Обробка рослин пестицидами
Рекомендації
Список використаних джерел
Вступ
Медоносні ресурси - це запас нектару, що виділяється квітками медоносних рослин на певній території за сезон. Запас нектару визначають на ділянці, площа якої дорівнює площі кола радіусом 2 км, тобто 125 га.
Дані про медоносні ресурси необхідні при організації пасік, визначенні оптимальних розмірів точка, для правильного розміщення пасік на місцевості, перспективного планування галузі, а також при розробці заходів щодо поліпшення кормової бази бджільництва.Визначення запасів нектару полягає у виявленні площ медоносних угідь, розрахунку нектарної продуктивності 1 га кожного угіддя і балансу медового запасу місцевості. При цьому велике значення має не тільки кількість квітуючих медоносів, а й тривалість їх цвітіння. Чим різноманітніший видовий склад медоносних рослин й різночасне їх цвітіння, тим довше триватиме медозбір. Найкращі медозбірні умови мають місця з пересіченим рельєфом, де поєднується лісовий, лучний і польовий медозбори. Нектарозапас місцевості визначають на підставі даних видового складу і площі основних медоносів, їх нектаропродуктивності та строків цвітіння.
1. Строки цвітіння рослин та їх медпродуктивність
Прогнозування строків і величини медозбору допомагає спланувати розміщення пасік біля посівів і насаджень нектароносів та забезпечити власне їх перевезення. Для встановлення строків медозбору потрібно дані про початок цвітіння основних рослин, який ми визначили в (табл.1). Між крайніми датами знаходяться середні строки початку медозбору. Їх визначають, аналізують результати багаторічних фенологічних спостережень із застосуванням відповідних математичних методів. Строки цвітіння - це період цвітіння медоносної культури від початку і до кінця.
Медопродуктивність - це показник ресурсів нектару суцільного масиву рослин на площі 1 га, виражений в кілограмах меду.
Таблиця 1
Визначення строків цвітіння рослин та їх медпродуктивності
Медоносні рослиниМедопродуктивність, кг/гаСтроки цвітінняПлоща, га1. Біла акація15025.05-10.06252. Буркун білий30001.06-17.06203. Вика озима16005.06-05.07100 4. Гірчиця біла10015.06-05.07705. Гречка7515.06-01.092506. Еспарцет піщаний9015.05-01.061007. Клен гостролистий6222.04-05.05108. Конюшина гібридна14010.06-01.072009. Конюшина червона5015.06-10.077010. Коріандр посівний20025.06-10.072011. Лох вузьколистий20.05-01.061512. Люцерна посівна13005.06-15.089013. Озимий ріпак6025.03-25.044014. Ріпак ярий7501.05-25.055015. Соняшник3020.06-15.0735016. Чина посівна1515.06-15.07150медоносний рослина пасіка
Висновки та рекомендації - за даними Таблиці 1 ми,бачимо що найбільшу медпродуктивність мають такі культури:Коріанд посівний,вика озима,акація біла,буркун білий
Найменшу становлять такі культури:Чина посівна,соняшник,конюшина
Для поліпшення медпродуктивності, потрібно запобігати до таких заходів: розширення посівних площ; вирощування високопродуктивнидх медоносних кормових культур; Вирощувати медоносні культури у міжряддях садів; висівання медоносів на непридатних землях.
. Медовий запас місцевості
Для визначення загального запасу меду, необхідно перемножити площу(га) на медпродуктивність, щоб дізнатися недобір ми складаємо пропорцію, загальний запас множимо на недобір меду у відсотках і ділимо на 100, а потім від загального запасу меду віднімаємо недобір меду і дізнаємося фактичний запас меду. Моя кількість бджолиних сімей становить 150
Таблиця 2
Визначення медового запасу місцевості
Медоносні рослиниПлоща, гаМедопроду-ктивність кг/гаЗагальний запас меду, кгНедобір меду,кг*Фактичний запас меду,кгГречка257518754601415Гірчиця біла710070049651Люцерна посівна913011701051065Озимий ріпак4602409.6230Ріпак ярий57537518357Соняшник3030900270630Чина посівна151522533192Вика озима1016016001601440Всього:810564567725110066625З 15.04 до 15.05 - 50%З 06.06 до 20.06 - 10%З 20.07 до 15.09 - 50%З 16.05 до 05.06 - 35%З 21.06 до 15.07 - 35%По даній таблиці ми бачимо, що найбільша медпродуктивність у таких культур - біла акація, липа дрібнолиста, еспарцет, клен гостролистий. Найменша - чина посівна, соняшник.Для більшої медпродуктивності, потрібно вживати таких заходів: розширення посівних площ; вирощуваннявисокопродуктивних медоноснихкормовихкультур;Вирощувати медоносні культури у міжряддях садів; висівання медоносів на непридатних землях.
. Конвеєр цвітіння медоносних рослин
Конвеєр цвітіння медоносних рослин - це схематичне зображення цвітіння головних медоносів по декадах місяців на протязі сезону.
Основна мета - безперервне й масове вирощування медоносів протягом весни й літа, що ліквідує таке поняття у як безузятковий період. У багатьох сільськогосподарських угіддях можна вирощувати медоносні культури - соняшник, гречку, гірчицю й ін., при цьому бджоли не тільки збиратимуть нектар, але ще й запилюватимуть їх.
