єктна-предикативним членом (конструкції з прийменником into/out), вражаючої причинно-наслідкові відносини, типу:own conceit deluded him into believing he was important.teased her out making a scene.
Дослідження семантики дієслів, що набуває каузативного значення в аналізованій конструкції.
Наприклад:
/to/ amuse into / out/, astonish into / out/, betray into / out/, bludgeon into / out/, brutalize into /out/, coax into / out/, coerce into / out/, outrage into / out/, goad into/ jolly into/ out/, pamper into/ out/, pummel into/ out/, shame into/ out/, shock n out/, stampede into/ out/, startle into/ out/, titter into/ out/, to pat into/ out/, to stir into/ out/.
Разом з цим в роботі досліджуються деякі семантичні тенденції в сучасній англійській мові шляхом діахроного аналізу матеріалу словників.
Крім того, виявляються можливі шляхи передачі каузативного значення гаких дієслів при перекладі (на українську мову).
Вибір теми обумовлений тим інтересом, який привертає до себе вивчення певної залежності між загальним характером лексичного значення якогось певного класу слів і їх граматичним функціонуванням. Найрізноманітніші дієслова, перехідні і неперехідні, дієслова різної семантики реалізують в однотипній синтаксичній конструкції загальне значення каузативності і трансгресивності.
Відбір матеріалу проводився шляхом вибірки синтаксичної конструкції з обєктно-предикативним членом, оформленому прийменниками into/ out з художніх творів - Д. Лондона, М. Астор, Е. Вилсен.
Дослідження проводилося в синхронному плані із залученням історичного матеріалу Великого Оксфордського словника. Для порівняльного аналізу в діахронном і синхронному плані широко використовувалися дані словників Oxford English Dictionary, The World Book Encyclopedia Dictionary.
Згідно визначенню лінгвістичного енциклопедичного словника В.Н. Ярцевоїго спонукальний стан (каузатив), який вказує на те, що дія нарівні з реальним субєктом має каузируючий суб'єкт, тобто особу, яка спонукає реального суб'єкта на виконання дії. Станові системи певних мов нерідко відрізняються один від одного складом морфологічно утворених форм. [9:160]
Граматичне функціонування дієслів аналізувалося в сигмантичному плані, визначалися і враховувалися валентні властивості цих дієслів.
1. Каузативні і трансгресивні або причинно-наслідкові відносини як семантико-синтаксичні відносини
семантичний синтаксичний каузативний дієслово
«Каузативні і трансгресивні або причинно-наслідкові відносини як семантико-синтаксичні відносини» містять огляд наукової літератури з питання про засоби і способи реалізації каузативних відносин. В цьому розділі розглядаються смислові відносини між компонентами синтаксичної конструкції у звязку з граматичною обумовленістю, а саме, причинно-наслідкові, які народжуються в рамках даної конструкції.
Каузативність знаходить різне визначення в різних роботах сучасних
лінгвістів. В даному дослідженні під каузативністю розуміються причинно - наслідкові відносини, при яких суб'єкт (особа або предмет) дії спонукає об'єкт вчинити дію або перейти в інший стан за наявності відношення причини і результату або слідства цієї спонуки, виконаної об'єктом.
Каузативне значення слід відносити до сфери суб'єктно-об'єктних відносин. Її змістом є спонука об'єкту вчинити дію або вступити в інший новий стан.
Каузативність має місце лише за наявності двочленної опозиції: причина - слідство. Це - своєрідний семантичний біном. Трансгресивність також відображає один із способів «спричинення», але на відміну від каузативності - спричинення через дію, а не через спонуку, трансгресивність також відноситься до сфери суб'єктно-об'єктних відносин і позначає перехід об'єкту завдяки дії - причини до нової дії або в інший стан. Так, наприклад: Striking tree shocked them into calm. [3:143]
It looks as though something tremendous had happened - just a moment ago? Or an con ago and place was stunned into silence. [1:53]
Аналізуючи смислову структуру англійських складних каузативних конструкцій з прийменниками into і out в цілому, а також смисловий зміст складаючи її компонентів, ми прийшли до висновку, що слід розрізняти два різновиди каузативності: І - проста каузативність, тобто спонука об'єкту вчинити дію або вступити в інший стан, що викликається однією причиною, яка експлицирується граматичними формами однієї дієслівної лексеми, тобто граматичними формами і лексичним значенням чисто каузативного дієслова. Це, наприклад, такі дієслова, як: order, command, instruct, force, cause. Наприклад: Captain commanded man to fire [13: 397].
