|
Найменування
|
Дрг
|
|
Зміни
|
|
|
|
3
|
1
|
2
|
|
Авто на
лінії
|
253
|
|
|
|
|
Зона
ТО-1
|
253
|
|
|
|
|
Зона
ТО-2
|
253
|
|
|
|
|
Зона ПР
|
253
|
|
|
|
|
Зона ЩО
|
253
|
|
|
|
|
Ремонтні
цехи
|
253
|
|
|
|
|
Склад
|
253
|
|
|
|
Автомобілі на лінії працюють в першу зміну,
так як вона є більше
працездатною, водію легше виконання завдання в цю
зміну.
Зона ТО-1 працює в 2 зміну, у
зв’язку з тим, що не виконується регулювальні роботи і помилка допущена при
обслуговувані не призведе до матеріальних і трудових втрат.
Зона ТО-2 робота може бути
організована в першу і в другу зміни. Я пропоную організувати роботу зони ТО-2
в другу зміну в зв’язку з тим що автомобілі працюють тільки в першу зміну, а в
другу зміна вільна і при такій організації роботи для обслуговування не треба
буде відривати машину від основного транспортної роботи.
Зона ПР працюють в 1 зміну, так як виконуються
роботи пов’язані з дифіктацією вузлів і деталей, помилки робітників, допущені
при роботі, можуть призвести до матеріальним і трудових втрат, автомобіль
знімають з лінії і автомобіль не може виконувати транспорту роботу.
Зона ЩО працює у 2 зміну після повернення
автомобілів з лінії, у зв’язку з тим що дефекти прибирально-мийних робіт не
призведуть к матеріальним та фізичним втратам.
Склад працює в 1 зміну, так як необхідно
забезпечити інші підрозділи ремонтними запчастинами.
1.3
Організація проведення ТО і ремонтів
Для даного підприємства доцільно буде вибрати
метод організації праці спеціалізованих бригад, тому що на даному підприємстві
обслуговується велике число автомобілів однієї марки, а також підприємство має
високу технічну оснастку.
Спеціалізовані бригади формують із робітників
різних професій і кваліфікацій. Кожен робітник виконує певні операції.
Робітники можуть спеціалізуватися за видами дій, тобто одна з бригад здійснює
ТО-1, друга - ТО-2, третя - поточний ремонт, четверта - ремонт агрегатів і
деталей, знятих із автомобіля; за групами робіт (контрольно-діагностичні,
кріпильні, регулювальні, мастильні, заправні, електротехнічні та ін.); за
окремими агрегатами і механізмами автомобіля. Спеціалізовані бригади можуть
обслуговувати закріплені й незакріплені за ними автомобілі. Залежно від обсягу
виконуваних робіт для кожної бригади планується свій штат і фонд заробітної
плати. Продуктивність праці робітників спеціалізованих за видами дій бригад
значно вища від комплексних.
Однак досвід роботи, бригад спеціалізованих за
видами дій, виявив і їхні недоліки. Результати роботи цих бригад не можна
оцінювати за затратами і простоями автомобілів, оскільки зміст і трудомісткість
робіт при ТО-1 і ТО-2 та матеріалів, потрібні для їх виконання, науково обґрунтовані
й регламентовані. Тому зниження експлуатаційних затрат при ТО-1 і ТО-2 можливе
лише в дуже обмежених обсягах. На тих підприємств, де спостерігається зменшення
фактичних затрат при ТО-1 і ТО-2, його досягають в основному за рахунок
необґрунтованого зменшення чисельності робітників. У кінцевому підсумку ТО
виконується не в повному обсязі й низької якості, збільшуються обсяг поточного
ремонту й експлуатаційних затрат на підтримування автомобілів у справному
стані.
Робітники, спеціалізовані за окремими групами
робіт, за агрегатами (механізмами) автомобіля й об'єднані в одну бригаду, мають
вищу продуктивність праці і в основному для їх діяльності не характерні названі
недоліки. За такої організації від якості роботи бригад вирішальною мірою
залежать затрати і простої автомобілів через несправності агрегатів. Роботу цих
бригад можна оцінювати за затратами і простоями автомобілів, тобто за кінцевими
результатами праці. Роботу допоміжних бригад оцінюють залежно від досягнутих
показників роботи основних бригад, тому вони прямо заінтересовані у своєчасному
виконанні вимог і замовлень. За такої організації і стимулювання праці колектив
заінтересований у підвищенні якості ТО і ремонту. Зі зменшенням кількості
відмов і несправностей агрегатів зменшуються затрати і скорочуються загальні
простої автомобілів, отже, збільшується обсяг премії. Є також заінтересованість
у поліпшенні використання робочого часу, оскільки за рахунок цього можна
скоротити простої автомобілів й одержувати більшу заробітну плату і премію. Кожен
колектив вишукує й ефективно використовує резерви зменшення затрат і скорочення
простоїв автомобілів, а трудова активність робітників спрямована на поліпшення
техніко-економічних показників.
