Складання фінансової звітності підприємства на прикладі 'Звіту про власний капітал'

Складання фінансової звітності підприємства на прикладі 'Звіту про власний капітал'

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Фінансова звітність - як інформаційна база фінансового аналізу

.1 Поняття, склад та елементи фінансової звітності

.2 Призначення, основні вимоги щодо складання звіту, принцип підготовки фінансової звітності та його подання

.3 Аналіз нормативної бази з питань обліку власного капіталу

Розділ ІІ. Методика складання звіту про власний капітал

.1 Власний капітал - критерії визнання та види

.2 Характеристика П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення методики складання звіту про власний капітал

.1 Напрямки покращення методики складання звіту

.2 Шляхи підвищення ефективності складання звіту про власний капітал у комп’ютерному середовищі

Висновки

Список літератури

Додатки

ВСТУП

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб’єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказанні особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства.

Основні інструменти, які допомагають нам об’єктивно оцінити внутрішнє і зовнішнє положення об’єкта (окремого підприємства), охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективи розвитку - це фінансова звітність підприємств, установ, організацій.

Складання фінансової звітності є важливою складовою діяльності підприємств, так як від правильності заповнення статтей звітів прямо залежить правильна оцінка діяльності та представлення правдивої інформації про фінансовий стан підприємства. За сучасних умов у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства можливі зміни складу і структури власного капіталу, які, відповідно до вимог законодавства України та затверджених П(С)БО, повинні знайти належне відображення в обліку та звітності.

Читаючи звіт, користувач може оцінити основні чинники (операції), які вплинули на зміни (збільшення чи зменшення) у складі власного капіталу та при потребі вплинути на їх зміну з метою оптимізації структури власного капіталу. Необхідність проведення аналізу змін власного капіталу, чинників, які вплинули на такі зміни, з метою забезпечення зрозумілості, тлумачення звітних даних власниками, кредиторами, інвесторами та іншими користувачами потребує додаткових пояснень показників звіту. Тому виникає необхідність детального розгляду порядку складання Звіту про власний капітал і звернути увагу на його можливе удосконалення для можливості отримання даних, про низку господарських операцій, які зумовлюють зміни окремих складових власного капіталу підприємств.

Тема є актуальною, тому що найбільш важливими питаннями, яке стоїть перед всіма господарюючими суб’єктами, є питання щодо правильного та повного розкриття інформації в фінансових та податкових звітах, що безпосередньо впливає на подальшу оцінку та правильний аналіз статтей звітності та фінансового становища підприємства в цілому.

Метою написання даної роботи є вдосконалення методики складання фінансової звітності підприємства на прикладі Звіту про власний капітал. Відповідно до поставленої мети необхідне вирішення наступних завдань: - вивчити основні вимоги та принципи складання фінансової звітності підприємства; - дослідити призначення та роль фінансової звітності в діяльності підприємства; - дослідити нормативно-правове регулювання формування фінансової звітності; - вивчити основи організації підготовки та подання фінансових звітів; - дослідити сутність та функції власного капіталу та його значення для підприємства; - розглянути порядок складання звіту про власний капітал; - розглянути шляхи вдосконалення методики складання звіту про власний капітал.

Об’єктом дослідження курсової роботи є фінансова звітність як власного капіталу,так і окремих частин.

Предметом дослідження виступає сукупність теоретичних положень і практичних рекомендацій, пов’язаних з документуванням власного капіталу, оцінюванням, обліком на бухгалтерських рахунках та складання звітності.

Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причинно-наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу тощо.

РОЗДІЛ І. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ - ЯК ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

.1 Поняття, склад та якісна характеристика фінансової звітності

У фінансовому аналізі використовуються різні джерела. Їх прийнято ділити на дві групи: облікові та позаоблікові джерела інформації.

До облікових джерел інформації прийнято відносить: бухгалтерський облік і звітність; статистичний облік і звітність; оперативний облік і звітність; вибіркові облікові дані

Основу інформаційної бази фінансового аналізу становить фінансова звітність підприємства.

Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, складених на підставі даних фінансового обліку з метою надання користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємств,а також зміни в його фінансовому стані за звітний період в зручній та зрозумілій формі для прийняття цими користувачами ділових рішень.

Фінансова звітність - це іншими словами бухгалтерська звітність,яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.[38; С.460]

Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності й фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність має задовольнити інтереси користувачів - юридичних і фізичних осіб, яким потрібна інформація про діяльність підприємства для прийняття правильних рішень.Перед складанням фінансової звітності проводиться відповідна робота (Рисунок 1.1) [35; С.878]

Рисунок 1.1 Підготовча робота перед складанням фінансової звітності

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахування конкретних інформаційних потреб.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» основною вимогою, що ставиться до наданої інформації у фінансових звітах, є правдиве відображення діяльності підприємства. Необхідною умовою такого відображення є забезпечення якісної характеристики інформації: достовірність, зрозумілість, доречність і порівнюваність.[32]

Достовірність інформації значить, що вона не містить помилок і перекручень. Показники звітності повинні бути об'єктивними, обґрунтовані перевіреними даними поточного обліку і підтверджені відповідними документами.

Зрозумілість - інформація, яка наводиться у фінансових звітах, повинна бути зрозумілою, розрахованою на розуміння її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені у сприйманні цієї інформації.

Фінансова звітність повинна повністю висвітлювати всі напрямки діяльності підприємства і разом з тим містить тільки доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає можливість своєчасно оцінити минулі, теперішні і майбутні події, підтвердити і скоригувати їх оцінки, зроблені у минулому.

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

підприємство (назву, організаційно-правову форму і місцезнаходження, короткий опис основної діяльності; назву органу управління, в підпорядкуванні якого знаходиться підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії та ін.);

дату звітності та звітний період. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положенням (стандартом) 1, то причини ї наслідки цього повинні були розкриті у примітках до фінансової звітності;

валюту звітності і одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, у якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкрити причини цього і методи, які були використані для переведення фінансових звітів із однієї валюти в іншу;

облікову політику підприємства і її зміни (принципи оцінки статей звітності, методи обліку щодо окремих статей звітності);

іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Інформація, що підлягає розкриттю, а також інформація, і яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою згідно з відповідними положеннями (стандартами), або яка містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості і доречності, подається у примітках до фінансових звітів.[35;С.475]

Порівнюваність інформації характеризує можливість користувачам звітності порівнювати:

фінансові звіти підприємства за різні періоди;

фінансові звіти різних підприємств.

Таке порівняння дозволяє оцінити динаміку розвитку підприємства, визначити його місце на ринку.

Передумовами порівнюваності є наведення відповідної інформації попереднього періоду і розкриття інформації про облікову політику підприємства та її зміни. Для забезпечення порівнюваності у кожному фінансовому звіті необхідно наводити всю числову інформацію за попередній період способом, який дозволяє співставити її з даними за звітний період. Якщо, наприклад, класифікація статей у фінансових звітах змінилася, то відповідні суми за попередній період необхідно перекласифікувати для забезпечення їх порівнюваності із звітним періодом. При цьому у примітках до фінансових звітів треба пояснити характер будь-якої перекласифікації, вказати її суму і причину.

Інформація, подана у фінансових звітах, повинна не тільки відображати результати попередньої діяльності, але й бути корисною для прогнозування розвитку діяльності підприємства на наступні періоди.

Так, інформація про фінансових стан підприємства в звітному періоді використовується для прогнозування його фінансового стану, результатів діяльності і платоспроможності в майбутніх періодах.