Owner instructed his agent to sell his property. [13: 1021].
Підтвердженням цього є визначення каузативності, дане низки авторів. Так наприклад, під каузативністю у визначенні А. Марузо розуміється «дієслівна форма, здатна виразити ту думку, що об'єкт примушує виконати дію, а не діє сам» 15: І31], тобто тільки спонукає, а не діє, що складає одну причину.- ускладнена каузативність, яка є окремим випадком простої каузативності. При ускладненій каузативності об'єкт виконує дію або вступає в новий стан під впливом двох причин: дії і спонуки. Обидва значення підсумовані в одній дієслівній лексемі, експлицируємої граматичними формами дієслова і його лексичним значенням, тобто суб'єкт діє і спонукає об'єкт до дії, що складає дві причини.
Наприклад:
If had never occurred to them thet their high-spirited, self-confident, happy daughter would he bamboozled into muteness language France. [13: 151]
В даному прикладі в одній дієслівній лексемі bamboozled підсумовані два значення: to deceive or get better (someone) trickery, or like; humbug; hoodwink / ten fol. into.
Таким чином, поняття «ускладнена каузативність» відрізняється від визначення каузативності, даної А. Марузо, в якій «суб'єкт» тільки спонукає або примушує діяти, а не «діє сам».
О.С. Ахманова розрізняє в каузативності два різновиди значень: каузатив і фактитив. При цьому під фактитивом розуміється «форма або лексичне значення дієслова, виражаюча безпосередньо спонуку до дії; на відміну від каузатива, де лише вказується на причини даної дії». [2:193]
У визначенні поняття ускладненої каузації, даної в цій роботі, підсумовуються обидва ці значення, диференціюються О.С. Ахманової.
При ускладненій каузації дієслівна форма здатна виразити ту думку, що суб'єкт спонукає об'єкт виконати дію або вступити в новий стан, тобто діє сам і спонукає: до дії об'єкт. При цьому також вказується причина дії об'єкту. Наприклад:
to coax - to persuade__ soft words; influence__ pleasant ways; to get coaxing. [13:378]bully - to frighten into doing something_ noisy talk or threats [13: 250] Каузативні і трансгресивні відносини, як причинно-наслідкові відносини виявляються у сфері мови не як чисто семантичні, а як семантико-синтаксичні відносини.
При аналізі причинно-наслідкових відносин в синтаксичній конструкції типу: She coaxed him into love бачимо, що дієслово coax виражає, з одного боку, дію як засіб або спосіб спонуки, і з другого боку, сама спонука, що складає дві причини. Це дало нам мотив зробити висновок, що такі причинно-наслідкові відносини при подвійній причинності слід розглядати не як просто каузативні відносини, а як відносини з ускладненою каузатизацією.
Результати аналізу показали, що лексичний вміст компонентів конструкції і зсуви в їх семантиці можуть відбуватися завдяки зіткненню компонентів в конструкції, завдяки їх семантико-синтаксичним зв'язкам. При зіткненні компонентів в рамках конструктивної обумовленості народжуються нові значення слів. Коли слово вступає в поєднання з іншими словами в якому-небудь лексико-граматичному контексті, відбувається зсув його лексичного значення.
Каузативність обов'язково передбачає наявність об'єкту, тому каузативні дієслова завжди є перехідними. Проте перехідність каузативних дієслів
особливого роду. Якщо дія перехідного дієслова просто переходить на об'єкт, то дія каузативного дієслова не тільки переходить на об'єкт, а додатково ще примушує (спонукає) його діяти, або перейти в новий стан.