Таблиця 3
Медопродуктивність кг/га 1200 1000 600 300 100 50 1045678123123123123123
-Акація біла - Еспарцет високолисти
-Соняшник
- Озимий ріпак
Склавши графік конвеєра медоносних рослин я можу сказати, що найбільша медоносність рослин у мене буде червень - липень і половина травня. Але квітень, половина травня, серпень медоносні культури не цвістимуть, то мені в цей період потрібно підгодовувати свої бджолосімї: цукрово-молочно-дріжджовою пастою, медом, пилком. Для того щоб бджолосімї могли пережити безвзятковий період.
. Спеціальні медоносні культури
Серед медоносних рослин є група нектароносів, які висівають спеціально для бджіл. Такі посіви необхідні перш за все в тих місцях, де медозбір бідний або переривається на тривалий час. Вони також зміцнюють осінню кормову базу для нарощування бджолиних сімей. Спеціальні медоноси висівають на припасічних ділянках, у міжряддях саду, сівозмінах, післяукісно та післяжнивно.
Таблиця 4
Посів спеціальних медоносних культур
КультураПлоща, гаТермін цвітінняМедоносність, кг/гаФакт. мед. запас, кгГречка2515.06-01.09751415Гірчиця біла715.06-05.07100651Люцерна посівна905.06-15.081301065Озимий ріпак425.03-25.0460230Ріпак ярий501.05-25.0575357Соняшник3020.06-15.0730630Чина посівна1515.06-15.0715192Вика озима1005.06-05.071601440
Найбільший термін цвітіння мають такі культури: Плакун верболистий, Собача кропива, Волошка, Глуха біла кропива. А найбільшу медпродуктивність мають: Синяк звичайний, Щавлія кільчаста, Осот жовтий.
Для більшої медпродуктивності, потрібно вживати таких заходів: розширення посівних площ; вирощування високопродуктивних медоносних кормових культур; Вирощувати медоносні культури у міжряддях садів; висівання медоносів на непридатних землях
. Обробка рослин пестицидами
Особливості застосування пестицидів при запилені с.г. культур та використання медозбору з цих рослин
Таблиця 5
Обробка рослин пестицидами
№ п/пНазва рослин, які обробляютьсяПлоща, гаНазва препаратуСтроки обробіткуЛетальна доза препаратуПриміткаГречка250Фюзілад Форте 150 ЕС, к.е.Оприскування по вегетуючій культурі1,0 - 2,0 л/гаОбробляють проти однорічних і багаторічних бурянів.Люцерна посівна90Домінатор 360Через 7-10 днів після укосу.0,6 - 0,9 л/гаОбробляють проти повитиці.Озимий ріпак40Дуал Гольд 960 ЕСДо висівання або до появи сходів культури.1,6 л/гаОбробляють проти однорічних злакових та деяких дводольних бурянів. Соняшник350Екстрем, к.еДо висівання, під час висівання.1,5 - 3,0 л/гаОбробляють проти однорічних злакових та дводольних бурянів.
Рекомендації
Рекомендації щодо забезпечення бджолиних сімей достатньою кількістю вуглеводного і білкового кормів:
Споживачами корму є розплід у стадії личинки й дорослі особини протягом усього життя. В природних умовах усі необхідні речовини,що забезпечують нормальний розвиток і життєдіяльність,вони одержують з меду та перги.
З цих двох видів корму задовольняється потреба організму в усіх поживних речовинах: вуглеводах,білках,жирах,мінеральних елементах. У них же містяться вітаміни,ферменти,кислоти,антибіотики і біогенні стимулятори
Тому для забезпечення бджолиних сімей достатньою кількістю вуглеводного і білкового кормів пропонуються наступні рекомендацій:Використання цукрового корму для підгодівлі бджіл. Цукром доводиться підгодовувати бджолині сім'ї при низьких валових медозборах для збільшення товарної продукції. Отже,заміна натурального меду цукровим,який виробляють бджоли після згодовування сиропу, - вимушений захід. Також доцільною мірою буде застосування Білкового корму,при нестачі цього елементу живлення. Бджолина сімя,пристосувавшись протягом мільйонів років до вузькоспеціалізованого живлення квітковим пилком,цілком задовольняє потребу в білках за рахунок споживання його у свіжому вигляді або у вигляді заготовленого запасу перги.Але останнім часом при одомашнені бджолиних сімей и погіршенні медоносних якостей,рослин медоносів,бджоли не отримують потрібну кількість білку. Тому використовують білковий корм.
1.-Нестерводський В.А Організація пасік і догляд за бджолами. - К:Урожай,1975. - 144 с.
.-Поліщук В.П. Збільшення виробництва продуктів бджільництва. - К:Урожай,1975
.-Поліщук В.П.,Білоус В.І.Медоносні дерева і кущі,- К:Урожай,1972 - 159с.
.-Поліщук В.П.,Гайдар В.А.Пасіка.-К,:Ділова Україна,1993. - 272с.
.-Поліщук В.П. Пилипенко В.П Пчеловодство. - К.:Вища Школа,1990. - 312с.
.-Пономарев Е.Г.Кормовая база пчеловодства и опыление сельскохозяйственных растений. - М,:Колос, 1980. - 157с.
.-Прокопович П.И.Избранные статьи по пчеловодству и опыления сельськохозяйственных растений. - М:Колос,1980. - 157с.