Удосконалення музично-естетичного виховання старших дошкільників у процесі проведення свят та розваг в дошкільних навчальних закладах

Удосконалення музично-естетичного виховання старших дошкільників у процесі проведення свят та розваг в дошкільних навчальних закладах

Міністерство освіти і науки України

Хмельницька гуманітарно-педагогічниа академія

УДОСКОНАЛЕННЯ МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ СВЯТ ТА РОЗВАГ В ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Дипломна робота

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” за спеціальністю 6.010103 „Педагогіка і методика середньої освіти. Музика.”

ПЛАСКОНЬ СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

Хмельницький 2011

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти проблеми удосконалення музично-естетичного виховання старших дошкільників

1.1 Музично-естетичне виховання в дошкільному навчальному закладі: сутність і зміст

1.2    Психологічні особливості старших дошкільників

.3      Особливості підготовки та проведення свят та розваг в ДНЗ

Розділ 2. Умови вдосконалення музично-естетичного виховання старших дошкільників у процесі проведення свят та розваг в ДНЗ

.1 Використання музично-дидактичних ігор під час проведення свят і розваг

.2 Впровадження в навчально-виховний процес ДНЗ роботи театрального гуртка

.3 Залучення батьків до активної участі в підготовці та проведенні свят та розваг в ДНЗ

.4 Розширення і доповнення тематики свят і розваг в ДНЗ

Висновки

Література

Додатки

Вступ

На сучасному етапі розвитку українського суспільства вагоме місце в системі освіти займає позашкільна освіта. Перебуваючи у постійному пошуку нових форм і методів виховного впливу на особистість, розуміючи потребу вдосконалення методик, зокрема музично-естетичного виховання, що використовуються в сучасній педагогічній практиці, а також приведення їх у відповідність з завданнями реформування системи освіти в Україні, заклади позашкільної освіти задовольняють потреби дітей та молоді у різних видах діяльності, відіграють значну роль у збереженні духовної єдності та спадковості поколінь, становлять підґрунтя для формування творчої особистості як основної продуктивної сили держави, стають важливою складовою національної системи освіти, а також закладають підвалини естетичного сприйняття дитиною світу. Дошкільна освіта - це первинна ланка духовно-культурного становлення та розвитку особистості. Тому питання поліпшення музично-естетичного виховання в дошкільних навчальних закладах є безумовною умовою всебічного розвитку дитини.

Музично-естетичне виховання передбачає введення дошкільнят у світ музичної культури, а також осмислення ними образів музичного мистецтва. Однією з важливих завдань музично-естетичного виховання є залучення дутей до світу прекрасного за допомогою музичного мистецтва, розвиток їх естетичних почуттів, естетичного світосприйняття.

Теорія музично-естетичного виховання дошкільників формується на основі наукових висновків Є. Фльоріної, Н. Сакуліної, Н. Вєтлугіної, Т. Комарової, В. Котляра, В. Ждан, Г. Підкурганної.

Початок третього тисячоліття характеризується увагою науковців до педагогічних технологій музично-естетичного виховання дошкільників засобами музичного мистецтва (Н.Фоломєєва, А.Шевчук). Сучасна вітчизняна система музично-естетичного виховання дошкільників відображена в “Концепції дошкільного виховання в Україні”, у Законі України “Про дошкільну освіту”, в “Базовому компоненті дошкільної освіти”, у програмах виховання дітей дошкільного віку “Малятко”, “Дитина”, “Дитина в дошкільні роки”, “Українське дошкілля”, в програмах “Створення умов природного розвитку дітей у системі дошкільного виховання”, “Ладки” тощо.

Не зважаючи на певний накопичений досвід музично-естетичного виховання в дошкільній педагогіці означена проблема є надзвичайно актуальною сьогодні, адже в сучасному суспільстві, орієнтованому здебільшого на матеріальні цінності надзвичайно важливим є педагогічно спрямувати процес формування і розвитку музично-естетичного виховання дошкільників у правильне русло.

Актуальність даної проблеми, її значимість для педагогічної теорії та практики зумовили вибір теми дослідження: “Удосконалення музично-естетичного виховання старших дошкільників у процесі проведення свят та розваг в дошкільних навчальних закладах ”.

Вивчаючи дану проблему визначили:

Об’єкт дослідження - удосконалення музично-естетичного виховання старших дошкільників.

Предмет дослідження - педагогічні умови удосконалення музично-естетичного виховання старших дошкільників у процесі проведення свят та розваг в ДНЗ.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов удосконалення музично-естетичного виховання старших дошкільників у процесі проведення свят та розваг в ДНЗ.

Відповідно до визначеної мети дослідження було поставлено такі завдання:

. Проаналізувати психолого-педагогічні джерела з питань сутності і змісту понять: музичне виховання, естетичне виховання, музично-естетичне виховання.

. Вивчити і проаналізувати психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку.

. Розкрити особливості організації та проведення свят та розваг в ДНЗ.

. Визначити і обґрунтувати педагогічні умови удосконалення музично-естетичного виховання старших дошкільників у процесі проведення свят та розваг в ДНЗ.

Для досягнення поставленої мети, розв’язання поставлених завдань були використані такі методи:

§ теоретичні: аналіз методичної та спеціальної літератури з проблеми дослідження, метод теоретичного аналізу на етапах визначення мети, предмету, завдань дослідження, методи узагальнення результатів дослідження, моделювання педагогічних процесів;

§  емпіричні: педагогічне спостереження та аналіз занять, бесіди, усне опитування.

Наукова новизна дослідження полягає: у розробці педагогічних умов удосконалення музично-естетичного виховання старших дошкільників у процесі проведення свят та розваг в ДНЗ.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що визначені педагогічні умови удосконалення музично-естетичного виховання старших дошкільників у процесі проведення свят та розваг можуть бути використані музичними керівниками і вихователями ДНЗ.

Розділ 1. Теоретичні аспекти проблеми удосконалення музично-естетичного виховання старших дошкільників

.1 Музично-естетичне виховання в дошкільному навчальному закладі: сутність і зміст

Гармонійний, всебічний розвиток особистості неможливий без її естетичного виховання - виховної і педагогічної діяльності, спрямованої на формування у людини здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси. Зрозуміло, що чим глибше в дошкільному дитинстві закладається художньо-естетичний фундамент, тим потужнішою буде соціокультурна віддача молодої особистості у майбутньому суспільному житті [49].

У педагогічній науці поняття музично-естетичне виховання дошкільників визначається як розвиток здібностей сприймати, відчувати, розуміти прекрасне в житті та мистецтві; виховання прагнення самому брати участь у перетворенні оточуючого світу за законами краси; залучення дітей до музичноЇ діяльності; розвиток музично-творчих здібностей [55, 38]. Науковці підкреслюють, що музично-естетичне виховання дошкільників спрямоване на розвиток природних нахилів дітей, їх музично-творчих здібностей, на формування музично-творчої активності. Його організація в дитячому садку має на меті забезпечення систематичного розвитку в дітей сприйняття прекрасного, музично-естетичних почуттів та уявлень, формування основ музично-естетичного смаку. Цьому сприяють усі види мистецтва, природа й побутові умови виховання дітей, здатні викликати безпосередній музично-емоційний відгук, радість, хвилювання.

Виховання дошкільників засобами музичного мистецтва в педагогічній науці називають “музичним вихованням”. Важливим є завдання навчити дітей основ музичних знань, практичних умінь, виховати потреби та звички в міру своїх сил вносити елементи прекрасного в навколишнє середовище, у відношення з навколишнім світом. Для виконання цих завдань вихователь повинен не лише вміти організовувати музично-практичну діяльність (музичну, театралізовану, музично-імпровізаційну тощо), володіти інноваційними технологіями, що розвивають творчі нахили та здібності дітей, формують їх музично-творчу індивідуальність, а й самому бути зразком музично-естетичної вихованості, показником чого є музично-естетична культура.

Музично-естетична культура - це результат активного музично-творчого засвоєння особистістю культурного спадку суспільства; своєрідний сплав особистісних якостей, що утворюють складну динамічну структуру, яка постійно змінюється в результаті взаємодії особистості з прекрасним, а також взаємовпливу особистостей [36, 7]. Це дуже тонкий, невимушений засіб формування людяності в людині. Основними компонентами музично- естетичної культури є музично-естетична свідомість (музичне сприймання, музичні знання, судження, оцінка, ідеал); музично-естетичні потреби й відношення (мотиви, музичні інтереси, музичні смаки, почуття); музично-естетичні навички, уміння, музично-творчі здібності особистості.

Як свідчить аналіз наукових досліджень, у різні періоди розвитку суспільного дошкільного виховання проблема музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку була актуальною, адже дошкільний вік дуже сприятливий для цього [36, 6].

Зазначимо, що до 50-х років ХХ ст. розробка питань музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку здійснювалася в річищі проблеми музичного виховання й була пов’язана з іменами Є.Фльоріної, Н.Сакуліної, О.Усової. У низці теоретичних та експериментальних робіт вони обґрунтували значення музичного виховання дітей на матеріалі музичних засобів, показали своєрідність музично-естетичного розвитку, визначили місце різних засобів музично-естетичного виховання та їх взаємозв’язок.

Теорія музично-естетичного виховання дошкільників формувалася також під впливом наукових досліджень психологів (Л. Виготський, Б. Теплов, О. Запорожець), у працях яких обґрунтовано психологічні основи музично-естетичного розвитку дитини. Особливостям сприймання дітьми дошкільного віку музичної літератури та розробці методів використання музичних творів у роботі з дошкільниками були присвячені наукові праці багатьох дослідників. Загалом система музично-естетичного виховання в дитячому садку сформувалася на початку 70-х років і знайшла своє відображення в “Програмі виховання в дитячому садку”, підготовленій колективом науковців під керівництвом Н.Вєтлугіної. Визнаним науковим центром дослідження проблем дошкільного виховання став Науково-дослідний інститут АПН СРСР, де розроблялися, зокрема, питання музичного виховання дошкільників в музичній діяльності, самостійній художній діяльності; вивчалися й обґрунтовувалися зв’язки між художнім та музично-естетичним вихованням [11, 30].

На початку 90-х років теорія музично-естетичного виховання дошкільників збагачується результатами наукових досліджень, здійснених В. Котляром, В. Ждан, Н. Кириченко, Г. Підкурганною, С. Науменко, Л. Шульгою, В. Захаровою, Л. Макаренко, О. Трусовою, О. Дроновою, В. Пабат та іншими. Помітною в цей час стає тенденція до оновлення змісту музично-естетичного виховання в дитячому садку. Поступово усувалися заборони на власну позицію, погляди та підходи. В організації музично-творчої діяльності заявили про себе вітчизняні авторські школи (В. Котляр, Л. Шульга), запроваджувалися й різноманітні технології. Проблема активізації дитячої музичної творчості, розвитку природних обдарувань і музично-творчих здібностей дошкільників стала предметом дискусії науковців. Йдеться про два напрямки музично-естетичного розвитку дошкільників засобами музично-практичної діяльності: до творчості через навчання (В. Котляр, В. Ждан, Н. Кириченко, В. Захарова, Г. Підкурганна тощо) й до творчості - через музичні емоції, почуття, через формування в дитини музично-естетичного ставлення до довкілля (Л. Шульга, С. Науменко, О. Трусова, О. Дронова та інші). [11, 4-20; 36, 3-6].

Естетичне виховання - складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини, це процес формування цілісного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності; здатність до творчого самовиявлення притаманна людині. Однак ця здатність вимагає свідомого, цілеспрямованого, планомірного і систематичного розвитку.

Завданням естетичного виховання є не тільки розширення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки.

Естетичне виховання проникає в усі сфери дитячого життя, воно забезпечується усіма ланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів. Система естетичного виховання будується з урахуванням принципу творчої самодіяльності учнів. Це виявляється у здатності школярів переносити вироблені творчі навички на виконання будь-якої справи.

У процесі естетичного виховання важливо навчити дітей розуміти й сприймати красу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може залишатися байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного, тому потрібно, щоб діти вміли розрізняти справді красиве і потворне.

Під час естетичного сприймання виникають певні емоції. Завдання естетичного виховання - створення умов, які б сприяли формуванню емоційної сфери дітей . Багатство емоційної сфери людини свідчить про її духовне багатство.

Складною є проблема формування сприймання мистецтва. Щоб сприймати художній чи музичний твір, треба мати елементарну теоретичну підготовку. Краще сприймається те, що зрозуміле, про що є певні знання. Цей принциповий підхід слід узяти за основу при використанні в естетичному вихованні музики, образотворчого мистецтва, скульптури.

Виняткову роль в естетичному вихованні дошкільників відіграють предмети естетичного циклу (малювання, співи, музика). На заняттях із цих предметів діти не лише здобувають певні теоретичні знання з конкретних видів мистецтва, а й набувають відповідних практичних умінь та навичок, розвивають свої мистецькі здібності.

Музичне виховання дуже тісно взаємопов’язане з іншими формами духовного виховання і становить базову основу естетичного розвитку дитини. У процесі зростання дитячого організму формуються поняття малечі, котрі з часом стануть естетичними поглядами майбутньої особистості. На все це невпинно впливає і та звукова атмосфера, у якій починає розвиватися дитина [33]. “Музика є самим чудодійним, самим тонким засобом залучення до добра, краси, людяності… Як гімнастика випрямляє тіло, так музика випрямляє душу людини” - писав про музику В.А.Сухомлинський [4, 54].

В яких напрямах будується музично-естетичне виховання? Більшість педагогів світу прийняли концепцію, яка була запропонована ведучими педагогами-музикантами, такими, як М. Лисенко, К. Квітка, К. Стеценко, і базується на двох постулатах: класичній музиці - світової скарбниці та традиційній автентичній фольклорній спадщині. Не тільки вони, але й такі педагоги, як В. Сухомлинський, С. Русова, К. Ушинський вважали, що кожний народ повинен починати музичне виховання майбутньої генерації з народної музики. Через малі музичні форми, ігровий фольклор треба поступово прийти до всесвітньої спадщини. В основі музичного виховання мають бути цінні, вагомі музичні взірці, бо саме вони формуватимуть майбутні смаки індивідуальності [33].

В основі методики естетичного виховання лежить спільна діяльність педагога і дитини, розвиток в неї творчих здібностей, здатності до сприйняття художніх цінностей, до продуктивної діяльності, усвідомленого ставлення до соціального, природного, предметного середовища. Методи естетичного виховання дуже різноманітні. Вони залежать від багатьох умов: обсягу і якості художньої інформації, форм організації та видів діяльності, віку дитини.

Якщо, залучаючи молодших дітей до прекрасного, вихователь звертає його увагу на те, які листя восени, як добре, якщо в кімнаті порядок, чистота, то перед старшими вихованцями ставиться інше завдання - посильного, але активного “перетворення” навколишнього світу під керівництвом дорослого. Вони повинні не тільки спостерігати і оцінювати, але вміти оформити куточок для ігор, зробити гербарій і т. д. Таким чином, на практиці застосовуються методи формування спостережливості, самостійних дій, планування своєї діяльності та реалізації “задуму”. Залежно від віку, рівня підготовленості, зростання індивідуальних запитів і прагнень дітей методи ускладнюються [5, 13].

Педагогічна наука і практика визначають ряд найбільш ефективних методів, що сприяють формуванню у дітей естетичних почуттів, відносин, суджень, оцінок, практичних дій: метод переконання, спрямований на розвиток естетичного сприйняття, оцінки, початкових проявів смаку; метод привчання, вправи в практичних діях, призначених для перетворення навколишнього середовища і вироблення навичок культури поведінки; метод проблемних ситуацій, що спонукають до творчих і практичних дій; метод спонукання до співпереживання, емоційно-позитивного відгуку на прекрасне, до негативного відношення до потворного в навколишньому світі [5, 13].

Емоційний відгук виникає у дитини при безпосередньому контакті з творами мистецтва, в процесі участі її в громадських святах і т. д. Метод привчання можна вважати рівною мірою як методом наочного прилучення, так і оцінювання прекрасного і спонукання, відповідно, до активних дій. Метод привчання вимагає багаторазового повторення. Він застосовується в різних умовах. Зміна ситуацій допомагає дитині користуватися засвоєними навичками, прагнути до подальшого вдосконалення. Багаторазові вправи в умовах, що змінюються дозволяють успішніше досягти необхідних результатів. Привчаючи, наприклад, до правильної співочої дикції у дитини, педагог пропонує по-різному прочитати текст: спочатку напівголосно, потім ритмічно вимовляючи слова під фортепіанний супровід чи виділяючи окремі “важкі слова” і т. д.

Щоб посилити виховуючий і розвиваючий характер навчання, слід застосовувати методи виховання (переконання, привчання), а також методи навчання, що розвивають самостійність, ініціативу, творчість. Такими методами є проблемно-пошукові. Вони називаються так тому, що вихователь пропонує дітям самим знайти способи вирішення наміченого задуму. Наприклад, дітям пропонується зобразити який-небудь персонаж із казки після її прослуховування. Це завдання вони вирішують самостійно. Можна зробити вдалий чи невдалий вибір персонажа і тим ускладнити або полегшити виконання завдання. Потрібно подумати, як краще зобразити його (виліпити з глини або намалювати), якими способами краще втілити свій задум. Таким чином, дитина вчиться думати, шукати, знаходити рішення, тобто вести пошукову діяльність. Щоб навчання мало розвиваючий характер, вихователь повинен застосовувати узагальнені способи дій, які є основою конкретних методичних прийомів. До числа таких способів відносяться: способи орієнтування у звукових, зорових відчуттях, сприйняття виразно-зображувальних засобів кожного виду мистецтва (залучення дітей до художніх творів повинно базуватися на сенсорній основі); способи залучення дітей до ідейно-емоційного змісту творів шляхом співучасті і співпереживання; (якщо дитина навчиться співпереживати - буде досягнутий необхідний морально-естетичний ефект); способи цілісного і аналітичного підходу до художніх явищ (діти, як правило, сприймають твір безпосередньо і цілісно, однак набуття навичок розрізняти виражальні засоби по контрасту або схожості дозволить їм при подальших зустрічах з твором сприйняти його повніше і глибше); способи орієнтування в самостійних діях у процесі сприйняття, виконавства і продуктивній творчості [5, 15].

У дошкільному дитинстві широко застосовуються ігрові методичні прийоми. Дитина успішніше засвоює різноманітну діяльність, якщо вихователь створює ігрові ситуації, якщо художній матеріал представлений у захоплюючій формі, якщо між дітьми виникають ігрові змагання. Окремі методи носять суперечливий характер, але прийоми, їх складові, як би доповняють один одного. Ось деякі з них: слово вихователя (пояснення, вказівки) та наочні методи, які полягають у демонстрації творів мистецтва, показі прийомів виконання; прийоми розвитку свідомого ставлення, вміння аналізувати, порівнювати й прийоми, які спонукають до емоційних переживань; показ дій, яким треба точно слідувати, і прийоми, що формують способи самостійних дій; прийоми, спрямовані на вправляння, тренування в навичках, і творчі завдання, які передбачають оригінальність, своєрідність виконання, вигадку, варіативність [54, 19].

Для того щоб правильно організувати роботу з естетичного виховання, доцільно намітити його приблизний зміст, визначити конкретні вимоги, що відповідають загальним завданням виховання, для дітей кожної вікової групи. Це дозволить уникнути випадковостей, стихійності, однобічності у відборі засобів і методів естетичного виховання, допоможе педагогам-практикам планувати роботу, розташовувати матеріал у певній послідовності, бачити її кінцеві цілі. Програма естетичного виховання спрямована на формування сприйняття, уяви, пам'яті і на розвиток інтересів, почуттів, схильностей і здібностей, які сприяють виникненню активного ставлення до життя.

Для того щоб навчитися розуміти прекрасне в мистецтві і житті, необхідно пройти довгий, шлях накопичення елементарних естетичних вражень, зорових і слухових відчуттів, необхідно певний розвиток емоційних і пізнавальних процесів. Розвиваючи розвиток естетичних почуттів у дітей, слід мати на увазі єдність змісту і форми об'єктів, що викликають естетичну емоцію. Жодна форма, як би вона не була виражена (звуки, барви, рухи), не викличе справжнього естетичного переживання сама по собі, не будучи носієм певного змісту, так само, як і зміст, не будучи втілений у художню форму, не може викликати естетичної реакції. Б. М. Теплов вважає, що художній твір перед дитиною виступає як естетичний об’єкт тоді, коли він осмислюється, стає зрозумілим для неї [28, 12].

Важливим чинником у розвитку музично-естетичного виховання дітей є розуміння ними краси у природі і мистецтві та здатність до судження про красу. Якщо у цьому судженні виявляється розуміння розуміння дитиною гармонії у властивостях сприйманого об’єкта, то воно, це судження про красу, може посилити внутрішнє переживання, сприяючи таким чином формування естетичних почуттів. Дослідження естетичних висловлювань і суджень дітей показали, що старші дошкільники можуть вже послідовно розповісти про свої спостереження і враження, зробити деякі узагальнення [28, 13].

