Підготовка молодших школярів до виконання соціальних ролей на уроках української мови

Підготовка молодших школярів до виконання соціальних ролей на уроках української мови

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА МЕТОДИКИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Підготовка молодших школярів

до виконання соціальних ролей на уроках української мови

Курсова робота

Виконала:

студентка 4 курсу,

групи 411

напряму

«Початкова освіта»

Собко Анастасія Орестівна

Керівник: Гордійчук О. Є.

Чернівці-2014

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ДО ВИКОНАННЯ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

.1 Сутність і зміст поняття « Соціальна роль» у психолого-педагогічній науці

.2 Уроки української мови як основна форма підготовки молодших школярів до виконання соціальних ролей на уроках української мови

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ДО ВИКОНАННЯ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

.1 Методи і прийоми формування соціокультурної компетенції молодших школярів на уроках української мови

.2 Розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок на уроках української мови засобами виконання соціальних ролей

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Актуальність даної теми зумовлена тим, що сьогодні українська школа перебуває в стані кардинального оновлення, шукає нових шляхів для вдосконалення та розвитку.

Головним соціальним процесом, через який здійснюється взаємодія між особистістю та суспільством, є соціалізація, яка забезпечує становлення ціннісних орієнтацій на основі вивчення культурного та соціального досвіду

нації. Завдяки соціалізації людина засвоює звичаї, традиції і норми певної соціальної спільноти, відповідні способи мислення, властиві даній культурі, взірці поведінки, форми раціональності та чуттєвості. Соціалізована особистість є тим фактором, який визначає характер суспільства, шляхи його розвитку, соціальні відносини між субєктом та обєктом. Тож проблема соціокультурної компетентності та підготовки молодших школярів до виконання соціальних ролей як ціннісного аспекту життєдіяльності особистості в сучасних наукових дослідженнях учених є надзвичайно актуальною.

Формується соціокультурна компетентність насамперед засобами рідної мови, бо саме за допомогою слова відбувається залучення школярів до загальнолюдських і національних цінностей, виховання креативності, розвиток здатності до самореалізації. Тож, у вітчизняній лінгводидактиці соціокультурний підхід до розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів набуває дедалі більшої актуальності. На необхідність формувати в молодших школярів соціокультурну компетентність орієнтує й новий Державний стандарт початкової загальної освіти. Причому формування цієї компетентності передбачається в тісному взаємозвязку з ключовою - комунікативною, яка виявляється насамперед у здатності успішно користуватися всіма видами мовленнєвої діяльності у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, розвязання життєво важливих завдань.

Таким чином, виникає нагальна потреба в розробленні й обґрунтуванні таких критеріїв добору дидактичного матеріалу, методів і прийомів його використання, які забезпечують підготовку молодших школярів до виконання соціальних ролей та посилення звязків мовної і культурно-пізнавальної діяльності, формування шанобливого ставлення до української мови, пізнання традицій, звичаїв, обрядів українського народу, засвоєння того, що є його національною гордістю, виховання патріотів своєї Батьківщини. Ця робота, зазначається в Державному стандарті початкової загальної освіти, має органічно поєднуватися з іншими аспектами навчання і реалізовуватися за допомогою дібраних навчальних текстів, тем для побудови діалогів і різних видів монологічних звязних висловлювань, використання тематичних груп слів, стійких висловів, у яких відображуються особливості матеріальної і духовної культури народу, його національного характеру.

Стан дослідження проблеми. На сучасному етапі розвитку наук підготовка молодших школярів до виконання соціальних ролей розуміється як процес засвоєння індивідом системи людської культури, а основним знаряддям цього визначається мова та мовлення. Як свідчить аналіз наукової літератури, вчені трактують соціокультурну компетентність як рівень знань соціокультурного контексту, а також як характеристику досвіду спілкування та використання мови в різноманітних соціокультурних ситуаціях; як лінгвокраїнознавчі знання, уявлення про основні національні звичаї та традиції, як систему навичок і вмінь, що дозволяють узгоджувати свою поведінку відповідно до цих знань (М. Алексєєва-Вовк, М. Вашуленко, А. Капська, М. Орап, Ю. Пастир, І. Рябуха та ін.).

Соціокультурна компетенція передбачає «ознайомлення тих, хто навчається, з національно-культурною специфікою мовленнєвої поведінки і здатністю користуватися елементами соціокультурного контексту, релевантними для породження і сприйняття мовлення з точки зору носіїв мови. Ці елементи - звичаї, правила, норми, соціальні умовності, ритуали, соціальні стереотипи, країнознавчі знання тощо», - підкреслює Є. Азимов.

Проблема соціального становлення молодших школярів і механізмів впливу на результативність даного процесу протягом останніх років інтенсивно досліджувалась як вітчизняними, так і зарубіжними вченими: соціологами, психологами, педагогами. Фундаментальною основою для дослідження стали праці, які розкривають філософію і методологію виховання (В.Афанасьев, І.Бех, Б.Бітінас, І.Зязюн, І.Кон, А.Макаренко, В.Сухомлинський та ін).

Загальнотеоретичний підхід до змісту і технологій соціально-педагогічної роботи в навчальних закладах виразно простежується у працях Г. Андрєєвої, О.Безпалько, А.Бойко, В.Бондаря, Н.Кузьміної, В.Лозової, Г.Троцко, Л.Міщик, А.Мудрика, С. Савченка, Л. Хомич, Н.Щуркової та ін.

Технологічний аспект підготовки молодших школярів до виконання соціальних ролей в умовах навчального закладу розкривали О. Газман, Ю.Гапон, Т. Говорун, О. Жабокрицька, В. Іванова, А.Капська, С. Кириленко, О.Кузьменка, П. Куліша, Н. Лавриченко, І. Мудрак Л.Нечепоренко та ін.

Водночас, незважаючи на досить значну кількість праць у галузі соціалізації, з'явилася і все частіше усвідомлюється науковцями та практиками суперечність між посиленням соціалізації педагогічного процесу і нерозробленістю умов для соціально-педагогічного впливу на особистість, однією із яких є досить помітною така умова, як навчальна взаємодія школярів, зокрема молодшого шкільного віку, у процесі навчально-пізнавальної діяльності на уроках української мови.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні особливостей підготовки молодших школярів до виконання соціальних ролей на уроках української мови.

