Процесор
|
- не гірше Celeron 2000 Mhz
|
Оперативна пам'ять
|
- 1024 Мб
|
Жорсткий диск (HDD)
|
- 120 Гб
|
Мережева плата
|
- 100 Мбіт/с
|
Монітор
|
- LCD (широкоформатний) 19 дюймів
з роздільною здатністю 1920x1080
|
Клавіатура
|
- стандартна
|
Маніпулятор «миша»
|
- стандартна
|
UPS (джерело безперебійного
живлення)
|
- будь-яке
|
МФУ (принтер, сканер, копір)
|
- будь-який
|
Операційна система
Wіn'2000, Wіn NT, Wіn ME, WіnXP.
Критерії до створення
АРМ Оператора реєстратури за інформаційним забезпеченням
Інформаційне
забезпечення (ІЗ) поділяють на 2 види:
- позамашинне ІЗ;
- внутрішньомашинне
ІЗ.
До позамашинного ІЗ
відноситься та частина інформаційного забезпечення, яка сприймається людиною
без будь-яких технічних засобів. До його складу входять всі документи (вхідні
та вихідні), класифікатори і довідники, що використовуються при виконанні
завдання.
У сучасному світі в
багатьох видах діяльності людини застосовуються засоби автоматизації, що
полегшують працю й підвищують його продуктивність.
Розглянемо автоматизацію
відділу по введенню й обробці даних.
Серед функцій, які
здійснюються у відділі по введенню й обробці даних, як об'єкт дослідження була
обрана діяльність реєстратора. Основними функціями реєстратора є:
Прийом
пацієнтів, які хотіли б одержати медичну допомогу в ТОВ «Віта»;
Перевірка
пацієнтів по наявних списках поліклініки;
Перевірка
пацієнта на приналежність до організації, з якої в поліклініки укладений
договір (якщо такий договір є, то оплата виробляється із суми договору
організації);
Якщо пацієнта
немає в списку, то заповнення на нього всієї необхідної документації (Ф.И.О.,
місце проживання, дата народження, місце роботи й інші дані);
Складання
переліку медичних послуг, які хотів би одержати пацієнт із вказівкою діагнозу,
лікаря, вартістю послуги;
При призначенні
додаткового обстеження заповнення супутньої документації із вказівкою лікаря,
що призначив консультацію, лікар якому призначено прийом, передбачуваний
діагноз і вартості послуги;
Видача
пацієнтові всієї документації для оплати мед. послуг;
Формування
звітності наприкінці робочого дня або місяця.
До недоліків, що існують
у реалізації функцій реєстратора, можна віднести:
оформлення
поліклінічних карт й іншої звітної документації;
запису в
амбулаторній карті або історії хвороби;
призначення
консультацій або обстежень.
Розробка інформаційної
системи «Реєстратура» необхідна для полегшення роботи реєстратора й зручностей
пацієнта, тому що пацієнтові не прийдеться довго стояти в чергах, а одержати
своєчасну медичну допомогу. Застосування інформаційної системи підніме якість
обслуговування в поліклініки на більше високий рівень, що помітно позначиться
на відвідуваності поліклініки.
Більш раціональним
способом зберігання даних представляється використання бази даних. База даних -
це пойменована сукупність взаємозв'язаних даних, що відображає стан об'єктів та
їх відносин у розглянутій предметній області, організованих у вигляді файлів.
У порівнянні з
організацією інформаційної бази у вигляді локальних файлів при такому способі
досягається значне зменшення синтаксичної та семантичної надмірності
інформації, що зберігається, і, як наслідок - прискорення її пошуку та обробки.
Крім того, забезпечується відповідність даних реальному стану об'єкта, простота
і легкість редагування, фізична і логічна незалежність даних від програм їх
обробки, зниження витрат на створення і впровадження баз даних.
В даний час розрізняють
три основні моделі баз даних:
- ієрархічна;
- мережева;
реляційна.
Цей поділ баз даних по
типу моделі даних ґрунтується на характері зв'язків між записами. Запис - набір
полів певного формату, що описують властивості одного елемента або процесу.
- Ієрархічною називають
модель, в якій є сукупність родинних відносин між набором об'єктів. Будь-який
вузол, виключаючи корінь, пов'язаний тільки з одним вузлом на більш високому
рівні, який називається вихідним. Така структура зручна для відображення
відносин типу «один-ко-багатьом» в предметної області.
Мережеву модель баз
даних можна уявити у вигляді орієнтованих графів. Вона схожа на ієрархічну, але
в ній породжений елемент може мати більше одного вихідного.
Реляційна модель
заснована на математичній логіці і є найпростішою і найбільш звичною формою
представлення даних у вигляді таблиць. Рядок таблиці еквівалентний запису файлу
бази даних, а стовпець - полю запису. Реляційна модель баз даних має ряд
переваг у порівнянні з ієрархічною і мережевий моделями:
- найбільша наочність
моделі для користувача: всі дані в реляційної моделі представлені за допомогою
всього однієї інформаційної конструкції, що формалізує звичне для користувачів
табличне їх подання;
- незалежність
даних від програмного продукту для їх обробки: зміна в структурі тієї чи іншої
таблиці не веде до необхідності доопрацювання системи управління базами даних
(СКБД);
зв’язність
даних, так як реляційне уявлення дає ясну картину взаємодії атрибутів з різних
відносин;
наявність
теоретично обґрунтованих методів нормалізації відносин дозволяє отримувати бази
даних із заздалегідь заданими властивостями (в основному, з гарантією
мінімальної надмірності представлення даних).
При зазначених
достоїнства недоліком реляційної моделі є жорсткість структури даних і залежність
швидкості її роботи від розміру бази даних. Для багатьох операцій, визначених у
такій моделі, може виявитися необхідним перегляд всіх записів бази даних. Тим
не менш, у даний час реляційні системи найкраще відповідають технічним
можливостям персональних комп'ютерів і цілком задовольняють вимогам більшості
користувачів. Швидкісні характеристики цих СУБД підтримуються за допомогою
спеціальних засобів прискореного доступу до інформації - індексування баз
даних.
За результатами аналізу
всіх трьох моделей побудови баз даних, для даного проекту була обрана остання,
реляційна модель. Інформаційна база проекту формується відповідно до таких
принципів:
- однократність
введення даних;
- вся інформація
вводиться тільки на основі первинної документації;
принцип повноти
інформації (тобто інформаційна база повинна містити всю необхідну інформацію
для вирішення завдань);
недопущення
інформаційної надмірності (одна і та ж інформація не повинна зберігатися в
різних таблицях бази даних);
принцип
цілісності інформації, тобто в інформаційному фонді повинні бути розроблені
засоби забезпечення достовірності інформації, що зберігається, засоби підтримки
несуперечності даних, забезпечення своєчасності актуалізації даних,
забезпечення захисту даних від технічних збоїв ЕОМ;
принцип
доступності інформації за рахунок розвинених засобів діалогу користувача з
базою;
принцип
оперативності видачі відповідей на запити.
Критерії до створення
АРМ Оператора реєстратури за програмним забезпеченням
Обґрунтування проектних
рішень з програмного забезпечення завдання полягає у формуванні вимог до
системного (загального) та спеціальному прикладного програмного забезпечення і
у виборі на основі цих вимог відповідних компонентів програмного забезпечення.
