Удосконалення технологічного процесу ремонту комплекту агрегатів автомобіля КамАЗ-5511, річна програма 100 комплектів

Удосконалення технологічного процесу ремонту комплекту агрегатів автомобіля КамАЗ-5511, річна програма 100 комплектів

Удосконалення технологічного процесу ремонту комплекту агрегатів автомобіля КамАЗ-5511, річна програма 100 комплектів

Вступ

ремонт автомобіль агрегат гальмівний

Автомобільний транспорт займає ведуче положення в задоволенні ростучих вимог народного господарства держави в перевозках пасажирів та вантажів.

Одним з найбільш ефективних резервів збільшення автомобільного парку держави є ремонт автомобілів.

У вирішенні задач подальшого розвитку автомобільного транспорту головна роль належить інженерно-технічним працівникам, які займаються технічним обслуговуванням та ремонтом автомобілів.

Економічні показники експлуатації транспортних засобів залежить від технічного стану приладів і агрегатів. У процесі експлуатації автомобіля його надійність інші показники поступово знижаються в результаті зносу деталей, також корозії і утомленості матеріалів, з яких вони виготовлені. В автомобілях з'являються різні нелади, які виправляються при ТО і ремонті.

Капітальний ремонт автомобілів має велике економічне і народногосподарське значення. Основним джерелом економічної ефективності капітальних ремонтів являється використання остатнього ресурсу їх деталей і вузлів. Близько 70-75% деталей автомобілів можуть використовуватись повторно без ремонту або після незначного ремонту.

В технології ремонту велике значення мають операції обкатки і випробовування вузлів і агрегатів, а також регулювання на економічні показники.

Тема мого курсового проекту розроблена з метою удосконалення технології ремонту агрегатів автомобіля КамАЗ-5511 - це автомобіль-самоскид. Ці автомобілі експлуатуються при будівництві доріг, міст та сіл. Вони експлуатуються у тяжких дорожніх умовах і мають значні зноси агрегатів. Це приводить до збільшення витрат на експлуатацію і збільшує ризик порушення безпеки руху.

Удосконалення технології ремонту агрегатів передбачає використання стендів для збирання та розбирання агрегатів, мийку деталей, а також дефектування деталей.

Дільниця ремонту агрегатів обладнується підйомно-транспортним обладнанням, універсальними стендами, запропонована комплексна подача деталей для збирання агрегатів. Робочі місця для ремонту агрегатів - атестовані, а це значить, що вони обладнані механізованим інструментом, удосконаленими пристроями.

Забезпечення запасними деталями необхідно організувати фірмовим - постачання з заводів - виробників. Це дасть надійність ремонту і довгострокову експлуатацію.

1. Удосконалення технологічного процесу ремонту агрегатів автомобілів КамАЗ-5511

Автомобілі КамАЗ-5511 - це самоскиди з двигуном КамАЗ-740, з п'ятиступінчатою коробкою передач, з балансирною підвіскою середнього і заднього мосту. Автомобілі експлуатуються в тяжких умовах - на будівництві доріг і інших об'єктів. Це приводить до інтенсивного зносу деталей і вузлів.

В умовах АТП проводять поточний ремонт агрегатів і вузлів, який пов'язаний з частковим або повним розбиранням вузлів і заміну несправних деталей новими з числа товарної номенклатури.

Капітальний ремонт повнокомплектного автомобіля КамАЗ, як правило, проводиться на авторемонтних заводах з обмеженою номенклатурою ремонту. Головні агрегати та вузли автомобіля проходять капітальний ремонт з повним їх розбиранням, дефектуванням та відновленням деталей які мають зношеність. Ремонт проводиться на дільницях і відділеннях. Дільниці і відділення обладнуються атестованими робочими місцями. Це дає високу якість в роботі, продуктивність і добрі умови роботи.

Удосконалення технологічного процесу ремонту агрегатів полягає в організації комплектуючої складової. В комплектуючій складовій будуть комплектуватися повнокомплектні комплекти для збирання агрегатів. Це приведе до підвищення продуктивності праці і якості ремонту виробів. Крім цього, технологія ремонту забезпечується універсальними стендами для випробовування агрегатів. При розробці фондів заробітної плати використовувались нові тарифні ставки. Для підвищення якості ремонту вводиться 10% надбавка за якість роботи.

