Чоловіче демісезонне пальто

Чоловіче демісезонне пальто

Вступ

Важливою передумовою успішної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки може бути скорочення термінів впровадження нових моделей, підвищення вимог до якості одягу, орієнтування виробництва на ринок збуту та конкуренцію.

Процес створення нової моделі - це колективна праця художника-модельєра, інженера-конструктора, інженера-технолога та інших спеціалістів.

В умовах масового виробництва окрім зразка необхідно мати відповідну документацію для впровадження моделі у виробництво. Саме підготовка лекал визначає формування другого етапу проектних робіт, в конструкторській підготовці виробництва. Заключне інженерне опрацювання конструкції моделі реалізується розробкою робочої конструкторської документації. [1]

Конструкторська документація - документ, який складається із лекал-еталонів середнього розміро-зросту, технічного опису моделі, комплекту лекал на всі рекомендовані розміри і зрости.

Чітке планування та управління виробничою діяльністю підприємства в значній мірі визначається конструкторсько-технологічною підготовкою виробництва.

Сучасні швейні підприємства успішно застосовують як зарубіжні, так і вітчизняні системи автоматизованої конструкторсько-технологічної підготовки виробництва, які як правило, локально об’єднані з системами автоматизованого настилання і розкроювання.

В склад системи входять програмне забезпечення і робочі місця модельєра, лекальника, нормувальника.

Програмне забезпечення САПР одягу містить такі основні підсистеми проектування:

         Побудови ескізів моделей;

         Проектування базових конструкцій;

         Конструктивного моделювання;

         Проектування лекал;

         Градації лекал;

         Розкладки лекал

Нормування витрат всіх видів матеріалів. [8]

Метою даного курсового проекту є освоєння методів побудови лекал нових моделей одягу, а саме чоловічого демісезонного пальта та розвиток навичок самостійної творчої роботи при вирішенні даного завдання, якісне виконання технічної роботи.

Завданням курсового проекту є розробка креслень комплекту лекал на модель чоловічого демісезонного пальта відповідно до вимог державних стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД)

1.      Обґрунтування вихідних даних на розробку лекал

Вихідними даними для розробки лекал моделі проектованого виробу є ескіз його моделі, креслення конструкції виробу, відомості про матеріали з яких виготовляється виріб та відомості про методи обробки.

1.1 Розробка ескізу, опису зовнішнього вигляду моделі та вибір матеріалів

Важливим етапом розробки ескізу нової моделі є аналіз сучасних тенденцій моди, тому для створення ескізу чоловічого демісезоного пальта ми дослідили моду на чоловічі пальта осінь-зима 2013-2014.

Пальто в цьому сезоні займає лідируюче місце серед верхнього одягу. В основному чоловічі пальта виконані в класичному стилі, стилі ретро або мілітарі. Модні дизайнери зробили акцент на довжині вище колін. На комірах та лацканах натуральне хутро, а силует чоловічих пальт прямий або злегка приталений. [6]

Рис. 1 - Чоловічі пальта, осінь-зима 2013-2014.

Що стосується кольору, той тут дизайнери собі не відмовляли ні в чому. У модних колекціях присутні класичні кольори: чорний, сірий, коричневий, а також вельми незвична палітра для чоловічого гардеробу: червоний, фіолетовий, блакитний, «фісташка». Серед принтів в тренді будуть чоловічі пальта «в мушку» або в шотландську клітинку. [6]

Фото актуальних чоловічих пальт на осінь-зиму 2013-2014 наведені на рис. 1 та рис. 2.

Рис. 2 - Чоловічі пальта, осінь-зима 2013-2014.

Проаналізувавши сучасні тенденції моди та врахувавши призначення виробу розроблено ескіз чоловічого демісезоного пальта напівприлеглого силуету для молодшої вікової групи.

Ескіз моделі подано у додатку А на рисунку А.1.

Опис моделі

Пальто чоловіче демісезоне повсякденного призначення, для молодшої вікової групи, навівприлеглого силуету, довжиною до середини стегон.

Пілочка із двобортною фігурною застібкою на 8 гудзиків та 8 прорізних петель, виточками, присутні оздоблюючі кллапани, які служать імітацією кишень.

Спинка із середнім швом, виточками та шлицею.

Комір піджачного типу.

Рукав вшивний, двохшовний, довгий.

По краях коміра, лацкана, клапанах прокладені оздоблюючі строчки.

Рекомендовані матеріали: кашемір сірого кольору та підкладка в тон тканини.

