Проектування сівозмін, системи обробітку грунту та заходи боротьби з бур’янами в господарстві ПСП 'Іскра' Братського району Миколаївської області
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра землеробства
Курсова робота
на тему:
«Проектування сівозмін, системи обробітку грунту та заходи боротьби з бурянами в господарстві ПСП «Іскра» Братського району Миколаївської області»
Виконав: студент групи А 3/3
агрономічного факультету
Лагно О.М.
Перевірив: доцент
Кошовий О.В.
МИКОЛАЇВ - 2010
Зміст
Вступ
1. Природно-кліматичні відомості про господарство
.1 Загальні відомості про господарство
1.2 Кліматичні умови
1.3. Характеристика ґрунтового покриву
.4. Земельні угіддя
.Проектування сівозмін
.1. Наукові основи сівозмін
.2. Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін
.3. Проектування сівозмін
.4. Характеристика існуючих сівозмін господарства
2.5. Науково обґрунтована система сівозмін для господарства
2.6. Оцінка ефективності сівозмін
.7. Освоєння нових сівозмін
3.Система обробітку грунту в польовій сівозміні
4.Система захисту рослин від бурянів у сівозміні
Висновки та пропозиції
Список літератури
Вступ
Землеробство - галузь сільськогосподарського виробництва. Воно забезпечує продуктами харчування, тваринництво-кормами, а ряд галузей переробної промисловості сировиною. Це дуже давня і складна сфера людської діяльності.
Як наукова дисципліна землеробство вивчає раціональні методи використання землі захисту її від ерозійних процесів, ефективне регулювання забезпечення вирощування сільськогосподарських культур факторами життя.
Визначальною складовою всієї системи землеробства є сівозміна. Саме на базі сівозміни розробляються й реалізуються системи обробітку ґрунту, застосування добрив та захисту культур від шкідників, хвороб і бурянів. Крім того сівозміна відображає провідні напрямки господарської діяльності людини на землі, які забезпечують максимальний рівень рентабельності. В кожній ґрунтово-кліматичній зоні в структурі посівних площ найбільшу частину займають ті сільськогосподарські культури, для яких найбільш сприятливими є кліматичні умови.
Основними завданнями сучасного землеробства як галузі наукових знань є :
-підвищення ефективності використання в кожній ґрунтово-кліматичній зоні наявних агрометеорологічних ресурсів;
-розробка екологічно безпечних методів застосування сучасних факторів інтенсифікації;
підвищення родючості грунту з уникненням розвитку ерозії та його забруднення;
-систематичне підвищення якості продукції землеробства і належне економічне обґрунтування всіх ланок системи землеробства.
Метою курсової роботи є розробка проекту обґрунтованої системи сівозмін, систем обробітку ґрунту та захисту вирощуваних культур від бурянів в умовах ПСП «Іскра» Братського району Миколаївської області.
1. Природно-кліматичні ресурси господарства
1.1 Загальні відомості про господарство
ПСП „Іскра Братського району, Миколаївської області розміщене у Північному Степу від обласного центра - м. Миколаїв господарство знаходиться на відстані 132 км, від районного центру - м. Первомайськ та найближчої залізничної станції - Первомайськ - 10 км, а до найближчого хлібопекарного пункту Братського елеватора - 12 км. Кількість населених пунктів - 1 - с. Костувате. Спеціалізація - зерно-м'ясо-молочна.
Експлікація земельних угідь представлена у таблиці 1.
Таблиця 1.
Розподіл земель між виробничими підрозділами або орендними колективами
УгіддяВсього по господарствуПо підрозділам№ 1Всього земель53645364В т.ч. с/г угідь46014601Рілля32863286Лісосмуги451451Сади864864Інші землі763763Кількість сівозмін, у т.ч. по типам і видам:33- польова11491149- польова10891089- кормова10481048
1.2 Кліматичні умови
За даними Первомайської метеостанції метеорологічні умови у зоні діяльності господарства характеризують такими показниками.
Таблиця 2.