Відповідно до мети було визначено задачі дослідження:

Обгрунтувати сутність соціалізації молодших школярів та формування в них комунікативної компетенції на основі аналізу психолого-педагогічної літератури.

Розкрити роль уроків української мови у підготовці молодших школярів до виконання соціальних ролей.

Проаналізувати особливості підготовки молодших школярів до виконання соціальних ролей.

Виокремити ефективні методи і прийоми формування соціокультурної компетенції молодших школярів на уроках української мови.

Об'єкт дослідження - соціалізація молодших школярів на уроках української мови.

Предмет дослідження - зміст, форми, методи і прийоми підготовки молодших школярів до виконання соціальних ролей на уроках української мови. соціальна роль урок мова

Для розвязання завдань та досягнення мети використано такі теоретичні методи дослідження - вивчення та аналіз філософської, психологічної, педагогічної, методичної літератури та узагальнення одержаної інформації з метою дослідження та аналізу сутності процесу соціалізації молодших школярів;

Теоретичне значення полягає в обґрунтуванні поняття «соціалізація»; уточненні сутності поняття «соціальна роль», що поглиблює розуміння процесу соціалізації молодших школярів; багатоаспектному аналізі особливостей підготовки молодших школярів до виконання соціальних ролей на уроках української мови.

Практичне значення роботи полягає в узагальненні методичних рекомендацій щодо формування соціальних навичок молодших школярів, що можуть бути використані викладачами, студентам та вчителями при організації навчального процесу, що буде спрямований на соціалізацію учнів молодшого шкільного віку.

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ДО ВИКОНАННЯ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

.1 Сутність і зміст поняття «Соціальна роль» у психолого-педагогічній науці

Реальна дійсність, в умовах якої відбувається розвиток людини, називається середовищем. На формування особистості впливають різноманітні зовнішні умови, в тому числі географічні й соціальні, шкільні й сімейні. Коли педагоги говорять про вплив середовища, то мають на увазі, перш за все, середовище соціальне й домашнє. Перше відносять до дальнього оточення, а друге - до найближчого. Поняття «соціальне середовище» має такі загальні характеристики, як суспільний лад, система виробничих відносин, матеріальні умови життя.

Надзвичайна складність, багатофакторність та високий динамізм соціальної реальності створюють для суспільствознавців значні труднощі відносно пізнання сутності суспільства та його законів. Англійський фізик і соціолог Джон Бернал говорив: "Наука про суспільство - найскладніша з усіх наук. Суспільство зазнає впливу різноманітних факторів, воно надто рухливе, динамічне...".

Суспільство - це форма життєдіяльності людей, спосіб їх соціальної організації. Це система, що розвивається на основі об'єктивних соціальних законів [28, c.28-29].

Як тотожне використовується поняття "соціум". Соціум - це система суспільного співжиття людей. Соціум походить від латинського слова "соціо", що означає з'єднати, поєднати, розпочинати спільну працю. Звідси, первинне значення поняття "суспільство", що означає спільність, союз, співпраця.

Суспільство - це система, що постійно розвивається. У своєму розвиткові воно послідовно проходило певні закономірні етапи. Кожний новий етап цивілізаційного процесу характеризувався освоєнням більш високих технологій, ускладненням соціальної структури, більш широким масштабом взаємодії з навколишнім середовищем, певними формами колективної суспільної діяльності. Але головними показниками в розвитку суспільства завжди були:

характер суспільних відносин;

рівень духовності людського фактора;

рівень демократичності соціальних структур [42, c. 150].

Однією з основних категорій соціуму є поняття «соціальний». Вперше воно було введене до наукового обігу К. Марксом <#"justify">. Артемчук І.В. Особливості психолого-педагогічної корекції усного звязного мовлення дітей /І.В.Артемчук// Науковий часопис: Психол. науки. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. - 2008.- №2. - 215с.

. Артемчук І.В. Провідні чинники труднощів оволодіння дітьми усним звязним мовленням /І.В.Артемчук// Психологія: Зб. наук. праць. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. - 2004.- №23 - 195 с.

. Бадер В. Класифікація помилок у мовленні молодших школярів /В.Бадер// Рідна школа. - 2010.- №9. - 120 с.

. Бадер В. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів/В.Бадер // Педагогіка і психологія. - 2003. - №4. - 90 с.

. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики /Ф.С.Бацевич// Підручник. - К.: Академія, 2004. - 344 с.

