Боротьба з метаном, шахтним пилом і захист шахти

Боротьба з метаном, шахтним пилом і захист шахти

Вступ

шахта вентилятор вугільний гірничий

Вугільна промисловість України є основою всього господарства. 38% здобутого в республіці вугілля йде на вироблення електроенергії, 22% - на коксування і вироблення чавуну і сталі, 11% споживається населенням, 3% йде на комунальні послуги, 26% - решті споживачів.

На даний час вугільна промисловість знаходиться в кризовому стані. Потужність пластів в Донбасі складає в середньому 1 м. Шахти відрізняються високою газоносністю. На багатьох шахтах температура повітря перевищує гранично допустимі санітарні норми, 10% шахт здано в експлуатацію ще в довоєнні роки і термін їх служби перевищує 50 і більше років, 50% шахт не реконструювалися з початку їх експлуатації, 38% шахт працюють на глибині більше 1000 м. До 2010 року середня глибина шахт склала 800 м, а на деяких шахтах гірничі роботи ведуться на глибині 1300 м. З 257 шахт і шахтоуправлінь лише 28 шахт мають потужність більше 1,2 млн т. вугілля в рік, а 50 шахт здобувають менше 300 тис т в рік. А на деяких шахтах продуктивність праці складає менше 15 тис т в місяць, середня потужність шахт Донбасу 1800 т/доб.

Тому з року в рік зменшується видобуток вугілля. Так, в 1979 році було здобуто 218 млн т вугілля, в 1995 році - 88 млн т, а в 2011 році - 80 млн т. Ціна на вугілля перевищила світові ціни, споживачі відмовляються від вітчизняного вугілля. Лише 80 шахт працює задовільно і є рентабельними, а останні - збиткові.

Необхідна величезна робота по наведенню ладу в галузі. Розробляється політика закриття нерентабельних і безперспективних шахт, де запаси вугілля в надрах незначні, але цю політику необхідно вести з урахуванням соціального захисту шахтарів (створення необхідних робочих місць, будівництво нових шахт). Не дивлячись на такі складні умови ведеться робота із створення нової техніки. Це дуже важливе завдання, оскільки 65 - 80% підготовчих і очисних вибоїв використовують техніку, що відслужила свій термін експлуатації. На Україні є 79 машинобудівних і ремонтно-механічних заводів, але в даний час ці заводи працюють на рівні менше 505 своєї потужності, а деякі закриті взагалі. Але конструкторські бюро і НДІ створюють нове устаткування, наприклад комплекти КМ-98Д (Дружковка), стрічкові конвеєри з шириною стрічки 800 і 1000 мм (Червоний Промінь і Харків), ВМП типа КМЕ (Красноармейськ), посадочна крепі «Супутник», прохідницькі комбайни КПГ, КПУ і ККД (Горловка), механізовані комплекси МКД-90 нового технічного рівня трьох типорозмірів для пластів потужністю 0,85 - 2,0 м. Створені нові потужні очисні комбайни ГШ -500 і ГШ-200Б, прохідницькі комбайни П-100, П-160, П-220 і П-500, КСП-32 і КСП-22, КПЗ. Ці комбайни займуть місце комбайнів ГПКС і 4ПП-2М.

У машинобудуванні ведеться політика забезпечення галузі устаткуванням власного виробництва. Всі ці заходи повинні вивести галузь з глибокої кризи.

1. Коротка гірничо-геологічна характеристика шахтного поля

Шахтоуправління «Самсонівська - Західна» є відособленим підрозділом ПАТ «Краснодонвугілля», знаходиться на території Краснодонського району Луганськой області. Це підприємство здійснює здобич корисної копалини (вугілля) підземним способом і відвантаження його споживачам через центральну збагачувальну фабрику (ЦОФ) на коксохімічні затону (КХЗ) і па-ливні електростанції (ТЕС).

Ділянка шахти «Самсонівська-Західна» межує на півночі плоскістю надвига «А» з кордоном між ділянкою Ново-Ановським, на сході з ш/у. «Молодогвардійська», південним кордоном шахти є Самсонівський надвиг, західною «Успенська глибока перспектива». Межі поля ш/у. «Самсонівська - Західна» визначені в ув'язці з кордонами сусідніх шахт ділянок.

