Проектування комплексу агротехнічних заходів, які забезпечують одержання високих врожаїв насіння озимого ячменю, в умовах КООП 'Мрія' Хмельницької області Новоушицького району

Проектування комплексу агротехнічних заходів, які забезпечують одержання високих врожаїв насіння озимого ячменю, в умовах КООП 'Мрія' Хмельницької області Новоушицького району

Курсова робота

Проектування комплексу агротехнічних заходів, які забезпечують одержання високих врожаїв насіння озимого ячменю, в умовах КООП "Мрія" Хмельницької області Новоушицького району

Зміст

гібрид сільськогосподарський насінницький посів

Вступ

. Господарське значення культури

. Ґрунтові та кліматичні умови господарства

. Господарсько-економічна характеристика господарства

. Організація насінництва окремих культур в Україні

. Стан та обсяг насінницької роботи в господарстві

.1 Стан насінництва в господарстві

.2 Підбір сортів (гібридів)

.3 Планові і фактичні строки сортозміни та сортооновлення

.4 Розрахунки потреби насіння, насінницьких площ і обсяг насінницької роботи

. Технологія вирощування високоякісного насіння

.1 Насінницька сівозміна та система добрив у ній

.2 Система обробітку ґрунту

.3 Підготовка насіння до сівби

.4 Способи, строки та норми висіву

.5 Система заходів щодо боротьби з хворобами, шкідниками та бур`янами

.6 Сортофітопрочистка

.7 Апробація та реєстрація сортових посівів

. Технологія збирання та післязбиральної обробки насіння

.1 Збирання насіннєвих посівів

.2 Післязбиральна обробка насіння

.3 Розрахунок складських приміщень

.4 Характеристика посівного матеріалу за даними районної насіннєвої інспекції та актів апробації

. Економічна характеристика насінництва в господарстві

.1 Урожайність на загальних посівах

.2 Собівартість насіння, рівень рентабельності та шляхи її зниження

Висновки

Список використаної літератури

Додаток

Вступ

Насінництво - це важлива ланка в організаційній структурі виробництва. Насінництво реалізує досягнення селекції шляхом розмноження нових сортів і впровадження їх у виробництво. Це спеціальна галузь сільськогосподарського виробництва забезпечує:

розмноження високоякісного насіння;

зберігання в процесі розмноження всіх морфологічних ознак, біологічної чистоти й сортової якості, властивих цьому насінню і рослинам;

формування високих врожаїв і посівних якостей насіння спеціальними прийомами вирощування, збирання й післязбиральної обробки насіння.

Насінництво безпосередньо пов’язане з селекцією. В результаті селекційної роботи створюються нові сорти. Насінництво реалізує досягнення селекції шляхом впровадження у виробництво нових сортів і вирощування на насінних посівах високоврожайного насіння.

Головним завданням насінництва є планове розмноження насіння районованих та перспективних сортів з метою широкого впровадження їх у виробництво. Важливим і постійним завданням в насінництві є збереження чистосортності та систематичне поліпшення якостей сортового насіння.

Сортове насіння - найбільш доступний кожному господарству резерв збільшення виробництва продукції землеробства та підвищення її якостей.

Врожай будь-якої культури залежить від якостей садивного матеріалу, тобто забезпечення господарств високопродуктивним оздоровленим садивним матеріалом є головним завданням насінництва. Більшість господарств повинна засівати поля насінням кращих районованих сортів, що відповідає кондиціям першого класу або еліти посівного стандарту і належить до ІІІ-ої не нижче ІV класу репродукції.

У даний час основна насінницька робота зосереджена в науково - дослідних установах на виробництві насіння високих категорій, де діють опорні пункти з первинного насінництва, які в науково - методичному плані підпорядковані Інститутам УААН. Розпочата робота з елітного насінництва також у господарствах, що одержали в останні роки паспорт на її здійснення за результатами атестації й занесені до державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу.

Основна мета і завдання яке ставиться в процесі розробки курсової роботи це набути навички щодо розробки комплексу агрономічних і насінницьких заходів для господарства. Оволодіти методами вирощування, зберігання і використання насіння в сільськогосподарських підприємствах.

В кінці написання курсової роботи я повинна закріпити та поглибити свої теоретичні знання і професійні навички з організації насінництва й технології вирощування сортів та гібридів сільськогосподарських культур на насінницьких посівах, збирання, використання насіннєвого матеріалу.

1. Господарське значення культури

Озимий ячмінь вирощують як продовольчу і кормову культуру. Зерно його містить багато незамінних амінокислот таких як лізин, меті он і триптофан що дає йому значні переваги порівняно з озимою пшеницею і кукурудзою. Ячмінна солома цінний корм для великої рогатої худоби. Зерно ячменю містить багато білка, тому його використовують у пивоварній промисловості. Збирають озимий ячмінь раніше ніж інші зернові культури, що дає змогу краще використовувати робочу силу і техніку. У передових підприємствах і на сортодільницях вирощують по 30-50 ц/га зерна ячменю. Озимий ячмінь у районах його вирощування часто врожайні ший ніж ярий.

У південних районах озимий ячмінь досить поширений. Він менш зимостійкий ніж пшениця , тому його сіють переважно у районах з м’якими зимами.

Озимий ячмінь - найпристосованіша культура для вирощування в сівозмінах із високим насиченням зерна і зав дяки високій урожайності витісняє озиме жито та овес.

Загальна посівна площа озимого ячменю в СНД становить близько 2 млн.га утому числі в Україні близько 300-400 тис/га що свідчить про його велике народно господарське значення.

Зерно озимого ячменю містить у середньому понад 12% білка до 65 БЕР близько 2,1 жиру. Його використовують як концентрований корм в 1 кг його 1,2 кормо одиниць і 100 гр перетравного протеїну .

Урожайність ранніх зернових культур на Хмельниччині 24,2 ц/га, при цьому вона займає 11 місце.

Озимий ячмінь використовують як фуражну і круп`яну культуру. У його зерні мало білка (12%), в зв`язку з чим воно є цінною сировиною для пивоваріння. Солома і полова - цінний грубий корм. Має також значення і зелена маса при вирощуванні ячменю на зелений корм.

Озимий ячмінь недостатньо зимостійкий, тому його вирощують переважно в західних і південних областях України на площі 300-400 тис га.

Разом з тим озимий ячмінь більш урожайний, ніж ярий. У роки сприятливі для перезимівлі врожайність зерна досягає 50-55 ц/ га, а на сортодільницях - 79-84 ц/га. Середня врожайність - 28-30 ц/га.

Озимий ячмінь менш зимостійкий , ніж озима пшениця і жито. Тривалі, навіть незначні морози (-12-15⁰С), різкі коливання температури рано навесні призводять до вимерзання посівів. Вегетаційний період озимого ячменю на 5-7 днів коротший , ніж озимої пшениці. Насіння проростає при температурі 1-2⁰С. відзначається високою посухостійкістю. Транспіраційний коефіцієнт не перевищує 400. внаслідок недостатньо розвиненої кореневої системи озимий ячмінь, як і пшениця, вибагливий до ґрунтів. Краще росте, розвивається і формує високі врожаї на чорноземах, каштанових та темно-сірих суглинкових ґрунтах.

Ячмінь вимогливий до наявності в ґрунті доступних елементів живлення і добре реагує на удобрення, особливо азотне, що пов`язане з його інтенсивним кущенням, наростанням вегетативної маси і коротким періодом засвоєння поживних речовин.

Для сівби використовують відсортоване, крупне насіння зі схожістю не нижче 92%, чистотою 98%. Перед сівбою насіння протруюють і інкрустують, як і насіння озимої пшениці і жита.

Під час зимівлі на посівах проводять снігозатримання. Навесні їх боронують, підживлюють азотними добривами, проводять боротьбу з бур`янами, шкідниками і хворобами, обробляють ретардантами з використанням препаратів у дозах, рекомендованих для озимої пшениці. Збирання проводять переважно роздільним способом у фазі воскової стиглості зерна. У ячменю ламкий колос і при прямому комбайнуванні в повній стиглості бувають великі втрати зерна.

2. Ґрунтові та кліматичні умови господарства

Табл. 1 Характеристика ґрунтів у полях насінницької сівозміни

Тип і різновидність ґрунту	Мг/100 г ґрунту						Ємкість поглинання, мг екв/100г ґрунту
	рН	Гумусу , %	Карбонатів, %	Загального азоту	Рухомого фосфору	Обмінного калію
Дерново - підзолистий супіщаний	4.5	1.1	немає	12.5	9.6	11.1

Характерною особливістю дерново-підзолистих ґрунтів є перерозподіл за ґрунтовим профілем елементів живлення, зокрема фосфору. Найменша кількість його знаходиться у верхніх шарах. Це потрібно враховувати при розробці систем удобрення сільськогосподарських культур і обробітку ґрунтів.

За хімічним складом ці ґрунти майже повністю складаються з кремнієвої кислоти Н2SiO3 і бідні на поживні речовини. Мінералогічний і гранулометричний склад материнських порід визначає наявність і форми мікроелементів у них. Їх вміст, як і всіх хімічних елементів, у материнських породах різний. На цих ґрунтах вирощують усі районовані культури Полісся (озиму пшеницю, льон, бобові, картоплю тощо). Тут добре ростуть багаторічні насадження, крім місць, де на глибині менше ніж 0,5 м від поверхні розміщуються піщані відклади.

Для вирощування озимої пшениці дані ґрунти не є найкращими, оскільки вони мають зависоку щільність ґрунту, низький рівень рН та недостатні запаси гумусу. Проте вирощування та отримання сталих врожаїв на цих ґрунтах можливе за внесення високих доз органічних добрив, які не лише забезпечать культуру елементами живлення а й покращують фізичний стан ґрунту.

Табл.2 Кількість опадів

рік	Кількість опадів , мм
	За місяцями												За рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2010	34	33	32	47	60	80	90	75	52	44	43	35	625
2011	33	32	30	45	59	78	89	76	54	42	43	34	615
2012	32	33	32	46	57	79	91	76	55	43	44	35	623

рік - 625 мм

рік - 615 мм

рік - 623 мм

Середня багаторічна - 621 мм

Господарство кооп "Мрія" знаходиться в Хмельницькій області , Новоушицького району. Дані таблиці свідчать про те що найбільша кількість опадів у 2010 році випадає в червні та липні місяцях (76 мм), а найменше вологи в січні та лютому. У 2011 році найбільше опадів випадає також у червні та липні, а найменше так як і в попередньому році. В 2012 році така ж ситуація. Також дані таблиці показують що на 2012 рік припадає найбільше вологи.

