Ефективність експортних операцій (кукурудза 3-го класу)

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра адміністративного менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності

Курсова робота

з дисципліни " Зовнішньоекономічна комерційна діяльність "

на тему:

Ефективність експортних операцій (кукурудза 3-го класу)

Виконала:

Студентка 4 курсу, 6 групи, ФАМ (ЗЕД)

Іващенко Ірина

Перевірила:

Діброва Лариса Василівна

Київ - 2014

План

Вступ

1. Особливості здійснення комерційних операцій на світовому ринку

1.1 Поняття та види комерційних операцій

1.2 Експортні операції

1.3 Законодавчо-нормативне забезпечення проведення експортних операцій з сільськогосподарською продукцією в Україні

2. Організація експортної операції

2.1 Дослідження кон'юнктури зовнішнього ринку кукурудзи

2.2 Структура та зміст експортного контракту

2.3 Базисна умова контракту

2.4 Аналіз та розрахунок ціни на експорт

2.5 Умова платежу та розрахунку за умовою контракту

3. Техніко-економічне обгрунтування експортної операції та розрахунок економічної ефективності експорту (кукурудзи 3-го класу)

3.1 Методика розрахунку показників ефективності експорту продукції

3.2 Квотування та ліцензування експорту

3.3 Документообіг за експортною операцією

3.4 Митне оформлення експортної операції

3.5 Розрахунок ефективності експортної операції

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В сучасних умовах участь господарюючих суб'єктів у зовнішньоекономічних операціях стає одним з вирішальних факторів досягнення високої конкурентоспроможності. Це пояснюється активізацією впродовж останніх десятиліть міжнародних коопераційних зв'язків, появою нових видів товарів, технологій, галузей економіки і форм міжнародного співробітництва, збільшенням масштабів інвестиційних проектів, інтенсифікацією діяльності транснаціональних і багатонаціональних компаній.

Моя тема є актуальною, тому що кукурудза виступає однією з провідних культур України і входить до списку культур-лідерів на світовому ринку. З підвищенням експортного потенціалу країни, експорт кукурудзи зріс на третину у 2013 році. Великим відкриттям стало те, що Україна стала третьою країною в світі, яка отримала офіційний дозвіл на постачання зернових на найбільший ринок світу - китайський.

Тема курсової роботи присвячена вивченню експортної операції (кукурудза 3-го класу) підприємства " Агроінком Україна".

Метою даної курсової роботи є розкриття сутності та змісту комерційних операцій в цілому та детальне дослідження експортної операції на базі зовнішньоекономічного контракту з реалізації зерна кукурудзи 3-го класу на умові СРТ, опираючись на дослідження ринку, зовнішнього та внутрішнього середовища.

Завданнями моєї курсової роботи є:

)        визначити особливості комерційних операцій;

2)      подати законодавчо-нормативне забезпечення проведення експортних операцій;

)        провести маркетингове дослідження ринку ячменю;

)        проаналізувати контракт за експортною операцією;

)        провести розрахунки показників ефективності експорту ячменю;

)        зробити висновки на основі проведених розрахунків.

1. Особливості здійснення комерційних операцій на світовому ринку

.1 Поняття та види комерційних операцій

Зовнішньоекономічна комерційна операція - це комплекс дій контрагентів різної державної належності з підготовки, укладення і виконання міжнародної торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру [8: 221].

Для здійснення обміну необхідно провести певні взаємопов'язані дії:

знайти покупця;

укласти з ним угоду-договір (контракт), у якому обумовити всі умови: товар, його кількість, якість, ціну, строки поставки тощо;

виконати договір: підготувати товар до поставки, доставити товар покупцю, здійснити розрахунки за поставлений товар.

Об'єктами комерційних операцій є матеріально-речова продукція, послуги, результати виробничого та науково-технічного співробітництва у вигляді знань, досвіду, технології тощо.

Міжнародні комерційні операції в залежності від виконуваних функцій поділяються на основні, які здійснюються між безпосередніми учасниками операції, і забезпечувальні (допоміжні, або товаропросування), пов'язані з переміщенням товару до покупця. Забезпечувальні операції здійснюються або безпосередньо самими продавцями (експортерами) та покупцями (імпортерами) або іншими фірмами і організаціями на основі окремих угод за відповідну винагороду.

Зовнішньоекономічні комерційні операції в залежності від їх змістовної суті, тобто залежно від об’єкта угоди, поділяються на три групи:

)        Операції купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій форм:

експортно-імпортні операції;

реекспорті операції та реімпорті операції;

операції зустрічної торгівлі;

операції, які здійснюються на особливих товарних ринках - міжнародних.

)        Операції купівлі-продажу послуг:)         Операції купівлі-продажу основних послуг:

ü  інжинірингові операції;

ü  орендні операції;

ü  туристичні операції;

ü  аудиторські операції;

ü  представницькі операції та ін.

b)      Операції купівлі-продажу послуг, що забезпечують процес товаропросування:

ü  транспортні операції;

ü  транспортно-експедиторські операції;

ü  операції зі страхування товару;

ü  розрахунково-фінансові операції;

ü  митні операції;

ü  організація реклами;

ü  організація виставок, ярмарків та участь у них;

ü  операції з технічного обслуговування та забезпечення запасними частинами машинотехнічної продукції тощо.

3)      Операції з купівлі-продажу результатів творчої діяльності:

ü  ліцензійні операції;

ü  операції з передачі ноу-хау;

ü  операції зі спільного виробництва кіно - та телефільмів;

ü  операції з торгівлі об'єктами авторського права тощо.

1.2 Експортні операції

Однією з форм здійснення зовнішньоекономічної діяльності є зовнішня торгівля. Вона відіграє величезну роль у підвищенні економічного добробуту держави, поліпшенні рівня життя населення і зміцненні положення держави на світовій арені.

Експортні операції, як складова частина зовнішньої торгівлі є найважливішим джерелом одержання прибутку держави. Досягнення максимальної ефективності експортних операцій, а, отже, максимізація прибутку можлива тільки з використанням знань і досвіду, накопичених протягом тривалого часу.

В законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" подано таке визначення поняття "експорт":

Експорт товарів - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. Таким чином, український суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює експорт товарів, є експортером. Експортна операція являє собою діяльність, спрямовану на продажів і вивіз за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту [1].

Експортні операції передбачають продаж і вивезення товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту.

Для продавця не має значення, що буде робити з цим товаром покупець - пустить в переробку, реалізує на внутрішньому чи ринку перепродасть третій країні. Для продавця і його країни в будь-якому випадку це буде експортна операція. Її основними ознаками є висновок контракту з іноземним контрагентом і перетинання товаром границі країни - експортера. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону держави.

У міжнародній торговій практиці застосовуються два методи експорту:

експортна операція світовий ринок

Прямий експорт - здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем через власну зовнішньоторговельну фірму або відділ зовнішньоекономічних зв'язків. Якщо фірма вибирає варіант прямого продажу, а не через посередника, їй необхідно створити діючу експортну службу. Створення власних зовнішньоекономічних служб на підприємствах виправдано, якщо:

Ø  частка експорту велика в загальному обігу;

Ø  зовнішньоторговельні операції здійснюються регулярно;

Ø  випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності, невисокий рівень конкуренції на відповідному сегменті світового ринку;

Ø  продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних розумів використання;

Ø  на підприємстві є необхідна кількість фахівців із зовнішньоекономічної діяльності.

Для експортера засобом встановлення контактів з імпортером є відправка йому комерційної пропозиції - оферти. Оферта - документ, що містить в собі всі істотні пункти передбачуваного договору (найменування, кількість і якість товару, ціна, умови і термін постачання, умови платежу й ін. умови).

Непрямий експорт - це вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників. Більш половини міжнародного товарного обміну здійснюється при сприянні торгових посередників, тобто незалежних від виробників і споживачів товарів торгових фірм, організацій і осіб. Під торгово-посередницькими операціями розуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, які виконуються за дорученням виробників і споживачів незалежним торговим посередником, на основі угоди чи окремого доручення, що укладається між ними.