. Большакова І. Ситуативна навчально-мовленнєва діяльність школярів на уроках української мови /І.Большакова// Початкова школа. - 2002. - №10. - 25 c.
7. Бурова Р.О. Уроки читання і види мовної діяльності /Р.О.Бурова// Розкажіть онуку. - 2009. -№ 10. - 23 с.
. Варзацька Л.О. Взаємоповязане навчання мови й мовлення /Л.О.Варзацька// Початкова школа.-2005.-№ 4.- 30 с.
9. Варзацька Л.О. Навчання мови й мовлення на основі тексту /Л.О.Варзацька// Рідна школа. - 1999. - 103с.
10. Варзацька Л.О. та ін. Методика розвитку звязного мовлення молодших школярів/Л.О.Варзацька //Київ: РНМК, 2006.- 86 с.
. Вашуленко М.С. Комунікативний підхід до засвоєння мови в 2 класі /М.С.Вашуленко// Початкова школа. - 2009.-№ 8. - 54 с.
12. Вашуленко М.С., Дмитренко Л.І. Нетрадиційні уроки мовлення та мислення молодших школярів /М.С.Вашуленко// Початкова школа. - 2012.-№11.-23с.
13. Вашуленко М.С. Про перебудову початкового курсу української мови/М.С.Вашуленко // Початкова школа. - 1998.- № 11. - 80 с.
14. Вашуленко М.С. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4 - річного початкового навчання /М.С.Вашуленко// Початкова школа. - 2001. - №1. - 26 с.
15. Виготський Л.С. Уява і творчість у дитячому віці /Л.С.Виготський//М., 2011. - С.40-48.
16. Гольдберг А.М. Особливості оволодіння учнями молодших класів лексикою рідної мови /А.М.Гольдберг// Рідна школа, 2005. - 160 с.
. Демченко Г.С. Опанування багатства рідної мови/ Г.С.Демченко // Початкова школа. - 2010. - № 8. - 45 с.
18. Деревянко М.Л. Вивчення граматичного матеріалу як ефективний засіб удосконалення мовленнєвих умінь /М.Л.Деревянко// Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наукової конференц Інституту педагогіки АПН України. - Ч. І. - К.: Педагогічна думка, 2012. - 76 с.
. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») // Освіта. - № 44 - 46. - 2002. - 16 с.
. Дорошенко С.І. Основи культури і техніки усного мовлення./С.І.Дорошенко//Харків: ОВС, 2002. - 144 с.
. Дорошенко С.І. Розвиток мовлення молодших школярів /С.І.Дорошенко//К.: Освіта, 2008. - 124 с.
. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови /С.І.Дорошенко// Навч. пос. - К.: Вища школа, 2009. - 380 с.
. Жовнір-Коструба С., Жовнір-Іватьо Н., Жовнір О. Читання і розвиток мовлення /С. Жовнір-Коструба, О.Жовнір-Іватьо / Початкова школа. 2013. - № 9. - 28 с.
. Зимульдінова А.С. Розвиток звязного мовлення як обєкт теоретичного аналізу /А.С.Зимульдінова// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Підготовка майбутніх учителів початкових класів до педагогічної діяльності на основі змісту освіти і сучасних педагогічних технологій. - Дрогобич, 2004. - 26 с.
25. Калмикова Л. Психолінгвістичні і лінгвометодичні підходи до змісту мовленнєвих навичок і вмінь /Л.Калмикова// Початкова школа. - 2003. - № 5. - 30 с.
. Калмикова Л.О. Формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти/Л.О.Калмикова// Навчальний посібник. - К.: НМЦВО, 2003. - 229 с.

. Лобчук О. Усний переказ як засіб розвитку звязного мовлення /О.Лобчук// Початкова школа. - 2013. - № 2. - 34 с.

. Лопатка Р.Т. Функціонально-комунікативний підхід у навчанні української мови /Р.Т.Лопатка// Рідні джерела. 2003.- № 1. - 45 с.

. Максимкіна І.В. Комплексні завдання для розвитку мовлення учнів 1-4 класів /І.В.Максимкіна// Початкова школа. 2010. - № 2. - 90 с.

. Мамчур Л. Внесок В. Сухомлинського в теорію і практику навчання рідної мови /Л. Мамчур// Дивослово. - 1998. - № 9. - 75 с.
31. Мельник О. Наукове проектування навчання мовлення /О.Мельник// Педагогіка і психологія. - 1997. - №1. - 90 с.
. Ментилюк М. І. Методика викладання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. М.І. Пентилюк //Підручник. К.: Ленвіт, 2000. - 264 с.

. Науменко В., Захарійчук М. Формування у дітей уміння говорити майстерно /В.Науменко, М.Захарійчук// Початкова школа. - 2012 .- №10. - 80 с.

. Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання /М.Пархоменко// Початкова школа. - 2008.- № 7. - 54 с.

. Пасмурна Р.О. Про особливості формування усного звязного мовлення у дітей початкової школи / Р.О.Пасмурна// VII Всеукраїнська конференція молодих науковців "Проблема особистост в сучасній науці: результати та перспективи досліджень". 28 жовтня 2004 року, м. Київ: Тези доповідей. - К.: Київський університет, 2005. - 239 с.

. Петрук О.М. Аспекти комплексної методики вивчення граматичного матеріалу та формування мовленнєвих умінь на функціональній основі / О.М. Петрук // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі. Збірник наукових праць. - Рівне, 2011.- 402 с.

. Петрук О.М. До проблеми навчання української мови на функціональ-но-комунікативних засадах /О.М. Петрук// Нова педагогічна думка. - 2010.- № 3.- 90 с.

. Підлісна П.Р. Обґрунтування системи формування звязного моноло-гічного мовлення в учнів 1-4 класів /П. Р. Підлісна// Наук. часопис: Психол. науки. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова. - 2004.- № 1.- 34 с.

. Ромашкіна Л.О. Про застосування функціонально-комунікативного підходу під час вивчення граматичного матеріалу /Л.О. Ромашкіна// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітар-ного університету. 2003.- № 26. - 54 с.

. Ромов П.Л. Удосконалення комунікативно-мовленнєвих умінь у процесі читання на уроках мови /П. Л. Ромов// Педагогічні науки: Зб. наук. пр. -Херсон: Айлант. - 2006.- № 5 . - 69 с.

. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах /О. Я. Савченко// К.: Магістр. - 2000. - 255 с.

. Сидор Е. Вправи для розвитку в учнів загальномовленнєвих, комуніка-тивних і творчих умінь /Е. Сидор// Початкова школа. - 2011.- № 6. - С. 19-23.

. Старагіна З.П. Про мовний розвиток молодших школярів /З.П.Старагіна // Педагогіка і психологія. - 2010.- №1. - 61 с.

. Хорошковська О. Розвиток українського мовлення молодших школярів/ О. Хорошковська/// Початкова школа. - 2012. - №8. - 48 с.

ДОДАТОК А

Текстовий матеріал нормативних підручників «Українська мова» з метою формування соціокультурної компетентності молодших школярів

клас

Рідна мова

Наша держава - Україна. Наша мова зветься українською. Свою рідну мову ми любимо найбільше від усіх мов на світі.

Українська мова - державна мова України.

Здрастуйте!

Ми добре знаємо чудесний звичай нашого народу, коли, проходячи вулицею в селі, один одного обовязково привітає:

Здорові були!

А у відповідь:

Здрастуйте!

І не обовязково треба бути знайомим один одному, ні! Це такий всенародний звичай, що знаменує собою взаємну повагу громадян.

За Остапом Вишнею

Так велить звичай

Звичай, або традиція, - це правила поведінки, які склалися у народу здавна. За звичаєм, заходячи до хати, потрібно зняти шапку. Не можна розмовляти, стоячи на порозі, давати або одержувати щось через поріг.

У нашого народу є багато й інших звичаїв. Якщо запитаєш у людей про ту чи іншу традицію, то найчастіше почуєш:

Так прийнято.