1.2 Характеристика модельної конструкції

ЄМКО РЕВ є універсальною методикою, так як передбачено її в якості використання вихідної бази для розробки одягу різних видів, варіантів покрою одягу різного асортименту, з різних видів матеріалів для масового і індивідуального виробництва одягу, для розробки стандартів і методичної літератури для підготовки спеціалістів з конструювання одягу в різних учбових закладах. ЄМКО РЕВ є науково обґрунтованою, де в якості вихідної бази було використано:

         Результати антропометричних досліджень населення країн-членів РЕВ;

         Скульптурні еталони типових фігур і розгортки поверхонь манекенів;

         Комплекс науково обґрунтованих прибавок і технологічних припусків;

         Розрахунково-аналітичний метод побудови конструкцій одягу.

Основні конструктивні відрізки визначаються безпосередньо на основі використання відповідних розмірних ознак майже без використання емпіричних формул, що дозволяє з меншими витратами побудувати конструкцію одягу з гарною посадкою на фігурі людини.

ЄМКО РЕВ є перспективною, так як створені передумови для розробки для розробки і впровадження типізації, уніфікації та стандартизації деталей одягу; для широкого використання ЕОМ на етапі проектування одягу; для розробки і впровадження нової техніки, технології і організації на базі єдиної методики конструювання одягу; для повного використання обладнання автоматичної і напівавтоматичної дії, для більш широкої міжнародної інтеграції і спеціалізації виробництва. Розроблена для країн-членів РЕВ методика конструювання одягу мала значне народно-господарське і галузеве значення. [8]

На базі єдиної методики конструювання була розроблена наступна нормативно-технічна документація:

         Термінологія з проектування одягу;

         Правила технічного креслення конструкцій одягу;

         Теоретичні основи конструювання одягу;

         Базові конструкції чоловічого, жіночого і дитячого одягу;

         Градація деталей одягу;

         Рекомендації з методів уніфікації конструктивних елементів

Користуючись даною методикою ми розробили креслення модельної конструкції чоловічого демісезонного пальта напівприлеглого силуету. Технічне креслення модельної конструкції подане у графічній частині на форматі А1, лист 1.

Матеріали, необхідні для виготовлення виробу.

Кашемір (від назви князівства Кашмір в Індії) - легка вовняна, напіввовняна тканина саржевого переплетення. Пальтові напіввовняні тканини виробляють зі змішаної (вовняно-лавсанової, вовняно-віскозної) пряжі звичайного та фасонного кручення, з вмістом вовни 60 - 85%. [7]

Підкладкові тканини становлять значну частину в асортименті шовкових тканин. За видом використаної сировини їх поділяють на тканини зі штучних ниток (віскозних і ацетатних); зі штучних ниток з іншими волокнами, штучних і синтетичних ниток, чистосинтетичних. Переважно підкладкові тканини виробляють з віскозних комплексних ниток пологого кручення в основі і в підканні, а також з віскозних комплексних ниток в основі та бавовняної або віскозної пряжі в підканні. Ці тканини виготовляються переважно саржевим, полотняним, атласним, рідше дрібновізерунчастим або жакардовим переплетеннями.

Підкладкова тканина полегшує одягання виробу завдяки гладкій та ковзкій поверхні, забезпечує стійкість до витирання, забруднень та мокрих обробок.

Підкладкові тканини повинні бути стійкими до поту, тертя, забруднень, мокрих обробок, мати міцне забарвлення. Всі ці властивості слід врахувати під час добору підкладкового матеріалу відповідно до тканини верху, а також пошиття одягу і проведення волого-теплової обробки виробу. [7]

Для дублювання проектованих виробів обрано прокладковий матерал - флізелін, волокнистий склад: поліестер - 60%, поліамід - 40%. Покриття - поліамідна подвійна мікрокрапка 52 кр./см², густина - 30 г./м². Призначений для дублювання легких та напівважких тканин.

Флізелін виробляють зі суміші різних волокон (капронових і лавсанових, бавовняних, віскозних, капронових і віскозних, вторинної сировини тощо), склеєних латексами. Завдяки високій жорсткості, пружності, незминальності, формостійкості, гігроскопічності та повітропроникності, відсутності обсипальності та збігання, а також низькій собівартості флізелін набув широкого застосування у швейному виробництві. Недоліком його є орієнтовне розміщення волокон у полотні, внаслідок чого він характеризується нерівномірними властивостями по довжині й ширині, не спрасовується, тому його форму забезпечують виточками або складками. [7]

Швейні нитки призначені для з`єднання деталей одягу з тканини та інших матеріалів. Виготовляють бавовняні, шовкові, лляні та синтетичні швейні нитки.