Отже, каузативність також як і перехідність в сучасній англійській мові зв'язана, з одного боку, з лексичним, з іншою, з граматичним (синтаксичними і морфологічними) особливостями цієї мови. Ця особливість яскраво виявляється в таких дієсловах, як: to blame, to deceive, to threaten, to amuse, to jolly, to rail, to bluff, to vote і т. п., де реалізація визначеного, тобто каузативного значення залежить від суворо певних форм їх поєднань з іншими словами.
Таким чином, якщо для реалізації просто перехідного значення цими дієсловами необхідна наявність з правого боку від дієслова тільки об'єкту, то для виразу каузативного значення цими дієсловами необхідна присутність стійкого постійного типу конструкції, що складається з відповідних суворо певних компонентів. Дане каузативне значення реалізується в конструкції з об'єктом і об'єконо-предикативним членом, що має відповідне морфологічне значення (прийменниковою групою з прийменниками into і out).
2. Функціонально-лінгвістичний аналіз моделі синтаксичної конструкції з об'єктно-предикативним членом, оформленим прийменниками into/out
«Функціонально-лінгвістичний аналіз моделі синтаксичної конструкції з об'єктно-предикативним членом, оформленим прийменниками into і out» наданому етан і проводимо аналіз моделі даної синтаксичної конструкції на основі синтаксичних зв'язків між її компонентами, аналізу виконуваних ними синтаксичних функцій, а також дослідженню їх морфологічних і семантичних характеристик.
Проводимо функціонально-лінгвістичний аналіз моделі конструкції наступних двох типів:
1. Bosses bullied them into submission.
. Strikers were bullied into submission.
1) Виділення компонентів відбувається на основі трьох видів синтаксичного звязку: предикативної, субординативної і субординативно-предикативної. Графічне зображення синтаксичних зв'язків, що є наявним між компонентами двох видів структур, наочно показує їх тотожність і відмінності.
Структура І - першого типу зважаючи на наявність трьох синтаксичних зв'язків є чотирьохкомпонентною і в ній виділяється три пари:
bosses bulliedtheminto submission.
Структура 2-го типу завдяки наявності двох синтаксичних зв'язків є: трьохкомпонентною, в ній виділяються два двочлени:
Strikers were bullied.into submission.
) Характерною межею обох типів аналізованих конструкцій є наявність двох видів предикативного зв'язку: предикативної і субординативно-предикативної, які символізують собою наявність ознаки предикації, притому двох видів предикації: первинної і вторинної. Виділення даної ознаки на основі синтаксичних зв'язків необхідне для подальшого аналізу предикативних відносин всередині даних типів структур, а також подальшого семантичного аналізу окремих компонентів і всієї конструкції в цілому.
) Присутність предикативного і субординативно-предикативного зв'язку в обох типах структур створює можливість їх взаємотрансформації.
Наприклад:
Bosses bullied, them into submission -were bullied into submission.
) Синтаксичні зв'язки визначають валентність компонентів, тобто здатність з'єднуватися з тими або іншими компонентами.
При синтаксичному аналізі ознака ядерності-неядерності кладеться в основу традиційного розчленовування на головні і другорядні члени речення. А присутність двох предицирующих компонентів свідчить про подвійну предикацію в досліджуваних структурах.
Виділення компонентного складу з урахуванням синтаксичних зв'язків необхідне для подальшого синтаксичного аналізу і виявлення морфологічних і семантичних характеристик.
З погляду традиційного розчленовування речення кожний компонент, що виділяється на базі синтаксичних зв'язків, і характеризуючи диференціальними ознаками, виконує в реченні синтаксичну функцію відповідного члена речення.
Об'єктом нашого дослідження при синтаксичному розчленовуванні є виділення не головних, а другорядних членів речення, особливо, доповнення і т. п. об'єктно-предикативного члена.
Також розглянемо додатково і останній компонент конструкції як двох самостійних членів речення, а також використаємо термін «об'єктно-предикативний член» для цього останнього компоненту.
