Господарське законодавство

Господарське законодавство

Контрольна робота

з дисципліни: "Господарське законодавство"

Черкаси 2014р.

Зміст

Передмова

1. Поняття, види бірж та правовий статус

2. Загальна характеристика бірж та органів управління

3. Види біржових угод

4. Організація роботи товарної біржі

5. Задача

Список використаної літератури

Передмова

Україна є державою, яка динамічно розвивається і прагне активніше включитися у світові суспільно-економічні процеси, інтегруватися в європейське співтовариство. Перехід економіки України на ринкові засади обумовив необхідність створення і спеціальних його інструментів, до яких відносяться і біржі. Метою здійснення біржової діяльності є організація й регулювання торгівлі, шляхом надання послуг суб'єктам господарювання в здійсненні ними торгівельних операцій.

Біржі беруть початок від купецьких сходок в італійських містах 13-14 ст., а пізніше в торговельних містах інших країн Західної Європи. В світовій торгівлі 17 ст. велику роль відіграла Амстердамська біржа, де сформувались основні типи біржових операцій, відомих в сучасних країнах.

В Україні біржі виникли в XIX - на початку XX століть. На українських землях в складі Російської імперії головними центрами товарно-грошового обігу були ярмарки. У Європі ще в XVI-XVII ст. на зміну ярмаркам прийшли біржі - організовані та контрольовані державою як центри оптової торгівлі.

У 1796 році в Одесі була створена перша в Україні біржа, яка обслуговувала головним чином іноземних негоціантів і діяла на постійній основі за європейським зразком. В 1848 р. з’явились перші нормативно-правові акти - Положення про Біржовий комітет Одеської біржі, а також Статут біржі.

У 1869 році в Києві була відкрита біржа де відбулися перші торги сільськогосподарською сировиною та продуктами її переробки. Київська біржа стала основним центром оптової торгівлі цукром в Європі. Біржі в Україні працювали до початку Першої світової війни.

Нині в Україні знову відроджені ринкові відносини між суб'єктами господарювання, внаслідок чого біржі отримали нове життя. Проте сучасні українські товарні, товарно-сировинні й агропромислові біржі так і не перетворилися на провідні центри ринкового обміну. Тому вони не відіграють належної ролі як у внутрішній, так і в зовнішній оптовій торгівлі.

На 1 жовтня 2010 року в Україні зареєстровано 550 бірж. Практичну діяльність здійснювали 345 бірж, серед них універсальних, товарно-сировинних і товарних - 294 біржі, нерухомості та агропромислових - по 17, фондових бірж та їх філій - 15, а також по одній валютній та спеціалізованій біржі.[1]

Ефективне функціонування сучасного ринку прямо залежить від постійно продукованого ринкового середовища. Важливим його елементом є ринкова інфраструктура, що являє собою систему підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. До таких установ належать товарні і фондові біржі.

Універсальне поняття біржі в господарському законодавстві України відсутнє, оскільки правове становище двох основних видів бірж регулюється різними нормативно-правовими актами:

фондової - Законом України від 18.06.1991 р. "Про цінні папери і фондову біржу";

товарної - Законом України від 10.12.1991 р. "Про товарну біржу".

У Господарському кодексі України положення про ці види бірж містяться в главах:

про товарну біржу - в § 4 "Біржова торгівля" глави 30 "Особливості правового регулювання в окремих галузях господарства",

про фондову біржу -в § 3 "Посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами. Фондова біржа" глави 35 "Особливості правового регулювання фінансової діяльності".

1. Поняття, види бірж та правовий статус

З появою та формуванням біржового ринку в Україні стала одночасно складуватись система правових інститутів та спеціальних осіб-підприємців, що спеціалізуються на проведенні біржових операцій чи обслуговуванню учасників біржових торгів. Правові форми їх діяльності видозмінюються в залежності від формування ринкових інститутів, і перш за все, правових, інформаційних та технічних засобів їх забезпечення. На сьогодні з прийняттям Закону Української РСР "Про цінні папери та фондову біржу" стихійні біржі, що почали в Україні створюватись одержали чітку правову базу, яка ще більше зміцніла із прийняттям Закону "Про товарну біржу". Біржовий ринок України стабілізувався, чому сприяла майже повна відміна державою розподілу продукції, скорочення системи державних замовлень та контрактів і створення рівних можливостей для всіх суб'єктів підприємницької діяльності. Біржа визнається юридичною особою, проходить легалізацію, і здійснює свою діяльність на принципах самофінансування та самозабезпечення.

Поняття бірж

Біржа (нім. Börse, від пізньолат. bursa - гаманець) - організований торгівельний майданчик, на якому відбувається гуртова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді стандартизованих біржових угод.