Слід сказати, що було б неправильним стверджувати, нібито дітям дошкільного віку властиві зрілі естетичні почуття. Але так само не можна заперечувати і наявність їх у цьому віці. Хоч естетичні почуття дітей починають виявлятися доси ть рано, зрілими вони стають лише в результаті тривалого і складного процесу естетичного виховання.

Одним з перших кроків в естетичному вихованні є активізація емоційного тону, що супроводить відчуття. При цьому потрібно добирати такі об’єкти, які б викликали не тільки яскраві відчуття, а й позитивний емоційний акомпанемент, радісне здивування. Саме в цьому виявляється перший естетичний відгук дитини на красу, її відчуття і сприймання [28, 14].

Здійснюючи музично-естетичне виховання, потрібно поступово формувати їхні естетичні уявлення. Без цього не може розвинутися художній смак, який є основною ознакою естетичної культури людини. Слід повсякденно удосконалювати методи естетичного виховання. Корисно, наприклад, створювати ситуації, в яких дитина відчувала б потребу відрізняти красиве від некрасивого, і виявляти це в своїх естетичних судженнях. Це сприятиме вихованню естетичних почуттів не пасивно-споглядально, а активно, по-дійовому. Навчити дітей бачити красу й переживати її - головне і їхньому вихованні. Створюючи пісню, граючись в гру тощо, діти додають щось своє, змінюють те, що запропонували інші, вдосконалюють, виявляючи при цьому своє розуміння краси. Практика такої колективної творчості показує, що діти на основі своєї спостережливості не тільки виявляють художній смак, а й формують його.

Завдання музично-естетичного виховання полягає не лише в тому, щоб навчити дитину сприймати красу і переживати її, а й у тому, щоб естетичні враження викликали в неї дійове ставлення до дійсності, прагнення за законами краси перетворювати дійсність. Коли дитина виховується на кращих зразках мистецтва, вона буде переносити своє естетичне відчуття на природу, працю, побут, у свої стосунки з навколишньою дійсністю.

Розваги в дитячому саду проводяться з метою потішити дітей, внести радість а повсякденне життя. Заняття, ігри, посильна праця складають звичайну програму кожного дня. Розваги стають радісною подією для дитини, сприяють прояву в неї позитивних емоцій, піднімають настрій. Викликаючи радісні емоції, закріплюючи знання дітей про навколишній світ, розваги в той же час розвивають мову дітей, естетичний смак, сприяють прояву творчої ініціативи, становленню особистості дитини, формуванню у неї моральних уявлень (позитивне ставлення до прояву доброти, осуд грубості, егоїзму, байдужості, співпереживання, дбайливе ставлення один до другугого).

Основним постачальником естетичних емоцій людині виступає мистецтво. “Естетичні емоції - суть розумні емоції”, - за Л. Виготським. Виходячи з визнання особливої цінності видів мистецької діяльності у забезпеченні змістовного компоненту свят, кожен фрагмент, кожен компонент організованого дитячого свята потрібно проектувати як естетичне явище й оцінювати результати за категоріями естетики. Така творча діяльність не лише викликає естетичні почуття, а й забезпечує формування естетичного смаку.

Організоване дитяче свято забезпечить у художньо-естетичній творчій сфері розвиток умінь:

•        реагувати на прояви естетичного в мистецтві та житті;

•        розуміти засоби художньої виразності різних видів мистецтва (музичного, співочого, театрального, естрадно-спортивного тощо);

•        залучати набуті засоби художньої виразності у самостійній діяльності, створюючи переконливі художні образи;

•        проявляти ініціативу, творчість в отриманні насолоди від участі у формах і видах діяльності певного святкового заходу [61, 28-29].

Отже, підсумовуючи сказане, робимо висновок, що музично-естетичне виховання дошкільників - це розвиток здібностей сприймати, відчувати, розуміти прекрасне в житті та мистецтві; виховання прагнення самому брати участь у перетворенні оточуючого світу за законами краси; залучення дітей до музичноЇ діяльності; розвиток музично-творчих здібностей. Основну роль в здійсненні музично-естетичного виховання відіграє мистецтво, зокрема музичне. Музичне виховання дуже тісно взаємопов’язане з іншими формами духовного виховання і становить базову основу естетичного розвитку дитини.

.2 Психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку

,,Дошкільний вік,- йдеться у законі Украйни про дошкільну освіту, - базовий етап фізичного, психологічного та соціального становлення дитини’’ [14]. Характерною особливістю даного вікового періоду є те, що він забезпечує загальний розвиток дитини, який є підґрунтям для набуття нею в подальшому спеціальних знань, умінь, навичок, формування стійких особистісних якостей. Тому одним із принципів дошкільної освіти є особистісно орієнтований підхід до розвитку дитини з урахуванням цілісної характеристики індивідуальності кожного вихованця, що вимагає індивідуального підходу до його зростання. В наслідок чого потреба педагога в психологічних знаннях, знаннях індивідуальних особливостей психолого-педагогічних закономірностей становлення особистості дитини та колективу зумовлена самою сутністю виховання. Знання психологічних особливостей дітей дошкільного віку допомагають точніше визначити та врахувати завдання та цілі виховної роботи, зорієнтуватися у її результатах.

З багатьох причин розвиток дітей відбувається по-різному, тому особистість кожної дитини поряд із загальним, типовим для дітей дошкільного віку має і своє, індивідуальне, що і вимагає у багатьох випадках індивідуальних виховних впливів. Тому необхідно знати, які якості властиві дитині на певному етапі розвитку, що вона може, як вона змінюється, чого набуває з віком. Тоді педагог може зрозуміти, звідки у дитини з'являються нові риси або якості. І виходячи з цього вирішувати конкретні завдання [4; 44].

За даними досліджень багатьох психологів (Л.Виготський, Д.Ельконін, Б.Теплов), встановлено, що для розвитку окремих психологічних процесів дитини найбільш сприятливими виступають окремі вікові періоди, які отримали назву сензитивних періодів . Термін ,,сензитивний період’’ використовується для позначення відрізка часу, в який певний набір стимулів виявляє найбільший вплив на розвиток функції, ніж до і після [4; 45].

Про сензитивні періоди Л.С.Виготський писав: ,,У цей період певні фактори мають чутливий вплив на весь хід розвитку, викликаючи у ньому ті чи інші глибокі зміни. У інші періоди ті ж самі умови можуть виявитися нейтральними або навіть мати зворотній вплив на хід розвитку. Сензитивні періоди співпадають повністю з тим, що ми називали оптимальними термінами навчання’’ [15; 197].

Розглянемо до чого переважно є сензитивним дошкільний вік. У дошкільні роки особливо яскраво виявляються специфічні вікові особливості, які сприяють психічному розвитку. Такими є прагнення дитини до мовленнєвого спілкування, засвоєння мовлення; схильність до ігрової діяльності; потяг до образної і емоційно-забарвленої уяви; безпосередня допитливість; у багатьох дітей - схильність до малювання, конструювання [8].ензитивні періоди привертають увагу до вікових змін як необхідних передумов розвитку. Особливо слід відзначити, що від ступеня вираженості того чи іншого сензитивного періоду, а також від відмінностей у темпі і ритмі вікових змін багато у чому залежить становлення індивідуально психологічних відмінностей. Головне значення сензитивних періодів полягає у тому, що вони виявляють якісну своєрідність окремих етапів вікового розвитку і свідчать про великі потенції дитинства.

Педагогічні дослідження свідчать, що максимальний ефект у реалізації великих можливостей дитини досягається у тому випадку, коли використовувані методи і форми виховання ґрунтуються на врахуванні психофізіологічних особливостей даного періоду.

Протягом старшого дошкільного віку істотно розширюється коло людей, з якими спілкується дитина. Предметом її уваги все більше стає світ соціальних відносин дорослих людей, в який дитина намагається увійти. Центром для неї та її щоденного буття є дорослий як носій суспільних функцій та вимог [3; 191].

Прагнення дошкільника стати дорослим, наслідувати його соціальні функції не може мати реального втілення, тому виникає сюжетно-рольова гра - провідна діяльність дошкільного віку. Головним змістом сюжетно-рольової гри виступає моделювання міжособистісних взаємовідносин дорослих людей [12; 37].

Під впливом ігрової діяльності відбуваються найвагоміші зміни особистості дошкільників. Самостійне використання отриманого досвіту в нових ігрових ситуаціях забезпечує дитині можливість відбору потенційно успішних форм поведінки, які, очевидно, утворюють основу для формування майбутніх стратегій досягнення успіху в різних життєвих ситуаціях. Як зазначає О.М. Леонтьєв, успішне оволодіння грою створює передумови для виникнення продуктивних видів діяльності, які в свою чергу, стимулюють розвиток творчості дитини [16; 55] .

Продуктивна діяльність забезпечує дошкільникам отримати матеріальний результат, відмінний від таких же результатів ровесників, забезпечує індивідуальний характер діяльності та створює умови для реалізації суб^,єктності дитини. Прагнучи отримати визнання, діти вдаються до видозміни засвоєного раніше досвіду діяльності, починаючи діяти творчо [16; 55].

Як відзначають М.І. Лісіна, А.Т. Рузська, О.О. Смірнова, дітям цього віку властива особлива манера поведінки, в якій яскраво виявляються схильність до конкуренції й змагання. Це вказує на те, що у змісті потреби у спілкуванні з ровесником на другому місці, після прагнення до співдії знаходиться такий компонент, як бажання поваги і визнання [12; 52].

Дошкільний вік розглядається дослідниками як початковий етап у розвитку більшості особистісних утворень, в тому числі самосвідомості та рефлексії - здатності дитини аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви, думки, співвідносити з оцінюванням інших авторитетних для дитини осіб. Усвідомлення своїх умінь і якостей, уявлення себе в часі, відкриття для себе своїх переживань - все це складає початкову форму усвідомлення дитиною себе, виникнення до кінця дошкільного віку “особистісної свідомості” (Д.Б. Ельконін). Знання дитини значно розширюються, систематизуються, набувають особистісного змісту. Це дає підстави говорити про закладання у дошкільника основ світогляду. Важливими новоутвореннями особистості виступають перші моральні інстанції, супідрядність мотивів (Л.І. Ботович, О.М. Леонтьєв), формується диференційована самооцінка.

Протягом дошкільного віку дитина проникає у сутність людської діяльності, переходить від її зовнішніх ознак та атрибутів до глибинного смислу й значення. Центральне новоутворення особистості дошкільника полягає у тому, що відбувається перебудова внутрішньої позиції дошкільника, яка підготовлює його до вступу в школу. Поступово дошкільник розуміє, що гра - це лише імітація дорослого життя, зростає незадоволеність своєю позицією.

Л.С. Виготський вважав, що дошкільний вік є найважливішим періодом для розвитку уяви, а відтак і для закладання основ творчості. Для розвитку уяви і творчості дитині необхідна підтримка дорослих, заохочення допитливості дітей, їх експериментування, пошукові дії, оригінальність рішень, вихід за межі зразка. У старшому дошкільному віці розширюються образи уяви, зростає їх чіткість, яскравість. Вони тісно переплітаються з особистісними новоутвореннями дитини, на основі чого виникають перші мрії про своє майбутнє, про майбутнє всіх людей. Вони ситуативні, нестійкі, зумовлені подіями, що викликали у дітей емоційний відгук [12; 186].

За допомогою уяви дитина прагне до відтворення того, що вразило, до пригадування того, що сподобалось, тобто до конструювання широкої сфери своїх відносин з дійсністю. Орієнтація дитини на творче освоєння дійсності спонукає до осмислення того, що її оточує, але знань в дитини ще замало. На допомогу приходить уява, яка доповнює відсутні знання, дозволяє на доступному рівні дитині осмислити події, взаємозв’язки між ними. Уява служить для об’єднання розрізнених вражень, створюючи цілісну картину світу. Як зауважує З.Н. Новлянська, “Світ дитини - світ непізнаного і невизначеного порівняно із нашим. Потік інформації настільки великий та різноманітний, а мислення дитини ще таке недосконале, що адекватна переробка цієї інформації неможлива. Дитина повинна протиставити потоку інформації засіб, що дозволяє пере комбінувати вихідний матеріал і, таким чином, збільшити обсяг сприйманої інформації”. Таку ситуацію дитина компенсує уявою [12; 187].

Отже:

потреба дошкільника увійти у світ дорослих зумовлює засвоєння ним позаситуативно-пізнавальної та позаситуативно-особистісної форм спілкування з дорослим, а також оволодіння широким колом видів діяльності - сюжетно-рольовою грою, продуктивною, трудовою, побутовою;

пізнавальні процеси дитини набувають довільного характеру, інтелектуалізуються;

уява також набуває довільного характеру, передбачаючи створення задуму, використання прийомів побудови образів уяви, відзначається реалізмом та синкретизмом;

важливими новоутвореннями особистості виступають моральні інстанції, супідрядність мотивів, диференційована самооцінка, усвідомлення свого місця в системі суспільних відносин.

.3 Особливості підготовки та проведення свят та розваг в ДНЗ

Враження дитинства вкарбовуються і залишаються в пам'яті людини на все життя. їхні яскравість і багатство зігріватимуть душу людини ще довгі роки по тому, а, можливо, й усе наступне життя.

У загальний потік радісних настроїв і незабутніх емоцій дитинства свої особливі відчуття і переживання вносять свята. Вислів “без свят не буває дитинства” давно вже став афоризмом. Свято - це радість спілкування, радість розкріпачення і самовираження, радість творчості й співтворчості, радість взаємодії і взаємозбагачення.

Свято - важлива частина життя дитини. Воно завжди бажане, очікуване, радісна подія, що привертає увагу дитини насамперед широкими можливостями самореалізації в різних видах діяльності. Свято духовно й культурно збагачує маленьку особистість, сприяє її успішній соціалізації, широко і щиро відкриває їй особливості й традиції рідного та інших народів, наочно і зрозуміло показує культурні цінності сучасного світу людей, розширює знання дитини про саму себе і про навколишній світ. Свято спонукає дітей до тотальної творчості, готує їх до повноцінної продуктивної і творчої діяльності, стає найефективнішим середовищем для самоактуалізації та отримання творчих результатів, несучи задоволення і переповнюючи їхні душі радістю і позитивними емоціями [54, 19].

Свято в дитячому садку допомагає вирішувати численні завдання розвитку, виховання і навчання, адже є прекрасною можливістю для усвідомлення дитиною культурного досвіду людства та його найвищих моральних і культурних цінностей, для формування різних компетенцій, компетентностей і творчої самореалізації в різних діяльностях, для яскравого і незабутнього підбиття підсумків оволодіння певними культурними цінностями [54, 20].

Свято в сучасному навчально-виховному закладі - це не лише розважальний захід, а й велика, копітка робота з виховання дітей. Воно розглядається як соціально-педагогічне явище, що має значний психолого-педагогічний потенціал дії та чинить системний вплив на особистість дитини. Ведучу роль у процесі організації і проведення свят та розваг відіграє музика. “Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї, - зазначав В.О. Сухомлинський. - Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури” [46].

Кожне дитяче свято покликане і спроможне виконати систему психолого-педагогічних завдань, серед яких виокремлюємо такі:

•        закріпити і ствердити сформовані морально-етичні переконання, ціннісні орієнтири та установки дитини;

•        підвищити рівень самосвідомості, самозначущості дитини за рахунок реалізації виконавських та імпровізаційно-творчих здібностей дітей і отримання позитивної оцінки за її результати;

•        поглибити і розширити обізнаність дітей про явища дійсності (їх систему, компоненти, взаємозалежності елементів, причинно-наслідкових зв'язків тощо);

•        удосконалити художньо-естетичні здібності дитини шляхом поліпшення певних технічно-практичних показників внаслідок високої вмотивованості на свято та багаторазового закріплення опанованого матеріалу в репетиційному режимі;

•        встановити нові орієнтири у процесі пізнання світу та його явищ;

•        удосконалити систему (відкоригувати) формування інтелектуальної та діяльнісно-практичної компетентностей дітей (див. схему 1) [61, 26].

Схема 1 Психолого-педагогічні завдання сучасного дитячого свята

.

Організуючим і надихаючим вектором прекрасного у дитячому святі можуть бути:

•        яскраве і змістовне оформлення святкової зали і решти приміщень і місць перебування дітей (поєднання кольорів, коректна символічність та образність, підбір відповідних віковим потребам і вимогам образних об'єктів, дизайнерський підхід до антуражу);

•        святкові костюми (на противагу повсякденним) та елементи таких, зокрема для театралізації та рольових епізодів;

•        художній літературний матеріал, що потребує виразного читання (вірші, казки, прислів'я, загадки, колисанки, забавлянки тощо), зокрема слова від автора або ведучого свята;

•        музичний матеріал, у прямому використанні (пісні, танці), побічному (стимулювання), супроводжувального (музичний фон, певні ритмоформули, музичні позивні, рефрени) або окремі звуки чи короткі комбінації таких, наприклад, як звуки уваги, коди, акордові відбивки після завершення номера чи між ними);

•        ігровий матеріал та матеріал для творчості разом з методичним інструментарієм (ігровий реквізит, призи та заохочення).

Все це сприятиме розвитку у дітей почуття прекрасного, піднесеного, адже дитина відображатиме реальну дійсність, єдність і протилежність змісту і форми насамперед емоційно, шляхом створення художніх образів, а вже потім раціонально, за допомогою узагальнень і понять [61, 30].

Дитячі свята організовуються на засадах класичної теорії драматургії. Теорія драматургії заснована на законах, що вражають своєю математичною точністю і красою, основним з яких є закон гармонічної єдності (компоненті, частин тощо) [18, 35].

Дитяче свято, як і будь-який інший витвір мистецтва, повинно бути цільним художнім образом. Завдяки вибудованій композиції, дитячі свята сприйматимуться як єдиний живий організм, що не може бути позбавлений будь-якого зі своїх компонентів [18, 35]. Організатор дитячого свята у навчальному закладі поєднує в собі функції драматурга (сценариста) і режисера (постановника).

Процес реалізації свят як одного з основних компонентів базового стандарту дошкільної освіти покладено на музичного керівника. Музичний керівник у дошкільному навчальному закладі виконує і музично-естетичні, і культурно-дозвільні функції, забезпечуючи поліфонічні зв'язки між підсистемами “вихователі”, “діти”, “батьки”.

Побудова сучасного дитячого свята потребує виявлення сутнісних особливостей структури масового дійства, достеменне дотримання організаційних та системоутворюючих компонентів, які уможливить педагогічне врегулювання святкової поведінки людини. Реалізовані в такій поведінці психофізіологічні та соціальні потреби і культурні запити представників аудиторії мають знайти втілення у драматургії та режисурі масових дитячих свят [62, 78].

Експонуюче (від гр. exposition - виклад, опис) повідомлення (дещо, що наближає, прилучає нас до значущої події) - важлива частина дитячого свята. Це передуючий безпосередньо святу етап, який можна назвати етапом формування свята- кристалізації ідеї, очікування його у певних підготовчих діях, передчуття його настрою [62, 79].

Другу фазу етапу формування свята складають такі дії: вмотивування на ^: свято, одягання святкових костюмів, створення позитивного настрою на свято, привітання зі святом, зустріч з гостями тощо [62, 79].

У цілому, експонуюче повідомлення можна охарактеризувати так: це є усе те, що учасники свята можуть побачити, почути або відчути безпосередньо до початку святкової вистави [61, 56].

Важливим моментом в створенні передсвяткового настрою є музика. Найважливішими показниками використаної перед початком дійства музики є: темп (швидкість повторення сильних долей такту), гучність (поріг екологічного сприйняття музики дошкільниками складає 65-67 дБ, в порівнянні з дорослими - 120 дБ, отже, на даному етапі свята бажане використання гучності у межах приблизно однієї третини від можливої, не треба пригнічувати дитину гучним звукам!), характер виконання (м'яко і плавно, бадьоро й енергійно і т. п.). Цінною рекомендацією щодо використання музики до початку свята є залучення творів інструментальної музики. Музика з текстом є програмою, тобто завдає мозку певну програму розкодування, її розкриття. Отож, можна легко відволіктися від генеральної ідеї чи теми конкретного свята і його початкових образів [61, 57].

Сучасним підходом в організації передсвяткової фази свята є використання ароматів, світлових композицій тощо. Підключення відповідних систем сприйняття учасників свята значно розширить палітру активізованих каналів, а значить забезпечить тотальне сприймання ідеї й теми святкової програми).

Експозиція (від гр. exposition - виклад, опис) має важливе місце і в театральній виставі і в дитячому святі, бо в цій частині свята потрібно буде показувати, демонструвати, виставляти найголовніші чинники драматургії.