До загального
програмного забезпечення (ПЗ) відносяться операційні системи (ОС), засоби
автоматизації програмування, СУБД, а також комплекс програм технічного
обслуговування, призначених для управління роботою процесора, організації
доступу до пам'яті, периферійних пристроїв і мережі, запуску прикладних програм
і управління процесом їх виконання, а також для забезпечення виконання програм
на мовах програмування високого рівня. В їх оточенні, під їх впливом
функціонують прикладні програми.
Операційні системи
можуть відрізнятися особливостями реалізації внутрішніх алгоритмів керування
основними ресурсами комп'ютера (процесорами, пам'яттю, пристроями),
особливостями використаних методів проектування, типами апаратних платформ,
областями використання і багатьма іншими властивостями.
Операційна система
Microsoft Windows XP, забезпечує надійність (оновлене ядро Windows,
вдосконалені засоби перевірки драйверів пристроїв, підтримка декількох версій
бібліотеки DLL, захист файлів Windows), швидкодія (багатозадачність з
витісненням, масштабована підтримка пам'яті та процесора), безпека, зручність
використання відповідає всім вимогам ГУО МФЕК. Важливим фактором при виборі
саме цієї ОС для розробки даного проекту стало те, що в організації є достатня
кількість ліцензій на її використання.
На вибір СУБД при побудові
системи автоматизації багато в чому визначає такі її параметри, як:
- надійність і
стійкість;
- швидкодія;
масштабованість;
захищеність;
наявність
засобів розробки додатків;
сумісність з
іншими платформами і ОС;
підтримка
компанії-виробника;
вартісні
витрати на придбання ліцензій для використання вибраної СУБД.
Критерії до створення
АРМ Оператора реєстратури за технологічним забезпеченням.
Під технологічним
процесом обробки інформації розуміється певний комплекс операцій, які
виконуються в строго регламентованої послідовності з використанням певних
методів обробки та інструментальних засобів, які охоплюють всі етапи обробки
даних, починаючи з реєстрації первинних даних і закінчуючи передачею
результатної інформації користувачеві для виконання функцій управління.
Під технологічною
операцією розуміється сукупність функціонально-зв'язаних дій з перетворення
даних, що виконуються безперервно на одному робочому місці.
Весь процес обробки
інформації розбивається на кілька етапів. Перший етап: початковий збір
інформації. Другий етап: реєстрація первинної інформації. Третій етап:
систематизація та організація зберігання накопичених даних, для подальшого
використання, а також здійсненню внутрішнього пошуку і швидко вилучення
потрібних документів. Четвертий етап: глибокий аналіз інформації. П'ятий,
завершальний етап: формування звіту.
2. Проектування
інформаційної системи
.1 Обґрунтування вибору
середовища програмування та засобів збереження даних
Використання баз даних
на яких побудовано існування різних організацій, пильну увагу розробників
додатків викликають інструменти, за допомогою яких такі програми можна було б
створювати. Висунуті до них вимоги в загальному вигляді можна сформулювати як:
«швидкість, простота, ефективність, надійність».
Серед великої різноманітності
продуктів для розробки додатків, Delphi займає одне з провідних місць. Delphi
віддають перевагу розробники з різним стажем, звичками, професійними
інтересами. За допомогою Delphi написана колосальна кількість додатків, десятки
фірм і тисячі програмістів-одинаків розробляють для Delphi додаткові
компоненти.
В основі такої
загальновизнаної популярності лежить той факт, що Delphi, як ніяка інша система
програмування, задовольняє багатьом вимогам. Дійсно, програми з допомогою
Delphi розробляються швидко, причому взаємодія розробника з інтерактивним
середовищем Delphi не викликає внутрішнього відторгнення, а навпаки, залишає
відчуття комфорту. Delphi-додатки ефективні, якщо розробник дотримується певних
правил. Ці програми надійні і при експлуатації володіють передбачуваною
поведінкою.
Пакет Delphi -
продовження лінії компіляторів мови Pascal корпорації Borland. Pascal як мова
дуже проста, а строгий контроль типів даних сприяє ранньому виявленню помилок і
дозволяє швидко створювати надійні та ефективні програми. Корпорація Borland
постійно збагачувала мову. Колись у версії 4.0 були включені засоби роздільної
трансляції, пізніше, починаючи з версії 5.5, з'явилися об'єкти, а до складу
шостої версії пакету увійшла повноцінна бібліотека класів Turbo Vision, що
реалізує віконну систему в текстовому режимі роботи відеоадаптера. Це був один
з перших продуктів, що містили інтегроване середовище розробки програм.
У класі інструментальних
засобів для початківців програмістів продуктам компанії Borland довелося
конкурувати з середовищем Visual Basic корпорації Microsoft, де питання
інтеграції та зручності роботи були вирішені краще. Мова, якою належить
працювати користувачеві Delphi, відрізняється від вихідного не тільки наявністю
безлічі нових понять і конструкцій, а й ідейно: в ньому замість мінімізації
числа понять і використання найпростіших конструкцій (що, безумовно, добре для
навчання, але не завжди виправдано в практичній роботі), перевага віддається
зручності роботи професійного користувача. Як мова Turbo Pascal природно
порівнювати з його найближчими конкурентами - численними варіаціями на тему
мови Basic і з C++. Turbo Pascal істотно перевершує Basic за рахунок
повноцінного об'єктного підходу, що включає в себе розвинені механізми
інкапсуляції, спадкування і поліморфізм. Остання версія мови, що застосовується
в Delphi, за своїми можливостями наближається до C++. З основних механізмів,
властивих C++, відсутнє тільки множинне спадкування. Плюси застосування мови
Pascal очевидні: з одного боку, на відміну від Visual Basic, заснованого на
інтерпретації проміжного коду, для нього є компілятор, що генерує машинний код,
що дозволяє отримувати значно швидші програми. З іншого - на відміну від C++
синтаксис мови Pascal сприяє побудові дуже швидких компіляторів.містить
повноцінний текстовий редактор типу Brief, призначення клавіш у якому
відповідають прийнятим в Windows стандартам, а глибина ієрархії операцій Undo
необмежена. Як це стало вже обов'язковим, реалізовано колірне виділення різних
лексичних елементів програми. Процес побудови програми досить простий. Потрібно
вибрати форму, задати її властивості і включити в неї необхідні компоненти
(видимі і, якщо знадобиться, неотображаемие): меню, інструментальні панелі,
рядок стану і т. п., задати їх властивості і далі написати (за допомогою
редактора вихідного коду) обробники подій. Object Browser Вікна типу Object
Browser стали невід'ємною частиною систем програмування на
об'єктно-орієнтованих мовах. Робота з ними стає можливою відразу після того, як
ви скомпілювали додаток.сt Manager - це окреме вікно, де перераховуються модулі
і форми, складові проект. При кожному модулі вказується маршрут до каталогу, в
якому знаходиться вихідний текст. Жирним шрифтом виділяються змінені, але ще не
збережені частини проекту. У верхній частині вікна є набір кнопок: додати,
видалити, показати вихідний текст, показати форму, задати опції і
синхронізувати вміст вікна з текстом файлу проекту, тобто з головним програмою
на мові Pascal.Component Library (VCL) Багатство палітри об'єктів для побудови
користувальницького інтерфейсу - один з ключових чинників при виборі
інструмента візуального програмування. При цьому для користувача має значення
як число елементів, включених безпосередньо в середу, так і доступність
елементів відповідного формату на ринку.
