Експериментальна перевірка впливу творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку

Експериментальна перевірка впливу творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

.1 Загальна характеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі

.2 Види та значення творів образотворчого мистецтва

.3 Методика використання творів образотворчого мистецтва в процесі формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ВПЛИВУ ТВОРІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА НА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

.1 Виявлення рівнів творчої активності дітей старшого дошкільного віку

.2 Система роботи по використанню творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку

.3 Аналіз та підсумки експерименту

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. З переосмисленням пріоритетів, цілей і завдань розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку актуальною стає проблема становлення дитячої особистості, виявлення та розвиток її здібностей, набуття досвіду пізнання. Такий підхід висвітлений у державних документах, розроблених в Україні. Зокрема, Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ ст. визначає головну мету української освіти - створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України.

У Законі України «Про дошкільну освіту» та Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні визнається пріоритетна роль дошкільної освіти у формуванні особистості дитини, розвитку її творчих здібностей.

Концепція дошкільного виховання в Україні передбачає широкі можливості для створення дошкільних закладів, які б розвязували низку завдань. Одним із них має бути формування творчої індивідуальності, яка буде жити активно, цікаво, відповідно до вікових потреб.

Доцільно звернути увагу на те, що у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні, закладено підхід до особистості як до субєкта власної діяльності. Дитина розглядається як цінність, як активна творча особистість.

Впровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти зумовлює необхідність розвитку дітей у різних сферах їхнього життя. Зокрема, в освітній лінії «Дитина у світі культури», що виокремлена у Базовому компоненті дошкільної освіти, йдеться про те, що дитина повинна мати уявлення про світ практичної та духовної діяльності людини, розвивати потребу в реалізації власних творчих здібностей, діставати задоволення від процесу та результатів своєї діяльності, культивувати інтерес до надбань національної та світової культур. Важливим результатом оволодіння дитиною мистецькою діяльністю є усвідомлення себе активним субєктом творчості, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до рукотворного світу. Показник творчої активності дітей старшого дошкільного віку визначається рівнем розвитку естетичного сприймання обєктів та явищ, умінням працювати з різними матеріалами, використовувати різні техніки, добирати відповідні засоби реалізації задуму, виявляти творчу уяву, естетичну чутливість, емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього

Дослідниця Д. Годовікова, зазначала, що дошкільний вік сензитивний і найбільш сприятливий для розвитку не тільки образного мислення, але й уяви, психічного процесу, який становить основу творчої діяльності. Вихователь повинен створювати всі умови для того, щоб дитина зацікавилась творчістю інших людей, та й сама виявляла свої творчі здібності.

Результатом освітньо-виховної роботи по розвитку дитячої творчості (згідно Базового компонента дошкільної освіти) є уміння передавати свої думки, почуття, стан, настрій, фантазії, зокрема через образотворчу діяльність. Дитина повинна отримувати задоволення від процесу та результату творення, вміти застосовувати набутий творчий досвід в іграх, повсякденному житті; вміти виявляти ініціативу, естетичне ставлення, прагнути привернути увагу до результатів власної образотворчої діяльності самобутністю, оригінальністю, неповторністю.

Проблема формування творчої активності є досить актуальною на сучасному етапі. Дослідження дозволяють відзначити необхідність та можливість розвитку творчої активності вже з дошкільного віку.

Дитинство передусім дошкільне - єдиний період життя, коли творчість може стати універсальним і природним способом буття людини. Численні наукові дослідження різних часів свідчать про безкрайні креативні можливості дошкільного дитинства, тому провідна психолого-педагогічна проблема виявляється в тому, щоб створити ці сприятливі умови стимулювання і спрямування розвитку особистості.

Важливу роль у підготовці до творчої праці відіграє дошкільний заклад. Саме в цьому віці полягає психологічна основа для такої діяльності. Розвиваються уява і фантазія, творче мислення, виховується допитливість, активність, ініціатива, формуються вміння спостерігати й аналізувати явища, проводити порівняння, узагальнювати факти, робити висновки, практично оцінювати діяльність. Починають складатися і диференціюватися інтереси, схильності, формуються потреби, що лежать в основі творчості. Розвиток творчого мислення невіддільний від формування виконавчих умінь і навичок. Чим різнобічні і досконаліші вміння та навички у людини, тим багатше його фантазія, реальніше задуми.

Загалом, ідея розвитку творчиої активності індивідуума, як щойно було сказано, відповідає як його інтересам, так і загальнодержавним інтересам та інтересам людського суспільства взагалі. Насамперед, творча особистість заочно краще і легше пристосовується до побутових, соціальних та виробничих умов, ефективніше їх використовує і змінює відповідно до власних уподобань, переконань тощо.

Дбаючи про формування творчої активності у дітей, залучаючи їх до творчої праці, ми створюємо необхідні умови для розвитку всіх без винятку психічних якостей у дітей. Також залучення їх до творчої діяльності розкриває перед ними горизонти людських можливостей і сприяє правильному визначенню свого місця на широкому полі власних знань, умінь та здібностей.

Отже, вважаючи актуальним і важливим формування творчої активності у дітей дошкільного віку ми обрали тему курсового дослідження «Вплив творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей».

Обєкт дослідження: творча активність дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: твори образотворчого мистецтва як засіб формування творчої активності старших дошкільників.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити систему роботи по використанню творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку.

Завдання дослідження:

1.На основі аналізу психолого-педагогічної літератури надати загальну характеристику проблемі дослідження творчої активності дітей старшого дошкільного віку.

2.Обґрунтувати значення творів образотворчого мистецтва, як засобу формування творчої активності старших дошкільників.

.Виявити рівні творчої активності дітей старшого дошкільного віку.

.Розробити систему роботи по використанню творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку.

.Розробити поради щодо створення умов для розвитку творчої актичності дітей.

Теоретичною основою дослідження стали: педагогічні праці, що пов'язані із принципами, методами та засобами формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку, а також основні положення методики виховання дітей дошкільного віку (І.М. Білої, Н.О. Ветлугіної, К.В.Гарапучик, О.М. Дьяченко, Т.Г. Казакової, Н.Т. Кириченко, , Т.С. Комарової, Є. О Фльоріної, Л.М. Шульги, та інших).

Експериментальна база. Дослідження проводилося в Сушовецькому дошкільному навчальному закладі «Сонечко» Білогірського району Хмельницької області. Експериментом було охоплено 12 дітей старшого дошкільного віку та вихователь.

Структура: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел( 50 найменувань), 5 додатків. Основний зміст курсової роботи викладено на 54 сторінок, загальний обсяг складає 79 сторінок. Дослідження містить 3 таблиці.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1Загальна характеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі

творчий активність образотворчий мистецтво

Дошкільне дитинство - перший основний етап творчого присвоєння соціокультурного досвіду (Д.Б. Ельконін, О.В. Запорожець, В.К. Котирло, В.Т. Кудрявцев, В.С. Мухіна, Т.О. Піроженко, М.М. Поддьяков, Ю.О. Приходько та ін.). У цьому віці діти, засвоївши основні зразки поведінки і діяльності, можуть вільно оперувати ними. Будь-які нові знання, враження трансформуються крізь призму їх унікального внутрішнього світу. Творчість - одна з найбільш змістовних форм активності дошкільників, універсальна здатність, яка гарантує успішне виконання різноманітної дитячої діяльності [20].

Науково доведено: саме дошкільний вік є найбільш сензитивним періодом розвитку творчості. Період від трьох до п'яти років сприятливий для формування творчості, бо дитина до цього віку, з одного боку, готова до соціалізації (сформованість мовлення), а з другого - ще не соціалізована. Для дитини весь світ ще загадковий та проблемний. Заданими Д. Б. Ельконіна, у віці близько трьох років у малюка з'являється потреба діяти, як дорослий, «зрівнятися з дорослим» (Є. В. Суботський) [18].

У філософській, психологічній та педагогічній літературі термін «активність» застосовується як характеристика особистості та її діяльності. У свою чергу, слово «творча» характеризує активність, вказує на її певний характер. Тобто це вже не просто активність, а активність у творчості, до творчості. Якщо активність характерна риса особистості, то творча активність - характеристика творчої особистості, яка не змогла б актуалізувати свій творчий потенціал, реалізувати його у творчій діяльності без енергетичного поштовху творчої активності. Тому вивчати поняття творчої активності в теоретичному та практичному аспектах необхідно через такі поняття, як творчість, активність, творча діяльність, творча особистість, творчий потенціал, творчі здібності. Тільки таким чином можна осягнути глибинну сутність досліджуваного поняття, виявити корені, джерело його походження та детермінанти його розвитку.

Питання творчого розвитку дитини на сучасному етапі продовжують залишатися актуальними і цікавими для дослідників. Різні аспекти творчого розвитку особистості висвітлені в роботах Л.С. Виготського, Б.М. Теплова, В.В. Медушевського, О.С. Газмана і багатьох інших учених. Розвиток різних напрямів дитячої творчої діяльності представлені в дослідженнях Б.М. Йєменського, В.А. Льовіна, Н.А. Ветлугиної, Т.С. Комарової, Н.П. Сакуліной, Е.А. Флеріної [20].

Творчість - це людська діяльність, у процесі якої особистість, задовольняючи потреби в реалізації своїх здібностей, створює нові знання, обєкти, схеми поведінки, робить власні «відкриття». А дитяча творчість - своєрідна сфера дитячого життя, в якому вона діє і спілкується з дорослими та однолітками [40].

Спираючись на метод моделюванння, О. І. Савенков виділяв характерні особливості розвитку творчості і дослідницької поведінки дітей . На його думку, творчість проявляється у допитливості, чутливості до проблем, надситуативній активності; у високому рівні розвитку логічного мислення, підвищеному інтересі до проблемних завдань; в оригінальності, гнучкості мислення, легкості генерування ідей та асоціювання, здібності до прогнозування, високій концентрації уваги, добрій пам'яті самостійності, гуморі тощо [42].

«Стимулювати різноманітні творчі прояви дитини в дошкільному віці, вчити їх самостійно творити досить складно. Для розвязання цієї актуальної проблеми важливо зясувати психологічну сутність дитячої творчості» - стверджує І.Біла в своїй статті і пропонує засоби їх виявлення та розвитку творчості [ 9, с. 7].

Аналіз положень про дитячу творчість (Н.О. Ветлугіна, О.І. Кульчицька, І.Я. Лернер, Б.М. Теплов та ін.) дозволив визначити сутність дитячої творчості, як створення субєктивно нового (значимого для дитини) продукту (малюнка, конструкції, гри, оповідання); додавання до відомого раніше не використовуваних деталей; застосування засвоєних раніше способів зображення або засобів виразності в новій ситуації; прояв ініціативи в усьому. Для творчої діяльності дитини найбільш характерним є домінування пізнавальної мотивації, що виявляється у формі дослідницької, пошукової активності, у більш високій чутливості, сензитивності до нових стимулів, емоційній залученості у діяльність, у здатності до відкриття нового у звичайному, у можливості продукувати необмежену кількість ідей.

За такого розуміння дитячої творчості для її розвитку дітям необхідні певні знання, навички, уміння та способи діяльності, найдоступнішими серед яких є мисленнєві дії аналогізування. Дитина мислить, шукаючи аналогії, оперуючи відомостями, що попередньо організовані й упорядковані [50].

Визначені особливості творчої діяльності та основні фактори прояву творчості є передумовою розвитку аналогізування дошкільників й передбачають підтримку та заохочення їх дорослими. У дослідженнях (К.Н. Вентцеля, Н.О. Ветлугіної, О.М. Дьяченко, В.О. Моляко, М.М. Поддьякова, О.І. Савєнкова, Б.М. Теплова та ін.) визначено низку умов розвитку творчості, зокрема: систематичне розвязання дітьми творчих задач, врахування дорослим індивідуальних інтересів, нахилів та здібностей дітей, позитивні, заохочувальні оцінки й стимули їх творчої поведінки, нерегламентованість, свобода дій, естетизація всіх форм діяльності тощо. Важливими тут є рівні розвитку творчої діяльності (Н.О. Ветлугіна, О.М. Матюшкін), що становлять функціональні етапи творчості, розвитку творчих стратегічних тенденцій мислення дитини. А саме:

·перший етап - орієнтувальна реакція, що має на увазі першочергову орієнтацію у творчій діяльності;

·другий етап - практичні цілеспрямовані дії, пошуки рішень, спільна творчість з дорослим;

·третій етап - самостійні дії дітей, теоретична творча діяльність [3; 31].

Дитяча творчість, за твердженням багатьох дослідників, відзначається своєрідністю - характеризується як «творчість для себе». Особливістю цієї творчості є те, що дитина у творчій праці самовдосконалюється, змінюється на краще, здобуває нові знання, набуває вміння й навички, отримує життєвий досвід (Н.О. Ветлугіна, Г.С. Костюк, В.Т. Кудрявцев, В.С. Юркевич). Поступово ця «творчість для себе» починає слугувати іншим. Тобто дитина, пізнаючи себе, починає розуміти навколишній світ, застосовувати набуте раніше, удосконалювати довкілля, творити красу [39].

На заняттях і в повсякденному житті старші дошкільники перебувають у стані творчості, тобто створюють оригінальні продукти своєї діяльності - малюнки, вироби з глини, пластиліну, паперу, конструкції з будівельного матеріалу, добирають рими до слів, складають вірші. Але новизна цих витворів є суто субєктивною. Це вкотре вказує на відмінність дитячої творчості від дорослої [13].

Творчість дитини як її індивідуальна властивість проявляється у здатності відмовлятися від стереотипних способів мислення у ході реалізації будь-яких завдань: ігрових, побутових, навчальних, соціально-моральних тощо. Відповідно, і щодо дорослих, і щодо дітей ідеться про основні ознаки прояву творчості (Дж.П. Гілфорд, Е.П. Торренс), а саме:

·оригінальність - здатність по-новому, нестандартно розв'язувати проблеми, що в дошкільному віці проявляється в різних видах діяльності дітей та в їхніх іграх;

·семантична гнучкість - словесна гнучкість мислення проявляється у дітей як підвищена чутливість до мовлення, як мовленнєва творчість - утворення нових слів, рим абощо;

·образна адаптивна гнучкість як найтиповіша форма прояву творчості в дошкільному віці - здатність дитини виділяти функції об'єкта таким чином, щоб побачити в ньому нові можливості. Дитяче мислення переважно образне, дитина чуттєво сприймає навколишній світ, часто-густо перевтілює об'єкти в нові образи, помічає у предметах те, чого не бачать дорослі;

·стихійна гнучкість - здатність знаходити різноманітні ідеї у дещо обмеженій ситуації [41].

Основні етапи творчого процесу:

Виникнення в дитини відчуття неясності чогось (поява проблеми).

Виникнення ряду запитань до дорослого, однолітків, самої себе.

Виділення значущих для успішного розвязання проблеми елементів, диференціація головного і другорядного.

Усвідомлення проблеми.

Формулювання гіпотези.

Пошук і знаходження розвязку.

У реальному житті дошкільникові доводиться виконувати як творчі (цілком нові, незнайомі або з елементами новизни), так і нетворчі (які містять готову логічну програму, передбачають шаблонне рішення) завдання. Надаючи перевагу завданням творчого характеру, вихователь виховує в старших дошкільнят інтерес до складних завдань (практичних, інтелектуальних, комунікативних), бажання виконувати їх самостійно, ризикувати без шкоди здоровю, не боятися помилитися [32].

Ефективним засобом формування творчої особистості в дошкільному віці є продуктивні види діяльності. Чим раніше дитина буде займатися творчою діяльністю, тим більш високих результатів можна досягти в її загальному розвитку. Дослідження дитячої творчості здійснювалось протягом багатьох років. Поступово вироблялися адекватні підходи до цієї проблеми. Психолог Л. Виготський відмітив, що практика та досвід можуть бути засвоєні двома способами. Один із них - відтворювальний, репродуктивний, який базується на точному відтворенні раніше набутих прийомів. Інший спосіб базується на творчій праці, створенні нових образів та дій [15].

А.А. Волкова, характеризуючи творчість дошкільників, відмітила: «Виховання творчості - різнобічний та складний вплив на дитину. Ми бачили, що у творчій діяльності дорослих беруть участь розум, характер, почуття. Ці ж самі сторони особистості ми повинні виховати в дитини. Збагатити розум дитини різноманітними уявленнями, деякими знаннями - означає дати збагачену основу для творчості дітей. Навчити їх уважно придивлятись, бути спостережливими, тобто зробити їх уявлення більш яскравими. Це допоможе дітям відтворити все побачене у своїй творчості» [14, с.23]. Педагоги та психологи, які займалися проблемою розвитку художньої творчості та здібностей дітей, відмітили, що різні види продуктивної діяльності, робота з різними матеріалами впливає на розвиток здібностей до творчої діяльності. Т.С. Комарова виділила наступні властивості особистості людини, які зумовлюють її здібність до діяльності: сприйняття та уявлення, емоційно-позитивне ставлення до діяльності. Усі ці якості особистості дитини ми зможемо розвивати в процесі роботи з різними матеріалами [23].

У процесі творчої діяльності формується творча активність. Вона виявляється у спрямованості та стійкості пізнавальних інтересів, прагненні до оволодіння новими знаннями, способами діяльності, мобілізації вольових зусиль на досягнення мети творчості. Творча активність проходить через всі стадії творчого процесу. Так, внутрішня активність, розвиваючись і трансформуючись у продуктивних діях, стає результатом творчої діяльності [33].

Поняття творчої активності сформувалось у процесі розроблення поняття активності. Тому воно є видовим по відношенню до родового поняття активності. Найбільш широко поняття творчої активності висвітлюється в сучасній психолого-педагогічній літературі.

