Лізингові операції комерційного банку та їх розвиток в Україні

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади здійснення лізингових операцій комерційного банку

1.1 Сутність та значення лізингу

1.2 Види, форми і функції лізингових операцій

1.3 Особливості здійснення лізингових операцій комерційними банками

Розділ 2. Аналіз сучасного стану ринку лізингових послуг України на прикладі

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ "VAB"

2.2 Аналіз проведення лізингових операцій в ПАТ "VAB"

2.3 Оцінка фінансового стану ПАТ "VAB"

Розділ 3. Шляхи вдосконалення та перспективи розвитку лізингових операцій

3.1 Вдосконалення нормативно-правової бази щодо лізингу

3.2 Вдосконалення інформаційної бази щодо лізингу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Сьогодні в Україні існує велика потреба у оновленні матеріальної бази та модернізації, розширенні основних фондів вітчизняних підприємств. У зв’язку з цим набуває особливого значення пошук методів, що сприяли б цьому процесові. Одним з найбільш ефективних таких методів в Україні може стати лізинг.

Пояснюється це тим, що на сьогодні саме банки є найбільш реальними господарюючими суб’єктами, обсяг кредитних ресурсів яких дозволяв би здійснювати успішне проведення лізингових операцій. Крім того, для банку існує ряд переваг форми лізингового кредитування від звичайного, наприклад, зменшення ризиків по цих операціях, розширення клієнтури банку і т.д. [4]

При активному втіленні в практику лізинг внаслідок властивих йому можливостей може стати потужним імпульсом технічного переозброєння виробництва та структурної перебудови української економіки.

Ефективність лізингових угод полягає у інтенсифікації інвестиційного процесу, покращенні фінансового стану підприємств-лізингоодержувачів, прискоренні розвитку малого та середнього бізнесу.

Таке зміцнення виробничої бази, у свою чергу, стало б додатковим джерелом прибутків банківської сфери, слугуючи базою для розширення цих операцій та формуючи позитивну практику співробітництва фінансово-кредитних установ і підприємств. Крім того, операції лізингу могли б стати важливим джерелом надходження коштів на підприємства-виробники об’єктів лізингу, що теж мало б позитивний вплив на розвиток економіки, формування доходів бюджету, покращення загальної соціально-економічної ситуації в країні.

Метою моєї курсової роботи є дослідження ефективності проведення лізингових операцій в ПАТ "VAB".

лізингова операція комерційний банк

Об`єктом мого дослідження є фінансова звітність ПАТ "VAB" за 2010-2012 роки.

Розділ 1. Теоретичні засади здійснення лізингових операцій комерційного банку

1.1 Сутність та значення лізингу

Причину існування лізингу коротко можна пояснити так: споживачі (підприємці) готові взяти основні засоби для здійснення своєї виробничої діяльності в оренду, бо не мають коштів на їх придбання із певних причин не беруть кредиту, але це не влаштовує продавця. Саме тут і виникає потреба у лізингодавців, що купує ці основні засоби та здає їх у лізинг споживачеві. [2]

З початку треба відмітити, що сутність лізингу полягає у ряді складних відносин, що обумовлює існування у практиці декількох аспектів лізингу: фінансово-комерційного, правового та технічного. У більшості випадків під лізингом на практиці розуміють довгострокову оренду машин, обладнання, транспортних засобів та споруд виробничого призначення. Більш точно економічний сенс лізингу виражає його визначення як комплексу майнових відносин, що складаються у зв’язку з передачею майна у тимчасове користування. Цей комплекс, крім власне договору лізингу, включає й інші договори: купівлі-продажу, найму, страхування тощо.

За визначенням, що дається у законі України "Про лізинг”, лізинг визначається як підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає у наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. [2]

Треба зазначити, що лізинг являє собою складне та багатогранне явище. У ньому поєднуються операції купівлі-продажу, оренди, кредиту та інвестування. Надаючи на певний строк елементи основного капіталу, їх власник у певний термін отримує їх назад (як правило, у тій же натурально-речовій формі) із виплатою комісійних: тобто є наявними принципи строковості та повернення, а також платності. Тому лізинг відповідає кредитним відносинам. [5]

Оскільки лізинг можна розглядати як передачу майна у тимчасове користування на умовах строковості, повернення та платності, він є схожим на товарний кредит у виробничі фонди.

В той же час за формою лізинг зовні є схожим на комерційний кредит, але є й суттєві різниці: при комерційному кредитуванні одночасно з передачею товарів у тимчасове користування, передається і право власності на них; при лізингу ж право користування майном відокремлено від права володіння ним. Лізингоодержувач набуває лише права користування об’єктом лізингу, за що здійснює лізингові платежі лизингодавцю. По закінченню збору лізингу об’єкт залишається у власності лізингодавця. [6]

У ряді випадків у лізинговому договорі може бути передбачено право лізингоодержувача на придбання об’єкту після закінчення дії строку договору, (з відповідним переходом права власності). Комерційний кредит надається у товарній, а погашається у грошовій формах. При лізингу кредит також надається у товарній формі, але лізингові платежі можуть мати не тільки грошовий, але й компенсаційний характер, коли платіж буде здійснюватись у формі поставок продукції чи зустрічному наданні послуг. Комерційний кредит має короткостроковий характер. Класичний лізинг (у світовій практиці) як правило, має довгострокову основу. [6]

З іншого боку, за формою, оскільки позичальник та кредитор оперують з капіталом не у грошовій, а у виробничій формі, то лізинг зовні є схожим також на інвестиції.

Розглянемо суб’єкти та об’єкти лізингу. [2] Згідно до закону України "Про лізинг”, об’єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, засоби телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду). [2]

Щодо суб’єктів лізингу, то у тому ж законі сказано, що ними можуть бути:

·        лізингодавець - це суб’єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає у користування об’єкти лізингу за договором лізингу;

·        лізингоодержувач - це суб’єкт підприємницької діяльності, який одержує у користування об’єкти лізингу за договором лізингу;

·        продавець лізингового майна (постачальник) - це суб’єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та\або продає власне майно, яке є об’єктом лізингу.

Лізингодавцем можуть виступати:

·        установа банку, у статуті якого передбачений даний виж діяльності;

·        фінансова лізингова компанія, створена спеціально для проведення лізингових операцій і основною функцією якої є оплата майна, тобто фінансування угоди;

·        спеціалізована лізингова компанія, яка крім фінансування додатково бере на себе певний комплекс послуг нефінансового характеру;

·        будь-яка фірма чи підприємство, для якої лізинг - не профілююча, але й не заборонена статутом діяльність і в якої є достатні фінансові джерела для проведення лізингових операцій. [2]

В залежності від конкретних умов кількість учасників угоди може збільшуватися чи скорочуватися. Крім перелічених трьох сторін у ряді випадків в угоді можуть приймати участь брокерські (посередницькі) фірми, трастові корпорації, фінансуючі установи та ін.

