Спеціалізація класів
|
% від загальної кількості класів із поглибленим
вивченням навчальних предметів
|
Іноземна мова (англійська)
|
71,7
|
Математика
|
7,7
|
Музичне мистецтво
|
3,9
|
Українська мова та література
|
3,6
|
Іноземна мова (французька)
|
3
|
Інші предмети
|
10,1
|
Транспорт.
Транспортна мережа Краснокутського району є
слабкорозвиненою.
Рис.8. Дорожня мережа Краснокутського району.
Рис.9.Розташування залізничної станції Водяна.
Рис.10. Геоінформаційні дані про залізничні шляхи зі станцією
Водяна.
Район перетинає автомагістраль Т - 17 - 02, довжиною 34,2 км.
Рис.11. Геоінформаційні дані про дорожні шляхи району.
2.2 Обґрунтування і вибір методів
імпортування статистичних даних
Дані, які будть
використовуватись для проектування геоінформаційних баз даних відображаються в
файлах MicrosoftWord.Подалиша робота зі створенням баз геоінформаційних даних
полягає у експортуванні статисичних даних поданих вище у Excel.
Для початку таблицю з
статистичними даними зберігаємо в Блокноті (формат txt), звідки експортуємо
обрані дані.
Рис12. Статистичні дані в Блокноті.
Рис.13. Статистичні дані імпортовані з
Блокноту в MicrosoftExcel.
Далі запроектована таблиця відкривається і
Acces (цим самим в виконується умова існування зв’язку з даною запроектованою
базою даних та вихідними проектними даними.
Рис.14. Статистичні дані в
MicrosoftAccess.
За допомогою Access можуть бути
створені зв’язки і упорядковані всі наші дані. Як приклад обрано дані про
шкільні заклади Краснокутського району та демографічну ситуацыю. В подальшому,
таким чином імпортуватимуться усі дані.
Рис.15.Створення зв’язків між базами
даних в Access.
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО
ПРОЦЕСУ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ТА МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЙ
Для подальшої роботи необхідно
виконати імпорт раніше створених баз даних в MapInfo.
. В таблиці СУБД обираємо
«Открыть таблицу».
Рис.16. Розміщення меню таблиць СУБД.
. Для імпортування бази даних
раніше запроектованої в MicrosoftAcces
в MapInfo використовується вищеподане
меню «Открыть таблицу», сам процес «зв’язання» обраних баз даних виконується
рядом функцій в межах створення таблиці СУБД.
Можна обрати джерело даних, що описує
драйвер з яким потрібно встановити зв’язок, але в даному випадку цей драйвер
необхідно створити.
Рис.17. Створення нового джерела даних.
Рис.18.Вибір «робочої» бази даних.
Рис.19. Відкриття таблиці СУБД.
Відкриваємо запроектовану базу даних
в MapInfo. Отримуємо таблицю, що зв’язана з картою інструментами MapInfo.
Рис.20. Запроектована база даних в
MapInfo.
Рис.21. З’єднання бази даних з
просторовою інформацією
3.1 Обґрунтування і вибір методів роботи з геометричними
об’єктами згідно запроектованих завдань
Створення точкового об’єкта з метою позначення
загальноосвітнього закладу, що знаходиться в смт Краснокутськ.
Інструментами MapInfo також можна створювати точкові об’єкти.
Для цього потрібно використати опцію в меню «Таблиця» - «Создать точечные
обьекты»
Рис.22. Функція «створення точкового об’єкта».
Рис.23. Стиль символа точкового об’єкта.
Рис.24. Діалогове вікно створення точкового об’єкта.
Рис.25. Розміщення точкового об’єкта на карті.
Використання функції геокодування.
Рис.26. Обрання даних для геокодування.
Рис.27. Результат «Геокодування».
.2 Виконання геоінформаційного аналізу та моделювання
ситуацій за допомогою геометричних об’єктів
) Виділення водойм району в радіусі 7 км за допомогою
інструмента «выбор-в-круге».
Рис.28.Використання інстуремента «выбор-в-круге».
Рис.29. Водойми, які знаходились в радіусі 7 км від центра
Краснокутська.
Рис.30.Отримання даних про виділені об’єкти за допомогою
функції «статистика».
) Визначення на якій відстані від залізничної станції
«Водяна» знаходиться місто Краснокутськ.
Дане завдання можна вирішити за допомогою інструмента
«линейка», який знаходиться на панели «операции».
Рис.31. Інструмент «линейка» на панели «операции».
Рис.32. Визначення відстаней за допомогою інструмента
«линейка».
Рис.33. Визначення геоінформації про залізничну станції
«Водяна».