Табл. 3 Температура повітря

Дані Новоушицької метеостанції

Рік	Температура
	За місяцями												За рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2010	-6	-5	-1	8	13	18	19	18	13	8	2	-4	75
2011	-7	-6	0	9	14	19	20	17	12	7	1	-3	92
2012	-5	-6	-1	7	14	17	18	17	12	6	-1	-4	74

Дані таблиці свідчать про те що сума ефективних та активних температур є оптимальною для проростання озимого ячменю. Температура більше 10 С тримається приблизно 150-155 днів, всі інші дні з температурою "-".

З даних таблиці видно що найвища температура відмічається в липні, а найнижча в січні.

3. Господарсько-економічна характеристика господарства

КООП "Мрія" розташований за 35 км від районного центру Нова Ушиця та за 120 км від обласного центра м. Хмельницького. до найближчої залізничної станції 45 км м. Дунаївці.

Склад виробничих підрозділів:

Господарство складається з 5 виробничих підрозділів. Два з яких знаходиться на відстані 4 км від центральної садиби, два на відстані 6 км, а останній на відстані 8 км.

Кооператив розміщене у зоні лісостепу. Підприємство зручно розташоване тому що знаходиться на території із сприятливими грунтово - кліматичними умовами.

Середньорічна кількість опадів в зоні розташування господарства становить 151 мм. Із цієї суми біля 70% випадає у тплий період.

Середньорічна температура повітря становить 6-7⁰С. Тривалість снігового покриву 85-90 днів , при середній висоті 15-20 см. Переважні типи грунтів у господарстві: дерново-підзолисті, супіщані.

В цілому дані кліматичні умови є сприятливими для вирощування зернових культур, які є профілюючими в даному господарстві.

Табл. 4 Структура посівних площ в КООП "Мрія" Новоушицького району на 2012 рік

№ п/п	Культури в сівозміні	Площа, га	% до загальної площі
1.	Зернові - всього	644	70.9
	В т. ч озимі	454
	З них : пшениця	224
	Озимий ячмінь	230
2.	Ярові :	190
	Яра пшениця	150
	Овес	10
	Гречка	30
3.	Технічні культури всього :	5	0.5
	В т. ч : ярий ріпак	5
4.	Овочі відкритого грунту	15	1.6
	В т. ч : капуста	4
	Рання	1
	Пізня	3
	Помідори	4
	Кабачки	2
	Морква	0.5
	Буряки столові	0.5
5.	Кормові культури всього	244	26.9
	В т. ч кормові буряки	15
	Кукурудза на зелений корм , силос	58
	Однорічні трави	93
	Багаторічні трави	78
6.	Вся насіннєва площа	908	100
	Крім того підпокривні багаторічні трави	58

Розрахувавши структуру земельних угідь було виявлено, що в структурі земельних угідь саму високу питому вагу займають сільськогосподарські угіддя 91%. Це свідчить про те, що земельний фонд господарства використовується за цільовим призначенням.

Табл. 5 Наявність робочої сили

Категорії працівників	Середньорічна чисельність працівників	В тому числі постійних
Керівники	8	8
Спеціалісти	35	35
Робітники	464	464

З представленої чисельності працівників можна сказати , що найбільшу частку займають працівники виробничої сфери 91% від загальної кількості, 7% - спеціалісти, 2% - керівники. Тож на мою думку підприємству не вистачає кваліфікованих спеціалістів і відповідних працівників, тому деякі процеси в підприємстві мало контролюються.

4. Організація насінництва окремих культур в Україні

Насінництво - це важлива ланка в організаційній структурі виробництва насінництво реалізує досягнення селекції розмноженням високоврожайного насіння нових сортів і впровадженням їх у виробництво. Ця спеціальна галузь сільськогосподарського виробництва забезпечує:

Ø  Розмноження високоякісного сортового насіння

Ø  Збереження в процесі розмноження всіх морфологічних ознак, генетичної і сортової чистоти, властивих кожному сорту

Ø  Формування високих врожайних і посівних властивостей насіння спеціальними способами вирощування, збирання й післязбирального оброблення насіння

Вченими підраховано, а практично доведено, що врожаї та валові збори сільськогосподарських культур підвищуються на 20-25% за рахунок висівання високоякісного насіння нових реєстрованих і перспективних сортів. Насіння, по праву, є одним із найважливіших незамінних засобів сільськогосподарського виробництва. Через насіння з покоління в покоління передаються генетичні властивості сортів.

Насінництво ґрунтується на генетиці, проте врожайні властивості насіння залежить не тільки від генетичної основи, а й від умов формування, тобто умов розвитку материнської рослини, а на посівні властивості насіння впливають хвороби та інші чинники. Тому при організації насінництва слід ураховувати комплекс чинників і використовувати досягнення суміжних наук - фізіології та біохімії рослин, фітопатології тощо.

В Україні насінництво польових культур зародилось у другій половині ХІХ ст. Спочатку воно обмежувалось цукровими буряками і майже повністю було в руках німецьких фірм - орендів. У 20 - х роках минулого століття насінницьку роботу із зерновими культурами в Україні було організовано на основі бурякорадгоспів системи Цукротресту. Сортове насіння вирощене селекційними станціями, надходило на розмноження в насінницькі господарства, "насіннєві розсадники", їх продукція мала назву "оригінальне насіння". Це насіння розмножували насінницькі господарства, кожне з яких обслуговувало групу радгоспів.

З 1923 року в Україні розпочала роботу мережа сортовипробування. Це дало змогу виявляти, а потім районувати найпридатніші до вирощування селекційні і місцеві сорти.

Починаючи з 1937 року в Україні діяла нова система насінництва, прийнята постановою уряду, яка затверджувала єдину науково обґрунтовану систему насінництва. Відповідно до прийнятої системи насінництва районування сорту розпочиналось у селекційно-дослідній установі, яка обслуговувала декілька областей. Основою первинних ланок насінництва стало створення насіння еліти, головним принципом якого був безперервний поліпшу вальний добір кращих рослин сорту.

Із селекційної установи насіння еліти через систему "Заготзерно" надходило на насіннєві ділянки районних насінницьких господарств, де вирощували насіння І репродукції, щоб забезпечити власні посіви певного сорту на наступний рік на всій площі.

Вирощене в райнасінгоспі насіння ІІ репродукції через заготівельні організації надходило на насіннєві ділянки колгоспів і радгоспів, а потім його висівали на товарних площах до VІІ репродукції.

За цією системою господарства - товаровиробники поновлювали насіння по кожній культурі один раз на 4 роки насінням вищих репродукцій.

У 1960 році в Україні було затверджено нову систему насінництва. відповідно до цієї системи елітне насіння або І репродукції науково - дослідних установ та учгоспів вузів та технікумів надходило безпосередньо до колгоспів та радгоспів для висівання в насінницьких бригадах і відділках. Тут еліту висівали на ділянках розмноження і одержували І репродукцію, а на 2 - й рік на насіннєвих ділянках - ІІ репродукцію, після чого використовували для висівання на товарних площах ІІІ репродукцію.

За умов інтенсифікації сільськогосподарського виробництва зернове господарство перейшло на промислову основу, за винятком його насінництва. Виникло протиріччя : тоді, коли виробництво товарного зерна має промисловий характер, виробництво насіння для потреб товарного господарства характеризується розпорошеністю і великими затратами ручної праці. подолати це протиріччя і відставання насінництва можна було приведенням його у відповідність з промисловим виробництвом зерна. Назріла потреба переведення виробництва насіння на промислову основу.

Для вивчення можливості спеціалізації насінництва за пропозицією Міністерства сільського господарства України і Миронівської дослідної станції Кагарлицький район Київської області та Лубенський район Полтавської області перейшли на нову форму виробництва і підготовки насіння. Після вивчення досвіду ведення насінництва в цих районах було вирішено з 1969 року перевести на таку систему ще 25 районів України.

Мал. 1. Схема повної форми організації насінництва зернових і олійних культур

Науково-дослідні установи щороку вирощували насіння еліти або І репродукції і продавали його безпосередньо насінгоспам І групи в потрібних розмірах. Спеціально відібрані в районі 1-2 кращих господарства вирощували насіння І або ІІ репродукції для повного забезпечення потреби в насінні насінницьких господарств ІІ групи.

Досвід роботи за такою формою виробництва і підготовки насіння показав, що, як правило, успішно вели насінництво на промисловій основі в тих районах, де на хлібоприймальних підприємствах були склади оброблення і зберігання насіння, потокові лінії та інші засоби й умови.

Шлях подальшого розвитку й удосконалення насінництва був визначений постановою уряду в 1976 році - це послідовна спеціалізація й концентрація, переведення його на промислову технологію з урахуванням міжгосподарської кооперації.

Промислове насінництво - новий етап розвитку цієї галузі. Це виробництво насіння в спеціалізованих насінницьких господарствах індустріальним методом з використанням механізованих та автоматизованих сушильно-насіннєочисних комплексів і насіннєвих заходів.

5. Стан та обсяг насінницької роботи в господарстві

.1 Стан насінництва в господарстві

КООП "Мрія" займається насінництвом таких культур : озима пшениця, озимий ячмінь та ярий ячмінь.

В господарстві запроваджена насінницька сівозміна. В даній сівозміні враховані всі біологічні особливості культур.

Грунт у сівозміні обробляють комбінованими агрегатами, що забезпечує зниження собівартості насіння, та підвищує продуктивність праці.

В господарстві застосовують комбіновану систему застосування мінеральних добрив. Мінеральні добрива вносять виходячи із розрахунків. Застосовують підживлення озимих зернових, за рахунок яких покращується якість і посівні властивості насіння.

Дане господарство в повній мірі забезпечене технікою, для посіву, догляду та збирання. Це дає можливість своєчасно провести підготовку насіння до сівби. Щорічно проводять державний контроль за посівними якостями державною насіннєвою інспекцією. Насіння господарство вирощує для своїх потреб, а також реалізує в інші господарства. Оригінальне насіння господарство закуповує в науково-дослідних установах. В цілому господарство має достатню насіннєву базу, що дає можливість отримувати високі сталі прибутки.

Система насінництва зернових культур

Сортові, насіннєві якості та врожайні властивості насіння значною мірою залежать від агротехніки вирощування культур на насіннєвих ділянках, від виконання насінницької технології.

Агротехнічні заходи - відбір попередника, внесення добрив, норми висіву і строки сівби, знищення бур`янів, хвороб і шкідників, догляд за рослинами з метою збереження вологи ґрунту - завжди сприяють вирощуванню добре розвинених, здорових материнських рослин, на яких формується насіння.

Важливими елементами насінницької технології є видові й сортові прополювання та подальша апробація сортових посівів.

Якість насіння, ступінь його травмованості залежать також від способів і строків збирання врожаю, від своєчасного очищення й сортування.

.2 Підбір сортів (гібридів)

У системі агротехнічних та організаційних заходів підвищення і забезпечення стабільності врожаїв сільськогосподарських культур провідне місце належить сортовому насінню, через це реалізуються потенційні можливості сорту і навпаки найбільш продуктивний сорт дає низький врожай при сівбі низько якісним насінням.