Склад учасників може скорочуватися, якщо постачальником та лізингодавцем виступає одна й та ж сама особа. У цьому випадку питаннями лізингу займаються філіальні лізингові компанії, що створюються виробниками для просування товарів на ринку, а також спеціальні підрозділи у складі підприємств-виробників. [5]

1.2 Види, форми і функції лізингових операцій

При розгляді видів лізингу ми будемо виходити з таких класифікаційних ознак: склад учасників угоди; тип переданого до експлуатації обладнання; ступінь його окупності; умови амортизації; об’єм обслуговування; сектор ринку, де проводяться операції; відношення до податкових та амортизаційних пільг; характер лізингових платежів. [7]

В залежності від складу учасників розрізняють:

·        прямий лізинг, при якому власник майна самостійно здає об’єкт у лізинг (двостороння угода);

·        непрямий лізинг, коли передача майна відбувається через посередника. У даному випадку може мати місце класична трьохстороння угода або при дуже складних угодах - багатостороння з числом учасників від 4 до 6-7.

Частинним випадком прямого лізингу можна вважати зворотній лізинг, коли власник майна передає право власності на нього майбутньому лізингодавцю на умовах купівлі-продажу, тобто продає, і одночасно вступає з ним у відносини у якості користувача цього майна. До цього виду лізингу звертаються передусім підприємства із складним фінансовим станом: коли вони потребують цього майна, але відчувають гостру потребу у фінансових ресурсах, вони можуть продати це майно лізинговій компанії та, уклавши лізинговий договір, продовжувати користуватися ним. Це не виключає можливості наступного викупу цього майна. [5]

За типом майна виділяють лізинг нерухомості та лізинг рухомості (машинно-технічний лізинг).

За ступенем окупності майна виділяють:

·        лізинг з повною окупністю, при якому впродовж строку дії одного договору відбувається повна виплата лізингодавцеві вартості майна, що здається в лізинг;

·        лізинг з неповною окупністю, коли впродовж строку дії одного договору окупається тільки частина вартості майна.

В залежності від умов амортизації розрізняють:

·        лізинг з повною амортизацією та відповідно з повною виплатою вартості об’єкта;

·        лізинг з неповною амортизацією, що означає з частковою виплатою вартості.

У відповідності до наведених вище двох ознак класифікації, що нерозривно поєднані одна з одною, виділяють такі форми лізингу, як фінансовий та оперативний лізинг. [7]

Фінансовий лізинг - представляє собою лізинг майна з повною виплатою його вартості і строком передачі майна у користування, що співпадає із строком його повної амортизації. За законом України "Про лізинг” фінансовий лізинг визначається як договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60% вартості об’єкту лізингу, визначеної в день угоди.

Оперативний лізинг - при ньому строк договору коротший за строк амортизації об’єкта лізингу; відбувається часткова виплата вартості орендованого майна, тобто лізингодавець відшкодовує тільки частину вартості обладнання і тому він вимушений передавати його у тимчасове користування декілька разів, як правило, різним користувачам. За законом України "Про лізинг” оперативний лізинг визначається як договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 60% вартості об’єкту лізингу, визначеної в день угоди. [7]

При оперативному лізингу зростає ризик лізингодавця по відшкодуванню залишкової вартості об’єкта лізингу при відсутності попиту на нього.

За обсягом обслуговування переданого у лізинг майна виділяють:

·        чистий лізинг, якщо все обслуговування переданого майна бере на себе лізингоодержувач;

·        лізинг з повним набором послуг, коли повне обслуговування майна бере на себе лізингодавець;

·        лізинг з частковим набором послуг, коли на лізингодавця покладаються лише окремі функції по обслуговуванню майна;

·        мокрий лізинг - при якому технічне обслуговування обладнання, його ремонт, страхування, навіть забазпечення робочою силою та інші операції виконуються лізингодавцем. [6]

В залежності від сектору ринку, на якому проводяться лізингові операції, виділяють:

·        внутрішній лізинг - коли всі учасники угоди представляють одну країну;

·        зовнішній (міжнародний) лізинг - до таких угод відносяться ті, де хоча б одна сторона належить іншій країні.

Зовнішній лізинг у свою чергу поділяють на експортний та імпортний лізинг. При експортному лізингу закордонною стороною є лізингоодержувач, а при імпортному - лізингодавець. [6]

По відношенню до податкових та амортизаційних пільг виділяють:

·        фіктивний лізинг - коли угода носить спекулятивний характер і укладається лише задля отримання найбільшого прибутку шляхом отримання необгрунтованих податкових та амортизаційних пільг;

За характером лізингових платежів виділяють:

·        лізинг з грошовими виплатами - коли всі платежі відбуваються у грошовій формі;

·        лізинг з компенсаційними платежами, коли платежі відбуваються у формі поставок продукції, виробленої на даному обладнанні, або у формі здійснення зустрічної послуги;

·        лізинг із змішаними платежами - коли виплати відбуваються обома вищезгаданими способами.

Треба відмітити, що у законі України "Про лізинг” також дається визначення такого виду лізингу, як пайовий: це здійснення лізингу за участю суб’єктів лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80% вартості набутого для лізингу майна. Цей вид лізингу застосовується у досить крупних та дорогих угодах, що охоплюють багато сторін. Для нього властивим є складне багатоканальне фінансування. [2]

Лізинг виконує такі основні функції:

Фінансова функція лізингу - виражається у тому, що лізинг є формою вкладення коштів у основні фонди, і у сьогоднішніх умовах лізинг стає доповненням до традиційних джерел коштів (бюджетні, власні кошти підприємств, довгостороковий банківський кредит та ін.) для задоволення інвестиційних потреб підприємств. У сучасних умовах господарювання фінансовій функції належить у лізингу провідна роль. [5]

Підприємство-лізингоодержувач, звертаючись до лізингу за фінансовими мотивами, одержує можливість користуватися необхідним йому майном без єдиномоментної мобілізації для цього власних коштів чи кредиту банку. Тому лізинг може бути доброю альтернативою звичайній купівлі-продажу або залучення для цього позичених коштів. [5]

Виробнича функція лізингу полягає у оперативному та гнучкому розв’язку лізингоодержувачем своїх виробничих задач шляхом тимчасового використання, а не придбання машин та обладнання у власність. Він є найбільш ефективним при використанні дорогоцінної, з найбільшим ризиком морального старіння техніки.

Лізинг є одним з найбільш прогресивних методів матеріально-технічного обладнання виробництва, що відкриває доступ виробникам до найбільш передової техніки та розв’язує проблему використання такої техніки поряд з швидким її моральним старінням. Крім того, лізинг дає можливість лізингоотримувачеві використовувати у своїй виробничій діяльності не тільки яке-небудь окреме обладнання, а цілі укомплектовані виробництва (наприклад, це можливе при "мокрому" лізингу). [7]

Якщо значення фінансової та виробничої функції лізингу для вітчизняної економіки не викликає сумнівів, то його збутова функція поки що не може бути реалізованою до кінця, що обумовлюється загальним падінням рівня виробництва та розбалансованістю ринку технічної продукції. Збутова функція лізингу має значення лише тоді, коли до нього вдаються задля розширення кола споживачів та завоювання нових ринків збуту. [7]

1.3 Особливості здійснення лізингових операцій комерційними банками

З самого початку потрібно відмітити що комерційні банки України частіше виступають засновниками власних лізингових компаній, ніж співпрацюють з іншими лізинговими компаніями. ПАТ "VAB" також не є виключенням. [10]

Проведення лізингових операцій банками (при використанні безпосередньої форми участі банку у лізингових операціях) у своїй структурі відрізняється від проведення таких операцій лізинговими компаніями тим, що при цьому особа лізингодавця і банку "злита в одну” (за виключенням випадків особливо складних угод, коли у їх фінансуванні приймають участь декілька банків. [4]

Етапи процесу підготовки і реалізації лізингових положень, що їх проходять суб’єкти лізингу, серед яких лізингодавцем виступає банк:

·        підготовка та обґрунтування лізингової угоди;

·        юридичне оформлення лізингової угоди;

·        моніторинг виконання лізингової угоди.