Творчу активність визначають: як якість особистості - Н. Вишнякова, Ш. Ганелін, В. Кузін, О. Матюшкін, Л. Новікова, Г. Шамова; як компонент темпераменту - В. Небиліцин; як особливу потребу - Л. Божович; як діяльність - А. Люблінская, В. Ротенберг; як міру діяльності - В. Коган; як взаємодію з дійсністю - Б. Кадиров, Н. Лейтес. Це є основні підходи до розуміння досліджуваного феномена.

Так, Л. Єрмолаєва-Томіна повязує творчу активність із креативогенними особистісними утвореннями, якостями когнітивних процесів і визначає її як надлишкову стосовно стимулу діяльності. У тлумаченні досліджуваного поняття автор спирається на праці С. Арієті, Є. Девіс, Ф. Фарлей, які визначають творчу активність як пошукову, перетворювальну активність особистості, що не стимулюється ззовні й ототожнюють її з креативністю [19].

Р. Нізамов розглядає творчу активність як складне ставлення людини до дійсності, як комплекс якостей людини, де взаємодіють інтелектуальні, вольові, емоційні процеси; як прагнення проникнути в суть речей, застосувати нові прийоми подолання перешкод, здібність вносити елементи новизни у способи виконання завдань та розвязання завдань [33, с. 6].

Подібне визначення творчої активності дає Е. Сет. Він вважає, що творча активність - це сплав емоційних, вольових, інтелектуальних якостей людини, які виявляються в ініціативності, самостійності, емоційній чутливості, вольових, цілеспрямованих діях, свідомості вчинків. Основа цих якостей - яскрава особистість, яка має свою думку і своє ставлення до будь-чого [43].

Н. Біла зазначає, що творча активність є цілісною якістю особистості, яка спрямована на перетворення діяльності. Вона є не відокремленою групою вмінь та навичок, а цілісним формуванням якостей, що визначають ідейну зрілість особистості, її моральну позицію, високий рівень загальної культури, активну виконавську діяльність і методичну підготовку [4].

До структури творчої активності Л. Єрмолаєва-Томіна відносить основні компоненти творчості, а саме: самостійність вибору обєкта мислення, вихід за межі завдання, перетворення завдання і стимулу [19].

С. Діденко на основі дослідження естетичної оцінної діяльності виділяє такі структурні компоненти творчої активності: аксіологічний, емоційно-перцептивний, гносеологічний, праксеологічний. У запропонованій структурі між першими трьома компонентами домінують координаційні звязки, в той же час аксіологічний компонент інтегрує всі інші, надаючи їм творчого характеру [17].

Визначальною рисою творчої активності є самоорганізація особистості у пошуку нової інформації для неординарного вирішення різних проблем. Стимулами та мотивами творчо-пошукової активності у розвязанні суперечностей і проблем стають емоції успіху, потреба у самоствердженні, а також посильність завдання та необхідність його вирішення [35].

І. Коган вважає, що субєкта у творчий пошук втягує будь-яка проблемна ситуація, тому її значення для формування творчої активної особистості важко переоцінити. Творча активність під час пошуку викликає специфічний психічний стан, який характеризується «високим динамізмом емоційних переживань, спрямованістю на істину, мисленнєвою активністю, рівень яких визначається ступенем субєктивної значущості, пізнавальної привабливості й складності проблеми» [22, с. 145].

На формування творчої активності великий вплив мають зовнішні фактори: соціальне середовище, умови освіти, навчання, виховання. Відомо, що творча активність особистості найкраще виявляється в екстремальних ситуаціях, ситуаціях успіху та свободи. Це необхідно враховувати і намагатись застосовувати у формуванні творчої особистості. І. Бех стверджує: «За надмірної регламентації поведінки, коли дитина вже має відповідні можливості самостійної регуляції поведінки, але її дії обмежуються, пригнічується творча активність дитини: вона стає безініціативною, чекає вказівок ззовні і звикає орієнтуватись тільки на них» [5, с. 115].

Приблизно можна диференціювати різні стадії прояву дошкільником творчої активності, етапи формування його творчості.

Перша стадія - наслідування, копіювання готового. Потрапляючи у нову ситуацію, дитина репродукує готовий спосіб дії, повторює його за дорослим задля досягнення бажаного результату.

Друга стадія - творче наслідування: внесення елементів новизни, прояв самодіяльності без внесення істотних змін у пропоновані іншими схему дій, зразок, ідею. Це - перша заявка дитини про себе, своє бажання самовияву. Саме на цій стадії вона ознайомлюється з різними варіантами інноваційної діяльності, визначає свої переваги відповідно до власних нахилів та вмінь.

Третя стадія - репродуктивна творчість: уміння взяти за основу пропоновану схему (ідею), але істотно переробити її, внести зміни. Тут дитина переробляє інновації на свій кшталт, перевіряє їх відповідність вимогам ситуації, додає щось нове, своєрідне й оригінальне.

Четверта стадія: справжня творчість, створення нового [32, с. 77].

Показники творчої активності

Творчу активність, творчий потенціал дошкільнят можна проаналізувати за такими трьома групами показників.

♦ Ставлення дітей до творчості: їхнє захоплення, здатність «увійти» в уявні обставини, в умовні ситуації, щирість переживань.

♦ Якість способів творчих дій: швидкість реакцій, винахідливість, комбінування знайомих елементів у нові поєднання, оригінальність способів дій.

♦ Якість продукції: відбір характерних ознак, предметів, життєвих явищ, відображення їх у творчій діяльності [16].

Загальні способи стимуляції творчої активності.

.Забезпечення сприятливої атмосфери. Доброзичливість з боку дорослого, його відмова від оцінювань і критики на адресу дитини сприяють вільному виявові дивергентного мислення.

.Збагачення навколишнього середовища дитини найрізноманітнішими новими для неї предметами і стимулами з метою розвитку її допитливості.

.Заохочення висловлювання оригінальних ідей.

.Забезпечення можливостей для вправи і практики. Широке використання питань дивергентного типу щодо до найрізноманітніших галузей.

.Використання особистого прикладу творчого підходу до вирішення проблем.

.Надання дітям можливості активно ставити запитання.

Особливим засобом формування творчої активності дітей є мистецтво: література, музика, скульптура, народна творчість, живопис [12].

Базова програма розвитку дошкільника «Я у Світі» вперше в освітньому просторі України заявила про креативність як одну з пріоритетних ліній розвитку дитини. Розвиток сучасної дитини як особистості передбачає максимальну реалізацію нею активності, самостійності, творчої ініціативи, прагнення обирати на власний розсуд шляхи й засоби досягнення цілей, намірів, реалізувати свої власні потреби та інтереси [37]. Творча активність дошкільника має два тісно пов'язані між собою, проте не тотожні джерела -навчально-виховні впливи людей, які її оточують (насамперед дорослих), та особистий досвід самої дитини, який включає досвід її індивідуальної взаємодії зі світом та результати попереднього навчання й виховання. Включення індивідуального досвіду в засвоєння дошкільником інформації подекуди може спровокувати своєрідний «розрив» логічних схем міркування дорослого та дій, вироблених суспільною практикою. Водночас воно сприяє створенню дитиною оригінального продукту, що й характеризує творчість як особистісний процес [34].

Щоб правильно оцінити, наскільки у вихованця розвинена здатність до творчої активності, доцільно у різних ситуаціях та умовах діяльності фіксувати: наскільки часто і вдало дитина продукує нові ідеї; чи здатна самостійно їх використати; чи завжди аналізує мету, засоби і способи її досягнення (чи може, частіше дає навпомацки, шляхом «спроб і помилок»); як ставиться до труднощів (мобілізується на їх подолання, дратується, звертається до інших по допомогу, кидає завдання нерозвязаним); чи здатний дошкільник до здорової міри ризику; як саме в процесі виконання творчого завдання використовує відому та нову інформацію, чи перевіряє її надійність; наскільки виважено приймає самостійні рішення; чи використовує різні підходи у ході пошуку (чи, може, діє одноманітно); чи здатна дитина більш-менш обєктивно оцінити процес і результат розвязання творчого завдання; наскільки оригінальний продукт її діяльності, чим він відрізняється від запропонованого зразка [37].

Якщо старший дошкільник часто, легко й охоче продукує конструктивні ідеї; здатний самостійно їх апробувати й застосувати; як правило, аналізує свої дії, прогнозує ймовірні їх наслідки; уникає одноманітного маніпулювання, урізноманітнює пошуки способів розвязання; ніколи не кидає розпочате на півдорозі, переважно самостійно долає труднощі; вміє зважено ризикувати, вдало використовувати відому інформацію і здобувати нову; приймає самостійні рішення у невизначених ситуаціях; реалістично оцінює результат своєї діяльності, обєктивно визначає, яких зусиль це йому коштувало (було важко чи ні); прагне виявити оригінальність, не схильний репродукувати зразок, можна вважати, що в такої дитини розвинені творча активність [46].

Отже, на основі аналізу психолого-педагогічної літератури ми дійшли таких висновків, що творча активність - складова частина творчого потенціалу. Формування творчої активності особистості залежить від раціонального та ефективного використання нею тих умов, які надає суспільство для розкриття її творчих потенцій. Творча активність мотивована внутрішньою потребою у творчості, базується на загальній активності та взаємодії свідомого, підсвідомого й неусвідомлюваного. Вона виявляється, розвивається і формується у процесі творчої діяльності, у доланні суперечностей та проблемних ситуацій і по суті є самодіяльністю, важливою умовою якої є свобода. Отже, творча активність - це активність особистості, спрямована на перетворення дійсності і себе самої.

1.2 Види та значення творів образотворчого мистецтва

Мистецтво - одна з форм відображення людського життя. В основі мистецтва лежить художньо - образне відображення дійсності [45].

Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його людина буде не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи з дошкільного навчального закладу, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість - любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запамятовуються і залишаються в памяті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя.

Роботу щодо ознайомлення дітей з образотворчим мистецтвом краще починати зі світу реальної природи, людей, предметів, які оточують нас у житті. Придивлятись, прислуховуватись, спостерігати, помічати, заглиблюватись - ось ті вміння, які допоможуть по-справжньому зрозуміти, перейнятися мистецтвом [24].

Програмами навчання, розвитку та виховання дітей дошкільного віку передбачено ознайомлення дітей з різними видами образотворчого мистецтва. Відповідно до Базового компонента дошкільної освіти в Україні, випускник дошкільного навчального закладу повинен:

·мати уявлення про особливості образотворчого мистецтва як візуального, відрізняти його від інших;

·знати спільні та відмінні риси основних видів образотворчого мистецтва (живопис, графіку, скульптуру, архітектуру, декоративно-ужиткове);

·визначати основні жанри образотворчого мистецтва (пейзаж, портрет, натюрморт, побутовий жанр);

·орієнтуватися в основних засобах вираження настрою, вміти їх характеризувати (лінія, колір, композиція, ритм);

·уміти виражати свої почуття кольором, композиційним рішенням, послідовністю, формотворенням;

·знати характерні особливості засобів художньої виразності різних видів образотворчої діяльності (малювання, ліплення, аплікація, робота з природним матеріалом);

·уміти поєднувати в художній діяльності елементи різних видів мистецтва;

·мати художні пріоритети, жанрові уподобання [2].

Особливу роль у розвитку художньо-естетичної культури відіграє художнє сприймання під час ознайомлення з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва. Важливо звертати увагу дітей на емоційний зміст картини, засоби, з допомогою яких художник передає настрої героїв, стан природи; надавати можливість роздивитися з усіх боків скульптуру. Особливу роль в особистісному становленні дошкільника відіграє надане йому право вибору матеріалів, місця роботи, сюжету тощо, можливість проявити творчість, спертися на власний досвід. Розвитку сприйнятливості як властивості особистості дитини сприятимуть вправи з використанням в образотворчій діяльності широкої гами кольорів та їхніх відтінків, контрастних і пастельних кольорів, експериментування на палітрі, а в аплікації - паперу різних відтінків. Доцільно пропонувати дошкільникам завдання «етюдного» характеру, які допомагають передавати різні ракурси обєктів, знаходити оригінальні рішення [26].

У процесі образотворчої діяльності та бесід, що її супроводжують, доречно повязати у свідомості дошкільників поняття «досягнення» та «особисті зусилля», пояснити, що якість зробленого значною мірою залежить від прикладених виконавцем зусиль. Саме тому на позитивну оцінку заслуговує не просто сам твір, а зусилля його автора. Якщо педагог підтверджує це власним ставленням до результатів образотворчої діяльності дошкільників, діти оволодіватимуть високою культурою художньої праці.

Дошкільники ефективніше оволодіватимуть мистецтвом створення художнього образу, якщо педагог інтеґруватиме різні види образотворчої діяльності, для початку пропонуючи їм варіанти інтеґрації. Поступово діти навчаться самостійно комбінувати різні способи зображення й матеріали, відчують смак до такої роботи. Цьому сприятиме дизайн-діяльність, художнє рукоділля, різного роду конструювання, моделювання. Отже, головне - не технічні уміння, а базис особистої культури дошкільника, закладений образотворчим мистецтвом як один із впливовіших на свідомість і поведінку [25, С. 143-145].

Зупинимося більш детально на якісних характеристиках видів образотворчого мистецтва, з якими діти повинні бути обізнані в дошкільному віці.

За технікою виконання і матеріалами, за художніми прийомами та багатьма іншими характерними рисами твори образотворчого мистецтва можна розподілити на кілька видів - живопис, графіка, архітектура, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво [6].

Живопис є одним із основних видів образотворчого мистецтва, у якому завдання пізнання, тлумачення і образного відображення навколишньої дійсності вирішуються за допомогою фарб, які наносяться на будь-яку тверду поверхню. У художніх творах живопису використовуються: колір у тісному звязку з малюнком, світлотінь, виразність мазків, фактура й композиція, за допомогою яких художник відтворює на площині колористичне багатство світу, обємність предметів, їхню якісну, матеріальну своєрідність, просторову глибину і світлоповітряне середовище. Живопис може передавати стан нерухомості й відчуття стрімкого руху. У ньому можливі розгорнуте оповідання і складний сюжет, що дає можливість не тільки наочно втілювати видимі явища реального світу, відображати різноманітне життя людей, але й розкривати суть історичних процесів [27, С. 22-23].

Живопис - це відображення всього багатства і різноманітності оточуючого світу в кольорі. Колір - головний зображувальний і виразний засіб живопису. Він має кольоровий тон, насиченість, світлість; він ніби поєднує в ціле все характерне в предметі: і те, що можна зобразити лінією, і те, що її недоступно. Живопис користується світлими і темними кольоровими лініями, мазками і плямами. Живопис розділяють на монументальний (це живопис великих розмірів, який тісно повязаний з архітектурою), декоративний (це живопис, який використовується для прикрашення споруд, інтерєра у вигляді святкових панно, речей), театрально - декораційний (декорації, ескізи костюмів, гриму, бутафорії), мініатюрний (прикрашали рукописні книги та малювали акварельні портрети), станковий (невеликих розмірів, обрамлений рамою, самостійний твір, який розрізняється за жанрами) [45]. За технікою виконання живопис поділяється на олійний, темперний, фресковий, восковий, мозаїчний, вітражний, мозаїчний, акварельний, гуашевий, пастельний. Живопис допомагає дитині побачити красу світу, яка захована в звичайних речах, виховує увагу до оточуючого, прагнення осягнути його сенс [24].

Дошкільників можна ознайомлювати як з монументальним, так із станковим живописом. Це можна робити на заняттях з предметного та сюжетного малювання та під час екскурсій до картинних галерей, на виставки робіт місцевих художників, в гості до художників та художньої школи, під час гурткової роботи, де поглиблено можна вивчати акварельну і гуашеву техніки живопису та проводити бесіди про художників різних жанрів і різних художніх шкіл і напрямків. Доречно використовувати матеріали тематичних часописів «Великі художники» [45].

Графіка - це вид образотворчого мистецтва, який охоплює малюнок і друковані художні зображення (гравюра, металографія, монотипія), засновані на мистецтві малюнка, але які мають особисті образотворчі засоби і виражальні можливості. Графіка поділяється на станкову (малюнок, який не має прикладного призначення, естамп), книжкову та газетно-журнальну ілюстрацію, оформлення і конструювання печатних видавництв, прикладну - плакат. Виражальні засоби графіки - контурна лінія, штрихи, пляма, іноді кольорова. [27, С. 20].

Малюнок виконується олівцем, вуглиною або фарбою одного кольору. Малюнок є основою створення образу в інших видах мистецтва - живопису, скульптурі, архітектурі. За технікою виконання розрізняють малюнки оригінальні та друковані. Оригінальні виконуються художником в одному екземплярі. Друковані роблять з кліше відбитком на папері і називають естампами. Існує декілька різновидів естампу.

З графікою дошкільнята ознайомлюються на заняттях з малювання олівцем. В дитячому садку діти малюють за сприйняттям, з натури, за уявою, за задумом. Крім олівців дітям варто давати і інші графічні матеріали такі як фломастери, пастель, вуглину, сангіну, кольорові крейди. Це збагачує знання дітей про графіку та її види. З друкованою графікою можна знайомити дітей на заняттях з малювання та під час гурткової роботи. Діти із задоволенням виконують графічні роботи незвичними способами: граттаж (видряпування гострим предметом), монотипія (друкування на склі) [45].

Архітектура - мистецтво проектувати та будувати споруди, які необхідні для життя і діяльності людини, це - найскладніший вид мистецтва. На втілення архітектурного задуму підчас витрачається життя не одної людини, а цілих поколінь. Архітектура обєднує в собі риси живопису та графіки, оперуючи лініями, площинами та кольором, і рисами скульптури - оперуючи масою та обємом. Але не живопис, ні графіка, ні скульптура не повязані так із соціальним середовищем, не відображають епоху і одночасно не створюють стиль так, як архітектура. Через знайомство з архітектурою йде накопичення енциклопедичних знань у галузі архітектури, знайомство з архітектурою в розрізі світової історії [27, С. 22].