Так наші діди робили.

Так велить звичай.

Шануй і бережи хліб!

Здавна у нашого народу існує звичай : усіх, хто приходить з добром, на знак поваги й дружби зустрічати хлібом-сіллю. Приймаючи хліб на рушнику, його цілують як святиню.

Українські криниці

Криниці. Скільки їх на нашій українській землі! Біля них зупинялися Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Устим Кармелюк, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський.

Василь Скуратівський

Знайомство

Після уроків Михайлик прийшов додому з незнайомим хлопчиком. Ледве хлопчик встиг сказати «Добрий день», як Михайлик просто з порога радісно звернувся до тата і мами:

Познайомтесь, будь ласка, з Артемком. Він навчається зі мною в спортивній школі.

Дуже примно, Артемку, познайомитися з тобою, - сказав тато. - Мене звуть Йосип Михайлович. А маму Михайлика - Марія Андріївна.

Урок чемності

Куди б ти не прийшов - у школу, в гості, в установу - вітайся першим. Якщо ти йдеш зі старшими і вони з ким-небудь вітаються, ти повинен вітатися також. Першим не подавай руки дорослим. Чекай, поки вони тобі подадуть.

Як треба поводитись на вулиці

Перш ніж вийти з дому, перевір, чи вс в тебе в порядку. Гудзики мають бути застебнуті, одяг і взуття вичищені, волосся зачесане.

Якщо ти йдеш вулицею з товаришами, не розтягуйтесь на весь тротуар, не штовхайте перехожиш, не кричіть. Некультурно ходити вулицями і їсти. Не сміти! Для сміття на вулицях є урни.

клас

Дорога подружко!

Недавно до нашого класу прийшла нова ученииця. Звуть її Іра. Ми з нею подружились. Разом готуємося до уроків, разом відпочиваємо. Контрольну роботу з математики ми обидві написали на 12 балів.

Оленко, приїжджай до мене на зимові канікули. Я тебе познайомлю з Ірою. Будемо разом ходити в театр, гратися, читати книжки.

Чекаю від тебе листа.

Що ти встиг за сьогодні?

Звичайне запитання. Ним часто зустрічають тебе батьки, коли ти повертаєшся зі школи. Не вважай його надокучливим. Адже батьки щиро цікавляться, чим ти займався протягом дня.

Отож увечері добре подумай над тим, чи зробив ти протягом дня щось корисне і потрібне людям.

День народження

Поздоровлення людини з днем народження - одна з ознак людської культури. Для кожної людини цей день - найщасливіших у житті.

Ти повинен знати і все життя пам'ятати дні народження мами, тата, дідуся, бабусі, братів, сестер. Адже щастя сім'ї в тому, що ми даруємо один одному теплоту своїх сердець.

За Василем Сухомлинським

Київ

Київ - найбільше місто в Україні. Йому вже понад півтори тисячі років. Та Київ зажвжди молодий. Зараз місто розкинулось на обог берегах шиокого Дніпра. Навесні воно потопає в зелені й квітах.

Київ - столиця України.

Школа

Школа - святиня і надія народу. У школі навчають не тільки читати, писати, рахувати, мислити, пізнавати навколишній світ, багатства науки і мистецтва. У школі вчать житии.

У школі ти вивчаєш культуру свого народу. З того, як людина ставиться до своєї школи, можна судити про її культуру і благородство, про її здатність дорожити честю і славою своїх батьків і свого народу.

Наш рід

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок. Тут і чорнобривці, і сині волошки. Навіть у куточку маленьку качечку вишила. Це буде для мене святкова українська сорочка!

А чому українська? Бо вишиті на ній квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною!

Я - маленький українець. І мама моя українка, і тато - українець, і дідусь та бабуся - українці. Ми українського роду і любимо нашу землю, наші квіти, нашу рідну мову.

День матері

У травні, коли повертаються до рідних гнізд птахи, коли оновлюється природа, теплий весняниий вітер приносить нам свято Матері.

Прийшло це свято в Україну зі Сполучених Штатів Америки. Його засновницею була американка Анна Джарвіс. 9 травня 1905 року вона втратила свою матір. Це її так глибоко вразило, що вона запропонувала присвятити один день року матерям усього світу.

клас

Безсмертний скарб

Скільки з уст народу нашого можна почути легенд, переказів, скільки пісень, приказок, співаночок, оповідок - трагічниих і смутних, веселих і безжурних, - скільки всіх цих багатств можна записати по наших українських селах, хуторах? Ані ліку їм, ані віку. Живуть, примножуюься, квітнуть. Передаються з покоління в покоління історія народу, його душа, характер, вдача. Який же великий, неосяжний і безмертний скарб культури народу нашого маємо ми успадкувати!

Дзвінок у двері

Славчику, я мушу йти на роботу. Поводься чемно і чекай тата, - попросила мама.

Час минав…. А тато все не приходив. Раптом пролунав дзвінок у двері. Хлопчик прислухався… Славчик знає, що то не тато, бо він сам відчиняє двері.

«Що робити? Відчиняти не можна… Треба щось таке зробити, щоб подумали, що я в домі не сам», - вирішив Славчиик.

Він тихенько відійшов від дверей, увімкнув гучніше телевізор і голосно крикнув:

Тату, ти чуєш? Дзвонять у двері! Відчиняти? Ні? Ти сам? Добре! - і тут же подумав, що варто було б зателефонувати до сусіда. Так, на всяк випадок.

Перестелимо постіль дідусеві

У Юрка - батько, мати й дідусь Микола.

Уранці батькой де на роботу, а дідусь вирушає на ранкову прогулянку. Мама каже Юркові:

Ходімо, Юрку, перестелимо постіль дідусеві.

Юркові дуже подобається ця робота: діддусеві м'яко буде лежати у постелі, й він усміхатиметься уві сні. Вони з матір'ю вибивають пухову подушку серед двору й знову кладуть на місце.

Одного разу Юрко з татом їздив на далекий острів, що серед Дніпра. Цілий день мандрували вони по острову, а повернулися додому аж увечері.

Повечеряли лягли спати. Уночі підвівся Юрко з постелі, згадав, що дідусеві постіль не перестеляли і йому твердо спати.

