1]. Експериментально було доведено [3], що позитивна професійна мотивація може виступати чинником компенсації недостатності спеціальних здібностей, а негативна мотивація не заповнюється навіть високим рівнем їхнього розвитку.

Складність і багатоаспектність проблеми мотивації зумовлюють багатовимірність у розумінні її сутності, природи, структури, а також функцій окремих мотивів. Значна кількість досліджень мотивації навчальної діяльності несе на собі відбиток недоліків у поглядах на мотивацію і мотив, які існують у психології. Під мотивом навчальної діяльності розуміють усі чинники, які зумовлюють вияви навчальної активності: мету, потреби, установки, почуття обов'язку, інтереси, тощо.

У психолого-педагогічній літературі не існує єдиного розуміння навчальної мотивації та класифікації навчальних мотивів.

Навчальна мотивація виступає окремий вид мотивації, що включено в діяльність навчання або навчальну діяльність Як і для будь-якого іншого виду діяльності, навчальна мотивація визначається низкою специфічних для цієї діяльності чинників [35]:

·        освітньою системою, закладом освіти, де відбувається навчальна діяльність;

·        особливостями організації освітнього процесу;

·        особливостями суб’єктів навчальної діяльності (вік, стать, інтелектуальний розвиток, здібності, рівень домагань, самооцінка, взаємодія із соціальним оточенням);

·        суб’єктними особливостями педагога і, передусім, системою його відношень до учня (студента);

·        специфікою навчальної дисципліни.

Крім того, навчальна мотивація характеризується складною структурою, системністю, спрямованістю, динамічністю, стійкістю і пов’язана з рівнем інтелектуального розвитку і характером навчальної діяльності.

А. Маркова підкреслювала ієрархічність її побудови: до її складу входять потреби в навчанні, мета навчання, емоції, ставлення та інтерес.

О. Карпова у дослідженні мотиваційної сфери особистості у навчальній діяльності запропонувала розглядати її як інтегративний ефект взаємодії двох основних категорій детермінант - загальних і специфічних. Загальна категорія складається із детермінант власне особистісного плану (ступеня організації структури особистості та її мотиваційної сфери); специфічна категорія містить чинники діяльнісного плану: основні характеристики змісту і структури навчальної діяльності, умови її організації.

Навчальна діяльність є полімотивованою [8]. Прийнято виділяти три види джерел активності: внутрішні, зовнішні й особистісні.

До внутрішніх джерел навчальної мотивації відносять пізнавальні та соціальні потреби (прагнення до соціально схвалюваних дій і досягнень).

Зовнішні джерела навчальної мотивації визначаються умовами життєдіяльності учня, до яких відносяться вимоги, очікування та можливості. Вимоги пов’язані з необхідністю дотримання соціальних норм поведінки, спілкування та діяльності. Очікування характеризують відношення суспільства до учіння як норми поведінки, що приймаються людиною і дозволяють переборювати труднощі, пов’язані зі здійсненням навчальної діяльності. Можливості - це об’єктивні умови, які необхідні для розгортання навчальної діяльності.

До числа особистісних джерел належать інтереси, потреби, установки, ідеали, стереотипи, які обумовлюють прагнення самовдосконалення, самоствердження і самореалізації у навчальній та інших видах діяльності.

Рисунок 1.4 - Групи мотивів

На основі зазначених вище джерел активності виділяють [8] такі групи мотивів, які представлені на рисунку 1.4:

·        соціальні;

·        пізнавальні;

·        особистісні.

Опанування знаннями уміннями і навичками естетичного виховання у контексті навчання грамоти відбувається під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови».

Наступна педагогічна умова систематичне залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови» ґрунтується на врахуванні принципу систематичності. сутність цього принципу полягає у тому, що пізнання навколишнього світу можливе лише в межах певної системи; водночас, кожна наука представляє собою систему знань, що об’єднані між собою внутрішніми зв’язками. Виходячи з цього, принцип передбачає врахування логіки конкретної науки та мисленнєвих можливостей студентів, з метою послідовного розгортання змісту знань, способів діяльності, які повинні враховуватися у навчальних програмах, підручниках, посібниках, тобто дотримання такого ж порядку засвоєння знань, формування умінь та навичок. Водночас, попередній рівень засвоєння знань студентів має бути фундаментом для ефективного засвоєння наступної частки знань, тобто має відбуватися реалізація закономірності щодо оволодіння знаннями за моделлю концентричної спіралі. Принцип систематичності та послідовності має важливе значення на рівні міжпредметних зв’язків, тому ці зв’язки повинні бути враховані під час складання робочих навчальних планів [1]

Уважаємо, що систематичний підхід до залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови» можливий за таких умов:

·        удосконалення відомих та пошуку нових методів і форм організації залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови» із відповідним урахуванням зміни системи підготовки фахівців із вищою освітою, структури та змісту навчання;

·        використання комплексів технічних і дидактичних засобів, які б забезпечували взаємозв’язок аудиторної та позааудиторної форм роботи;

·        методичне й матеріально-технічне забезпечення процесу навчально-пізнавальної діяльності;

·        забезпечення науково обґрунтованої організації самостійної пізнавальної діяльності студентів перших курсів, що дає можливість прискорити процес адаптації.

Ці умови дадуть змогу здійснити фундаментальність професійної підготовки майбутнього спеціаліста, сформувати в нього навички організації самостійної пізнавальної діяльності, що в подальшому уможливить вирішення питання залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови».

Сучасна освітня ситуація вимагає нових технологій підготовки студентів до майбутньої професії, які б забезпечували творчу самореалізацію в соціокультурному просторі, розвивали теоретичний та емпіричний стиль мислення. На жаль, традиційна модель освіти, що спрямована лише на передачу знань, умінь та навичок, не відповідає вимогам сучасності. Діяльність викладача вищої школи зазнає переорієнтації від інформаційного до організаційного в керівництві самостійною навчально-пізнавальною, науково-дослідною і професійно-практичною діяльністю студентів із використанням інноваційних технологій. [72] Найкраще цим вимогам відповідають технології інтерактивного навчання.

Інтерактивне навчання - спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну і цілком передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент буде відчувати свою успішність, професійну спроможність. Інтерактивними можна назвати ті технології, які здійснюються шляхом активної взаємодії студентів у процесі навчання [72].

У результаті аналізу наукової літератури можна зробити висновок про те, що проблема здійснення естетичного виховання набула в Україні величезного суспільного значення, науковцями визначено форми, методи та засоби організації естетичного виховання школярів. До форм віднесено: семінари, екскурсії, гуртки, уроки, бесіди, диспути, колективні творчі справи. До засобів належать: художні та літературні твори, музика, мистецтво, кіно, театр, народний фольклор. Серед методів виділяють методи формування естетичних знань, методи організації естетичної діяльності і формування досвіду поведінки, методи стимулювання, методи самовиховання.

Підготовка студентів до ефективного забезпечення процесу естетичного виховання молодших школярів, безумовно, потребує посилення естетико-виховної спрямованості педагогічної практики, забезпечення її комплексного характеру, органічного взаємозв’язку з вивченням психолого-педагогічних курсів, спецсемінарів та спецкурсів. Формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти необхідно здійснювати під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови».

Науковцями схарактеризовано форми, методи та засоби організації естетичного виховання.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовано такі педагогічні засади ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду дитини: забезпечення взаємодії наукового та художнього підходів до професійно-орієнтованої підготовки педагогів; опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами; активізація художнього мислення майбутніх фахівців із метою збагачення власного естетичного досвіду; залучення студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі проходження різних видів педагогічної практики.

Нами було обґрунтовано наступні педагогічні умови організації даної роботи, що зумовило необхідність їх реалізації:

·        формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання;

·        систематичне залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови»;

·        організація професійно спрямованої освіти студентів з використанням інтерактивних технологій.

Перевірка ефективності даних педагогічних умов обумовлює організацію та проведення педагогічного експерименту.

2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

.1 Організація педагогічного експерименту

Згідно з метою та гіпотезою дослідження було сформульовано такі завдання експериментальної частини:

Розробити систему критеріїв та показників дослідження мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Отримати дані про наявний рівень мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання, рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників та рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Розробити систему завдань та вправ для реалізації запропонованих нами педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти та випробувати її у ході формувального етапу педагогічного експерименту в експериментальній групі.

Перевірити рівень сформованості у студентів мотивації щодо участі в в естетичному вихованні, рівень сформованості знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників та рівень рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти на контрольному етапі педагогічного експерименту.

Для втілення гіпотези нами було використано такі методи дослідження:

.        Педагогічний експеримент.

.        Анкетування.

.        Спостереження.

.        Тестування студентів.

.        Аналіз студентських робіт.

.        Математична обробка результатів.

Педагогічний експеримент проводився у 2014-2015 навчальному році на базі Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради. Загалом у педагогічному експерименті взяло участь 12 викладачів кафедри педагогіки та психології та 63 студента першого курсу факультету початкової освіти за напрямом підготовки 6.010102 Початкова освіта.

З метою визначення особливостей здійснення естетичного виховання студентів у вузі нами було проведене анкетування 8 викладачів вищої школи. Педагогам було запропоновано відповісти на такі запитання:

.        Які педагогічні чинники, на Вашу думку, сприяють підвищенню ефективності естетичного виховання студентів у навчально-виховному процесі?

.        Які форми і методи роботи зі студентами є ефективними в процесі здійснення естетичного виховання і як часто Ви їх використовуєте на заняттях?

.        Які засоби естетичного виховання частіше всього Ви використовуєте у своїй роботі?

.        Які труднощі виникають у Вас у процесі естетичного виховання студентів у ході занять?

