Родина Пальмові (Palmaсеае)

Родина Пальмові (Palmaсеае)

Вступ

Зелені рослини в будинку створюють затишок і тепло, квіти в інтер’єрі були і будуть джерелом гарного настрою і приємної атмосфери. Багато людей для створення певного колориту та екзотики вибирають рідкісні рослини, наприклад, пальми. Пальми в інтер’єрі найчастіше використовують для того, щоб створити враження тепла, сонця, пляжу, синього моря. Поставивши в кімнаті пальмову рослину, можна відчути подих теплого південного вітру.

Пальми - економічно дуже важлива група рослин. За значенням у житті людини вона поступається лише злакам, а за різноманіттям способів використання, напевне, не має собі рівних у світі. Майже кожен вид пальми дарує людині немало цінних продуктів, годує її, поїть, одягає. Кокосова пальма, найбільш корисна з усіх пальм, названа у числі 10 найважливіших дерев світу. До основних економічних рослин тропіків відносять також африканську олійну і фінікову пальми, цукрову і сагову, винну і персикову, пальміра і бетелеві пальми. Всі ці пальми культивуються у тропіках з давніх часів. У тропічних країнах пальми - основне джерело харчування для мільйонів людей. З давніх часів пальми міцно увійшли у щоденне життя людей, їх культуру, релігійне вірування і священні обряди. Як орнаментальні і декоративні рослини пальми високо цінуються в оранжереях і у кімнатній культурі і широко культивуються у тропічних і субтропічних областях земної кулі.

Вченими Н. Блажеєва, Н. Величко, С. Івченко, Ю. Федоренко окрім загальних оглядів родини був проведений аналіз ролі пальмових у природі та народному господарстві. Вони дійшли висновку, що родина Palmaсeае є у певному сенсі незамінною. Так, пальмова олія застосовується на виробництві, зокрема на металургійних заводах, де нею змащують устаткування. За останні ж десятиліття вона впевнено «прописалася» на наших кухнях. Слід тільки прочитати склад продуктів, які продаються в кожному магазині, і ви знайдете там цей інгредієнт. Пальмову олію додають до багатьох кондитерських виробів, морозива, шоколаду, картоплі фрі і практично до всієї їжі швидкого приготування. Тож однією з актуальних проблем є вивчення корисності вживання пальмової олії [5,7].

Родина пальмових є досить цікавою у будь-якому аспекті. У науковому сенсі її розглядали такі вчені як В. Богданова, Л. Задорожна, А. Закуріна, Н. Павлюк, А. Тахтаджян та інші. Теми їхніх досліджень були досить різноманітні і торкались питань географічного поширення, морфологічної будови, життєвих форм, систематики родини. Їхні дослідження є досить ґрунтовними, бо відбувалися протягом тривалого часу[10;20].

Вчені не оминули і такі питання родини пальмових як педагогічний вплив у ВНЗ і школі. Як вже зазначалось, пальми створюють затишок у приміщенні, де вони знаходяться. У цьому виявляється виховання у дітей естетичного смаку та потреби берегти природу. Через кімнатні рослини є змога запевнити школярів у тому, що рослинний світ дуже різноманітний і цікавий. Крім того, до нього входять не тільки звичні для нашої місцевості рослини, але й екзотичні (які можна побачити на даний час лише як кімнатні).

Особливості родини Palmaceae були предметом досліджень багатьох учених. Серед них можна назвати таких: Л. Гордзієвська, Н. Денисевська, В. Ізерський, Н. Максимчук, М. Пашко, М. Северчук, Ф. Фукаренко.[4;11 ]

Хоч наука має значний доробок, що містить як теоретичні так і практичні знання про родину Palmaeасе, але ці знання дещо не систематизовані. Усе це дало змогу визначити актуальність питання вивчення родини, її значення у природі, житті людини, що і зумовило вибір теми курсової роботи на тему: «Родина Пальмові (Palmaсеае)».

Мета: вивчити різноманіття видового складу родини Arecaceae чи Palmaeасе, дослідити біоморфологічні та фізіологічні особливості та з’ясувати закономірності розподілу представників родини в різних природних зонах.

Об’єкт дослідження: рослини родини Arecaceae, чи Palmaeace у флорі Землі та як об’єкти декоративного квітникарства.

Предмет дослідження: географічне поширення, систематичний склад, біоморфологічні особливості представників Arecaceae, чи Palmaeceae.

Завдання:

огляд літературних джерел з метою вивчення анатомо-морфологічних особливостей родини Arecaceae, чи Palmaeceae, центрів походження та закономірностей поширення;

на основі стаціонарних досліджень встановити видовий склад родини у межах регіону як об’єкт декоративного квітникарства;

встановити методику вирощування, розмножування та догляду за представниками у регіоні;

розглянути особливості анатомічної будови стебла Arecaceae, чи Palmaeceae.

Методи дослідження: стаціонарні дослідження, методи мікроскопічної техніки, фотографування.

видовий пальмовий аrecaceae вирощування

Розділ І. Характерні особливості та географічне поширення родини Arecaceae, або Palmaeceae у флорі Землі

Типи життєвих форм, закономірності морфологічної будови видів родини.

Пальмам притаманний характерний вигляд, що дозволяє майже безпомилково відрізнити їх від інших рослин. Зазвичай вони мають добре розвинутий, прямий нерозгалужений здерев’янілий пагін з кроною великих віялоподібних або перистих листків на верхівці. Існує декілька форм росту пальм. При збереженні єдиного плану будови зовнішній вигляд пальм надзвичайно різноманітний [Додаток А]. Їх пагони можуть бути нахилені або лазаючі, повзучі і підземні або розпластані на поверхні землі. Поряд з найбільш поширеними деревовидними формами наявні ліани, а також кущоподібні і так звані «безстеблові» пальми, у яких надземний пагін сильно вкорочений або відсутній і над землею підіймаються лише листя. Однак більшість пальм - деревовидні рослини з високим струнким колоновидним стовбуром (точніше стовбуровидним здерев’янілим стеблом), як види вашингтонії або корифи (Corypha), що вражають своїм величним виглядом і виключно правильними пропорціями. Їх висота може сягати 60 м, як у воскової пальми цероксилон кіндьоського, а діаметр - майже 1 м, як у чилійської винної пальми (Jubaea chilensis), яку за її розміри називають також слоновою. Інші низькорослі пальми зі схожими на бамбук тонкими пагонами і витягнутими міжвузлями нагадують мініатюрні деревця або кущі. Карликові пальми бувають не більше півметра висотою і товщиною з олівець (деякі види рейхардїї - Reinhardtia тропічній Америці), а крихітна ігуанура пальмочкова (Iguanura palmuncula) з острова Калімантан і сіагрус карликовий (Syagrus lilliputiana) - висотою не перевищюють 10 см, нагадуючи траву; вони складають разючий контраст з величними «принцами рослинного світу», як назвав пальми Карл Лінней [Додаток А] [15].

