Нормативно-законодавче регулювання оцінки фінансового стану неплатоспроможних підприємств

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Кафедра фінансів, обліку та аудиту

Спеціальність 6.0030508 «Фінанси і кредит»

Курсова робота

з дисципліни «Фінансовий аналіз»

Тема:

Нормативно-законодавче регулювання оцінки фінансового стану неплатоспроможних підприємств

Виконала: Тараненко Анастасія

студентка 4 курсу, групи ФК-418,

Перевірив: к.е.н., доцент Щепіна Т.Г.

Київ - 2013

План

Вступ

.   Загальна характеристика неплатоспроможних підприємств

1.1  Неплатоспроможні підприємства

1.2    Можливі причини неплатоспроможності

.3      Рекомендації щодо виходу з кризового стану

2.      Методика виявлення ознак неплатоспроможності підприємства <#"815388.files/image001.jpg">,

Де ВК, ПК - кошти, грн. відповідно власні і позикові.

Нормальним (нормативним) вважається, Кфс> 1. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство має стійкий фінансовий стан і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел.

Коефіцієнт фінансового левериджу характеризується відношенням довгострокових зобов'язань і джерел власних коштів підприємства, тобто показує, скільки довгострокових зобов'язань припадає на одиницю джерел власних коштів. Коефіцієнт фінансового левериджу обчислюється за формулою:

К_ф.л. = ,

Де ДЗ - довгострокові зобов'язання, грн.

Нормальним (нормативним) вважається Кф с <1. У цьому разі фінансовий стан підприємства відносно нормальний.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами - показник, який характеризує рівень забезпеченості підприємства власними джерелами формування оборотних активів. Розрахунок виконується за формулою:

К _з.в.к. = ,

де Кзвк - коефіцієнт забезпеченості власними коштами;

П1 - сума підсумку за першим розділом пасиву балансу, грн;

А1, А2- сума підсумків відповідно за першим та другим розділами активу балансу, грн.

Нормальним вважається Кзвк>0,1. Це означає, що наявні оборотні активи, підприємства покриваються власними і прирівняними до них джерелами. Збільшення коефіцієнта забезпеченості означатиме, що у підприємства є надлишкові джерела формування оборотних активів, а його зниження свідчить про нестачу цих джерел. В обох випадках фінансовий стан підприємства буде нестійким.

Коефіцієнт покриття (платоспроможності) - показник, який характеризує рівень достатності (поточних активів) обігових коштів підприємствам для погашення своїх поточних зобов'язань протягом року. Він визначається відношенням всіх поточних активів (за винятком витрат майбутніх періодів) до поточних зобов'язань підприємства. Коефіцієнт покриття розраховується за формулою

К _п = ,

Де Вмп - сума витрат майбутніх періодів, грн.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань. Нормативне значення коефіцієнта Кп>1. Отже, підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи перевищують поточні зобов'язання.

Інформаційною базою для оцінки фінансового стану підприємства є дані Балансу підприємства (форма №1), Звіту про фінансові результати (форма №2), Звіту про рух грошових коштів (форма №3), Звіту про власний капітал (форма №4), статистичної та іншої звітності.

4. Нормативно-законодавче регулювання оцінки фінансового стану неплатоспроможних підприємств

Згідно до Постанови від 25 листопада 1996 р. №1403 Київ «Про Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій» розділ «Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств» зазначено:

Аналіз діяльності підприємства здійснюється комісією у визначений головою Агентства термін. Аналізу підлягають:

·  виробнича структура;

·        фінансовий стан;

·        використання прибутку попереднього та поточного років;

·        структура собівартості продукції;

·        використання раніше отриманих кредитів та інвестицій;

·        конкурентоспроможність продукції;

·        виробничий потенціал та матеріальні і нематеріальні активи;

·        стан дотримання вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища";

·        кадровий склад;

·        об'єкти незавершеного будівництва;

·        рівень завантаженості та зносу основних фондів;

·        об'єкти соцкультпобуту, їх майновий стан та фінансові витрати на їх утримання;

·        інші витрати.

З метою більш детального аналізу фінансового стану підприємства проводиться оцінка структури балансу та визначаються коефіцієнти покриття, забезпечення власними коштами і абсолютної ліквідності.