Компілятори мови Pascal
компанії Borland ніколи не змушували користувача подовгу чекати результатів
компіляції. Виробники стверджують, що на сьогодні даний компілятор - найшвидший
у світі. Компілятор, вбудований в Delphi дозволяє обробляти 120 тис. рядків
вихідного тексту в хвилину на машині 486/33 або 350 тис. - при використанні
процесора Pentium/90. Він пропонує легкість розробки і швидкий час перевірки
готового програмного блоку.
У сенсі проектування
Delphi мало чим відрізняється від проектування в інтерпретируючому середовищі,
однак після виконання компіляції ми отримуємо код, який виконується в 10-20
разів швидше, ніж теж саме, зроблене за допомогою інтерпретатора. В Delphi
компіляція проводиться безпосередньо в рідний машинний код, в той час як
існують компілятори, що перетворюють програму у так званий p-код, який потім
інтерпретується віртуальною p-машиною. Це не може не позначитися на фактичній
швидкодії готової програми.
Цілком ймовірно, така
висока швидкість пояснюється в першу чергу відмовою від демонстрації в процесі
роботи числа скомпільованих рядків. Слід зазначити також, що завдяки опції
оптимізації сегментів вдається істотно скоротити розмір виконуваного файлу.
Можна запустити компілятор в режимі перевірки синтаксису. При цьому найбільш
тривала операція компонування і виготовлення виконуваного файлу виконуватися не
буде.
Ймовірно, та обставина,
що Delphi позиціонується як засіб створення додатків, взаємодіючих з базами
даних, і орієнтоване переважно на ринок інструментальних засобів клієнт /
сервер, де до цього моменту домінують інтерпретовані мови, дозволило його
авторам не замислюватися над створенням оптимизирующего компілятора, здатного
використовувати всі гідності архітектур сучасних процесорів.працює з
програмами, створеними раніше засобами Borland Pascal. Необхідність в деяких
удосконаленнях давно відчувалася. Найпомітніше з них - апарат виняткових
ситуацій, подібний до того, що мається на C++, був першим реалізований в
компіляторах корпорації Borland. Не секрет, що при написанні
об'єктно-орієнтованих програм, що активно працюють з динамічною пам'яттю та
іншими ресурсами, чималу трудність представляє акуратне звільнення цих ресурсів
у разі виникнення нештатних ситуацій. Особливо це актуально для середовища
Windows, де число видів ресурсів досить велике, а неохайна робота з ними може
швидко привести до зависання всієї системи. Передбачений в Delphi апарат
винятків максимально спрощує кодування обробки нештатних ситуацій та звільнення
ресурсів.
Об'єктно-орієнтований
підхід у новій версії мови набув значного розвитку. Перелічимо основні
нововведення.
• введено поняття класу.
• реалізовані методи
класів, аналогічні статичним методам C++. Вони оперують не екземпляром класу, а
самим класом.
• механізм інкапсуляції
в чому вдосконалений. Введено захищені поля і методи, які, подібно приватним,
не видно ззовні, але відрізняються від них тим, що доступні з методів
класу-спадкоємця.
• введена обробка
виняткових ситуацій.
• з'явилося кілька
зручних синтаксичних конструкцій, в числі яких перетворення типу об'єкта з
контролем коректності (у разі невдачі ініціюється виключення) і перевірка
об'єкта на приналежність класу.
• посилання на класи
надають додатковий рівень гнучкості, так, коли ви хочете динамічно створювати
об'єкти, чиї типи можуть бути відомі лише під час виконання коду. Наприклад,
посилання на класи використовуються при формуванні користувачем документа з
різного типу об'єктів, де користувач набирає пункти з меню або палітри. Власне,
ця технологія використовувалася і при побудові Delphi.
• введено засіб, відоме
як механізм делегування. Під делегуванням розуміється те, що якийсь об'єкт може
надати іншому об'єкту відповідати на деякі події. Він використовується в Delphi
для спрощення програмування подієво-орієнтованих частин програм, тобто для
користувача інтерфейсу і всіляких процедур, що запускаються у відповідь на
маніпуляції з базою даних. Після того як Borland внесла перераховані зміни,
вийшов потужна об'єктно-орієнтована мова, порівнянна за своїми можливостями з
C++.
Мова програмування
Delphi базується на Borland Object Pascal.
Крім того, Delphi
підтримує такі низькорівневі особливості, як підкласи елементів керування
Windows, перекриття циклу обробки повідомлень Windows, використання вбудованого
асемблера.
Об`єктно-орієнтовна моделі в Delphi робиться
на максимально повторному використанні коду. Це дозволяє розробникам будувати
додатки досить швидко з заздалегідь підготовлених об'єктів, а також дає їм
можливість створювати свої власні об'єкти для середовища Delphi. Ніяких
обмежень по типах об'єктів, які можуть створювати розробники, не існує. Дійсно,
все в Delphi написано на ньому ж, тому розробники мають доступ до тих же
об'єктів та інструментів, які використовувалися для створення середовища
розробки. У результаті немає ніякої різниці між об'єктами, що поставляються
Borland або третіми фірмами, і об'єктами, які ви можете створити.
У стандартну поставку
Delphi входять основні об'єкти, які утворюють вдало підібрану ієрархію з 270
базових класів. На Delphi можна однаково добре писати як додатки до
корпоративних баз даних, так і, наприклад, ігрові програми. Багато в чому це
пояснюється тим, що традиційно в середовищі Windows було досить складно
реалізовувати користувальницький інтерфейс. Саме розробка інтерфейсу в Delphi є
найпростішим завданням для програміста.
Завдяки такій можливості
програми, виготовлені за допомогою Delphi, працюють надійно і стійко. Delphi
підтримує використання вже існуючих об'єктів, включаючи DLL, написані на С і
С++, OLE сервера, VBX, об'єкти, створені за допомогою Delphi. З готових
компонентів працюючі додатки збираються дуже швидко. Крім того, оскільки Delphi
має повністю об'єктну орієнтацію, розробники можуть створювати свої повторно
використовувані об'єкти для того, щоб зменшити витрати на розробку.пропонує
розробникам - як у складі команди, так і індивідуальним - відкриту архітектуру,
що дозволяє додавати компоненти, де б вони не були виготовлені, і оперувати
цими знову введеними компонентами в візуальному будівнику. Розробники можуть
додавати CASE-інструменти, кодові генератори, а також авторські help'и,
доступні через меню Delphi.
Компоненти, що
використовуються при розробці в Delphi, вбудовані в середовище розробки
додатків і являють собою набір типів об'єктів, використовуваних як фундаменту
при будівництві програми.
Цей кістяк називається
Visual Component Library (VCL). У VCL є такі стандартні елементи управління, як
рядки редагування, статичні елементи керування, рядки редагування зі списками,
списки об'єктів. Ще є такі компоненти, які раніше були доступні тільки в
бібліотеках третіх фірм: табличні елементи управління, закладки,
багатосторінкові записні книжки. Всі об'єкти розбиті на сторінки за своєю
функціональністю і представлені в палітрі компонент.містить спеціальний об'єкт,
що надає інтерфейс графічних пристроїв Windows, і дозволяє розробникам
малювати, не піклуючись про звичайні для програмування в середовищі Windows
деталях.