Є можливість запровадити у роботі бригад дієву
систему внутрішньогосподарського розрахунку та здійснити заходи щодо покращення
основних показників, економію запасних частин і матеріалів. Така організація
праці повною мірою відповідає бригадній формі організації і стимулювання праці
за кінцевими результатами роботи.
1.4
Характеристика моторного підрозділу
Моторний підрозділ призначений для виконання
робіт по ремонту механізмів і окремих частин двигуна знятих з автомобіля. На
моторний підрозділі проводять такі роботи: протирання і шліфування клапанів,
заміни поршневих пальців, поршнів, поршневих кілець, заміни вкладишів шатунних
і корінних підшипників на вкладиші експлуатаційних розмірів, заміни прикладків
головки блоку, усунення тріщин і пробоїв.
Кількість робочих днів в році праці підрозділу,
при п’ятиденному робочому тижні, складає 253 днів з 8.00 до 17.00, з переривом
на обід 12.00 до 13.00. На підрозділі працюють 1 моторист.
Моторний підрозділ тісно пов’язав з іншими
підрозділами: з підрозділ ПР двигун знімають та проводиться зовнішню мийку.
Після цього двигун доставляється у проміжний склад, після чого поступає в
комплекс моторного підрозділу. На моторному дільниці двигун розбирають,
проводять мийку окремих деталі, для покращення операції дефекації окремих
деталей двигуна. Після чого при можливості зношені деталі ремонтують або
замінюють на нові та збирають двигун. Після збору двигуна контролюють (обкатка
двигуна) перевіряють на компресію і тиску. Після чого двигун потрапляє на
проміжний склад і по команді диспетчера він направляється в комплекс ПР, де
установлюється на автомобіль.
1.5
Коротка технічна характеристика рухомого складу автотранспорту
Технічна характеристика автомобіля МАЗ 5335.
МАЗ-5335 - вантажний автомобіль, що випускается
Мінським автомобільним заводом з 1977 року.
Кузов - цільнометалева платформа з трьома
відкриваючими бортами.
Кабіна - двохмісна з спальним місцем,
цільнометалева, знаходиться над двигуном.
Двигун - ЯМЗ-236, дизельний, чотиритактний,
шестициліндровий, V-подібний.
Коробка передач - трехходовая, пятиступенчатая (с
пятой повышающей передачей), с синхронизаторами на второй - третьей и четвертой
- пятой передачах.
Максимальна швидкість - 85 км/год;
Гальмівний шлях зі швидкості 40 км/год - 18м;
Контрольні витрата палива при швидкості 40 км/год
- 22 л/100 км;
Довжина автомобіля - 7250 мм
Ширина автомобіля - 2500 мм
Висота автомобіля - 2750 мм
База автомобіля-3850 мм
Колія передніх коліс - 1970 мм
Колія задніх коліс - 1865 мм
Габаритна площа - 18,125 м2
Радіус повороту - 19,0 м
Маса автомобіля - 14,950 т
Грузопід’ємність - 8 т
технічне обслуговування ремонт автомобіль
2.
Виробнича-технологічна частина
2.1
Розрахунок загального річного пробігу автомобілів АТП
Розрахунок періодичності ТО-1, ТО-2, КР
'1=Lн1∙ К1 (2.1)’2=LН2∙К1
(2.2)'кр=LНКР∙К1 (2.3)
де L н1, L н2 - нормативна періодичність ТО-1 і
ТО-2, кмНКР - норма пробігу до капітального ремонту, км
К1 - коефіцієнт коректування нормативів у
залежності від умов експлуатації.
НКР=320000 км [1. c 31]
К1 = 0,9 [1. c 31]н1 = 4000 км. [1. c 28]н2 =
16000 км. [1. c 28]'1=4000∙0.9=3600 км (2.1)’2=16000∙0.9=14400 км
(2.2)'кр=320000∙0.9=288000 км (2.3)
Для ТО-1
(2.4)
Округляємо до цілого числа n=23
1=lcc·n (2.5)= 160∙23=3680 км
Для ТО-2 аналогічно
(2.6)
Округляємо n` до цілого числа n=4
=L1∙n (2.7)=3680∙4=14720км
Для КР аналогічно
(2.8)
Округляємо n до цілого числа n=20
кр= L2∙n (2.9)кр= 14720∙20=294400км
Розрахунок річного пробігу парку
Загальний річний пробіг автомобілів парку залежить від
кількості днів у році, облікової кількості автомобілів і їхнього
середньодобового пробігу (задані розміри), а також від коефіцієнта використання
парку (розрахунковий розмір)
гп= Дк ∙ Асп ∙ lcc ∙ αи,
(2.10)
де
Дк - число календарних днів у році
Асп - облікова кількість автомобілівсс - cередньодобовий
пробіг автомобіля
αи - коефіцієнт використання парка
и=
·т (2.11)
де Дрг - дні роботи в року автомобілів
т=
(2.12)
де Дзц - кількість днів експлуатації автомобілів
Дпц - простій автомобіля в ТО і ремонтах за експлуатаційний
цикл.