На першому етапі здійснюється необхідна підготовча робота для укладання юридичних договорів. Це важливий етап, який вимагає детального вивчення всіх умов і особливостей кожної угоди. [10] Лізингові операції, що здійснюються на даному етапі, оформляються у таких документах:

·        заявка про надання лізингових послуг, яку отримує банк-лізингодавець від майбутнього лізингоодержувача;

·        висновки про платоспроможність лізингоодержувача та ефективність лізингової угоди;

·        замовлення-наряд, що подається постачальникові банком-лізингодавцем.

Процес закріплення лізингової угоди здійснюється на другому етапі. [10] При цьому лізингові процедури оформляються у таких документах:

·        лізинговий договір банку з підприємством;

·        договір купівлі-продажу майна, що передається в лізинг;

·        акт прийняття об’єкта лізингу у експлуатацію;

·        договір про технічне обслуговування переданого в лізинг майна;

·        договір про страхування об’єкту лізингу.

На третьому етапі здійснюється експлуатація об’єкта лізингу.

Лізингоодержувач забезпечує збереження лізингового майна, утримання його у робочому стані, здійснює лізингові платежі. На даному етапі лізингові операції відображаються у бухгалтерському обліку та звітності, а після закінчення строку лізингу оформляються відносини щодо подальшого використання майна.

Мал. 1.  Загальна схема проведення лізингових операцій.( для  лізингових операцій, де лізингодацем є банк, відсутні операції №4 та 12.)

Отже, для здійснення лізингових операцій банк-лізингодавець проводить попередню організаційну роботу з вивчення лізингового ринку, його основних тенденцій, виявлення попиту на певні види устаткування, проведення рекламної кампанії про свою діяльність. [4]

Ініціатива в укладанні лізингової угоди надходить, як правило, від лізингоодержувача. Разом з тим лізингоодержувач може звернутися до лізингодавця з проханням підібрати постачальника майна, хоча останнє слово залишається за лізингоодержувачем. Подальші відносини між сторонами базуються на основі заявки від лізингоодержувача на купівлю майна і передачу його у тимчасове користування. Заявка повинна містити назву підприємства, технічні характеристики, кількість одиниць обладнання, його економічні параметри, назву підприємства-виробника (постачальника) об’єкта лізингу, пропозиції по сплаті та ін. Одночасно із заявою потенційний лізингоодержувач надає банку-лізингодавцю копію свого статуту та всю необхідну інформацію про свій економічний стан та перспективи його розвитку. В свою чергу лізингодавець здійснює перевірку платоспроможності свого ймовірного клієнта та аналіз лізингового проекту з точки зору можливості повторної здачі майна у лізинг чи його продажу у випадку дострокового розірвання угоди. [10]

При оцінці платоспроможності лізингоодержувача банк може користуватися загальною схемою, прийнятою для оцінки платоспроможності своїх клієнтів; але його передусім цікавить здатність лізингоодержувача виконувати свої зобов’язання на перспективний період, що ускладнює цей аналіз, включаючи до нього крім коефіцієнтів покриття, ліквідності та додаткових показників кредитоспроможності аналіз загальної економічної стійкості підприємства, можливості технічного переозброння, оновлення асортименту продукції та інше. [10]

Далі у випадку прийняття позитивного рішення про укладання лізингової угоди банк-лізингодавець заключає з постачальником договір купівлі-продажу і направляє постачальникові замовлення-наряд на поставку об’єкта угоди. У ньому повинна бути вказана назва, місце розташування та номер розрахункового рахунку лізингодавця, опис обсягів робот, строків їх виконання, вартість робіт, порядок їх здачі-прийняття та ін. Як правило, паралельно відбувається і юридичне оформлення лізингової угоди. [10]

Основним документом лізингової угоди є договір лізингу. Він укладається між лізингодавцем та лізингоодержувачем про надання останньому в тимчасове користування за плату для підприємницької діяльності об’єкта лізингу. [10]

Цей договір має бути укладений у письмовій формі і містити дані про:

·        найменування сторін;

·        об’єкт лізингу;

·        строк, на який укладається договір;

·        доставку і прийом в експплуатацію об’єкта лізингу;

·        розмір та порядок сплати лізингових платежів;

·        використання та утримання обладнання;

·        умови повернення об’єкта лізингу;

·        умови страхування об’єкта лізингу;

·        права та обов’язки сторін;

·        відповідальність сторін;

·        порядок вирішення спірних питань;

·        форс-мажорні обставини;

·        різне та додатки.

Лізинговий договір вступає в силу тільки з дати підписання акту прийому обладнання як об’єкта угоди в експлуатацію. Після підписання акту прийняття обладнання в експлуатацію банк-лізингодавець зобов’язується провести загальну оплату вартості поставки. У разі наявності дефектів, що не підягають усуненню, лізингоодержувач має право відмовитися від прийняття обладнання і повинен у письмовій формі сповістити про це лізингодавця, що дасть можливість останньому вимагати заміни обладнання або розірвати договір купівлі-продажу. [10]

Після підписання акту на лізингоодержувачач переходять такі права та обов’язки:

·        лізингодавець звільняється від відповідальності перед лізингоодержувачем за якість і придатність майна, за гарантійні зобов’язання постачальника, за втрати, що виникають в результаті використання майна;

·        ризик випадкової втрати, псування, крадіжки майна тощо переходить на лізингоодержувача;

·        всі права лізингодавця по відношенню до постачальника, що дають можливість прямо пред’являти претензії щодо якості майна, ремонту і його гарантійного обслуговування, переходять до лізингоодержувача.

Лізинговий договір має обов’язково містити розділ (чи підрозділ) про страхування. Договір страхування лізингових операцій укладається за участю трьох сторін: страхової компанії, власника (банку) та лізингоодержувача, при цьому останній виступає як страхувальник (із відповідною сплатою страхових внесків), а банк - як застрахований, або правонаступник. [10]

Спеціальний розділ договору має бути присв’ячений лізинговим платежам. У ньому вказується загальна сума лізингових платежів, порядок сплати, строки, спосіб, санкції при затриманні платежів. [10]

Розділ 2. Аналіз сучасного стану ринку лізингових послуг України на прикладі

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ "VAB"

Діяльність даної банківської установи на ринку банківських послуг в Україні налічує близько 21 року. Протягом цього періоду банк здійснив якісний розвиток від моменту створення до сьогодення. Період у 21 рік є поважним зважаючи на те, що Україна є незалежною 22 роки, як фактор розвитку банківської системи країни в цілому. Проте міжнародне визнання рейтингових агентств та фінансових експертів, а головне споживачів, свідчить про високий професійний клас банку. [12] Але шлях від створення до загального успіху не був миттєвим, а складався з багатьох етапів:

- Всеукраїнський Акціонерний Банк зареєстрований 2 липня Національним Банком України у формі Відкритого Акціонерного Товариства (реєстраційний № 120). Засновниками Банку виступили недержавні організації, підприємства різноманітних форм власності та приватні особи.