На дільниці складені хороші умови для продуктивної роботи. Виконані всі види вимог, правил техніки безпеки і охорони праці. Розроблена маршрутна технологія ремонту агрегатів, розроблені операційні карти ремонту. Всі ці складові дають змогу робити якісний ремонт агрегатів.

2. Технологічний розділ

.1 Удосконалення ремонту агрегатів автомобіля КамАЗ-5511.

На сучасних авторемонтних заводах проводяться капітальні ремонти різних марок автомобілів та агрегатів. Це привело до збільшення витрат та ремонт і зниження якості ремонту.

Сучасні методи ремонту дають технічні можливості для якісного ремонту завдяки використання обладнання та відповідній організації ремонтного виробництва. При організації ремонтних дільниць необхідно підходити до цього питання з економічних показників.

Нове сучасне обладнання коштує дуже дорого, тому воно повинно грамотно експлуатуватися і давати якісні показники ремонтуємо продукції.

Наша дільниця проектується для ремонту агрегатів автомобіля КамАЗ-5511. До переліку комплекту агрегатів відноситься: коробка передач, карданна передача, мости ведучі, передня вісь, рульове управління, механізм підйому платформи, гальмівна система.

Задачі дільниці - це якісний ремонт комплекту агрегатів, збереження деталей при розбиранні агрегатів, відновлення деталей по сучасним технологіям, випробовування агрегатів після ремонту. Всі ці технологічні операції треба удосконалити, щоб ремонт був економічно доцільним.

2.2 Розрахунок режимів роботи і фондів часу

Дільницю ремонту агрегатів проектуємо як перериване виробництво з 251 робочим днем в 2007 році, роботою в одну зміну, коефіцієнт використання робочого часу - 0,80, робочі місця атестовані. Річна програма 90 комплектів, що складає 10800 н.г.

Розрахуємо дійсний річний фонд часу роботи обладнання  за формулою

 (1)

де  - номінальний фонд часу роботи обладнання при 1 зміні роботи

 = 2070 год. 1 таб. 5;

 - коефіцієнт використання обладнання, = 0,97;

=2070  0,97 = 2008 год.

Номінальний річний фонд часу робітників для слюсарів - ремонтників з хорошими умовами праці - місця робочі атестовані, при 41 робочій неділі беремо рівним = 2070 год.

Дійсний річний фонд часу визначаємо за формулою:

, (2)

де  - номінальний фонд робочого часу,  = 2070 год.;

 - коефіцієнт використання робочого часу з завдання - 0,80 - 0,85.

Приймаємо 0,85.

 = 2070  0,85 = 1759 год.

2.3    Розрахунок кількості робітників дільниці

Розрахунок ведемо за формулою

 (3)

, (1 стор. 32, форм. №9,10) (4)

де  - річна трудомісткість робіт - 10800 н.г;

-2070 год; -1759 год. - номінальний і дійсний фонди робочого часу;

 роб.,

 роб.,

Приймаємо 6 робітників.

2.4 Розраховуємо кількість робітників

Кількість допоміжних робітників визначаємо у відсотках 25-30 від  Прибавляємо 30%.

 (5)

 роб

Приймаємо 2 робітники.

Таблиця 2.1 - Розподіл робітників по розрядах виконання роботи

2.5 Розрахунок середнього розряду ведемо за формулою

, (6)

;

Кількість інженерно-технічних працівників розраховується у відсотковому відношенні до кількості робітників дільниці

рівному 10%:

Кількість службовців рівною 5%:

= 8  0,1 = 0,8; приймаємо 1 ІТР:

Майстра дільниці з місячним окладом 1200 грн.

 = 8  0,5 = 0,4. Приймаємо 1 службовця.

Кількість робітників молодшого обслуговуючого персоналу 3% від загальної кількості.

= 8  0,3 = 0,24; приймаємо 1* робітник.

Таблиця 2.2 - Склад робітників в дільниці

2.6 Розрахунок площі дільниці по ремонту агрегатів

Виробничу площу відділення визначаємо від займаної площі обладнання та коефіцієнт щільності розташування обладнання з урахуванням зон і переходів у відділеннях. = 4,6;

де - площа, яку займає обладнання

Таблиця 2.3 - Перелік обладнання

Визначаємо площу дільниці по формулі (7)

 = 70,64  4,5 = 317,88 м²;

Приймаємо площу 324 м²

З розміром дільниці 90036000

Висота 4,5 м

2.7 Планування рішення споруди

Приймаємо крок колон 6 м, параметри відділення 900036000; загальна площа  = 324 м².