Метеорологічні умови в зоні діяльності господарства
ПоказникМісяцьСума за рік123456789101112Сума атмосферних опадів, мм302828324264454429363537450Середня температура повітря, оС-4-3,11,68,815,819,722,421,416,4103,5-1,59,2Сума температур більше 5оС264754134520392702319435043500Сума температур більше 10 оС115605119618902553304632183220Строк настання перших осінніх заморозківІІІ дек. 09Строк останніх весняних заморозківІ дек. 05Тривалість вегетаційного періоду217Гідротермічний коефіцієнт0,8Кількість днів зі сніговим покровом65Середня висота снігового покрову, см10Середні запаси продуктивної вологи в шарі 0-100см навесні150Кількість днів з відносною вологістю 30% та менше15
Дивлячись на наші дані, клімат має свої негативні риси, які несприятливі для вирощування сільськогосподарських культур: високі температури влітку, а іноді і весною, які сильно висушують грунт; суховії, які знижують врожайність і нерідко призводять до часткової загибелі посівів; сильні зимові вітри, що здувають, і без того незначний сніговий покрив з відкритих місць у балки; циклонні зливи влітку, що змивають родючий шар грунту і посилюють процеси ерозії на схилах балок.
І все ж загалом і в цілому клімат сприятливий для вирощування багатьох сільськогосподарських культур.
1.3 Характеристика ґрунтового покриву
Рельєф території господарства рівнинний, з невеликими пониженнями.
Таблиця 3.
Ґрунтовий покрив господарства
Тип, підтип, агровиробнича група, ґрунтова відмінаПлоща, гаПроцент від площі землекористування1.Чорнозем звичайний мало гумусний слабо змитий пилувато-легкоглинистий на лесах60,79,12.Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний середньо змитий пилувато-легкоглинистий на лесах299,445,03.Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний сильнозмитий пилувато-легкоглинистий на лесах6,71,04.Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний середньо змитий піщано-важко суглинковий на лесах23,13,55.Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний намитий піщано-важко суглинковий на лесах15,72,46.Чорноземи слабо змиті пилувато-легкоглинисті на щільних глинах8,81,37.Чорноземи середньо змиті середньо глинисті на щільних глинах5,30,88.Чорноземи щебенюваті середньо змиті крупнопилувато-важкосуглинкові на продуктах вивітрювання гранітів2,50,49.Чорноземи щебенюваті середньо змиті крупнопилувато-важкосуглинкові на продуктах вивітрювання гранітів з виходами гранітів49,97,510.Лучно-чорноземні намиті пилувато-легкоглинисті на гумусованому делювії7,21,11.Лучно-чорноземні намиті середньо солончакові пилувато-легкоглинисті на гумусованому делювії1,50,212.Лучні потужні вилугувані важко суглинкові на гумусованому делювії17,326,013.Лучно-болотні сильно солончакові легко глинисті на оглеєному лесі6,20,914.Лучно-болотні слабо солончакові легко глинисті на алювіально-делювіальних відкладення2,00,3
Таблиця 4.
Характеристика основних грунтів господарства
ПоказникҐрунтова відміна (№)1234Гумусовий горизонт, см60-6563-7050-5552-57Вміст гумусу в шарі 0-30 см, %4,84,54,24,3Механічний складлегко глинистийлегко глинистийлегко глинистийсередньо глинистийрН сольове6,46,76,76,6Коефіцієнт структурності 0-30 см шару грунту2,231,811,351,16Вміст водотривких агрегатів у шарі 0-30 см, %78706865Щільність орного шару грунту, г/см31,151,181,221,25Гідролітична кислотність, мг на 100г грунту1,71,92,02,2Сума вбирних основ, мг на 100г грунту37,536,532,431,5Вміст Р, мг/100г грунту6,77,18,88,5Вміст К, мг/100г грунту25,018,025,023,0Оцінка грунту по виду рухомих форм:Nдуже низькадуже низькадуже низькадуже низькаРсереднясереднясереднясередняКвисокависокависокависокаБонітет, бал богара56
Відтворення родючості можливе різними заходами, які впливають на грунт і забезпечують систематичне поліпшення його агрохімічних властивостей. Проводять агротехнічні заходи. Звичайна зональна агротехніка - відвальна оранка під пар, кукурудзи на зерно, соняшник, без відвальний обробіток під озимі та ярі зернові. Застосовують хімічну меліорацію, вносять фосфор-гіпс 0,2 т/га один раз в 4-5 років. Вносять органічні і мінеральні добрива. При внесенні органічних добрив збільшується вміст гумусу, поліпшуються фізичні властивості грунту і умови життєдіяльності мікроорганізмів, збільшується вміст поживних речовин.
1.4 Земельні угіддя
Таблиця 5.