Сорт і гібрид є одним із основних засобів сільськогосподарського виробництва, від їх значною мірою залежить реалізація біопотенціалу ґрунту, ефективність меліоративних і агротехнічних заходів, особливо за несприятливих умов. Щоб визначитися з конкретним сортом в яких умовах сорт найбільш продуктивний, проводять Державні сортовипробування, за даними якого сорти щорічно районуються. На 2010 рік районована велика кількість сортів, які мають високу сталу урожайність та якість. Для вирощування в Лісостепу районовані такі сорти:

Манас

Виведений від схрещування Паралелум 402 хBorwina. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 1995 року для всіх зон, з 1994 року - у Киргизстані. Кормовий.

Господарсько цінні ознаки:

·  Типово озимий. За сприятливих умов загартування рослин здатний формувати морозостійкість на рівні кращих світових стандартів.

·        Інтенсивно відростає весною при ушкоджені в зимовий період.

·        Урожайність за сприятливих умов 85-95 ц\га, максимальний врожай 103.2 ц\га одержано в Придністровському НДІ.

·        Стійкий до вилягання, посухостійкий.

·        Скоростиглий, дозріває на 6-7 днів раніше Росави.

·        Стійкість до сажкових хвороб на рівні стандарту Росава, борошнистою росою і карликовою іржею уражується м е6нше.

Протруєння насіння забезпечує повний захист рослин від хвороб і підвищення врожаїв. Кращий препарат Віта вакс 200ФФ.

Апробаційні ознаки:

Різновидність pallidum. Колос шестирядний, середньої довжини, середньої щільності, неламкий, прямокутної форми з переходом у верхній частині ромбічну, солом`яно-жовтий. Ості довгі, зазубрені, розлогі, тонкі, еластичні, жовті. Колоскова луска середньої грубості, нервація досить виявлена, нерви зазубрені, перехід в ость поступовий. Основна щетинка зерна повстяна. Кущ напіврозлогий. Лист неопушений, темно-зелений.

Росава

Виведений від схрещування Одеський 86 х Оксамит. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 1998 року для всіх зон. Кормовий. Головний національний стандарт серед озимих сортів.

Господарсько цінні ознаки:

·  Найвищі адаптивні властивості до несприятливих умов вирощування.

·        Можливість висіву в лютневі вікна.

·        Добре кущиться при пізніх сходах восени і ранньою весною.

·        Стійкість до хвороб середня.

·        Добрі зимо- і морозостійкість.

·        Посухостійкий. Середньостиглий.

·        Недосконалість сорту - недостатня стійкість до вилягання й сажкових хвороб. Протруєння насіння забезпечує повний захист рослин від хвороб і підвищення врожаїв. Кращий препарат Віта вакс 200ФФ.

Апробаційні ознаки:

Різновидність pallidum. Колос шестирядний, середньої довжини, середньої щільності, неламкий, прямокутної форми з переходом у верхній частині ромбічну, солом`яно-жовтий. Ості довгі, зазубрені, розлогі, тонкі, еластичні, жовті. Колоскова луска довга, вузька, без опушення. Квіткова луска середньої грубості, нервація досить виявлена, нерви зазубрені, перехід в ость поступовий. Основна щетинка зерна повстяна. Кущ напіврозлогий. Лист неопушений, темно-зелений, широкий, з слабким восковим нальотом під час кущіння. Висота рослин 90-110 см. Зерно середнього розміру, жовте, видовженої форми. Маса 1000 насінин 40-46 г.

Табл. 6 Набір сортів культур для господарства

Культура	Сорт, гібрид	Вирощуються чи провести сортозаміну
1. Ячмінь ярий + багат. трави	Гетьман	Вирощуються
2. багаторічні трави	Носівська 4	Вирощуються
3. озима пшениця	Подолянка	Вирощуються
4. цукрові буряки	Уладівський	Вирощується
5. горох	Мадонна	Вирощується
6. озима пшениця	Подолянка	Вирощується
7.овес	Скакун	Вирощується
8. однорічні трави	Оріана	Вирощується
9. озимий ячмінь	Росава	Вирощується
10. соняшник	Одеський 149	Вирощується
Інші культури

.3 Планові і фактичні строки сортозміни та сортооновлення

Насінництво вирішує два взаємопов`язані завдання. Перше з них - розмноження високоякісного сортового насіння нових, введених у виробництво сортів до розмірів, що забезпечують потребу господарств у ньому. Проте в процесі масового розмноження і тривалого якість сортів погіршується. Тому друге завдання насінництва - збереження сортових і врожайних якостей насіння всіх рекомендованих до вирощування сортів. відповідно до цих завдань у насінницькій роботі здійснюються два основних процеси - сортозміна та сортооновлення.

Сортозміна - це повна заміна на виробничих посівах одного старого сорту на інший новий сорт.

Як правило, нові сорти істотно перевищують старі за врожайністю та іншими селекційно цінними ознаками. Тому сортозміну необхідно проводити швидко, протягом одного, максимум двох років. Оперативна заміна сорту дозволяє швидше і повніше використати біологічні, господарські переваги нового сорту й одночасно позбавитись тиску хвороб і шкідників, які супроводжували старий сорт.

Сортозміна здійснюється в рік рекомендації нового сорту. Насінницька робота зі старим сортом припиняється заздалегідь, за 1-2 роки до сортозміни.

Сортооновлення - це заміна сортового насіння низьких репродукцій, в якого погіршилися сортові та біологічні якості, на насіння того самого сорту, але вищих репродукцій. Сортооновлення проводиться елітою або першою репродукцією в строки, прийняті науково-дослідною установою в зоні її діяльності.

Використання високоякісного сортового насіння у виробництві впродовж багатьох років погіршує його сортові і насіннєві якості в результаті механічного та біологічного засмічення, ураження хворобами, шкідниками, порушення насінницької агротехніки та умов зберігання.

Табл. 7 План проведення сортооновлення в господарстві

Культура, сорт	Строки сортооновлення	Насінницькі посіви		Рік сортооновлення
		2012 р	Допустимі репродукції
Ячмінь + б/т Гетьман	Раз у 3 роки	Еліта	І - ІІІ	2011
Б. трави Носівська 4	Раз у 3 роки	РН - 1	І - ІІІ	2010
Оз. пшениця Подолянка	Раз у 3 роки	Еліта	І - ІV	2012
Ц. буряки Уладівський ЧС	Раз у 3 роки	РН - 1	І - ІІІ	2010
Горох Мадонна	Раз у 3 роки	РН - 1	І - ІІІ	2010
Оз. пшениця Подолянка	Раз у 3 роки	РН - 1	І - ІІІ	2009
Овес Скакун	Раз у 3 роки	РН - 1	І - ІІІ	2010
Одн. Трави Оріана	Раз у 3 роки	РН - 1	І - ІІІ	2010
Озимий ячмінь Росава	Раз у 3 роки	РН - 1	І - ІІІ	2010
Соняшник Одеський 149	Щорічно	F - 1	__	2008

.4 Розрахунки потреби насіння, насінницьких площ і обсягів насінницької роботи

Табл. 8 розрахунки насінницьких площ і потреби в насінні для господарства

Культура, сорт	Загальні посіви					Насінницькі посіви
	Площа, га	Норма висіву, ц/га	Потреба в насінні,ц			Урожай насіння, ц/га		Площа посіву, га	Потреба в насінні, ц
			На площу	15 % страх. фонду	всього	всього	кондинційного		На площу	25-30 % страх. фонду	всього
Манас	100	230	23000	3450	26450	55	44	6.01	1105.8	276.5	13.8
Росава	130	230	29900	4485	34385	60	48	7.2	1361.6	340.4	17.02

Манас:

Для визначення потреби насіння на площу необхідно площу помножити на норму висіву і додати 15% страхового фонду.

Сорт - Манас, норма висіву 230 кг/га.

1.      100 га х 230 кг/га = 23000 кг

2.      страховий фонд: 23000 х 15/100 = 3450 кг

.        потреба всього у насінні: 23000 + 3450 = 26450 кг , 264.5 ц

вихід кондинційного насіння для озимого ячменю 80%, тобто: 55 х 80/ 100 = 44 ц/га

. площа посіву: потребу насіння всього поділити на вихід кондинційного насіння: 264.5 / 44 = 6.01 га

. для визначення норми висіву, необхідно на насінницьких посівах норму зменшити на 20%: 230 х 20/100 = 46 кг

- 46 = 184 кг - норма висіву на насінницьких посівах

. норма висіву на площі 6.01 га: 6.01 х 184 = 1105.8 кг

. страховий фонд 25%: 1105.8 х 0.25 = 276.5 кг

. потреба в насінні всього: 1105.8 + 276.5 = 1382.3 кг, 13.8 ц

Росава

Для визначення потреби насіння на площу необхідно площу помножити на норму висіву і додати 15% страхового фонду.

Сорт - Росава, норма висіву 230 кг/га.

1.      130 х 230 = 29900 кг

2.      29900 х 15/100 = 4485 кг

.        потреба всього у насінні: 29900 + 4485 = 34385 кг, 343.8 ц

Вихід кондиційного насіння для озимого ячменю 80%, тобто: 60 х 80 /100 = 48 ц/га

. Площа посіву: потребу насіння всього поділити на вихід коденційного насіння: 343.8/48 = 7.2 га

. для визначення норми висіву, необхідно на насінницьких посівах норму зменшити на 20%: 230 х 20/100 = 46 кг

- 46 = 184кг - норма висіву на насінницьких посівах

. норма висіву на площі 7.2 га: 7.2 х 184 = 1361.6 кг

. страховий фонд 25%: 1361.6 х 0.25 = 340.4 кг

. потреба в насінні всього: 1361.6 + 340.4 = 1702 кг, 17.02 ц

6. Технологія вирощування високоякісного насіння

.1 Насінницька сівозміна та система добрив у ній

Сівозміна - науково - обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів у часі й на території або в часі.

Освоєння рекомендованих сівозмін дозволить розмістити основні сільськогосподарські культури по кращих попередниках для отримання високих врожаїв.

Господарство має таку сівозміну:

. Ячмінь + б/т - 120 га

. Багаторічні трави - 120 га

. Озима пшениця - 150 га

. Цукрові буряки - 140 га

. Горох - 145 га

. Озима пшениця - 120 га

. Овес - 100 га

. Однорічні трави - 135 га

. Озимий ячмінь - 230 га

. Соняшник - 115 га

В цілому сівозміна відповідає всім вимогам. Система удобрення озимого ячменю повинна включати усі три ланки внесення мінеральних добрив в дозах прийнятих для відповідних грунтово - кліматичних умов.

На підвищеному калійному, азотному фоні формується насіння невисокої якості.