Після вибору методу експорту і встановлення контактів безпосередньо чи через посередника з імпортером, сторони переходять до обговорення і укладання контракту купівлі-продажу. Згідно з контрактом основними обов'язками експортера є: постачання товару, передача документів і прав власності на товар; імпортера - сплата ціни за товар і прийняття товару.

Віденська Конвенція Організації Об'єднаних Націй була прийнята у квітні 1980 року з метою встановлення міжнародної торгівлі на умовах рівності; встановлення норм, регулюючих договори купівлі-продажу товарів і сприяючих усуненню перешкод в міжнародній торгівлі.

Договір купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі в міжнародній комерційній практиці називається контрактом.

Контракт купівлі-продажу представляє собою комерційний документ, який оформляє зовнішньоторгову угоду, в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару: обов'язки продавця передати певне майно у власність покупця і обов'язок покупця прийняти це майно і виплатити за нього визначену грошову суму, або обов'язки сторін виконати умови товарообмінної угоди [8: 45].

Регулювання укладання договору купівлі-продажу і ті права та обов'язки продавця та покупця, які виникають з такого договору, уніфіковано у Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.

Конвенція складається з чотирьох частин:

ü  Галузь застосування та загальні положення;

ü  Укладання договору;

ü  Купівля-продаж товарів;

ü  Обов'язки покупців;

Згідно Конвенції ООН, договори на поставку товарів, що підлягають виготовленню чи виробництву, вважаються договорами купівлі-продажу, якщо тільки сторона, що замовляє товар, не бере на себе зобов'язання поставити істотну частину матеріалів, необхідних для виготовлення чи виробництва таких товарів.

Порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно призводить до шкоди для іншої сторони, за виключенням випадків, коли сторона, що порушила договір не передбачувала такого результату, і розумна особа, діюча при аналогічних обставинах, не передбачувала б його.

Заява про розтягнення договору має силу лише у тому випадку, якщо вона зроблена іншій стороні шляхом оповіщення. Договір може бути змінений або розтягнений шляхом простої домовленості сторін.

Дана Конвенція також регулює питання умов поставки товару і передачі документів, зобов'язання та обов'язки сторін міжнародної угоди, відповідність товару та права третіх осіб, відповідальність сторін за невиконання умов договору та інші умови.

.3 Законодавчо-нормативне забезпечення проведення експортних операцій з сільськогосподарською продукцією в Україні

Основним нормативним документом, що регулює зовнішньоекономічну діяльність підприємств є Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зі змінами та доповненнями.

Цей закон на підставі Конституції України, Декларації про державний суверенітет України тощо, ввів правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію і кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання послуг.

Особливості режиму іноземного інвестування на території України визначено в Законі України "Про режим іноземного інвестування" зі змінами та доповненнями.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби. Кодекс спрямований на захист економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті регулює Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями.

Питання оподаткування нерезидентів, постійних представництв нерезидентів в Україні, операцій з розрахунками в іноземній валюті нерезидентів розташованих в офшорних зонах, виключення подвійного оподаткування висвітлено в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями.

Закон України "Про Єдиний митний тариф України" зі змінами та доповненнями та відповідний Декрет Кабінету Міністрів України визначають порядок формування та використання Єдиного митного тарифу під час ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів та інших предметів з метою обкладення митом зазначених товарів та інших предметів [2].

Режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення його норм, повноваження та функції державних органів під час здійснення контролю за проведенням таких операцій, визначає Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" зі змінами та доповненнями.

Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" зі змінами та доповненнями встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних стосунків, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

З метою введення механізмів захисту інтересів національного товаровиробника, Законом України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" зі змінами та доповненнями регулюються принципи і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну з інших країн, митних союзів або економічних угруповань, що завдають суттєвої шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть вживатися спеціальні заходи.

Положення щодо порядку видачі разових (індивідуальних) ліцензій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності у випадку застосування до них або до іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальної санкції, передбаченої статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність”, - індивідуального режиму ліцензування - визначено наказом Міністерства економіки України "Про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій".

Інші законодавчі акти щодо експортно-імпортних операцій:

) Закон України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту";

) Закон України "Про державне регулювання імпорту сільсько-господарської продукції";

) Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін у ставки імпортного мита на визначені види товарів і в деякі Постанови Кабінету Міністрів";

) Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті";

) Постанова Національного банку України "Про прийняття Інструкції про порядок здійснення контролю й одержання ліцензій на експортно-імпортні і лізингові операції", постанова Національного банку України " Про положення щодо валютного контролю".

2. Організація експортної операції

2.1 Дослідження кон'юнктури зовнішнього ринку кукурудзи

Кон'юнктура світового ринку - це економічна ситуація на світовому ринку на певний період часу. Кон'юнктура світового ринку знаходить свій прояв в співвідношенні між пропозицією і попитом на товари і послуги.

На сучасному етапі розвитку сільського господарства України одним із головних завдань є нарощування обсягів виробництва зерна, зокрема зерна кукурудзи,20 % якого використовується як продовольче, 15-20 % - для технічних потреб, решта - як фуражне. З-поміж зернових культур кукурудза займає одне з почесних місць, будучи незамінним джерелом сировини, що використовується як у тваринницькій галузі, так і в промислово-індустріальній сфері для виробництва масла і палива.

Із кукурудзи виготовляють широкий асортимент продукції, яку використовують у різних галузях. Можна виділити чотири основні напрями використання зерна кукурудзи: у виробництві круп, крохмале-патоковій промисловості, виробництві спирту й у складі кормів. Основним напрямом продовольчої переробки кукурудзи в Україні є виробництво круп. Кукурудзяна крупа в чистому виді має невеликий попит, і обсяги круп’яного виробництва здебільшого представлено крупами для виробництва більш популярної снекової продукції - пластівців і паличок. Побічними продуктами у виробництві кукурудзяної крупи є борошно та зародок. Останній використовують у виробництві кукурудзяної олії.

Підвищуючи загальну прибутковість виробництва кукурудзи та забезпечити конкурентну перевагу, особливо великим підприємствам, які є вертикально й горизонтально інтегрованими, може виробництво продуктів глибокої переробки кукурудзи. На сьогодні продукцію цієї категорії виготовляють лише декілька спеціалізованих компаній, однак у подальшому таке виробництво може розглядатися як об’єкт для інвестицій. Особливо актуальним це питання є на тлі коливань світових цін на зерно кукурудзи як сировини, у разі зниження яких доцільніше переробляти його всередині країни в досить широкі асортименти готової продукції з більш стабільними цінами [11].

У 2013 році Україна наростила експорт кукурудзи на третину. Так, вітчизняні аграрії продали за кордон 9,5 мільйона тонн цієї культури. А це на 3 мільйони тонн більше порівняно з відповідним періодом минулого маркетингового року. Окрім того, обсяг поставленої на зовнішні ринки кукурудзи - більший, ніж половина всього експортованого зерна у новому маркетинговому році [13].

Розглядаючи динаміку експорту зерна кукурудзи з України за 10 останніх сезонів, спостерігається стрімке зростання цього показника. Так, середньорічний обсяг експорту за період 2008/2009-2012/2013 МР оцінюється в 8,9 млн тонн, що в 4,9 раза більше, ніж аналогічний показник за період 2003/2004-2007/2008 МР (1,8 млн тонн). Стрімке збільшення обсягів експорту спостерігалося 2011/2012 МР, коли було зібрано рекордний урожай культури (22,8 млн тонн) і зовнішні поставки сягнули 15,2 млн тонн. Це в понад 3 рази перевищило показник попереднього 2010/2011 МР (5,1 млн тонн). Частка експорту зерна кукурудзи 2011/2012 МР становила 68% обсягів його виробництва, і ринок культури став експортно-орієнтованим. У 2013/2014 МР за кордон можуть вивезти 17 млн тонн, що становитиме біля 70% обсягу виробництва зернової.

Аналіз експортних поставок кукурудзи з України показує, що основні їх обсяги (99%) реалізують у країни ЄС, Північної Африки, Близького Сходу й Східної Азії. За два останні сезони частка поставок у зазначені регіони трохи змінилася [11].