Здана в експлуатацію в 1999 роки з проектною потужністю 1,5 млн. т. вугілля в рік.

Шахтне поле 13 км по простіру і 2,5 - 3,5 км по падінню. Розкриття здійс-нюється центральними: головним, допоміжним, а також 3-мя фланговими вен-тиляційними стовбурами. Спосіб провітрювання всмоктуючий, схема провіт-рювання секціонна

Кам'яновугілльнє відкладення поля шахти «Самсонівска-Західна» ха-рактерізується наявністю 9 вугілльних пластів (M₅₁, M₃₁, l3_B, K₇₁^B, K₇₆, K₆, K₅, K₂^н, I₃₁).

Промислові запаси мають три робочих пластів K₂^н, I₃₁, l3_в

На цей час відроблюється пласт k₂^н.

. Схеми і способи вентиляції вугільних шахт

Схемою вентиляції шахти називається певний порядок розподілу і руху повітря по гірничих виробках, обумовлений взаємним розташуванням вибоїв, гірничих виробок і вентиляційних споруд.

Залежно від взаємного розташування гірничих виробок, по яких проходять вхідні і витікаючі вентиляційні струмені, розпізнають наступні схеми вентиляції шахт:

. Центральна:

         із центрально - здвоєним розташуванням стовбурів;

         із центрально - віднесеним розташуванням стовбурів.

. Флангова:

         крильєва - коли, провітрювання очисних вибоїв центральне крило має одну спільну виробку для витікаючого струменя;

         групова - коли, одна виробка для витікаючого струменя не для всього крила, а лише для групи ділянок даного крила;

         дільнична - коли кожна ділянка має свою виробку для витікаючого струменя.

. Комбінована, така, що має елементи центральної і флангової схем.

Центральна схема вентиляції шахт має наступні переваги: відсутність необхідності в додаткових вентиляційних стовбурах; можливість створення різних струменів після закінчення проходки стовбурів; зручність обслуго-вування і керування однією вентиляційною установкою.

Недоліки: велика депресія, необхідність підтримувати вентиляційні горизонти у відпрацьованій частці шахтного поля, складність боротьби з вито-ками повітря і неможливість вживання схеми при нагнітальному і нагнітально - всмоктуючому способах вентиляції.

Флангова схема може застосовуватися у поєднанні зі всмоктуючим, нагнітальним і нагнітально - всмоктуючим способами вентиляції.

Крильєва і групова флангові схеми у поєднанні зі всмоктуючим способом вентиляції мають наступні переваги: відносна постійність навантаження на вентилятор і менша в порівнянні з центральною схемою максимальною депресією; меншими витоками у вентиляційній мережі; великими можливостями боротьби з витоками в установках вентиляторів; можливість регулювання повітрярозподілення в шахті за рахунок зміни навантаження на вентилятори; великим числом виходів з шахти.

Недоліки: необхідне проведення додаткових капітальних виробок; велика кількість вентиляторних установок і гірші умови їх обслуговування; складність реверсування вентиляційних струменів і автоматизації управління установками вентиляторів.

Для забезпечення руху певної кількості повітря по гірничих виробках в необхідному напрямі треба створити перепад тиску залежно від того, яким чином створюється перепад тиску в системі гірських вироблень, розрізняють всмоктуючий, нагнітальний і нагнітально - всмоктуючий способи вентиляції.

Схема вентиляції ш/у «Самсонівська - Західна» - комбінована, спосіб вентиляції - всмоктуючий.