Табл. 9 Система внесення добрив у насінницькій сівозміні при вирощуванні насіння

Внесення органічних (т/га) та мінеральних добрив/діючої речовини кг/га/під час:
Зяблевого обробітку ґрунту	Допосівного обробітку ґрунту	сівби	Догляду за посівами
Гній	-	-	-
N	-	-	90
P	35	50	-
K	40	-	-

6.2 Система обробітку ґрунту

Головне завдання обробітку ґрунту - накопичення і збереження вологи в посівному і орному шарах. Після збирання попередника проводять лущення на глибину 6-8 см, а через 10-12 днів - оранку з боронуванням або поле обробляють плоскорізами. Після просапних культур застосовують поверхневий обробіток ґрунту, а якщо поле забур`янене або грунт ущільнений - оранку з боронуванням відразу після збирання попередника. Перед сівбою поле культивують на глибину загортання насіння.

Навесні важливо своєчасно закрити вологу, для чого боронують, а потім роблять першу культивацію на глибину 12-14 см, наступні культивації здійснюють у міру появи бур`янів шарово, кожну на 2-3 см менше, ніж попередню. Бажано обробітку пару робити в першу половину літа, коли грунт не пересихає. У другу половину літа, коли настає посуха, щоб зберегти накопичену вологу, доцільніше внести гербіцид, а другу культивацію змінити на боронування.

При розміщенні насіннєвих ділянок озимих культур після кукурудзи на зелений корм і силос, гороху в умовах лісостепу більш ефективним є поверхневий обробіток ґрунту на глибину 8-10 см дисковими або плоско різними знаряддями.

Табл.10 Система обробітку грунту під озимий ячмінь

Прийом обробітку	Машини для обробітку	Строки виконання	Вимоги до якості
Основний
Лущення стерні	ЛДГ - 15	Після збирання попередника	8-10 см
Оранка	ПТК - 9-35	За 20 днів до посіву	18-20 см
Передпосівний
Культивація з боронуванням	КПС - 4 БЗСС - 1	Перед сівбою	4-5 см
Післяпосівний
Коткування	ЗКВГ	після сівби в той самий день	-

.3 Підготовка насіння до сівби

Підготовку насіння до сівби починають вже з вирощування його на насінних ділянках. Для цього озимий ячмінь розміщують після кращих попередників, застосовують своєчасний та якісний обробіток ґрунту, оптимальні строки сівби і норми висіву, систему захисту посівів від хвороб, шкідників і бур'янів. На посівах вносять повну дозу фосфорно-калійних добрив, запобігаючи надмірному азотному живленню. Збирають урожай при оптимальні вологості насіння, ретельно регулюючи комбайни для зменшення його травмування. Обмолочене комбайном насіння відразу очищають, підсушують до стандартної вологості, сортують а в разі потреби калібрують і закладають на зберігання. Але і таке насіння може мати недоліки, зумовлені біологічними властивостями, несприятливими умовами вирощування, дозрівання, зберігання, очищення, їх можна усунути за допомогою спеціальних прийомів.

Високоякісне насіння формується шляхом відповідних заходів під час післязбиральної обробки насіння:

·   Очищення насіння від мертвих і живих домішок і доведення за чистотою до вимог державного стандарту.

·   Сортування насіння - це виділення із загальної маси насіння повноцінних його частин певної величини, пружності.

Захід підготовки насіння до сівби, який передбачає розподіл насіння на окремі частини, фракції за розмірами з невеликим інтервалом величини не більше 1мм - калібрування насіння. Калібрування можна проводити не тільки за розміром а і за масою. Одним із заходів є повітряно-теплова обробка насіння - це обігрівання насіння в теплому повітрі при температурі 30-40°С. Він застосовується для насіння, яке зберігається протягом зими в оброблених приміщеннях. Він підвищує енергію проростання, польову схожість насіння, прискорює післязбиральне дозрівання насіння, вивести насіння із стану спокою. Обігрівання проводять на майданчиках на сонці.

Дражування насіння - це придатні насінню форми, гранули, драже шляхом паромування на нього мінеральних та органічних речовин, які виконують різну роль.

Сегментування насіння - в деяких культур насіння зростається і утворює супліддя, то таке насіння сегментують - це розрізання суплідь на окремі частини, схожість такого насіння знижується на 10-20%.

Протруювання насіння - це обробка його хімічними препаратами для знищення збудників хвороб, бактерій, грибних вірусів та проти шкідників, відбувається воно різними способами, але найбільш поширений метод - протруєння та інкрустація насіння - це протруєння насіння з фіксуванням протруювачів на насінні за допомогою полімерних плівкоутворювачів.

Знезараження насіння - це звільнення насіння і посадкового матеріалу від грибних захворювань високими температурами, які летальні для інфекцій і не пошкоджують зародок. Часто використовують термічне знезараження. Воно проводиться однофазними та двофазними способами. При двофазному способі насіння замочують у воді при температурі 32°С протягом 4 годин, а потім ще замочують насіння на 7-8 хвилин у воду температурою 52-53°С. При цьому знищуються спори грибкових бактерій. Після цього насіння охолоджують у холодні воді і просушують.

Однофазне знезараження проводять прогріванням насіння протягом З годин при температурі 45°С, а при температурі 47°С протягом 2 годин, і потім просушують.

Намочування насіння - прийом ефективний при вирощуванні культур, насіння яких має довгий період проростання, вимагає велику кількість води для набубнявіння. Для цього використовують інгібітори, які притуплюють проростання насіння.

Пророщування насіння здійснюється для активації ферментативних процесів і скорочення періоду "сівба-сходи". Для цього намочене насіння витримують, розстеляючи таким шаром і покривають важкою мішковиною при температурі 20-25°С, коли закільчиться 1-5% насіння і з'явиться корінчик пророщуване насіння розсипають тонким шаром і просушують. Висушування проводять в затіненому місці. Пророщене насіння висівають у вологий грунт.

Для сортування і очищення насіння використовують зерноочисні машини ЗВС-20А, МВО-20, ОВС-25, МС-4,5 та ш.; трієрні блоки БТ-20 та ін., зерноочисні агрегати ЗАВ-25, ЗАВ-40, ЗАВ-50; зерносушильні комплекси КЗС-25Б, КЗС-25 чи КЗС-50.

Протруюють насіння, доведене до стандартної вологості (14-15,5%), за 2-3 тижні або за 2-4 дні до сівби з використанням машин і комплексів ПС-30, ПС-10А, КПС-10, КПС-40.

Проти збудників найбільш поширених хвороб (кореневих гнилей, твердої сажки, борошнистої роси, бурої листкової іржі) застосовують такі хімічні препарати, як 15%-й байтан-універсал (2 кг/т), 75%-й вітавакс (2,5-3 кг/т), 50%-й фундазол (2-3 кг/т), гранозан (1,5 кг/т) та ін. Для одночасного захисту рослин від хвороб і ґрунтових шкідників насіння обробляють комплексним препаратом - гамагексаном (2 кг/т). Для поліпшення якості протруєння препарати краще застосовувати у вигляді суспензій, зволожуючи їх водою з розрахунку 10л на 1 т насіння.

Максимальний контакт насіння з пестицидами досягається при додаванні суспензій Nа КМЦ (натрієва сіль карбоксилметилцелюло-за) з розрахунку ОД - 0,2 кг/т або ПВС (полівініловий спирт) 0,5 кг/т. Цей спосіб підготовки насіння дістав назву інкрустації.

6.4 Способи, строки та норми висіву

Оптимальні строки сівби для оптимального якісного насіння співпадають зі строками сівби, які забезпечують вирощування максимального врожаю.

Строки сівби озимих культур змінюються щорічно і залежать від перепадів осінньої температури та опадів.

Рослини на запізнілих посівах, як правило, не встигають розкущитися восени, пошкоджуються морозами, а весною поступово гинуть, особливо під дією посухи.

Насіннєві площі треба засівати в кращі агротехнічні строки, встановлені для товарних площ даної культури, сорту, на своєчасно підготовлену, вирівняну площу добре відрегульованими сівалками, які забезпечують рівномірне розміщення насіння на задану глибину.

Норми висіву насіння - важлива умова одержання біологічного повноцінного з високими врожайними якостями насіння.

У лісостеповому регіоні за оптимальних строків сівби озимого ячменю рекомендованих сортів 3,5-4,5 млн./га схожих зерен. Кращими способами сівби є звичайний, рядковий, вузькорядний і перехреснозапильний.

Розріджені посіви в насінництві не рекомендуються. Вони супроводжуються сильним кущінням, розвитком стебел другого порядку, в яких формується насіння дрібне, недостатньо виповнене й різноякісне.

Широкорядний спосіб і висів із зниженою нормою доцільні тільки для прискореного розмноження дефіцитних і перспективних сортів.

Сильно загущені посіви також дають низькоякісне насіння за фізичними та урожайними показниками. На загущених посівах зернових рослини недостатньо освітлені, пошкоджуються хворобами й часто полягають. врожай насіння з полеглого поля на 14-16% нижчий, ніж із полеглого.

Норму висіву слід регулювати так, щоб одержати насіння вирівняне та з високими врожайними якостями. За достатнього зволоження посівного горизонту глибина загортання насіння озимого ячменю 4-5 см.

Оптимальна норма висіву насіння.

При встановленні норм висіву потрібно враховувати кущистість і високорослість сорту. Як правило, висококущисті й високорослі сорти, які формують густий стеблостій, схильний до вилягання, висіваються рідше, ніж менш кущисті й високорослі сорти, стійкі проти вилягання. Норми висіву залежать від строків сівби. При запізненні із сівбою їх підвищують, щоб зменшити загрозу можливого зрідження посіву внаслідок загибелі недостатньо розвинених рослин з настанням ранніх осінніх заморозків. Норми висіву підвищують при сівбі озимого ячменю після стерньових попередників, на площах, недостатньо очищених від бур'янів, та при вузькорядному перехресному способі сівби. Визначаючи норму висіву, обов'язково враховують якість насіння - його схожість, чистоту, ваговитість.

Науково-дослідними установами України розроблені середні норми висіву пшениці для кожної ґрунтово-кліматичної зони України, які за сприятливих умов забезпечують рекомендовану для них густоту посіву.

Сівба

Важливою умовою підвищення врожайності озимого ячменю є використання для сівби високоякісного насіння кращих районованих сортів, пристосованих до місцевих умов вирощування. Призначене для сівби насіння має бути високожиттєздатним за схожістю, енергією проростання, силою росту, вирівняністю, типовою для сорту ваговитістю тощо. Важливим показником посівної якості насіння є також його висока чистота від насіння бур'янів, особливо карантинних, та інших домішок. Сівба таким насінням забезпечує високу і дружну схожість, інтенсивніше формування кореневої системи, вузла кущення і вегетативних пагонів з підвищеною стійкістю проти несприятливих умов зимівлі.