Ключовою особливістю
Delphi є можливість не тільки використовувати візуальні компоненти для
будівництва додатків, але і створення нових компонентів. Така можливість
дозволяє розробникам не переходити в інше середовище розробки, а навпаки,
вбудовувати нові інструменти в існуюче середовище. Крім того, можна поліпшити
або повністю замінити існуючі за умовчанням в Delphi компоненти.
Тут слід зазначити, що
звичайних обмежень, властивих середах візуальної розробки, в Delphi немає. Сам
Delphi написаний за допомогою Delphi, що говорить про відсутність таких
обмежень.
Класи об'єктів
побудовані у вигляді ієрархії, що складається з абстрактних, проміжних, і
готових компонент. Розробник може користуватися готовими компонентами,
створювати власні на основі абстрактних або проміжних, а також створювати
власні об'єкти.
Як засіб для збереження
оброблюваних даних була вибрана СУБД Access, яка входить до складу широко
розповсюдженого сімейства офісних додатків Microsoft Office. Microsoft Access
на сьогоднішній день є одним з найпоширеніших настільних додатків для роботи з
базами даних. Це пов'язано з тим, що Access має дуже широким діапазоном засобів
для введення, аналізу і представлення даних. Цей засіб є не тільки простим та
зручним, а й високопродуктивними, що забезпечує високу швидкість розробки
додатків. Спочатку Access мала ряд унікальних можливостей, таких як уміння
зводити воєдино інформацію з різних джерел (електронних таблиць, текстових
файлів, інших баз даних), подання даних в зручному для користувача вигляді за
допомогою таблиць, діаграм, звітів, інтеграція з іншими компонентами Microsoft
Office. Удосконалюючись від версії до версії, Access стала інструментом, який
може задовольнити потреби самих різних категорій користувачів: від новачка,
якому подобається дружній інтерфейс системи, що дозволяє йому впоратися із
завданнями, до професійного розробника, який має весь необхідний інструментарій
для побудови унікальних рішень.
Дана СУБД була обрана з
наступних причин: простота засобів реалізації; легкість освоєння
інструментарієм розробника (VBA); наочність візуалізації інформації.
Бази даних створені за
допомогою системи управління базами даних «Microsoft Access» повністю реалізую
реляційну модель побудови даних. База даних «Microsoft Access» являє собою
набір груп об'єктів, таких як таблиці, запити, форми, звіти.
Зв'язки між таблицями
можна розбити на чотири базових реляційних типу з відносинами: один-до-одного;
один-до-багатьох; багато-до-одного; багато-до-багатьох. Структура організації
таблиць дозволяє створення первинних і зовнішніх ключів. Є можливість зміни
типу внутрішніх об'єднань для зв'язаних таблиць.
автоматичний
алгоритм програма користувач
2.2 Алгоритм програми
Процес проектування бази
даних є послідовністю переходів від неформального словесного опису
інформаційної структури предметної області до формалізованого опису об'єктів
предметної області в термінах деякої моделі. В загальному випадку можна
виділити наступні етапи проектування:
) системний
аналіз і словесний опис інформаційних об'єктів предметного області;
) проектування
інфологічної моделі предметного області - частковий формалізований опис
об'єктів предметного області в термінах деякої семантичної моделі;
) даталогічне або
логічне проектування БД, тобто опис БД в термінах прийнятої даталогчної моделі
даних.
) фізичне
проектування БД, тобто вибір ефективного розміщення БД на зовнішніх носіях для
забезпечення найефективнішої роботи додатку.
Інформаційна модель та
її опис.
Інформаційна модель
завдання, являє собою рух документів з моменту складання картки хворого до
запису на прийом до лікарів або аналізи.
Інформаційна модель
містить у собі сукупність вхідних і вихідних документів, файлів вхідної,
оперативної постійної та результативної інформації.
Контекстна діаграма
системи наведена на рис. 2.1
Рис. 2.1 Контекстна
модель системи
Рис. 2.2. Діаграма
потоків даних
При декомпозиції системи
отримуємо 4 основні підсистеми:
Ведення обліку
хворих;
Ведення списку
лікарів;
Ведення обліку
записів на прийом;
Облік викликів
додому терапевта.
На мал. 3 наведена
модель підсистеми «АРМ оператора» по методології Гейна /Сарсона. Підсистема
працює з наступними сховищами даних:
БД хворі;
БД лікарі;
БД розклад;
БД запису на
прийом;
БД запису на
аналізи;
БД викликів
додому.
Інфологічна модель.
При розробці
інформаційних систем проект бази даних є тим фундаментом, на якому будується
вся система в цілому. Отже, інфологічна модель повинна включати такий опис
наочної області, який буде легко «читатися» не тільки фахівцями по базах даних.
Цей опис повинен бути настільки ємким, щоб можна було оцінити глибину і
коректність опрацьовування проекту БД, і воно не повинне бути прив'язано до
конкретної СУБД. Загальноприйнятим стала скорочена назва ER-модель.
Метод сутність-зв'язок є
простим і швидким. Оскільки для полегшення процесу проектування і наочності
вироблюваних операцій можливе використовування CASE-засобів.
Для побудови
інформаційної моделі використовувався CASE-засіб ERWin, внаслідок чого була
одержана модель сутність-зв'язок. В ній визначені всі основні сутності і
зв'язки, які існують між ними.
Схема інфологічної
моделі комплексу завдань АІС «Реєстратура» поліклініки представлена на рис.
2.3. В даній інфологічній моделі можна виділити такі прості інформаційні
об'єкти, як «Хворий», «Лікар» й «Розклад», «Виклик додому», «Запис на прийом»,
«Запис на аналізи», це основні об'єкти, всі інші сутності є довідниками й
таблицями для подання зв'язків 1:М.
Рис. 2.3. ІЛМ модель системи
Характеристика первинних
документів з нормативно - довідковою та вхідною оперативною інформацією
Під документом
розуміється певна сукупність відомостей, використовувана при рішенні економічних
завдань, розташована на матеріальному носії у відповідності до встановленої
форми. Документ розглядається як спеціальний знак економічної мови, що має
єдність форми, змісту й матеріального носія та володіючий наступними
властивостями:
Напівфункціональність,
оскільки документ може призначатися для виконання функцій реєстрації інформації
про стан елементів і процесів, що відбуваються в економічній системі, для
обробки, зберігання цієї інформації та для передачі її на відстань;
- Наявності
юридичної чинності, що забезпечується наявністю підписів посадових осіб,
завдяки яким підтверджується вірогідність інформації, що втримується в
документі.
Первинні документи
призначені для відображення процесів у матеріальній сфері та представляють всю
постійну та оперативну інформацію, необхідну для рішення економічних завдань і
управлінських рішень [24].
До числа основних вимог
до первинних документів, можна віднести наступні:
не надмірність і повноту
інформації для рішення завдань;
високу вірогідність і
своєчасність зібраної інформації.