3. Розрахунок кількості повітря для провітрювання виємкової ділянки 9-ї східної лави пл. к₂^н

.1 Розрахунок витрати повітря для провітрювання 9-ї Східної лави пл. К₂^н

Визначення витрати повітря для провітрювання очисного вибою по виділенню метану

Визначаємо за формулою:

_оч = , м³/хв (3.1)

де Q_оч - витрата повітря для провітрювання очисної виробки, м³/хв_оч - газовиділення в очисній виробці, м³/хв_оч = 16 м³/хв;

С - допустима згідно ПБ концентрація метану у витікаючому з очисної виробки вентиляційного струменя, %

С = 1%;

С₀ - концентрація газу у тих вентиляційних струменях, що поступають на ділянку, %

С₀ = 0,05%_н - коефіцієнт нерівномірності метановиділення_н = 1,33

Дані підставляємо у формулу (3.1) та отримуємо:_оч =  = 1473,7 м³/хв

Визначення витрати повітря для провітрювання лави при максимальному навантаженні на лаву по газовому чиннику

Визначаємо витрату повітря по газовому чиннику за формулою:

_оч = Q_{оч max} · k_оз = 60 · S_{оч min} · V_max · k_оз, м³/хв (3.2)

де Q_{оч max} - максимальна витрата повітря, яку можна подати в очисну виробку, м³/хв;_оз - коефіцієнт, що враховує рух повітря по виробленому простору, безпосередньо прилеглого до привібійного_оз = 1,3;_{оч min} - мінімальна площа поперечного перетину привібійного простору очисної виробки в світлі, м²_{оч min} = 3,8 м²

V_max - допустима за ПБ максимальна швидкість руху вентиляційного струменя в привібійному просторі очисної виробки, м/с_max = 4 м/с

Дані підставляємо у формулу (3.2) та отримуємо:_оч = 60 · 3,8 · 4 · 1,3 = 1185,6 м³/хв

Визначення витрати повітря для провітрювання лави по числу людей

Визначаємо витрату повітря по числу людей за формулою:

_оч = 6 · n_чол · k_оз = 6 · 24 · 1,2 = 173 м³/хв (3.3)

де n_чол - найбільше число людей, що одночасно працюють в очисній виробці_чол = 21;

Визначення витрати повітря з умови оптимальної швидкості по пиловому чиннику

Визначаємо витрату повітря з умови оптимальної швидкості по пиловому чиннику за формулою:

_оч = 60 · S_{оч min} · V_опт · k_оз = 60 · 3,8 · 1,6 · 1,3 = 474,3 м³/хв (3.4)

де V_опт - оптимальна швидкість повітря в привібійному просторі лави, м/с_опт = 1,6 м/с

Для подальших розрахунків приймаємо найбільше значення витрати повітря, що знайшли по виділенню метану і яке дорівнює 1473,7 м³/хв.

Проводимо перевірку витрати повітря по швидкості:

         по мінімальній швидкості повітря в очисній виробці:

_оч ≥ S_{оч min} · k_оз = 60 · S_{оч max} · V_min · k_оз, м³/хв (3.5)

де S_{оч max} - максимальна площа поперечного перетину привібійного простору очисної виробки в світлі, м²_{оч max} = 5,6 м²;_min - мінімально допустима швидкість повітря в очисній виробці згідно ПБ, м/с_min = 0,25 м/с

Дані підставляємо у формулу (3.5) та отримуємо:

,7 ≥ 60 · 5,6 · 0,25 · 1,3 м³/хв

,7 ≥ 109,2

         по максимальній швидкості повітря в очисній виробці

_оч ≤ Q _{оч mах} · k_оз = 60 · S_{оч min} · V_max · k_оз, м³/хв (3.6)

,68 ≤ 60 · 3,8 · 4 · 1,3 м³/хв

,68 ≤ 1185,6

Для цього визначаємо коефіцієнт дегазації. Коефіцієнт дегазації (К_дег), при якому забезпечується нормальне по чиннику вентиляції провітрювання, визначаємо за формулою:

К_дег = 1 -  (3.7)

де I_розр - розрахункова метаноносність лави по чиннику вентиляції, м³/хв

Визначається за формулою:

_розр =  =  = 9,12 м³/хв (3.8)

_абс - абсолютне метановиділення, м³/хв_абс = 10 м³/хв

Оскільки I_абс > I_розр то необхідне застосування дегазації.