Незвичайний для пальми вигляд мають єгипетська дум-пальма, або гіфена лівійська (Hyphaene thebaica) [Додаток Б] і деякі інші види індо-африканського роду гіфена: стебла їх зазвичай дихотомічно розгалужуються, даючи рослині характерний вигляд (юбеопсіс кафрський - Jubacopsis caffra, ніпа кущиста -Nypa fruticans). У родині пальм дихотомія, напевно, вторинна. Окремі випадки галуження у хризалідокарпуса (Chrysalidocarpus lutescens) і деяких інших пальм скоріш за все пов’язано з пошкодженням верхівкової бруньки. У африканських пальм делеб може бути два або три послідовних одне за одним розширення стовбура у середній частині. Причини появи подібних розширень і біологічне значення на даний час невідомі. У таких пальм як ірiaтея надута (Iriatea ventricosa), сократея оголенокоренева (Socratea exorrhiza) і деяких інших видів - мешканців боліт, затоплених низин, гірських лісів поясу туманів тропічної Америки зустрічаються ходильні корені розміром до 2,5 м. На ранніх стадіях розвитку міжвузля пагонів цих пальм швидко подовжуються, утворюючи нестійку обернено конічну вісь, яка підтримується ходульним корінням. Багато пальм мають форму кущів завдяки утворенню багаточисленних стебел на пазушних бруньках у основі пагона або на підземних бічних пагонах - столонах або кореневищах. Також як вже зазначалось існують пальми у вигляді ліан. Їх тонкі стебла з дуже довгими (до 2 м) міжвузлями і розставленими перистими листками часто досягають у довжину більше 100 м, а у деяких видів таламуса - до 150 - 180 м. Лазаючі пальми поширені у всіх тропічних областях [13].

Пагони пальм гладкі, з кільцевими рубцями від опалих листків, як у королівської пальми (Roystоnea regia), або покриті шаром із залишків листкових піхв і черешків, іноді колючі як у американських пальм акрокомії (Acrocomia) і бактриса (Bactris). Також деякі пальми мають шипи. До них належать: астрокаріум звичайний (Astrocaryum vulgare), кріозофіл карликовий (Cryosophila nana), матриція колюча (Mauritia aculeate) тощо.

Найбільш часто зустрічаються пальми з одним єдиним стовбуром без галуження, які закінчуються кроною великих листків. У них відбувається первинне потовщення (тобто потовщення за рахунок діяльності протодерми і основної меристеми). Фактично є також без пагінцеві пальми, пальми з дуже маленьким пагоном, чи пальми-кущі з багаточисненними пагонами та повзучими або лазаючими пагонами (наприклад, представники роду Calamus <#"791679.files/image001.gif"> Вони можуть бути одностатевими, і відповідно розташованими на одному і тому самому дереві (однодомні рослини), і на різних рослинах (дводомні рослини), чи гермафродити; деякі різновиди мають і одностатеві квіти і квіти-гермафродити на одній і тій же рослині. Зазвичай жіночі квіти здаються більш помітними і менш численні. 6 тичинок, розташованих у два рядах із 3 вільних плодолистиків або, навпаки, синкарпними з 3 зрослими плодолистками. запилення може бути анемофільними, або ентомофільний [Додаток А] [14].

Плід. Плоди пальм надзвичайно різноманітні. Величина їх коливається від декількох міліметрів до півметра у сейшельської пальми, плоди якої належать до числа найбільших у рослинному світі. У ніпи, фітелефаса і олійної пальми плоди зібрані у крупні компактні головки. Плоди зазвичай 1-насінні, але іноді 2, 3 - 10-насінні. Вони представляють собою суху або м’ясисту синкарпну кістянку з ендокарпієм, що приріс до насіння або вільним, рідше плоди ягодоподібні (наприклад, фініки). У основі плоди часто оточені розрослим і затверділим приквітником. У більшості пальм плоди не розкриваються. Лише у деяких видів при дозріванні вони розщепляються на верхівці (мікроцелум - Microcoelum, літокаріум - Lytocaryum, сократея Салазара - Socratea salazarii), а у видів астрокаріума (Astrocaryum) відкриваються повністю, оголюючи іноді яскраво забарвлений м’якуш [5].

Мезокарпій плоду соковитий, іноді зі значною кількістю голкоподібних кристалів оксалату кальцію, часто олійний, соковито-волокнистий, волокнистий або сухий. Ендокарпій, що оточує насіння, тонкий, хрящовий або перетинчастий, іноді з кришечкою над зародком (як у клиностигми - Clinostigma), або товстий, ороговілий чи кістяний, тоді часто з 3 проростковими порами (як у кокосової пальми ті інших близьких їй родів). Число пор відповідає числу плодолистиків, а їх розташування - положенню мікропіле насінних зачатків. У однонасінному плоді функціонує лише одна із пор, супротивна насінного зачатку фертильного плодолистика. Ендокарпій іноді має повздовжні ребра, у сейшельській пальмі він глибоко 2-, 3-, 4- і навіть 6-лопатевий. Ендосперм рясний, гомогенний або румінований, у незрілому насінні часто рідкий або желеподібний, потім стає дуже твердим, а у деяких видів пальм є джерелом рослинної «слонової кістки» (фітелефас великоплідний, гіфена здута тощо). У ендоспермі міститься велика кількість олії і білка. Зародок маленький, циліндричний або конічний. У деяких видів пальм присутня поліембріонія.

Насіння пальм не має періоду спокою, зародок росте безперервно. Проростання насіння може починатись ще коли плоди прикріплені до рослини. Зародок не припиняє рости навіть під час розповсюдження насіння. У малайських селах можна часто бачити проростання кокосових горіхів, що підвішені на стовпах хатин. Зародок отримує воду і поживні речовини із ендосперму. Коріння проростка, що ростуть з волокнистого мезокарпію, здатні споживати дощову воду яка просочується крізь шкірку. Однак соковитий оплодень (наприклад, у лівістони) гальмує проростання насіння або перешкоджає цьому. Під час зберігання насіння, як правило, швидко втрачає здатність до проростання. Воно повинно бути посіяне незабаром після збору. Виключення складає псевдофенікс, насіння якого може прорости після двох років зберігання. Ця здатність до проростання після довгого сухого періоду, можливо, суттєва для виживання у посушливих умовах - на піску і пористому вапняку в Карибській області. Насіння пальм проростає під землею, за винятком ніпи, у якої насіння проростає на рослині або у плаваючих плодах. Сім’ядоля ніколи не розкривається як зелений фотосинтезуючий орган, бо її верхівка залишається заглибленою у ендосперм насіння і видозмінюється у сисний орган - гаусторію. Вона розчиняє і всмоктує поживні речовини ендосперму для забезпечення зростання зародка, доки молода рослина не утворить листків. У багатьох пальм сім’ядолі під час виходу із насіння подовжується у вигляді сім’ядольної трубки і зариває проросток у землю на певну глибину, що може мати пристосувальне значення для пальм саван. Поглиблення сім’ядолі у ґрунт у різних видів пальм відбувається на неоднакову глибину, що у значній мірі визначається умовами існування. Поглиблюючись у ґрунт, нижня частина сім’ядолі розростається у вигляді трубчастої піхви на деякій відстані від плоду [Додаток Б] [3].