Дєц=
(2.13)
де Lкр - пробіг автомобіля до капітального ремонту
Дєц=
Цикл - період використання автомобіля з моменту його
використання і до моменту початку експлуатації після капітального ремонту або
до списання.
Дпц=
(2.14)
де dтор - простій автомобілів в ТО і ПР на 1000 км пробігу
Кв - коефіцієнт виконання ТО і ПР в експлуатаційний час.
Кв=0,8 [1. c 10]
Дкр - простій автомобіля в капітальному ремонті
тор=
dторн ∙ Ксм, (2.15)
де dтор н
- тривалість простою рухливого складу в ТО та ремонті
Ксм -
коефіцієнт урахування змінності роботи зон ТО і ПР
Ксм=0,8
[1. c 31]тор н=0,5 [1. c 30]тор= 0,5∙0,8=0,4 днів
Дкр=dкр н
+dд, (2.16)
де dкр н
- нормативна тривалість простою рухомого складу в ТО та ремонті
кр н = 22
днів [1. c 30]
д -
тривалість доставки автомобілів на АРЗ і зворотно на АТП.д =4 днів [1. c 10]
Дкр=22+4=26дн.
Підставляючи (2.16) і (2.15), визначаємо річний
пробіг автомобілів парку.
Дпц=
днів (2.14)
Приймаємо Дпц=121 дн.
т =
(2.12)
αи=
(2.11)гл = 365 ∙ 80 ∙ 160 ∙ 0,650 = 3036800 км
2.2
Розрахунок кількості технічних впливів по парку
Розрахунок кількості впливів по парку за рік.
) Визначення кількості капітального
ремонту і списань
Nкр=
(2.17) Nкр=
Приймаю Nкр = 11
) Визначення кількості ТО-22=
(2.18)2=
Приймаю N2 = 207
) Визначення кількості ТО-1
1=
(2.19)1=
Приймаю N1= 608
) Визначення кількості збирально-мийних робіт
ЕO=
(2.20)=0,7 [1. c 11]ЕO=
Приймаю NЕО=13286
) Визначення кількості СО
=2∙Acп (2.21)=2∙80=160
Розрахунок кількості впливів по парку за
зміну
1) Визначення кількості ТО - 2
N2c=
(2.22)
Дрг2=253 дн. [1, с.4; пункт 1.2]
С2=кількість змін роботи відповідно в зоні
технічного обслуговування №2 (ТО-2)
приймаємо С2=1 [1, с.4; пункт 1.2]
2c=
Приймаю N2c = 1
2) Визначення кількості ТО - 1
N1c=
, (2.23)
Дрг1=253 дн. [1, с.4; пункт 1.2]
приймаємо С1=1 [1, с.4; пункт 1.2]
1c=
Приймаю N1c = 3
3) Визначення кількості ЩО
NEOC=
(2.24)
де Дрг2, Дрг1, Дргео - дні роботи в році відповідно в зоні
ТО-2, ТО-1, ЩО.
Тсео - тривалість зміни в зоні ЩО
С2, С1, Сео - кількість змін роботи відповідно в зоні ТО -
2, ТО - 1, ЩО.
ДргЕО=253 дн. [1, с.4; пункт 1.2]
Приймаю СЕО=1 [1, с.4; пункт 1.2]
EOC=
=52, 51
Приймаю Neoc=53
4) Визначення кількості NЕO за
годину
NEOГ=
(2.25)
де ТСЕО - тривалість зміни в зоні щоденного
обслуговування (ЩО)
Приймаю ТСЕО=8,2 год. [1, с.4; пункт 1.2]
EOГ=
Прийняв Neoc=7
2.3
Вибір методів організації технологічних процесів ТО і ПР
Організація технічного обслуговування і ремонту
рухомого складу ґрунтується на принципах моральної та матеріальної
відповідальності конкретних виконавців за якість виконання технічного
обслуговування і ремонту рухомого складу. Цей спосіб організації хороший тим,
що робітники будуть якісніше виконувати роботу, яку їм призначили. Буде
серйозний підхід навіть до найпростішої деталі. Робітники будуть зацікавлені у
своїй справі.
Таблиця 2.1 Вибір методів організації
технологічних процесів
|
Вид
впливу
|
Прийнятий
метод впливу
|
Обґрунтування
прийнятого методу
|
|
ЩО
|
потоковий
|
Так як
кількість ЩО за годину (14) входить у допустимі межі годинної продуктивності
установки 13-30 (авт. /год.)
|
|
ТО-1
|
спеціалізовані
|
З-за
малої кількості обслуговувань автомобілів та робітників (кількість ТО за
зміну більше ніж 12-15)
|
|
ТО-2
|
спеціалізовані
|
З-за
малої кількості обслуговувань автомобілів та робітників (кількість ТО-2 за
зміну більше ніж 4-6)
|
При методі спеціалізованих постів весь об’єм
робіт даного ТО виконується на декількох спеціалізованих (по агрегатних,
вузлах, видах робіт) постах.