Дані підставляємо у формулу (3.7) та отримуємо:

К_дег = 1 -  = 0,08

Знаючи коефіцієнт дегазації, визначаємо витрату повітря за формулою:

_{дег оч} = Q_оч · (1 - К_дег) = 1473,68 · (1 - 0,08) = 1355,78 м³/хв (3.9)

Тоді виконується умова перевірки:

,78 ≤ 1473,7.

3.2 Розрахунок для провітрювання виїмкової ділянки 9-ї Східної пл. К₂^н

Визначення витрати повітря для провітрювання виїмкової ділянки по газах, що постійно виділяються

При схемі провітрювання 3-В витрата повітря визначається за формулою:_уч =  =  = 2326,3 м³/хв (3.10)

Визначення витрати повітря за швидкістю руху повітря в при забійному просторі лави (оптимальною по пиловому чиннику, максимальною або мінімальною), а також по людях для схеми провітрювання типу 3-В

Визначаємо за формулою:

_дел = Q_оч ·  + 60 · S · V_min, м³/хв (3.11)

де К_{ут. тр} - коефіцієнт, що враховує витоки повітря через вироблений простір в прибудовах виїмкової ділянки

К_{ут. тр} = 1,7

Дані підставляємо у формулу (3.11) та отримуємо:_дел = 1473,7 ·  + 60 · 5,3 · 0,25 = 2006,6 м³/хв

Для провітрювання виїмкової ділянки приймаємо витрату повітря 2006,6 м³/хв.

Проводимо перевірку витрати повітря

-        за швидкістю:

_дел ≤ Q_{оч max} · К_{ут. тр} = 60 · S_{оч max} · V_max · К_{ут. тр}, м³/хв (3.12)

,6 ≤ 60 · 5,6 · 4 · 1,7 = м³/хв

,6 ≤ 2970,3

         по людях:

_дел ≥ 6 · n_чол, м³/хв (3.13)

де n_чол - максимальна кількість людей, що одночасно працюють на виїмковій ділянці,_чол = 21

Дані підставляємо у формулу (3.13) та отримуємо:

,6 ≥ 6 · 21= 126 м³/хв

,6 ≥ 126.

. Розрахунок витрати повітря для провітрювання тупікової виробки 9-го східного конвеєрного штреку пл. к₂^н

4.1 Розрахунок витрати повітря для провітрювання привібійного простору 9 - го Східного конвеєрного штреку пл. К₂^н

Визначення витрати повітря по виділенню метану

Визначаємо за формулою:

_з.п = , м³/хв (4.1)

де Q_з.п - витрата повітря, яку необхідно подавати в привібійний простір тупікової виробки, м³/хв_з.п - метановиділення на привібійній ділянці, м³/хв_з.п = 0,6 м³/хв;

С - допустима згідно ПБ концентрація метану у витікаючому з виробки вентиляційному струмені, %

С = 1%

С₀ - концентрація метану в струмені повітря, що поступає в тупікову виробку, %

С₀ = 0,05%

Дані підставляємо у формулу (4.1) та отримуємо:_з.п =  = 63,2 м³/хв

Визначення витрати повітря по людях

Визначаємо за формулою:

_з.п = 6 · n_{чол з.п}, м³/хв (4.2)

де n_{чол з.п} - найбільше число людей, що одночасно працюють в привібійному просторі тупікової виробки_{чол з.п} = 15 чол.

Дані підставляємо у формулу (4.2) та отримуємо:_з.п = 6 · 15 = 90 м³/хв

Визначення витрати повітря по мінімальній швидкості повітря у виробці

Визначаємо за формулою:

_з.п = 60 · V_{n. min} · S, м³/хв (4.3)

де V_{n. min} - мінімально допустима згідно ПБ швидкість повітря в тупіковій виробці, м/с_{n. min} = 0,25 м/с;- площа поперечного перетину виробки в світлі, м²= 11 м²

Дані підставляємо у формулу (4.3) та отримуємо:_з.п = 60 · 0,25 · 11 = 165 м³/хв

Визначення витрати повітря по мінімальній швидкості в привібійному просторі тупікової виробки залежно від температури

Визначаємо за формулою:

_з.п = 20 · V_{з. min} · S, м³/хв (4.4)

