Планування експортних операцій на підприємстві

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Менеджмент
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    102,49 Кб
  • Опубликовано:
    2014-08-23
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Планування експортних операцій на підприємстві









КУРСОВА РОБОТА

Планування експортних операцій на підприємстві

Вступ

планування зовнішньоекономічний менеджмент експортний

Актуальність теми. У процесі євроінтеграції України у систему міжнародних господарських зв’язків зовнішньоекономічна діяльність підприємства стала все більш важливим фактором для всього економічного життя (розвитку) країни. Адже саме європейська інтеграція є ключовим пріоритетом, що акумулює у собі цілий комплекс внутрішньо - та зовнішньополітичних зусиль України з метою наближення до Європейського Союзу та створення передумов для подальшого вступу у нього.

Тому сучасна економічна ситуація, що пов’язана з активним розвитком ринкових відносин та євро інтеграційним курсом держави, обумовлює новий підхід до внутрішньофірмового планування та планування зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі і експортних операцій, що сьогодні стають особливо актуальними. Адже правильно складений план експортної діяльності сприяє одержанню додаткового прибутку за рахунок повнішого використання переваг міжнародної праці та міжнародної інтеграції, а також визначенню перспектив і можливих варіантів розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Саме тому проблема планування експортних операцій привертає все більше уваги вчених-економістів. При цьому необхідно зауважити, що у ході ринкових реформ українські підприємства потрапили у ситуацію, коли стара система планування, що мала місце у СРСР і ґрунтувалася на державному директивному плані, який був головним орієнтиром для підприємств та визначав кількісні та якісні параметри випуску продукції і ресурси необхідні для цього, виявилася непридатною і вже не може використовуватись на підприємствах. Ось чому сьогодні багато науковців та управлінців в Україні та інших пострадянських країнах займаються дослідженням ефективності процесу планування зовнішньоекономічної діяльності в цілому, та експортних операцій зокрема, підприємств.

Проблема планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства викликає велику зацікавленість у науковців та управлінців, а саме цими питаннями займались Кабець Є.К., Дроздова Г.М., Коваленко О.М., Царюк М.В., Сєрова Л.П., Нарикова С.В., Левченко, О. І. та інші.

Метою даного дослідження курсової роботи є теоретичне обґрунтування сутності процесу планування експортних операцій, їх аналіз на прикладі конкретного підприємства та розробка рекомендацій щодо удосконалення процесу планування експортної діяльності.

У відповідності до мети роботи в ній поставлено вирішити такі завдання:

.        Визначити сутність та особливості здійснення експортних операцій підприємствами в Україні.

.        Розкрити особливості планування експортних операцій на підприємствах.

.        Охарактеризувати методи оцінки експортних операцій підприємства - суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності

.        Проаналізувати фінансово-господарську діяльність об’єкта дослідження.

.        Проаналізувати показники здійснення зовнішньоекономічної та експортної діяльності, зокрема, аналізованого підприємства.

.        Визначити основні аспекти планування експортних операцій в діяльності об’єкта дослідження.

.        Визначити напрями вдосконалення процесу планування експортних операцій підприємства.

Об’єктом курсової роботи є зовнішньоекономічна діяльність та експортні операції ДАХК «Артем».

Предметом роботи є теоретико-методологічні засади та практичні аспекти планування експортних операцій на підприємстві.

Теоретичною основою курсової роботи є наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з розглянутої проблеми, законодавчі та нормативні акти України, аналітична інформація про підприємства, спеціалізовані періодичні видання й наукові публікації з питань зовнішньоекономічної діяльності підприємств тощо.

При написанні курсової роботи були використані такі методи: методи індукції та дедукції, методи теоретичного узагальнення, методи економіко-математичного аналізу та порівняння, методи аналізу і синтезу, експертних оцінок, метод систематизації тощо.

За структурою дана робота складається зі вступу, де обґрунтовується актуальність та основні положення теми, трьох основних розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

1. Теоретично-методичні основи планування експортних операцій на підприємстві


1.1 Експортні операції в системі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства

планування зовнішньоекономічний менеджмент експортний

Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і буде складовою суспільного розвитку країн, незважаючи на зміни в політичній ситуації, економічній кон’юнктурі та правовому середовищі. Крім того, зовнішньоекономічна діяльність відіграє величезну роль у підвищенні економічного добробуту держави, поліпшенні рівня життя населення і зміцненні положення держави на світовій арені. Експортні операції як складова частина зовнішньоекономічної діяльності є найважливішим джерелом одержання прибутку держави. Досягнення максимальної ефективності експортних операцій, а, отже, максимізація прибутку можлива тільки за умови ефективної організації зовнішньоекономічної діяльності.

Слід зауважити, що згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» під відповідною діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, яка побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами [3]. Однак подане визначення не висвітлює конкретні напрями такої діяльності. Більш того, розкриття зовнішньоекономічної діяльності визначається через поняття «господарська діяльність», під якою розуміється будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару. Втім надалі у Законі «Про зовнішньоекономічну діяльність» надаються окремі види зовнішньоекономічної діяльності, які хоча й розкривають її досить змістовно, але все одно не визначають остаточно її сутності. Такий висновок ґрунтується на тому, що досить детально визначається перелік відповідних різновидів діяльності з погляду юридичних основ їх проведення, більшість з яких все ж таки має спільні сутнісні ознаки економічного характеру.

Отже, згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», до різновидів зовнішньоекономічної діяльності відносять: експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили; надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності; наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі; міжнародні фінансові операції; кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності; спільна підприємницька діяльність; організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів; діяльність, що побудована на формах зустрічної торгівлі; операції щодо придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку тощо [2]. Проте позитивним у визначенні, поданому відповідно до Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», є встановлення підпорядкованості її до господарської діяльності певного суб’єкта господарювання. Тобто визначається загальне місце зовнішньоекономічної діяльності з погляду функціонування певного суб’єкта господарювання. В українському законодавстві дещо іншим є визначення поняття «зовнішньоекономічна діяльність підприємства», що міститься у Господарському кодексі України. Зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання за Кодексом є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та (або) робочою силою [1]. Тобто ключовою ознакою такого подання зовнішньоекономічної діяльності є перетинання митного кордону України майном та (або) робочою силою.

Експорт - це вивіз за межі країни товарів для реалізації їх на зовнішньому ринку або кількість та вартість вивезених за кордон товарів [1]. Гребельник О.П. визначає експорт як товари та послуги, які виробляються всередині країни та продаються за кордон [9, с. 63]. Якщо розглядати експорт як важливий впливовий фактор економічного зростання та інтеграції країни у міжнародні економічні відносини та світове господарство, то він вже набуває характеристик потенціалу, тобто прихованої здатності забезпечувати досягнення визначених цілей та вирішувати проблеми суспільного розвитку.

Згідно чинного законодавства, експорт товарів - продаж товарів вітчизняними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України [3]. Таке визначення експорту є доволі вузьким, через те, що воно враховує такі види торговельних операцій, що прямо не відносяться до нього операції на компенсаційній основі то реекспорт. Таким чином, український суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює експорт товарів, є експортером.

Експортна операція являє собою діяльність, спрямовану на продажів і вивіз за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту [19, c. 87]. Для продавця не має значення, що буде робити з цим товаром покупець - пустить в переробку, реалізує на внутрішньому чи ринку перепродасть у третій країні. Для продавця і його країни в будь-якому випадку це буде експортна операція. Її основними ознаками є висновок контракту з іноземним контрагентом і перетинання товаром границі країни - експортера [27, с. 198]. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону держави.

Огляд спеціальної літератури дозволив виявити різні підходи до визначення сутності експортних операцій, які мають свої переваги та недоліки у застосуванні. У табл. 1.1 наведений порівняльний аналіз визначень даної економічної категорії.

Таблиця 1.1. Порівняльний аналіз підходів до визначення поняття «експортні операції»

Автор

Поняття

Переваги

Недоліки

1. Дроздова Г.М. [5, c. 45]

Експортні операції - це операції, які передбачають продаж і вивіз товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту

Вказана мета операцій.

Передбачено, що товари повинні фізично перетинати митний кордон України

2. Кузьмін О. Є. [14, c. 113]

Діяльність, спрямована на продаж і вивіз за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту, при цьому для продавця не має значення, що буде робити з цим товаром покупець

Зроблено акцент на діяльності продавця

Передбачено, що товари повинні фізично перетинати митний кордон України

3. Зінь Е.А. [10, c. 53]

Операції з продажу товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів або послуг за межі митного кордону України, включаючи реекспорт товарів через митний кордон України

Вказано, що операції можуть відбуватись без вивезення товарів за межі митного кордону України, включено реекспорт товарів


4. Лук'яненко Д.Г. [18, c. 135]

Операції направлені на вивіз товарів, робіт, послуг за межі держави

Крім товарів взято до уваги послуги та роботи

Не вказана мета діяльності, передбачено, що товари повинні фізично перетинати митний кордон України

5. Козик В.В. [13, c. 6]

Операції, які передбачають продаж та вивіз товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагентові, вважаються складовою частиною зовнішньої торгівлі, та найважливішим джерелом одержання прибутку не тільки самих підприємств, а й насамперед держави.

Вказано, на скільки експортні операції вигідні державі.

Не вказано, що крім товарів можуть продаватись роботи та послуги, передбачено, що товари повинні фізично перетинати митний кордон України.

6. Юхименко П. І. [26, c. 97]

Комерційна діяльність, пов’язана з продажем і вивозом за кордон товарів національного виробництва.

Вказано, що відбувається продаж товарів національного виробництва.

Звужує дане поняття тим, що вказує національного виробника, не враховуються товари іноземного походження.


Проведений аналіз показав, що кожний підхід має свої особливості та може бути використаний в конкретних цілях. Згідно з цим в даному дослідженні під експортною операцією будемо мати на увазі підхід, що наводить Зінь Е.А. Перевагами даного підходу є те, що товари та послуги можуть фізично перетинати або не перетинати митний кордон України, вказана мета операцій, включено реекспорт товарів.

В залежності від походження чи призначення товарів, що вивозяться в статистиці розвинених країн розрізняють наступні види експорту:

-       вивіз товарів, що вироблені чи перероблені в країні експортера (основна категорія);

-       вивіз іноземних товарів після їх переробки в даній країні під митним наглядом;

-       вивіз вітчизняних товарів для переробки за кордоном під митним наглядом з наступним поверненням;

-       вивіз іноземних товарів, що пройшли транзитом через країну без розміщення їх на митних складах;

-       тимчасовий вивіз вітчизняних товарів;

-       вивіз за кордон іноземних товарів, ввезених в країну тимчасово [23, с. 12].

Перед здійсненням експортної операції необхідно вирішити питання про метод експорту. Метод експорту - це спосіб здійснення експортної операції. У міжнародній торговій практиці застосовуються два методи експорту [10, с. 115]:

. Прямий експорт - здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем через власну зовнішньоторговельну фірму або відділ зовнішньоекономічних зв'язків.

Якщо фірма вибирає варіант прямого продажу, а не через посередника, їй необхідно створити діючу експортну службу. Створення власних зовнішньоекономічних служб на підприємствах виправдано, якщо:

-       частка експорту велика в загальному обігу;

-       зовнішньоторговельні операції здійснюються регулярно;

-       випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності, бажано унікальна за своїми властивостями;

-       невисокий рівень конкуренції на відповідному сегменті світового ринку;

-       продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних розумів використання;

-       на підприємстві є необхідна кількість фахівців із зовнішньоекономічної діяльності.

При прямому методі торгівлі виникає визначена фінансова вигода, оскільки скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижуються ризик і залежність результатів комерційної діяльності від можливої несумлінності чи недостатньої компетенції посередницької організації. Цей метод також дозволяє постійно знаходитися на ринку, враховувати його зміни і вчасно на них реагувати. У той же час використання прямого методу торгівлі має на увазі наявність комерційної кваліфікації і торгового досвіду. У іншому випадку фінансові витрати не тільки не скоротяться, але можуть значно зрости. Крім того, міжнародна торгівля в порівнянні з внутрішньої є більш ризикованої, що обумовлено економічними, політичними, правовими і соціальними умовами в різних країнах, їхніми традиціями й звичаями, а також великими відстанями між торговими партнерами. У результаті часто буває доцільно, а іноді просто необхідно використовувати посередників для проведення міжнародних торгових операцій.