Метод спеціалізованих постів найбільш
прогресивний, оскільки при такому методі піднімається продуктивність праці,
фондовіддача.
При поточному методі організації робіт кожного
виду обслуговування проводять на декількох послідовно розміщених постах, за
кожним із яких закріпляється спеціалізовані місця для виконання певних
операцій. Сукупність таких постів складає поточну лінію обслуговування.
Операції обслуговування чітко розподіляються по виконавцям, роботи широко
механізуються.
2.4
Розрахунок річної трудомісткості по ТО і ПР
) Визначення трудомісткості робіт ЩО.
Тщо=Nщо∙tщо (2.26)
де tщо - нормативна трудомісткість ЩО;що = 0,75
[1. c 29]
що=13286∙0,75=9964,5чол-год.
Приймаю Тщо=9965чол-год
) Визначення трудомісткості ТО - 1.
=N1∙t1 (2.27)
де t1 - нормативна трудомісткість ТО-1=3,4
чол-год. [1. c 29]
=608∙3.4=2067.2чол-год
Приймаю Т1=2067чол-год
) Визначення трудомісткості ТО-2
=N2∙t2 (2.28)
де t2 - нормативна трудомісткість ТО-2=13,8 чол.
год. [1. c 29]
=207∙13.8=2856,6 чол-год
Приймаємо Т2=2857чол-год
) Визначення трудомісткості СО
= Nco∙tco (2.29), tco =B∙t2
де B - відсоток від питомої трудомісткості ТО-2=
20 % [1. c 29]
= 0,2∙13,8=2,7 чол-год=160∙2,76=441,6
чол-год
Приймаємо Тсо=442
) Визначення трудомісткості ПР
ТПР=
(2.30), tпр = tтрн ∙ K1 (2.31)
де tтрн - норматив трудомісткості ПР на 1000 км пробігу
К1 - коефіцієнт коректування трудомісткості ПР у залежності
від умов експлуатації tтрн =6,7 [1. c 29], К1=1,1 [1. c 30]
пр=6,7∙1,1=7,37 чол-год
ТПР=
чол-год
Приймаємо Тпр=22381чол-год
) Визначення загальної трудомісткості ПР і ТО по парку за
рік.
Тобщ= Тщо+Т1+Т2+Тсо+Тпр (2.32)
Тобщ=9965+2067+2857+442+22381=37712чол-год
) Визначення трудомісткості допоміжних робіт
Твсп. р=b∙Тобщ (2.33)
де b - відсоток допоміжних робіт= 20% [1. c15]
Твсп=0,2∙37712= 7542,4чол-год
Приймаємо Твсп=7542чол-год
2.5
Визначення трудомісткості проектованого підрозділу і розподіл його по видам
робіт
) Розподіл трудомісткості за видами робіт і
видами впливу
Частина робіт, таких, як зняття та установка
агрегатів, вузлів, приладів, заміна деяких вузлів і приладів, підгінні і
регулювальні роботи, зварювальні й ін. Виконуються безпосередньо на автомобілі,
установленому на пості. Сукупність постів утворить зони. У зонах ТО-1, ТО-2, у
зонах діагностики, у зонах ЩО і ПР виконуються постові роботи.
трудомісткість ЩО цілком виконується на постах
ТЩО=Т
(2.34)
Т=9965чол-год
трудомісткість ТО-1 цілком виконується на постах
Т1=Т
(2.35)
Т =2067чол-год
. - 85% трудомісткості ТО-2 виконується на посадах, а інші
в цехах.
Т2=Т
+Т
(2.36)
Т=0,8∙Тпр (2.37)
Т=0,8∙2857=2285,6чол-год
Т = Т2 - Т (2.38)
Т= 2857 - 2285,6 = 571,4чол-год
- 39 % робіт ПР (контрольно-діагностичних, кріпильних,
регулювальних, розбірно-складальних, монтажно-демонтажних) виконуються на
постах, а інші є цеховими
ТПР=Т
+ Т
(2.39)
Т= ТПР - Т (2.40)
Т=22381.2-6714,36=15666.8чол-год
Т=0,35·ТПР (2.41)
Т= 0,35∙22381.2=6714,36чол-год
ТПР = 6714,3 + 15666.8=22381.2чол-год
) Визначення трудомісткості цеху, відділення або дільниці.
Туч = Тотд = Тцех (2.42)
Тотд=Т
+ ТПР+ Твсп. р (2.43)
де Т - трудомісткість ТО-2, що припадає на
дане відділення;
ТПР - трудомісткість ПР, що припадає на дане
відділення; Твсп. р - трудомісткість допоміжних робіт, на дане
відділення організовано відділ головного механіка.
Твсп. р = 0 чол-год
Т= Т ∙ С (2.44)
де Т - трудомісткість цехових робіт ТО-2,С - доля трудомісткості ТО-2 що припадає на
дане відділення (шиномонтажне, паливне, акумуляторне, електротехнічне).