Для того щоб звітність була дійовим засобом управління і контролю, вона повинна ґрунтуватися на таких основних принципах:[31]

автономність підприємства - підприємство відокремлене від власників

безперервність діяльності - передбачає оцінку активів і пасивів підприємства на подальший період;

періодичність - розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу для складання звітності;

історична (фактична) собівартість - визначає пріоритет оцінки активів;

нарахування та відповідність доходів і витрат - доходи зіставляються з витратами (для отримання цих доходів);

повнота висвітлення - фінансова звітність має містити інформацію про фактичні й потенційні наслідки операцій;

послідовність - постійне з року в рік застосування обраної облікової політики;

обачність - запобігання заниженню оцінки зобов’язань;

превалювання змісту над формою;

єдиний грошовий еквівалент.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Податкова звітність подається податковим органам для розрахунку і контролю сплати податків. Окремо складається звітність про використання коштів на соціальні заходи. Платежі у соціальні фонди для підприємства подібні до податків, тому звітність до соціальних фондів часто ототожнюють із податковою звітністю.

Бюджетні установи подають баланс, звіт про виконання загального фонду кошторису установи та інші форми, в яких відображають фактичне надходження і використання коштів за їх видами за звітний період та суми, передбачені кошторисом.

Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також, згідно із законодавством, іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики; щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету, - органам Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, - відповідно фінансовим відділам райдержадміністрації, міськвиконкомів та фінансовим управлінням обласних держадміністрацій.

Квартальна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Фінансова звітність складається з балансу,звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал приміток до звітів і додаток до приміток « Інформація за сегментами » (Таблиця 1.1) [35;С.879]

Таблиця 1.1 Фінансова звітність для потреб користувачів

Охарактеризуємо кожну складову фінансової звітності:

) Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Баланс складається з двох частин: активу і пасиву. Актив балансу має три розділи, пасив - п’ять розділів, в які згруповані статті балансу, що дає змогу найточніше подавати інформацію (Таблиця 1.2). [31]

Таблиця 1.2 Складові балансу

Розділ І «Необоротні активи» об’єднує інформацію про наявність нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій тощо. У підсумок включають залишкову вартість необоротних активів, яку вираховують як різницю між їх первісною вартістю та сумою зносу

Розділ ІІ «Оборотні активи» активу балансу відображають наявність запасів, дебіторської заборгованості, поточних фінансових інвестицій, грошових коштів та їх еквівалентів. Дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги в підсумок балансу включають за чистою реалізаційною вартістю, яку визначають як різницю між сумою дебіторської заборгованості по розрахунках із покупцями і сумою розрахунків резерву сумнівних боргів.

У розділі ІІІ «Витрати майбутніх періодів» активу балансу відображають суму витрат, які мали місце у звітному або попередніх звітніх періодах,але належать до наступних звітних періодів

За пасивом балансу у розділі І «Власний капітал» відображають суму власного капіталу і нерозподіленого прибутку, а суму неоплаченого та вилученого капіталу і збитків віднімають від власного капіталу. Отже, підсумок по цьому розділу показує реальну суму власного капіталу.

Розділ ІІ «Забезпечення наступних витрат і платежів» пасиву балансу включає залишки по забезпеченнях виплат персоналу, страхових резервах,цільовому фінансуванню.

Розділ ІІІ «Довгострокові зобов’язання» пасиву балансу призначений для відображення довгострокових кредитів банків та інших довгострокових зобов’язань.

Розділ ІV «Поточні зобов’язання» пасиву балансу узагальнює залишки по короткострокових кредитах банків, кредиторській заборгованості та інших поточних зобов’язаннях

Розділ V «Доходи майбутніх періодів» пасиву балансу передбачений для відображення доходів, які одержані протягом звітного періоду або попередніх звітних періодів, але відносяться до наступних звітних періодів.

) Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст і форма звіту про фінансові результати регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 (форма № 2) «Звіт про фінансові результати.

У звіті про фінансові результати зіставляють доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності підприємства, - операційної, фінансової та інвестиційної.

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, тобто операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції, які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. До операційної також належать інші види діяльності, інвестиційної чи фінансової.

Змістом інвестиційної діяльності є придбання та реалізація необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу

Результатом діяльності підприємства є чистий прибуток або збиток, який відповідно збільшує або зменшує величину власного капіталу підприємства і відображається у балансі.

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів. У першому розділі «Фінансові результати» визначають фінансові результати за видами діяльності і загалом по підприємству шляхом порівняння доходів і витрат.

У другому розділі «Елементи операційних витрат» відображають операційні витрати за їх елементами.

У третьому розділі «Розрахунок показників прибутковості акцій» заповнюють акціонерні товариства, прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.

) Звіт про рух грошових коштів

На підприємствах відбувається витрачання грошей на закупівлю сировини, матеріалів та надходження від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, основних засобів тощо. Безпосередньо в балансі показують лише наявність грошей на початок і кінець звітного періоду, а дані про їх рух відсутні. У звіті про фінансові результати відображають суму нарахованих доходів, витрат та прибутку протягом звітного періоду, але немає інформації про джерела надходження та видатку грошових коштів. Проте потенційних інвесторів, кредиторів, власників може цікавити інформація про причини зміни наявності грошей, джерела їх надходження та канали витрачання. Таку інформацію відображають у звіті про рух грошових коштів, який подають у складі річної фінансової звітності. Звіт складають на основі балансу, звіту про фінансові результати, а також даних бухгалтерського обліку.

) Звіт про власний капітал

Звіт про власний капітал містить інформацію про складові власного капіталу і види (причини) змін (збільшення, зменшення) капіталу. Вказівки щодо форми, рекомендації зі складання та подання даного Звіту містяться в П(С)БО 5 (форма № 4) „Звіт про власний капітал”, затверджений Міністерством фінансів України від 31 березня 1999р. №87.

Саме про цю складову звіту і буде йти мова у наступних розділах.

) Примітки до фінансової звітності - сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обгрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

У примітках до фінансових звітів розкривають:

Облікову політику підприємства;

Інформацію,що не наведена безпосередньо у фінансових звітах,але є обов’язковою за відповідними П(С)БО;

Інформацію в якій міститься додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення зрозумілості та доречності.

При складанні Приміток необхідно щоб наведена в них інформація відповідала обліковій політиці підприємства. Якщо в обліковій політиці підприємства протягом звітного періоду відбулися зміни, у Примітках відображають:

Причини і суть змін;

Суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду або обґрунтування неможливості її достовірного визнання;

Факт повторного надання порівняльної інформації про події, що відбулися після дати Балансу.

Елементами фінансової звітності (основні статті,що відбиваються у фінансових звітах) є:[35; С.901]

. Виручка - надходження чистих активів або погашення зобов’язань шляхом реалізації товарів або послуг, що складають основні операції підприємства (продаж товарів за готівку або в кредит)

. Витрати - відтік або використання активів, або виникнення зобов’язань у зв’язку з доставкою товарів або послуг, чи з іншою діяльністю, що складає основні операції підприємства (заробітна плата працівників, сплачується готівкою або повинна бути сплачена).

. Прибутки - збільшення чистих активів від випадкових і неосновних операцій та інших видів діяльності, за винятком доходів або інвестицій з власників (продаж ділянки землі за ціну, більшу ціни придбання)

. Збитки - зменшення чистих активів від випадкових або побічних операцій та інших подій, за винятком видатків або розподілень власникам (продаж ділянки землі за ціну, меншу ціни придбання).