. Непрямий метод - вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників. Більше половини міжнародного товарного обміну здійснюється при сприянні торгових посередників, тобто незалежних від виробників і споживачів товарів торгових фірм, організацій і осіб [11, с. 149].

Під торгово-посередницькими операціями розуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, які виконуються за дорученням виробників і споживачів незалежним торговим посередником, на основі чи догоди окремого доручення, що укладається між ними [8, с. 174].

Торгове посередництво містить у собі значне коло послуг, зокрема з пошуку закордонного контрагента, підготовки й укладання догоди, кредитування сторін і надання гарантій, оплати товару покупцем, проведення транспортно-експедиторських операцій і страхування товарів при транспортуванні, виконання митних формальностей, проведення рекламних і інших заходів щодо просування товарів на закордонні ринки, здійснення технічного обслуговування й проведення інших операцій.

Залучення торгового посередника дає змогу:

-       збільшити прибуток за рахунок підвищення оперативності збуту товарів і прискорення обігу капіталу;

-       збільшити прибуток за рахунок зменшення термінів зберігання і передпродажного сервісу;

-       збільшити прибуток за рахунок зниження витрат обігу на одиницю продукції;

-       збільшити прибуток за рахунок продаж товару на іноземному ринку безпосередньо в моменти покращання кон'юнктури.

Після вибору методу експорту і встановлення контактів безпосередньо з чи імпортером через посередника, сторони приступають до обговорення і висновку контракту купівлі-продажу. Згідно з контрактом основними обов'язками експортера є: постачання товару, передача документів і прав власності на товар; імпортера - сплата ціни за товар і прийняття товару.

Також варто зауважити, що здійснення експортних операцій на Україні регулюється Законами України; Указами Президента України; Декретами Кабінету Міністрів України; Положеннями Міністерства економіки України, Міністерства зовнішньоекономічних Зв’язків, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру; угодами, укладеними Україною з іншими державами і іншими законодавчими актами України [20, с. 49]. Варто зазначити, що аналіз нормативно-правового забезпечення експортної діяльності вітчизняних підприємств показав його, з одного боку, неповноту, з іншого - зайву зарегульованість та суперечливість.

1.2 Особливості планування експортних операцій при виході підприємства на міжнародні ринки


Планування являється важливою частиною менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства, основною її функцією. Підприємство, яке не вміє планувати чи не вважає потрібним це робити, навряд чи може досягнути серйозних успіхів в своєму розвитку. Звичайно, планування - не панацея від усіх бід, проте уважний підхід до цього важливого етапу роботи створює основу для успішної діяльності підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Суть планування можна визначити як уміння передбачити мету підприємства, результати його діяльності і ресурси, потрібні для досягнення цієї мети [22, c. 44].

В сфері ЗЕД планування означає також уміння визначати мету здійснення експортних операцій як складової частини загальної системи внутрішнього планування. Основна мета зовнішньоекономічної діяльності підприємства не повинна розходитися із загальною метою підприємства, повинна бути спрямована на їх успішне здійснення за рахунок зовнішніх факторів економічного росту [25, c. 256].

При плануванні експортних операцій цілі зовнішньоекономічної діяльності підприємства деталізується в залежності від його загальних цілей. Цілі експорту: розширення виробництва; збільшення прибутку за рахунок освоєння нових ринків; отримання економії на масштабах виробництва; підвищення чи підтримка техніко-економічного рівня виробництва під впливом міжнародної конкуренції; збільшення валютних ресурсів підприємства; диверсифікація виробництва.

Встановлення ефективних цілей зовнішньоекономічної діяльності підсилює спонукальні мотиви, встановлює чіткі стандарти і довгострокові орієнтири роботи.

Оскільки товар визначає долю зовнішньоекономічної діяльності, то і вся система заходів, пов'язаних з товаром - створення, виробництво, реалізація, реклама, сервіс, і т.д. - займає центральне місце при плануванні.

По експортному асортименту товарів можливі три наступні підходи:

. Рішення про вихід на зовнішній ринок з товаром, який поставляється на внутрішній ринок. Такий підхід виправдовується для поставок сировини, обладнання та інших засобів виробництва. По споживчим товарам потрібно враховувати національні, культурні, мовні особливості споживачів, їх смаки, рівень доходів.

. Часткове пристосування наявного товару до зовнішнього ринку, його доопрацювання і покращення, модернізація.

. Вихід на зовнішній ринок з новим товаром і проведення ринкового тестування нової продукції [16, c. 175].

Весь процес планування експортних операцій можна умовно поділити на дві стадії:

. Розробка стратегії експортних операцій (стратегічне планування).

. Визначення тактики здійснення виробленої стратегії (оперативне чи тактичне планування).

Стратегія виробничого підприємства - це сукупність головної мети і основних способів досягнення накресленої мети. Інакше кажучи, розробка стратегії підприємства означає визначення загальних напрямків його розвитку. Розробка стратегії ЗЕД означає визначення основних напрямків діяльності фірми в міжнародній сфері, на світовому ринку. Важливо ще раз підкреслити. що стратегічні плани розвитку експортних операцій повинні бути інтегровані в загальну стратегію розвитку підприємства в цілому.

Стратегічне планування зазвичай розраховане на довгий період, хоч на багатьох підприємствах стратегія базується на середньотривалому плануванні (другий спосіб більш прийнятний для підприємств України, що працюють в умовах великої невизначеності). В галузі ЗЕД стратегічне планування може охоплювати період від 4 до 7 років.

Як уже відзначалося, не варто ототожнювати стратегічне і довготривале планування.

Стратегічне планування - це не функція часу, а насамперед функція направленості. Вона не просто зосереджена на даному періоді часу, а нараховує в собі сукупність глобальних ідей розвитку підприємства, в тому числі в сфері ЗЕД [15, c. 119].

Тактичне планування як правило охоплює короткочасний і середньотривалий періоди від 0,5 до 2 років (зазвичай рік). Воно має справу з вирішенням того, як повинні бути розраховані ресурси підприємства для досягнення стратегічної мети.

Процес планування експортних операцій може бути представлено такими етапами:

1.  Визначення місії та комплексу завдань. Складання «дерева завдань».

2.      Аналіз і оцінка внутрішнього та зовнішнього середовищ. Інколи даний етап передує етапу визначення завдань.

.        Стратегічний аналіз. Фірма порівнює завдання і результати дослідження факторів внутрішнього й зовнішнього середовищ, визначає розрив між ними, формує різноманітні варіанти стратегій.

.        Порівняння та визначення однієї з альтернативних стратегій, її розробка.

.        Готується остаточний стратегічний план діяльності фірми щодо здійснення експортних операцій.

.        Середньотривале планування. Розроблення середньотривалих планів і програм.

.        На основі стратегічного та середньотривалого планування розробляються річні оперативні плани і проекти.

.        Контроль за виконанням рішень, втілених у планах. Цей етап не є стадією безпосереднього процесу планування, проте він має важливе значення для планування та реалізації стратегії експортних операцій підприємства, тому що дає можливість більш раннього виявлення можливого розриву між плановими показниками і фактичним виконанням та внесення відповідних корективів у цей процес.

У цілому процес планування є нібито замкнутим циклом із прямим і зворотним зв'язком. Виходячи з наведеного алгоритму процесу планування експортних операцій підприємства та координації його цілей у цій сфері, можливо розробити організаційно-економічний механізм управління експортними операціями, що становить напрям для подальших досліджень.

1.3 Методи оцінки експортних операцій підприємства - суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності


Аналіз експортних операцій має важливе значення для оцінки поточного економічного стану підприємства, перспектив його розвитку і попередження фінансових втрат. Він є невід'ємною та визначальною часиною загального аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Комплексний аналіз суб'єкта господарювання, який здійснює зовнішньоекономічну діяльність, передбачає таке: а) дослідження стану зовнішньоекономічної діяльності підприємства у цілому та його підрозділів; б) з'ясування рівня міжнародної конкурентоспроможності товарів, що експортуються; в) виявлення можливих резервів підвищення результативності зовнішньоекономічної діяльності; г) постановку проблеми щодо стратегії і тактики поведінки на зовнішньому ринку та розробку заходів з реалізації поставлених завдань [7, c. 56].

Методика аналізу ефективності експортних операцій насамперед передбачає: а) загальний аналіз дохідності підприємства за рахунок зовнішньоекономічної діяльності; б) аналіз виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними операціями; в) аналіз ефективності віддачі на кошти, вкладені в експортні операції; г) аналіз ефективності імпортних операцій, зокрема, у випадку їх здійснення на умовах використання кредиту [6, c. 11].

Існує багато методів визначення аналізу ефективності експортних операцій [24, c. 172]:

.        Економіко-математичні методи - математичне програмування, кореляційний регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, математичне моделювання, експертні оцінки;

.        Графічні методи - матричні, сітьові;

.        Балансові методи - балансове ув’язування, матричне складання плану;

.        Порівняльні методи - з планом, з попереднім періодом, з іншими підприємствами, з середнім рівнем;

.        Метод елімінування - ланцюгові підстановки, обчислення абсолютних різниць, обчислення відносних різниць.

Таким чином без економічного аналізу неможливе визначення ефективних напрямків діяльності підприємств, а насамперед ефективності проведення експортних операцій.

Аналіз ефективності експортних операцій можна проводити з допомогою розрахунків наступних показників [23, c. 12]:

показник беззбиткової ціни експортного товару;

показник економічного ефекту експортних операцій;

показник валютної ефективності експортних операцій;

показник економічної ефективності експортних операцій;

коефіцієнт кредитного впливу на експортні операції;

показник максимально припустимих повних витрат на експорт продукції;

показник мінімально припустимих цін на експорт одиниці продукції.

Для кожного підприємства можна обирати який-небудь один показник, в залежності від вигід, які хоче отримати експортер.

В сучасних умовах розвитку внутрішнього ринку України, який стає одним з основних інструментів управління економічною стабільністю підприємства, аналіз ефективності експортних операцій можна провести такими двома способами, а саме:

перший спосіб враховує купівельну спроможність валюти;

другий спосіб враховує коливання курсів валют [17, c. 150].

Розглянемо перший спосіб аналізу ефективності експортних операцій, заснований на розрахунку показника валютної ефективності експортних операцій, який розраховується за формулою:

, (1)

де - валютна ціна і-го експортного товару, вал. од./од.;

- обсяг експорту і-го товару, натур. од.;

- витрати на виробництво й реалізацію одиниці і-го товару, грн./од;

- кількість товарів чи послуг у експортному еквіваленті.

І другий спосіб аналізу ефективності експортних операцій, також заснований на розрахунку показника валютної ефективності експортних операцій з урахуванням валютного курсу, який розраховується за формулою:

, (2)

де - показник валютного курсу.

Ці два методи вважаються самими привабливішими та найпоширенішими. Експортерам завжди необхідно знати, який вплив робить на їхню експортну діяльність купівельна сила валюти та коливання валютних курсів іноземної валюти тому, що саме зміна валютних курсів має великі наслідки, такі як:

-    підвищення курсу національної валюти веде до збитків експортера;

-        зниження курсу національної валюти забезпечує експортеру додатковий прибуток.

Крім зазначених показників при здійсненні аналізу ефективності експорту використовуються також такі:

-       частка експорту у загальному обсязі реалізації підприємства - показує рівень експортної орієнтації суб'єкта господарювання;

-       динаміка поставок товарів на експорт;

-       дохідність експортних операцій - відносний показник співвідношення прибутку від експортних операцій та обсягу закордонних поставок; при порівнянні дозволяє оцінити динаміку - небажаною є ситуація, коли фізичні обсяги експорту зростають, а вартісні скорочуються;

-       стійкість позицій підприємства на зовнішньому ринку - характеризується групою показників: а) відношення реального обсягу експортних поставок продукції до числа покупців (дає можливість оцінити стійкість партнерських відносин, наявність великих партнерів по бізнесу); б) відношення числа отриманих замовлень до числа дійсних торгових партнерів (дає можливість оцінити привабливість умов пропозиції); в) відношення кількості рекламацій до кількості постійних торгових партнерів та ін.;

-       динаміка поставок на експорт - відносні показники обсягу поставок обчислюються за певний інтервал часу і порівнюються між собою, що дозволяє при констатації динаміки з'ясовувати причини таких змін (вплив попиту, пропозиції, ціни, національних та міжнародних інститутів, політики тощо) [4, c. 172].