де V_{з. min} - мінімально допустима згідно ПБ швидкість повітря в привібійному просторі виробки залежно від температури, м/с_{з. min} = 0,6 м/с

Дані підставляємо у формулу (4.4) та отримуємо:_з.п = 20 · 0,6 · 11 = 132 м³/хв

.2 Розрахунок повітря для провітрювання всієї тупікової виробки

Визначення витрати повітря для провітрювання всієї тупікової виробки

Визначаємо за формулою:

_п = , м³/хв (4.7)

де I_п - метановиділення у тупіковій виробці, м³/хв_п = 0,6 м³/хв;

Дані підставляємо у формулу (4.7) та отримуємо:_п =  = 63 м³/хв

Визначення витрати повітря для провітрювання всієї тупікової виробки по людях

Визначаємо за формулою:

_п = 6 · n_чол.п = 6 · 10 = 60 м³/хв (4.8)

де n_чол.п - найбільше число людей, що одночасно працюють у всій тупіковій виробці_чол.п = 10

.3 Вибір вентилятора місцевого провітрювання (ВМП)

Перевіряємо правильність вибраного діаметру трубопроводу залежно від довжини трубопроводу і витрати повітря

Перевіряємо за формулою: _тр = 0,3 · , м (4.9)

_тр = 0,3 ·  = 0,6 м

На основі праці шахти приймаємо d_тр = 0,8 м.

Визначаємо подачу вентилятора

Визначаємо за формулою:

_в = Q_з.п · К_ут.тр = 165 · 1,6 = 264 м³/хв = 4,4 м³/с (4.10)

де К_ут.тр - коефіцієнт витоку повітря для гнучких вентиляційних трубопроводів з труб типу 1А і 1Б при довжині ланки 20 м

К_ут.тр = 1,6

Визначаємо тиск вентилятора, що працює, на гнучкий вентиляційний трубопровід (депресія трубопроводу)

Визначаємо за формулою:

_в = Q_в² · R_тр.г · ( + 0,41)², даПа (4.11)

де R_тр.г - аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопроводу без витоку повітря. Визначається за формулою:

_тр.г = r_тр · (l_тр + 20d_тр · n₁ + 10d_тр · n₂), Кл (4.12)

де r_тр - питомий аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопроводу без витоків повітря, Кл/м_тр = 0,0161 Кл/м;₁, n₂ - число поворотів трубопроводу на 90º та 45º відповідно₁, n₂ = 1; 0

Дані підставляємо у формулу (4.12) та отримуємо:_тр.г = 0,0161 · (870 + 20 · 0,8 · 1 + 10 · 0,8 · 0) = 14,3 Кл

Дані підставляємо у формулу (4.11) та отримуємо:_в = 4,4² · 14,3 · ( + 0,41)² = 167,4 даПа

Вибираємо ВМП

При використанні вентиляційного трубопроводу з гнучких труб типу 1А і 1Б можна вибрати вентилятор по таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Для провітрювання 9 - го східного конвеєрного штреку пл. К₂^н на проектну довжину 870 м підходить вентилятор типу ВМ - 6.

Рисунок 4.1 - Графік аеродинамічних характеристик вентиляційного трубопроводу і вентилятору ВМ - 6

Визначення витрати повітря в місці установки вентилятора

Визначаємо за формулою:

_вс ≥ 1,43 · Q_в · k_р, м³/хв (4.13)

де k_р - коефіцієнт; k_р = 1 (для ВМП з не регулюючою подачею)

Дані підставляємо у формулу (4.13) та отримуємо:_вс ≥ 1,43 · 264 · 1 = 377,5 м³/хв

В результаті для провітрювання конвеєрного штреку витрату повітря приймаємо: Q_з.п = 165 м³/хв, Q_в = 264 м³/хв, Q_вс = 377,5 м³/хв.