. Активи - можливі майбутні економічні вигоди, отримані підприємством внаслідок минулих операцій (земля, будівлі,обладнання, патенти)

. Зобов’язання - можливі майбутні втрати економічних вигод внаслідок минулих операцій; включають передачу активів або послуг (кредит, належний банку, податки належні, але ще не сплачені, невиплачена заробітна плата)

. Капітал власників - остаточні проценти власників після сплати всіх боргів (тобто Активи - Зобов’язання - Капітал власників) (це випущені акції плюс нерозподілені прибутки).

.2 Призначення,основні вимоги щодо складання звіту про власний капітал, принципи його підготовки та подання

Звіт про власний капітал доповнює інформацію про фінансовий стан підприємства та зміни між датами балансу, яка надана в інших звітах: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів. Ця інформація є корисною як для власників підприємства, так і для інших користувачів фінансових звітів.

Кожна стаття звіту про Власний капітал та і взагалі фінансової звітності може наводитись тоді, коли:

існує достовірність надходження і вибуття майбутніх економічних вигод;

оцінка статті може бути достовірно визначена.

Невід'ємною умовою корисності фінансової звітності є своєчасність її складання і подання. Найдостовірніша інформація втрачає своє значення, якщо вона надана користувачам несвоєчасно. Тому фінансові звіти повинні подаватися користувачам у строки, які забезпечують їх ефективне використання. Зайва деталізація ускладнює складання звітності та її аналіз, використання в управлінні. Тому державним і громадських органам забороняється вимагати, а підпорядкованим підприємствам подавати звітність за незатвердженими формами.

Форми фінансової звітності і порядок їх заповнення встановлюються:

для підприємств (крім банків) - Міністерством фінансів України за погодженням із Державним комітетом статистики України;

для банків - Національним банком України;

для бюджетних установ - Державним казначейством України.

Розглянемо ж детальніше Звіт про власний капітал та методику його складання.

Звіт про власний капітал складається тільки за звітний рік. Але разом зі звітом за поточний рік необхідно подати форму № 4 і за попередній рік - для порівняльного аналізу інформації

Суб’єкти малого підприємництва звіт не складають.

Вимоги до змісту та форми звіту визначені П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»,але при його заповненні необхідно зважати на вимоги й інших П(С)БО.

Джерелами для заповнення звіту служать: форма № 1 «Баланс»(Пасив); форма № 2 «Звіт про фінансові результати»; оборотно-сальдовий баланс за звітний рік; облікові регістри; бухгалтерські довідки.

Звіт містить дані про залишки власного капіталу на початок (рядок 000) і кінець (рядок 300) звітного року,а також відомості про зміни(перетворення),що відбулися в структурі власного капіталу за звітний рік.(Додаток А)

Інформація, відображена в першому розділі пасиву балансу «Власний капітал», показує загальну картину стану власного капіталу та його окремих позицій на початок та кінець звітного періоду. На основі цієї інформації можна провести поверховий аналіз показників, в основі розрахунку яких є власний капітал. Розшифрування першого розділу пасиву балансу, яке дає змогу фінансовому аналітику дійти висновків щодо змін, які відбулися в складі власного капіталу підприємства, причини цих змін та існуючі тенденції, міститься у звіті про власний капітал. Порядок складання звіту регламентується П(С)БО 5 (форма № 4) [32]

Метою складання звіту про власний капітал є розкриття і аналіз інформації щодо змін у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Читаючи звіт, користувач може з’ясувати основні чинники (операції), які вплинули на зміни (збільшення чи зменшення) у складі власного капіталу в цілому та окремих його позицій зокрема.(Таблиця 1.3) [35;С.468]

Звіт складається у формі шахової таблиці в розрізі статей, які включаються до складу першого розділу пасиву балансу та причин їх зміни Шаховий принцип побудови звіту передбачає розміщення по горизонталі елементів (статей) власного капіталу, а по вертикалі - основних операцій, які можуть призвести до зміни окремих статей і власного капіталу в цілому.

Таблиця 1.3 Операції що призводять до змін Власного капіталу

Звіт про власний капітал складається на підставі балансу, звіту про фінансові результати, а також аналітичних даних до відповідних облікових регістрів. За правильного відображення операцій, які призвели до змін у складі власного капіталу, залишок власного капіталу на кінець року (в цілому та у розрізі окремих статей), який відображається у балансі, збігається з тим, який показується у звіті про власний капітал.

Суми, що зменшують статті власного капіталу, наводяться в дужках.

Показники залишку за окремими статтями власного капіталу на початок періоду переносяться з відповідної графи балансу підприємства. Далі по вертикалі відображаються операції, які можуть призвести до змін у власному капіталі. На перетині відповідних вертикальних рядків і горизонтальних граф відображаються дані, що характеризують вплив тих чи інших операцій на стан позицій власного капіталу.

Якщо на підприємстві мали місце зміни в обліковій політиці, виправлення помилок, допущених при складанні звітів у попередніх періодах чи інші зміни, то на відповідну величину здійснюється, як правило, коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Скоригований залишок на початок року у звіті містить інформацію про позиції власного капіталу з урахуванням можливих коригувань.

Суми переоцінок необоротних активів, що проводяться протягом звітного року, відображаються у Звіті про власний капітал розгорнуто. Якщо стосовно одного з видів необоротних активів протягом року провадилися дооцінка та уцінка, суми яких вплинули на величину додаткового капіталу, у Звіті така переоцінка відображається розгорнуто - окремо дооцінка та окремо уцінка по відповідному рядку.

Якщо за даними звіту про фінансові результати підприємство має збиток, то його величину має бути відображено у тій же графі у дужках.

У разі прийняття рішення щодо використання чистого прибутку звітного року, нерозподіленого прибутку чи частини резервного капіталу на виплату дивідендів величина дивідендів відображається за відповідними позиціями власного капіталу у дужках і зменшує власний капітал підприємства.

Якщо ж нерозподілений прибуток спрямовано на збільшення статутного і резервного капіталу, то відбувається внутрішній перерозподіл сум власного капіталу підприємства: відповідну суму прибутку у звіті про власний капітал відображають двічі - за статтею «Нерозподілений прибуток» у дужках (як величина, що зменшує прибуток) і за статтями «Статутний капітал» і «Резервний капітал» (як величина, що збільшує власний капітал).

Наступний блок операцій, пов’язаних зі зміною власного капіталу, - це операції, результатом яких є вилучення капіталу. При виході учасника з товариства йому повертається його частка (внесок). Якщо в результаті повернення учаснику його частки на величину такої частки зменшився статутний капітал, то таку операцію буде відображено в графі перетину рядка «Вилучення частки в капіталі» та стовпця «Статутний капітал» у сумі, що дорівнює зменшенню статутного капіталу.

Залежно від прийнятого рішення щодо викуплених корпоративних прав у звіті про власний капітал будуть зафіксовані такі зміни:

якщо протягом звітного року здійснювались операції з анулювання викуплених акцій (часток), то за статтею «Статутний капітал» відображається номінальна вартість анульованих корпоративних прав, а за позиціями додаткового, резервного капіталу чи нерозподіленого прибутку - перевищення ціни викупу корпоративних прав над їх номіналом;

якщо протягом звітного року викуплені акції (частки) перепродавалися, то за відповідними позиціями відображається зменшення вилученого капіталу, статутного капіталу чи капітальних резервів (залежно від ціни продажу корпоративних прав).

Загальна сума змін власного капіталу, що відбулися протягом звітного року, визначається підсумовуванням і відніманням річних оборотів за всіма позиціями власного капіталу. Залишок власного капіталу в цілому та в розрізі його складових на кінець року визначається таким чином:[12]

залишок капіталу на початок року:

(+) збільшення капіталу протягом звітного періоду;

(-) зменшення капіталу протягом звітного періоду;

(=) залишок капіталу на кінець року.