Ледве заспокоїла мати Юрка. Наступного дня перестеляли дідусву постіль уранці і ввечері.

Що таке Пласт?

Так називається організація української молоді. Вона створена для патріотичного, фізичного, культурного та екологічного виховання. Її члени бережуть традиції предків, знайомляться з історією, культурою свого народу.Вони також займаються спортом, удосконалюють свої моральні і духовні якості. Щороку Пласт організовує близько 80 таборів. Це сплави по річках, підводне плавання, мандрівки у гори, навчання народних промислів тощо.

Запахи міст

Кожне місто має свій запах. Гострий дух свіжого вугіля чути в Донецьку. Присмак морської трави у вітрах Одеси. Свіжим бетоном і чорноземом пахне Харків. Широкими морськими просторами і їдкуватим білим каменем-вапняком пахне Севастополь. І ледь чутий аромат недавньої грози стоїть на Києвом.

Може, й справді залишають ці пахощі часті грози, може, вітри приносять дух цвітіння лісів у верхів'ях Дніпра. Тільки завжди відчувається над Києвом цей п'янкий і свіжий вітер післягроззя.

Біологічний годинник

Рослини й тварини володіють відчуттям часу. Кожна з них, підкоряючись ритмові біологічного годинника, прокидається в певний час.

Соловейко і жайворонок прокидаються близько другої години ночі. На початку третьої години - перепілка, польовий жайворонок, зозуля, іволга, кропив'янка, горихвістка. О четвертій годині вилітають «на роботу» шпаки, трясогузки.Близько шостої залишають свої гнізда горобці.

Друзі наші менші

Що ви сьогодні принесли? - запитала Лідія Іванівна в учнів.

Ми з Діаною принесли алое, - сказала Зоряна.

А я каланхое, - додав Андрійко. - Воно лікує від застуди.

А ти, Васильку? - звернулась учителька до учня, що підняв руку.

Кактус, Лідіє Іванівно. Він цвіте великими червоними квітками.

А спитайте у Віри й Оксанки, що вони принесли, - мовила балакуча Зоряна.

Фіалки, - озвалась Оксанка, коли вчителька глянула на неї.

От і молодці діти! Відтепер у нас в класі житимуть друзі наші меші, красиві й корисні, - похвалила Лідія Іванівна.

Продовження додатку А

День перемоги

Ось уже шістдесят років зустрічає наш народ мирні весни. Зустрічає урочисто, піднесено День Перемоги!

А дорога до нього була такою нелегкою! Довгих 1418 дів точилася жорстка війна з гітлерівськими фашистами. Хотіли фашисти завоювати весь світ, а людей перетворити на своїх рабів. Та недарма кажуть: «Посієш вітер - пожнеш бурю». Саме такою бурею й стала для фашистів героїчна боротьба народів багатьох країн.

І ми вистояли. Мусили вистояти, бо інакше й не могло бути. Адже боронили ми свою священну землю, свою домівку, свою Батьківщину.

За Олександром Єфімовим

ДОДАТОК Б

Робота в парах

(вчить вести діалог у формі синхронної роботи)

Сюжетно-рольова гра «Інтервю»

Учитель вивішує на дошці малюнок, який буде предметом розмови. Всі уважно розглядають його, після чого малюнок знімають, і учням І варіанта пропонується запитати в учнів ІІ варіанта про предмети, зображені на цьому малюнку: «Скільки…», «Де знаходиться…», «Якого кольору…» тощо, тобто побути в ролі кореспондента. Після виконання завдання учням знову показують малюнок, і вправу виконують повторно. Після тренування одна пара демонструє виконання вправи біля дошки.

Сюжетно-рольова гра «У продуктовому магазині»

Завдання виконують одночасно всі пари вголос, користуючись індивідуальними картками.

Завдання учня І варіанта: «Ви - продавці продуктового магазину. У ваших картках є перелік продуктів і цін на них. Користуйтеся також виразами, поданими в картках».

Завдання учням ІІ варіанта: «Ви - покупці продуктового магазину. У ваших картках вказані продукти, які ви маєте купити, та потрібна їх кількість. Користуйтеся також виразами, поданими в картках».

Зразки висловлювань «продавців» і «покупців» можна також записати на дошці. Їх необхідно прочитати вголос і повторити кілька разів разом з учнями. Пара сильних учнів має показати зразок того, як вони будуть «продавати» і «купувати» названі в картках продукти.

Гра «Телефонна розмова»

Відпрацьовуючи мовний етикет, спочатку діалог ведуть учитель і підготовлений учень (у двох варіантах). Обирається правильний варіант , а потім учні в парах ведуть між собою діалог за зразком.

І варіант.

Продовження додатку Б

Покличте мені Сергійка! Нема його? Жаль! (Кидає трубку).

ІІ варіант.

Добрий день, Василю Тихоновичу! Це говорить Дмитро Діденко.

Доброго дня, Дмитрику!

Покличте, будь ласка, до телефону Миколу.

Миколи немає вдома. Він - на заняттях з англійської мови. Зателефонуй за півгодини.

Дякую.

Інсценування казок, у яких діалог можна повторити кілька разів.

Рукавичка

Автор. Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку. От біжить мишка-шкряботушка, влізла в ту рукавичку та й каже.

Мишка-шкряботушка. Тут я буду жити.

Автор. Коли це жабка-скрекотушка плигає та й питає.

Жабка-скрекотушка. А хто, хто в цій рукавичці живе?

Мишка-шкряботушка. Я - Мишка-шкряботушка. А ти хто?

Жабка-скрекотушка. Я жабка-скрекотушка. Пусти й мене!

Мишка-шкряботушка. Іди!

Вправи на відтворення діалогів (в особах).

Придумай відповідь співрозмовника до кожної із запропонованих ситуацій.

Синку, сходи будь ласка в магазин.

Ольго Іванівно, давайте я роздам зошити.

Ой, впустила книжку!

В тебе розстібнувся портфель!

Спробуйте придумати розмову, яка відбулася між хлопчиком і дівчинкою. Розіграйте діалог перед класом.

Опорні слова: люблю, подобаються, пригостити, бери, ще, є.

Приклад діалогу:

Антоне, ти любиш яблука?