Серед педагогічних чинників, що сприяють підвищенню рівня естетичного виховання студентів, частіше педагоги називали: врахування індивідуальних і вікових особливостей студентів; гуманізацію відносин у системі «викладач-студент»; поєднання репродуктивної й пошукової діяльності студентів, прогнозування й моделювання естетичної свідомості студентів.

В результаті аналізу одержаних результатів виявлено, що більшість викладачів (75%) використовують традиційні, «стандартні» форми і методи естетичного виховання; інтерактивні форми роботи використовує 25% викладачів. Але частота використання дуже низька: приблизно один раз у 3-4 місяці.

Серед засобів здійснення естетичного виховання увага викладачів здебільшого акцентувалась на бесіді, аналізі художніх творів, постійному контролі знань студентів; використанні активних методів навчання, хоча самі вони дотримуються «традиційних» форм і методів, вважаючи, що на нові витрачається надто багато часу, а результат однаковий.

Основні труднощі у роботі по підвищенню естетичної культури студентів багато викладачів пов`язують із недостатньо розробленим методичним апаратом підручників (37,5%), перевантаженням програм (62,5%). Серед труднощів зазначають відсутність технічних засобів навчання, методичної літератури.

Було виділено: експериментальну групу Е (31 особа) - студентський колектив, у навчанні якого були цілеспрямовано реалізовані визначені нами педагогічні умови здійснення формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти; контрольна група К (32 особи) - студентський колектив, в якому здійснювалося формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти за традиційною системою в ході занять з методики викладання української мови. Дані групи працюють за однаковими програмами з предмету «Методика викладання української мови».

З метою визначення певних особливостей досліджуваних студентських колективів було проведено констатувальний етап педагогічного експерименту, який тривав з вересня 2014 року по жовтень 2015 року. Він підпорядковувався розв’язанню таких завдань:

. Розробити критерії та показники дослідження.

. Визначити наявний рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання, рівень знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників та рівень готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти контрольної та експериментальної груп за даними критеріями.

Нами було досліджено рівень сформованості у студентів першокурсників мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання.

З цією метою, нами було розроблено систему показників.

Рівні сформованості мотивації щодо естетичної діяльності:

високий - студент розуміє необхідність естетичної діяльності, виявляє інтерес до роботи, яка сприяє естетичному вихованню;

середній - студент розуміє необхідність естетичної діяльності, не завжди виявляє інтерес до роботи, яка сприяє естетичному вихованню;

низький - студент не може сформулювати власну позицію щодо необхідності естетичної діяльності, не використовує засоби та методи роботи, які сприяють естетичному вихованню.

Для з’ясування рівня сформованості у першокурсників мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання було проведено тестування.

За результатами тестування та спостережень за роботою учнів нами було складено таблицю 2.1.

У результаті аналізу отриманих результатів виявлено, що рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання у студентів обраних груп був приблизно однаковим.

Враховуючи те, що процес формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти в першому класі спирається на знання, отримані студентами під час опанування курсу з методики викладання української мови, де особлива увага приділяється інтерактивним технологіям, було визнано за необхідне з’ясувати рівень їх знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників.

Таблиця 2.1 - Характеристика сформованості у студентів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання на констатувальному етапі педагогічного експерименту (у %)

Нами було проведено анкетування студентів обох груп із метою виявлення знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників. До опитування входило 10 запитань. Після опитування виставлялася оцінка у балах. За кожну відповідь на запитання студент міг здобути такі бали:

«0» - за неправильну відповідь (або її відсутність);

«1» - за правильну непоширену однозначну відповідь;

«2» - за правильну поширену відповідь.

Результати виявлення рівня знань студентів про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників досліджуваних груп.

Середній рівень сформованості знань студентів обох груп щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників визначали за формулою:

N сер. = х 100%, де

N сер. - середній показник рівня сформованості знань студентів₁ - загальна сума балів₂ - максимальна кількість балів

Середній рівень сформованості знань учнів у контрольній групі:

N сер. =  х 100% = 41,7%

Середній рівень сформованості знань студентів в експериментальній групі:

N сер. =  х 100% = 40,3%

Після проведення підрахунків виявлено, що вихідний рівень знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у студентів обох груп майже однаковий. Порівняльний аналіз середнього показника сформованості знань студентів представлено на рисунку 2.1.

Крім того, у процесі спостережень у ході лекційних, практичних, семінарських занять та вивчення студентських робіт нами було виявлено, що студенти цих груп мають приблизно однакові показники навчальної успішності, дисципліни, ставлення до навчання, а викладачі, що працюють з ними, - рівні педагогічної майстерності.

Рисунок 2.1 - Порівняльна характеристика сформованості знань студентів щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників в експериментальній та контрольній групах на констатувальному етапі педагогічного експерименту (у%)

Для з’ясування рівня сформованості обраної нами готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти для аналізу було використано систему відповідних показників. Охарактеризуємо їх.

Ми виділяємо чотири рівні готовності до естетичного виховання молодших школярів на уроках навчання грати: низький, середній, достатній, високий. Студенти, яких відносять до першого (низького) рівня сформованості, характеризуються слабкою пізнавальною зацікавленістю інтерактивними педагогічними технологіями, нестійким позитивним ставленням до естетичного виховання. У такого майбутнього вчителя, як правило, відсутній чіткий прояв творчих дослідницьких здібностей. Сформованість цілей власної педагогічної діяльності носить хаотичний характер. Професійна педагогічна діяльність на даному рівні відбувається за давно відпрацьованою схемою. Відсутнє бажання досліджувати педагогічні проблеми естетичного виховання на науковому рівні, низька спроможність до формування індивідуального стилю діяльності. Вчителі цього рівня практично не ознайомлені з сутністю та етапами педагогічного проектування, педагогічною рефлексією.

Середній рівень готовності до естетичного виховання першокласників характеризується нестійким пізнавальним інтересом до інтерактивної діяльності та процесу естетичного виховання. Вчителі цього рівня не мають постійної потреби в застосуванні та реалізації інтерактивних проектів, у них не сформовані цілі власного процесу естетичного виховання, мало розвинута сприйнятливість до нововведень. Учителі, які відносяться до цього рівня, знають суть окремих інтерактивних технологій, проте не ознайомлені досконало з процесом естетичного виховання, етапами його проведення. У них не розвинута педагогічна рефлексія на належному рівні, вони не в повній мірі реалізують свої творчі здібності.

Студенти, які знаходяться на достатньому рівні сформованості готовності до естетичного виховання характеризуються цілеспрямованістю, усвідомленістю необхідності запровадження та реалізації інтерактивних методів навчання, які спрямовані на естетичне виховання. Вони готові до подолання перешкод, що виникають у їх професійній діяльності, добре обізнані з відомими технологіями та методиками, намагаючись втілити їх у власній роботі, вдало здійснюють вибір мети та теми свого естетичного виховання, намагаються реалізувати комплекс необхідних умінь та навичок по застосуванню методів, прийомів та засобів естетичного виховання першокласників. Вчителі цього рівня обізнані про суть естетичного виховання, її етапи, знання з естетичного виховання займають значне місце в системі професійних знань. Активно ведуть пошук нових педагогічних технологій, частково використовують власні оригінальні методики та прийоми. Студенти такого рівня володіють технікою проведення дослідної роботи, більш відкриті для нового, прагнуть розвивати естетичні здібності своїх вихованців. У структурі педагогічного мислення важливе місце займає самооцінка та рефлексія, що дає змогу студентові модернізувати освітні проекти, здійснювати їх аналіз та відбір, коригувати свою власну учбову та професійну діяльність.

Високий рівень готовності до естетичного виховання характерний для студентів, які мають високу сприйнятливість до нововведень, володіють змістовними знаннями про нові наукові та новаторські підходи до процесу естетичного виховання. У них чітко сформовані цілі власної педагогічної діяльності, що відповідають цілям навчально-виховного процесу. Наявний високий рівень методологічних знань, володіння технологією проведення науково-дослідної роботи, складання методики власних авторських проектів. Активно та на високому рівні представлений творчий компонент діяльності, постійний пошук нових, резервних можливостей для підвищення якості педагогічної праці. Високий рівень педагогічної рефлексії дозволяє використовувати засоби діагностики та корекції власного професійного зростання. Для з’ясування рівня сформованості обраної нами готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти для аналізу було проведено анкетування.

Рисунок 2.2 - Порівняння сформованості готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти на констатувальному етапі педагогічного експерименту

За результатами анкетування та спостережень за роботою учнів нами було складено таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Характеристика рівня сформованості готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти на констатувальному етапі педагогічного експерименту (у %)

У результаті аналізу отриманих результатів виявлено, що рівень сформованості готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти у студентів обраних груп був приблизно однаковим.

Таким чином, дані, отримані в ході констатувального етапу педагогічного експерименту, свідчать про те, що на початковому етапі роботи досліджувані колективи студентів були приблизно рівними за рівнем мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання, студенти обраних класів мали приблизно однаковий рівень знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти, можлива різниця в показниках буде обумовлена особливостями організації навчального процесу, зокрема впливом цілеспрямованої реалізації запропонованих нами педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

2.2 Запровадження педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

У ході формувального етапу педагогічного експерименту дослідна робота була підпорядкована досягненню поставленої мети.

Завдання формувального етапу педагогічного експерименту були спрямовані на те, щоб:

. Забезпечити реалізацію запропонованих нами умов здійснення формування готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

. Визначити особливості роботи зі здійснення естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Формувальний етап педагогічного експерименту проходив у природних умовах, із дотриманням логіки та основних підходів до організації навчального процесу. Експериментальне навчання проводилося автором у процесі викладання курсу «Методика вивчення української мови» в експериментальній групі.

Мета реалізації першої педагогічної умови - формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання.