На біржі укладаються угоди по біржових товарах, в результаті чого утворюється динаміка ціни тільки під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому. Залежно від активів якими торгує біржа, їх поділяють на: товарні; фондові; валютні; ф'ючерсні; універсальні.

Фондова біржа - це організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Товарна біржа - особливий суб'єкт господарювання, який надає послуги: в укладенні біржових угод; виявленні попиту і пропозицій на товари; товарних цін; та вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям. [Стаття 279, 2]

Валютна біржа - установа, в якій на підставі чинного законодавства здійснюється регулярна й упорядкована торгівля іноземною валютою відповідно до попиту і пропозиції. Як самостійний елемент інфраструктури валютній біржі збереглася лише в деяких країнах (у ФРН, Франції), в решті цю роль виконують найбільші банки. В Україні валютними біржами є Українська міжбанківська валютна біржа в м. Києві.

Рис. 1. Поняття бірж

Види бірж

Залежно від предмета діяльності розрізняють фондові, товарні біржі, ф'ючерсні та опціонні.

Фондова біржа - це біржа, що оперує цінними паперами, тобто грошовими документами, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам (ст. 1 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 р.

Об'єктами операцій фондової біржі є акції; облігації республіки, місцевих позик і підприємств; казначейські зобов'язання республіки; ощадні сертифікати; векселі.

До цього переліку додано приватизаційні папери, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації часток майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду (приватизаційні майнові сертифікати, житлові чеки та земельні бони).

Товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Ф'ючерсні біржі є своєрідними фінансовими інститутами, які обслуговують торгівлю. Частіше всього вони створюються в місцях найбільшої концентрації грошових ресурсів, тобто у великих фінансових центрах. біржа правовий управління товарний

Ф'ючерсна біржа як фінансовий інститут доповнює банківське кредитування фірм на стадії реалізації і подальшого зберігання товару.

Опціонні біржі відіграють також велику роль у світовій економіці. Вони використовуються для страхування учасників біржової торгівлі, оскільки дають можливість покупцям опціонів обмежити можливі збитки при укладенні біржових угод.

Правовий статус бірж

Поняття "правове становище" і "діяльність фондової біржі" регулюються розділом П "Фондова біржа" Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"[4]. Фондова біржа - це організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Засновниками фондова біржа є торговці цінними паперами.

З точки зору правового становища фондова біржа являє собою підприємство у формі акціонерного товариства, яке зосереджує в собі попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.

Утворення фондової біржі та права її членів визначаються Статтею 21. [4]. Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, та провадить свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб.

Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації. Підставою здійснення діяльності фондовою біржею є Свідоцтво про реєстрацію фондової біржі, яке видається терміном на 2 роки і діє на всій території України.

Слова "фондова біржа" та похідні від них дозволяється використовувати лише юридичним особам, які створені та функціонують відповідно до вимог Закону[4].

Діяльність фондової біржі зупиняється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо кількість її членів стала меншою за 20. Якщо протягом шести місяців прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється.

Правове становище товарної біржі визначено статьей 1.[3].

Згідно з цією статтею товарна біржа є організацією, що об'єднує юриди-чних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою. Товарна біржа має відокремлене майно, самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до Закону [3] та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Як юридична особа, товарна біржа згідно ст.З [3] вправі самостійно встано-влювати власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язко-вими для всіх членів біржі. Так, в 1991р. одними з перших в Україні затверджені "Правила біржової торгівлі на Київській універсальній біржі".

Управління товарною біржею здійснюється загальними зборами членів, а в період між ними - біржовим комітетом (радою). Контрольним органом біржі є контрольна (ревізійна) комісія. Може бути створена і наглядова рада. Безпосе-редня управлінська діяльність забезпечується виконавчою дирекцією та спеціальними підрозділами: розрахунковою палатою, котирувальною комісією, біржовим арбітражем

. Загальна характеристика бірж та органів управління

Для кращого розуміння загальної характеристики функціонування бірж їх необхідно класифікувати, відповідно до вибраної ознаки класифікації. Під ознакою класифікації слід розуміти характерні, відмінні особливості, що дають змогу об'єднувати функціонуючі біржі у певні групи.

До ознак класифікації бірж належать: вид біржового товару; принцип організації (роль держави в організації біржі); правовий стан (статус біржі); форма участі відвідувачів у біржових торгах; номенклатура товарів, що є об'єктом біржового торгу; місце і роль у світовій торгівлі; сфера діяльності; переважаючий вид біржових угод; характер діяльності.

Функції біржі випливають насамперед з поняття цієї спеціальної господарської організації, а саме:

товарна біржа виконує функцію товаророзподільчого каналу або механізму, завдяки якому товар розподіляється між споживачами за реальною ціною

Товарні біржі можуть бути класифіковані на види залежно від ряду підстав. Так, залежно від характеру асортименту товарів товарні біржі поділяються на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів).

