Методика формування системи екологічних понять при вивченні курсу 'Біологія тварин'

Методика формування системи екологічних понять при вивченні курсу 'Біологія тварин'

Курсова робота

Методика формування системи екологічних понять при вивченні курсу «Біологія тварин»

Вступ

екологічний біологія підручник шкільний

Екологія нині набуває провідного значення в біологічній науці. Знання екологічних закономірностей тепер необхідна для всієї діяльності людства на нашій планеті у звязку з загрожуючими для його існування прогнозами.

Екологія синтезує аналітичні дані галузей біологічної науки і розглядає життя в їх взаємозвязках з навколишнім середовищем і між собою, тобто так, як у природі.

Якщо мільйони років розвивалося життя і тисячоліттями складались взаємозвязки організмів і середовища, а також пристосованість організмів до спільного життя, то швидкий технічний прогрес призвів до значних порушень природних явищ. Нині особливо відчувається негативний вплив антропогенного фактору на природу.

Такі умови склалися на всій планеті, особливо несприятливі в нашій країні, де довгі роки проблеми охорони природи і раціонального природовикористання, по суті, не вирішувались і замовчувались. Усвідомлення важких реальних екологічних ситуацій у країні змушує подивитись на сучасне і майбутнє по новому[1].

Екологічна освіта молоді - не просто одне із найважливіших завдань сучасного суспільства, це умови його подальшого виживання.

Тому так важливо утримати цю базу знань, яка повинна увійти в світогляд нового покоління, стати основою його діяльності.

Без сумніву, що справжня серйозна екологічна підготовка може бути реалізована тільки на міцній біологічній основі. Екологічна грамотність немислима без елементарного розуміння того, як побудована жива природа, з якими біологічними законами необхідно рахуватись в господарській діяльності людини.

Очевидно, тільки підвищенням рівня екологічної освіти суспільства в цілому може змінити і стиль мислення господарських керівників, і поведінку кожного громадянина. Екологічно грамотна людина буде знати, як зменшити екологічну загрозу, зняти її гостроту і ліквідувати, як потрібно вести господарство, щоб не допустити порушення природи; він не буде наносити шкоду природі під час відпочинку, не дозволить собі марнотратство по відношенню до її ресурсів. Екологічні знання потрібні усім. І забезпечити їх повинна школа.

Усвідомлення досить невтішних перспектив розвитку суспільства за умови збереження нинішніх форм природокористування стимулює розробку нових моделей взаємодії цивілізації з навколишнім середовищем. Однією з них є концепція сталого розвитку.

Передумовою розробки концепції сталого розвитку стало розуміння того, що руйнування навколишнього середовища, неграмотність і убогість крокують поруч. Ця думка репрезентує спрощену модель складної сутності взаємозвязків системи «суспільство - природа» на засадах коеволюції. Отже, вважає М. Олсен, «все більше сучасників вчаться йти за межі умовних рамок і «мислити екологічно».

Проблема розвитку екологічного мислення знаходиться у царині освіти, зокрема біологічної. Можливим варіантом її вирішення є не збільшення обсягу знань, а моделювання в навчальному процесі реальних ситуацій, які відтворюють психічні процеси і психічні стани, подібно тим, що виникатимуть у реальному житті. Такий підхід сприятиме формуванню екологічного мислення, здатності до системного аналізу проблем. Їх творчого розвязання [6].

Тому вирішено висвітити в курсовій роботі проблему формування екологічних понять у шкільному курсі біології у розділі «Тварини».

Мета роботи:

§проаналізувати шкільні програми і підручники з курсу «Біологія тварин», визначити теми, які передбачають ознайомлення з екологічними поняттями.

§Порівняти різні підручники в контексті висвітлення і закріплення екологічних понять.

§Розробити орієнтовну методику формування екологічних понять у курсі «Біологія тварин» 7 кл.

§Розробити систему уроків і практичних занять спрямовану на вивчення екологічних понять у 7 класі.

Завдання:

.Виявити закономірності засвоєння екологічних понять вцілому, а також труднощі, які виникають у учнів при засвоєнні екологічних понять. Знайти способи подолання цих труднощів.

.Висвітлити в роботі ефективні прийоми засвоєння нових екологічних понять.

3.Зробити аналіз шкільної програми розділу «Тварини», тем, в яких формуються екологічні поняття.

4.Проаналізувати і порівняти різні підручники з біології тварин для 7 класу у контексті вивчення екологічних понять

5.Підібрати найбільш ефективні і доступні методи і прийоми формування і кращого засвоєння цих понять учнями.

.Розробити систему уроків з курсу «Біологія тварин», які б оптимально відповідали вимогам шкільної програми, а також сприяли ефективному засвоєнню учнями екологічних понять.

Власним вкладом і роботу є опрацювання різної літератури, систематизація і узагальнення матеріалу, здійснення аналізу навчальних програм і шкільних підручників (Розділи 2, 3), підбір методів формування екологічних понять (розділ 4), а також розробка системи уроків з теми тварини і навколишнє середовище (Розділ 5).

1. Теорія формування екологічних понять

Гіпотеза формування екологічних понять здійснюється

. під час проведення екскурсій;

. під час проведення феноспостережень;

. на уроках (краєзнавчий матеріал).

Для розвязування завдань використовувати такі методи:

. аналіз літератури;

. спостереження під час педагогічної практики за формуванням понять у учнів.

. створення оригінальних методичних підходів.

Дослідженнями багатьох методистів-біологів була відкрита основна методична закономірність свідомого і міцного засвоєння знань. Вона полягає в планомірному утворені і розвитку понять у учнів в процесі вивчення.

За останні десятиріччя в методиці біології склалась і закріпилась теорія розвитку понять в процесі вивчення.

Поняття допомагають людині в її поступовому пізнанні світу.

Оперування поняттями, по визначенню Ф. Енгельса, і є мислення. Поняттями людина мислить. Думка відображає реальний світ і на шляху від незнання до знання проходить ряд стадій.

Початковим моментом в пізнанні зовнішнього світу є відчуття речей і явищ. Із відчуття утворюється сприймання, яке відображає речі в цілому. На основі сприймання утворюється уявлення. Узагальнення уявлень утворює поняття. Розвиток понять - основна рушійна сила усього навчально-виховного процесу. Вчитель повинен виділити основні поняття в кожному курсі, в учбовому предметі і неперервно держати їх в полі свого методичного зору, повертаючись до них на різному матеріалі і в різних звязках.

Учні оволодіють поняттями не відразу: на утворення їх потрібен час.

Верзилин Н.М., Корсунська В.М. в своїй роботі відмічають, що біологія - це система основних понять, які розвиваються в логічній послідовності і знаходяться у взаємозвязках. Ці поняття можуть бути простими і складними, спеціальними і загальнобіологічними.

Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Просте початкове поняття, яке включає один елемент знання, обєднуючись з другими простими поняттями, утворюють складні. Просте поняття в ряді випадків може бути відносно простим і відносно складним.

Являється дуже важливим для кожного уроку біології виділити головні спеціальні поняття, які б сприяли послідовному розвитку фундаментальних загальнобіологічних понять, забезпечуючих формування наукового світогляду учнів.

Для сучасного уроку біології характерна певна послідовність в формуванні розвитку біологічних понять.

Передбачаються наступні етапи:

. виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх класахі в результаті життєвого досвіду (включаючи спостереження за домашніми тваринами, а також знання отримані від засобів масової інформації);

. організація спостережень одиничних обєктів, процесів або явищ живої природи, при цьому обєкти для спостереження підбираються так, щоб вони розрізнялись за усіма ознаками, крім істотних, або навпаки були подібні по всім ознакам, крім істотних;

. організація спостережень декількох подібних обєктів, процесів або явищ і виділення їх спільних властивостей;

. уточнення поняття шляхом вторинного порівняння обєктів;

. визначення поняття, яке охоплює істотно спільні ознаки вивчаючих обєктів, процесів, закріплених у термінології;

. виконання спеціальних вправ учителем для уточнення ознак поняття, встановлення звязків і відношення до інших понять;

. перевірка засвоєння учнями введеного нового поняття і його застосування. (оцінювання).

Знання і застосування на практиці етапів формування і розвитку біологічних понять на конкретному уроці має для учителя суттєве значення. Це дозволяє вибрати найбільш ефективне поєднання методичних прийомів організації розумової діяльності учнів у відповідності із задачами уроку [8].

Урок формування нових понять має структуру відповідно названим етапам.

Розвиток загальнобіологічних понять від уроку до уроку всередині курсу і від курсу до курсу визначає необхідність включення в той чи інший урок окремих етапів в залежності від логіки роботи вчителя.

Правильно поставлені виховні завдання уроку, які вирішуються на основі розвитку системи біологічних понять, дозволяють вчителю встановити звязки нового матеріалу з раніше вивченим в процесі систематичного розкриття все нових границь основоположних загальнобіологічних понять, сформувати світогляд учнів, направити їх на суспільно корисну діяльність на навчально-дослідній ділянці, орієнтувати вибір професії.

Поняття відображає не відсторонену сутність, а схему цілої думки в її предметному змісті. Не випадковим є постульований цілим рядом дослідників нерозривний звязок вивчення природи і механізм функціонування понять з проблемою мислення. Звертаючись до характеристики такої форми структурування проблеми думки. Як поняття. Слід зазначити його основні риси.

1.Поняття виступає як спосіб фіксації ознак, що належать до конкретних областей змісту. У звязку з цим виділяють лінгвістичні, математичні, фізичні біологічні та інші поняття.

2.Поняття носить системний характер:» саме природа кожного окремого поняття припускає наявність певної системи понять, поза якою воно не може існувати»; З входженням у практику субєкта нових предметів думки поняття включається в різноманітні контексти засвоєного предметного знання; відбувається диференціювання досвіду функціонування поняття, яке забезпечує розширення можливих ракурсів осмислення його змісту [3].