Структура балансу підприємства визнається незадовільною, а підприємство - неплатоспроможним у разі якщо

·  значення коефіцієнта покриття (Кп.) менше 1;

·        значення коефіцієнта забезпечення власними коштами (Кз.к.) менше 0,1;

·        значення коефіцієнта абсолютної ліквідності (Ка.л.) менше 0,2.

Відносини, пов'язані з неплатоспроможністю підприємства, регулюються низкою нормативно-правових актів різної юридичної сили, що в сукупності складають окремий інститут у системі господарського законодавства.

Нормативно-правові акти цього інституту можна поділити на три категорії:- акти законодавства загальної сфери дії, що містять окремі норми щодо регулювання відносин, пов'язаних з банкрутством (Господарський кодекс, Цивільний кодекс);- акти законодавства, що визначають правове становище окремих видів

суб'єктів з виключним видом діяльності (банки, інститути спільного інвестування, страхові компанії) або певної організаційно-правової форми (кооперативи, господарські товариства, фермерське господарство) і містять окремі норми щодо можливості визнання таких суб'єктів банкрутами;І - спеціальні акти законодавства, що регулюють порядок визнання суб'єктів підприємництва банкрутами: Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №31 (далі - Закон).

Система актів законодавства, що складають інститут банкрутства, за критерієм їх юридичної сили може бути представлена таким чином:

.   Кодекси:

Господарський кодекс України - глава 23 "Визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом" (містить 7 статей, що визначають:

поняття неплатоспроможності та суб'єкта банкрутства - ст. 209;

поняття кредиторів та форми їх організації - ст. 210;

заходи щодо запобігання банкрутству суб'єктів підприємництва - ст. 211;

процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника, - ст. 212;

майнові активи боржника, за рахунок яких формується ліквідаційна маса, - ст. 213;

основні засади та зміст державної політики з питань банкрутства - ст. 214;

відповідальність за порушенні законодавства про банкрутство - ст. 215);

Цивільний кодекс України, зокрема

ст. 18 (передбачає можливість визнання фізичної особи - підприємця банкрутом у разі його неспроможності задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані зі здійсненням ним підприємницької діяльності),

ст. 110 (ч. З якої визначає недостатність активів для задоволення вимог кредиторів як одну з підстав ліквідації юридичної особи, порядок якої визначається законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом);

.   Закони України;

    від 14.05.1992 р. "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.;

-        від 18.11.2003 р. "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізацію інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна);

Низка законів містить, що положення про можливість визнання банкрутом господарські організації певних видів, зокрема:

    від 19.10.1991 р. "Про господарські товариства" (ст. 19). Закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників.

-        від 15.03.2006 р. "Про холдингові компанії в Україні" (ч. 6 ст. 11) та ін..

3. Відомчі нормативні акти:

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства економіки України від 04.05.2001 р. №72/49;

Наказ Міністерства економіки України від 20.07.2006 р. №247 "Про затвердження форм подання арбітражним керуючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та Інструкції щодо заповнення цих форм". [6]

5. Практична частина

БАЛАНС за 20 ХХ р.

Форма №1

код за ДКУД 1801001

1. Провести аналіз ліквідності балансу підприємства. Зробити висновки

Під ліквідністю будь-якого активу розуміють його здатність перетворюватися на грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена.

Ліквідність балансу підприємства - рівень покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші відповідає строку погашення зобов’язань. Для цього активи поділяють на такі 4 групи: найбільш ліквідні, швидкореалізовувані, повільнореалізовувані та важкореалізовувані. Аналогічним чином поділяються пасиви. Тут виділяють: найтерміновіші зобов’язання, короткострокові пасиви, довгострокові пасиви та постійні пасиви. При здійснення такого аналізу складається таблиця 2:

Таблиця 2

Аналіз ліквідності балансу підприємства

Найбільш ліквідні А₁ = рядки 220, 230, 240

Швидкореалізовувані А₂ = рядки 160 - 210

Повільнореалізовувані А₃ = рядки 40, 45 , все що не увійшло в 2 розділ.

Важкореалізовувані А₄ = рядки 50, 60, 70, 3й розділ Активу, те що не війшло в 1 розділ.