Таким чином, для того, щоб провести аналіз експортних операцій необхідно виявити які існують види і методи аналізу, а також розглянути показники, які характеризують ефективність здійснення зовнішньоекономічних операцій, а в цьому випадку експортних. Метою аналізу експортних операцій є встановлення можливості підприємства продовжувати здійснювати дані операції, забезпечення прибутковості діяльності та ефективності прийняття відповідних рішень.

2. Дослідження системи планування експортних операцій ДАХК «Артем»


2.1 Організаційна структура та господарська характеристика ДАХК «Артем»


Державна акцiонерна холдингова компанiя «Артем» (далі - ДАХК «АРТЕМ») заснована Мiнiстерством Машинобудування, вiйськово-промислового комплексу i конверсiї (Мiнмашпром) вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 вересня 1996 року №1181 шляхом перетворення державного пiдприємства «Київське виробниче об’єднання iменi Артема» у Державну акцiонерну холдингову компанiю «Артем» вiдповiдно до Законiв України «Про приватизацiю державного майна», «Про господарськi товариства» та Положення про холдинговi компанiї, що створюються в процесi корпоратизацiї та приватизацiї. Злиття, подiлу, приєднання, перетворення, видiлу в звiтному перiодi не було.

Адресa: Україна, 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10

Компанiя створена шляхом об «єднання у її статутному капіталі майна Державного пiдприємства «Київське виробниче об» єднання iменi Артема», яке не закрiплене на правi повного господарчого вiдання за пiдприємствами, що входять до його складу, i контрольних пакетiв акцiй нижченаведених акцiонерних товариств (АТ):

.        ПрАТ «Проектно-виробнича фiрма «Макрос» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПрАТ «Завод електрохiмiчних покриттiв» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПрАТ «Завод «Артемполiмер» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПрАТ «Науково-технiчний випробувальний центр «Спектр-Т» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПАТ «Завод «Артеммаш» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПАТ «Завод «Артемзварювання» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПАТ «Iнструментальний завод» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПрАТ «Авiацiйно-транспортне пiдприємство «Артем-Авiа» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПрАТ «Завод «Артемполiзварювання» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПАТ «Артем - контакт» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПрАТ «Завод «Унiверсал-А» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПрАТ «Завод «Русава» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПрАТ «Виробничо-комерцiйна фiрма «АС» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПрАТ «Деревообробний завод «Явiр» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)

.        ПрАТ «Вишнiвський ливарно-ковальський завод» (08132 Київська обл. Києво-Святошинський р-н. м. Вишневе, Ломоносова, 1)

Організаційна структура компанії наведена у Додатку А.

Статутний фонд (капітал) компанії розподілений на 250 253 397 простих іменних акцій. Прибуток компанії формується за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, виплати відсотків за кредитами банків та за облігаціями, а також податків, зборів і інших обов’язкових платежів до бюджетів. Чистий прибуток, одержаний після розрахунків, залишається в повному розпорядженні компанії і використовується відповідно до рішення вищого органу компанії.

Управління компанією здійснюють: Засновник в особі Міністерства промислової політики України, який виконує повноваження загальних зборів акціонерів, - вищий орган компанії; Наглядова (спостережна) рада; Правління; Ревізійна комісія. Спостережна рада є органом компанії, що з метою захисту інтересів держави здійснює контроль за діяльністю правління компанії. Правління є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Ревізійна комісія є органом компанії, який контролює фінансово-господарську діяльність виконавчого органу.

Згідно статуту ДАХК «Артем» метою діяльності компанії є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку єдиного науково-технічного і виробничого комплексу з розробки, виробництва та впровадження сучасних зразків вітчизняної авіаційної техніки; створення та серійне виробництво нових зразків обладнання та іншої продукції для потреб безпеки держави, товарів народного споживання, технологічного обладнання для агропромислового комплексу, медичної техніки тощо; підвищення ефективності виробництва та одержання прибутку, підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку.

Основна продукція, яку виробляє підприємство:

-    авіаційні керовані ракети;

-        протитанкові керовані ракети;

         комплекси автоматичної перевірки і підготовки до використання усіх видів авіаційних керованих засобів ураження;

         агрегати, прилади та обладнання для усіх типів авіаційних літальних апаратів;

         підйомно-транспортні та реабілітаційні засоби для інвалідів;

         інвалідна техніка;

         зварювальна техніка.

Основними ринками збуту Компанії є підприємства України, ближнього та дальнього зарубіжжя.

Аналіз показників господарської діяльності підприємства, які нададуть загальну інформацію щодо фінансового стану підприємства наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Показники господарської діяльності підприємства ДАХК «АРТЕМ» за 2010-2012 роки (млн. грн.)

Найменування показника

Значення по роках

Динаміка 2010-2012 рр.

Відносне відхилення, % 2010-2012 рр.


2010 рік

2011 рік

2012 рік



Середньоспискова чисельність персоналу, осіб.

1630

1620

1600

-30

-1,8

Продуктивність праці на одного робітника, млн. грн

487,6

629,5

813

325,4

48,3

Середньорічна вартість виробничих фондів, млн. грн/1 прац.

10509,1

9871,6

22913,35

12404,25

118

Фондовіддача

7,56

10,3

5,67

-1,89

-25

Фондоозброєність

64,5

60,9

143,2

78,7

122

Дохід (виручка) від реалізації продукції, млн. грн

96687,6

123788,4

157996,4

61308,8

63,4

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, млн. грн

79483,4

101971,7

130074,9

50591,5

63,6

Собівартість реалізованої продукції, млн. грн

56725,5

75512,8

95629,1

38903,6

68,6

Валовий прибуток, млн..грн.

22757,9

26458,9

34445,8

11687,9

51,4

Чистий прибуток, млн. грн.

2861,3

759,7

864,3

-1997

-69,8


Як бачимо з даних, наведених у таблиці 2.1, чисельність працівників відносно незначна станом на кінець 2012 роком на підприємстві працювало 1600 чоловік, що на 30 чоловік менше порівняно з 2010 роком.

Слід відмітити, що на підприємстві спостерігається позитивна тенденція зростання продуктивності праці, яка зросла протягом трьох років на 325,4 млн. грн./1 працівника, однак зменшився показник фондовіддачі, що пов’язано зі значним збільшенням вартості основних фондів.

Спостерігається значне підвищення показника фондоозброєності, що говорить про забезпеченість працівників підприємства необхідними основними засобами, однак, також показник говорить нам і про збільшення вартості основних засобів, що припадають на одного працівника.

Зазначимо про значне зменшення показників маневреності робочого капіталу на 8,77 та рентабельності основних засобів на 23,4% внаслідок збільшення суми всіх запасів та зменшення суми чистого прибутку і збільшення середньорічної вартості основних фондів.

Однак, незважаючи на значне зменшення певних показників господарської діяльності підприємства, можна зробити висновок, що його діяльність є прибутковою, хоча й показник чистого прибутку станом на кінець 2012 року значно зменшився порівняно з 2010 роком.

Для того, щоб проаналізувати ефективність та прибутковість підприємства, провести системну оцінку результативності господарської діяльності за кілька періодів, виявити фактори, які позитивно та негативно впливають на неї, а також визначити загальний рівень фінансового стану підприємства, необхідно здійснити фінансово-економічний аналіз діяльності ДАХК «АРТЕМ».

Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства здійснимо на основі звітності підприємства із застосуванням показників, які згруповані в такі чотири групи: показники фінансової стійкості; платоспроможності та ліквідності; ділової активності; рентабельності та показники оцінки ризику банкрутства.

Оскільки основою функціонування підприємства є досягнення та збереження фінансової стабільності, адже стабільний фінансовий стан підприємства завжди позитивно впливає на здійснення його господарської діяльності, то доцільним буде, перш за все, здійснити аналіз фінансової стійкості підприємства за показниками, наведеними в табл. 2.2.

Метою аналізу виступає виявлення й усунення недоліків його фінансової діяльності, а також пошук шляхів підвищення ліквідності та платоспроможності. Даний аналіз дозволить нам також зробити висновки щодо стану фінансових ресурсів підприємства, величини та структури його капіталу.

Таблиця 2.2. Аналіз показників фінансової стійкості ДАХК «АРТЕМ»

Найменування показника

Формула розрахунку

Нор-матив

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Динаміка

Коефіцієнт автономії         р. 380ф1/ р. 640ф1            0,5,і

зрост.0,50,740,74Збільшення





Коефіцієнт маневреності власних коштів   р. 380ф1+ р. 480 - р. 080ф1/ р. 380ф1+ р. 480ф1     0,2

0,0070,260,35Збільшення





 

К.фінансової стабільності

р. 380ф1/р. 480ф1+р. 620ф1

1 і зрост.0,992,852,78Збільшення





К.фінансового ризику

р. 480ф1+р. 620ф1/р. 380ф1

1 і зменш1,010,350,35Зменшення





К.забезпечення власними оборотними коштами

р. 380ф1-р. 080ф1/р. 260ф1+р. 270ф1

[0,6; 0,8] Якщо К<1-імов. банкр.

-0,15

0,42

0,99

Збільшення

К.співвідношення позик. і влас. коштів

ст. 640ф1 - ст. 380ф1/ст..380ф1

1, змен ш.1,010,350,35Зменшення






Проаналізувавши показники фінансової стійкості підприємства, слід зазначити, що динаміка розрахованих показників свідчить про збільшення рівня фінансової стійкості та платоспроможності підприємства у розрахунковий період. При цьому значно збільшився рівень незалежності від зовнішніх джерел фінансування, що свідчить про достатню забезпеченість підприємства власними коштами. Також коефіцієнт фінансової стабільності досяг бажаного рівня (більше 1) і у 2011 році становив 2,85, проте у розрахунковому році дещо знизився і знаходився на позначці 2,78.

Для аналізу фінансової стійкості велике значення має розрахунок показників забезпеченості підприємства засобами джерел формування оборотних активів. До таких показників належать: коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами та коефіцієнт маневреності власних коштів.

Слід зазначити про значне покращення цих показників протягом трьох та досягнення позитивних результатів, які перевищують нормативи. Це свідчить, перш за все, про певний перерозподіл активів у бік зростання частки оборотного капіталу, а також про збільшення власних джерел формування оборотних коштів та досягнення гнучкості їх використання, що є наслідком ефективного фінансового менеджменту підприємства.

Враховуючи рівні розрахованих показників та їх динаміку, доцільно зробити висновок про збільшення частки власного капіталу та, відповідно, зменшення частки позикових коштів, зменшення фінансового ризику підприємства, зміцнення фінансової стійкості Компанії та підтвердження її платоспроможності у довгостроковому періоді.

Діагностика фінансової стійкості підприємства зумовлює необхідність оцінки умов, які формують картину руху коштів (їх наявність, напрями й обсяги витрат, забезпеченість грошових виплат власними ресурсами, наявність резервів тощо). З огляду на це, при проведенні аналізу фінансової стійкості значна увага приділяється аналізу показників платоспроможності підприємства, розрахунки яких наведені в табл. 2.3, адже вони є найважливішою ознакою фінансової стійкості.

Таблиця 2.3. Аналіз показників платоспроможності та ліквідності ДАХК «АРТЕМ»

Найменування показника

Формула розрахунку

Нор-матив

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Динаміка

К.абсолютної ліквідності

р. 220ф1+р. 230ф1+240ф1/р. 620ф1

0,2-0,3

0,02

0,03

0,003

Зменшення

К.термінової ліквідності    р. 260ф1-р. 250ф1-р. (100-140) ф1/

р. 620ф10,7-10,91,621,54Збільшення

 

Коефіцієнт платоспромо- жності

р. 260ф1/р. 620ф1

1,5-2,5

1,01

1,75

1,99

Збільшення

Коефіцієнт Бівера

р. 220ф2+р. 260ф2/р. 640ф1-р. 380ф1

0,2-0,4

-0,15

0,27

0,34

Збільшення

Як видно з результатів розрахунків, підприємство має значні проблеми з абсолютною ліквідністю (значення показника значно нижчі за норматив), що говорить про відсутність свободи вибору та значні обмеження у свободі дій керівництва підприємством, а також вкрай низьку частку короткострокових зобов’язань, яку підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості. Якщо виникне ситуація, за якої всі кредитори одночасно пред’являть підприємству свої умови, то підприємство буде змушене вдатися до продажу довгострокових фінансових вкладень. Але така ситуація малоймовірна, крім того, на практиці, особливо в умовах фінансової кризи значення показника абсолютної ліквідності значно нижчі, тому не можна відразу робити негативні висновки про можливості підприємства негайно погасити свої борги.