Архітектура створює з геометричних обємів замкнуте просторове середовище у вигляді різних споруд (житлових, суспільних, промислових, господарських та інших, які необхідні для життя, праці і відпочинку людини), архітектурних ансамблів і міст. Будь - яка архітектурна споруда створюється з урахуванням трьох основних сторін: функціональної, конструктивної і художньої. Іншими словами «міцність, користь, краса» являються складовими частинами справжнього витвору архітектури. Навіть найрозкішніший палац створюється для того, щоб у ньому жити. Просторове природне середовище, яке оживлено архітектурними будівлями, завжди приваблювала увагу власною виразністю, оскільки створений руками людей упорядкований простір відрізняється не лише утилітарним призначенням, - він відображає устрій життя суспільства, рівень його матеріального і духовного розвитку. Архітектурні форми створюються за принципом вдоволення тих чи інших суспільних потреб людини. Архітектура має свою неповторну художню мову. Конструкції, форма і простір, пропорції і ритм, світло і колір утворюють єдність характерних ознак розвитку архітектури - стиль. Стиль архітектури - це, з одного боку, зовнішня форма, художній образ, а з іншого - відбиття уявлень певної епохи.

Ознайомлювати дошкільників з творами архітектури можна зробити під час екскурсій по місту до історичних архітектурних шедеврів, запросивши екскурсовода, який в цікавій та доступній формі розповість про архітектора і історію будівництва даної споруди, а потім запропонувати дітям на заняттях з конструювання та ручної праці відобразити це у своїх роботах [45].

Скульптура, на відміну від живопису, передає дійсність обємними формами. Основним обєктом зображення в скульптурі є людина.

У порівнянні з живописом та графікою скульптура охоплює обмеженіше коло обєктів, але може розробляти його з більшою глибиною. Історично скульптура розробляє і втілює образ людини, рідше - тварин, птахів та ще рідше - природу і речі [27, С. 21].

Скульптура (ліплення, пластика) - це вид образотворчого мистецтва, твори якого мають обємну форму. Розрізняють круглу скульптуру (статуя, група, бюст) і рельєф. Скульптура одне з найдавніших мистецтв. Скульптури існують не в умовному, а в реальному просторі, тому так важлива їх взаємодія з ним. Майдани, набережні, парки, меморіальні комплекси, фасади будівель є сприятливим середовищем для скульптури великих форм - монументальної скульптури. Станкова скульптура не розрахована на установку в певному місці, не залежить від оточення і частіше за все знаходиться в музейних залах. Її різновид - дрібна пластика: статуетки з порцеляни, теракоти, майоліки. Скульптуру виготовляють з різних матеріалів: каменю, мармуру, дерева, кістки, бронзи тощо.

Із скульптурою монументальною слід ознайомлювати дошкільників під час екскурсій до памятників видатним людям (Т.Г.Шевченка), із станковою скульптурою та скульптурою малих форм (дрібною пластикою) ознайомлюємо дітей на заняттях з ліплення та під час гурткової роботи, де діти навчаються ліпити з незвичних матеріалів (тирси, снігу, піску, фольги, солоного тіста тощо) [45].

Декоративно-прикладне мистецтво - розділ декоративного мистецтва, який охоплює ряд галузей творчості, котрі присвячено створенню художніх виробів, призначених не тільки для задоволення безпосередніх утилітарних потреб, але й для прикраси житла, архітектурних споруд, парків, скверів тощо.

До декоративно-прикладного мистецтва відносяться художньо виконані меблі, посуд, одяг, килими, мереживо, ювелірні вироби, іграшки та інші предмети. При цьому слід відрізняти предмети декоративно-прикладного мистецтва, що мають безпосереднє утилітарне призначення (меблі, одяг), і твори переважно декоративного характеру (розписи, декоративні тканини тощо). Створюючи органічну частину предметного середовища, з яким повсякденно стикається людина, твори декоративно-прикладного мистецтва своїми естетичними достоїнствами, образним складом, характером постійно впливають на душевний стан людини, її настрій, впливають на її ставлення до навколишнього світу.

Мистецтво є не лише засобом пізнання дійсності, але й джерелом виховання, розвитком почуттів та переживань, які потім знайдуть відображення в дитячій творчості [27]. Декоративно - прикладне мистецтво за своїм походженням - мистецтво народне: народ створює речі, народ знаходить для них потрібну форму і вираз, народ зберігає знайдену в них красу і всі власні досягнення передає нам у спадщину. Специфіка декоративно - прикладного мистецтва полягає в тому, що твори його в один і той же час мають бути корисні і красиві. Здавна існують на Україні народні художні промисли, з якими ми ознайомлюємо дошкільнят на заняттях з декоративного малювання, ліплення та аплікації, під час гурткової роботи та ручної праці.

Українська народна кераміка дуже різноманітна за своїм зовнішнім виглядом, формами виробів і кольоровою гамою. Основними осередками гончарного виробництва здавна відзначаються Київщина (васильківська кераміка, особливістю якої є крупний живописний багатоколірний мазок рослинного орнаменту з білим контуром та своєрідний пірчастий мазок, який має переходи кольору від більш темного до світлого), Полтавщина (кераміка Хомутца та Опішного), Чернігівщина (чорна, задимлена кераміка з лощеним лінійним декором), Поділля (кераміка Бубнівки та Крішенців небагатокольорова на темно - зеленому або коричневато - червоному тлі з невибагливою плямкою, зигзагом лінії, стрічкою, смужкою), Закарпаття (косівська кераміка, особливістю якої є гончарні вироби з гравірованим малюнком по побіленому черепку і розписом з поливою жовто - зеленою глазурю із додаванням невеликої кількості коричневої) [11].

Відомі на Україні і майстри художньої обробки дерева. Найпопулярнішим осередком Закарпаття, для якого, крім різьблення, характерним є випалювання і інкрустація по дереву з орнаментацією суворо геометричного характеру. Особливо відомі вироби Яворівських майстрів: меблі, посуд, дитячі іграшки - забавки, сундуки і ночви.

Писанкарство розповсюджено в усіх регіонах України і відрізняється розписом: кольоровою гамою, орнаментами, технікою розпису.

Килимарство найбільш відомо в Яворові та Коломиї - ліжники з геометричним крупним узором, найчастіше з червоними і зеленими ромбами по білому полю, особливістю ліжників є довгий пухнастий ворс, який ніби розмиває краї малюнка. Українські килими завжди відрізнялись чистою і ніжною гамою кольорів. Майстерність українських килимарок була дуже високою, тому цінилися не лише на Україні, але й за кордоном. Кожен регіон відрізнявся орнаментальним візерунком: стримані з геометричним узором та з пишним квітковим декором.

Ткацтво і вишивка розповсюджені на Україні всюди. Ткали тканини для виготовлення одягу, білизни, для прикрашення хати. Ткали з вовни, льону та коноплі. Плахтові тканини мають масу варіантів, але їх обєднує картатий ритм, невеликий розмір малюнка і багатоколірність. Унікальним промислом було виготовлення тканих і вишитих рушників. Причому вишивка кожного з регіонів відрізнялися кольоровими композиціями і своєрідністю декору. Майже повсюди рушники ткали з білої та червоної пряжі.

В селах України до цього часу існує народний костюм з перевагою світлого колориту. Жінки носили сорочки, гарно вишиті, незшиті юпки - плахти, пане ви, а також фартухи і різноманітні, в залежності від віку жінки, головні убори.

Світ українських художніх промислів продовжує залишатися цілісним, він має глибокі народні традиції та національну своєрідність [45].

У процесі зображувальної діяльності забезпечується всебічне виховання дошкільників: сенсорне, розумове, естетичне, моральне, трудове [30].

Зображувальна діяльність тісно повязана з сенсорним вихованням. Безпосереднє, чуттєве знайомство з предметами та явищами, з їхніми властивостями та якостями складають лінію сенсорного виховання.

Зображувальна діяльність - це специфічне образне пізнання дійсності. Для того щоб намалювати, зліпити будь-який предмет, попередньо потрібно добре з ним ознайомитись. Формування уявлень про предмети потребує засвоєння знань про їхні властивості та якості, форму, колір, величину, положення в просторі. Діти знаходять ці якості, порівнюють предмети, знаходять схожість та відмінність, тобто виконують розумові дії. Таким чином, зображувальна діяльність сприяє сенсорному вихованню, розвитку наочно-образного мислення.

На заняттях із зображувальної діяльності розвивається мовлення дітей: засвоєння назв форм, кольорів та їх відтінків, просторових позначень сприяє збагаченню словника; висловлювання в процесі спостережень за предметами та явищами, при обстеженні предметів, а також при розгляданні ілюстрацій, репродукцій картин художників позитивно впливають на розширення словникового запасу та формування звязного мовлення. Використання образних порівнянь, віршів для естетичної характеристики предметів сприяє розвитку виразного мовлення.

При проведенні занять виникають сприятливі умови для формування таких якостей, як ініціативність, допитливість, розумова активність та самостійність, цікавість [28].

Велике значення зображувальної діяльності полягає в тому, що вона є засобом естетичного виховання.

Для естетичного виховання дітей та для розвитку їх зображувальних здібностей велике значення має знайомство з творами образотворчого мистецтва. Яскравість, виразність образів у картинах, скульптурі, архітектурі, творах прикладного мистецтва допомагають дітям глибше та повніше сприймати явища життя та знаходити образні вираження своїх вражень у малюнках, ліпленні, аплікації. Поступово у дітей розвивається художній смак.

Дитяче образотворче мистецтво має суспільний напрям. Значення занять зображувальною діяльністю для морального виховання полягає в тому, що в процесі цих занять у дітей виховуються морально-вольові якості: потреба та вміння доводити розпочату справу до кінця, зосереджено та цілеспрямовано займатися, допомагати товаришу, долати труднощі. Зображувальна діяльність повинна використовуватися для виховання доброти, справедливості, для поглиблення тих благородних почуттів, які у них виникають.

Формування працелюбності повязане з розвитком таких вольових якостей особистості, як увага, наполегливість, витримка. У дітей виховується вміння працювати, досягати бажаного результату [29].

Отже, твори образотворчого мистецтва формують інтелектуальну, емоційно-почуттєву та вольову сфери, моральне здоровя.

Художнє виховання та творчий розвиток дітей засобами образотворчого мистецтва реалізується в завданнях, що спрямовані на формування предметних компетенцій: чуттєво-емоційне сприйняття - вміння відчувати і бачити навколишній світ, виявлення пізнавальної активності; асоціативно-образне мислення - виявлення фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності; понятійно-логічне мислення - вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки; розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усвідомлення взаємозвязку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання творчих робіт; відкриття, творче вираження себе, визначення власного місця та усвідомлення неповторності й унікальності людини.

1.3 Методика використання творів образотворчого мистецтва в процесі формування творчої активності дітей

Важливий засіб в формуванні творчої активності дітей - це використання творів образотворчого мистецтва в оформленні побуту, в процесі навчання та самостійної діяльності. З цією метою підбираються твори усіх жанрів побутового і казкового живопису (портрети, натюрморти, пейзажі), графіки (естампи, гравюри, офорти, книжкові ілюстрації), малі форми скульптури (вироби з фаянсу, гіпсу, дерева), твори декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, художнє скло, народні декоративні вироби та ін.).

Традиційно у педагогіці склалися певні класифікації методів (наочні, словесні, практичні). Дана класифікація є адекватною філософській теорії пізнання, згідно з якою процес пізнавання дійсності розгортається від «живого споглядання до абстрактного мислення і від нього - до практики».

«Живе» споглядання передбачає активний діалог дитини з навколишнім світом, взаємодію з предметами, обєктами, явищами дійсності і занурення у світ краси природи, мистецтва, людських взаємин, свій внутрішній світ, у продукт своєї творчості. Цей активний діалог забезпечує можливість формування «картини свічу», усвідомлення дитиною себе як частини світу [45].

До групи наочних методів належать: розглядання предметів, обєктів природи, арт-обєктів (творів мистецтва, малюнків, зліпків тощо), спостереження, споглядання, простеження (спостерігання) дій педагога під час демонстрування ним зразків креативної поведінки в різних ситуаціях, повязаних з образотворчою діяльністю [7].

За допомогою наочних методів педагог навчає дитину «дивитися та бачити» красу і мінливість світу, цінність творів образотворчого мистецтва, вправність і точність рухів, користування зображальними матеріалами та приладдям в процесі зображення, способи досягнення образно-естетичної виразності продукту власної творчості.

Розглядання обєкта можна вважати головним методом педагогічної технології образотворчої діяльності. Уміння дитини виокремлювати обєкт, зосереджувати на ньому увагу, роздивлятися його є запорукою успішної образотворчої діяльності. Розглядання може супроводжуватися коментарем педагога, бесідою з дітьми, ігровим діалогом з обєктом, художнім словом, музикою.

Спостереження - метод більш тривалої концентрації уваги на предметі, обєкті, явищі (спостерігають за сезонними змінами у природі, спостерігають рух тварин, спостерігають людей, спостерігають дії педагога). Спостереження має надавати дитині додаткову інформацію про світоутворення. Ця інформація збагачує зміст образотворчої діяльності, образно-естетичну виразність її продукту.

Споглядання - метод занурення в систему звязків, які існують у природі. До споглядання готові не всі діти дошкільного віку. Можливо, це більше стосується феномену естетичної обдарованості. Споглядання виникає на підґрунті глибокого інтересу дитини до обєкта, ігрової ідентифікації з ним. Це творчий діалог, єднання з природою. Він є мовчазним, тихим і спокійним. Його результатом можуть стати дуже оригінальні малюнки [45].

До групи словесних методів належать: мистецтвознавча розповідь, бесіда, обговорення, запитання, заохочення, порада.

Словесні методи також спрямовані на розвиток усіх сфер особистості (інтелектуальної, комунікативної, емоційної тощо). Вони спонукають дитину до активного спілкування, діалогу. Розвиток монологічного мовлення зумовлює становлення образу «Я» дитини, формування самооцінки, ціннісного ставлення до себе [7].

Мистецтвознавча розповідь - коротка інформація педагога про мистецтво взагалі або окремий вид, жанр, твір. Педагог готується до мистецтвознавчої розповіді, добирає зміст, адаптує його до дитячого сприймання. Мистецтвознавча розповідь має бути цікавою для дитини, тому їй можна надати форму казки, історії, легенди, вірша. Інформація мистецтвознавчої розповіді створює підґрунтя для використання методу мистецтвознавчої бесіди (про мистецтво, вид, жанр або за твором: картиною, скульптурою. архітектурною спорудою та інше). Бесіда супроводжується експозицією творів мистецтва (матеріалів, приладдя). Для активізації дітей, стимулювання інтересу, уяви, образного мислення педагог використовує різні засоби (наприклад, музичне супроводження, художнє слово, театралізацію, драматизацію та інше). Ефективними є прийоми порівняння, «входження у картину», ідентифікації з обєктом, предметом, явищем.

Важливими елементами бесіди є запитання. Вони мають бути проблемними, створювати ситуацію вибору, спонукати до висловлювання власної думки (наприклад, «Як ти вважаєш, про що ця картина? Що художник хотів розповісти про море? Як ти здогадався? Що саме в картині підказує тобі, що настала весна?»).

Обговорення - це живий діалог між педагогом і дітьми. Обговорюють твір мистецтва, красу обєктів та явищ природи, матеріали та способи зображення. В обговоренні всі рівні, уважні до думки іншого, ухвалюють власне або колективне рішення.

Заохочення є вираженням довіри педагога до дитини, елементом сугестії (навіювання). Заохочуючи дитину під час розглядання, вибору ідеї, задуму та його реалізації, тобто на всіх етапах творчого процесу, педагог транслює дитині впевненість у своїх можливостях щодо створення продукту.

Порада є методом непрямого навчання. У складних ситуаціях педагог завжди поруч. Він радиться з дитиною, як краще діяти, пропонує разом пошукати спосіб виправлення помилки. Порада має відновити втрачений внаслідок необережності інтерес до процесу і результату, запобігти незадоволенню дитини собою та результатом діяльності [45].

До групи практичних методів в особистісно-орієнтованій технології образотворчої діяльності належать, насамперед, експериментування із зображальними матеріалами, вправи у техніках зображення.

Методи, якими користується педагог в особистісно-орієнтованій педагогічній технології образотворчої діяльності, можна структурувати за класифікацією І. Лернера. Вчений запропонував таку систему загально-дидактичних методів: інформаційно-рецептивні, репродуктивні, евристичні.

Інформаційно-рецептивні методи: спрямовані на отримання дитиною інформації за допомогою різних рецепторів-аналізаторів (зорового, слухового, нюхового, смакового, тактильно-рухового). Йдеться про інтерактивні методи, які забезпечують різнобічність і повноту світосприймання.

Репродуктивні методи: наслідування зразка креативної поведінки (педагога, художника), способів дій у ситуаціях вибору (задуму, теми, змісту, формату, матеріалів, способів зображення, виражальних засобів та деталей); вправи у техніках; дії поруч з педагогом.

Евристичні методи: вибір, експериментування з матеріалом, маніпулювання матеріалом, обговорення, проект (творче завдання), ідентифікація з особою художника, «входження у картину» [45].

В дитячому закладі використовують наступні форми ознайомлення дітей з мистецтвом:

. Розгляд окремих творів або спеціально підібраних серій картин, скульптур, ілюстрацій, творів декоративно-ужиткового мистецтва. Для заняття зазвичай підбираються твори одного виду мистецтва.

