Техніко-економічне обґрунтування ефективності дослідження та впровадження у виробництві активованої води для покращення мікробіологічних показників м’яса та м’ясних продуктів

Техніко-економічне обґрунтування ефективності дослідження та впровадження у виробництві активованої води для покращення мікробіологічних показників м’яса та м’ясних продуктів

Міністерство освіти і науки України

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Факультет - ТБММПтаЕМ

Кафедра маркетингу та логістики

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Інвестування та інноваційний менеджмент"

на тему "Техніко-економічне обґрунтування ефективності дослідження та впровадження у виробництві активованої води для покращення мікробіологічних показників м’яса та м’ясних продуктів

Одеса - 2014

ВСТУП

В сучасному світі одною з важливіших є задача ефективного вкладення капіталу (інвестування) з метою його примноження (збільшення).

Економічна природа інвестування обумовлена закономірностями процесу розширеного відтворення.

Під інноваційною діяльністю розуміється діяльність колективу, спрямована на забезпечення доведення науково-технічних ідей, винаходів (новацій) до результату, придатного до практичного застосування та реалізації їх на ринку з метою задоволення потреб суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах.

Інноваційна діяльність передбачає створення цілого комплексу наукових, технологічних, організаційних, фінансових і комерційних заходів, які у сукупності ведуть до створення інновації “під ключ”, тобто повністю готової до реалізації на ринку.

Маркетингові дослідження спрямовані на послідовне визначення: асортименту продукції та обсягу виробництва (V), цін на продукцію (Ц) для того, що б визначити кінцеву мету виробничої діяльності - обсяги реалізації продукції (РП) та прибуток від реалізації продукції, яку передбачають виробляти в результаті впровадження результатів НДР (П).

Метою даної НДР є збільшення прибутку підприємства за рахунок зниження втрат на зворотню продукцію, в результаті впровадження активованої води в технології м’ясних продуктів. Дана тема є актуальною у наш час, бо економічна мета здійснюється без додаткового внесення хімічних речовин (технологія є екологічною).

У даній курсовій роботі здійснюється техніко-економічне обґрунтування ефективності впровадження результатів НДР у виробництво.

1. РОБОЧА ГІПОТЕЗА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

дослідження виробництво інвестиція прибуток

Економічною метою наукової роботи є збільшення прибутку підприємства за рахунок зниження втрат на зворотню продукцію, в результаті впровадження активованої води в технології м’ясних продуктів.

Для досягнення мети планується виконати наступні дії:

Формулювання концепції дослідження;

Проведення прикладних науково-дослідних робіт;

Експериментальні дослідження у виробництві;

Сертифікація продукту;

Патентування.

Предметом дослідження є технологія виробництва м’ясних продуктів із заміною водопровідної води на електроактивовану.

Зміст науково-дослідної роботи вивчення впливу електроактивованої води на мікробіологічний стан м’ясних продуктів, під час зберігання.

Для виконання даної роботи необхідно провести ряд лабораторних дослідів в лабораторних умовах кафедри ТМРтаМП і кафедри Біохімії мікробіології і фізіології харчування (рис.1).

Рис. 1 - Схема проведення досліджень

Таблиця 1 - Перелік контролюємих показників та методи контролю

Таблиця 2 - Визначення часу досліджень

З таблиці 2 можна зробити висновок, що на всі досліди необхідно витратити 48 діб.

Порядок впровадження у виробництві результатів дослідження

Впровадження інноваційної технології на ЧП «Фірма Гармаш».

Для впровадження даної інновації технології необхідно передбачити встановлення електроактиватора води СТЭЛ-АК на операції складання фаршу. Потужність: 120 Вт; габаритні розміри: 29 х 25 х 4 см; вага : 1,3 кг. Також планується встановити 3 ємності (для аналіту, каталіту та їх змішування). Додаткові площі для електроактиватора та ємностей не потрібні через їх малий розмір. Обслуговування ємностей та електроактиватора покладається на фаршескладальника, якому планується доплата в розмірі 20% від його зарплатні.

Очікувані економічні результати.

Зниження втрат на зворотню продукцію на 3%.

2. МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Згідно з робочою гіпотезою, в роботі передбачається отримання додаткового прибутку, за рахунок зниження втрат на зворотню продукцію на 3%

Але збільшиться експлуатаційні витрати у зв‘язку з встановленням нового обладнання.

Прибуток від зниження втрат на зворотню продукцію визначається за формулою:

П=ΔРП-Вдод

Де ΔРП - обсяг додаткової реалізованої продукції;

Вдод - додаткові витрати.