.Поняття виступає в процесі мислення ніби в двох вимірах: як функціонування знання певного змісту, побудованого з урахуванням його предметно - логічних основ, і як знання - відносини, як «аганжоване» знання. У відомому вислові М. Хайдеггера: «Память - це зібрання спогадів про те, що повинно бути осмислене в першу чергу», наявна вказівка на психологічну неоднорідність поняттєвого знання субєкта, його орієнтацію на можливий запит в майбутніх актах мислення[3].

Труднощі, які виникають у учнів при засвоєнні понять

oУчні оперують поняттям, але не дають конкретного визначення;

oЗ усих ознак поняття виділяють лише деякі істотні, тобто дають науково правельне визначення не розуміючи конкретно його;

oУчні не вміють виділяти суттєві ознаки поняття і правильно класифікувати його тому рівень узагальнення понять низький.

oКрім того варто відзначити. Що екологічні поняття досить складні, здебільшого це слова іншомовного походження, які важко запамятати.

oДеякі поняття (біоценоз, біогеоценоз, біота) подібні за звучанням тому учні часто їх плутають.

Категорії понять

Поняття - основна форма знань, що відображає істотні необхідні ознаки і відношення предметів і явищ.

В методиці викладання біології розрізняють поняття

І. Класифікація:

. Загальні, які поділяються на загальнонаукові і загально географічні;

. Одиничні

4.Специфічні

ІІ. Класифікація:

1.Конкретні;

2.Абстрактні;

ІІІ. Класифікація

Прості і складні

Властивості понять

·Поняття формують систему переконань, що формують ставлення людини до дійсності.

·Розвиток понять тісно повязаний із формуванням умінь і навичок учнів.

·В процесі формування поняття утворюються, розвиваються і ускладнюються.

·Цей процес постійний і починається із чуттєвого сприйняття учнями того, що він бачив

Методичні правила засвоєння понять

vКожен учень повинен працювати з обєктами для чуттєвого сприйняття. Мають використовуватись натуральні обєкти, моделі макети, схеми.

vЧуттєве сприйняття варто організовувати таким чином, аби у ньому брали участь якомога більше аналізаторів. (зір, слух, дотик, смак - це називається золоте правило Коменського).

vУчень повинен спостерігати явище чи обєкт за чітким планом, який пропонує вчитель.

vУчень має спостерігати згідно з логічним правилом «синтез-аналліз-синтез»

vТаким чином, дотримуючись цих правил учитель формує у учнів уявлення, або конкретні знання на основі яких відбувається процес пізнання, формується узагальнення знань.

vВчитель має керуватися операціями мислення учнів, давати завдання на порівняння обєктів чи явищ, умінні знайти подібності чи відмінності в ознаках, знайти головне і другорядне, зробити висновок висловити судження і проаналізувати.

vФормуючи узагальнення знань треба повязувати делікатний шлях пізнання з шляхом формальної логіки, повязувати поняття з судженнями.

vКожне поняття має бути сформовано так, щоб учень міг ним вільно користуватись, саме цього повинен досягати вчитель у своїй роботі.

Прийоми ознайомлення учнів з поняттями

ØПояснення (словесне);

ØПояснення за допомогою ілюстрації (Схема, малюнок, карта);

ØПояснення за допомогою прикладу;

ØЗа допомогою порівняння з простішими обєктами чи явищами з життя;

ØЗа допомогою порівняння з уже знайомим обєктом (якщо явища подібні);

ØПід час демонстрації досліду або моделей;

ØСпільний, або самостійний пошук істини за допомогою проблемного запитання.;

Під час вибору прийому важливо враховувати вік і індивідуальні особливості учнів.

Вправи для закріплення і перевірки засвоєння понять

vСпівставлення термінів і визначень;

vВи креслення зайвих термінів з поясненням;

vПідписування малюнку, схеми;

vВставлення пропущених слів у речення;

vДати визначення терміну;

vЛогічний ланцюжок;

vВиправлення пропущених помилок;

vПояснення іноземного походження назви терміна;

Постановка проблеми розвитку екологічного мислення грунтуэться перш за все на глибокому змісті поняття «екологія», узагальненому М.Ф. Рейсмером у пять різних за широтою і конкретизацією груп.

1.«Екологія» є частиною біології, що вивчає відносини організмів (особин популяцій. Біоценозів і т.д.) між собою і середовищем.

2.«Екологія» - це дисципліна. Що вивчає загальні закони функціонування систем різного ієрархічного рівня.

.«Екологія» є комплексною наукою, яка досліджує середовище мешкання живих істот. (включаючи людину);

.«Екологія» - це галузь знань, що розглядає деяку сукупність предметів і явищ.

.«Екологія» - це дослідження положення людини як виду і суспільства в екосфері планети.

Відповідно до мети необхідно визначити і узагальнити не лише поняття «екологія», але і коло інших понять, які включені в це узагальнення. Основним поняттям екології є «екосистема», як більш широке, гнучке, без рангове в порівнянні з поняттям «біогеоценоз».

Екосистема трактується як «…Цілісна система. Що включає не тільки комплекс фізичних факторів. Які формують те, що ми називаємо природним середовищем… Не можна відокремити (організми) від їх специфічного навколишнього середовища. З яким вони формують одну систему… Сформовані таким чином системи є основними природними одиницями на Землі… Ці екосистеми. Як ми можемо називати їх, можуть бути різних типів і розмірів».

В оточуючому світі вже давно переважають нестійкі екосистеми, порушені людиною чи створені нею. Тільки під ріллею і пасовищами зайнято 30% суші, ще більше 25% зайнято містами, дорогами та гірськими розробками. Тому ризиковано розглядати структуру біогеоценозів з суто еволюційних позицій, оскільки на еволюційну модель їхнього розвитку накладається вплив людини. Природніх біогеоценозів, які були б еволюційно організованими і не зазнали впливу людини, можливо, взагалі вже не має. Кислотні дощі йдуть і над заповідними зонами, розташованими за тисячі кілометрів від заводів і ТЕЦ.

Отже зміст екологічних понять, не тільки окреслює основні характеристики екологічного мислення. Але й підходи до його формування.

Принципово важливим для нас тут є положення про те що предмет думки конструюється і продукується в ході пізнавальної практики не тільки на індивідуальному, але і на соціальному рівні. «Історично детерміновані зміни в житті людей з необхідністю змінюють їх мислення і в нього входять нові поняття, які панували раніше, як світоглядні так і оперативні. Перед людьми відкриваються нові проблеми, які стимулюють їх мислення.» Такими поняттями які мають доповнити зміст не тільки класичної біоекології але і і взагалі природничо - наукових дисциплін. Є екологічна небезпека та екологічний ризик, які в аксіоматиці класичної екології відсутні.

Ці поняття взаємно доповнюють одне одного. Якщо ризик характеризує імовірність зміни, то небезпека оцінює факт і ступінь вразливість обєкта до дії несприятливого природнього або технічного процесу.

Складний багатоплановий зміст екології знайшов відображення у шкільному курсі біології у вигляді системи екологічних понять. Розрізняють чотири ряди таких понять: про середовище, фактори середовища, екологію організмів, екологію популяцій. Кожний ряд містить певну кількість простих і складних екологічних понять, які розвиваються у ході вивчення біології та закладають фундамент екологічної культури учнів.

Екологічні поняття займають важливе вивчення у вивченні біології, але спеціальних уроків, спрямованих на їх вивчення в шкільному курсі біології дуже мало. Тому необхідно розвивати основні екологічні поняття одночасно з вивченням основного навчального матеріалу. Ефективними в цих навчальних умовах виявилися прийоми акцентування уваги на елементах екології при розгляді рослин, тварин. Людини у процесі вивчення основного змісту навчального предмета. Це дає змогу формувати екологічні знання, не перевантажуючи предмет додатковим матеріалом. Можна також застосувати екологічні поняття з основних біологічних понять шкільного курсу, для вироблення в учнів інтересу до природи.

У курсі біології для 7 класу розвиваються екологічні поняття трьох рядів: про середовище і фактори середовища, риси пристосування організмів і біоценологію. В курсі біології тварин широко представлені поняття про абіотичні фактори середовища, риси пристосування організмів організмів і виявлення їх властивостей залежно від умов навколишнього середовища. Це логічно поєднується зі змістом даного курсу, якому вивчення тварин здійснюється з елементами окремих біологічних наук (морфологія, анатомія, фізіологія, систематика), які утворюють цілісне складне поняття про організацію тварин і взаємозвязки з довкіллям [10]

2. Державні вимоги до рівня екологічної підготовки учнів час вивчення окремих тем у курсі біологія тварин

Сучасна навчальна програма вивчення шкільного курсу біології тварин передбачає вивчення багатьох екологічних понять. Велика увага приділяється вивченню значення різних класів тварин у природі і житті людини, ці знання передбачають формування у учнів екологічної грамотності і бережливого ставлення до природи. Також поступово на конкретних прикладах передбачено вивчення способу життя, типів живлення і середовищ існування тварин, розглядаються деякі співвідношення між окремими видами.

Так у вступних уроках екологічне спрямування мають такі розділи:

Тваринний світ складова частина природи. Різноманітність тварин та їх класифікація. Роль тварин у житті людини і в природі. В процесі навчання на цих заняттях учні роблять висновки про значення тварин у житті людини і в природі. Вчитель має сформувати у дітей думку про те, що на землі не існує непотрібних видів і тварини є важливою незамінною частиною природного середовища.

Під час вивчення Теми 1. Будова і життєдіяльність тварин вивчаються

Різноманітність способів життя тварин. Звязки тварин з іншими компонентами екосистем.

Учні повинні:

- розпізнавати різні середовища існування тварин;

наводити приклади:

способів живлення тварин; взаємозвязків рослин та тварин;

порівнювати:

типи живлення: автотрофний і гетеротрофний;

характеризувати:

залежність життєдіяльності тварин від способу життя;

робити висновок:

про значення тварин в екосистемах;

Тема 2. Найпростіші передбачає вивчення паразитичних найпростіших та одноклітинних - мутуалістів. Також розглядається роль найпростіших в екосистемах і вжитті людини. Учні повинні знати середовища існування найпростіших, вміти приводити приклади одноклітинних паразитів рослин і тварин;

Учні повинні вміти:

характеризувати:

пристосування найпростіших тварин до середовищ життя;

застосовувати знання:

для дотримання правил особистої гігієни, що захищають від зараження паразитичними найпростішими;

робити висновок:

про значення найпростіших у екосистемах.