. В дитячому закладі встановлюють виставки творів образотворчого мистецтва на ту чи іншу тему або вид мистецтва.

. Старшим дошкільникам роблять екскурсії до музею або виставочну залу для перегляду попередньо відібраного матеріалу, доступного до дитячого сприйняття та розуміння по обєму та змісту.

. Заохочується самостійний розгляд дітьми творів мистецтва в дитячому закладі та поза ним [47].

Методика ознайомлення дітей із художньою картиною

Перший етап ознайомлення з картиною

Мета: створити інтерес до живопису, до картини художника, формувати вміння уважно її розглядати, емоційно відгукуватись на її зміст.

Основним прийомом щодо ознайомлення старших дошкільників з живописом є мистецтвознавча розповідь педагога.

Структура мистецтвознавчої розповіді:

повідомлення назви картини та прізвища художника;

про що написана картина;

що найголовніше в картині (виділити композиційний центр, колір, побудову, розміщення);

що відображено навкруги головного у творі та як із ним поєднано деталі (саме так іде заглиблення в зміст картини, при цьому встановлюється зв'язок між змістом твору та засобами виразності);

що саме красивого показав своїм твором художник;

про що думається, згадується, коли дивишся на цю картину.

Методичні прийоми на першому етапі такі:

використання (постановка) вихователем конкретних питань;

прийом «входження в картину» (це коли вихователь пропонує дітям уявити себе героєм картини та відповісти на запитання: Що відчуваєш?, чуєш?, Що хвилює тебе?;

відтворення подій попередніх та наступних твору (а саме: вихователь пропонує дітям, розглядаючи картину, уявити, що було до того, як художник намалював картину, що може бути ще зображено);

різноманітні емоційні форми підбиття підсумків заняття щодо ознайомлення з живописом.

Другий етап ознайомлення з картиною

Мета: розвивати вміння аналізувати картину, виділяти виразні засоби, формувати вміння читати картину, мотивувати емоційно-особистісне ставлення до твору.

Методика змінюється:

Дітей на другому етапі вчать аналізувати картину, виключають мистецтвознавчу розповідь, починають розглядати картину із запитань:

Про що саме картина?

Чому думаєш так, розкажи?

Як би ви назвали картину?

Чому саме так?

Порівняйте з авторською назвою.

Що саме красивого та цікавого передав художник в образах людей, пейзажі, предметах?

Як саме він зобразив це в картині?

Який настрій викликає картина?

Чому саме такий настрій викликає картина?

Що хотів сказати своєю картиною художник?

Що особливого виділив, щоб саме це ми побачили в картині?

Ці запитання спрямовують увагу дітей не на переказування зображеного, а на встановлення та пояснення звязку між змістом та засобами виразності.

Вони допомагають розвивати вміння розмірковувати, доводити, аналізувати, робити висновки на рівні узагальнення.

Такі запитання вихователь ставить у тому разі, якщо діти навчилися уважно розглядати картину та набули вміння її аналізувати [21].

Третій етап ознайомлення з картиною

Мета: формувати особистісно-емоційне ставлення дітей до твору, який вони сприймають.

Закріпити вміння емоційно, образно висловлювати судження про твір зображувального мистецтва у формі розгорнутого оповідання, розповіді, контролювати стійкість сформованого вміння логічно виражати свої думки, читати картину, створювати умови для перенесення дошкільниками знань, умінь, які в них є щодо розглядання творів у нові ігрові вміння.

На третьому етапі вводяться нові методичні прийоми, які сприяють формування творчого сприймання дітьми творів живопису. До таких прийомів відносяться:

порівняння;

класифікація картин;

створення особистої картини в уяві за назвою картини художника;

різноманітні дидактичні ігри [10].

Методи та прийоми, які використовують під час бесіди:

Пояснення. Широко використовується при перших бесідах, щоб уточнювати уявлення дітей про портрет.

Порівняння. Цей прийом підвищує розумову активність дітей, сприяє розвитку розумових дій: аналіз, синтез, висновки.

Наприклад: порівнюючи між собою такі картини, як «Діти» А. Пластова, «Святочне ворожіння» М. Пимоненка, «Одягають вінок» К. Трутовського, діти виділяють одну загальну деталь (на всіх картинах зображено людину) та самостійно повинні зробити висновок: портретом називається картина, на якій зображено людину (людей).

Акцентування деталей. Цей прийом полягає в тому, що під час сприймання портрета закривається все зображення папером, відкритими залишаються лише очі, або руки, інші деталі портрета. Такий прийом розкриває виразність однієї частини портрета, зосереджує увагу саме на ній, посилює сприйняття дитини й допомагає встановити взаємозвязок між частиною й цілим у портреті. Використання цього прийому активізує мовлення дітей.

Метод викликання адекватних емоцій. Цей метод застосовують для того, щоб викликати в дітей почуття, емоції, настрій, адекватний стан зображеного образу. Необхідна безпосередня участь емоцій. Мовою мистецтва пізнати - це відчути. Саме К. С. Станіславський відзначив, що справжнього мистецтва без переживань немає. Наприклад: під час розгляду картини В. Тропініна Дівчина з лялькою» вихователь запитує: «А який у тебе настрій буває, коли тебе обіймає матуся? А які в матусі руки? А як зображено дівчинку, яка обіймає ляльку? Які в неї руки?». Перш за все слід урахувати зв'язок майбутнього сприймання з попереднім досвідом дітей. Можливість згадати подібну ситуацію, згадати коли, за яких умов у дітей був такий настрій, вихователь може встановити зв'язок із досвідом, який уже є в дитини, який дає можливість із допомогою живопису встановити раніше бачене та пережите.

У цьому випадку вихователь зможе викликати в дітей емоційний відгук і діти почнуть активно розповідати про зміст картини та про характер зображеного героя [48].

Тактильно-чуттєвий метод. Цей метод полягає в тому, що в процесі сприйняття портрета вихователь торкається дитини руками (гладить, обіймає), повторює рухи рук, зображений на картині.

Мета цього методу - викликати почуття дітей, пережити адекватний стан зображеного образу, відчути любов до себе іншої людини. Цей метод ефективний і впливає на емоційний стан дітей, викликає відповідні реакції, особливо в соромязливих дітей, але за умови, якщо між дітьми та вихователем є взаємна щирість, визнання, симпатія, повага одне до одного.

Прийом «входження» в картину. Використовуючи цей прийом, вихователь пропонує дітям уявити себе на місці зображеної людини, учить співчувати їй, збуджує дитячу уяву. Розглядаючи картину В. Васнєцова «Альонушка», дітям пропонують: «Уявіть собі на хвилинку, що картина ожила. Що ви почули?».

Метод музичного супроводу. Під час розгляду портрета звучить музика, характер, настрій якої співзвучний із настроєм картини, тобто йде вплив одночасно на зоровий та слуховий аналізатор. Це у свою чергу полегшує процес сприйняття, робить його більш глибоким, витонченим.

Ігрові прийоми. Саме вони зосереджують увагу дітей на сприйнятті необхідної частини портрета, активізують розумову діяльність дітей, створюють інтерес до творів, формують позитивне ставлення до жанру портрет.

Діти із задоволенням приймають такі ігрові елементи:

загадай що-небудь про руку, очі, одяг, колір, людину, а ми відгадаємо;

відгадай, до якого портрета підходить ця музика;

придумай свою назву портретові;

хто краще передасть у русі положення тіла (руки, голови) зображеного образу;

відкриємо «таємницю» людини, яку сховав від нас художник.

У роботі дошкільного навчального закладу творам образотворчого мистецтва можна присвятити повністю заняття - бесіду з використанням вищеописаних методів або використовувати їх на інших видах занять або в повсякденному безпосередньому спілкуванні з дітьми [49].

Методика використання творів народного декоративно-ужиткового мистецтва проходить у кілька етапів. На першому подаються узагальнені поняття про побутову культуру наших предків. Дітей необхідно підвести до усвідомлення природного розуму, таланту, працьовитості, естетичного смаку та краси наших пращурів, які вміли все робити своїми руками, створювали корисні й прекрасні речі.

На другому етапі необхідно сформувати уявлення про різновиди народного декоративно-прикладного мистецтва, про його регіональні особливості, що виявляються у кольоровій гамі, способах і прийомах виготовлення та оздоблення. Для третього етапу визначальним є те, що дітям подаються знання про окремі види народних ремесел, звичаї, традиції, обряди, повязані з виготовленням та використанням виробів [1].

Виділяють загальні методи та методичні прийоми, що стосуються ознайомлення з усіма видами декоративно-прикладного мистецтва і використовуються на всіх етапах.

. Розгляд ілюстрацій із зображенням давнього житла, речей вжитку.

. Екскурсія до краєзнавчого музею, художнього салону.

. Мистецтвознавча розповідь про різні види народного декоративно-прикладного мистецтва з демонстрацією зразків різноманітних виробів.

. Дидактичні ігри: «Що з чого зроблено?», «Розкажи про виріб, який найбільш сподобався», «Який візерунок кращий?», «Знайди знайомі рослинні елементи а візерунках», «Що нагадують ці ягоди?», «Відшукай геометричні фігури в орнаментах».

. Ряд тематичних занять та бесід.

. Спостереження дітей за виготовленням виробів, навчання їх рукоділля.

. Використання фольклору: прислівя та приказки про народні ремесла, про працю, працьовитість, ледарство тощо; казок ; народних пісень [11].

Методика ознайомлення дітей із скульптурою на заняттях із ліплення.

При ознайомленні дітей із скульптурою використовують методи та методичні прийоми, що стосуються ознайомлення з усіма видами мистецтва і використовуються на всіх етапах. Але в порівнянні з малюванням скульптура має свою специфіку. Якщо в малюванні композиція скоріш за все звязана з використанням умовних прийомів зображення (зображення людини в малюванні передається з одного боку, предмети першого плану зображуються більшими ніж фігури другого плану), то в скульптурі реальні фігури не потребують умовного зменшення форми та скорочення пропорцій для створення уявлень о просторі [36].

Для роботи (принаймні на початкових етапах) можна пропонувати готові шаблони з формами предметів. Розміщення та кількість їх діти можуть визначити самостійно. На папері подається вся композиція крапками: зєднавши їх олівцем, дитина отримає підказку щодо композиційного рішення. Радимо урізноманітнювати художні техніки, стимулювати пошукову діяльність, формувати вміння сприймати та відтворювати навколишній світ, емоційно реагувати та відгукуватися на предметні, асоціативні образи, твори мистецтва [].

Важлива умова розвитку творчості дошкільника в образотворчій діяльності -збагачення образно-асоціативного мислення, уяви, фантазії, розкриття внутрішнього «Я», позитивне тло, що дає змогу зробити процес творення, народження неповторного, оригінального художнього продукту невимушеним [8].

Отже, участь дошкільника у різних видах образотворчої діяльності - неодмінна умова розвитку творчості, формування особистості, рушійна сила оновлення та якісних змін у виховних технологіях. В образотворчій діяльності дошкільник може відображати власні почуття, думки, настрій, активно відкривати нові способи реалізації та прийоми зображення, реалізовувати свої уподобання, інтереси, погреби, накопичувати інформацію про події, явища, навколишній світ тощо. Основою для розвитку творчості є діяльність, в якій проявляються здібності маленького автора. їхній розвиток відбувається найефективніше за гармонійного поєднання внутрішніх задатків, мотивів діяльності та впливу зовнішнього оточення.

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРЕМИНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ВПЛИВУ ТВОРІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА НА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Виявлення рівнів творчої активності дітей старшого дошкільного віку

Обґрунтовані в теоретичній частині наукові дослідження підкреслюють актуальність проблеми розвитку творчої активності за допомогою творів образотворчого мистецтва. Відповідно до цих положень в експериментальній частині нашого дослідження ми поставили за мету виявити рівні творчої активності дітей старшого дошкільного віку.

Констатувальний експеримент нашого дослідження проводився на базі Сушовецького дошкільного навчального закладу «Сонечко» Білогірського району Хмельницької області. В експерименті брали участь 12 дітей старшого дошкільного віку (Додаток А). Вони були поділені на дві групи експериментальну і контрольну (по 6 дитини у кожній).

На констатувальному етапі нашого експерименту ми вирішували такі завдання:

1. Визначити критерії та показники рівня розвитку творчої активності у старших дошкільників.

. Здійснити діагностику розвитку творчої активності у старших дошкільників.

. Виконати обробку отриманих результатів.

На основі проаналізованої наукової літератури та досліджень (К.Н. Вентцеля, Н.О. Ветлугіної, О.М. Дьяченко, В.О. Моляко, М.М. Подьякова, О.І. Савенкова, Б.М. Теплова, Дж.П. Гілфорда, Е.П. Торренса) оцінювання рівня розвитку творчої активності у старших дошкільників відбувається з урахуванням таких критеріїв:

мистецька обізнаність, яка виявляється у знаннях творів образотворчого мистецтва; наявності інтересу до різних видів образотворчого мистецтва, елементарних знань про види та жанри, композиційні та жанрові особливості, про засоби художньої виразності; вміння переносити ці знання в самостійну творчу діяльність; а також у сприйманні творів образотворчого мистецтва в єдності їх змісту та художньої форми;

мистецька компетентність, про що свідчить володіння різними технічними прийомами роботи з матеріалами, елементарною художньою майстерністю; вміння створювати образ різними засобами і техніками, творчо застосовувати виражальні можливості лінії, кольору, композиції, ритму для реалізації свого задуму; застосовувати дизайнерські уміння у грі та побуті; відображати власні життєві враження, почуття, навички в образотворчій діяльності: малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні.

креативність, показниками якої були оригінальність задуму, вміння фантазувати, експериментувати, змішуючи кольори, вигадуючи оригінальну композицію, змінюючи і створюючи нові форми. Тобто визначення ступеня креативності ми пов'язували з особливостями уяви і мислення;

образність, що виявлялася в багатстві (розмаїтті), точності, доречності використаних засобів створення художнього образу, вживання засобів образної виразності;

ставлення дитини до творчих дій, про що свідчили: інтерес, бажання фантазувати, творити, ініціативність, самостійність, творча активність.

Враховуючи критерії і показники розвитку творчої активності дітей старшого дошкільного віку ми визначили рівні:

-високий рівень - дитина знає види та жанри образотворчого мистецтва, використовує дані знання в самостійній творчій діяльності; володіє різними технічними прийомами роботи з матеріалами, вміє створювати образ різними засобами та техніками, творчо реалізує свій задум, відображає власні життєві враження в образотворчій діяльності; вміє фантазувати, створювати оригінальну композицію; доречно використовує засоби образної виразності; виявляє самостійність в ході творчих дій;

-середній рівень - дитина знає види та жанри образотворчого мистецтва, частково використовує дані знання в самостійній творчій діяльності; створює образ різними засобами та техніками, відображає власні життєві враження в образотворчій діяльності; змінює композицію під керівництвом вихователя; проявляє інтерес до творчих дій;

-низький рівень - дитини знає види та жанри образотворчого мистецтва, але не використовує дані знання в самостійній творчій діяльності; не має стійкого інтересу до творчості.

З метою виявлення рівня розвитку творчої активності старших дошкільників ми підібрали відповідні завдання.

Завдання №1 («Розгадай картини») передбачало визначення знань дітей видів та жанрів образотворчого мистецтва. Для цього ми пропонували дитині для розгляду такі твори образотворчого мистецтва: Т. Яблонська «Весна», І. Левітана "Березовий гай", А. Купрін «Букет польових квітів», І. Рєпін «Бабка», Валерій Франчук <https://www.google.com.ua/url?sa=i&rct=j&q=&esrc=s&source=images&cd=&cad=rja&uact=8&ved=0CAUQjhw&url=http%3A%2F%2Fwww.v-franchuk.com.ua%2F%3Fid%3D7&ei=4b40Vc3WHo7tO_fGgNgK&bvm=bv.91071109,d.bGg&psig=AFQjCNHFmxywY-i5dCThHzcmCHbYvLj28w&ust=1429606417025476> «Церква Різдва Богородиці», «Лижник», «Снігуронька», «Петриківський розпис».

Завдання №2 («Розповідь за картиною») спрямоване на вміння визначати жанрові особливості та засоби художньої виразності. Для цього дитині пропонували розглянути картини і вибрати одну, про яку вона б хотіла розповісти. Педагог спонукає дитину скласти повну, завершену розповідь замість окремих слів-пояснень: «Давай розглянемо всі малюнки. Який тобі подобається найбільше? Розкажи, про що ти думаєш, коли дивишся на цю картину».

Завдання №3 («Домалюй картину») передбачало виявити вміння та навички дітей володіння технічними прийомами роботи з фарбами, елементарною художньою майстерністю; творчо застосовувати виражальні можливості лінії, кольору, композиції; фантазувати, експериментувати, змішуючи кольори, вигадуючи оригінальну композицію, змінюючи форми малюнка.

За результатами виконання завдань було визначено 3 рівні: високий, середній, низький. Кількісну характеристику рівнів творчої активності дітей старшого дошкільного віку ми відобразили у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Показники рівня сформованості творчої активності дітей старшого дошкільного віку на констатувальному етапі експерименту

ГрупаВисокий рівеньСередній рівеньНизький рівеньКількість дітей%Кількість дітей%Кількість дітей%Підгрупа №1233,3%350%116,7%Підгрупа №2350%233,3%116,7%

Як видно з таблиці 2.1, результати, одержані після проведення завдань («Розгадай картини», «Розповідь за картиною», «Домалюй картину»), свідчать про те, що у більшості дітей підгрупи №1 низький (16,7%) та середній (50%) рівень розвитку творчої активності, але 2 дитини (33,3%) із даними завданнями справились на високому рівні. В підгрупі №2 показники дещо вищі: 3 дитини (50%) мають високий рівень трворчої активності, 2 дитини (33,3%) мають середній рівень і 1 дитина (16,7%) має низький рівень розвитку творчої активності.