С= 0 % [1. c34]
Т=571.32∙0=0чол-год
ТПР =Тпр∙ СПР (2.45)
де СПР - частка трудомісткості ТР, що припадає
на дане відділення,
СПР =8% [4, с.61, 161]
ТПР =22381∙0,08=1790,48чол-год
Приймаємо ТПР =1791чол-год
Тотд =0+1791+0=1791чол-год
2.6
Схеми технологічного процесу проектованого підрозділу і його зв'язок з іншими
підрозділами АТП
Послідовність робіт та операцій технологічного
процесу ремонту двигуна на моторній підрозділу. На схемі 2.2 приведена схема
технологічного процесу на моторній підрозділу.
Моторний підрозділ тісно пов’язан з іншими
підрозділами: з підрозділ ПР двигун знімають та проводиться зовнішню мийку.
Після доставляється у проміжний склад, після чого поступає в комплекс моторного
підрозділу. На моторному дільниці двигун розбирають, проводять мийку окремих
деталів, для покращення операції дефектації окремих деталей двигуна. Після чого
при можливості зношені деталі ремонтують або замінюють на нові та збирають
двигун. Після збору двигуна контролюють (обкатка двигуна) перевіряють на
компресію і тиску. Після чого двигун потряпляє на проміжний склад і по указанню
диспетчера він направляється в комплекс ПР, де установлюється на автомобіль
Схема 2.2 Технологічний процес моторного
підрозділу
2.7
Розрахунок числа робочих місць, постів та ліній
, (2.46)
де Фрм - річний фонд часу робочого місця, год.
Тпідр. =1791чол-год [Відповідно пункту2.5]
С=1 [Відповідно пункту1.2]
Річний виробничий фонд часу робочого місця визначається за
формулою
Фрм = Тсм ∙ (Дкг - Дв - Дп), (2.47)
де Тсм - тривалість робочої зміни
Дк г - кількість календарних днів
Дв - кількість вихідних днів
Дп - кількість святкових днів
Тсм =8,2год [Відповідно пункту1.2]
Дкг = 365дн. [Відповідно пункту1.2]
Дв=104дн [Відповідно пункту1.2]
Дп=8дн [Відповідно пункту1.2]
Фрм= 8,2∙ (365 - 104 - 8) =2074,6
Приймаю Хрм=1 роб. міс.
Явочну кількість виробних робочих визначаю за формулою.
(2.48)
Річний виробничий фонд часу розраховується за календарем та
режиму роботи конкретного підприємства на план. період.
Фр. н= Дргн ∙ Тс, (2.50)
де - Дргн-кількість днів роботи підрозділу.
Тс - тривалість зміни
Драп=253 [Відповідно пункту1.2]
Тс=8,2год [Відповідно пункту1.2]
Фр. н=253∙8,2=2074,6год (2.50)
(2.48)
Приймаємо Ряв=1чол
Штатну кількість виробничих робітників визначаю за
формулою.
(2.49)
Фр. д= Фрн - (Nчв + Nв. пов. пр) ∙ Тсм, (2.51)
де Nчв - тривалість чергової відпусткив. пов. пр - середня
тривалість відсутності працівника за поважних причин Nчв=4тижнів [2. c 20]в.
пов. пр=1тижнів [2. c 20]
Тсм=40год
Фр. д =2074,6 - (4+1) ∙ 40 =1874,6год (2.51)
де Фр. д, Фр. н - дійсний та номінальний річний фонд часу
робітника.
Кв - коефіцієнт перевиконання норм виробітку
Кв=1,01 [2. c 20]
(2.49)
Приймаємо Ршт=1чол
2.8 Розрахунок
та добір технологічного устаткування
Основні технологічні обладнання підбирають по
табелям технологічного обладнання, справочникам и каталогам, а також по
каталогу нестандартного обладнання.
Таблица 2.3 - Технологічні обладнання моторного
підрозділу
|
Найменування
обладнання
|
Тип
моделі
|
Кількість
|
Габаритні
разміри, мм
|
Площадь
обладнання, м²
|
|
Верстак
|
ВС-1
|
2
|
1300x740
|
1,9
|
|
Компресометр
|
179
|
1
|
365x70
|
|
|
Пневмотестер
|
К272М
|
2
|
|
|
Стенд
для обкатки двигуна
|
С-276-02
|
1
|
2620х695
|
1,8
|
|
Кран-балка
|
КБУ
|
1
|
|
0,009
|
|
Комплект
гаєчних ключів
|
И-153
|
4
|
335x160
|
|
|
Комплект
торцевих ключів
|
И-157
|
4
|
|
|
|
Набір
автомеханіка
|
И-148
|
4
|
|
|
|
Динамометричний
ключ
|
К-140
|
4
|
545X120
|
0,06
|
|
Прилад
для шлифования клапаннів гнізд двигуна
|
Р-176
|
1
|
312x72
|
0,02
|
|
Прилад
для притирки клапанів
|
Р-177
|
1
|
360x80
|
|
|
Установка
для шлифовання клапанів
|
Р-186
|
1
|
560x440
|
0,24
|
|
Верстак
точильно-шлифовальний
|
ОШ-1
|
1
|
420x535
|
0,22
|
|
Установка
сверлильная
|
Р-175
|
1
|
710x390
|
0,01
|
|
Машина
сверлильная електрична
|
И71505Б7
|
1
|
193x70
|
0,01
|
|
Скриння
для обтирочних матеріалів
|
Соб.