. Боротьба з метаном, шахтним пилом і протипожежний захист шахти

.1 Боротьба з метаном

Для боротьби зі скупченням метану в гірничих виробках розроблений комплекс заходів газового режиму. До цих заходів входять наступні розділи: вибір системи розробки, способи управління покрівлею і виїмковими механізмами, при вживанні яких скупчення метану було найменшим. Зокрема слід віддавати перевагу системам, що вимагають найменше число глухих вибоїв, виробок, що особливо повстають, де газу найймовірніше; керування покрівлею повним обваленням, при якому гірський тиск перерозподіляється у виробленому просторі, а вугільний масив біля вибою менше піддається руйнуванню, чим за наявності закладки виробленого простору; механізмам здобичі, що дають найменше подрібнення вугілля, а отже, менш інтенсивне газовиділення. У лаві №46 пл. i¹₃ прийнята система розробки довгими стовпами по простяганню. Відробіток лави ведеться зворотним ходом, спосіб керування покрівлею - повне обвалення.

Зниження змісту метану в гірських виробленнях здійснюється засобами вентиляції і дегазації.

Ведеться постійний контроль змісту газу в копальневій атмосфері за допомогою приладів - інтерферометрами типа ШІ-10, ШІ-11, ШІ-12, переносними приладами газового контролю типа «Сигнал-2» і «Сигнал-5», стаціонарними приладами газового контролю типа АМТ і індивідуальними сигналізаторами метану типа СМС-1. Контроль проводять особи змінного нагляду ділянки, працівники ділянки ВТБ, бригадири і ланкові і майстри-підривники. Місця і періодичність контролю встановлюються начальником ВТБ і затверджуються головним інженером шахти.

5.2 Шахтний пил

Для зменшення пилестворення складені заходи, перешкоджаючі утворенню пилу і пилової хмари. До них відносяться всі заходи, направлені на зниження запиленої повітря для боротьби з професійною шкідливістю пилу - ефективне провітрювання, зрошування пилу на місцях її освіти, попереднє зволоження та ін.

Розроблені заходи щодо попередження і локалізації вибуху вугільного пилу. До них відносяться заходи - осланцювання і обмивання гірських виробок, білення, установка сланцевих і водяних заслонів, установка туманостворних завіс і водорозпилюючих завіс, гідрозабійки та ін.

5.3 Протипожежний захист шахти

Для захисту гірських вироблень передбачені всі встановлені нормами і правила міри - кріплення у всіх виробках, устаткування і матеріали, що не згорають, протипожежний склад, розміщення у виробках первинних засобів пожежогасіння, протипожежні двері. Розроблений і затверджений проект протипожежного захисту шахти. У всіх гірських виробленнях прокладений пожежно - зрошувальний трубопровід. Вода з поверхні по пожежному трубопроводу d =200 мм, що знаходиться в допоміжному стовбурі, подається на горизонт і далі по протипожежному трубопроводу в гірничі виробки. Головні конвеєрні відкатувальні і вентиляційні виробки обладнані пожежозрошувальнми трубопроводами d =150 мм, а дільничні d =100 мм. На приводах і натяжних голівках стрічкових конвеєрів встановлені автоматичні пристрої пожежогасіння типа УВПК.

Для запобігання пожеж і вибухів на розподільчих пунктах дільничних виробок встановлена автоматична система локалізації спалахів метану і вугільного пилу в початковій стадії виникнення типа СЛВА.

. Організація роботи ділянки вентиляції і техніка безпеки

Вентиляційний план - є схемою гірських вироблень, на якій нанесені умовними позначеннями всі вентиляційні пристрої і напрями повітряних струменів.

Біля кожної станції виміру на вентиляційних планах указується - швидкість струменя у виробці, м/с; витрата повітря, м³/хв., і площа виробки в світлу, м²; біля ВГП, допоміжні вентилятори і ВМП - тип вентилятора, його продуктивність і депресія, можливість реверсу стаціонарні і тимчасові підземні установки дегазацій, газопроводи дегазацій і свердловини, пробурені з поверхні, повітроохолоджувальні пристрої з вказівкою їх типа і холодовиробництва; калориферні установки з вказівкою їх типа і поверхні нагріву, пилевідсасуючі установки, що газовідсисають вентилятори, водяні і сланцеві заслони, завіси і пиловловлюючі пристрої, телефони, датчики стаціонарної автоматичної апаратури контролю змісту газу метану і витрати повітря.