Правильність заповнення звіту можна перевірити, скориставшись закономірностями шахової таблиці. Загальний результуючий підсумок показників по вертикалі повинен дорівнювати загальному результуючому підсумку показників по горизонталі.

Якщо залишки власного капіталу на початок року, що відображаються в балансі підприємства, скоригувати на приріст (чи зменшення) власного капіталу за даними звіту про власний капітал, то ми отримаємо балансовий залишок власного капіталу на кінець періоду. Якщо залишки, які містяться в балансі, збігаються з даними, наведеними у звіті про власний капітал, то звітність складена правильно.

.3 Аналіз нормативної бази з питань обліку власного капіталу

Перед тим як аналізувати нормативну базу з питань обліку власного капіталу, розберемся спочатку з трактуваннями різних вчених фінансової звітності і зокрема Звіту про власний капітал.

Поняття «фінансова звітність» використовується дуже часто в господарській діяльності суб’єктів, проте єдиного підходу до його трактування немає. Виділимо підходи до визначення «фінансова звітність» та встановимо ключові ознаки даного поняття.(Таблиця 1.4) [5; С.112]

Таблиця 1.4 Підходи до тлумачення визначення «фінансова звітність»

Дослідивши різні підходи до трактування поняття «фінансова звітність» (таблиця 1.4), виявлено, що найбільшу питому вагу у розмірі 34,5 % усієї сукупності, займає група вчених-науковців у складі 10 авторів, дотримуються думки, що фінансова звітність - це бухгалтерська звітність.

Оскільки основою у Звіті про власний капітал є капітал то доцільно визначити сутність капіталу у різних аспектах.

На думку науковців, власний капітал можна трактувати в трьох аспектах:

. Економічний аспект - вартість, що продукує додаткову вартість;

. Юридичний аспект - атрибут відносин власності;

.Обліковий аспект - джерело формування активів суб’єкта господарювання.

Отже, звітність і власний капітал є не лише одним із елементів методу бухгалтерського обліку, а й окремим об’єктом дослідження,які трактуються різними вченими по різному.

Фінансова звітність повинна формуватися з дотриманням національних і міжнародних стандартів, вимог, а також принципів, які відповідають принципам бухгалтерського обліку загалом, тому зробимо аналіз нормативної бази обліку власного капіталу.

Законодавче регулювання нових напрямків господарської практики супроводжувалось нормативним урегулюванням бухгалтерського обліку власного капіталу підприємств. Так що на даний момент нормативна та законодавча база України містить такі основні елементи. (Додаток Б)

Вивчення, здійснення, постійне вдосконалення законодавчих вимог, норм кодексів корпоративної поведінки, професійної етики, розроблених на основі міжнародного досвіду, є основним орієнтиром попередження конфліктів інтересів між власниками та інвесторами.

Організація документообігу полягає в розробці найбільш раціональних шляхів руху документів від їх складання до передачі в архів із зазначенням інстанцій, через які повинна проходити документ, цілей і конкретного часу надходження і вибуття документів на кожній інстанції, а також назви посади виконавця, який показує, перевіряє й обробляє документ у формі таблиці.

З цього випливає, що законодавство, нормативні бази, положення та інструкції повною мірою регулюють і встановлює рамки обліку власного капіталу на підприємстві. Так що законодавча база України містить всю необхідну інформацію для правильного і грамотного обліку власного капіталу підприємств усіх форм власності.

Висновок: Отже, господарські операції, які щоденно здійснюються підприємствами, оформлюються первинними документами та відображаються в облікових реєстрах.

Для управління діяльністю підприємства, оцінки їх результатів, виявлення резервів підвищення його економічної ефективності складається фінансова звітність, яка повинна відповідати певним вимогам,та складатись на основі певних принципів.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

.1 Власний капітал - критерії визнання та види

НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» наводить визначення власного капіталу підприємства, виходячи з “залишкового” підходу:

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Таке визначення не відповідає на питання, які критерії мають застосовуватися для визнання окремих елементів власного капіталу. Відповідь на це питання дає більш розгорнуте визначення власного капіталу, яке відображає його економічний зміст. Тому детальніше розглянемо, сутність власного капіталу, його види та ознайомимся із П(С)БО 5 (форма № 4).

Власний капітал - це сума власних коштів підприємства, що є результатом його діяльності чи отримана від власників або учасників підприємства у вигляді внесків, придбаних акцій, паїв тощо.

Капітал втілює в собі ту частину активів підприємства, яку без будь-яких умов та обмежень можна визнати власністю підприємства. Від власного капіталу слід відрізняти суми зобов’язань та ті кошти, які утримуються підприємством для виконання певних цілей (програм), тобто від майбутніх, відкладених витрат.[3]

У балансі за П(С)БО 2, форма № 1 вимагається відображення таких статей власного капіталу: Зареєстрований (пайовий) капітал, капітал у дооцінках, додатковий капітал,резервний капітал,нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал,вилучений капітал.(Рис. 2.1)Ці всі елементи статей буде розглянуто нижче.

=

+

+

+

+ (-)

-

-

Рис. 2.1 Структура формування власного капіталу за даними балансу.[3]

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності та одним із найістотніших показників,оскільки виконує функції:

Довгострокового фінансування;

Відповідальності і захисту прав кредиторів;

Кредитоспроможності;

Самостійності;

Розподілу доходів і активів.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

Внесенням власниками підприємства;

Накопичуванням суми доходу,що залишиться на підприємстві

Залежно від джерела формування власний капітал підприємства можна поділити на дві групи:

Вкладений капітал - це капітал, сформований за рахунок внесків власників підприємства, а також унаслідок конвертування боргових зобов’язань підприємства в акції або частки (паї).

Накопичений капітал - це капітал, сформований внаслідок господарської діяльності підприємства.

Вкладений капітал включає такі елементи:

зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал);

додатково вкладений капітал (емісійний дохід, інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд)

До накопиченого капіталу відносяться такі елементи:

нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

резервний капітал;

інший додатковий капітал.

Головною ознакою елементів капіталу першої групи є наявність реальних активів, що передані підприємству в обмін на корпоративні права, на можливість брати участь в управлінні та розподілі прибутків, майна підприємства. Із такого підходу до визначення випливає заборона на збільшення власного капіталу за рахунок внесення фіктивних активів, штучного збільшення дебіторської заборгованості та інші. Вирішення протиріччя між юридичним оформленням внесків до капіталу та необхідністю виконувати це правило полягає у застосуванні в системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності коригуючих показників:

неоплачений капітал;

вилучений капітал.

Ці показники відображають рух власного капіталу у процесі його формування та управління ним. Вони є технічними, регулюючими стосовно суми сплаченого капіталу(Рис.2.2) [3]

Рисунок 2.2 Рух власного капіталу стосовно суми сплаченого капіталу

Неоплачений капітал - це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал - дорівнює фактичній собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Зареєстрований капітал - юридично оформлена, офіційно об’явлена і належним чином зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства. У тому числі виділяють:

статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства;

пайовий капітал - сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності, а саме: суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Законом України “Про господарські товариства” встановлено мінімальний розмір статутного капіталу різних видів товариств:

для акціонерного товариства - сума, еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства (стаття 24);

для товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю - сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства.

Додатковий капітал (дадатково вкладений капітал)- це сума внесків засновників понад зареєстровану частину. У складі додатково капіталу виділяють:

емісійний дохід, який пов’язаний з придбанням акцій за ціною, вищою за їх номінальну вартість, у акціонерних товариствах та інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд, які вносяться без рішень про зміну розміру статутного капіталу.