Тема 3. Багатоклiтинні. Тип Кишковопорожнинні. Важливими розділами для вивчення екологічних понять є: Роль кишковопорожнинних у екосистемах та значення для людини. Охорона кишковопорожнинних

Учні мають:

розпізнавати:

життєві форми представників типу

характеризувати:

спосіб життя губок та кишковопорожнинних;

розуміти:

роль губок та кишковопорожнинних у екосистемах;

значення губок та кишковопорожнинних для людини;

необхідність заходів охорони губок та кишковопорожнинних;

застосовувати знання:

для пояснення значення губок та кишковопорожнинних у природі та житті людини;

Тема 4. Черви

Роль червів у екосистемах. Значення для людини.

Учні повинні:

знати:

-пристосування паразитичних червів до їх способу життя;

-життєві цикли найпоширенiших паразитичних червів;

пояснювати

-пристосування в будові та процесах життєдіяльності паразитичних червів до їх способу життя;

-значення двобічної симетрії, наскрізної травної системи, порожнини тіла, сегментованості (у кільчастих червів);

роль червів у екосистемах та житті людини;

застосовувати знання

-про життєві цикли паразитичних червів для попередження зараження ними;

-дотримуватись правил: -

особистої гігієни;

роблять висновок:

про особливості вільноживучих червів та їх роль у екосистемах для обґрунтування заходів їх охорони;

- про значення червів у житті людини.

Тема 5. Членистоногі передбачає вивчення таких розділів:

Роль ракоподібних у екосистемах, їх значення для людини.

Різноманітність павукоподібних та їх роль у екосистемах. Значення в житті людини.

Особливості розвитку. Поведінка комах. Різноманітність комах. Роль комах у екосистемах, їх значення для людини.

Охорона членистоногих.

Учні мають вміти:

наводити приклади:

видів, що потребують охорони;

видів, що є паразитами людини, тварин і рослин, переносниками збудників хвороб;

видів, що завдають шкоди сільському господарству;

комах-запилювачів, одомашнених комах;

зміни середовища, що спричиняються діяльністю членистоногих;

характеризувати:

- способи життя членистоногих;

роль членистоногих у екосистемах;

пояснювати:

особливості пристосованості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності членистоногих до найрізноманітніших середовищ існування;

взаємозвязки організмів між собою, між організмами і неживою природою;

-роль кліщів у природі та житті людини;

-значення у житті людини;

Застосовувати знання

- про життєдіяльність комах для обґрунтування прийомів їх штучного розведення;

- про біологічні особливості паразитичних членистоногих для дотримання особистої гігієни, профілактики захворювань, що ними викликаються;

- для боротьби з комахами, що завдають шкоди людині;

- для збереження комах;

дотримується правил:

- спостереження за сезонними змінами у житті членистоногих;

- особистої гігієни;

робить висновок:

- про значення членистоногих в екосистемах і в житті людини.

У Темі 6. Молюски вивчається

Роль молюсків у екосистемах, їх значення для людини.

Учні повинні:

розуміти

- значення молюсків у житті людини;

взаємозвязків тварин у екосистемах;

характеризувати:

середовища існування молюсків;

особливості будови молюсків;

пристосованість молюсків до умов існування;

пояснювати:

звязок особливостей будови та способу життя молюсків;

застосовувати знання:

про біологічні особливості тварин для догляду за акваріумними молюсками;

робити висновки:

про значення молюсків у екосистемах і в житті людини.

Учні повинні вміти:

значення молюсків у житті людини;

взаємозвязків тварин у екосистемах;

характеризувати:

середовища існування молюсків;

особливості будови молюсків;

пристосованість молюсків до умов існування;

пояснювати:

звязок особливостей будови та способу життя молюсків;

застосовувати знання:

про біологічні особливості тварин для догляду за акваріумними молюсками;

робити висновки:

про значення молюсків у екосистемах і в житті людини.

Тема 7. Земноводні передбачає вивчення ролі земноводних в природі і житті людини. Ознайомлення з рідкісними видами земноводних України і світу. Охороною тварин даного класу.

Учні повинні вміти:

розпізнавати

рідкісних видів земноводних;

пристосування у будові, процесах життєдіяльності земноводних до життя у водяному та наземному середовищах існування;

пояснювати:

пристосування земноводних до наземного способу життя;

взаємозвязки земноводних з іншими організмами і з неживою природою;

вплив діяльності людини на різноманітність видів земноводних, середовища їхнього життя;

необхідність охорони земноводних;

порівнювати:

риси пристосованості земноводних до життя у водному та наземному середовищах мешкання;

застосовувати знання:

про біологічні особливості земноводних для обґрунтування

заходів їхньої охорони;

робити висновки:

про значення земноводних у екосистемах та в житті людини.

Тема 8. Плазуни передбачає вивчення таки розділів повязаних з екологією тварин: Сезонні явища в житті плазунів, різноманітність плазунів, роль плазунів в екосистемах, їх значення для людини. Охорона плазунів.

Учні повинні вміти:

наводити приклади:

рідкісних видів плазунів;

характеризувати:

пристосування плазунів до життя на суходолі;

сезонні явища у житті плазунів;

пояснювати:

взаємозвязок будови організму і середовища життя плазунів;

причини, що зумовлюють необхідність охорони плазунів;

роль плазунів у екосистемах;

значення плазунів для людини;

застосовувати знання:

про біологічні особливості плазунів для обґрунтування заходів щодо їхньої охорони;

робити висновок:

- про значення плазунів у екосистемах та в житті людини

Тема 9. Птахи. Розділи:

Сезонні явища у житті птахів. Роль птахів у екосистемах, їх значення для людини. Охорона птахів.

Учні повинні вміти:

наводитиь приклади:

видів птахів, які потребують охорони;

риси пристосованості птахів до польоту;

сезонних явищ у житті птахів;

розпізнавати:

характерні риси будови птахів, що належать до різних екологічних груп;

пояснювати:

значення турботи про потомство у птахів;

значення сезонних міграцій у житті деяких птахів;

роль птахів у природі і значення для людини;

вплив діяльності людини на середовища життя птахів і їхню чисельність;

чисельність;

необхідність охорони птахів;

характеризувати:

пристосування птахів до польоту;

різноманітність звязків птахів із середовищем існування;

причини сезонних явищ у житті птахів;

виводкових, нагніздних птахів;

осілих, кочових і перелітних птахів;

порівнювати:

спосіб життя холоднокровних та теплокровних тварин;

спосіб життя виводкових та нагніздних, осілих та перелітних птахів;

застосовувати знання:

про особливості життєдіяльності птахів для пояснення заходів їхньої охорони;

для практичних дій по приманюванню певних видів птахів;

для догляду за птахами;

дотримуватись правил:

- ведення фенологічних спостережень;

робити висновки:

про значення птахів у екосистемах та в житті людини.

Тема 10. Ссавці. Розділи:

Сезонні явища в житті ссавців, їх поведінка. Роль ссавців в екосистемах. Їх значення для людини. Тваринництва. Охорона ссавців.

Учні повинні вміти:

Розпізнавати

ссавців, що потребують охорони;

пристосування ссавців у будові, процесах життєдіяльності, поведінці до різних середовищ існування;

характеризувати:

спосіб життя ссавців;

особливості поведінки ссавців;

різноманітність звязків ссавців із середовищем існування;

сезонні явища у житті ссавців;

пояснювати:

особливості життєдіяльності ссавців у звязку зі способом життя;

значення ссавців у природі й житті людини;

порівнювати:

- особливості пристосування ссавців деяких рядів до середовища існування;

спостерігати за:

поведінкою свійських та диких ссавців;

сезонними змінами в житті ссавців;

застосовуватиє знання:

про особливості ссавців для обґрунтування заходів їх охорони;

для утримання ссавців у штучних умовах та використання у сільському господарстві;

робити висновок:

про значення ссавців у екосистемах та в житті людини.

Тема 11. Організми і середовище існування. Розділи:

Вплив чинників середовища на тварин. Етичне ставлення людини до інших видів тварин. Взаємовідносини людини з іншими видами тварин.

Охорона тваринного світу. Червона книга України. Природоохоронні території.

Основні етапи історичного розвитку тваринного світу.

Учні повинні вміти:

називати:

заповідники й заповідні території України;

наводити приклади:

пристосування тварин до впливу різних чинників середовища (температури, освітленості, вологи);

форм співіснування організмів в угрупованнях;

впливу людини на тваринний світ;

характеризувати:

взаємодію організмів між собою і середовищем життя;

роль тварин у природі;

значення тварин у житті людини;

застосовувати знання:

про тваринний світ для аналізу діяльності людини;

для формування оцінних суджень про значення тваринного світу у житті людини;

робити висновок:

про потребу в аналізі господарської діяльності людини з огляду на збереження стану природи;

Також навчальна програма передбачає важливі екологічні екскурсії:

. Ознайомлення з різноманітністю та процесами життєдiяльності тварин-гідробіонтів (прісна водойма).

. Ознайомлення з різноманітністю комах, знайомство з голосами птахів, вивчення слідів ссавців (ліс).

3. Ознайомлення з різноманітністю комах та хребетних тварин (лука або степ).

. Ознайомлення з комахами - шкідниками сільського господарства (штучна екосистема) [11].

Практичні завдання екологічного напрямку передбачають здебільшого самостійну роботу учнів:

Спостереження за поведінкою домашніх тварин, диких тварин у природі, участь у заходах з охорони природи. Складання колекції комах - шкідників саду і городу. Розпізнавання найпоширеніших шкідників [10]

. Аналіз шкільних підручників з біології в контексті вивчення екології тварин

Підручники, важливе джерело підготовки учнів до уроків, він дає можливість самостійного вивчення нового та повторення вже пройденого матеріалу від того, як побудований підручник багато в чому залежить засвоєння дітьми різних понять. Зокрема екологічних. В процесі роботи проаналізовано 2 різних підручники. Під час аналізу до уваги бралися 7 критеріїв оцінювання матеріалів.