Порівнюючи результати проведеного дослідження в обох підгрупах, ми підгрупу № 1 взяли за експериментальну і впроваджували власну систему роботи по використанню творів образотворчого мистецтва для розвитку творчої активності. А підгрупу № 2 - взяли за контрольну.

Подальшим нашим завданням було розробка системи роботи по використанню творів образотворчого мистецтва у експериментальній групі.

2.2 Система роботи по використанню творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку

Головна мета нашої системи роботи - сприяти розвитку творчої активності у дітей старшого дошкільного віку шляхом використання творів образотворчого мистецтва через спеціально підібрані форми, методи та прийоми роботи

При організації роботи з дітьми ми спирались на дидактичні принципи: принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей, принцип виховання в діяльності і спілкуванні, принцип стимулювання дитини до саморозвитку.

Система роботи була спрямована на вирішення таких таких завдань:

-розвиток у вихованців спостережливості, уміння порівнювати, відгукуватися на красу;

-ознайомлення з творами образотворчого мистецтва;

-розвиток художніх здібностей, формування відповідних умінь;

-навчання дітей створюванню багатофігурних сюжетних композицій;

-формування особистої позиції при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості;

-навчання самостійного знаходження прийомів зображення при інтеграції видів образотворчого мистецтва;

-організація роботи групою для втілення складного задуму;

-навчання створювання оригінальних саморобок з природних і штучних матеріалів;

-заохочування до дизайнерської діяльності, пов'язаної з благоустроєм та оформленням інтер'єру;

-розвиток художнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва;

-надання дошкільникові права вибору матеріалів, місця роботи, сюжету тощо;

-надання можливості проявити творчість, спертися на власний досвід.

Спираючись на аналіз наукової літератури, були розроблені поради щодо створення умов для розвитку творчої актичності дітей (Додаток Б).

На нашу думку, ефективні форми реалізації творчого виховання дітей пропонує В.Моляко.

По-перше, вважає він, варто систематично пропонувати дітям різноманітні творчі завдання, спрямовуючи їхні зусилля на досягнення оригінальних результатів у своїй діяльності, віднаходження якнайбільшої кількості варіантів розв'язання кожного нового завдання, порівнювання їх між собою та вибір за конкретними критеріями найкращого рішення. Варто також прагнути, щоб творчою була, по можливості, будь-яка діяльність дитини. Подеколи варто використати і спеціальні прийоми творчого тренінгу.

По-друге, бажано максимально естетизувати всі форми життєдіяльності вихованців, сприяти ознайомленню їх з національними художніми надбаннями, народним мистецтвом, творами світової культури. При цьому йдеться не про поверховий потяг дитини до краси, а про всебічне зростання культури її особистості. Усе це має реалізовуватися через відповідні навчально-виховні програми, в яких передбачатиметься проведення як обов'язкових, так і додаткових занять.

По-третє, бажана й доцільна постійна участь дошкільника у колективній діяльності. Як важливому соціально-психологічному чиннику розвитку творчої особистості [44].

Отже, творча активність та творчий потенціал дитини, на думку дослідників, має визначатися, розкриватися й розвиватися у процесі спеціально організованого навчання та виховання дитини, коли вона набуває та використовує власний досвід творчої роботи, залучається до реальних творчих справ. Тож важливо, щоб усі дорослі, які його виховують, розуміли сутність психічного феномена дитячої творчості й знали умови її розвитку.

Систему роботи по використанню творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку ми подали у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Система роботи по використанню творів образотворчого мистецтва на місяць для дітей старшого дошкільного віку

Вид діяльностіТемаЗаняття«Творчість І.І.Левітана» «Розгляд і порівняння репродукцій картин А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода» «До краси і до малярства ваблять твори писанкарства» «Керемічний посуд»БесідиЗа картиною В.М.Васнєцова «Оленка»; За За картиною І.Шишкіна «Дощ у лісі»; За картиною А.К. Саврасова «Граки прилетіли»; За картиною І.І. Левітана «Велика вода», «Березень».Дидактичні ігри«Мікрофон», «Яка картина?», «Відгадай жанр», «Чарівний пензлик», «Відгадай», «Розкажи який», «Оживи картину», «Пропала картина», «Відгадайте за описом картину», «Що з чого зроблено?», «Розкажи про виріб, який найбільш сподобався», «Який візерунок кращий?», «Знайди знайомі рослинні елементи а візерунках», «Що нагадують ці ягоди?», «Відшукай геометричні фігури в орнаментах».Індивідуальні завдання вправи«Конструювання картини», «Домалюй картину», «Паралелі», «Мальовничі кола», «Дивні квадратики»Опис картиниОпис картини «Одягають вінок» Костянтина Трутівського Опис за картиною В. М. Васнецова «Альонушка» Опис за картиною В. М. Васнецова «Богатирі» Опис за картиною В. М. Васнецова «Три царівни підземного царства»

Як видно з таблиці 2.2, ми проводили з дітьми заняття, бесіди, дидактичні ігри, індивідуальні завдання-вправи, описи картин. Систему роботи ми розробили на місяць.

Нами були проведені наступні заняття: «Творчість І.І.Левітана», «Розгляд і порівняння репродукцій картин А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода», «До краси і до малярства ваблять твори писанкарства», «Керемічний посуд» (Додаток В).

На зянятті «Творчість І.І.Левітана» перед нами була поставлена мета продовжувати знайомити дітей із творчістю І.І.Левітана; розвивати в них естетичне сприймання творів образотворчого мистецтва; вчити розуміти зміст картини; закріплювати вміння самостійно передавати естетичне ставлення до природи зображувальними засобами; розвивати творчі здібності дітей, розширювати їх кругозір; виховувати любов до рідного краю. У ході заняття ми використовували такі методичні прийоми як: показ дітям картин, розповідь про художника, бесіди за змістом картин. Цікавим для дітей був прийом «входження» в картину «Уявіть собі, що ми з вами - на лісовій галявині, де пригріває яскраве весняне сонечко і пробиваються до світла перші весняні квіти. Які це квіти? Так, проліски. Уявіть, що ви - проліски. І під музику покажіть, як вони ростуть, тягнуться до сонця».

Під час розгляду і порівняння репродукцій картин А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода» ми вчили дітей розглядати і порівнювати репродукції картин, відповідати на поставлені питання; удосконалювати вміння добирати слова - означення до іменника; розвивати зв'язне мовлення дітей, інтерес до невимушеній бесіді, розвивати творчу уяву; виховувати інтерес до мистецтва, любов до рідного краю, живої і неживої природи, вміння відчувати її красу; розширювати знання дітей про жанри образотворчого мистецтва - пейзаж, розвивати художнє сприйняття творів. Реалізовуючи мету ми використовували наступні методичні прийоми, а саме: розгляд, порівняння картин, музичний супровід. Цікавими для дітей були такі ігрові завдання як: «Відшукай очима в групі», «З допомогою міміки вислови радість людей від зустрічі з весною».

Під час заняття «До краси і до малярства ваблять твори писанкарства», ми знайомили дітей з писанками як творами декоративно-прикладного мистецтва та їх символікою (знаки сонця, води, землі, дерева); вправляли у вмінні описувати предмет; формували уявлення про народне свято його атрибути (Великдень, паска, писанки); розвивали емоційно-чуттєву сферу дітей; закріплювали вміння малювати символи життя, навички зображувальної діяльності (малювати прямі і хвилясті лінії, кола, крапки, мазки); виховували шанобливе ставлення до культурної спадщини народу. Діти із задоволенням малювали запропоновані їм знаки-символи.

Під час заняття на тему: «Керамічний посуд», ми знайомили дітей з народним декоративно-прикладним мистецтвом, зокрема з керамікою; уточнили знання про посуд, про його використання у побуті; заохочували самостійно обирати і створювати орнаменти на вирізаних з паперу силуетах посуду; розвивати увагу, зосередженість, самостійність, творчу ініціативу, трудові та технічні навички у декоративному малюванні; виховувати патріотизм, інтерес і повагу до праці народних умільців. У ході заняття ми використовували такі методичні прийоми як: бесіда, показ та пояснення, ігрові завдання.

Проводились бесіди за картинами В.М.Васнєцова «Оленка», І.Шишкіна «Дощ у лісі», А.К. Саврасова «Граки прилетіли», І.І. Левітана «Велика вода», «Березень» (Додаток Д). Вони були спрямовані на вміння дітей уважно розглядати твори образотворчого мистецтва; використовувати набуті враження при аналізі художнього твору; формувати вміння, вдивлятись у зображене, відзначати застосовані художником засоби виразності: колір, лінію; розрізняти кольори та їх відтінки.

Інтерес до творів образотворчого мистецтва ми розвивали за допомогою таких дидактичних ігор як: «Мікрофон», «Яка картина?», «Відгадай жанр», «Чарівний пензлик», «Відгадай», «Розкажи який», «Оживи картину», «Пропала картина», «Відгадайте за описом картину», «Що з чого зроблено?», «Розкажи про виріб, який найбільш сподобався», «Який візерунок кращий?», «Знайди знайомі рослинні елементи а візерунках», «Що нагадують ці ягоди?», «Відшукай геометричні фігури в орнаментах» (Додаток Е).

Для розвитку креативності дітей ми використовували такі індивідуальні завдання-вправи: «Конструювання картини», «Домалюй картину», «Паралелі», «Мальовничі кола», «Дивні квадратики» (Додаток Ж).

Для розвитку образності та доречності використання засобів створення художнього образу ми проводили описи картин К. Трутівського «Одягають вінок», В. М. Васнецова «Альонушка», «Богатирі», «Три царівни підземного царства» (Додаток З).

У ході роботи ми помітили, що в дітей підвищився інтерес до образотворчого мистецтва. Це виявлялося не тільки у ставленні дітей до занять зі сприймання творів мистецтва, діти прагнули більше дізнатися про них, їм подобалось слухати та обговорювати роботи митців.

Учасники експериментальної підгрупи більш вільно себе почували, активно включалися в роботу.

Тобто помітна результативність нашої системи роботи над розвитком творчої активності у дітей старшого дошкільного віку.

2.3 Аналіз та підсумки експерименту

Для того, щоб переконатись в ефективності запропонованої нами системи роботи по використанню творів образотворчого мистецтва, ми вирішили провести повторне діагностування розвитку творчої активності дітей старшого дошкільного віку.

На це був спрямований контрольний експеримент нашого дослідження. В експерименті брали участь 12 дітей.

З метою виявлення рівня розвитку творчої активності ми підібрали такі ж завдання, як і на констатувальному експерименті.

Завдання №1 («Розгадай картини») передбачало визначення знань дітей видів та жанрів образотворчого мистецтва. Для цього ми пропонували дитині для розгляду такі твори образотворчого мистецтва: Т. Яблонська «Весна», І. Левітана "Березовий гай", А. Купрін «Букет польових квітів», І. Рєпін «Бабка», Валерій Франчук <https://www.google.com.ua/url?sa=i&rct=j&q=&esrc=s&source=images&cd=&cad=rja&uact=8&ved=0CAUQjhw&url=http%3A%2F%2Fwww.v-franchuk.com.ua%2F%3Fid%3D7&ei=4b40Vc3WHo7tO_fGgNgK&bvm=bv.91071109,d.bGg&psig=AFQjCNHFmxywY-i5dCThHzcmCHbYvLj28w&ust=1429606417025476> «Церква Різдва Богородиці», «Лижник», «Снігуронька», «Петриківський розпис».

Завдання №2 («Розповідь за картиною») спрямоване на вміння визначати жанрові особливості та засоби художньої виразності. Для цього дитині пропонували розглянути картини і вибрати одну, про яку вона б хотіла розповісти. Педагог спонукає дитину скласти повну, завершену розповідь замість окремих слів-пояснень: «Давай розглянемо всі малюнки. Який тобі подобається найбільше? Розкажи, про що ти думаєш, коли дивишся на цю картину».

Завдання №3 («Домалюй картину») передбачало виявити вміння та навички дітей володіння технічними прийомами роботи з фарбами, елементарною художньою майстерністю; творчо застосовувати виражальні можливості лінії, кольору, композиції; фантазувати, експериментувати, змішуючи кольори, вигадуючи оригінальну композицію, змінюючи форми малюнка.

Для визначення рівнів творчої активності дітей старшого дошкільного віку ми опиралися на критерії, які описали у параграфі 2.1.

Отримані дані контрольного експеременту ми відобразили у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Показники рівня сформованості творчої активності дітей старшого дошкільного віку на контрольному етапі експерименту

ГрупаВисокий рівеньСередній рівеньНизький рівеньКількість дітей%Кількість дітей%Кількість дітей%Підгрупа №1350%350%00%Підгрупа №2350%233,3%116,7%

Результати контрольного експерименту свідчать, що у контрольній групі показники не змінились. Вважаємо це наслідком традиційної методики навчання дітей.

Аналізуючи результати експерименту, необхідно підкреслити, що значно зросла ініціативність дітей, їх творча активність, помітний політ фантазії у створенні власних робіт. Порівняно з попередніми даними, діти експериментальної групи вільно формулюють мету своєї діяльності, майже всі намагаються планувати роботу і виконувати її за своїм планом. Діти раціонально добирають спеціальні дії для досягнення бажаної мети, стали більш незалежними, самостійними, наполегливими.

Таким чином, аналіз контрольного експерименту продемонстрував ефективність використання творів образотворчого мистецтва при формуванні творчої активності дітей. Дані дослідження свідчать, що саме робота з творами образотворчого мистецтва сприяє розвитку креативності, ініціативності та творчої активності.

ВИСНОВКИ

1.На основі аналізу психолого-педагогічної літератури ми дали загальну характеристику творчої активності дійшли таких висновків, що творча активність - складова частина творчого потенціалу. Формування творчої активності особистості залежить від раціонального та ефективного використання нею тих умов, які надає суспільство для розкриття її творчих потенцій.

Творча активність мотивована внутрішньою потребою у творчості, базується на загальній активності та взаємодії свідомого, підсвідомого й неусвідомлюваного. Вона виявляється, розвивається і формується у процесі творчої діяльності, у доланні суперечностей та проблемних ситуацій і по суті є самодіяльністю, важливою умовою якої є свобода. Творча активність - це активність особистості, спрямована на перетворення дійсності і себе самої.

.Обгрунтовано, що твори образотворчого мистецтва, як засіб формування творчої активності старших дошкільників формують інтелектуальну, емоційно-почуттєву, та вольову сфери.

.Враховуючи критерії і показники розвитку творчої активності дітей старшого дошкільного віку ми визначили рівні:

-високий рівень - дитина знає види та жанри образотворчого мистецтва, використовує дані знання в самостійній творчій діяльності; володіє різними технічними прийомами роботи з матеріалами, вміє створювати образ різними засобами та техніками, творчо реалізує свій задум, відображає власні життєві враження в образотворчій діяльності; вміє фантазувати, створювати оригінальну композицію; доречно використовує засоби образної виразності; виявляє самостійність в ході творчих дій;

-середній рівень - дитина знає види та жанри образотворчого мистецтва, частково використовує дані знання в самостійній творчій діяльності; створює образ різними засобами та техніками, відображає власні життєві враження в образотворчій діяльності; змінює композицію під керівництвом вихователя; проявляє інтерес до творчих дій;

4.У процесі формувального експерименту нами була розроблена система роботи по використанню творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку. Наша система роботи розрахована на місяць. Зміст системи включає такі види роботи: заняття, бесіди, дидактичні ігри, індивідуальні завдання-вправи, описи картин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Антонович Є. Декоративно-прикладне мистецтво / Є. Антонович, Р. Захарчук-Чугай, М. Станкевич. - Львів : Світ, 1993. - 272 с.

.Базовий компонент дошкільної освіти / А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук // Дошкільне виховання. - 2012. - № 7. - С.4-19.

3.Бебіх Г. Д. Розвиток творчої особистості дитини через образотворче мистецтво // Дошкільний навчальний заклад. Харків: 2007, №4(04) - С.41-64.

4.Белая Н. Л. Формирование творческой активности студентов музыкально-педагогических факультетов педвузов в процессе индивидуального обучения : дисс. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Н. Л Белая. - К., 1985. - 212 с.

.Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : наук.-метод. посіб. / І. Д. Бех. - К. : ІЗМН, 1998. - 204 с.

.Бєлкіна Е.. Світ мистецтва і дитина //Дошкільне виховання.; 2000. - №1. С.4-5.

.Біла І.М. Дитина відкриває навколишній світ // Дошкільне виховання. 2005. - №6; С. 26-28.

.Біла І.М. Творчість та її розвиток у дітей // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. Пр. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2001, Т.III. - Ч.8. - С.31-37.

.Біла І.М. Феномен дитячої творчості / Дошкільне виховання № 1, 2011 - С.7-11.

.Білан О. І. Навчаємо розповідати за ілюстраціями (старший дошкільний вік) : [навч.-метод. посіб.] / О. І. Білан. - Тернопіль : Мандрівець, 2012. - 160 с.

.Білан О. Народне декоративно-прикладне мистецтво - дітям / О. Білан. - Львів : Проман, 2001. - 88 с.

.Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей / Д. Б. Богоявленская. - М. : Академия, 2002. - 337 с

13.Ветлугина Н.А. Художественное творчество в детском саду / под ред. Н. А. Ветлугиной. - М. : Просвещение, 1974. - 170 с.

14.Волкова А.А. Детское творчество / А.А. Волкова. - М., 1998. - С.34.

.Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте /Л.С.Выготский. - М., 1997. - С.16.

.Годовикова Д.Б. Формирование познавательной активности / Д.Б. Годовикова // Вопросы психологии. - 1987. - № 1. - С. 56-59.