Друга група елементів капіталу так чи інакше формується внаслідок діяльності підприємства - це накопичений (зароблений) капітал, головні елементи якого:

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - частина чистого прибутку, що не була розподілена між власниками.

Резервний капітал - сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Інший додатковий капітал - розкриває інформацію про вартість безкоштовно отриманих активів (вартість беоплатно отриманих активів (дарчий капітал)

Законом України “Про господарські товариства” (стаття 14) встановлено мінімальний розмір:

резервного фонду - 25 відсотків від статутного фонду,

щорічних відрахувань до резервного фонду - 5 відсотків від суми чистого прибутку.

Фактичний розмір резервного фонду та щорічних відрахувань до нього встановлюється в установчих документах, але він не може бути меншим за встановлений законом мінімум.

Резервний фонд є тою часткою нерозподіленого прибутку, яка відрізняється практично тільки забороною його використання на розподіл дивідендів за простими акціями.

Інший додатковий капітал є “майбутнім нерозподіленим прибутком під сумнівом”, оскільки відповідні їм суми активів мають пройти перевірку часом для остаточного підтвердження достовірності їх оцінки. У процесі використання необоротних активів пов’язані з ними суми іншого додаткового капіталу кінець кінцем приєднуються до результатів діяльності підприємства, або списуються (коригуються), якщо вони не підтвердилися.

Відображення у бухгалтерському обліку операцій з капіталом повинно здійснюватись лише після ретельного аналізу суті операцій, що призводять до змін в елементах капіталу. Перш за все, слід приділяти увагу господарським операціям з отримання або передачі активів, зміни оцінки необоротних активів та визначенню фінансових результатів. Саме такі операції найчастіше призводять до змін у власному капіталі. Від характеру діючої на підприємстві облікової політики стосовно визнання доходів та витрат, оцінки активів значною мірою буде залежати, наскільки адекватно буде оцінений власний капітал підприємства.[10]

Для обліку капіталу підприємства, створення різних резервів та отримання фінансування використовуються рахунки класу 4 Плану рахунків.

За кредитом рахунків капіталу відображається збільшення відповідних його елементів, а за дебетом - зменшення.

Деякі рахунки та субрахунки класу 4 не мають самостійного значення для визначення елементів капіталу, а саме:

“Вилучений капітал; за кредитом рахунків капіталу відображає 46 “Неоплачений капітал” та 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”.

Рахунки 45 “Вилучений капітал” та 46 “Неоплачений капітал можуть мати лише дебетовий залишок і регулюють суму оплаченого капіталу шляхом вирахування залишків за цими рахунками із сум, що накопичені за кредитом рахунків 40 “Зареєстрований (пайовий) капітал” та 42 “Додатковий капітал”.

Сальдо субрахунків 441 “Прибуток нерозподілений” та 442 “Непокриті збитки” формується при розрахунку фінансових результатів діяльності щомісяця, або наприкінці року залежно від обраної облікової політики.

На субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” відображається розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів); виплати за облігаціями; відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді. В кінці року цей субрахунок закривається на субрахунок 441“Прибуток нерозподілений” або на дебет субрахунку 442 “Непокриті збитки” при від’ємних результатах діяльності.

Слід мати на увазі, що рахунки 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал»,,421 «Емісійний дохід», 422 «Інший вкладений капітал», 412 «Дооцінка нематеріальних активів», 424 «Безоплатно одержані необоротні активи», 425 «Інший додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 441 «Прибуток нерозподілений» можуть мати лише кредитове сальдо, а рахунки 442 «Непокриті збитки», 45 «Вилучений капітал», 46 «Неоплачений капітал» лише дебетове сальдо.

Для відображення специфічних аспектів діяльності, а також з метою деталізації облікової інформації для складання фінансової звітності і приміток, важливим моментом є доповнення номенклатури рахунків - рахунком 41 «Капітал у дооцінках»: 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів»; 412 «Дооцінка (уцінка) нематерільних активів; 413 «Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів; 414 «Інший капітал у дооцінках»

.2 Характеристика П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»

П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал» визначаються зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей.[25]

Норми цього Положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Особливості складання консолідованого звіту про Власний капітал визначаються окремим П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність»

В основі побудови Звіту про власний капітал лежить балансовий метод, тобто для кожного елементу підрахунок здійснюється наступним чином: сальдо на початок звітного періоду плюс (мінус) зміни за звітний період дорівнює сальдо на кінець звітного періоду. Результати останньої графи і останнього рядка співпадають.

Зміст статей Звіту про Власний капітал

У статтях «Залишок на початок року» та «Залишок на кінець року» показують суми власного капіталу: Статутного капіталу, Пайового капіталу, Додаткового вкладеного капіталу, Іншого додаткового капіталу, Резервного капіталу, Нерозподіленого прибутку, Неоплаченого капіталу, Вилученого капіталу наведені в Балансі підприємства відповідно на початок (нескоригований залишок) і кінець року.

У статтях «Зміна облікової політики», «Виправлення помилок» та «Інші зміни» відображаються суми коригувань, передбачених П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

У статті «Скоригований залишок» показується залишок власного капіталу на початок звітного року після внесення відповідних коригувань.

У статтях розділу «Переоцінка активів» наводяться дані, які відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів та інших активів у порядку, передбаченому відповідними положеннями (стандартами).бухгалтерського обліку.

У статті «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» показується сума чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати.

У статтях розділу «Розподіл прибутку» наводяться сума нарахованих дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо.

У статтях розділу «Внески учасників» наводяться дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

У статтях розділу «Вилучення капіталу» наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин.

У статтях розділу «Інші зміни в капіталі» наводяться дані про всі інші зміни у власному капіталі підприємства, що не були включені до вищезазначених статей, зокрема, списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отримані активи та інші зміни.

У статті «Разом змін в капіталі» наводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума всіх змін, відображених у рядках 100-295. Залишок власного капіталу на кінець року визначається виходячи з його скоригованого залишку на початок року (рядок 095) і підсумку змін у капіталі.

Дані в графах 3-10 наводяться у дужках, якщо такі показники призводять до зменшення залишку відповідного елементу власного капіталу.[25]

Розкриття інформації у Примітках до фінансових звітів

Усі підприємства розкривають у примітках до фінансових звітів призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного капіталу).

Загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які передбачається здійснити передплату.

Загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які здійснена передплата, у порівнянні із передбаченими величинами.

Загальну суму коштів, одержаних в ході передплати на акції, у такому розрізі:

Всі грошові кошти, внесені як плата за акції, із зазначенням кількості акцій.

Вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням кількості акцій.

Загальну суму іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в обліку.

Акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:

Кількість випущених акцій, із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу.

Номінальна вартість акції.

Зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу.

Права, привілеї та обмеження, пов’язані з акціями, в тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу.

Акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам.

Перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють.

Кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі перевищують 5%.

Акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими контрактами, з указанням їх термінів і сум.

Накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями.

Суму, включену (або не включену) до складу зобов’язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.

Всі інші підприємства наводять у примітках до фінансових звітів інформацію про:

Розподіл часток статутного капіталу між власниками.

Права, привілеї або обмеження щодо цих часток.

Зміни у складі часток власників у статутному капіталі.

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

.1 Напрямки покращення методики складання звіту

За сучасних умов у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства можливі зміни складу і структури власного капіталу, які відповідно до вимог законодавства України та затверджених П(С)БО, повинні знайти належне відображення в обліку та звітності. Читаючи звіт, користувач може оцінити основні чинники (операції), які вплинули на зміни (збільшення чи зменшення) у складі власного капіталу та при потребі вплинути на їх зміну з метою оптимізації структури власного капіталу.