.5 Система заходів щодо боротьби з хворобами, шкідниками та бур`янами

Дотримання рекомендованих технологій вирощування зернових культур та інтегрованого захисту від шкідливих організмів дає можливість запобігти втратам врожаю і зниженням його якості. Інтегрований захист поєднує в собі організаційно-господарські, агротехнічні, хімічні, біологічні та інші заходи. Організаційно-господарські та агротехнічні заходи дозволяють попередити поширення шкідників, бур`янів та розвиток хвороб або стримують їх розвиток на економічно невідчутному рівні.

В країні практично всі посіви польових культур забур`янені на 90-98% в середньому і сильному ступенях що призводить до зниження продуктивності культур як мінімум на 20%.

Застосування гербіцидів доцільне за наявності бур`Янів 3-36 екз./м<sup>2</sup> залежно від переважаючого їх виду. Для бур`Янів, які здатні утворювати значну надземну біомасу, порогів показник менший.

Озимий ячмінь найчастіше забур`янюється двосім`ядольними бур`янами - свиріпою звичайною, триреберником не пахучим, волошкою синьою, талабаном польовим.

Боротьбу з бур`янами необхідно починати в літньо-осінній період, відразу після збирання попередника. Залежно від видового складу агрофітоценозу проводять 2-3 разове лущення для знищення коренепаросткових бур`Янів лемішними лущильниками та плоско різними знаряддями. кореневищні знищують післязбиральним лущенням дисковими боронами на глибину 12-15 см у двох напрямках та оранкою на глибину орного шару за появи білих проростків.

За умов сильного забур`янення попередника багаторічними бур`янами краще застосовувати хімічне прополювання. Для цього використовують гербіцид суцільної дії - Ураган Форте, 500 SL в.р.к (2,0-4,0 л/га).

З метою обмеження чисельності та шкідливості шкідливих організмів необхідно застосовувати сівозміни з насиченням колосовими культурами не більше 40-50% і часткою колосових у структурі попередників озимих не більше 10-15%.

З метою захисту посівів потрібно протруїти насіння озимого ячменю Девідентом Стар 036 FS, т.к.с з нормою - 1,5-2,0 л/т.

За необхідності проводять обприскування посівів одним із рекомендованих інсектицидів: Базудин 600 EW, в.е (1,5-1,8 л/га), Енжіо 247 SC, мк.с. (0,18 л/га).

Табл11. Заходи догляду за посівами озимого ячменю.

Заходи догляду за посівами	Фази розвитку рослин	Строки проведення робіт	Агрегат	Вимоги до якості
коткування	до початку сходів	відразу після посіву	3ККШ-6	-
руйнування ґрунтової кірки	до початку сходів	відразу після посіву, при потребі	МВН-2,8	-
боротьба з хворобами (борошниста роса, іржа)	період вегетації	при з’явленні на рослинах ознак хвороб	ОПШ-15-01	рекс (0,5-1л/га)
боротьба із шкідниками (жужелиця, шведська муха, клоп-черепашка)	період вегетації	одночасно із обприскуванням проти хвороб	ОПШ-15-01	Базудан (2,5 кг/га), шерпа(0,2л/га)
боротьба з бур'янами	період вегетації	По мірі з’явлення	ОВТ-2	аміачна сіль 2,4Д, Ділен (1,7-2 кг/га),рейсер(1-2л/га)

6.6 Сортофітопрочистка

Багаторічний досвід насінництва всіх культурних рослин показує , що сорти , які ретельно відпрацьовані селекціонерами, зберігають у відмінному стані ознаки та властивості протягом десятиліть. Але не зважаючи на це багато сортів дуже швидко залишають поля через те, що їх насінництво не було налагоджено відповідно до їх біологічних особливостей та вимог методики виробництва елітного насіння.

Основні фактори, які впливають на мінливість ознак і властивостей сортів такі: механічне засмічення, перезапилення іншими сортами, поява мутацій, ураження хворобами, модифікації.

Головною вимогою до агротехнічних заходів доглядів за посівами є проведення їх в оптимальні строки і виконання на високому агротехнічному рівні.

Для забезпечення високої сортової чистоти на насіннєвих посівах обов’язковим є проведення видового і сортового прополювання. Відразу після колосіння (викидання волоті) призводить видове прополювання, у фазі воскової стиглості сортове, під час якого інші різновидності та сорти виділяють з поля.

.7 Апробація та реєстрація сортових посівів

Сортовий контроль є науково обґрунтованою системою заходів, спрямованих на збереження типових для районованих сортів сільськогосподарських культур морфологічних, біологічних і господарсько цінних ознак.

Основна мета апробації і польових обстежень - визначити придатність сортових і гібридних посівів, для використання врожаю з них на насіннєві цілі. Для цього оцінюють сортові якості посівів і насаджень с/г культур та якість робіт на ділянках гібридизації.

Апробацію проводять на посівах при розвитку ознак, за якими можна встановити сорт. Визначення сортової чистоти посівів (апробація) проводиться без відбору апробаційних снопів (зразків).

Обмежувальна (контрольна) площа, на якій проводять апробацію, фаза розвитку рослин, число пунктів для огляду апробаційних рослин, кількість цих рослин і норми просторової ізоляції посівів залежить від культури.

Апробацію насіннєвих посівів озимої пшениці для визначення сортової чистоти проводять на початку фази воскової стиглості. В полі аналізують не менше 1500 стебел у 150 пунктах. Максимально допустима площа апробаційної ділянки озимої пшениці 450 га.

При аналізі рослин у кожному пункті виділяють такі групи стебел:

1)      основного сорту апробованої культури;

2)      інших видів, різновидностей і сортів апробованої культури (сортові домішки);

)        основної культури, уражені різними вилами сажки;

)        Інших культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється від насіння апробованої культури;

)        бур'янів, насіння яких важко відокремлюється від насіння апробованої культури;

)        злісних бур'янів;

)        карантинних бур'янів;

)        недорозвинуті стебла основної культури (відповідно до "Інструкції з апробації сортових посівів").

Де важко відокремлюваних культурних рослин належать: в озимій пшениці - жито, ячмінь;

Бур'яни з важко відокремлюваним насінням: в озимій пшениці - гречка вика, гречка татарська, пажитниця п'янка, кукіль звичайний.

Злісними бур'янами є осот польовий, молочай рожевий, пирій і ін.

Карантинні бур'яни - всі види амброзії, повитиця, гірчак повзучий, паслін колючий тощо.

Сортову чистоту (%) визначають за співвідношенням кількості плодоносних стебел основного сорту до загальної кількості розвинутих стебел апробованої культури.

Ураження посіву сажкою (%) визначається по кожному її виду окремо і обчислюється за співвідношенням рослин до всіх розвинутих стебел основної культури (включаючи й стебла, уражені сажкою).

Засміченість посіву важко відокремлюваними культурними рослинами й бур'янами (%) встановлюють за відношенням кількості стебел кожної з цих груп до загальної кількості продуктивних стебел основної культури, включаючи стебла визначеної групи, за відрахуванням стебел, уражених сажкою.

Результати обчислень у кожному пункті записують у журнал апробатора, потім підсумовують кожну групу стебел і визначають сортову чистоту та наявність домішок відповідно до діючої "Інструкції з апробації сортових посівів". Записують кількість і назви карантинних бур'янів.

Якщо загальне засмічення посіву важко відокремлюваними культурними рослинами перевищує 5%, а важковідокремлюваними бур'янами - 3%, такий посів бракують і він вважається непридатним для насіннєвих цілей.

Якщо посіви пшениці уражені летючою і твердою сажками відповідно більш як на 2 і 5%.

Підготовка до апробації і реєстрації.

Для апробації і реєстрації посівів необхідно мати документ. Який підтверджує, що сівба проведена насінням селекційного сорту чи гібриду, акт апробації відповідної форми, сортове посвідчення (форма №213), свідоцтво на насіння (форма №215), атестат на насіння (форма №216).

До початку апробації і реєстрації посівів апробатор зобов'язаний:

·      перевірити наявність у виробників насіння документів не висіяне сортове насіння і у разі відсутності документи "вжити заходів щодо їх відновлення;

·        встановити: що у виробників насіння за час зберігання чи пересіву насіння апробованого сорту (гібриду) не змішане з іншими сортами (гібридами); місце і площу посіву, а також попередник, по якому проведено сівбу;

При огляді посіву в натурі апробатор повинен окомірно визначити орієнтовну врожайність апробованої ділянки, визначити межі кожної ділянки, яку буде апробовано окремо, намітити лінії проходів, установити дотримання просторової ізоляції для перехреснозапильних культур, виділити ділянки, які при апробації мають бути виключені із числа приватних для насінництва за недотримання правил розмноження сортового насіння, дати вказівки про окреме збирання на цих ділянках і, якщо потрібно, виділити додаткові площі під насінин.

Реєстрацію сортових посівів проводять шляхом огляду їх на пні з оформлення" актів реєстрації за сортовими документами на висіяне насіння.

Комісія з апробації та апробатор несуть повну відповідальність за своєчасне проведення апробації і реєстрації сортових посівів господарстві, кваліфікованим аналіз рослин, зразків, оформлення апробаційних документів по реєстрації сортових посівів і вчасне вручення їх за призначенням.

Апробатор зобов'язаний на підставі підсумків апробації разом а агрономом господарства скласти перелік заходів по - збиранню врожаю, підготовці насіння до сівби, документації сортових посівів і насіння, інструктувати відповідних працівників господарства про додержання правил насінництва, щоб запобігти засміченню насіння на всіх етапах роботи після апробації, Про правильний облік і документацію насіння.

Для контролю за правильним проведенням апробації посівів і надання методичної допомоги апробаторам у кожному агропромисловому формуванні на групу господарств незалежно від їх відомчої підпорядкованості, призначається старший апробатор із найбільш досвідчених агрономів апробаторі в державних насіннєвих інспекцій, районних агропромислових формувань. Старший апробатор несе повну відповідальність за якість апробації посівів у закріплених за ним господарствах.

Старший апробатор здійснює перевірку роботи апробаторів. контролює строки і місце проведеним апробації, перевіряє правильність оформлення хлібоприймальних підприємствах. За підсумками апробації при необхідності вносять пропозиції ї прогнозування і сортооновлення.

Старших апробаторів затверджує обласне агропромислове формування. Агрономи, які призначені проводити апробацію посівів, повинні мати спеціальну підготовку і відповідне посвідчення.

Для старших апробаторів і агрономів контролері в обласне агропромислове формування щороку організовує інструктивні наради.

На основі висновків сортової оцінки посівів апробатор складає такі апробаційні документи:

·      на сортові посіви репродукційного насіння (РН) зернових, зернобобових, круп'яних культур, які визнані придатними для насіння. - акт апробації (форма №193);

·        на насіннєві посіви розсадників, супереліти, еліти і репродукції в дослідних господарствах наукових установ, сільськогосподарських вузів і технікумів - акт апробації (форма №197);

·        на всі посіви, визнані внаслідок апробації непридатними на насінницькі цілі,- акт вибракування (форма №200).

