є ознайомлення з основними засадами проведення пенсійних реформ, удосконалень та шляхів поліпшення та спрощення діяльності пенсійних фондів Чехії.
1. Сутність та історичні аспекти розвитку пенсійних фондів Чехії
пенсійний фонд реформування
Історія чеської системи пенсійних фондів почалась з 1994 року, коли був введений Закон «Про Пенсійний фонд». Цей закон дозволяв створення приватних установ з встановленими внесками в фонд пенсійного забезпечення, так званих, страхувань додаткової пенсії. Страхування додаткової пенсії це стандартизований механізм, який пропонував клієнтам можливість накопичення грошей протягом свого трудового життя, а потім, ще й отримувати додаткову допомогу до вже існуючої державної пенсії. Участь у системі була суто добровільною і створювала додаток до обов'язкової державної пенсійної системи. Уряд закликав людей приєднатися до системи податкових пільг на основі фондових внесків, а також шляхом надання додаткового внеску держави [15].
В Чеській Республіці, компанії, що забезпечували страхування додаткової пенсії, як правило, називалися пенсійними фондами, а пенсійних схеми - пенсійним планам.
Пенсійні плани зазвичай включають в себе терміни, ряд гарантій і варіантів для клієнтів. Найбільш важливими з них є:
Гарантія технічної процентної ставки
Гарантія використання таблиць життя населення
Гарантія покриття витрат від надлишку доходів інвестицій
Можливість вибору ступеня корисності
Можливість збільшення внесків
Як правило, більш давні пенсійні плани містять більше гарантій, ніж нові. Гарантія технічної процентної ставки.
Деякі пенсійні плани забезпечують технічну процентну ставку, яка буде використовуватися при розрахунку пенсії. Крім того, коли у фазі заощадження, фонд значення не може зменшуватися - тобто 0% гарантію на фонд значення. Це правило ефективно запобігає пенсійних фондів від інвестицій у фондові ринки.
За останні кілька років рівень процентних ставок в Чеській Республіці різко змінилася. У 1990-х роках, процентні ставки були вище 10%, в той час як на сьогоднішній день, довгострокова прибутковість державних облігацій нижче 4%. Таким чином, важливість гарантій процентні ставки зараз набагато вище, ніж будь-коли раніше.
Гарантія використанням таблиць життя населення
Чеське статистичне бюро щороку підраховує та публікує таблицю життя населення країни. Більшість пенсійних фондів використовують дані таблиці в плануванні розрахунку пенсії. Це означає, що пенсійні фонди вкрай залежні від показника смертності населення і саме цей фактор створює неави який ризик в їх діяльності.
Гарантія покриття витрат від надлишку доходів інвестицій.
Закон не дозволяє пенсійним потокам застосовувати будь-які прямі платежі або відрахування на витрати відповідного фонду. Таким чином, кошти можуть покрити свої витрати тільки інвестиційний дохід вище рівня гарантій процентної ставки.
Можливість вибору виду допомоги.
У чеській системі, клієнт може в момент погашення вибирати між місячними відрахуваннями та повною одноразовою сплатою у фонд.
Можливість збільшення внесків
Учасники пенсійних фондів можуть вільно регулювати свої внески як вгору, так і вниз. Це створює додаткову загрозу для фонду, клієнти можуть збільшити фонд значення, яке є предметом описаної раніше гарантії.
У результаті обмежень визначених законодавством всі пенсійні фонди надавали подібні послуги. Кожен пенсійний фонд, зазвичай, включав в себе кілька пенсійних планів, які відрізнялися між собою пенсійними умовами і рівнями гарантій.
Закон також визначав суворі правила, як саме пенсійним фондам слід розподіляти свій прибуток. Максимум 10% від прибутку можуть бути виплачені акціонерам, і щонайменше 5% від прибутку повинні бути збережені безпосередньо у резервний фонді організації - грошовий запас захисту фонду від несприятливого розвитку. Інша частина прибутку повинна бути повернена в фонд у вигляді прибутку. Якщо пенсійний фонд має збиток, він має бути компенсоване шляхом випуску резервного фонду.