Експозиція дитячого свята (зав'язка свята) передбачає, по- перше, знайомство ведучих і гостей свята; по-друге, презентація провідної ідеї,теми свята, основних діючих (конкуруючих) сил; по-третє, момент зав'язки дійства, тобто, момент (етап) народження і показу головного інтригуючого конфлікту (паралелі) чи генерального напряму розгортання подій свята [59, 72].

Конфлікт у дитячому святі - це зіткнення або протиборство двох (найчастіше протилежних або далеких) за векторами етичної спрямованості сил. Конфлікт у святі може бути підмінений акцентуванням уваги на певній важливій цінності, і тоді такий конфлікт виглядає як мікрокульмінація. Він може бути розчленований на серію мікроконфліктів (мікрокульмінацій), моменти подолання яких виступатимуть фрагментами етапів ігрової програми [61, 58].

У святковій програмі всі конфлікти мають бути обов 'язково розв 'язані. Торжество доброго, розумного, світлого повинно бути очевидним, бо орієнтує душі всіх учасників ігрового простору на позитив, радість і щастя! [61, 58].

Загальна умова розгортання драми - просування подій за наростаючою траєкторією від зав'язки до головної кульмінації. Серед можливих варіантів розвитку святкового дійства трапляються такі: від менш зрозумілого, таємного - до ясного й очевидного; від невідомого, прихованого, частково завуальованого - до явного; від досить простого - до складнішого; від серйозного - до більш смішного; від повільнішого - до більш динамічного; від менш яскравого персонажа пес ного табору персонажів - до більш колоритного; від меншої кількості персонажів ігрової програми - до більш масових [31, 42].

Раптове, несподіване введення у хід святкового дійства певної зміни (факту, інформації) спричиняє відповідну певну дію або дії, інтригуючи святкову аудиторію, викликаючи сильне емоційне і художнє хвилювання, стимулюючи інтерес до передбачення подальших подій.

Сценаристи, драматурги і режисери дитячих свят користуються низкою прийомів розвитку програми, серед яких виокремлюються: поява нових несподіваних перешкод (заборон, умов); поява нового, сильнішого (впливовішого) персонажа у тому чи іншому таборі, активніших сил з боку контрдії; прискорення частоти змін очевидних подій (ефект пружини, що скручується до головної кульмінації); зменшення часу на розгортання фрагментів свята. Наприклад, якщо в попередньому конкурсному ігровому поєдинку грали 2 хвилини, то в наступному тільки півтори чи одну і т. п. При цьому ціна результату не зменшується, а навпаки - зростає, стає вищою; чергування різновидів ігрових завдань: заочних і реальних, ігор-двобоїв і групових, ігор командних і масових в різних комбінаціях; кожному наступному фрагменті свята залучення до співтворчості, співучасті, взаємодії все більшої кількості учасників (в ідеалі - всіх у фіналі) [31, 43].

Кульмінація (від гр. - вершина) - обов'язкова, найголовніша, найважливіша, найкоротша і чи не найгучніша частина святкової програми - її вінець і серце. Це є певна часова і дійова зона дійства, а не конкретний момент, тобто включає в себе і момент передчуття апогею (коли ситуація є найбільш напруженою), і сам апогей [61, 60].

Учасник свята має відчувати наближення кульмінації, адже драматург прагне зобразити дію як неминучу. Це здійсниться тоді, коли він захопить аудиторію, глибоко пробудивши і прогрівши її почуття. Аудиторія ж захопиться розвитком дії рівно настільки, наскільки повірйть у правдивість зображуваних подій. Учасники свята пізнають кульмінацію через призму власних очікувань, концентруючись на так званій обов'язковій сцені (неминучий результат розвитку дії). Наприклад, подіями кульмінаційної зони можуть слугувати такі дії: поява подарунків після чаклунства Діда Мрроза (за допомогою дітей); момент загального обдаровування присутніх; обвал каскаду надутих повітряних куль; урочиста поява бажаного довгоочікуваного гостя, зокрема в несподіваному амплуа; феєрверк або салют (у варіантах); несподівано приємне режисерське або сценічне розв'язання конфлікту і т. п. [61, 60].

Фінал (від лат. finis - кінець) або розв'язка святкової програми. Головним завданням цієї частини святкової програми є фіксація і закріплення у свідомості відчутгя загальної радості й тріумфування як результат виконаних дій, прожитих подій. Розв'язка - це парад світлих відчуттів, де підтверджується непереможність і торжество справжніх людських цінностей. Кожна дитина після святкової програми має відчувати піднесення, надзвичайне світло і легкість. Політ душі кличе до нових звершень [31,47].

Водночас, практика проведення дитячих свят показує, щорозв язка повинна бути емоційно збалансованою, з релаксуючим ефектом, тобто покликаною знизити рівень емоційного піднесення до певної норми. Справжній організатор дитячого свята не лише готує свято, а й несе відповідальність за те, що буде з учасниками святкової програми після її закінчення.

Процес виховання і системного педагогічного впливу на людей (дітей і їхніх батьків) має бути продовженим і після святкової вистави. От чому важливо, емоційно збудивши дітей, коли було потрібно, управляючи їхніми емоційними потенціалами, тепер потрібно подбати про зняття тієї порції емоцій, яка є значно вищою за норму. Інакше після закінчення “найдобрішого” свята можна стати свідком несанкціонованого виверження емоцій і дій, спрямованих на учасників святкової взаємодії і решту, що виражається у стусанах (підвищена активність-моторики). жорстких жестах (накопичена енергія шукає вивільнення) і навіть агресії стосовно інших людей [61, 62].

Як правило, фінал дитячого свята - це завжди масовий номер. Це може бути: виконання часниками свята масової пісні (така має відрізнятися рід масової пісні у кульмінації свята повільнішим темпом і розміром 6/8, який, розгойдуючи людей, вгамовує їхні перевищені емоції); демонстрація ритмічних гучних аплодисментів; демонстрація жестів єдності (обійми з сусідами, з'єднання рук у шеренгах, покладення рук на плечі, потискання, обмін повітряними поцілунками тощо).

Отже, зіставивши усі системоутворюючі компоненти дитячого свята, етапи його розвитку (вісь X) та рівні відповідного їм емоційного збудження (вісь У: три якісних рівні в діапазоні від І до III) можна побачити поле розгортання свята (прямокутник ПОЛЕ СВЯТА) та утворити узагальнену схему побудови справжнього святкового дійегва для дітей (див. схему 2). Хвилястою лінією зображено рівень емоційного стану учасників дитячого свята на різних етапах його реалізації [61, 63].

Схема 2 Емоційний стан учасників свята на його етапах

На схемі є очевидною і відповідність часових термінів розгортання етапів святкового дійства. Проектування свята лежить за межами сектора розгортання свята - сектор ПОЛЕ СВЯТА. Очевидно, що експозиція і фінал займають по одній четвертій частині загального часу проведеного свята. Етап же розвитку дій до кульмінаційного моменту К (фаза підходу до кульмінації є свідченням розгортання розвитку дії) займає половину всього часу свята. Пропорція частин виглядає в узагальненому вигляді такою, якою вона зображена у таблиці 1 [61, 64].

Таблиця 1 Часові терміни розгортання етапів святкового дійства

Виходячи з даних таблиці, можна приблизно розрахувати час реалізації кожного з етапів свята у даній віковій групі дітей.

Аналогічно можна прорахувати час побудови дитячих свят і в інших вікових групах дитячого садка чи початковій школі. Перебільшення зазначених термінів викликає перевантаження емоційно-почуттєвої сфери дітей та поставить під сумнів ефективність проведеного свята.

До загальних установок з драматургії дитячого свята належить процес підтримання внутрішньої динаміки. Інтерес до перипетій свята і святкової програми взагалі підігрівається вирахуваним залежно від сюжету темпо- ритмом. Причому, під темпоритмом розуміється не стільки прискорення або уповільнення швидкості розгортання подій, і не стільки збільшення або зменшення кількості подій в епізодах свята, скільки посилення або ослаблення бажання виконати позначене завдання учасниками свята. Тобто, темпоритм є характеристикою експресивності численних епізодів подій свята. Забезпечення правильного і коректного темпоритму свята є запорукою його вдалого проведення. Темпоритм вибудовує і забезпечує святковому дійству форму.

Для того щоб свято надовго залишилося у дитячій пам'яті як яскрава N подія; пропонуємо сценаристу і режисеру дитячого свята врахувати під час підготовки такі методичні рекомендації.

Небажано перевантажувати святкову програму віршами, які читають діти: достатньо 3-5 віршів на програму! Дитяче свято - це свято для всіх, а не бенефіс на вечорі поезії. Свято поезії проводиться окремо, має інші цілі, завдання й умови.

Що стосується танців, їх має бути у святковій програмі 3-5 (з них один - довільний, де проявилася б самостійність дітей), стільки ж пісень (зокрема пісень-ігор). Основа дитячого свята - гра!

Для того щоб підтримувати тривалу увагу дітей до перипетій свята, важливо дати їм змогу у потрібний момент розслабитися, пограти, відпочити. Для цього під час святкової програми проводять комплекс ігор, які обирають відповідно до тематики та завдань свята, а не довільно.

Разом з позитивними героями у сценарій завжди потрібно ввести їхніх антиподів (для забезпечення контрасту і розвитку конфлікту). Але діти мають чітко зрозуміти - хто вони, на чиїй стороні, кому вони симпатизують. Дитяче свято - це завжди моральний урок!

Музика додає святу особливого настрою, колориту. Дітей навчають її чути, відчувати і доцільно реагувати, тому гучній музиці немає місця у дитячому святіі.

Декорації є невід'ємною частиною свята. Вони додають святу оригінальності, яскравості і барвистості. А головне - орієнтують свідомість на тему свята.

У залі, де відбудеться свято, стільці розміщують переважно буквою «П»: попереду сидять діти, за ними - батьки, або під боковими стінами - діти, а обличчям до сцени - батьки. Таке розміщення учасників дає змогу всім перебувати всередині дії, в епіцентрі її, активно співпереживати, співчувати, підтримувати, діяти.

Якщо свято є першим у навчальному році (наприклад, свято осені), краще розбудовувати його на простому матеріалі, але включити до його сценарію побільше видовищних епізодів, інтерактивних форм роботи та ігор. Провідні ролі у святі краще доручал и представникам педагогічного колективу (як еталон дій, стандарт). При цьому музично-мовну діяльність дітей слід будувати на набутих в останній час уміннях та навичках. У наступних реалізованих святах діти поступово стануть провідними виконавцями, витісняючи у видовишах та іграх вихователів і педагогів,,яким практично залишиться роль ведучого або загального керівника свята.

На святах у дитячому садку завади більше використовують ігри, які діти вже знають, в які вони вже грали на музичних заняттях, заняттях З фізичного виховання і т. д. Це пов'язано з тим, що пояснення правил гри, по- кяз дій граючого на святі може зайняти багато часу, правила будуть неправильно сприйняті, а часу на перевірку не буде. А свято повинно бути проведено в доброму темпі і невиправдані паузи, як і затянутість виступів, і дуже велика їх кількість стомлює дітей, розхолоджує їх,'порушує єдину лінію емоційно- фізіологічного навантаження [60, 5].

Отже, спираючись на все сказане, можна стверджувати, що витоки драматургії сучасного дитячого свята перебувають у театральній діяльності. Реалізація дитячого свята неможлива без продуктивних дій драматурга і режисера, які мають у своїй діяльності дотримуватися законів композиції і закономірностей розгортання заходу. Врахування під час планцівння і проведення дитячих свят та розваг певної низки методів дозволить уникнути багатьох помилок і зробити свято по справжньому незабутнім.

Розділ 2. Умови вдосконалення музично-естетичного виховання старших дошкільників у процесі проведення свят та розваг в ДНЗ

.1 Використання музично-дидактичних ігор під час проведення свят і розваг

Свята та розваги являються джерелом, яке живить самостійно-музичну діяльність дитини. Дитячий ранок - це радісне, хвилююча подія для кожного дошкільника, яке запам’ятовується на довго.

Сценарії святкових ранків та розваг включають в себе різні види діяльності, серед них спів, танці, вірші, гра на дитячих музичних інструментах тощо. Цікавим і корисним для дітей є проведення під час свят та розваг музично-дидактичних ігор. В основному вони добре знайомі дітям, але потребують нової форми обігрування, особливого святкового оформлення.

Під час свят та розваг можна проводити й нові музично-дидактичні ігри. Зміст таких ігор будується на знайомому дітям матеріалі. Багато музично-дидактичних ігор вносяться у сценарій як сюрприз. Під час музично-дидактичних ігор діти в доступній їм ігровій формі пригадують твори, повторюють знайомі їм пісні, танці, що дає можливість активно включати дітей в творчість, поглиблювати і закріплювати музично-естетичні враження. Наприклад, Петрушка за ширмою грає на різних музичних інструментах, діти визначають звучання кожного інструменту. Потім Петрушка пропонує прослухати звучання цих інструментів одночасно і питає, як таке виконання називається. Діти відповідають: “Оркестр”. Звучить оркестр дитячих музичних інструментів, грають діти старших груп. Або на ранок до малят приходить веселий Буратіно ( хлопчик з іншої групи), він грає на металофоні пісню “Півник” (російська народна мелодія), “Ялиночка” М. Красєва. Діти повинні слухаючи ці мелодії і впізнати пісні. Потім Буратіно грає на барабані і роздає подарунки дітям, у маленьких коробочках у формі барабана.

Музично-дидактичні ігри відповідають природним потребам старших дошкільників, оскільки поєднують у собі елементи навчання, прикладної, репродуктивної та творчої діяльності, що дає змогу розвивати емоційну сферу дитини, її пізнавальні інтереси, інтелектуальні та духовні потреби. Уміле використання ігор підвищує навчальну активність дітей, інтенсивність мислення, пам’ять та уяву [22, 37].

О.В. Сухомлинський відзначав, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять [46, 95.].

Музично-дидактичні ігри повинні бути прості і доступні, цікаві і привабливі. Тільки в такому випадку вони стають своєрідним збудником бажання дітей співати, слухати музику і танцювати. Разом з набуттям спеціальних музичних знань, у них формуються риси особистості, і в першу чергу згрупованості, відповідальності [22, 38].

Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях дає змогу провести його найбільш змістовно. В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики. В доступній ігровій формі у дітей розвиваються музично-естетичні уявлення.

Зміст музично-дидактичних ігор повинний бути доступний всім дітям. Складаючи сценарії дитячого ранка, потрібно завжди пам’ятати, що кожна дитина повинна бути зайнятою. Активна участь кожної дитини находить відображення в її самостійній діяльності. Скуті діти, які бояться присутності гостей, приймають активну участь у музично-дидактичних іграх, у ролі ведучого. Звичайно музично-дидактичну гру треба підбирати з розрахунком до програми всього свята. Вона повинна бути зв’язаною окремими номерами і бути одним цілим зі сценарієм.

Наприклад, на свято Нового року з Дідом Морозом приходять лісові гості. Дід Мороз пропонує вгадувати за музичними мелодіями хто із звірів прийшов у гості до дітей. Звучить вступ до пісні “Ведмежата” М. Красєва, діти називають твори. Потому виконується інсценізація під цю мелодію. Аналогічно обігруються прихід інших звірів.

Розваги так само як і ранки - радісні події в дитячому садку, кожна розвага повинна збагачувати враження дітей, визиваючи радісні емоції. В нашому дитячому садочку проводяться різні види види театрів, організовується перегляд діафільмів, влаштовуються музично-літературні вечори, конкурси дитячих малюнків, дитяче мистецтво, проводиться інсценізація казок. Святкування днів народжень, на яких головне місце займає виступ оркестру.

В розваги ми також включаємо музично-дидактичні ігри. В ігровій формі, доступний кожному, діти згадують різні твори прослухані у виконанні дитячого оркестру або грамзапису, повторюють вже знайомі їм пісні, танці.

Таким чином, використання під час свят та розваг музично-дидактичних ігор дають можливість активно заохочувати дітей до мистецтва.

Вдосконалення форм, засобів, прийомів, методів у навчальному процесі завжди було і є основною проблемою у роботі учителя. Викладання будь-якого предмету, а особливо зайняття з музичного мистецтва, вимагає залучення різних форм діяльності з потенціальною творчою основою. І саме музично-дидактичні ігри повинні урізноманітнювати творчу діяльність дітей на занятті, сприяти розвитку їхньої творчої ініціативи, творчої активності. Під час колективної роботи, спільного пошуку різних варіантів розв’язання конкретної дидактичної задачі діти вчаться взаємодіяти один з одним, застосовувати на практиці набуті раніше знання, уміння та навички [27, 37].

Музично-дидактична гра як форма навчання складається з кількох елементів. Дидактична мета - підкреслює навчальний характер гри, спрямованість навчального змісту на процеси пізнавальної діяльності дітей. Ігрова мета - активізує роботу учнів, спонукає їх до швидкої реакції, мислення, зосередженості. Правила гри - мають дидактичну, виховну, дисциплінарну, організаційну функції. На їх основі вихователь керує грою, процесами пізнавальної діяльності, поведінкою дітей. Важливо, щоб вихователь умів дохідливо пояснити правила гри і ретельно дотримуватися їх. Ігрові дії - це основа гри. Вони передбачають такі процеси розумової діяльності, як: цілеспрямоване сприйняття; порівняння; спостереження; пригадування у взаємозв’язку з практичною дією [37,14].

Результат гри - завжди важливий і для вихователя і для дітей. Для вихователя він є перевіркою ефективності методики його роботи з дітьми, для дітей - показником власної спроможності використовувати набуті знання, уміння та навички у певній ігровій ситуації.

Наш досвід підтверджує, що використання музично-дидактичної гри на заняттях з музичного мистецтва якнайліпше допомагає дітям розвинути відчуття ритму, звуковисотності, тембровий слух; відчувати засоби музичної виразності; краще запам’ятовувати навчальний матеріал, а головне - самостійно оперувати набутими знаннями. А введення музично-дидактичних ігор у сценарії свят та розваг урізноманітнить їх, підвищить інтерес до дійства, активізує учасників і принесе неабияку користь для розвитку музично-естетичних почуттів дітей.

Досить часто вихователі та музичні керівники не використовують у своїй роботі музично -дидактичні ігри, пояснюючи це тим що заняття з музичного мистецтва і так достатньо насичені. Це дійсно так. Але і зовсім ігнорувати таку форму роботи не слід. Музично-дидактичні ігри - це не розважальний елемент заняття, а важливий засіб вивчення засвоєння, закріплення навчального матеріалу на основі ігрової діяльності.

Не потрібно використовувати музично-дидактичні ігри на кожному занятті. Музичний керівник, який має у своєму педагогічному персоналі багато музично-дидактичних ігор, диференційованих за окремими дидактичними завданнями, складаючи календарний план роботи, визначає, коли і для чого буде потрібна та чи інша гра. Однак, при цьому обов’язково потрібно передбачити системне і послідовне ускладнення ігор за дидактичними завданнями, змістом [22, 38].

Для проведення музично-дидактичної гри варто відвести у середньому 10-15 хвилин заняття. Цього часу буде достатньо, якщо музичний керівник та діти попередньо ретельно підготуються до її проведення

Під час підготовки діти знайомляться зі змістом гри, ігровими завданнями, правилами тощо, повторюють або уточнюють потрібні для гри знання, вдосконалюють необхідні навички, виконують елементи гри. У цей час керівник визначає ступінь готовності дітей до проведення гри у повному обсязі.

Діти обов’язково мають бути ознайомлені з правилами гри до того, як вона буде запропонована їм під час свята або розваги, тому що роз’яснення правил безпосередньо під час проведення буде затягувати свято і вносити дисбаланс, адже не всі діти одразу зможуть зрозуміти правила гри. Інша справа, що можуть змінюватися якісь елементи гри, наприклад, декорації, або матеріали для проведення тощо.

Важливим є темп проведення гри. Його встановлює керівник, керуючись знаннями та уміннями дітей, необхідними для проведення гри, рівнем засвоєння та уміннями правил гри, ігрових дій, розумовою активністю дітей, їхнім емоційним станом, зацікавленістю певною грою тощо.

Використовувати кілька музично-дидактичних ігор на одному святі з методичної точки зору не доцільно. З метою ускладнення дидактичних завдань варто використовувати різні варіанти гри. Але новий елемент можна вводити лише тоді, коли діти повністю опановують основні ігрові правила.

Під час проведення музично-дидактичних ігор в колективі велике значення має саме виховний аспект. Насамперед це стосується відносин між переможцями гри і дітьми, які за різних обставин не виконали необхідні завдання. Практика свідчить, що в іграх досить часто активність проявляють одні й ті самі діти - сміливі, спритні які й стають переможцями. Вони завжди задоволені собою, що проявляється в їх поведінці.У той самий час інші діти відчувають психологічний дискомфорт.