Акт вибракування може бути замінений:

Актом реєстрації - якщо на культури встановлені закупівельні ціни і грошові надбавки, виходячи з належності до певного сорту (сорти сильної і твердої пшениці, пивоварного ячменю, найбільш цінні по якості сорти зернових культур), і врожай їх може відповідати вимогам для товарного виробництва цих культур і сорті.

На посіви, що визнані в результаті апробації непридатними на насіннєві цілі через домішки культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється, бур'янів, одночасно з актом вибракування (форма №200) складається акт апробації (форма №193), який старший апробатор не підписує. Якщо в результаті відповідних робіт насіння буде доведене до норм насіннєвих стандартів, то акти вибракування не враховуються, а акти апробації додаються до актів вибракування і затверджуються старшим апробатором. До них додається також. посвідчення про кондиційність насіння.

Обласні та районні агропромислові формування забезпечують господарства бланками апробаційних актів. Їх Видає і нумерує, починаючи з першого номера по кожній формі, районна насіннєва інспекція. Апробатор одержує під розписку необхідну кількість бланків визначеної форми.

Для обліку виконаної роботи апробатор зобов'язаним вести журнал, у який записує всі апробовані площі, висновки апробації і дату видачі апробаційного документу.

Звіт про апробацію посівів сільськогосподарських культур складають за встановленою формою (№15-СГ).

Обласні агропромислові формування спільно з науково-дослідними установами розглядають результати апробації. вносять корективи до планів сортооновлення, сортозаміни і розробляють заходи щодо поліпшення насінництва.

Комірна апробація

Комірна апробація означає контроль сортових якостей деяких культур, який проводять у насіннєсховищах. Він доповнює польову апробацію й польове обстеження і полягає у перевірці насіння на сортову чистоту або типовість, ураженість хворобами і пошкодженість шкідниками.

Апробація проводиться згідно з діючою "Інструкцією з апробації сортових посівів". У більшості країн апробацію проводять без відбору апробаційного снопа, менш трудомісткими методами, наприклад візуальною оцінкою посіву на облікових ділянках відбору снопа. У деяких країнах (Канаді, Румунії) сортову чистоту визначають лабораторними методами.

Для визначення видової належності насіння, а також ступеня чоловічої стерильності у стерильних аналогів ліній, сортів, простих міжлінійних гібридів використовують метод ґрунтового контролю - висівання насіння в полі, спостереження за розвитком рослин, аналіз їх після збирання, встановлення сортової чистоти. Після проведеної апробації можливе засмічення сортового насіння при збиранні, очистці, зберіганні. Тоді виникає потреба у проведенні лабораторно-сортового контролю. Його здійснюють за допомогою аналізу насіння і проростків у лабораторіях Державних насіннєвих інспекцій.

7. Технологія збирання та післязбиральної обробки насіння

.1 Збирання насіннєвих посівів

Збирають озимий ячмінь у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний (пряме комбайнування) і двофазний (роздільний) способи збирання. Двофазним способом збирають забур'янені посіви, густий високорослий озимий ячмінь, сорти, схильні до обсипання. Починають збирати при досягненні зерном вологості 30-32%. Скошують ячмінь жатками ЖВП-6А, ЖВН-6А у валки товщиною 12 - 18см, шириною до 1,8м при висоті зрізу середньо- і низькорослих сортів 15-20см, високорослих та густих 25-30 см. За такої висоти стерні валки швидше просушуються. При двофазному збиранні полеглого забур'яненого ячменю використовують бобові жатки (ЖБА-3,5), тому що під час роботи різальних агрегатів зернових жаток втрачається багато зерна. Через 2-4 дні підсохлі валки підбирають комбайнами СК-5М "Нива", Дон 1200, Дон 1500 з приставками ПУН-5, ПУН-6 і обладнані підбирачами ППТ-2, ППТ-ЗА.

Роздільне збирання у Лісостепу проводять протягом 2-4 днів, після чого переходять на пряме комбайнування, яке починають при вологості зерна 16%. Для прямого комбайнування залишають чисті, стійкі проти обсипання, не полеглі та зріджені низькорослі посіви пшениці, які досягли повної стиглості. Застосовують його також у дощові жнива.

Комбайни при збиранні старанно регулюють з тим, щоб звести до мінімуму втрати зерна (не більше 1%), травмованість (насінного зерна не більше 1%, продовольчого до 2%).

Швидкість агрегату при прямому комбайнуванні становить 6-7 км/год, на обмолоті валків 4,5-5 км/год.

Табл.12 Агротехніка для обмолоту посівів зернових культур.

Назва робіт	Строк виконання	Марка машини	Вимоги до якості
пряме комбайнування	повна стиглість	СК-5 "Нива" ДОН-1500	Добре відрегульовані молотильні барабани, швидкість 6-7км/год.
відвезення зернової маси	Одночасно з комбайнуванням	ГАЗ-53 ЗИЛ-130	вологість зерна повинна становити до 14-15 %.

7.2 Післязбиральна обробка насіння

Завданням післязбиральної підготовки насіння є підготовка його до висівання та тривалого зберігання. Процес післязбиральної обробки насіння передбачає його сушіння, очищення та сортування, а при потребі й обробку певними хімічними препаратами. При цьому не тільки вдається зберігати біологічні властивості вирощеного насіння, а й у більшості випадків - поліпшувати.

За умов промислового насінництва післязбиральна обробка насіння і доведення його до посівних кондицій високого класу ефективні тільки на спеціалізованих зерноочисно-сушильних комплексах.

Насіннєва маса, що надходить на тік після обмолоту, є складною механічною сумішшю (волохом) насіння основної культури та різних органічних і мінеральних домішок. Багато з них, особливо зелені частини рослин, мають високу вологість, що зумовлює підвищення вологості насіння основної культури. Волох зернових, зернобобових, олійних культур і трав може надходити на тік з вологістю до 40% і засміченістю до 30% і більше. При вологості насіння у більшості зернових культур понад 14-15%,з'являється вільна вода й активізуються процеси життєдіяльності.

Науковими дослідженнями встановлено, що збільшення вологості насіння зернових культур на 2-3% вище критичної прискорює процеси дихання в 20-30 разів. Оскільки при диханні насіння виділяє вуглекислий газ, воду й тепло, температура зернової маси підвищується. Це призводить до посиленого розвитку мікроорганізмів, цвілевих грибів, а в результаті - до зниження схожості насіння. Тому насіннєвий ворох потрібно у міру його надходження на тік розділяти на зерно і відходи, тобто вжити негайних заходів щодо запобігання його самозігріванню.

Технологічний процес післязбиральної обробки насіння включає такі обов'язкові операції: приймання насіннєвої маси, попереднє очищення та сушіння, вторинне очищення і сортування, зберігання та передпосівну обробку насіння. За допомогою очищення і сортування насіннєвої маси вирішуються три важливих завдання: видалення домішок й одержання чистого насіння основної культури; поліпшення фізичних показників насіння; виділення для висівання насіння, що відповідає вимогам стандарту на посівні якості і має високі врожайні властивості.

Вирішення цих завдань ґрунтується на всебічному використанні відмінностей фізико-механічних властивостей насіння різних культур (парусність, розміри, маса, форма, характер поверхні тощо).

Насіннєві суміші на сучасних очисних машинах здебільшого розділяють повітряним потоком, решетами і трієрами.

Попереднє очищення насіннєвого вороху проводять при його вологості 18-40% і засміченості 10-20% за допомогою машин для попереднього очищення: ЗД-10000; МПО-50; К-52; К-523; К-527А і ОВП-20А; ОВС-25 (Ворох розділяють на дві фракції: зерно й відходи. Із волоха виділяють не менше 50% домішок. Залишок соломистих домішок завдовжки до 50мм повинен становити не більше 0,2%

Якщо насіннєвий ворох має вологість не більше 18% і засміченість до 8%.

Первинне очищення здійснюють на стаціонарних (ЗАВ-10.30.000; ЗВС-20; ЗВС-20А; СВУ-5А; К-218; К-531А; К-546А) або пересувних (ОС-4,5М; СМ-4) очисних машинах. За допомогою повітряного потоку, решіт і трієрів насіннєвий ворох розділяють на три фракції: насіння, фуражні й крупні відходи, легкі та дрібні домішки. Після первинного очищення насіння надходить на трієрні блоки для видалення коротших і довших від насіння основної культури домішок.

Безпосередньо вторинному очищенню можна піддавати насіннєвий ворох вологістю до 18 і засміченістю до 8%. На тих самих машинах, що проводять первинне очищення, вихідний ворох розділяють на чотири фракції: насіння, фуражні відходи, легкі домішки, крупні та дрібні домішки. Після вторинного очищення насіння за чистотою повинно відповідати вимогам стандарту.

Якщо після первинної та вторинної очистки насіння містить важковідокремлювані домішки, його очищають на пневматичних сортувальних столах і магнітних насіннєочисних машинах.

Сушіння насіння. Згідно з вимогами стандартів на посівні якості насіння, його вологість при зберіганні не повинна перевищувати, 14%: пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки, кукурудзи, проса, гороху, вики - 14-15; сорго, льону олійного - 13; ріпаку озимого - 12; соняшнику - 10; рицини - 9; люпину - 16. При вищій вологості насіння потрібно сушити.

Способи сушіння залежать від вологості насіння, його кількості і технічних можливостей.

Для невеликих партій насіння, вологість якого не більше 16- 18%, можна застосувати повітряно-сонячне сушіння, розстилаючи насіння на току шаром у кілька сантиметрів.

Активне вентилювання атмосферним повітрям застосовують при тимчасовому зберіганні (1-2 тижні) насіння з вологістю не більше 16-18% і при відносній вологості повітря до 65-70% в надпідлогових сушарках. При відносній вологості повітря понад 70 % вентилювання проводять підігрітим повітрям. Гранична температура підігріву вологого насіння 4, сухого 45°С.

Вентилювати насіння атмосферним повітрям краще вночі та вранці. Насіння, що нагрівається, слід вентилювати безперервно, поки температура його не відрізнятиметься від температури навколишнього середовища на 3-5°С.

У спеціалізованих насінницьких господарствах, на насіннєвих заводах при обробці великих партій насіння застосовують насіннєочисно-сушильні комплекси. Для потокових ліній промисловістю випускаються шахтні, барабанні сушарки і вентильовані бункери.

У шахтних (СЗШ-16А, СЗШ-16Р, СБВС-5, М-820, М-839) і барабанних (СЗСБ-8А) сушарках сушать попередньо очищений на ворохоочисних машинах насіннєвий матеріал з вологістю до 30%.