Земельні угіддя господарства та їх трансформація
Назва угідьПлоща, гаІснуючаВдосконаленаЗагальна земельна площа53645364В т.ч. рілля32863286Всього с/г угідь46014601Лісосмуги451451Сади864864Інші землі763763
Трансформація земельних угідь не проводиться, тому що в цьому на даний момент немає необхідності.
2.Проектування сівозмін
Сівозміна - це науково обґрунтоване чергування с/г культур і парів у часі. Щорічна або періодична зміна культур і чистого пару - це чергування у часі. Почергове щорічне вирощування культур на полях земельного масову сівозміни - це чергування на території. На кожному полі культури чергуються у часі. Розробка і запровадження сівозміни повязані зі спеціалізацією господарства і планом на продаж с/г продукції.
Перелік культур і парів у порядку їх чергування називається схемою сівозміни. Період, протягом якого культури і пар проходять через кожне поле в послідовності, передбаченій схемою, називається ротацією сівозміни. Тривалість її зумовлюється кількістю полів у сівозміні. Ротаційна таблиця - це план розміщення культури і чистого пару на полях і рокам на період ротації. сівозміна господарство рослина бурян
Культури, які вирощуються на одному і тому самому полі не довше 8 років називають повторним, а понад 8 років беззмінними. Монокультура - це або беззмінна культура, або культура, яка вирощується у сівозміні. Чергуючись лише з чистим паром. Проміжна культура - культура, що вирощується в інтервалі часу, вільного від вирощування основної культури.
Сівозміни діляться на типи і види. Тип - визначається основним видом продукції, що вирощується в даній сівозміні ( польовій, кормовій, спеціальній ). Вид сівозміни визначається співвідношенням с/г культур і парів.
При повторному і беззмінному вирощуванні продуктивність с/г культур зменшується, що має ряд причин, зясування яких дає змогу встановити наукові основи сівозмін. Такі причини Д.М. Прянишников обєднав у 4 групи: хімічні, фізичні, біологічні та економічні.
Хімічні причини. Правильне чергування культур у сівозміні поліпшує живлення рослин зольними елементами і азотом. Наприклад, різні культури споживають з грунту поживні речовини у неоднаковому співвідношенні; після деяких культур у грунті залишається неоднакова кількість поживних речовин; інші культури споживають поживні речовини зі слаборозчинних сполук у грунті; бобові культури збагачують грунт азотом; при вирощуванні культур і сівозміні краще використовуються поживні речовини з добрив, що поліпшує загальні умови росту і розвитку рослин; для збільшення вмісту органічних речовин у грунті важливе значення мають кореневі і післязбиральні рештки рослин.
Фізичні причини мають значення на: вміст водотривких агрегатів, запаси вологи в грунті; кожна культура має певну ґрунтозахисну здатність - найбільшу багаторічні трави, озимі, найменшу - просапні, пар - не захищає грунт, деградація фізичних властивостей під просапними культурами.
Біологічні причини: зумовлюють чергування через різне відношення культур до бурянів, шкідників та хвороб. Сівозміна має велике значення і для просторової ізомерії культур - запобігає перехресному запиленню і ураженню інфекціями та шкідниками.
Економічні причини. Сівозміна забезпечує більш продуктивне використання протягом року трудових ресурсів і техніки, підвищується ефективність всіх агротехнічних заходів.
Сівозміни дають змогу підвищити урожайність культур, а відповідно і збільшити прибутки господарства.
Попередниками в господарстві є: для озимої пшениці - чистий пар, кукурудза на силос, горох, зернобобові сумішки; для гороху - озимі зернові, ярий ячмінь, культури на зерно та силос; для кукурудзи на зерно та силос - ярий ячмінь; для соняшника - озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза на зерно.
Впровадження науково обґрунтованих сівозмін в господарстві, ефективних для даної зони врахування ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей рослин, економічних і технічних можливостей господарства, дає можливість збільшувати кількість та якість с/г культур, в продукції рослинництва, раціонально використовувати земельні угіддя господарств.
Залежно від реакції на повторне вирощування культури поділяються на такі групи:
1)дуже чутливі, урожайність яких у повторних посівах або при частому поверненні на попереднє місце у сівозміні різко знижується ( цукрові буряки, льон-довгунець, соняшник );
2) середньо чутливі, урожайність яких при повторному вирощуванні знижується мало і при науково обґрунтованій агротехніці їх можна вирощувати два роки підряд ( озимі зернові, овес, ячмінь );
3) мало чутливі, здатні забезпечувати досить високу врожайність впродовж кількох років при повторному вирощуванні ( бавовник, картопля, коноплі, кукурудза, рис ).