Крім того, первинна
інформація повинна бути розташована в документі таким чином, щоб ураховувалися
вимоги зручності для наступної обробки даних на ЕОМ.
При проектуванні форм
первинних документів, в інформаційній системі враховувалися наступні вимоги:
Відсутність у
первинних документах постійної інформації, для якої необхідне створення
самостійних файлів;
- Відсутність
дублювання показників у документах;
Ведення
реквізитів, що мають одне або кілька значень на документ, тобто виділення однозначних
та багатозначних реквізитів;
Виділення
довідкових, по-групованих реквізитів та реквізитів підстав;
Логічність
побудови, тобто старші за обсягом понять ознаки повинні передувати молодшим
(наприклад: лікар - розклад - хворий - запис на прийом);
Узгодження
послідовності реквізитів у документі з макетами розміщення інформації на екрані
ЕОМ.
Вхідною інформацією є
наступна:
Відомості про
пацієнтів;
- Інформація про
лікарів;
Запис на
прийом;
Запис на
аналізи;
Виклик
терапевта додому.
Даталогічна модель
Даталогічна модель бази
повинна відображати вимоги конкретної СУБД, в даному випадку MS Access 2003,
тому в її склад входять таблиці, що містять відомості про інформаційні об'єкти
й зв'язки між ними. Всі таблиці даталогічної моделі можна розбити на таблиці з
оперативною інформацією й таблиці з умовно-постійною інформацією.
Склад поля, їхнє
найменування, ідентифікатори відображені у відповідних таблицях, представлених
нижче.
Таблиця 2.1. Структура
таблиці «Хворий»
№ п/п
|
Найменування поля
|
Ідентифікатор поля
|
Тип поля
|
Довжина поля
|
Ознака ключа
|
1
|
Kard
|
Номер карти
|
Текст
|
10
|
Первинний ключ
|
2
|
org_strahov
|
Організація страхування
|
Текст
|
50
|
|
3
|
Polisa
|
Номер поліса
|
Текст
|
50
|
|
4
|
kod_ligoty
|
Пільги
|
Число
|
|
|
5
|
SNILS
|
СНИЛС
|
Текст
|
50
|
|
6
|
Fam
|
Прізвище
|
Текст
|
50
|
|
7
|
Nam
|
Ім'я
|
Текст
|
50
|
|
8
|
Otch
|
По батькові
|
Текст
|
50
|
|
9
|
Pol
|
Стать
|
Текст
|
1
|
|
10
|
data_roj
|
Дата народження
|
Дата
|
|
|
11
|
post_obl
|
Адреса прописки
|
Текст
|
50
|
|
12
|
post_paion
|
|
Текст
|
50
|
|
13
|
post_city
|
|
Текст
|
50
|
|
14
|
post_street
|
|
Текст
|
50
|
|
15
|
post_home
|
|
Текст
|
50
|
|
16
|
post_korp
|
|
Текст
|
50
|
|
17
|
post_kv
|
|
Текст
|
50
|
|
18
|
reg_obl
|
Адреса проживання
|
Текст
|
50
|
|
19
|
reg_paion
|
|
Текст
|
50
|
|
20
|
reg_city
|
|
Текст
|
50
|
|
21
|
reg_street
|
|
Текст
|
50
|
|
22
|
reg_home
|
|
Текст
|
50
|
|
23
|
reg_korp
|
|
Текст
|
50
|
|
24
|
reg_kv
|
|
Текст
|
50
|
|
25
|
phone_home
|
|
Текст
|
50
|
|
26
|
|
Текст
|
50
|
|
27
|
doc_lgot
|
Телефон домашній
|
Текст
|
50
|
|
28
|
invalid
|
Телефон службовий
|
Текст
|
50
|
|
29
|
mesto_rab
|
Документ підтверджуючий пільги
|
Текст
|
50
|
|
Таблиця 2.2. Структура
таблиці «Лікар»
№ п/п
|
Найменування поля
|
Ідентифікатор поля
|
Тип поля
|
Довжина поля
|
Ознака ключа
|
1
|
spec
|
Шифр
|
Лічильник
|
|
ПК
|
2
|
Profil
|
Профіль/спеціалізація
|
Текст
|
20
|
|
3
|
fam
|
Прізвище
|
Текст
|
50
|
|
4
|
nam
|
Ім'я
|
Текст
|
50
|
|
5
|
otch
|
По батькові
|
Текст
|
50
|
|
Таблиця 2.3. Структура
таблиці «Розклад»
№ п/п
|
Найменування поля
|
Ідентифікатор поля
|
Тип поля
|
Довжина поля
|
Ознака ключа
|
1
|
kod
|
Шифр
|
Лічильник
|
|
ПК
|
2
|
Spec
|
Лікар
|
Число
|
Ціле
|
Код для зв'язку з таблицею лікарів
|
3
|
Week
|
День
|
Текст
|
10
|
|
4
|
Time
|
Час
|
Текст
|
50
|
|
5
|
Room
|
Кабінет
|
Текст
|
50
|
|
Таблиця 2.4. Структура
таблиці «Виклик»
№ п/п
|
Найменування поля
|
Ідентифікатор поля
|
Тип поля
|
Довжина поля
|
Ознака ключа
|
1
|
kod
|
Шифр
|
Лічильник
|
|
ПК
|
2
|
Boln
|
Хворий
|
Число
|
Ціле
|
Код для зв'язку з таблицею хворих
|
3
|
Vrach
|
Лікар
|
Число
|
Ціле
|
Код для зв'язку з таблицею лікарів
|
4
|
date_v
|
Час виклики
|
Дата/час
|
|
|
5
|
Time
|
Час
|
Текст
|
50
|
|
6
|
Adres
|
Адреса
|
Текст
|
50
|
|
Таблиця 2.5. Структура
таблиці «Запис на аналізи»
№ п/п
|
Найменування поля
|
Ідентифікатор поля
|
Тип поля
|
Довжина поля
|
Ознака ключа
|
1
|
kod
|
Шифр
|
Лічильник
|
|
ПК
|
2
|
Boln
|
Хворий
|
Число
|
Ціле
|
Код для зв'язку з таблицею хворих
|
3
|
Analiz
|
Аналіз
|
Текст
|
50
|
|
4
|
date_z
|
Дата аналізу
|
Дата/час
|
|
|
Таблиця 6. Структура
таблиці «Запис на прийом»
№ п/п
|
Найменування поля
|
Ідентифікатор поля
|
Тип поля
|
Довжина поля
|
Ознака ключа
|
1
|
Kod
|
Шифр
|
Лічильник
|
|
ПК
|
2
|
Boln
|
Хворий
|
Число
|
Ціле
|
Код для зв'язку з таблицею хворих
|
3
|
Vrach
|
Лікар
|
Число
|
Ціле
|
Код для зв'язку з таблицею лікарів
|
4
|
date_z
|
Дата запису
|
Дата/час
|
|
|
5
|
Time
|
Час запису
|
Текст
|
10
|
|
Взаємозв'язок між
таблицями наведено на рис. 2.4
Рис. 2.4 Схема даних
Цілісність БД
Одним з понять в
технології баз даних являється цілісності. В загальному випадку це поняття перш
за все зв'язано з тим, що база даних відображає в інформаційному вигляді деякий
об'єкт або сукупність взаємозв'язаних об'єктів. В реляційній моделі об'єкти
представлені у вигляді сукупності взаємозв'язаних відносин. Під цілісністю
розумітимемо відповідність інформаційної моделі предметної області, збереженої
в базі даних. Будь-яку зміну в наочній області, значущу для побудови моделі,
повинно відбиватися в базі даних, і при цьому повинна зберегтися однозначна
інтерпретація інформаційної моделі в термінах предметної області.