Параметри колон 500500; товщина стін 500, перегородок - 380 мм. Висота до несучих конструкцій - 4500 мм.

Розміри вікон - 40002000

2.8 Розрахунок витрат напруги та освітлювальної електроенергії

Сумарна напруга обладнання дільниці складає = 34,42 квт (табл. 3) Активна напруга

 (7)

де  - коефіцієнт запиту, враховуючий натиск і одночасність роботи електроспоживачів, втрати в мережі і електродвигунах.

= 0,4-0,6. Приймаємо 0,4;

Р_а = 34,42  0,4 = 13,77 квт.

Річну втрату силової електроенергії (напруги) W визначаємо за формулою:

, (9)

де  - дійсний фонд роботи обладнання  = 2070 год;

Р_а - активна напруга = 13,77 квт;

 - коефіцієнт завантаження обладнання = 0,3… 0,8.

Приймаємо 0,4.

=13,7720700,4=11401,56 кВт

Визначаємо витрати освітлювальної електроенергії за формулою:

 (10)

де - питома напруга освітлювального навантаження, вт/м²;

= 25 - 30 вт/м², приймаємо 25 вт/м²;

- площа дільниці - 324 м²;

Т₀ - число годин освітлювального навантаження на рік = 1100 год.;

К_с - коефіцієнт попиту, К_с = 0,2:

 кВт

Загальні витрати електроенергії:

, (11)

2.9 Розрахунок необхідного стиснутого повітря

, (12)

де  - кількість повітря, яка споживається одиницею обладнання за хвилину

м³/хв [С9] таб. 3.8. Приймаємо 1,25 м³/хв.;

п_сп - кількість споживачів стиснутого повітря - 0,015;

К_п - коефіцієнт попиту; К_п = 0,2

=1,25  0,015 х 0,2 = 0.004 м /хв.

Річні витрати стислого повітря визначаємо за формулою:

, (м³) (13)

= 2070  0,004 х 60 = 496 (м³)

2.10 Визначаємо витрати води

Втрати води на мийці машин за зміну

, (14)

де  - число мийних машин - 1

п - число використання мийки впродовж дня, п = 2…5, приймаємо 4

 - витрати води на один комплект агрегатів,  = 45 л (м³)

Витрати води за рік розраховуємо за формулою

, (15)

де  - витрати води за зміну, (м³);

 - кількість змін на рік,  = 251;

Визначаємо витрати води на побутові потреби (з урахуванням використання душових кабін)

, (16)

де - норма витрат води на одного робітника,  = 40 л

Р - кількість робітників - 11

 - продовження зміни  = 8 год

, (м³)

Річні витрати води на побутові потреби розрахуємо за формулою:

 (17)

де  - витрати води на побутові потреби на робітника, м³

Ф_д.р - дійсний фонд робочого часу робітника, нор. год.;

 - кількість змін, =1;

= 0,04 1759 1 = 70,36 (м³)

2.9 Маршрутна карта проточки гальмових накладок автомобіля КамАЗ-5511

При ТО дорожніх і спеціальних машин у польових умовах часто доводиться проводити заміни накладок гальмівних колодок. Це операція, яку необхідно виконувати шляхом підгонки діаметра до барабана.

Цю технологічну операцію проводимо за допомогою пристосування. Пристосування для проточки гальмових накладок універсальне - шляхом заміни втулок - пристосування можна зачепити на будь-якому мосту автомобіля або дорожньої машини.

Мною розроблена маршрутна карта проточки накладок задніх гальмових автомобіля КамАЗ-5511.

Так само розроблена карта ескізів на ремонт гальмових колодок.

Карта ескізів відбиває наступні чотири основні операції ремонту колодок:

- Зрізання старих накладок за допомогою гідропреса й спецножа;

- Свердлення отворів комбінованим свердлом у накладках, а якщо колодки мали приклеєні накладки, то й у колодках;

- Клепка гальмових накладок до колодок у пристосуванні на пресі;

- Проточка накладок на встановлених колодках на міст, безпосередньо за допомогою пристосування відповідно до маршрутної карти.