Наслідком відсутності короткострокової ліквідності може стати відсутність у підприємства певних преференцій (знижок, відстрочення оплати, меншого позикового відсотка) від своїх контрагентів, і відповідно, втрата потенційного прибутку.

У свою чергу, розрахунки показують позитивне значення показника термінової ліквідності та його перевищення за норматив у 2011-2012 роках, що, вказує на позитивний прогноз очікуваної платоспроможності підприємства та необхідність перетворення частини оборотних активів на інвестиції.

Щодо розрахунків показника платоспроможності, то значення показника у 2010 році припускає лише незначне перевищення поточних активів над зобов’язаннями. Однак, у 2011-2012 роках, значення показника мало тенденцію до збільшення і досягло нормативного значення, що свідчить про наявність вільних ресурсів, які сформувались завдяки власним джерелам та погашення довгострокової заборгованості.

Як бачимо з розрахунків, показники платоспроможності та ліквідності мають динаміку покращення значень у 2011-2012 роках. Покращення в зазначених роках ліквідності та платоспроможності підприємства також підтверджує значення розрахунку коефіцієнта Бівера. З його розрахунків можна чітко стверджувати, що завдяки додатковому надходженню коштів у вигляді іноземних інвестицій, збільшенню розміру власних коштів та налагодженню ефективної системи їх розподілу для погашення зобов’язань, зокрема, ліквідації довгострокової заборгованості, підприємство з 2011 року змогло повернути собі платоспроможність, прихильність кредиторів та уникнути формування незадовільної структури балансу, а отже, і загрози банкрутства.

Наступним кроком діагностики фінансового стану підприємства є оцінка його ділової активності, яка визначається, насамперед, швидкістю обороту коштів та залежить від обсягів збуту продукції, іміджу, рівня ефективності використання ресурсів і стабільності економічного зростання.

Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних коефіцієнтів оборотності, розрахунки яких наведені в табл. 2.4.

Важливість показників оборотності пояснюється тим, що характеристики обороту суттєво впливають на рівень прибутковості підприємства.

Таблиця 2.4. Аналіз показників ділової активності ДАХК «АРТЕМ»

Найменування показника

Формула розрахунку

Норматив

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Динаміка

Коефіцієнт загальної оборотності активів

Р.035ф2/ (гр. 3 р. 280ф1+гр. 4 р. 280ф1)/2

Збільшення

2,12

2,22

2,85

Збільшення

(гр. 3 + гр. 4ф1))/2Збільшення5,455,5775,69Збільшення

 

Строк обороту дебіторської заборгованості, дн.

Тривалість періоду/ К.о.д.з.

Скорочення

67

65

4,8

Зменшення

Коефіцієнт оборотності загальної суми кредиторської заборгованості

р. 035ф2 / ((гр. 3 + гр. 4ф1))*0,5Збіль-шення2,758,513,2Збільшення

Строк обороту кредиторської заборгованості, дн.

Тривалість періоду/ К.о.к.з.

Скорочення

132

43

27,5

Зменшення

Коефіцієнт оборотності запасів

р. 040ф2/ (гр. 3 + гр. 4ф1)/2Збільшення28,5751,235,52Збільшення

Строк обороту запасів, дн.

Тривалість періоду/ К.о.з.

Скорочення

12,76

7,2

10,28

Зменшення

Здійснивши розрахунки показників ділової активності, можна слід зазначити, що протягом 2010-2012 років простежується чітка тенденція до їх покращення.

Зокрема, позитивна динаміка росту коефіцієнта загальної оборотності активів говорить про прискорення оборотності коштів підприємства, викликаного збільшенням виручки від реалізації продукції та підвищенням ефективності управління активами.

Розрахунки показали тенденцію зростання, а саме: підприємство почало швидше одержувати оплату за розрахунками, однак в розрахунковому році спостерігається надто різке зростання величини показника, що є недосить позитивно, адже покупець може змінити постачальника у зв’язку з погіршенням умов платежу.

Показники оборотності кредиторської заборгованості корисно порівнювати з оборотністю кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволяє зіставити умови комерційного кредиту, наданого аналізованим підприємством своїм клієнтам з умовами кредитування, якими воно користується з боку постачальників.

Внаслідок збільшення частки власного капіталу для оплати поточних зобов’язань, зменшення покупок у кредит та пришвидшення оплати продукції, термін погашення кредиторської заборгованості у розрахунковому році значно знизився порівняно із 2010-м і в 2012 році становив 27,5 днів, що показує рівень платоспроможності підприємства в межах нормативу.

Для покращення значення показника строку оплати кредиторської заборгованості підприємству слід використовувати відстрочку платежів, яку надають постачальники та не віддавати перевагу користуванню знижкам за прискорення строків платежів, а також зменшити купівлі в кредит.

Протягом останніх років значно збільшився попит на продукцію підприємства, що вплинуло на збільшення коефіцієнта оборотності запасів та прискорення строку оборотності запасів. Однак, як бачимо з розрахунків, у 2012 році порівняно з 2011-м значення показників погіршились, що говорить про збільшення виробничих запасів.

Загалом, підприємство має високий коефіцієнт оборотності запасів, що також відображає позитивну динаміку, пов’язану із покращенням значення показника і виступає позитивним фактором, адже, чим вище показник, тим менше коштів пов’язано в цій найменш ліквідній статті оборотних активів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні активи й тим стійкіше фінансове становище підприємства.

Оскільки на короткострокову та довгострокову ліквідність або платоспроможність підприємства впливає його здатність розподіляти прибуток, доцільно розглянути такий аспект діяльності підприємства як рентабельність. Це якісний та кількісний показник ефективності діяльності підприємства.

Існує великий перелік показників рентабельності, однак, до основних, які використовуються у ході аналізу фінансового стану підприємства належать показники, розрахунки яких наведені в табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Аналіз показників рентабельності ДАХК «АРТЕМ», %

Найменуванння показника

Формула розрахунку

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Динаміка

Рентабельність сукупних активів

р. 170ф2/р. 280ф1

6,2

2,6

3,2

Зменшення

Рентабельність власного капіталу

р. 220ф2/р. 380ф1

11,9

2,35

2,45

Зменшення

Валова рентабельність продаж

р. 050 ф. 2 / р. 035 ф. 2

28,6

25,9

26,5

Зменшення

Операційна рентабельність продаж

р. 100 ф. 2 / р. 035 ф. 2

5,2

1,7

1,3

Зменшення

Чиста рентабельність продаж

р. 220ф2/р. 035ф2

3,5

0,75

0,67

Зменшення

Рентабельність фінансової діяльності

(р. 110 + р. 120+ р. 130ф2)/(р. 140+ р. 150 + р. 160) ф2

4,47

7,4

81,8

Збільшення

Рентабельність всіх операцій за валовим прибутком

р. 050ф2/ (р. 035 + р. 110+ р. 120 + р. 130+ р. 200) ф2

28,6

26

26

Зменшення

Аналіз показників рентабельності показав, що в період 2010-2012 років спостерігається погіршення практично всіх основних показників рентабельності підприємства, за винятком рентабельності фінансової діяльності, що свідчить про зниження ефективності його діяльності й викликано, в основному, скороченням фінансових результатів.

Збільшення показника рентабельності фінансової діяльності підприємства, значення якого збільшилось на 77,33%, пояснюється залученням інвестиційних коштів та погашенням довгострокової заборгованості перед кредиторами.

Підприємство має низький рівень рентабельності сукупних активів, що обумовлено зниженням прибутку та зростанням суми дебіторської заборгованості.

Зниження рентабельності власного капіталу викликано як скороченням розміру чистого прибутку, що є негативним фактором, так і зростанням суми власного капіталу, що веде до посилення фінансової автономії підприємства, однак використовується неефективно. Рівень даного показника свідчить про низьку інвестиційну привабливість підприємства.

Рівень валової рентабельності продаж скоротився на 2,1%, що пояснюється підвищення собівартості продукції у 2011 році. Однак, значення показника залишається досить високим, що свідчить про ефективну цінову політику підприємства.

Скорочення доходів від операційної діяльності, а також зростання адміністративних та комерційних витрат внаслідок проведення маркетингових досліджень та рекламної кампанії, нездатність ефективно розподіляти прибуток від діяльності до відрахування виплат є наслідком низького значення та динаміки зниження операційної рентабельності продажів.

Вкрай низьке значення має показник чистої рентабельності у 2010 році, що склало 3,5% та його значне зниження в розрахунковому році на 2,87% викликане неефективністю ведення операційної та інвестиційної діяльності.

Розрахувавши показники фінансово-економічного стану ДАХК «АРТЕМ» за період 2010-2012 років, доцільно зробити такі висновки. В цілому, діяльність компанії є задовільною, підприємство стабільно одержує прибуток. Однак, зобов’язання перед кредиторами та витрати на купівлю обладнання і проведення рекламної кампанії вплинули на зниження рентабельності капіталу підприємства. Також низькою є абсолютна ліквідність підприємства, що свідчить про вкрай низьку частку короткострокових зобов’язань, яку підприємство здатне погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості.

Також на критичному рівні знаходиться показник чистої рентабельності продажів, що говорить про неефективне ведення операційної та інвестиційної діяльності ДАХК «АРТЕМ».

Порівнюючи фінансово-економічний розвиток ДАХК «АРТЕМ» протягом 2010-2012 років, слід відзначити тенденцію до його покращення. Збільшилась частка власних коштів у відношенні до позикових, значно підвищилась рентабельність фінансової діяльності, за рахунок збільшення обсягів продажу підвищився показник фондовіддачі, відновилась платоспроможність підприємства.

2.2 Аналіз експорту ДАХК «АРТЕМ»


Після вивчення та проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, зупинимо увагу на детальному розгляді зовнішньоекономічної діяльності підприємства, учасником якої виступає ДАХК «АРТЕМ».

Даний аналіз дозволить нам ознайомитися із зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, ступенем ефективності проведення експортно-імпортних операцій та дасть змогу чітко визначити які заходи, запропоновані нами, можуть забезпечити підприємству стабільне, ефективне функціонування та зміцнення позицій на ринку. Для визначення зовнішньоекономічної діяльності ДАХК «АРТЕМ» доцільним є використання таких показників: контрактна вартість імпортованої продукції, витрати на купівлю продукції, що експортується, накладні витрати, витрати на мито і митні збори, обсяг виручки від експорту та імпорту.

Основними товарно-матеріальними цінностями, які підприємство імпортує в Україну є основні засоби, а саме, запчастини та обладнання для заводів по виготовленню основної продукції. Імпорт здійснюється з таких країн як Англія, Польща, Італія, Ізраїль та Австрія.

Експортно-імпортні відносини підприємства регламентуються підписанням відповідних контрактів, в яких зазначаються права та обов’язки обох сторін.

ДАХК «Артем» експортує свою продукцію в 36 країн світу, діловими партнерами холдингу є 29 держав. ДАХК «Артем» виробляє і постачає на експорт понад 120 найменувань спеціальної авіаційної техніки і озброєння (у тому числі авіаційні керовані ракети класу «повітря-повітря» для озброєння літаків МіГ і Су), а також виготовляє промислове та медичне обладнання, побутові товари.

Якість продукції відповідає міждержавним стандартам (ДСТУ, ГОСТ), технічним умовам (ТУ), міжнародним стандартам (ISO), європейським нормам (EN) і найвищим екологічним вимогам, що дозволяє бути активним учасником світового ринку. На сьогоднішній день головними ринками збуту продукції є ринки Росії, Білорусі, Казахстану, Узбекистану. Структура збуту готової продукції представлена графічно на рис. 2.1.