Так, 2011/2012 МР 28% експортованої кукурудзи було поставлено в країни ЄС і 34% - у країни Північної Африки. За дев’ять місяців 2012/2013 МР частка кукурудзи, поставленої в країни ЄС, становила 58%, а у Північну Африку знизилася до 18%. Також значно впали поставки у Східну Азію, що становили в поточному сезоні всього 4% проти 13% 2011/2012 МР. За результатами 2011/2012 МР, згідно з даними USDA, країни ЄС імпортували 6,1 млн тонн кукурудзи і біля 67,3% закупівель припали на українське зерно. Понад половину зерна кукурудзи (53,1%), що закупив Єгипет також було поставлено з України. Ще одним великим імпортером української зернової є Іран, для якого у звітний період частка української кукурудзи в загальному обсязі імпорту становила 44,6%. За підсумками сезону 2011-2012 рр. у Японію з України поставлено 6,5% усієї імпортованої в країну кукурудзи, а в Південну Корею - 12,6%. Експорт рекордних 15,2 млн тонн кукурудзи у 2011/2012 МР дозволив Україні забезпечити близько 13% світового імпорту цієї культури [15].

Рисунок 2.2 Основні експортери кукурудзи у світі 2011-2012 МР

Рисунок 2.1 Основні імпортери кукурудзи у світі 2011 - 2012 МР

Джерело: #"828913.files/image003.gif">

Рисунок 2.3 Динаміка порівняльних цін на кукурудзу на світових біржах і внутрішніх цін на кукурудзу в Україні протягом 6 років, дол/т.

Джерело: Bloomberg

За 6 років середні ціни на кукурудзу в світі збільшилися на 78%, порівняно з серпнем 2006 року. За рік світові ціни демонстрували 7,5% приросту, коли внутрішні українські знизилися на 13%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Українські ціни демонструють тісну кореляцію зі світовими цінами, особливо тісний зв’язок з тенденціями цін на Чиказькій біржі CBOT.

Таким чином на світовому ринку кукурудзи Україна є одним із ключових гравців в експортному сегменті, що нарощує свій потенціал. У 2013/2014 МР потенційний обсяг поставок кукурудзи з України оцінюється у 18 млн тонн, що дозволить конкурувати з такими великими гравцями світового ринку, як Аргентина та Бразилія, і, можливо, забезпечить 3-є місце в списку найбільших світових експортерів цієї зернової.

Рисунок 2.4 Географія експорту кукурудзи з України 2012 - 2013 МР

Джерело: Grain Ukraine

Щодо перспектив розвитку ринку кукурудзи й продуктів її переробки в найближчому майбутньому, то цілком виправданими є оптимістичні очікування подальшого зростання виробництва цієї культури в Україні. За оцінками експертів, уже до 2015 року виробництво кукурудзи в країні може становити 32,4 млн тонн, що зумовлено збільшенням середньої врожайності культури до 68,6 ц/га.

Найінтенсивніший приріст урожайності очікується саме в найближчі кілька сезонів, коли відзначається активний розвиток і становлення ринку. Надалі збільшення врожайності відбуватиметься більш плавно, і до 2025 року середній показник по країні може становити 75,1 ц/га, що дозволить забезпечити валовий збір культури на рівні 36,8 млн тонн і вивести Україну на п’яту позицію в рейтингу світових виробників кукурудзи, випередивши Аргентину.

За оцінками USDA, очікується, що за підсумками 2013/2014 року Україна у виробництві кукурудзи посяде шосте місце в світі (прогноз - 26,5 млн тонн) і третє з її експорту (прогноз - 16,5 млн тонн).

Посівні площі під кукурудзою вже практично досягли максимально можливого й доцільного розміру й найближчої перспективи їх зміни будуть незначними. Відповідно, незначним буде й зміна збиральних площ. Експерти АПК зазначають, що в Україні площі посівів кукурудзи порівняно з 2010 роком зросли вдвічі, а її врожайність - утричі. Так, 2013 року під посів кукурудзи було використано 4,795 млн га площ або 102% від прогнозу. Відповідно до наших оцінок, 2015 року кукурудзу можуть зібрати з трохи більше ніж 4,7 млн. га, а до 2025-го цей показник сягне 4,9 млн га.

За вересневими оцінками USDA, світове виробництво кукурудзи у 2011-2012 МР оцінюється 877 млн. тонн, що на 5,7% вище за показник попереднього маркетингового року. У поточному 2012-2013 МР, за попередніми оцінками, виробництво кукурудзи в світі знизиться на 4% і складатиме 841 млн. тонн.

Таблиця 2.1

Оцінка USDA балансу ринку кукурудзи у світі

Джерело: USDA

Світове споживання даної культури в 2011-12 МР оцінюється в 859 млн. тонн, в 2012-13 МР прогнозується не суттєве зниження до рівня 854 млн. тонн. У 2011-12 МР було зафіксоване збільшення (на 17%) обсягів світового експорту кукурудзи до 107 млн. тонн, порівняно з показником у 91,5 млн. тонн у попередньому маркетинговому році.

Рисунок 2.5 Основні виробники кукурудзи у світі

Джерело: USDA

Рисунок 2.6 Динаміка виробництва кукурудзи в Україні

Кукурудза є основною фуражною культурою у світі. Обсяги її виробництва, окрім посушливого 2012-2013 сезону, постійно зростали, адже за подорожчання енергоресурсів кукурудза є основною сировиною для виробництва біоетанолу.

Рисунок 2.7 Динаміка світового виробництва кукурудзи

Джерело: USDA

Збільшення врожаю відбулося в основних країнах виробниках. Так, США наростили виробництво на 28 %, країни ЄС-27-11 %. Разом з тим, зменшення врожаю відбулося у Бразилії на 11 %, Аргентині - 2 %. Таким чином, й надалі США та Китай залишаються лідерами світового виробництва кукурудзи.

Для України кукурудза є експортно орієнтованою культурою. Продовольче споживання цього зерна є мінімальним. Тож більшість врожаю, як і раніше, продаватиметься на зовнішніх ринках. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства Україна з початку 2013/14 МР, станом на 19 липня поставила на зовнішні ринки 640 тис. т зерна. Експорт кукурудзи за вказаний період склав 234,3тис. З 1 вересня по 6 січня 2014 року на зовнішні ринки було поставлено 8,6 млн т цієї культури. Найбільшими споживачами української кукурудзи за вересень-листопад 2013-2014 МР став Єгипет (близько 1млн. т), Корея - 666 тис. т, Іспанія - 583 тис. т.

Таблиця 2.2

Рівень цін на кукурудзу в Україні та в світі

Джерело: http://www.auu.org.ua/

Так ціни на кукурудзу у зв’язку з низькою активністю торгово-закупівельної діяльності протягом липня 2013 року залишаються на попередньому рівні. Ціни пропозиції зернової варіюються в діапазоні від 1650 грн/т до 2000 грн/т EXW. Так, переробні підприємства пропонували за кукурудзу 1500-1900 грн/т на умовах EXW. Фактори росту - низькі перехідні запаси. Фактори зниження: зниження попиту на кукурудзу через перехід активності на сусідні ринки (пшениця, ячмінь); збільшення прогнозу урожаю; зниження споживання зернової [16].

Можна зробити висновок, що нестабільна кон’юнктура світового ринку зерна кукурудзи та продуктів його переробки, а також постійні цінові коливання внутрішнього ринку роблять його недостатньо прогнозованим для сільськогосподарських товаровиробників, ефективна робота яких можлива тільки за умови злагодженої діяльності всіх підприємств, пов’язаних із зерновиробництвом, заготівлею, переробкою і доведенням до споживачів зерна кукурудзи та продуктів його переробки. Це потребує створення ефективних організаційно-економічних механізмів регулювання ринку зерна кукурудзи та продуктів його переробки у період трансформації господарської системи України.

2.2 Структура та зміст експортного контракту

Преамбула:

Відповідно до контракту № РС 212918 від 12 листопада 2013 року, укладеного між компанією ТОВ " Агроінком Україна " (м. Київ, вул. Миру, 21) в особі директора Носова С. В, що діє на основі Статуту, надалі іменоване " Продавець " з однієї сторони, та компанією CHS Europe SA (м. Лансі, Швейцарія), в особі директора Роджера Бейкера, що діє на основі Статуту, надалі іменоване " Покупець " з іншої сторони, Продавець зобов’язується поставляти, а Покупець прийняти та оплатити товар, вказаний в пункті 2 контракту (далі по тексту " Товар "), в кількості, по ціні, на умовах поставки та оплати, визначених контрактом.