Нами було сформульовано задачі роботи:

. Сфокусувати увагу студентів на значенні естетичного виховання. Дати зрозуміти студентам, що у навчально-виховному процесі важливе значення має естетичне виховання.

. Постійно підтримувати у студентів інтерес до роботи зі здійснення естетичного виховання.

. Налаштувати студентів на ефективний процес пізнання, в тому числі за допомогою засобів естетичного виховання.

. Викликати у майбутніх вчителів початкових класів особистісну зацікавленість у роботі з естетичного виховання.

Для цього нами було використано систему методів: бесіди, словесне малювання, вправи, робота з прислів’ями та загадками, екскурсія до бібліотеки, виставка робіт учнів.

Нами була проведена екскурсія у бібліотеку. Тема екскурсії: «Методична скарбничка бібліотеки». Після екскурсії було організовано виставку, де учні представили свої методичні розробки з естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

Також для формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання нами було використано змагання «Словесне малювання» (Студенти-доповідач описував за допомогою прикметників певний предмет, завдання інших студентів - впізнати предмет, який описує доповідач). «Малюючи» словами, студент тренує уяву, розвиває мовлення і відчуття стилю, подібні завдання студенти охоче використовували на уроках навчання грамоти під час проходження практики.

Студентам було запропоновано порівнювати ілюстрації різних художників до одного твору. Студенти пояснювали, чому одна з картинок є більш доцільною для ілюстрації твору. Вони аргументували, чим відрізняється герой чи, навіть, загальний настрій у цих ілюстраціях. Відповіді та думки були різними. Так було студенти з’ясували, як показати першокласникам, що існують різні трактування одного й того ж образу.

Наведемо фрагмент лекції, який було проведено нами в експериментальній групі для формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

Тема лекції. Методика роботи з букварем. Перше знайомство з навчальною книгою.

. Оголошення теми та мети лекції

.1.Робота за визначенням теми лекції

Послухайте уважно загадку та спробуйте вгадати якому засобу навчання буде присвячена сьогодні лекція. Вчитель читає вірш.

Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає наш … (Буквар)

Як ви гадаєте, про який засіб навчання іде мова? Чому?

Які питання, на вашу думку, ми будемо розв’язувати на лекції? (Викладач акцентує увагу студентів на тому, що при роботі із підручником також важливо дбати про естетичне виховання).

.2. Робота з формування мотивації до навчально-виховної діяльності.

Вчитель ставить проблемне запитання до аудиторії:

Чи впливає буквар на естетичне виховання першокласників на уроках навчання грамоти? Як саме?

Першокурсники охоче виконували вправу, яка розвиває увагу до деталей художнього тексту. Оповідання чи уривок із повісті викладач читає вголос, а потім показує ілюстрацію, студенти повинні вказати в те місце, до якого відноситься ця ілюстрація; показувалося декілька ілюстрацій до різних творів, і студенти визначали, до якого фрагменту якого твору вони відносяться. Після підготовчих вправ робота викладача була спрямована на формування методичних умінь роботи з аналізу тексту: викладач пропонує пояснити студентам, чому зазначені прийоми сприяють естетичному розвитку першокласників?

Студенти на практиці реалізовували опрацьовані прийоми естетичного виховання, так було запропоновано молодшим школярам «домислювали» до прочитаного те, чого в тексті нема. Ці своєрідні імпровізації на тему прочитаного, вірно направлені педагогом, сприяють літературно-творчому розвитку, зберігаючи в той же час сприятливу для сприйняття художнього твору особливість молодших школярів - образне мислення. Робота з опрацювання подібних прийомів естетичного виховання позитивно впливає на формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Нами було використано дидактичну вправу, в якій студент читав оповідання без кінцівки. Перед майбутніми педагогами ставилося завдання скласти кінцівку оповідання. На завершальному етапі кінцівка, яку пропонували студенти, порівнювалася з кінцівкою автора твору. Першокурсники відзначали перевагу авторського тексту.

Вправа сприяла розвитку уваги до художніх деталей твору і до логіки авторської думки, формувала естетичну свідомість, естетичне відчуття краси слова.

За нашими спостереженнями в ході лекційних занять з курсу «Методика викладання української мови» у студентів розвивалось почуття прекрасного, естетичне ставлення до себе, до оточення, розвиток фантазії, уміння бачити прекрасне в літературних творах, чути, зіставляти, порівнювати тощо, що, безумовно, впливає на готовність до естетичного виховання.

Під керівництвом педагога студенти виконували не лише літературно-творчі завдання, поглиблюючи сприйняття прочитаного, але й вправи, розраховані на творче засвоєння навколишнього світу (тобто під безпосереднім життєвим враженням).

Першокурсники охоче та успішно складали казки, в яких переплітали чарівність старовинних казок, сучасна фантастика і побутова, повсякденна реальність.

За результатами спостережень нами було виявлено, що студенти експериментальної групи на лекціях з методики викладання української мови виявляли інтерес до естетичного виховання.

Мета реалізації другої умови - забезпечення систематичного впливу на майбутніх вчителів початкових класів під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови». Для реалізації даної мети нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри, в заняття включались інтегровані завдання для формування естетичної культури, робота в парах, творчі вправи.

У процесі роботи з опанування методами та прийомами естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти ставилися інтегровані завдання, пов`язані з естетичним вихованням учнів, - показати красу людських стосунків у праці, побуті; красу людської душі, природи, красу слова, твору літератури та естетичних ідеалів письменника.

Для цього нами було використано наступні педагогічні підходи:

·        актуалізація знань з метою викликати у студентів методи, прийоми, форми роботи, ознаки, характеристики процесу виховання тощо;

·        створення у студентів відповідного настрою з метою впливу на почуття, емоції, щоб викликати у студентів інтерес, чутливість до того матеріалу, що сприймається;

·        залучення студентів до процесу сприйняття різних видів мистецтва (музики, образотворчого мистецтва, хореографії, драматургії, кінофільмів тощо);

·        аналіз процесу естетичного виховання на уроках навчання грамоти на прикладі аналізу художнього твору з використанням евристичної бесіди.

У контексті підготовки майбутніх фахівців до естетичного виховання дитини вважаємо за необхідне ознайомити студентів із певною системою вказівок та орієнтирів, які сприятимуть ефективному формуванню досвіду молодших школярів.

Учені зазначають, що орієнтовна основа дії може бути повідомлена учням чи студентам у різній формі: у вигляді зразка дії, словесного пояснення з одночасним показом виконання дії, у вигляді поетапного алгоритму тощо. В освітньо-професійній програмі (ОПП) підготовки бакалавра за спеціальністю 6.010102 - «Початкова освіта» (галузевий стандарт вищої освіти) передбачені стереотипні, діагностичні та евристичні завдання діяльності педагога, що виконуються також за алгоритмом із різним рівнем складності.

Таким чином, перш за все ми ознайомили студентів з алгоритмами естетико-виховної роботи з естетичного виховання молодших школярів, які були спрямовані на створення простору для педагогічної творчості. У філософських словниках підкреслюється, що побудова алгоритмів для багатьох процесів розумової діяльності людини сприяє їх автоматизації й «вивільняє» особистість для творчості. Важливо акцентувати увагу майбутніх педагогів на етапах (підготовчий, основний, підсумковий) діяльності, на прикладах презентувати їх зміст та спонукати студентів до створення власних алгоритмів. Так, у підготовчому етапі доцільно передбачити засоби (конкретні твори мистецтва, об’єкти, явища навколишнього та ін.) забезпечення діяльності, в основному - ознайомити майбутніх педагогів з особливостями взаємодії учасників навчально-виховного процесу, у підсумковому - передбачити систему дій з метою закріплення сформульованих учнями висновків. Перш ніж презентувати майбутнім фахівцям певний алгоритм естетико-виховної роботи, доцільно залучити самих студентів у діяльність, передбачену етапами алгоритму.

Метою творчих завдань студентів із інноваційних методик було не тільки оволодіння методикою навчання учнів початкових класів за певними технологіями, а й розвиток творчих здібностей студентів, оволодіння ними необхідними уміннями і навичками роботи з активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, формування критичного мислення, здійснення виховання школярів за допомогою різноманітних форм та засобів навчання. Причому, по завершенню вивчення розділу дисциплін ми пропонували студентам підготувати фрагмент уроку, в якому висвітлено засоби, форми та методи роботи, які б сприяли саме естетичному вихованню школярів. Розроблені уроки аналізувалися під час дидактичної гри, де група студентів виступала у ролі комісії, що за певними критеріями давала оцінку урокам. За допомогою подібних вправ студенти збагачували власний методичний досвід щодо здійснення естетичного виховання.

Не менш важливим чинником у формуванні готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання молодших школярів залишається їх залучення до естетичної діяльності на заняттях. Студентам було запропоновано дидактичні ігри, сюжетно-рольові ігри, театралізацію вивченого твору. Подібні завдання були спрямовані не лише на розвиток творчої особистості майбутнього фахівця, а й на формування естетичної свідомості через мову дійових осіб, яка приносить естетичну насолоду.

Т. Бугайко вбачає необхідною умовою естетичного сприйняття твору безпосередність вражень учнів [4]. Коли учні сприймають літературного героя як живу людину, то він викликає у них естетичне почуття, стає улюбленим героєм. Коли учень хвилюється, читаючи твір, коли образ стає його улюбленим, значить йому розкрився ідейно-естетичний зміст образу.

На нашу думку, саме у взаємовідношеннях дійових осіб, у їх боротьбі розкривається ідейно-естетичний зміст художнього твору. Тому на уроках навчання грамоти ми організовували роботу так, щоб учні могли вмотивувати логіку поведінки героїв твору, їх переживання, бо саме на прикладах літературних героїв вони вчаться розбиратися у людях, виробляють критерії оцінки якостей людини, вчаться бачити, як формується людина у конкретну історичну епоху.