Произ.
|
1
|
800x800
|
0,64
|
|
Скриння
для відходів
|
Соб.
прои
|
1
|
800x800
|
0,64
|
|
Стеллаж
для деталей
|
Соб.
прои.
|
1
|
2000х600
|
1,2
|
|
Шафа
для приладів і інструментів
|
Соб.
Произ.
|
1
|
1000x500
|
0,5
|
|
Прилад
для мийки невеликих деталей
|
М-312
|
1
|
1140х690
|
0,8
|
|
Стенд
для розбирання та збирання двигуна
|
|
1
|
1500x1100
|
1,65
|
|
Стенд
для обкатки двигуна
|
С-276-02
|
1
|
2620x695
|
1,8
|
|
Сумарна
площа обладнання, м2
|
|
|
|
11,49
|
2.9
Розрахунок площі проектованого підрозділу
отд=lод∙Kпл (2.52)
де Fотд− площадь участка (отделения)об −
сумарна площа обладнання в плані, розташована поза площею займаною
автомобілемпл - коефіцієнт щільності розставляння постів і устаткування,
залежний від призначення виробничого приміщення
пл=4,5 [2. c 20]об=11,49 м2 [таблиця
2.3]отд=4,5∙11,49=51,7 м2
Приймаємо прямокутну планіровку підрозділу з
сіткою колон 6х9м площа 54 м2
3.
Організаційна частина
3.1
Будівельні та санітарно-технічні вимоги до проектованого підрозділу
Створення раціональних санітарно-технічних умов
на підприємствах - важливе завдання, від вирішення якої залежать здоров'я
трудових колективів, безпечні умови, продуктивність праці та культура
виробництва в цілому.
Майданчик для розміщення підприємств вибирають
виходячи з генеральних планувань розвитку населених пунктів. Розміри майданчика
визначають відповідно з будівельно-санітарними нормами з урахуванням можливого
розширення підприємства на перспективу. Майданчик має бути на сухому,
незатоплюваних місці з прямим сонячним освітленням, природним провітрюванням,
мати відносно рівну поверхню, розташовуватися поблизу вододжерела з відведенням
стічних вод. Повинні бути забезпечені зручності підходу, під'їзду транспортних
засобів, дотримані умови охорони праці і техніки безпеки, а також протипожежного
захисту. Підприємства слід розташовувати так, щоб виключити несприятливий вплив
одного підприємства на інше.
Санітарна класифікація виробничих підприємств
передбачає розміри санітарно-захисної зони, яка повинна бути упорядкована і
озеленена. Зелені насадження сприятливо впливають на мікроклімат ділянки,
позитивно впливають на організм людини і його нервову систему
На підприємствах, згідно з установленими
правилами, повинні бути обладнані місця для збору покидьків, відходів і сміття.
Їх розміщення та влаштування погоджують з місцевими органами
санітарно-епідеміологічної служби.
Обсяг виробничих приміщень на одного працівника
повинен становити не менше 15 м3, площа - не менше 4,5 м2,
висота - не менше 3,2 м. Виробничі приміщення повинні утримуватися в належній
чистоті.
Підлоги у виробничих приміщеннях слід робити з
матеріалів, що забезпечують їх зручну очищення і відповідають експлуатаційним
вимогам для даного виробництва.
У виробничих і допоміжних приміщеннях освітлення,
опалення, вентиляція та кондиціонування повітря забезпечують оптимальні
параметри повітряного середовища (виробничого мікроклімату), що сприяють
збереженню здоров'я людини та підвищення його працездатності.
Удосконалення умов праці на підприємствах
здійснюється за рахунок раціоналізації технологічних процесів, впровадження
сучасної техніки, виявлення та усунення шкідливих факторів, а також проведення
профілактичних і захисних заходів.
3.2
Вимоги охорони праці, протипожежної безпеки та охорони навколишнього середовища
Охорона праці в моторному підрозділу Оброблювання
в лещатах деталь повинна бути надійно закріплена в губках лещатах. При
установці (зніманні) деталі в лещата її необхідно надійно утримувати уникнути
падіння.
При роботі гайковими ключами необхідно підбирати
їх відповідно до розмірів гайок, правильно накладати ключ на гайку, не можна
підтискати гайку ривком.
Не допускається встановлювати прокладку між зевом
ключа і гранями гайок і болтів, а також нарощувати ключ трубою або іншими
важелями, якщо це не передбачено конструкцією ключа.
При роботі ударними інструментами необхідно
користуватися захисними окулярами для захисту очей від поразки металевими
частками.
Перевіряти співвісність отворів дозволяється
тільки за допомогою конусної оправлення, а не пальцем.