Товар:

Кукурудза 3-го класу, українського походження (урожай 2013 року), насипом, без ГМО.

Кількість товару:

2 000, 000 метричних тон (2000 тон), +/-5% за вибором Продавця і за контрактною ціною.

Ціна:

179,00 доларів США (сто сімдесят дев’ять доларів 00 центів) за метричну тону (яка рівняється 1000 кг).

Якість і кількість товару:

1) Товар має бути нормальної товарної якості, в здоровому стані, без самозігрівання і теплового пошкодження при сушці; мати нормальний запах, притаманний нормальному зерну; мати нормальний колір. Зерно має бути вільним від карантинних та санітарних об’єктів, отруйних і шкідливих речовин, пестицидів і залишків фуміганта; допускається зараження живими комахами 1 ступеня.

) Товар кукурудза 3-го класу, сміттєва домішка максимум 2%, зернова домішка не більше 10 %, пошкоджені зерна не більше 5%, вологість - не більше 14,5%, биті зерна - не більше 5%. Методи аналізу для вищеперерахованих якісних показників - згідно ДСТУ 4525: 2006, діючого на території України. Товар повинен відповідати медико-біологічним вимогам, фіто санітарним і ветеринарним нормам якості, прийнятим в Україні.

) Кінцева кількість (вага) для автомобільного транспорту і залізничного транспорту - кінцева при прийомі/відвантаженні Транспорту, віповідно до переваження на вагах в Місці доставки.

) Кінцева кількість - кінцева при прийомі/відвантаженні Транспорту в Місці доставки, підтверджене Лабараторією або Державною Інспекцією Сільського господарства України (ГІСХ) за рахунок Покупця.

) При виявленні в Місці доставки невідності якості Товару вимогам реального Контракту, Покупець може відмовитись від прийому такого Товару, а Продавець зобов’язується організувати повернення транспорту з неприйнятим Товаром за свій рахунок, а також оплатити/покрити транспортні витрати, пов’язані з простоєм цього транспорту.

Сума контракту:

358 000,00 доларів США +/-5% (триста п’ятдесят вісім тисяч доларів США і 00 центів).

Валюта контракту: долари США.

Умови поставки: CPT - Одеський морський Торгівельний Порт, Україна (далі " Місце доставки") відповідно до Інкотермс - 2010.

Термін поставки: Відвантаження Товару з внутрішніх елеваторів автомобільним транспортом або залізничними вагонами в період з " 12 " листопада 2013 до " 06 " грудня 2013 року (обидві дати включно), якщо сторони не домовились про продовження терміну поставки/відправки. Допускається відправка партіями. Датою поставки Товару, при поставці залізничним транспортом, є дата його завантаження в залізничні вагони і підтверджується реєстром залізничних накладних. Датою поставки товару при поставці автомобільним транспортом є дата прийняття Товару в Місці поставки і підтверджується реєстром прийнятих в Місці доставки транспортних коштів. Право власності на Товар переходить від Продавця до покупця з моменту прийняття Товару в Місці доставки.

Застосовуються умови контратку GAFTA № 78.

Оплата: 100% вартість кожного лота мінімум 200 тон (+, - 5%) для автотранспорту і 90% вартості кожного лота мінімум 300 тон (+, - 5%) для залізничного транспорту, шляхом здійснення Покупцем банківського переказу на рахунок Продавця протягом 3 (трьох) банківських днів після пред’явлення Покупцеві копій наступних документів:

ü  Рахунок-фактура Продавця;

ü  Залізничні і автотранспортні накладні;

ü  Реєстр залізничних/автотранспортних накладних;

ü  Копії сертифікатів якості ГІСХ;

ü  Акт-повідомлення на оплачуваний товар (для поставок залізничним транспортом);

ü  Акт прийому-передачі на оплачуваний товар (для поставок автотранспортом);

ü  Письмове підтвердження Експедитора в Місці Доставки, що підтверджує отримання Товару в Місці доставки, а також повного набору документів необхідних для митного оформлення експорту.

Балансовий платіж при доставці залізничними вагонами, 10% від доставленого і прийнятого Товару шляхом здійснення Покупцем банківського переказу на рахунок Продавця протягом 3 (трьох) банківських днів після пред’явлення Покупцеві наступних копій документів:

ü  Рахунок-фактура Продавця;

ü  Акт прийому-передачі на оплачуваний товар;

ü  Письмове підтвердження Експедитора в Місці Доставки, що підтверджує отримання Товару в Місці доставки, а також повного набору документів, необхідних для митного оформлення експорту.

Всі банківські комісії за рахунок Покупця.

Обов’язки продавця:

1)      Поставлять Товар автотранспортом або залізничними вагонами, придатних для перевезення Товару насипом, чітко у відповідності з графіком відвантаження та інструкціями Покупця. Продавець несе всі витрати, що витікають з неправильного заповнення транспортних документів.

2)      Нести повну відповідальність за Товар, не прийнятий в Місці доставки, через фактичну невідповідність якісним показникам Товару контрактним показникам, і нести всі пов’язані з цим витрати.

)        Забезпечить наявність всіх документів, дозволів і ліцензій, необхідних для експорту.

)        Укласти за свій рахунок договір експедирування/декларування з Експедитором в порту і надати останньому всі документи, необхідні для експорту, включаючи, але не обмежуючись документами для митного оформлення Товару.

)        На щоденній основі інформувати Покупця (письмово) або електронною поштою відносно ходу завантаження автотранспорту, залізничних вагонів, номері в залізничних накладних, дат відвантаження і маси Товару, завантаженого в кожний відправлений вагон або автотранспорт.

)        Оформити за свій рахунок супроводжуючу документацію на Товар, відвантажений в Місці Доставки в відповідності з письмовими інструкціями Покупця:

·        Товарно-транспортні накладні;

·        Сертифікати якості ГСХИ на кожний транспортний засіб;

·        Карантинні сертифікати на кожний транспортний засіб;

·        Ветеринарні свідоцтва на кожний транспортний засіб.

7)      Продавець гарантує наявність вказаних документів на кожний транспортний засіб в момент його прибуття в Місце доставки, і несе всі витрати, пов’язані з їх відсутністю або неправильним заповненням.

Обов’язки Покупця:

1)      Покупець повинен надати повні інструкції про відвантаження і оформлення відвантажувальних документів за 5 днів мінімум до передбачуваного відвантаження кожного лоту.

2)      Розвантажувати Транспорт по прибутті в Місце доставки без затримок.

)        Покупець протягом 3-х робочих днів з моменту подачі заявки залізничного експедитора Продавця забезпечує підтвердження Порту через АС " Месплан" про можливість прийняття товару і подобове підтвердження електронної заявки залізничного експедитора Продавця на відвантаження, при умові підтвердження в Місці доставки.

Штрафні санкції: За прострочення поставки Товару через вину Продавця, Продавець виплачує Покупцеві пеню в розмірі 0,1% вартості своєчасно не поставленої партії Товару за кожний день прострочення, якщо сторонами не буде узгоджено інше. Виплата штрафів не звільняє кожну зі Сторін від подальшого виконування обов’язків згідно реального контракту.

У випадку, якщо відвантаження затримується більше ніж на 5 днів після терміну поставки, Покупець має право відмовитись від недопоставленої кількості за контрактом і відмовитись від подальшого виконання обов’язків згідно цього контракту і має право вимагати відшкодування збитків у Покупця, підтверджених документально, і різниці між контрактною вартістю недопоставленого товару і наявною ринковою вартістю на вказаний товар на день, коли така не поставка виникла.

У випадку прострочення платежу Покупець зобов’язаний виплатити Продавцеві пеню в розмірі 0,1% вартості несвоєчасно оплаченого Товару за кожний день прострочення.