.Диденко С. В. Формирование творческой активности младших школьников в условиях организации стетической оценочной деятельности : дисс. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Диденко С. В. - К., 1987. - 156 с.

.Дружинин В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. - СПб.: Питер, 2000. - 368 с.

.Ермолаева-Томина Л. Б. Исследование факторов, детерминирующих индивидуальнье различия в проявлении творческой активности / Л. Б. Ермолаева-Томина // Психология творчества / под ред. Я. А. Пономарева. - М. : Наука, 1990. - С. 111-130.

.Ефремов В.І. Творче виховання і освіта дітей на базі ДНЗ. - Пенза, 2001.

.Кардашов В.М. Теорія і методика викладання образотворчого мистецтва / навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К. : Видавничій Дім «Слово», 2007.

.Коган И. М. Творческий поиск: енерго-мотивационньй аспект / И. М. Коган // Вопрось психологии. - 1992. - № 1. - С. 138-146.

.Комарова Т.С. Детское художественное творчество. / Методическое пособие для воспитателей и педагогов. М.: Мозаика-Синтез. - 2006. - 128 с.

.Комарова Т.С. «Методика обучения изобразительной деятельности и конструированию». М., -1991

25.Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посібник / Наук. ред. О.Л. Кононко. - К.: Ред. журн. Дошкільне виховання, 2003. - С. 143-145.

26.Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (Інтел. підхід). - К.: Стилос. 2000. - 336 с.

.Котляр В.П. Основи образотворчого мистецтва та методика керівництва образотворчою діяльністю дітей: Навч. посібник / За ред. С.В. Коновець. - Запоріжжя: Канон, 2001. - С. 9-21.

.Кочерга О. Психофізіологія дітей 4-5 років / О. Кочерга. - К. : Шкільний світ, 2007. - 128 с.

.Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання : Навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - 2-е вид., випр. і доп. - Харків : « ОВС», 2002. - 400с.

.Люблінська Г. О. Дитяча психологія / Г. О. Люблінська. - К.: Вища школа, 1974. - 355 с.

.Матюшкин А. М. Концепция творческой одаренности / А. М. Матюшкин // Вопросы психологии. - 1989. - № 6. - С. 29-33.

.Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі»/ О. Л. Кононко, 3. П. Плохій, А. М. Гончаренко. -К.: Світич, 2009. - 208 с

.Низамов Р. А. Дидактические основь активизации учебной деятельности студентов / Р. А. Низамов. -Казань : КГУ, 1975. - 304 с.

.Підкурганна Г. Дитяча творчість. Програма та методичні рекомендації з художнього розвитку дітей дошкільного віку. - К., 2001.

.Поддъяков Н. Н. Новый подход к развитию творчества у дошкольников Н. Н. Поддъяков // Вопросы психологии. - 1990. - № 1. - С. 16-20.

.Постолова Н. В. Пластичні мистецтва / навчальний посібник. Н. В. Постолова - Херсон, 2008.

.Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (нова редакція). У 2 ч.Ч.ІІ. Від трьох до шести (семи) років/ О. П. Аксьонова, А. М. Аніщук, Л. В. Артемова [та ін.]; наук. кер. О. Л. Кононко. - Київ: «МЦФЕР-Україна», 2014. - 452с.

.Рибалка В. Р. Психологія розвитку творчої особистості: навч. посіб. / В. Р. Рибалка - К.: І3МН, 1996. - 236 с.

.Роменець В.А. Психологія творчості. - К.: Либідь, 2001.

.Рубан Н. Теорія розвязання винахідницьких завдань - наука навчання творчості / Бібліотечка вихователя дитячого садка № 3, 2007 - С.17-19.

.Савенков А. И. Психология детской одаренности. - М. : Генезис, 2010. - 440 с.

.Савенков А. И. Путь к одаренности: исследовательское поведениедо- школьников/А. И. Савенков. - СПб.: Питер, 2004. -272 с.

.Сет К. Развитие творческой активности студентов в классе хорового дирижирования музыкально-педагогического факультета педагогического института : дисс. канд. пед. наук : спец. 13.00.02 / Сет К. - М., 1973. - 201 с.

.Суржанська В.А. Розвиваємо творчі здібності. - Х.: Вид. група «Основа», 2007. - 112 с.

.Сухорукова Г.В., О.О.Дронова, Н.М.Голота, Л.А.Янцур. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі. Підручник. Зазаг. ред. Г.В.Сухорукової. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. - 376 с.

.Українське дошкілля. Програма розвитку дитини дошкільного віку» / О.І.Білан, Л.М. Возна, О.Л. Максименко та ін. - Тернопіль: Мандрівець, 2013. - 264 с.

.Флерина Е. А. Основные принципы художественного воспитания детей / Е. А. Флерина // Дошкольное воспитание, 2009. - № 7. - С. 8-13.

.Шульга Л.М. Барвиста радість (Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях із малювання). 2012 - 328 с.

.Шульга Л.М. Коли оживають речі. Розвиток творчих здібностей дошкільників на заняттях з малювання // Дошк. вих. - 1993. - № 6.

.Яковлева Е. Л. Емоциональнье механизмь личностного и творческого развития / Е. Л. Яковлева // Вопрось психологии. - 1997. - № 4. - С. 20-27.

ДОДАТОК А

Конспекти занять

Заняття на тему: «Керамічний посуд»

Мета: знайомити дітей з народним декоративно-ужитковим мистецтвом, зокрема з керамікою; уточнити знання про посуд, про його використання у побуті; продовжувати вчити дітей правильно використовувати набуті знання мислити, висловлювати свою думку, доводити свою тонку зору українською мовою; заохочувати дошкільнят самостійно обирати і створювати орнаменти на вирізаних з паперу силуетах посуду; розвивати увагу, зосередженість, самостійність, творчу ініціативу, трудові та технічні навички у декоративному малюванні; виховувати патріотизм, інтерес і повагу до праці народних умільців.

Хід заняття

Діти, сьогодні ми будемо гостями у цій світлиці. Проходьте, сідайте, зручніше.

Послухайте загадку і відгадайте, хто ж господар цієї світлиці.

Глина в кого ожива?

Творить з неї хто дива?

В кого посуд, ніби жар?

Ну, звичайно ж, це - (гончар).

Так, ми в гостях у гончаря.

А хто такий гончар? Так, гончар - це майстер, який виготовляє вироби з глини.

А які вироби виготовляє гончар? (Він виготовляє посуд, іграшки, скульптури із зображенням людей, тварин, птахів, декоративні вази, прикраси).

Треба було викопати глину, і не абияку, а найкращу. Вона зберігається кілька років. Потім глину ретельно перетирають, пересіюють, щоб не було у ній жодного камінця, шматочків, коріння. Потім її розмішують.

Чим розмішували глину? (Водою)

На чому гончар робить свої вироби? (На гончарному крузі)

Діти, я розкажу вам казочку про маленький шматочок глини, а ви послухайте.

Жив собі гончар. Узяв він маленький шматочок темно-сірої глини. Поплескав його, подавив пальцями та й став м'яти руками. Легенько розкрутив гончарний круг, змочив середину його водою і коротким махом вліпив у центр круга наш шматочок глини. Постукав по ньому кулаком. Потім погнав круг і потягнув глину вгору. Круг все швидше і швидше, а на ньому вслід за руками майстра витягувався горщик. Круг вертівся, а гончар роздивлявся горщик - чи гарний він, чи рівний? Потім круг пішов все тихіше і, нарешті, зупинився. (Вихователь читає вірш Т. Коломієць «Гончарний круг»).

Старається гончарний круг,

І глина тягнеться до рук,

Стає вона горнятком -

Малятком - товстенятком.

Гончар горня оте зніма -

І глина в руки йде сама,

І знов же - тим порядком,

Кружля, щоб стать горнятком.

Діти, а скажіть мені, чи готові вже ці вироби до використання? (Ні)

А що потім з ними роблять? (Просушують)

Так, три доби вони стоять на стелажах. Волога з них випаровується, вироби світлішають.

Що роблять з ними далі? (Обпалюють у печах)

Для чого це роблять? (Щоб вироби були міцними, стійкими)

Для того, щоб заповнити печі, треба зробити дужа багато виробів. Бо піч у майстерні величезна.

А що роблять для того, щоб ці вироби були такими гарними, привабливими, як на цьому столі? (Їх розписують)

А хто їх розписує? (Художники)

Так, після випалювання вироби потрапляють до рук художників. Оздоблюючи їх, художники дарують людям радість.

Яких народних художників України ви знаєте? (Марія та Федір Приймаченки, Надія Білокінь, Тетяна Пата)

Колись давно, коли ще ваші бабусі були маленькі, славилися вироби, розписані руками талановитих малювальниць - Мотрі Назарчук, Зінаїди Линник, Марії Кришталь.

Які елементи використовували художники у своїх розписах? (Діти називають). Як іще називаються вироби із глини? (Керамічні) З давніх часів в Україні славиться кераміка. У різних куточках України свої традиції розпису кераміки.

І від назв населених пунктів, жили знамениті майстри, пішли назви видів кераміки. Деякі з них ми знаємо.

Давайте пригадаємо їх. (Косівська, Київська, Опішнянська). Після розпису вироби поливали глазуррю, щоб блищали, знову ставили у печі і випалювали. Ось так маленький шматочок глини сірого кольору перетворюється на красивий горщик, вазу, дивакуватого звіра

(Вихователь разом із дітьми повторює вірш А. Качан «Горнятка-двійнятка»).

Вихователь.

Звідки ви взялися,

Горнятка-двійнятка?

Діти.

З гончарного круга

Зійшли ми спочатку.

А потім нам пензель

Боки розписав

І жар у печі

Своїм духом обдав.

Вихователь.

А хто ж вас, горнятка,

Із глини ліпив?

Діти.

Дівчатка-близнятка

З сім'ї гончарів.

Що і казати, нелегка це справа. Дуже багато потребує вона терпіння і вміння.

Діти, а давайте пригадаємо, які ми знаємо прислів'я про працю.

Гончаря глина годує.

Людину праця годує.

Без праці не проживеш.

Хто працює, той і урожай збирає.

А зараз ми з вами пограємо у гру «Василю, вгадай, яка праця у нас» (з музичним супроводом).

Ой, Василю, товаришу,

Ну ж бо глянь ти на нас.

Чи вгадаєш, товаришу,

Яка праця у нас?

А як не вгадаєш,

Будемо сміятись,

Будемо з тебе, товаришу,

Три дні реготатись.

(Хлопчик, що виконує роль Василя, виходить у другу кімнату. Усі інші діти домовляються між собою, яку роботу вони будуть виконувати перед Василем (наприклад, шити, колоти дрова, грати на скрипці). Василь мусить відгадати, яку роботу виконують діти. Якщо не вгадає, діти сміються з нього, і він мусить знову іти за двері. Якщо вгадає, діти кричать «Правильно!» і тікають, а Василь ловить їх. Піймана дитина буде Василем. Після гри діти сідають на місця. Перед ними на столі стоїть керамічний посуд).

Діти, як можна одним словом назвати ці предмети? (Посуд) Таким посудом користувалися дуже давно.

Подивіться на картинку і скажіть мені, з якої казки ці герої?

Так, це герої казки «Лисичка та Журавель».

Із чого Лисичка пригощала Журавля? (З тарілочки)

Чому Журавель не міг ухопити каші? (Бо тарілка мілка, а у Журавля

гострий та довгий дзьоб)

Хто покаже тарілочку?

(Дитина показує і розповідає, з чого зроблена, де використовували).

З чого пригощав Журавель Лисичку? (З глечика)

Чому Лисичка не могла дістати страви? (Бо у глечика вузька шийка)

Діти, тут на столі є глечик. Хто покаже його і розповість, де його можна використати?

(Дитина розповідає, вихователь підсумовує).

Так, глечик - це глиняний посуд, у якому зберігали молоко, сметану, компот.

А зараз послухайте загадку і відгадайте, про який посуд вона.

У землі родився,

На кружалі вертівся,

На вогні пікся,

На базарі бував,

Людей годував;

Як упав, то й пропав,

Ніхто не поховав. (Горщик)

Так, це горщик. А який він, хто мені покаже? (Дитина показує горщик і розповідає про нього. Вихователь підсумовує).

Горщик - це глиняний посуд, у якому господиня варила їжу - борщ, кашу. Горщик накривали покришкою і ставили у гарячу піч.

(Дитина розповідає вірш К. Вишинської «Рецепт»).

Узяла Настуся горщик,

Щоб зварити в ньому борщик.

До бабусі підбігає,

Для борщу рецепт питає.

А бабуся аж присіла:

Ти ж недавно борщик їла!

Ще й казала - дуже смачно.

Тож рецепт тобі цей нащо?

То варила ти, бабусю,

А тепер і я навчуся,

І мені потрібно знати,

Як цю страву готувати.

Посміхнулася бабуся

І погладила Настусю:

Що ж, ходімо, буду вчити

Український борщ варити.

А хто мені розкаже ось про цей посуд? (Показує куманець).

Куманець - традиційний український святковий посуд для напоїв у вигляді великого бублика з носиком і ручкою на основі-підставці.

Діти, а ви б хотіли сьогодні побувати художниками? Тож давайте відкриємо майстерню народних умільців.

У мене на столику лежить посуд з паперу (площинні силуети різного посуду). Підійдіть і виберіть той посуд, який би вам хотілося розписати і проходьте у майстерню. (Діти сідають за столи, на яких обладнання для малювання).

А щоб швидко працювали наші пальчики, давайте зробимо з ними вправи.

Пальчикова гра.

Пальчик-хлопчик, де ти був? (Ворушать великим пальцем).

З першим братом в ліс ходив. (По черзі загинають пальці).

З другим борщик я варив.

З третім кашу доїдав.

А з четвертим я співав.

Перед тим, як прикрасити посуд, художники задумували орнамент. Подумайте, якими елементами ви хотіли б прикрасити свій виріб? (Запитати 2-3 дітей).

Візьміть пензлики і покажіть, як ви будете їх тримати.

Лунає тиха музика, а наші художники починають працювати.

(Діти малюють. Вихователь допомагає їм, використовуючи словесні та практичні прийоми навчання).

Які гарні вироби! Впізнаю і Косівський розпис, і Київський, і Опішнянський. Все це наше, українське!

Заняття на тему: "Творчість І.І.Левітана"

Мета: продовжувати знайомити дітей із творчістю І.І.Левітана; розвивати в них естетичне сприймання творів образотворчого мистецтва; вчити розуміти зміст картини; закріплювати вміння самостійно передавати естетичне ставлення до природи зображувальними засобами; розвивати творчі здібності дітей, розширювати їх кругозір; виховувати любов до рідного краю.

Матеріал: картини І.І.Левітана «Золота осінь», «Березень», «Весна. Велика вода», музичний запис «Квітень» П.Чайковського, аркуші паперу, пензлики, фарби.

Попередня робота: Спостереження за природою у різні пори року. Читання: казок С.Маршака «Дванадцять місяців», М.Коцюбинського «Брати-місяці», оповідання В.Чапліної «Хто як до зими готується?», В.Струтинського «Як лелеки весну повернули». Заучування напамять віршів М.Познанської «Журавлі летять», Н.Приходька «Осінь», Т.Г.Шевченка «Зацвіла в долині...», О.Пчілки «Весняні квіти». Розучування і пояснення прислівїв, народних прикмет про різні пори року.

Хід заняття:

Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про творчість відомого художника. Зараз я покажу вам декілька його картин, а ви скажете, хто цей художник і як називаються його картини. Вихователь показує дітям картини І.І.Левітана «Золота осінь», «Березень».

Картини якого художника ви побачили? Назвіть їх. Про що розповідає він у своїх картинах? Вихователь читає вірш Л.Костенко:

Самі на себе дивляться ліси,

Розгублені від власної краси.

Немов пройшов незримий Левітан

То там торкнув їх пензликом, то там.

-Хто такий Левітан? Що ви знаєте про цього художника? Розповідь вихователя про І.І.Левітана: «І.І.Левітан рано залишився сиротою. Його дитинство було настільки безрадісним, що він не любив навіть згадувати про свої дитячі роки. Коли він вчивсь у Московському училищі живопису, йому часто доводилося го лодувати. Левітан був мяким, душевним, любив все красиве. До себе, до своєї творчої роботи він ставився суворо, вимогливо, ніколи не задовольнявся досягнутим. Йому завжди видавалося, що можна зробити краще. Траплялось таке, що він знищував не тільки етюди, але й свої картини, коли був незадоволений ними. Левітан залишив нам багату художню спадщину. Сучасники називали І.І.Левітана поетом природи».

Що ви бачите на картині «Золота осінь»? Який настрій викликає ця картина? Який із віршів поетів співзвучний з цією картиною?

Вихователь виставляє картину «Березень» і запитує дітей:

-Про що розповів Левітан у цій картині? Який настрій вона у вас викликає? Які з народних прикмет можна використати, розглядаючи картину?

-Який лютий, не лютий, а на весну брів не хмур. У лютому зима вперше з весною стрічається. Лютневий сніг весною пахне. Лютий сильний хуртовинами, а березень - капеллю.

-Сьогодні я покажу вам ще одну картину І. Левітана, називається вона «Весна. Велика вода». Відчути красу цієї картини нам допоможе музична пєса «Квітень П.І.Чайковського. Діти роздивляються картину під супровід пєси П.І.Чайковського «Квітень».

- Як ви думаєте, про що хотів розповісти художник у цій картині? На картині не зображено сонце, але воно відчувається. Як художник передав це?

Які вірші про весну вам хочеться прочитати, дивлячись на цю картину?

Гей, розлилась по селу і по місту

Повінь зелена з зеленого листу!

Наче у річці весняна вода,

Грає, вирує верба молода.

