Використання економіко-математичних методів для прогнозування (на прикладі підприємства ТОВ 'Бучацький сирзавод')

Використання економіко-математичних методів для прогнозування (на прикладі підприємства ТОВ 'Бучацький сирзавод')

ВСТУП

На сучасному етапі ринкового трансформування економіки України одним із головних чинників стабільності досягнутих позитивних економічних тенденцій у країні є забезпечення сталого економічного зростання на основі мобілізації й ефективного використання всього комплексу ресурсів малого та середнього підприємництва.

Мале та середнє підприємництво - це, в першу чергу, основа для формування середнього класу та згладжування соціальної нерівності. Без малого та середнього бізнесу не обійтися в невеликих населених пунктах, а також у сфері послуг або ж там, де потрібна конкуренція між постачальниками. Малий бізнес та середній - основа сталого розвитку економіки країни в цілому через забезпечення конкурентоспроможності та надходжень ВВП, соціальної захищеності суспільства, формування та підтримку середнього класу. Малий бізнес як інституційний сектор економіки давно став домінуючим за чисельністю та обсягами виробництва у провідних країнах світу.

Головна мета кожного підприємця це задоволення потреби споживачів, тобто збут виготовленої продукції та отримання за неї прибутку.

В умовах ринку підприємству ніхто не гарантує збут, який повністю залежить, насамперед, від знань організацію реалій ринку, від відповідності її продукції потребам ринку, а також від використовуваних заходів стимулювання збуту. Тому підприємство розробляє план збуту (план продажів), що допомагає йому успішно продавати свою продукцію.

Основне завдання плану збуту - розробка та обґрунтування реальної збутової програми, яка охоплює найбільш суттєві аспекти ринку: ціноутворення, заходи щодо сприяння збуту, просування товарів на ринку, систему розподілу та постачання продукції та ін. Постійне дослідження ринку необхідно проводити за допомогою маркетингу.

Маркетинг - це комплекс заходів в сфері досліджень торговельно-збутової діяльності підприємства по вивченню усіх факторів, які впливають на процес виробництва і просування товарів та послуг від виробника до споживача.

Важливою складовою частиною маркетингової діяльності є маркетингові дослідження, як надзвичайно важливі заходи, які треба здійснювати планомірно і постійно, для співставлення очікуваних результатів з реальною ситуацією на ринку для своєчасного реагування на неї і внесення коректив у підприємницьку діяльність.

Одним із важливих завдань маркетингової політики є прогнозування збуту. Прогноз збуту (продажу) - це визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи із існуючої кон'юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей. Достовірний прогноз збуту дає можливість керівництву підприємства оптимізувати використання своїх ресурсів, як матеріальних так і нематеріальних, що призведе до зменшення витрат та збільшення прибутку.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є ТОВ «Бучацький сирзавод».

Предмет дослідження: Аналіз збутової діяльності підприємства. Прогнозування збуту.

Актуальність теми. В умовах нинішнього стану економіки, виникає проблема ефективного формування попиту на товар і його збуту.

Мета та задачі дослідження. Виходячи з актуальності теми метою дослідження є система оцінювання ефективності виробництва та аналіз збутової діяльності. Прогнозування обсягу реалізованої продукції на наступний період.

Головними завданнями написання даної роботи є вивчення і аналіз показників ефективності виробництва. Для виконання поставлених завдань мають бути зроблені такі показники:

—      показники господарської діяльності підприємства;

—      показники ліквідності підприємства;

—      показники ділової активності підприємства;

—      коефіцієнти оборотності оборотного капіталу;

—      прогнозування обсягу реалізованої продукції.

Це проводиться за допомогою таких методів: метод експертних оцінок (Дельфі), методи ковзного середнього, метод кореляційно-регресійного аналізу, метод екстраполяції (трендового аналізу).

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА І ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Збут як складова частина господарської діяльності

Перехід до ринкової економіки - стратегічний напрям розвитку України. Завдання це складне й багатогранне. Його вирішення включає в себе і перебудову відносин форм власності, і розвиток нормальної конкуренції, і створення відповідної ринкової інфраструктури.

Освоєння ринкових відносин - формування нової ідеології економічного мислення і стратегії дій в умовах ринку, а не тільки необхідність розуміння нових термінів, категорій і понять.

Перехід до ринку має поступальний, еволюційний характер проходить у кілька етапів і вносить докорінні зміни в структуру державного управління, впровадження інвестиційної та інноваційної діяльності, зростання внутрішніх накопичень і приплив зовнішнього капіталу.

Характерні риси сучасного періоду - поява різноманіття форм власності, децентралізація управління, підвищення ролі основної господарської ланки (підприємств і організацій), що діє на принципах економічної самостійності і відповідальності за результати своєї діяльності.

Визначальною ознакою ринкової економіки є наявність підприємців. Якщо підприємців немає, то немає і ринкової економіки [2, с. 17].

Підприємництво існує там, де люди зі своєї волі, на свій розсуд виробляють товари чи надають послуги. Підприємництво - особливий рід трудової діяльності людини.

Існує декілька визначень щодо поняття підприємництво.

Зокрема Березін О.В. та Бутенко Н.В. дають таке визначення підприємництва - підприємництво - вільна, ініціативна діяльність людей у різних сферах виробництва, що здійснюється на власний страх і ризик з метою одержання прибутку. Підприємництво є необхідною визначальною рисою ринку, його обов'язковим атрибутом. Якщо нема підприємців, то нема й ринку, і навпаки [7, с. 58].

Гринчуцький, В.І. визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, наданню послуг і заняття торгівлею з метою отримання прибутку [13, с. 186].

На підприємстві безпосередньо поєднуються різні фактори виробництва для створення матеріальних благ та надання послуг, реалізуються особисті та колективні інтереси.

Упорядкована сукупність підприємств та їх об'єднань утворює економічну систему країни. Кінцева мета економічної діяльності підприємств полягає в розв'язанні суперечності між постійно зростаючими потребами суспільства та обмеженими ресурсами.

Діяльність підприємств, яка пов'язана із задоволенням потреб кожної людини, підлягає впливу багатьох факторів і охоплює широкий спектр питань організаційно-технологічного, економічного та фінансового характеру, які потребують повсякденного вирішення.

Діяльність підприємств різноманітна. Оскільки будь-яке підприємство так чи інакше пов'язане з основними фазами відтворювального циклу - виробництвом продукції і послуг, обміном і розподілом товарів, їх споживанням, то можна виділити такі види діяльності підприємства: виробничу, комерційну, фінансову, консалтингову. Кожен з названих видів діяльності підприємства, з одного боку, є відносно самостійним, а з іншого ˗ вони взаємно переплітаються, доповнюючи один одного. Однак мета і характер діяльності підприємств різні. За цією ознакою всі підприємства та організації можна розподілити на дві групи: комерційні і непідприємницькі (некомерційні).

Комерційна організація (ділове підприємництво) - юридична особа, основна мета якої ˗ одержання прибутку і його розподіл між засновниками (фізичними і юридичними особами). Комерційними організаціями є: господарські товариства, виробничі кооперативи, державні чи муніципальні унітарні підприємства.

Некомерційна організація - юридична особа, для якої одержання прибутку і його розподіл між засновниками не ставиться за основу мету, одержуваний прибуток використовується для саморозвитку, досягнення статутних цілей організації. До них належать: споживчі кооперативи, релігійні організації, благодійні та інші фонди, громадські організації, асоціації і союзи, утворенні комерційними і некомерційними організаціями, установи, що цілком самофінансуються.

Організації з підприємницьким характером діяльності являють собою підприємства.

Згідно Господарського кодексу України, підприємництво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Створюючи підприємство, будь-який підприємець повинен мати перед собою чітку та ясну ціль, яка повинна бути підкріплена системою отримання замовлень на свою продукцію та послуги. Обсяг випуску продукції або надання послуг, який планується, має бути забезпечений усіма необхідними матеріальними ресурсами. Треба також продумати можливість постійного поповнення свого капіталу. Всі ці питання необхідно відобразити в бізнес-плані підприємства. Крім того, підприємцю необхідно знайти надійних партнерів і соратників. Потрібно бути готовим до конкурентної боротьби. Для цього необхідно бути компетентним у обраній сфері діяльності, володіти необхідними рисами характеру: цілеспрямованістю, завзятістю, готовністю до невдач, спроможністю вчитися і робити висновки зі своїх помилок.

Підприємець - людина, яка має організаторські здібності, вміє починати й вести справу, генерувати і використовувати ініціативу, прагне до нового, незвіданого, зважується на ризик, долає протидію середовища.

Підприємець повинен уміти організовувати логістичну діяльність, підтримувати неформальні зв'язки й офіційні відношення як з постачальниками сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, так і зі споживачами продукції та замовниками.

В Україні залежно від форм власності можуть діяти підприємства таких видів (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 - Класифікація підприємств залежно від форм власності

Спеціальної уваги потребує поняття «господарське товариство».

Господарські товариства - підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Види господарських товариств в Україні:

акціонерне товариство;

товариство з обмеженою відповідальністю;

товариство з додатковою відповідальністю;

повне товариство;

командне товариство;

довірче товариство.

Акціонерне товариство - товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій різної номінальної вартості.

Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. Види акціонерних товариств: відкрите акціонерне товариство, закрите акціонерне товариство.

Відкрите акціонерне товариство - це акціонерне товариство, акції якого можуть поширюватися шляхом відкритої передплати та купівлі-продажу на біржах.

Закрите акціонерне товариство - акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати, купуватися та продаватися на біржі.

Товариство з обмеженою відповідальністю - товариство, що мас статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Особливості товариства з обмеженою відповідальністю:

учасники несуть відповідальність у межах їхніх вкладів;

до моменту реєстрації товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, а також належна йому;

при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, а також належна йому частка прибутку.

Товариство з додатковою відповідальністю - товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів.

Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а за недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Повне товариство - товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном [19, с. 112-115]

Головна мета кожного підприємця це задоволення потреби покупців, тобто збут виготовленої продукції та отримання за неї прибутку.

В умовах ринку підприємству ніхто не гарантує збут, який повністю залежить, насамперед, від знань організацією ринку, від відповідності її продукції потребам ринку, а також від використовуваних заходів стимулювання збуту. Тому підприємство розробляє план збуту (план продажів), що допомагає йому успішно продавати свою продукцію. План збуту має велике значення для досягнення цілей загальної стратегії підприємства, тому що він наближений до інтересів кінцевого споживача. Цей план повинен формуватися відповідно до певної політики, що відображала б направлення планів збуту на багато років уперед і підкорялася цілям стратегії, як загальної, так і маркетингу Для досягнення цього застосовуються спеціальні методи прогнозування планування, координації дій, контролю, обліку й аналізу роботи зі збуту.

При плануванні збуту продукції необхідно:

—      провести маркетингові дослідження <#"826109.files/image002.gif">

Рисунок 1.2 - Система забезпечення збутової діяльності підприємства

Збут слід розглядати в якості найважливішого інструменту маркетингової діяльності, на якому базується конкурентна перевага підприємства на ринку, а також, з позиції менеджменту як конкретну функцію управління підприємством [4, с. 139-141].

Забезпечення ефективної збутової діяльності підприємств в умовах маркетингової орієнтації передбачає використання комплексного і системного підходів до управління збутовою діяльністю.

Важливим моментом ефективного управління збутовою діяльністю є активізація як продажу окремих товарів, так і всього збутового процесу. Цього можна досягти за допомогою застосування маркетингових комунікацій.

Для того, щоб досягти успіху у підприємницькій діяльності сучасні підприємства мають не тільки виготовляти якісні товари, дотримуватись чіткої стратегії ціноутворення та доставки продукції цільовим споживачам. Підприємства повинні також реалізовувати політику комунікацій.

Фундаментальні дослідження дають підставу стверджувати, що 50% споживачів не куплять товарів, якщо не знають нічого про фірму-виробника; 90% споживачів не куплять товарів, якщо не знають нічого про ці товари і не можуть дізнатися. Проте, майже напевно, кожен другий купить товар, якщо він має позитивні відгуки від референтного оточення про цей товар, а кожен п’ятий придбає продукцію, якщо користуються відомі люди і схвально відгукуються про неї [28, с.221].

Комунікація являє собою передачу повідомлення від джерела інформації до одержувача за допомогою визначеного каналу зв’язку.

Одним із видів комунікацій є маркетингові.

Маркетингові комунікації, за визначенням Діброва Т.Г - це процес передачі звернення від виробника до споживачів з метою представити товар або послугу компанії в привабливому для цільової аудиторії світлі [16, с.310]. Отже, маркетингові комунікації є набором засобів маркетингу і включають комплекс заходів, пов’язаних із доведенням інформації від виробника (торговельного посередника) до кінцевого споживача.

Загалом, здійснення маркетингових комунікацій повинно ретельно плануватися. До цього процесу мають бути залучені підрозділи маркетингу, реклами, збуту. Лише цьому випадку підприємство може отримати бажаний ефект та поліпшити процес управління збутовою діяльністю.