Музичний керівник має знати, що він не лише керівник гри, а й активний учасник. Такої думки був і Антон Макаренко, який сам грав з дітьми і вимагав того самого і від своїх колег. Підходячи творчо до цього виду діяльності, музичний керівник може моделювати ігри відповідно до віку та практичних можливостей дітей, умов, роботи, зрештою, - до власних уподобань та особистої винахідливості.

Завдання керівника - стимулювати активність дітей. Таким дітям, які найчастіше перемагають, він може на певний час запропонувати ролі не гравців, а арбітрів гри - для того, аби невпевнені, скуті діти - гравці, яким зазвичай не вдається перемогти, змогти у повному обсязі виявити свої вміння і. що важливо, також досягти успіху.

Гра “Музичний годинник”

Годинник виготовлений із різнокольорового картону, має замість цифр кишеньки, в які вставляються картинки із зображенням “усміхненого сонечка”, “похмурої хмарки”, “сонечка, що напівзатулене хмаркою”. Стрілка годинника закріплена таким чином, що може обертатися. Обирається дитина, яка прослуховує різні за характером твори і залежно від їх настрою виставляє або на малюнок із сонечком, якщо твір веселий, або на хмарку, якщо сумний, або на сонечко, яке напівзатулене хмаркою, якщо характер спокійний. Решта дітей перевіряють.

Гра “Музична квітка”

Матеріал: квітка, виготовлена з різнокольорового картону; на пелюстках із внутрішньої сторони прикріплені паперові кишеньки; різнокольорові картки (жовта, червона, синя); кількість комплектів є відповідною до кількості дітей.

Хід гри. Кожній дитині роздаються картки (жовта, червона, синя). За бажанням викликається дитина, яка підходить до квітки. Музичний керівник грає музичні уривки у різних регістрах. Усі діти піднімають карточку відповідного кольору. (Жовта - високий регіст, червоний - середній регіст, синя - низький регістр).

Дитина біля квітки виставляє свої картки в кишеньки на пелюстках квітки. Правила гри можна змінювати. Наприклад: з’ясовувати не регістр, а теми виконання твору (жовта картка - повільний темп, червона - спокійний темп, синя - швидкий), або з’ясовувати характер твору, для цього можна застосовувати картки із зображенням сумного, спокійного та веселого клоуна.

Гра “Наш оркестр”

Матеріал: дитячі музичні іграшки та інструменти (домри, балалайки, дудочки, дзвіночки, бубна, музичні трикутники); велика коробка.

Хід гри: Педагог повідомляє дітям, що у дитячий садок прийшла посилка, показує її, дістає музичні інструменти і роздає їх дітям (попереднє ознайомлення з кожним інструментом проводиться на музичному занятті). Діти грають на цих інструментах так, як їм хочеться.

Ця ігрова ситуація може бути використана на святковому ранку. Після “творчої гри” дітей вихователь пропонує послухати, як грає оркестр вже підготованих дітей.

Гра “Що роблять діти”

Матеріал: картки (за кількістю гравців), на одній половині яких зображені діти (співають, танцюють, сплять), друга половина порожня; фішки.

Хід гри: Дітям роздають по одній картці. Педагог виконує знайомі музичні твори (можна у грамзапису): “Колисанку” О. Гречанінова, “Баю-бай” В. Вітліна, “Подружимося” Г. Вількорейської або будь яку пісню (яку знають і співають діти). Той, хто впізнав музичний твір, закриває фішкою порожню половину карти.

Гра спочатку проводиться на занятті, а потім може включатися в програму свят та розваг.

Гра “Зайці”

Матеріал: на планшеті зображені ліс, галявина (у центрі зроблені розрізи, куди в центрі можуть вставлятися картинки - “Зайці сплять”, “Зайці танцюють”).

Хід гри: вихователь пропонує дітям піти погуляти на галявину, намальовану на картинці.

Вихователь: тут живуть маленькі зайчики. А що вони роблять - ви дізнаєтесь, коли почуєте музику.

Звучить мелодія колискової або танцювальної музики. Діти визначають її, на прохання вихователя вставляють відповідну картинку в прорізи на планшеті. Якщо дитина правильно відгадала музичний твір, то діти аплодують.

Гру можна використовувати на заняттях, а також під час розваг.

Переліченими варіантами перераховані нами музично-дидактичні ігри не вичерпуються. Існує багато допоміжних матеріалів для вихователя та музичного керівника, якими він може скористатися для того, щоб якнайкраще використовувати їх у практичній діяльності. Крім того, музичний керівник може й самостійно вигадувати різні варіанти ігор, або змінювати, варіювати, доповнювати уже відомі ігри.

.2 Впровадження в навчально-виховний процес ДНЗ роботи театрального гуртка

У навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів поряд з основними формами організації дітей (заняття, ігри, самостійна музична діяльність, свята та розваги) дедалі більшої популярності набуває і гурткова робота, яка стає невід’ємною частиною освітнього процесу. Ініційована свого часу авторськими колективами програм виховання та навчання дошкільнят ,,Малятко’’ і ,,Дитина’’, взята до уваги Державною Базовою програмою розвитку дитини та Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, гурткова робота вбачає ще один ефективний шлях розвитку творчоспрямованої особистості. Проблема своєчасного виявлення інтересів, здібностей і нахилів дитини, формування творчих засад уже з перших років життя дитини нині вкрай актуально і потребує особливої уваги з боку педагогів.

Тенденція сучасної педагогіки активізувати процес музично-естетичного виховання через творчість дитини - зумовлена об’єктивними чинниками: ваговим значенням творчості у пізнанні й перетворенні світу, необхідністю гармонійного розвитку особистості, природною активністю дитини, що потребує творчої діяльності. Творчий процес розвиває пам'ять, мислення, спостережливість, логіку, інтуїцію. Він пов'язаний із самостійними діями, з відмовою від стереотипних уявлень, з умінням вільно оперувати знаннями і навичками, застосовувати їх у нових видах практики. І тому розвинути творчу уяву, доповнюючи, розширюючи її, зануритися разом з дітьми у чарівний світ мистецтв допомагає гурткова робота.

Для дітей поняття життя і театр мають особливе значення. У власних іграх діти часто розігрують імпровізовані сюжети за допомогою іграшок чи певних символів, одночасно виконуючи функції і режисера (утримання замислу гри), і виконавця-актора (рольові дії з реалізації ігрового замислу). Більше того, відтворення та засвоєння дітьми суспільного досвіду, фіксованого у соціально закріплених способах здійснення предметних дій та норм людського життя найкраще і природно здійснюється в процесі театральної діяльності.

Очевидно, що:

• діти потребують театралізованих видовищ як форми прояву діяльності;

• ігри дітей мають безпосереднє відношення до театру і театралізованих видовищ;

• театралізовані видовища повинні посісти у діяльності дітей провідне мысце [61, 65].

В основі змісту драматургії театралізованого дійства, як правило, лежить реальна подія (наприклад, привітання мами зі святом). По суті, сценарій дитячого свята- це завжди художнє осмислення реальної події житгя. І щоразу автор видовища (сценарист-режисер) вивчає новий пласт реального життя (або розширює знання про нього): зміст, його ідейне, етичне, соціальне єство, способи буття в обраному фрагменті життя і значущість його для майбутнього глядача. Тобто, автор стає дослідником цієї події, а через неї і всього життя [61,66].

Дитяче свято не є винятком у цьому питанні - на святі дітям пропонуються картини справжнього реального життя, через які відбувається соціалізація маленької людини. І навіть якщо персонажі, які показують ці картини, є казковими чи фантастичними, розіграні ними ситуації, діалоги і заявлені в них потреби, мотиви є реальні, життєві, тобто такі, які можуть і повинні чогось навчати, щось виховувати [61, 66].

Більше того, автор завжди повинен пам'ятати про феномен “співавторства” - кожен із співучасників видовища незалежно від його ролі чи функції в ньому домальовує, добудовує кінцевий образ на свій власний лад і розсуд, виходячи з різних вихідних індивідуальних ознак - темпераменту, сили концентрації уваги, швидкості та гнучкості мислення, швидкості розгортання образної уяви, широти обізнаності з елементами картини світу та практично- дійового досвіду [31,27].

Образ спектаклю повинен мати достатню силу емоційного впливу, виховувати в людях високі моральні та естетичні уявлення. Тому треба подбати про оформлення спектаклю (антураж, декорації), залучивши до цього всі зовнішні засоби сценічної виразності. Вони нададуть спектаклю певної форми, сприятимуть розкриттю його ідейного змісту, підсилюватимуть вплив спектаклю на глядача. Отже, декорації, бутафорія, костюми, грим, освітлення складають художнє оформлення спектаклю, виконуючи два завдання: 1) створення певного зорового, соціального, історичного, побутового і психологічного середовища спектаклю для рельєфнішого виявлені образів героїв; 2) організація сценічного простору [51, 229].

Використовуваний ігровий реквізит має бути:

•        екологічно чистий, доцільний щодо педагогічного завдання;

•        естетично приємний, привабливий, яскравий;

•        достатньо об'ємний, крупний;

•        поліфункціональний, багаторазовий, дієвий;

•        зручний у користуванні, транспортабельний, легкий [31, 16].

Театралізовані дійства завжди ваблять, часто смішать дітей, користуються у них любов’ю. Тематика і зміст театралізованих ігор повинна мати естетичну і моральну направленість, яка є в кожній казці та літературному творі і повинна знаходити місце в імпровізаційних постановах. Це краса, добро і зло, дружба, доброта, чесність і сміливість. Улюблені герої стають зразками для уподобання. Але більшість тем, сюжетів висвітлюють боротьбу, протиставлення добра і зла шляхом емоційної характеристики позитивних та негативних героїв.

Театр - один з найяскравіших емоційних засобів, що формують естетичний смак дитини. Театр діє на уяву дитини різними засобами: словом, дією, зображувальним мистецтвом, музикою. Кому пощастило саме в ранньому віці зануритися в атмосферу чарів театру, той все життя буде сприймати світ прекрасним, душа його не зачерствіє, не буде жорстокою, духовно не збідніється.

Занурення в світ театру в дитячому віці створює у свідомості людини визначені ідеали, які згодом несуть тільки позитивну енергетику, бо закладаються не примусово, як це іноді здається. Мистецтво несе людям насолоду, а це далеко не рівнозначно навчанню будь-чому. Виховання мистецтвом - це менш за все голе моралізування, наставляння, піднесення зразків, що варті наслідуванню. Виховний механізм його більш тонкий і не завжди так просто вловимий, однак, дуже “смачний” для сприйняття дитячим духовним світом, бо виховує дітей гра і саме життя, її умови, форми, моральна атмосфера, створені магічним “начебто” [59, 71].

У роботі театралізованого гуртка доречним буде використовувати театралізовані ігри. Театралізована гра є одним з найефективніших засобів розвитку дитини. Зміст театралізованої гри має переслідувати багато завдань. Основне з них це те, що зацікавлює, збуджує інтерес, є зрозумілим, несе в собі якусь конфліктну ситуацію, що викликає рішення.

Театралізовані ігри приносять величезну користь для естетичного та духовного виховання, для становлення характеру дитини, для прищеплення їй найкращих рис, для утвердження себе в суспільстві. Граючись в казки, діти зустрічаються з такими репліками:

“Що вдієш на таке насильство?

Зайчик вовку виручку несе,

Бо у звіриному суспільстві

Закони м’язів над усе”.

(“Заяча крамничка”)

Наведений приклад має викликати у дитини негативне ставлення до поведінки деяких персонажів. Перебіг подій в казці доводить, що така ситуація не призводить до добра. А водночас є стільки позитивних і повчальних моментів:

“А Українські землі - диво!

За труд відплачують як слід.

І ріпка виросла красива.

“Хороша ріпка”, - каже дід”.

(“Ріпка”)

Позитивним впливом подібних ігор є те, коли діти в доступній для них формі знайомляться з історією свого краю. Окремі епізоди викликають у дітей інтерес і спонукають бажання дізнатись про це.

“Князь Кий там жив, у тій оселі -

Тоді він княжив в тих краях.

На стінах зброя аж до стелі -

То списи, що були в боях.”

(“Вареники в сметані”)

Окремі епізоди казок викликають співчуття до героя, скажімо, до зайчика, якого вигнала лисиця. З’являється бажання допомогти, заступитися.

Радість залучення до духовної культури народу, країни, людства, щастя відчувати себе причетним до цієї культури, відкриття в собі самому світу прекрасного - виховне значення всього цього важко переоцінити [32, 33].

А. Сухомлинський любив повторювати “Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна скоїти поганого” [46]. Завдання театру, мистецтва вкласти таку скрипку в душу дитини і допомогти заграти їй на ній.

Що ж таке театр у житті дитини?

·        По-перше, це свято - яскраві вогні рампи, оплески, вітання, посмішки, побажання, квіти.

·        По-друге, розвиток пізнавальних інтересів, удосконалення їх психічних процесів, розширення світогляду та мовленнєвого спілкування.

·        По-третє, це усвідомлення власного “Я” та можливість самовираження особистості. Тут формуються особистісні моральні якості, долаються недоліки; сором’язливим, невпевненим у собі дітям театр допомагає зняти нервове напруження, подолати сумніви щодо себе, повірити у власні сили, невгамовних та неорганізованих навчає витримки.

·        По-четверте, це високий рівень естетичного виховання, адже він поєднує в собі вплив музики, танцю, пластики, мовлення, зображувального мистецтва. Позитивно впливає на емоційну сферу дитини, він акумулює життєву мудрість, оптимізм, енергію [59, 73].

Важливе значення для організації театралізованої діяльності дітей та керівництва нею має визначення змісту, функціонального призначення, специфіки мовленнєвих завдань у кожному з її видів. У таблиці 1 відображено основні види театралізованої діяльності. Серед критеріїв їх визначення названо такі, як позиція дитини в театралізованій діяльності (ТД), функціональне призначення, пріоритетні мовленнєві завдання, вибір матеріалу, що змінювалися в кожному з видів діяльності [61, 96].

Так під час сприймання театрального видовища дитина є глядачем, у театралізованій грі вона - творець, актор, режисер; при підготовці театральної вистави - глядач, актор, сценарист, декоратор залежно від прийнятої ролі.

І щоразу театралізована діяльність виконує свої різні функції: сприймання театрального видовища - розвага; театралізована гра - власне гра; підготовка театральної вистави стає випробуванням, що потребує певних вольових і фізичних зусиль, пов’язаних з виконанням якихось обов’язків: репетиціями, відповідальністю, фізичним напруженням [61, 96].

Таблиця 2 Види театралізованої діяльності дошкільнят та критерії її розвитку

Кожний з видів театралізованої діяльності ставить свої пріоритетні мовленнєві завдання. Коли дитина переглядає виставу, вона сприймає кращі зразки правильного літературного мовлення, що сприяє розвитку та вдосконаленню її власного зв’язного мовлення. У театралізованій грі збагачується та активізується словник дітей, формується вміння самостійно складати, створювати власний сюжет, добирати належне мовленнєве оформлення для реалізації задуму, ідеї. Під час підготовки театральної вистави дитина також виконує вправи, спрямовані на розвиток виразності, образності мовлення та засвоює сприйняті раніше готові мовленнєві форми [51, 230].

Однією з важливих складових театралізованої діяльності є театралізована гра. В багатьох дослідженнях театралізовані ігри класифікуються по способу реалізації сюжету:

1.      Непредметні ігри (ігри-драматизації), в яких діти самі знаходяться в образі діючої особи і виконують взяту на себе роль.

2.      Предметні ігри (ігри-інсценізації), в яких діючими особами є визначені предмети (іграшки, ляльки лялькового театру настільного, пальчикового тощо) [59, 74].

Гра-драматизація - це синтетичний вид діяльності дошкільників. Виникнення її можливе при наявності у дітей міцних знань літературного тексту, навичок виразного читання, вміння адекватно рухатись, використовувати свою міміку та жести, вміння створювати ігрове середовище, добираючи необхідні атрибути.

Ігри-драматизації - це відтворення сюжету літературного твору власними діями виконавців ролей, використання ними засобів виразності - інтонації, міміки, пантоміми. Драматизація відбувається на основі особистих дій виконавців ролей.

Своєрідність кожного ігрового образу створюється при драматизації казок, авторських творів, полягає у єдності типової і індивідуальної характеристик. Уміння виділяти характерні якості персонажів формується у процесі нагромадження знань про тварин, професії людей, стан природи. Загальноприйнято, наприклад, вважати лисицю хитрою, зайця - боязким, вовка - злим. Маючи відповідні уявлення, дошкільники легко відтворюють спосіб пересування різних живих істот, їх характерні пози.

Герої будь-якого твору постають перед нами у різних ситуаціях та емоційних станах, які розкривають все те типове й індивідуальне в них. Так, хитра лисиця, майже завжди виявляється переможницею, а от у фіналі казки “Заєць, півень і лисиця” вона опиняється в іншому, незвичному для цього образу становищі - бачимо її заляканою, тоді як слабосильний півник, котрий в багатьох казках опиняється в зубах у лисиці, тут навпаки перемагає. Іграм-драматизаціям притаманні основні риси творчості ігор: наявність задуму, спільних рольових і реальних подій і відношень та інших елементів ситуацій. Також самостійність і самоорганізація дітей.

Дітей приваблює можливість зображувати в іграх людей - сміливих, мужніх і відважних, сильних і добрих. Окремі персонажі літературних творів починають з’являтись вже в самостійних іграх дітей молодших груп.

Ігри-драматизації поділяються за способами зображення:

–       драматизації з пальчиками (з ляльками);

–       драматизація як гра самої дитини;

–       імпровізація - за даною чи обраною темою дитина створює образ за допомогою висловів, міміки, пантоміми.

Ігри-інсценізації - це всі види театрів. Тут дитина не є дійовою особою, вона створює сцени, веде ролі іграшкового персонажу, діє за нього.

Існують такі різновиди:

Настільні театралізовані ігри. До них відносять:

Театр іграшок. В цьому театрі використовуються найрізноманітніші іграшки - фабричні і саморобки, з природного і будь-якого іншого матеріалу. Тут не потрібно обмежувати політ фантазії, головне, щоб іграшки і поробки стійко стояли на столі і не створювали перешкод при переміщенні.

Театр картинок. Всі картинки - персонажі і декорації потрібно зробити двосторонніми, так як необхідні повороти, а щоб фігурки не падали, потрібні опори, які можуть бути досить різноманітними, але обов’язково достатньо стійкими. Це забезпечується правильним співвідношенням ваги чи площини опори з висотою картинки. Чим вище картинка, тим більше чи вагоміше потрібна площина опори. Дії іграшок і картинок в настільному театрі обмежені. Використовуються і декорації (2-3 дерева - це ліс, зелена тканина - галявина).

Стендові театралізовані ігри. До них відносять:

Стенд книжка - використовується для ігор типу подорожей, щоб відобразити динаміку, послідовність подій за допомогою ілюстрацій, що змінюють одна одну. Закріплюють на нижній частині дощечки. На верхній розміщується транспорт, на якому здійснюється подорож. По ходу транспорту ведучий перегортає листки стенд-книжки, демонструючи різні сюжети, зустрічі, які трапляються на шляху.

Фланелеграф - картинки показують на екрані. Утримує їх зчеплення фланелі, якою затягнуті екран і зворотня сторона картинки. Замість фланелі на картинки можна наклеювати і шматочки наждачного паперу. Малюнки необхідно підбирати разом з дітьми, це викликає у них величезне задоволення. Можна використовувати і природний матеріал. Різноманітні по формі екрани дозволяють створювати “живі” картинки, які зручно демонструвати всій групі дітей. Цей вид ігор дозволяє зобразити масові сцени, наприклад, “переліт птахів”.

Тіньовий театр - тут необхідний екран з напівпрозорого паперу, виразно вирізані чорні плоскі персонажі і яскраве джерело світла за ними, завдяки якому персонажі відтіняються на екрані. Дуже цікаві зображення отримують за допомогою пальців рук, наприклад, можна зробити гусака, зайця, сердитого індика. Але дуже важливо супроводжувати показ звучанням. Щоб показувати сценку з деякими персонажами одночасно, необхідно встановити внизу екрану планку, на якій можна прикріпити фігуру. Наприклад, спочатку тягне дід ріпку, закріпити фігуру на планці і виводити бабу і т.д. Фігури потрібно розміщувати вниз екрану, щоб тіні були чіткішими. Театр тіней добре використовувати під час дозвілля.

Пальчиковий театр - це ігри-розваги, ігри-потіхи, казки, різні інсценівки, які супроводжуються показом ляльок, що одягаються на пальці і діють за персонажа, зображення якого на руці. В ході гри дитина рухає одним або двома пальцями, проговорюючи текст, переміщуючись за ширмою. Можна обходитись і без ширми і зображувати дії, переміщуючись вільно по кімнаті. З допомогою цього виду театру можна показати одночасно декілька персонажів. Наприклад, у казках “Ріпка”, “Вовк і семеро козенят”, “Гуси-лебеді” тощо. Казки і інсценівки в яких багато персонажів можуть показувати двоє-троє дітей, які розміщуються за ширмою.