Щоб забезпечити кращими попередниками (насамперед провідні культури), при розміщенні культури у сівозміні слід виходити з господарсько-економічних та природних умов. Після збирання попередника має бути достатньо часу для обробітку грунту під наступну культуру, внесення добрив і виконання інших заходів.
Для озимих хлібів кращими попередниками є пари, зернобобові, кукурудза на силос. Крім того в зоні достатнього зволоження і на зрошенні високу продуктивність озимі хліби мають при їх розміщенні в сівозмінах по пласту багаторічних бобових трав, але при цьому важливим моментом є те, щоб ці трави були не старшими від 3 - 4 років використання, інакше ефект буде втрачено через значну забуряненість вивідних полів з багаторічними травами.
Серед ярих зернових культур найвибагливішою до родючості грунту і його очищення від бурянів є яра пшениця. На відміну від інших ярих зернових їй притаманні слабка кущистість і недостатній розвиток вторинної кореневої системи, тому вона може конкурувати навіть з більшістю мало річних бурянів. З огляду на відзначені обставини кращими попередниками для ярих зернових є просапні культури, чисті від бурянів. Однак з посиленням посушливості клімату часто, особливо під яру пшеницю доводиться відводити чисті пари. Цінними попередниками для ярих зернових є також зернобобові, які з одного боку заглушують буряни, а з іншого позитивно впливають на забезпечення грунту поживними речовинами.
Для просапних культур кращими попередниками є чисті від бурянів просапні. Разом з тим, цілком можливо розміщувати їх і після озимих та ярих зернових.
Основою проектування і удосконалення сівозмін є структура посівних площ. При визначенні структури посівних площ враховують ґрунтово-кліматичні умови, які обумовлюють можливості вирощування тих чи інших культур, спеціалізацію господарства, потребу в забезпеченості суміжних галузей виробництва.
Різні культури неоднаково реагують на беззмінне вирощування за даними Рожденственского Б.М. найбільш чутливі до беззмінного вирощування ячмінь, цукровий буряк, яра пшениця, менш чутливі озима пшениця, кукурудза, просо. У дослідах на Носівському відділенні Чернігівської дослідної станції найчутливішими до сівозміни були цукрові буряки, озима пшениця, кукурудза та картопля, а при застосуванні добрив ячмінь і овес забезпечує одержання стабільних врожаїв і при тривалому (10 років) вирощуванні.
У дослідах Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці урожайність озимої пшениці і кукурудзи в беззмінних посівах була на 35 - 45% нижчою ніж у сівозміні, а врожайність у цукрових буряків зменшувалась в 2,5 рази і більше. При цьому мінеральні і органічні добрива лише послабили негативну дію беззмінної культури, але врожайність була нижчою, ніж у сівозміні без добрив.
2.2 Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін
Основою проектування і удосконалення сівозмін є структура посівних площ. При визначенні структури посівних площ враховують ґрунтово-кліматичні умови, які обумовлюють можливості вирощування тих чи інших культур, спеціалізацією господарства, потребу в забезпеченості суміжних галузей виробництва.
Таблиця 6.
Структура посівних площ і розподіл культур по сівозмінах
КультуриІснуючаПерспективнаПлоща, га%Площа, га%12345Земля в обробітку (площа посіву-пари)903100903Чисті пари10511,6105Зернові - всього69977,4701В т.ч. озимі298296З них : пшениця298296В т.ч. ярі9799З них:ячмінь9799Кукурудза----Зернобобові203205З них: горох101103соя102102В т.ч. соняшник101101Кормові - всього----Люцерна----Кукурудза МВС9997Однорічні трави - всього----З них: ярі бобово-злакові сумішки----
2.3 Проектування сівозмін
Після встановлення з економічним і агротехнічним обґрунтуванням структури посівних площ визначають кількісні характеристики сівозмін, виходячи з дотримання таких принципів:
-кожна культура чи група культур, подібних за біологією та агротехнікою повинні займати одне чи кілька цілих полів зі зведенням до мінімуму кількості збірних полів;
-форма і розміри поля повинні задовольняти вимогам механізованих робіт;
допустиме відхилення за площею між полями в межах 5%, а в окремих випадках - до 10%;
схема чергування культур у сівозміні на підставі експериментально встановлених кращих та допустимих попередників.