1.3 Система оцінювання ефективності виробництва

Рівень ефективності виробництва визначається зіставленням двох величин - економічного ефекту (результату) і витрат ресурсів, з яких він був досягнутий.

Ефективність виробництва - це базис розвитку економіки будь-якої країни. Визначення резервів та шляхів підвищення ефективності виробництва передбачає наявність основного індикатора - на рівні економіки в цілому, та похідних від нього - на рівні галузей, підприємств, виробництва окремих видів продуктів, які враховують специфічні особливості виробничих процесів на даному рівні. З іншої сторони, необхідним є врахування економічних умов кожного етапу розвитку матеріального виробництва. Це дасть змогу забезпечити збалансований розвиток економіки країни на основі, перш за все, визначення реального рівня ефективності матеріального виробництва [20, с. 39].

Проблема ефективності виробництва в контексті її оцінки розкрита у працях Андрійчука В.Г., Бугуцького О.А., Крилема Й., Котова Г.Г., Оболенського К.П. та інших вчених. Разом з тим, залишається не висвітленим коло питань, серед яких чільне місце посідає визначення основних показників оцінки ефективності виробництва з урахуванням специфічних особливостей етапів розвитку матеріального виробництва, що зумовлює подальше вивчення проблеми.

До оцінки ефективності виробництва вчені-економісти підходять з різних позицій. Одні вважають за доцільне застосовувати так званий глобальний або народногосподарський підхід і висновки роблять по матеріальному виробництву в цілому. Інші - локальний підхід, що ґрунтується на оцінці виробництва окремих видів продуктів, роботи підприємств, галузей.

Кожний із зазначених підходів має як позитивні, так і негативні сторони. Зокрема, “глобальний підхід” в процесі оцінки ефективності не повною мірою враховує різноманітні економічні умови і взаємозв’язки окремих факторів виробництва на мікрорівні (галузь, підприємство, виробництво окремого виду продукції), а “локальний” - формує висновки без урахування народногосподарської оцінки. Позитивною рисою “глобального підходу” є те, що отримані результати відображають обсяг та структуру необхідних суспільству споживчих вартостей з розрахунку на душу населення, що дає можливість корегувати галузеву структуру економіки, а отже забезпечити збалансований розвиток останньої. Результати ж «локального підходу» компенсують головний недолік “глобального” - отримані з урахуванням специфічних умов та причинно-наслідкових зв’язків розвитку економічних явищ та процесів, що відбуваються в процесі виробництва окремих видів продукції на рівні підприємств, галузей.

До основних показників оцінки ефективності виробництва на підприємстві відносять аналіз господарської діяльності підприємства та аналіз фінансового стану підприємства.

До аналізу господарської діяльності підприємства входить аналіз таких показників:

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції - являє собою ту частину кошті, які залишається на підприємстві після виплати податків та вирахування наданих покупцям знижок і вартості повернених товарів. Показник чистого доходу свідчить про розміри загальної суми доходів від реалізації продукції до вирахування витрат.

Собівартість реалізованої продукції - складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Валовий прибуток - загальна сума прибутку отримана підприємством від підприємницької діяльності.

Адміністративні витрати - витрати, пов’язані з обслуговуванням виробництва і управління ним у масштабі всього підприємства.

Прибуток від операційної діяльності - прибуток від основної діяльності підприємства, тобто від виробництва і реалізації продукції, послуг, робіт.

Виробничі запаси - запаси засобів виробництва, які знаходяться на складах суб'єктів господарювання та потрібні для забезпечення безперервного виробничого процесу.

Готова продукція - промислова продукція, яка закінчена виробництвом, укомплектована, відповідає вимогам стандартів і технічних умов, має документ, що засвідчує її якість, та призначена для збуту за межі підприємства.

Товари - продукти праці, які задовольняють будь-яку потребу людини й призначений для обміну шляхом купівлі-продажу.

Дебіторська заборгованість - суми, які нараховуються підприємству від покупців за товари або послуги, продані в кредит.

Грошові кошти - поняття бухгалтерського обліку, яке відображає найліквідніші активи підприємства та включає готівку в касі, кошти на рахунках в банках, електронні гроші.

Весь оборотний капітал - грошові кошти і мобільні активи, що перетворюються на грошові кошти протягом одного виробничого циклу, які забезпечують неперервність процесу виробництва й обігу та отримання прибутку від звичайної діяльності.

Показник фондовіддача виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів.

                                                                                        (1.2)

де f - фондовіддача;- обсяг продукції;

 - середньорічна вартість основних виробничих фондів.

- Показник фондомісткості - являється зворотним показником фондовіддачі, який показує величину вартості основних фондів, що припадає на одиницю продукції, випущену підприємством. Даний показник служить для визначення ефективності використання основних фондів організації.

                                                                                       (1.3)

- Показник фондоозброєності показує, - яка частина вартості основних виробничих фондів припадає на одного працівника основної діяльності або одного робітника.

                                                                                          (1.4)

де ФО - фондоозброєність працівників;

- середньорічна вартість основних виробничих фондів;

 - середньооблікова чисельність працівників основної діяльності.

- Коефіцієнт реальної вартості основних засобів - відображає питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства.

                                                                                       (1.5)

де КРВ - коефіцієнт реальної вартості основних засобів;

ФЗ - балансова вартість основних засобів;

М - вартість майна основних засобів.

- Коефіцієнт зносу - показує рівень зношеності основних виробничих засобів. Чим він менше, тим краще фізичний стан виробничого майна підприємства. Коефіцієнт зносу, як правило, розраховується на певну дату.

                                                                                            (1.6)

де КЗ - коефіцієнт зносу;

ЗО - сума зносу основних засобів;

ФК - балансова вартість основних засобів.

- Коефіцієнт придатності основних засобів - показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації у процесі господарської діяльності.

КП = 1 - КЗ                                                                                    (1.7)

де КП - Коефіцієнт придатності основних засобів ;

КЗ - коефіцієнт зносу.

Рентабельність основних засобів - це показник ефективності використання основних фондів підприємства.

                                                                      (1.8)

де РФ - рентабельність основних засобів;

П - загальний прибуток;

ФК - балансова вартість основних засобів.

До аналізу фінансової стійкості входить аналіз таких показників:

а) Показники платоспроможності (ліквідності)

Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності - характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільше легко реалізованої частини активів - оборотних коштів. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку ліквідності активів. Нормальним значенням даного коефіцієнта вважається 1,5…2,5, але не менше 1.

Кзл = Оборотні активи / Поточні зобов’язання                                    (1.9)

Коефіцієнт миттєвої ліквідності - показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,6.

Кмл = (Оборотні активи - Запаси) /Поточні зобов’язання                   (1.10)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - дозволяє визначити частку короткострокових зобов’язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,2…0,3.

К.а. = Грошові активи / Поточні зобов’язання                                     (1.11)

б) Показники ділової активності

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості - показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки.

Кодз = Чиста виручка від реалізації продукції /

/ Середньорічна сума дебіторської заборгованості                    (1.12)

Період погашення дебіторської заборгованості - характеризує середній період (у днях) інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення; позитивною тенденцією є зменшення показника.

                                                                         (1.13)

Коефіцієнт оборотності активів - характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів не залежно від джерел залучення, тобто показую скільки разів за рік здійснюється повний цикл виробництва та обігу, що приносить відповідний ефект (прибуток), або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів.

Коа = Чиста виручка від реалізації продукції /

/ Середньорічна вартість активів                                                 (1.14)

Коефіцієнт оборотності власного капіталу - характеризує різні аспекти діяльності: з комерційної точки зору він відображає або надлишки продажів, або їх недостатність; з фінансової - швидкість обороту вкладеного капіталу; з економічної - активність коштів, якими ризикує вкладник.

Ковк = Обсяг реалізації продукції /

/ Середньорічна вартість власного капіталу                               (1.15)

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів - виражає кількість повних кругооборотів оборотних коштів.

К.а = сума виручки від реалізації продукції /

/ суму власних оборотних коштів                                                (1.16)

в) Показники прибутковості

Коефіцієнт чистого прибутку (рентабельності) - показує який відсоток у виручці від реалізації продукції займає чистий прибуток.

Кчп = Чистий прибуток / Виручка від реалізації                        (1.17)

- Рентабельність продукції - економічна категорія, що характеризує ефективність реалізації продукції (товарів <#"826109.files/image013.gif">                                      (1.22)

Недоліком методу простого ковзного середнього є те, що при обрахунку прогнозного значення останнє спостереження має таку ж вагу, як і попередні. Це пояснюється тим, що вага всіх n останніх спостережень, що беруть участь у визначенні ковзного середнього рівна 1/n. В багатьох випадках останні дані можуть більше сказати про те, що відбудеться в майбутньому, ніж попередні.

Зважене ковзне середнє.

В основі даного методу лежить гіпотеза про те, що більш нові дані важливіші за старіші. Цей метод є узагальненням методу простого ковзного середнього.

Якщо при застосування простого методу ковзного середнього кожний вузол мав вагу 1/n, то, наприклад, при зважене середнє визначається за формулою:

Yt+1=a0Yt+ a1Yt-1+…+ an-1Yt-n-1                                                      (1.23)

причому

Можна приймати значення експертним шляхом або з використанням вкладки „Поиск решения” пакету прикладних програм Excel.

Експоненційне згладжування.

Очевидно, що в методі зваженого ковзного середнього існує безліч способів задати значення вагових коефіцієнтів так, щоб їх сума була рівною 1.

Один з таких методів називається експоненційним згладжуванням. За методом експонеційного згладжування для будь-якого t ≥ 1 прогнозоване значення визначається за формулою:

+1=aYt+(1-a)Yt                                                                              (1.24)

де α - визначена константа (параметр згладжування), причому 0≤ α ≤1. Значення константи визначає ваговий коефіцієнт, який має останнє спостереження при обрахуванні прогнозного значення на наступний період. Якщо значення α буде близьке до 1, то практично прогнозне значення Yt+1 буде повністю залежати від Yt.

Якщо t=1, Y2визначається за формулою Y2=aY1+(1-a)Y1. В даній формулі Y1 являє собою початкове прогнозне значення у1. Отже, щоб зробити прогноз методом експоненційного згладжування потрібно знати прогноз Y1. В деяких випадках за Y1 беруть середнє значення всіх доступних значень Y, або середнє декількох останніх спостережень.

Значення α можна приймати експертним шляхом або з використанням вкладки „Поиск решения” пакету прикладних програм Excel [39, 86].

. Метод кореляційно-регресійного аналізу

Кореляційні моделі є одними з найважливіших у групі економіко-статистичних моделей.

Побудова кореляційної моделі здійснюється в кілька етапів:

1)      Постановка задачі.

2)      Збір статистичних даних.

)        Визначення виду функції (рівняння регресії).

)        Визначення тісноти зв’язку.

)        Установлення чисельного значення параметрів рівняння регресії.

)        Висновок про адекватність моделі.

На постановці задачі вважається, що зв’язок між аргументами і результативним показником може існувати і характеризується функцією .

Збір статистичних даних здійснюється на основі первинних документів, звітних даних. Деякі показники можуть бути отримані тільки після попередньої обробки зібраних даних.

Після збору даних здійснюється кореляційно-регресійний аналіз, що включає такі етапи:

)        Встановлення форми зв’язку між у та .

)        Визначення параметрів рівняння зв’язку (рівняння регресії).

)        Розрахунок параметрів тісноти зв’язку.

Розглянемо послідовність кожного етапу кореляційно-регресійного аналізу.

Установлення форми зв’язку. Для встановлення форми зв’язку між табудується кореляційне поле й по розташуванню точок на графіку обирається аналітичне рівняння зв’язку.

Визначення параметрів рівняння зв’язку. Визначити рівняння зв’язку (регресії) - значить, знайти його параметри. При цьому звичайно застосовують правило найменших квадратів (НМК), згідно з яким сума квадратів відхилень фактичних значень результативної ознаки (у) від його значень, знайдених за рівнянням регресії (ух), має бути мінімальною:

                                                                           (1.25)

За методом найменших квадратів параметри а0 та а1 знаходяться наступним чином:

                                                                 (1.26)

                                                 (1.27)

У цій функції за змінні приймаються послідовно а0 та а1.

Екстремум функції двох змінних визначаються, якщо часткові похідні по цим змінним к 0.

 

,                                                                             (1.28)

                                                          (1.29)

                                                        (1.30)

Після перетворень останньої системи рівнянь, отримуємо систему нормальних рівнянь:

                                                                (1.31)

Параметр а0 рівняння регресії відображає усереднений вплив на результативну ознаку неврахованих (не виділених для дослідження) факторів.

Параметр  називається коефіцієнтом регресії. У рівнянні прямої він показує, наскільки зміниться в середньому значення результативної ознаки при збільшенні факторної на одиницю.