Сушіння насіння є одним з важливих засобів збереження його посівних якостей. У процесі сушіння насіння може травмуватися внаслідок механічних ударів і дії температури. Високі температури і різка зміна високих і низьких температур можуть призводити до мікротравм (особливо внутрішніх тріщин), внаслідок чого не тільки знижуються життєздатність і схожість, а й врожайні якості насіння. Тому дуже важливо вибрати режим сушіння. Найсприятливішим є ступінчастий режим сушіння, тобто зниження вологості насіння за одне проходження через сушильну й охолоджувальну камери не повинно перевищувати у зернових 6, у зернобобових культур - 3-4%.

Для правильного вибору режиму сушіння визначають вологість насіння і розраховують кількість проходжень його через сушарку.

У процесі сушіння систематично відбирають проби насіння для визначення його вологості і температури, а також контролюють температуру теплоносія. При вмілому сушінні на механізованих зерносушарках можна досить швидко І високоякісно довести значні партії насіння до стандартної вологості, а посівні якості - до високих кондицій.

Гранична температура нагрівання насіннєвого зерна вологістю до 20% у сушарках становить 45°С, а при вологості понад 26% - не більше 40°С.

Особливо ретельно слід вибирати режим сушіння насіння зернобобових культур, яке погано віддає вологу І при сушінні може розтріскуватися. Тому для насіння гороху, вики, сочевиці допускається зниження вологості на 3-4% за одне проходження через шахтну сушарку при температурі теплоносія 50-55°С. Температура теплоносія при сушінні насіння сої, квасолі, люпину не повинна перевищувати 45 °С. Після кожного проходження через сушарку насіння має відлежати 5-6 год при температурі не вище 25°С.

Особливо ефективне сушіння насіння зернових, бобових, проса, гречки способом активного вентилювання, підігрітим або атмосферним повітрям.

.3 Розрахунок складських приміщень

Зберігання насіння. Насіння, яке пройшло обов'язкову післязбиральну обробку і насамперед висушене, зберігає високі посівні якості до висівання за належних умов зберігання.

Насіннєсховища повинні відповідати технічним і санітарним вимогам; бути сухими і чистими, знезараженими від хвороб і шкідників, добре провітрюватися. Тому перед засипанням насіння на зберігання насіннєсховища та обладнання в них ремонтують і дезинфікують.

Зберігають насіння різними способами: насипом (на підлозі, у засіках, бункерах) і в тарі (мішках, контейнерах). Насіння розміщують по культурах, сортах, репродукціях, категоріях сортової чистоти так, щоб запобігти його змішуванню і засмічуванню важковідокремлюваними домішками. Не рекомендується розміщувати в сусідніх засіках насіння важковідокремлюваних домішок, бажано недовантажувати їх на 15-20 см, щоб запобігти змішуванню посівного матеріалу.

Якість зберігання насіння залежить від його вологості, висоти насипу , відносної вологи повітря тощо. Тому в насіннєсховищах з активним вентилюванням висота насипу може бути 5 м.

Кожну партію насіння в мішках складають штабелями на стелажі, висота яких не менше 10 см від підлоги. Ширина штабеля - 2 мішки. Проходи між штабелями і стінами приміщення - не менше 0,6 м, а між штабелями для приймання і відпускання насіння - не менше 1,3.

На кожному засіку і штабелі прикріплюють етикетку з назвою культури, сорту і зазначенням сортових і посівних якостей насіння. За станом насіння під час зберігання здійснюється систематичний візуальний контроль. При цьому стежать за появою шкідників, "комірного" запаху і зміною забарвлення насіння. Особливо важливим е контроль за температурою і вологістю насіння.

Температуру з початку зберігання насіння потрібно вимірювати щодня в різних місцях і на різній глибині: на 20-30 см від поверхні насипу і внизу від підлоги і в середній його частині. В перші два місяці зберігання температуру вимірюють 2-3 рази на тиждень, а взимку - 2-3 рази на місяць. Пізно восени та навесні, коли підвищена вологість повітря і коливання температури можуть спричинити самозігрівання насіння, слід особливо уважно стежити за його температурним режимом. При підвищенні температури насіння спостереження за ним ведуть щодня і вживають негайних заходів до її зниження.

Вологість насіння контролюють раз на місяць, якщо температура нижче 0°С, і двічі на місяць, якщо температура насіння вище 0°С.

Схожість насіння визначають при засипанні його на зберігання і через 4 місяці. Зерно можна зберігати протягом тривалого часу лише у типових сховищах, вимоги до яких зумовлені особливостями зерна та насіння Приміщення зерносховищ повинні бути сухими, чистими, добре вентильованими, непроникними для птахів, гризунів, гідро і теплоізольованими. Їх внутрішнє планування має забезпечувати зручний доступ до зерна для спостереження за його станом, а також можливість повної механізації трудомістких процесів під час зберігання зерна.

Сучасні зерносховища бувають кількох видів: елеватори, склади, обладнані верхніми та нижніми транспортними галереями (комплексно або частково механізовані), механізовані склади та ін. Найбільш досконалі серед них елеватори та бункерні сховища. Основні технологічні процеси - приймання, сушіння, очищення, завантажування, вивантажування - тут повністю механізовані й автоматизовані. Потужна аспіраційна система елеваторів забезпечує необхідні санітарні умови для працюючих.

На комплексних механізованих складах з використанням стаціонарної механізації лише 30% робіт з відвантаження зерна здійснюється за допомогою пересувних механізмів, а на складах, обладнаних лише верхньою галереєю, - 100%. На немеханізованих складах усі операції здійснюються засобами пересувної механізації та вручну.

У сільськогосподарських підприємствах переважають немеханізовані засікові зерносховища із застосуванням пересувної і частково централізованої механізації. За призначенням їх поділяють на сховища для продовольчого, кормового та насінного зерна.

У системі хлібоприймальних пунктів поширені зернові комплексні механізовані зерносховища та елеватори. При конструюванні зерносховищ мають бути враховані питома маса, сорбційні властивості зернових мас, кут природного скочування зерна. Ці показники визначають міцність конструкцій, висоту сховища, набір певних механізмів та ін.

Сухе зерно продовольчого призначення можна зберігати у силосах та сховищах інших типів з необмеженою висотою. Зерно насінного призначення зберігають шарами різної висоти залежно від шпаруватості зернової маси, наявності системи вентиляції. Якщо останньої немає, таке зерно зберігають, насипаючи шаром не вище 2-3 м, або в тарі заввишки 6-8 мішків. Свіжозібране зерно зберігають насипом не вище 2,5 м (рядове) і 1,5 м (насінне).

Підлога для сховищ має бути дерев'яною або асфальтовою, на фундаменті. Дерев'яну підлогу і підпідлоговий простір важко дезінсекувати. Допускається застосування цементованих підлог на бетонній основі, вкладених не на фундамент, а безпосередньо на грунт. Проте така підлога через надмірну теплопровідність сприяє утворенню конденсованої вологи і не є надійним ізолятором.

Стіни зерносховища треба робити рівними, без щілин, щоб запобігти скупченню пилу та шкідників, сухими, зручними для проведення всіх операцій, зокрема дезінсекції. Перевагу віддають стінам залізобетонним, бетонним, цегляним оштукатуреним. Допускаються дерев'яні безпустотні стіни за умови ретельного з'єднання дощок у швах, щоб запобігти затіканню дощової води та витіканню зерна. Зерно, особливо насінного призначення, не повинно торкатись до стін, тому засіки будують на відстані 50-80 см від стін.

Покрівля зерносховища має бути водонепроникною, світлою, щоб запобігти її нагріванню. Краще виготовляти покрівлю з руберойду, толю (2 шари), настилаючи на мастику по суцільній і твердій основі. Покрівлі з етерніту, азбофанери та черепиці дуже продуваються, внаслідок чого в сніжні зими зерно вкривається сніговими наносами. Покрівлі дерев'яні, глиняно-солом'яні для зерносховищ не придатні.

Місткість зерносховища визначають з урахуванням об'ємної маси, висоти шару завантаження, сипучості зерна та влаштування необхідних проходів.

Щоб визначити розмір складського приміщення, потрібно знати масу 1м культури. Для озимої пшениці вона становить = 730-850 кг.

Для визначення площі підлоги складського приміщення, потрібно загальну кількість запланованого врожаю насіння поділити на масу 1 м і помножити на висоту насипу:

Загальних посівів:

х 120 = 4080 ц

/0.7 = 5828,6 м³

.6/2.5 = 2331,4 м

Для насінницьких посівів:

х 100 = 5500 ц

/0.7 = 7857.1 м³

.1/2.5 = 3142.8 м

Табл. 13 Етикетка на насінні, що зберігається в засіку

Культура	Озимий ячмінь
Сорт	Росава
Маса партії, ц
Дата засипки насіння	23.08
Репродукція	1
Сортова чистота, %	98,8
Енергія проростання, %	99
Схожість, %	97
Маса 1000 насінин	42г
Вологість, %	14

.4 Характеристика посівного матеріалу за даними районної насіннєвої інспекції та актів апробації

Показники якості насіння встановлюються державними стандартами:

Чистота насіння - вміст у ньому насіння основної культури у відсотках до маси. Чим менше домішок, тим вища чистота насіння. Чисте насіння краще зберігає схожість, для сівби його потрібно менше. Домішки насіння бур'янів визначається стандартами в штуках на 1 кг. Якщо в зразку є насіння карантинних бур'янів, то ця партія насіння до сівби не допускається.

Схожість - це кількість нормально пророслого насіння впродовж певного часу, виражена у відсотках до загальної його кількості, взятої для пророщування. Лабораторну схожість визначають шляхом пророщування в оптимальних умовах впродовж встановленого для кожної культури терміну (7-10 днів). Схожість, визначена на посівах у полі, називається польовою.

Польова схожість нижча за лабораторну, бо в полі гірші умови проростання насінин. Для зернових культур вона коливається в межах 60-80%. Лабораторна схожість зернових повинна бути не менше 87%.

Одночасно з схожістю встановлюють і енергію проростання - кількість нормально пророслих насінин за перші 3-4 дні пророщування. Енергія проростання характеризує здатність насіння давати в польових умовах дружні, вирівняні сходи, що гарантує високе виживання рослин за вегетаційний період.

Сила росту - це здатність проростків пробиватись крізь шар піску або грунту. Вона визначається кількістю здорових ростків (%), які з'явилися на поверхні грунту через 10 діб, та масою проростків (у грамах). Насіння зернових культур для ресурсоощадних технологій повинно мати силу росту не нижче за 80%.

Життєздатність - це вміст живого насіння (%). Для визначення життєздатності використовують різні барвники. Розчин тетразолу забарвлює живі клітини зародка у червоний колір, а в розчині індигокарміну чи кислого фуксину мертві клітини зародка мають синій колір.