І. Біологія. Підручник для 7 класу середньої загальноосвітньої школи/ Шабанов Д.А. та інші. Х., Торсінг, 2000

1. Обєм і структура матеріалу

Параграф містить 3 пункти: навіщо ми охороняємо тварин, збереження місць існування, обмеження промислу і закінчення які чітко виділяються

Недоліком є те що Не розглянуті чітко поняття про вид і популяцію, середовище існування тварин, роль тварин у природі і житті людини

2. Текст

Текст доступний для віку учнів, шрифт достатньо великий, висвітлені основні поняття і закономірності. Використано індуктивний метод викладута матеріал викладений досить сухо є лише визначення термінів, але не має яскравих прикладів.

3. Ілюстративний матеріал

Пов'язаний з текстом, дуже багато малюнків і фотографій, є навчальна карта «Заповідники України».Негативним є те що параграф перенасичений малюнками це дещо може відвернути увагу учнів від основних понять

4. Позатекстовий матеріал

Питання у кінці параграфу відповідають змісту матеріалу. дають змогу перевірити себе. Питання різнорівневі є творчі завдання. Є багато ілюстрованого додаткового матеріалу, але підручник занадто перенасичений додатковою інформацією різного змісту.

5. Апарат орієнтування

Досить чіткий і цікавий. Різні питання параграфу і термінами виділені жирним шрифтом і різними кольорами. Питання і висновки виділені спеціальними знаками і фоновою лінією виділені запитання і висновки.

6.Словник термінів

Представланий у кінці підручника, але не має тематичного словничка, який би розміщувався в кінці параграфа, або теми.

7. Мета тексту

Висвітлює основні поняття і закономірності. Виховує бережливе ставлення до природи, малюнки фотографії стимулюють пізнавальний інтерес. Разом з тим мета не зовсім відповідає шкільній програмі замість основних понять увага більше приділяється додатковій інформації.

Висновки:

У підручнику висвітлені деякі основні поняття і закономірності з теми. Але загалом екологічним поняттям приділено не достатньо уваги [2]. Підручник перенасичений додатковими відомостями та ілюстраціями, що відволікає увагу учнів від основного матеріалу. Ефективність його має бути. Звісно експериментально. Але загалом він більше підходить для спеціалізованих шкіл, або як додаткова література зацікавленим учням.

ІІ. Біологія: Підручник для 7 класу. Загальноосвітніх навчальних закладів/ Ю.Г. Вервес. П.Г. Балан, В.В. Серебряков 2-ге вид. Переробл. - К.: Генеза, 2002 р.

1. Об'єм і структура матеріалу

Великий розділ у підручнику у підручнику включає 4 параграфи: поняття про вид та популяцію, Тварини та навколишнє середовище, роль тварин у природі і житті людини, охорона тварин вони в свою чергу також мають чітку структуру і поділяються на окремі частини.Частини не мають заголовків, виділені лише абзацами.

2. Текст

У тексті викладені основні поняття і закономірності. Виділені основні поняття. Текст доступний для учнів. Шрифт достатньо крупний.Але приведено і проілюстровано мало прикладів, учням важко працювати самостійно з параграфом.

3. Ілюстративний матеріал

Кольорові фотографії пов'язані з текстомі.є також схеми і пояснювальні малюнки. Малюнки не досить чіткі їх важко зрозуміти дитині.

4. Позатекстовий матеріал

Є запитання на початку параграфа для актуалізації опорних знань.

Не має додаткового матеріалу. Висновків, також запитання однотипні.

5. Апарат орієнтування

Виділені тема, основні поняття, частини параграфів, запитання,

6. Словник термінів

Наявний загальний у кінці підручникаВідсутній тематичний словничок, у кінці теми або параграфа, такий словник міг би допомогти учням краще вивчити важливі терміни. Але основні поняття у тексті виділені жирним шрифтом.

7. Мета тексту

Висвітлює основні поняття і закономірності. Висвітлює бережливе ставлення до природи малюнки і фотографії стимулює пізнавальний інтерес. Велика увага приділена екологічному вихованню, формування у учнів бережливого ставлення до природи.

Висновки:

Підручник цінний тим, що приділяється достатня увага екологічним поняття матеріал відповідає шкільній програмі, але є і недоліки - відсутній додатковий матеріал висновки, наявні не досить чіткі малюнки. Загалом підручник більше ніж попередній адаптований до шкільного курсу біології тварин. Хоча і поступається першому за кількістю інформації, зокрема додаткової, а також за ілюстративністю.

Розділ 4. Методи і прийоми формування екологічних понять у курсі біології тварин

Різні екологічні поняття не можуть засвоюватися учнями абсолютно однаково у різних ситуаціях важливо підібрати такі методи і прийоми формування понять. Які б сприяли найбільш ефективному їх засвоєнню учні мають розуміти визначення понять, памятати терміни, приводити приклади, та адекватно застосовувати їх в певних ситуаціях. Також важливим є підбір навчального обладнання. Яке можна буде використати під час розгляду певних окремих тем курсу. Курс біологія тварин передбачає вивчення 12 тем, які мають відповідні розділи з екологічним змістом, до кожної з них можна орієнтовно підібрати найбільш ефективні методи і обладнання:

Вступ

Екологічні знання і поняття

значення тварин у природі і житті людини.

Мето ди прийоми формування

Словесний метод: розповідь з елементами бесіди, Наглядні методи: Робота з підручником.

Обладнання

Модель скамянілості викопні рештки рослин та тварин.

Тема 1. Будова і життєдіяльність тварин

Екологічні знання і поняття

-середовища існування тварин;

-способи живлення тварин;

взаємозв'язки рослин та тварин;

типи живлення: автотрофний і гетеротрофний;

залежність життєдіяльності тварин від способу життя;

значення тварин в екосистемах;

Головними екологічними поняттями теми є «біосфера», «ноосфера», «фауна».

Методи і прийоми формування

Вивчення нового матеріалу у розповіді вчителя з елементами бесіди - наглядний метод: демонстрування - таблиці

Обладнання

Схема обміну речовини і енергії автотрофних і гетеротрофних організмівПлакат «екосистема» Плакат «Середовища існування тварин»

Тема 1. Найпростіші

Екологічні знання і поняття

середовища існування найпростіших;

-найпростіші - паразити людини та тварин;

-пристосування найпростіших тварин до середовищ життя;

-дотримання правил особистої гігієни, що захищають від зараження паразитичними найпростішими;

-значення найпростіших у екосистемах.

Екологічні поняття, які розглядаються і закріплюються в темі: «паразитизм», «мутуалізм», «змішаний тип живлення»;

Методи і прийоми формування

словесні методи: розповідь з елементами бесіди - наглядні методи - словесний метод: розповідь з елементами бесіди - наглядний метод: демонстрування фрагментів діафільмів. Самостійна робота учнів з підручником - словесні методи за допомогою розповіді вчителя та елементами бесіди, - використання технічних прийомів - лабораторна робота.

Обладнання

Мікропрепарати «Найпростіші», діафільм «одноклітинні тварини в природі їх значення у житті людини», «Одноклітинні тварини грунту, паразитичні і симбіотичні одноклітинні».Плакат «Різноманітність одноклітинних» Діафільми пристосування одноклітинних

Тема 2. Багатоклiтинні. Кишковопорожнинні.

Екологічні знання і поняття

-життєві форми представників типу

-спосіб життя кишковопорожнинних;

-роль губок та кишковопорожнинних у екосистемах;

-кишковопорожнинних для людини; - необхідність заходів охорони кишковопорожнинних;

-пояснення значення кишковопорожнинних у природі та житті людини;

Методи і прийоми формування

Вивчення нового матеріалу у бесіді, аналіз малюнків, таблиць, демонстрування кінофрагменту з поясненням вчителя. Показ фотографій губок, аналіз малюнківу підручику Самостійна робота учнів: заповнення таблиць. Демонстрування діафільму. Формування поняття про симбіоз за допомогою малюнків на дошці і в підручнику використовується словесний метод і наглядний метод

Обладнання

Фотографії.кишковопорожнинних, діафільм «Різноманітність та значення кишковопорожнинних», підручники,

Тема 3. Черви

Екологічні знання і поняття

-пристосування паразитичних червів до їх способу життя;

-життєві цикли найпоширенiших паразитичних червів;

пристосування в будові та процесах життєдіяльності паразитичних червів до їх способу життя;

значення двобічної симетрії, наскрізної травної системи, порожнини тіла, сегментованості (у кільчастих червів);

роль червів у екосистемах та житті людини;

життєві цикли паразитичних червів для попередження зараження ними;

особливості вільноживучих червів та їх роль у екосистемах для обґрунтування заходів їх охорони;

значення червів у житті людини.

Методи і прийоми формування

словесний метод: розповідь з елементами бесіди; використання технічних прийомів; демонстрації плакатів, фільмів. робота з підручником; мозковий штурм.

Обладнання

Плакат «Паразитичні черви», «Значення дощових червяків для грунту», вологий препарат «Паразитичні черви в кишечнику кішки», кінофільм «Значення кільчиків у природі», діафільм» Різноманітність і значення червів», дидактичні картки з навчальними вправами

Тема 4. Членистоногі

Екологічні поняття та знання

-види, що потребують охорони;

-види, що є паразитами людини, тварин і рослин, переносниками збудників хвороб;

-види, що завдають шкоди сільському господарству; - комахи-запилювачі, одомашнені комахи;

-зміни середовища, що спричиняються діяльністю членистоногих;

-способи життя членистоногих;

-роль членистоногих у екосистемах;

-особливості пристосованості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності членистоногих до найрізноманітніших середовищ існування;

взаємозв'язки організмів між собою, між організмами і неживою природою;

прийомів їх штучного розведення;

-біологічні особливості паразитичних членистоногих для дотримання особистої гігієни, профілактики захворювань, що ними викликаються;

-збереження комах;

-спостереження за сезонними змінами у житті членистоногих;

-особистої гігієни;

-значення членистоногих в екосистемах і в житті людини.