Так, вони мені дуже подобаються.

Я хочу пригостити тебе. Візьми, будь ласка.

Але ж тоді у тебе не буде!

Бери. У мене ще є!

Дуже дякую тобі, Іринко!

Уяви, що ти на прогулянці й вирішив піти на ковзанку. Як ти про це скажеш другові? Що ти йому запропонуєш? Яка між вами відбудеться розмова?

ДОДАТОК В

Засоби виконання соціальних ролей

Пропонуємо окремі види роботи, спрямовані на формування комунікативно-мовленнєвих умінь, і проілюструємо їх засобами виконання соціальних ролей.

Розповідь за власним малюнком, спостереженнями, досвідом.

Доцільно запропонувати учням спочатку намалювати те, що вони бачили, ідучи дорогою до школи, а потім, з опорою на свій малюнок, розказати про це однокласникам.

. Висловлювання "ланцюжком".

Цей вид вправ є особливо корисним у процесі формування загально-мовленнєвих умінь за аналогією до зразка вчителя. Окрім того, під час виконання такої вправи учні вчаться слухати співбесідника не перебиваючи його. Педагог пропонує учням розказати про себе за початком, який задає сам. Наприклад: "Найбільше я люблю їсти... або гратися з ...". "Моя мама радіє, коли я...". "Я найбільше люблю... (що робити)?" "Мені весело (у мене гарний настрій), коли...". Щоб залучити всіх учнів до висловлювання, можна скористатися грою "Естафета", під час якої кожний після побудови висловлювання передає "естафету" (це може бути клубочок ниток, м'ячик і т.д.) іншому.

. Створення ситуацій для спілкування в парах з метою одержання інформації.

Вчитель пропонує кожному учневі звернутися до свого сусіда із запитанням і дізнатися про щось, наприклад, про те, що він любить робити найбільше (або: чи є в нього братик або сестричка; що подарував йому Дід Мороз і т. д.). Можна дати завдання дізнатися про щось удома в батьків.

Не рекомендується давати учням одночасно більше одного комунікативного завдання. При цьому важливими є чіткі інструкції щодо початку спілкування та його закінчення (можна використовувати різноманітні сигнали: звукові, зорові, наприклад, малюнки із зображенням закритого та відкритого ротика). Після того, як діти поспілкуються, вчитель має запитати в деяких учнів про те, що вони дізналися.

. Інсценізація прослуханих чи колективно складених казок, оповідань.

На початковому етапі діти лише відтворюють репліки героїв казок (таких, як наприклад, "Ріпка", "Колобок") з відповідною інтонацією, а згодом імпровізують, передаючи основний зміст реплік героїв своїми словами.

Інсценівка "Стежинка до лісової школи ".

Вчитель повідомляє, що надійшов лист від лісових мешканців, які запрошують першокласників до себе в гості до лісової школи, але адресу звірята не вказали. Для того, щоб знайти дорогу до лісової школи, треба запитати в звірів, які зустрінуться в лісі, де вона знаходиться. (Вчитель спрямовує дітей на вживання слів ввічливості, "щоб навіть хижі звірі відповідали охоче"). Далі педагог призначає дітей на ролі "вовка", "ведмедя", "лисички", "кабана" (вони одягають відповідні маски-шапочки і стають біля дошки). Усі інші виходять із-за парт і "прямують до лісу" (імітують ходу). (Увага! Для орієнтації тих, хто розповідатиме про дорогу, доцільно на дошці намалювати піктограму (схематичне зображення) руху і проговорити слова: прямо, праворуч, навколо, через місточок, галявина.) Діти, зустрічаючи "вовка", потім -- "ведмедя" та ін., запитують у них, як пройти до лісової школи, ті -- відповідають. (Наприклад: "Ідіть прямо, біля сосни повернете праворуч, а там, біля пенька, спитаєте лисичку і т. д. .., а на галявині буде лісова школа").

. Розігрування мовленнєвих ситуацій, складених на основі ситуативних малюнків (з яких зрозуміло, про що можуть говорити герої). Після розгляду малюнка вчитель пропонує дітям здогадатися, про що "говорять" герої, зображені на ньому, та озвучити в парі їхню розмову-діалог.

. Розігрування дітьми уявних (за словесним описом) мовленнєвих ситуацій.

Етапи проведення роботи: 1) презентація ситуації (словесний опис її умов); 2) обговорення, формулювання реплік героїв; 3) призначення учнів на ролі; 4) розігрування ситуації.

. Проведення рольових ігор.

Рольова гра "Ательє".

Вчитель пропонує половині учнів класу уявити себе в ролі "кравців", а їхнім сусідам - уявити себе в ролі "клієнтів", які звернулися до "кравців", щоб замовити собі одяг на якесь свято. "Клієнти" мають придумати собі вбрання і словесно описати його "кравцеві" (якого кольору, розміру, широке чи вузьке, довге чи коротке і т.д.). Після цього "кравець" "шиє" (малює) одяг. Вчитель має розпитати в декількох "кравців" вибірково про те, що вони "пошили".

Рольова гра "Диктор".

Одна дитина обирається на роль "диктора телебачення", усі інші - "глядачі". Глядачам цікаво дізнатися, яка погода буде сьогодні (завтра), щоб обрати відповідний одяг. "Диктор" має зробити прогноз погоди. Для того, щоб було цікавіше, вчитель може виготовити з цупкого паперу умовні позначки "вітряна погода", "сніг", "сонячно", "ожеледиця", "дощ" і т.д. Цими позначками "диктор" може супроводжувати свою розповідь, обираючи відповідні та виставляючи їх на дошці. Після закінчення "виступу диктора" "глядачі" розповідають, який одяг вони "одягнуть" у зв'язку з прогнозованою погодою.

Гра "Світлофор ввічливості"

Один учень називає ситуацію, а інші показують карточку з кольором, що сигналізує про правильність чи неправильність відповіді.

Ситуація 1.

Дайте мені бублики, - звертається дівчинка до продавця (червоний колір).

Ситуація 2.

Вибачте, будь ласка, я штовхнув вас ненавмисно, - каже хлопчик у автобусі (зелений колір).

Гра "Трик-трак..."