Пенсійний потоки в Чеській Республіці пройшли через два етапи протягом останніх десяти років: буму і консолідації. Спочатку, виросла велика кількість коштів - в один момент було створено цілих сорок пенсійних фондів, які працювали на ринку. Пізніше, пішла тенденція до злиття і, таким чином, більші пенсійні фонди поглинали своїх менш успішних конкурентів [1].
На даний момент в Чехії функціонують вісім великих і два маленьких пенсійних фонди. Загальна кількість учасників яких перевищує 3 млн - близько 50% працездатного населення, і загальний їх капітал, як стверджують в управлінні, складає 74 млрд. чеських крон.
Основною особливістю нинішньої чеської пенсійної реформи є збереження обовязкової державної солідарної пенсійної системи й одночасний розвиток добровільних приватних пенсійних програм. На відміну від більшості країн Східної Європи (для яких характерна три рівнева пенсійна система), в Чехії функціонує лише два рівні пенсійної системи. При цьому відсутній другий рівень - обовязкова накопичувальна пенсійна система. У ході проведення пенсійної реформи була збережена обовязкова державна солідарна пенсійна система (перший рівень) і одночасно розпочався розвиток добровільних приватних пенсійних програм (третій рівень) [15].
Чеська Республіка була однією з перших європейських країн, де було запроваджено добровільний рівень пенсійної системи. У рамках цього рівня діють недержавні пенсійні фонди, до яких громадяни сплачують добровільні пенсійні внески. За останні пять років активи цих установ зросли у 2,2 разу, а кількість їхніх учасників збільшилась майже у 1,5 разу. [9].
Протягом 2007-2010 р. у Чеській Республіці були активними 10 пенсійних фондів..Це свідчить про стабільність чеського пенсійного сектора, який є високо концентрованим, оскільки три найбільших пенсійних фонди акумулюють більше 50% коштів [1].
Загальний обсяг активів чеських пенсійних фондів у 2010 р становив 222,7 млрд чеських крон, що на 33,2% більше за показник початку 2008 р., який дорівнював 167,2 млрд чеських крон. Структура активів добровільних недержавних пенсійних фондів Чехії на початок 2009 р. була такою: боргові зобовязання - 78%; готівка та депозити в банках - 9,5%; казначейські зобовязання - 3,4%; цінні папери ІСІ - 3,2%; акції - 3%; нерухомість - 0,8%; інші активи - 2,1%. При цьому в структурі активів зазначених установ спостерігалося зростання частки боргових зобовязань та зменшення частки акцій. Кількість учасників цих установ за минулий рік зросла на 8,6% - з 3,96 млн до 4,3 млн осіб [7; 12].
Інвестиційна політика пенсійних фондів залишається досить консервативною. Більшість активів пенсійного фонду були інвестовані в боргові цінні папери (83,7%), у той час як лише 4,3% були направлені в акціонерний капітал.
Чехія є єдиною європейською країною з досить високим рівнем охоплення населення добровільним пенсійним забезпеченням. У цій країні більше половини працюючих громадян вже є учасниками пенсійних фондів. Чеський уряд стимулює розширення участі населення в системі добровільного пенсійного забезпечення як через зниження оподаткування пенсійних внесків, так й за допомогою введення системи державних субсидій. Зокрема, щомісяця держава переводить на накопичувальні рахунки учасників НПФ невеликі суми, обмежені певним лімітом [8].
Однією з особливостей чеської системи добровільного пенсійного забезпечення є те, що певна частина недержавних пенсійних фондів створена іноземними фінансовими структурами.
Варто зазначити, що з квітня 2006 р. функції єдиного регулятора фінансових ринків Чехії виконує Чеський національний банк, який здійснює контроль та нагляд за діяльністю пенсійних фондів [11].
Усі НПФ є членами Асоціації пенсійних фондів Чеської Республіки, заснованої у 1996 р. Основними функціями Асоціації є: координація та захист інтересів її членів; популяризація діяльності недержавних пенсійних фондів; надання інформаційних та консультаційних послуг; налагодження відносин з пенсійними фондами інших країн; сприяння наближенню стандартів діяльності пенсійних фондів Чехії до стандартів Європейського Союзу [10].
Головний орган державного управління, який займається пенсійним забезпеченням є Чеське управління соціального забезпечення при Міністерстві праці та соціальної політики Чеської республіки. Працедавці та
наймані працівники до фонду пенсійного страхування та тимчасової втрати працездатності сплачують відповідно 26% і 8% (приватні працівники та самозайняті - 28%) від доходу. Ці внески йдуть на виплату пенсій нинішнім пенсіонерам.