Даний термін позначає віднесення предикативного члена до доповнення, тобто до обєкту в реченні. Таким чином, ця назва найбільш вдало для позначення не конструкції, а синтаксичної функції її останнього компоненту.
Визначення синтаксичної функції останнього компоненту даної конструкції встановлюється в даному дослідженні в зіставленні з відомими членами речення: з синтаксичною функцією обставини, визначення, доповнення і, нарешті, зіставлення з функцією простого предикативного члена при зв'язкових дієсловах.
Критерієм виділення даних членів речення вважаємо наступні: синтаксичні зв'язки і субординативна (або залежна) і субординативно - предикативна. Другим критерієм вважаємо трансформаційний аналіз. Виділені на базі субординативно - предикативного зв'язку компоненти виконують синтаксичні функції двох різних членів речення, які в рівній мірі пропонують один одного, так само як підмет і присудок. Це може бути доведено шляхом трансформації даного простого двоядерного поширеного речення в складному реченні, що складається з двох простих непоширених двоядерних речень, які трансформуються в ядерні на базі предикативного зв'язку.
Bosses bullied them into submission >bullied and they submitted.
Проте завдяки наявності тут субординації третього компоненту, що виконує синтаксичну функцію доповнення. Доповнення і об'єктно-предикативний член не можуть самі по собі, без простого предикативного зв'язку створювати речення.
Результати аналізу компонентного складу з погляду традиційного розчленовування речення по членах речення показали, що them into submission слід розглядати як комплекс, розкладний на два самостійні члена речення. Обидва ці члена вирізняються на базі субординативно - предикативного зв'язку, який не може існувати в реченні сам по собі, а існує у зв'язку з субординативним і основним предикативним зв'язком. Завдяки взаємній обумовленості трьох синтаксичних зв'язків створюється цілий комплекс - чотирьох компонентна структура, що є граматичною і логічною єдністю, в якій всі компоненти взаємодіють. Компонент them виконує синтаксичну функцію доповнення, a into submission - об'єктно-предикативного члена.
Синтаксичний аналіз компонентної моделі допоміг також встановити значення, тобто що значення окремих компонентів і всієї конструкції в цілому залежать від того, синтаксичну функцію яких членів речення виконують окремі компоненти.
Певну роль у функціональному аналізі синтаксичних компонентів грають окремі форми частин мови, якими представлені синтаксичні елементи у позиції того або іншого члена речення.
Великий інтерес для нашого дослідження представляє морфологічне оформлення об'єктно-предикативного члена.
How Harold tells mе it was you who roused him into his talk. [3:78]
Аналіз морфологічної форми виразу об'єктно-предикативного члена досліджуємих в даній роботі конструкцій показав, що слід розрізняти два різновиди структур з об'єктно-предикативним членом за способом виявлення прийменникового об'єктно-предикативного члена:
) іменний об'єктно-предикативний член (прийменник into або out+ іменник або займенник);
Далі проводиться дослідження ролі прийменників into і out в аналізованій конструкції:
) виявлення лексичного і граматичного значення прийменників
) взаємозв'язок прийменників з компонентами конструкції: граматичний і лексичний зв'язок прийменників з правою дистрибуцією як елемента останнього компоненту, що виконує функції об'єктно-предикативного члена і з лівою дистрибуцією (як елемента присудка); граматичний і лексичний зв'язок прийменника зі всією конструкцією в цілому.
В аналізованій конструкції граматичне значення прийменників into і out є виразом відношення дії до переходу в іншу дію або стан. Ці прийменники виконують синтаксичну функцію передачі відношення головного члена речення - присудка - до другорядного (залежному) члена речення - предикативному члену, наприклад:
She hectored her farm prosperity.
Отже, прийменники into і out виконують синтаксичну функцію оформлення члена речення присудка - при лівобічному оточенні, що є постпозитивною групою і об'єктивно-предикативним членом, при правобічному оточенні - препозитивну групу, засновану на однобічному більш-менш тісному зв'язку з подальшим або попереднім словом, де прийменник виконує синтаксичну функцію засобу зв'язку.