Найтерміновіші зобов’язання П₁ = рядки 540 - 610

Короткострокові П₂ = 4 розділ Пасиву крім П₁

Довгострокові П₃ = 2 + 3 розділи Пасиву

Постійні П₄ = 1 + 5 розділи Пасиву

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо:

А₁ ≥ П₁

А₂ ≥ П₂

А₃ ≥ П₃

А₄ ≥ П₄

На основі розрахункових даних проводимо аналіз ліквідності даного балансу. На початок звітного періоду:

А₁ ≤ П₁ 5,6 ≤ 152,7

А₂ ≤ П₂ 33,3 ≤ 63,8

А₃ ≥ П₃ 121,8 ≥ 0

А₄ ≥ П₄ 133 ≥ 77,2

На кінець звітного періоду:

А₁ ≤ П₁ 8,4 ≤ 224,5

А₂ ≤ П₂ 23,2 ≤ 74,1

А₃ ≥ П₃ 125,8 ≥ 0

А₄ ≥ П₄ 174,1 ≥ 32,9

Висновок: Проаналізувавши ліквідність балансу підприємства на початок звітного періоду і на кінець, можна зробити висновок, що ліквідність порушена. Невиконання базових нерівностей означає, що на підприємстві порушена фінансова рівновага.

2. Проаналізувати динаміку узагальнюючого показника ліквідності. Визначити вплив факторів на результуючий показник прийомом ланцюгових підстановок. Зробити висновки

Таблиця 3

Аналіз узагальнюючого показника ліквідності

Узагальнюючий показник ліквідності визначається як:

УПЛ _{на п.з.п.} = ( 5,6 + 33,3 + 121,8) / ( 152,7 + 63,8 ) = 160,7 / 216,5 = 0,74

УПЛ _{на к.з.п.} = ( 8,4 + 23,2 + 125,8) / ( 224,5 + 74,1 ) = 157,4 / 298,6 = 0,53

Таблиця 4

Розрахунок впливу факторів на результуючий показник прийомом ланцюгових підстановок

Висновок: Теоретичне значення узагальнюючого показника ліквідності від 1,5 до 2. Згідно наведених даних узагальнюючий показник ліквідності менше теоретичного значення ( 0,74 на початок звітного періоду та 0,53 на кінець звітного періоду). Це означає що зниження коефіцієнта призводить до зростаючого ризику неплатоспроможності.

3. Провести аналіз оборотних активів підприємства. Зробити висновки

Оборотні активи - це кошти та їх еквіваленти необмежені у використанні, а також інші активи підприємства, які призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу.

Таблиця 5

Структурно-динамічний аналіз оборотних активів підприємства

Висновок: Заповнивши дану таблицю, спостерігається зменшення суми оборотних активів на кінець звітного року. Тобто, відбулося зменшення капіталу протягом звітного періоду;

4. Провести параметричний аналіз ліквідності підприємства. Зробити висновки

Ліквідність підприємства - це наявність у нього оборотних коштів, достатніх для погашення короткострокових зобов'язань.

Розрізняють такі показники ліквідності:

. Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття).

. Коефіцієнт швидкої ліквідності.

. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Таблиця 6

Параметричний аналіз ліквідності підприємства

Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття) = Оборотні активи / Поточні зобов'язання

Коефіцієнт швидкої ліквідності = (Оборотні активи - Запаси) / Поточні зобов’язання

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти / Поточні зобов'язання

Висновок: Виходячи з того, що коефіцієнт поточної ліквідності = 0,74 та 0,53, а орієнтовне значення >2, то при значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс.

Коефіцієнт швидкої ліквідності = 0,18 та 0,1 (орієнтовне значення >1), то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = 0,03 та 0,03 (орієнтовне значення >0,2), якщо значення коефіцієнта (Кал) менше ніж 0,2, то структура балансу підприємства визнається незадовільною, а підприємство - неплатоспроможним.