Залежно від характеру біржових угод виділяють: біржі реального товару, на яких предметом купівлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виготовлення); ф'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф'ючерсні та опціонні угоди.

Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких, крім членів біржі в біржових операціях, можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі

Управління товарною біржею здійснюється трьома органами, компетенція яких різна і функції можуть мати специфіку на різних біржах: загальними зборами членів біржі (пайовиків) і засновників, біржовим комітетом (радою директорів) та виконавчою дирекцією.

Органи управління товарною біржею визначаються Статтею 11.[3]. Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів. У період між загальними зборами членів товарної біржі управління нею здійснює біржовий комітет (рада біржі). Контролюючим органом товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія. Біржовий комітет (рада біржі) і контрольна (ревізійна) комісія обираються загальними зборами членів товарної біржі, компетенція та повноваження комітету і комісії визначаються статутом товарної біржі.

Вищий орган управління біржі затверджую статут і всі зміни, що вносяться в нього, інші документи біржі і доповнення до них (положення про раду директорів, положення про брокерські контори, положення про страхування операцій на біржі тощо). У його роботі без права голосу можуть брати участь співробітники біржі, запрошені та інші особи.

Для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються виконавча дирекція та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності Стаття 12 [3]. Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом. З працівниками біржі, які працюють за наймом, за згодою сторін можуть укладатися трудові контракти.

. Види біржових угод

Однією з особливостей товарної біржі є порядок укладання на ній угод та вимоги до їх змісту і форми. Біржова угода - це завжди двостороння угода, тобто договір. Термін "біржова угода" у біржовій торгівлі склався історично й став загальновживаним. Тому більш правильним з погляду юридичної термінології й доктрини договірного права було б використання терміна "біржовий договір". Тому можна погодитися про можливе вживання термінів "біржовий договір" й "біржова угода" як синонімів.

Особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 "Біржові операції" та ст. 17 "Правила біржової торгівлі" [3]. Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, що їх також затверджують біржові комітети.

Згідно Стаття 15. Біржові операції. Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Рис.2. Угоди товарної біржі.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам. Брокери є фізичними особами, зареєстрованими на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі. Кількість брокерів кожної товарної біржі визначається біржовим комітетом (радою біржі).

Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм розрізняють біржові угоди:

з негайним виконанням ("угоди на реальний товар" або "касові угоди"). Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачає у цьому разі саме "негайне" виконання угоди. За такою угодою товар має знаходитися на одному з вказаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової торгівлі;

термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами організація-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (господарське відання чи оперативне управління) організації-покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржова угода називається угодою на строк, або форвардною угодою.

Форвардний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати), товари (цінні папери або кошти) у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту (п. 1.5.1 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств").

Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладення контракту. Ф'ючерсний контракт визначається Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (п. 1.5.2 ст. 1) як стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) товари (цінні папери або кошти) у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

У певній мірі види біржових угод конкретизовані в інших нормативно-правових актах, що регламентують укладання угод на товарній біржі. Так, у пункті 6.2. Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією передбачено, що під час біржових торгів можуть бути укладені угоди, які пов'язані з:

негайною (від 1 до 39 днів) взаємною передачею прав й обов'язків відносно до реальної сільськогосподарської продукції (спотова угода);

відстроченою (від ЗО до 360 днів) взаємною передачею прав й обов'язків щодо реальної сільськогосподарської продукції (форвардна угода);

взаємною передачею прав й обов'язків щодо стандартного контракту (ф'ючерсна угода);

поступкою прав на майбутню передачу придбання прав й обов'язків щодо реального товару або стандартного контракту (опціонна угода).

Із цієї норми треба зазначити, що основними критеріями класифікації біржових угод є срок виконання зобов'язань і предмет договору. Типові правила встановлюють, що зазначений перелік не є вичерпним. Інші види угод можуть бути введені товарною біржею, за умови одержання згоди Міністерства аграрної політики України.

4. Організація роботи товарної біржі

Товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до Закону України "Про товарну біржу" [3] та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Товарна біржа здійснює свою діяльність згідно Статті 2.[3] за принципами:

рівноправності учасників біржових торгів;

застосування вільних (ринкових) цін;

публічного проведення біржових торгів.

Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до Статті 17; [3] і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань. Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим. У правилах біржової торгівлі визначається:

строк та місце проведення біржових операцій;

склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;

порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;

порядок визначення та розмір плати за користування послугами біржі;

відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;

інші положення, встановлені органами управління біржі.