У таблиці на схемі вентиляції повинні приводиться:

         категорія шахти по газу;

         небезпека по пилу;

         абсолютна газоносність, м³/хв.;

         відносна газоносність, м³/хв.;

         спільна витрата повітря (фактична і розрахункова), що поступає в шахту;

         витоки повітря; зовнішні - у відсотках від подачі вентилятора і внутрішні - у відсотках від витрати повітря що поступає в шахту.

Вентиляційний план повинна мати кожна шахта. Всі зміни, що відбуваються в розташуванні вентиляційних пристроїв, а також у напрямі вентиляційних струменів, повинні наголошуватися на вентиляційному план не пізніше чим через добу і складається не рідше за один раз в півріччя.

До вентиляційного плану повинна прикладена записка пояснення, перелік заходів щодо забезпечення провітрювання шахти і схема вентиляційних з'єднань.

Пояснювальна записка складається один раз на рік і до неї входять наступні документи:

         перелік пластів вугілля, схильних до самозаймання, небезпечні по гірських ударах, небезпечні по пилу, небезпечні по суфлярним виділеннях і небезпечні по раптових викидах вугілля і газу;

         спосіб і схема провітрювання;

         тип ВГП (робочих і резервних) і допоміжних вентиляційних установок, їх фактична подача і тиск, а також максимально можлива подача при роботі на дану мережу, швидкість обертання коліс, кут установки лопаток (для осьових вентиляторів), технічний стан вентиляторів, можливість реверсування;

         наявність установок дегазацій, тип вакуумних насосів, їх число, подача і витрата метану, що відсасується;

         число і тип ВМП;

         число очисних вироблень, що провітрюються послідовно;

         число випадків загазовування очисних і підготовчих виробок за рік, аналіз причин загазовування і ефективність заходів, що приймаються;

         список вимірювальних приладів, що маються, і потреба в них.

Заходи щодо забезпечення провітрювання шахти складаються на рік розбиттям по кварталах у відповідністю з програмою розвитку гірських робіт.

Розрахунок витрати повітря проводиться двічі в рік і коректується при кожному зміною геологічних і гірничотехнічних умов.

Звітність по вентиляції шахти, згідно ПБ, включає наступні основні документи:

         книга вимірів метану і обліку загазований (підвищеною концентрацій вуглекислого газу);

         журнал обліку результатів аналізів проб повітря на запилену;

         книга обліку роботи ВГП.

Створена автоматична система газового захисту, телевиміру концентрації метану і витрати повітря «АТМОС». Система складається з двох структурно і функціонально взаємозв'язаних часток; підземної апаратури і каналів зв'язків, пульта збору і обробки інформації. (АЗОТ, Вітер, КАГИ).

Автоматична система забезпечує:

         збір, накопичення і обробку інформації про концентрацію метану і витрати повітря у витікаючих струменях виїмкових ділянок;

         розрахунок необхідних витрат повітря;

         дистанційне управління аеродинамічними опорами дільничних і групових регулювальників витрати повітря;

         дистанційне управління продуктивністю ВГП;

         видача контрольній інформації про стан провітрювання виїмкової ділянки після переходу на новий режим провітрювання.

Список використаних джерел

1. Керівництво по проектуванню вентиляції вугільних шахт, Києв 1994 р.

. Правила безпеки вугільних шахт, Київ 2010 р.

. Правила протипожежного захисту вугільних шахт, Києв 2004 р.

. Руководсво по боротьбі з пилом на вугільних шахтах, М. Надра 1976 р.

. Збірка інструкцій до ПБ вугільних шахт т.т. 1,2., Києв. 2004 р.

. Правила технічної експлуатації вугільних і сланцевих шахтах Києв.2007 р.

. Ігнатенко. Б.А. Вентиляція, підземні пожежі і рятувальник справа, М. Надра 1975 р.

. Хейфіц. С.Я., Балтайтіс. В.Я. Охорона праці і справа рятувальника М. Надра 1978 р.