Арбітраж: Будь-які суперечки або розбіжності, які можуть виникнути в реальному Контракті або у зв’язку з ним, будуть вирішуватись шляхом переговорів. У випадку, якщо згода не буде прийнята, питання вирішується в арбітражі ГАФТА, Лондон, Великобританія. Рішення арбітражу є остаточним для обох сторін.

Форс-мажор: Якщо невиконання цього контракту або окреме його положення обумовлене забастовкою, бунтом або громадянською незгодою, пошкодженням обладнання, пожежею, обмежень експорту і/або імпорту, прийняття нормативних актів або інших заходів органів державної влади і управління, а також іншою причиною, що розуміється як "Форс-мажор" при умові, що Продавець дав повідомлення Покупцеві належним чином, протягом 7 наступних днів з моменту появи таких подій або не пізніше ніж за 21 день до початку періоду поставки, час поставки продовжується на період 30 наступних днів. Якщо поставка затримується більше ніж на 30 днів, Покупець має право анулювати затриману частину контракту. Таке право реалізується Покупцем при повідомленні, яке повинно бути отримане Продавцем не пізніше ніж в перший робочий день після додаткових 30 послідовних днів. Якщо Покупець не реалізував це право, така затримана частина автоматично продовжується на подальший період в 30 послідовних днів.

Інші умови: У випадку невідповідності умов даного Контракту правилам ГАФТА 78, умови даного Контракту будуть мати переваги.

Термін поставки може бути продовжений за згодою двох сторін.

Всі податки та мита, пов’язані з експортом Товару - за рахунок Продавця.

Продавець має право направити свого представника для контролю при прийомі і переважуванні товару, а також при взятті проб. Контракт вступає в дію з дня підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх обов’язків.

2.3 Базисна умова контракту

Інкотермс (від англ. INCOTERMS - слово скорочення від International Commercial Terms - Міжнародні комерційні терміни) - збірник міжнародних торгових термінів з тлумаченнями. Метою Інкотермс є запобігання можливим суперечкам та судовим позовам між покупцем і продавцем [3].

Базові умови поставок являють собою сукупність основних зобов'язань контрагентів по транспортуванню й страхуванню товарів на шляху пересування їх від експортера до імпортера. Протягом тривалої міжнародної торговельної практики склалися певні умови обміну товарами, а також зобов'язання сторін, які б відповідали цим умовам, здійснювати певні дії, сукупність яких формує торговельні звичаї [4, с.78]

В даній роботі була вибрана умова поставки СРТ (Сarriage Paid To).

Термін "фрахт/перевезення сплачені до” означає, що продавець доставить товар названому ним перевізникові. Крім цього, продавець зобов'язаний сплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товару, як й інші витрати після передачі товару перевізникові.

Під словом "перевізник” необхідно розуміти будь-яку особу, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому або організувати перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією з цих видів транспорту.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбудеться в момент передачі товару в підпорядкування першого з них.

За умовами терміну СРТ на продавця покладається зобов'язання по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Продавець зобов'язаний:

ü  надати покупцеві товар, комерційний рахунок-фактуру або відповідне до нього електронне повідомлення, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть бути потрібні за умовами договору купівлі-продажу;

ü  за свій рахунок і на свій ризик одержати будь-яку експортну ліцензію або інше офіційне свідоцтво, а також виконати, якщо це буде потрібно, всі митні формальності для експорту товару;

ü  укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення за звичайним маршрутом та звичайно прийнятим способом. Якщо такий пункт не узгоджений або невизначений практикою подібного роду поставок, продавець може вибрати найбільш вигідний для нього пункт у названому місці призначення.

ü  надати товар перевізникові, з яким укладений договір перевезення, а при наявності декількох перевізників - першому з них для транспортування в назване місце у встановлену дату або в межах узгодженого терміну;

ü  нести всі ризики, втрати або пошкодження товару до моменту його поставки;

ü  нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту його поставки, а також оплатити фрахт і всі витрати, включаючи витрати по завантаженню товару й розвантаженню його в місці призначення, які, згідно з договором перевезення, покладаються на продавця;

ü  оплатити, якщо це буде потрібно, всі витрати, пов'язані з виконанням митних формальностей для експорту, як й інші мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару, та витрати, пов'язані з його транзитним перевезенням через треті країни, у випадках, коли ці витрати, згідно з договором перевезення, покладаються на продавця;

ü  сповістити покупця достатнім чином про те, що товар поставлений, а також направити покупцеві будь-яке інше повідомлення, що необхідне йому для здійснення необхідних заходів для одержання товару;

ü  надати покупцеві за свій рахунок звичайний транспортний документ або транспортні документи (наприклад, оборотний коносамент, необоротна морська накладна, доказ у перевезенні внутрішнім водним транспортом, повітряна накладна, накладна залізничного або автомобільного повідомлення або накладна змішаного перевезення). У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного зв'язку, згадані вище документи можуть бути замінені відповідними електронними повідомленнями (ЕDI);

ü  нести витрати, пов'язані з перевіркою товару (наприклад, перевіркою якості, розмірів, ваги, кількості), необхідної для поставки товару;

ü  за свій рахунок забезпечити пакування (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято, як правило, відправляти обумовлений контрактом товар без пакування), необхідне для організованого ним перевезення товару. Упаковка повинна бути маркірована належним чином;

ü  на прохання покупця надати йому за його рахунок і на його ризик повне сприяння в одержанні будь-яких документів або відповідних до них електронних повідомлень, які видаються або використовуються в країні відправлення і/або в країні походження товару, і які можуть бути необхідні покупцеві для імпорту товару або, якщо буде потреба, для його транзитного перевезення через треті країни;

ü  забезпечити покупця всією інформацією, необхідною для здійснення страхування.

Покупець зобов'язаний:

ü  сплатити передбачену договором купівлі-продажу ціну товару;

ü  за свій рахунок і на свій ризик одержати будь-яку імпортну ліцензію або інше офіційне свідоцтво, а також виконати, якщо це буде потрібно, всі митні формальності для імпорту товару та для його транзитного перевезення через треті країни;

ü  прийняти поставку товару відразу після його доставки й одержати товар від перевізника у вказаному місці;

ü  за свій рахунок і на свій ризик одержати будь-яку імпортну ліцензію або інше офіційне свідоцтво, а також виконати, якщо це буде потрібно, всі митні формальності для імпорту товару та для його транзитного перевезення через треті країни;

ü  прийняти поставку товару відразу після його доставки й одержати товар від перевізника у вказаному місці;

ü  нести всі ризики, втрати або ушкодження товару з моменту його поставки;

ü  нести всі ризики втрати або ушкодження товару з моменту закінчення узгодженої дати або дати закінчення зафіксованого терміну поставки;

ü  нести всі витрати, пов'язані з товаром під час його транзитного перевезення до прибуття в узгоджене місце призначення, за винятком випадків, коли витрати, згідно з договором перевезення, покладаються на продавця;

ü  сплатити витрати по розвантаженню товару, за винятком випадків, коли вони, згідно з договором, покладаються на продавця;

ü  нести всі додаткові витрати внаслідок невиконання ним зобов'язань дати належне повідомлення з моменту закінчення узгодженої дати або із закінчення узгодженого терміну для поставки. Умовою є належна відповідність товару договору;

ü  оплатити, якщо це буде потрібно, всі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних формальностей, що підлягають сплаті при імпорті товару, і, якщо буде потреба, для його транзитного перевезення через треті країни, якщо вони не включені у витрати договору перевезення;

ü  у випадку, якщо покупець має право визначити термін відправки товару і/або пункт призначення, він повинен належним чином сповістити про це продавця;

ü  покупець зобов'язаний прийняти передбачений транспортний документ, якщо він відповідає умовам контракту купівлі-продажу;

ü  нести витрати, пов'язані з будь-яким оглядом товару перед завантаженням, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається владою країни експорту;

ü  нести всі витрати й сплачувати збори, пов'язані з одержанням документів або відповідних до них електронних повідомлень, а також відшкодовувати витрати продавця, понесені внаслідок надання ним допомоги покупцеві.

В даній роботі був вибраний залізничний транспорт, оскільки залізниці є найбільш рентабельним видом транспорту для перевезень вагонних партій вантажів навалом - кам'яного вугілля, руди, піску, сільськогосподарської продукції та лісоматеріалів - на далекі відстані.