Асортимент синтетичних ниток з року в рік розширюється завдяки їх виробництву з хімічної сировини. Широке застосування синтетичних ниток пояснюється тим, що вони мають підвищену міцність і стійкі до витирання, високоеластичні, подібні за елстичністю до шовкових ниток. Гігроскопічність синтетичних ниток значно нижча порівняно з натуральними, що збільшує їх стійкість до дії мікроорганізмів, які спричинюють плісняву.

Синтетичні нитки надають швам підвищеної міцності на розтяг, а петлям, обметаним цими нитками - підвищеної стійкості до зношування та гарного зовнішнього вигляду.

Для даного виробу обрано нитки фірми «DOR TAK», №40, склад - 100% поліестер.

До одягової фурнітури належать ґудзики, гачки, петлі (бабки), пряжки, кнопки, застібки.

Ґудзики для одягу виробляють механічним способом - вирізанням із дерева та природних матеріалів; штампуванням - вирубуванням із листового металу; пресуванням - формування із порошку в прес-формах під дією високої температури й тиску; плетенням - із оздоблювальних шнурів, тасьми, ниток; способом формування на одязі шляхом взаємодії полімеру з тканиною. [7]

За призначенням ґудзики поділяють на пальтові, костюмні, платтяні, брючні, сорочкові білизняні, для форменого одягу.

За формою ґудзики бувають круглими, овальними, довгастими, кулькоподібними, фігурними тощо; за характером поверхні лицьового боку - гладенькі, рельєфні; за способом прикріплення до одягу - з дірочками (2,4) або з нижньою петелькою для пришивання; за кольором - чорні, білі, кольорові, строкаті.

Акрилові ґудзики (з оргскла) прозорі, різноманітних яскравих кольорів, міцні, світло-, водо- й морозостійкі. Мають недостатню хімічну стійкість і термостійкість (при 60°С акрил розм`якшується). Ці гудзики бувають різними за формою, розмірами і призначенням.

1.3 Розробка специфікації складальних одиниць модельної конструкції

Специфікація є одним із обов’язкових документів, які розробляються на стадії «Розробка робочої документації» (РД).

Специфікою швейних виробів є складання їх з деталей, які виготовляються з різних матеріалів. Отже, в складальні одиниці об’єднуються деталі виробу, які виготовляються з різних матеріалів.

Специфікацію деталей, які входять в складальні одиниці виробу чоловічого демісезоного пальта, представлено у додатку А, таблиці А.1.

2.      Розробка складальних креслень з’єднання деталей у виробі

2.1 Обґрунтування конструкції з’єднання деталей у виробу

При виконанні швів різних конструкцій при виготовленні одягу дає можливість виконувати з’єднання тканини і інших матеріалів з різними фізико-механічними властивостями.

Залежно від методу з’єднання складальних одиниць виробу, що проектується, визначають види швів, технічні вимоги до них і оформляють за формою таблиці 2.1 (табл. Б.1, додаток Б)

Таблиця 2.1 - Види швів і технічні вимоги до них для виготовлення чоловічого демісезонного пальта напівприлягаючого силуету

Зшивний із суміщенням зрізів виконаний однією строчкою без обметування зрізів    

1.01.01/

Обшивний «в розкол»        1.06.02/

Настрочний          2.02.03/ 301.3011,0

.2 Визначення технологічних припусків до деталей конструкції

Технологічний припуск - це складова частина конструктивного відрізку, яка входить у розмірні параметри шаблонів деталей одягу.

При виборі технологічних припусків необхідно враховувати організаційний тип виробництва швейних виробів і технологічність конструкції. [1]

За технічними вимогами до швів ми розраховуємо величину сумарного технологічного припуску за формулою:

ПТсум = (ПТт.м+ПТк+ПТш)+ПТп+ПТпід,

де Птсум - загальна величина припуску; ПТт.м - припуск на товщину матеріалу; ПТк - припуск на кант; ПТш - припуск на ширину шва; ПТп - припуск на підгин; Птпід - припуск на підгонку (підрізання).

Оскільки даний виріб пошивається із тканини кашемір, то ПТт.м= 0,2;

ПТк= 0,2; ПТш=0,5-1,0.

Ширина підгину відповідає стандартам і дорівнює ПТп = 4,0.

Користуючись параметрами швів з таблиці 2.1, виконуємо розрахунок технологічних припусків для побудови лекал деталей одягу чоловічого демісезонного пальта напівприлеглого силуету за формою таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Розрахунок технологічних припусків до контурів основних деталей чоловічого демісезонного пальта навіприлягаючого силуету

Отримані величини припусків ми використали для відкладання до контурів шаблонів деталей і оформлення зовнішніх контурних ліній (зрізів) лекал.

