Туристично-країнознавчі ресурси Аргентини

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Туризм
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    35,4 Кб
  • Опубликовано:
    2015-03-01
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Туристично-країнознавчі ресурси Аргентини

Вступ

Розвиток туризму відіграє важливу роль у вирішенні соціальних проблем держави. В багатьох країнах світу саме за рахунок туризму створюються нові робочі місця, підтримується високий рівень життя населення, створюються передумови для поліпшення платіжного балансу країни. Розвиток сфери туризму сприяє підвищенню рівня освіти, вдосконаленню системи медичного обслуговування населення, впровадженню нових засобів поширення інформації тощо. Туризм безпосередньо впливає на соціальне, культурне й економічне життя держави.

Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в тому, що Аргентина останнім часом швидко розвиває та закріплює свої позиції на світовому туристичному ринку. Насамперед, вона відома своїми унікальними памятками культури. Столиця Аргентини Буенос-Айрес - друга за популярністю столиця Південної Америки. Вона приваблює туристів своєю неординарністю та неймовірною природою.

Розвиток туризму в Аргентині сприяє покращенню економічної ситуації в країні, розвитку інфраструктури, збереженню і захисту стародавніх історичних памяток і створенню нових.

Обєктом дослідження даної курсової роботи є країна Аргентина. Предмет дослідження - туристично - країнознавчі ресурси Аргентини,її напрямки розвитку та потенціал.

Метою роботи є дослідження туристичної галузі в країні, аналіз її нинішнього стану та перспективні шляхи розвитку.

В процесі дослідження вирішувались наступні завдання:

Оцінка впливу географічного положення, демографічних факторів та розвитку інфраструктури на розвиток туризму в країні.

Аналіз природно-географічних, природно-антропогенних та культурно-історичних ресурсів країни.

Дослідження сучасного стану туристичної інфраструктури в країні.

Методи дослідження: порівняльний, картографічний, аналітико-статистичний, хронологічний, хорологічний, екологічний.

Практичне значення результатів дослідження - це можливість використати дані курсової роботи даних курсової роботи в підготовці студентів до семінарських занять, а також в туристичній галузі для реклами та удосконалення туристичного продукту. Дана робота може слугувати практичним довідником з туристичного країнознавства Аргентини.

Робота складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків, містить 36 сторінок, 12 малюнків, 6 таблиць. Список джерел включає 10 назв літературних джерел, 8 електронних публікацій.

туристичний країнознавчий аргентина

Розділ 1. Соціально-економічні умови розвитку туризму

.1 Вплив географічного положення та демографічних факторів на розвиток туризму

Аргентина (офіційна назва - Аргентинська Республіка) - держава на південному сході Південної Америки, де за розмірами території поступається лише Бразилії. На півночі межує з Болівією і Парагваєм, на заході - з Чилі, на сході - з Бразилією та Уругваєм. Омивається водами Атлантичного океану. Іспанські колонізатори назвали країну Аргентиною, тобто "срібною", однак срібла тут насправді не було, а головним багатством країни стали родючі ґрунти та пасовища. Це одна з найбільш "європейських" країн Південної Америки. Її столицю - Буенос-Айрес - називають Парижем Південної Америки.

За площею території Аргентина посідає 2-е місце на південноамериканському континенті та 8-е місце на Землі. Площа держави становить 2,8 млн. км ². Країна займає фактично всю південно-східну частину Південної Америки, східну частину острова Вогняна Земля, острови Естадос та ін. Спірною територією є Фолклендські (Мальвінські) острови на півдні Атлантики. Протяжність Аргентини з півночі на південь становить близько 3800 км і близько 1400 км із заходу на схід.

Аргентина - федеративна демократична республіка, в її складі 23 автономні провінції і один федеральний округ Буенос-Айрес. Більшість провінцій у свою чергу поділяються на департаменти, а ті - на муніципалітети.

Провінція Буенос-Айрес поділяється на округи. Усі провінції мають власні конституції та органи виконавчої, законодавчої і судової влади, але водночас підкоряються і федеральним законам. На чолі провінції стоїть губернатор, який обирається на 4 роки.

У парі з президентом обирається віце-президент, який має замінити його у разі відставки або смерті. Він також є головою Сенату. Нині цю посаду займає Хуліо Кобос. Наступним за впливовістю органом виконавчої влади є Кабінет міністрів, голова і члени якого призначаються президентом.

Разом з іншими південноамериканськими країнами Аргентина входить до складу таких міжнародних організацій: Меркосур, ОАД, Союзу південноамериканських націй, СОТ, ООН, МАГАТЕ, МВФ, Велика двадцятка, Група Ріо, Асоціація латиноамериканської інтеграції, Латинський союз, Конференція ООН з торгівлі та розвитку, Інтерпол, ВООЗ, ЮНЕСКО, Всесвітня туристична організація, Латиноамериканська енергетична організація, Андійська корпорація розвитку, Кернська група. Загалом країна входить до 32 міжнародних організацій.