Щоб прослідкувати рівень розвитку експортних та імпортних операцій підприємства, побудуємо діаграми із зазначенням рівня виручки, яку підприємство отримало від продажу імпортованої продукції на внутрішньому ринку та рівень доходів від продажу продукції на зовнішньому ринку.

Спочатку побудуємо діаграму реалізації імпортованої продукції підприємства (рис.).

Структура збуту продукції ДАХК «Артем» за 2010-2012 роки

Як видно з рис. 2.1 найближчий географічний сусід Росія є найбільшим імпортером продукції, що становить 70%, Білорусь та Казахстан імпортують по 12% всього експорту відповідно, а Узбекистан та Прибалтика по 3% відповідно до всього обсягу експорту підприємства.

Виручка від реалізації імпортованої продукції

Як бачимо з даних діаграми, інтенсивність діяльності підприємства щодо імпорту продукції значно знизилась. Частка виручки від імпорту скоротилась на 3541,42 млн. грн. Виникнення даної ситуації є досить логічним, адже ДАХК «Артем» реалізовує куплені в зарубіжних країнах не продукцію, а основні засоби, необхідні для модернізації та забезпечення функціонування виробничого процесу заводів-постачальників, і розмір доходу від реалізації основних засобів певним чином залежить від вартості та виду основних засобів, накладних витрат та витрат, пов’язаних з митом і митними зборами, а також встановленим компанією відсотком націнки на імпорт.

Для того, щоб побачити динаміку росту експорту продукції підприємства, дані щодо обсягу доходу від реалізації продукції також представимо у вигляді діаграми (рис.)

Виручка від експорту продукції

За даними діаграми видно, що експорт продукції, як і імпорт, мають тенденцію до зниження, але, на відміну від останнього, рівень доходу від експорту продукції не має різких коливань, а в 2011 році спостерігається динаміка збільшення цього показника.

Слід зауважити, що протягом аналізованого періоду на підприємстві спостерігається різке зниження доходів від зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, різкий спад має місце у 2011, в основному, внаслідок зниження обсягу імпорту. Також значно знизився обсяг реалізації експортної продукції внаслідок зменшення обсягу продажу продукції іноземним підприємствам.

Загалом, протягом аналізованого періоду частка доходу від ЗЕД скоротилась на 4,44%. Зокрема, у 2010 році частка імпорту складала 5%, частка експорту - 0,4%, в 2011 році, загальна частка ЗЕД складала 0,8%, а в 2012 році - 0,6% в загальній структурі доходів підприємства.

При чому, найбільшу частку в доходах забезпечили імпортери-компанії Сosme S.r.I. Company та Ol Europe Sarl. І саме компанія Сosme S.r.I. Company забезпечила компанії у 2010 році такий високий рівень доходу від реалізації їхньої продукції.

Серед експортерів, найперспективнішими для підприємства є, перш за все, компанія Mega International (США), потім - Interpage International (Канада) та Zak ink (Польща), адже продукція підприємства повністю задовольняє всі вимоги експортерів та користується у них попитом, особливо у Mega International.

Наступним кроком є аналіз витрат, розрахунок яких необхідний для оцінки зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Перш за все, згрупуємо всі зазначені в додатку витрати на проведення та реалізацію експортно-імпортних операцій в таблицю (табл. 2.6). Це дозволяє спростити аналіз витрат та визначити ті витрати, які найбільше впливають на ефективність зовнішньоекономічної діяльності.

Таблиця 2.6. Показники витрат, які надають оцінку зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Найменування показника

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Абсолютне відхилення показників 2010-2012 рр. млн. грн

Відносне відхилення 2010-2012 рр, %

Витрати на імпорт

Контрактна вартість імпорту, млн. грн

2 370,95

149,43

149,74

-2 221,21

-93

Накладні витрати, млн. грн

62,54

23,72

22,71

-39,98

-63,8

Витрати на мито і митні збори, млн. грн

432,05

39,96

39,595

-392,455

-90,8

Загалом витрати на імпорт, млн. грн

2 865,53

213,29

212,025

-2650,185

-92,4

Витрати на експорт

Виробнича собівартість продукції, млн. грн

64,68

94,405

33,415

-31,535

-51,1

Накладні витрати, млн. грн

16,25

23,71

13,09

-3,16

-19,4

Витрати на мито і митні збори, млн. грн

16,908

19,713

11,247

-5,661

-33,5

Загалом витрати на експорт, млн. грн

97,84

137,828

57,752

-40,84

-40,3

Загальні експортно-імпортні витрати, млн. грн

2 963,37

351,12

269,797

-2693,575

-90,8



Як бачимо з даних таблиці, наведених протягом трьох років на підприємстві спостерігається динаміка зменшення всіх витрат зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, найбільшої зміни зазнала контрактна вартість імпорту, показник зменшився на 2221,21 млн. грн або на 93% та, відповідно, витрати на мито і митні збори імпортованої продукції, які зменшились на 90,8%, що пов’язано із різновидом та кількістю імпорту.

У свою чергу, накладні витрати зменшились на 39,98 млн. грн або на 63,8% за рахунок загального зниження витрат на перевезення продукції на 23,16 млн. грн.

Значне зменшення показників відбулось внаслідок закупівлі підприємством основних засобів та продукції відповідно до потреб і замовлень покупців за умови залучення незначних коштів на їх купівлю та збут, порівняно, з 2010 роком. Слід вказати на щорічне зростання тарифів на транспортування, що негативно впливає на загальну ефективність ЗЕД.

Аналізуючи експортні витрати, зазначимо, що проведення експортних операцій не має такого податкового тягаря, яким супроводжується імпортна діяльність. На продукцію, яка вивозиться за межі України, накладається лише митний збір за митне оформлення у розмірі 0,2%, що є позитивним чинником для учасників ЗЕД і відповідно, нашого підприємства. І як, бачимо з розрахунків, за співвідношенням, витрати на мито і митні збори займають значно меншу частку в загальній сумі видатків на експортну діяльність порівняно з видатками на імпортні операції. Проте, підприємство має і додаткові витрати, пов’язані із найманням одного працівника на посаду митного брокера для полегшення операцій митного контролю.

Загалом, протягом аналізованого періоду, видатки на мито і митні збори підприємства скоротились на 33,5% за рахунок зменшення оплати послуг митного брокера та сплати меншої суми митного збору внаслідок зменшення обсягу реалізації продукції на зовнішньому ринку.

Однак, більшого скорочення зазнала виробнича собівартість продукції, а саме витрати на купівлю продукції та безпосередні витрати Компанії на зберігання, обслуговування, реалізацію тощо. Виробнича собівартість продукції підприємства скоротилась на 51,1%, що пов’язано із скороченням обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку на відміну від загального обсягу реалізації продукції підприємства.

Протягом 2010-2012 років зниження зазнали такі показники як накладні витрати - на 19,4%, однак у 2011 році порівняно з 2010 роком розмір видатків дещо збільшився, проте, на загальну динаміку це не вплинуло.

Загальна тенденція витрат показує зниження всіх показників на 90,8%, при чому витрати на імпорт зменшились на 92,4%, а витрати на експорт зменшились на 40,3%.

Проаналізувавши видатки зовнішньоекономічної діяльності, слід зауважити, що величина витрат протягом аналізованого періоду, загалом, залежать від виду та обсягу продукції, що експортується та імпортується підприємством, а також розміру податкових ставок та вартості послуг, спрямованих на закупівлю та реалізацію продукції, основних засобів.

Для ілюстрації динаміки структури впливу витрат на ефективність зовнішньоекономічної діяльності, нами побудовані відповідні діаграми.

Структура впливу витрат на ефективність проведення імпортних операцій

Так само проілюструємо динаміку видатків на проведення експортних операцій ДАХК «Артем» (рис.).

Структура впливу витрат на ефективність проведення експортних операцій

Отже, як видно з даних наведених вище діаграм, найбільшу частку у загальній структурі витрат займають виробнича собівартість продукції та контрактна вартість імпорту, що говорить нам про те, що слід приділити особливу увагу цим статтям витрат і спрямувати зусилля на пошук шляхів їх зменшення.

Щодо витрат на імпорт, то другими за величиною виступають витрати на мито і митні збори, їх частка є досить вагомою в загальних витратах на імпорт, що також значно впливає на прибутковість імпортних операцій. На нашу думку, підприємству слід спрямувати зусилля на пошук постачальників основних засобів та продукції, які б знаходились в офшорних зонах для зменшення податкового тиску.

Щодо експортної діяльності, то витрати на мито і митні збори є найменшими порівняно з іншими витратами на експорт, обов’язковим податком тут виступає лише сплата 0,2% митного збору за митне оформлення продукції.

Щодо накладних витрат, то при проведенні імпортних операцій вони складають найменшу частку загальних витрат, однак, як бачимо з даних діаграми (рис. 2.4), починаючи з 2011 року, їх частка в структурі витрат значно збільшилась порівняно з 2010 роком, що пояснюється підвищенням вартості транспортного перевезення та послуг експедитора.

В експортній діяльності підприємства накладні витрати за величиною впливу посідають друге місце, серед яких значну частку складають витрати на перевезення товару, адже експортерами підприємства виступають США та Канада, послуги експедитора займають незначну частку в накладних витратах. Однак, протягом 2010-2012 років спостерігається тенденція збільшення частки накладних витрат в експорті, як і в імпорті, що відбулось внаслідок, перш за все, підвищення вартості перевезення товару.

Доцільно також провести аналіз експортно-імпортних операцій, що дозволить нам побачити ситуацію на ринку та більш повно висвітлити зовнішньоекономічну діяльність ДАХК «Артем».

Спочатку, розрахуємо величину прибутку, який підприємство отримало від реалізації продукції на зовнішньому ринку за 2010-2012 роки.

Прибуток від експорту

Пекс 2010 = 116,430 - 97,84 = 18,59 млн. грн.

Пекс 2011 = 169,92936 - 137,828 = 32,10 млн. грн.

Пекс 2012 = 60,14792 - 57,752 = 2,395 млн. грн.

Як бачимо з розрахунків, рівень прибутку від експортної діяльності невисокий, хоча й у 2011 році від збільшився на 13,51 млн. грн.

Однак, за рахунок налагодження стосунків та збільшення обсягів реалізації продукції компаніям Interpage International, Mega International та Zakink. вдалося збільшити обсяг реалізації продукції, що безперечно вплинуло на збільшення прибутку від експортної діяльності. Однак, у 2012 році спостерігається значне зменшення показника за рахунок зменшення обсягу реалізованої продукції на зовнішньому ринку, на що негативно вплинуло підвищення цін на транспортні перевезення, експедиторські послуги, зниження курсу гривні відносно іноземної валюти.

Наступним кроком проведемо розрахунок прибутку від реалізації імпортної продукції заводам-контрагентам.

-         Прибуток від імпорту

Пімп 2010 = 3766,14556 - 2865,53 = 900,6 млн.грн.

Пімп 2011 = 224,72732 - 213,29 = 11,44 млн. грн.

Пімп 2012 = 224,72732 - 212,045 = 12,68 млн. грн.

Розмір прибутку від імпортної діяльності підприємстві залежить, перш за все, від витрат на закупівлю основних засобів, продукції та їх контрактної вартості. Зменшення величини прибутку відбулось також через зменшення виручки від продажу імпорту внаслідок зменшення підприємством постачань імпортованої продукції та основних засобів заводам-контрагентам. Також вплинув фактор високих витрат на транспортування одиниці імпортованої продукції та обладнання.

Після розрахунку прибутку від реалізації експорту та імпорту підприємства, знайдемо загальний розмір прибутку, який Корпорація отримала від реалізації зовнішньоекономічної діяльності.

-         Прибуток від експортно-імпортних операцій

Пекс-імп 2010 = 900,6 + 18,59 = 919,19 млн.грн.

Пекс-імп 2011 = 11,44 + 32,10 = 43,54 млн. грн.

Пекс-імп 2012 = 12,68 + 2,395 = 15,075 млн. грн.