- Покладено початок формуванню регіональної мережі VAB банку. Зареєстровано першу філію в м. Дніпропетровськ. [12]

- Банк нагороджено Європейським центром дослідження ринку почесним призом Euromarket Award-1995 за внесок у загальноєвропейську економічну інтеграцію. м одним із перших серед банків України брав участь у приватизації державної власності.

- VAB банк став уповноваженим агентом Європейського Банку Реконструкції і Розвитку в обслуговуванні кредитної лінії з підтримки інвестицій в розвиток малого і середнього бізнесу. У червні банк став офіційним дистриб'ютором нумізматичної продукції НБУ. Спільно з НБУ представляв Україну на 105-ій Конвенції Американської нумізматичної асоціації - найбільшому нумізматичному ярмарку, що проходив у Денвері.

- У травні 1997 року VAB банк став уповноваженим банком з обслуговування кредитної лінії Німецько-українського Фонду.

Банк підписав угоду з VISA International, ставши асоційованим членом однієї з найбільших міжнародних платіжних систем. VAB банк став уповноваженим банком-агентом з обслуговування міжурядових угод.

- Для здійснення прямих інвестицій в сектор фінансового рітейлу і розвитку діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення в країнах Центральної і Східної Європи засновано фінансову групу TBIH Financial Services Group N. V. (Амстердам, Нідерланди), головними акціонерами якої є компанії: TBIH: Kardan Financial Services BV (58, 19% акцій), MidOcean Partners (24, 65%), Englefield Capital (17,16%). [12]

До структури акціонерів VAB банку входить SGLT Ukr Limited - дочірня компанія американської інвестиційної компанії Ladenburg Thalman та французької фінансової групи Sosiete Generale (23,33 % акцій).

Авторитетний британський фінансовий журнал Euromoney визнав VAB банк найпривабливішим українським банком. [12]

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.11.1998 р. № 1799 банк отримав статус агента українського Уряду з обслуговування іноземних кредитних ліній, залучених під гарантії Кабінету Міністрів України в рамках міжнародних договорів.

- VAB банк почав обслуговувати кредитну лінію Фонду "Євразія" (США) з підтримки малого і середнього бізнесу. Офіційно зареєстровано представництво банків Будапешті (Угорщина).

Вперше був проведений добродійний тенісний турнір "Кубок VAB банку", що став згодом традиційним. [12]

Затверджена стратегія банку з розвитку послуг випуску і обслуговування міжнародних платіжних карт банку на період 2001 - 2003 рр., основною метою якої є надання клієнтам - утримувачам карт ексклюзивних послуг. В рамках реалізації стратегії банк уклав контракт з компанією IFS International (США), що у свою чергу стало першим кроком до запровадження чіпових технологій за міжнародними стандартами EMV (Europey Master Card VISA). [12]

- Заснована компанія TBIF Financial Services BV - 100% дочірня компанія TBIH Financial Services Group N. V. (Амстердам, Нідерланди).банк став дійсним членом комітету з розрахунків і ризик-менеджменту асоціації "Перша фондова торгова система" (ПФТС) - аналог "Російської торгової системи" (РТС) і американської NASDAQ.

- 14 березня 2002 року створено страхову компанію "Лідер".

- Рейтингове агентство Moody's Investors Service присвоїло VAB банку рейтинг фінансової стабільності E+ і рейтинги короткострокових і довгострокових депозитів в іноземній валюті на рівні B2/NP. [12]

- 15 березня компанією TBIH Financial Services Group заснована компанія з управління активами недержавних пенсійних фондів "Ті. Бі. Ай. Ейч. - СігмаБлейзер".1 квітня 2004 року створено перестрахову компанію "Лідер РЕ".2 червня 2004 року створена страхова компанія для розширення діяльності на ринку страхування життя "Лідер Життя".

- зареєстрована українська лізингова компанія VAB Лізинг. [12]Лізинг це універсальна лізингова компанія, яка увійшла в ринок і успішно розвивається. У січні 2006 року компанія зареєстрована в Держфінпослуг України і отримала право надавати послуги фінансового лізингу (рішення № 5280). У 2006 році лізингова компанія увійшла до складу першої в Україні універсальної фінансової групи VAB Group. Засновником компанії є давно і успішно розвивається один з великих українських банків - VAB Банк. Загальна сума укладених договорів - більш 150 млн дол. США VAB Лізинг входить до 10 - ки найбільших і найбільш відомих недержавних лізингових компаній на ринку. VAB Лізинг є лідером в сегменті середнього і малого бізнесу на ринку лізингових послуг. [12]

Таким чином історія банку налічує понад 21-го року, що є відповідним досвідом і свідченням про здобутки. На основі цієї історії можна дослідити етапи розвитку, щоб в майбутньому не повторювати помилок, а послуговуватись лише позитивним досвідом. Враховуючи успішність банку можна спрогнозувати його майбутнє. [12]

2.2 Аналіз проведення лізингових операцій в ПАТ "VAB"

ПАТ "VAB" була створена лізингова компанія "VAB лізинг", яка була зареєстрована у листопаді 2005 року. [12]Лізинг - це:

·        конкурентні ціни та гнучкість лізингових програм;

·        універсальність продуктів та послуг;

·        прозорість і відсутність прихованих відсотків та комісій;

·        економія часу та коштів.

VAB Лізинг здійснює фінансову форму лізингу.

Фінансовий лізинг - це досить новий вигідний інструмент середньострокового і довгострокового фінансування. У лізинг можна швидко і без особливих зусиль можете придбати автомобіль, устаткування. [12]

У VAB лізинг оплачується від 15% вартості, а всі інші ризики несе лізингова компанія. При цьому не потрібно турбуватися щодо додаткової застави, яка може бути необхідною при кредитуванні. Компанія враховує специфіку клієнта і підбирає гнучкі умови оформлення лізингової операції. [12]

Вибравши фінансовий лізинг від VAB, можна отримати цілий комплекс додаткових послуг - реєстрацію автомобіля зі сплатою всіх податків і зборів при реєстрації, встановлення необхідного додаткового устаткування на автомобіль, транспортний податок впродовж дії контракту, вигідні умови страхування КАСКО, страхування цивільної відповідальності перед третіми особами на суму в екв.100 тис. доларів США та багато іншого. [12]

Станом на 30.06.2011 сума укладених VAB Лізинг договорів лізингу становить понад 500 млн. грн., кількість відвантажених об’єктів лізингу - понад 1100. Статутний капітал компанії становить 35 млн.350 тис. грн. Клієнтами VAB Лізинг є понад 700 юридичних і фізичних осіб різних форм власності, в штаті компанії працює понад 70 чоловік. [12]Лізинг представлена ​​6 територіальними представництвами у Львові, Одесі, Запоріжжі, Дніпропетровську, Донецьку та Харкові. [12]пропонує 5 програми лізингу:

·        Швидкий лізинг

·        Лізинг Стандарт

·        Індивідуальний лізинг

·        Economy Leasing

·        Лізинг-АГРО

За програмою "Швидкий лізинг", можна придбати в лізинг:

·        Легкові автомобілі;

·        Комерційні автомобілі.