Також варто відмітити наявність багатьох переваг у транспортуванні залізничним транспортом.

До переваг залізничного транспорту належить: низька вартість перевезення (друга після найдешевшого водного транспорту), доступність для перевізників, учасників ЗЕД. За перевізною спроможністю залізничний транспорт посідає друге місце після водного, що свідчить про його значимість. Залізничний транспорт здатний перевозити великогабаритні вантажі, продукцію видобувної промисловості та інші найрізноманітніші вантажі.

Перевезення здійснюється орендованим транспортом у 34 вагонах по 60 тон кожний.

2.4 Аналіз та розрахунок ціни на експорт

Ціна товару - один із найважливіших елементів контракту купівлі - продажу. Кожна зовнішньоторгова угода повинна обов'язково містити умову про ціну, за якою продається товар, чи вказівку способу визначення ціни цього товару.

Обумовлюючи ціну товару, у контракті купівлі-продажу вказують: одиницю виміру ціни, базис ціни, валюту ціни, спосіб фіксації та рівень ціни.

Базис ціни встановлює, чи входять транспортні, страхові, складські та інші витрати на доставку товару в його ціну. Базис ціни звичайно визначається використанням відповідного терміну (франко-підприємство, франко-транспортер, FOB, DAF, DDU та ін.) із вказанням назви пункту здачі товару [3: 92].

Ціна у контракті може бути виражена у валюті країни-експортера, імпортера чи у валюті "третьої країни". На вибір валюти ціни значною мірою впливають торгові звичаї, що існують в торгівлі цими товарами.

Ціна може фіксуватися у контракті в момент його укладання або визначатися протягом терміну його дії чи до моменту виконання контракту. Залежно від способу фіксації ціни розрізняють такі види цін: тверда, рухома, з наступною фіксацією, ковзаюча.

Тверда цiна узгоджується i встановлюється в момент підписання контракту i не змінюється протягом строку його дії. Тверда ціна використовується як в угодах із негайною поставкою та поставкою протягом короткого строку, так i в угодах, що передбачають тривалі терміни поставки.

Рухома цiна - це зафіксована при укладені контракту ціна, яка може бути у подальшому переглянута, якщо ринкова ціна даного товару на час виконання контракту зміниться. При встановлені ціни у контракт вноситься застереження, що коли до моменту виконання угоди ціна на ринку підвищиться або знизиться, відповідно має змінитися i ціна, зафіксована у контракті.

Цiни з наступною фiксацiєю встановлюються у призначеені договорами строки на основі узгоджених джерел (у т. ч. i в процесі виконання контракту).

Ковзаюча ціна застосовується у контрактах із тривалими строками поставок, протягом яких економічні умови поставок можуть суттєво змінитися. Найчастіше ковзаючі ціни встановлюються на машини й обладнання зі строками поставки, що перевищують один рік, а також при використанні великих за обсягом і тривалих у часі підрядних робіт.

Для калькуляції ціни при умові поставки СРТ з врахуванням транспортних та інших витрат, пов’язаних з виконанням зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу використовується така формула:

Ц=С+П+Т

Ц - Ціна "товар доставлений до порту" за умови СРТ;

С - Собівартість продукції;

П - запланований прибуток

Т - транспортування до порту

Отже, при експорті кукурудзи 3-го класу до Швейцарії ТОВ "Агроінком Україна " розраховує експортну ціну продукції наступним чином:

За даними НБУ курс 1USD= 7,99 грн.

Собівартість продукції - 170 USD за 1 тонну

С = 170 USD * 2000 тонн = 340000 USD

Запланований прибуток 5 USD за 1 тонну

(170 USD + 5 USD) * 2000 тонн = 350000 USD

П = 350000 USD - 340000 USD = 10000 USD

Витрати на транспортування залізничним транспортом:

вагон = 60 тонни зерна

: 60 = 34 вагони, які будуть завантажені зерном

Завантаження у 1 вагон = 60 грн;

грн. * 34 вагонів = 2040 грн.

Транспортування 1 вагоном = 1840 грн.;

грн. * 34 вагонів = 62560 грн.

Всього витрати на транспортування:

грн. + 62560 грн. = 64600 грн.

Т= 64600 грн.: 7,99 грн. = 8000 USD

Отже, 340000 USD + 10000 USD + 8000 USD = 358000 USD

Ц = 358000 USD: 2000 тонн = 179 USD

Загальна вартість контракту складає 358000 USD.

2.5 Умова платежу та розрахунку за умовою контракту

Платіж - це завершальна стадія взаєморозрахунків у відносинах із партнером.

Міжнародні розрахунки - безготівкові розрахунки за грошовими зобов’язаннями та вимогами, які виникають між юридичними особами і громадянами різних країн унаслідок економічних, науково-технічних, культурних, політичних та інших відносинах. Міжнародні розрахунки здійснюються здебільшого через банки на підставі кореспондентських стосунків, тому вони потребують відкриття банками кореспондентських рахунків. Серед таких розрахунків переважають платежі, пов’язані із зовнішньою торгівлею, послугами, кредитами й інвестиціями. Основними формами міжнародних розрахунків є інкасо, акредитив, банківські перекази [3: 138].

Моментом одержання виручки в іноземній валюті за експортну продукцію вважається дата надходження коштів на поточний валютний рахунок в уповноваженому банку.

Продовження зазначеного строку можливе лише за індивідуальним дозволом обласного управління НБУ за місцем реєстрації резидента.

Валютна виручка від здійснення експортних операцій підлягає зарахуванню у повному обсязі на поточні валютні рахунки резидентів, відкриті в уповноважених банках, і тільки на ті, які зазначені у контрактах з іноземними партнерами. Порядок використання валютної виручки резидентами встановлюється чинним законодавством та регламентується нормативними актами НБУ [4: 301].

Компанія "Агроінком Україна " в контракті на експорт кукурудзи 3-го класу вказує, що платежі за продукцію здійснюються Покупцем в доларах США шляхом банківського переказу. Покупець сплачує товар в наступному порядку 90% від вартості фактично відвантаженого Товару в Порт, при пред’явленні наступних документів:

ü  Рахунок-фактура Продавця;

ü  Залізничні і автотранспортні накладні;

ü  Реєстр залізничних/автотранспортних накладних;

ü  Копії сертифікатів якості ГІСХ;

ü  Акт-повідомлення на оплачуваний товар (для поставок залізничним транспортом);

ü  Акт прийому-передачі на оплачуваний товар (для поставок автотранспортом);

ü  Письмове підтвердження Експедитора в Місці Доставки, що підтверджує отримання Товару в Місці доставки, а також повного набору документів необхідних для митного оформлення експорту.

Покупець представляє відповідний банківський документ, підтверджуючий оплату.

3. Техніко-економічне обгрунтування експортної операції та розрахунок економічної ефективності експорту (кукурудзи 3-го класу)

3.1 Методика розрахунку показників ефективності експорту продукції

Необхідною умовою для успішного проведення експортних операцій є аналіз ефективності з метою встановлення найбільш оптимальної структури експорту і прийняття обґрунтованих рішень в області керування.

В економіці слід розрізняти два поняття ефект та ефективність.

Ефект - результат будь-якого заходу, який найчастіше виражається певною грошовою сумою. Сюди відносять: чисту продукцію, прибуток підприємства, національний доход.

Ефективність - це відношення величини, що характеризує результативність будь - яких затрат. І саме метою підприємства при виході на зовнішній ринок і при здійсненні експортних операцій є визначення ефективності даної операції, тобто одержання прибутку від експорту. Причому даний прибуток повинний бути більше можливого прибутку при реалізації товару на внутрішньому ринку, інакше витрати на організацію експортних операцій є недоцільними і неефективними [6: 236].

Розрахунок економічної ефективності проводиться шляхом зіставлення досягнутого економічного результату з витратами ресурсів на отримання цього ефекту.

У зовнішньоекономічній діяльності ефективність проявляється у максимізації прибутку при мінімальних витратах, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічних операцій.