Головні екологічні поняття - «тварини шкідники», «синантропні види», «соціальні тварини», «тварини - конкуренти», «Планктонні організми» (ракоподібні).

Методи і прийоми формування

Узагальнення знань про значення навколишнього середовища для життя комах; Наведення прикладів із місцевого навколишнього середовища. Бесіда про рідкісних комах нашої місцевості з використанням власних спостережень та кадрів кінофільму. Підсумкова бесіда. Екскурсія в природу «Приклади комах шкідників» словесний метод: - вступна бесіда, самостійна робота на картках наглядний метод.

Обладнання

Колекції «комахи», «Комахи України», «ідіоадапмптації у комах», «шкідники лісу», шкідники поля», «Шкідники саду і городу», плакати «Типи ротового апарату комах», кінофільм «Комахи. Друзі та вороги», «Біологічний метод боротьби з комахами», діафільм «Значення комах у природі і житті людини».

Тема 5. Молюски

Екологічні знання і поняття

-значення молюсків у житті людини;

-взаємозв'язків тварин у екосистемах;

-середовища існування молюсків;

-особливості будови молюсків;

-пристосованість молюсків до умов існування;

-зв'язок особливостей будови та способу життя молюсків;

-біологічні особливості тварин для догляду за акваріумними молюсками;

-значення молюсків у екосистемах і в житті людини.Поняття: «бентос», «тварини - фільтратори».

Методи і прийоми формування

Словесний метод: розповідь з елементами бесіди з використанням технічних прийомів; Самостійна робота учнів по заповненню таблиці. Словесний метод: розповідь з елементами бесіди з використанням технічних прийомів. Узагальнення вивченого матеріалу у бесіді, демонстрування плакатів, діафільмів.

Обладнання

Вологі припарати «беззубка», «Виноградний слимак», «Голкошкірі», Плакат «Молюски - фільтратори», Діафільм «Значення молюсків у природі і житті людини».

Тема 6. Хордові тварини. Безчерепні. Риби.

Екологічні знання і поняття

-риси пристосованості головохордових до умов мешкання; - риб, що потребують охорони;

-ознаки пристосованості в будові, процесах життєдіяльності, поведінці риб до середовища існування;

-середовище існування, особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдiяльності риб;

-спосіб життя риб;

-ознаки пристосованості риб до способу життя у їхній внутрішній будові; -

-значення поведінки риб у їх пристосованості до середовища існування;

-значення збереження видової різноманітності риб, необхідність регулювання їхньої чисельності;

значення риб у природі й житті людини; - застосування знань про життєдіяльність риб у житті людини;

-взаємозв'язок будови та способу життя організму (на прикладі ланцетника) і середовища мешкання;

-про риб для обґрунтування методів їхньої охорони, утримання в акваріумах, розведення у водоймах;

-охорона водойм, збереження рідкісних видів риб;

-значення риб у екосистемах і в житті людини;

Методи і прийоми формування

Заповнення таблиці (самостійно). Словесний метод: розповідь з елементами бесіди з використанням технічних прийомів; Самостійна робота учнів по заповненню таблиці. Словесний метод: розповідь з елементами бесіди з використанням технічних прийомів. Узагальнення вивченого матеріалу у бесіді, демонстрування плакатів, діафільмів.

Обладнання

Вологий припарат «Ланцетник», Діафільми «Значення хрящових риб у житті людини», «Значення кісткових риб у житті людини», розгляд акваріумного обладнання (термометра, приладу для подачі кисню, водоростей, корму) і акваріумних риб

Тема 7. Земноводні

Екологічні знання і поняття

-рідкісні види земноводних;

-пристосування у будові, процесах життєдіяльності земноводних до життя у водяному та наземному середовищах існування;

пристосування земноводних до наземного способу життя;

-взаємозв'язки будови і функцiонування організму земноводних;

-взаємозв'язки земноводних з іншими організмами і з неживою природою;

-вплив діяльності людини на різноманітність видів земноводних, середовища їхнього життя;

-необхідність охорони земноводних;

-риси пристосованості земноводних до життя у водному та наземному середовищах мешкання;

-про біологічні особливості земноводних для обґрунтування заходів їхньої охорони;

-значення земноводних у екосистемах та в житті людини;

Методи і прийоми формування

спираючись на спостереження учнів у природі, аналіз малюнків, таблиць, демонстрування кінофрагменту з поясненням вчителя. Демонстрування вологих препаратів. Самостійна робота учнів: заповнення таблиць, робота з підручником, робота з додатковою літературою. Зачитування доповідей учнями «Значення земноводних», «Легенди і міфи про земноводних».

Обладнання

Підручники, додаткова література, вологі препарати «Тритон», плакат «Рідкісні земноводні України», діафільм «Значення земноводних у природі і житті людини».

Тема 8. Плазуни

Екологічні знання і поняття

-рідкісні види плазунів;

-ристосування в будові й процесах життєдіяльності плазунів до існування на суходолі;

-пристосування плазунів до життя на суходолі;

-сезонні явища у житті плазунів;

-взаємозв'язок будови організму і середовища життя плазунів;

-причини, що зумовлюють необхідність охорони плазунів;

-роль плазунів у екосистемах; - значення плазунів для людини;

-біологічні особливості плазунів для обґрунтування заходів щодо їхньої охорони;

начення плазунів у екосистемах та в житті людини.

Методи і прийоми формування

Бесіда, метод демонстрації. Пояснювально - ілюстративний метод. Метод проблемного навчання, можливі проектні технології (Плакати і колажі значення плазунів і природі, рідкісні види плазунів)

Обладнання

діафільм «Значення плазунів у природі і житті людини», вологі препарати «Вуж», Гадюка», плакат «Рідкісні плазуни»

Тема 9. Птахи

Екологічні знання і поняття

-видів птахів, які потребують охорони;

-риси пристосованості птахів до польоту; - сезонних явищ у житті птахів;

-характерні риси будови птахів, що належать до різних екологічних груп; пояснює:

-значення сезонних міграцій у житті деяких птахів;

-роль птахів у природі і значення для людини;

-вплив діяльності людини на середовища життя птахів і їхню чисельність;

-необхідність охорони птахів;

-пристосування птахів до польоту;

-різноманітність зв'язків птахів із середовищем існування;

-причини сезонних явищ у житті птахів;

-виводкові, нагніздні птахи; - осілі, кочові і перелітні птахи;

-особливості життєдіяльності птахів для пояснення заходів їхньої охорони;

-догляд за птахами;

-ведення фенологічних спостережень;

-значення птахів у екосистемах та в житті людини.

Головні поняття: «хижаки», «всеїдні», «рослиноїди»;

Методи і прийоми формування

спираючись на спостереження учнів у природі, аналіз малюнків, таблиць, демонстрування кінофрагменту з поясненням вчителя. Демонстрування опудал птахівСамостійна робота учнів: заповнення таблиць, робота з підручником, робота з додатковою літературою.

Обладнання

Опудала птахів(чапля, качка, голуб, горобець, канюк),

кінофільм «сезонні явища в житті птахів», діафільм «Значення птахів у природі і житті людини», плакат «Пристосування птахів хижаків, рослиноїдів, всеїдних».

Тема 10. Ссавці

Екологічні знання і поняття

- ссавці, що потребують охорони;

пристосування ссавців у будові, процесах життєдіяльності, поведінці до

-різних середовищ існування;

посіб життя ссавців;

особливості поведінки ссавців;

різноманітність зв'язків ссавців із середовищем існування;

сезонні явища у житті ссавців;

особливості життєдіяльності ссавців у зв'язку зі способом життя;

-значення ссавців у природі й житті людини;

-особливості пристосування ссавців деяких рядів до середовища існування;

-сезонні зміни в житті ссавців;

-заходи їх охорони;

-утримання ссавців у штучних умовах та використання у сільському господарстві

-значення ссавців у екосистемах та в житті людини.

Методи і прийоми формування

спираючись на спостереження учнів у природі, аналіз малюнків, таблиць, демонстрування кінофрагменту з поясненням вчителя. Демонстрування опудал птахів, самостійна робота учнів: заповнення таблиць, робота з підручником, робота з додатковою літературою.

Обладнання

діафільм «Значення ссавців у природі і житті людини», плакат» травоїдні та хижаки» «Рідкісні ссавці україни». Діапозитив «Значення охорони ссавців та тваринництво». Кінофільм «Хижаки».

Тема 12. Організми і середовище існування

Екологічні знання і поняття

-вплив чинників середовища на тварин.

-етичне ставлення людини до інших видів тварин.

взаємовідносини людини з іншими видами тварин.

охорона тваринного світу. Червона книга України. Природоохоронні території.

В цьому розділі формується багато основних складних екологічних понять: «біогеоценоз», «біоценоз», «екосистема», «екологічна ніша», «фактори середовища існування», «біотичні фактори», «абіотичні фактори», «симбіоз», «коменсалізм», «конкуренція», «паразитизм»,» мутуалізм». «квартирантство», нахлібництво», «раціональне природокористування», «заповідник», «національний природній парк», «заказник»,» зоопарк» та ін.

Методи і прийоми формування

Пояснювально - ілюстративний метод, бесіда, мозковий штурм. Роботаз підручником, заповнення таблиці.

Обладнання

Плакати «екологія і раціональне продокористування», «Охорона тварин», «Рідкісні та зникаючі тварини», карти настінні «Україна. Тваринний світ», «Україна. Екологічна ситуація», «Україна. Природоохоронні Території» [14].