2.4 Характеристика існуючих сівозмін господарства
За станом на 2010 рік діють такі сівозміни.
Польова сівозміна №1 (існуюча)
№ п/пКультураПлоща, гаСтруктура, %1.Пар16314,22.Озима пшениця15813,73.Озима пшениця17014,84.Кукурудза на зерно16013,95.Озима пшениця16514,46.Кукурудза на силос16914,77.Ярий ячмінь16414,3
Загальна площа сівозміни 1149 га. Середній розмір поля 164,1 га
Польова сівозміна №2 (існуюча)
№ п/пКультураПлоща, гаСтруктура, %1.Пар11510,42.Озима пшениця12811,63.Озима пшениця11810,74.Кукурудза на зерно12511,45.ЗБС на ЗК11610,56.Ярий ячмінь12011,07.Горох12611,58.Ярий ячмінь11711,79.Соняшник12411,2
Загальна площа сівозміни 1089 га. Середній розмір поля 121 га.
Кормова сівозміна №3 (існуюча)
№ п/пКультураПлоща, гаСтруктура, %1.Люцерна16916,12.Люцерна17816,93.Озима пшениця17516,74.Озима пшениця16716,05.Кукурудза на силос17917,16.Ярий ячмінь з підс. люцерни18017,2
Загальна площа сівозміни 1048 га. Середній розмір поля 174,6 га.
2.5 Науково обґрунтована система сівозмін для господарства
Польова сівозміна №1 (вдосконалена)
№ п/пКультураПлоща, гаСтруктура, %1.Пар16314,22.Озима пшениця15813,73.Озима пшениця17014,84.Кукурудза на силос16013,95.Горох16514,46.Ярий ячмінь16914,77.Соняшник16414,3Загальна площа сівозміни 1149 га. Середній розмір поля 164,1 га.
Польова сівозміна №2 (вдосконалена)
№ п/пКультураПлоща, гаСтруктура, %1.Пар11510,42.Озима пшениця12811,63.Кукурудза на зерно11810,74.Горох12511,45.Озима пшениця11610,56.Кукурудза на силос12011,07.Ярий ячмінь12611,58.ЗБС на ЗК11711,79.Соняшник12411,2
Загальна площа сівозміни 1089 га. Середній розмір поля 121 га.
Кормова сівозміна №3 (вдосконалена)
№ п/пКультураПлоща, гаСтруктура, %1.Люцерна16916,12.Люцерна17816,93.Озима пшениця17516,74.Кукурудза на силос16716,05.Озима пшениця17917,16.Ярий ячмінь з підс. люцерни18017,2
Загальна площа сівозміни 1048 га. Середній розмір поля 174,6 га.
Характеризуючи освоєну в господарстві систему сівозмін варто відзначити в першу чергу такі їх особливості як висока насиченість посівами озимої пшениці та соняшника, що з точки зору підтримання сприятливого фіто санітарного стану грунту є явищем негативним і виправдане лише у звязку з особливостями попиту на ринку рослинницької продукції. При цьому із сівозмін практично повністю виключено зернобобові культури та багаторічні бобові трави, що спричиняє до значного погіршення структури попередників такої провідної продовольчої культури як озима пшениця. Відзначені недоліки необхідно усунути, хоча, зважаючи на економічні умови виникає необхідність з багатьма недоліками ще деякий час миритись.
На мою думку, сівозміни достатньо насичені інтенсивними культурами, але застарілі, складені без врахувань сучасного технічного прогресу: наявність великої кількості нової техніки, нові гербіциди, інсектициди, нові технології обробітку грунту. Тому їх необхідно вдосконалити.
Запровадження нової системи сівозмін приведе до повної зміни в структурі посівних площ.
2.6 Оцінка ефективності сівозмін
Таблиця 7.