При експорті підприємство несе наступні витрати:

o   Під собівартістю товару розуміються витрати на виробництво товару підприємством.

o   Транспортні витрати містять у собі витрати на транспортування товару, що несе підприємство-експортер.

o   Організаційні витрати - це витрати підприємства на укладання контракту, мито і збори під час перевезення товару через митний кордон і т.д.

Таким чином, експортні витрати дорівнюють сумі собівартості товару, транспортних витрат і організаційних витрат.

Експортний дохід підприємства від експорту товарів - це валютний виторг, що надходить на розрахунковий рахунок підприємства.

Розрахунок економічної ефективності експорту будемо проводити у такій послідовності:

·        Виручка = кількість товару * експортна ціна;

·        Комерційна собівартість = ціна виробника + митні процедури + витрати на сертифікати + витрати на транспортування, завантаження, перевантаження;

·        Прибуток = Виручка - Комерційна собівартість;

·        Податок на прибуток = Прибуток * 0,25;

·        Чистий прибуток = Прибуток - Податок на прибуток;

·        Економічна ефективність = (Чистий прибуток / Комерційна собівартість) * 100%.

3.2 Квотування та ліцензування експорту

Правила квотування та ліцензування товарів, робіт, послуг оговорені Законом України "Про зовнішню економічну діяльність” від 16 квітня 1991 року. Для захисту внутрішнього ринку на експорт можуть бути встановлені наступні квоти:

Квоти глобальні - квоти, що встановлюються по товару без зазначення конкретних країн, куди товар експортується;

Квоти групові - квоти, що встановлюються по товару з визначенням групи країн, куди товар експортується;

Квота експортна - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях;

Квоти індивідуальні - квоти, що встановлюються по товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись.

Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування [1].

Ліцензії видаються в межах наявних квот. Відповідно до статті 16 ЗУ "Про зовнішню економічну діяльність", ліцензії бувають:

генеральні

разові (індивідуальні)

антидемпінгові (індивідуальні)

компенсаційні (індивідуальна)

відкриті (індивідуальні)

експортні (імпортні).

Орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.

Рішення про встановлення режиму ліцензування та квотування експорту приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Ліцензії видаються Міністерством економіки України, а також у межах наданих ним повноважень - відповідним республіканським органом Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій на підставі заявок суб'єктів ЗЕД.

Ліцензування здійснюється відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.00 №36, який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Ліцензування і квотування експорту запроваджуються Україною самостійно для захисту внутрішнього ринку.

Стосовно експорту кукурудзи, варто зазначити, що з 2010-2011 рр. вона підлягає квотуванню згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 938 від 4 жовтня. Кабінет Міністрів ввів квоту на експорт зерна <http://ukranews.com/uk/news/economics/2010/10/18/29310> 2,7 млн. тонн до 2011 року - квота на експорт пшениці становить 500 тис. тонн, кукурудзи - 2 000 тис. тонн, ячменю - 200 тис. тонн, жита і гречки - по 1 тис. тонн. Це викликало невдоволення громадських організацій АПК [10].

листопада комісія з квотами на сільгосппродукцію розподілила квоту на експорт  <http://ukranews.com/uk/news/economics/2010/11/12/31170>500 тис. тонн пшениці, 200 тис. тонн ячменю і 1 481,819 тис. тонн кукурудзи.

грудня 2010 року Кабмін продовжив строк квотування до 31 березня <http://ukranews.com/uk/news/economics/2010/12/28/34124> і збільшив обсяг квоти на експорт пшениці з 0,5 до 1 млн. тонн, а кукурудзи - з 2 до 3 млн. тонн.

березня Кабінет Міністрів продовжив квотування експорту зернових до 1 липня <http://ukranews.com/uk/news/economics/2011/03/30/40453> і збільшив квоти на кукурудзу на 2 млн. тонн [13].

3.3 Документообіг за експортною операцією

В залежності від функцій, що виконуються, зовнішньоторговельні документи можна поділити на наступні групи:

Групи зовнішньоторговельних документів: товарні і розрахункові; по платіжно-банківських операціях; страхові; транспортні і відвантажувальні; транспортно-експедиторські; митні.

Документи, які слідують з вантажем від пункту відправлення до пункту призначення, називають товаросупроводжувальними. До них відносяться документи, які входять до комерційних, транспортних і митних груп. Документи, які складаються в зв'язку з відвантаженням товару (як правило вони перераховані в контракті), називаються відвантажувальними.

Документи оформляються на спеціальних бланках і містять певні реквізити.

Загальними реквізитами для всіх документів є:

·        назва фірми-експортера (або вантажовідправника) і фірми-імпортера (або вантажоодержувача), їх адреса, номера телефонів, факсів або телексів;

·        назва документа, дата і місце його виписки; номер контракту або замовлення і дата його підписання;

·        номера наряду, трансу, вантажної специфікації; найменування і опис товару, його кількість (число місць, вага нетто і брутто);

·        вид упаковки і маркування.

Розрахунковим документом за даною операцією є рахунок-фактура. В ньому міститься вимога продавця до покупця про сплату вказаної в ньому суми належного платежу за поставлений товар. За контрактом рахунок-фактура пред’являється уповноваженому представнику покупця.

З документів, які засвідчують якість поставленого товару за контрактом використовуються:

залізно-дорожня накладна копії за кожний вагон, завірені продавцем.

сертифікат якості виробника (за кожний вагон, копії);

фітосанітарні сертифікати (за кожний вагон, копії);

Після розгрузки вагонів у пункті призначення (порт Південний) в разі перевищення або недостачі ваги Продавець пред’являє Покупцю інвойс на різницю.

Кожний відвантажений вагон супроводжується такими документами: залізно-дорожня накладна за кожний вагон; інвойс (2 шт.); сертифікат якості виробника (оригінал, на кожний вагон); фітосанітарний сертифікат (оригінал, на кожний вагон); сертифікат (свідоцтво) про походження товару

Покупець пред’являє Продавцю копію телеграми порту призначення (Одеса) про готовність прийняти товар, а також направляє листа по заповненню відвантажувальних документів, не пізніше 5 робочих днів до початку навантаження.

Митні документи, необхідні для експортного очищення товару:

.        Вантажна митна декларація;

2.      Облікова картка суб'єкта ЗЕД;

.        Кваліфікаційне свідоцтво особи, уповноваженої на декларування;

.        Сертифікат (свідоцтво) про походження товару

.        Консульська фактура

.        Ветеринарні, санітарні, фітосанітарні і карантинні свідоцтва

Митна декларація є основним митним документом і являє собою заяву розпорядника вантажу, представлену ним митниці при імпорті або експорті товарів. Митна декларація пред’являється митниці у встановлений законодавством термін, який коливається від одного дня до двох тижнів, з дня прибуття товару на митницю.

Сертифікат (свідоцтво) про походження товару - особливий документ, який видається компетентним органом в країні експортера, дозволяє визначити товари і в якому органи влади або орган, уповноважений видавати його, чітко засвідчують, що товари, до яких відноситься даний сертифікат, походженням з конкретної країни. Для сировинних і сільськогосподарських товарів в ньому фіксується країна видобутку, а для готової продукції країна виробництва.

Консульська фактура - документ, підготовлений експортером в своїй країні, який пред’являється в дипломатичне представництво країни імпортера для його затвердження проти сплати консульського збору, який далі пред’являється імпортером в зв'язку з ввезенням вказаного в рахунку товару.

Ветеринарні, санітарні, фітосанітарні і карантинні свідоцтва видаються компетентними органами в країні експортера, які свідчать про те, що товар, який поставляється за кордон знаходиться в здоровому стані.

Всі послуги щодо оформленню документів є платними, крім посвідчення про якість елеватора чи хлібоприймального підприємства, тому вони оформляються після підтвердження оплати їх вартості.

Документи оформляються у нижче наведеній послідовності.

.        Посвідчення якості оформляє лабораторія елеватора або хлібоприймального підприємства (ХПП) при наявності документів, що підтверджують право власності на визначену партію зерна.

Оформляється складська довідка на бланку елеватора або ХПП за довільною формою.

.        Сертифікат якості (форма № 3) оформляє державний районний хлібний інспектор при наявності: а) експортного контракту; б) угоди про надання послуг між власником зерна та Державною обласною хлібною інспекцією.

