Розвиваючі ігри для розвитку уваги у дітей
Розвиваючі ігри для розвитку уваги у дітей
Увага -
спрямування і зосередженість психічної діяльності на певному об’єкті (Н.Ф.
Добринін). Увага залежить від багатьох факторів: зовнішні, які в основному
впливають на мимовільну увагу; внутрішні - спрямованість особистих інтересів,
стан здоров’я, вольові якості тощо. У наш час увага займає особливе місце,
через соціальні та психологічні зміни, які помітні все більше й більше.
Вважають, що і вчителям, і дітям зараз набагато важче, ніж було дотепер. Усе
змінилось: діти, їх батьки, і відповідно відношення сім`ї до школи. Члени сімей
проводять все менше й менше часу один з одним, а все більше й більше дивляться
телевізор або проводять час за комп’ютером. Отже, не дивно, що дітей, які
ростуть без нагляду, становиться все більше. Батьки мають свої особисті
труднощі, шкідливі звички, залежності. Комунікація з іншими людьми представляє
певні труднощі для дітей. Їм важко слухати інших, вони не рахуються з
індивідуальними особливостями оточуючих, дуже рідко говорять про важливі для
них проблеми, часто обмежуючись загальними фразами. Вчителі жаліються на досі
рідку грубість зі сторони дітей. [1, с.
8].
Завдання
сімей, вчителів полягає в тому, щоб допомогти дітям зрозуміти прості життєві
мудрості, які розуміють під собою застосування різних особистих чеснот та уваги
до себе й інших (коли в тебе поганий настрій - не псуй його іншим; цінуй
взаємовідносини; не витрачай більше, ніж в тебе є і т.д.) [1, с. 9]. При цьому треба
враховувати різні стадії розвитку уваги, щоб не вимагати від дитини більшого,
ніж вона може дати. Наразі розглянемо дошкільний вік. У дошкільному дитинстві
об’єм уваги збільшується, тобто діти можуть сприймати більше інформації за
відносно короткий час. У цьому віці підвищується тривалість зосередженості.
Розподіл уваги говорить про те, що дитина може зосередитись на декількох
предметах одночасно. Переключення уваги показує здатність дитини переміщувати
концентрацію уваги з одного виду діяльності на інший, з одного об’єкту на
другий. Розвиток властивостей і видів уваги напряму залежить від зацікавленості
дитини у матеріалі, від характеру діяльності в процесі вивчення. Показники
уваги ростуть в ролевих, інтерактивних іграх [3, с. 206]. Дякуючи певним
принципам створення ігор, вони стимулюють розвій таких важливих показників
розвитку як фізичний (здоров’я, рухові навички), когнітивний (психічні процеси
пов’язані з мисленням) та психосоціальний (зміна Я-концепції, формування
соціальних навичок та моделі поведінки). Нижче наведені основні принципи:
· Надання можливості експериментування і отримання нового досвіду;
кожна дитина може побути в центрі уваги, відчути, що вона успішно справляється
з завданням.
· Мінімальна можливість отримання емоційних або фізичних травм.
· Мета ігор зрозуміла та досяжна.
· Помилки - як джерело нового досвіду, так і веселощів.
· Розуміння дітьми причинно-наслідкового зв’язку.
· Створення ігор таким чином, щоб у дитини розвивалась терплячість.
· Продуманий реквізит та музичний супровід розвивають естетичний
смак дитини.
· У групових іграх панує активна соціальна взаємодія, де діти
співпрацюють між собою та допомагають один одному.
· Варіативність способів виконання завдання, відповідно до
можливостей дитини.
· Образи, метафори, невеличкі історії розвивають фантазію дітей.
