Командуючий 1-м Українським (Воронезьким) фронтом генерал армії М.Ф. Ватутін
Командуючий 1-м Українським (Воронезьким) фронтом генерал армії М.Ф. Ватутін
Недзельський Р. З.,
Студента групи Е-13, економічного факультету,
Національного університету «Острозька академія»
Анотації: Проаналізовано життя великого полководця Великої Вітчизняної Війни Ватутіна Миколи Федоровича. Події життя та секрети смерті особи. Його участь у війні та військові здібності генерала. Перемоги та поразки на лінії фронту та у особистому житті. Військовий талант Ватутіна М. Ф.
Ключові слова: Північно-Західний фронт, Воронезька лінія фронту, ий Український, Битва за Дніпро, Курська битва, УПА, СМЕРШ, Корсунь-Шевченківська операція.
Аннотации: Проанализированы жизни великого полководца Великой Отечественной Войны Ватутина Николая Федоровича. События жизни и секреты смерти лица. Его участие в войне и военные способности генерала. Победы и поражения на линии фронта и в личной жизни. Военный талант Ватутина М.Ф.
Ключевые слова: Северо-Западный фронт, Воронежская линия фронта, I-й Украинский, Битва за Днепр, Курская битва, УПА, СМЕРШ, Корсунь-Шевченковская операция.
Annotations: Analysis of the life of the great commander WWII Vatutin Nikolai Fedorovich. Events life and secrets of death of a person. His involvement in the war and military abilities of General. Victory and defeat on the front lines and in their personal lives. Military Talent Vatutin M. F.: the North-Western Front, Voronezh front line,
I-st Ukrainian, Battle for the Dnieper, the Battle of Kursk, UPA, SMERSH, Korsun-Shevchenko operation.
Вступ
ватутін полководець вітчизняна війна
Є долі, в яких час виразив себе найбільш повно, до яких завжди будуть звертатися нащадки, щоб зрозуміти свою історію. До таких людей належить Микола Федорович Ватутін.
М.Ф.Ватутін народився 16 грудня 1901р. в с. Чепухіно (тепер Ватутіно) Бєлгородської обл. в сім`ї селянина. Сільську школу Ватутін закінчив першим учнем, за допомогою діда пішов вчитись далі, але незабаром навчання прийшлось залишити - грошей не вистачило. В 1920 році пішов до лав Червоної Армії. Здібного юнака послали навчатись в Полтаву на командирські курси. Починав Ватутін з комвзводу. Проявив неабияке військове вміння, його помітили і послали на навчання до Київської вищої школи командирського складу, потім - до військової академії ім. Фрунзе та Академії Генштабу. В 1937 році Микола Федорович був призначений заступником начальника штабу Київського військового округу, а в листопаді 1938 році його начальником.
Війну Микола Федорович зустрів на Північно - Західному фронті. Влітку 1942 року був назначений командуючим Воронезького фронту, потім Північно -Західного фронту.
З лютого 1943 року Ватутіну присвоєно звання генерала армії.
Після Сталінграду Ватутіна назначають командуючим Воронезьким фронтом (потім І-им Українським), що брав участь у битві під Курськом, у визволенні Харкова, Києва, Правобережної України. В 1944 році після поранення полководець помер.
Поранення та смерть генерала армії Миколи Федоровича Ватутіна - один з неординарних та загадкових епізодів Великої Вітчизняної війни. Але в радянські часи про ці події не прийнято було ані говорити, ані писати. Лише в 1965 році, коли М.Ф. Ватутіну посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, з`явилась єдина версія того, що трапилось. Лише після розвалу Радянського Союзу та проголошення незалежної України історики почали звертатись до документів цієї трагічної події. Зараз про неї пишуть багато. Звернемось до фактів: 29 лютого 1944 року кортеж з чотирьох (або трьох) машин, в яких Ватутін зі штабом та охороною, їхав до окраїни Мілютіна (р-н Славути), попав під обстріл українських повстанців. Під час бою Ватутін був поранений в ногу. Коли пораненого доправили до госпіталю 13-ї армії, він вже втратив багато крові. Лікували Ватутіна в Києві, але час було втрачено - почався сепсис. 15 квітня 1944 р. полководця не стало. Ватутіна поховано в Маріїнському парку над Дніпром.