На товарній біржі забороняються:

купівля-продаж товарів (контрактів) однією особою зпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін;

будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі, які мають своєю метою або можуть призвести до зміни чи фіксації поточних біржових цін;

поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури.

За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються санкції, які застосовуються біржею. Як правило, це штрафи у визначених розмірах, та позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах. Рішення про застосування санкцій за порушення Правил біржової торгівлі приймається від імені біржового комітету його відповідальним представником (наприклад, генеральним директором біржі) у формі розпорядження.

. Задача

Задача: Комунальне товариство, що складається з двох учасників із повною відповідальністю (їх частки у статутному фонді становлять 20% і 30%) і п’ятьох вкладників , кожен з яких має частку у розмірі 10% статутного фонду, у встановленому законом порядку визнане банкрутом. При цьому виявилося, що борги товариства на 600 тис.грн. перевищують вартість його майна.

. Визначить розмір і порядок притягнення до майнової відповідальності учасників товариства за його борги.

. Які права і які обов’язки несуть учасники командитного товариства?

. Які існують підстави припинення діяльності командитного товариства?

Розв’язок задачі:

1). Згідно закону України Про господарські товариства 1991, N 49, відповідальність учасників за борги повного товариства подано в статті 74.

Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства.

Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.

Дано:

А = 20% = 0,2 (учасник з повною відповідальністю);

Б = 30% = 0,3 (учасник з повною відповідальністю);

В = 10% = 0,1 (вкладник);

Г = 10% = 0,1 (вкладник);

Д = 10% = 0,1 (вкладник);

Е = 10% = 0,1 (вкладник);

Ж = 10% = 0,1 (вкладник);

N_{( A,Б)} = 2

N_{(В,Г,Д,Е,Ж)} = 5

b = S + 600 тис.грн. (загальний борг);

----------------------------

b_А-?, b_Б-?, b_В-?, b_Г-?, b_Д-?, b_Е-?, b_Ж-?

b_А= 600 * 0,2 = 120 тис.грн. ( розмір боргу учасника А );

b_Б = 600 * 0,3 = 180 тис.грн. ( розмір боргу учасника Б );

b_В = 600 * 0,1 = 60 тис.грн. ( розмір боргу учасника В );

b_Г = 600 * 0,1 = 60 тис.грн. ( розмір боргу учасника Г );

b_Е = 600 * 0,1 = 60 тис.грн. ( розмір боргу учасника Е );

b_Ж = 600 * 0,1 = 60 тис.грн. ( розмір боргу учасника Ж );

Відповідь: Згідно із законом України "Про господарські товариства 1991, N 49" - учасники товариства несуть відповідальність у недостатній частині боргу пропорційно розміру внеску.

). Згідно закону України Про господарські товариства 1991, N 49, ст.682 права вкладників командитного товариства подано в статті 79.

Вкладник командитного товариства має право:

а) одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);

б) діяти від імені товариства в разі видачі йому довіреності та відповідно до неї;

в) переважно перед третіми особами набувати відчужувану частку (її частину) в складеному капіталі товариства.

Якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, зазначена частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі товариства;

г) вимагати першочергового повернення вкладу в разі ліквідації товариства;

д) ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства;

е) після закінчення фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);

є) передати свою частку (її частину) у складеному капіталі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство.

Передання вкладником усієї своєї частки іншій особі припиняє його участь у командитному товаристві.

Обов'язки вкладників командитного товариства подано в статті 80.

Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади і додаткові внески у розмірі, способами і у порядку, передбаченими засновницьким договором.

Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в засновницькому договорі.

Складений капітал командитного товариства підлягає сплаті

його учасниками до закінчення першого року з дня державної

реєстрації товариства.

). Особливості припинення командитного товариства подано в статті 83.

Командитне товариство, крім підстав, зазначених у статті 19, припиняється також у разі вибуття всіх учасників з повною відповідальністю.

Командитне товариство ліквідовується у разі вибуття усіх вкладників. Повні учасники командитного товариства у разі вибуття всіх вкладників мають право перетворити командитне товариство у повне товариство. Командитне товариство ліквідовується також на підставах, установлених законом..

Список використаної літератури

1. Українська вікпедія, http://uk.wikipedia.org/wiki/Біржа.

2. Господарський кодекс України, Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV, http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

. Закону України "Про товарну біржу", від 10.12.1992, N 10, http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1956-12.

. Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" від 23.02. 2006 N 3480-IV, http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3480-15/page5?text=%F4%EE%ED%E4%EE%E2%E0+%E1%B3%F0%E6%E0

. Берлач А. І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А. І. Берлач, Н. А. Берлач, Ю. В. Ілларіонов.- К.: Фенікс, 2000. - 336 с. - Бібліогр.: с. 332, http://www.vuzlib.org/birz_d/_index.htm