Учень стає обличчям до класу і розповідає ситуацію в магазині, бібліотеці. А всі учні говорять, якщо відповідь правильна: "Трик-трак, це так"; якщо неправильна: "Трик-трак, це не так". Учень запитує: "А як?" Діти відповідають.

Наприклад:

У магазині потрібно шуміти, бігати.

У лікарні треба розмовляти так, щоб тебе чули всі.

. Співпраця в парах, у міні-групах.

Під час цієї співпраці учні змушені в ході спільної діяльності, спілкуючись, домовлятися про розподіл ролей та особливості виконання завдання.

Змагання "Малярі".

Вчитель роздає кожному з учнів невеличкий малюночок із зображенням будиночка, в якому є дах, двері, вікно, димар, сходи. В половини дітей будиночок кольоровий (його сусіду показувати не можна), у їхніх сусідів - чорно-білий. Ті учні, в яких будиночки кольорові - дають усні інструкції щодо того, що в який колір треба розфарбувати відповідно до свого малюнка. їхні сусіди уважно слухають команди і виконують їх. Після завершення виконання вправи вчитель перевіряє, хто з "малярів" був найуважнішим і виконав усі інструкції правильно; хто з "інструкторів" давав чіткі й зрозумілі вказівки. Перемагає пара, яка найбільш злагоджено працювала разом.

Завдання „Складіть діалог

Снилась мені ягідка,

Як мед, солоденька,

А то мене цілувала

Мама дорогенька.

Приснивсь мені вітерець,

Що пестив колосся,

А то моя мама

Гладила волосся.

Завдання. Прочитайте вірш. На основі його змісту складіть діалог.

Ситуація „Чия мама найкраща

План

У кожної людини є мама.

Волосся моєї матусі.

Обличчя.

Очі.

Ніс.

Руки.

Постава.

Моя мама - найкраща у світі.

Дві дівчинки сперечалися, чия мама найкраща.

Завдання. Складіть діалог за поданим планом, який міг би відбутися між подружками.

Ситуація „Загубився

Чого ти плачеш, хлопчику?

Я загубився.

А чий ти?

Татків.

А на якій вулиці ти живеш?

На нашій.

Завдання. А що, як ти загубишся? Чи знаєш свою адресу?

Попрацюйте в парі.

Ситуація „Знайшли їжачка

Дві подруги, повертаючись з лісу, побачили їжачка. Оленка зраділа й поклала його в кошик, щоб віднести додому. Катруся зупинила подругу й щось сказала. Оленка витягла їжачка з кошика і відпустила.

Завдання. Як ви гадаєте, яка розмова відбулася між дівчатками? Відновіть цю розмову.

Ситуація „Розмовляємо зі старшими

Діти вчаться шанобливо звертатися до інших людей, залежно від віку. Завдання.

Тебе попросили зайти до сусідів позичити певну річ. Як ти звернешся до них з проханням?

Ти хочеш дізнатися у перехожого, котра година. Як ти звернешся до незнайомої дорослої людини?

Ситуація „На березі моря

Катруся сиділа на березі моря і чекала маму. До неї підійшла незнайома дівчинка, яку звали Галинкою.

Завдання. Побудуйте діалог між дівчатками так, щоб у словах Галинки звучало переконання, а в словах Катрусі - згода.

Ситуація „Велосипед

Сергійко хвалився Артемові, що батьки йому до дня народження подарували велосипед. Побудуйте діалог між хлопцями. Інтонацією передайте радість Сергійка і бажання Артема мати такий же велосипед.

Продовження додатку В

Ситуація „розбита ваза

Даринка ненароком розбила вазу. Вона дуже хвилювалася, що скаже мама, коли повернеться з роботи.

Завдання. Побудуйте діалог між мамою і дочкою. Інтонацією передайте хвилювання Даринки.

Ситуація „У кінотеатрі

Зимового недільного ранку дві подруги пішли до кінотеатру на дитячий сеанс. Коли погасло світло, дівчатка побачили, що екран їм заступає хлопчик, який не зняв свою хутряну шапку і щохвилини підскакував та коментував написане на екрані.

Завдання. Як би ви ввічливо нагадали хлопчикові про правила поведінки у кінотеатрі.

Гра "Рукавички".

Олівцем на папері учні обводять пальці однієї руки. Після цього вони мають однаково із сусідом розфарбувати кожен свою рукавичку. Вчитель дає учням трішки часу на те, щоб вони домовилися (українською мовою), якими будуть їхні рукавички. Перемагає пара, в якої рукавички вийдуть найбільш схожими між собою.

. Переказування тексту з орієнтацією на слухача.

Прикладом комунікативного переказування може бути такий: після слухання казки "Вовк та семеро козенят" запропонувати учневі уявити себе маленьким козеням, яке сховалося за піч, і розповісти "козі" про те, що трапилося, поки її не було вдома. Або: для переказу прочитаного тексту про Україну можна запропонувати уявити, що "приїхали друзі з іншої країни, які хочуть дізнатися про нашу Батьківщину". Один з учнів розповідатиме про Україну, а всі інші - "гості" - будуть слухати його та ставити запитання.

Щоб забезпечити наявність слухача, можна організовувати переказування "в парі". Наприклад, запропонувати дітям уявити, що мама попросила розповісти казочку перед сном маленькому братику або сестричці: половина дітей виконують роль "старшої дитини" - переказують прослуханий текст, їхні сусіди грають роль "молодшого братика або сестрички" - слухають їх. Розповідати казку чи оповідання можна також мамі або бабусі "по телефону" (іграшковому), казковому гостю уроку. Таке переказування "в парі" має дуже високу продуктивність, оскільки за короткий проміжок часу повправлятися в говорінні має змогу половина учнів.

. Використання природних мовленнєвих ситуацій

Необхідно зважати на те, що мовленнєве спілкування пронизує всі види діяльності, а отже, і пам'ятати про розвиток комунікативного мовлення учнів слід повсякчасно: на всіх уроках (адже на багатьох із них, зокрема на уроках трудового навчання, малювання, можна організовувати роботу в парах, яка вимагає від учнів уміння спілкуватися у процесі спільної праці) і в позаурочний час (на перервах під час правильно організованої ігрової діяльності, під час екскурсій до шкільної їдальні, бібліотеки, медичного кабінету і т.д., у процесі яких учні готують свої питання і проводять інтерв'ювання працівників. Окрім того, саме життя дітей у класі забезпечує природні ситуації, які заохочують до різних видів використання мови, наприклад, привітання іменинників, мам із Днем матері, запрошення батьків на святковий ранок, прохання позичити зайвий олівець в однокласника у випадку, якщо свій зламався і т.д

ДОДАТОК Д

Формування діалогічного мовлення

через розігрування мовленнєвих ситуацій

Ситуація "У магазині".