Відзначили, що тільки
істотні або значущі зміни предметної області повинні відстежуватися в
інформаційній моделі. Дійсно, модель завжди є деяким спрощенням реального
об'єкту, в моделі ми відображаємо тільки те, що нам важливо для вирішення
конкретного набору задач.
Крім того, розроблені
методи автоматичного перетворення проекту БД з ER-моделі в реляційну, при цьому
перетворення виконується в даталогічну модель, відповідної конкретної СУБД.
Результативна
інформація.
Програма створює
наступні звіти та документи:
Звіти про
виклики додому;
Звіти про
записи на прийом;
Звіти про
записи на здачу аналізів.
2.3 Опис інтерфейсу
проекту системи
Опис (схеми)
бізнес-процесів.
ПЗ дозволяє здійснювати
введення й редагування інформації про пацієнтів, лікарів, запис на прийом,
виклик лікарів додому. А також формувати документи на основі накопиченої
інформації.
Склад даних й алгоритм
обробки інформації.
Розроблене Пз дозволяє
накопичувати й модифікувати інформацію, що втримується в базі даних, що складає
із семи таблиць:
) Хворі.
) Лікарі.
) Розклад.
) Виклик додому.
) Запис до
лікарів
) Аналізи
) Запис на
аналізи
При обробці бази даних
ПП виконує наступні функції:
) Введення даних
у таблиці.
) Пошук
необхідних записів таблиці.
) Фільтрацію
даних.
) Вибірку даних.
) Зміна даних.
) Видалення
даних.
Розроблений ПЗ
забезпечений спрощеною формою інтерфейсу:
. Глибина
вкладеності вікон повинна бути не більше трьох.
. Містить короткі
довідки по контексту відомості по командах.
. Зрозумілий,
простий у використанні, легко вивчаємо.
Інтерфейс ПП забезпечує
легкочитаемость, пізнаванність за рахунок природної мови описів команд,
операцій, функцій.
Структура меню
Хворі:
Додавання
Зміна
Видалення
Історія хвороби
Печатка картки
Розклад:
Додавання
Зміна
Видалення
Печатка
Виклик додому:
Запис
Звіт
Запис на прийом:
Запис
Звіт
Запис на аналізи
Запис
Звіт
Функціональні вимоги
. Введення бази
даних Хворі.
Дана функція повинна
здійснювати один вид обліку:
висновок даних про
пацієнтів.
. Введення бази
даних Лікарі.
Дана функція повинна
здійснювати один вид обліку:
відображення даних про
лікарів.
. Введення бази
даних Розклад.
Дана функція повинна
здійснювати один вид обліку:
відображення даних про
час прийому лікарів.
. Введення бази
даних Виклик додому.
Дана функція повинна
здійснювати один вид обліку:
відображення даних про
виклики додому.
. Введення бази
даних Запис на прийом.
Дана функція повинна
здійснювати один вид обліку:
відображення даних про
запис на прийом до лікарів.
. Введення бази
даних Запис на аналізи.
Дана функція повинна
здійснювати один вид обліку:
відображення даних про
запис пацієнтів на здачу аналізів.
Вимоги до інформаційного
забезпечення
Розроблене ПЗ
забезпечує:
збереження даних, що
вводять користувачем;
формування звітних
документів;
зміст необхідних
класифікаторів, і таблиць;
оперативний пошук запису
по з користувача.
3. Практична реалізація
.1 Опис вхідних та
вихідних даних
Структура зберігання
інформації.
Необхідно вибрати
структуру зберігання інформації. Існує два способи організації інформаційних
масивів: файлова організація та організація бази даних. Файлова організація
передбачає спеціалізацію та збереження інформації, орієнтуючись на одну
прикладну задачу, та забезпечується самим програмістом. Файлова організація
дозволяє досягти високої швидкості обробки інформації, але вузька спеціалізація
програм і файлів даних може служити причиною великої надлишковості.
До організації даних в
АРМ оператор реєстратури пред'являють дві основні вимоги:
- Інтеграція даних,
коли всі дані накопичуються і зберігаються централізовано, створюючи динамічно
оновлювану модель предметної області.
- Максимально
можлива незалежність від прикладних програм.
Виконання цих вимог
призвело до створення єдиної (для всіх завдань системи) бази даних. Переваги БД
в даній програмі полягають у наступному:
а) Централізоване
управління всіма ресурсами, синхронна підтримка даних для всіх додатків.
б) Відсутність проблеми
надмірності даних внаслідок їх інтеграції.
в) Одноразове введення і
багаторазове використання даних завдяки усуненню дублювання.
г) Уніфікація засобів
організації даних і незалежність прикладних програм від організації даних.
Виходячи з наведених доводів, була обрана організація бази даних.
На основі вихідних
даних, наведених у постановці завдання, можна виділити склад функцій керування
та обробки даних та їхня співпідпорядкованість, які повинні бути реалізовані
для АІС «Реєстратура» (див. рис. 3.1).
Головні функції можна
розділити на три класи:
·
функції, пов'язані зі
складанням первинних документів;
·
функції, призначені для
обробки та одержання звітів;
·
функції по веденню
довідників.
АРМ «РЕЄСТРАТУРА»
Рис. 3.1. Функціональна
схема
3.2 Програмні модулі
Описання програмних
модулів наведено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1. Назви
програмних модулів
Назва модуля
|
Форма
|
Призначення
|
main.pas
|
Модуль головного вікна
|
Головне вікно програми
|
zapisRW
|
Модуль вікна запису на кров RW
|
Запис на кров RW
|
formKR
|
Модуль формування звітів по записі
|
Формування відбору та звіту по
записам
|
formM
|
Модуль формування звіту по хворих
|
Відбір записів, формування звіту
|
formRW
|
Модуль формування звіту по хворих
по даті запису
|
Відбір записів, формування звіту
|
Karta
|
Модуль форми карти хворого
|
Редагування даних
|
Modul
|
Не має форми
|
Модуль для зв'язку із БД
|
new_kart
|
Форма для додавання нової карти
|
Додавання нової карти пацієнта
|
Raspis
|
Форма розкладу
|
Складання розкладу лікарів
|
report_form
|
Форма звіту
|
Висновок звіту
|
Reports
|
Форма списку терапевтів
|
Висновок і редагування списку
терапевтів
|
vysov_vr
|
Форма виклику лікаря додому
|
Редагування таблиці викликів
|
zapis_po_vr
|
Форма списку записів на прийом
|
Редагування списку
|
zapis_vr
|
Форма запису на прийом
|
Редагування запису на прийом
|
zapisKR
|
Форма запису на кров з пальця
|
Редагування запису
|
zapisM
|
Форма запису на сечу
|
Редагування запису
|
.3 Керівництво
користувача
Для встановлення та
настроювання системи необхідно скопіювати на жорсткий диск користувача наступні
файли:
· registratura.exe;
· registratura.mdb.