Порівняльна ефективність існуючої та нової сівозміни
№ п/пКультураПлоща, гаРесурсна врожайність, ц/гаВаловий збір, тЗбір, к.о., тВміст енергії в урожаї, МДжОсн. продукціїПобічн продукціїОсн. продукціїПобічн. продукції123456789Існуюча сівозміна1.Пар115------------------2.Озима пшениця12825,23225,64838,43806,21257,952899,83.Озима пшениця11820,22383,63575,42812,6929,639091,04.Кукурудза на зерно12523,22900435038281653437905.ЗБС на ЗК116106,412342,4---2221,6---50603,86.Ярий ячмінь12025,530605682,83488,41875,3501847.Горох12616,82116,83175,22540,2952,637467,48.Ярий ячмінь11725,52983,55540,83401,21828,548929,49.Соняшник12411,81463,22194,81243,71207,121070,1Всього по сівозміні:108916669,529357,423341,99704294331,7В середньому на 1 га сівозмінної площі15,326,921,48,9586,2Нова сівозміна1.Пар115------------------2.Озима пшениця12825,23225,64838,43806,21257,952899,83.Кукурудза на зерно11823,527734159,53660,41580,641872,34.Горох12516,8210031502520945371705.Озима пшениця11630,23503,25254,84133,81366,257452,56.Кукурудза на силос120156,818816---3763,2---77145,67.Ярий ячмінь12621,32683,84984,23059,51644,844014,38.ЗБС на ЗК117106,412448,8---2240,8---51040,19.Соняшник12411,81463,22194,81243,71207,121070,1Всього по сівозміні :108914285,624581,724427,68001,6382664,7В середньому на 1 га сівозмінної площі :13,122,622,47,3351,4
Істотні зміни у схемі нової сівозміни призведуть до деякого зменшення валового збору рослинницької продукції, але разом з тим, забезпечують її переваги над існуючою за збором кормових одиниць та енергії з врожаєм вирощуваних культур. Крім того, включення до схеми сівозміни олійних культур сприятиме підвищенню економічної ефективності рослинництва. Все це дає підстави для впровадження нової сівозміни.
2.7 Освоєння нових сівозмін
Таблиця 8.
План освоєння нової сівозміни
№ поляПлоща гаПопередній рікПот очний рікПерший рік переходуРік освоєнняК-раПлоща гаК-раПлоща гаК-раПлоща гаК-раПлоща га1115Оз. пш.115Кук. на з.115Горох115Оз. пш.1152128ЗБС на ЗК128Яр. ячм.128ЗБС на ЗК128Соняшн1283118Яр. ячм.118Горох118Оз. пш.118Кук. на сил.1184125Пар125Оз. пш.125Кук. на з.125Горох1255116Кук. на з.116ЗБС на ЗК116Яр. ячм.116ЗБС на ЗК1166120Горох120Яр. ячм.120Кук. на сил.120Яр. ячм.1207126Оз. пш.126Оз. пш.126Соняшн126Пар1268117Яр. ячм.117Соняшн.117Пар117Оз. пш.1179124Соняшн.124Пар124Оз. пш.124Кук. на з.124
Таблиця 9.
Ротаційна таблиця освоєної польової сівозміни
№ поляСхема чергування к-р у сівозмініРік ротації123456789101ПарОз. пш.Кук. на сил.Яр. ячм.ЗБС на ЗКСоняшнПарОз. пш.Кук. на з.ГорохОз. пш.2Оз. пш.СоняшнПарОз. пш.Кук. на з.ГорохОз. пш.Кук. на сил.Яр. ячм.ЗБС на ЗКСоняшн3Кук. на з.Кук. на сил.Яр. ячм.ЗБС на ЗКСоняшн.ПарОз. пш.Кук. на з.ГорохОз. пш.Кук. на сил.4ГорохГорохОз. пш.Кук. на сил.Яр. ячм.ЗБС на ЗКСоняшнПарОз. пш.Кук. на з.Горох5Оз. пш.ЗБС на ЗКСоняшн.ПарОз. пш.Кук на з.ГорохОз. пш.Кук. на сил.Яр. ячм.ЗБС на ЗК6Кук. на с.Яр. ячм.ЗБС на ЗКСоняшн.ПарОз. пш.Кук на з.ГорохОз. пш.Кук. на сил.Яр. ячм7Яр. ячм.ПарОз. пш.Кук. на з.ГорохОз. пш.Кук на сил.Яр. ячм.ЗБС на ЗКСоняшн.Пар8ЗБС на ЗКОз. пш.Кук. на з.ГорохОз. пш.Кук на сил.Яр. ячм.ЗБС на ЗКСоняшн.ПарОз. пш.9СоняшникКук. на з.ГорохОз. пш.Кук. на сил.Яр. ячмЗБС на ЗКСоняшн.ПарОз. пш.Кук на з.