Зняті з автомобіля вузли і агрегати слід
встановлювати на стійкі спеціальні підставки, а довгі деталі - тільки
горизонтально на стелажі.
Перед початком роботи з електроінструментом слід
перевірити наявність і справність заземлення. При роботі електроінструментом з
напругою вище 42В необхідно користуватися захисними засобами (гумовими
рукавичками, калоші, килимками, дерев'яними сухими стелажами).
Не допускається підключати електроінструмент до
мережі при відсутності або несправності штепсельного рознімання.
Перед тим як користуватися переносними
світильниками, необхідно перевірити наявність на лампі захисної сітки,
справність кабелю і його ізоляції.
Не допускається переносити електроінструмент,
тримаючи його за кабель. А також стосуватися рукою обертових частин до їх
зупинки.
При роботі пневматичним інструментом подавати
повітря дозволяється тільки після установки інструменту в робоче положення.
При роботі пневматичним інструментом не
допускається направляти струмінь повітря на себе або на інших.
З'єднувати шланги пневматичного інструмента і
роз'єднувати їх дозволяється тільки після відключення подачі повітря.
Паяльні лампи, електричні й пневматичні
інструменти дозволяється видавати особам, які пройшли інструктаж і знає правила
звертання з ними.
При перевірці рівня масла і рідини в агрегатах не
допускається користуватися відкритим вогнем.
При заміні або доливу мастил і рідин в агрегати
зливні і заливні пробки необхідно відвертати і загортати тільки призначеної для
цієї мети інструментом.
4.
Конструкторська частина
4.1
Призначення, будова і робота пристосування
На моторному підрозділу проводяться роботи
звєзані з ремонтом двигуна автомобіля. На даному підрозділу я планую проводити
роботи по заміні підшибників. При цьому я на свій планувальний підрозділ вибрав
універсальний зємник по випресування підшибника.
Універсальний зємник двухлапковий механічний
призначен для випресування підшибників із посадочних гнізд. Змінні тяги
позворяють випресовувати із посадочних гнізд глибиною від 70 до 200 мм.
Універсальний зємник складається із тяги, планки,
упорного болта, бабишки, наплавника, упору, гвинта, гайки, стержня, лапок.
Зємник працює по наступному послідовності:
гвинтом ми регулюємо положення тяги, при цьому фікціруємо тягою підшибник;
гаєчним ключом на 36 ми взаємодиемо упорним болтом, при його вкручуванні ми
випресовуваємо підшибник. Випресування підшибника універсальним зємником дає
змогу плавно та без особого зусиля зняти його з посадочного місця та без
пошкоджень його посадочного місця, а також зменшиння затрати часу на цю операцію.
4.2
Інструкція з експлутації пристосування
Залежно від демонтажу деталі із зовнішнім чи
внутрішнім діаметром, налаштовуємо знімач, встановлюємо лапки на необхідну
довжину.
Далі:
Крюками знімача захоплюємо деталь, яку необхідно
зняти, із зовнішньої або з внутрішньої сторони;
центральний наконечник гвинта встановлюємо в
центральний отвір вала;
запевняємося, що знімач зацентрован по осі деталі
й виключено його зісковзування, кожна лапа знімача повинна надійно захопити
деталь;
далі деталь знімається при закручуванні упорним
болтом ключем № 36.
Правила експлуатації універсального з’ємника:
Регулярно перевіряйте стан з’ємника і міняйте
його пошкоджені або зношені частини.
Слідкувати за тим, щоб різьба упорного болта,
стержня і т.д. була чистою і покрита змазкою.
Перед тим як почати роботу переконайтеся, що
збираєтеся використовувати універсального з’ємника за призначенням і приділіть
особливу увагу необхідним заходам безпеки.
Безпосередньо перед початком роботи
переконайтеся, що інструмент знаходиться в справному стані.
Перевірте інструмент на предмет відповідності
допустимого рівня навантаження рівню необхідного навантаження для процесу
зйомки підшибника.
Ніколи не перевищуйте максимально допустиме
навантаження, зазначену в інструкції з експлуатації. Для того, щоб відстежити
прикладену на зємник навантаження, використовуйте динамометричний ключ
Ніколи не використовуйте подовжуючі пристосування
з тим, щоб збільшити прикладається момент.
Не підавати зємника нагріванню.
5.
Результуюча частина
У цій роботі ми виконали технологічний розрахунок
комплексного автотранспортного підприємства на 80 автомобілів МАЗ-5335. Була
розрахована виробнича програма з технічного обслуговування і ремонту
автомобілів, а також обчислені такі величини: річні трудомісткості робіт з ТО та
ремонту; чисельність виробничих робітників; площі виробничих приміщень.
Були розглянуті призначення і структура
підприємства, що проектується. Враховуючи специфіку виконання роботи, а також
характер виробничої діяльності підприємства, що проектується його можна
віднести до підприємство громадського користування, яке з організації
виробничої діяльності є комплексним, оскільки самостійно виконує функції
перевізного процесу, зберігання, технічного обслуговування і ремонту рухомого
складу.