Отже, естетично сприйняти літературний образ - значить сприйняти його в усій повноті й багатогранності.

Таким чином, необхідно зосередити увагу студентів на тому, що естетичному вихованню учнів засобами літератури на уроках навчання грамоти необхідно надавати особливу увагу.

Наведемо зразок фрагменту уроку з теми «Букви Юю. Позначення буквою ю звуків [у] та [йу] на початку слова та складу. Складання розповіді «Режим дня» за серією малюнків», який склали студенти експериментальної групи для забезпечення естетичного виховання шестирічок.

Тема уроку. Букви Юю. Позначення буквою ю звуків [у] та [йу] на початку слова та складу. Складання розповіді «Режим дня»

.        Закріплення вивченого матеріалу

.1.     Робота в парах

(Діти повинні розмістити сюжетні малюнки, що відображають основні моменти режиму дня, в певній послідовності.)

         Перед вами є картки. Що на них зображено?

         Ваше завдання із своїм сусідом по парті розташувати ці картки так, як проходив день цих дітей.

(На дошці вчитель складає послідовно малюнки разом із учнями.)

.2.     Складання тексту за серією малюнків

За серією малюнків учні почерзі складають усні твори, розповідають їх своїм сусідам.

Після виступів учнів вчитель читає вірш про початок дня школяра, а учні доповнюють незакінчені речення.

Як прокинувся - вставай,

Ліні волі ... (не давай).

І під музику бадьору ти зарядку.... (починай).

Щоб здоровим довго жити,

Воду слід усім...(любити),

Мило, пасту, гребінець - будеш справжній...(молодець).

. Зуби добре вичищай,

Милом руки...(вимивай).

Пам'ятай про основне,

Що здоров'я...(головне).

. Але ти не поспішай, подивись спочатку,

Чи нічого не забув, чи усе в ... (порядку).

І дивись, не барись,

В школу швидко, швидко ... (мчись).

В школі, в класі не брудни,

Сміття бачиш ... (підніми).

Т. Бугайко вбачає необхідною умовою естетичного сприйняття твору безпосередність вражень учнів [4]. Коли учні сприймають літературного героя як живу людину, то він викликає у них естетичне почуття, стає улюбленим героєм. Коли учень хвилюється, читаючи твір, коли образ стає його улюбленим, значить йому розкрився ідейно-естетичний зміст образу.

На нашу думку, саме у взаємовідношеннях дійових осіб, у їх боротьбі розкривається ідейно-естетичний зміст художнього твору. Тому важливо звернути увагу студентів на той факт, що на уроках навчання грамоти організовувати роботу слід так, щоб учні могли вмотивувати логіку поведінки героїв твору, їх переживання, бо саме на прикладах літературних героїв вони вчаться розбиратися у людях, виробляють критерії оцінки якостей людини, вчаться бачити, як формується людина у конкретну історичну епоху. Отже, естетично сприйняти літературний образ - значить сприйняти його в усій повноті й багатогранності. Таким чином, акцентуємо студентів на наданні особливої уваги естетичному вихованню учнів засобами літератури на уроках навчання грамоти.

З метою реалізації третьої умови (організація професійно спрямованої освіти студентів з використанням інтерактивних технологій) нами було використано наступні методи роботи: рольові ігри, робота в парах, мозковий штурм, мікрофон, незакінчені речення тощо.

Для забезпечення мотивації студентів до використання інтерактивних форм під час уроку навчання грамоти було запропоновано записати власні судження з теми естетичного виховання першокласників і власної готовності до нього. Завдання оформлювали у вигляді есе та творів за темами «Мої очікування щодо підготовки до естетичного виховання», «Лист до самого себе», «Самооцінка готовності до естетичного виховання першокласників», «Інтерв'ю» .

З метою сприяння формуванню готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти нами були дібрані й проведені спеціальні дидактичні ігри. Перевагу було віддано тим іграм, організація яких на уроках навчання грамоти не потребувала від вчителя багато часу на приготування відповідного обладнання, а від учнів - запам’ятовування громіздких правил. Запропоновані ігри проводились під час практичних занять зі студентами.

Гра «Переставлянка»

Мета. Ознайомити дітей з прислів’ями, формувати вміння працювати з деформованим текстом; розвивати мислення, кмітливість, увагу; виховувати естетичне ставлення до природи.

Обладнання. паперові макети хмаринок, ялинок.

Завдання:

У хмаринках заховалися мудрі вислови.

Багато лісу - бережи, немає лісу - посади)

Ялинки підготували нам чудовий вислів, але завірюха розвіяла слова по всьому лісу. Зберіть вислів і поясніть його.

Спробуй прочитати їх. (Хто рубає дерево,скорочує власне життя.)

За нашими спостереженнями використання на заняттях дидактичних ігор естетичного спрямування сприяло подальшому формуванню готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Відзначимо, що участь у даних іграх сприяла прояву першокурсниками фантазії, формуванню вміння діяти у проблемних ситуаціях тощо. Спостереження за роботою студентів засвідчили, що вони працювали активно, намагалися застосовувати естетичні знання та вміння не тільки на репродуктивному, а й на творчому рівнях, вчилися зрозуміло формулювати власні думки та з’ясовувати точку зору щодо значення даних ігор для естетичного виховання першокласників.

Також майбутніми фахівцями було запропоновано створити індивідуальні алгоритми, моделювання групових та колективних систем вказівок та орієнтирів із використанням інтерактивних технологій навчання («Мікрофон», «Коло ідей», «Незакінчене речення», «Аналіз ситуацій», «Мозковий штурм» та ін.) як «інструмент освоєння нового досвіду» [72]. При цьому викладач виступає в ролі консультанта-фасилітатора, що займає позицію помічника, спрямовує процес обміну інформацією, супроводжує власний пошук студентами можливих варіантів розв’язання проблеми, сприяє знаходженню рішень, формулюванню висновків тощо.

Доцільно залучати майбутніх педагогів в ігрову діяльність та ознайомити їх з алгоритмами естетичних ігор для молодших школярів.

Роль гри в освоєнні дитиною досвіду шляхом пізнання навколишнього світу підкреслювалась у дослідженнях багатьох науковців (Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Леонтьєв, В. Роменець та ін.), адже в грі відбувається оперування наявним досвідом, його збагачення та уточнення. Особливо слід звернути увагу на алгоритми довготривалих естетичних ігор, що охоплюють весь навчальний рік і сприяють логічному взаємозв’язку, наступності різних форм навчально-виховної роботи в початковій школі.

Для активізації пізнавальної діяльності та організації професійно спрямованої освіти студентів під час практичних занять запроваджувалась робота в парах та робота в змінних трійках.

Під час вивчення теми «Ознайомлення першокласників із твором. Створення твору за планом» студенти працювали в парах, виконуючи завдання на аналіз значення у естетичному вихованні першокласників на уроках грамоти вправи «Складання усного твору за планом на тему «Горобці».

Наведемо приклад вправи для створення усного твору за планом на тему «Горобці», яку першокласники виконують на уроці навчання грамоти після екскурсії у зимовий парк.

Вправа для складання усного твору за планом на тему «Горобці».

Мета вправи: продовжувати ознайомлювати учнів із художніми творами, розвивати усне мовлення учнів, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати естетичні почуття краси слова.

План усного твору:

.        Де мешкають горобці взимку?

.        Як виглядають горобці?

.        Що робили горобці під час спостережень за ними?

.        Чи полюбляєте ви спостерігати за горобцями?

Після того, як учні розповіли свої твори, вчитель запропонував власний твір про горобця.

Горобці

Люблю горобців. Вони гніздяться біля людських осель. Веселе цвірінькання цих сміливих і розумних розбишак доноситься з-під стріхи над моїм вікном.

У горобців міцний конічний дзьоб, короткі крила, довгий хвіст. Маленькі швидкі очі сіренької задиркуватої пташки насторожено поглядають навколо. Вони весело стрибають на своїх маленьких ніжках, нервово перелітають з гілки на гілку, щось шепочуться між собою, затівають шумливі бійки.

Горобці живляться насінням, ягодами, комахами, знищують ворогів саду.

Я люблю спостерігати за цими маленькими веселими пташками.

Після прослуховування учні порівнюють естетичну красу творів, визначають, за допомогою яких слів твір вчителя став естетично насиченим.

Після виконання аналізу один з партнерів доповідає перед аудиторією про результати проведеної роботи. Студентами було зазначено, що подібні вправи сприяють усвідомленню учнями естетичної краси мови, розвитку естетичних смаків і вподобань. така робота на уроках може допомогти дітям пізнати красу мови, естетичне та художнє у змісті текстів, включення у навчальний процес не лише розуму і пам’яті, а й всіх органів відчуття, а головне вплинути на чуттєву та емоційну сферу дитини, завдяки чому вони адекватно відгукуються своїми емоціями, почуттями, переживаннями на художні твори. Отже, студенти доводили ефективність запропонованої роботи для естетичного виховання першокласників працюючи в парах.

Також на лекційному занятті з теми «Розвиток усного мовлення молодших школярів» студентам було запропоновано взяти інтерв’ю один в одного. Студенти в парі складали запитання для інтервьюіруємого з метою виявлення рівня професійно спрямованої на естетичне виховання освіти студентів. Такий вид діяльності в парах вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, не дає змоги жодному із учасників ухилитися від виконання завдання, і тим самим спонукає їх до спільної та активної роботи.

З метою вирішення проблеми організації професійно спрямованої освіти студентів на основі стимулювання творчої активності, нами було використано метод «мозковий штурм». Особливістю даного методу є висловлення учасниками обговорення якомога більшої кількості варіантів рішень, в тому числі найфантастичніших. Потім із загального числа висловлених ідей відбирають найбільш вдалі, які можуть бути використані на практиці.