Розрахувавши показник прибутку від проведення експортно-імпортних операцій, очевидно, що загальна тенденція зміни показника - це зменшення. В цілому, прибуток від ЗЕД протягом аналізованого періоду зменшився на 904,115 млн. грн., перш за все, внаслідок зменшення прибутку від проведення імпортних операцій. Хоча у 2012 році спостерігається хоч незначне, але збільшення показника прибутку від імпортної діяльності в порівнянні з 2011 роком на 1,24 млн. грн.

Щодо прибутку від експортної діяльності, то він протягом аналізованого періоду зменшився на 16,195 млн. грн., при цьому у 2011 році порівняно з 2010 показник збільшився на 13,51 млн. грн. Однак, внаслідок різкого зменшення показника у 2012 році прибуток порівняно з минулим роком зменшився на 29,705 млн. грн., що і вплинуло на загальну динаміку зменшення.

Для подальшого розрахунку показника ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства, доцільно розрахувати сумарні витрати, необхідні на проведення та реалізацію експортно-імпортних операцій.

-         Експортно-імпортні витрати

В2010 = 2865,53 + 97,84 =2963,37 млн. грн.

В2011 = 213,29 + 137,828 =351,12 млн. грн.

В2012 = 212,045 + 57,752 = 269,797 млн. грн.

З отриманих результатів розрахунку витрат на зовнішньоекономічну діяльність підприємства видно, що протягом аналізованого періоду загальні витрати зменшились на 2693,573 млн. грн. внаслідок зменшення витрат від імпорту продукції на 2653,485 млн. грн. та витрат на експорт продукції на 40,088 млн. грн.

Зменшення витрат відбулось внаслідок зменшення контрактної вартості імпорту, витрат на купівлю, зберігання продукції, витрат на мито і митні збори, а також зниження накладних витрат.

Оскільки підприємство одночасно займається експортом та імпортом продукції (основних засобів), то оцінку його роботи на зовнішньому ринку за певний період проведемо на основі попередньо розрахованих інтегральних показників.

-         Визначення ефективності ЗЕД

Езед 2010 =  = 0,31 або 31%

Езед 2011 = = 0,31 або 31%

Езед 2012 == 0,05 або 5,6%

Зниження показника ефективності зовнішньоекономічної діяльності на 25,4% зумовлено зниженням обсягу реалізації продукції на зовнішньому ринку, зниженням курсу гривні до долара у 2012 році, підвищенням вартості накладних витрат до одиниці основних засобів та продукції та підвищенням мита на ввезені товари. Значення показника говорить про невисоку ефективність проведення зовнішньоекономічної діяльності і потребує певних змін, перш за все, введення вдосконалень в проведення експортної діяльності підприємства та залучення всіх резервів на забезпечення ефективності ЗЕД.

Для визначення ступеня ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства застосовують також показники рентабельності експорту та імпорту.

Першим кроком проведемо аналіз рентабельності експортних операцій підприємства.

Для точності показника, спочатку розрахуємо також розмір чистого прибутку, який підприємство отримало від реалізації експортної продукції.

-         Рентабельність експорту

Для розрахунку показника рентабельності експорту, необхідно розрахувати розмір чистого прибутку, отриманого від реалізації продукції на зовнішньому ринку. За загальновідомими даними, податок на прибуток в Україні становить 25%, тоді вищезгаданий показник матиме значення:

ЧП2010= 18,59(1-25%) = 13,94 млн. грн.

ЧП2011=32,10(1-25%) = 24,075 млн. грн.

ЧП2012= 2,395(1-25%) = 1,81 млн. грн.100%= 19% 100%= 23% 100%= 4,2%

Аналіз рентабельності експорту показав погіршення показника рентабельності, його значення зменшилось на 14,8%, при цьому 2011 року порівняно з 2010 показник підвищився на 4%, а 2012 року порівняно з 2011 зменшився на 18,8%. Зниження рентабельності експорту відбулось внаслідок погіршення показника прибутку, і відповідно, чистого прибутку від експорту та підвищення вартості певних послуг. Динаміка показника говорить про неефективне ведення експортної діяльності підприємства та недостатній обсяг продукції, що продається на зовнішньому ринку.

Останнім кроком в проведенні розрахунків ефективності зовнішньоекономічної діяльності розрахуємо рентабельність імпорту, який підприємство реалізує заводам-виробникам.

Для точності показника також розрахуємо розмір чистого прибутку від проведення імпортних операцій.

-         Рентабельність імпорту

ЧП2010= 900,6(1-25%)=675,45 млн. грн.

ЧП2011=11,44(1-25%) =8,58 млн.грн.

ЧП2012=12,68(1-25%) =9,51 млн.грн.і 2010 = 100%= 23,5%і 2011 = 100%= 4%і 2012= 100%= 4,5%

Аналіз показника рентабельності імпорту показує зменшення суми доходів, які підприємство отримує від реалізації імпорту. Протягом аналізованого періоду значення показника зменшилось на 19% внаслідок значного зниження прибутку від продажу імпорту через зменшення в структурі прибутку від імпорту частки виручки від імпорту та збільшення частки витрат, незважаючи на загальну динаміку їх зменшення.

Проведені розрахунки ефективності зовнішньоекономічної діяльності згрупуємо та подамо у вигляді таблиці (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Похідні показники аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Найменування показника

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Абсолютне відхилення 2010-2012 рр, млн. грн.

Відносне відхилення 2010-2012 рр., %

Прибуток від імпорту, млн. грн.

900,6

11,44

12,68

-887,92

-98,5

Прибуток від експорту, млн. грн.

18,59

32,10

2,935

-15,655

-84,2

Прибуток від експортно-імпортних операцій, млн. грн.

919,19

43,54

15,075

-904,12

-98,3

Ефективність ЗЕД, %

31

31,6

5,6

-25,4

-82

Рентабельність імпорту, %

23,5

4

4,5

-19

-80

Рентабельність експорту, %

19

23

4,2

-14,8

-77,8


Як бачимо з даних, наведених у табл. 2.7, всі показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності свідчать про негативну динаміку. Прибуток від імпорту, у свою чергу, зменшився на 887,92 млн. грн. або 98,5%. Це пов’язано зі зниженням рівня доходу від реалізації основних засобів та продукції заводам-виробникам та підвищенням вартості транспортування, митних затрат та вартості експедиторських послуг.

Рівень прибутку від експортної діяльності невисокий, перш за все, це пов’язано з тим, що підприємство відносно нещодавно стало учасником зовнішньоекономічної діяльності. Зазначимо, що показник зазнав меншого спаду порівняно з прибутком від імпорту (15,655 млн. грн. або 84,2%). При цьому, у 2011 році значення показника порівняно з минулим було збільшено на 13,51 млн. грн., що пояснюється підвищенням доходу від реалізації продукції внаслідок збільшення попиту на мінеральну воду та підвищення ціни на продукцію. Експортна діяльність є досить перспективною для підприємства і, на нашу думку, потребує розширення та залучення всіх невикористаних резервів зростання.

Також, зауважимо, що частка чистого прибутку від ЗЕД у 2010 в загальній структурі чистого прибутку підприємства складала 25%, у 2011 році показник зменшився до 6%, у 2012 році частка чистого прибутку від ЗЕД склала лише 2,3% від загального розміру чистого прибутку підприємства. Детальна структура чистого прибутку Компанії наведена в додатку П.

Щодо показників рентабельності ЗЕД, то рентабельність імпорту зазнала найбільшого спаду - 80%. Для підвищення рентабельності імпортної діяльності, підприємству необхідно спрямувати сили на пошук покупців продукції, що підприємство має можливість імпортувати, а також переглянути зовнішньоекономічні контракти, спробувати домовитись з постачальниками про умови оплати імпорту та зниження його контрактної вартості.

ДАХК «Артем» слід також збільшити закупку імпорту та розширити коло потенційних покупців іноземного обладнання та продукції, можливо, доцільним буде переглянути асортимент імпорту.

Аналізуючи рентабельність експорту, показник зазнав відносного відхилення 77,8% або знизився на 14,8%, що говорить про суми інвалютного доходу від реалізації продукції. Зниження показника пояснюється зниженням прибутку внаслідок спаду обсягу реалізації продукції, зниженням курсу гривні відносно іноземної валюти та підвищенням вартості транспортних перевезень. Підприємству необхідно розглянути можливість створення домовленості із заводами-виробниками зменшення відпускної ціни на продукцію шляхом зменшення її собівартості через залучення новітніх технологій з виробництва продукції. А також переглянути стратегію реалізації та збуту продукції.

Загалом, протягом 2010-2011 років зовнішньоекономічна діяльність ДАХК «Артем» була ефективною, що підтверджують показники рентабельності. Однак, у 2012 році показник зазнав значного зниження на 25,4 абсолютного значення або 82% у відносному відхиленні і, як наслідок, мали місце низьке значення показника та вкрай низька ефективність ЗЕД підприємства.

Показник зазнав такого різкого зниження з багатьох причин, які вже нами наведені вище, однак, на нашу думку, головною причиною зниження показника є недооцінка потенціалу ЗЕД, невикористання всіх його резервів та неефективна політика збуту та реалізації продукції.

Отже, виходячи з проведених нами фінансово-економічного аналізу господарської діяльності та аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства, можна чітко стверджувати, що при виході на зовнішній ринок, ДАХК «Артем» використало диверсифіковану стратегію. А це свідчить про проведення планомірної політики щодо планування ЗЕД. Як саме ДАХК «Артем» здійснює планування експортних операцій ми розглянемо у наступному підпункті.

2.3 Оцінка системи планування експортних операцій ДАХК «АРТЕМ»


Функцію планування експортних операцій покладено на заступника директора із зовнішньоекономічних зв’язків ДАХК «Артем» та підпорядковані йому структурні підрозділи.

Підпорядкування в організаційній структурі по зовнішньоекономічній діяльності є функціональним, оскільки ряд посадових осіб мають своїх лінійних керівників.

Як бачимо з рисунка, окремого відділу планування в межах здійснення підприємством не існує. Тому всі тактичні та стратегічні плани розробляються в межах загальної стратегії розвитку ДАХК «Артем» в межах повноважень і функцій департаменту розвитку.

Підприємство обрало стратегію диверсифікації в експортній діяльності, яка розробляється в межах загальної стратегії організації, відділом планування. Цей відділ є структурним елементом Департаменту розвитку. Таким чином він віддалений від Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків за рівнем ієрархії та функціональними повноваженнями.

В межах відділу планування розробляється два види планів, котрі підприємство вважає стратегічними. Це план на п’ять років і річний план. Але, на нашу думку, такі плани стратегічними не являються тому, що не враховують стан зовнішнього середовища на зовнішніх ринках. Відповідно до цього, вважаємо, що ефективне стратегічне планування експортних операцій на підприємстві відсутнє.

Підставою для складання планів першого виду являються довгострокові угоди про співпрацю між ДАХК «Артем» та іншою стороною. Цією угодою передбачено план заходів конкретного підприємства по оновленню устаткування, котре воно має намір замовити у ДАХК «Артем». Такі плани не підкріплені конкретною угодою на поставку і не підлягають затвердженню правлінням.

Другий вид планів складається на рік. Він більш деталізований і обов’язково підкріплений конкретними угодами на поставку. План затверджується Правлінням, після чого становиться обов’язковим для виконання.

За реалізацію заходів передбачених річним планом диверсифікації експортної діяльності, відповідальні співробітники Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків. Такі напрямки диверсифікації, як асортимент продукції, ринки збуту, та способи виходу на іноземні ринки реалізуються спеціалістами функціональних підрозділів департаменту

При виконанні річного плану диверсифікації директор Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків щокварталу звітує Правлінню про виконання заходів передбачених цим планом. Правління зобов’язано, на підставі інформації квартальних звітів, скласти річний звіт, котрий є додатком до звіту правління на зборах.

В межах Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків, здійснюється щомісячна звітність функціональних підрозділів. Крім того, керівник дирекції постійно здійснює поточний контроль та координацію дій, підзвітних йому функціональних підрозділів.

Слід зазначити, що ефективною стратегією є та, котра має оптимальні якісні характеристики кожного напрямку диверсифікації ЗЕД. До таких характеристик можна віднести: вартісну структуру контрактів по державам та регіонам, вартісну структуру контрактів по асортиментним позиціям та інші характеристики. Для оцінки ефективності стратегії диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності необхідно її розглядати по конкретним напрямкам. Так, наприклад, диверсифікація асортиментного ряду холдингу є досить широкою. Але слід зазначити, що більша частка асортиментного ряду диверсифікована горизонтально.