Необхідність проведення аналізу змін власного капіталу, чинників, які вплинули на такі зміни, з метою забезпечення зрозумілості, тлумачення звітних даних власниками, кредиторами, інвесторами та іншими користувачами потребує додаткових пояснень показників звіту. Тому виникає необхідність детального розгляду порядку складання Звіту про власний капітал і звернути увагу на його можливе удосконалення для можливості отримання даних, про низку господарських операцій, які зумовлюють зміни окремих складових власного капіталу підприємств.

За правильного відображення операцій, які призвели до змін у складі власного капіталу, його залишок на кінець року (в цілому та у розрізі окремих статей), за Балансом повинен відповідати даним Звіту про власний капітал.

Показники залишку за окремими видами власного капіталу на початок періоду переносяться з відповідної графи Балансу підприємства. По вертикалі відображаються операції, які можуть призвести до змін у власному капіталі. На перетині відповідних вертикальних рядків і горизонтальних граф відображаються дані, що характеризують вплив тих чи інших операцій на стан позицій власного капіталу.

Розглянемо спочатку порядок складання Звіту про власний капітал відповідно до П(С)БО 5 у напрямах складових власного капіталу.

У графі 3 «Зареєстрований (пайовий) капітал» наводиться зафіксована в документах та зареєстрована у державному реєстрі загальна вартість активів, яка є внеском учасників (власників) до капіталу підприємства. Показується сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у підприємстві відповідно до установчих документів для здійснення його фінансово-господарської діяльності. Під час складання Звіту про власний капітал з’ясовуються джерела формування пайового капіталу, порядок визначення розмірів пайових внесків та їх повернення пайовикам, принцип нарахування дивідендів та правильність відображення в обліку.

Графа 4 «Капітал у дооцінках» - сума дооцінки (уцінки) залишкової вартості необоротних активів і фінансових інструментів на дату балансу. Згідно зі змінами обліковується на 41 рахунку.

Додатковий капітал (графа 5) - сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальні вартість, дооцінки активів, безоплатно одержаних необоротних активів, іншого додаткового капіталу. Для обліку передбачене рахунок 42 «Додатковий капітал».

Резервний капітал (графа 6) - сума резервів, створених за рахунок чистого прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства. Обліковується на рахунку 43 «Резервний капітал».

Графа 7 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» наводиться в дужках та вираховується з підсумку власного капіталу, якщо це збиток, а якщо прибуток - додається. За планом рахунків для його обліку призначено рахунок 4 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Операції з нарахування податку на прибуток,відстрочених податкових зобов’язань і відстрочених податкових активів на даному рахунку не відображаються.

Неоплачений капітал (графа 8) - сума зобов’язань засновників за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку балансу. Обліковується на рахунку 46 «Неоплачений капітал» за видами капіталу.

У графі 9 «Вилучений капітал» господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії (частки), які викуплені акціонерним товариством у його акціонерів. Відображається в дужках і підлягає вирахуванню при визначення підсумку власного капіталу. Для його обліку призначений рахунок 45 «Вилучений капітал»[9].

Недоліками наведеної вище структури є недостатня інформативність про зміни власного капіталу підприємства, зокрема про безоплатно одержані активи і про джерела їх надходження, детально не описано причини змін у статутному та додатковому капіталі тощо.

Методологічно Звіт про власний капітал складається з шести розділів:

. Коригування.

. Переоцінка активів.

. Чистий прибуток (збиток) за звітний період.

. Внески учасників.

. Вилучення капіталу.

. Інші зміни в капіталі.

В окремих рядках записують показники, що відражають залишок на початок року, скоригований залишок на початок року, підсумок змін у капіталі, залишок на кінець року.[13]

У першому розділі Звіту про власний капітал відображають зміни окремих видів власного капіталу, які виявлені на початок року в частині допущених помилок у минулих звітних роках та інші зміни статутного (пайового), інших видів власного капіталу, проведені за рішенням власників. Ці зміни обумовлені П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності»[8]. Коригування власного капіталу і першому розділі Звіту відображають за статтями «Зміна облікової політики», «Виправлення помилок», «Інші зміни». Загалом структура цього розділу відповідає його меті й забезпечує користувачів достатньою інформацією у достатньому обсязі.

У другому розділі Звіту про власний капітал відображують зміни у складі іншого додаткового капіталу внаслідок переоцінки різних видів необоротних активів: сум дооцінки основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва та суми уцінки цих видів необоротних активів, які виникли внаслідок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою звітних уцінок, але не більше від зазначеного перевищення.

Дооцінку необоротних активів, яка збільшує інший додатковий вкладений капітал, відображують кореспонденцією рахунків:

Дт 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції» Кт 41 «Капітал у дооцінках»

Розраховані суми уцінки необоротний активів, які призводять до зменшення іншого додаткового капіталу, відображають зворотним записом[2].

Збільшення суми статутного капіталу за рахунок дооцінки основних засобів через видачу додаткових акцій або обмін акцій попереднього випуску на акції із новою номінальною вартістю:

Дт 10 «Основні засоби» - Кт 423 «Дооцінка активів»;

Дт 423 «Дооцінка активів» - Кт 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»;

Дт 423 «Дооцінка активів» - Кт 40 «Статутний капітал»

У Звіті про власний капітал такі операції можна відображувати за статями «Формування статутного капіталу за рахунок дооцінки необоротних активів», що буде записано в графі «Додатковий капітал» в дужках, а в графі «Зареєстрований (пайовий) капітал» - звичайним записом.

На думку науковців у цьому ж розділі доцільно розмістити статті, які приводять до змін інших видів додаткового капіталу і обліковувались би на субрахунках 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» і 426 «Фонд майна соціальної сфери»,тобто для удосконалення слід ввести було б новий субрахунок - 426. [4]. Ці операції в бухгалтерському обліку записують:

Дт 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції»

Кт 424 «Безоплатно одержані необоротні активи», 426 «Фонд майна соціальної сфери».

Зменшення іншого додаткового капіталу внаслідок визначення його доходом звітного періоду слід відображувати також у другому розділі за статтею «Знос (амортизація) дооціненних і безоплатно одержаних необоротних активів».[13]

Отже, у другому розділі доцільно було б розмістити всі статті, які відображують зміни у складі іншого додаткового капіталу на субрахунках, 424 «Безоплатно одержані необоротні активи», 426 «Фонд майна соціальної сфери». Для цього було запропоновано рядок 270 «Безоплатно отримані активи» із шостого розділу «Інші зміни в капіталі» перенести в другий розділ, до якого також включити статтю «Знос (амортизація) дооцінених і безоплатно одержаних необоротних активів».

В зв’язку з цим назву другого розділу доцільно було б змінити на «Інший додатковий капітал».

Узагальнює статті «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» і «Розподіл прибутку» третій розділ Звіту про власний капітал. Порядок відображення операцій щодо оприбуткування прибутку і його розподілу є однотипними і нескладними.

Четвертий розділ Звіту про власний капітал відображує зміни щодо збільшення статутного капіталу. Статутний капітал може збільшуватись за рахунок додаткового випуску акцій, а отже за рахунок додаткових внесків учасників та засновників; за рахунок реінвестиції реінвестованого прибутку або дивідендів учасників або засновників; за рахунок збільшення номінальної вартості акцій, обміну раніше емітованих облігацій на акції.