(М .Познанська )

-Ми розглянули з вами три картини Левітана. Чим саме подобаються ці картини вам? Які почуття викликають? (Діти висловлюють свої думки).

- Навколо нашого міста теж багато цікавих і гарних місць, які чимось нагадують картину Левітана. Багато з них ви бачили на прогулянках. Подивіться ще раз. Діти розглядають фотографії з краєвидами рідного міста, називають знайомі місця.

- Діти, ви бачили картини нашої рідної природи. Вона дарує нам багато радості, але щоб ми завжди могли милуватись красою лісу, парку, річки, ставка, природу необхідно берегти й охороняти. Природа надихає не тільки художників, але й композиторів, які написали багато творів про пори року. Вихователь пропонує заспівати дітям пісню про весну.

Уявіть собі, що ми з вами - на лісовій галявині, де пригріває яскраве весняне сонечко і пробиваються до світла перші весняні квіти. Які це квіти? Так, проліски. Уявіть, що ви - проліски. І під музику покажіть, як вони ростуть, тягнуться до сонця. Діти виконують танок «Проліски» під німецьку народну мелодію.

Ось ми і побували у веселому лісі. А тепер намалюйте, діти, весну. Діти малюють під музику Ф.Ліста, І.С.Баха.

По закінченні, роботи вихователь влаштовує виставку дитячих робіт.

-Погляньте, яка радісна картина пробудження природи у вас вийшла. Скільки в малюнках сонця, блакиті! Всеце викликає у нас радісний настрій. Ставайте в хоровод, зустрінемо весну піснею (Діти виконують хоровод "Веснянка").

Заняття на тему: «До краси і до малярства ваблять твори писанкарства»

Мета: познайомити дітей з писанками як творами декоративно-прикладного мистецтва та їх символікою (знаки сонця, води, землі, дерева); вправляти у вмінні описувати предмет; збагачувати словник епітетами; формувати уявлення про народне свято його атрибути (Великдень, паска, писанки); розвивати емоційно-чуттєву сферу дітей; закріплювати вміння малювати символи життя, навички зображувальної діяльності (малювати прямі і хвилясті лінії, кола, крапки, мазки); вправляти у вмінні орієнтуватися на аркуші паперу; виховувати шанобливе ставлення до культурної спадщини народу.

Матеріал: кошик з звичайними яйцями, крашанками, писанками, схема-карта символів; фарби, пензлик, склянки з водою, аркуші паперу, розкреслені на шість квадратів.

Хід заняття

Ми розпочнемо наше заняття з відгадування загадок.

Я кругленьке і біленьке,

Із усіх сторін гладеньке.

У середині у мене незвичайне є життя -

курки Ряби, дитинча. (Яйце)

Може і розбитись,

Може і зваритись,

А захоче - в птаха

Може перетворитись. (Яйце)

Як ви думаєте, чому в першій загадці говориться про те, що в середині яйця є незвичайне життя? (Тому що з курячого яйця може вилупитися курчатко)

Чи можете ви пояснити, чому в другій загадці говориться, що яйце може перетворитись в птаха? (Тому що із яєць вилуплюються пташенята)

А які тварини теж народжуються з яйця? Відповіді дітей.

Ви добре запам'ятали, що з яйця починається життя різних тварин. У мене сьогодні повний кошик яєць. Ось вони. Вихователь викладає на тацю яйця: звичайні, крашанки, писанки.

Чи всі вони однакові? Чим відрізняються?

Можливо з вас хтось знає, як називається ці яєчка? Вихователь показує на крашанки і писанки. Якщо ніхто з дітей не дав правильної відповіді, вихователь пояснює: «Ці яєчка називаються «крашанки». Крашанки - красиві, прикрашаються до свята. Давайте повторимо слово крашанки.» Вони пофарбовані, але без візерунка. Ці яєчка - писанки. Вони так називаються тому, що їх розписали: намалювали на них різні візерунки. Давайте повторимо слово «писанка».

Хто з вас пам'ятає чим мама або бабуся фарбувала яєчка? (Відповіді дітей)

А для чого вони це робили? (Відповіді дітей)

І крашанки і писанки готують до свята Пасхи, це свято ще називають Великдень. Колись, дуже-дуже давно, люди вірили в те, що якщо вони будуть шанувати яєчко, святкувати з ним свято, то в вони будуть добре жити, в достатку. Давайте розглянемо писанки, чим вони прикрашені. Діти по черзі розглядають писанки, висловлюють свої враження. Такі писанки виготовляють тільки українці. Ви вірно підмітили , на писанках намальовані квіти, листочки, крапочки, рисочки, прямі і хвилясті лінії. Кожен елемент візерунка - це символ, в якому заховався секрет. Хочете знати секрет візерунка? Тоді слухайте і запам'ятовуйте.

Вихователь малює на дошці крейдою коло, а навколо нього крапочки.

Кружечок з крапочками - це символ сонця. Після довгої холодної зими всі люди чекали теплих сонячних днів; співали пісень, водили хороводи, закликали сонце. Люди догоджали сонцю, щоб воно на них не сердилося, а дарувало своє тепло. Тому і малюють на писанках символ сонця. Коли ми з вами малюємо природу, то обов'язково зображуємо землю. На писанках теж зображують землю, бо вона годує людей.

Вихователь малює на дошці дві паралельні лінії, а між ними - рисочки.

Цей візерунок - символ землі-матінки, в яку посіяли маленькі зернятка. А що означають ці лінії, ви, мабуть, здогадаєтесь самі. Вихователь малює хвилясті лінії. Діти висловлюють свої пропозиції.

Хвилясті лінії - символ води.

Впізнаєте, що це? Вихователь малює дерево.

Дерево - це символ роду, символ сім'ї, три пагони (вихователь показує їх на малюнку) - це батько, мати і дитина.

А ця частина дерева - гілочка з листочками (вихователь малює гілочку з листочками) - означає пробудження всього живого весною.

Люди з давніх-давен шанували природу. Тому і відображали в візерунках на писанках те, без чого не буде життя: сонце, землю, воду. І робили це з любов'ю, від душі. Після перерви-відпочинку ми з вами спробуємо намалювати всі ці символи.

Вихователь проводить фізкультхвилинку.

Котилася писаночка - рухи руками "млинок"

Згори на долину,

Прикотилася простесенько - розвести руки в сторони, поклонитися

До нас у гостину.

А за нею Великдень, - повороти вліво , вправо, руки на поясі

Несе білу паску - руками описати дугу згори вниз.

Дзвонить в дзвони - ритмічні махи руками.

Розсипає радощі і ласку - нахилитися до сусіда, посміхнутися.

Відчиняймо воротоньки - розвести руки в сторони.

Гостей всіх вітаймо - потиснути один одному руки.

Разом з ними дружно

За столи сідаймо.

Діти сідають за столи.

Тепер ви знаєте, що на Великдень (на свято Пасхи) люди готують

незвичайні яєчка. Як вони називаються? (Крашанки, писанки.)

На писанках візерунок складається з символів, або знаків.

Які символи ви запам'ятали? Відповіді дітей.

Сьогодні ми будемо складати карту символів, тих знаків, які є на писанках.

У вас на столах є аркуші паперу, розкреслені на декілька квадратів. Порахуйте, скільки їх? (Вісім.)

У кожному квадратику ми намалюємо символ, з яким познайомилися, розглядаючи писанки.

Малювати почнемо у верхньому лівому квадраті. Вихователь показує на своєму аркуші верхній лівий квадрат.

Живе на небі тепле лагідне сонце. Вихователь малює круг, а навколо нього крапки у верхньому лівому квадраті.

Його можна намалювати і так. Вихователь малює круг, ділить його лініями на чотири частини.

У сонця багато роботи: треба встигнути обігріти теплом і рослини, і тварини, і землю-матінку, (вихователь малює дві паралельні лінії, а між ними

рисочки-зернятка), і зернятка, які посіяли в землю.

А можна намалювати ще так: ромб з рисочкою посередині.

Разом з сонцем на небі живе хмарка, яка дарує водичку і землі, і всьому живому. Вихователь малює хвилясті лінії.

А ще малювали ось такі чудові грабельки - символи води, дощу.

Сонячне тепло, водичка, матінка-земля допомагають всьому живому

(вихователь малює гілочку) і людям теж (вихователь малює дерево).

Ось яка в нас вийшла карта символів. Таку саму карту ви зараз зробите самостійно. Діти малюють знаки-символи на своїх аркушах.

Сьогодні ми з вами навчилися малювати знаки-символи.

Заняття на тему: «Розгляд і порівняння репродукцій картин

А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода»

Мета: вчити дітей розглядати і порівнювати репродукції картин, відповідати на поставлені питання; удосконалювати вміння добирати слова - означення до іменника; розвивати зв'язне мовлення дітей, інтерес до невимушеній бесіді, розвивати творчу уяву; виховувати інтерес до мистецтва, любов до рідного краю, живої і неживої природи, вміння відчувати її красу; розширювати знання дітей про жанри образотворчого мистецтва - пейзаж, розвивати художнє сприйняття творів.

Матеріал: репродукції картин А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода»; уривок з циклу П.чайковського «Пори року. Березень».Папір, акварельні фарби, різні види олівців для малювання, мольберти.

Попередня робота:

. Читання літературних творів, віршів про пори року.

. Розглядання ілюстрацій, фотографій, репродукцій картин художників.

. Прослуховування музичних творів: «Шедеври інструментальної музики», «Звуки природи».

. Спостереження в природі під час прогулянок і екскурсій.

. Малювання часів року.

Хід заняття

Вранці рано хтось дивний

Заглянув у моє вікно.

На долоні з'явилося

Яскраво-руда пляма.

Це сонце заглянуло:

Ніби руку, протягнуло

Тонкий промінь золотий.

І, як з першим кращим другом,

Привіталося зі мною.

Я дарую вам цей промінчик,

Нехай вам так само яскраво світить!

Як сьогодні тепло і світло! Скажіть мені, яка зараз пора року? Які весняні місяці ви знаєте? Як багато ви знаєте про весну! А з зимою весну не переплутаєте? Давайте перевіримо...

Зима пішла, а весна прийшла.

Зима холодна, а весна...тепла.

Зимою сонце світить, а навесні...гріє.

Взимку високі кучугури, а навесні...низькі.

Молодці!

А зараз я запрошую вас відвідати картинну галерею.

(Показ репродукцій картин - 8 шт., по дві кожного часу року)

Перед вами картини, присвячені чотирьом порам року. Розгляньте їх і виберіть дві картини про весну. Розкажіть про те, як ви здогадалися, що це весна.

Діти вибирають картини, мотивують свій вибір.

Вихователь на мольберт виставляє репродукції картин А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода».

Дітям пропонують пройти і сісти на стільці, поставлені півколом, перед якими стоять мольберти з репродукціями.

Поети пишуть вірші, композитори - музику, а художники - картини. Сьогодні ми з вами ближче познайомимося з картинами про весну, уважно розглянемо їх і порівняємо. В якому жанрі написані ці картини? Це натюрморт, портрет? Правильно, це пейзаж.

Ось картина А. К. Саврасова «Граки прилетіли».

Як ви думаєте, який період весни зобразив художник?

Де побував художник, щоб написати цю картину?

За якими ознаками можна визначити, що на картині весна?

Як художник передав у картині пробудження природи?

Чого в картині більше: землі або неба?

Які кольори переважають: теплі чи холодні?

Будь фарб більше?

Як би ви назвали цю картину?

Втомилися очі? Зволікати не можна!!!

Потрібно очках відпочити і на світ навколо поглянути!

Гімнастика для очей. Пропонується очима відшукати в групі: сонечко, краплі дощу, квітка, птицю, гніздо. Простежити очима політ птиці до гнізда.

Ми з вами розглянули картину. А я хочу вам відкрити один секрет: картину можна не тільки бачити, але й чути. Давайте спробуємо послухати картину!

Діти слухають картину, говорять про свої враження.

Але й це ще не все! Картину можна ще понюхати, відчути її запах. Давайте спробуємо зробити і це.

А зараз розглянемо репродукцію картини художника І.І. Левітана «Велика вода».

Який період весни зобразив художник на цій картині?

Однакові чи фарби використовували обидва художника?

Однаково зображено стан природи?

Як би ви назвали цю картину?

І цю картину ми з вами теж спробуємо почути і відчути її запахи.

Яка картина найгучніша? Чому?

А яка картина пахне смачніше? Чому?

В якому з цих куточків ви хотіли б побувати? Чому?

Ми з вами розглянули дві картини великих російських художників і побачили, як по-різному зображено один і той же час року.

А зараз пропоную самі намалювати картину весни. Але не фарбами, а своїми рухами.

Фізкультхвилинка

Летить з півдня перший гусак (махаємо руками)

І кричить: «Додому»

А за ним летить інший

І кричить: «Додому! Додому!»

І на ці голоси відгукнулися небеса (руки через сторони)

Всі почули кругом -

Загримів з хмари грім (топаємо)

Повітря дощиком вмилось (потираємо долоні)

І всім веселкою з'явився (рукою показується дуга)

Сонце золотою ниткою (руки вгору-вниз)

Зшило небеса з землею (шиємо)

Мімічний вправа: висловити радість людей від зустрічі з весною. Показати: вам тепло і приємно, ви гріїтесь на сонечку.

Про весну писали не тільки художники, але і поети, композитори. Вірші про весну ми з вами сьогодні вже слухали, а зараз я вам пропоную послухати музичний твір П.чайковського з циклу «Пори року». Але раз ми з вами сьогодні говоримо про весну, то будемо слухати «Березень». Послухайте уважно і скажіть, до якої картині більше підходить ця музика. Чому? Що ви почули в цьому творі?

Занурившись у море поезії, музики і живопису, мабуть, ви хотіли б і самі висловити свої почуття в малюнку. Якби ви були художниками, яку картину про весну ви б написали? Які б фарби використовували для цього?

Пропоную вам перетворитися в художників, підійти до мольбертам і створити свій художній шедевр про весну.

Вихователь спонукає дітей до змішування фарб для отримання необхідних відтінків і кольорів. Діти згадують, які фарби використали художники в своїх творах.

Отже, діти, ми сьогодні слухали вірші про весну, розглядали весняні картини, слухали музику. Що вам сподобалося? Які звуки весни ви сьогодні почули? Які фарби і запахи весни відчули? Спасибі вам за роботу.

Бесіди

Бесіда за картиною В.М.Васнєцова «Альонушка»

Вихователь виставляє картину й запитує:

Хто ця дівчинка? Кого вона вам нагадує? (Альонушка)

Картина так і називається «Альонушка» написав її художник Віктор Михайлович Васнєцов. Подивіться на дівчинку, якою її зобразив художник?

Так, вона сумна, задумлива. Оленка - сирота, батьки померли, а дівчинка з братом лишилися самі. Що ж трапилося?

Діти пригадують зміст знайомої казки.

-А як художник показав, що дівчинка сумує? У дівчинки дуже зажурене обличчя, сидить вона на камені, зігнулась, обхопила руками коліна. Скільки горя у її очах!

Діти розповідають, як одягнена дівчинка, які барви переважають у картині. Використовує вихователь й уявлювані ситуації, коли діти начебто перевтілюються в образ дівчинки.

Бесіда за картиною І.Шишкіна «Дощ у лісі»

Мета: вчити дітей уважно розглядати твір живопису (картину І.Шишкіна «Дощ у лісі»); закріплювати уявлення дітей про вигляд природи під час дощу; учити використовувати набуті враження при аналізі художнього твору; формувати вміння, вдивляючись у зображене, відзначати застосовані художником засоби виразності: колір, лінію; розрізняти кольори та їх відтінки. Виховувати інтерес до творів мистецтва, здатність емоційно сприймати їх.

Матеріал: репродукція картини І.Шишкіна "Дощ у лісі" (велика демонстраційна та маленькі роздаткові), різноколірні фішки на кожну дитину.

Попередня робота: спостереження за дощем, бесіда "Що ми бачили під час дощу". Розглядання ілюстрацій із зображенням природи під час дощу, читання оповідання І.Некрасова "Перед дощем". Вивчення потішки "Дощику-дощику", української народної пісні "Дощик", розучування танцю дощових краплинок. Вправа "Визначити пору року і кольори" (за ілюстраціями), вправа "Назви головні кольори малюнка", вправа "Виклади фішками гаму кольорів" (проводиться за ілюстраціями). Слухання музичних творів, що імітують звуки дощу та довільна рухова творчість під музику з імітацією дощу. Знайомство з творами І.Шишкіна та виконання вправи "Виклади гаму кольорів" за картиною "Дуби".

Хід заняття

Ми з вами часто спостерігали за дощами. Давайте пригадаємо, як падають краплинки, які звуки ви чули під час дощу? А зараз послухайте пісню дощику. Вихователь включає магнітофонний запис шуму дощу. Діти слухають 30-40 секунд.

Пригадайте діти, який був дощ? (холодний чи теплий, короткочасний чи затяжний, сильний чи дрібненький)

- Де ховаються від дощу?

Чим прикриваються?

- Що утворюється на землі після дощу? розповідь вихователя:

- Одного разу, коли художник Іван Іванович Шишкін гуляв у лісі, почався дощ. Іван Іванович розкрив парасольку і довго спостерігав, як краплини падали на листочки, травичку, зволожували стовбури дубів. А потім, коли художник прийшов додому, він вирішив намалювати все, що бачив. Так народилася картина "Дощ у дубовому лісі". Розгляньте її уважно.

Вихователь відкриває картину, діти

підходять, розглядають її протягом 1,5-2 хвилин. Після цього вихователь спонукає малят до розповіді за картиною, дає можливість висловити враження усім, хто хоче. Прагне, щоб діти помітили якомога більше деталей.