. Варіанти практичних робіт для закріплення екологічних понять у курсі біології тварин

Практична робота №1

Тема. Ознайомлення і виявлення впливу екологічних факторів на вибраний вид тварин своєї місцевості

Мета: Ознайомити учнів з екологічними факторами і виявити їх вплив на процеси життєдіяльності білана капустяного.

Теоретичні відомості

Екологічні фактори поділяють на 3 групи:

.Абіотичні - це фактори неорганічного середовища (світло, температура, вологість, атмосферний тиск, газовий склад повітря тощо).

2.Біотичні - фактори впливу живих істот одне на одну (вплив бактерій, грибів, наявність їжі. Конкуренція тощо).

.Антропогенні фактори - це форми людської діяльності, які приводять до змін природи як середовища існування інших видів або безпосередньо впливають на їх життя

Білан капустяний - представник ряду Лускокрилі, класу Комахи. Личинки білана капустяного розвиваються на рослинах родини хрестоцвітих і дуже шкодять їм. Особливо сильно гусінь обїдає капусту. За період з травня по серпень розвивається найчастіше 2 покоління білана капустяного.

Інструктивна картка

1.Розгляньте графік залежності тривалості розвитку гусіні білана капустяного від температури.

-Яка температура є оптимальною для її розвитку?

-При якій температурі розвиток відбуватиметься найшвидше?

При якій температурі повітря за літній сезон не встигне розвинутися 2 покоління білана капустяного?

2.Гусінь білана капустяного, чка перебуває по 15 годин на світлі, перетворюється на метелика який дає кілька поколінь без перерви. Якщо щоденний час перебування на світлі менше 14 год. Утворюється зимуюча лялечка.

Від якого екологічного фактора залежать зміни в життєвому циклі білана капустяного в цьому випадку?

.Уявіть, що самка білана капустяного відклала яйця на листя кульбаби на відстані 500 м від поля з капустою. Як буде відбуватися подальший розвиток особин з цих яєць? Чому?

4.Оскільки білан капустяний є шкідником сільськогосподарських рослин, людина веде з ним боротьбу. Які заходи вживають люди для цього і який результат очікується?

Висновки (Якщо учням важко самим їх сформулювати вчитель ставить допоміжні запитання)

-Вплив яких екологічних факторів розглянуто у практичній роботі?

-Як впливають ці фактори на життєдіяльність білана капустяного?

Практична робота №2

Тема: Виявлення адаптацій життєвого циклу тварин до дії екологічних факторів навколишнього середовища.

Мета: Ознайомити учнів з адаптаціями тварин до дії навколишнього середовища та визначити значення цих адаптацій.

Теоретичні відомості

1.Життєвий цикл тварин - це сукупність усих фаз розвитку або різних за будовою і процесами життєдіяльності поколінь організмів певного виду.

2.Адаптація - це пристосування організму до умов навколишнього середовища.

Інструктивна картка

1.за таблицею 1 і проаналізуйте річний цикл життя зяблика.

2.Дайте відповіді на запитання:

-Чому при однаковій температурі весною і восени поведінка тварин різна?

-Який фактор навколишнього середовища є головним у змінах поведінки зяблика?

Як називається адаптація організмів до зміни довжини світлового дня?

3.У травяної тлі впродовж літа зустрічаються тільки самки. Вони відкладають незапліднені яйця, з яких розвиваються нові покоління самок. Восени зявляються і самці. Які запліднюють самок. Запліднені яйця вкриваються товстою оболонкою і зимують. Весною з них виходять знову тільки самки і процес повторюється.

Поясніть, чому влітку з яєць виходять тільки самки.

-Чи можуть перезимувати незапліднені яйця? Чому?

Чому самці зявляються тільки восени?

Висновки (Якщо учням важко самим їх сформулювати вчитель ставить допоміжні запитання)

-Від яких екологічних факторів залежать зміни в життєвих циклах тварин?

Які адаптації життєвих циклів до дії екологічних факторів мають тварини?

Таблиця 1.

ПеріодДовжина світлового дняСередня добова температураФізіологічні процесиБерезень13 год 02 хв-4,8Приліт із місць зимівліКвітень15 год 26 хв+3,4Утворення парТравень17 год 47 хв+11,8Будівля гнізд Відкладання яєцьЧервень19 год 47 хв+15,6Висиджування яєць Вигодовування пташенятЛипень18 год 34 хв+18,0КочівляСерпень15 год 22 хв+15,0Линька, утворення зграйВересень13 год 56 хв+10,1Початок відльоту до місць зимівліЖовтень11 год 43 хв+3,7Кінець відльоту

Практична робота №3

Тема: Вивчення чисельності популяції тварин своєї місцевості

Мета: використовуючи готові дані, вирахувати чисельність і щільність популяції дощового червяка.

Теоретичні відомості

Чисельність популяції це загальна кількість ос обин на певній території певному обємі.

Щільність популяцій визначається кількістю особин на одиницю площі або обєму.

Інструктивна картка

1. Ч. Дарвін знайшов 13 дощових червяків на одному квадратному метрі грунту свого маєтку. Вирахуйте Щільність дощових червяків на площі 1 га, якщо 1 га =1000 м2

2.вирахуйте загальну чисельність дощових червяків на площі маєтку в 40 га.

Висновки (Якщо учням важко самим їх сформулювати вчитель ставить допоміжні запитання)

-Чи можуть чисельність і кількість тварин у популяції бути постійними?

-Від чого залежать коливання чисельності і щільності популяцій?

Практична робота №4

Тема. Вивчення видового складу комах - Шкідників культурних рослин; виявити органи рослин, які вони ушкоджують.

Теоретичні відомості

1.Хрущ західний травневий

розвиток личинок відбувається в грунті протягом 3-х років. Личинки харчуються коренями плодових та ягідних культур. Цим вони пригнічують розвиток рослин і приводять до їх загибелі. Дорослі особини харчуються листям переважно сливи і дуба, часто ушкоджують квіти і завязь плодів.

2.Муха вишнева

доросла особина харчується соком плодів черешні. У ці ж плоди вона відкладає яйця. Личинки, які виходять з яєць, харчуються мякоттю плодів. Також муха вишнева пошкоджує плоди вишні.

3.Плодожерка яблунева

Личинки харчуються мякоттю плодів і насінням яблуні, груші, сливи, аличі, абрикоса, айви, персика, граната. За 20 - 38 днів свого існування кожна личинка пошкоджує 2 - 4 плоди. Одна самка яблуневої плодожерки яблуневої відкладає 40 - 20 яєць.

4..Листовертка підкорова

Метелики відкладають яйця на стовбурах абрикоса, персика, вишні. черешні, сливи. мигдалю. Личинки, які виходять з яєць. Прогризають кору ї харчуються корою і камбієм. Сильно пошкоджені дерева через 2 - 3 роки гинуть.

5.Шовкопряд непарний

Самки відкладають яйця на корі стовбурів дуба, граба. Тополі, яблуні, груші, сливи. Абрикоса. Гусінь виходить з яєць наступної весни та обїдає листя дерев.

Інструктивна картка

1.Користуючись малюнками 2- 6 і теоретичними відомостями заповніть таблицю

Висновки (Орієнтовна схема, якщо учням важко сформулювати їх вчитель ставить запитання).

-Яка фаза розвитку розглянутих комах найчастіше шкодить рослинам саду і парку?

-До яких наслідків призводять пошкодження рослин комахами - шкідниками?

Таблиця 2. Пошкодження рослин комахами - шкідниками

Видова назва шкідникаФаза розвитку комахи, що шкодить рослинамВидова назва рослин, які ушкоджуютьсяОргани рослин. Які ушкоджжуються

Практична робота №5

Тема. Визначення ланцюгів живлення в природних екосистемах

Мета: на прикладі певної природної екосистеми визначити можливі ланцюги живлення.

Теоретичні відомості

Кожен вид в екосистемі живиться певною їжею і, у свою чергу є поживою для інших. Так формуються ланцюги живлення - послідовності, у яких організми одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності є обєктом живлення організмів іншого виду.

До першої ланки ланцюга живлення належать автотрофи, або продуценти. До другої - рослиноїдні гетеротрофи. Яких називають первинними консументами. До третьої ланки належать вторинні консументи і т.д. Закінчується ланцюг живлення зазвичай редуцентами - організмами. Здатними перетворювати складні органічні сполуки на прості неорганічні.

Найчастіше ланцюг живлення має 4 - 5 ланок.

Інструктивна картка

1.Користуючись схемою харчової сітки, характерної для лісу, складіть 5 ланцюгів живлення (при визначенні першої ланки видову назву додайте самостійно).

2.Вкажіть продуцентів і консументів у кожному ланцюгу живленні.

.Самостійно складіть ланцюг живлення. Який би закінчувався редуцентами.

Висновки

-Від чого залежить різноманітність ланцюгів живлення певної екосистеми?

-Чому ланцюги живлення однієї екосистеми тісно переплітаються між собою?

Практична робота №6

Тема. Виявлення просторового розподілу популяцій тварин у біогеоценозах

Мета: ознайомити учнів із просторовою структурою популяцій тварин у біогеоценозах прісної водойми.

Теоретичні відомості

Розподіл видів тварин рослин і мікроорганізмів в екосистемі залежить від умов місця проживання і становить так звану просторову структуру або ярусність. У біогеоценозах водойм популяції тваринних організмів класифікують залежно від місця їхнього існування.

1.Планктонні організми - не здатні до протидії течії, якими вони розносяться на значні відстані.

2.Нектонні організми - можуть активно пересуватися у воді незалежно від напрямків течій. Вони мають обтічну форму тіла і добре розвинені органи руху.

3.Бетнос - організми, які мешкають на поверхні і в товщі грунту водойм. Ці організми пристосовані до прикріплення до дна або пересуванню по ньому.

4.Перифітон - організми. Які селяться на різних субстратах у товщі води.

5.Нейстон - організми, які мешкають на межі водного і наземно - повітряного середовищ. Вони населяють поверхневу плівку води, використовуючи силу поверхневого натягу води для пересування.

Інструктивна картка

1.Розгляньте біогеоценоз прісної водойми;

2.Знайдіть організми планктону, запишіть їх назви.