Ляльковий театр - для вистав характерне вільне поєднання різних типів ляльок, а також різних прийомів і засобів - все це підпорядковано виявленню специфіки мистецтва. Вистава переносить дітей у чарівний світ, де все казкове - реальне і фантастичне. З великою радістю вони зустрічають ляльок, сприймають їх так, ніби це живі істоти, з цікавістю спостерігають за їх діями. Діти люблять, коли герої вистави стрибають, говорять, виконують різні рухи. Це викликає в них жваву реакцію, яскраве емоційне ставлення до дійових осіб і прагнення стати безпосереднім учасником подій. Чим старші діти, тим більше вони цікавляться сюжетами інсценівок, стосунками між дійовими особами, їхніми успіхами та невдачами. Тому ляльковий театр використовується не тільки як розвага для дітей, але й як засіб виховання високих моральних якостей та позитивних рис характеру [44, 176].

До лялькових театрів відносять такі театри як:

Театр Петрушок - це спектаклі за участю спеціальних ляльок, у яких тулуб пустий (сорочка, рукавичка), що одягається на руку. Рух її голови здійснюється за допомогою рухів пальців, кисті руки. Ляльки звичайно діють на ширмі, за якою ховається ляльковод. Якщо лялька дуже велика для дитячої руки, то в голову можна вставити два пальці замість одного. Треба вкоротити рукава ляльки, щоб дитячі пальці входили в патронки рук [44, 175].

Театр маріонеток - ляльки, які рухаються за допомогою ниток, що відходять від усіх рухомих частин персонажу (рук, ніг, голови) і сходяться вгорі на хрестовині.

Театр естрадної ляльки - це великі ляльки в зріст людини, пошиті з тканини, набиті ватою або поролоном. Ноги та руки ляльок за допомогою резинок кріпляться до ніг та рук ляльково дів, голівка приводиться в рух рукою дитини. Цей театр ще має назву “Театр “живої руки” [44, 175-176].

Існують також театри з покидькових матеріалів.

Театр повітряних кульок - наповнена повітрям кулька оздоблюється заготовленими деталями - очима, носом, вухами, бантиками тощо.

Театр коробок - будь-які коробки однакових чи різних розмірів, оздоблюються деталями і з ними розігрується інсценівка. По такому ж принципу ляльок можна виготовити з пластикових пляшок, циліндрів і поролону.

Отже, можна створити ще багато видів театру, головне, фантазія і бажання педагога, завдання якого не тільки зацікавити малят театром та театралізованими іграми, а й викликати у них бажання самим взяти участь у створенні театральних персонажів.

.3 Залучення батьків до активної участі в підготовці та проведенні свят та розваг в ДНЗ

Сім’я є найважливішим середовищем формування та розвитку особистості. Тут дитина народжується, зростає, пізнає світ, соціалізується. Саме в родині розвиваються її почуття, закладаються моральні цінності, а також формуються і розвиваються музично-естетичні почуття і переживання.

Нашою метою є ефективним засобом покращити взаєморозуміння та взаємопідтримку поколінь, спрямувати їх на створення сприятливих умов для розвитку музично-естетичних почуттів дошкільнят.

Прикро констатувати той факт, що сьогодні батьки приділяють вихованню дітей недостатню увагу, а роль домашнього вихователя здебільшого виконує телевізор. Мультфільми, фільми і різноманітні шоу, які переглядає малеча вдома, часто не несуть виховної ідеї. З материнських вуст сучасні діти лиш зрідка чують народну потішку чи колискову. Молоді батьки недооцінюють величезне виховання та пізнавальне значення музичного мистецтва.

Здавна триває дискусія, що є важливішим у становленні особистості: сім’я чи суспільне виховання (дитячий садок, школа, інші освітні установи). Так видатний педагог Я. А. Коменський схилявся на користь сім’ї і називав материнською школою ту послідовність і суму знань, яких набуває дитина з рук і вуст матері, уроки матері без перерви в розкладі і без вихідних і канікул. Погоджувався з ним Г. Песталоцці: “Сім’я є істиним органом виховання”.

Інший погляд на сім’ю мав Роберт Оуен. Він розглядав сім’ю як перешкоду на шляху формування нової людини. А відомий психолог О.М. Леонтьєв виділив обсяг близьких дитині людей, до виховних впливів яких вона чутлива. Виявляється, що дитина в перші роки не сприймає зауважень, умовлянь, порад “чужої тьоті” (вихователя, сусідки, перехожої…), для неї саме авторитетне - “Так мама сказала”, “Так звелів тато” [34].

На важливість родинного виховання вказували відомі діячі Г. Сковорода, С. Русова, Т. Шевченко, П. Куліш, Б. Грінченко, І. Франко, О. Духнович, Л. Українка, Т. Лубенець, Г. Ващенко.

Сучасна наука також оперує даними про важливість сімейного виховання для повноцінного розвитку особистості дитини, оскільки його сила і вплив не порівнюються з жодним, навіть з дуже кваліфікованим вихованням у дитячому садку чи школі. Психологічні та соціально-педагогічні дослідження дозволяють стверджувати, що сім’я посідає дуже важливе місце серед факторів та соціальних груп, які впливають на формування особистості. Саме сім’я з її інтимно-особистими зв’язками, як ніяка суспільна установа, може забезпечити дитині емоційний захист, відчуття важливості та суттєвості свого існування, щирої зацікавленості в ній. Сім’я - це те середовище, у якому в дитині формується уявлення, де вона приймає перші рішення щодо себе, і де починається розвиток соціальної природи дитини. Немає таких якостей особистості, у формуванні яких не брала б участь сім’я [34].

Наслідуючи близьких, дорогих людей, застосовуючи їх “уроки філософії”, дитина оволодіває формами поведінки, способами спілкування і взаємодії з навколишніми людьми. Тому так важливо, щоб батьки не тільки фактично відвідували свята та розваги своїх дітей у дитячому садку, а брали в них особисту участь.

У сім'ї необхідно подбати про створення сприятливої естетичної обстановки. Перш за все не повинно бути антихудожніх предметів, будь то різні картини, вази, настінні декоративні вироби. Відповідно в квартирі необхідно виділити місце, де будуть розташовані цікаві для дитини книжки, картинки, папір, олівці, музичні інструменти. Причому дитина повинна сама брати участь в обладнанні свого куточка і, продовжуючи традиції дитячого саду, розташовувати ці предмети в певному порядку. За порадою вихователів батьки купляють диски з записами музики, казок тощо, книжки з ілюстраціями, різні матеріали для образотворчої діяльності, дитячі музичні інструменти.

Якщо не тільки в дитячому саду, але і вдома дорослі заохочують і підтримують творчі нахили дитини, то вони будуть успішно розвиватися.

Дошкільні роки - це час найбільшого нагромадження музичних вражень, інтенсивного розвитку музичного сприйняття, час формування розвитку творчих здібностей. У нашому дошкільному закладі ми прагнемо створити належні умови для здійснення музично-естетичного виховання кожної дитини. А ще практикуємо різні способи налагодження зв’язків із родинами вихованців і в основу кожного кладемо принцип диференційованого, індивідуального підходів. Саме у сім’ї, у її традиціях криються джерела музично-естетичного виховання дитини, завершується процес закріплення набутого дитиною у дошкільному закладі. Це означає, що за формування дитячого художнього смаку, музичних навичок, розвиток творчих здібностей, музично-естетичної культури, формування особистості дитини, відповідальні вихователь, музичний керівник і батьки. Наш власний досвід у цьому напрямку показує, що для організації міцного зв’язку ,,ДНЗ - сім’я’’ необхідне чітке, цілеспрямоване керівництво з боку адміністрації, методичного центру, музичного керівника при активній допомозі вихователя.

Ми використовуємо такі форми роботи з батьками.

Усно - практичні: знайомство з сім’єю; бесіди та лекції; загальні та групові збори; батьківські збори; педагогічні конференції; доручення, домашні завдання батькам; виготовлення посібників, іграшок; збирання природного матеріалу.

Наочні: стенди або куточки; папки - пересувки; тематичні виставки; відкриті заняття; дні відкритих дверей; концерти для батьків; звітні концерти гуртків; видача музично - педагогічної літератури для читання у вихідні дні.

Цікавими й ефективними, на наш погляд, є також музичні лекторії, веселі ярмарки.

Одним з пріоритетних напрямків нашого дошкільного закладу в роботі з батьками щодо здійснення музично-естетичного виховання є також залучення їх до активної участі в заходах, що проводяться у нашому закладі (у фестивалях родинної творчості, театралізованих дійствах, посиденьках, вечорницях), де відбувається взаємообмін інформацією, ознайомлення з кращим сімейним досвідом, з ефективними методами музичного розвитку, розвитку естетичних почуттів.

У межах активного залучення батьків до участі у святах та розвагах, які проводяться в дитячому садку можна провести музично-виховний захід ,,Сімейні зустрічі’’. Він, на нашу думку, є одним з оптимальних варіантів розв’язання проблем розвитку музично-естетичних та творчих здібностей дошкільнят за допомогою музичного мистецтва.

Щоб зацікавити батьків спільним заняттям та залучити їх до участі в “зустрічі”, можна розвісити оголошення в куточках для батьків у групах, в якому помістити такий текст: “Шановні мами, тата, братики, сестрички й усі родини! Запрошуємо Вас до участі в родинному заході сімейні зустрічі. Мета нашого зібрання: зануритись у світ музики і зрозуміти, яку важливу роль відіграє цей вид мистецтва у нашому житті, як впливає на різні аспекти виховання та розвитку наших дітей. Девіз нашої зустрічі: ,,Родина - родині’’. Ділитимуться досвідом музичного виховання, презентуватимуть свої музичні захоплення не лише члени сімей, а цілі родини”.

До цього заходу потрібно провести попередню ґрунтовну підготовку. Першим етапом у ній потрібно попередити батьків про необхідність підготуватися до презентації своєї родини, в яку включити: розповідь про склад родини; кого як звати, яке родинне захоплення мають і що показуватимуть сьогодні; що стало поштовхом до цього захоплення (пісня, танець, театр, гра на музичних інструментах); яка, на їх думку, користь від музики загалом чи від конкретного виду музичної діяльності; якими хочуть бачити своїх дітей та онуків, чого бажають іншим сім’ям.(Презентуватися бажано у різних формах: проза, вірш, пісня, частівки, рухові етюди, фрагменти театрального дійства). Батьки повинні бути попереджені про те, що їм доведеться відповідати на запитання типу: значення музики у вашій родині; найзахоплююча подія чи свято, де мали місце музика чи окремий вид музичної діяльності тощо. Також потрібно попросити батьків по можливості підготувати до демонстрації фото, відео, аудіо записи.

На другому етапі підготовки до заходу потрібно запропонувати батькам підготувати свого “коника” - одного чи кількох виступів із певного виду музичної діяльності (оголошення, костюми, власна інтерпретація виконання та супроводу). Підготуватися до відповіді, чому вибрали саме цей жанр, чия ідея, до висловлення своєї думки щодо виховного значення того чи іншого виду музичної діяльності.

На третьому етапі підготовки батькам потрібно повідомити, що буде запропонований набір предметів (залишковий матеріал, побутові предмети), один з яких треба вибрати, придумати, що з нього зробити, й зіграти на ньому під фонограму спільним оркестром. Можна зауважити, що якщо хтось має цікаві пропозиції, щоб вносили їх завчасно.

Разом з дитиною ви слухаете музику? Яку саме?

Чи берете активну участь у музично-театралізованих святах, що проводяться в нашому дошкільному закладі?

Вдома співаєте колискові, розважальні пісні, розігруєте забавлянки?

При читанні казки імітуєте голоси звірів, птахів, імпровізуєте спів персонажів?

Чи наспівуєте дитині танцювальні мелодії, заохочуєте її танцювальну ініціативу?

Спільно з дитиною музикуєте, співаєте з використанням іграшкових та справжніх інструментів?

Чи виконує ваша дитина різні музичні привітання у дні народження, чи готує з вами виступи-сюрпризи до приходу рідних та друзів?

Чи дітитеся ви з дітьми власними талантами та вміннями?

Як часто відвідуєте професійний театр разом із дитиною, чи обмінюєтесь враженнями?

Чи поєднуєте в сімейному побуті музичну діяльність дитини з іншими видами творчості? Як саме?

Чи радієте з висловлювань малечі про їхні музично-естетичні враження?

У вас вдома для дитини створене мистецьке середовище?

Які придбали музичні іграшки-інструменти?

Чи збираєте музичну фонотеку для слухання і танцювально-ігрової діяльності дитини?

Яку музику та які пісні полюбляє слухати ваша дитина?

Як часто зверталися за порадами до педагогів ДНЗ?

Метою подібного анкетування буде виявлення недоліків у здійсненні музично-естетичного виховання в сім’ї та можливості з’ясувати вихователю чи музичному керівникові у якому напрямку вести освітню роботу з батьками, яким чином допомогти їм. Інша сторона подібного анкетування полягає в тому, що сам процес відповіді на ці запитання змусить замислитись батьків, чи все гаразд у їхній сім’ї з музично-естетичним розвитком дитини, змусить відповідальніше підійти до здійснення музично-естетичного виховання дитини в родинному колі.

Одним з форм роботи з батьками можна використовувати “день відкритих дверей”.

День відкритих дверей, будучи досить розповсюдженою формою роботи, дає можливість познайомити батьків з дошкільним закладом, його традиціями, правилами, особливостями освітньо-виховної роботи, зацікавити нею й залучити до участі. Проводиться як екскурсія по дошкільній установі з відвідуванням групи, де виховуються діти батьків, які прийшли. Можна показати фрагмент роботи дошкільної установи (колективна праця дітей, збори на прогулянку, фрагмент проведення розваг або репетицій до проведення свят й ін.). Після екскурсії й перегляду завідуюча або вихователь-методист розмовляють з батьками, з'ясовують їхнє враження, відповідають на питання, які виникають.

Одним з дієвих засобів залучення батьків до музично-естетичного виховання своїх дітей - батьківські конференції. Основна мета конференції - обмін досвідом сімейного музично-естетичного виховання. Батьки заздалегідь готують повідомлення, педагог при необхідності надає допомогу у виборі теми, оформленні виступу. На конференції може виступити фахівець. Його виступ дається "для запалу", щоб викликати обговорення, а якщо вийде, то й дискусію. Конференція може проходити в рамках однієї дошкільної установи, але практикуються й конференції міських, районного масштабів. Важливо визначити актуальну тему конференції, наприклад, "Роль родини у музично-естетичному вихованні дитини"). До конференції може бути підготований концерт дітей, де вони будуть брати участь разом з батьками.

.4 Розширення і доповнення тематики свят і розваг в ДНЗ

Тематика музичних розваг та свят повина спонукати дітей до розвитку музично-естетичних почуттів, їх естетично-виховний зміст може бути збагачений палітрою тем, близьких і зрозумілих дітям.

Насамперед, для дітей організовується те, що найближче кожній дитині - день народження. Ми радимо відзначати день народження не кожної дитини окремо, а за приналежністю дати народження до пори року (день весняного іменинника, зимового, літнього та осіннього). Звичайно, у цей день кожний з дітей хоче отримати поздоровлення, зазвичай батьки іменинників приносять солодощі в групу і пригощають усіх дітей. Буде доречним привітати іменинника не тільки на словах, але й піснею чи віршем тощо. Але святкування дня іменинника раз у квартал дозволить якісніше, повніше і цікавіше підготувати це свято. І підготовки великої це не потребує, тому, що свято, скоріше за все, буде проводитися в групі, без присутності великої кількості батьків (можуть бути присутні батьки іменинників, якщо вони хочуть зняти усе на відео, чи просто подивитись), і, тим більше без присутності керівництва та гостей, що надасть невимушеності і імпровізаційності цьому святу. Насичити його можна іграми, піснями, віршами, підготувати вітальні листівки, організувати хоровод “Коровай”, танок-запрошення, який починають “винуватці” свята, коротенький концерт силами іменинників тощо.

У вигляді розваг доцільно влаштовувати дозвілля за тематикою української народної обрядовості. Результатом виховання дошкільнят засобами українських народних казок, пісень-казок, музичних вставок з казок тощо є те, що у малят формуються як музично-естетичні уявлення, так і такі особистісні якості, що дозволяють їм, не соромлячись, виказувати особисту думку, активність, що спонукає дітей у колективі до володіння ініціативою та соціальна компетентність, яка також складається з компонентів, а саме: мотиваційного - прояв по відношенню до інших дітей уваги, співчуття, доброзичливості; когнітивного - пізнання іншої людини, намагання зрозуміти потреби та особливості характеру; поведінкового - пов’язаного з вибором адекватних ситуацій, способів спілкування, поведінки. Таким чином, українські народні казки, у тому числі й пісні-казки та музичні вставки (пісні) з казок, спонукають малят внутрішньо співчувати їх героям, у результаті чого у дитини виховуються нові уявлення про людей, предмети, явища навколишнього світу і, що найголовніше - нове емоційно-естетичне ставлення до них.

Одним з свят, звернених здебільшлгл до дітей є свято “Миколая”. (Див. додаток А).

Все вищезазначене дає нам можливість визначити “український дитячий музичний фольклор” як особливу художню реальність, яка завдяки інтонаційній основі музичного мовлення створює підґрунтя для удосконалення музично-естетичного виховання дітей, поєднує світ дітей і дорослих та включає цілу систему поетичних і музично-поетичних жанрів фольклору. Український дитячий музичний фольклор посідає особливе місце у формуванні музично-естетичних здібностей та духовно-естетичному вихованні дітей дошкільного віку. Його широке застосування у педагогічній практиці сприяє реалізації основних принципів гуманізації, виявленню уваги, підтримки й поваги до особистості дитини-дошкільника.

Якщо говорити про розваги, то їх можна проводити у більш різноманітних формах, ніж свята: 1.Музичні концерти: - концерт, присвячений творчості якогось композитора; - концерт, присвячений народній пісні; - концерт однієї групи дітей для іншої; 2. Музично-літературні концерти: ( наприклад “Пори року”). 3. Вечори гумору. 4.Вечори дружби. 5. Дні народження дітей. 6. Ляльковий театр. 7. Інсценівки казок. 8. Слухання казок у грамзапису. 9. Музичні конкурси тощо.

Тематика свят у дошкільному навчальному закладі присвячується знаменним подіям життя нашої країни, є демонстрацією її суспільних і загальнолюдських цінностей, якнайкраще сприяючи формуванню у молодого покоління культури дозвілля, зокрема, і загальної культури в цілому.

Виходячи з положень Базового компоненту дошкільної освіти, обов'язковими для дитячого садка святами є: Новіш рік, Мамине свято (8 березня), Великдень. У старших групах дитячого садка рекомендовано також проводити свято “Випуск дітей до школи”. Умовно свята поділяються на календарні (перші два) й тематичні (два останні) [61, 39].

Зміни, що відбулися у суспільній свідомості в останні десятиліття, трохи змінили вектор соціальної спрямованості виховної роботи. Як бачимо, із дошкільних закладів практично зникли свята, покликані виховувати у дітей такі почуття, як патріотизм, любов до Батьківщини. Відсутність у практиці сучасного освітнього закладу таких свят ставить під сумнів цінність громадянського виховання. Виходячи з цього, бажано запровадити проведення інших дитячих свят на кшталт “День незалежності України”, “Свято клейнодів” (державних цінностей: герб, прапор, булава та інші ), “Берегиня” (свято оберегів). Велике виховне значення має проведення козацького свята “Джура” та ін.

Водночас можна фіксувати у дошкільних закладах активізацію звертання до народознавчої теми і старовинних язичницьких свят, як-от: “Масляна”, “Івана Купала”, “Зимові святки”, “Весняночки”. Або християнських свят “Святого Миколая”, “Різдво” (варіант вертепу).

Загальним провідним завданням організованих свят є формування у дітей культури дозвілля, ставлення до свята як до радісної події, розвиток емоційності та художньо-естетичних здібностей дітей. Мета кожного свята залежить від її головної ідеї й теми.

Наприклад, Мамине свято (свято 8-го Березня) є найближчим душі дитини, адже воно присвячено найріднішій у світі людині - матусі, яку вшановують разом з усіма представниками жіночої статі (бабусями, дівчатками як майбутніми матерями, виховательками). Це свято установлено ще у радянські часи (ідея К. Цеткін) як Міжнародний жіночий день 8 Березня. Хоча не поодинокі випадки проведення цього свята у другу неділю травня, разом із святкуванням Всесвітнього дня матері, або 30 листопада (християнське свято жінок-мироносиць).