Обсяг реалізації продукції у вартісному виразі (РП) визначаються множенням обсягів виробництва продукції на ціну продукцію без ПДВ.

ΔРП=ΔV*(Ц - Звар.)

Де Звар - залишкова вартість продукції.

Як правило, на переробку продукції в якої вийшов термін придатності повертається 10% ковбас, тому можна по рахувати зміну обсягу реалізації.

Зміна обсягу реалізації продукції, розраховується за формулою:

ΔV =Vзв*0,03

Де Vзв. - обсяг виробництва варених ковбас на підприємстві «Гармаш».

,03 - мінімальний відсоток зменшення витрат на зворотню продукцію

На 2014 рік обсяг виробництва варених ковбас 140 тонн/рік.

Ц - ціна підприємства на варені ковбаси (40,5 тис грн./т)

За проектом передбачається отримання додаткового прибутку, за рахунок зниження втрат на зворотню продукцію на 3%

Тобто

ΔV = 140*0,03=4,2 тонн/рік

Тоді:

ΔРП= 4,2*(40,5-20) = 86 тис грн./рік

Додаткові витрати

ΔВдод=Вел+ ΔАм + ΔВекс+Взп+Всоц+Він

Де Вел - витрати на електроенергію;

ΔАм - амортизаційні відрахування;

ΔВекс - експлуатаційні витрати;

Взп- фонд зарплати;

Всоц - соціальні потреби;

Він - інші витрати.

Енерговитрати розраховують, виходячи з обсягу виробництва варених ковбас, 140 тонн/рік поділений на об’єм виробництва в годину. (140/0,05 робочих змін = 2800 годин/рік), потужності устаткування ( 0,12 кВт) і діючого тарифу на електроенергію (1,25 грн за кВт/год), тобто:

Вел = 2800* 0,12 * 1,25 = 420 грн/рік

Амортизаційні відрахування

ΔАм = Вуст* 0,2

,2- норма амортизації 20%;

Вуст - вартість електроактиватора 60 тис грн.

ΔАм =60 * 0.2 = 12 тис грн.

ΔВекс = ΔАм * 0,25 = 12 * 0,25 = 3 тис грн

Фонд заробітної плати складає 20% від зарплатні фаршескладальника, яка складає 2200грн/міс, бо саме він буде обслуговувати електроактиватор.

Взп = 2200*0,2 *12= 5280 грн/рік

Витрати на соціальні потреби складають 38%:

Всоц = 5280 *0,38 = 2007 грн

Інші витрати складають 10% від суми попередніх витрат:

Він = (420+12000+3000+5280+2007) * 0,1 = 2270 грн

ΔВдод = 168+12000+3000+5280+2007 + 2270 = 24725 грн.

Тоді прибуток від втрат на переробку зворотної продукції складає :

П = 86000 - 24725 = 61 тис грн.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО БЮДЖЕТУ ТА ІНВЕСТИЦІЙ У ВИРОБНИЦТВО

Розмір інвестицій визначаємо за формулою

І= Іін + Івир

де Іін - інноваційний бюджет

Івир - інвестиції у виробництво для впровадження результатів НДР

Визначення інноваційного бюджету

Іін=Вкон +Цндр+ Векс + Всер + Впат

де Цндр - ціна науково-дослідної роботи

Вкон - витрати на формування концепції (50% від Цндр)

Векс - витрати на експериментальні дослідження (50% від Цндр)

Всер - витрати на сертифікацію продукції (20% від Цндр)

Впат - витрати на патентування новації (20% від Цндр)

В основі визначення інноваційного бюджету лежить визначення ціни НДР. А ціна НДР визначається на підставі витрат НДР.

Ціна НДР складає

Цндр=Вндр+П+ПДВ

де Вндр - витрати на НДР

П - прибуток від НДР (20%)

ПДВ - податок додаткової вартості (20%)

Визначення витрат на розробку НДР - Вндр

Витрати на НДР визначаються шляхом складання кошторису по статтях:

. Витрати на сировину;

. Витрати на допоміжні матеріали;

. Витрати на електроенергію;

. Витрати на заробітню плату;

. Витрати на соціальні заходи;

. Амортизаційні відрахування;

. Інші витрати ;

. Накладні витрати.

Витрати на сировину

Витрати на сировину визначаємо згідно з рецептурою та зводимо до таблиці.

Таблиця 3 - Розрахунок вартості сировини

При визначенні витрат на сировину враховуються також витрати на допоміжні матеріали для проведення досліджень та вартість канцелярських товарів.

Витрати на допоміжні матеріали

Середовище МПА - 150 грн.