Аналіз показав, що прийменники into і out несуть в даній синтаксичній конструкції велике комунікативне навантаження, здійснюючи вираз відносин між дією, яка є причиною, і між результативною дією або станом об'єкту. Семантичний фокус всієї конструкції в цілому знаходиться в прийменнику. Лексичний зміст цих прийменників полягає в номінації відносин причинно-наслідкового типу.
Це можна перевірити методом трансформації, а також заміною прийменника into на прийменник out в зв'язку, з чим змінюється значення препозитивної групи.
Аналіз ролі прийменника в досліджуваних конструкціях показав, що якщо в реченні Не saw them run є наявними дві особи he і them і дві дії saw і run, виражені двома дієсловами, предикатами, що є, тобто в цьому реченні все виражено експлицитно, то в реченні She simply coerced him into love тільки одне дієслово coerced в лівій частині, а в правій - друге дієслово відсутнє.
Дія другої особи him дієсловом не виражена, але репрезентується їмплицитно прийменниково-іменний into love. Поєднання прийменником into з ім'ям в даній прийменниковій групі в синтаксичній функції об'єктно-предикативного члена показує імплицитну дієслівність. Прийменник + ім'я (pr.+n3) репрезентує результативну дію об'єкту.
Дослідження ролі впливу прийменника на ліве оточення - дієслово-присудок показало, що:
) вживання прийменників into і out з правої сторони від дієслів можна зіставляти з впливом об'єкту на перехідне значення дієслова.
Розглядаючи значення прийменника into можна відзначити, що в конструкції, подібній to talk a man into submission дієслова, звичайно неперехідні, при вживанні з прийменником into придбають значення перехідності.
Аналіз прикладів показав, що прийменники into і out впливають на значення перехідності і неперехідності провідного дієслова-присудка і можуть перетворювати значення неперехідного дієслова в перехідне. Проте це перетворення значення відбувається тільки у відповідній конструкції, наприклад:
Mrs Smith tittered herself into a speechless fury at that, and brother and sister parted without compliment.
2) прийменники into і out впливають на значення провідного дієслова, ускладнюючи його.
Порівняємо: Не was bullied somebody - Він був заляканий кимось, і:
Не was bullied into submission - Залякуванням його примусили підкоритися.
В другому реченні під впливом прийменника into дієслово придбає додаткове значення спонуки (примусити), яка нашаровується на основне значення «залякувати». В результаті виходить ускладнення семантичного значення дієслова.
Таким чином, в конструкціях з прийменниковим об'єктно-предикативним членом присутні два предикати, притому значення вторинного предиката видозмінює, модифікує значення основного, головного предиката.
3. Якісна і кількісна рухливість поповнення лексичних значень дієслова
Аналіз семантики об'єктно-предикативного члена показав, що він позначає видозмінність ознаки об'єкту, який виражає дію або стан об'єкту, стимулювання дією об'єкту. Тому в цілому дана конструкція підмет + присудок (дієслово) + доповнення + об'єктно-предикативний член (прийменникова група) відрізняється смисловою єдністю.
«До питання про деяку тенденцію в сучасній англійській мові до якісної і кількісної рухливості поповнення лексичних значень дієслова» розглядається: лексико-семантичний варіант значення дієслова, що є окремим самостійним значенням, обумовленим лексико-граматичними можливостями функціонування слова.
Кожне окреме значення дієслова може складатися з одного, двох і більш сем, які сукупності і складають окреме значення дієслова.
Глибинний аналіз по семам дозволяє диференціювати значення каузативних дієслів на дієслова із значенням простої і ускладненої каузативності.