3. Організаційний розділ

.1 Наукова організація праці

Виробнича санітарія

Повітря робочої зони. Відповідно ГОСТ 12.1.005.88 «Повітря робочої зони» - всі працівники розбірно-складальної ділянки, до якого відносять агрегатну ділянку, є середньої тяжкості II Б. При цьому енерговитрати на очищення повітря - приточно-витяжну вентиляцію становлять 235-290 Вт.

У таблиці 3.1 приводимо нормативні значення оптимальних і припустимих параметрів мікроклімату в робочій зоні.

Таблиця 3.1 - Нормативи параметрів мікроклімату

Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони ділянки не повинен перевищувати гранично припустимі концентрації, приводимо в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Гранично припустимі концентрації

З метою оздоровлення повітряного середовища приміщення ділянки повинні бути обладнані загальнообмінною, місцевою, притомною і витяжною вентиляцією, а оглядові канави тільки проточною вентиляцією.

Загальнообмінна вентиляція в приміщенні влаштовується так, щоб витяжка забрудненого повітря походила з верхньої зони, розташованої над постами, а приплив свіжого повітря був спрямований на робочі місця.

У канави тепле повітря повинне подаватися через щілини, розташовані на висоті 200 мм від підлоги канави й повітря подають із розрахунку 200-250 м³/п на 1 м довжини канави при швидкості подачі повітря подають із притомних отворів 1,0-2,5 м/с.

Місцева притомна вентиляція подає свіже повітря в необхідному обсязі при заданій температурі й швидкості на робочі місця для того, щоб забезпечувати на них більше сприятливий стан повітряного середовища.

Місцева витяжна вентиляція призначена для видалення безпосередньо з робочих місць шкідливих виділень для того, щоб запобігти їх поширенню по виробничому приміщенню й забруднення ними більших обсягів повітря.

Для відводу газів, що відробили, на ремонтній ямі існують місцеві відсоси.

Дорожня техніка встановлюється на яму з таким розрахунком, щоб труба глушителя розташовувалася напроти місцевого відсосу. Гази, які відробили, що викидають із труби глушителя, падають у зону відсосу, витягаються в трубу й викидаються в атмосферу.

Освітлення. У приміщеннях ділянки застосована система спільного освітлення, тобто є присутнім природне й штучне. Природне освітлення необхідне, тому що ультрафіолетове випромінювання, що втримується в природному світлі, робить оздоровлюючий ефект на організм у цілому. У розбірно-складальній ділянці природне освітлення є бічним через вікна в зовнішніх цінах. Природне освітлення залежить від ряду умов: кількості вікон й їхніх розмірів, фарбування стін, стелі, затемнення вікон установленим біля них устаткуванням або конфронтуючими будинками й спорудженнями. Для підтримки нормального природного освітлення необхідно стежити за чистотою стекол і станом внутрішнього фарбування стін, стель, устаткування. Всі приміщення й робочі місця повинні також забезпечуватися штучним освітленням, достатнім для безпечного виконання робіт, перебування й пересування людей, для цього освітлення повинне бути комбінованим. Нормативною характеристикою штучного освітлення є освітленість, створювана на робочих місцях вимірювана в люксах.

Освітлення в ремонтних приміщеннях повинне задовольняти вимогам СНиП 11-4-79 і відповідати специфіці робіт. Нормативна освітленість ділянки представлена в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Освітлення дільниць

У системі штучного освітлення використовують лампи накалювання (місцеве освітлення) і газорозрядні лампи, у яких світловий потік пульсує із частотою, рівній частоті струму в мережі - 50 Гц.

Для освітлення автомобілів, установлених на оглядовій канаві, освітлення розташовуємо знизу. При такому підсвічуванні і підвісці, яка є найбільш раціональною при освітленні низу автомобіля.

Також робітник, що оглядає машину, повинен користуватися переносною електричною лампою із запобіжною лампою й напругою в мережі не більше 36В при роботі в оглядовій канаві. Конструкція ручного переносного світильника повинна виключати можливість дотику до його струмоведучих частин.

Патрон світильника повинен бути укріплений у рукоятці виконаної з вологостійкого ізолюючого матеріалу, що має достатню механічну міцність. Запобіжна сітка повинна бути укріплена не на патроні, а на рукоятці світильника, щоб вона не могла опинитися під напругою. При роботі в сирих місцях світильник варто постачати скляним ковпаком. Крім того, світильник повинен мати відбивач.