1.            Розрахунок показників тісноти зв’язку. Оцінка тісноти зв’язку між результативним і факторним ознаками здійснюється за допомогою спеціальних показників.

Для лінійної залежності застосовується лінійний коефіцієнт кореляції (або просто коефіцієнт кореляції). Для парного зв’язку він розраховується за формулою:

                                                                                 (1.32)

Коефіцієнт кореляції характеризує тісноту та напрям зв’язку, змінюється від -1 до +1. Якщо , то зв'язок між  та  функціональний; при  - зв'язок відсутній; при - зв'язок прямий; при - зворотний.

Для якісної оцінки сили зв’язку можна скористатися шкалою Чеддока.

Таблиця 1.2 - Шкала сили зв’язку Чеддока

Тіснота зв’язку	0,1-0,3	0,3-0,5	0,5-0,7	0,7-0,9	0,9-0,99
Характеристика зв’язку	Слабкий	Помірний	Помітний	Високий (тісний)	Доволі високий (дуже високий)

Чим більше значення коефіцієнта кореляції тим тісніший зв'язок [12, с. 189-192].

Метод екстраполяції (трендового аналізу).

Термін «екстраполяція» має кілька тлумачень. У широкому значенні екстраполяція - метод наукового дослідження, що полягає в поширенні висновків, отриманих зі спостережень за однією частиною явища, на іншу його частину. У вузькому значенні - це визначення по ряду даних функції інших її значень поза цим рядом.

Екстраполяція полягає у вивченні сформованих у минулому і сьогоденні стійких тенденцій економічного розвитку і перенесення їх на майбутнє.

Мета такого прогнозу - показати, до яких результатів можна дійти в майбутньому, якщо рухатися до нього з тією самою швидкістю або прискоренням, що й у минулому.

Прогноз визначає очікувані варіанти економічного розвитку виходячи з гіпотези, що основні фактори і тенденції минулого періоду збережуться на період прогнозу або що можна обґрунтувати і врахувати напрямок їхніх змін у розглянутій перспективі.

Тренд являє собою тенденцію зміни певного показника в часі.

Особливості прогнозування за трендом:

прогнозування за трендом припустиме зі збереженням основної тенденції та умов розвитку і неприпустиме в разі настання стрибкоподібних, революційних змін;

прогноз на основі трендів охоплює всі фактори в неявному й узагальненому вигляді (на відміну від багатофакторної регресійної моделі, де кожен фактор має числову характеристику міри свого власного впливу).

За даними ряду динаміки будується функція у = t(і), яка аналітично виражає залежність значень досліджуваної величини У від часу t і називається трендовою кривою або лінією тренда. Існує багато різних типів кривих, які використовуються на практиці як лінії тренда.

Рівняння тренда може бути описане такими залежностями:

а) лінійна:

=a0+a1t                                                                                          (1.33)

б) степенева:

=a0ta1                                                                                            (1.34)

в) експоненціальна:

=a0et                                                                                     (1.35)

г) показникова:=a0a1t                                                                                      (1.36)

д) логарифмічна:

=a0+a1lnt                                                                                       (1.37)

де a0, a1 - константи;- порядковий номер періоду.

Після побудови кривої, лінію тренду перевіряють на адекватність за допомогою коефіцієнта детермінації.

Коефіцієнт детермінації (позначається як R2 - R-квадра ) - це статистичний показник, що використовується в статистичних моделях як міра залежності варіації залежної змінної від варіації незалежних змінних. Вказує наскільки отримані спостереження підтверджують модель. Іншими словами, за допомогою коефіцієнта детермінації перевіряється модель на адекватність.

R2 = 1 -                                                                     (1.38)

де yі - значення у;

ŷ - теоретичне значення у, знайдене за рівнянням регресії;

ӯ - середнє значення у;

n - кількість спостережень.

Значення коефіцієнта детермінації змінюється від 0 до 1. Якщо значення цього показника ≥ 0,7 то модель є адекватною [29, с. 158-160].

Сьогодні науці відомо більше 150 методів і прийомів, які використовуються або запропоновані до використання у прогнозуванні. Кожен метод має свої особливості залежно від мети його використання і рівня проведених досліджень.

РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «БУЧАЦЬКИЙ СИРЗАВОД»

2.1 Аналіз ринку молочної продукції України

Характеристика молочної галузі України

Визначальною тенденцією на ринку молока України останні чотири роки було значне підвищення цін як на молочну сировину, так і на готову продукцію. Високий рівень цін не тільки сприяв зростанню ефективності роботи молочної галузі, але й значно мотивував імпорт закордонної молочної продукції на український ринок. Лише за 2013 рік ціни на сухе знежирене молоко зросли на 36% (з 23,2 тис. грн/тонну до 31,6 тис. грн/тонну), сири тверді - на 16%, масло вершкове - на 15%. Останніми роками в Україні поступово підвищувалася культура споживання молочних продуктів, що певним чином змістило споживацькі пріоритети на більш якісну та дорогу продукцію, у т.ч. імпортну, європейських виробників. Побудуємо діаграму експорту, імпорту та сальдо вартості зовнішньої торгівлі молочними продуктами України за останні чотири роки (рисунок 2.1).

Рисунок 2.1 - Динаміка обсягів експорту, імпорту та зовнішньоторговельного сальдо молочної продукції, млн. дол. США (2010 - 2013 рр.)

Як бачимо і рисунка 2.1 загальна вартість експортованих молочних продуктів у 2013 році становила 515 млн. дол. США. Порівнюючи її із 2012 роком, бачимо зростання у розмірі 18 мл. дол. США або на 3,6%.

Загальна вартість імпортованих молочних продуктів у 2013 році становила 242 мл. дол. США. Порівнюючи її із 2012 роком, бачимо зростання у розмірі 64 мл. дол. США або на 36%. За результатами аналізу експорту-імпорту можна зробити висновок, що загалом сальдо зовнішньої торгівлі молочними продуктами за останній рік зменшилось на 45 мл. дол. США або на 14%. Порівнюючи 2010 рік до 2013 року, бачимо, що за останніх чотири роки сальдо зменшилось на 37% або на 159 млн. дол. США за рахунок зниження на 28 млн. дол. США експорту та збільшення на 131 млн. дол. США імпорту молочної продукції. Оскільки левову частку зовнішньої торгівлі (експорт + імпорт) молочними продуктами становить сир (63%), тому і спробуємо розглянути динаміку останніх років на цьому ринку. Аналіз підтверджує, що на фоні зниження обсягів внутрішнього виробництва, подорожчання молочної продукції та зниження її експорту, наші споживачі зміщують пріоритети у споживанні молочних продуктів у бік традиційно якісної європейської продукції. У цьому сенсі ринок сирів є дуже показовим.

Обсяг виробництва сиру в Україні за чотири роки зменшився на 21%, експорт - на 26%, але зростання обсягів імпорту (на 73%) почало суттєво впливати на загальний обсяг пропозиції сиру на внутрішньому ринку України, який за 2013 рік, у порівнянні з 2012 роком, зріс на 6% і досяг 124,3 тис. тонн.

Таблиця 2.1 - Обсяги виробництва, експорту, імпорту та загальної пропозиції сиру у 2010-2013 рр., тис. тонн

Показники	2010	2011	2012	2013	2013/2010, %
Виробництво	207	178	168	164	-21%
Експорт	79,3	80,3	67,7	59,0	-26%
Імпорт	11,2	12,2	17,1	19,3	73%
Пропозиція на внутрішньому ринку	138,9	110,0	117,4	124,3	-10%

Основним покупцем українських сирів вже багато років залишається РФ (один з найбільших імпортерів у світі), хоча останнім часом обсяги експорту сирів з України до РФ зменшуються. Так, протягом 2010-2013 рр. обсяг експорту сирів до Росії зменшився на 24,4% до 49,9 тис. тонн. Зменшення українського експорту відбувалося у 2012 та 2013 роках, коли РФ почала активно застосовувати нетарифні важелі впливу для обмеження імпорту української молочної продукції. Економічним мотивом цих заходів був захист російських виробників молочної продукції, а обґрунтуванням заборонних заходів була, на думку російської сторони, низька якість української продукції та вміст у сирах рослинних жирів, що не знайшло підтвердження.

Іншим суттєвим фактором, але більш ринковим, став рівень цін на сири, що експортуються до РФ. Середньорічний їх рівень у 2013 році зріс на 13% і становив 6301 дол. США за 1 тонну, що було найвищим показником серед країн-покупців українських сирів та на 4-5% перевищувало ціни європейських сирів. Тому, цілком обґрунтовано, що у конкуренції на території Росії між українськими та європейськими сирами, які дешевші за українські, поступово перемагають останні.

Представимо середньорічні ціни експортованих сирів з України за останні чотири роки у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Середньорічні ціни експортованих сирів з України, дол. США/тонну

Країна	2010	2011	2012	2013	2013/2010, %
Азербайджан	3711	4072	3566	3619	-2%
Казахстан	4627	4888	4780	5942	28%
Молдова	3920	4050	3925	4146	6%
ОАЕ	3375	3917	4025	3657	8%
РФ	5563	5694	5438	6301	13%

Обсяг імпорту сирів до РФ щорічно зростає, з огляду на поступове зниження обсягів внутрішнього їх виробництва. Так, за 2010-2013 рр. обсяг виробництва Російських сирів зменшився на 4%, що збільшило імпорт на 6%. Частка України у імпортних поставках сиру до РФ за чотири останніх роки зменшилася з 19% - у 2010 р. до 13% - у 2013 р.

Таблиця 2.2 - Основні показники ринку сирів у РФ, 2010-2013 рр.

Показники	2010	2011	2012	2013	2013/2010,%
Обсяг виробництва, тис. тонн	438	425	446	420	96%
Імпорт, тис. тонн, усього	353	344	356	375	106%
Імпорт з України, тис. тонн, усього	66,0	68,6	56,6	49,9	76%
Частка України, %	19%	20%	16%	13%	71%

Імпорт сирів до України за 2010-2013 рр. збільшився на 73%. Однак, крім суттєвого збільшення імпорту, змінилася і географічна його структура. Якщо у 2010 році основним постачальником сирів була РФ, яка займала 61% у структурі імпорту, то вже 2013 року - лише 18,9%. Фактичні обсяги імпорту з РФ зменшились на 53%, до 3,7 тис. тонн.

Обсяги імпорту молочної продукції з Республіки Білорусь (РБ) зросли у 6,6 рази, до 1,1 тис. тонн, що призвело до збільшення частки Білорусі у структурі українського імпорту з 2% - у 2010 році, до 6% - у 2013 р. Значні обсяги білоруської молочної продукції, ціни на яку мють значний резерв для зниження, збільшує можливості роздрібних мереж торгувати молочними продуктами з РБ та примушувати вітчизняних виробників знижувати ціни. Така ситуація сприяє витісненню вітчизняних молочних товарів з полиць українських торгівельних магазинів та знижує ефективність як молокопереробної галузі, так і прибутковість вітчизняного молочного скотарства.

Міністерство сільського господарства і продовольства Республіки Білорусь встановлює мінімальну закупівельну ціну на продукцію тваринництва для державних потреб. Слід зазначити, що в РБ рівень закупівельних цін на молочну сировину встановлюється на рівні, нижчому ніж в Україні та Європі, що штучно робить білоруську продукцію з молока більш привабливою за ціною за рахунок такого сприяння держави.

ТОП-тенденцією останніх років було значне нарощування імпорту до України сирів з країн ЄС. Якщо у 2010 році обсяг їх імпорту складав 4 тис. тонн, що становило 36% у структурі імпорту, то у 2013 році обсяги зросли до 13,4 тис. тонн, що зумовило збільшення частки до 69%.

Країна	2010	2011	2012	2013	2013/2010, %
ЄС	6161	6772	5729	6008	98%
РБ	2538	3273	4326	4822	190%
РФ	3690	4557	4727	5256	142%

Побудуємо графік географічної структури імпорту сирів до України за 2010-2013 рр. (рисунок 2.2).

Рисунок 2.2 - Географічна структура імпорту сирів в Україну, тис. тонн (2010-2013 рр.)

Безперечним лідером серед країн ЄС по імпорту сиру в Україну є Польща, яка за чотири роки наростила обсяги майже у 4 рази, до 6,1 тис. тонн. Після Польщі, у рейтингу європейських країн - експортерів, розміщується Німеччина, яка показали 6,5 разове зростання, до 2,23 тис. тонн.