3.      Розробка рекомендацій для побудови і оформлення креслень лекал-оригіналів

У даному курсовому проекті конструкторську документацію на нову модель розробляють у вигляді креслень лекал-оригіналів і креслень градації лекал.

.1 Побудова і оформлення основних лекал

До лекал основних деталей конструкції відносять ті, що копіюють з креслення конструкції, тобто будують на основі технічного креслення. В плечовому одязі - це спинка, пілочка, рукав і нижній комір.

Побудову креслень основних лекал виконують, користуючись технічним кресленням модельної конструкції. [1]

Спряженість зрізів - перевірка суміщення ліній зшивання однойменних зрізів відносно монтажних знаків для забезпечення плавного контуру.

Для забезпечення спряженості і змонтованості зрізів на лекалах наносимо контрольні надсічки. Місце розташування надсічок наведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Місця розташування контрольних знаків (надсічок) на лекалах верху чоловічого демісезоного пальта

Перевірка спряженості та змонтованості зрізів.

Плечовий зріз лекала спинки накладаємо на плечовий зріз лекала пілочки, суміщаючи лінії зшивання протягом 5,0 см від горловини без врахування величини припуску на підрізання горловини. Перевіряєм спряженість контурів горловини. При необхідності уточенюєм контури.

Для перевірки спряденості зрізів оката рукава лекало верхньої половинки накладаємо на лекало нижньої половинки, суміщаючи лінії збивання передніх зрізів на відстані 6,0 см від верхнього зрізу і перевіряємо спряженість контурів.

Далі на кресленнях лекал вказуємо напрям повздовжньої лінії (нитки основи) і допустимі відхилення від неї, представлені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Технічні вимоги до положення повздовжніх ліній в деталях крою чоловічого демісезонного пальта напівприлеглого силуету

3.2 Розробка похідних і допоміжних лекал

Похідні лекала - це лекала деталей призначені для обробки країв основних деталей. Креслення лекал похідних деталей розробляють на основі лекал-оригіналів основних деталей з урахуванням методів обробки. [1]

Побудову лекал верхнього коміра виконують, користуючись кресленням нижнього коміра. Для одержання лекала верхньої частин коміра додають припуски: до лінії відльоту - 1,0 см; до кінців - 2,0 см; до лінії розкепу - 1,5 см; до лінії з’єднання верхньої частини - 0,5 см.

Креслення лекала підборту будують за допомогою основного лекала пілочки з урахуванням припусків на шви і підгин низу. Ширина підборта на рівні лінії грудей - 19 см, оскільки застібка є зміщеною та фігурною. Ширина підборта на рівні лінії низу - 9,0 см, ширина по плечовому зрізу - 4,0 см.

Оздоблювальний клапан будуть із урахуванням довжини входу в імітовану кишеню, що становить 17,0 см та ширини самого клапана - 5,5 см.

Конфігурація зрізів лекал підкладки і величини припусків на обробку визначаються методами обробки. При побудові підкладки потрібно обов’язково врахувати різну усадку матеріалів пакету одягу.

Підкладкові тканини не мають достатніх формувальних властивостей, тому необхідна форма може бути отримана лише конструктивним шляхом.

Прокладка - проміжний шар між верхом і підкладкою виробу або двома деталі для надання різним ділянкам одягу необхідних фізико-механічних властивостей (пружності, жорсткості, міцності, теплостійкості).

Бортова прокладка призначена для надання стійкості борту та збереження наданої йому форми. Якість бортової прокладки залежить від застосовуваних матеріалів. Форма прокладки, її технологічність і економічність залежить від конструкції.

Допоміжні лекала - комплект лекал для уточнення форми і розмірів деталей, а також для розмічання ліній.

У процесі виготовлення виробу з метою досягнення більшої точності обробки деталей передбачено уточнення зрізів і місць розташування окремих деталей.

4.      Градація лекал

.1 Вибір схеми градації лекал

Градацією називається інженерно-конструкторський процес отримання деталей одягу на встановлені розміри шляхом збільшення або зменшення деталей одягу вихідного розміру за встановленими правилами.

Основною вимогою до градації лекал є гарантія якості конструкції, які одержують градіюванням. Співрозмірність, пропорції і якість почадки виробів на фігурі в останніх розмірах повинні залигатися такими самими, як і у вихідному базовому розмірі моделі, для цього: вихідних лекал деталей встановлюються відповідно до мінливості антропометричних розмірних однак фігури. [1]

Для виконання схеми градації лекал, обрано «Схему градації лекал чоловічого напівпальта, куртки напівприлягаючого силуету». Та «Схему градації лекал рукава за розміром та за зростом».