Оскільки формування показників внесків учасників відбувається паралельно із збільшенням статутного капіталу, додатково вкладеного капіталу, то доцільно розмістити статті, які призводять до їх збільшення, також у цьому розділі. При формуванні окремих статей розділу «Внески учасників» слід вказувати конкретно назву капіталу, який збільшується, тобто емісійний дохід чи інший вкладений капітал[4].

Таким чином, збільшення статутного капіталу підприємства за рахунок його внутрішніх джерел, таких як дооцінка основних засобів, прибуток відображують відповідно у другому і третьому розділах Звіту про власний капітал, а за рахунок внесків учасників і засновників - у четвертому.

П’ятий розділ Звіту про власний капітал узагальнює інформацію щодо зменшення статутного, пайового капіталу, а також додатково вкладеного капіталу в результаті вилучення внесків засновників та учасників, зменшення номінальної вартості акцій, анулювання викуплених акцій тощо. У даному розділі доцільно розмітити всі статті, що зменшують статутний капітал та впливають на зміну додатково вкладеного капіталу за результатами операцій з викупу акцій. Так за результатами операцій з викупу акцій - «Зміна емісійного доходу». Таким чином за наведеними пропозиціями будуть згруповані статті, що відображають зміни, які відбуваються в складі окремих видів власного капіталу.

Загальна сума змін власного капіталу, що відбулися протягом звітного року, визначається підсумовуванням і відніманням річних оборотів за всіма позиціями власного капіталу. Залишок власного капіталу в цілому та в розрізі його складових на кінець року визначається таким чином: залишок капіталу на початок року + збільшення капіталу протягом звітного періоду - зменшення капіталу протягом звітного періоду = залишок капіталу на кінець року.

Правильність заповнення звіту можна перевірити, скориставшись закономірностями шахової таблиці. Шаховий принцип побудови Звіту передбачає розміщення по горизонталі джерел утворення власного капіталу, а по вертикалі - статей з відображенням інформації про його зміни (збільшення або зменшення). Загальний результуючий підсумок показників по вертикалі повинен дорівнювати загальному результуючому підсумку показників по горизонталі[3].

Якщо залишки власного капіталу на початок року, що відображаються в балансі підприємства, скоригувати на приріст (чи зменшення) власного капіталу за даними звіту про власний капітал, то ми отримаємо балансовий залишок власного капіталу на кінець періоду. Якщо залишки, які містяться в балансі, збігаються з даними, наведеними у звіті про власний капітал, то звітність складена правильно

Отже, внесення запропонованих змін спростить процес складання даної форми звітності і сприятиме вдосконаленню методики складання фінансової звітності підприємств.

.2 Шляхи підвищення ефективності складання звіту про власний капітал у комп’ютерному середовищі

На складання звітності, як обов'язкової, так і управлінської, в умовах ведення паперового обліку витрачається досить багато часу. Саме тому підприємці часто не можуть вчасно отримати звіти, які є основними носіями інформації для прийняття управлінських рішень, на їх отримання витрачається значна кількість часу та зусиль облікових працівників. Автоматизований облік відкрив перед обліковцями та керівниками доволі широкі можливості щодо оперативності та якості складання звітності.

Усю звітність, яка надається користувачам при використанні комп'ютерних програм бухгалтерського обліку, умовно можна поділити на три класи (Таблиця 3.1) [34]

а) системні внутрішні звіти;

б) зовнішні (регламентовані) звіти;

в) нестандартні звіти.

Таблиця 3.1 Звітність у комп'ютерних програмах бухгалтерського обліку

Часто бухгалтери використовують звіти, які допомагають їм перевірити правильність ведення обліку, відшукати ймовірні помилки - це так звані системні внутрішні звіти. Системні звіти заздалегідь спроектовані розробниками в частині як зовнішнього вигляду, так і опису алгоритмів формування їхньої змістової частини. Це «Відомість операцій по рахунку», «Оборотна відомість по рахунку», «Оборотно-сальдовий баланс», «Аналітична довідка по рахунку», «Головна книга» тощо. Їх формування відбудеться за будь-якого варіанта розробленого бухгалтером робочого плану рахунків, внутрішніх стандартів кодування й облікової політики. Ця особливість породжується самим механізмом формування таких звітів, який має жорсткі правила введення значень, обмежених кількістю параметрів, за якими програма здійснює підбір даних у відповідній базі, в якій заздалегідь відомо, що ці параметри існують.

Зовнішні (або регламентовані) звіти - це звіти, які є обов'язковими для подання юридичними особами державним органам, інвесторам, кредиторам тощо. Під ними розуміють можливість автоматичного отримання в програмах звітів для податкової інспекції, позабюджетних фондів, різноманітних довідок, фінансових звітів.

Існують також види звітів, які не входять до основних форм бухгалтерської звітності й регламентовані лише для деяких видів підприємств. Це так звані специфічні звіти. До цієї групи можна віднести консолідовану звітність (для холдингових компаній, які мають у своєму складі дочірні підприємства) та звітність за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку GAAP або IAS (для спільних підприємств і підприємств із іноземними інвестиціями). Комп'ютерні програми бухгалтерського обліку дають можливість ефективно створювати такі види звітності шляхом допрограмування.[3]

На ринку інформаційних технологій провідні позиції традиційно мають ті бухгалтерські програми, які задовольняють вимоги користувачів щодо формування різних видів бухгалтерської звітності та автоматичної перевірки складених звітів. Сьогодні ринок бухгалтерських програм майже повністю задовольняє потреби бухгалтерів із формування звітності. Про це свідчать проведені дослідження найбільш поширених програм бухгалтерського обліку щодо можливості складання всіх видів звітності на підприємстві (Додаток В)

Практично в кожній програмі бухгалтерського обліку є вмонтований генератор звітів. Кожна форма звіту складається, як правило, з бланка звіту та імен змінних у його графах. Наприклад, у стандартному зовнішньому звіті «Бухгалтерський баланс» як основна складова Звіту про власний капітал на перетину рядка 110 і стовпчика 3 стоїть змінна, позначена як AI 10, у стовпчику 4 - Б110. Цей бланк, а також залишки на рахунках, що пов'язані зі змінними, нескладно сконструювати засобами вмонтованого в програму редактора звітів або засобами зовнішнього редактора. Отже, будь-який звіт може бути задано описом верхньої і бокової шапок, а кожна клітинка однозначно характеризується сумами або кількісними показниками, що знаходяться на перетині умов верхньої і бокової шапок.

Впровадження Автоматизованого робочого місця бухгалтера для створення Звіту про власний капітал та його удасконалення у даному середовищі дає змогу формувати єдину систему організації та оброблення інформації з моменту її введення до формування аналітичних показників, а також дозволяє поєднувати процес оброблення інформації з процесом прийняття рішень. Ефективність роботи АРМ аналітика багато в чому залежить від удосконалення методики аналізу, від того, наскільки вона відповідає сучасними вимогам управління виробництвом, а також технічним можливостям персонального комп'ютера.[27]

Основними вимогами до функціонування АРМ аналітика є:

своєчасне задоволення обчислювальних та інформаційних потреб управління при проведенні аналізу господарської діяльності;

можливість надання результатної інформації в табличній і графічній формах;

можливість коригування методики розрахунків і форм відображення кінцевого результату.

Програмне забезпечення економічного аналізу має свою специфіку, оскільки:

аналітичні завдання передбачають комплексний характер дослідження процесу, тобто високу концентрацію аналітичних процедур;

аналіз повинен забезпечувати максимальну оперативність представлення результатів;

існує багатоваріантність форм і змісту результатних даних, яка обумовлена інформаційними потребами користувачів різних рівнів управління:

висока значимість результатної інформації для прийняття управлінських рішень передбачає автоматизовану перевірку її достовірності:

необхідність урахування різноманітних джерел інформації.