За допомогою даного методу студенти аналізували значення дидактичної вправи, в якій учитель читав оповідання без кінцівки. Перед учнями ставилося завдання скласти кінцівку оповідання. На завершальному етапі кінцівка, яку пропонували учні, порівнювалася з кінцівкою автора твору. Учні відзначали перевагу авторського тексту. Результатами аналізу даної вправи студенти мали показати значення подібного виду роботи для естетичного виховання першокласників, його доцільність, ефективність та знайти шляхи вдосконалення здійснення естетичного виховання.

Також за допомогою інтерактивного методу «мозковий штурм» студенти розв’язували завдання наступного характеру: студентам були запропоновані сюжетні ілюстрації художників на одну тему, необхідно довести значення даних ілюстрацій для естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти, навести конкретні вправи та обрати серед запропонованих вправ найефективніші.

За результатами проведеної вправи було студенти визначили наступні варіанти вправ: запропонувати учням порівняти ілюстрації різних художників до одного твору та пояснити, чому одна з картинок їм подобається більше. аргументувати, чим відрізняється герой чи, навіть, загальний настрій у цих ілюстраціях. Так вони доведуть до учнів, що існують різні трактування одного й того ж образу.

Активною формою інтерактивної роботи було створення студентами фрагментів уроків з навчання грамоти у першому класі. Робота проходила у змінних трійках. Вся експериментальна група студентів розподілялась по три особи на одну дослідну групу. Кожна дослідна група отримувала завдання підготувати певний етап уроку навчання грамоти таким чином, щоб у ньому чітко простежувалось формування естетичної культури першокласників. По завершенню формування етапу уроку члени різних дослідних груп мінялись один з одним і презентували свої наробки. Інші студенти виступали у ролі експертів роботи інших членів та доповідачів власного етапу уроку. Таким чином всі студенти обмінювались думками щодо ефективнішого застосування знань з формування естетичної культури першокласників, вміння доцільно використовувати методи та засоби естетичного виховання.

Наведемо фрагмент уроку, який було створено студентами під час практичного заняття, використовуючи метод змінних трійок. Тема уроку. Букви Її. Позначення буквою ї звуків [і], [йі] і м’якості попереднього приголосного. Звуковий аналіз слів. Читання текстів, бесіда за змістом.

. Актуалізація опорних знань

.1.Робота за лексичним матеріалом вірша В.Бичко «Зима»

Послухайте уважно вірш українського письменника Валентина Бичка та спробуйте вгадати назву цього вірша. Вчитель читає вірш.

Дорога біла стелеться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

І ліс дріма. Безлистною

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер-сніговик.

Як ви гадаєте, яку назву дав письменник цьому віршу? Чому?

Спробуйте назвати ті слова, якими Валентин Бичко намалював зиму.

.2. Робота над розвитком словникового запасу учнів.

Якими словами Ви можете змалювати зиму? Назвіть їх.

Роздивіться картину «Русская зима» Н.С. Крилова. Якими фарбами користувався художник, щоб передати нам красу зимових пейзажів?

Спробуйте змалювати красу зимових пейзажів цієї картини словами.

. Узагальнення вивченого матеріалу

.4. Дидактична гра «Поети»

Хід гри.

На дошці записаний вірш, у якому не вистачає слова у римованому рядку. Учні вибирають зображення, які відповідають словам, що необхідно вставити у рядки.

Сійся жито і пшениця,

Виросте всього доволі

Буде дітям - … (паляниця)

На широкім житнім … (полі)

Для веселої малечі

Запеклося сонце в хлібі,

Бублик вигляне із … (печі)

Хто зростив його - спасибі.

А рум’яний … (колобок)

Скочить прямо на зубок.

З метою показу ефективності запропонованого фрагменту уроку студентам було запропоновано використати даний урок під час проходження практики. Студенти відзначили, що першокласники охоче виконували вправи, які розвивають увагу до деталей художнього тексту. Оповідання чи уривок із повісті вчитель читає вголос, а потім учням показує ілюстрацію, вони повинні вказати в те місце, до якого відноситься ця ілюстрація. Молодші школярі «домислювали» до прочитаного те, чого в тексті нема. Ці своєрідні імпровізації на тему прочитаного, вірно направлені педагогом, сприяють літературно-творчому розвитку, зберігаючи в той же час сприятливу для сприйняття художнього твору особливість молодших школярів - образне мислення. Вправа сприяла розвитку уваги до художніх деталей твору і до логіки авторської думки, формувала естетичну свідомість, естетичне відчуття краси слова.

Першокласникам було запропоновано розповісти випадок із свого життя, описати літо, проведене на дачі, в таборі, розповісти про свого песика, котика, про молодшого братика чи сестричку. Запропоновані завдання вони робили за аналогією з прочитаного вчителем твору, що розвивало естетичне ставлення дитини до себе, до оточення, до природи. Школярі охоче та успішно складали казки, в яких переплітали чарівність старовинних казок, сучасна фантастика і побутова, повсякденна реальність.

Отже, в експериментальній групі нами було використано систему завдань та вправ для реалізації зазначених педагогічних умов організації роботи з формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти .

.3 Аналіз результатів дослідження

Метою проведення контрольного етапу дослідно-експериментальної роботи було визначення динаміки рівня сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти, що потенційно дає можливість оцінити ефективність реалізованих нами педагогічних умов здійснення естетичного виховання молодших школярів.

Таблиця 2.4 - Порівняльна характеристика результатів сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання в експериментальній групі (у %)

Рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання за результатами тестування першокурсників.

Отже, з таблиці видно, що рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання першокурсників в експериментальній групі значно збільшився. Так, приріст високого рівня склав 3,2%, середнього на - 3,3%, низького знизився на 6,5%.

Таблиця 2.5 - Порівняльна характеристика результатів сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання в контрольній групі (у %)

Аналізуючи таблицю 2.5, можна зробити висновок, що рівень сформованості мотивації першокурсників усвідомленої роботи з естетичного виховання контрольній групі збільшився також. Але приріст мотивації був невеликим. Так, приріст високого рівня не зафіксовано, середнього склав 3,1%, низького знизився на 3,1%.

Для визначення ефективності експериментальної роботи ми пропонували учням серію контрольних питань. Це були питання на визначення змістовності і дієвості знань, набутих першокурсниками у процесі підготовки їх до естетичного виховання в ході уроків навчання грамоти.

Результати повторного опитування учнів подано у Додатках Л, М.

Середній рівень сформованості знань про естетичну красу слова учнів контрольної групи розраховано нами за формулою:

N сер. =  х 100% = 42,2%

Середній рівень сформованості знань про естетичну красу слова учнів експериментальної групи розраховано нами за формулою:

N сер. =  х 100% = 45,8%

Порівняльний аналіз середнього показника сформованості знань про естетичну красу слова представлено на рис. 2.2.

Отримані на контрольному етапі дослідно-експериментальної роботи результати ми порівняли також із результатами констатувального етапу педагогічного експерименту з метою отримання об’єктивнішої інформації про вплив реалізованих нами педагогічних умов на формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

В результаті виявлено, що рівень знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у студентів контрольної та експериментальної груп збільшився. Проте, зміни в обраних нами групах якісно відрізнялись. Нами було зафіксовано значне збільшення рівня знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у студентів експериментальної групи у порівнянні з результатами, що показали учні контрольної групи. Так, приріст показника рівня знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у контрольній групі склав 0,5%, у той час як в експериментальній групі приріст склав 5,5%.

Рисунок 2.2 - Порівняльний аналіз знань студентів в контрольній та експериментальній групі на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

Порівняльний аналіз набутих рівнів знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників в контрольній та експериментальній групах представлено в таблиці 2.6 та на рисунку 2.3.

Таблиця 2.6 - Порівняльна характеристика результатів експерименту в експериментальній та контрольній групах (у %)

Рисунок 2.3 - Порівняльна характеристика результатів експерименту в експериментальній та контрольній групах (у %)

Отже, з порівняльних рисунків видно, що рівень готовності до естетичного виховання студентів експериментальної групи значно збільшився. Так, приріст високого рівня склав 3,2%, достатнього рівня 12,8%, середнього рівня на 9,6%, а низький рівень зменшився на 25,6%.

У контрольній групі приріст зазначених умінь також був позитивним. Так, приріст готовності до естетичного виховання на високому рівні не змінився, на достатньому збільшився на 3,1%, середній - на 3,1%, низький зменшився на 6,2%.

Таким чином, запропоновані нами педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти сприяли позитивним змінам у рівні мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти. Підтвердження позитивних наслідків проведеного педагогічного експерименту підтвердило правильність висунутої нами гіпотези, мети, завдань і шляхів їх реалізації на заняттях з методики вивчення української мови та засвідчило ефективність запропонованих нами педагогічних умов.

Таблиця 2.6 - Порівняльна характеристика результатів експерименту з визначення рівня знань студентів в контрольній та експериментальній групах (у %)

Рисунок 2.3 - Порівняльна характеристика сформованості знань першокурсників в експериментальній та контрольній групах (у %)

Дослідно-експериментальна робота містила констатувальний, формувальний та контрольний етапи педагогічного експерименту. Нами було вибрано контрольну та експериментальну групи. У якості критеріїв дослідження нами було обрано: мотивацію щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Результати констатувального етапу педагогічного експерименту засвідчили приблизно однаковий рівень студентів обох груп за всіма критеріями.

Програма формувального етапу педагогічного експерименту передбачала цілеспрямовану реалізацію визначених нами педагогічних умов із метою цілеспрямованого впливу на формування у студентів експериментальної групи мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Для реалізації першої умови - формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання - нами було реалізовано наступні підходи: бесіди, словесне малювання, вправи, робота з прислів’ями та загадками, екскурсія до бібліотеки, виставка робіт учнів.