Переваги "Швидкого лізингу":

·        Без фінансових документів;

·        Безпроцентна розстрочка по оплаті страхування автомобіля на весь період лізингу;

·        Аванс сплачується тільки за вартість автомобіля, всі платежі з реєстрації, страхування, експлуатації включаються до щомісячних лізингових платежів;

·        Гнучкість умов фінансового лізингу;

·        Оперативність у прийнятті рішень - за 1 день;

·        Комплексне обслуговування;

·        Можливість оптимізації витрат на тех. обслуговування шляхом включення вартості технічного обслуговування у щомісячні платежі. [12]

За програмою "Стандарт", можна придбати в лізинг:

·        легкові автомобілі;

·        комерційні та вантажні автомобілі;

·        техніка спеціального призначення;

·        обладнання. [12]

Переваги "Лізинг Стандарт":

·        Гнучкість умов фінансового лізингу;

·        Аванс сплачується тільки за вартість автомобіля, всі платежі з реєстрації, страхування, експлуатації включаються до щомісячні лізингові платежі;

·        Безпроцентна розстрочка по оплаті страхування автомобіля на весь період лізингу;

·        Оперативність у прийнятті рішень;

·        Комплексне обслуговування;

·        Можливість оптимізації витрат на тех. обслуговування шляхом включення вартості технічного обслуговування у щомісячні платежі.

Індивідуальний лізинг [12]

Можливість надання послуг фінансового лізингу визначається для кожного клієнта на індивідуальних умовах, які залежатимуть від:

·        Результатів аналізу платоспроможності;

·        Виду майна, що виступає предметом лізингу;

·        Наявності додаткових гарантій виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу (порука третіх осіб, ліквідна застава, і т.д.).

Переваги "Індивідуального лізингу":

·        Індивідуальний вибір кращих умов фінансового лізингу;

·        Аванс сплачується тільки за вартість автомобіля, всі платежі з реєстрації, страхування, експлуатації включаються до щомісячних лізингових платежів;

·        Беспроцентна разстрочка по оплаті страхування на весь період лізингу;

·        Оперативність прийняття рішення;

·        Можливість оптимізації витрат на тех. обслуговування шляхом включення вартості технічного обслуговування у щомісячні платежі.

За програмою "Economy Leasing" можна придбати у лізинг:

·        Легкові автомобілі;

·        Комерційні автомобілі;

·        Спецтехніку;

·        Обладнання.

Переваги "Economy Leasing":

·        Без витрат на реєстрацію;

·        Можливість отримати лізинг без довідки про доходи та фінансових звітів;

·        Безпроцентна розстрочка по оплаті страхування автомобіля на весь період лізингу;

·        Аванс сплачується тільки за вартість автомобіля, всі платежі з реєстрації, страхування, експлуатації включаються до щомісячних лізингових платежів;

·        Гнучкість умов фінансового лізингу;

·        Оперативність у прийнятті рішення - 3-5 днів;

·        Комплексне обслуговування;

·        Можливість оптимізації витрат на тех. обслуговування шляхом включення вартості технічного обслуговування у щомісячні платежі. [12]

·        100 літрів дизпалива в подарунок при купівлі техніки в лізинг кожного Клієнта;

·        Альтернатива кредитуванню. Можливість отримання с / г техніки в користування;

·        Лояльні вимоги до фінансового стану лізингоодержувача;

·        Мінімальна щомісячна навантаження за рахунок виділення залишкової вартості;

·        Оперативне отримання техніки у користування. Прийняття рішення про можливість підписання договору всього за 5 робочих днів;

·        Фінансове планування. Можливість включення сервісних робіт в щомісячні лізингові платежі. [12]

2.3 Оцінка фінансового стану ПАТ "VAB"

Під фінансовим станом банку слід розуміти адекватну оцінку його діяльності, комплексну характеристику стійкості банку.

Банком є юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати у сукупності наступні банківські операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Враховуючи те, що історичний розвиток банків, товарного виробництва й обігу тісно пов’язані, функціонування кожної з перелічених ланок впливає на стан двох інших. Важливість банків полягає у посередництві в перерозподілі капіталу, що істотно підвищує загальну ефективність виробництва. [4]

Стабільний фінансовий стан - це надійність, стійкість, конкурентоспроможність. Сукупність перелічених принципів діяльності забезпечить комерційним банкам збереження та примноження капіталу.

В таблиці 2.1 розглянемо динаміку основних показників фінансово-господарської діяльності ПАТ "VAB", 2010-2012 рр. (тис. грн.)

Таблиця 2.1

Проаналізувавши показники Таблиці 2.1 можна зробити такі висновки:

·        зобов`язання за цей період збільшились на 87,14%. А зобов`язання банку - це заборгованість банку, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів банку, що втілюють у собі економічні вигоди;

·        власний капітал має важливе значення для ефективного здійснення банківської діяльності, і у 2012 році, в порівнянні з 2010 роком, він збільшився на 245,3 %. (структуру та динаміку власного капіталу ПАТ "VAB" розглянемо в Таблиці 2.2)

·        чистий прибуток у ПАТ "VAB" зменшується з кожним наступним роком, це може вплинути на діяльність банку, тому що чистий прибуток - це прибуток, який банк може використовувати на власний розсуд.

Таблиця 2.2. Структура та динаміка власного капіталу ПАТ "VAB" за 2010-2012 рр.

Проаналізувавши показники Таблиці 2.2 можна зробити такі висновки:

·        обсяг власного капіталу за 2010-2012 роки зріс на 207 967тис. грн., це супроводжується підвищенням статутного капіталу на суму 1 282 881 тис. грн.

·        резервний фонд банку - формується для покриття непередбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов'язаннях. У ПАТ "VAB" у 2012 році, у порівнянні з 2010 роком, він зменшився на 30 106 тис. грн. Зменшення резервного фонду негативно впливає на підвищення його платоспроможності і збільшує вірогідність банкрутства.

Оцінка фінансової стійкості банку має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів банку та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності. В Таблиці 2.3 розглянемо основні коефіцієнти фінансової стійкості ПАТ "VAB"

Таблиця 2.3 Основні коефіцієнти фінансової стійкості ПАТ "VAB" за 2010-2012 рр.

Коефіцієнт заборгованості - це відношення загальної заборгованості з короткострокових і довгострокових зобов'язаннь до власного капіталу. Підвищення заборгованості до власного капіталу більш ніж 1: 1, розглядається як ризиковане.

Коефіцієнт фінансової незалежності, або коефіцієнт автономії характеризує частку власності власників підприємства в загальній сумі авансованих коштів. Також коефіцієнт має велике значення для інвесторів і кредиторів, тому що чим вище його значення, тим менше ризик втрати інвестицій та кредитів. Рекомендоване значення данного показника повинно складати не менше за 0,5.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу показує, яка частка власників підприємства в загальній сумі коштів, інвестованих у підприємство. Чим вищий цей коефіцієнт, тим більш фінансово стійким та незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого капіталу - їх сума дорівнює 1 або 100 %. Теоретично вважається, що якщо цей коефіцієнт більше або дорівнює 50 %, то ризик кредиторів мінімальний: реалізувавши половину майна, сформованого за рахунок власних коштів, підприємство зможе погасити свої боргові зобов’язання.