Вологість насіння показує вміст у ньому води. Цей показник має велике значення при тривалому зберіганні насіння. Вологість для зберігання зернових культур становить 14%, зернобобових -15%, соняшника 10%, ріпаку -8%.

Маса 1000 насінин показує крупність насіння, величину, виповненість. Для ресурсоощадної технології вирощування пшениці, ячменю цей показник повинен бути вище 40 г.

Відповідно до правил, насіння сільськогосподарських культур підлягає обов'язковій перевірці на показники якості. На основі цього Державна насіннєва інспекція видає "Посвідчення про кондиційність насіння", якщо воно перевірене за всіма показниками, які нормуються стандартом і відповідає його вимогам. Якщо насіння не відповідає нормам стандарту, або перевірене не за всіма показниками, насіннєва інспекція видає документ під назвою "Результат аналізу насіння". Строк дії цих документів на більшість польових культур встановлюється за показником схожості - 4 місяці з дня закінчення аналізу. Тому для озимих культур достатньо одного аналізу, для ярих аналіз проводять двічі.

Оцінка якості насіннєвого матеріалу проводиться шляхом лабораторного аналізу середнього зразка, який відбирається від певної кількості насіння, засипаного на зберігання. Середній зразок повинен з найбільшою точністю характеризувати всю кількість насіннєвого матеріалу. Він відбирається від партії насіння, а якщо вона велика - то від контрольної одиниці.

Партія - це певна маса (в мішках або в розсип) однорідного насіння однієї культури, сорту, репродукції, сортової чистоти, фізичних якостей, року врожаю і одного походження, що підтверджується відповідними документами. Неоднорідне насіння, яке чимось розрізняється, не можна об'єднувати в одну партію

Контрольна одиниця - це певна за вагою кількість насіння окремої партії або її частини, з якої допускається взяття одного середнього зразка для визначення посівних якостей.

Взяття зразка починається з виїмки - невеликої кількості насіння, яке відбирається за один прийом для складання середнього зразка від контрольної одиниці.

Для формування зразка беруть декілька виїмок з різних місць партії, а в кожному місці - з різних глибин: у верхньому шарі на глибині 10см, в середньому І нижньому шарах. Найчастіше виїмки беруть щупом з п'яти місць і в кожному місці з трьох шарів. Всього 15 виїмок.

Якщо насіння міститься не більш як в 10 мішках, то виїмки беруть з кожного мішка в трьох місцях - зверху, знизу і посередині. Коли ж мішків 10, то беруть з кожного мішка по одній виїмці щоразу з іншого місця.

Відібрані виїмки висипають окремо, продивляються і якщо не виявлено різких відмін, зсипають у вихідний зразок - сукупність усіх виїмок, відібраних від контрольної одиниці. З вихідного зразка виділяють два середніх зразки - один для визначення чистоти, енергії проростання, схожості, маси 1000 зерен; другий для визначення вологості та зараженості шкідниками. Зерно для визначення вологості і зараженості зсипають у скляну посудину і герметичне закривають. Решту зерна зсипають у мішечок. На них наклеюють етикетки, де зазначені господарство, культура, сорт, номер партії тощо. Відбирання зразків оформляють відповідним супроводжуючим документом, що називається "Акт відбору середнього зразка", який разом із зразками здається у насіннєву Інспекцію.

8. Економічна характеристика насінництва в господарстві

.1 Урожайність на загальних посівах

Кожне господарство займається тією діяльністю, яка економічно - вигідна. Як відомо, насінництво - це прибутковий напрямок в сільськогосподарському виробництві, тому слід розкинути його економічну ефективність.

Табл. 14 Урожайність культури в господарстві на загальних та насінницьких посівах за останні 3 роки

Посіви	2010	2011	2012	середнє
Загальні посіви, ц/га	41	42	44	42.3
Насінницькі посіви, ц/га	55	54	55	54.5

Як видно з таблиці, на насінницьких посівах озимий ячмінь дає вищу урожайність. Це пов’язано з тим, що насінницьким посівам приділяють більшу увагу, повністю дотримуються технології вирощування на них з усіма її елементами, крім того сівба проводиться елітним насінням.

.2 Собівартість насіння, рівень рентабельності та шляхи її зниження

Собівартість - грошовий вираз витрат виробництва. Вона поєднує в собі всі витрати в грошовій формі, які необхідно покрити, щоб здійснити просте відтворення. Собівартість показує, у що обходяться їх виробництво і реалізація продукції. Процес обчислення собівартості продукції називають калькуляцією.

Табл. 15 Калькуляція собівартості насіння

Статті затрат	Грн. / га
Оплата праці	155
Насіння	170
Паливо-мастильні матеріали	350
Добрива	300
Автотранспорт	90
Амортизація основних засобів	35
Поточний ремонт основних засобів	75
Інші затрати	210
Загально виробничі і загально господарські затрати	150
Всього затрат	1535
Затрати праці , люд - год.	31.2
Урожай з 1га, ц	55
Затрати на 1 ц насіння , грн. , люд - год.	1,76

Аналізуючи дані таблиці можна зробити деякі висновки, що найбільші затрати ідуть на закупівлю насіння, добрив та паливо мастильних матеріалів. Ці витрати майже, на половину складають структуру витрат по виробництву насіння озимого ячменю.

Табл. 16 Економічна ефективність насінництва

№п/п	посіви	Урожайність, ц/га	Виробничі затрати, грн.	Вартість продукції, грн. / га	Затрати праці на 1ц, люд-год.	Собівартість 1ц, грн.	Умовно чистий дохід з 1га,грн.	Рівень рентабельності, %
1	звичайні	42.3	1340	2749.5	0.7	31.6	1412.8	105.7
2	Насінницькі	55	1535	9900	0.6	27.9	8365.5	545.2

Висновки

Насіння - один з головних і незамінних засобів с/г виробництва. Кожна восьма, дев’ята тонна валового збору зерна в Україні - насіння.

Відомо, що за рахунок високоякісного насіння можна отримати до 20% та більше валового збору озимого ячменю.У господарствах виробляється достатня кількість насіння озимого ячменю. Однак за останні роки різко скорочується реалізація вищих репродукцій. Основна причина цього високі ціни на оригінальне та елітне насіння, низька платоспроможність господарств. Для виконання планів виробництва та реалізації насіння необхідно здійснювати ряд заходів, спрямованих на удосконалення технології виробництва і реалізації насіннєвої продукції шляхом зміцнення матеріально - технічної бази, удосконалення організаційних формувань на створення нових здатних функціювати в ринкових умовах.

Невідкладним завданням є формування високо ефективного ринкового механізму господарювання, який являє собою сукупність методів економічного впливу на виробництво, розподіл, обмін в системі товарно-грошових відносин закону ринку, насамперед це стосується ціноутворення, маркетингу, вирішення матеріально - технічного стану, підготовки високо спеціалізованих спеціалістів.

Список використаної літератури

1.      Алімов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва. - К.: Вища школа, 2010.

2.      Ґудзь В.П., Примак І.Д., Будьоний Ю.В. Землеробство. - К.: Урожай, 1996.

.        "Рослинництво" Г.С. Кияк. - К. Вища школа 2009 р.

.        "Рослинництво з основами програмування врожаїв сільськогосподарських врожаїв", - методичний посібник до виконання курсового проекту агрономічного факультету сільськогосподарських вищих навчальних закладів 3-4 рівня акредитації за спеціальністю 7.130102 - "Агрономія". - Київ - 2004.

.        "Рослинництво", / за ред. Члена кореспондента УААН М.А. Бобро, доктора сільськогосподарських культур наук С.П. Танчика, кандидата сільськогосподарських наук Д.М. Алілова. / Київ, "Урожай", - 2001

6.      Рослинництво, - О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко, - Київ, "Аграрна освіта", 2011

7.      Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур, - Лихочвор В.В. Львів: НВФ "Українські технології", 2002. - 800 с.

.        Система застосування добрив, - А.П. Лісовал, В.М. Макаренко, С.М. Кравченко, - Київ, Вища школа, 2008.

Додаток

Агротехнічна частина технологічної карти вирощування

Культура ______озимий ячмінь_________________________________

в господарстві_____КООП "Мрія"__________________________

попередник__однорічні трави_____________площа____________230 га__________

сорт___Росава______________________норма висіву__________230 кг/га___

Доза органічних добрив_________т/га мінеральних__N90 P85 К_40_кг/га

Урожайність, ц/га ____55 ___________________________

побічної продукції__110_____________________ц/га

Валовий збір основної___1265 ц___побічної_25300 ц_продукції

Назва робіт	Агротехнічні вимоги (глибина, дози, норми)	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Строки виконання	Склад агрегату
1	2	3	4	5	6
Дискування	Зразу після збирання попередника на глибину 6-8 см	га	230	ІІ.08	БДТ-7 Т-150
Внесення мінеральних добрив	Р35 суперфосфад К40калійна сіль	т	66т 130т 75т	ІІІ.08	МТЗ 80
Дисквання	Загортання мін.добрив	га	230	І.09	БДТ-7 Т-150
Культивація передпосівна	Вирівнювання поверхні грунту., дискування на глибину 6-8 см	га	230	ІІ.09	ДТ 75 КПС-4
Протруєння насіння	Вітавакс 200 2,5 л/т	т	529	ІІІ.09	ПС-10
Сівба з одночасним коткуванням посіву	4,5 млн шт./га з суперфосфатом 53 кг/га при t грунту 1-2С. НВ-230 кг/га	га	230	ІІІ.09	СЗ-3,6 ЗККШ-1 ЮМЗ-6Л
Внесення гербіциду та інсектициду у фазі кущення	Гербіциди проти бур"Янів.Інсектициди пролти шкідників	л	300	І.05	1-РМГ-4 МТЗ-80
Підживлення	У фазі кущення аміачною селітрою 90 кг/га	кг	390	ІІ.05	МТЗ-80
Внесення фунгіциду у фазу трубкування	Проти хвороб- Байлетон 1л/га	л	300	ІІІ.05	ОПШ-15 МТЗ-80
Сортофітопрочистки	Видалення рослин інших сортів та видів	га	230	І.06	вручну
Боронування	Фаза кущення для знищення відмерлих рослин	га	40	ІІ.06	БЗСС-1,0 ЮМЗ-6Л
Оборювання поля	Для запобігання пожеж	га	40	ІІ.06	ПЛН-5-3Б Т-150к
Скошування у валки	При восковій стиглості зерна 18-20%.Висота скошування 15-25 см	га	230	ІІІ.06-І.07	ЖВН-6 ЮМЗ-6Л
Підбирання і обмолот	Через 4-5 днів після скошування. Обороти барабана 900-1100 об/хв	га	230	ІІІ.06-І.07	СК-5 "НИВА"
Вивіз зерна	Під час збирання	га	230	ІІІ.06-І.07	ГАЗ-53