З метою реалізації другої педагогічної умови - систематичне залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови» - нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри робота в пара розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри, в заняття включались інтегровані завдання для формування естетичної культури, робота в парах, творчі вправи тощо.

Для реалізації третьої умови - організація професійно спрямованої освіти студентів з використанням інтерактивних технологій - нами було використано наступні методи роботи: рольові ігри, робота в парах, мозковий штурм, мікрофон, незакінчені речення. У результаті проведення контрольного етапу педагогічного експерименту зафіксовано значні позитивні зміни в показниках мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання. Зокрема, в цій групі приріст мотивації щодо участі в естетичній діяльності на високому рівні склав 3,2%, на середньому - 3,3%, на низькому знизився на 6,5%. У контрольній групі також відбулись невеликі позитивні зрушення в зазначених напрямках. Зокрема, приріст мотивацї щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання на високому рівні не зафіксовано, на середньому - 3,1%, на низькому знизився на 3,1%. У експериментальній групі приріст показників рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників 5,5%. Приріст показників рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у контрольній групі склав 0,5%. Рівень готовності до естетичного виховання студентів експериментальної групи значно збільшився. Так, приріст високого рівня склав 3,2%, достатнього рівня 12,8%, середнього рівня на 9,6%, а низький рівень зменшився на 25,6%. У контрольній групі приріст зазначених умінь також був позитивним. Так, приріст готовності до естетичного виховання на високому рівні не змінився, на достатньому збільшився на 3,1%, середній - на 6,2%, низький зменшився на 9,3%.

Таким чином, констатація позитивних наслідків проведеного експерименту підтвердила правильність висунутої нами гіпотези, мети, завдань і шляхів їх реалізації та засвідчила ефективність запропонованих педагогічних умов здійснення формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

3. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

.1 Загальні питання охорони праці

Сформована екологічна ситуація в Україні характеризується високим рівнем забруднення навколишнього середовища, небезпекою шкідливого впливу на природу та людину та погіршенням екологічного стану. Це надає великого значення проблемі охорони праці й навколишнього середовища, змушує підприємства прагнути до створення безпечних умов праці, а також до обмеження шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Охорона праці є обов'язковим і важливим елементом організації будь-якого підприємства.

Охорона праці - система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і коштів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці [37].

Питання охорони праці на підприємстві мають величезне значення та регулюються державою.

Правовими основами охорони праці регулюються організація роботи в області охорони праці у виробничому процесі, планування й фінансування заходів, структура служби, нагляд і контроль, розслідування і облік нещасних випадків, компенсація матеріального збитку, відповідальність за порушення вимог охорони праці і т.д.

З охороною праці щільно пов’язана ергономіка, яка вивчає людину і її діяльність в умовах сучасного виробництва з метою досягнення максимальної пристосованості до людини засобів виробництва та факторів виробничого середовища, що мають вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

Питання, що стосуються навколишнього середовища, актуальні, тому що вони є джерелом ресурсів для життя і діяльності людини.

Під охороною навколишнього середовища розуміють заходи, що спрямовані на збереження земельних ресурсів, надр, лісів, водоймищ, атмосфери та інше.

Для поліпшення екологічної ситуації в Україні необхідно вдосконалювати закони, що стосуються питань охорони навколишнього середовища, знизити шкідливі викиди на підприємствах, зробити заміну застарілого обладнання, забезпечити такий стан суспільних відносин, який сприяв би досягненню гармонії екологічних і економічних інтересів суспільства.

Вимоги з охорони праці визначаються законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами й інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці.

Охорона праці в Україні визначається Законом України про охорону праці, Системою стандартів безпеки праці (ССБТ), санітарними нормами і правилами, спеціальними міжгалузевими (ДНАОП) і галузевими (НАОП) нормами та стандартами, СНиПами, ДСТУ.

Серед категорій, за допомогою яких прийнято характеризувати підприємство, звичайно виділяють економічні й технологічні показники. Однак, вони займають провідне положення лише в тому випадку, якщо дотримано основну умову діяльності підприємства як суб'єкта господарювання − забезпечується безпека виробничих процесів і трудової діяльності індивіда. Дипломна робота на тему «Формування готовності майбутніх вчителів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти» виконувалась на навчального закладу. Усі питання охорони праці і навколишнього середовища розглянуто на прикладі навчальної аудиторії - стосовно до умов праці користувачів ЕОМ.

Актуальність теми розділу полягає в тому, що дотримування стандартів та норм охорони праці дозволяє знизити або виключити вплив шкідливих та небезпечних факторів на організм людини.

3.2 Управління охороною праці

Управління охороною праці на підприємстві − це сукупність дій службових осіб, що здійснюються на підставі постійного аналізу інформації про стан охорони праці на всіх робочих місцях для поліпшення та підтримання його на певному рівні відповідно до законодавчих та нормативних актів [37]. Система управління охороною праці в галузі освіти представлено на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 - Система управління охороною праці в галузі освіти

Метою управління охороною праці (УОП) - є всебічне сприяння виконанню вимог, які повністю ліквідують, нейтралізують або знижують до допустимих норм вплив на працюючих небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, забезпечують усунення джерел небезпеки, ізолювання від них персоналу, використання засобів, що усувають небезпечні ситуації та підвищують технічну безпеку, створюють надійні санітарно-гігієнічні та ергономічні умови. УОП передбачає встановлення конкретних кількісних показників діяльності виробничих підрозділів, підтримування котрих в заданих межах забезпечує досягнення основної мети.

.3 Характеристика виробничого приміщення

Навчальна аудиторія знаходиться на другому поверсі двоповерхової будівлі. Площа приміщення складає 63 м² та розрахована на 10 робочих місця. Робоче місце одного користувача ЕОМ складає 6,3 м².

Дамо загальну характеристику виробничого приміщення в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Характеристика виробничого приміщення