Коефіцієнт фінансової залежності - зворотній до коефіцієнта автономії. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикового капіталу у фінансуванні підприємства.

Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів.

Він визначається: залучений капітал / власний капітал. Цей коефіцієнт є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства.

Якщо значення цього показника 0,178, то це означає, що на кожну 1 грн. власних коштів припадає 17,8 коп. позичених. Зростання цього показника в динаміці свідчить про підсилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Ліквідність та платоспроможність комерційного банку є одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість банківської установи, вони показують достатність власних коштів того чи іншого банку для забезпечення захисту інтересів його вкладників та інших кредиторів, а також характеризують здатність банківської установи забезпечувати своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань. Ліквідність та платоспроможність ПАТ "VAB" розглянемо в Таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Коефіцієнт ліквідності та платоспроможності ПАТ "VAB", 2010-2012 рр.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності допомагає оцінити спроможність банку одночасно погасити всі свої зобов'язання. Оптимальне значення коефіцієнта - 0.15 - 0.20, тобто ризику можуть бути піддані не більше 85% зобов'язань або не менше 15% зобов'язань мають покриватися високоліквідними активами банку.

Отже, ПАТ "VAB" може погасити свої зобов 'язання.

Коефіцієнт загальної ліквідності розраховується як співвідношення загальних активів (А) до загальних зобов’язань (З). Оптимальне значення - не менше 0,01, тобто всі зобов’язання банку повинні повністю покриватися наявними активами. В ПАТ "VAB" вони повністю покриваються, але показники в 2011-2012 роках нижчі на 0,06 ніж у 2010 році.

Коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку характеризує питому вагу високоліквідних активів (Авл) у робочих активах (Ар). Оптимальне значення - не менше 0, 20.

Цей показник дає змогу оцінити частку високоліквідної частини активів, чим він більший - тим більший запас ліквідності банку, але, з іншого боку, високоліквідні активи майже не приносять доходу, тому підтримання високого його значення неодмінно позначається на прибутковості банку. Доцільним є підтримання цього показника на рівні 20-25 %, щоб, підтримуючи достатню ліквідність, не знижувати прибутковості. Як бачимо в ПАТ "VAB" у 2012 році він становить 0,14. Низький запас ліквідності банку становить реальну загрозу існування банку.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення та перспективи розвитку лізингових операцій

3.1 Вдосконалення нормативно-правової бази щодо лізингу

Розвиток лізингу, малого та середнього бізнесу, технічне переоснащення виробництва потребують формування сприятливого економічного середовища. [9] Це передбачає реалізацію таких першочергових заходів:

·        звільнення лізингодавців від сплати податків на прибуток, отриманий ними від реалізації договорів фінансового лізингу зі строком дії не менше 3 років, на додану вартість при наданні лізингових послуг із збереженням діючого порядку сплати податку на додану вартість при придбанні майна, що є об'єктом фінансового лізингу;

·        звільнення кредитних установ від сплати податку на прибуток, отриманий ними від надання кредитів на строк 3 роки і більше для реалізації операцій фінансового лізингу (виконання лізингових договорів);

·        звільнення від сплати податку на додану вартість технологічного обладнання та запасних частин до нього, що ввозяться по імпорту (операції міжнародного лізингу). [3]

Та все ж, попри широку розповсюдженість лізингу у розвинутих країнах, та незважаючи на активний розвиток фінансової системи в нашій державі, в економічному середовищі України такий вид кредитування ще вважається досить молодим. Тому окремі науковці пропонують використовувати деякі заходи для активізації операцій фінансового лізингу, а саме диверсифікувати джерела інвестування, створити єдину інформаційну систему, а також використання страхового резерву у лізингоодержувача з віднесенням його на валові витрати. [7]

Активізація лізингової діяльності в умовах інтеграції України у світовий економічний простір неможлива без подальшого вдосконалення існуючої законодавчої бази, яка поки що відстає від сучасних потреб. Перш за все існує термінологічна невизначеність, нечіткість у законодавчих актах.

Наприклад, у статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" записано "Лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк". В існуючій редакції операції з лізингу прирівнюються до оренди, і тому до складу об'єктів лізингових (орендних) операцій включаються не тільки основні засоби, а й земля, що не відповідає ні економічній, ні правовій природі лізингу. Аналогічна термінологія застосовується і в Законі України "Про податок на додану вартість" - статті 1, 3 та інші. Це створює плутанину і призводить до ускладнень, помилок у податковому та бухгалтерському обліку. Тому необхідно дати чітке визначення лізингу, лізингових операцій, лізингової діяльності, лізингових, відносин, які, по своїй суті, не ідентичні оренді. [3]

Так, в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" - стаття 1 "Визначення термінів" даються такі трактування оперативного і фінансового лізингу. [3] Оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу. Відтак лізингодавець може надавати майно в тимчасове користування кілька разів. Зрозуміло, що в такому разі зростає ризик щодо відшкодування залишкової вартості майна, оскільки воно зазнає фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння. Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов [5]:

·        об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

·        сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;

·        якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;

·        майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик. [5]

Новим положенням вказаного вище Закону є також те, що, незалежно від того, чи відноситься лізингова операція до фінансового лізингу чи ні, платник податку має право при укладенні договору визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору. Відтак лізингодавець може надавати майно в тимчасове користування кілька разів. Зрозуміло, що в такому разі зростає ризик щодо відшкодування залишкової вартості майна, оскільки воно зазнає фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння. [6]

На жаль, у такій новій редакції Закону, на відміну від існуючих раніше старих термінів, відсутній головний критерій віднесення операцій до того чи іншого виду лізингу - якщо в договорі передбачено перехід права власності на об'єкт лізингу від лізингодавця до лізингоотримувача, то лізинг фінансовий, а якщо ні - то оперативний. Тому можливі випадки, коли оперативний лізинг можуть віднести до фінансового разом з витікаючими звідси податковими зобов'язаннями. Наприклад, лізингодавцю вдалося такого клієнта, який взяв в оперативний лізинг майно на умовах сплати за період дії договору суму, що перевищує первинну його вартість. У такому разі буде виконана одна з умов віднесення договору до фінансового лізингу, хоча лізингодавець не планує передавати об'єкт договору у власність і оподатковувати його передачу як продаж. Виходячи з цих міркувань, на нашу думку, доцільно було б зберегти критерій власності на об'єкт лізингу, який існував раніше. [6]

Мають місце також різні підходи, неузгодження щодо визначення лізингу, у тому числі фінансового, не тільки у Законах України ("Про фінансовий лізинг", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість" тощо), а й у положеннях Цивільного кодексу України, Господарського кодексу, підзаконних нормативно-правових актах. Це може ускладнити вирішення правових спорів учасників лізингових відносин, питань з оподаткування лізингових операцій.