Дітям
подобається грати в ті самі ігри по декілька разів. Режим повторюваності
дозволяє дітям удосконалюватися та змінювати свою поведінку. Але треба
слідкувати за реакцією дитини при проведенні тієї ж гри. Деяким дітям потрібно
більше часу на виконання завдання, це теж треба враховувати. Обов’язком того,
хто проводить ігри є підтримка дисципліни (долучення до «спостерігання»
плюшевих іграшок, зміна інтонації, зміна головних ролей: «а ти так зможеш?»). [2, с. 19-20]
Приклади
розвиваючих ігор на уважність для дітей (3 - 6 років і не тільки)
Я бачу,
що… (За Клаусом Фопелем)
Інструкція
дітям. Правила нашої нової
гри звучать так… Я кажу: «Я бачу, що…» У цей момент ви починаєте мене тихенько
питати «Що ж ти бачиш?» Тоді я вам відповідаю, наприклад: «Я бачу дітей, які кричать
і стрибають навколо мене». Тоді ви робите те, що я сказала, до тих пір, поки я
знову не промовлю: «Я бачу, що…» Ви повинні зупинитися і повторити своє
питання: «Що ти бачиш?» Я називаю щось нове, а повинні знов це робити.
Я бачу,
що… Я бачу дітей, які
стрибають навколо мене.
Я бачу,
що… Я бачу м’ячики, вони стрибають і стукаються о підлогу.
Я бачу,
що… Я бачу стару людину, яка несе колоду.
Знайти відповідність/
пару/закономірність
Треба враховувати
індивідуальний розвиток дитини. Для когось треба ускладнити правила, а для
когось навпаки - полегшити.
Класична гра: знайди 10
відмінностей
Гра з картками
Завдання дитини полягає
в тому, щоб запам’ятати що зображено на картках і їх де вони лежать. Після
цього ведучий просить дитину відвернутися, або заплющити очі, і прибирає одну
або дві картки. Ведучий просить дитину повернутись. Вона повинна сказати що
зникло і ведучий має повернути картку. Наступний раз або два той, хто веде може
прибрати вже дві картки або ж поміняти їх місцями. Завдання дитини - вірно
сказати, чого не вистачає або повернути картки на свої місця. Далі ведучий
вкотре просить дитину відвернутись і заміщує одну-дві картки іншою, досі
небаченою дитиною.
Що змінилось?
Ведучий просить
розділитись дітей на дві команди або ж ділить сам. Дві команди шикуються одна
навпроти одної. Ведучий дає1-2 хвилини, щоб дати можливість командам роздивись
один одного. Коли час вичерпується, ведучий просить повернутись обличчям до
стіни одну з команд. Команда, що не відверталась має 1 хвилину, щоб змінити
свою зовнішність (зав`язати волосся, натягнути лівий черевик на праву ногу, а
правий на ліву, розстібнути ґудзик на сорочці, надіти сусіду свій браслет),
дислокацію, позу або взагалі зникнути. Завданням команди, яка відверталась
назвати всі зміни, що відбулися з їхніми опонентами, таким чином: по черзі
говорить кожен член команди допоки не помилиться. Команда здобуває перемогу,
якщо назвала усі зміни. Потім обидві команди міняються ролями.
Обидві гри (4, 5)
тренують увагу та пам'ять. Гра з картками розрахована на двох гравців (ведучого
та дитину). Вона може бути застосована у вивченні іноземної мови (назвати
зниклі предмети мовою, яка вивчається). Також ця гра готує дітей до
несподіваний ситуацій, які вимагають зосередженості на власних роздумах, бо хто
ж очікував, що з`явиться нова картка?
«Що змінилось?» з однієї
сторони закликає дітей використовувати винахідливість, фантазію, а з іншої бути
вкрай уважним. Потрібно зберігати образ, який ти запам’ятав, звернувши увагу на
найменші деталі. Ця грає дуже подобається дітям. У неї хочеться грати ще і ще.
Список використаної
літератури
1. Фопель К. Как научить детей сотрудничать? Психологические игры и упражнения:
Практическое пособие / Клаус Фопель Пер. с нем.: В 4-х томах. Т. 1. - М.:
Генезис, 1998. - 160 с.
. Фопель К. Привет,
ушки! Подвижные игры для детей 3-6 лет / Клаус
Фопель Пер. с нем. - Генезис.: Москва, 2005. - 143 с.
. Урунтаева Г.А.
Практикум по детской психологии / Г.А. Урунтаева, Ю.А. Афонькина., 1995. - 291
с.
. Грейс К. Психология
развития / Крайг Грейс. - СПб: Питер, 2000. - (Мастера психологии; вип. 7).
. Плакевич Й.
Решалки-рисовалки / Йоанна Плакевич. - Київ: Грані-Т, 2006. - 96 с.