Побудуємо таблицю імпорту сирів до України з країн ЄС (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 - Динаміка імпорту сирів до України з країн ЄС, тис. тонн

Країна	2010	2011	2012	2013	2013/2010,%
Австрія	0,02	0,03	0,04	0,05	294%
Данія	0,11	0,16	0,18	0,16	143%
Італія	0,26	0,54	0,74	0,94	357%
Литва	0,10	0,16	0,23	0,34	339%
Нідерланди	0,90	0,82	1,36	1,42	157%
Німеччина	0,34	0,66	1,34	2,23	653%
Польща	1,56	2,36	5,00	6,10	390%
Фінляндія	0,20	0,24	0,30	0,35	174%
Франція	0,42	0,61	0,89	1,19	284%
Чеська Республіка	0,05	0,09	0,73	0,64	1225%

Отже, в Україні на молочному ринку складаються передумови для активного росту внутрішнього виробництва. Зокрема, серед факторів зростання є високі ціни як на сировину, так і на готову молочну продукцію. Це дає шанс вітчизняним виробникам молочної продукції нарощувати обсяги виробництва за рахунок створення власної сировинної бази, у тому числі, й шляхом розбудови ефективно діючих молочних кооперативів та оптимальної логістичної системи молочного ринку. Це, в свою чергу, дозволить виробляти молочну продукцію високої якості, яка йтиме на внутрішній ринок. Адже активне зростання імпорту та внутрішнього споживання дорогої європейської продукції говорить про певну готовність внутрішнього ринку споживати більш дорогу та якісну молочну продукцію [52].

2.2 Характеристика техніко-економічних показників господарської діяльності ТОВ «Бучацький сирзавод»

ТОВ «Бучацький сирзавод» на сучасному етапі є підприємством, яке є складовою частиною соціально-економічного комплексу міста Бучач, області й України в цілому.

В місті Бучач в 1972 році було побудовано маслосирзавод. Розташований він по вулиці Галицька, 176. Завод поступово зазнавав змін та реорганізацій. В вісімдесятих роках була проведена реконструкція основних виробничих цехів. В 1993 році загальними зборами колективу було створене відкрите, а в 2002 році закрите акціонерне товариство.

На даний момент завод має назву ТОВ «Бучацький сирзавод» - сучасне підприємство з переробки молочної сировини.

Вищий орган управління - Загальні збори акціонерів. В період між зборами функції управління здійснює Правління на чолі з Головою.

Голова Правління має свого заступника в підпорядкуванні якого є головний бухгалтер, начальник відділу постачання і збуту, технічний директор та головний економіст.

Бухгалтерський облік ведеться згідно Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань i господарських операцій підприємств i організацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за № 192/4185 з наступними змінами та доповненнями.

Опис обраної політики щодо фінансування діяльності емітента: висока якість продукції, з метою швидшої реалізації; реалізація продукції проводиться тільки по передоплаті.

Основним видом діяльності підприємства є виробництво та реалізація молочних продуктів.

Аналіз господарської діяльності ТОВ «Бучацький сирзавод» почнемо з аналізу операційної (основної) діяльності підприємства. Усі показники які аналізуються взяті із фінансової звітності.

Таблиця 2.5 - Зміни статей від операційної діяльності 2013 р. порівняно з 2012 р.

Показник	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Відхилення 2013/2012 рр.
				абсолютне	Відносне, %
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції тис. грн.	23243	22101	24470	2369	10,7
Собівартість реалізованої продукції	18219	20729	22677	1948	9,4
Валовий прибуток	1139	1372	1793	421	30,7
Адміністративні витрати	769	874	1149	275	31,4
Витрати на збут	155	167	248	81	48,5
Прибуток від операційної діяльності	58	72	130	58	80,5

Примітка. Таблиця складена на основі звітності підприємства

Як видно із таблиці 2.6, відбулося збільшення чистого доходу (виручки) від реалізації. Негативним моментом є те, що собівартість реалізованої продукції збільшилась на 9%, тобто на 1948 тис. грн. Враховуючи те, що виручка від реалізації збільшилась , підприємство отримало валовий прибуток на 421 тис. грн. або 30,7% більший ніж у 2012 році. Негативним моментом, на нашу думку, є значне зростання адміністративних витрат. Вони збільшилися порівняно із попереднім періодом на 31,4% і в собівартості становлять 5%. Також із таблиці бачимо, що витрати на збут також збільшились. Проте, незважаючи на зростання адміністративних витрат та витрат на збут прибуток від операційної діяльності збільшився у 2013 році, порівняно із 2012 роком, на 80,5% або на 58 тис. грн.

Проаналізуємо ефективність використання основних засобів підприємства. Усі розрахунки будемо проводити з допомогою формул (1,2)-(1,7). Результати розрахунків представимо в таблиці.

Таблиця 2.6 - Ефективність використання основних засобів ТОВ «Бучацький сирзавод»

Показник	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Відхилення 2013/2012 рр.
				абсолютне	відносне, %
Фондовіддача	3,0	3,2	3,3	0,1	3,1
Фондомісткість	0,3	0,3	0,3	0	0
Фондоозброєність	38	34,9	33,0	-1,9	-5,3
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів	0,48	0,45	0,47	0,02	5,6
Коефіцієнт зносу	0,31	0,32	0,38	0,6	18,8
Коефіцієнт придатності основних засобів	0,69	0,68	0,62	-0,06	-8,8

Аналізуючи таблицю 2.8 можна зробити висновок, що основні показники використання основних засобів суттєво не змінилися. Позитивним моментом є збільшення фондовіддачі на 4,1%, тобто сума виробленої продукції на гривню основних засобів збільшилась на 4,1%. Це відбулося за рахунок збільшення виручки від реалізації.

Фондоозброєність зменшилась на 5,3%. Негативним моментом є також збільшення коефіцієнта зносу основних засобів на 18,8% порівняно із попереднім роком. Хоча коефіцієнт зносу є не дуже великим, проте підприємству слід оновлювати основні засоби. Це забезпечить покращення якості, собівартості та конкурентоспроможності продукції.

Проаналізуємо оборотні кошти підприємства.

Таблиця 2.7 - Аналіз оборотних коштів ТОВ «Бучацький сирзавод»

Показник	2012 рік		2012 рік		2013 рік		Відхилення 2013/2012 рр.
	тис. грн.	Питома вага, %	тис. грн.	Питома вага, %	тис. грн.	Питома вага. %
Виробничі запаси	390	13,8	416	10,8	425,0	10,9	2,2
Готова продукція	1163	41,1	1211	31,4	1405,0	35,9	16,0
Дебіторська заборгованість	1069	37,7	1952	50,6	1815,0	46,4	-7,0
Грошові кошти	32	1,1	160	4,2	121,0	3,1	-24,4
Інші оборотні активи	179	6,3	116	3,0	148,0	3,8	27,6
Всього оборотного капіталу	2833	100	3855	100	3914	100	1,5

Аналізуючи таблицю 2.7, можна зробити, що структура оборотного капіталу погіршилась порівнюючи 2013 рік із 2012 роком. Значним негативним моментом є збільшення готової продукції на 16,0%. Позитивним моментом є те, що зменшилась дебіторська заборгованість на 7%. Питома вага дебіторської заборгованості складає 46,4 % від усього оборотного капіталу. Зменшення даного показника позитивно впливає на стан підприємства тому, що він покращує платоспроможність і свідчить про значне збільшення коштів в обороті.

Грошові кошти зменшились на 24,4%. З одного боку це свідчить про те, що підприємство спрямувало грошові кошти в оборот для потреб виробництва. Проте з іншого боку таке зменшення вплине негативно на показник абсолютної ліквідності, який враховують інвестори при інвестуванні підприємства.

Отже, загалом господарський стан підприємства є непоганим. Про це свідчать показники зростання виручки від реалізації та чистого прибутку. Негативним показником, на нашу думку, є зростання готової продукції на 16%.

Проаналізуємо фінансовий стан підприємства

Почнемо аналіз фінансового стану ТОВ «Бучацький сирзавод» із оцінки ліквідності. Показники ліквідності підприємства оцінюють за загальноприйнятими формулами.

Коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності та коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховуємо за формулою відповідно (1.9), (1.10) та (1.11). Розраховані показники представимо у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Показники ліквідності ТОВ «Бучацький сирзавод»

Показники ліквідності					Відхилення 2013/2012 рр.
Показники	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Норматив	Абсолютне
1. Коефіцієнт загальної ліквідності	1,5	1,55	1,55	>1,5	0
2. Коефіцієнт поточної ліквідності	0,8	0,94	0,94	>0,6	0
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,02	0,06	0,04	>0,2	-0,02

Обчисливши коефіцієнти ліквідності слід сказати, що вони є не надто низькими. Коефіцієнт загальної ліквідності у 2013 році становить 1,55, причому нормативне значення 1,5. Це свідчить про те, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформувались завдяки власним джерелам.

Коефіцієнт поточної ліквідності у 2013 році становить 0,94 при нормативному значенні не менше 0,6. Це означає, що підприємство спроможне погасити поточні зобов’язання за рахунок найбільш ліквідних засобів на 94%.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2013 році становить 0,04, при нормативному значенні 0,2. Це означає, що короткострокові зобов’язання негайно мажуть можуть бути погашені лише на 4%.

По абсолютному відхиленню можемо сказати, що відбулося збільшення коефіцієнт загальної ліквідності 0,05, коефіцієнт поточної ліквідності залишився без змін та коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшився на 0,02.

Зазначимо, що коефіцієнти ліквідності не можуть виступати точними індикаторами фінансового стану підприємства. Вони відображають ліквідність лише на дату складання балансу і не враховують сплату боргів.

Зробимо аналіз показників ділової активності підприємства використавши формули (1,12)-(1,16). Розраховані дані представимо у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 - Показники ділової активності ТОВ «Бучацький сирзавод»

Показник	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Відхилення 2013/2012 рр.
				Абсолютне	Відносне, %
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	17	17,6	15,6	-2	-11,4
Період погашення дебіторської заборгованості	21,1	20,7	23,4	2,7	13
Коефіцієнт оборотності активів	2,8	3,5	3,8	0,3	8,6
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	4,0	5,5	5,9	0,4	7,3
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	6,5	6,7	6,3	-0,4	-6

Аналізуючи таблицю 2.9, можна зробити такий висновок. Говорячи про коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості можемо сказати, що перетворення цього показника у грошові кошти протягом 2013 року зменшилась 11,4 або на 2. Період погашення дебіторської заборгованості у 2013 році збільшився на 2,7 днів.

На підприємстві у 2013 році спостерігається збільшення коефіцієнт оборотності активів на 8,6% та коефіцієнт оборотності власного капіталу на 7,3%. Це свідчить про те, що на підприємство ефективно використовуються усі наявні ресурси, що на ньому находяться.

Важливим показником, який показує ефективність роботи підприємства в цілому й ефективність використання ним усіх оборотних коштів, є коефіцієнт оборотності оборотних коштів. Економічне значення оборотності полягає у тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству сум грошових коштів для здійснення процесу виробництва та реалізації продукції. За досліджуваний період цей показник знизився на 0,4 або на 6%. Що свідчить про погіршення використання оборотних коштів.

Отже, загалом по підприємству можна зробити такай висновок. ТОВ «Бучацький сирзавод» у 2013 році порівняно із 2012 роком покращив свою діяльність. Про це свідчать, перш з все, показники зростання обсягу реалізованої продукції та чистого прибутку. До негативних показників підприємства входить збільшення коефіцієнта зносу та зменшення коефіцієнта оборотності оборотних коштів.

.3 Аналіз збутової діяльності ТОВ «Бучацький сирзавод»

У процесі аналітичної роботи проблему збуту вирішують уже на стадії розробки загальної політики підприємства. Мова йде про вибір найефективнішої системи каналів та методів збуту щодо конкретно визначених ринків. Це означає, що виробництво продукції з самого початку зорієнтоване на конкретні форми та методи збуту і найсприятливіші умови. Тому, розробляючи збутову політику, необхідно мати за мету визначення оптимальних напрямків та наявних коштів, необхідних для забезпечення найвищої ефективності процесу реалізації товару. Це забезпечує обґрунтований вибір організаційних форм та методів збутової діяльності, зорієнтованої на досягнення кінцевих результатів.

Розробці збутової політики передують аналіз оцінювання ефективності існуючої збутової системи як у цілому, так і за окремими її елементами і з'ясування відповідності збутової політики конкретним ринковим умовам. Однак аналізу піддаються не лише кількісні показники обсягів реалізації конкретних продуктів за окремими регіонами, а й весь комплекс чинників, що мають вплив на обсяг реалізації, організацію реалізаційної мережі, ефективність реклами та інших засобів стимулювання збуту, реальність вибору ринку, часу та способів виходу на ринок.

Аналіз системи збуту передбачає визначення ефективності кожного елементу цієї системи, оцінювання діяльності апарату збуту. Аналіз витрат обігу передбачає зіставлення фактичних збутових витрат стосовно кожного каналу збуту і виду витрат із запланованими показниками для того, щоб виявити необґрунтовані витрати, ліквідувати затрати, що виникають у процесі руху товарів і підвищити рентабельність існуючої системи збуту.