Іншим напрямком диверсифікації ЗЕД являються способи виходу на іноземні ринки. Цей напрям спрямований на отримання конкурентних переваг на кожному географічному ринку збуту.

Способи виходу на іноземний ринок ДАХК «Артем» диверсифіковані по таким напрямкам: прямий експорт, котрий являється домінуючим, а також створення спільних підприємств та власне виробництво закордоном. Підприємство має блокуючий пакет акцій Алексінського арматурного заводу, котрий знаходиться в Тульській області Російської Федерації. Крім того, має спільні з турецькою та іранською стороною підприємства, працюючі в галузі обслуговування газових нафтопереробних підприємств та постачання їм електрозварювальної техніки.

Проведемо аналіз стратегії ДАХК «Артем» методом SWOT-аналізу, що дає можливість проаналізувати внутрішнє середовище та виявити в ньому сильні та слабкі сторони, а також зовнішнє середовище діяльності холдингу, в якому існують визначені можливості та загрози. Результати аналізу наведені у таблиці 2.8.

Спираючись на інформацію, наведену в таблиці можемо дійти висновку, що сильні сторони ДАХК «Артем» переважають над слабкими, а більшість загроз можуть бути нейтралізовані за рахунок сильних сторін. Так, основна слабка сторона фірми пов’язана з високим рівнем залежності від постачання імпортного обладнання і сировини.

Таблиця 2.8. Матриця SWOT-аналізу ДАХК «Артем»

Внутрішні сильні сторони

Зовнішні можливості

- наявність потужних брендів («СУ-4», «МІГ», протитанкові ракети, медтехніка тощо), позитивна репутація та лояльність споживачів до продукції; - відомий бренд в Росії; - висока якість продукції, підтверджена сертифікатами якості; - широкий асортимент продукції; - активне впровадження інновацій; - висока технологічна оснащеність заводів, їх регулярна модернізація; - використання новітніх технологій виробничих ліній та устаткування; - великий досвід роботи на вітчизняному ринку; - достатній обсяг фінансових ресурсів; - наявність виробничих підприємств за кордоном (Росія); - налагоджена збутова мережа; - великий рекламний бюджет; - постійний аналіз споживчих переваг - висока кваліфікація персоналу.

- зростання купівельної спроможності споживачів; - послаблення торговельних бар’єрів при виході на зарубіжний ринок; - розширення присутності на ринках СНД та Балтії; - вихід на ринки Європи; - входження в нові сегменти ринку та обслуговування нових додаткових груп споживачів - відміна антидемпінгового мита на ввіз окремих груп товарів до Росії та Білорусі; - послаблення фінансового стану деяких конкурентів внаслідок економічної нестабільності.

Внутрішні слабкі сторони

Зовнішні загрози

- висока залежність від постачальника сировини; - висока собівартість сировини; - відсутність спеціалізованих магазинів; - незначна популярність бренду в Європі; - не вся продукція, що вперше випускається, відразу знаходить широкий попит у населення; - брак кваліфікованого персоналу; - зношеність обладнання на деяких заводах.

- наявність конкурентів; - ймовірність появи нових конкурентів через популярність галузі; - недобросовісна конкуренція; - зміна потреб і смаків споживачів; - зростанні продажу товарів-замінників; - перебої в постачанні сировини; - нестабільність цін на сировину; - сезонне падіння попиту



Зношеність технологічного обладнання може бути ліквідована за рахунок власних та залучених фінансових ресурсів.

Разом з тим, стратегія ДАХК «Артем» спрямована не тільки на модернізацію виробничих потужностей і впровадження нових технологій. Компанія вкладає великі кошти в навчання і підвищення кваліфікації персоналу. Основна задача пiдвищення квалiфiкацiї - формування команди професіоналів, що зможе забезпечити компанії конкурентні переваги на ринку.

ДАХК «Артем» може підтримувати свою лідируючу позицію на ринку за рахунок перелічених вище сильних сторін. Подальший розвиток компанії може бути забезпечений за рахунок ефективного використання наявних зовнішніх можливостей. Так, наприклад для зайняття провідних позицій у нових сегментах ринку слід проводити регулярний моніторинг ринку для оперативного реагування на появу нових потреб. Особливо важливим також є подальше розширення присутності на зарубіжних ринках. Так, перспективним шляхом вирішення проблеми значних ставок ввізного мита на продукцію в Росії та Білорусії є розширення мережі закордонних виробничих підрозділів фірми. Не менш важливим залишається і налагодження постійних експортних поставок до інших країн СНД та Європи.

Для ефективного виконання заходів передбачених річним планом потрібен контроль. Як зазначалося раніш, контроль на рівні Дирекції Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків проводиться щомісяця, а на рівні підприємства - поквартально.

Співробітників, котрі відповідальні за реалізацію стратегії диверсифікації ЗЕД, стимулюють наступним чином:

-       Надбавка в розмірі 30% від суми окладу. Вона виплачується з Фонду економічного стимулювання при виконанні підприємством плану. застосовується до усіх співробітників підприємства котрі приймали участь у виконанні запланованої роботи;

-       при успішній реалізації 5-ти угод співробітникам Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків призначається надбавка в розмірі 30-40 гривен, котра діє на протязі поточного року;

-       за успішну реалізацію контракту одноразово виплачується премія в розмірі 50-70 гривен;

-       перспективи кар’єрного росту.

Наведений перелік інструментів мотивації передбачено колективним договором підприємства. Цей договір переглядається та затверджується щорічно, але інструменти мотивації та умови їх застосування незмінні. Крім того, його дія розповсюджується на всіх співробітників підприємства. Відповідно до цього, комплекс заохочень гнучким не являється і зовсім не враховує специфіки діяльності пов’язаної зі стратегічним плануванням.

В результаті проведеного аналізу, можемо виявити ряд недоліків у процесі планування експортної діяльності холдингу. По-перше, це відсутність єдиного структурного підрозділу, який займався би суто плануванням зовнішньоекономічної діяльності. По-друге, це неефективний контроль планування ЗЕД Департаментом зовнішньоекономічних зв’язків, оскільки відділ планування не підзвітний йому. По-третє, низький рівень матеріального заохочення працівників Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків за високі результати виконання запланованих показників ЗЕД (на сьогодні 30-40-50-70 грн. це не гроші). Все це потребує певних змін, включаючи реорганізацію структури підприємства.

3. Розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності системи панування експортних операцій ДАХК «Артем»


3.1 Напрями підвищення ефективності системи планування експортних операцій ДАХК «Артем»


Одним із засобів досягнення основної мети аналізованого підприємства - економічного зростання підприємства в довгостроковій перспективі - є підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі і експортних операцій, оскільки ДАХК «Артем» залучило фактично всі свої можливості для зміцнення позицій на внутрішньому ринку, однак не використало фактично ніяких можливостей для розвитку ЗЕД, хоча розширення географії збуту продукції підприємства підвищить ефективність, прибутковість та забезпечить розвиток його діяльності.

Тому, беручи до уваги все вище перераховане, підприємству слід розробити нову, більш ефективну стратегію, яка б забезпечила підприємству міцну позицію на ринку, збільшення кількості покупців, характеризувалася б можливістю мінімізувати зовнішньоекономічні ризики та була найбільш придатною та ефективною для ДАХК «Артем». В межах такої стратегії доцільно визначити основні напрями удосконалення експортної діяльності.

По-перше, одним з шляхів покращення розвитку експортної діяльності на підприємстві має бути удосконалення організаційно-економічного механізму управління ЗЕД. Для цього ми пропонуємо створити відділ планування зовнішньоекономічної діяльності. Його головне завдання полягає в плануванні ЗЕД як елементом єдиної цілісної системи внутрішньо-фірмового управління. Він створюється для розробки, впровадження і контролю за тактичними і стратегічними планами у ЗЕД.

Головними завданнями відділу зовнішньоекономічної діяльності підприємства мають бути:

-       Участь в розробці, реалізації та контролі тактики і стратегії ЗЕД підприємства.

-       Сприяння розвитку ЗЕД підприємства з метою прискорення його соціально-економічного розвитку.

-       Планування заходів з підвищення експортного потенціалу підприємства, постійне його зміцнення й розвиток.

-       Планування виконання зобов'язань, що випливають з договорів та угод із зарубіжними партнерами.

-       Вивчення кон’юнктури іноземних ринків, збір і накопичення відповідної інформації.

-       Організація протокольних заходів тощо.

По-друге, необхідно звернути увагу на шляхи удосконалення організації експортних операцій на підприємстві. Для здійснення експортних операцій необхідно здійснити такі організаційні кроки: провести маркетингові дослідження на зовнішньому ринку; обрати цільовий ринок збуту; знайти іноземного партнера; провести переговори з іноземним партнером; скласти й підписати зовнішньоекономічний контракт; здійснити митне оформлення товарів; провести операції з відправки товарів споживачеві.

По-четверте, одним з перспективних шляхів удосконалення експортної діяльності на підприємстві на майбутнє є розробка стратегій розвитку виробництва на середньо - та довгострокову перспективу. Ефективна розробка даних стратегій можлива за умови застосування різних методів аналізу, наприклад РЕST-аналізу. Основною загрозою може бути неможливість збільшення ринкової частки через низьку якість продукції підприємства, а також посилення впливу конкурентів, що виявляється через збільшення їхньої частки на ринку.

За результатами аналізу нами виявлено, що: за існуючих умов ДАХК «Артем» має можливості для нарощування виробничих потужностей у майбутньому; підприємство має підтримувати свої імідж та позицію на зовнішньому ринку; залучення іноземних коштів дає можливості для розвитку бізнесу і розширення діяльності, збільшення обсягів виробництва та збуту; у зв’язку з недосконалістю законодавчої бази необхідним є чітке юридичне оформлення всіх дій компаній та наявність висококваліфікованого юриста; ДАХК «Артем» необхідно більше уваги приділяти розробці та впровадження ефективної стратегії, що мала б наслідком залучення значно більшої кількості споживачів на відповідних сегментах ринку.

3.2 Пропозиції щодо вдосконалення планування експортних операцій ДАХК «АРТЕМ»


Метою ефективного планування експортних операцій є розробка стратегій виходу на нові ринки та вертикальна інтеграція ДАХК «Артем». Ми пропонуємо розглянути ринок медичної техніки країн ЄС. Наприклад, камери зональної декомпресії, призначені для виконання фізіотерапевтичних процедур шляхом впливу пульсуючого від’ємного тиску в області малого тазу, черевної порожнини, кінцівок.

З огляду на стратегічну привабливість закордонних ринків, визначених SWOT аналізом ДАХК «Артем», стратегією збільшення експортної діяльності є вихід підприємства на ринки країн Європи. Стратегія виходу на ринок трубопрокату Росії має наступні пункти:

-       Розробка альтернативного механізму збутової системи

-       Підвищення інтенсивності модернізації виробничих потужностей

-       Запобігання виходу на ринок конкурентів із нижчими витратами

-       Підвищення ефективності відстеження процесу виконання стратегії

-       Впровадження досліджень і розробок інноваційної продукції

Найкращою стратегією виходу на ринок медичної техніки країн ЄС є стратегія «Синергізму», тому що вона вирішує всі вище згадані проблеми на перетворює потенційних конкурентів на партнерів тим самим заощаджує фінансові ресурси та максимізує прибуток.

Стратегія синергізму - це стратегія отримання конкурентних переваг за рахунок з'єднання двох або більше бізнес-одиниць в одних руках. Стратегія синергізму припускає підвищення ефективності діяльності за рахунок сумісного використання ресурсів (синергія технологій і витрат, сумісний збут, синергія планування і управління). Синергетичний ефект найяскравіше виявляється на рівні портфельної (корпоративною) стратегії. Синонімами поняття «синергізм» є «стратегічний важіль», «взаємозв'язки», «раціоналізація», «вартісна перевага».

Ринковими умовами використання даної стратегії є сумісне володіння ресурсами і сферами діяльності, або добровільне об'єднання зусиль. Саме на синергетичний ефект посилаються менеджери, обгрунтовувавши необхідність придбання або злиття підприємств. Тому ми пропонуємо придбати декілька підприємств-виробників меличної техніки в Європі.