В даному підрозділі складено план освоєння сівозміни та ротаційна таблиця освоєної польової сівозміни. Для переходу до нової сівозміни необхідний період, на який складається план освоєння запропонованої сівозміни. На початку освоєння сівозміни культури групуються на полях і розміщуються всі культури згруповані на полях відповідно до схеми чергування культур у сівозміні.
Система обробітку грунту - це сукупність науково обґрунтованих заходів обробітку грунту, які виконуються у певній послідовності для створення оптимальних умов росту рослин і отримання високих врожаїв у конкретних природних умовах.
Науково обґрунтована сукупність систем обробітку грунту для кожного поля сівозміни складає систему обробітку грунту в сівозміні. При сучасному обробітку грунту системи мають бути енерго- та ресурсозберігаючими, ґрунтозахисними, нероздільно повязаними з іншими елементами прогресивної технології вирощування сільськогосподарських культур.
Система обробітку грунту у полях сівозміни розробляється на рік освоєння з обовязковим врахуванням вимог культур, які вирощуються, ґрунтово-кліматичних умов, а також в залежності від типу і ступеня забрудненості. Система обробітку грунту сівозміни представлена нижче у таблиці.
Таблиця 11
Якісна оцінка основних заходів обробітку грунту та сівби культур
Назва заходуПоказники якостіСтрок визначення123Лущення грунту (стерні)1. Строк виконання 2. Дотримання заданої глибини ±1 см 3. Повнота підрізання бурянів 0-1 шт/м2 4. Вирівняність поверхні 2-3 см 5. Ступінь загортання решток 2-3 шт/м2Одночасно зі збиранням попередникаОранка1. Дотримання глибини ±1 см 2. Рівномірність глибини 3. Гребенистість 5-7 см 4. Брилуватість ‹ 10% 5. Вирівняність поля 2-3 см 6. Загортання рослинних решток і добрив 100%Після проведення заходу через 2-3 дніБезполицеве розпушування1. Дотримання заданої глибини ±1 см 2. Збереження рослинних решток 2-3 шт/м2 3. Підрізання бурянів 0-1 шт/м2 4. Рівномірність глибини розпушування 5. Брилуватість ‹ 10% 6. Повне перекриття суміжних проходівПісля проведення обробітку через одну добуЩілювання зябу1. Дотримання встановленої глибини ±1 см 2. Відхилення між стиковими щілинами ±15 см 3. Пошкодження рослин при щілюванніПісля виконання заходу через 2-3 дніРанньовесняне боронування1. Термін виконання 2. Наявність грудок більше 5 см 3. Вирівняність поверхні (висота гребенів) 2-3 см 4. Руйнування ґрунтової кірки 5. Дотримання заданої глибини±1 см 6. Знищення проростків і сходів бурянів 90-100 шт/м2Після проведення заходу через одну добуПередпосівна культивація1.Строки і глибина обробітку ±1 см 2.Вирівняність поверхні 2-3 см 3.Кількість непідрізаних бурянів 0 шт 4.Відсутність огріхів ‹1% 5.Створення оптимальних умов для якісного виконання сівбиПісля проведення заходу через одну добуСівба1. Глибина загортання насіння 5-7 см 2. Ширина стикового міжряддя ±2 см 3. Дотримання встановленої норми висіву 4. Рівномірність висіву насіння та його розподілу у рядках 94% 5. Прямолінійність рядків при посіві просапних культур 6. Засівання поворотних смугПісля проведення заходуПісляпосівне коткування1. Оптимальне ущільнення грунту 2. Розпушування грунту 3. Вирівняність поверхні 2-3 смПісля проведення обробіткуДо сходове боронування1. Руйнування ґрунтової кірки 2. Знищення 80-90 % бурянів 3. Повне збереження вирощуваної культуриПісля проведення заходу через одну добуПісля сходове боронування1. Руйнування ґрунтової кірки 2. Знищення не менше 85-90 % проростків та сходів бурянів 3. Пошкодження чи присипання культури не більше 1 %Після проведення заходу через одну добуМіжрядний обробіток1. Строки проведення 2. Дотримання заданої глибини ±1 см 3. Підрізування бурянів 80-90% 4. Збереження культурних рослин 100%Після проведення заходу через одну добуПлоско різна культивація1. Строки виконання 2. Глибина та рівномірність ±1 см 3. Знищення бурянів 80-90% 4. Збереження вологи 80%Після проведення заходу через одну добу
Даний підрозділ характеризує систему обробітку грунту у спроектованій польовій сівозміні. Таблиця 10 є планом проведення заходів обробітку грунту під кожну з культур польової сівозміни, який включає основний, передпосівний та післяпосівний обробіток.