Організація збуту в процесі аналізу відіграє дуже важливу роль, тому що здійснює зворотний зв'язок виробництва з ринком, є джерелом інформації про попит та потреби споживачів. Ось чому розробку збутової політики кладуть в основу програми аналізу як щодо кожного конкретного продукту, так і за виробничим відділенням загалом. Якщо на основі розрахунків з'ясовують, що витрати на реалізацію товару дуже високі і не дають змогу забезпечити необхідний рівень рентабельності, то керівництво підприємства може прийняти ухвалу про недоцільність подальшої роботи або впровадження структурних змін і переходу на нові ринкові форми діяльності. Фахівці-аналітики можуть не лише визначити майбутню прибутковість вибору, а й внести свої пропозиції щодо вдосконалення і нових сфер використання відповідних виробів [5, с. 54].

Щодо ТОВ «Бучацький сирзавод», то витрати на збут зведені до мінімуму, оскільки згідно умов укладених договорів на поставку готової продукції транспортні витрати несуть сторони за домовленістю. Якщо згідно договору транспортування продукції покладено на завод, то всі витрати несе клієнт, тому їм краще скористатись власним транспортним засобом.

Структура служби збуту на підприємствах повинна відповідати стратегії маркетингу. Вона залежить від рівня концентрації (масштабів) і спеціалізації виробництва, територіального розміщення підприємства і ступені господарської самостійності його підрозділів, від особливостей продукції, що випускається, зокрема виробничого призначення, індивідуального (короткострокового чи довгострокового) споживання, від характеру й умов роботи підприємства.

Структура служби збуту ТОВ «Бучацький сирзавод» включає як управлінські, так і виробничі підрозділи.

До виробничих підрозділів відносяться склади готової продукції, цехи (ділянки) комплектації, упакування готової продукції, експедиції і відвантаження.

На товаристві з обмеженою відповідальністю «Бучацький сирзавод» структура служби збуту включає: відділ збуту, плановий відділ, пакувальне відділення, склад готової продукції.

Розрізняють централізовану і децентралізовану службу збуту. При централізованій формі складське господарство адміністративно підкоряється безпосередньо керівнику відділу збуту. При децентралізованій формі відділ збуту відособлений від складів готової продукції.

Для кожного конкретного підприємства важливо визначити границі раціональної централізації збутової діяльності, установити чітке взаємовідношення служби збуту з усіма підрозділами (службами, відділами) підприємства, усунути дублювання функцій, чітко розмежувати обов'язки усередині самої служби збуту.

Якщо характеризувати ТОВ «Бучацький сирзавод» з точки належності підприємства до централізованих чи децентралізованих служб збуту, то дане товариство належить до децентралізованих служб збуту, оскільки склад готової продукції господарства не підкоряється безпосередньо керівнику відділу збуту, а генеральному директору.

Збут продукції може здійснюватися підприємствами трьома основними способами: через власну збутову мережу; через систему незалежних чи залежних агентів та змішано.

Власна збутова мережа зорієнтована винятково на реалізацію продукції свого підприємства відповідно до здійснюваної стратегії. У такий спосіб підприємство безпосередньо контролює хід реалізації своєї продукції на ринку. Крім того, така система збуту дозволяє підприємству підтримувати прямий контакт зі споживачами продукції.

Для товариств доцільно використовувати власну збутову мережу, а не послуги агентів чи дистриб’юторів. Над своїми співробітниками можна здійснювати кращий контроль, і, якщо необхідно, вони можуть одержувати підкріплення чи перенаправлятися в інші сфери виробництва з кращими перспективами. Витрати на власний персонал по збуту в цілому нижчі, а його ефективність є вищою.

Разом з тим, організація власної збутової мережі є доцільною при достатньому обсязі продажів на ринку. При обслуговуванні вузьких сегментів ринку й окремих непостійних замовників використання власного штату співробітників по збуту недоцільно. Підприємство цей метод збуту, як правило, комбінує зі збутом через посередників: дистриб’юторів, агентів і брокерів.

Система збуту через незалежних посередників у певних ситуаціях має свої переваги, наприклад при впровадженні продукції підприємства на нові ринки збуту, коли власна збутова система ще не створена. У ряді випадків використання незалежної збутової мережі необхідно і на основному ринку, якщо дана мережа представлена сильними конкуруючими підприємствами через добре освоєння ними ринку, наявності тісних контактів з споживачами в силу їхньої фінансової потужності.

Налагодження зв'язків з незалежними збутовими організаціями може сприяти витисненню з ринків конкуруючих підприємств, що співпрацюють з тими ж агентами на менш вигідних умовах.

Особливе значення має використання незалежних посередників у випадках, якщо підприємство зацікавлене в забезпеченні споживача супутніми послугами, що воно не в змозі робити самостійно, тоді як збутові фірми займаються наданням таких послуг.

Аналізуючи Бучацький сирзавод можна сказати, що підприємство у своїй діяльності використовує змішані канали збуту, оскільки з одного боку воно реалізує свою продукцію самостійно, без участі посередницьких організацій, а з іншого підприємство передає свою продукцію дистриб’юторським компанії, яка від них іде до споживача.

Просування готової продукції до споживача забезпечується пошуком оптимального варіанта всіх елементів товароруху з урахуванням вимог споживачів.

Кожен елемент товароруху займає своє місце в загальній системі (рисунок 2.3). Виходячи з цього положення, необхідно розробляти кілька варіантів системи товароруху, що розрізняються видом транспорту, маршрутами перевезення тощо, щоб вибрати оптимальний.

Щодо ТОВ «Бучацький сирзавод» то система товароруху виглядає наступним чином, із споживачем укладається договір на переробку сировини, в цьому договорі вказуються також і умови відвантаження готової продукції, більшість замовників власним транспортом забирають продукцію. Якщо умови транспортування згідно з договором покладені на товариство, то підприємство укладає договори з транспортними компаніями.

Рисунок 2.3 - Система товароруху готової продукції на підприємстві

Ефективність просування готової продукції обумовлюється також ефективністю управління запасами готової продукції, що може здійснюватися на основі "фіксованого розміру замовлення" чи "фіксованого інтервалу".

Сутність організації збуту на основі "фіксованого розміру замовлення" полягає в тому, що за домовленістю між підприємством-виробником продукції і споживачем (чи іншим одержувачем продукції) встановлюється фіксована кількість продукції, що замовляється, а час замовлення є змінною величиною. Тоді оптимізуються витрати на транспортування. "Точкою замовлення" буде момент, коли запас готової продукції на складі досягне заздалегідь визначеної величини. При такому методі ведеться регулярний контроль залишків готової продукції на складі.

Сутність організації збуту на основі "фіксованого інтервалу" полягає в тому, що замовлення повинні виконуватися регулярно, через заздалегідь визначений інтервал часу, однак кількість виробів кожного разу може бути різною. Максимальний розмір запасів готової продукції на складі в цьому випадку повинен забезпечувати споживача під час фіксованого інтервалу і включати постійно поновлюваний гарантійний запас. До моменту закінчення фіксованого інтервалу часу встановлюється кількість проданої продукції і виробляється нова необхідна її кількість.

На Бучацькому сирзаводі організація збуту відбувається, можна сказати, на основі "фіксованого розміру замовлення", тому що між підприємством-виробником продукції і споживачем (чи іншим одержувачем продукції) встановлюється фіксована кількість продукції, що за домовленістю встановлюється на основі попередньо складеного договору, а час замовлення є змінною величиною.

Канали розподілу можна охарактеризувати також за кількістю рівнів, що їх складають та шириною.

Рівень каналу розподілу це будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу з наближення товару і права власності на нього кінцевому покупцеві. Довжина каналу визначається кількістю проміжних рівнів, що в ньому знаходяться.

Якщо фірма використовує пряму систему розподілу "виробник - споживач", це так званий "канал нульового рівня", що отримав свою назву через відсутність посередницької ланки в ланцюгу товароруху. Канал нульового рівня або канал прямого маркетингу складається з виробника, який продає товар безпосередньо споживачеві.

Однорівневий канал включає одного посередника ("виробник - роздрібна торгівля - споживач"). Цим посередником може бути, як правило, агент зі збуту продукції або брокер.

Дворівневий канал складається з двох посередників ("виробник - оптовик - роздрібний торгівець - споживач"). На ринках товарів промислового призначення такими посередниками можуть бути промислові дистриб'ютори (посередницько-збутові організації) і дилери, а на ринку споживчих товарів ними є оптовий та роздрібний торговці.

Трирівневий канал збуту включає вже трьох посередників. Між оптовим і роздрібним торговцем існує ще й дрібний оптовик. Дрібні оптовики при цьому купують товар у великих оптових торговців, а потім перепродають його невеликим підприємствам роздрібної торгівлі, яких великі оптовики не обслуговують, тому що в цьому нема потреби.

Якщо характеризувати канали розподілу ТОВ «Бучацький сирзавод» за кількістю рівнів, що їх складають, то тут спостерігається так званий «канал нульового рівня», та дворівневий канал. Канал нульового рівня, оскільки деякі споживачі це фізичні особи, які використовують продукцію для власного споживання. Інші посередники - це великі господарства та фірми які займаються дистрибюцією.

На ТОВ «Бучацький сирзавод» вироблена продукція надходить в пакувальне відділення, а звідти - на склад готової продукції, а дальше по накладних виписується замовникам. Весь виписаний товар реєструється в відомості № 16 «Відвантаження, здача робіт, видача і реалізація продукції і матеріальних цінностей».

Асортимент продукції ТОВ «Бучацький сирзавод» налічує понад 15 видів:

—      Масло селянське 72,5% фасоване

—      Сир «Бучацький Чеддер» 45% жирн.

—      Сир «Дуплет» 50% жирн.

—      Сир «Мармуровий» бруск. 50% жирн.

—      Сир « Сулугуні» 45% жирн.

—      Сир «Російський» 50% жирн.

—      Сир «Мааздамер» 50% жирн.

—      Сир «Голландський» бруск.45% жирн.

—      Сир «Гауда».45% жирн.

—      Сир «Едам».45% жирн.

—      Сир плавлений «Ковбасний копчений» 30% жирн.

—      Сметана 15% жирн. фасов. в пакети

—      Сметана 15% жирн. фасов. в відерцях

—      Концентрат сироваткових білків 35%

—      Концентрат сироваткових білків 60%

—      Концентрат сироваткових білків 70% (Протеїн)

—      Молоко сухе знежирене 1,5%

Сьогодні керівництво підприємства дуже вузько підходить до проблем збуту. На підприємстві функціонує власна розроблена система розподілу товарів за спроектованими каналами з використанням принципів логістики.

ТОВ «Бучацький сирзавод» не є настільки великим підприємством і не володіє достатніми обіговими коштами для того, що власними силами доставляти всю свою продукцію до споживача. Для цього на підприємстві ефективно працює дистриб’юторська мережа (рисунок 2.4).

Рисунок 2.4 - Система управління збутом на ТОВ «Бучацький сирзавод», інтегрована в організаційну структуру управління підприємством

Наведена структура системи управління збутом створює передумови для аналізу реалізації продукції за різними каналами розподілу, а саме за кожним із посередників у 2013 році (рисунок 2.5).

Рисунок 2.5 - Реалізація продукції у 2013 році через непрямі канали розподілу

Як бачимо з наведеної діаграми, найбільше продукції було реалізовано посередником з Ужгорода - ТЗоВ «Доброта-М». На другій позиції йде реалізація продукції через «Каскад продакшин» м. Луцьк, третю позицію за обсягами реалізації займає ПП «Степних». Всю іншу продукцію підприємство реалізує через інші канали збуту.

Для реалізації продукції ТОВ «Бучацький сирзавод» не використовується прямий канал розподілу, а весь асортимент розподіляється по магазинах, ресторанах, супермаркетах через посередників.

Проведемо аналіз показників всього обсягу реалізованої продукції та чистого прибутку. У таблиці 2.10 представлені обсяги реалізованої продукції за 2009-2013 роки.

Таблиця 2.10 - Обсяг реалізованої продукції ТОВ «Бучацький сирзавод»

Обсяг реалізованої продукції
Роки	Кількість (тис. грн.)
2009	21575
2010	18433
2011	23243
2012	26521
2013	29341

Аналізуючи таблицю 2.10 можна зробити такий висновок. Бачимо, що у 2010 році відбулося зменшення обсягу реалізованої продукції. Це пов’язано із світовою кризою, яка була у той період, і яка була не тільки в Україні але і по всьому світу. Багато підприємств під час цієї кризи втратили свої прибутки та змушені були закритись. Дане підприємство також у цьому році зменшило свої прибутки. Проте воно «вижило» під час даної криз і зараз розвивається, покращує якість своєї продукції, залучає нових покупців, що призводить до збільшення прибутку.

Відобразимо обсяг чистого прибутку підприємства за 2009-2013 роки у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 - Чистий прибуток ТОВ «Бучацький сирзавод» за 2009-2013 роки

Чистий прибуток
Роки	Показники
2009	22
2010	0
2011	58
2012	72
2013	130

Із таблиці 2.11 чистий прибуток бачимо, що у 2010 році підприємство не отримало прибутку. Це пов’язано із тим, що обсяг реалізованої продукції у цьому році скоротився.