.   Провести факторний аналіз коефіцієнта поточної ліквідності. Зробити висновки

Таблиця 7

Факторний аналіз коефіцієнта поточної ліквідності прийомом ланцюгових підстановок

Висновок: Провівши аналіз коефіцієнта поточної ліквідності прийомом ланцюгових підстановок відбулося наступне: Оборотні активи зменшилися - коефіцієнт поточної ліквідності зменшився на 0.01. Поточні зобов’язання зменшилися - коефіцієнт поточної ліквідності зменшився на 0.2.

6. Визначити тип фінансової стійкості підприємства та провести параметричний аналіз фінансової стійкості підприємства. Зробити висновки

Таблиця 7

Визначення типу фінансової стійкості підприємства

Висновок: Підприємство має нестійкий фінансовий стан, платоспроможність підприємства порушена, але її можна відновити.

Нестійкий фінансовий стан - коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат.

Оцінку фінансової стійкості підприємства за допомогою відносних показників доцільно здійснювати за допомогою обчислення таких коефіцієнтів:

. Коефіцієнт фінансової незалежності.

. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу.

. Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу.

. Коефіцієнт маневреності власного капіталу.

Результати проведених розрахунків доцільно оформити у вигляді таблиці 8.

Таблиця 8

Параметричний аналіз фінансової стійкості підприємства

) Коефіцієнт фінансової залежності = Ф.1 (ряд. 640/ ряд. 380)

Показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів.

) Коефіцієнт концентрації позикового капіталу = Позиковий капітал (ряд. 430+480+ 620+630 ф.1) / Активи підприємства (ряд. 080 + 260 + 270 ф. 1)

Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства.

) Співвідношення позикового капіталу і власного = Позиковий капітал (ряд. 430+480+620+630 ф. 1) / Власний капітал (ряд. 380 ф. 1)

Розраховується як відношення всієї суми зобов’язань по залучених коштах та суми власних коштів.

) Коефіцієнт маневреності власних засобів = Ф. 1 (ряд. 380 - ряд. 080) / ф. 1 ряд 380.

Характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства.

Висновок: Аналіз фінансової стійкості підприємства показав, що підприємство працює по позикових коштах (власні оборотні кошти від’ємні).

Провівши детальний аналіз, можна зробити висновок, що ліквідність підприємства порушена, що призводить до зростаючого ризику неплатоспроможності.

До показників ліквідності належать:

. Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття).

. Коефіцієнт швидкої ліквідності.

. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Оскільки наведені показники нижче орієнтовного значення, в свою чергу це призводить до неліквідності балансу, структура балансу підприємства визнається незадовільною, а підприємство - неплатоспроможним.

З метою покращення фінансового становища на підприємстві слід дотримуватись такої інструкції:

.   Вірно перерозподілити оборотні кошти. Це допоможе збільшити запас ліквідних коштів і зменшити величину неліквідних виробничих запасів.

2.      Скористатися механізмом фінансової стабілізації, який являє собою систему заходів, спрямованих на зменшення фінансових зобов’язань, а також збільшення грошових активів, що забезпечують ці зобов’язання

.        Досягти збільшення обсягу реалізації продукції, розмірів прибутку і рівня прибутковості шляхом інтенсивного застосування оборотних активів підприємства.

.        Підвищити продуктивності праці персоналу.

.        Розширити ринок збуту продукції (товарів).

.        Провести грамотну рекламну компанію і залучати якомога більше великих інвесторів і кредиторів.

Таким чином, можна сказати, що ліквідність підприємства - здатність та швидкість перетворення оборотних активів у грошові кошти з метою погашення поточних зобов’язань як у міру надходження термінів їх сплати, так і прострочених боргів.

Висновки

Нині виникнення кризових ситуацій, що призводять до банкрутства підприємств, зумовлено неправильним управлінням зовнішніми чинниками, котрі характеризують економічну обстановку, у якій функціонує фірма і зажадав від якої вона може залежати.

Кризова ситуація характеризується підвищеним ризиком банкрутства, слабкої конкурентної позицією, фінансової нестійкістю. Для управління підприємством необхідно проаналізувати діагностику фінансового становища підприємства, що є своєрідною системою, попереджуючої керівництво про небезпечні ситуаціях бізнесу. Можливе наступ банкрутства є кризовим станом підприємства. Це означає, що він нездатен здійснювати фінансове забезпечення своєї виробничої діяльності.