І. Семний аналіз значення досліджуваних дієслів, реалізованого в однотипній синтаксичній конструкції з об'єктно-предикативним членом, оформленим прийменниками into і out показав, що каузативне значення більшості аналізованих в даній роботі дієслів складається з двох сем: семи спонуки і семи дії - засіб або спосіб спонуки, або стимулу, які в сумі складають лексико-семантичний варіант значення ускладненої каузативності, реалізованого в одній граматичній формі дієслова: однозначна загальна для всіх дієслів цього типу сема «спонука» до переходу в іншу дію або стан об'єднує всі дієслова в різноманітний клас каузативних дієслів. Сема «дією стимулювати перехід в іншу дію або стан» об'єднує частину з них в клас трансгресивних дієслів. Є.І. Шендельс відзначив, що зв'язок між всіма значеннями форми підтримується загальною семой або близькими семами; що диференціючим смисловим складовим даного ЛСВ значення ускладненої каузативності є сема «дія - як засіб або спосіб спонуки або стимулу», виражаюча різні дії, якось: примусити кого-небудь (або щось) при допомозі: грубої сили, шантажу, залякування, висміювання і т. п. Це додаткове смислове навантаження інтерпретується однією і тією ж дієслівною лексемою і виражає різні дії. Наприклад:
Nobody's going to bulldoze me into anything, he said.would not he told himself, be goaded into loosing control.was trying to jolly Susan out her fright.it was Mrs Lincroft who jostled everyone into accepting explanation because she wanted.
Ускладнене каузативне значення, експлицируване в англійській мові граматичними формами однією дієслівною лексемою, вимагає реалізації в перекладі обох сем - семи «спонуки» і семи «дія, як засіб або спосіб спонуки».
Такий спосіб перекладу з англійської мови на українську має місце у багатьох випадках, наприклад, при перекладі неособистих форм дієслова і їх комплексів.
Не should shake himself into performing some movement which night be just violent enough to let loose avalanche if goodness which he had - Треба здригнутися, штовхнути себе на якийсь вчинок, достатньо помітний для того, щоб зсунути з місця лавину милосердя.
Розгляд деяких можливих способів передачі в перекладі дієслів з ускладненим каузативним значенням представляє практичний інтерес.. Класифікація дієслів по диференціальних семантичних групах проводиться на основі близькості і відмінності значення семи «дія як засіб або спосіб спонуки, стимулу дії».
Матеріалом для виявлення близькості значення в семантичному плані служать: тлумачення значення дієслів, дане в тлумачних словниках; синонімічні ряди в словниках синонімів; пари дієслів в прикладах, відібраних при суцільній вибірці з літератури.
Досліджувані в даній роботі дієслова класифікуються на три умовні смислові групи:
а) дієслова, що виражають фізичну дію (15 дієслів).
Наприклад:
(to) whip a person (or thing) into (or out) smth; starve, thrash, bludgeon, club, jostle., pummel, slap і ін.;
б) дієслова, що виражають емоційну дію (68 дієслів).
Наприклад:
(to) blackmail a person (or thing) into (or out) smth; terrorize, coerce outrage, badger, brutalize, galvanize, browbeat, cow, hector, goad, rouse Hypnotize, hoax, fool, blame, bootstrap, stun; titter, seduce, coo, charm, astonish,, і ін.
в) змішана група дієслів, різної семантики, що набувають значення в одній синтаксичній конструкції з об'єктивно-предикативним членом, оформленим прийменниками into і out каузативне або трансгресивне значення (14 дієслів). Наприклад:
(to) cool-cream smth., into (or out) smth.; creak, catch, mother, price, shrug, vote і ін.
У результаті дослідження виявлено наявність синонімічних рядів дієслів тільки в 1-й і в 2-й семантичних групах і відсутність синонімічних рядів (і навіть пара дієслів) в третій групі, що складається з дієслів різної, змішаної семантики.
ІІІ Дослідження історичного матеріалу словника Oxford English Dictionary і цитационного матеріалу словника World Book Encyclopedia Dictionary, допомогло встановити час початку появи каузативного і трансгресивного значення, реалізованого дієсловами в даній моделі синтаксичної конструкції і зробити висновок, що каузативні і трансгресивні значення, реалізовані більшістю з 96досліджуваних дієслів, є порівняно новим значенням, що з'явилося, в основному, в XIX ст. В Oxford English Dictionary зафіксовано 22 дієслова, таких як: (to) beguile - 1829, coerce - 1853, galvanize - 1863, goad - 1817, prod - 1871, stampede - 1868, seduce - 1826 і т.д.