Шум і вібрація. Припустимі рівні звукового тиску на робочих місцях слюсарів повинні відповідати вимогам СН 3223-85 і не перевищувати 80 дБ. Зниження рівня шуму досягається різними шляхами. Раціоналізація технологічних процесів, ретельна підгонка всіх частин, що рухаються, механізмів значно знижує шум.

Найбільший ефект досягається заміною робіт міні гучними. Пневматичну клепку деталей потрібно замінити гідравлічною клепкою або зварювання-кування й штампування-пресовкою.

При роботі з ручним механізованим інструментом параметри локальної вібрації не повинні перевищувати граничне припустимих рівнів, установлюваних ГОСТ 12.1.012 - 78, по якому допускається рівень загальної вібрації не більше 92 дБ, а при локальній вібрації не повинен перевищувати 109дБ.

Якщо при використанні ручного механізованого інструмента вібрація перевищує припустимі норми, то варто обмежувати час впливу вібрації.

При регулярних перервах (для зменшення впливу на працюючій локальній вібрації) у плині робочої зміни припустимі значення нормованого рівня віброшвидкості варто збільшувати:

При роботі в умовах дії загальної вібрації, що перевищує нормативні вимоги, робітники повинні користуватися вібропоглинаючою (амортизуючою) підставкою, що ставлять під ноги, або застосовувати взуття на повстяній або тонкій гумовій підошві.

3.2 Протипожежні заходи

Вимоги пожежної безпеки і вибухової безпеки.

Приміщення для ремонту й розбірно-складальних робіт досить небезпечні в пожежному відношенні, тому їх розташовують ізольовано від стоянки машин.

У приміщеннях необхідно проводити ретельне прибирання після закінчення робіт кожною зміною, розлите масло й паливо прибирати за допомогою піску, збирати використані обтиральні матеріали, складати їх у металеві ящики із кришками й після закінчення зміни виносити у відведене місце.

У приміщенні забороняється:

1. загороджувати ворота, тамбури, проходи до водопроводу, місця розташування пожежного інвентарю;

2. тримати відкритими паливні баки техніки;

3. тримати легкозаймисті й горючі речовини в кількостях, що перевищують змінну потребу;

4. користуватися відкритим вогнем, курити й виконувати роботи за допомогою паяльних ламп і переносних зварювальних апаратів.

У приміщенні агрегатної ділянки забороняється заправляти автомобілі й дорожньо-будівельну техніку паливом, а також приступати до роботи при просочуванні палива з бака або магістралей без попереднього зливу.

Для гасіння пожеж застосовують різні засоби. До найпоширеніших відносять воду. Крім неї використовують пісок, різні піни й порошки, але водою не можна гасити нафтопродукти, пожежі в електроустаткуванні, що перебувають під напругою.

Нафтопродукти спливають над водою й розливаються по більшій площі, підсилюючи пожежу. Вода є провідником електричного струму й при гасінні електроустаткування може відбутися враження електричним струмом.

Пісок - універсальний засіб гасіння невеликих вогнищ загоряння. Його кидають на вогонь лопатами, совками або цебрами так, щоб спочатку локалізувати вогонь, а потім його засипати.

Одним з ефективних засобів гасіння пожеж є вогнегасники. У цей час найчастіше використають ручний вогнегасник ОУ-10 і вуглекислотні ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8.

Хімічний вуглекислотний ручний вогнегасник ОУ-10 призначений для гасіння пожеж у початковій стадії їхнього виникнення, діяти необхідно перевернути вогнегасник кришкою вниз і повернути рукоятку на 180°, Утвориться піна, при цьому клапан кислотної склянки відкривається й змішується з лужною сумішшю. Підвищується тиск у корпусі вогнегасника й піна викидається назовні. Тривалість дії близько 1 хвилини, довжина струменя 6-8 метрів, продуктивність 90 літрів піни.

Крім пінних вогнегасників застосовують вуглекислотні вогнегасники

УО-2, УО-5, УО-8, які призначаються для гасіння початкових загорянь.

Приміщення розбірно-збиральної агрегатної ділянки забезпечується пінними й вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник на 50 м² та 1 ящик просіяного сухого піску об’ємом 0,5 м³ на 100 м² площі.