.знайдіть організми нектону

.запишіть назви організмів бетносу;

.знайдіть організми перифітону.

.знайдіть організми нейстону.

Висновки (Якщо учням важко самим їх сформулювати вчитель ставить допоміжні запитання)

-Які взаємовідносини існують між цими популяціями?

Практична робота №7

Тема: Виявлення рідкісних тварин досліджуваної місцевості і таких, що зникають

Мета: ознайомити учнів з рідкісними видами тварин і такими, що зникають. Що охороняються на території заповідника Асканія - Нова.

Теоретичні відомості

Асканія - Нова - це один із найбільших наукових центрів з охорони природи і раціонального використання природних ресурсів на півдні України.

На території заповідника мешкає близько 6000 видів безхребетних і 57 видів хребетних тварин. Серед останніх понад 20 мають промислове значення. 9 є рідкісними і такими, що зникають на півдні України. 5 видів птахів (дрохву, журавля - красавку, сірого журавля), а також степового тхора і степову гадюку занесено в червону книгу України.

1.Тхір степовий

Статус - рідкісний вид. Селиться переважно у відкритих степах, на випасах, схилах балок. Займає нори хомяків, ховрахів, бабаків. Чисельність незначна, у межах ареалу нерівномірна. Це повязано з розміщенням біотопів та кількістю основної поживи (мишоподібні гризуни, ховрахи, хомяки).

2.Вечірниця велетенська

Статус - рідкісний вид. Живе в дуплистих деревах. Кількість яких за останні роки різко зменшилася.

Чисельність низька; за 60 років здобуто 8 - 10 тварин.

3.Журавель - красавка

Статус - вид, що зникає. Зустрічається у сухих степах й напівпустелях із розрідженою рослинністю, віддає перевагу ділянкам із щебенистим грунтом або солончаками недалеко від води.

Чисельність дуже низька. Гніздяться окремі пари.

4.Дрохва

Статус - вид, що зникає. Гніздиться на відкритих ділянках степу, солончаках з бідною рослинністю, іноді на хлібних полях, але завжди у віддалених від людини місцях [12].

Висновки (Якщо учням важко самим їх сформулювати вчитель ставить допоміжні запитання)

-Які чинники призводять до того, що деяким видам загрожує вимирання?

-Які є основні напрямки збереження організмів?

Для чого потрібно охороняти тварин

. Розробки уроків з розділу екологія тварин

Тема: Тварини та навколишнє середовище

Мета: Сформувати у учнів поняття та уявлення про середовище існування тварин. Фактори середовища, їх вплив на організм. Угруповання організмів.

Розвивати: логічне мислення, уміння порівнювати аналізувати явища, виявляти причинно-наслідкові звязки, уміння добре орієнтуватися у даному матеріалі.

Виховувати: Пізнавальний інтерес до біології, бережливе ставлення до природи, уміння працювати в колективі.

Тип уроку: Комбінованиий.

Обладнання: Підручники з біології, дидактичні картки, плакат з кросвордом «Тварини і навколишнє середовище»

Література:

Для вчителя:

1.Ю.Г. Вервес Біологія 7 К.,» Генеза» 2002.

2.Біологія. Підручник для 7 класу середньої загальноосвітньої школи/ Шабанов Д.А. та інші.-Х., Торсінг, 2000

.Методичний журнал «Біологія».

Хід уроку

1.Перевірка домашнього завдання

Підберіть правильні визначення:

№ТермінВизначення1Зграї, стада, табунисукупність видів тварин. Що мешкають на будь якій території.2Колоніясукупність особин одного виду, зщо населяють певну територію і відносно ізольовані від інших таких сукупностей.3ФаунаСукупність подібних популяцій виду, особини яких відрізняються певними ознаками від інших груп популяції цього самого виду4ПопуляціяГрупові оселення особин одного виду5ПідвидСукупність тварин, які спільно мігрують, або шукають їжу

2.Актуалізація опорних знань

·Які ви знаєте середовище існування тварин?

·Що означають терміни «симбіоз», «мутуалізм», «паразити», «кровососи»?

·Що вивчає наука екологія?

·Що означає термін «середовище життя»?

Середовище існування - це частина природи, де мешкають певні особливі популяції. Види організму.

Давайте наведемо приклади середовищ існування тварин:

·Білка - парк, ліс.

·Дельфін - море;

·Щука - річка;

·Байбак - поле;

·Верблюд - пустеля;

·Пінгвін - арктична пустеля;

3. Вивчення нового матеріалу

Кожне середовище існування характеризується певними умовами. Чинниками. Які впливають на тварин. (Як ви думаєте, які це можуть бути чинники?)

А що на вашу думку може означати термін «угруповання тварин»?

·Угруповання - це види тварин які мають подібні вимоги до умов існування, які населяють ділянку місцевості з біль менш одноманітними умовами життя.

Для кожного угруповання характерний певний набір видів тварин. (Вчитель демонструє палакати «Тварини лісу», «Тварини степу», «Тварини водойми».)

·Біоценоз - сукупність взаємоповязаних популяцій різних організмів. Які населяють ділянки місцевості з однорідними умовами.

·Екосистема - це система популяцій організмів різних видів. Які взаємодіють між собою та умовами неживої природи, стійкі багатовидові системи здатні до само підтримання і саморегулювання.

Екосистемою може бути навіть калюжа з її мікроорганізмами. Тепер поглянте на плакат на ньому ви бачите фрагмент водойми з специфічними рослинами і тваринами. Всі вони становлять собою біогеоценоз.

·Біогеоценоз - екосистеми. Які займають ділянки з певними рослинними угрупованнями та відмінними умовами існування.

·Екологічна ніша - взаємодія організмів з іншими організмами та факторами неживої природи.

Які типи взаємозвязків виникають між популяціями різних видів екосистем. Розгляньте схему на с 205 підручника (самостійна робота) замалюйте її в зошит. Приведіть приклади

Симбіоз - бактерії у шлунку жуйних;

Мутуалізм - актинія і рак самітник;

Паразити - воші, кліщі.

Коменсалізм - риби прилипали;

Квартиранти - горобці у гнізді лелек;

Нахлібництво -

Кормові звязки (вовки - зайці);

Тема: Охорона тварин світу

Мета: Сформувати у учнів поняття та уявлення про вплив людини на тварин, шкідливий і позитивний, дати у явлення про способи охорони тварин. Важливість їх збереження. Навчити розрізняти різні природоохоронні території.

Розвивати: логічне мислення, уміння порівнювати аналізувати явища, виявляти причинно-наслідкові звязки, уміння добре орієнтуватися у даному матеріалі.

Виховувати: Пізнавальний інтерес до біології, бережливе ставлення до природи, уміння працювати в колективі.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: Підручники з біології, дидактичні картки, плакат «Заповідники світу»;

Література:

Для вчителя:

Ю.Г. Вервес Біологія 7 К.,» Генеза» 2002.

Н.Б. Кряжинський «Планета земля. Помірний пояс.»: М, Віче 2001.

Н.Б. Кряжинський «Планета земля. Тропічний і субтропічний пояс»: М, Віче 2001

Методичний журнал «Біологія»

Хід уроку

1.Перевірка домашнього завдання:

(Учням роздаються картки з завданнями діти мають самостійно їх виконат1. Варіант

Дайте визначення поняттям:

Середовище життя, екосистема;

Викресліть зайвий термін, поясніть свій вибір:

Мутуалізм, паразитизм, конкуренція;

. Варіант

Дайте визначення поняттям:

Біоценоз, екологічні фактори;

Викресліть зайвий термін, поясніть свій вибір:

Мутуалізм, нахлібництво, квартиранство;

. Актуалізація опорних знань

·Які види тварин винищені людиною і чому?

·Що таке Черевона книга України?

·Природоохоронні території. Яке їх значення?

3. Вивчення нового матеріалу.

Як людина може впливати на угруповання тварин? Наведіть приклад шкідливого впливу.

Чи чули ви коли-небудь про Червону книгу України? Який її зміст?

·Червона книга України - список рідкісних і зникаючих видів, що вміщує основні дані про спосіб життя, поширення в природі та напрямки їх охорони. (Учням дається можливість ознайомитися з червонокнижними видами (Додаткова література);

Самостійна робота учнів: за допомогою підручника заповнити таблицю:

Природоохоронні території України

НазваМетаДіяльність людиниЗаповідникЗбереження у природному стані типових, або унікальних угруповань живих організмівЗаборонена господарська діяльність Також є наукові установи де вивчають окремі види і екосистеми, постійно спостерігають за їхнім станомПриродні паркиЗбереження угруповань організмівДозволено організовувати туризм і екскурсіїЗаказникПризначений для відновлення чисельності рідкісних чи зникаючих, або типових видів місцевостіДопускаються види сільськогосподарської діяльності. Які не шкодять довкіллюЗоопаркиУтримання у неволі тварин, з якими можуть ознайомитися всі бажаючіТуризм, проведення науково - дослідної роботи, повязаної з розведенням у неволі різних видів тварин з метою повернення їх у місця існування

. Закріплення вивченого матеріалу

Дайте відповіді на запитання:

1.Що таке екологічне мислення та раціональне природокористування?

2.Що таке міжнародна та національна Червоні книги? З якою метою їх створено?

.Які відомі вам види тварин занесені до Червоної книги України?

.Що таке заповідники, які завдання стоять перед ними?

.Що таке заказники і національні природні парки?

.Які основні природоохоронні території вам відомі?

.Яка роль зоопарків в охороні тваринного світу?

.Які природоохоронні території є у вашій місцевості? Які види тварин там зустрічаються [15].

4.Підсумок уроку

1.Учні за допомогою вчителя роблять висновок про Потребу охорони тваринного світу, способи їх захисту;

2.Вчитель виставляє оцінки, і коментує їх;

5.Домашнє завдання:

§Вивчити параграф 63 у підручнику [1] с. 208 - 211

§Дати відповіді на запитання в кінці підручника

§Підготувати повідомлення «Найвідоміші заповідники світу», «Найвідоміші заповідники України».