У пальм відомі три типи проростання насіння. У видів із помітним подовженням сім’ядолі проросток віддалений від насіння і гаустоії. У фінікової пальми, трахікарпуса, корифи нижня частина сім’ядолі розростається під землею у вигляді довгої трубчастої піхви, і з сім’ядольної щілини, що утворюється у верхній частині, виходить пагін. У сабаля, вашингтонії, юбеї (Jubaea) сім’ядоля у нижній частині розширена у вигляді значно коротшої трубчастої піхви, яка у верхній частині утворює язичок. У архонтофенікса, кокосової пальми і деяких інших пальм сім’ядоля подовжена лише настільки, щоб винести зародок із ендокарпія. Нижня частина сім’ядолі після виходу із насіння назовні розростається у вигляді розтруба, утворюючи язичок. Із основи сім’ядолі починає проростати зародок, частини якого щільно прилягають до гаусторії.

Плоди багатьох пальм, ті що соковиті і яскраво забарвлені, розповсюджуються тваринами. Головні їх розповсюджувачі - птахи, хоч різноманітні тварини - від гризунів до мавп - також живляться плодами пальм і розповсюджують насіння. Великі птахи проковтують плоди повністю, викидаючи непошкоджені плоди біля пальм або частіше переносячи їх на невідому відстань. Деякі птахи, у тому числі голуби, можливо, зіграли велику роль у розповсюдженні ряду пальм. Так, завдяки птахам, а також очевидно, океанічним течіям притчардія (Pritchardia) проникла на Гавайські острови. Птахами ж очевидно було занесене насіння королівської пальми гаїтянської (Roystonea hispaniolana) на Багамські острови, де порівняно недавно були знайдені пальми, що зростають на дні декількох великих карстових воронок. Список пальм, плодами яких живляться птахи, достатньо великий. Плодами каріоти на Яві живляться хижі ссавці - шакали, малайська пальмова куниця і виверни. Пальмові циветті, дикі свині харчуються плодами цукрової пальми (Arenga pinnata)(див. дод. Б) , а чорнорукий і карликовий гібони поїдають в Індонезії зрілі плоди ареки туполистої (A. Obtusifolia). Їжею для гібонів також слугують плоди ротангових пальм - каламуса і демоноропса. Плодами єгипетської дум-пальми харчуються павіани. Мавпам подобаються плоді фінікової пальми Робелена (Phoenix roebelenii), американських пальм манікарії мішконосної і максиміліани маріпа (Maximiliana maripa) [Додаток Б], а також олійної пальми [3].

У розповсюдженні плодів деяких пальм значну роль відіграють літаючі миші, які подібно до птахів, можуть розповсюджувати насіння на великі відстані. Крупні (діаметром 15- 20 см) кістянки пальми делеб, або борасуса ефіопського, - улюблена їжа африканського слона. Саме йому пальма завдячує своїм розповсюдженням по всій тропічній Африці. Африканській слон також живиться більш дрібними плодами гіфени вздутої і африканською дикою фініковою пальмою відхиленою (Phoenix reclinata). Опалі на землю плоди пальм поїдають тапіри, олені, лані, пекарі, кози, великий рогатий скот. Койоти і сірі лисиці харчуються плодами вашингтонії нитконосної. У розповсюджені плодів і насіння приймають участь також білки і багаточисленні гризуни (пака, миші, пацюки). Вони часто затягують плоди у гнізда або складають їх десь про запас. Частина насіння при цьому втрачається у дорозі або просто не використовуються. У Бразилії гризуни заривають плоди атталеї мотузконосної ( Attalea funifera) та робінії Барбоси (Orbignya barbosiana) [Додаток Б] у підземні нори, де їх проростання стимулюється високою температурою через щорічні пожежі савани. Ароматний м’якуш плодів і насіння салаки їстівної (Saiacca edulis) привертають не тільки гризунів і птахів, але й варанів та черепах. Плоди астрокаріума звичайного (Astocariryum vulgare), геономи Шотта (Geonoma schottiana) слугують їжею для риб [15].

Не дивлячись на значне плодоносіння пальм, їх плоди і насіння часто знищуються жуками та іншими комахами, пацюками, свинями і крабами. Спостерігається біологічний зв'язок між кокосовою пальмою і великим крабом, який носить назву пальмовий крадій. Він вживає м’якуш незрілих кокосових горіхів. Краб не тільки руйнує опалі на землю плоди, але й залазить на пальму, збиваючи кокосові горіхи. Він мешкає в області розповсюдження кокосової пальми. Хімічне дослідження його жиру показало, що він нагадує кокосову олію, маючи мало спільного з тваринним жиром. Цей краб харчується також соковитими плодами іншої пальми - ареки Лістера (Arenga listeri), ендемічної для острова Різдва [5].

Велику роль у розповсюдженні багатьох пальм зіграла людина. Особливо таких життєво важливих як кокосова, олійна, фінікова, цукрова та інші [Додаток Б].

Плоди родини пальмових можуть бути і кістянками, і ягодами, вони можуть значно змінюються за формою і розміром. Найпомітніша частина - мезокарпій, який може бути соковитим або сухим і волокнистим; епікарпій може бути гладким чи зморшкуватим, а ендокарпій може бути перетинчастим чи здерев’янілим. Так, плід Lodoicea maldivica (Мальдівська пальма) може важити 20 кг і більше, і вони містить найбільше насіння у царстві рослин. Насіння (від 1 до 3 кг) надзвичайно збагачені ліпідними речовинами (жири і масла) і білками (ендосперм), у деяких випадках ендосперм може бути дуже твердим.

Середній шар перикарпія захищає насіння повітряним шаром. Насіння здатні до проростання через 3 і навіть 4 місяці плавання. Плід кокоса не зовсім звичайний. Всередині потужного, трьох шаруватого перикарпію знаходиться «оболонка» із ендосперму товщиною у 1 см, до якої прилягає крихітний зародок. Середина плоду заповнена каламутною рідиною, що має велику різноманітність білків, та називається «кокосовим молоком» (однак смак її не має нічого спільного зі смаком молока). При повному дозріванні «горіхів», через 9 - 11 місяців після цвітіння, рідина твердіє. Одне суцвіття приносить 8 - 10 «горіхів», при цьому дерево плодоносить не менше 25 - 30 років. Ендосперм кокоса (так звана копра) - цінний продукт, що йде на виготовлення кокосової олії, а також кондитерські вироби [13].