Центральний образ цього свята - образ турбртливої люблячої матері, яка обдаровує теплом усю сім'ю, особливо - дитийу. Вітаючи жінок, діти дарують їм подарунки, зроблені власними руками, і обов'язково - тактильні подарунки: дотики, повітряні поцілунки, погладжування, посмішки. Увагу дітей (особливо хлопчиків) зосереджують на акцентованій повазі до представниць жіночої статі, на чемному ставленні до них, прищеплюють уміння дарувати й отримувати подарунки (підкреслюється, що особливо цінними з них є ті, що виготовлені власними руками), квіти.

Темпоритм свята повинен бути трохи стриманим, ліричним, ніжним, з акцептуванням на особливо важливих моментах (пошани, вдячності, турботи, ніжності до матері).

Дослідивши запропоновані традиційні дитячі свята за календарем, можна зробити висновок про очевидне перенасичення святами другої частини навчального року, особливо у весняний період (три свята). Зовсім без свят залишаються перші чотири місяці навчального року, що не є бажаним і виправданим по відношенню до дітей.

Із метою реалізувати дитячу потребу в достатній кількості близьких дитині свят пропонуємо прислухатися до порад практичних психологів і вважати за необхідне проводити з дітьми одне свято на місяць. Така циклічність вважається, здоровою, екологічною і бажаною для дітей.

Слід врахувати і той факт, що у пам'яті залишаються лише ті з проведених свят, які мали наскрізну ідею, тобто ідейні свята. Ідея - узагальнене поняття про вирішення певної теми. Саме наявність такої ідеї і становить виховний стрижень дитячої святкової програми. Отже, справжнє дитяче свято повинно містити в собі яскраву, змістовну, зрозумілу і бажану ідею. Наприклад: свято “Відліт у вирій” має ідею “прощання з Батьківщиною”, але з обов'язковим поверненням додому, до рідного гнізда.

Обираючи ідею і тему наступного дитячого свята потрібно пам'ятати про те, що не всі події суспільства (близькі й далекі) слід святкувати у дитячому садку чи початковій школі. Головне - аби діти відчували власну причетність до нього, аби у святі був предмет їхнього інтересу й зацікавленості.

Для проведення у дошкільних навчальних закладах рекомендовано свята, що пов'язані із змістом внутрішнього житгя конкретної групи. Під час подібних свят діти або самі (самостійно чи під деяким керівництвом дорослого), або разом із дорослими на паритетній основі вдовольняють свої соціальні потреби. Під час таких дитячих свят можна:

•        справляти дні народження дітей (на практиці це свято найчастіше проводять один раз місяць - для усіх дітей, що народилися у цьому місяці);

•        святкувати дні придбання нових іграшок та дні вивчення нових ігор (що опановано за останні тижні);

•        здійснювати зустрічі з Прекрасним і Цікавим. Для цього щоразу складають новий перелік об'єктів, які можна назвати прекрасними та цікавими; обов'язковими об'єктами повинні стати люди: конкретні діти, батьки, вихователі та їхні вчинки (вчинок є одиницею діяльності та яскравою характеристикою особистості);

•        проводити фестивалі (вечори) самодіяльності;

•        організовувати засідання сімейних клубів за талантами. Таке свято не лише гармонізуватиме міжособистісні взаємини представників дитячої групи (система “батьки - діти”), а й поліпшить сімейні стосунки []61, 102].

Наведений перелік можливих дитячих свят не є вичерпним і остаточним. Доповнити і розширити тематику дитячих свят можливо за рахунок близьких, зрозумілих і цінних для дітей об'єктів, а саме:

•        іграшок або предметів. Наприклад: свято пружного м'яча або веселих м'ячів; гнучкої чи швидкої скакалки; прогулянки ляльки; свято барабанів; парк іграшок; фестиваль пірамідок;

•        дитячих речей. Наприклад: свято яскравих шнурочків, білих (різнокольорових) панамочок; свято дитячих книжок; малюнків, картиночок, сірникових коробочок з начинням тощо;

•        привабливих елементів дитячого світу, як-то: солодощі, подарунки, олівці, пензлики, санчата, превеселі каруселі; кульки-дивульки, фантики- бантики та інші;

•        елементів та явищ природи. Наприклад: свято дзвінких камінців; сріблястих ручаїв; веселкового неба, фестиваль дощових крапельок тощо;

•        представників природи: птахів (школа польотів ластівок), тварин (слідами братів менших), комах (комарики-дзюбрики; метелики-вітрелики), рослин (святковий букет) тощо;

•        елементів другої природи (продуктів людської творчості): мандрівки літачка; веселинки строкатої кофтинки й інші;

•        світ людських взаємин (“хто ходить в гості із рання...”; теплі обійми; свято повітряних поцілунків; свято цікавих пальчиків; свято батьківського міфа; свято маминої казки; “ми - казкарі у нашому дворі”).

Отже, коло програмних дитячих свят “Новий рік”, “Мамине Свято”, “Великдень” та “Випуск дітей до школи” має бути доповнене іншими дитячими святами (не більше чотирьох), аби реалізувати потребу дитини у радості.

Яких свят не варто проводити в дитячому садку і чому?

Серед таких свят називаємо насамперед свята іноземного походження (наприклад: день святого Валентина, Хелоуін тощо); свята відкрито бізнесового походження (на кшталт Вроди і Краси, Міс міста та ін.); телевізійні розважальні проекти; проекти соціально-педагогічної спрямованості (наприклад: свято проти наркоманії).

Як показало дослідження, так зване свято Святого Валентина вийшло на другу позицію (після Нового року) у переліку найпоширеніших свят у дошкільних закладах та установах, що доводить поверховість обізнаності педагогів щодо історії та змісту вказаного свята і деформованість освітянського смаку. Ідея та проблеми, які покладено в основу цього свята, не є дитячими, а в останні роки стали взагалі суто бізнесовими [61, 49].

По-третє, будь-які спроби підтасовувати істинний зміст свята потребам дитини (наприклад, витинання сердечок, підписування їх зрозумілими дорослим фразами) виглядають обманом, мають другий план. І навіть, коли вихователь намагається вести розмову під час свята про дружні взаємини дівчат і хлопців, то це є зовсім інше свято, яке ніяк не стосується проголошеної ідеї “дня святого Валентина”.

Свято Хелоуін виглядає також чужорідним на тлі православної культури наших народів. Вшановування потойбічних сил, ототожнення себе з ними виглядає не тільки потворно, але, як доводять лікарі, і шкідливо для дитячої психіки. Загравання з темними силами наносить шкоду і духовній сфері людини.

Суперечить здоровому глузду проведення у дошкільних навчальних закладах дитячих свят (фестивалів) вроди і краси. Кожна людина, а ч им більше дитина, апріорі є красивою, і виділяти одну з низки подібних вельми скрутна, а здебільшого і неможлива справа навіть за умов коректно розроблених критеріїв (інша справа - навчитися самому і навчити дітей бачити красу людей, природи, дб'вкілля, а тим більше створювати та поціновувати її). Як показує практика, акі свята характеризуються суб'єктивним смаком н оцінці фізичних даних жінки, що виглядає безглуздим стосовно дитини.

Зовсім по-іншому може виглядати “Карнавал ляльок”, або “Фестивалі, мисок”, або “Бал принцесс” тощо. У такому святі відпаде потреба виокремлювати переможців, зате буде можливість проявитися всіляким талантам виконавців [61, 49].

Отже, підсумовуючи викладене, наголошуємо на тому, що дитячі свята в навчальних закладах представлені надто обмежено. Водночас, практика доводить існування значної кількості ідей, форм свят, які потенційно є близькими дитині і які можна реалізувати у дошкільних навчальних закладах під час свят та заходів другої половини дня.

дошкільник музичний дидактичний гра

Висновки

На основі дипломного дослідження ми сформулювали такі висновки:

. У педагогічному аспекті музично-естетичне виховання дошкільників визначається як розвиток здібностей сприймати, відчувати, розуміти прекрасне в житті та мистецтві; виховання прагнення самому брати участь у перетворенні оточуючого світу за законами краси; залучення дітей до музичноЇ діяльності; розвиток музично-творчих здібностей. Воно спрямоване на розвиток природних нахилів дітей, їх музично-творчих здібностей, на формування музично-творчої активності. Його організація в дитячому садку має на меті забезпечення систематичного розвитку в дітей сприйняття прекрасного, музично-естетичних почуттів та уявлень, формуванняоснов музично-естетичного смаку. Цьому сприяють усі види мистецтва, природа й побутові умови виховання дітей, здатні викликати безпосередній музично-емоційний відгук, радість, хвилювання.

. Старший дошкільний вік визначається як вік сензитивний до оволодіння широким колом видів діяльності - сюжетно-рольовою грою, продуктивною, трудовою, побутовою. Потреба дошкільника увійти у світ дорослих зумовлює засвоєння ним позаситуативно-пізнавальної та позаситуативно-особистісної форм спілкування з дорослим; пізнавальні процеси дитини набувають довільного характеру, інтелектуалізуються; уява також набуває довільного характеру, передбачаючи створення задуму, використання прийомів побудови образів уяви, відзначається реалізмом та синкретизмом; важливими новоутвореннями особистості виступають моральні інстанції, супідрядність мотивів, диференційована самооцінка, усвідомлення свого місця в системі суспільних відносин, що значно розширює можливості до здійснення музично-естетичного виховання.

. Сучасні дитячі свята та розваги розуміються нами як оптимальне середовище для всебічного розвитку дитини, особливо для здійснення її музично-естетичного виховання. Вони збуджують творчі прояви дітей, викликають в них бажання діяти, відкривати, пізнавати. Свята та розваги в дитячому садку - важлива частина життя дитини. Справжнє дитяче свято завжди є бажаною, яскравою, цікавою, насиченою різними видами діяльності подією, орієнтованою як на розвиток, так і на виховання дітей. Це гарна можливість для дитини не тільки відпочити, зняти емоційну та психічну напругу, провести дозвілля, а й разом з тим духовно збагатитися. Отже, засобами дитячих свят та розваг відбувається соціокультурне та естетичне збагачення молодого покоління.

. В процесі дипломного дослідження визначено, що удосконалення музично-естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку в процесі проведення свят та розваг в ДНЗ може ефективніше здійснюватися за таких умов: використання музично-дидактичних ігор під час проведення свят і розваг; впровадження в навчально-виховний процес ДНЗ роботи театрального гуртка; залучення батьків до активної участі в підготовці та проведенні свят та розваг в ДНЗ; розширення і доповнення тематики свят і розваг в ДНЗ.

Література

1. Алексеєнко-Лємовська Л.В. Організація роботи театрального гуртка у дошкільному закладі / Л.В. Алексеєнко-Лємовська.

. Аніщенко Г. Музично-естетичне виховання в контексті професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів / Г. Аніщенко. - Слов’янськ, 2010.

. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку “Я у світі” / [наук. ред. О.Л. Кононко]. - К.: Світич, 2008. - 430 с.

. Ватаманюк Г.П. Музика в країні дошкілля: [навчально-методичний посібник] / Г.П. Ватаманюк - Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2008. - 260с.

. Ветлугина Н.А. Методы эстетического воспитания / Н.А. Ветлугина // Сборник статей "Эстетическое воспитание в детском саду" / [под ред. Н.А. Ветлугиной]. - М., 1978. - C. 12-17.

. Ветлугіна Н. “Музичний розвиток дитини”/ Н. Ветлугіна - К.: Музична Україна, 1978. - 253с.

. Взаємодія сім'ї і дошкільного закладу у вихованні дітей

. Выготский П.С. Проблема возраста: [собрание сочинений в 6 т.] / П.С. Выготский.- М.: Педагогика, 1984. - Т.4. - С.244-268.

. Гагаріна Н.П. Концептуальні засади створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах / Н.П. Гагаріна // Психолого-педагогічні умови організації розвивального середовища в закладах освіти: матеріали Всеукраїнської наук.-прак. конф., 6-7 травня. 2010 р.: - Херсон, 2010. - С. 55-60.

. Діти раннього віку та гра. - К. : "Шкільний світ", 2009. - 128с.

. Долина О. Завдання естетичного виховання / О. Долина // Дошкільне виховання. - 2000. - №7. - С. 36-39.

. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія / Т.В Дуткевич.- К.: Центр учбової літератури, 2007. - 205 с.

. Загальна психологія: [Підручник] / за загальною редакцією С.Д. Максименко. - Вінниця: Нова Книга, 2004. - 704с.

. Закон України “Про дошкільну освіту” // Дошк. вих. - 2001. - №9

. Запорожец А.В. Значение ранних периодов детства для формирования детской личности / А. В Запорожец / [cовременные проблемы дошкольного образования и педагогические технологии: сбор. науч. трудов]. - Смоленск: СГПУ, 1998. - С. 3-10.

. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / [за ред.. В.О. Моляко, О.Л. Музики]. - Житомир: Вид-во Рута, 2006. - 320 с.

. Зінич Р.Т. Формування емоційної чутливості дитини до музики / Р. Т. Зінич // Дошкільне виховання. - 1970. - №5. - С. 33-37.

. Кальчук МІ. Авторська програма елективного курсу основ театрального мистецтва / М.І. Кальчук // Початкова школа. - 2006. - №3. - С. 35.

. Ковшар О.В. Формування пізнавальної активності дошкільників засобами ігрових технологій. / О.В. Ковшар // Психолого-педагогічні умови організації розвивального середовища в закладах освіти: матеріали Всеукраїнської наук.-прак. конф., 6-7 травня. 2010 р.: - Херсон, 2010.- С.127-131.

. Котляр В.П. Основи образотворчого мистецтва та методика керівництва образотворчою діяльністю дітей / В.П. Котляр. - Запоріжжя: ЛТД ЛІПС, 2001. - 321с.

. Любарова В. Ходить гарбуз по городу. Дошкільнятам про овочеве королівство / В. Любарова. - К. : "Шкільний світ", 2011. - 128с.

. Марченко І.В. Дидактичні ігри як засіб музично-естетичного виховання школярів / І.В. Марченко. //Початкова школа № 12 - К., 1989. - с. 36-40.

. Мельник Н.І. Реалізація педагогічних технологій формування особистості дитини в загальноосвітніх та дошкільних закладах США / Н. І. Мельник // Психолого-педагогічні умови організації розвивального середовища в закладах освіти: матеріали Всеукраїнської наук.-прак. конф., 6-7 травня. 2010 р.: - Херсон, 2010. - С.202-206.

. Мистецтво розвитку особистості / [за ред. Н. Ничкало]. - Чернівці: Зелена Буковина, 2006. - 224 с.

. Музичне виховання у дошкільному навчальному закладі: [збірник методичних матеріалів / упоряд. І. Романюк]. - Тернопіль: Мандрівець, 2007. - 104 с.

. Науменко С.І. Музично-естетичне виховання дошкільнят / С.І Науменко. - К.: “Магістр-S”, 1996. - 96 с.

. Нечипорук Н.І., Томей О.П. Розвивальні ігри для дошкільників / Н.І. Нечипорук, О.П. Томей. - К.: “Ранок”, 2007. - 52 с.

. Ніколенко Д.Ф. Естетичні почуття та їх виховання у дітей / Д.Ф. Ніколенко. - К.: Педагогіка, 1984. - С. 5-15.

. Образцова Т.Н. Музыкальные игры для детей / Т.Н. Образцова. // Изд. “Лада”, 2005. - 232 с

. Організація ігрової діяльності дітей дошкільного віку / [автор упоряд. Бурова А.П.]. - “Мандрівець”, 2010. - 128 с.

. Паронова В. Дитячий театр. Казки: Сценарії та маски. / В. Паронова. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004.

. Печерська Е. Казкові сюжети на уроках музики / Е. Печерська // Початкова школа. - 1996.- № 11. - С. 33.

. Пилипчак М. Музично-естетичне виховання дітей / М. Пилипчак

. Погляди на роль сім’ї у формуванні особистості дитини дошкільного віку

. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка / Т.І. Поніманська. - К.: Академвидав, 2004. - 303-362с.

. Поніманська Т.І. Основи дошкільної педагогіки / Т.М. Поніманська. - К.: Слово, 2006. - 398с.

. Примакова М. Музично-дидактичні ігри з наочними матеріалами / М. Примакова. // Музичний керівник. - 2011. - №2. - С.13-15.

. Проскура О.В.: Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. [2-ге вид.] / О.В. Проскура., Л.П. Кочина., В.У. Кузьменко.- К.: Дитина, 2003. - 327с.

. Радынова О.П. Музыкальное воспитание дошкольников / О.П. Радынова, А.И. Котинене, М.П. Полавандишвили / [под. pед. О.П. Радыновой]. - М.: Академия, 2000. - 240 с.

. Розвиток творчої особистості дошкільника. - Кам’янець-Подільський: П.П. Мошак М. І., 2005. - 368 с.

. Ростовський О.Я. Теорія і методика музичної освіти: [навч.-метод.посібник] / Олександр Якович Ростовський. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2011. - 640 с.

. Садовенко С.М. Функції українських дитячих музичних ігор

. Смолина Е.П. Современный урок музыки: творческие приемы и задания / Е.П. Смолина. - Ярославль: Академия развития, 2007. - 128 с.

. Сорокина Н.Ф. Играем в кукольный театр / Н.Ф. Сорокина. - [4-е изд.], - М.: АРКТИ, 2004. - 208 с.

. Суріна Н. Ігри на розвиток творчої уяви / Н. Суріна // Дошкільне виховання. - 2000. - №1. - С. 4-5.

. Сухомлинський В.А. Сердце отдаю детям / В.А. Сухомлинский. - [4-е узд.]. - К.: Радянська школа, 1973. - 288 с.

. Теплов Б.М. Избранные труды: в 2-х т. [Ред.сост.авт.вступ ст.и комент.н.с. Лейтес, И.В. Равия-Щербо] / Б.М. Теплов. - М.: Педагогика, Т.І. - 1985.

. Тушева В. Творчі завдання на уроках музики / В. Тушева // Початкова школа. - 1997. - № 6. - С. 30-33.

. Український дитячий музичний фольклор і сучасність. Музично-естетичне виховання дітей дошкільного віку.

. Уланова С.І. Світоглядно-методологічні основи формування музично-естетичної культури / С.І. Усланова // Художня освіта і проблема виховання молоді. [Зб. наук. статей]. - К.: Міносвіти України, ІЗМН, 1997. - С. 3-11.

. Ульянова В.С. Елементи дитячих музично-театральних спектаклів на уроках музики в початковій школі / В.С. Ульянова // Проблеми мистецької освіти: [збірник наук.-метод. cтатей. Відп. ред. О.Я. Ростовський]. - Ніжин: Видавництво НДУ ім..М. Гоголя, 2008. - Вип.3 - С. 228-231.

. Фадєєва Т. Розвиток уяви дитини - умова її продуктивного учіння / Т. Фадєєва // Дошкільне виховання. - 2005. - №2. - С. 6-8.

. Форми взаємодії ДНЗ і родини

. Фурмина Л.С. Развлечения / Л.С. Фурмина // Сборник статей "Эстетическое воспитание в детском саду" / [под ред. Н.А. Ветлугиной]. - М., 1978. - C.18-21.

. Художественное творчество и ребенок / [под ред. Н.А. Ветлугиной]. - М., 1972. - 356с.

. Художественно-эстетическое воспитание дошкольников средствами музыкальной деятельности

. Шевчук А. Сучасні підходи до організації музичної діяльності дітей: [методичні рекомендації] / А. Шевчук // Дошкільне виховання. - 2000. - № 2. - С. 6-8.

. Шинкаренко А.І. Урок музики, як урок мистецтва / А.І. Шинкаренко // Початкова школа. - 1996. - № 4. - С. 33-36.

. Штанько И.В. Театрализованные игры дошкольников / И.В. Штанько // Детский сад от А до Я. - 2003. - №6. - С. 71-75.

. Шуть М. Музична гра як педагогічний феномен / М. Шуть // Музичний керівник. - 2011. - №2. - С.4-6.

. Шуть М.М. Організація дитячих свят / Микола Шуть. - К.: Шк. світ, 2010. - 128 с.

. Шуть М.М. школа ігромайстерності / Науково-виробниче видання. / М.М. Шуть. - К.: Бібліотека “Шкільного світу”, 2006. - 128 с.

Додаток А

Сценарій до свята «Ой хто, хто миколая любить»

Казка «Рукавичка»

(Дійові особи: ведучі, дідусь, мишка, жабка, зайчик, лисичка, вовчик, кабан, ведмідь)

Пісня «Алилуя»

Пісня «Миколай, Миколай, Ти до нас завітай»

Ведучий 1

У зимовий день, якось через ліс ішов дідусь.

Роздивлявся він навколо, було в лісі так чудово.

Ведучий 2

Трудівниця чарівна, потрудилась тут Зима.

Одягла дерева голі, снігу намела доволі.

Ведучий 1

Мов у казці наш дідусь, під ногами сніг хрусь-хрусь!