Рис.34.Виділення населених пунктів за допомогою інструмента
«выбор-в-круге» в радіусі 7 км, та отримання статистичних даних про виділенні
населенні пункти.
3.3 Обґрунтування і вибір методів роботи з
атрибутивними даними згідно запроектованих завдань
За допомогою атрибутивних даних можна виконувати
багато операцій геоінформаційного аналізу і моделювання. Перш за все за
допомогою атрибутивних даних можна вибирати і групувати дані. Також можна
отримувати інформацію різного роду як про окремі, так і про групи об’єктів.
Для отримання атрибутивних даних широко можна
використовувати опцію «выбор», яка знаходиться на панелі «операции».
Рис.35. Вид панелі «операции».
) Вибір населених пунктів що межують з Краснокутськом.
Рис.36.Вибір населених пунктів, що межують з смт.
Краснокутськ.
Рис.37.Отримання статистичних даних обраних
об’єктів за допомогою опції «статистика».
) Населенні пункти, в яких знаходяться
навчальні заклади району.
Рис.38. Населенні пункти, в яких
розміщені навчальні заклади
) Відстань від села Дублянка до
залізничної станції Водяна за допомогою лінійки.
Рис.39. Відстань від станції Водяна
до с. Дублянка.
.4 Виконання геоінформаційного аналізу та моделювання
ситуацій за допомогою атрибутивних даних
Для того, щоб раціонально розглянути забезпеченість району
навчальними закладами, потрібно об’єднати бази даних про населення та навчальні
заклади району, їх розміщення та нормативну наповнюваність закладів.
Це завдання можна виконати за допомогою SQL - запитів.
Рис.40. Меню створення SQL - запиту.
Рис.41. Діалогове вікно SQL - запит.
Рис.42. Результат SQL - запиту.
Визначення населених пунктів, які знаходяться навколо
залізничної станції «Близнюки» за допомогою інструмента буферезація.
Буфером або буферною зоною називають територію, яка охоплює всі об’єкти,
які знаходяться на заданій відстані. Вид буфера визначається його радіусом. Для
виконання даного завдання, необхідно в меню «Таблица» вибрати пункт «Буферные
зоны».
Рис.43. Інструмент створення буферних зон
Рис. 44. Вибір об’єктів таблиці для створення буферної зони.
Рис.45. Створення нової таблиці .
Для виконання даного завдання вибирається радіус буферної
зони для обраного об’єкта.
Рис.46.Діалогове вікно буфера.
Рис.47.Створення буферної зони навколо залізничної станції.
Створення санітарно - захисної зони навколо залізничнoї
станції «Водяна».
Санітарно-захисна зона - це зона, що створюється навколо
об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених
рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних
полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об’єктів від
територій житлової забудови.
топографічний геоінформаційний статистика
топографічний
Рис.48. Створення санітарно-захисної зони навколо залізничної
станції.
Висновок
В даній курсовій роботі розглянуто Краснокутський район (смт.
Краснокутськ) Харківської області. Проведено аналіз інформації про район та на
її основі створено таблиці з обраними статистичними даними, які імпортовано в
Access, з відображенням взаємозв’язків. Для подальшого аналізу інформації
запроектована БД в Access імпортовано в MapInfo з застосуванням функції
геокодування.
В ході роботи виконано різні операції з
використанням атрибутвних даних, зокрема:
ü Виділення водойм району в радіусі 7
км за допомогою інструмента «выбор-в-круге».
ü Вибір населених
пунктів, що межують з смт. Коломак.
ü Визначення на якій відстані один від
одного розташовані село Солодка та село Шевченкове.
ü Визначення населених пунктів, які
знаходяться вздовж дороги в Краснокутському районі за допомогою інструмента
буферезація.
ü Виконання геоінформаційного аналізу
та моделювання ситуацій за допомогою атрибутивних даних (створення SQL запиту).
ü Створено санітарну зону в радіусі 1
км від залізничної станції Водяна.
Запропонована база гепросторових даних забезпечує
використання, аналіз та моніторинг статичтиної інформації щодо економічного
розвитку Краснокутського району.
Список використаної літератури
1. Методичні вказівки до виконання
курсової роботи для студентів третього курсу , які навчаються за напрямом підготовки
6.080101 «Геодезія ,картографія та землеустрій» Київ 2014р.
2. Геоінформація і кадастр , Ю. О. Карпінський, А. А. Лященко, Р. В. Рунець 2010р.
3. http://
www.google.com.ua.
4. http://at.zavantag.com/docs/.
5. http://uk.wikipedia.org/wiki.
6. http://mistaua.com.