.2 Розробка креслень градації основних лекал

Схеми градації - це запис величин міжрозмірних (міжзростових, міжповнотних) переходів від контурів вихідної деталі до контурів деталей суміжних розмірів (зросту, повнот). Основними точками градації є всі кутові конструктивні точки (точки перетину ліній контуру деталі та надсічки). У кожній деталі, для кожної кутової конструктивної точки вказанв напрями переміщення її по горизонталі на один суміжний розмір (зріст, повноту). Вертикальні прирости для більшості конструктивних точок, незалежно від їх розташування відносно вихідної горизонталі, спрямовані для більших розмірів угору, для менших - вниз. [1]

Напрям горизонтальних приростів залежить від розміру і розташування контурної лінії детілі відносно вихідної вертикалі.

У практичній градації лекал використовують спеціальні системи описані відповідними способами: променевий, групування та пропорційно-розрахунковий.

Спосіб групування використовується при розробці конструкції нових форм одягу, якщо вони принципово відпізняються від існуючих типових ктнструкцій.

Розрахунково-пропорційний спосіб використовується у більшості методів для складання типових схем і, залежно вхідної інформації, називається розрахунково-аналітияним або графічно-аналітичним.

Ці способи грунтуються на системі переміщень основних конструктивних точок по ветикалі і горизонталі.

В ЄМКО РЕВ для деталей конструкцій прийняті вихідні лінії і точки для плечового одягу: Спинка - л. грудей /31-33/(горизонталь) і задня лінія пройми /33-13/ (вертикаль). Вихідна точка 33 (331). Перед л. грудей /35-372/ (горизонталь) і передня л. пройми /35-15/ (вертикаль). Вихідна точка 35 (351). Рукав - підпахвова лінія /351-333/ (горизрнталь) і передня лінія окату рукава /351-355/ (вертикаль). Вихідна точка 351. [1]

Висновок

Побудова лекал деталей одягу - це складний процес, тому він вимагає точності в графічній і текстовій частині. Даний курсовий проект був спрямований на розробку комплекту лекал на модельну конструкцію чоловічого пальта, для молодшої вікової групи, повсякденного призначення.

Матеріал обрано відповідно до призначення виробу. Відповідно до тканини підібрано і пакет матеріалів.

Наступним етапом є розробка технічного креслення модельної конструкції. Для побудови креслення базової конструкції пальта чоловічого у курсовому проекті обрана методика ЄМКО РЕВ, адже вона призначена для масового виробництва з врахуванням автоматизованого проектування.

До основних лекал виробу відносять:спинка, бочок, пілочка, верхній рукав, нижній рукав, та нижній комір.

Наступним етапом є розрахунок величини технологічних припусків до контурів основних деталей ми додали припуски з урахуванням товщини тканини, конструкції шва та конфігурації зрізів. Після виготовлення основних лекал будуються похідні. Завершальним етапом курсової роботи, а саме побудови лекал одягу є градація лекал за розмірами.

Градація виконана на основі основних лекал, на три розміри.

В результаті виконання даного курсового проекту ми розробили повний комплект лекал для чоловічого пальта, який відповідає усім вимогам нормативно-технічної документації.

Література

ескіз деталь припуск модельний

1.   Славінська А.Л. Побудова лекал одягу різного асортименту: навч. посібник. - Хмельницький: ХНУ, 2012. - 222 с.

2.      Конструкторсько-технологічна підготовка виробництва. Розробка робочих лекал деталей чоловічого костюма: методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів напряму підготовки «Технологія легкої промисловості»/А.Л. Славінська. - Хмельницький: ХНУ. - 44 с.

.        ДСТУ ISO 4916:2005. Матеріали текстильні. Тип швів. Класифікація та термінологія. - К.:Держспоживстандарт України. - 66 с.

.        ОСТ 17-835-80. Изделия швейные. Технические требования к стежкам, строчкам и швам. - М.: ЦНИИТЭИлегром, 1981. - 82 с.

.        Труханова А.Т. Справочник молодого швейника /А.Т. Труханова. - М.:Высш., шк., 1985. - 319., ил.

.        http://lediportal.pp.ua/modnij-cholovichij-verxnij-odyag-osin-zima-2013-2014/

.        К.Р. Лазур «Швейне матеріалознавство».-Львів: «Світ», 2003.-239с;

.        Основи конструювання виробів: лабораторний практикум з курсу для студентів напряму підготовки «Технологія виробів легкої промисловості»/ О.П. Бохонько, Л.В. Краснюк, С.В. Грипачевська. - Хмельницький: ХНУ, 2011. - 110 с.