Педагог пропонує кожному з учнів уявити ситуацію, що на його день народження мама хоче приготувати смачні страви, щоб пригостити друзів, але деяких фруктів (овочів, продуктів), що починаються на букву ... (що вивчається на уроці), для них не вистачає, отже, вона попросила сходити до магазину і придбати їх. Учні розігрують діалог, який міг би відбутися в магазині.

Підготовчі запитання до сюжетно-рольової гри "У магазині":

Які слова ви найчастіше чуєте у магазині? Пригадайте їх.

Чи завжди ви дотримуєтесь черги?

Як попросити продавця показати необхідний вам товар?

Що треба сказати, отримавши покупку?

Потім проводиться гра "Магазин".

Доброго дня!

День добрий! Що бажаєте?

Покажіть, будь ласка, ...

Візьміть, будь ласка, ...

Дякую...

Діти розподіляють ролі продавців, покупців залежно від завдання, яке виконують. Наприклад:

. Ти шукаєш подарунок до дня народження товариша.

. Ти прийшов по продукти.

Інші діти (глядачі) аналізують поведінку учасників гри.

Завдання. Розподілити між собою роль продавця і покупця. Як можна продовжити діалог?

Ситуація "Прохання погратися іграшкою".

Вчитель пропонує кожному з учнів уявити таку ситуацію: він вийшов у двір погратися з м'ячем, дошкільня із сусіднього під'їзду просить іграшку. Діти мають розповісти, як би вони повелися в цій ситуації, що б сказали дитині. Далі організовується обговорення можливих способів поведінки (дозволити погратися з м'ячем; запропонувати погратися разом; ввічливо відмовити, пояснивши причину) та їх розігрування.

Ситуація "Заспокой малечу".

Кожному учневі пропонується уявити, що ідучи до школи, він побачив на лавочці маленьку дівчинку, яка плаче: її мама пішла в магазин, а доню лишила саму. Завдання школярів -- знайти словесні способи, щоб заспокоїти малечу, які вони демонструють у ході розігрування ситуації.

Ситуація "Розмова по телефону".

Після бесіди, в ході якої вчитель ознайомлює учнів з культурою телефонної розмови (тон розмови, початок, закінчення), доцільно провести розігрування телефонної розмови на основі такої мовленнєвої ситуації: "Уяви, що твого однокласника не було в школі. Зателефонуй йому, поцікався, що сталося". Варто розіграти декілька варіантів ситуації -- слухавку бере: а) мама однокласника; б) його брат, з яким ти знайомий; в) сам однокласник.

Відпрацьовуючи мовний етикет, спочатку діалог ведуть учитель і підготовлений учень (у двох варіантах). Обирається правильний варіант, а потім два учні ведуть між собою діалог за зразком. Можна запроп-нувати роботу в парах.

І варіант.

Покличте мені Сергійка! Нема його? Жаль! (Кидає трубку).

Добрий день, Павле Вікторовичу! Це говорить Микола Донченко.

Доброго дня, Миколко.

Покличте, будь ласка, до телефону Віктора.

Віктора немає вдома. Він на заняттях з музики. Зателефонуй за півгодини.

Дякую.

Завдання. Попрацюйте в парах. Складіть діалог "Розмова по телефону".

Ситуації розмови: а) з товаришем; б) з дорослими (незнайомими і близькими).

Ситуація "Дослідник".

На початку гри вчитель запитує, чи цікаво учням дізнатися, який одяг люблять носити (які страви люблять їсти, що люблять робити у вільний час і т.д., залежно від тематики лексики, яку вчитель поставив за мету активізувати на уроці) учні їхнього класу найбільше. Для того, щоб про це дізнатися, він пропонує з кожного ряду обрати по одному "досліднику", які мають, ввічливо звернувшись по імені до кожного учня свого ряду, запитати про його улюблений одяг (справу і т. д.). По ходу опитування вчитель фіксує на дошці відповіді учнів. Наприкінці їх кількість підраховується "дослідниками", після чого результати опитування оголошуються.

Ситуація „Розмова в бібліотеці

Доброго дня!

Яку книжку ти прочитав?

Хто її написав?

Що найбільше сподобалося у книжці?

Завдання. Вставити речення. Прочитати в особах діалог.

Ситуація „Бабуся і онука

Бабуся онучці каже:

Любцю мила, хоч перед їдою ти б руки мила.

Завдання. Продовжити діалог.

Ситуація „Стара тополя

Росте край дороги стара-престара тополя. Восени і взимку тривожно шумлять її голі віти. Навесні вкривається вона зеленим листям.

Скажіть, дідусю, скільки років нашій тополі?

Напевно, немало. Багато часу промайнуло.

Хто її посадив?

Добра людина посадила тополю.

Напевно, ви знаете її?

На жаль, не знаю. Хлопчиком я грався під нею, твоя мама з подружками плела вінки. Тепер і ти граєшся в її тінистому затишку.

Завдання. На основі цього діалогу скласти свій про сторічний дуб, його красу і велич.

Ситуація „Першокласниця

До школи поспішали дві дівчинки-першокласниці Надійка і Катруся. Тільки-но дівчатка підійшли до переходу, а назустріч їм -- дідусь. Він обмацував поперед себе дорогу довгим сучкуватим ціпком.

Давай допоможемо йому, -- сказала Надійка подружці. -- Він же зовсім не бачить.

Та ти що! Ми ж запізнимося на урок, -- відповіла Катруся й побігла вперед. А Надійка постояла мить і рішуче підійшла до дідуся:

Дозвольте, я ...

Завдання. Який відбувся діалог між Надійкою і дідусем? Як ви думаєте, як учителька оцінила вчинок дівчинки, адже вона запізнилася на урок?