Так по лісу він ходив, й рукавицю загубив.

. Зимонька махнула білим рукавом,

Землю всю укрила ковдрою сніжком.

. Біле-біле все довкола, ясне чисте, як ніколи,

Мов пухнаста ковдра ліг скрізь на землю білий сніг.

Пісня (танець-дівчат) «Перший сніг»

Ведучий 2

Раптом сніг хрустить тихенько - хтось сюди біжить хутенько.

(Ведучий зазирає у глибину лісу, вдає, що знає хто наближається до рукавички)

Ведучий 1

Хто іде сюди - я знаю - вам загадку загадаю.

Сіра вся, й маленька дуже і з котом вона не дружить? (Мишка)

Ведучий 2

Молодці! Ви відгадали. Мишку нашу ви впізнали.

(До рукавички підбігає мишка, роздивляється)

Мишка

Пі-пі-пі! Ну й дивина. Діються тут чудеса.

Рукавичка не проста, буде хатка це моя.

Ведучий 1

Мишка в хатці поселилась. Вже й обід смачний зварила.

Раптом чути шум легкий, хто ж сюди іде такий?

Ведучий 2

Днина ця якась чудна діються тут чудеса

Затремтіли враз ялинки, танець завели сніжинки

Танець Сніжинок (під фонограму в парах)

Ведучий 2

Ква-ква-ква вона співає. Це про кого, хто вгадає? (Жабка)

Ведучий 1

Жабка це. Ну й дивина. Та й чого у ліс прийшла?

(Жабка підходить до рукавички, роздивляється)

Жабка

Стук-стук-стук, а хто тут є, чи у хатці хтось живе?

Мишка

Так, домівка це моя. Мишка-шкряботушка я.

Жабка

Люба подруго моя, вас вітаю щиро я.

Чи могли б до себе взяти, жабку-скрекотушку жити?

Мишка

Так, звичайно, заходи. Будем вдвох тут жити ми.

Лад усюди наведемо, булочок смачних спечемо.

Жабка

Треба хутко поспішати, бо надходить уже свято.

І святого Миколая з нетерпінням всі чекають!

. Скоро у наш рідний край завітає святий Миколай,

Принесе в своїй торбинці для всіх дітей гостинці.

. Я святого Миколая у віконце виглядаю,

Жду даруночків, у свято, бо я слухав маму й тата.

. Мій Святенький Миколаю, приходи скоріш, благаю.

Я до тебе помолюся і тихенько пригорнуся.

Щастя дай моїй родині і коханій Україні.

Пісня «Миколай»

Ведучий 2

Веселіше двом буде, але, тихо! Хтось іде.

Ведучий 1

Справді, чути сніг рипить. Ну, і хто ж сюди спішить?

Ведучий 2

Сірий він, й за мишку більший. Любить він капусту їсти. (Зайчик)

Ведучий 1

Молодці! Це справді зайчик. Наш сіренький побігайчик.

(Зайчик підходить до рукавички, роздивляється)

Зайчик

Стук-стук-стук! Чи є тут хто? Гарний дім, такий, в кого?

Жабка

Наш із мишкою це дім, і живемо дружно в нім.

Зайчик  э

Доброго здоров'я вам. Я, живу у лісі сам.

Тож прийміть ви і мене - веселіше втрьох буде.

Мишка

А чому б тебе не взяти, йди до нас хазяйнувати.

Ведучий 2

По цілій Вкраїні нині і в кожнісінькій родині…

Гостя ждуть з самого рая чудотворця Миколая!

. Він ходить від хати до хати, питається мами і тата:

Чи є у вас чемна дитина, дівчатко мале чи хлопчина?

. Для кожного має в торбинці найкращі у світі гостинці.

А хто без кінця бешкетує, тим антипко лиш різки дарує.

Пісня Святий Миколаю прийди до нас з раю

Ведучий 2

Троє їх уже живе. Ой тихіше, бо хтось йде.

Ведучий 1

Гарна, хитра та руда Відгадайте, хто така? (Лисичка)

Ведучий 2

Так лисиця йде сюди, Заховались - хто - куди!

(До рукавички підходить лисичка, роздивляється)

Лисичка

Так, цікаво. І, що це? Ясно - дім. І в нім хтось є.

Добрий день! Хто тут живе? Чи господар в домі є?

Зайчик

Добрий день! Ми тут живемо, Й господарство всі ведемо.

Побігайчик, скрекотушка, Й мишка наша шкряботушка.

Лисичка

Ой, приємно з вами знатись Я б хотіла подружитись.

Прошу, ви й мене візьміть Лисці бідній поможіть.

Жабка

Ну, звичайно й ти ходи Обережно ось сюди.

Бо на вулиці зима Снігу гору намела.

Ведучий 2

Зиму люблять всі малята Покататись на санчатах.

Лижі люблять й ковзани, Тай погратись сніжками.

. Із доріжки до доріжки Полетіли влучні сніжки,

І почався білий бій, Закрутився у сувій.

. Закрутився, покотився, Під горою зупинився.

Зверху сніг І знизу сніг.

І ніхто узнать не міг, Де чиї стирчали ніжки.

Ой, весела гра у сніжки!

Танець «Гра зі сніжками»

Ведучий 1

Чудеса! Наш дім росте. Ось і знову хтось іде.

Ведучий 2

Гострі зуби, погляд злий Здогадайтесь, хто такий? (Вовк)

Ведучий 1

Справді, друзі, вовк іде. Ой, що зараз тут буде?

(Вовк наближається до рукавиці)

Вовчик

Ох, і, що ось це таке? Звідки, як, і взялось де?

Мушу я про все дізнатись, Що могло таке тут статись.

(Вовк оглядає рукавицю)

Вовчик

Ніби, це якась оселя? Чую крики я веселі.

Гей, а хто живий тут є, Хто у домі цім живе?

Лисичка

Побігайчик й я сестричка, Скрекотушка й сіра мишка.

Ну, а ти хто є такий, Галасливий та шумний?

Вовчик

Вовчик-братик я сіренький, Справді, трохи голосненький.

Прошу, вас, прийміть й мене Всім нам весело буде.

Зайчик

Певно, братику, і ти В нашу хатку заходи.

Лисичка

Ми готуємось до свята Гостя славного стрічати

Ангелята з ним прийдуть, Нам дарунки принесуть.

Пісня «Молитва »

Пісня «Миколай»

Ведучий 2

Вже їх п'ятеро живе. Тихо! Знов когось несе.

Ведучий 1

Чути в лісі: «Хро-хро-хро» Жолуді збирає хто? (Кабан)

Ведучий 2

Так, сюди іде кабан, Теба тихо бути нам.

(До рукавички підходить кабан, роздивляється)

Кабан

Хро-хро-хро. Та це будинок? Звідки в лісі взявсь? Ну й диво!

І, у ньому хтось живе. Стук-стук-стук! А хто тут є?

Вовчик

Я, сіренький вовчик-братик, Мила лиска й побігайчик,

Сіра мишка шкряботушка, І чарівна скрекотушка.

Кабан

Гарно тут живеться вам, Ну, а я кабан-іклан.

Дуже я люблю сім'ю, Тож візьміть мене в свою.

Лисичка

А, чому б тебе не взяти? Будеш й ти хазяйнувати.

Ведучий 1

І кабан ввійшов до хати. А тепер кого чекати?

Ведучий 2

У звіряток все готово, Всі прибралися святково.

І в садку й чарівнім лісі Чути спів й веселі сміхи

. Місяць загляда в вікно :

Миколая ждем давно!

У мішку несе багато

Подаруночків малятам.

Для Василька є машинка,

Для Богданки мандаринка,

Миколайчик для Сергія,

Сіра мишка для Андрія.

А Степан стоїть й міркує:

"Що ж мені він подарує?

Пісня «Ой хто, хто Миколая любить»

Ведучий 1

Може це вже звірі всі? Але, ні. Тріщать кущі.

Хтось великий й дужий йде, Бо земля дрижить й гуде.

Ведучий 2

Він про зиму, і не знав, Бо в барлозі міцно спав. (Ведмідь)

Ведучий 1

Звідки тут ведмідь узявся? Мабуть, він зі сну збудився.

(Ведмідь підходить до рукавички)

Ведмідь

Ну, а це вже дивина Хатка тут стоїть чудна.

Зараз я дізнаюсь все, Хто у домі цім живе.

(Ведмідь заглядає до хатки)

Ого-го тут всіх багато, Може в них сьогодні свято?

Стук-стук-стук ви хто такі, Розкажіть скоріш мені.

Кабан

В нас команда немала Є тут мишка, жабка й я.

Ще й лисиця, зайчик сірий, Вовчик-братик от і всі ми.

Ведмідь

Так. Багато вас набралось, Що вже й місця не зосталось.

Прошу вас - візьміть й мене, Притулюся я хоч де.

Вовк

Що робити тепер нам? Я не знаю навіть сам.

Мабуть треба потіснитись, Аби друга помістити.

Ведмідь

Ой велике вам спасибі, Що взяли мене до себе.

Кабан

Та нема за що, ходи, Чим скоріше ось сюди.

Звірі наші молодці Помістилися усі

Й з нетерпінням виглядають Преблагого Миколая

. З нетерпінням я чекаю -Нині свято Миколая.

Як на дворі стане темно. Він приходить потаємно.

. Ще ніхто його не бачив, Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушкиґ Подарунки і книжки.

. Святий, Добрий Миколай, В наш садочок завітай.

Подарунки принеси, Бо чекаєм дуже ми!

Пісня «Свято Миколая вже прийшло до нас»

Миколай

Слава Ісусу Христу! Йшов я луками й лісами

Тай наметами й снігами.Чув, що добрі та слухняні

Діти є ось тут між вами. Не баріться ж ви малята

Поспішіть нам заспівати.

Пісні для Миколая під фонограму

Миколай Бачу я, ви добрі діти -Буде з того Бог радіти!

Хай же вам, мов сонце світить, Захищає, мов покров,

Божа ласка та любов! Не за плату-нагороду,

А тому, що чесні зроду, Що шляхетні, не пусті,

Правді служите святій.

(до ангелів)

Божі слуги, ангелята! Розвантажуйте санчата,

Розпаковуйте гостинці Василькові та Алінці.

Роздавайте всім, як треба, Подаруночки із неба.

Додаток Б

Тематична розвага "Калинова пісня"

Тематична розвага для дітей старшої групи (Зал поділений на дві частини: 1 - інтер’єр хатини, 2 - подвір’я) Заходить бабуся, ставить на стіл хліб і калину.

Бабуся: Наче все поприбирала, Каравай приготувала, Бо прийдуть до мене діти, Всі чудові - наче квіти. (прислухається) Чую, чую - он вже йдуть Хоровод вони ведуть! Під музику заходять діти Бабуся: Прошу гостоньки до моєї господи. У моїй господі всього доволі! І хліба, і солі! Лежать калачі з золотої пшениці, І пиріжки з ярої гречки!

Діти: Добрий день, бабусенько!

Бабуся: Добрий день, мої ластів’ята! Проходьте! Пісня - коломийка: «Ой у саду, у садочку» укр. нар. коломийка

дитина: Гарно у тебе, бабусенько, затишно.

дитина: А які рушники вишиті, подивіться! А у мене теж є рушники, але не такі.

Бабуся: Так мої любі, зараз вже не в кожній хаті вишивають рушники! А колись, у давнину, кожна господиня вишивала рушники, які були оберегами в сім’ї. На рушнику вишита доля нашого народу: і радість, і біль, і щастя, і горе! Мати ще до народження дитини вишивала рушник долі і з ним несли дитину хрестити. Цей рушник зберігали усе життя. Великим рушником застеляли стіл і клали на нього пахучий каравай. Хліб і рушник - одвічні людські символи!

дитина: А я бачила в магазині хлібчик, але не такий гарний.

Бабуся: А це, голуб’ятка, незвичайний хлібчик. Він називається - каравай! За народною традицією українці зустрічають гостей з караваєм! «У нас здавна є традиція славна: Воду брати з чистої криниці, Борошно - з ярої пшениці! Добрими руками тісто замісити, Дорогих гостей караваєм пригостити! А що вже прикрашають українці свій каравай! Тут і колоски ярої пшениці - символ достатку, і кетяги калини - кожна ягідка то дитина у сім’ї, і хвиляста лінія - лінія життя. А ви знаєте де випікали караваї? Раніше каравай пекли у печі. Ця піч і пекла, і варила, Гостей смачно годувала, Від недуги лікувала, Від холоду зігрівала! Справжньою берегинею була піч у хаті! А чи любите ви в українські ігри гратися?

Гра: «Пекарі» ( зразок гри «Шевчик»)

Бабуся: Ой, як же мені з вами добре - аж душа співає. А дівчата які ж гарні - як квіточки.  Справжні україночки!

дитина (дівч): А мене мама навчила пісню співати про себе, я вам хочу її заспівати.

Бабуся: А ми із задоволенням послухаємо. Пісня: «Українка я маленька» муз. В Качана 

Бабуся: А й справді - щічки як в калини ягідки. 5 дитина: Ой, а ми бачили біля вашого тину калину і пісню про калину знаємо. Пісня - хоровод: «Ой є в лісі калина»

дитина: Бабуся, а чому калина зветься калиною? Розкажіть, будь ласка.

Бабуся: А про це в народі склалася чарівна казка. Хочете її почути? Тоді треба мою скриньку відімкнути. Скринька моя дуже незвичайна, Ось вишиванка, ось рушник. А ось чарівна свічка, А як запалим свічку, То станеться все так: Вона до казки чарівної Нам всім покаже шлях ( бабуся запалює свічку) Колись у сивій давнині жила - була дівчинка

Калинка. Працьовита була дитинка, весела і дуже любила співати…(виходить дівчина Калина)

Калинка: (співає) Ще маленька я дівчинка, Звуть мене усі Калинка,

Вірна донька свого роду - Українського народу Все, що рідне я кохаю Всі, хто рідний - помагаю, Своє ціню, свого вчуся, І до рідного горнуся! (говорить) Треба піти до лісу, назбирати хмизу, Піч затопити, їсти наварити! (вибігають дівчата - подружки)

Дівчата: Добрий день, Калинка! Ходімо із нами до лісу гуляти!

Калинка: Нема у мене часу гуляти, Треба матусі допомагати. Але з вами я піду, буду сухе гілля збирати.

Дівчата: Ходімо разом, будемо гуляти, Ягоди, гриби збирати. Зустрічайте нас дубки, Відхиляйте віти, ось до лісу по гриби йдуть веселі діти.  Під музику дівчата ідуть змійкою, імітуючи подорож до лісу.

Дівчата розходяться по лісу, а Калинка підходить до кущика (дитина в костюмі).

Калинка: Що за кущик тут малий, та іще такий сумний? Кущик: Я сонечка не бачу, не можу я рости. Не знаю я хто зможе мені допомогти…

Калинка: Ой, кущику не журись! Тобі допоможу! Тебе я візьму із собою, та край дороги посаджу! (Зве дівчат на допомогу.

Дівчата підходять до кущика і водять хоровод) Пісня: «Дівчина - Калина» Калинка з дівчатами: Рости маленький кущик, розростайся! У гору ти тягнись, до сонця піднімайся! А ми швиденько підемо до криниці, Та й принесемо відеречко водиці (іде до криниці разом з дівчатами) 1 дівчинка: Ой, люба кринице, дай нам водиці, 2 дівчинка: Щоб здоров’я мати, людей шанувати. 3 дівчинка: А тобі відерце - сосновоє серце. З дном дубовим - з обручем ялиновим.

Калинка: Треба поспішати, кущик напувати. (йде до кущика) Принесу з криниці чистої води. Кущику маленький, ти рости, рости! Будь міцним та сильним, та великим будь, хай тут відпочине, той, хто йде у путь! (З’являються хлопчики, дівчата сміючись ховаються за криницю )

Пісня: «Будемо козаками»

козак: Дивіться хлопці, є де відпочити.

козак: Посидіти в тіні, поїсти, попити.

козак: Хто ж край дороги кущик посадив?

козак: Далеко від села його зростив?

козак: То мабуть руки працьовиті.

козак: І серце найдобріше в цілім світі! 1 козак: Хлопці, а давайте позмагаємось, кулішу наваримо! Гра - змагання: «Наваримо куліш»

козак: Кулішу наварили, тепер можна і танок затанцювати! Танок: «Засвистали козаченьки» Кущик покривається квітами (змінює накидку)

козак: Дивіться, хлопці, кущик розквітнув! Виходять і дівчата

Дівчата: А й справді! Кущик: На згадку то про дівчинку привітну! Вона мене ростила, поливала І словом добрим кожен день вітала, Та ось ця дівчинка весела, Про неї хай дізнаються усі міста ї села!

Козаки: Дякуємо тобі, Калинко. Низький уклін! Дівчата, а ходімо танцювати! Танок: «Чоботята - дріботята»

козак: Дівчата, а ви знаєте новину? Дівчата: Яку? Козаки: Ладки, ладки, посварились бабки. За що? За кисіль. Що наївся Василь!

Дівчата: Та хіба ж це новина!? А забавлянку про цапа та козу знаєте?

Козаки: Та хто ж не знає!

Гра - інсценізація: «Цап та коза»

Дівчатка: Хлопці, а ви на конях хоч їздити умієте?

Козаки: Ну звісно ж, ми козаки! Дівчата: А нас покатаєте. Козаки: Не дівчаче це діло!

Дівчата: Та якщо ваша ласка.

Козаки: Ну добре, покатаємо!

Гра: «Швидкі коні» Кущик вкривається ягідками ( знову змінює накидку)

Калинка: Ой, що з кущиком!? Де цвіт його подівся? Червоними він ягідками вкрився! А ягідки хоч кислі та смачненькі, І кісточка, як серденько маленьке!

Кущик: Раніше був я невідомою рослинкою, А зараз називатимусь калинкою! Хай пам’ятають і дорослі і малі, Що краще дівчинки немає на землі! Хто любить всіх і всім допомагає, Того народ віки не забуває! Візьміть на згадку кетяги калини І вирушайте у дорогу з ними! Діти під музику ідуть хороводним кроком і сідають на лавку

Бабуся: Не знаю, так усе було, чи ні, А з того часу протекло немало днів! В народі ж нашому на згадку про дівчину, Цей кущик називають всі - калиною, Вона людей лікує від застуди, І в Україні є вона усюди! Це символ українського народу, Дарує нам свою красу і вроду! Ну, ластів’ята, гарна була моя казка? А тепер прийшов час пригощатися смачним караваєм та чаєм з калиною.

Додаток В

Українські вечорниці

Зал прикрашений в народному стилі: лави, накриті ряднами, на центральній стіні - образи; стіни прикрашені вишитими рушниками.

В хаті порається господиня, їй допомагають діти.

Господиня. Замітай, замітай, доню. Скоро посходяться сусіди і зашумить-закипить в нашій хаті спільна праця, задзвенять на всю Одесу вечорниці. Хочу до їх приходу впоратися, щоб було все, як у людей.

Діти. Мамо, а розкажіть, що таке вечорниці? Господиня. З давніх давен у кожному селі жили цікаві люди, які багато вміли робити своїми руками і навчали цього інших. І тільки наставав вечір - люди поспішали на посиденьки. Там виконували різні роботи. Особливо часто це робили восени, взимку. Такі сходини називали вечорницями. Була я ще дівчиною на таких вечорницях, там і вишивати навчилася. Старші люди згадували минувшину, лущили кукурудзу, дерли пір'я, вишивали, навчали молодь народним традиціям та обрядам. Всі разом працювали, співали, танцювали і веселилися. А ви, діти, готові до вечорниць?

Діти. Прибрана хатина, Усміхнені личка. Всіх гостей запрошує Хата-вечорничка. Вдягли блузочки ми Гарненькі, спіднички, Разом готували - Свої вечорнички. В хлопчиків новенькі Вишиті сорочки, А в дівчаток гарні з квіточок віночки. Господиня. Ой, діти, чую, що хтось у сінях стукає... Вже, мабуть, і сусіди прийшли. (Заходять дорослі з дітьми, співають). Пісня „Ішов козак потайком”

Сусідки. Доброго Вам здорв'ячка і всіляких гараздів у Вашій хаті!  Даруємо вам ці квіти, Щоб весело було жити. Принесли ми вам мішечок гречки, Щоб між дітьми в садку не було суперечки. А ми принесли в дарунок мішечок вівса, Щоб ваша родина була здорова уся. Дарую вам підкову на щастя Даруємо хліб і сіль, щоб велося у вас добро. Додаю ще й цукор, щоб солодко жилося.Даруємо вам мед, щоб завжди щиро приймали гостей.