Таким чином, в більшості випадків дане значення з'явилося тільки в XX ст. У 34 дієслів це значення не зафіксовано поки що жодним словником. Не відзначено словниками дане значення у таких дієслів як: (to) amuse smb., into (or out) smth, astonish, blame, bribe, bootstrap, brutalize, charm, coo, curse, damn, deceive, fluster, jolly, hoax, lead, outrage, pamper, rumour, suppress, titter, threaten і т.д.
У сучасних авторів XX ст. нами відібрані приклади, в яких дані дієслова реалізують каузативне і трансгресивне значення у відповідній моделі. Наприклад:.G. Wells was pampered into becoming most sensitive plant in literary green-house.
4. Каузативні дієслова і конструкції з ними» на прикладі прочитаного твору Д. Лондона «Short stories»
Дослідивши матеріал з даної теми «Каузативні дієслова і конструкції з.ними» я можу зробити такі висновки, що каузативний залог - причино-наслідкові відносини, при яких субєкт (особа або предмет) дії спонукає обєкт вчинити дію або перейти в інший стан за наявності відношення причини і результату або слідства цієї спонуки, виконаної обєктом.
Також те, що каузативні дієслова можна поділити на 3 смислові групи:
дієслова, що виражають фізичну дію;
дієслова, що виражають емоційну дію;
змішана група дієслів, різної семантики, що набувають значення в одній синтаксичній конструкції з об'єктивно-предикативним членом, оформленим прийменниками into і out каузативне або трансгресивне значення.
Це можна побачити у таблиці:
Дієслова, що виражають фізичну діюДієслова, що виражають емоційну діюЗмішана група дієслів, різної семантикиThrash Bludgeon Jostle Pummel Slap Instruct Make out Force Command Order Cause Stir Charm DeceiveShock Terrorize Coerce Outrage Badger Brutalize Blame Titter Betray Startling Rouse Stunned Coo Pat AmuseCreak Catch Price Shrug Vote
I made him go.
- to cause a particular action
You order me to marry Hecter.
- to tell somebody to do something in a strong way
Sometimes he tripped on the rope, or stumbled, and at all times he was awkward, betraying weariness so great that the sled now and again ran upon his heels.
- to make facts about somebody known to an enemy
Messner could not make out very well what the woman looked like.
to cause a particular action
It may make our stay in this cabin more - may I say, sociable?
-to cause a particular action
She forced herself to speak to him
-to make somebody to do something that she doesn't want to do
Is your arm causing you any pain?
-to make something happen
Bill was instructed to call to the police
- to give an order
«I command you to go», said Messner
«Good dog», she said, patting him.
- to hit somebody very gently with a flat hand
They were shocked by his death
- to cause an unpleasant feeling of surprise in somebody
He was blackmailed into paying an enormouse amount of money
- the crime of forcing a person to give you money or do something for you, usually by threatening to make known something which they want to keep secret
The dad blamed me for the accident
- to say that a certain person is responsible for something bad that has happened
Everybody laughed but I couldn't understand what had amused them.
to make somebody laugh or smile
Her story didn't deceive me -1 knew it was a lie
- to try to make somebody believe something that is not true
The workers were shocked at the news that the shop was going to close
- to cause an unpleasant feeling of surprise in something
Messner refused to betray the information
- to make facts about somebody known to an enemy
He had a startled look on his face
- to make somebody surprised or frightened
«I don't blame you», she said.