Головне вікно програми
представлене на рис. 3.2, воно містить меню для виклику підмодулів.
Рис. 3.2 Головне меню
Форма «Медична карта
амбулаторного хворого» призначена для редагування даних про хворих (рис. 3.3).
Рис. 3.3 Медична картка
хворого
Для додавання нової
карти потрібно вибрати пункт меню «Хворі» ' «Нова» (рис. 3.4).
Рис. 3.4 Нова медична
картка
Форма «Розклад»
призначена для формування розкладу лікарів (рис. 3.5).
Рис. 3.5 Розклад
Рис. 3.6 Виклик лікаря
додму
Пункт головного меню
«Виклик лікаря» ' à «Звіти» викликає форму на рис. 3.7. Для складання звіту.
Рис. 3.7 Звіт
Запис на прийом
здійснюється за допомогою форми на рис. 3.8.
Пункт «Запис на аналізи»
викликає форми для додавання записів на аналізи.
Рис. 3.8 Запис на прийом
до лікаря
На рис. 3.9 представлена
форма для додавання й редагування записів на аналіз крові на RW.
Рис. 3.9 Запис на аналіз
крові
Форма «Кров з пальця»
(рис. 3.10) служить для додавання та редагування записів на аналіз крові з
пальця.
Рис. 3.10 Форма
додавання та редагування
Форма «Аналіз сечі»
редагує запису на аналіз сечі (рис. 3.11).
Рис. 3.11 Форма
редагування та запису на аналізи
Створення програми АРМ
оператор реєстратури
З’єднання програми з БД
MS Access
Після створення бази
даних ми переходимо до проектування основного додатку, в якому використаємо ADO
технології від MS.
Створивши новий проект,
використаємо ADOConnection із закладки ADO палітри компонентів, та налаштуємо
з'єднання з сервером, яке є у властивості ConnectionString. Для цього треба
двічі натиснути по рядку ConnectionString і перед нами відкривається вікно
(рис. 3.12).
Рис. 3.12 Вікно створення
підєднання до БД
Тут ми вибираємо пункт
«Використовувати рядок підключення (Use Connection String) та тиснимо кнопку
Build і перед нами відкривається ще одне вікно.
В закладці Provider
перераховані всі ADO драйвери доступу до баз даних. В даному випадку, для
доступу до баз даних MS Access використовується драйвер «Microsoft Jet OLE DB
Provider». Такий драйвер обов'язково встановлюється на машину разом з MS
Office, а в останніх версіях Windows він встановлюється за умовчанням. Після
цього натискаємо кнопку Next, або переходимо на закладку «Connection» (рис.
3.13).
Рис. 3.13. Закладка
Connection
Насамперед, у цьому
вікні треба ввести ім'я бази даних у рядок «Select or enter a database name».
Наша база даних буде розташовуватися в тій же директорії, що і файл запуску,
отже повний шлях вказувати не треба.
Щоб легше було вибрати
файл необхідно натиснути кнопку з крапками праворуч від рядка введення. Крім
цього нам треба заповнити наступні поля:
. Ім'я користувача (User
name), можна залишити за умовчанням, якщо не задано інше при створенні бази в
MS Access;
. Пароль (Password) -
якщо база має пароль, то його необхідно вказати;
. Порожній пароль (Blank
password) - якщо пароль не потрібен, то тут бажано поставити галочку;
. Дозволяти зберігати
пароль (Allow saving password). Якщо тут поставити галочку, то пароль може бути
збережений.
Як тільки виберемо базу
даних, натиснемо кнопку Test Connection, щоб протестувати з'єднання. Якщо все
вказано правильно, то побачимо повідомлення «Test connection succeeded» і після
чого можна натиснути ОК, щоб закрити вікно створення рядка під’єднання і ще раз
та вікно редактора.
Тепер у властивостях
компонента ADOConnection відключимо властивість LoginPrompt, виставивши його в
False. Це потрібно для того, щоб при кожному зверненні до бази не з`являлос
вікно введення пароля. Тепер виставимо властивість Connected в True, щоб
відбулося з'єднання з базою і на цьому з'єднання можна вважати завершеним.
Тепер нам потрібно отримати доступ до створеної нами таблиці «doc». Для цього
використаємо ADOTable з закладки ADO палітри компонентів. Відразу змінивши його
властивість Name на ADOTable_doc та вкажемо у властивості Connection, компонент
з'єднання з базою даних і виберемо єдиний пункт ADOConnection1. Далі у
властивості ADOTable_doc потрібно вибрати ім'я таблиці «doc». Щоб підключити
таблицю і вказані з`єднання виставляємо властивість Active в true.
Для відображення даних з
таблиці потрібно встановити DataSource із закладки Data Access палітри
компонентів і у властивості DataSet з випадаючого списку вибрати нашу таблицю
ADOTable_doc.
Найпростіший спосіб
відобразити таблицю - встановити компонент DBGrid. Це компонент-сітка, вона
може показувати дані у вигляді таблиці. У цьому ж компоненті можна додавати,
видаляти і редагувати рядки нашої таблиці.
Останній етап створення
проекту - зв'язування компонента сітки з компонентом відображення таблиці. Для
цього у властивості DataSuorce компонента DBGrid потрібно вказати створений
нами компонент DataSource1.
Висновки
Насьогодні медичне
обслуговування потребує впровадження інформаційних систем у медичних установах,
головним завдання яких є підвищенні якості надання медичних послуг хворим.
Інформатизація
діяльності установ охорони здоров'я дозволяє акумулювати інформацію про стан
здоров'я населення в тому або іншому регіоні та розвивати діагностичну і
лікувальну базу. Крім цього, інформатизація звільняє медичних працівників від
паперових операцій і дозволяє їм більше часу приділяти пацієнтам.
Відділ по введенню та обробці даних, а
зокрема реєстратура поліклініки, є центральним місцем медичної установи, де концентрується значна частина інформації
про пацієнтів.
В дипломній роботі
повністю виконано поставлені завдання. А саме:
- проаналізувано
роботу оператора реєстратури ТОВ «Віта»;
- проведено
аналіз існуючих розробок і обґрунтувано вибір технології проектування;
вибрано мову
програмування, що найбільш задовольняє реалізації мети роботи;
розроблено
програмне забезпечення для автоматизації роботи оператора реєстратури ТОВ
«Віта».
Створений програмний
продукт дозволяє здійснювати повну автоматизацію процесу оперативного введення
та коригування даних про пацієнтів, запис хворих на прийом до лікарів,
оформлювати виклик лікаря додому, а також отримувати опрацьовані дані у вигляді
звітності наприкінці робочого дня або місяця.
Список використаних
джерел
1. Архангельский
А.Я. Delphi 7 Справочное пособие. - М., Бином-Пресс. -2007. -1024 с.
. Архангельский
А.Я. Программирование в Delphi 7 + дискета, - М.: Бином, 2005. - 987 с.
. Бондаренко
Е.А. Технические средства обучения в современной школе, - М.: Юверс, 2008. -
416 с.
. Вигерс Карл.
Разработка требований к программному обеспечению. /Пер, с англ. - М.:
Издательско-торговый дом «Русская Редакция», 2006. - 576 с.