Наступним заходом при об’єднанні є розробка альтернативного форми управління експортною діяльністю. При з’єднанні двох бізнес одиниць розробка альтернативного механізму збуту буде будуватися на спільній формі управління експортною діяльністю який буде включати в себе наступні функції:

-       проводити експортні операції від свого імені і за свій рахунок;

-       регулювати сфери експортної діяльності засновників, розміщувати замовлення покупців на підприємствах-засновниках згідно встановлених квот (наприклад, з врахуванням потужностей виробників);

-       розробляти спільні стратегії експортної політики;

-       організовувати рекламну компанію;

-       проводити маркетингові дослідження в країнах реалізації продукції;

-       оцінювати конкуренцію та рівень цін;

-       приймають на роботу представників, агентів, вояжерів, комівояжерів;

-       підбір технічної, фінансової, маркетингової та інших видів інформації для підприємств-засновників з країн збуту продукції;

-       оцінка рівня конкуренції в країнах, куди експортується продукція, тощо.

Актуальними для ДАХК «Артем» є міжнародні стратегії розвитку. Зокрема з метою географічного розширення діяльності та втілення досвіду і подальшої інтеграції на нові міжнародні ринки доцільною є стратегія копіювання. Для досягнення міжнародної конкурентоспроможності ДАХК «Артем» рекомендованою є віолентна стратегія та конкурентні стратегії у сфері масового (крупного) виробництва. Вони передбачають масове виробництво продукції, використання ефекту масштабу та ефекту досвіду для зниження собівартості медичної техніки ДАХК «Артем» по мірі зростання обсягів виробництва медтехніки може застосовувати і стратегію диференціації, тобто диверсифікація в споріднені галузі промисловості, такі як створення власної збутової мережі, що є особливо актуальним на сьогодні. Рекомендованою стратегією для заводу щодо збільшення обсягів експортної діяльності є багатонаціональна стратегія розвитку. Стратегія виходу на кожен окремий ринок розробляється відповідно до умов кожної окремої країни, на які прагне вийти ДАХК «Артем». При багатонаціональній стратегії конкуренція в кожній країні відбувається незалежно від конкуренції в інших. У багатонаціональних (мультилокальних) галузях компанія дотримується незалежних стратегій на кожному зі своїх закордонних ринків.

Компанія конкурує з іншими багатонаціональними корпораціями (БНК) і місцевими конкурентами в індивідуальному порядку на кожному окремому ринку, а не загалом на міжнародному ринку. Ці стратегії найбільш точно підходять для медичногоринку, оскільки не всі країни характеризуються значним споживанням медичної техніки, крім того є досить багато конкурентів, що мають домінуюче положення на ринку. Крім того, кожна країна має своє відношення до імпорту обладнання для медтехніки, тому стратегії конкуренції на цих ринках потрібно розробляти відповідно до національних особливостей і конкретних умов кожної окремої країни, товар потрібно пристосовувати до місцевого попиту. Для ДАХК «Артем» існує ряд перспективних ринків медичної техніки, на які у перспективі є можливість виходу (табл 3.1).

Таблиця 3.1. Рекомендації щодо стратегій виходу ДАХК «Артем» на нові міжнародні ринки

Ринок

Переваги ринку

Недоліки ринку

Конкурентні стратегії

Білорусія

Державна підтримка великого бізнесу

Високий рівень конкуренції

Стратегії послідовників

Польща

Низькі податкові ставки в країні

Використання сучасного високотехнологічного обладнання, залучення іноземних інвестицій у медичну галузь

Стратегії для мешканців ніш

Болгарія

Недостатній рівень конкурентоспроможності галузі

Удосконалення системи розробки і впровадження інновацій, збільшення фінансування на науку

Наступальні стратегії.

Великобританія

Вигідне правове регулювання функціонування економіки країни

Надходження міжнародних, державних і спонсорських інвестицій

Оборонна стратегія

Хорватія

Доступ до якісної дешевої сировини і інших ресурсів

Щільна конкуренція

Атакуючі стратегії.

Іспанія

Великий ринок збуту

Низький рівень рентабельності

Атакуючі стратегії.


Таким чином, з огляду на стратегічну привабливість закордонних ринків, вивчення попиту і пропозиції, а також механізмів досягнення конкурентних переваг, рекомендованою стратегією для виходу на міжнародний ринок медичної техніки є стратегія синергізму. Для ДАХК «Артем» найдоцільнішим стратегічним рішенням про розширення є вихід підприємства на ринок країн Європи.

Висновки


В результаті насипання курсової роботи доцільно зробити такі висновки.

. Під експортом розуміється продаж товарів за кордон, хоча це визначення і є загальним, проте воно не вливає на розкриття сутності експортної діяльності через неможливість визначення її сутності виходячи з цього поняття. Це обумовлене тим, що експорт саме як продаж товарів за кордон не розкриває всієї складності діяльності підприємства, яка з ним пов’язана.

. Експортна операція являє собою діяльність, спрямовану на продажів і вивіз за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту. Для продавця не має значення, що буде робити з цим товаром покупець - пустить в переробку, реалізує на внутрішньому чи ринку перепродасть у третій країні. Для продавця і його країни в будь-якому випадку це буде експортна операція. Її основними ознаками є висновок контракту з іноземним контрагентом і перетинання товаром границі країни - експортера. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону держави.

. В сфері ЗЕД планування означає також уміння визначати мету здійснення експортних операцій як складової частини загальної системи внутрішнього планування. Основна мета зовнішньоекономічної діяльності підприємства не повинна розходитися із загальною метою підприємства, повинна бути спрямована на їх успішне здійснення за рахунок зовнішніх факторів економічного росту. При плануванні експортних операцій цілі зовнішньоекономічної діяльності підприємства деталізується в залежності від його загальних цілей.

. Об’єктом дослідження курсової роботи є Державна акцiонерна холдингова компанiя «Артем». Основна продукція, яку виробляє підприємство: авіаційні керовані ракети; протитанкові керовані ракети; комплекси автоматичної перевірки і підготовки до використання усіх видів авіаційних керованих засобів ураження; агрегати, прилади та обладнання для усіх типів авіаційних літальних апаратів; підйомно-транспортні та реабілітаційні засоби для інвалідів; інвалідна техніка; зварювальна техніка.

5. Підприємство є суб’єктом ЗЕД, здійснює експортно-імпортні операції. За період 2009-2011 років, загальний обсяг продажу продукції на зовнішньому ринку значно скоротився, також протягом аналізованого періоду на підприємстві спостерігається різке зниження доходів від зовнішньоекономічної діяльності, зокрема значно знизився обсяг реалізації експортної продукції внаслідок зменшення обсягу продажу продукції іноземним підприємствам.

Тому з метою удосконалення експортної діяльності і збільшення експортних операцій доцільно:

-       створити відділ планування зовнішньоекономічної діяльності, правильно підібрати менеджерів відділу;

-       покращити матеріальне стимулювання працівників Департаменту ЗЕД

-       вдосконалити стратегії виходу на зовнішні ринки;

-       здійснити підбір агентів з пошуку нових ринків збуту;

-       здійснити пошук шляхів мінімізації витрат на організацію експортних операцій та їх здійснення тощо.

Список використаних джерел


1.   Господарський кодекс України // ВВР. - 2003. - №18. - Ст. 144; №19-20. - Ст. 144; №21-22. - Ст. 144

2.      Митний кодекс України: із змінами і допов. станом на 2 верес. 2011 р.: (відповідає офіц. текстові). - К.: Правова єдність, 2011. - 139 с.

.        Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991. - №29. - С. 377

.        Багрова І. В., Редіна Н. І., Власюк В. Є., Гетьман О.О. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств. - Д.: ДДФЕІ, 2002. - 585 с.

.        Батченко Л.В., Дроздова Г.М., Дятлова В.В. Зовнішньоекономічна діяльність: теорія і практика сучасного менеджменту. - Донецьк: Норд-Прес, 2005. - 244 с.

.        Вакульчик О.М. Бюджетування зовнішньоекономічної діяльності підприємства як функція планування та контролю економічної безпеки підприємства /О.М. Вакульчик, Д.П. Дубицький, І.В. Яковенко. // Вісн. Акад. митної служби України. Серія: Економіка. - 2011. - №1. - С. 10-20.

7.   Вишивана Б.М. Оцінка експортно-імпортної діяльності в Україні // Фінанси України. - 2008. - №1. - С. 55-64

8.      Вічевич А.М., Максимець О.В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. - Львів, 2004. - 140 с.

.        Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.]. - 3-є вид., переробл. і допов. - К.: Центр учб. л-ри, 2008. - 430 с.

.        Зінь Е.А. Основи зовнішньоекономічної діяльності: термінол. слов.: [3168 термінів: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Н.С. Дука; за заг. ред.; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. - Рівне: НУВГП, 2011. - 471 с.

.        Коблянська О.І. Сучасний стан проведення експортно-імпортних операцій в Україні /О.І. Коблянська, Ю.В. Сліпченко. // Облік і фінанси АПК. - 2007. - №3/5. - С. 148-158

.        Коваленко О.М. Бизнес-планирование внешнеэкономической деятельности [конспект лекций для студентов специальности 7050206 - менеджмент внешнеэкономической деятельности] / О.М. Коваленко, М.В. Кирносовa. - Одесса: Наука и техника, 2005. - 127 с.

.        Козик В.В. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посіб. / В.В. Козик, Л.А. Панкова, Я.С. Карп'як, О.Ю. Григор'єв, А.О. Босак. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 608 с.

.        Кузьмін О. Є. Планування, організування та мотивування зовнішньоекономічної діяльності: [навч. посіб. для студ. спец. «Менеджмент зовнішньоекон. діяльн.»] / О. Є. Кузьмін, А.О. Босак, Р.З. Дарміць; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». - Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2009. - 320 с.

15. Лапченко О.А. Особливості стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства в умовах трансформаційних змін. // Економіка та право: реалії сучасності та перспективи майбутнього. - К., 2011. - Ч. 1. - С. 119-121

16.    Левченко, О. І. Планування ефективної зовнішньоекономічної діяльності підприємства. // Управління розвитком. - Х., 2007. - N5. - С. 172-177

17. Ліченко О.В. Шляхи підвищення економічної ефективності експортних операцій у ВАТ «Турбогаз» // Управління розвитком. - Х., 2007. - N5. - С. 149-151

18.    Лук'яненко Д.Г. Міжнародна економічна інтеграція / Д.Г. Лук'яненко. - К.: КДЕУ, 1996. - 327 с.

.        Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб. / [А.А. Мазаракі та ін.]; за заг. ред. А.А. Мазаракі; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. нац. торг.-екон. ун-т. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. - 823 с.

20. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: підруч. [для студ. вищ. навч. закл. / Ткач В.О. та ін.]; за ред. І. Л. Сазонця; М-во освіти і науки України, Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара, Ф-т міжнар. економіки. - Донецьк: Юго-Восток, 2010. - 451 с.

21.    Нарикова С.В. Напрями вдосконалення системи планування зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві. // Управління розвитком. - Х., 2007. - N5. - С. 164

.        Сєрова Л.П. Особливості процесу планування у системі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства. // Освіта, менеджмент і бізнес: світовий вимір. - К., 2009. - С. 44-45

.        Соболєва-Терещенко О.А. Комплексна оцінка експорту товарів // Економіка. Фінанси. Право. - 2001. №2. - С. 12-13

24. Сорокун С.С. Еволюція теоретичних думок щодо вивчення експорту та експортного потенціалу // Вісник. - Біла Церква, 2009. - Вип. 65. - С. 170-173

25. Царюк М.В. Сучасні моделі стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства. // Економічний вісник. - Умань, 2013. - Вип. 7. - С. 255-259

26. Юхименко П. І. Міжнародний менеджмент / Юхименко П. І., Гацька Л.П., Півтора М.В. - К.: ЦУЛ, 2011. - 488 с.

27. Яцун Л.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб. / Л.М. Яцун, О.В. Ольшанський, В.М. Селютін; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. - Умань: Сочінський, 2012. - 343 с.

Похожие работы на - Планування експортних операцій на підприємстві

 

Не нашли материал для своей работы?
Поможем написать уникальную работу
Без плагиата!