Яку погоду зобразив художник? (вологу, сиру, дощову, теплу). Як ви здогадалися про те, що погода саме така? (Туман, калюжі, краплини дощу на листі, люди під парасолькою). Подивіться на дерева, як художник зобразив дерева? Порівняйте дерева поблизу з тими, що вдалині. А що іще ми бачимо на картині? Уявіть і розкажіть, який настрій був у художника, коли він малював дощ у дубовому лісі. Якими кольорами малював Іван Іванович Шишкін цю картину?

Після відповідей дітей вихователь пропонує їм роботу з репродукціями цієї картини, які є на всіх столах. Спочатку діти розглядають і впізнають їх, порівнюють з великою. Потім добирають фішки тих кольорів, що є на картині, і накладають їх на свою репродукцію у місцях, де бачать відповідний колір. Діти можуть працювати вдвох з однією репродукцією або кожний зі своєю.

Розповідь вихователя за картиною:

"Іде дощ. Дубовий ліс, змучений спрагою, пє його з насолодою. Дерева розкинули свої віти. Від вологи блищать на них листочки. Мокрі стовбури дубів, що ростуть близько до нас, темні й намальовані чітко. А от дерева, що подалі, вкриті туманом. І тому їх видно погано, а їх стовбури видаються сірими. Ні дощ, ні туман не псують доброго настрою. Напевне, небо не повністю вкрите хмарками, адже деінде пробиваються сонячні промені. Ліс умився чистою дощовою водою. Травичка піднялася назустріч приємним краплинам і, неначе, прислуховується. Все навкруги - земля, трава, дерева - дихає свіжістю. Великі калюжі, що налив дощик на дорозі, весело поблискують, і в них, мов у дзеркалі, відбиваються дерева. Художник намалював картину кольорами спокійного, доброго настрою: зеленими, жовтими, коричневими, синіми, голубими".

Діти складають власні розповіді, а потім оцінюють їх

Дидактичні ігри

«Мікрофон»

Мета: викликати інтерес дітей до творів живопису, стимулювати увагу, розвивати мовлення дітей.

Матеріал: репродукція картини М. Ткаченко „Весна.

Хід

Дітям пропонується уважно розглянути запропоновану картину й, передаючи один одному по черзі мікрофон (ручка, олівець), сказати, що вони бачать на картині. Свою відповідь дітям пропонується почати словами: „А я бачу..., при цьому відповіді не можна повторювати.

Як варіант використання цього інтерактивного методу ми пропонували завдання „Маленький критик, в якому педагог пропонує дітям сказати, що їм не подобається в цій картині. Свою відповідь дітям пропонується почати словами: „Мені не подобається, що….

«Яка картина?»

Мета: учити дітей працювати „в парі, закріпити вміння відчувати загальний емоційний характер, домінуючий настрій художнього твору

Матеріал: картки із зображенням репродукцій картин з різним емоційним фоном.

Хід

Дітям роздають картки. Вихователь розповідає про двох художників. Один

художник був веселий, а інший сумний. Після того, як діти уважно розглянуть картки, вихователь запитує про те, які картини намалював веселий художник, а які - сумний, і пропонує розкласти їх на дві групи відповідно до смайликів і зображених на них емоцій:

група - веселі, радісні картини, які намалював веселий художник;

група - сумні, тривожні картини, які намалював сумний художник.

Діти повинні домовитися між собою, зробити вибір, пояснити чому вони зробили такий вибір. Якщо одна дитина не згодна, то інший виправляє його й пояснює чому він не згодний.

Під час виконання цього завдання діти активно взаємодіють між собою:

Кирило: Марійко, ти неправильно поклала цю картину. Цю картину не може намалювати веселий художник - вона намальована невеселими фарбами (картина І. Айвазовського „Буря).

Марійка: Якими невеселими?

Кирило: Сірими, темними, сумними - це означає, що художник був сумний.

Марійка: Значить, ось ця картина точно веселого художника. Дивись, вона світла й фарби тут веселі - біла, блакитна, жовта, помаранчева (картина І. Левітана „Березень).

«Відгадай жанр»

Мета: учити дітей працювати „в парах; закріплювати знання жанрів живопису; розвивати увагу, память; вправлятися в умінні домовлятися один з одним.

Матеріал: картки із зображенням репродукцій картин різних жанрів (портрети, пейзажі, натюрморти, казковий жанр), картки-схеми, що позначають жанри живопису (пейзаж - картка із зображенням дерева, портрет - картка із зображенням обличчя людини, натюрморт - картка із зображенням квіточки, яблука, казковий жанр - картка із зображенням Колобка).

Хід

Дітям, які працюють „у парах роздають картки-схеми й набори карток із зображенням картин різних жанрів.

Після того, як діти розглянуть картки, вихователь пропонує їм розкласти репродукції картин згідно зі схематичними картками (за жанрами живопису). Після того, як завдання буде виконано, діти повинні пояснити, чому вони розклали картки саме так, а не інакше.

У процесі виконання завдання діти активно взаємодіють між собою, доводять свою думку, обґрунтовують її:

Олена: Ти не правильно поклала, на цій картині намальована природа - це означає пейзаж, його потрібно покласти туди, де намальовано дерево.

Микита: А це казковий жанр - тут намальовані багатирі.

Іван: Так, правильно ти поклав. І цю картину додай - це теж із казки („Іван Царевич на сірому вовку).

На другому етапі в процесі ознайомлення дітей з творами живопису ми використовуємо інтерактивний метод „робота в малих групах.

Заняття-гра „Чарівний пензлик

Мета: пробудити інтерес дітей до творів живопису, розширювати їхній художній кругозір, розвивати увагу, мовлення, память; учити дітей змагатися, співпереживати один одному.

Матеріал: пензлики-шаблони, репродукції картин різних жанрів (пейзаж, натюрморт, портрет, казковий жанр), фрагменти картин різних жанрів.

Хід

- Діти, я вітаю вас з участю в нашій грі! Хай сьогодні вас супроводжує успіх, радість пізнання, величезне бажання перемогти! Правила нашої гри дуже прості. За кожну правильну відповідь кожна група отримує яскравий паперовий пензлик. Команда, яка в кінці гри набирає більшу кількість пензликів, - переможець.

Діти діляться на команди. Починається гра.

Конкурс 1

Кожній групі дітей роздають по одній репродукції (І. Левітан „Золота осінь, З. Серебрякова „За туалетом. Автопортрет, В. Васнецов „Альонушка,

К. Петров-Водкін „Вранішній натюрморт). Дітям дають завдання визначити, до якого жанру живопису належить репродукція картини.

У кожній групі діти уважно розглядають запропоновані репродукції картин, обговорюють і домовляються між собою про те, яку відповідь вони вважають правильною.

У першій групі відповідь оголошує Максим: „Наша картина - це пейзаж, тому що на ній намальована природа.

У другій групі відповідь оголошує Катруся: „У нас на картині намальована жінка, вона причісується. Ми вважаємо, що наша картина - це портрет.

У третій і четвертій групі теж не виникає труднощів з визначенням жанрів живопису, діти правильно визначають натюрморт і казковий жанр.

Кожна група отримує по пензлику-шаблону.

Конкурс 2

Кожній групі дітей роздають фрагменти картин уже знайомих дітям з попередніх занять (О. Саврасов „Граки прилетіли, В. Сєров „Дівчинка з персиками, І. Шишкін „Ранок у сосновому лісі, В. Васнецов „Іван-царевич на сірому вовку). Дітям пропонується уважно розглянути запропоновані фрагменти і сказати, з якої картини цей фрагмент.

У кожній групі діти розглядають фрагменти й починають активно обговорювати.

Олена: Дивіться, тут намальовані птахи! Яка ж це картина?

Альоша: Я знаю цю картину - на ній намальовані дерева й птахи в гніздах і ще - це зима.

Марина: Я знаю, це граки. „Граки прилетіли.

У всіх групах (в одних швидше, в інших повільніше) у результаті взаємодії між собою діти отримують позитивний результат і правильно виконують завдання та отримують за це пензлики-шаблони.

«Відгадай»

Мета: учити дітей працювати в групі; пробудити інтерес до творів живопису; розвивати увагу, мову, память.

Матеріал: картки із зображенням репродукцій картин різних жанрів.

Хід

Діти сідають у загальне коло. Дитина, яка водить, бере картку із репродукцією картини, не показуючи дітям, описує її. Діти мають вгадати, яку картину описує дитина, яка водить.

Женя: На цій картині намальована дівчинка. Вона сидить за столом. На стіні висить красива тарілка. На столі лежать персики, і в руках вона тримає персик. Яка це картина?

Діти: „Дівчинка з персиками.

„Розкажи який

Мета: пробудити інтерес дітей до творів живопису, розвивати уяву, увагу, мовлення, мислення. Закріплювати знання форми, кольори.

Матеріали: репродукції натюрмортів (Петров-Водкін, Матісс, Сезанн, Піссаро, Курбе), набори опорних карток для кожної групи дітей.

Кожній групі дітей вихователь пропонує розглянути натюрморт, на якому зображено будь-який фрукт. Після того, як діти уважно розглядають картини, вихователь пропонує описати предмет за допомогою опорних карток (які роздають кожній дитині в групі).

Дитина, якій дісталася картка із зображенням ока, повинна розповісти, який предмет за кольором, формі, розміру намальований на картині запропонованою в цій групі. Дитина, якій дісталася картка із зображенням носа, повинна розповісти, який запах у предмета, намальованого на картині. Дитина, якій дісталася картина із зображенням руки, повинна розповісти, який предмет на дотик (гладкий, шорсткий, холодний, теплий). Дитина, якій дісталася картина із зображенням губ, повинна розповісти, який предмет на смак (солодкий, кислий тощо). Діти самостійно визначають послідовність своїх виступів-описів.

Ганна: На моїй картці намальовано око, я розповім, що я бачу на картині. Тут намальовано яблуко й вишню (Петров-Водкін „Яблуко і вишня). Яблуко

велике, кругле, червоне з жовтим. А вишня теж кругла, але вона маленька. Вона червона і блискуча.

Максим: На моїй картці намальовані губи. Яблуко - солодке і смачне, а вишня теж напевно солодка.

«Оживи картину»

Мета: пробудити інтерес дітей до живопису, розвивати увагу, вправляти в ініціації своїх дій, умінні домовлятися.

Матеріали: репродукції картин побутового й казкового жанру.

Хід

Кожна група дітей отримує репродукцію картини. Після того, як діти уважно роздивляться картину, вихователь пропонує кожній дитині подумати, кого з героїв, зображених на картині, вони можуть зобразити.

«Пропала картина»

Мета: розширювати художній кругозір дітей, учити за описом відгадувати картину, розвивати мовлення, стимулювати уяву.

Хід

Дитина, яка водить, у групі говорить, що в неї пропала картина. Щоб дізнатися, яка картина пропала, решта членів групи ставить їй запитання:

Марійка: Ця картина - пейзаж?

Гліб: Ні.

Сашко: Ця картина - портрет?

Гліб: Так.

Максим: Які кольори є на цій картині?

Гліб: Білий, рожевий, жовтий, чорний.

Аліна: Хто на ній зображений?

Гліб: Дівчинка.

Марійка: Що ще намальовано на картині?

Гліб: Фрукти.

Аліна: Які фрукти?

Гліб: Персики.

Діти: Це „Дівчинка з персиками!

Описи картин

Опис за картиною В. М. Васнецова «Альонушка»

На одному з великих каменів, біля самого краю лісового ставка, сидить босонога дівчина, поклавши на коліна схилену голову. Коси її розплелися, і волосся гарною каштановою хвилею падає на коліна. Пальці рук, що обіймають коліна, сплетені, погляд дуже смутний.

Дивлячись на картину, відчуваєш нестерпне горе дівчини. Вона дивиться в темну воду й, у той же час, начебто заглядає усередину себе. Взагалі погляд її відсутній - їй дуже погано. З води піднімається очерет, він далі стоїть густою стіною. За спиною невелика галявина й ліс. Дерева різні, ближче ростуть берізки, а за спиною - темний-темний ялиновий ліс, майже такого ж темного кольору, як і вода в ставку.

Дівчина одягнена бідно: у простій блузі, квітчастій спідниці. Видно, що вона пережила горе недавно й все ще під враженням того, що трапилося. Її гірка доля проглядається в кожному відтінку, переданому на цій прекрасній картині чудового художника.

Опис за картиною В. М. Васнецова «Богатирі»

Художник зобразив на картині трьох людей. Вони стоять у кінному дозорі, оберігаючи Русь від навали ворогів.

Кожного з персонажів картини Васнецов наділив характером. Ось у центрі чоловік , в кольчузі і шоломі, озброєний залізною палицею, списом і щитом. З-під рук пильно вдивляється він в степові простори. Могутній другий чоловік, могутній його вороний кінь. Праворуч воїн одягнений дуже ошатно: у нього шолом, шиті чоботи, червлений щит, меч.

Богатир нетерпляче стискає рукоятку меча. Зліва наймолодший з трьох воїнів. Юний хлопець тримає напоготові лук, споряджений стрілою. Але він не тільки воїн - на боці у нього гусла. У короткі хвилини відпочинку він радує побратимів веселими дзвінкими піснями.

Перед нами степ, що таїть чимало небезпек. За спинами людей - вкриті лісом пагорби. Небо хмарне, осіннє. Вітер жене хмари, колише пожовклу трав. Спокійна впевненість розлита по третій могутній, трохи важкій фігурі воїна. Він в бойових рукавицях. На ньому шолом булатний, кольчуга. Із правої руки могутньо звисає булава. За лівим плечем його - щит, у руці - спис. Віриш, що ці люди захистять рідну землю від ворогів. Але поки, очевидно, особливої погрози вершники не відчувають. Про це свідчить те, що кінь мирно пощипує траву.

Ця картина пов'язує нас із поколіннями наших прадідів, учить шанобливо ставитися до власної історії, виховує в нас почуття любові до Батьківщини.

Опис за картиною В. М. Васнецова «Три царівни підземного царства»

Картина зображує трьох царівн: золота, дорогоцінних каменів і кам'яного вугілля. Вона написана на сюжет казки. Селянський син Іван, спустивши під землю, знайшов царство золоте, дорогоцінних каменів і залізне і вивів на землю царівн цих царств. Васнецов зображує трьох дівчат у розкішних оздобленнях, що символізують багатство землі. Царівни відрізняються важкою нерухомістю, вони немов зрослись із землею. Їхні фігури чітко вимальовуються на яскравому тлі, написаному в декоративній манері і контрастному колірному сполученні. Центральна і найвища - царівна дорогоцінних каменів. Кольорові орнаменти нового одягу цієї царівни перегукуються з фарбами неба. Особливо красивий зелено-блакитний орнамент, співзвучний з таким же кольором хмар. Жовтогаряча складка довгих рукавів повторює колір заходу. Царівна золота стоїть нижче, на першому плані; недалеко від сестер і третя царівна. У переливах блискучої парчі одіяння царівнизолота відбиває західне небо і його гаснучі жовті тони. Почувається блиск металу, у якому грають жовто-червоні промені. На третій царівні - атласне синювато-чорне плаття з дорогоцінними прикрасами: сріблисто-сталевого кольору. На її голові блищить і переливається алмаз, що випромінює зелене полум'я. Її витончена фігура зображена на темному тлі скель. Вираз обличчя царівни спокійний, руки лежать уздовж тіла, що додає у величавість усій фігурі. Чорний колір її плаття і сріблисті прикраси на ньому м'яко сполучаться із кольором скель, у тіні яких вона стоїть. Царівна уособлює багатство землі - кам'яне вугілля. Величезні шматки блискучого чорного вугілля лежать на передньому плані. Сумна царівна стоїть біля глибокого провалля, відкіля не може вийти їхній рятівник, герой казки, залишений під землею братами, що обрізали мотузку .

Опис за картиною І.С.Їжакевича «Тарас-пастух»

У центрі картини ми бачимо хлопчика, що сидить під парканом якоїсь, мабуть, панської садиби. Він нахилився, поклав на коліна клаптик паперу й малює. Хлопчик так захопився малюванням, що зовсім забув за овець. Поруч нього лежить солом'яний бриль, і хліб у торбинці - весь його обід, про який він, мабуть, теж забув. Одяг у хлопчика старий, весь у латках і дірках.

На задньому плані картини видніється церква. У лівому кутку картини, вдалині, видно сільські хатки, а на пагорбку, за березами - неодмінний елемент типового українського пейзажу - вітряк.

Індивідуальні завдання-вправи

«Конструювання картини»

Дитині дається аркуш паперу із зображенням яскраво розфарбованої фігури неправильної форми. Пропонують розглянути малюнок і використати його як відправний пункт для побудови власного твору. Малювати можна фломастерами, пензлями та гуашевими фарбами. Кольорові олівці, акварельні фарби на тлі заданої яскравої фігури виглядатимуть менш насиченими, що викликатиме тоновий дисонанс у роботі.

«Домалюй картину»

Дитині пропонується розглянути незавершений малюнок. Поміркувати, пофантазувати, придумати закінчення малюнка. Продумати план та способи виконання завдання. Самостійно дібрати матеріали, інструменти, визначити техніку виконання для продовження малюнка, закінчити його.

«Паралелі»

Дитині пропонують аркуш паперу з намальованими попарно паралельними лініями. Завдання - доречно використати паралельні лінії для власного зображення.

«Мальовничі кола»

Дитині пропонують розглянути аркуш паперу, на якому намальовано шість однакових кіл. Завдання - доречно використати ці кола для власного зображення. Перед початком роботи не варто говорити про внутрішнє чи зовнішнє використання кіл.

«Дивні квадратики»

Дитині пропонують аркуш паперу, на якому намальовано кілька квадратів різної величини. Радять уважно розглянути їх і використати як відправні фігури для створення власного зображення.