3.3 Техніка безпеки

При розбірно-збиральних роботах, а так само при технічному обслуговуванні й поточному ремонті необхідно дотримувати вимоги відповідних Державних стандартів, санітарних правил організації технічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устаткування, положень про технічне обслуговування й ремонт рухливого складу автомобільного транспорту й дорожньо-будівельних машин, правил по охороні праці на дорожніх машинах і правил пожежної безпеки для підприємств експлуатації дорожніх машин України.

Технічне обслуговування, поточний ремонт і розбірно-збиральні роботи автомобілів і дорожньої техніки повинні проводитися в спеціально відведених місцях, оснащених необхідними для виконання робіт пристроями, механізмами, приладами, пристосуваннями й інвентарем.

Автомобілі або дорожньо-будівельна техніка, спрямовані на ділянку розбирання-зборки повинні бути очищені від бруду, льоду й вимиті.

Техніка, установлена на конкретний пост, повинна бути закріплена шляхом підставки не менше двох упорів під колеса, загальмована стояночним гальмом. При цьому важіль перемикання передач повинен бути встановлений у положенні, що відповідає нижній передачі, також повинна бути закрита подача палива або паливо повинне бути попередньо злите з бака. На кермове колесо необхідно вивісити попереджуючу табличку «Двигун не запускати. Працюють люди»,

Всі розбірно-складальні роботи допускаються робити тільки при непрацюючому двигуні. Знімати деталі й агрегати, заповнені рідинами, треба тільки після повного видалення (зливу) цих рідин. Якщо зняття агрегатів або деталей пов'язане з більшими зусиллями, створює незручності в роботі, потрібно застосовувати знімачі, пристосування. Забороняється перевантажувати пристосування. При застосуванні домкратів користуватися спеціальними підставками.

3.4 Охорона навколишнього середовища

Дорожньо-будівельна техніка поряд з автомобільним транспортом і промисловими підприємствами є джерелом забруднення атмосфери, ґрунту й повітряного басейну. Негативний вплив дорожньо-будівельної техніки на людину й навколишнє середовище проявляються в:

- погіршення стану атмосферного повітря під впливом відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згоряння;

- забруднення ґрунтів, водойм і ґрунтових вод нафтопродуктами й синтетичними робочими рідинами, які використаються в дорожньо-будівельних машинах;

- руйнування рослинного шару в місцях руху й роботи машин (особливо гусеничних);

- необхідність утилізації й переробки відробивших гумовотехнічних виробів, мастильних матеріалів і робочих рідин. Для агрегатної ділянки однієї з найважливіших завдань є збір, переробка й відновлення експлуатаційних властивостей масел і робочих рідин.

Основними причинами зниження якості й працездатності паливно-мастильних матеріалів є обводнювання й забруднення масел механічними домішками.

Мастильні матеріали й робочі рідини, значення показників якості яких після транспортування, зберігання або роботи у відповідних системах машин вийшли за рамки припустимих меж, не можуть бути використані без проведення керуючих впливів, спрямованих на часткове або повне відновлення їхніх експлуатаційних властивостей.

Часткове відновлення експлуатаційних властивостей масел проводять на відповідних постах зони ТО експлуатаційного підприємства або безпосередньо на об'єкті за допомогою обладнаних пересувних станцій.

Повне відновлення (регенерацію масел) проводять на нафтопереробних заводах, куди відпрацьовані масла здають у встановленому порядку в обмін на товарні мастильні матеріали й робочі рідини.

Існуючі методи відновлення експлуатаційних властивостей горючо-мастильних матеріалів можна розділити на дві групи:

1 - фізичні;

2 - фізико-хімічні.

До фізичних методів відносять: відстоювання палив і масел, фільтрацію, відцентрове очищення, обробку в електромагнітному полі, обробку ультразвуком, гідродинамічні методи.

Фізико-хімічні методи засновані на дії присадок, що вводять до складу нафтопродуктів для поліпшення їхніх експлуатаційних властивостей.

Організація збору масел, що відпрацювали, має велике народногосподарське значення, тому що їхнє вторинне використання після регенерації або переробки забезпечує значну економію матеріальних ресурсів і сировини.

Відпрацьовані нафтопродукти залежно від складу і призначення підрозділяють на три групи:

ММО - масла моторні відпрацьовані (у тому числі моторні масла, змінювані в гідросистемах і трансмісіях машин);

МІВ - масла індустріальні відпрацьовані;

СНО - суміші нафтопродуктів відпрацьовані із промивними рідинами, моторні й індустріальні відпрацьовані масла, що не відповідають вимогам пропонованим до ММО й МІВ за деякими показниками.