Найменування показника	Значення показника, од. вимір.	Критерій (обґрунтування) вибору значення показника	Позначення й найменування регламентуючого документу
1. Габаритні розміри приміщень, кількість робочих місць	7х9х4 м, 10 роб.місць	Комфортні умови праці	СНип 2.09.04-87
2. Умови мікроклімату	1а	Комфортні умови праці	ГОСТ 12.1.005-88 <#"862860.files/image017.gif">, деА, В, h - довжина, ширина і розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м. = H-hзв-hр, деH - геометрична висота приміщення;зв - висота звисання світильника. Зазвичай hзв = 0,2...0…0,8м;- висота робочої поверхні, hp = 0,8...1…1,0м. А=7 м, В=9 м, h = 4-0,2-0,8 = 3 м.=1,3 На основі отриманого значення і коефіцієнта використання світлового потоку η =49% У приміщенні комп’ютерного класу джерелом світла є люмінесцентні лампи типу ЛД 80-4 із значенням світлового потоку 3865 лм, які доцільно використовувати як з гігієнічної так і з економічної точок зору. Кількість світильників розраховується за формулою: Округляємо до цілого й одержуємо, що в приміщенні потрібно встановити 6 світильників. Схема розташування світильників наведена на рисунку 3.2. Рисунок 3.2 - Схема розташування світильників у приміщенні .8 Виробничий шум та вібрація Високий рівень шуму та вібрації - один з найпоширеніших шкідливих факторів на виробництві, він викликає стомлення, зниження продуктивності праці, а при тривалому впливі розлад здоров'я й навіть появу професійних захворювань. Підвищений рівень шуму впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну систему. Шум не лише погіршує самопочуття, а й знижує продуктивність праці на 10-15 відсотків. У зв’язку з цим боротьба з ним має не лише санітарно-гігієнічне, а й велике техніко-економічне значення. Гігієнічна оцінка нормування постійного шуму за ДСН 3.3.6.037-99 [29], і вібрації за ГОСТ 12.1.012-90 [23]. Рівень шуму, що допускається на робочому місці, не повинен перевищувати 50 дБа. Джерелом шуму і вібрації для працівників є наявність кондиціонерів, вентиляторів, шум від зіпсованих ламп освітлення. Таблиця 3.7 - Припустимі шуми у виробничому приміщенні Вид трудової діяльності Рівні звукового тиску, дБ, в активних смугах із середньо геометричними частотами, Гц. Еквівалентні рівні звуку, дБа Організаційно-технічні заходи захисту Адміністративна діяльність 80 71 61 54 49 45 42 40 38 50 Ремонт приміщень, застосування шумо поглинаючих матеріалів. Для зниження негативного впливу шуму та вібрації застосовують шумопоглинаючі матеріали для оздоблення приміщень, обшивку стін, яка сприяє виникненню акустичного ефекту, перфоровані стіни між навчальними кабінетами, звукопоглинаючі м’які штори. Важливе профілактичне значення мають організаційно-технічні заходи, такі, як своєчасний ремонт, догляд та відповідне зберігання обладнання. Важливу роль у боротьбі з шумом відіграють архітектурно-будівельні і планувальні рішення при проектуванні та будівництві навчальних закладів. .9 Іонізація повітря Під впливом комп’ютера на робочому місці викладача впродовж робочого дня відбувається трансформація іонного складу повітря. Позитивні іони заповнюють робоче приміщення, їхня висока концентрація в повітрі негативно впливає на розумову і фізичну працездатність, діяльність серцево-судинної системи, кровотворення, нервової системи. ДНАОП 0.03-3.06.-80 регламентує рівні іонізації повітря виробничих приміщень під час роботи за комп’ютером (табл. 3.8). • установок штучного зволоження повітря; • кондиціонерів; • примусової вентиляції; • захисних екранів і заземлень. Таблиця 3.8 - Рівні іонізації повітря виробничих приміщень під час роботи за комп’ютером Рівні Кількість іонів у 1 см3 повітря n+ n- Мінімальні значення 400 600 Оптимальні значення 1500-3000 3000-5000 Максимально-припустимі значення 50000 50000 .10 Пожежна безпека Поняття пожежна безпека означає стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення запобігає впливу на людей небезпечних факторів пожежі й забезпечує захист матеріальних цінностей. Використання електроустаткування, що відповідає класу пожежної зони приміщення категорії Д, ступінь вогнестійкості III, категорія захисту будинків від блискавки установлена ІІІ, згідно ГОСТ 12.1.004 - 31. Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі й пожежного захисту та організаційних заходів. Причини, що можуть викликати пожежу в розглянутому приміщенні, є: ·        несправність електропроводки і приладів; ·        коротке замикання електричних ланцюгів; ·        перегрів апаратури; ·        блискавка. Система запобігання пожежі виключає можливість утворення горючого середовища й появи в ньому джерел запалювання, підтримує її температуру й тиск рівнів по горючості й ін. Організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є навчання службовців правилам пожежної безпеки, розробка й реалізація норм і правил пожежної безпеки, інструкцій про порядок роботи з пожежонебезпечними матеріалами. Для евакуації людей і матеріальних цінностей розроблено схеми евакуації. Ширина, висота й пропускна здатність проходів і виходів відповідає протипожежним нормам ДБНВ.1.1 -7- 2002. Ступінь вогнестійкості будинку - II згідно ДБН В. 1.1-7-2002. Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91* забезпечується системами запобігання пожежі, протипожежного захисту, організаційно-технічними заходами. Міри систем і запобігання пожежі: 1)        контроль і профілактика ізоляції; 2)        наявність плавких вставок і запобіжників в устаткуванні; 3)        для захисту від статичної електрики використовується захисне заземлення згідно ГОСТ 12.1.030-81; 4)        захист від блискавки будинку згідно ДБН В.2.5-28-2006. Система протипожежного захисту: система електричної пожежної сигналізації оснащена димовими сповіщувачами; приміщення оснащене вуглекислотними вогнегасниками ВВК-5 у розрахунку 2 шт. на 20 м2. Робоче приміщення повинне мати два виходи. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця не повинне перевищувати 100 м. .11 Електрична безпека Технічні засоби захисту від ураження електричним струмом поділяють на колективні та індивідуальні засоби, які попереджують доторкання до елементів електромережі, що перебуває під напругою, і засоби, які забезпечують від ураження, якщо доторкання все ж таки відбулося. До основних способів і засобів електрозахисту належать:          ізоляція струмопровідних частин та її безперервний контроль;          установка обмежувальних пристосувань;          попереджуюча сигналізація та блокування;          використання малих напруг;          електричне розділення мереж;          захисне заземлення;          занулення;          вирівнювання потенціалів;          захисне відімкнення;          засоби індивідуального електрозахисту. За ступенем небезпеки ураження електричним струмом навчальне приміщення прирівнюється до приміщень без підвищеної небезпеки, відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98 [22]. .12 Охорона навколишнього середовища Закон України про «Охорону навколишнього природного середовища» був прийнятий 25 червня 1991 року (редакції Закону 1993,1996 рр.). Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів. Процес формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників під час уроків навчання грамоти не спричиняє забрудненню оточуючого середовища, а навпаки, забезпечує виховання екологічної свідомості, збереження краси і цілісності оточуючого середовища. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ Проведений теоретичний аналіз проблеми і аналіз результатів експериментального дослідження дозволили сформулювати такі загальні висновки: 1.      Актуальність формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти полягає у важливості розв’язання завдань сьогодення щодо здійснення підготовки молодих фахівців до естетичного виховання і форм естетичної свідомості підростаючого покоління. .        Проаналізувавши стан дослідження проблеми формування готовності у майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання у науковій та методичній літературі визначені педагогічні засади ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду дитини. .        Розкрито суть основних дефініцій дослідження та зв’язки між ними. В результаті аналізу літературних джерел визначено, що готовність до педагогічної діяльності - це складне соціально-психологічне явище, як інтегральний прояв ряду властивостей особистості із спрямованістю на творчу діяльність. Результативність цієї діяльності визначається не тільки освіченістю педагога, але і ступенем сформованості його мотиваційної, інтелектуальної, емоційної, вольової сфери, психофізіологічними особливостями, що забезпечують йому високу професійну працездатність, творчий підхід до справи. .        Для здійснення формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти необхідно формувати мотивацію щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання, набути знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників. .        Науково обґрунтовано педагогічні умови формування готовності у майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови»: ·        формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання; ·        систематичне залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови»; ·        організація професійно спрямованої освіти студентів з використанням інтерактивних технологій. .        Визначені критерії та показники сформованої готовності вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти. .        Зміст проведеного формувального етапу педагогічного експерименту передбачав реалізацію визначених нами педагогічних умов. Встановлено, що успішність цієї роботи визначається оптимальним вибором форм, методів та прийомів, які відповідають програмним вимогам та логіці роботи першокурсників на заняттях з «Методики вивчення української мови». Для реалізації першої умови - формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання - нами було реалізовано наступні підходи: бесіди, словесне малювання, вправи, робота з прислів’ями та загадками, екскурсія до бібліотеки, виставка робіт учнів. З метою реалізації другої педагогічної умови - систематичне залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови» - нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри робота в пара розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри, в заняття включались інтегровані завдання для формування естетичної культури, робота в парах, творчі вправи тощо. Для реалізації третьої умови - організація професійно спрямованої освіти студентів з використанням інтерактивних технологій - нами було використано наступні методи роботи: рольові ігри, робота в парах, мозковий штурм, мікрофон, незакінчені речення. Експериментальна перевірка визначених педагогічних умов довела їх ефективність, що знайшло виявлення в успішному формуванні у студентів експериментальної групи мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання, рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти. Отримані дані підтвердили висунуту гіпотезу та довели, що розроблена та реалізована нами система роботи в дидактичній системі вищої школи доречна та ефективна. Перспективами подальших пошуків у даному напрямі є: педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання у ході вивчення інших навчальних дисциплін. ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ 1.      Алферова Г. А. Формирование у будущего учителя готовности к непрерывному образованию : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец.: 13.00.01 «Теория и история педагогіки» / Г. А. Алферова. - Волгоград, 1998. - 22 с. .        Артемова Е.С. Некоторые теоретические и практические проблемы эстетического воспитания / Е.С. Артемова, О.П. Чинаева // Вопросы философии. - 1987. - № 4. - С. 63-67. .        Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Ю. К. Бабанский. - М. : Педагогика, 1982. - 185 с. .        Блонский П.П. Курс педагогіки / П.П. Блонский. - М. : Задруга, 1918. - 202 с. .        Бойко А. М. Оновлена парадигма виховання : шляхи реалізації (підготовка вчителя до формування виховуючих відносин з учнями) /А.М. Бойко. - К., 1996. - 232 с. .        Буров А.И. Предмет и содержание эстетического воспитания, его соотношение с другими видами воспитания / А.И. Буров. - М. : Просвещение, 1971. - 134 с. .        Бутенко Н.І. Естетичний досвід вчителя : теорія і практика / Н.І. Бутенко, І.А. Зязюн, М.