.1 Фізіологічні та біохімічні особливості Palmaсеае

Алкалоїди, що містяться у плодах ареки, сильно збуджують центральну нервову систему і загальмовують діяльність серця [13].

У фініках: міститься велика кількість вітамінів, мідь, магній, сірка, залізо, кальцій. Найбільше серед фруктів містять фруктози та глюкози, за властивостями нагадують мед. У своєму складі не мають холерестерину. Плоди у в’яленому вигляді містять до 70% цукру та до 2,5% жиру.

Персикова пальма (Bactris gasipaes) у м’якуш плодів у великій кількості міститься крохмаль, жир, вітаміни А і С.

Хімічний аналіз золи кокосової пальми показав, що всі її частини містять проварену сіль у значних кількостях, особливо багато її у листах. Плантації пальми на площі 1 га щорічно поглинутого із грунту до 120 кг морської солі. Кожна пальма потребує для свого росту 1,34 кг солі на рік. У Бразилії у якості добрив для кокосової пальми використовують морські водорості і попіл рослин-галофітів [6].

Олійна пальма (Ellaeis guinensis) містить в оранжево-жовтому мезокарпію від 25 до 70% жирної олії, в якій багато пальмітинової кислоти, тому ця олія не придатна для їжі і використовується для технічних цілей. Насіння містить смачну харчову олію і має до 25% поживного протеїну.

У пальмовій олії взагалі немає речовин потрібних для нормального функціонування організму, на відміну від оливкової та кукурудзяної. Пальмова олія, яка складається з ненасичених жирів, сприяє підвищенню рівня утримання холестерину, що, як пластилін, заліплює судини, викликаючи атеросклероз і хвороби серця. Крім цього, припускають, що пальмова олія є канцерогеном, тобто її постійне вживання може спричинити ріст ракових пухлин [5].

1.2 Центри походження та сучасне географічне поширення родини

Пальми - характерні компоненти багатьох тропічних екосистем. Вони зустрічаються у різноманітних середовищах існування - від морських узбереж і мангрових заростей до схилів високогір’я, від боліт і заболочених лісів до саван і оазисів жарких пустель, у низинних і гірських дощових лісів і навіть у листопадних лісах тепло-помірних областей. Однак саме у тропічному кліматі пальми знаходять найбільш сприятливі умови для росту. Більшість пальм віддають перевагу вологим і тінястим місцям існування - вздовж річок і джерел, у виходів підземних вод тощо. Більшість пальм зростає на вологих і жарких низовинах, а у горах зазвичай на невеликих або середніх висотах, однак деякі види піднімаються високо у гори. До числа останніх належить рід цероксилон, або воскова пальма (Ceroxylon), який зустрічається в Андах Південної Америки у поясі туманів. Так, цероксилон кіндьоекій (C. quindiuense) знайдено у Колумбії на висоті майже 3000 м, а цероксилон корисний (C. utile) піднімається на висоту 4100 м над рівнем моря на вулкані Чилес, зустрічаючись поблизу снігової лінії. Деякі пальми, наприклад кокосова пальма (Cocos nucifera) [Додаток Б] або види тринакса (Thrinax) і псевдофенікс (Pseudophenix) у Карибських областях, - постійні мешканці морських узбереж. Вони стійкі до ураганних вітрів, солоних морських бризків, затопленню морською водою, принаймні впродовж коротких періодів. Пальми часто ростуть у болотистих прибережних лісах і болотах, по внутрішньому краю мангрових заростей, тощо [11].

Походження фінікової пальми не відомо, але безперечно те, що вона відноситься до числа стародавніх культурних рослин.

Ропалостилис найбільш часто зустрічається на острові Норфолк [10].

Пальми широко розповсюдженні головним чином у тропічних і субтропічних країнах всієї земної кулі, але особливо багато видів представлені у Південно-Східній Азії і у тропічній Південній Америці; у позатропічних областях зустрічаються лише деякі види. Найдалі за усі види на північ (майже до 44° с.ш.) заходить хамеропс приземкуватий  (Chamaerops humilis), поширений у Середземномор’ї від Південної Португалії до Мальти, а також у Північній Африці. На острові Крит зростає фінікова пальма Теофраста (Phoenix theophrasti). У аридних районах Афганістану зустрічається наноропс Ритчі, або пальма мазарі (Nannorrhops ritchiana), ареал якого простирається далі у Пакистан, Південно-Східний Іран і Південну Аравію. Трахікарпус Форчуна (Trachycarpus fortune) досягає 35°с.ш. у Кореї і Японії. Це одна з найбільш холодостійких пальм відомих в культурі Шотландії. Інший вид роду - трахікарпус такильський  (Т. takil)зростає у Західних Гімалаях на висоті майже 2400 м над рівнем моря, де сніг вкриває землю з листопаду до квітня. Рід лівістона (Livistona) заходить у Південну Японію і у Східну Австралію (до 37°п. ш.). Найбільш північна із американських пальм, що ростуть на території південно-східних штатів США, - сабаль малий (Sabal minor) - зустрічається у штаті Північна Кароліна, а на Тихоокеанському узбережжя в оазисах пустель Південної Каліфорнії і Західної Аризони росте вашингтонія нитконосна (Washingtonia filifera). Межа розповсюдження родини у південній півкулі проходить через острови Хуан-Фернандес - острів Робінзон-Крузо (хуанія південна - Juania australis) і прибережні райони Центрального Чилі, Південно-Східної Африки, а також Нову Зеландію і острів Чатем [15]. До перистолистих видів відносяться і найбільш відома серед пальм кокосова пальма, або кокос. Особливо велика кількість цієї пальми у прибережних районах. Ландшафт прибережних районів Індії, Південного В’єтнаму, Куби, Цейлону у більшості визначається кокосовою пальмою. Передбачається, що родина рослини - острова Полінезії, звідки вона розповсюдилась не тільки за посередництва людини, але і шляхом переносу плодів по воді [11].