Аналіз зерна і оформлення документів проводиться на елеваторі або ХПП при завантаженні зерна обов’язково в присутності Державного районного хлібного інспектора. Сертифікат оформляється на кожну партію завантаженого зерна і вкладається в кожен вагон.

.        Фітосанітарний сертифікат оформляє державний районний інспектор з карантину рослин при наявності проб зерна вказаного у контракті (1-2 кг у мішкотарі) та офіційного листа ветеринарної служби країни-імпортера із зазначенням вимог фітосанітарії, радіології та карантину рослин. Аналіз проводиться протягом 1-2 днів. Сертифікат оформлюється на кожен завантажений вагон.

4.      Карантинний сертифікат оформляється державним районним інспектором з карантину рослин при наявності фітосанітарного сертифікату. Сертифікат оформляється при необхідності на вимогу країни-імпортера на кожний завантажений вагон.

.        Радіологічний сертифікат (протокол дослідження радіаційної безпеки продукції) оформляють лабораторії радіометрії та спектрометрії обласних державних центрів стандартизації, метрології і сертифікації або інші уповноважені лабораторії.

.        Ветеринарне свідоцтво (форма № 2) оформляє районний державний ветеринарний лікар.

.        Ветеринарний сертифікат оформляє Головне управління ветеринарної медицини на залізничному транспорті та кордоні, яке знаходиться в обласному центрі чи в одному з районних центрів. Ветеринарний сертифікат оформляється при наявності ветеринарного свідоцтва та вище наведених сертифікатів. Сертифікат оформлюється на кожний завантажений вагон і дійсний протягом 10 днів.

8.      Сертифікат відповідності або сертифікат походження оформляє обласне або регіональне відділення Торгово-промислової палати України Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі.

3.4 Митне оформлення експортної операції

Документи, які подаються при здійсненні митного оформлення при експорті та імпорті продукції: вантажна митна декларація; декларація-зобов'язання (у разі необхідності); облікова картка суб'єкта ЗЕД; лист - узгодження; договір про декларування на договірній основі; свідоцтво про право на здійснення декларування на договірній основі; кваліфікаційне свідоцтво особи, уповноваженої на декларування; сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката; довідка-розрахунок митної вартості.

Транспортні документи:

) Товаротранспортні накладні;

) GARNET TIR (книжка МДП);

) Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення;

) Вантажна митна декларація типу "31 АТЗ" (при використанні автотранспорту, що багаторазово переміщається через митний кордон України);

) Документи, що застосовуються при підтвердженні витрат на доставку товарів.

Комерційні документи:

) Рахунок-фактура (invoice, rechnung);

) Зовнішньоекономічний договір (контракт) з відміткою біржі про реєстрацію договору.

Дозволи та сертифікати уповноважених органів:

ü  Довідка про проведення декларування валютних цінностей;

ü  Фітосанітарний сертифікат або ветеринарний сертифікат, якщо це фуражне зерно;

ü  Гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи;

ü  Сертифікат відповідності;

ü  Сертифікат якості Державної інспекції з контролю та якості сільськогосподарської продукції;

ü  Ліцензія НБУ на операції з валютними цінностями (у випадках перевищення строків розрахунку);

ü  Наряд-замовлення (якщо здійснюються операції відповідно до договорів України про торгівельне та економічне співробітництво);

ü  Разова (індивідуальна) ліцензія на здійснення ЗЕД (у випадках, передбачених у законодавстві).

Фінансові та платіжні документи:

Ø  Платіжні документи на перерахування сум митних та інших платежів;

Ø  Вексель, письмове зобов'язання.

Інші документи:

·        Сертифікат походження товарів;

·        Документи, що підтверджують пільги по сплаті митних платежів та податків;

·        Свідоцтво платника ПДВ;

·        Аркуш про пакування.

Розрахунок витрат на митні послуги за експортною операцією:

Митний збір (0,2% від 358000, але не більше 1000$) - 716 $;

USD = 7,99 грн.

*7,99 = 5721 грн.

Вантажно-митна декларація - 30$=239,7 грн.;

Робота працівників митниці - 3*20$=60$=479,4 грн.;

Маємо: 6440,1 грн.

3.5 Розрахунок ефективності експортної операції

Показники ефективності зовнішньоторговельної операції доцільно розрахувати перед укладанням зовнішньоторговельних угод, при плануванні зовнішньоторговельної діяльності, а також з метою оцінки ефективності експортно-імпортних операцій за попередній період.

Після здійснених розрахунків можна зробити висновок, що експортувати кукурудзу 3-го класу до Швейцарії, у розмірі 2000 МТ за ціною 179 доларів США вигідно. Експортна операція ефективна, адже рівень рентабельності перевищує 1% і становить 2%, а економічна ефективність від проведення експортної операції становить 2,6%. Є сенс укладати даний контракт, підприємство матиме прибуток.

Висновки

1.      Зовнішньоекономічна комерційна операція - це комплекс дій контрагентів різної державної належності з підготовки, укладення і виконання міжнародної торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру.

2.      Важливе місце у комерційних операціях займають експортно-імпортні операції. Експорт обумовлений такими важливими причинами: використання надлишкових потужностей, зниження витрат виробництва, підвищення прибутковості, розподіл ризику.

.        Основа регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках - це Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльністі; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльністі; визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльністі, їх права та обов'язки.

.        З-поміж зернових культур кукурудза займає одне з почесних місць, будучи незамінним джерелом сировини, що використовується як у тваринницькій галузі, так і в промислово-індустріальній сфері для виробництва масла і палива. Так, 2011/2012 МР 28% експортованої кукурудзи було поставлено в країни ЄС і 34% - у країни Північної Африки. За дев’ять місяців 2012/2013 МР частка кукурудзи, поставленої в країни ЄС, становила 58%, а у Північну Африку знизилася до 18%. У 2014 році очікується зниження цін на кукурудзу і соєві боби. Причина − зростання оцінок світового виробництва сільськогосподарських культур. Розширення площ під зерновими та олійними культурами на фоні скорочення їх використання у виробництві біопалива буде стримувати зростання цін на ці культури в 2014 році і може спровокувати спадання.

.        Укладання контракту є необхідною умовою здійснення експортно-імпортних операцій, а від базових положень контракту залежить вся ефективність зовнішньоекономічної операції.

.        Велике значення в контракті займають розрахунок ціни та умови платежу і розрахунку, які залежать від цілей, які переслідують контрагенти та ступеня їх довіри один одному.

.        Конкретний розрахунок показників ефективності у значній мірі залежить від типу операції на зовнішньому ринку, її цілей, умов та інших особливостей конкретної угоди. Важливими показниками при розрахунку ефективності є: комерційна собівартість, прибуток, чистий прибуток, рівень рентабельності даної операції.

.        Ефективність показує нам, чи доцільно було проводити комерційну операцію чи ні. В нашому випадку досягнутий рівень рентабельності у 2% говорить про доцільність проведення експортної операції.

.        Таким чином, проаналізувавши умови ведення бізнесу на ринку кукурудзи, дослідивши маркетингові особливості та провівши аналіз ефективності, ми можемо зробити висновки про позитивний ефект проведення експортної операції з реалізації кукурудзи 3-го класу на умовах СPT.

Список використаних джерел

1.      Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91.

2.      Закон України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.92.

.        Багрова І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 580с.

.        Загородный А. Г, Вознюк Г. Л Зовнішньоекономічна діяльність: Термінологічний словник. - К.: Кондор, 2006. - 168 с.

.        Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.

.        Хом'як С. Зовнішньоекономічний аналіз: Підручник / С.О. Хом’як. - Чернівці: Рута, 2003. - 576 с.

.        Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посіб. - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 608с.

.        Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності.3-тє видання перероблене та доповнене: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 432 с.

.        Офіційний сайт інституту економічних досліджень та політичних консультацій - http://www.ier.com.ua

10.    <http://www.kmu.gov.ua>

.        <http://forbes.ua>

.        <http://www.agrotimes.net>

.        http://www.milkua. info <http://www.milkua.info>

.        <http://unt.org.ua>

.        <http://ukrselko.com>

.        <http://www.auu.org.ua>