Тому програми повинні бути гнучкими щодо внесення доповнень (змін) при складанні Звіту про власний капітал і мати високий рівень сегментації (модульності).

Постановка задач, щодо формування власного капіталу полягає в певній обробці інформації для одержання необхідного аналітичного висновку або для підготування окремого управлінського рішення.

Метою доцільності вирішення задачі полягає у правильності внесених даних до програмного забезпечення. Це насамперед заповнення констант які містять всю інформацію про підприємство в цілому, інформацію про валові витрати, та валового прибутку і тд.

Вагомим поштовхом до поширення використання електронно-обчислювальної техніки, її застосування дало можливість суттєво збільшити швидкість розрахунків. Це в свою чергу дозволило оцінювати альтернативні варіанти господарських рішень. Застосування електронно-обчислювальної техніки викликало необхідність точного опису системи, що аналізується.

Таким чином, в даний час на українському ринку програмного забезпечення бухгалтерського обліку пропонується безліч програм різних виробників. Для прискорення темпів комп’ютеризації інформаційних систем обліку на підприємствах доцільно здійснювати аналіз, оцінку та розробляти концепцію і проект створення АІСО, визначення виду автоматизації, її інформаційно - технічного, методологічного програмного забезпечення, а також вдосконалювати в процесі впровадження організаційно-структурні аспекти системи управління, навчати персонал та підвищувати його кваліфікацію.

ВИСНОВКИ

В умовах ринку власники підприємства зацікавлені в результатах його діяльності, оскільки вклали в нього свій капітал. Підприємство вимушене приймати такі рішення, які б забезпечили йому перемогу в конкурентній боротьбі і необхідній фінансовий результат.

В результаті такої діяльності у підприємства виникає потреба у наявності суттєвої та повної інформації для прийняття управлінських рішень та оцінки їх результатів. Така інформація міститься у чотирьох формах фінансової звітності та у її примітках, які були розглянуті у даній роботі.

Проаналізувавши дану роботу, можна зробити узагальнення:

Звіт про власний капітал доповнює інформацію про фінансовий стан підприємства та зміни між датами балансу,яка надана в інших звітах: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів. Ця інформація є корисною як для власників підприємства, так і для інших користувачів фінансових звітів.

Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства,він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

Довгострокового фінансування господарської діяльності - знаходиться у розпорядження підприємства необмежено довго;

Відповідальності та захисту прав кредиторів - відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

Компенсації понесених збитків - тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

Кредитоспроможності - при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю та більшим власним капіталом;

Фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій,на що можуть не погодитись кредитори;

Самостійності та влади - розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності (автономності) та впливу його власників на підприємство;

Розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капітал є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Отже, для прийняття вигідних економічних рішень, а також для ефективного управління капіталу, фінансами підприємство повинно складати фінансову звітність,яка повинна в свою чергу базуватись на застосуванні бухгалтерських комп’ютерних програм, які дозволяють ефективно вирішувати проблеми,що виникають при складанні звітів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.       Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств / М. Д. Білик // Фінанси України. - 2005. - №3. - С.117-128.

.         Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: навч. Посіб. / Ф. Ф. Бутинець. - Ж.: ПП “Рута”, 2005. - 756 с.

. “Власний капітал, критерії визнання та види” / [Електронний ресурс] - Режим доступу до статті: http://on2.docdat.com/docs/64/index-19258-11.html.

.Ермасова Н. Б. Финансовый менеджмент. Конспект ед.. 2-е ед. - М.: Юрайт-Издат, 2009. - 168 с.

.Жолнер І. В. Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами (Авторизований доступ): навч. Посіб. / І. В. Жолнер. - К.: ЦУЛ, 2012. - 368 с.

.Зви Боди, Роберт Мертон. Фінанси. - М.: “Вільямс”, 2007. - 592 с.

.Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.

.Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.

. Кащенко О. І. Облік і аналіз грошових коштів та розрахунків в системі управління підприємством [Текст]: автореферат… ед.. Екон. Наук, спец.: 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності) / О. І. Кащенко. - К.: Київський ед.. Ун-т ед. Т. Шевченка, 2012. - 20 с.

.Критерії визнання та види власного капіталу [Електронний ресурс] - Режим доступу до статті: http://on2.docdat.com/docs/64/index-19258-11.html

. Лишиленко О. В. Бухгалтерський облік. Підручник./ О. В. Лишиленко - К.,“ЦНЛ”, 2009. - 670 с.

. Мета, структура, методика і техніка складання Звіту про власний капітал [Електронний ресурс] - Режим доступу до статті: http://books.br.com.ua/17593

Методичні положення щодо складання фінансової звітності підприємства. Навчально-методичний посібник / за заг. ед.. В. В. Гошовської - К.: НТУ, 2013. - 70 с.

. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку власного капіталу [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. -Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 “Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності” [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13

. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 39 “Фінансові інструменти: визнання та оцінка” [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/929_015

. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 7 “Звіт про рух грошових коштів” [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.7731.0

. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13

. Основні вимоги до фінансової звітності та принципи складання. Склад фінансової звітності, її подання і оприлюднення [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://5ka.at.ua/load/bukhgalterskij_oblik

.План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів». [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал». [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання” [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”: Наказ Міністерства фінансів України [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні: Постанова Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0040-05.

. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність: закон України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Електрон. Дані. - Режим доступу: http://www. Liga. Net

. Садовська І. Б. Бухгалтерський облік (Авторизований доступ): навч. Посіб. / І. Б. Садовська, Т. В. Божидарнік, К. Є. Нагірська. - К.: ЦУЛ, 2013. - 688 с.

.Складання та подання фінансової звітності [Електронний ресурс]. - Режим доступу:://pidruchniki.ws/1163101844019/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/skladannya_podannya_finansovoyi_zvitnosti

. Ткаченко Н. М.· Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. - 6-те вид. допов. І перероб. - К.: Алерта, 2013. - 982 с.

. Ткаченко Н. М.· Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. - 6-те вид. допов. І перероб. - К.: Алерта, 2013. - С.923-928

. Ткаченко Н. М.· Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. - 6-те вид. допов. І перероб. - К.: Алерта, 2013. - С.867-877

. Фінансовий облік [Текст]: підручник / Я. Д. Крупка, З. В. Задорожний, Н. Я. Микитюк та ед. - 2-ге вид., доп і перероб. - К.: Кондор, 2013. - 551 с.

. Хом’як Р. Бухгалтерський облік та оподаткування. Навч. Посібник/ За ед.. Р.Л. Хом’яка, В.І. Лемішовського. - Львів: Бухгалтерський центр “Ажур”, 2010. - 1220 с.

. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник. - К: Знання, 2008. - 535 с.

Додаток А

Звіт про власний капітал

за _________________ 20___ р.

Керівник

Головний бухгалтер

Додаток Б

«Нормативна база фінансової звітності»

Додаток В

«Бухгалтерські програми при складанні звітності»

*Ск - у користувача є можливість самостійно створювати звітність

Додаток Г

Залишки господарських засобів підприємства та джерел їх утворення станом на 1 березня 2014 року

фінансова звітність власний капітал

Додаток Д

Господарські операції за березень 2014 року

Додаток Е

Журнал господарських операцій

Додаток Є

Оборотно - сальдова відомість (розширена)

Оборотно - сальдова відомість (скорочена)

Додаток Ж

Баланс (Звіт про фінансовий стан)

грн. коп