Під неплатоспроможністю слід розуміти такий фактичний фінансовий і майновий стан боржника, при якому суб’єкт господарювання не в змозі тривалий час виконувати свої платіжні зобов'язання і який, враховуючи джерела покриття зобов'язань,може виступати в двох станах:

як майнова неплатоспроможність;

платіжна неплатоспроможність.

Фактори, які можуть обумовити фінансову кризу на підприємстві, поділяють на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), і внутрішні, або ендогенні (які залежать від підприємства).

Підприємство визнається неплатоспроможним у разі виявлення незадовільної структури балансу. Незадовільна структура балансу - це такий стан майна і зобов'язань боржника, коли за його майно не може бути забезпечене виконання зобов'язань перед кредиторами через недостатній рівень ліквідності майна.

Основними показниками, на основі яких можна визначити платоспроможність підприємства, є:

·   коефіцієнт автономії (фінансової незалежності);

·   коефіцієнт фінансової стабільності;

·   коефіцієнт фінансового левериджу;

·   коефіцієнт забезпеченості власними коштами;

·   коефіцієнт покриття (платоспроможності).

Відносини, пов'язані з неплатоспроможністю підприємства, регулюються низкою нормативно-правових актів різної юридичної сили, що в сукупності складають окремий інститут у системі господарського законодавства, нормативно-правові акти цього інституту можна поділити на три категорії:- акти законодавства загальної сфери дії, що містять окремі норми щодо регулювання відносин, пов'язаних з банкрутством (Господарський кодекс, Цивільний кодекс);- акти законодавства, що визначають правове становище окремих видів суб'єктів з виключним видом діяльності (банки, інститути спільного інвестування, страхові компанії) або певної організаційно-правової форми (кооперативи, господарські товариства, фермерське господарство) і містять окремі норми щодо можливості визнання таких суб'єктів банкрутами;І - спеціальні акти законодавства, що регулюють порядок визнання суб'єктів підприємництва банкрутами: Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №31.

Таким чином, можна зробити висновок, що шляхи виходу з кризи завжди залежать від причин, що викликали цю ситуацію. З наведеного вище видно, що неплатоспроможність передусім зворотно пропорційна виручці. Чим менша виручка, тим більша неплатоспроможність.

Список використаних джерел:

1. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Фінансовий аналіз, НГАЭиУ, - 2000.

2.      Болюх М.А., Бурчевський В.З.: «Економічний аналіз» За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. 556 с.

3.      Глазунов В.М. Фінанси фірми. Як ними розпорядиться, щоб забезпечити її власне процвітання // Економіка - 2000

4.      Кошкін В.І. та інших. Антикризове управління:17-модульная програма для менеджерів «Управління розвитком організації» Модуль 11. - М.: ИНФРА-М, 2000.

5.      Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій: затв. Наказом Агентства з питань запобігання банкрутства підприємств та організацій від 27.06.1997 р. №81 / [Електронний ресурс]

6.      Паранчук С.В. Елементи системи антикризового управління машинобудівним підприємством / С.В. Паранчук, І.І. Топія // Ефективна економіка. - 2010. - №10. - [Електронний ресурс]

7.      Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій від 25 листопада 1996 р. №1403 Київ.

8.      Розпорядження в справах неспроможності (банкрутство) «Методичні положення з оцінки фінансового становища підприємств і встановленню незадовільною структури балансу» від 12.08.94 №31-р.

9.      Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия.- Мн.: Новое знание, 2001.-704 с.

10.    Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств.- К.: ЦУЛ, 2002.

11.    Серезнева М.М., Іонова А.Ф. «Фінансовий аналіз»: Навчальний посібник. - М.:ЮНИТИ -ДАНА, 2001.

12.    Сунєв В.П. Тактика і стратегія управління фірмою. Навчальний посібник. М., «ДИС», 2006Теорія і практика антикризового управління / під ред. С.Г. Бєляєва, В.І. Кошкіна. М., ЮНИТИ 1996

13.    Уткін Э.А. Аудит і управління неспроможним підприємством. Навчальний посібник, Тандем, 2000

14.    Фомін Я.А. Діагностика кризового стану підприємства: Навчальний посібник для вузів. - М.:ЮНИТИ -ДАНА, 2003.