Сьогодні пенсійна система Чехії має дві складові: обов'язкова (основне пенсійне забезпечення) та добровільна (додаткове пенсійне забезпечення). Чоловіки, яким виповнилось 63 роки, а бездітні жінки віком 59 років, мають право на пенсію за віком, за наявності трудового стажу не менше 25 років. Проте пенсійний вік поступово збільшується, щороку на чотири місяці для чоловіків і на два - для жінок, також планується збільшити трудовий стаж до 30 років. Коли людина вийшла на пенсію за віком, то вона має право й надалі працювати і тоді підвищують обсяг пенсії. Обмеження обсягу пенсії не існує [11].
Таким чином, відносно тривала історія розвитку пенсійних фондів Чехії, у порівнянні з іншими країнами Центрально-Східної Європи, сприяла консолідації даного ринку.
2. Оцінка діяльності пенсійних фондів Чехії
Чеська Республіка запровадила в своїй пенсійній системі третій рівень у 1994 році, зробивши це (разом з Угорщиною) першою у Центральній та Східній Європі. Однак, з політичних міркувань другий рівень на той час запроваджений не був, і невідомо про жодні плани щодо введення у дію такого рівня найближчим часом.
Добровільні пенсійні фонди вже мали відносно довгу історію, що призвело до консолідації ринку - кількість фондів скоротилась з 44 до 14 у 2001 р. та до 13 на кінець 2002 р. (і передбачається подальше зменшення їх кількості), тоді як сукупні активи пенсійних фондів збільшилися з CZK 1 млрд. у 1994 р. до CZK 69 млрд. у 2002 р. (CZK 54 млрд. у 2001 р.).
Чисельність учасників фондів третього рівня збільшилась до 2,5 млн. активних членів (окрім цього, є ще 1,5 млн. пасивних членів), загалом 3,4 млн. людей порівняно з 3,2 млн. у попередньому році. Цей процес консолідації є подібним до відповідного процесу в Угорщині, іншій країні з досить тривалою історією своєї нової пенсійної системи.
Найкращою характеристикою рівня концентрації в системі є той факт, що один найбільший фонд (Credit Suisse Life & Pensions) володіє 27% активів всіх 13 пенсійних фондів, а найбільші 5 фондів (Комеrční banky, České pojištovny, České spořitelny і Českomoravský разом з CSLP) загалом мають 73% всіх активів [14].
У 1998 році в Чехії була проведена пенсійна реформа, яка забезпечила певні зміни і здійсненні діяльності пенсійних фондів країни.
Змінився вік виходу на пенсію, який поступово підвищили до 62 років для чоловіків і до 57-61 років - для жінок. Достроковий вихід на пенсію можливий дл я тих осіб, які мають 25 років стажу, дозволяють виходити на пенсію на 3 роки раніше. Розмір пенсії зменшується на 1% за кожний квартал, що передує досягненню пенсійного віку.
Що до умов призначення пенсій за віком, то це - щонайменше 15 років стажу за досягнення 65-річного віку або 25 років стажу за досягнення пенсійного віку. Це право мають всі наймані працівники і самозайняті особи.
Нарахування пенсійних внесків здійснюється шляхом сплати Працівниками 6,5% від заробітку, а роботодавці мають відраховвати 19,5% від заробітної платні [2].
Порядок обчислення пенсій у солідарній системі буде здійснюватись таким чином: До пенсії фіксованого розміру за кожний страхових рік додають 1,5% скоригованого заробітку протягом останніх 14 років (кількість років для обчислення такого заробітку збільшуватиметься кожного року на одиницю до досягнення 30-річного страхового стажу).
Порядок індексацій пенсій у солідарній системі реалізуватимиться таким чином, якщо темпи інфляції перевищують 5% на рік, то розмір пенсії збільшують на 70% щодо темпів інфляції та на 30% щодо темпів зростання заробітної платні. Індексацію проводять наступного року після коригування пенсій відповідно до темпів інфляції. Пенсій, сплачуваних в обов'язковій накопичувальній системи, не індексують. Розмір пенсії залежить тільки від суми коштів, облікованих на індивідуальному рахунку застрахованої особи протягом трудової діяльності [13].