Відобразимо зміну прибутку за рахунок зміни реалізованої продукції на рисунку 2.5.

Рисунок 2.6 - Зміна прибутку за рахунок зміни обсягу реалізованої продукції

Із отриманого графіка можна зробити такий висновок. Бачимо, що у 2010 році підприємство зменшило обсяг реалізованої продукції, що призвело до неотримання прибутку. Проте, починаючи із 2011 року ТОВ «Бучацький сирзавод» почав збільшувати обсяги реалізації продукції та отримувати прибуток. На 2013 рік підприємство реалізувало продукції на суму 29341 тис. грн. та отримало прибутку на суму 130 тис. грн. Це свідчить про те, що на підприємстві збільшилися обсяги виробництва продукції, готової продукції, що призводить до збільшення прибутку. І це дає змогу сказати, що на ТОВ «Бучацький сирзавод» виконується ефективне управління всіма ресурсами, підвищується якість продукції та залучається все більше клієнтів.

РОЗДІЛ 3 СТРАТЕГІЧНА ДІАГНОСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗБУТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

.1 Прогнозування обсягів реалізації продукції ТОВ «Бучацький сирзавод» з використанням методів економіко-математичного моделювання на базі прикладного програмного забезпечення ЕОМ

Суспільне життя неможливе без передбачення майбутнього, без прогнозування перспектив розвитку. Економічні прогнози необхідні для визначення шляхів розвитку суспільства й економічних ресурсів, що забезпечують його досягнення, для виявлення найбільш імовірних і економічно ефективних варіантів довгострокових, середньострокових і поточних планів, обґрунтування основних напрямків економічної і технічної політики, передбачення наслідків прийнятих рішень і здійснюваних у даний момент заходів. В умовах науково-технічного прогресу й удосконалення економічної системи держави, прогнозування стає одним з вирішальних наукових факторів формування стратегії і тактики суспільного розвитку.

Таким чином, сучасні умови вимагають максимального розширення фронту прогнозування, подальшого удосконалення методології і методики розробки прогнозів. Чим вищий рівень прогнозування процесів суспільного розвитку, тим ефективнішим є планування і керування цими процесами в суспільстві.

Одним з поширених засобів прогнозування є побудова ліній тренду засобами MS Excel на основі точкової діаграми за фактичними даними минулих періодів. Ті чи інші якісні властивості розвитку виражають різні рівняння трендів. MS Excel пропонує різноманітні типи апроксимуючої залежності: лінійна, логарифмічна, поліноміальна, степенева, експонентна, лінійна фільтрація. Однак, спроба реалізувати запропоновані моделі призводить до значно різних чисельних результатів, які до того ж, часто мають різний напрямок розвитку. Це призводить нас до завдання оцінки можливості використання тієї чи іншої моделі прогнозування.

Для визначення достовірності прогнозу використовують значення коефіцієнта детермінації.

Коефіцієнт детермінації (R2) - статистичний показник, що використовується в статистичних моделях як міра залежності варіації залежної змінної від варіації незалежних змінних. Вказує наскільки отримані спостереження підтверджують модель. Значення коефіцієнта детермінації змінюється від 0 до 1. За шкалою Чеддока модель вважається адекватною, якщо значення цього коефіцієнта ≥ 0,7. Чим ближче значення () до одиниці, тим точніше обрана модель відображати тенденцію розвитку.

У даній роботі ми будемо проводити прогноз обсягу реалізованої продукції ТОВ «Бучацький сирзавод» на 2014 рік.

Вхідними даними для прогнозування показника на 2014 рік будуть обсяги реалізованої продукції за останні 5 років, тобто за 2009-2013 рр. (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 - Обсяги реалізації продукції ТОВ «Бучацький сирзавод» за 2009-2013 роки

Роки	2009	2010	2011	2012	2013
Період (t)	1	2	3	4	5
Обсяг реалізованої продукції (тис. грн)	21575	18433	23243	26521	29341

Для прогнозування використаємо такі види тенденції: лінійну (рисунок 3.1), логарифмічну (рисунок 3.2), поліноміальну (рисунок 3.3).

Рисунок 3.1 - Лінійна модель тренду

Рисунок 3.2 - Логарифмічна модель тренду

Рисунок 3.3 - Поліноміальна модель тренду

Складемо таблицю значень коефіцієнта детермінації.

Таблиця 3.2 - Значення коефіцієнта детермінації ()

Вид апроксимації	Прогнозна модель
Лінійна	y = 2362x + 16737	0,773
Логарифмічна	y = 5106,7ln(x) + 18933	0,5837
Поліноміальна	y = 742,29x2 - 2091,7x + 21933	0,8799

З таблиці 3.2 бачимо, що поліноміальна лінія тренду найбільш підходить для прогнозування, рівняння якої: y = 742,29x2 - 2091,7x + 21933 та тіснотою зв’язку 0,8799.

За допомогою цього рівняння ми знаходимо прогнозне значення на 2014 рік, тобто шостий період y = 742,29*62 - 2091,7*6 + 21933 = 36105 тис. грн. Отже, знайшовши прогноз на 2014 рік складемо таблицю з обсягом реалізованої продукції ТОВ «Бучацький сирзавод» за 2009-2014 рр. (таблиця 3.2).

Таблиця 3.3 - Обсяг реалізованої продукції ТОВ «Бучацький сирзавод» за 2009-2014 рр. роки

Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Обсяг реалізованої продукції (тис. грн.)	21575	18433	23243	26521	29341	36105

Побудуємо графік обсягу реалізованої продукції ТОВ «Бучацький сирзавод» з 2009 по 2014 роки та проведемо аналіз (рис.3.3).

Рисунок - 3.4 - Обсяг реалізованої продукції ТОВ «Бучацький сирзавод» за 2009-2014 роки

Бачимо, що обсяг реалізованої продукції починаючи із 2010року збільшується. Розрахований показник обсягу реалізованої продукції на 2014 рік дає можливість підприємству передбачити які обсяги потрібно закупити у 2014 році сировини, скільки продукції потрібно виготовити та яку кількість ресурсів потрібно залучити для виготовлення продукції. Основний показник який можна передбачити, знаючи обсяг реалізованої продукції, це є прибуток.

Таким чином, актуальність і важливість прогнозування стану підприємства полягає в тому, що на його основі визначаються альтернативні шляхи розвитку підприємства, обирається найкращий з них і передбачаються головні дії керівництва, спрямовані на максимально раціональне і ефективне використання потенційних можливостей підприємства та реалізацію всіх необхідних заходів, спрямованих на мінімізацію або уникнення можливих ризиків у майбутній діяльності суб’єкта господарювання.

Прогноз є своєрідною базою для планування стану підприємства, розробки майбутньої стратегії господарюючого суб’єкта. Отже, не дивлячись на ймовірнісний характер, прогнозування є запорукою і важливою складовою ефективної діяльності підприємства.

РОЗДІЛ 4 СПЕЦІАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

4.1 Опис програми Microsoft Excel яка використовувалась у даній роботі

У даній роботі використовувалась програма яка має назву Microsoft Excel. Програма Microsoft Excel - це неймовірно потужний засіб для аналізу великих обсягів даних. Excel - це програма, в якій можна створювати таблиці, обчислювати й аналізувати дані. В основі всіх цих можливостей лежить сітка клітинок. Клітинки можуть містити числа, текст або формули. Дані вводяться у клітинки, а потім групуються за рядками та стовпцями. Це дає змогу додавати, сортувати й фільтрувати дані, розміщувати їх у таблицях і створювати відповідні діаграми.

Розглянемо основні кроки які потрібні для початку роботи.

Створення нової книги

Документи Excel називаються книгами. Кожна книга складається з аркушів, які зазвичай називаються електронними таблицями. До книги можна додавати скільки завгодно аркушів або створювати нові книги, щоб окремо зберігати дані.

—      Послідовно вибираємо елементи Файл > Створити.

—      У розділі Створити вибираємо варіант Нова книга.

Введення даних

—      На новому аркуші клацаємо на пусту клітинку, наприклад A1.

Номери клітинок визначаються за рядком і стовпцем на аркуші. Отже, клітинка A1 міститься в першому рядку стовпця A.

—      Вводимо текст або число у клітинку.

—      Натискаємо клавішу табуляції або Enter, щоб перейти до наступної клітинки.

Розміщення даних у таблиці

Розмістивши дані в таблиці, ми зможете отримати доступ до багатьох ефективних функцій програми Excel. Перш за все таблиця дає змогу швидко сортувати та фільтрувати дані.

—      Виділяємо дані: клацаємо першу клітинку з даними та перетягуємо курсор до останньої клітинки з даними.

Щоб виділити дані за допомогою клавіатури, натискаємо клавіші зі стрілками, утримуючи натиснутою клавішу Shift.

—      Натискаємо кнопку Швидкий аналіз  у правому нижньому куті виділених даних.

Рисунок 4.1 - Швидкий аналіз даних

—      Вибираємо вкладку Таблиці й переміщаємо вказівник на кнопку Таблиця, щоб побачити, як виглядатимуть дані. Результат нас влаштовує, тоді натискаємо цю кнопку.

Рисунок 4.2 - Представлення даних у таблиці

—      Тепер можна по експериментувати з даними. Наприклад, відфільтруємо лише потрібні дані або відсортовуємо значення від найбільшого до найменшого. Клацаємо стрілку  в заголовку стовпця таблиці.

—      Щоб відфільтрувати дані, знімаємо прапорець Виділити все. Буде знято всі прапорці. Далі встановлюємо прапорці для даних, які потрібно відображати в таблиці.

Рисунок 4.3 - Фільтрація даних

—      Щоб відсортувати дані, можем вибрати пункт Сортування від найменшого до найбільшого або Сортування від найбільшого до найменшого.

Рисунок 4.4 - Сортування даних

Відображення даних у діаграмі

У засобі "Швидкий аналіз" можемо швидко знайти рекомендовану для даних діаграму та переглянути її.

—      Виділяємо клітинки з даними, які потрібно відобразити в діаграмі.

—      Натискаємо кнопку Швидкий аналіз  у правому нижньому куті виділених даних.

—      Вибираємо вкладку Діаграми та переміщаємо вказівник по рекомендованих діаграмах, щоб переглянути їх. Далі клацаємо на потрібну на діаграму.

Рисунок 4.5 - Вибір діаграми

Збереження результатів роботи

—      На панелі швидкого доступу натискаємо кнопку Зберегти або натискаємо сполучення клавіш Ctrl+S.

Рисунок 4.6 - Збереження даних

Якщо документ уже зберігався, додаткові дії не потрібні.

—      Якщо документ зберігається вперше, виконуємо такі дії:

—      У розділі Зберегти як указуємо, де слід зберегти книгу, і переходимо до потрібної папки.

—      У полі Ім’я файлу вводимо ім’я книги.

—      Натискаємо кнопку Зберегти, щоб завершити роботу.

4.2 Алгоритм прогнозування обсягу реалізованої продукції ТОВ «Бучацький сирзавод» на 2014 рік за допомогою програмного забезпечення MS Excel.

Прогнозування обсягу реалізованої продукції ми проводили за таким алгоритмом.

Вхідними даними для прогнозування були обсяги реалізованої продукції за 2009-2013 рр. прогнозування здійснювалось за допомогою комп’ютера, а саме у програмному забезпеченні Excel. Для цього вхідні дані вносилися у вигляді таблиці.

Обсяг реалізованої продукції представлений на рисунку 4.7.

Рисунок 4.7 - Вхідні дані для прогнозування

На основі цих даних побудуємо графік.

Рисунок 4.8 - Обсяг реалізованої продукції

Після того як побудували графік по обсягам реалізованої продукції добавляємо лінію тренду до нього.

Рисунок 4.9 - Вибір лінії тренду за допомогою MS Excel

Як бачимо є різні види лінії тренду. Для того, щоб обрати правильну лінію помістимо на діаграму величину яка показує достовірність апроксимації, тобто R2, та відобразимо рівняння за допомогою якого будемо робити прогноз.

Рисунок 4.10 - Величина достовірності апроксимації

Помістивши на діаграму величину достовірності апроксимації та рівняння за допомогою якого будемо робити прогноз, вибираємо лінію тренду де найбільше число R2.

Рисунок 4.11 - Побудова лінії тренду

Із рисунка 4.11 бачимо, що R2 у нас становить 0,8799 при поліноміальний лінії тренду другого степеня, і це означає, що дана лінія тренду нам підходить для прогнозування. Також на рисунку ми бачимо рівняння за допомогою якого ми будемо робити прогноз на наступний рік, тобто 2014.

у=742,29х2-2031,7х+21933                                                                   (4.1)

Отримавши рівняння за допомогою якого будемо робити прогноз та перевіривши його на величину достовірності можемо зробити прогноз.