- to think that somebody is not wrong to do something
High winds caused many trees to fall during the night
- to make something happen
Her steady voice didn't betray the emotion she was feeling
- to make facts about somebody known to an enemy
I 've got some startling news for you!
to make somebody suddenly surprised or frightened
Hecter stirred in his sleep
- to move or make somebody move gently
A sudden wind stirred the leaves
- to move or make somebody move gentlystory made me cry
to cause a particular action
She slapped him across the face
- to hit somebody with the inside of your hand
His sudden death stunned his friends
- to make a person veiy surprised
«Who knows?» he said and shrugged
- a way of showing that you do not known about something
Таким чином, я зробила відбір з книги Д. Лондон «Short Stories» і побачила, наявність у текстах каузативних дієслів, які спонукають особу виконувати дію і те, що каузативні дієслова поділяються на дієслова, що виражають фізичну дію дієслова, що виражають емоційну дію та дієслова змішаної групи. Також можна побачити суб'єктно-об'єктні відносини, які визначають перехід об'єкта завдяки дії-причини до нової дії або в інший стан.
Висновки
Зробивши певні дослідження можна зробити наступні висновки:
синтаксична конструкція з об'єктно-предикативним членом з прийменниками into та out of, є новим ефективним способом і засобом реалізації значення і розкриває широкі можливості для потенційного збільшення кількості дієслів, що набувають в ній значення каузативності та трансгресивності;
в сучасній англійській мові існує тенденція до створення нових сполучень за зразком (наприклад, за зразком to talk into / out of, cajole, tease, surprise, bamboozle та інші, виникають сполучення такі як to amuse into / out of, astonish into/ out of, to bribe into / out of, to bootstrap into / out of, to charm into / out of та ін.;
кількість дієслів, реалізуючих каузативне і трансгресивне значення в однотипній моделі граматичній (синтаксичній та морфологічній) конструкцій потенційно збільшується;
виділення компонентів відбувається на основі трьох видів синтаксичного видів предикативної, субординативної і субординативно-предикативної.
дієслова класифікуються на три умовні смислові групи:
а)дієслова, що виражають фізичну дію (15 дієслів);
б)дієслова, що виражають емоційну дію (68 дієслів);
в) змішана група дієслів, різної семантики, що набувають значення в одній синтаксичній конструкції з об'єктивно-предикативним членом, оформленим прийменниками into і out каузативне або трансгресивне значення (14 дієслів);
проста й ускладнена каузативність:
а) проста каузативність, тобто спонука об'єкту вчинити дію або вступити в інший стан, що викликається однією причиною, яка експлицирується граматичними формами однієї дієслівної лексеми, тобто граматичними формами і лексичним значенням чисто каузативного дієслова;
б) ускладнена каузатнвність, яка є окремим випадком простої каузативності. При ускладненій каузативності об'єкт виконує дію або вступає в новий стан під впливом двох причин: дії і спонуки. Обидва значення підсумовуванні в одній дієслівній лексемі, експлицируємої граматичними формами дієслова і його лексичним значенням, тобто суб'єкт діє і спонукає об'єкт до дії, що складає дві причини.
Таким чином, ми бачимо, що в значенні багатьох дієслів з'являється новий лексико-семантичний варіант значення, який не існував у них раніше за XIX ст.
Список використаних джерел
1.Астор М. «A Place Called Saturday». - М., 1971
2.Ахманова О.С. Словник лінгвістичних термінів. - М., 1966. - 193 с.
.Вілен Е. «Late Call». - M., 1953.
.Лондон Д. «Short Stories». - М., 1950.
.Шоу Б. «The Man I Knew». - М., 1970.
.Сноу П. «Time of Hope». - M., 1949.
.Марузо А.Ж. Словник лінгвістичних термінів. - М., 1960. - 131 с.
.Рейдель А.І. Лексико-граматична характеристика каузативних дієслів в прийменниковій конструкції: Автореферат. - М., 1971.
.Шендельс Є.І. Граматична синонімія. Докт. дис. - М., 1964.
.Ярцева В.Н. Лінгвістичний енциклопедичний словник. -
М.: Радянська енциклопедія, 1990. - 160.
.«Некоторые особенности четырехкомпонентной каузативной конструкции с предлогами into/ out of». - Учетные записи МГППИИЯ им. М. Тореза, т. 57. - М., 1970
12.Oxford English Dictionary. - Oxford University Press, Great Britain, - 1998.