Не до кінця вирішене в нормативно-правових актах і питання права власності на лізингове майно, що перешкоджає розвитку лізингових відносин. Так, у статті 11 "Права та обов'язки лізингоодержувача" Закону України "Про фінансовий лізинг" вказано, що у разі, закінчення строку лізингу (мається на увазі фінансового), а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. При цьому лізингоотримувач сплачує лізингові платежі, до складу яких входить сума, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу. Аналогічно в статті 10 цього ж закону "Права та обов'язки лізингодавця" сказано, що лізингодавень зобов'язаний прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору або в разі закінчення строку користування предметом лізингу. [5]

Отже, на мій погляд, має місце деяка неузгодженість прав і зобов'язань суб'єктів лізингових відносин, а також деяке порушення, недостатня захищеність прав лізингооджержувача. У зв'язку з цим для вирішення питання прав власності щодо предмету лізингу, доцільно передбачити можливість іншого варіанту, крім повернення його лізингодавцю. З цією метою слід внести зміни до Закону України "Про фінансовий лізинг", а саме: у пункт 5 частини 2 статті 10 "Права та обов'язки лізингодавця" і пункт 7 частини 2 статті 11 "Права та обов'язки лізингоодержувача" доповнити словами "якщо інше не передбачено умовами договору лізингу". Тоді за взаємною згодою учасників лізингової угоди можна і не повертати об'єкт лізингу після закінчення строку договору, а залишити лізингоодержувачу. [7]

Законодавчі норми щодо оперативного лізингу теж не передбачають отримання права власності на техніку або обладнання після закінчення лізингової угоди. Тоді лізингова компанія шукає іншого покупця, хоча лізингоодержувач може бути зацікавлений у придбанні залишкового майна. Проте через неможливість здійснення такої операції він змушений часто оформляти таку покупку через іншу (підставну) юридичну особу. Звичайно, це ускладнює лізинговий бізнес. [7]

Потрібно також привести українське законодавство з лізингу у відповідність до міжнародного, насамперед, європейського. Саме таке завдання ставиться перед Асоціацією "Українське об'єднання лізингодавців", створеної у вересні 2005 р. Україна поки що не приєдналася до Конвенції ЮНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг, Конвенції "Про міжнародні гарантії у відносинах з рухомим обладнанням", Стамбульської Конвенції про тимчасове ввезення та Кіотської Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур. Тому діючий в Україні механізм оподаткування операцій при міжнародному лізингу надто жорсткий і не відповідає загальноприйнятим світовим стандартам, передбаченими вищевказаними конвенціями. Зокрема нині лізингоодержувачі сплачують за об'єкти міжнародного лізингу безліч податків і платежів: мито на імпорт, акцизний збір, ПДВ. Виключення складають договори операційного лізингу строком до одного року, коли мито не сплачується. [7]

Іншою невирішеною проблемою є надто висока вартість нотаріальних послуг. Так, для нотаріальної реєстрації договорів лізингу, що спрямована на забезпечення захисту прав лізингодавців, необхідно сплатити державне мито з розрахунку 5% від суми операцій за договором. [8]

3.2 Вдосконалення інформаційної бази щодо лізингу

В Україні лізинг почав формуватися на початку 90-х років минулого століття. Проте і до нині в країні відсутня необхідна достовірна інформаційна база не тільки по кількісних, а й по якісних показниках, що характеризують вітчизняну лізингову діяльність. Державні статистичні органи не мають даних по обсягах лізингових послуг, кількості укладених, виконаних і невиконаних договорів, джерелах фінансування, вартості техніки і обладнання, переданого у лізинг тощо у розрізі видів економічної діяльності, суб'єктів господарювання та економіки в цілому. [8]

Це значно утруднює проведення наукових аналітичних досліджень з лізингу, вироблення і прийняття оперативних і зважених виробничих рішень, управління лізинговою діяльністю. Для створення належного інформаційного забезпечення лізингової діяльності необхідно здійснити комплекс заходів з таких напрямів:

·        удосконалення статистичної звітності,

·        формування інформаційного банку даних,

·        пропаганда та розповсюдження інформації,

·        надання дорадницьких, просвітницьких послуг з лізингу. (Мал. 2)

Мал. 2. Основні напрями удосконалення інформаційного забезпечення лізингової діяльності

Розглянемо їх послідовно і детальніше. [8]

У Загальнодержавному табелі (переліку) форм державних статистичних спостережень для об'єднань, підприємств, організацій та установ України всіх форм власності, розробленому і затвердженому Державним комітетом статистики України (наказ 14.01.2005 р. №10) на виконання Указу Президента України "Про державний комітет статистики України" від 19 січня 2004 р. №60/2004, містяться 217 форм державних статистичних спостережень за і 8 розділами (у томі числі: статистика інвестицій; статистика основних засобів; статистика сільського та рибного господарства; статистика фінансів підприємств). Однак, жодних даних про лізингову діяльність в цілому по країні, регіонах, по видах економічної діяльності, галузях економіки у вказаних формах не наводиться. [8]

Така негативна ситуація щодо інформаційного висвітлення лізингу пояснюється рядом причин. Нами встановлені основні з них. По-перше, лізингові операції не підлягають ліцензуванню, а лізингові компанії не є чисто "лізинговими", вони паралельно можуть займатися іншими видами діяльності, які є основними і за обсягом значно перевищують лізингові операції. [8]

По-друге, дуже часто операції продажу на виплату - в розстрочку відносять до лізингових.

По-третє, має місце навмисне уникання укладання договорів лізингу і підміна їх на договори купівлі-продажу на виплату або договори-оренди через недосконалі оподаткування, нормативно-правову базу тощо.

По-четверте, зустрічаються випадки, коли зареєстрована компанія по наданню лізингових послуг, але фактично займається іншими видами діяльності. За нашими розрахунками, в Україні лише кожен 5-7 суб'єкт господарювання від усіх задекларованих реально надає лізингові послуги. [11]

Проте дія всіх цих та багатьох інших факторів не повинні бути причиною не відображення лізингової діяльності у державній статистичній звітності. В останні роки зроблені певні кроки по започаткуванню та впорядкуванню інформації щодо лізингу, зокрема фінансового. Так, згідно Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" до фінансових послуг віднесено фінансовий лізинг. При цьому у 2003 р. відповідним Указом Президента України було створено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, або скорочено - Держфінпослуг. Зазначена комісія займається регулюванням ринку фінансових послуг, здійснює нагляд за небанківськими фінансовими установами, що надають такі послуги і в тому числі з фінансового лізингу, а також створенням інформаційної бази. Для цього Держфінпослуг затвердила "Положення про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній". [8]

Перспективним і таким, що відповідає вимогам сьогодення, є створення, можливо, на базі крупної лізингової компанії, міжобласного лізингового центру, який, міг би розробляти та розповсюджувати різні методичні рекомендації, методики з лізингу, створення інформаційного банку даних. [8] Останній має містити інформацію про попит підприємств, у тому числі аграрних на техніку та обладнання, її пропозицію і постачальників, лізингодавців та лізингоотримувачів, умови здійснення лізингових операцій тощо. Подібний міжрегіональний центр створений в Російській Федерації на базі Московської лізингової компанії і позитивно себе зарекомендував.