Рисунок 4.12 - Алгоритм прогнозного розрахунку обсягу реалізованої продукції ТОВ «Бучацький сирзавод

Побудувавши прогноз на 2014 рік, побудуємо діаграму обсягу реалізованої продукції ТОВ «Бучацький сирзавод» за 2009-2014 рр.

Рис.4.13 - Обсяг реалізованої продукції ТОВ «Бучацький сирзавод» за 2009-2014 роки

Отже, програма MS Excel дає можливість передбачити економічні показники на наступний період за допомогою лінії тренду.

РОЗДІЛ 5 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРОНТУВАННЯ

Мета цього розділу полягає у впровадженні нового продукту виробництва, а саме «Шоколадного масла» на ТОВ «Бучацький сирзавод».

Виробництво цього продукту харчування має свої переваги, перш за все це те, що підприємство уже виробляє масло «Селянське 27,5% фасоване», значить йому неважко буде запустити нову лінію виробництва. Друга перевага виробництва цього продукту це те, що у даній області немає конкурентів. Найближчий конкурент цього продукту це приватне підприємство «Горянка» яке розташоване в Івано-Франківській області, Косівський район, село Шепіт.

Враховуючи те, що ТОВ «Бучацький сирзавод» має лінію виробництва масла, значить йому нетреба закупляти нового обладнання. Підприємству потрібно скласти рецепт виробництва масла та найняти працівників для його вироблення.

Рецепт «Шоколадного масла»:

         молоко (74%)

         какао-порошок вищого ґатунку (15%)

         цукор (11%).

Отже, для виготовлення нового продукту підприємству потрібно закупити молоко, какао-порошок та цукор. Враховуючи те, що ТОВ «Бучацький сирзавод» у 2013 році реалізував «Селянське» масло у розмірі 31598 кг., планується, що обсяг реалізації нового продукту на ринку у першому році становитиме 12639 кг., тобто 40% від селянського масла, у другому - 18959 кг. - 60% від селянського, у третьому - 25278 кг, 80% від селянського. А в подальшому обсяг реалізації «Шоколадного масла» буде становити так само як і «Селянського».

Порахуємо обсяги закупівлі сировини для виробництва «Шоколадного масла» за три роки та представимо розраховані дані у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Обсяги закупівельної сировини

Роки	2014	2015	2016
Молоко (кг)	9353	14030	18706
Какао-порошок (кг)	1896	2844	3792
Цукор(кг)	1390	2085	2780

Середня ціна молока у Тернопільській області складає 3,50 грн.

Середня ціна какао-порошку вищого ґатунку становить 135 грн. кг.

Середня ціна цукру становить 9,20 грн. кг.

Отже, знаючи кількість сировини, яка необхідна нам для виготовлення нашої продукції, та ціни на неї складем таблицю вартості сировини.

Таблиця 5.2 - Ціна закупівельної сировини

Роки201420152016
Молоко (грн)	32736	49105	65471
Какао-порошок (грн)	246480	369720	492960
Цукор(грн)	12788	19182	25576
Разом	292004	438007	584007

Також для виробництва «Шоколадного молока» потрібно залучити працівників. Так як підприємство працює в дві зміни, то виробництво нового продукту буде проводитись у третю зміну. Для виробництва потрібно залучити 11 працівників. Мінімальна заробітна плата в Україні становить 1218 грн. Працівникам буде виплачуватись заробітна плата у розмірі 1450 грн. міс. Значить за ввесь рік зарплата третьої зміни буде становити 191400 грн.

Визначимо ціну по якій дане підприємство буде продавати свою продукцію.

Підприємство-конкурент по виготовленню «Шоколадного масла», а саме ПП «Горянка», реалізує свою продукцію за ціною 14,45 грн. за 200 г., тобто 72,25 грн. за 1 кг. ТОВ «Бучацький сирзавод» може реалізувати свою продукцію по ціні 65,00 грн. кг. Це дозволить підприємству залучити велику кількість клієнтів, вийти на нові ринки збуту, що призведе до збільшення обсягів реалізації а значить і до збільшення прибутку.

Визначивши ціну по якій підприємство буде реалізовувати свою продукцію, зауважимо також те, що на отримання чистого прибутку також впливає розмір амортизації. Розмір амортизації, прибутку від реалізації продукції та розмір грошового потоку представлено у таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 - Витрати на виробництво «Шоколадного масла»

Роки	2014	2015	2016
Обсяг виробництва (кг)	12639	18959	25278
Ціна	65	68	71
Дохід	821535	1289212	1794738
Собівартість виробництва (грн)	483404	629407	775407
Амортизація	33813	65980	101933
Прибуток	304318	593825	917398
Грошовий потік	338131	659805	1019331
Ставка r	0,215	0,215	0,215

Для того, щоб визначити економічний ефект від вкладення коштів у випуск «Шоколадного масла» на ТОВ «Бучацький сирзавод» потрібно розрахувати такі показники:

-   Чиста теперішня вартість грошових потоків (NPV)

-        Індекс прибутковості (PI)

         Внутрішня норма дохідності (IRR)

         Період окупності (Т0)

Чиста теперішня вартість грошових потоків (NPV) - це загальний фінансовий підсумок впровадження інвестиційного проекту і характеризує економічний ефект від його реалізації в абсолютному виразі.

де T - тривалість життя проекту; Cht - грошові надходження у період t; Cbt - грошові витрати у період t;  - коефіцієнт дисконтування.

-        Якщо NPV>0, то проект може бути прийнятий до реалізації, оскільки віддача перевищує витрати;

         Якщо NPV=0, то реалізація проекту не принесе ніякого економічного ефекту;

         Якщо NPV<0, то проект є збитковим.

Індекс прибутковості (PI) - показує відносну прибутковість проекту або грошових надходжень у розрахунку на одиницю вкладеного капіталу.

Якщо РІ > 1, то проект ефективний;

Якщо РІ < 1, то проект неефективний;

Якщо РІ = 1, то витрати на нього дорівнюють прибутку.

Показник внутрішньої норми дохідності (IRR) дозволяє інвестору даного проекту оцінити доцільність вкладення засобів. Якщо банківська дисконтна ставка більше IRR, то, очевидно, поклавши гроші в банк, інвестор зможе одержати велику вигоду.

Період окупності проекту (Т0) - це період часу, потрібний для того, щоб чисті дисконтовані прибутки від інвестицій покрили витрати на них.

Розрахунок усі показників представлено у таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 - Розрахунок показника економічної ефективності

NPV
PI	1,3
IRR	58%
T0	1,6

Розрахувавши показники економічного ефекту можемо зробити такий висновок. Бачимо, що значення показника NPV є більше за нуль. Це значить, що проект може бути прийнятий до реалізації, оскільки віддача перевищує витрати.

Індекс прибутковості (РІ) дорівнює 1,3. Це означає, що із вкладеної однієї грошової одиниці підприємство отримає 1,3.

Показник внутрішньої норми дохідності (IRR) становить 58%. Порівнюючи її із банківською дисконтованою ставкою (r), бачимо, що цей показник є більший. Це означає, що вкладання коштів у даний проект принесе більший прибуток.

Період окупності проекту становить 1,6. У нашому випадку один період це однин рік. Значить період окупності даного проекту становить один рік 9 місяців.

Отже, розрахувавши показники економічного ефекту від вкладення коштів у виробництво нового продукту харчування, а саме «Шоколадного масла», можемо сказати, що даний проект є ефективний, він може принести підприємству додатковий прибуток, значить його треба реалізувати.

діагностика ефективність система збутовий

РОЗДІЛ 6 ОХОРОНА ПРАЦІ

6.1 Контролі за станом охорони праці

Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі праці. [11, с. 17]

Охорона праці - проблема складна та багатогранна. Для її вирішення потрібна активна участь різних профілів: технологів, проектувальників, екологів, санітарних лікарів, лінійних керівників та ін. Особлива роль у цій важливій справі належить економістам. Вони визначають економічні наслідки незадовільного стану охорони праці, нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; розмір шкоди

Однією з основних складових системи управління охороною праці є контроль за охороною праці, і від того, наскільки він чітко виконується, залежить стан охорони праці на підприємстві. Зміст функції контролю полягає у перевірці стану умов праці, виявленні відхилень від вимог законодавства про працю, від стандартів безпеки праці, правил і норм охорони праці, рішень директивних органів, а також у перевірці виконання службами й підрозділами своїх обов’язків у сфері охорони праці.

Контроль буває технічний, якщо його об’єктами є предмети праці (продукція, технічна документація), засоби праці (обладнання, інструмент), трудові процеси, а також соціальний, якщо його об’єкт становить діяльність людини.

Контроль за станом охорони праці (далі - контроль) є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління, від якої залежить система управління охороною праці підприємства в цілому. Оперативно виявити можливі відхилення від норм безпеки праці, перевірити виконання запланованих заходів та управлінських рішень можливо лише на підставі регулярного та об’єктивного контролю на підприємстві. Контроль має здійснюватися керівниками всіх рівнів управління виробництвом. При створенні безпечних умов праці на підприємстві значну роль також відіграє громадський контроль, що провадиться громадськими інспекторами (представниками профспілок) або уповноваженими особами з питань охорони праці (у разі відсутності профспілки).

До основних форм контролю за охороною праці на підприємстві належать:

Відомчий контроль вищими органами, який здійснюється шляхом систематичної перевірки міністерствами й відомствами дотримання умов стандартів, норм і правил охорони праці та трудового законодавства на підлеглих їм підприємствах;

Оперативний контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства. Він полягає в перевірці організаційно-технічного забезпечення безпеки праці на відповідність нормативним вимогам;

Громадський контроль, який здійснює профспілковий комітет через уповноважених трудових колективів та комісію з охорони праці;

Адміністративно-громадський контроль, що може здійснюватися на основі триступінчастої системи і тримірної просторової системи. Триступінчаста система являє собою: перший ступінь - ділянка цеху, другий - цех, третій ступінь - підприємство . На першому етапі контроль здійснюють начальник ділянки, майстер, механік, уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, які щоденно перевіряють готовність машин до роботи, а виконавців - до трудової діяльності, відповідність та дотримання умов праці й вимог безпеки на робочих місцях і ділянках під час виконання трудових і виробничих процесів. На другому етапі комісія на чолі з начальником цеху разом з представниками комісії з охорони праці, представником технічних служб цеху, інженером відділу охорони праці перевіряє стан охорони праці в цеху згідно із затвердженим графіком (два рази на місяць). На третьому етапі контролю комісія у складі керівника підприємства чи головного інженера, керівників технічних служб, інженера з охорони праці, комісії з охорони праці перевіряє стан охорони праці на підприємстві. Всі виявлені недоліки записуються в спеціальному журналі.

Управління охороною праці на підприємстві є складовою частиною, підсистемою загальної системи управління підприємства, бо лише за високого рівня охорони праці може бути забезпечене ефективне виконання завдань, що стоять перед підприємством, і досягнення високих економічних результатів.

6.2 Безпека виробничих процесів

Виробничий процес - взаємозв'язана, цілісна, упорядкована сукупність елементів: технологічних і трудових. Мета виробничого процесу - виробництво товарів і послуг установленої якості в необхідних для задоволення потреб обсягах.

Неправильна експлуатація досконалих за конструкцією та справних машин, механізмів і апаратів може бути причиною аварій та нещасних випадків. Наприклад, на підприємствах торгівлі нещасні випадки можуть виникати внаслідок порушення правил переміщення вантажу підйомними механізмами. У зв’язку з цим необхідні розробка і виконання правил безпеки щодо технологічного обладнання.

Безпека - це відсутність неприпустимого ризику, що пов'язаний з можливістю нанесення ушкодження.

Безпека виробничого процесу - це властивість виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпечної праці в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією.

Відповідно з ГОСТом 12.3.002-75 безпечність виробничих процесів забезпечується: правильним вибором технологічних процесів, робочих операцій та порядку обслуговування виробничого устаткування; вибором виробничих приміщень чи зовнішніх майданчиків; вибором вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів; вибором виробничого устаткування; розташуванням виробничого устаткування та організацією робочих місць; вибором способів зберігання та транспортування вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва; розподілом функцій між людиною та устаткуванням з метою зменшення важкості праці; професійним відбором та навчанням працівників; застосуванням засобів захисту працівників; включенням вимог безпеки в нормативно-технічну та технологічну документацію.

Виробничі процеси не повинні забруднювати навколишнє середовище викидами шкідливих та небезпечних речовин, а також спричинювати вибухи та пожежі. Якщо під час технологічного процесу виявляються певні небезпеки, то це зазвичай наслідки помилок, які були допущені ще на стадії його розробки та проектування. Тому при проектуванні, організації та проведенні технологічних процесів необхідно передбачати:

усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, які чинять на них небезпечний та шкідливий вплив;

заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих чинників, процесами та операціями, при виконанні яких ці чинники відсутні або мають меншу інтенсивність;

застосування комплексної механізації, автоматизації та комп'ютеризації виробництва;

застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих чинників у робочій зоні;

застосування засобів колективного захисту працюючих;

раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності (одноманітності дії та сприйняття інформації) та гіподинамії (обмеження рухової активності), а також зниження важкості праці;

своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих чинників на окремих технологічних операціях;

запровадження систем керування технологічними процесами, які забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого устаткування;

своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, які є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

забезпечення пожежо- та вибухобезпеки.