На відміну від більшості країн Східної Європи (для яких характерна трирівнева пенсійна система), в Чехії функціонують лише два рівні пенсійної системи. При цьому відсутній другий рівень - обовязкова накопичувальна пенсійна система. У ході проведення пенсійної реформи була збережена обовязкова державна солідарна пенсійна система (перший рівень) і одночасно розпочався розвиток добровільних приватних пенсійних програм (третій рівень).
У рамках третього рівня пенсійної системи Чехії, який функціонує вже пятнадцять років, діють добровільні недержавні пенсійні фонди. Чехія є єдиною європейською країною з досить високим рівнем охоплення населення добровільним пенсійним забезпеченням. У цій країні більше половини працюючих громадян уже стали учасниками пенсійних фондів.
Згідно з даними Асоціації пенсійних фондів Чеської Республіки, на початок 2009 р. у рамках третього рівня пенсійної системи функціонувало десять недержавних пенсійних фондів. Загальний обсяг активів чеських пенсійних фондів на звітну дату становив 162,1 млрд. крон, що на 14,8% більше за показник початку 2008 р., який дорівнював 186,1 млрд. крон (за офіційним курсом НБУ за станом на 1 січня 2009 р. 1 крона дорівнювала 0,41 грн.). Кількість учасників цих установ за минулий рік зросла на 8,6% - з 3,96 млн. 4,3 млн. осіб.
Структура активів добровільних недержавних пенсійних фондів Чехії на початок 2009 р. була такою: боргові зобо-вязання - 78%; готівка та депозити в банках - 9,5%; казначейські зобовязання - 3,4%; цінні папери ІСІ - 3,2%; акції - 3%; нерухомість - 0,8%; інші активи - 2,1%. При цьому протягом минулого року в структурі активів зазначених установ спостерігалося зростання частки боргових зобовязань та зменшення частки акцій [12].
Багато Чеських громадяни ламають голову, яку систему нарахування пенсій вибрати: робити 100% пенсійних відрахувань до державного пенсійного фонду, або направляти частину обов'язкових пенсійних відрахувань у приватні пенсійні фонди. Пора задуматися і іноземцям, які постійно проживають в Чехії. Адже живуть вони тут за чеськими законами, а значить, теж повинні будуть зробити свій вибір [4].
Умови отримання пенсії мігрантами, які мають на території Чеської республіки ПМЖ, відрізняються в залежності від країни їх громадянства. Громадяни ЄС, наприклад, можуть отримувати пенсію і за місцем проживання в Чеській республіці, і в будь-якому іншому державі-члені Євросоюзу.
З деякими державами Чехія має договору про соціальну підтримку громадян, а саме, з США, Чорногорією, Боснією і Герцеговиною, Сербією, Ізраїлем, Японією, Канадою, Кореєю, Туреччиною, Україною. Тому громадяни цих держав мають більше прав на отримання чеської пенсії, ніж громадяни Росії, Білорусії, Казахстану, Молдавії, В'єтнаму, Монголії, Китаю та інших держав, з яких в Чеську республіку приїжджає величезна кількість мігрантів, але з якими подібних договорів Чехія не має [12].
Це не означає, що, наприклад, росіяни не можуть отримувати чеську пенсію. Можуть, але для цього вони повинні мати трудовий стаж на території Чехії мінімум 15 років. Та й пенсія їх буде крихітної - її буде вистачати лише на покриття основних витрат. Правда Вітчизну своїх підданих теж не забуває і надає можливість отримувати російську пенсію на території Чехії в консульських відділах за місцем проживання.
Як би там не було, а зробити вибір на користь тієї або іншої системи нарахування пенсій необхідно. За коментарем «Празький Телеграф» звернувся до Жанни Мартиненко - обласний провідною російськомовного дивізіону компанії «OVB Allfinanz». «Іноземцям не можна покладатися на чеську державу. Невідомо, скільки ще раз поміняється чеське законодавство і в яку сторону. Тому я однозначно раджу іноземцям вибирати нову систему накопичення пенсій і направляти частину своїх обов'язкових пенсійних відрахувань у приватний пенсійний фонд на особистий рахунок. Необхідно вже зараз, а не після набрання чинності пенсійної реформи, вибрати пенсійний фонд і відкрити в ньому внесок, так як з плином часу умови, пропоновані фондами, стають гірше і гірше. У них просто немає необхідності боротися з конкурентами: все одно скоро громадськість кинеться до них, і вже на будь-яких умовах. Якщо дозволяє можливість, необхідно використовувати й інші фінансові продукти для накопичення собі на старість. Наприклад, додаткове пенсійне страхування. Знову ж таки, вибирати найбільш вигідні умови цих продуктів потрібно вже зараз», - сказала Жанна Мартиненко [5].