Мета дослідження. Проаналізувати життєвих шлях великого полководця Великої Вітчизняної Війни Ватутін Миколи Федоровича. Розкрити секрети життя та смерті генерала.
Виклад основного матеріалу
Довоєнне життя. Микола Федорович Ватутін народився 3 грудня <#"justify">Висновки
Виходець із Слобожанщини (Білгородська область) з бідної селянської родини особливо зачаровувся військовою карєрою, з якою повязала його доля обріями нового суспільно-політичного життя на всій планеті.
В липні 1940 року Ватутіну, вже в званні генерал-майора, довіряється пост начальника Оперативного управління - заступника начальника Генерального штабу Червоної Армії. Пізніше він стає першим заступником начальника Генерального штабу Червоної армії. У лютому 1941 року генерал-лейтенант Ватутін нагороджений орденом Леніна. З 30 червня 1941 р. - начальник штабу Північно-Західного фронту.
У травні - липні 1942 року - заступник начальника Генштабу і представник Ставки ВГК на Брянському фронті. З 14 липня по жовтень 1942 року командував Воронезьким фронтом, який під його керівництвом успішно оборонявся проти німецьких військ на воронезькому напрямі.
В жовтні війська 1-го Українського (колишнього Воронезького) фронту (командувач - генерал армії М. Ф. Ватутін) вели бої за розширення букринського плацдарму і створили плацдарм в районі Лютежа на півночі від Києва; 1 - 3 листопада почалась Київська наступальна операція. Війська 1-го Українського фронту раптовим ударом з Лютізького плацдарму зламали оборону ворога і після запеклих боїв 6 листопада звільнили столицю УРСР - Київ.
На жаль, ця перемога дісталася великою ціною. Використовуючи людські ресурси командування кидало в бій погано навчених і не достатньо забезпечених бойовим спорядженням новобранців, що ставало причиною невиправдано великих втрат.
І в страшному сні Ватутіну М.Ф. не могла приснитися та підла зрада, яка коштувала йому життя. Радянська влада, в яку він вірив і обожнював, без якої не уявляв свого життя, так жорстоко і підло його зрадила.
Власне, для родини Ватутіна ім'я його справжнього вбивці не було секретом ніколи, як і для всієї тодішньої радянської верхівки. Бо, у значній мірі, демонстративне знищення відомого воєначальника символічно попереджало, що ніякі заслуги, ніяка слава не врятує від помсти вождя. І тільки тваринна відданість і послух можуть служити примарною гарантією безпеки.
Список використаних джерел:
1. Алексеев С. Сто рассказов о войне. - М.: Мол. гвардия, 1975. - С.71-72.
Шикман А. П. Діячі вітчизняної історії. Біографічний довідник. Москва, 1997р.
. Архівне розслідування Дмитра Вєдєнєєва про смерть ковпаківського комісара Руднєва Що було насправді?://www.pravda.com.ua/columns/2010/05/5/4960514/?attempt=1
. Безсмертя. Книга памяті України 1941 - 1945 Київ 2005 р
. Ватутін. Відкриття памятника в Донецьку ://maidanua.org/east/news/1252469337.html
. Ватутін Микола Федорович. Суперечливість особи.://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
. Вікован І. Стаття до 110-ої річниці з дня народження Ватутіна М. Ф., офіційний веб-сайт Новопетрівської сільської ради://www.novipetrivtsi-rada.gov.ua/article/229
. В памяти народной Киев 1985 р. ( с. 55 )
. Стаття: «Дочка Ватутіна, який під час війни кидав людей беззбройними під танки, боїться їздити в Україну» ://tsn.ua/ukrayina/dochka-vatutna-yakiy-pid-chas-viyni-kidav-lyudey-bezzbroynimi-pid-tanki-boyitsya-yizditi-v-ukrayinu-318897.html
. Енциклопедія сучасної України том 4 Київ - 2005 р.
. Зеленський С. Генерал Ватутін / / Валуйська зірка. - 2000. - 16 груд.
. История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941 - 1945. В шести томах. Том 3, Военное издательство Военного министерства Союза ССР, 1961
. Централізована бібліотечна система Дніпровського району Бібліотека ім. К. Симонова Бібліографічний нарис Київ 2012://lib2.znaimo.com.ua/docs/2800/index-53795.html
. Шикман А. П. Діячі вітчизняної історії. Біографічний довідник. Москва, 1997р.