Застосування нових нешкідливих і негорючих матеріалів, замкнутих безвідходних технологій, комплексної механізації, автоматизації, комп'ютеризації виробничих процесів, створення оптимальних умов праці сприяють усуненню або зменшенню кількості несприятливих виробничих чинників, а відтак - запобігають виникненню нещасних випадків, отруєнь, професійних захворювань, аварій та пожеж.

Важливу роль у забезпеченні безпеки праці відіграє механізація. Механізація виробничих процесів - один із шляхів поліпшення умов праці на виробництві. Однак застосування механізмів і машин у сфері виробництва, з одного боку, веде до полегшення чи ліквідації важкої фізичної праці і тим самим поліпшує умови праці, а з іншого - до появи в сфері виробництва небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що зумовлюють нещасні випадки, у тому числі з важкими і смертельними наслідками. Це пояснюється тим, що механізми і машини, зазвичай, мають: великі швидкості обертання валів, маховиків, коліс; підвищені тиски рідин, газу; живлення електричним струмом; вузли й деталі, що рухаються [11, с 76].

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

В умовах ринкової трансформації економіки України ефективність функціонування підприємств різних розмірів, галузей, організаційно-правових форм та форм власності залежить значною мірою від ефективності функціонування їх збутових систем.

Реальність <http://ua-referat.com/%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C> же української практики управління підприємствами показала, що збут не є найбільш значущим елементом маркетингової діяльності. Причини цього наступні: більшість підприємств досі орієнтовані на виробництво, а не на маркетинг <http://ua-referat.com/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B3>; при виборі клієнта основна увага спрямована на мінімізацію витрат по збуту, а не на максимальне задоволення потреб клієнта.

Так для українських підприємств в складних умовах сучасного бізнесу управління збутом має особливо важливе значення, оскільки зміна ситуації в країні, поступове освоєння нового економічного порядку змушує все більше число підприємців і менеджерів усвідомлювати необхідність досягнення не тільки сьогоденних але і довгострокових цілей.

Ефективне управління збутом продукції є одним з головних факторів успіху фірми. Проблеми, що виникають зі збутом продукції, можуть призвести до значних фінансових втрат та часткової або повної зупинки виробництва. Система збуту продукції будь-якого підприємства повинна бути гранично ефективна і орієнтована на потреби ринку. Для того щоб найбільш повно адаптувати дану систему до потреб ринку, необхідно використовувати специфічну економічну категорію, яка б, з огляду на зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства, допомогла оцінити поточну діяльність у галузі продажів і виявити потенційні можливості в області вдосконалення управління збутом продукції. Даною категорією виступає збутовий потенціал підприємства.

Збутовий потенціал підприємства можна визначити, як сукупність інформаційних, матеріальних, маркетингових, управлінських і комунікаційних ресурсів і можливостей збуту, що забезпечують готовність та спроможність підприємства здійснювати вивід товару на ринок, його реалізацію при постійному вдосконалюванні технології збуту, інновації продуктової лінії з урахуванням факторів маркетингового середовища.

Проведене дослідження ринку молочної галузі України дає можливість стверджувати, що він знаходиться на стадії активного розвитку. Зокрема, серед факторів зростання є високі ціни як на сировину, так і на готову молочну продукцію. Це дає шанс вітчизняним виробникам молочної продукції нарощувати обсяги виробництва. ТОВ «Бучацький сирзавод» є одним із таких підприємств.

Аналіз та оцінка системи збуту ТОВ «Бучацький сирзавод» дає змогу зробити висновок щодо прогресивних змін в показниках діяльності підприємства протягом останніх років. Про це свідчать, перш з все, показники зростання обсягу реалізованої продукції та чистого прибутку. Також за досліджувані роки на підприємств розширився асортимент продукції. Даний суб’єкт господарювання реалізує свою продукцію за допомогою непрямих каналів товароруху, тобто продукція реалізується за участю дистриб'юторів.

Отже, збут продукції є найважливішим елементом діяльності підприємства, тому що саме на цьому етапі виготовлена продукція потрапляє на ринок і реалізується, а підприємство одержує прибутки і відшкодовує витрачений капітал. І тільки реалізувавши товар і одержавши прибуток, підприємство досягає кінцевої цілі - витрачений капітал набуває грошового вигляду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. А. М. Смутко. Сучасна концепція управління збутовою діяльністю. Вісник Вісник Хмельницького національного університету. Випуск 26. - Хмельницький: УДАЗТ, 2011. - С. 189-194.

. Аналіз господарської діяльності: теорія, методика, розбір конкретних ситуацій: Навч. посібник ⁄ За ред. К.Ф.Ковальчука. - К.: ЦУЛ, 2012. -328 с.

. Анфилатов В.С., Емельянов А.А., Кукушкин А.А. Системный анализ в управлении: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 2012. - 368 с.

. Балабанова Л.В., Холод В.В., Балабанова І.В. Маркетинг підприємства: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2012. - 612 с.

. Балабанова Л. В., Митрохіна Ю . П. Управління збутовою політикою. Навч. посіб.- К .: Центр учбової літератури, 2011. - 240 с.

6. Березін, О. В. Управління потенціалом підприємства: навч. посібник / О. В. Березін, С. Т. Дуда, - Львів : Магнолія-2006, 2011. - 308 с.

. Березін О.В. Економіка підприємства: практикум: навч. посіб. / О.В. Березін, Н.В. Бутенко. - К. : Знання, 2009. - 254 с

. Божкова В.В., Мельник Ю.М. Реклама та стимулювання збуту: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2010. - 200 с.

. Владимирова Л.В. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. - М.:ИТК “Дашков и К”, 2005. - 400 с.

. Вовк В.М. Інвестування: навч. Посібник. / В.М Вовк., І.М. Паславська. - Дрогобич: Коло, 2011. - 465 с.

. Галущак М.П., Оксентюк А.О., Гевко І.Б. Організація виробництва у прикладах та задачах: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2010. - 214 с.

. Голінько В.І., Фрундін В.Ю. Охорона праці / Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2013 - 232С.

. Господарський кодекс України. Від 16 січня 2003 р. № 436-IV. З подальшими змінами // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22. - Ст. 144.

. Гринів Б.В. Економічний аналіз торговельної діяльності: Навч. посібник. К.: ЦУЛ, 2012. - 392 с.

. Гринчуцький, В.І. Економіка підприємства: навч. посібник / В.І. Гринчуцький, Е.Т. Карапетян, Б.В. Погріщук. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 304 с.

. Грицюк, Е. О. Економіка підприємства: навчальний посібник. - К. : Дакор, 2009. - 304 с. <http://www.libr.dp.ua/site-libr/?idm=1&idp=22&ida=222>

. Данилко В.К. Управління витратами: Посібник. К.: Кондор, 2011. - 320 с.

. Діброва Т.Г. Маркетингова політика комунікацій: стратегії, вітчизняна практика. Навч. посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2009. - 320 с.

. Довбенко, В.І. Потенціал і розвиток підприємства: навчальний посібник / В. І. Довбенко, В. М. Мельник. - Львів : Львівська полтехніка, 2010. - 232 с.

. Дорошевский М.В., Мысливец Г.В. Основы экономики: Учеб. Пособие. - К.: ДП «ИД «Персонал», 2009. - 142 с.

. Економіка підприємства: навчальний посібник для вищої школи. - Львів: Новий Світ - 2000, 2012. - 439 с. <http://www.libr.dp.ua/site-libr/?idm=1&idp=22&ida=674>

. Економіка промислового підприємства / за ред. Н. М. Тюріної. - Львів : Новий світ-2000, 2010. - 312 с. <http://www.libr.dp.ua/site-libr/?idm=1&idp=22&ida=223>

. Экономические методы и прикладные модели: Учебн. пособие для вузов/ Под ред. В.В. Федосеева. - М.: ЮНИТИ, 2001. - 391 с.Домарев В.В. Безопасность информационных технологий. - К.: ТИД ДС, 2001. -688 с.

. Залуцький, І. Р. Планування і діагностика діяльності підприємств: навч. посібник / І. Р. Залуцький, В. М. Цимбалюк, С. Г. Шевченко. - Львів: Новий Світ-2000, 2009. - 320 с.

. Зозулёв А.В., Кубышина Н.С. Маркетинг: Учеб. Пособие. - К.: Знання; М.: Рыбари, 2011. - 421 с.

. Исследование операций в экономике: Учебн. пособие для вузов/ Под ред. Н.Ш. Кремера. - М.: ЮНИТИ 2010. - 407 с.

. Іванова В.В. Планування і контроль на підприємстві: навч. посібник / В. В. Іванова. - Суми : Університетська книга, 2011. - 443 с. <http://www.libr.dp.ua/site-libr/?idm=1&idp=22&ida=486>

. Іванілов О.С. Економіка підприємства: підручник. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 728 с.

. Іванюта П.В. Управління ресурсами та витратами: Навч. пос. Рекомендовано МОН України. - К.: Кондор, 2011. - 320 с.

. Кравчук Оксана Миколаївна. Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва: навч. посібник/О. М. Кравчук, В. П. Лещук. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 504 с.

. Лук’янова В.В. Комп’ютерний аналіз даних. - К.: ВЦ “Академія”, 2003. - 344 с.

. Мельникова В. I., Мельникова О. П., Сідлярук Т. В., Typ I. Ю., Шведова Г. М. Національна економіка. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 248 с.

33. Нескородєва І.І. Дослідження сутності економічної категорії «фінансова діяльність підприємства» / І.І.Нескородєва, Ю.О. Коцегуб // Вісник економіки транспорту і промисловості. Збірник науково-практичних статей. Випуск 41. - Харків: УДАЗТ, 2013. - С. 200-204.

. Печенін Т.С.. Економіка підприємства, / Центр учбової літератури, 2013. 350 с.

35. Пєліхов Є. Ф. Економіка сучасного підприємства: навч.-метод. і практ. посібник. - К. : Хай-Тек Прес, 2009. - 344 с. <http://www.libr.dp.ua/site-libr/?idm=1&idp=22&ida=221>

. Поплавська Ж.В., Криса О.Й. Мікроекономіка. Теорія і практика управлінської економіки: Навч. посібник. - К.: Алерта, 2012. - 272 с.

. Поповенко Н. С, Бельтюков Є. А., Акіменко Н. В., Лапін О. В. Техніко-економічний аналіз: Навч. посібник / Н. С Поповенко (ред.), Є. А. 8ельтюков (ред.). - О.: ОНПУ, 2006. - 135 с.

. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарю-вання: Підручник. - К.: Знання, 2008. - 630 с.

. Приймак В. I. Математичні методи економічного аналізу: навчаль-ний посібник / В I Приймак. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 296 с.

. Примак Т.О. Маркетингова політика комунікацій: Навч. посібник. - К.: Атіка, Ельга- Н, 2009. - 328 с.

. Прокопенко І.Ф. Компьютеризация зкономического анализа (теорія, практика). - К.: ЮНИТИ, 2006. - 412 с.

. Прокопенко I. Ф. Методика і методологія економічного аналізу: навчальний посібник / I. Ф. Прокопенко, В. I. Ганін. - К. : Центр навчальної літератури, 2008. - 430 с.

. Савщька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник. - 3-тє вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2007. - 668 с.

. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2011. - 368 с.

. Фатхутдінов Р.А. Управління конкурентоздатністю організації: підручник Р.А. Фатхутдінов, Г. В. Осовська. - К.: Кондор, 2009. - 470 с.

. Фінансовий аналіз: навчальний посібник для вищої школи./ Донецький нац. ун-т екон. і торг. ім. М. Туган-Барановського. -К.: Центр учбової літератури, 2013. -440 с. <http://www.libr.dp.ua/site-libr/?idm=1&idp=63&ida=671>

. Хомяков В.І. Потенціал і розвиток підприємства: навч. посібник / В. І. Хомяков, В. М. Бєлінська, О. В. Федоренко. - К. : Кондор, 2011. - 432 с.

. Хрупович, С. Є. Теоретичні підходи до організування процесу збуту на підприємстві [Текст] / С. Хрупович, Т. Борисова // Галицький економічний вісник. - 2009. - № 2. - С. 57 - 61.

. Чекотовский Э.В. Графический анализ статистических данных в MS Excel 2000. - М.: ИД „Вильямс”, 2012. - 464 с.

. Шикин Е.В. Чхартишвили А.Г. Математические методы и модели в управлении. - М.: Дело, 2010 - 315 с.