Не менш важливим питанням є забезпечення доступності, якості інформації, насамперед, звітних даних. Нині навіть ті форми звітності, які не містять інформацію, що становить державну чи комерційну таємницю, практично не доступні, розпорошені по різних відомствах (статистична, фінансова звітність), їх показники часто не ув'язані між собою. Слід зазначити, що раніше, до реформування бухгалтерського обліку і звітності складені річні звіти господарств, які містили найбільш повну інформацію виробничо-фінансового напряму, здавалися в органи управління сільського господарства (районні, обласні, національні). Тут вони ретельно перевірялися на предмет взаємозв'язки складових частин (розділів, таблиць), показників звіту щодо виробничої та фінансової частин, зводилися і передавалися у вище стоячу організацію. Такий підхід забезпечував більшу достовірність даних і кращий доступ до них. Такої ж думки дотримуються інші вчені-економісти. [8]

Ефективне застосування лізингового механізму та активізація лізингової діяльності потребують організації надання кваліфікованих порад, роз'яснень професійних дорадників, проведення відповідного навчання. [7] Це пояснюється тим, що ринок лізингових послуг в Україні почав розвиватися порівняно недавно і розуміння його вимагає певного рівня знань і навичок. На жаль, поки що люди слабо обізнані з питань природи лізингу, не знають його переваг, особливостей. Вони часто не знають економічної сутності лізингу, або ототожнюють його з орендою, розстрочкою, кредитом, не розуміючи між ними принципової різниці. Як вже зазначалося, результати проведеного нами соціологічного обстеження керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств Київської області показали, що кожен дев'ятий із них не знає взагалі, що таке лізинг. Тільки 32,5% знає, що таке фінансовий, 22,9% - оперативний, 19,9% внутрішній і 24,7 - міжнародний лізинг. [7]

Крім того, механізм укладання, дії лізингових угод і нарахування лізингових платежів непростий. Кожен вид лізингу має свої сильні та слабкі сторони, які потрібно знати та вміло використовувати. Наприклад, при укладанні договорів з фінансового лізингу з тривалим строком дії можливі випадки швидкого морального зносу лізингового майна під дією науково-технічних досягнень, хоча орендні платежі не можна припиняти, бо, згідно укладеній угоді, слід виплатити всю вартість його амортизації. У такому разі доцільно укладати угоди з оперативного лізингу, оскільки термін дії її коротший і менший від амортизаційного строку (як правило, від 2 до 5 років). [8]

Отже, виходячи з викладеного вище, необхідно постійно проводити навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників лізингових компаній, потенційних і реальних клієнтів, постачальників техніки та обладнання з питань фінансування, бухгалтерського обліку, оподаткування, менеджменту, правових питань тощо. Різні види і форми навчання та пропаганди лізингу можуть проводитися спеціалістами провідних лізингових компаній, їх асоціацій, аграрних дорадчих служб, банків тощо.

Висновки

Розглянувши проведення лізингових операцій можна зробити такі висновки:

·        Лізинг розглядається як додаткове, особливе джерело фінансування, яке розширює можливості підприємств щодо вибору стратегії інвестування;

·        Лізингу притаманні всі функції банківського кредиту. Але він є особливою формою кредитних відносин - товарним кредитом в основні засоби, за якого право використання майна відокремлюється від права володіння ним. Перше переходить до лізингоодержувача, тоді як лізингодавець зберігає за собою право володіння переданим в оренду майном;

·        Лізингу притаманний переважно трибічний характер відносин, за яких у здійсненні лізингової операції беруть участь три суб’єкти: лізингодавець, лізингоодержувач і продавець лізингового майна. Всі вони економічно заінтересовані в укладанні лізингової угоди;

·        Підприємствам лізинг дає змогу одержати в користування необхідні основні засоби з можливим наступним придбанням їх у власність, не маючи власних коштів для їх закупівлі;

·        Завдяки лізингу підприємства мають можливість не зв’язувати свій капітал через купівлю необхідних основних засобів, а використовувати його для організації іншої діяльності і тим розширювати можливості одержання додаткового доходу;

·        Завдяки лізингу здійснюється оновлення виробництва на якісно новій основі. Він відкриває доступ до сучасної техніки, забезпечуючи тим самим зростання продуктивності праці і підвищення доходності;

·        Перевагою лізингу для аграрних підприємств є також та обставина, що вони можуть застосовувати схему гнучких лізингових платежів, яка найбільше відповідає сезонності сільськогосподарського виробництва.

Проаналізувавши діяльність ПАТ "VAB" можна зробити такі висновки:

·        вартість активів у 2012 році зросла на 93,37% в порівнянні з 2010 роком. А активи банку - це накопичені протягом діяльності банку ресурси, які в майбутньому приносять економічну вигоду і призводять до припливу грошових коштів в банківську установу;

·        зобов`язання за цей період збільшились на 87,14%. А зобов`язання банку - це заборгованість банку, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів банку, що втілюють у собі економічні вигоди;

·        власний капітал має важливе значення для ефективного здійснення банківської діяльності, і у 2012 році, в порівнянні з 2010 роком, він збільшився на 245,3 %.

·        чистий прибуток у ПАТ "VAB" зменшується з кожним наступним роком, це може вплинути на діяльність банку, тому що чистий прибуток - це прибуток, який банк може використовувати на власний розсуд.

Отже, ПАТ "VAB" - це банк, що динамічно розвивається і розширює свою діяльність не тільки в Україні, але і за її межами. [12]

Список використаної літератури

1.      Закон України "Про банки і банківську діяльність” \\ Бизнес - приложение 1998р. №37

2.      Закон України "Про лізинг” \\ Бизнес - документы, комментарии, консультации 1999р. №3, с.48

.        Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", прийнятий Верховною Радою України 22 травня 1997 р. N283/97 ВР зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.02 р. №349-15 // Все про бухгалтерський облік. - 2003. - N12. - с.88.

.        Аналіз банківської діяльності: Підручник / [А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.]; за ред.А.М. Герасимовича. - К. КНЕУ, 2004. - 599 с.

.        Різник В. Придбання лізингоодержувачем предмета лізингу: законодавство та практика його застосування // Лізинг в Україні. - 2007. - №3. - с.11 - 15.

.        Різник В. Загальні положення про укладення договорів лізингу у сфері банківської діяльності // Вісник Національного банку України. - 2006. - №4. - с.28 - 31.

.        Бадзим О.С. Удосконалення функціонування ринку лізингових послуг / О.С. Бадзим // Актуальні пробулеми економіки. - 2010. - №9. - с.182 - 190.

.        Вітт О. Пробулеми і перспективи розвитку лізингу в Україні / О. Вітт // Ринок цінних паперів України. - 2008. - №3/4. - с.51 - 54.

.        Чукурна О. Досвід використання лізингових операцій в банківській сфері / О. Чукурна // Економіст. - 2008. - №11. - с.22 - 25.

.        Сисоєва Л. Взаємодія лізингових компаній з банківськими установами / Л. Сисоєва // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №4. - с.96 - 99.

.        Дорофеєва О.В. Організаційні аспекти управління фінансовими ризиками лізингових компаній // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №6 (48).

.        Офіційний сайт VAB банку http://vab.ua/ukr/