. Гаврилова Т.А.,
Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. - СПб.: Питер, 2010. -
384 с.: ил.
. Глушаков
С.В., Клевцов А.Л., Программирование в среде Delphi 7.0, - М.: Фолио 2008. -
528 с.
. Гофман В.Э.,
Хомоненко А.Д. Delphi 5. - СПб.: БХВ - Санкт Петербург, 2010. - 800 с.
. Дьяконов В.П.
Новые информационные технологии. - М.: Изд-во «СОЛОН-Пресс», 2005. - 640 с.
. Епанешников
А., Епанешников В. Программирование в среде Delphi: Учебное пособие: В 4-х ч.
Ч. 4. Работа с базами данных. Организация справочной системы - М.: ДИАЛОГ -
МИФИ, 2008. - 400 с.
. Земсков А.И.,
Шрайберг Я.Л. Электронные библиотеки, - М.: Либерея, 2003. - 352 с.
. Зубков
Сергей Владимирович Assembler для Dos, Windows, Unix. - М.: ДМКПресс, 2007. -
652 с.
. Клименко Р.Н.
Оптимизация и автоматизация работы на ПК на 100% (+CD), - М.: Питер Пресс,
2007. - 608 с.
. Колин К.К.
Фундаментальные основы информатики: социальная информатика / Учебное пособие
для вузов. - М.: Академический проект, 2008 -350 с.
. Кондратьев
Г.Г. Осваиваем Windows XP, - М.: Питер, 2009. - 512 с.
. Красильникова
В.А. Становление и развитие компьютерных технологий обучения: Монография. - М.:
ИИО РАО, 2009. - 168 с.
. Круглински
Д., Уингоу С, Шеферд Дж. Программирование на Microsoft Visual C++ 6.0 для
профессионалов. /Пер, с англ. - СПб: Питер; М.: Издательско-торговый дом
«Русская Редакция», 2010. - 861 с.
. Кудрявцев,
Е.М. Оформление дипломных проектов на
компьютере: учеб.
пособие / Е.М. Кудрявцев. - М.: Москва: АСВ, 2010. - 416 с.
. Кэнту Марко
Delphi 5.0 для профессионалов. - СПб.: Питер, 2010. - 1064 с.
. Леонтьев
Б.К., Мультимедия Microsoft Windows без страха, - М.: Новый издательский дом,
2007. - 176 с.
. Мандел Т.
Дизайн интерфейсов, - М.: ДМК Пресс, 2008. - 412 с.
. Музыченко
Е.В., Фролов И.Б., Мультимедия для Windows, - М.: Майор, 2007. - 192 c.
. Пирогов В.Ю.
Assembler учебный курс. - М.: «Нолидж», 2010. - 926 с.
. Рейнхардт Р.,
Ленц Д.У. Flash 5. Библия пользователя. - М.: «Вильямс», 2010. - 1164 с.
. Фигурнов В.Э.
IBM PC для пользователя. Изд. 7-е, перераб. и доп. - М.: ИНФРА - М, 2008. - 640
с.
Додаток
Вихідні коди програми
zapisRW;
procedure TForm12.
Button1Click (Sender: TObject);.ADObolnoy. Locate ('Fam', form12. Edit1. Text,
[]);;
TForm12. CheckBox1Click
(Sender: TObject);form12. CheckBox1. Checked=true then. GroupBox1.
Visible:=true. GroupBox1. Visible:=false;;
TForm12. Button2Click
(Sender: TObject);.ADObolnoy. Locate ('Fam; data_roj', VarArrayOf([form12.
Edit1. Text, form12. Edit2. Text]), []);;
TForm12. CheckBox2Click
(Sender: TObject);.ADOzapis_analiz. Append;.DBEdit2. Text:=form12.DBGrid1.
Fields[0].Text;.DBEdit3. Text:='Кровь RW';;
TForm12. Button4Click
(Sender: TObject);. Close;;
TForm12. Button3Click
(Sender: TObject);.ADOzapis_analiz. Post;.ADOConnection1.
Connected:=false;.ADOConnection1. Connected:=true;.ADObolnoy.
Active:=true;.ADOraspisanie. Active:=true;.ADOvrachi. Active:=true;.ADOvyzov.
Active:=true;.ADOzapis_analiz. Active:=true;.ADOzapis_pr.
Active:=true;.ADOQuery1. Active:=true;.ADOQuery2. Active:=true;.ADOQuery3.
Active:=true;.ADOQuery4. Active:=true;.ADOQuery5. Active:=true;.profil.
Active:=true;. Close;;
TForm12. Button5Click
(Sender: TObject);.show;;
unit new_kart;
procedure TForm2.
Button1Click (Sender: TObject);. DataSource1. DataSet. Post;;TForm2.
Button2Click (Sender: TObject);. Close;;TForm2. CheckBox1Click (Sender:
TObject);form2. CheckBox1. Checked=true then.DBobl. Text:=form2.DBoblP.
Text;.DBraion. Text:=form2.DBraionP. Text;.DBcity. Text:=form2.DBcityP.
Text;.DBstreet. Text:=form2.DBStreetP. Text;.DBhom. Text:=form2.DBhomP.
Text;.DBkorp. Text:=form2.DBhomP. Text;.DBkv. Text:=form2.DBkvP. Text;.DBobl.
Text:='';.DBraion. Text:='';.DBcity. Text:='';.DBstreet. Text:='';.DBhom.
Text:='';.DBkorp. Text:='';.DBkv. Text:='';
end;;
unit zapis_vr;
procedure TForm9. Button6Click
(Sender: TObject);. Close;;TForm9. Button1Click (Sender: TObject);.ADObolnoy.
Locate ('Fam', form9. Edit1. Text, []);;TForm9. CheckBox1Click (Sender:
TObject);form9. CheckBox1. Checked=true then. GroupBox1. Visible:=true.
GroupBox1. Visible:=false;;TForm9. Button2Click (Sender: TObject);.ADObolnoy.
Locate ('Fam; data_roj', VarArrayOf([form9. Edit1. Text, form9. Edit2. Text]),
[]);;TForm9. CheckBox2Click (Sender: TObject);.ADOzapis_pr. Append;.DBEdit1.
Text:=form9.DBGrid1. Fields[0].Text;;TForm9. Button5Click (Sender:
TObject);.ADOvrachi. Locate ('Fam; profil', VarArrayOf([form9. Edit4. Text,
form9. Edit3. Text]), []);;TForm9. Button3Click (Sender: TObject);.DBEdit5.
Text:=form9.DBGrid2. Fields[2].Text;;TForm9. Button4Click (Sender:
TObject);.ADOzapis_pr. Post;.ADOConnection1. Connected:=false;.ADOConnection1.
Connected:=true;.ADObolnoy. Active:=true;.ADOraspisanie.
Active:=true;.ADOvrachi. Active:=true;.ADOvyzov. Active:=true;.ADOzapis_analiz.
Active:=true;.ADOzapis_pr. Active:=true;.ADOQuery1. Active:=true;.ADOQuery2.
Active:=true;.ADOQuery3. Active:=true;.ADOQuery4. Active:=true;.ADOQuery5.
Active:=true;.profil. Active:=true;;
procedure TForm9.
Button7Click (Sender: TObject);. Show;;