Вата - 10 грн

Реактиви для фарбування за грамом - 50 грн

Фізрозчин - 7 грн

Відповідно загальні витрати на сировину та витрати для проведення дослідів складають:

+20+10+50+7+123=360 грн

Витрати на електроенергію

Витрати на електроенергію розраховуємо з виразу

Вел.ен=Велактив+Велкопт+Вел.терм

Так як використовуємо 3 електроприлада - електроактиватор води, термостат та коптильна шафа.

Для кожного з приладів розраховуємо витрати електроенергії з виразу

Вел.ен=∑τі* ηі*Τі

де τ - кількість годин роботи приладу

η - потужність приладу кВт/год

Τ - тариф електроенергії, 0,6 грн/кВт*год

Тоді:

Вел.ен = 8,4+16+269 = 294 грн

Витрати на заробітну платню

Ці витрати складають усі заробітні плати учасників НДР - керівника з технологічної кафедри, керівника з економічної частини, студента - дослідника та лаборанта.

Розрахунки зносяться до таблиці 4.

Таблиця 4 - Розрахунок оплати праці усіх учасників НДР

Амортизаційні відрахування

Обладнанням користуються в лабораторії академії протягом 48 діб. Тому тривалість використання обладнання складе приблизно 550 годин в перерахунку на цілодобове використання 48 діб. Норма амортизації складає 20% в рік від балансової вартості працюючих технологічних машин та механізмів і 8% амортизаційних витрат при використанні площі.

А=Ао+Ап

де Ао - амортизаційні відрахування на обладнання

Ап - амортизаційні відрахування на приміщення

Ао=Цел*0,2+ Цтерм*0,2+ Цкопт*0,2

де Ао - вартість обладнання: термостат (4500 грн.), електроактиватор (2500 грн ), коптильна шафа (5500 грн.)

Ао= 2500*0,2+4500*0,2+5500*0,2=2500 грн.

Ап=Цп*S*0,05

де Цп - ціна за 1 м2 приміщення (13000 грн.)- площа лабораторії (40 м2)

Ап=13000*40*0,05=26 тис грн.

Виходячи з того що обладнання і лабораторія використовується 1 місяць та 18 діб.

Ао=2500*1,6/12=334 грн.

Ап=26000*1,6/12=3467 грн.

А=334+2557=2891 грн.

Інші витрати

Інші витрати складають 10 % від суми витрат по статтям 1-5 та розраховуються з виразу

Він=(123+360+294+19817+2891)*0,1=2349 грн.

Накладні витрати

Накладні витрати складають 20% від суми витрат за статтями 1-5 та розраховуються за формулою.

Внакл=(123+360+294+19817+2891)*0,2=4697 грн.

Кошторис витрат на проведення НДР зводимо в таблицю 5.

Таблиця 5 - Кошторис

Таким чином на проведення НДР планується витратити за статтями витрат 30,5 тис.грн.

Ціна НДР складає

Цндр=Вндр+П+ПДВ

де Вндр - витрати на НДР (30,5 тис. грн.)

П - прибуток від НДР (20%)

ПДВ - податок додаткової вартості (20%)

Цндр=30,5* 1,44 = 43,9 тис. грн.

Інноваційний бюджет складає

Іін=43,8*0,5+43,8+43,8*0,5+43,8*0,2+43,8*0,2 = 105 тис грн

Визначення інвестицій для впровадження новацій у виробництво

Івир = Іовф + Іок

де Іовф - інвестиції у основні виробничі фонди;

Іок - додаткова сума оборотних коштів, потрібних виробництву у зв’язку з впровадженням результатів НДР.

Іовф=Іпу

де Іпу - інвестиції для придбання устаткування

Оскільки розробка НДР не передбачає будівництва нових приміщень, а лише встановлення електроактиватора, то Іовф= Іпу = 60 тис.грн

Інвестиції у оборотні кошти не враховуються , оскільки не передбачається додаткова кількість сировини для виробництва варених ковбас.

Іок=0

Тоді:

Івир=60+0=60 тис грн.

І=60+105=165 тис грн.

ВИСНОВКИ

Так як  <= 3, можна зробити попередній висновок про доцільність проведення НДР та ефективність впровадження її результатів у виробництві.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу “Інвестування та інноваційний менеджмент” на тему "Техніко-економічне обґрунтування ефективності дослідження та впровадження у виробництві(предмет дослідження по завданню технологічної кафедри на проведення НДР)/ Укладач Л.П. Попов. - Одеса: ОНАХТ, 2010.

. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Інвестування та інноваційний менеджмент» / Укладач Л.П. Попов. - Одеса: ОНАХТ, 2012.-19с.