Види вашингтонії (Washingtonia), фінікова пальма (Phoenax dactylifera) і деякі інші пальми - неперевершені індикатори ґрунтової вологи в аридних, досить посушливих районах тому, що зустрічаються лише біля джерела. Фінікова пальма добре зростає у оазисах Сахари і Лівійській пустелях, в Алжирі, Аравії, Південному Ірані. Сильна спека, велика сухість повітря, відсутність опадів і жаркі вітри звичайні для пустелі, але це ідеальні умови для культивування фінікової пальми. При цьому вона не є ксерофітом, бо пристосована виключно до оазисів. Корифові утворюють північну межу ареалу родини; у південній півкулі вони просуваються на південь до Кордови в Аргентині (тритринакс рівнинний - Trithrinax campestris) і Південно-Східній Австралії (лівістона південна - Livistona australis). В Африці, крім хамеропса, відомий лише монотипний рід вісманія (Wissmania), близький рід лівістоні, з обмеженим розповсюдженням у Південно-Східній Африці і Південній Аравії. Корифові зустрічаються часто в областях з яскраво вираженні сезонні контрастами [13].

1.3 Народногосподарське та декоративне значення родини

Значення пальм у житті населення тропічних країн важко переоцінити. Пальчасто-розсічені листя багатьох видів - звичайний матеріал, який використовують для побудови дахів пальмових хатин [12].

Зі стовбурів сагової пальми (Metroxylon) [Додаток Б] добувають крохмаль, що міститься в паренхімних клітинах і йде на виготовлення справжнього саго, слугує основним продуктом харчування і кормом для домашніх тварин. Він замінює рис в Західній Малайзії під час збору врожаю. Саго, отримують продавлюванням крохмальної пасти через сито на гарячу металеву пластинку, експортують у багато країн. Жителі Молуккських островів і Нової Гвінеї готують з крохмалю борошно, з якого випікають хлібні коржики. Крупні листя сагової пальми слугують покрівельним матеріалом. Стебла і черешки листків використовують при будівництві будинків, парканів і перегородок [7].

Кокосова пальма є досить поширеною. Ендосперм кокоса (так звана копра) - цінний продукт, що йде на виготовлення кокосової олії, а також кондитерські вироби. Обробка кокосових «горіхів» погано піддається механізації і йде досі ручним способом, кваліфікований робітник розкриває за день 2000 «горіхів». Цю пальму широко використовують у кулінарії, кондитерській промисловості, у виготовленні маргарину, кращих сортів мила, косметики, свічок і т. д. Жмих, що залишається після вижимання копри, - цінний корм для домашнього худоби. Свіжий ендосперм вживають у їжу. Його використовують при виготовленні різноманітних тропічних блюд і ласощів. «Вода» незрілого кокосового горіху звичайне пиття у тропіках - має лікувальні якості. Волокно з мезокарпію плодів (койр), міцне, еластичне, стійке до морської води - матеріал для виготовлення мотузок, циновок, килимів, щіток. Із твердого ендокарпія плодів роблять посуд, ґудзики, гребні, браслети, музичні інструменти, прикраси. Його також застосовують у виготовленні високоякісного деревного вугілля, пластмас, у якості палива. Із солодкого соку отримують пальмовий цукор, вино, спирт, оцет. Деревину застосовують для будівництва хатин, виготовлення меблів, як паливо. Листя - прекрасний матеріал для покриття дахів, плетення корзин, шляп, віял, ширм [6].

Фінікова пальма (Phoenix dactylifera) (див. дод. Б). У великій родині пальмових лише деякі види утворюють подібно кокосу їстівні плоди. До числа останніх належать фініки - плоди фінікової пальми. Якщо кокосову пальму розводять в умовах вологого приморського клімату, то фінікова пальма може рости у посушливих місцях, аж до оазисів пустині. Її коренева система може досягнути до глибоких ґрунтових вод. Так як фінікова пальма дводомна, на плантаціях висаджують переважно жіночі дерева, а суцвіття від чоловічих пальм, які є предметом торгівлі, прив’язують у кронах жіночих особин. Плоди - фініки - однонасінні ягоди із соковитим цукристим мезокарпієм. У дикорослому стані не знайдена. Фініки - основний продукт харчування мільйонів людей. Найбільш делікатесні «м’які» фініки, крупні, м’ясисті, напівпрозорі, йдуть на експорт. Але арабами найбільше цінуються «сухі» або «хлібні» фініки, м’якуш яких висихає і зацукровуються на дереві, щось схоже на середньоазіатські урюки, вони слугують для щоденного харчування. Араби роблять десятки різноманітних блюд із фініків, з них печуть хліб, із соку свіжих плодів роблять напої. Розмолоте насіння йде на корм верблюдам. Із цукрового соку, що отримують при підсіканні стволів, роблять пальмове вино і цукор. Деревину використовують для будівництва будинків. У багатьох областях стебла пальм і черешки листя слугує як паливо. Листя використовують як покривний матеріал, із нього плетуть корзини, капелюхи, циновки. Завдяки фініковій пальмі стало можливим оазисне землеробство, у її тіні вирощують інші фруктові дерева [5].

Гіфена здута (Hyphaene ventricosa) джерело рослинної «слонової кістки», з якої виготовляють ґудзики, намисто, брошки [10].

Пальміра (Borassus flabellifer) - важлива економічна рослина. Вона забезпечує людей майже всім необхідним. Є основним джерелом тодді - напою, популярного у тропічній Азії. Протягом року отримують від одного дерева 300 - 400 л соку, з якого готують вино, цукор, спирт, оцет. Плоди, м’яке незріле насіння, проростки використовують у їжу. Листя - гарний покрівельний матеріал; використовують для плетіння виробів. Волокно, що добувають з основи листків і навколоплодника застосовують для виготовлення щіток, мотузок, грубого одягу. Деревина міцний матеріал, стійкий до морської води [5].

Пальми Ареки катеху, або бетелева пальма (див.дод. Б). Мілко нарізані шматочки насіння входять до складу бетелевої гумки разом з бетелем (Piper betle) з додаванням гамбіру (Uncaria gambir) і не гашеного вапна; ця гумка продаються на будь-якому базарі Південної Азії в достатку. При жуванні виділяється слина, а порожнина рота, язик, ясна, значно фарбуються у криваво-червоний колір. Насіння також використовують у медицині, особливо у ветеринарії, і для фарбування тканин. З метою отримання для насіння бетелеву пальму культивують з давніх пір [15].

Винна пальма. Із молодих суцвіть винної пальми (Raphia vinifera) отримують солодкий сік, що йде на виготовлення пальмового вина, цукру, а із серцевини добувають саго. До речі, листя одного з видів цього роду досягають 15 або навіть 20 м довжини, і з черешків багатьох видів пальм добувають волокно, що йде на виготовлення мотузки, сітки, щітки тощо [13].

Пальма Ропалостилис. Раніше деревина дуже часто використовувалась під час будівництва будинків новозеландським народом маорі. Сік рослини також приносив багато користі для жителів південних земель, його використовували як напій майбутніх матерів, завдяки йому пологи проходили набагато легше [14].

Пальми роду каламус (Calamys) [Додаток Б] використовують для плетення меблів, тростин, циновок, килимів, корзин, штор. Вони замінюють мотузки, канати для причалу суден, використовують їх і для виготовлення мотузкових сходин, повідків, висячих мостів через щілини.