3. Шляхи розвитку пенсійних фондів Чехії
У Чехії збережено державну розподільчу систему з одночасним запровадженням додаткового приватного пенсійного страхування. За останні шість років кількість осіб, які звернулися до приватних пенсійних фондів, збільшилася в 13 разів і становить приблизно 40% від економічно активного населення країни. Це пов'язано не лише із політикою держави щодо зниження податкового тиску для стимулювання добровільного індивідуального пенсійного страхування, а й із запровадженням державних субсидій: держава переказує щомісячні суми на накопичувальні рахунки працівників у приватних пенсійних фондах. Цікавим є те, що 14 із 18 таких фондів належать фінансовим структурам чотирьох західних країн. Пенсійний вік у Чехії становить для чоловіків 62 роки, а для жінок - 57-61 рік [10].
Уряд Чехії заявив про плани створення спеціального резервного фонду, який би взяв на себе фінансові ризики перехідного періоду пенсійної реформи у країні та сприяв «м'якому» проведенню реформи.
Планується, що новий фонд буде фінансуватися за рахунок дивідендів великих компаній, у яких держава має свою частку. На сьогодні в Чехії таких компаній лише дві - енергетична корпорація CEZ та найбільший у країні телефонний оператор Cesky Telecom (із семи, акціями яких торгує Празька фондова біржа) [3].
Чехія вже обрала для себе шлях поліпшення роботи пенсійних фондів долучившись до запровадження багаторівневих пенсійних систем. А саме обравши третій рівень пенсійного забезпечення громадян.
У третьому рівні беруть участь особи, котрі бажають на пенсію достроково або після виходу на пенсію мати рівень пенсійного забезпечення вищий, ніж той, що можна отримати за рахунок обов'язкових страхових внесків на соціальне забезпечення. Другий рівень має неоднозначний характер. З точки зору методу фінансування пенсій другий рівень, як і третій, є нагромаджувальний. З точки зору виконуваних соціальних функцій він, як і перший, є обов'язковий і фінансується в рамках єдиної ставки страхових внесків на соціальне забезпечення. Хоча другий рівень має ознаки приватної власності, він є часткою загальної системи державного соціального забезпечення. Але як і в другому, так і в третьому рівні за державою залишається важлива функція контролю та нагляду за діяльністю у сфері пенсійного забезпечення [11].
Третій рівень є повністю приватним, добровільним та грунтується на приватних (недержавних) пенсійних фондах, з якими громадяни за власним бажанням укладають пенсійні контракти. Внески до таких пенсійних фондів можуть робитися як за рахунок працівників, так і за рахунок їхніх роботодавців, або й тих, й інших одночасно.
Вибір багаторівневої системи відповідає також економічним цілям. Створення обов'язкової системи, пенсійні кошти якої інвестуються у виробництво, потенційно прискорює економічний розвиток країни завдяки ефективнішому розподілу коштів і, що менш очевидно, зростання в країні заощаджень та інвестицій. Запровадження нагромаджувального рівня також створює можливості для міжнародної диверсифікації ризиків втрати накопичень. Враховуючи, що певну країну чи навіть регіон може уразити системна економічна криза, іноземні інвестиції можуть забезпечити такий самий або більший інвестиційний прибуток з меншим ризиком.
Висновки
Особливістю чеської системи добровільного пенсійного забезпечення є те, що певна частина недержавних пенсійних фондів створена іноземними фінансовими структурами, а також збереження обовязкової державної солідарної пенсійної системи й одночасний розвиток добровільних приватних пенсійних програм.
Чеська Республіка була однією з перших європейських країн, де було запроваджено добровільний рівень пенсійної системи.