Змішувати при зберіганні й транспортуванні відпрацьовані нафтопродукти, що належать до різних груп, не рекомендується.

Збір відпрацьованих масел може бути організований безпосередньо в зоні розбірно-складальних робіт агрегатної ділянки. Необхідно мати пересувні баки - візка для збору відпрацьованих масел по марках.

Пересувні баки - візка повинні бути обладнані сітчастими фільтрами з розміром осередків не більше 1 мм².

Загальне зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище з боку встаткування агрегатної ділянки може бути досягнуть за рахунок впровадження організаційних і технічних заходів, таких як збір відпрацьованих експлуатаційних матеріалів і відходів виробництва, застосуванням сучасного технічного встаткування, передових технологій ремонту агрегатів, контролю технічного стану двигунів, агрегатів і робочого встаткування дорожніх машин, автомобілів і спецтехніки.

Своєчасне і якісне проведення технічних обслуговувань, ремонтів, заміни морально застарілого обладнання новим високовиробничим і екологічно безпечним.

4. Конструкторський розділ

.1 Призначення й опис пристосування для механічної обробки накладок гальмових колодок

Пристосування призначене для механічної обробки накладок гальмових колодок, передніх і задніх, при ремонті автомобіля або усунення слідів зношування накладок при технічному обслуговуванні гальмових систем.

За допомогою пристосування можна зняти з поверхні гальмових накладок шар певної товщини й довести їх до певного розміру. На пристосуванні встановлений електродвигун 7 типу «И» потужністю 0,52 кВт, при п = 1450 об/хв. На валу електродвигуна встановлена фреза довжиною 100 мм на штоку й закріплена гвинтом і шайбою. Обробку налагоджень робимо в такий спосіб: залежно від того, які гальмові накладки обробляються, у корпус 1 пристосування вставляють відповідну змінну втулку 6, що фіксується гвинтом 4. Пристосування встановлюють цапфу поворотного кулака або на кожух півосі заднього моста на місце маточини відповідного колеса і від осьового зсуву фіксують гайками маточини. Переміщення електродвигуна здійснюється шляхом обертання пристосування навколо осі колеса забезпечують затягуванням гайок маточини. Переміщення електродвигуна здійснюється шляхом обертання гвинт 2 за рукоятку, попередньо відпускають гвинти 4, затягування корпуса 1. Електродвигун, пов'язаний із гвинтом через напрямні 5 і траверсу 3, підводять із фрезою до накладки гальмової колодки. У такому положенні гвинтом 4 закріплюють і включають електродвигун 7. За рукоятку електродвигуна повертають пристосування навколо встановленої осі, при цьому обертається фреза, переміщається по поверхні накладки гальмової колодки, обробляючи її точно по радіусі. Зрізаний шар накладки може бути різної товщини.

Попередньо встановлене на місце, пристосування дозволяє точно регулювати врізання фрези шляхом відліку поперечної подачі по лімбі 9, один великий розподіл лімба дорівнює радіальному переміщенню фрези на 0,25 мм, а малий розподіл на 0,05 мм. Тому товщину накладок можна доводити до потрібних розмірів. З метою полегшення ваги пристосування - електродвигун

переобладнають і замість сталевого корпуса й кришки встановлюють більше легкі з алюмінієвого сплаву. Дане пристосування широко застосовується в агрегатних ділянках і на місцях технічного обслуговування й ремонту. Вага пристосування 35 кг.

Технологічний процес на обробку накладок гальмових колодок приводимо в операційній карті.

Література

1.   Клебанов Б.В. Проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств. - М: Транспорт, 1985

2.      Довідник технолога авторемонтного підприємства. Під редакцією А. Малишева. - М.: Транспорт, 1977

3.      Гурвич І.С, Полонская М.І. Методика технічного нормування

4.      Котов І.С. Дипломне проектування в автодорожніх технікумах. - М.: Транспорт, 1981

5.      Карташов В.П. Технічне проектування автотранспортного підприємства. - М.: Транспорт, 1987

6.      Положення про технічне обслуговування і ремонт пересувного складу автомобільного транспорту. - М.: Транспорт, 1986

7.      СНиП 2-1-76

8.      ВСНе-19

9.   СНиП 2.0102-85 «Протипожежні норми» Госстрой СССР. - М.: ЦИТП. Госстрой