Пальми роду демоноропс (Daemonorops) [Додаток Б], особливо демоноропс драконів (D. draco) - джерело «драконівської крові» - темно-червоної смоли, що виділяється між лусочками плоду; їх застосовують при виготовленні лаків [5].

Мауриція звивиста (Mauritia flexuosa). Її плоди використовують у їжу, готуючи прохолодні напої, варення, готують харчову олію. Із епідерміса молодих листків отримують волокно для мотузок, рибних снастей; із серцевини стебла - крохмаль. У повалених стеблах прорубують отвори, через які витікає солодкий сік. На зруйнованих стеблах пальми оселяються жирні личинки жуків, які індійці використовують в їжу як делікатес. Коріння пальми використовують у народній медицині [13].

Цукрова пальма, або пальма хомуті (Arenga pinnata, або A. Saccharifera) [Додаток Б]. Серед видів пальм має найбільше практичне значення. Це важлива економічна рослина азіатських тропіків. З неї добувають сік, який отримують підсіканням чоловічих суцвіть. При ферментації соку отримують вино (тодді), спирт, оцет. Пальми, що є малопродуктивними для отримання цукру, зрубують, і здобувають із крохмальної серцевини стебла саго. Міцне і не гниюче у воді волокно - один з найважливіших промислових продуктів цукрової пальми. Листя - покрівельний матеріал. Деревина і черешки листя використовують у будівництв. Сік пальми і настої з коріння володіють лікувальними властивостями [10].

Олійна пальма. Одне з найбільш важливих у світовому масштабі олійних рослин безумовно є олійна пальма (Elaeis guineensis). Жири у винятково високій концентрації відкладаються у цієї пальми не в ендоспермі, а в перикарпії, тому вони не можуть використовуватися паростком, але безперечно, привертають увагу тварин, які розповсюджують ці плоди. Ця периста пальма африканського походження вирощується у багатьох районах тропіків. Особливо цінна тим, що дає два сорти масел. Пальмове масло з м’якуша, багате каротиноїдами, застосовують у виробництві мила, свічок, як мастило, а також для отримання каретина. Із насіння отримують пальмоядрове харчове масло, дуже схоже з кокосовим маслом, з яким легко взаємозамінюється. Його застосовують у виробництві маргарину [15]

Рафія борошноносна (Raphia farinifera) [Додаток Б]. З молодих нерозкритих листків цієї рослини отримують м’яке волокно, відоме під назвою «мочало-рафія» і широко застосовується у садівництві як матеріал для підв’язування.

Рафія Хукера (Raphia hookeri),рафія пальма-пінус (Raphia palma-pinus). Із листових піхв добувають міцне волокно - західноафриканська піасава, з якої виготовляють жорсткі мітли, щітки, циновки [14].

Червона пальмова олія

Червона пальмова олія представляє собою багатокомпонентний продукт, з яким не можна порівнювати за вмістом життєво важливих речовин жоден природний, і тим паче штучний продукт. Унікальний склад червоної пальмової олії , у якій в оптимальному співвідношенні містяться найбільш корисні речовини, визначає корисність для здоров’я людини. Червоний колір олії викликаний присутністю в її складі великої кількості каротиноїдів. І вміст цих речовин в олії більше, ніж у моркві у 15 разів, і більше у 50 разів, ніж у помідорі. Добовій потребі у вітамінах А і Е дорослої людини відповідає одна столова ложка олії. Майже всі люди різного віку, які використовують червону пальмову олію у якості ідеального продукту харчування або для профілактики здоров’я, відмічають поліпшення загального стану, прилив енергії і полегшення захворювання організму [23].

Корифа зонтоносна (Corypha umbraculifera) [Додаток Б]. Листя корифи використовують для покриття дахів, виготовлення віял, зонтів і плетених виробів. Їх використовують у якості матеріалу для писання; древні рукописи священних буддиських книг були написані на стрічках із сегментів листків за допомогою металевих пер [5].

Сейшельська пальма (Lodoicea maldivica) [Додаток Б]. Із твердого ендокарпія виготовляють посуд, кухонне начиння, ковші для вичерпування води з пірог. Листя є покрівельним матеріалом, молоде листя використовують для плетення шляп і корзин.

Персикова пальма ( Bactris gasipaes) [Додаток Б]. Племена індійців Амазонки використовують плоди у своїх релігійних ритуалах. З бактриса великого (B. major) південноамериканські індійці виготовляють мисливські луки, стріли, дротики, ритуальні кинджали. Шипи колючих пальм слугує для нанесення татуювань.

Фітелефас крупноплідний (Phytelephas macrocarpa). Білий твердий ендосперм використовують для виготовлення ґудзиків, гральних кісток, прикрас, шахових фігур, іграшок і різноманітних виробів [5].

Родина пальмові прекрасні представники декоративно-листяних рослин для вирощування у кімнатних умовах, хоч найкраще місце для пальми - це зимовий сад.

Пальми виключно декоративні прикрашають бульвари і прибережні міста, впритул до узбережжя Середземного і Чорного морів (втім тут можуть зростати лише найбільш холодостійкі види). Деякі види пальми можна побачити на національних гербах і прапорах. Королівська пальма (Roystonea regia), що прикрашає центральні площі Гавани, - національне дерево Куби, а одна з найвищих пальм цероксилон андійський (Ceroxylon andicola) <#"791679.files/image002.jpg">

Рис. 1.1. Листя пальм

Віяльні: 1 - 4 - сереоноа повзуча (Serenoa repens): 1 - загальний вид, 2 - фрагмент листка (сегменти), 3 - прикріплення сегментів, 4 - поперечний розріз індуплікантних сегментів; 5, 6 - мауриція звивиста (Mauritia flexuosa): 5 - прикріплення сегментів, 6 - поперечний розріз редуплікантних сегментів; 7 - хеліокарпус Уле (Chelyocarpus ulei); 10 - коперниція жорстка (Copernicia rigida), пластинка листка з язичкоподібним виростом - гастулой. Гребновіяльні: 8, 9 - сабаль пальметто (Sabal palmetto): 8 - загальний вигляд, 9 - фрагмент листка (сегменти). Пальчастонервні: 11 - йоханнестейсманія високолистяна (Johannesteijsmannia altifrons). Перистоневрні: 12 - астерогіна Мартіуса (Asterogyne martiana). Перисті: 13 - ніпа кущиста (Nypa fruticans); 14 - бутія головчата (Butia capitata), поперечний розріз редуплікатних пір’їв; 15, 16 - фінікова пальма Робелена (Phoenix roebelenii); 15 - верхня частина пластинки, 16 - поперечний розріз індуплікатних пір’їв; 17 - хамедорея Шиде (Chamaedorea schiedeana); 18, 19 - сократея Салазара (Sokratea salazarii): 18 - загальний вигляд, 19 - перо; 20 - 22 - каріота ніжна (Caryota mitis): 20 - двічі перистий листок, 21 - пір’їнка, 22 - перистий ювенільний лист з боковим пагоном; 23 - цератолобус псевдо-одноквітковий (Ceratolobus pseudoconcolor), рахіс листка продовжений у плете видний вусик (cirrus).