На відміну від більшості країн Східної Європи (для яких характерна трирівнева пенсійна система), в Чехії функціонують лише два рівні пенсійної системи. При цьому відсутній другий рівень - обовязкова накопичувальна пенсійна система. У ході проведення пенсійної реформи була збережена обовязкова державна солідарна пенсійна система (перший рівень) і одночасно розпочався розвиток добровільних приватних пенсійних програм (третій рівень).
Пенсійний вік у Чехії становить - для чоловіків 62 роки, а для жінок - 57-61 рік.
Умови отримання пенсії мігрантами, які мають на території Чеської республіки ПМЖ, відрізняються в залежності від країни їх громадянства. З деякими державами Чехія має договір про соціальну підтримку громадян, громадяни цих держав мають більше прав на отримання чеської пенсії, ніж громадяни інших держав, з якими подібних договорів Чехія не має.
У Чехії збережено державну розподільчу систему з одночасним запровадженням додаткового приватного пенсійного страхування.
Підчас проведення пенсійної реформи уряд Чехії заявив про плани створення спеціального резервного фонду, який би взяв на себе фінансові ризики перехідного періоду пенсійної реформи у країні.
Чітке визначення цілей пенсійних фондів в відповідних загальноекономічних умовах є необхідністю для забезпечення їх ефективної діяльності. Забезпечення лише захисту пенсійнихактивів від інфляційного знецінення є песимістичною ціллю і вона актуальна в періодисильної економічної нестабільності, кризових явищ та політичних потрясінь.
Таким чином, програмою мінімум є захист пенсійних коштів від знецінення та оптимізація витрат. Програмою максимум є забезпечення якомога більших доходів майбутнім пенсіонерам, але цьому зазвичай властива доволі ризикована інвестиційна стратегія для забезпечення максимального інвестиційного доходу. Традиційно інвестиційна політика приватних пенсійних фондів є консервативною.
Список використаних джерел
1.Глущенко С.В. Реформування банківських систем країн Центральної та Східної Європи / С.В. Глущенко // Наукові записки. - Том 30 «Економічні науки». - 2004. - С. 39-45 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">2.Головні риси пенсійної реформи в деяких країнах Східної Європи та СНД // Українське національне інформаційне агентство // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">.Банківські реформи в країнах Східної Європи і Росії. Факти і аналіз / Під заг. ред. С.Л. Тігіпка. - Дніпропетровськ: Преском, 1995. - 142 с.
.Бартенева А. В один прыжок не получилось / А. Бартенева // Эксперт. - 1997. - №32.
.Какие пенсионные фонды выбрать иностранцам // Чехия Сегодня. - 25.10.201 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">.Мак Таггарт Г. Досвід реформування пенсійної системи у країнах Східної Європи та СНД у порівнянні з проведенням пенсійної реформи в Україні / Г. МакТаггарт. - Режим доступу:
www.pension.kiev.ua/files/dosvid-porivn-Ukr.pdf
.Масленников В.В. Зарубежные банковские системы: Науч. пособ. / В.В. Масленников. - Москва: ТД «Элит-2000», 2001. - 392 с. - С. 237-244.
8.Мельник П.В., Тарангул Л.Л., Гордей О.Д. Банківські системи зарубіжних країн: Підручн. / П.В. Мельник, Л.Л. Тарангул, О.Д. Гордей. - Київ: Алерта, Центр учбової літератури, 2010. - 586 с. - С. 365-378.
.Новиков А. Особенности эволюции зарубежных пенсионных систем / А. Новиков // Мировая экономика и международные отношения. - 2006. - №5. - С. 65-72.
.Особливості діяльності чеських пенсійних фондів // Цінні папери України. - №45 (488). - 29 листопада 2007 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">.Офіційна веб-сторінка Чеського національного банку // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.cnb.cz/
.Офіційна веб-сторінка Управління Пенсійного фонду України м. Умань // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">.Плаксій Марія Пенсійне забезпечення в Чехії // Вісник Пенсійного фонду України, 2008. - №6 (72).
.Розвиток пенсійних систем країн Східної Європи // Цінні папери України. - №11 (553) 19 березня 2009 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">.Фінансові послуги у Чеській Республіці: Довідник для іноземців. - Прага: Multikulturní centrum Praha, 2006 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ua.domavcr.cz/downloads/Financial_services_ukr.pdf