Сучасна Аргентина - індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, автомобільна, текстильна, хімічна та нафтохімічна, металургійна. Економіка Аргентини значною мірою пов'язана з економікою інших країн світу, залежить від реалізації своєї продукції на світовому ринку, від імпорту багатьох товарів з інших країн світу, перш за все, розвинутих. В експорті провідне місце займають продукція сільського господарства і харчової промисловості, зокрема зерно, борошно, олія, м'ясо і м'ясопродукти, молочні продукти, тваринний сир і масло, вовна, шкіра. В імпорті Аргентини переважають машини і устаткування, природний газ, електроенергія, електроніка. Основними торговими партнерами Аргентини є Бразилія, США, КНР.

Станом на 2013 рік в Аргентині проживає близько 41млн.осіб. Вона має низьку густоту населення (14 осіб/км²), яке значною мірою сконцентроване у агломерації Великий Буенос-Айрес (33%). У країні переважає міське населення (89%) та значна частка осіб старше 60 років (14,1%). Рівень грамотності 97,4%. Сучасне населення Аргентини має велику частку іноземних іммігрантів, серед яких найбільшими є общини італійців, іспанців, німців та поляків. Останніми роками збільшується потік переселенців з азійських країн (Кореї та Китаю) та Латинської Америки (Парагваю, Болівії та Перу).

Через низькі значення коефіцієнта народжуваності порівняно з іншими латиноамериканськими країнами Аргентина є третьою країною регіону з найбільш постарілим населенням після Уругваю та Куби. Середній вік населення 30,3 років (чоловіки - 29,2 роки, жінки - 31,3). Середня тривалість життя 75,2 роки. Статева структура поступово стає все більш збалансованою. У 2010 році - 95,4 чоловіки. загалом чоловіки становлять 48,7% становлять чоловіки, 51,3% - жінки.

Іспанська мова є єдиною мовою, яка використовується в органах державного управління та діловодства, у державних закладах освіти, науки, культури, зв'язку тощо, хоча законодавчо її статус як державної мови жодним чином не закріплено.

Іспанська мова, а точніше її аргентинський діалект, є зрозумілою практично для усього населення Аргентини. Крім неї, у країні існує понад 25 місцевих індіанських мов, найпоширенішими серед яких є гуарані та кечуа, які мають понад мільйон носіїв кожна. Другою мовою для більшості жителів країни є англійська, яка вивчається у загальноосвітніх школах. Оскільки більшість населення Аргентини є переселенцями з різних країн, вони часто зберігають і свої рідні мови. Найпоширенішими з них є італійська (близько 1,5 млн мовців), німецька (400 тис., включаючи діалекти), арабська, мови народів Іспанії, хорватська, словенська, вірменська, їдиш, китайська, корейська, японська (35 тис.), литовська, українська та циганська.

Конституція Аргентини проголошує свободу віросповідання. Втім, одночасно основний закон називає державною релігією католицизм. Католицька церква в Аргентині, згідно зі статтею 2 конституції, має особливе юридичне положення, підтримку держави та статус недержавної гілки влади. Конституційною реформою 1994 року церкву було відділено від держави, але вона досі зберігає свій особливий статус.

Отже, Аргентина - одна із найрозвинутіших держав Латинської Америки, має вигідне економіко-географічне положення та займає значне місце на міжнародному ринку.

.2 Розвиток туристичної інфраструктури

Транспортна інфраструктура. Основні види транспорту - залізничний, автомобільний, морський. Усі провінції Аргентини <#"justify">Любіцева О.О., ., Кіптенко В.К., Стафійчук В.І., Хільчевська І.Г., Смирнов І.Г. та ін. Туристичне країнознавство: країни-лідери туризму / Заг. ред. проф. О. О. Любіцевої. - К., 2008 (у співавт.).

Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг / О.О.Любіцева. - К.: Альтерпрес,2008. - 436 с. <http://tourlib.net/books_ukr/lubiceva_rtp.htm>

Александрова А.Ю. Международный туризм : учебник / А.Ю. Александрова. - 2 -е изд. перераб. и доп. - М. : КНОРУС, 2010. - 464 с.

Мальська М. П. Туристичне країнознавство. Європа: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / М. П. Мальська, М. З. Гамкало, О. Ю. Бордун. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 224 с.

Мальська М.П. Основи туристичного бізнесу: навчальний посібник / М.П. Мальська , В.В. Худо, В.І. Цибух. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с

Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч. посіб. / П.О. Масляк. - К.: Знання, 2008. - 343 с.

Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія

Смаль І.В. Туристичні ресурси світу Ніжин: Видавництво Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, 2010. - 336 с.

Стафійчук В.І. Туристичне країнознавство: туристичні ресурси світу. Європа, Азія, Австралія та Океанія : [навч. посіб.] / В. І. Стафійчук, О. Ю. Малиновська. - К. : Альтерпрес, 2009. - 427 с.

Похожие работы на - Туристично-країнознавчі ресурси Аргентини

 

Не нашли материал для своей работы?
Поможем написать уникальную работу
Без плагиата!