Рис.1.2. Форми росту пальм.

Деревовидні: 1 - кубинська королівська пальма (Roystonea regia); 2 - корифа зонтоносна (Corypha umbraculifera); 3 - вашингтонія нитконосна (Washingtonia filifera); 4 - баррігона (Colpothrinax wrightii); 5 - гіфена лівійська, або дум-пальма (Hyphaene thehaica). Кущові: 6 - хамедорея ланцетовидна (Chamaedorea lanceolata); 7 - хризалідокарпус жовтуватий (Chrysalidocarpus lutescens); 8 - Ацелофара Райта (Acoelorraphe wrightii). «Безпагіневі»: 9 - пальметто кущистий (Sabal elonia); 10 - салакка Валліха (Salacca walichiana); 11 - сереноа повзуча (Serenoa repens). Лазаючі ліани: 12 сереноа повзуча (Serenoa repens).

Додаток Б

Флористичні різноманіття пальмових

Рис.1. Підродина корифових (Coryphoideae).

Йоханнестейсманія високолистяна (Johannesteijsmannia altifrons): 1 - загальний вигляд; 2 - фрагмент основи пластинки листка; 3 - суцвіття; 4 - двостатеві квітка. Йоханнестейсманія церакська (J. perakensis): 5 - плід. Йоханнестейсманія велична (J. magnifica): 6 - плід. Фолідокарпус Дипенхорста (Pholidocarpus diepenhorstii): 7 - плід; 8 - поперечний розріз плоду; 9 - насіння.

Рис.2. Підродина корифових (Coryphoideae).

Хамеропс приземистий (Chamaerops humilis): 1 - жіноча квітка; 2, 3 - чоловіча квітка. Хеліокарпус Уле (Chelyocarpus ulei): 4 - квітка; 5 - повздовжній розріз квітки; 6 - плід. Тринакс променястий (Thrinax radiate): 7 - квітка. Наноропс Рітчі (Nannorrhops ritchiana): 8 - фрагмент суцвіття, квітки у симподіальному пучку (завитку); 9 - квітка. Сабаль пальметто (Sabal palmetto): 10 - загальний вигляд; 11 - фрагмент стебла з піхвами листків; 12 - частина суцвіття; 13 - квітка; 14 - гінецей; 15 - поперечний розріз зав’язі; 16 - плоди; 17 - насіння; 18 - повздовжній розріз насіння.

Рис.3. Підродина феніксові (Phoenicoideae).

Фінікова пальма (Phoenix dactylifera): 1 - загальний вигляд пальми з плодами; 2 - чоловічі суцвіття, що розкриваються; 3 - фрагмент чоловічого суцвіття; 4 - фрагмент жіночого суцвіття; 5 - чоловіча квітка; 6 - повздовжній розріз чоловічої квітки; 7 - жіноча квітка; 8 - гінецей; 9 - поперечний розріз зав’язі; 10 - фінік; 11 - повздовжній розріз плоду; 12 - насіння, вигляд з черевної сторони; 13 - насіння, вигляд із спинної сторони; 14 - поперечний розріз насінини. Фінікова пальма відхилена (P. reclinata): 15 - фрагмент рослини із суцвіттям, нижні пір’я листа перетворені у шипи. Фінікова пальма канарська (P. canariensis): 16 - ділянка стебла, видно пеньки від опалого листя. Фінікова пальма лісова (P. sylvestris): 17 - загальний вигляд.

Рис. 4. Сейшельська пальма (Lodoicea maldivica).

- загальний вигляд; 2 - чоловічі суцвіття; 3- фрагмент чоловічого суцвіття; 4 - радіальний розріз чоловічого суцвіття, видно пучок чоловічих квіток (завиток); 5 - чоловіча квітка; 6 - тичинка; 7 - повздовжній розріз чоловічої квітки; 8 - частина жіночої рослини з плодами; 9 - фрагмент жіночого суцвіття; 10 - жіноча квітка; 11 - плід; 12 дволопастний ендокарпій з насінням; 13 - повздовжній розріз плоду і насінини; 14 - пророслий плід; 15 - молода рослина з одним листком.

Рис. 5. Підродина каріотових (Caryotoideae).

Каріота пекуча, або винна пальма (Caryota urens): 1 - загальний вигляд квітучої пальми; 2 - фрагмент двічі перистого листа; 3 - проросток; 4 - суцвіття з закриваючими листками; 5 - фрагмент суцвіття, квітки у тріадах з двох бокових чоловічих квіток і центральної жіночої; 6 - чоловіча квітка; 7 - жіноча квітка; 8 - повздовжній розріз гінецею; 9 - плід; 10 - поперечний розріз насіння. Цукрова пальма (Arenga pinnata): 11 - загальний вигляд пальми з плодами; 12 - фрагмент жіночого суцвіття; 13 - чоловіча квітка; 14 - повздовжній розріз чоловічої квітки; 15 - жіноча квітка; 16 - верхня частина гінецею, видно рильця і пори септальних нектарників; 17 - поперечний розріз завязі; 18 - плід; 19 - насіння; 20 - повздовжній розріз насіння; 21 - фрагмент перистого листа; 22 - проросток. Валіхія дворядна (Wallichia disticha): 23 - ділянка стебла із залишками черешків і піхв, видно дворядне розташування листя.

Рис. 6. Ніпа кущиста, або мангрова пальма (Nypa fruticans):

- загальний вигляд пальми з плодами; 2 - суцвіття з верхівковою головкою жіночих квіток і боковими колосками чоловічих квіток; 3 - головка жіночих квіток; 4 - фрагмент чоловічого суцвіття; 5 - чоловіча квітка; 6 - повздовжній розріз чоловічої квітки; 7 - чашолистик чоловічої квітки; 8 - пелюстка чоловічої квітки; 9 - андроцей; 10 - розташування пильників на колоні із зсохлих ниток і звязників (поперечний розріз); 11 - жіноча квітка; 12 - жіноча квітка без гінецею; 13 - плодолистик; 14 - повздовжній розріз плодолистика; 15 - головка плодів; 16 - плід; 17 - повздовжній розріз плоду; 18 - поперечний розріз плоду; 19, 20 - насіння; 21 - пророслий плід з виступаючою плюмулою; 22 - повздовжній розріз пророслого плоду, видно плюнула (а), виступаюча до окремого плоду від головки, і гаус торії (б); 23 - проросток; 24 - дихотомічне гілкування кореневища.