Рішення про збільшення технічної готовності
рухомого складу автомобільного транспорту призведе до:
різкого зменшення простоїв та запізнень;
збільшення заказів та виручки;
з’явиться можливість найняти більш кваліфікованих
спеціалістів;
оновлення і збільшення рухомого складу та
обладнання на більш сучасні;
інші організації по перевезенням не зможуть
конкурувати с даним підприємством
Технічні показники розробленого курсового проекту
представлені у вигляді таблиці.
Таблиця 5.1 Технічні показники проекту
|
Показник
|
Позначення
|
Величина
|
|
Марка
автомобіля
|
МАЗ-5335
|
|
Інвентарна
кількість автомобілів
|
Асп
|
80
|
|
Середньодобовий
пробіг
|
lcc
|
160
|
|
Річний пробіг, км
|
Lгп
|
3036800
|
|
Кількість
впливів за рік
|
|
Капітальних
ремонтів
|
Nкр
|
11
|
|
Технічних
обслуговувань в обсязі ТО-1
|
N1
|
608
|
|
Технічних
обслуговувань в обсязі ТО-2
|
N2
|
207
|
|
Сезонних обслуговувань
|
Nсо
|
160
|
|
Щоденних
обслуговувань
|
Nщо
|
13286
|
|
Кількість
впливів за зміну
|
|
Технічне
обслуговування в обсязі ТО-1, чол·год
|
NC1
|
3
|
|
Технічне
обслуговування в обсязі ТО-2, чол·год
|
NC2
|
1
|
|
Щоденних
обслуговувань
|
NCЩО
|
53
|
|
Кількість
щоденних обслуговувань за годину
|
NГЩО
|
7
|
|
Трудомісткість
|
|
Загальна
трудомісткість, чол·год
|
Тзаг
|
37712
|
|
Трудомісткість
ТО-1, чол·год
|
Т1
|
2067
|
|
Трудомісткість
ТО-2, чол·год
|
Т2
|
2857
|
|
Трудомісткість
ПР, чол·год
|
ТПР
|
22381
|
|
Трудомісткість
ЩО, чол·год
|
ТЩО
|
9965
|
|
Трудомісткість
СО, чол·год
|
ТСО
|
442
|
|
Трудомісткість
моторного підрозділу, чол·год
|
Тотд
|
1791
|
|
Кількість
робочих моторного підрозділу
|
Хрм
|
1
|
|
Штатна
кількість робітників, чол
|
Ршт
|
1
|
|
Явочне
число робітників, чол.
|
Ряв
|
1
|
|
Площа
моторного підрозділу, м2
|
Fотд
|
54
|
Висновок
Підвищення ефективності виробництва вимагає
ретельної його підготовки. Для своєчасного і якісного виконання робіт з ТО і
ремонту автомобілів, необхідно здійснювати підготовку виробництва по двох
напрямках:
Створення й удосконалювання виробничих
потужностей, тобто будівництво необхідних виробничих приміщень, придбання
технологічного обладнання, пристосувань і інструмента, підйомно-транспортного
обладнання, механізмів і забезпечення їхньої працездатності, забезпечення
виробництва усіма видами енергії, проведення заходів щодо охорони праці.
Забезпечення виробництва ТО і ПР автомобілів
необхідними запасними частинами, матеріалами, своєчасна їхня доставка,
своєчасне надання робітникам обсягу робіт, регулювання черговості виконання
заявок на ремонт і подачі автомобілів на пости ТО і ПР і т.д.
На автотранспортних підприємствах повинні
створюватися умови для якісного виконання робіт і в залежності від місцевих
умов розробляються положення про моральне і матеріальне заохочення робітників.
Для виключення простоїв автомобілів через
недостачу запасних частин доцільно контролювати наявність останніх з фіксацією
моментів, коли запаси знижуються до мінімальної норми, а не тоді, коли виникла
потреба в них із простоєм автомобілів. Такий контроль дозволяє закуповувати
запасні частини завчасно.
Література
1. Закон
України про автомобільний транспорт. - К., 2010.
2. Карта
автомобільних шляхів України.
. Вдовенко
В. Компьютерно - сетевое и навигационное обеспечение автоперевозок //
Автопрофі. - 2008. - № 7. - С.7.
. Вельможин
А.В., Гудков В.А., Миротин Л.Б. Технология, организация и управление
автобусными перевозками: Учебник для вузов. - Волгоград: Волгогр. гос. техн.
ун-т, 2010. - 304 с.
. Воркут
А.И. Пассажирские автомобильные перевозки. - К.: Вища шк., 1986. - 447 с.
. Горев
А.Э. Пассажирские автомобильные перевозки. - М., 2009. - 288 с.
. Гуджоян
О.П., Троицкая Н.А. Перевозки пассажиров автобусным транспортом: Учебник для
вузов. - М.: Транспорт, 2001. - 160 с.
. Назарбаев
Р. и др. Автомобили и автоперевозки как объект налогообложения. - К., 2011. -
148 с.