П. Лещенко та ін. ; наук. ред. В.Г. Бутенко ; АПН України, Український НДІ естетич. освіти, Рівненський екон.-гуманіт. ін-т. - Херсон, 1997. - 214 с. .        Вайда Т. С. Формування естетичної культури студентів педвузів засобами туристсько-краєзнавчої діяльності / Т. С. Вайда. - Херсон, 1998. - 226 с. .        Витковская Н.С. Формирование эстетической культуры младших школьников / Н.С. Витковская, А.Б. Щербо, Д.Н. Джола. - К. : Рад. Шк., 1980. - 151 с. .        Волкова Н.П. Педагогіка / Н.П. Волкова. - К. : Академія, 2001. - 418 с. .        Гіптерс З.С. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання в школі / З.С. Гіптерс // Рідна школа. - 2001. - № 9. - С.60 - 63. .        Гладишевський Р. Формування готовності майбутнього педагога до застосування інформаційних технологій навчання у вищій школі / Р. Гладишевський, Л. Ковальчук // Вісник Львівського університету: Сер.: Педагогічна . - 03/2009 . - Вип.25 частина 3 . - С. 40-52. .        Глузман Н. А. Методико-математична компетентність майбутніх учителів початкових класів : [монографія] / Н. А. Глузман. - К. : ВИЩА ШКОЛА - ХХІ, 2010. - 407 с. 14.    ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. 15.    Головин Г.В. Педагогическое мастерство как средство профессионально-личностной подготовки учителя : дис. кандидата пед.наук : 13.00.01 «Теория и история педагогіки» / Г. В. Головин. - К., 1997. - 191 с. .        Гончаренко М.В. Проблеми естетичного виховання / М.В. Гончаренко. - К. : Мистецтво. 1976. - 224 с. .        Горовая В. И. Теоретические основы подготовки специалиста в условиях многоуровневого высшего образования : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра пед. наук / В. И. Горовая. - СПб., 1995. - 44 с. 18.    ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. .        ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. .        ГОСТ 12.1.009-76. ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения. .        ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности. .        ГОСТ 12.1.019-79. ССБТ. Электробезопасность. Общие требования. .        ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. Средства и методы защиты от шума Классификация. .        ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования. 25.    Григоренко Л. В. Формирование готовности студентов педвуза к профессиональной деятельности в процессе самостоятельной работы : дис.кандидата пед. наук : 13.00.01 «Теория и история педагогіки» / Л.В. Григоренко. - Кривой Рог., 1991. - 162 с. 26.    ДБН В.1.1.7-2002. Защита от пожара. Пожарная безопасность объектов строительства. Вогнестійкість будівель та споруд .        ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення. .        ДСан ПиН 3.3.2-007-98. Государственные санитарные правила и нормы работы с визуальными дисплейными терминалами электронно-вычислительных машин. Площа та об’єм робочого місця .        ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. .        ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень .        ДСТУ 2293-99. Охрана труда. Термины и определения. 32.    Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. - Минск : Изд-во Беларус. ун-та, 1976. - 175 с. .        Дьяченко М. И. Психология высшей школы / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. - Минск : Университетское, 1993. - 368 с. .        Завєтний С.О. Методологічні основи психології спілкування : навч. посібник / С. О. Завєтний, С.М. Пазиніч, О. С. Пономарьов, А.О. Харченко. - Харків : Савчук О. О., 2012. - 232 с. .        Завєтний С.О. Психологія впливу: навчально-методичний посібник / С.О.Завєтний, О.С. Пономарьов, С.М. Пазиніч, О.В. Кострікін. - Харків: НТУСГ ім. Петра Василенка, 2011. - 52 с. 36.    Закон України „Про пожежну безпеку”. Закон від 17.12.1993 № 3745-XI .        Закон України « Про охорону праці ». - Введ. 21.11.2002 р. 38.    Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII. [Електронний ресурс] - Режим доступу : www.zakon4.rada.gov. ua/laws/ show/1060 -12 <http://www.zakon4.rada.gov. ua/laws/ show/1060 -12> 39.    Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Закон від 25.06.1991 № 1264-XII 40.    Ігнатюк О.А. Формування готовності майбутнього інженера до професійного самовдосконалення: концептуальний підхід / О.А. Ігнатюк // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. - 2007. - №12. - С. 80-84 .        Кабалевський Д.Б. Эстетична культура у початковій школі / Д.Б. Кабалевський // Радянська педагогіка. - 1988. - № 7. - С. 15-18. .        Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання : Навчальний посібник / С.Г. Карпенчук.- К. : Вища школа, 1997. - 304 с. .        Кнодель Л.С. Педагогіка вищої школи: Посіб. для магістрів / Л.С. Кнодель - К.: Вид. Паливода А.В., 2008. - 267 с. .        Козак М. В. Формирование у будущих учителей готовности к пониманию и учету особенностей эмоциональных состояний младших школьников : дис.кандидата пед. наук : 13.00.01 / М. В. Козак. - К., 1995. - 168 с. .        Кон И.С. Психология ранней юности : Книга для учителя / И.С. Кон. - М. : Просвещение, 1989. - 255 с. 46.    Конституція України. Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. 47.    Кузьмина Н. В. Способности, одаренность, талант учителя (В помошь лектору) / Н. В. Кузьмина. - Л. : Знание, 1985. - 32 с. .        Кузьмінський А.І. Педагогіка у запитаннях і відповідях : Навч. посіб. Рекомендовано МОН / А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко. - К., «Знання-Прес» 2006. - 311 с. .        Курлянд З. Н. Формирование и развитие профессиональной устойчивости учителя / З. Н. Курлянд. - Одесса, 1992. - 353 с. .        Лейфа И. И. Социокультурный аспект в формировании профессиональной компетентности будущего учителя иностранного языка : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук / И. И. Лейфа. - М., 1995. - 16 с. .        Линенко А. Ф. Педагогічна діяльність і готовність до неї : [монографія] / А. Ф. Линенко. - Одеса : ОКФА, 1995. - 80 с. .        Лихачов Б.Т. Эстетика воспитания / Б.Т. Лихачов. - М. : Педагогика, 1972. - 196 с. .        Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання : навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім.Г.С.Сковороди. - 2 - е вид., випр. і доп. В.І. Лозова, Г.В. Троцко. - Харків : «ОВС», 2002. - 400 с. .        Макарова А.К. Психология профессионализма / А.К. Макарова. - М.:Международный гуманитар.фонд «Знание», 1996. - 308 с. .        Максимюк С.П. Педагогіка : Навчальний посібник / С.П. Максимюк. - К. : Кондор, 2009. 670 с 56.    Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці. - Затверджені міністром праці України 01.09.92 р., постанова № 41. 57.    Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі: Навч. посіб. / В.М. Нагаєв - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 305 с. 58.    НАПБ А.01.001-2004. Правила пожарной безопасности Украины. .        НАПБ Б.03.001-2004. Типові норми належності вогнегасників. Вибір типу та кількості вогнегасників .        НАПБ Б.03.002-2007 Нормы определения категорий помещений, зданий и наружных установок по взрывопожарной и пожарной опасности .        НПАОП 0.00-1.28-10. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. .        НПАОП 0.00-4.12-05. Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці. Інструктажі .        НПАОП 0.00-4.21-04. Типове положення про службу охорони праці. .        НПАОП 40.1-1.01-97. Правила безопасной эксплуатации электроустановок. Клас пожежонебезпечних зон та приміщень .        НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації. Електробезпека будівель та електроустановок споживачів приміщень .        НПАОП 40.1-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. 67.    Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. Л. Ортинський - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 472 с. 68.    ОСПУ-2005 Основные санитарные правила обеспечения радиационной безопасности Украины. 69.    Паласевич І.С. Педагогічний інструментарій естетичного виховання особистості школяра / І.С. Паласевич // Збірник наукових праць Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інститутуім. Тараса Шевченка. - Вип. 1 (3). - Кременець : КОГПІ ім. Тараса Шевченка, 2010. - С. 394 - 399. .        Пєхота О. М. Особистісно орієнтоване навчання: підготовка вчителя : [монографія] / О. М. Пєхота, А. М. Старєва. - Миколаїв : Іліон, 2005. - 272 с. .        Плетнева Н. Л. Формирование готовности будущего учителя к внеучебной воспитательной работе с учащимися : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец.: 13.00.01 «Теория и история педагогики» / Н. Л. Плетнева. - Екатеринбург, 1995. - 18 с. .        Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О.Пометун, Л.Пироженко.- К., 2002. - 136 с.]. .        Пономарьов О.С. Відповідальність як педагогічна категорія : навч.-метод, посіб. / О. С. Пономарьов, Н. В. Середа, М. К. Чеботарьов. - X. : Вид-во Підручник НТУ «ХПІ», 2013. - 172 с. .        Постанова «Про Державну національну програму «Освіта» «Україна XXI століття» від 3 листопада 1993 р. N 896. [Електронний ресурс] - Режим доступу : www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/896-93-п .        Рід Г.С. Проект концепції єдиної системи естетичного виховання у загальноосвітніх школах України / Г.С. Рід // Мистецтво та освіта. - 1998. - № 1. - С. 2-7 .        Різні аспекти проблеми формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до ефективного здійснення естетичного виховання [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.cinref.ru/razdel/03800 pedagog 18/227769.htm .        Рогожкин В.Т. О классификации методов нравственного воспитания / В.Т. Рогожкін // Советская педагогика. - 1971. - № 10. - С. 92-95. .        Семиченко В. А. Психолого-педагогічні проблеми підготовки майбутніх вчителів / В. А. Семиченко. - К. : КДПІ, 1991. - 120 с. .        Сластенин В. А. Диагностика профессиональной пригодности молодежи к педагогической деятельности / В. А. Сластенин, Н. Е. Мажар. - М. : Прометей, 1991. - 44 с. .        Сластенин В.А. Профессиональная готовность учителя к воспитательной работе: содержание структуры функционирования / В.А. Сластенин // Профессиональная подготовка учителя в системе высшего педагогического образования // Сб. научных тр. - м., 1994. - С. 124-127. .        Словарь по этике и эстетике / Под ред. И.С.Кона. - М. : Политическая литература, 1981. - 430 с. 82.    СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование. .        СНиП 2.09.02-85. Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования. 84.    Сухомлинский В.А. Рождение гражданина / В.А. Сухомлинский - М. : Молодая гвардия, 1971. - 136 с. 85.    ТСО’03. Стандарт TCO на эргономику, экологию и безопасность электроннолучевых и жидкокристаллических дисплеев. 86.    Указ Президента України «Про Національну доктрину розвитку освіти» від 17.04.2002 № 347/2002. [Електронний ресурс] - Режим доступу : www.zakon1. rada. gov. ua/laws/show/347/2002 .        Фіцула М.М. Педагогіка : Навч. посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / М.М. Фіцула. - К. : Видавничий центр «Академія», 2000. - 544 с. .        Храмова Т. М. Подготовка студентов к творческой педагогической деятельности / Т. М. Храмова. - Алма-Ата, 1978. - 188 с. .        Шацкая В.Н. Общие вопросы эстетического воспитания в школе / В.Н. Шацкая. - М. : АПН РСФСР, 1955. - 181 с. .        Шацкий С.Т. Работа для будущего. Документальное повествование / С.Т. Шацкий, В.И.Малинин, Ф.А.Фрадкин. - М. : Просвещение, 1989. - 400 с. .        Шевченко Г.П. Эстетическое воспитание в школе / Г.П. Шевченко. - К. : Радянська школа, 1985. - 148 с. .        Шмит Ф.И. Искусство как предмет обучения / Ф.И. Шмит // Путь просвещения. - 1923. - № 1. - С.1-63. .        Ярмаченко М.Д Педагогіка / М.Д. Ярмаченко.- К. : Вища шк., 1986.- 544с. Похожие работы на - Формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти   Нужна качественная работа без плагиата? Другие дипломные работы по педагогике Не нашли материал для своей работы? Поможем написать уникальную работу Без плагиата! Узнайте © 2003 - 2022 «Библиофонд» Обратная связь Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности Полная версия Помощь по учебным работам Консультация по курсовой работе Консультация по дипломной работе ВКР Консультация по реферату Консультация по отчетам о практике