Рис. 7. Рід метроксилон (Metroxylon).

Сагова пальма (Metroxylon sagy): 1 - загальний вигляд квітучої пальми з верхівковими китицями; 2 - фрагмент суцвіття, гілка 1-го порядку, а - гілка 2-го порядку, б - гілка 3-го порядку; 3 - боковий пагін; 4 - плід. Метроксилон Фіджийський (M. Vitiense): 5 - фрагмент суцвіття, гілка 1-го порядку, а - гілка 2-го порядку, б - гілка 3-гопорядку з квітками; 6 - фрагмент суцвіття, гілка 2-го порядку (а), б - гілка 3-го порядку; 7 основа гілки 3-го порядку; 8, 9 - насіння; 10 - повздовжній розріз насіння, видно зародок. Метроксилон Варбурга (М. warburgii): 11 - розташування квіток у моноподіальних парах з двостатевими і чоловічими квітками на кінцевих гілочках суцвіття; 12 - приквітники; 13 - чоловіча квітка; 14 - повздовжній розріз чоловічої квітки; 15 - повздовжній розріз двостатевої квітки; 16, 17 - тичинка двостатевої квітки; 18 - гінецей; 19 - повздовжній розріз гінецею; 20 - поперечний розріз зав’язі. Метроксилон соломонський (М. salomonense): 21 - загальний вигляд квітучої пальми з верхівковим суцвіттям; 22 - основа листка. Метроксилон тонгський (М. amicarum): 23 - загальний вигляд пальми з бічний суцвіттям.

Рис. 8. Підродина лепідокаріеві (Lepidocaryoideae).

Рафія борошниста (Raphia farinifera): 1 - гілка суцвіття з плодом і чоловічими квітками у верхній частині; 2 - повздовжній розріз плоду. Корталсія ладьєносна (Korthalsia scaphigera): 3 - фрагмент стебла з перистими листками, що закінчуються плетевидним колючим вусиком; видно охрею;4 - фрагмент суцвіття, видно плоди. Каламус (Calamus sp.): 5 - частина стебла з батоговидними колючими стерильними суцвіттями, прикріпленими збоку вище за листкову піхву; 6 - кігтевидні шипи на стерильному суцвітті. Каламус Хюгеля (C. huegelianus): 7 - фрагмент бічного суцвіття із стерильною колючою батоговидною верхівкою. Демоноропс тютюновий (Daemonorops tabacinus): 8 - фрагмент жіночого суцвіття. Демоноропс псевдо-надзвичайний (D. pseudomirabilis): 9 - подвійні кільця шипів на листкових піхвах. Плектокомія ассамська (Plectocomia assamica): 10 - фрагмент жіночого суцвіття; 11 - молоді плоди.

Рис. 9. Підродина арекові (Arecoideae).

Манікарія мішконосна (Manicaria saccifera): 1 - загальний вигляд пальми з плодами; 2 - фрагмент суцвіття з чоловічими квітками, видно рубці від чоловічих квіток; 3 - гінецей і стамінодії; 4 - поперечний розріз зав’язі; 5 - трьохнасіний плід, на повздовжньому розрізі видно насіння. Арека катеху, або бетелева пальма (Areca catechu): загальний вигляд; 7 - фрагмент суцвіття, у основи - жіночі квітки, у верхівці - чоловічі квітки; 8 - чоловіча квітка; 9 - жіноча квітка; 10 - плід; 11 - поперечний розріз плоду; 12 - насіння. Арека Ланглуа (Areca langloisianaе): 13 - повздовжній розріз псевдомономерного гінецею; поперечний розріз зав’язі. Велфія Георга (Welfia georgii): 15 - фрагмент суцвіття; 16 - теж саме суцвіття, збільшене; 17 - поперечний розріз суцвіття, видні триади квіток, заглиблені у ямки на осі суцвіття; 18 - чоловіча квітка. Астерогіна Мартіуса (Asterogyne martiana): 19 - частина пагону. Геонома малоквіткова (Geonoma pauciflora): 20 - загальний вигляд. Геонома переривчаста (G. interrupta): 21 - частина суцвіття з жіночою фазою цвітіння; 22 - чоловіча квітка; 23 - повздовжній розріз чоловічої квітки; 24 - тичинка; 25 - жіноча квітка; 26 - повздовжній розріз псевдомономерного гінецею, видно стерильне гніздо; 27 - поперечний розріз завязі; 28 - плід; 29 - повздовжній розріз плоду.

Рис.10. Підродина кокосові ( Cocosoideae).

Атталея бідна (Attalea exigua): підземний пагін. Максиміліана марипа (Maximiliana maripa): 2 - частина пальми з плодами; 3 - фрагмент суцвіття, у нижній частині жіночі квітки, у верхній - чоловічі квітки; 4 - чоловіча квітка; 5 - плід; 6 - ендокарпій; 7 - прроросткові пори ендокарпія. Орбінія Барбароси, баба ссу (Orbignya barbosiana): 8 - тичинка з закрученими пильниками; 9 - гінецей; 10 - поперечний розріз плоду; 14 - насіння. Африканська олійна пальма (Elaeis duineensis): 15 - частина пальми (7-ми річного віку) з чоловічими суцвіттями.

Рис. 11. Підродина кокосові (Cocosoideae).

Персикова пальма (Bactris gasipaes): 1 - загальний вигляд; 2 - плід; 3 - плід, вигляд знизу; 4 - ендокарпій; 5 - проросткові пори. Бактрис гвінейський (B. guineensis): 6 - частина рослини з плодами; 7 - жіноча квітка; 8 - вінчик і стамінодії в основі; 9 - плід; 10 - плід, вигляд знизу; 11 - ендокарпій з проростковими порами. Десмонкус багатоколючковий (Desmonsus polycanthos): 12 - загальний вигляд з плодами; 13 - чоловіча квітка; 14 - жіноча квітка; 15 - ендокарпій з проростковими порами. Астрокаріум колючий (Astrocaryum aculeatum): 16 - плід; 17 - ендокарпій з проростковими порами.

Додаток В

Різноманітність декоративних представників родини

Рис.1. Вашингтонія

Рис. 2. Лівістоена китайська (Livistona chinensis)

Рис. 3. Ноліна відігнута (Nolina recurvata).

Рис. 4. Ховея Фостера (Howea forsteriana, Kentia Palm)

Рис.5. Ховея Бельмора (Howea belmoreana)

Рис. 6.Рапіс багатонадрізаний (Rhapis multifida)

Рис.7. Трахікарпус (Trachycarpus)

Додаток Д

Таблиця 3.1.

Коротка характеристика кімнатних пальм за відношенням до абіотичних факторів