В таблиці для раціонального проведення обробітку заплановано строки їх виконання, глибина, яка відповідає агротехнічним вимогам та наявним у господарстві сільськогосподарським машинам. Якість виконання обробітку грунту має відповідати показникам, які наведені у таблиці 11.
4. Система захисту рослин від бурянів у сівозміні
Буряни у посівах с/г культур є одним з найвпливовіших факторів, що спричиняють до істотного зниження врожайності і якості вирощеної продукції. Буряни є більш стійкими до несприятливого впливу довкілля, ніж культурні рослини, а тому, формуючи вегетативну масу, вони погіршують умови існування культурних рослин, перехоплюючи від них світло, вологу, елементи живлення, виступають резерваціями збудників багатьох хвороб культурних рослин та притулком для зимівлі шкідників.
Тому важливо встановити якими бурянами більше всього засмічуються кожна з вирощуваних культур. Враховуючи ці дані, пороги шкідливості бурянів та наявності у господарстві засоби, слід розробити заходи ефективної боротьби з бурянами у кожній сівозміні.
В господарстві поля найбільш засмічені такими бурянами як осот рожевий та жовтий, берізка польова, лобода біла, щириця звичайна, пирій повзучий, мишій сизий, амброзія полинолиста, грицики, повитиця. Карантинних бурянів немає. В цілому забуряненість полів середня.
Таблиця 13
Застосування гербіцидів у польовій сівозміні
№ п/пКультураПлоща, гаНазва гербіцидуВміст діючої речовини, %Рекомендована доза, кг/га (л/га)Загальна потреба, кг (л)Спосіб застосуванняД.р.препарат1.Пар1152. Озима пшениця128 3. Кукурудза на зерно118Канцлер750,0070,011,18Обприс-кування4.Горох1255.Озима пшениця116Консул600,0050,0091,04Обприс-кування6.Кукурудза на силос1207.Ярий ячмінь126Консул600,0050,0091,13Обприс-кування8.ЗБС на ЗК1179. Соняшник124Стилет120,21,5186Обприс-кування
У боротьбі з бурянами важливо застосовувати інтегровану систему захисту рослин. Найбільше застосовують механічні, хімічні та профілактичні заходи. Механічні і хімічні заходи є досить вартісними, до того ж перший веде до пересихання грунту, а другий залишає негативні побічні наслідки. Отже, ці заходи необхідно застосовувати в оптимальні строки і в оптимальній кількості, щоб зменшити дію на грунт і рослини.
Висновки та пропозиції
Проект нової системи сівозміни передбачає досить високе насичення сівозмін інтенсивними культурами, як соняшник. Разом з тим, значна увага приділяється різноманітності олійних культур та освоєнню їхньої технології вирощування. Все це дозволить істотно збільшити обсяги виробництва високоліквідної продукції рослинництва у господарстві й підвищити його стійкість до негативного впливу коливань попиту на сільськогосподарську продукцію на ринку.
Розроблена система обробітку грунту у сівозміні дозволить чергувати за роками як способи, так і глибину обробітку грунту, чим забезпечувати зниження енерговитрат на його проведення, захист грунтів від розвитку ерозійних процесів і покращення фітосанітарного стану грунтів.
Все це свідчить про доцільність практичної реалізації розробленої у курсовій роботі системи заходів.
Список літератури
1.Білоножко М.А. Рослинництво з основами землеробства. - К.: Урожай, 1983. 232 с.
2.Бугай С.М. Рослинництво. - К.: Вища школа, 1987, 328 с.
3.Воробьев С.А. Земледелие. - М.: Агропромиздат, 1991, 527 с.
.Ґудзь В.П. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії. - К.: Вища школа. 1995, 310 с.
.Крикунов В.Г. Грунти і їх родючість. - К. : Вища школа. 1993, 287с
6. В.П. Нарциссов. Научные основы систем земледелия. - М.: Колос, 1982.
7. О. О. Собко. Сівозміни - основа інтенсифікації землеробства. - К.: Урожай, 1985.