Тема: Роль тварин у природі і житті людини

Мета: Сформувати у учнів поняття та уявлення про значення тварин у природі і житті людини, взаємоповязаність і корисність всіх видів.

Розвивати: логічне мислення, уміння порівнювати аналізувати явища, виявляти причинно-наслідкові звязки, уміння добре орієнтуватися у даному матеріалі.

Виховувати: Пізнавальний інтерес до біології, бережливе ставлення до природи, уміння працювати в колективі.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу

Обладнання: Підручники з біології, дидактичні картки, диск з фільмом «Роль тварин у житті людини», телевізор, DVD програвач.

Література:

.Ю.Г. Вервес Біологія 7 К.,» Генеза» 2002.

1.Н.Б. Кряжинський «Планета земля. Помірний пояс.»: М, Віче 2001.

2.Н.Б. Кряжинський «Планета земля. Тропічний і субтропічний пояс»: М, Віче 2001

.Методичний журнал «Біологія»

1.Вивчення нового матеріалу

Яку на вашу думку тварини можуть виконувати роль у природі?

У житті людини?

Учням пропонується обговорити фільм «Роль тварин в природі і житті людини» і обговорити запропоновані питання.

2. Закріплення матеріалу:

§Яку роль відіграють тварини в природі?

§Яке значення мають тварини для розмноження та поширення рослин?

§Яка роль тварин у процесах грунтотворення?

§Яка ролть тварин як джерела їжі чи сировинної промисловості?

§Якої шкоди тварини завдають людині і чому? Назвіть шкідників людини?

§Які тварини небезпечні для здоровя людиниі свійських тварин?

§Яких тварин використовують у біологічному методі та у боротьбі з шкідниками?

3. Підсумок уроку

1.Учні за допомогою вчителя роблять висновок про роль тварин у природі і житті людини.

2.Вчитель виставляє оцінки, і коментує їх;

4.Домашнє завдання:

§Вивчити параграф 62 у підручнику с. 206 - 208;

§Дати відповіді на запитання в кінці підручника;

§Скрасти таблицю «Свійські тварини»:

ТваринаДикий предокЩо дає людиніКороваСвиняКіньКозаКрільКішкаСобакаКуркаКачка

Розгорнутий план конспект позакласного заходу

Тема: «Живий світ рідного краю. Давайте знайомитись.»

Мета: Ознайомити учнів з представниками фауни Кіровоградської області у тому числі і з представниками червонокнижних видів. Навчити розрізняти основні спільні ознаки представників степової і лісостепової зони, виділяти характерні риси різних класів тварин. Також ознайомити дітей з умовами утримання різних класів тварин у живому куточку.

Розвивати: логічне мислення, вміння порівнювати, узагальнювати робити висновки, виявляти причинно-наслідкові звязки.

Виховувати бережливе ставлення до природи, пізнавальний інтерес до природи.

Обладнання: Блокноти, ручки, фотоапарат, музейні експонати.

Методи: пояснення, розяснення, бесіда, демонстрація.

Форма роботи: Екскурсія до живого куточку і музею природничого факультету КДПУ ім. В. Винниченка

Хід роботи:

Перед походом учні повторюють пройдений матеріал по зоології, готують інформацію про червонокнижних тварин області. Сама екскурсія проходить в 4 етапи:

1.Настановча бесіда;

2.Відвідування живого куточка (ознайомлення з тваринами: морськими свинками, піщаною мишою, лабораторними мишами, вужум річковим, черепахою болотною, акваріумними рибками, папугами, пявками, мадагаскарськими жабами та ін.;

.Ознайомлення з музейними експонатами (зокрема з червонокнижними видами: Змієїд, жук-олень, метелик павиче око нічне, лебідь-шипун, сліпак та ін.;

.Підведення підсумків

1.Під час настановної бесіди вчитель обговорює з учнями організаційні моменти, правила поведінки в університеті. Також їм видається список запитань відповіді на які вони мають дати в процесі роботи.

2.Учні за допомогою екскурсовода і вчителя знайомляться з тваринами і музейними експонатами, шукають відповіді на запитання:

Тварини вдома

vЯких тварин ви побачили у живому куточку?

vЯкі особливості утримання різних тварин можна спостерігати?

vЧим харчуються різні тварини?

vЯк умови утримання повязані з природним середовищем існування цих тварин?

vЧи варто приносити додому диких тварин, які цілком випадково потрапили вам до рук?

Комахи

vПредставників яких класів ви побачили у музеї?

vЯкі ряди комах були продемонстровані у музеї?

vЯкі особливості забарвлення комах ви виділили?

vЯкі за розмірами тварини області, від чого залежать розміри?

Земноводні

vЯкі спільні ознаки притаманні земноводним області?

vЗ якими представниками вам доводилось зустрічатися?

vЯкі особливості життєвого середовища земноводних ви виділили?

vЯких земноводних більше безхвостих чи хвостатих?

Плазуни

vЯких плазунів ви зустріли в музеї?

vДо яких рядів вони належать?

vЧому на території області майже не має отруйних змій?

vЯкі ряди птахів були представлені у музеї;

vЯкі типи гніздових будівель птахів ви виділили?

vЯкі птахи (серед експонатів) не зустрічаються у нас в області?

vЧи відрізняється піряний покрив страуса від оперення наших птахів, чим саме і чому?

Ссавці

vЯкі ряди ссавців ми можемо виділити серед побачених видів?

vЯкі види переважають - травоїдні чи хижаки?

vЯк ви думаєте чому у музеї немає представників ряду копитних?

vЯкі спільні риси ссавців степу можна виділити?

Охорона тварин

vЧому одних тварин ми зустріти частіше, а інші трапляються зовсім рідко?

vЯкі тварини області трапляються зовсім рідко?

vЩо варто робити для того аби зберегти чисельність видів різного краю

3.Підсумки уроку:

Учні обговорюють питання, роблять висновки, вчитель аналізує і оцінює роботу кожного.

Висновки:

Тварини живого куточка є представниками класів ссавців, риб, птахів, рептилій, земноводних, комах. Умови утримання тварин мають бути максимально наближеного до їх природного середовища існування. Люди утримують переважно тварин про яких дбати найлегше, але все одно варто памятати, що приносячи додому будь-яку істоту ви повністю берете на себе відповідальність за її життя.

Для тварин степової зони характерні риси - це руде чи сіре забарвлення, численні гризуни. Більшість тварин живуть у норах. Птахи - невеликі за розмірами. Важливу частину раціону більшості є насіння рослин, зернові. Тварини червоної книги потребують надзвичайної уваги і охорони - це справа кожного.

Висновки

Знання екологічних закономірностей тепер необхідна для всієї діяльності людства на нашій планеті у звязку з загрожуючими для його існування прогнозами.

Первинні екологічні поняття повинні закладатися в людини ще зі школи. І поступово розвиватися під час вивчення різних дисциплін. Особливу роль при цьому відіграє біологія.

Під час формування у учнів екологічних понять слід враховувати закономірності і етапи засвоєння учнями специфічної термінології, а також труднощі. які зазвичай виникають у учнів в процесі засвоєння екологічних понять. Під час пдбору методів варто звертати увагу на індивідуальні особливості класу і окремих учнів (Швидкість засвоєння, сприйняття і ефективність різних методів прийомів тощо.)

Формуваня екологічних понять не може відбуватися лише в процесі теоретичних занять, більшою мірою розуміння і засвоєння їх відбувається під час екскурсійі практичних занять.

Також особливо добре сприймаються учнями науково - популярні тематичні фільми, компютерні версії уроків, вони лишають у дитини яскраві образи і сприяють кращому розумінню понять.

Не зважаючи велику кількість літератури формування екологічного мислення у школярів, варто також відзначити, що методика засвоєння екологічних понять у курсі «Біологія тварин» потребує значного вдосконалення і розширення, в методичній літературі часто не вистачає елементарних розроб уроків з потрібних тем. Не всі шкільні підручники мають оптимальну структуру для класного і самостійного засвоєння екологічних понять. Питання і надалі потребує значного розширення.

Використана література

1.Акімов І.А. Екологічний пріоритет цивілізації ХХІ століття - К. - 2004 р

2.Біологія. Підручник для 7 класу середньої загальноосвітньої школи/ Шабанов Д.А. та інші. Х., Торсінг, 2000

3.Більський Г.О. Фурдуй П.С. та ін. Основи екологічних знань К., 2000

4.О.В. Вербицька Формування екологічної екультури на уроках біології // Біологія в школі №6 2005 р

5.Ю.Г. Вервес Біологія 7 К.,» Генеза» 2002

.М. Власик Екологіче вихованя в школі // Біологія. Шкільний світ. (Спецвипуск - формування екологічного мислення) №18, червень 2006 р.

7.Волкова А.С. «Екологічне виховання школярів - К: Знання 1985 р

.О.А. Драгоман Розвиток екологічного мислення учнів у процесі вивчення курсу «Біологія» // Біологія в школі №6 2005Р

.А. Дяченко Життя в гармонії з природою. Екологічний тренінг // Біологія. Шкільний світ. (Спецвипуск - формування екологічного мислення) №18, червень 2006 р.

.Зве рев И.Д. Екология в школьном обучении., М - Знание 1980

11.Измайлов И.В., Михлин В.Е., Шашков Э.В., Шубкина Л.С. Биологические экскурсии: книга для учителя./ М. «Просвещение», 1983 г.

12.С. Молько Практичні роботи з екології 7 клас // Біологія. Шкільний світ. (Спецвипуск - формування екологічного мислення) №18, червень 2006 р.

13.Неведомсько С.О, Горяна Л.Г. Викладання біології - К: Київський міжрегіональний інститут вдосконалення, вч ім. Бориса Грінченка 1996 р.

.Пустовіт Н. Красно біт О. Дослідження екологічної культури школярів // Біологія і хімія в школі - 2000 №4

.Тести з біології для учнів 7 класу // Біологія №9 березень 2006 р