Господиня. Добрий вечір, люди добрі! Щиро просим до господи. Раді Вас усіх вітати, Щастя і добра бажати! З хлібом-сіллю Вас вітаєм, І здоров'я всім бажаєм. Під веселий дружний спів Посилаю Вам уклін! Пісня „Зеленеє жито, зелене”

Діти. Українські вечорниці Починаєм вже не раз, Хай і сміх, і пісня ллється В серці кожного із нас. Обійдіть весь світ безмірний І скажіть, в якій країні Так зберігся скарб безцінний, Як у нас на Україні? Просим всіх у нашу хату, Превелику, пребагату! Від зірниці до зірниці Хай лунають вечорниці. Гей, на наших вечорницях. Хто сумний - розвеселиться! Співи, танці, небилиці - Гарні будуть вечорниці! Нумо, в коло всі ставайте, Наш танок розпочинайте! Танок „Чоботята-дроботята”

Сусідки. Ми прийшли не самі, а з дітьми. Тішимось, що вони не ліниві, хочуть допомагати дорослим, хочуть перейняти наші звичаї, не цураються хатньої роботи.

Щоб було що садити, Врожаї збирати, Ми прийшли на толоку Вам допомагати. Хай ростуть здорові діти, І радість приносять, Ми сідаєм за роботу -

Господиня просить. Гості розміщуються по хаті, кожен займається якоюсь роботою. Жінки, дівчатка вишивають і ведуть розмову. - Матусю, як гарно і легко ти вишиваєш. - Коли подивишся, на перший погляд це просте ремесло, але насправді досить складне, цікаве й таємниче. Воно ввібрало в себе багато казок, легенд, цікавих історичних подій. Вишивати по-справжньому, талановито - досить непросто. Для цього потрібні роки терпеливої, наполегливої праці. Мама. Я Іванку вишиванку Білу подарую. Синю стежечку від неба

В квітках намалюю. Вишита сорочка Аж до поясочка, А хто її вишивав? Мама для синочка. У народі кажуть: „Сорочку одягай - маму, тата звеселяй, від хвороб її носи і здоровя бережи”. - Так. Здавна вважалося, що сорочка, усі краї якої оздоблені вишивкою, має оберігати від нещастя, відганяти від людини злі сили. Улюблений колір української вишиванки - червоний, він вважається головним оберегом від лиха. Червоною вишивкою обовязково прикрашали комір та рукави сорочки. Пісня „Рушничок”

Дівчатка. Рушничок, рушничок Нині вишивала. Червоненьку ниточку На рушничок клала. - Ну, а я, ну, а я їй допомагала, чорний колір, чорний колір слідом прокладала. - Хвалить мама, хвалить тато Оці мої рученята. Я сміюся, це не я, Все це голочка моя. Рушники я вишиваю І родину прославляю. Ось які чудові квіти! Буде матінка радіти. „Танок з рушниками” - Тітко, а моя мама казала, що у вас коса гарна, покажіть. А ви, напевно якісь секрети знаєте, щоб волося росло довге та красиве?

Тітка. Щоб коса моя була густа та пишна, Мила її мама в барвінку та вишні. Щоб волосся сонечком сіяло, Шавлію й ромашку додавала. Щоб росла коса міцна й красива, У кропиви мама сили попросила. На голівку калиновий цвіт поклала - Щоб мене щаслива доля не минала.

Хлопчики: Навіщо косички дівчатам?- Ніяк зрозуміти не міг. На них треба стрічок багато Та й клопоту менше без них. - Проте косички довгі Всім радують серця, Тому, що ті косички Дівчаткам до лиця. - Мені коси не треба, Я - хоч куди козак! А що я теж красивий, То це помітно й так - Не дуже вихваляйся, краще покажи, який ти уважний. От зараз я зав’яжу тобі очі, а ти по косах упізнай наших дівчат. 

ГРА „ВПІЗНАЙ, ЧИЇ КОСИ” - Україночка мала, У Одесі я зросла. Я пісні веселі знаю І охоче їх співаю.

Пісня „По дорозі жук, жук”

Діти. Ой, гоп, чики, чики, Купив тато черевики. Я піду у них на свято Танцюватиму завзято Я притупну каблучками, В боки розведу руками, Сплесну, вихром закружляю - Черевики нові маю. Черевички не простенькі, В них підківки золотенькі, І риплять, ступлю лиш крок, Так і просяться в танок. „Гопачок” Господиня. Марійко, маю до тебе прохання. Допоможи ліпити вареники. Коли закінчимо роботу, почастуємо людей. Дві - три жінки з дівчинкою сідають коло стільниці з підготовленим тістом і ліплять вареники. При цьому вчать дівчинку, як це робиться. Дівчинка помагає, а тоді обертається обличчям до глядачів і декламує.

В кожній хаті на Вкраїні Вареники варять нині. Білолиці, непогані, Вареники у сметані.

Пісня „А мій милий вареничків хоче”  Господиня. Пора вже наші варенички в окріп кидати. (Наліплені вареники виносить на дощечці із залу) Господиня. Ось погляньте, діти, - Сонце вже заходить, Сонце вже заходить, А калита сходить. Славна та ясна, На весь світ прекрасна.

Діти. Ой, Калита, Калита, Із чого ж ти вилита?

Господиня: (за Калиту) Ой, я з жита сповита Та й сонцем налита - Для красного цвіту По білому світу. (Дівчата беруть калиту, прив’язують до неї червону стрічку. Проводиться гра “Пан Калитинський і пан Коцюбинський”) Калитинський. А чи хоче хтось калиту кусати? Хлопчик 1. Я хочу! Калитинський. А ти хто?

Хлопчик 1. Я - пан Коцюбинський. Калитинський. А я - пан Калитинський. - Куди йдете? - Калиту кусати. - А я буду по писку писати. - А я вкушу! - А я впишу.( маже сажею)

Хлопчик 2. Пане Калитинський, не дрімайте, я їду калиту кусати. - А будеш нам слово казати? - Буду. - Що у світі найсильніше? - Вода. - А що у світі найпрудкіше? - Світло. - Скільки зір у небі? - Як у морі піску. - Скільки в морі піску? - Як на землі трави. - Скільки на землі трави?  - Як проміння у сонця. - Скільки проміння у сонця? - Як у людини думок. (Калитинський знімає калиту, дівчата роздають всім по шматочку)

Сусідка (заводить жартівливо) Кухарочко наша! Кухарочко наша! Чи щось буде до вечері? Чи ще буде каша? Господиня. А як же, дорогі мої сусідоньки, усе в нас є: І пряники, і медяники, І з повидлом періжки, І пухнасті пампушки, І налисники, й млинці, І коржі на молоці. Сусіди.Гості вже натанцювались Вареничків зачекались. Господиня. Вас чекають у макітрі Варенички дуже ситні Білолиці, круглолиці, З української пшениці.Покуштуйте, просим щиро!Вареники наші з сиром. Вареники непогані.Вареники у сметані. - Одвічну мудрість, що не відає часу,

Нам передав народ в обрядах і повір’ях: Тож збережи тих звичаїв красу,

Щоб відтворить її у нових поколіннях. І пам’ятай свій рідний оберіг -

Без пам’яті нема народу. Примножуй все, що пращур твій зберіг,-

Народну мудрість - берегиню роду. На всі світи й віки ти озирнись, Де слово перше вимовив колись, Де пісня мамина і пестила і гріла, Ввійшла життям у душу і у тіло. На всі світи й віки ти озирнись, І не забудь з якого роду, З якого кореня ми в світі почались.

Додаток Д

Фруктове свято Розвага Мета. Познайомити дітей зі світом фруктів, їхніми корисними властивостями для здоров'я людини. Розвивати бажання пізнати нове, розширити знання дітей про фрукти. Виховувати естетичний смак, дбайливе ставлення до природи. Обладнання. Фрукти, «полотно», корзина, бананова шкірка, плакат із завданням. 

Хід розваги 1. Організаційна частина. «Доброго ранку» - мовлю за звичаєм. 

«Доброго ранку» - кожному зичу я. 

«Доброго дня» - вам, люди, бажаю. 

«Вечором добрим» стрічних вітаю. 

І усміхаються в відповідь люди, Добрі слова ж бо для кожного любі. Пісня ''Добрий день,матусю Україно".муз. М. Ведмедеря.

. Основна частина.

а) Слово вихователя. Фрукти - улюблена їжа дітей. Життєва сила цих плодів, як нікому іншому, потрібна вам, дітям. Вони дуже смачні і корисні. Фрукти містять речовини, які потрібні нашому організму. Якщо ви їх не отримуєте, то починаються різні хвороби. Сьогодні ми з вами потрапимо у справжнє фруктове королівство. Дізнаємося багато нового, цікавого і візьмемо участь у творчому конкурсі.

б) Фруктова вікторина. 1. Фрукти зварені в воді. (Компот) 2. Фрукт, який обожнюють боксери. (Груша) 3. Абрикос, який оголосив суху голодовку. (Курага) 4. Улюблений фрукт мавп. (Банан) 5. Який плід, якщо вірити телерекламі, може подарувати нам райську насолоду. (Кокос)

в) Збір апельсинового урожаю. Діти діляться на дві команди; ставимо дві корзини; апельсини розміщуємо на столі, стільцях, підлозі. Потрібно зібрати урожай в корзину, але без допомоги рук. Перемагає та команда, в корзині якої найбільше фруктів.( муз.супровід за вибором муз.керівника)

г) Естафета «Варимо компот». Діти діляться на дві команди. Сухофрукти кладемо на столі гіркою. В кінці кімнати ставимо кастрюлю. Кожен гравець ложкою бере сухофрукти і якомога швидше переносить до кастрюлі, потім передає ложку товаришу по команді.

ґ) Смачний десерт. Дітям зав'язують очі, дають куштувати шматочки фруктів. Діти називають фукти. Танок "Чунга-чанга"

д) Гра «Пригощайся».  Діти розбиваються на пари, їм зав'язують очі. Потрібно взяти з тарілки кожному по фрукту і нагодувати товариша.

є) Аукціон «Кошик з фруктами». Діти за описом повинні відгадати фрукти.

є) Хвилинка релаксу. Уявіть собі, що перед вами росте велика яблуня з красивими яблуками. Яблука висять над головою, але дістати їх неможливо. Потягніться якомога вище, зробіть вдих. Тепер зірвіть яблуко. Нагніться. Покладіть яблуко в кошик, повільно видихніть, розслабтеся. ( муз. за вибором муз. керівника)

ж) Татуювання на банановій шкірці. Кожному дитині даємо бананову шкірку. Ручкою зі зворотньої сторони наноситься малюнок. Через кілька хвилин малюнок проявляється, на протилежній стороні.

з) Музей фруктів. (На поличку виставляємо фрукт, і дитина розповідає про нього).

Груша. Її вирощували кілька тисячоліть тому в Стародавній Греції. Вона солодка і багата мінеральними речовинами. Груша сприяє зниженню температури тіла. Банан родом з Південної Індії. Відрізняється великим вмістом крохмалю. Яблуко. Якщо його їсти по одному в день, то і лікар не знадобиться. 5-6 зерняток яблука задовольняють добову потребу людини в йоді. Пісня Яблучка (муз. Т. Шутенко, сл. Л. Реви ) Апельсин. Потрапив до нас із Китаю. Існує понад.400 його сортів. Він може вилікувати більше 300 хвороб. Лимон. Батьківщина цього фрукта Індія. Йоги називають його універсальним фруктом для підтримки здоров'я. Ківі. Його батьківщина - Нова Зеландія. Свою назву він отримав від маленької пташки, яка зовні дуже схожа на цей плід. Ківі містить найбільше вітаміну С. Гранат. Цей плід прийшов до нас під назвою «карфа*генське яблуко». Зерняток в кожному плоді - 1500.

. Підсумок.

Отже, ми закінчили подорож до казкової країни Фрукти. Мешканці цієї країни дуже різноманітні. Назвіть фрукти які ви запам'ятали? Чим корисні фрукти? З усього розмаїття плодів вибирайте те, що, на ваш погляд, найкраще! Успіхів вам!  А зараз " Потанцюймо разом"( танок)

. Добрий день .матусю Україно 1)Добрий день ,матусю Україно, Сходить сонце радості й добра, Україно я твоя дитина Крапелька великого дніпра. Приспів Україно моя,золоті твої поля небо ніжне голубе, що під ним усе цвіте. Яблуневі сади і смерекові ліси, Ніжна пісня солов'я, рідна матінка земля!

) Не дивись, що я така маленька Час мине - я швидко підросту і усю любов свого серденька, Я тобі в дарунок принесу 2. Яблучка муз. Т. Шутенко, сл. Л. Реви 

Ми збирали яблучка В нашому садку, Яблучка червонії Всім нам до смаку. Так, так, так, так, Всім нам до смаку. 

Так, так, так, так, Всім нам до смаку. Поливали яблуньку Завжди ми самі, І тому в нас яблучка Отакі смачні. Так, так, так, так, Отакі смачні. Так, так, так, так, Отакі смачні.

. Танок «Потанцюймо разом» ( муз. Полька)

Додаток Ж

Сценарій «Хліб святковий запашний»

1. Давно так склалося в Україні, що хліб у хаті - це достаток, добробут, це і впевненість у завтрашньому дні.

. Хоч би де людина не трудилась - у місті чи селі, на суші чи в морі - всі ми голосом серця завжди поєднані з тим, хто годує країну, чия невмируща доля - літо й зиму в полях під відкритим небом.

. Їм, майстрам-хліборобам, вклоняємось і в будні, і в свята, їхню любов до землі несемо в серцях. Адже хвала хлібові - це щоразу хвала людині-творцеві, хвала життю й самій природі, такій безмірній у своїх щедротах.

. З роду в рід народ наш виховує своїх дітей у пошані до хліба, прищеплює дітям поняття, що хліб святий. Не годилося розкидатися хлібом, не годилося змітати зі столу крихти - це суперечило народній моралі, це було образливим для душі хлібороба.

. В народі ж хліб, мов матір поважають.Ця шана з плином часу не зника.

І дорогих людей завжди стрічають З хлібиною в барвистих рушниках,

Так хай же щедро наливає соком І колоситься золотистий сніп!

І хай же родить більше з кожним роком Його величність - годувальник-хліб!

(Пісня «Ой зелене жито, зелене»)

. Люди сіють хліб. Щедро оспівана поетами ця праця людська. Зерно для людини і досі залишається земним дивом. Воно безсмертне.

. Кинуте в землю зерно стає колосом. Наливається соками землі і сонця.

Красується, радує урожаєм. Повертається до людей Повносилою вдячністю землі.

. До землі, як до хліба, звикають з дитинства, з юних літ. І тоді вже до старості не розлучаються з нею.

Щасливий той, хто має на землі Власноруч прокладену борозну.

Хто по-своєму відкривав хліб, Пізнавав його пахощі з колоска.

. Зерно до зернини,

До колосу колос, Мов серце до серця, в степах промовля:

Шуміть хлібами рясними навколо. Багата і щедра вкраїнська земля

. Їж, сину, хліб, та пам’ятай, що в ньому Саме життя закладено людей,

І сонце золоте і звуки грому, Мозольний труд і посмішки очей.

. Їж, сину, хліб і не кидай додолу, А підніми, коли не там лежить,

А, як сідаєш, сину мій, до столу, То пам’ятай, що хліб-це значить жить.

. В житті завжди свій голос треба мати, Щоб колосом налитим він дзвенів.

І щоб ніхто тобі не міг сказати, Що ти даремно хліб не сушений не їв.

Пісня «Пахучий хліб»

. З давніх - давен народ наш цінував над усе хліб, сіль і честь. Хліб-то багатство, сіль-то гостинність і щирість, а честь-то людська гідність, за яку предки наші стояли і нам заповідали, навіть не маючи шматка хліба ані дрібки солі.

. Сьогодні ми розповімо , вам, дорогі гості, про деякі звичаї і традиції, які пов’язані з хлібом. Те змалку діти привчалися до хатньої роботи і тому однією з улюблених дитячих ігор була гра «Печу, печу хлібчик»

. Жито-жито! Немала дорога від зернин розсипчастих, малих до буханки хліба золотого, до окрайчика в руках твоїх.

. Вірш «Як пахне хліб».

Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб? Диханням сіяча, вогнем безсонних діб.

Трудом і творчістю, людським гарячим потом Він пахне так, як пахнуть меду соти.

З труда важкого виросло зерно, Із дум помислів-достаток, благо світу,

І хліб зійшов, як гімн весні і світу, Запах в печі, як молоде вино.

Він пахне степом, сонцем у жнива. Коли, мов князь, сповзає із лопати,

Вже хліб печуть і дух життя багатий Поволі завойовує права.

Чи капустяний лист, чи лист в печі пече, Чи хліб на двох, чи на велике місто.

Та пахне він завжди єдиним змістом, Трудом безсонних ранків і ночей.

. Так, багато безсонних ранків і ночей проходить у селянина, аж поки наллється соком зерно не схилиться колос під його вагою.

. «Як вродить жито, то й будемо жити»- говорять в народі. Справді, бо життя селянина залежало від урожаю. Вінцем всіх трударів були жнива. До жнив готувалися заздалегідь, бо як говорять в народі «Прийшли жнива - іншої роботи нема».

. Пісня

. Вінець хліборобської праці-жнива,

І в душі твоїй снується радість.

Жнива! Руки пахнуть зерном.

І в полі, і в селі, на кожному подвір’ї, в кожних сінях, хаті-всюди розлиті пахощі зерна, солодкуваті, щемні. Зібрали люди хліб святкують обжинки.

. Зажинки-початок жнив. Зажинки робили в будь-який день, крім понеділка. Він вважався важким днем для започаткування всякої важливої роботи. Жінки зодягалися по-святковому, і всім сімейством вирушали в поле.

. Якщо в когось із господарів був великий лан і він не встигав вчасно зібрати збіжжя, то скликав толоку. На неї запрошували переважно сусідів і родичів. Учасникам толоки не платили грошей, а лише ситно харчували.

. Не розгинаймо спини,

Жнімо до Мокрини

Бо Мокрина без дощу,

Як обід без борщу.

. Закінчити жнива потрібно було І серпня. В цей день християнське свято Мокрини. Вважається, що під цю пору найчастіше гостить негода. А 2 серпня в день Святого Іллі справляли обжинки. Ілля вважався зберігачем усіх трьох етапів жнив: зажинок, жнив, обжинків.

. Говорили в народі так «На Іллі новий хліб на столі». «То не господар, що на Іллі немає свіжого хліба на столі».

. Котився віночок по полю, Просився до господаря в стодолу,

Вже я на полі набувся, Буйного вітру начувся.

Я недовго полежу Знову в поле побіжу.

. Хліб символізує гостинність, доброту, щирість. Хлібом-сіллю зустрічають дорогих гостей. Жодне весілля не обходиться без короваю. Готування короваю та частування гостей належить до найбільш поетичних дійств народного весілля.

. При святкуванні Різдва мали обов’язково бути Дідух і кутя з пшениці. Дідух стояв на столі протягом всіх свят. На Новий рік удосвіта йшли посівати зерном. Починаючи з хрещених батьків, дідусів та дядьків. При цьому приказували:

Сію, вію, посіваю, З Новим роком вас вітаю.

Сійся, родися, жито-пшениця, всяка пашниця.

На щастя, на здоров’я, на Новий рік. Щоб краще родило, ніж торік.

З Новим роком, вас!

. З хлібом-сіллю на вишитому рушнику йшли навесні оглядати поля сіяти, жати. Випікали маленькі хлібини, як давали худобі та клали у засіки із зерном, щоб був добрий урожай.

Пісня.

. Чи знаєш ти, чим пахне хліб?

Коли весною кілька діб Гуркоче трактор за рікою.

Хліб пахне працею людською.

. Чи знаєш ти, чи хліб запах, Коли жнивують у степах

Твої батьки у гарячу пору? Хліб пахне щастям хлібозбору.

. Чим пахне хліб, чим, знаєш ти? Як повезуть твої батьки,

Зерном наповнені машини? Хліб пахне соками земними.

. Чи знаєш ти, чим хліб землі Пахтить на вашому столі?

Весною, влітку і зимою? Хліб пахне радістю людською.

. Спасибі вам, у кого руки роботящі. Живіть же вічно в хліборобськім щасті. Хай хліб, як сонце сяє на столі, і у кожній хаті, у кожному селі. Низький уклін вам, руки золоті!

. Руки тримають хліб!Це так символічно і просто!

Артеріями життя Пальці сплелися колоссям.

Хліб кладуть легко на стіл Від нього світлішають стіни

і повниться хата добром.

. Ось він - хлібчик духовитий З хрустом шкірочки смачним.

Ось він-теплий, мов налитий Щедрим сонцем золотим.

І на стіл, у кожен дім Завітав, з’явився він.

В нім - здоров’я наше, сила, В ньому чарівне тепло.

Скільки рук його ростило, Доглядало, берегло.

В нім землі твоєї соки, Сонця в нім багато є.

Уплітай за обі щоки Виростай богатирем.

Всі пригощаються хлібом

КОНКУРС «молодих господарочок».

Я рада вас вітати у цьому залі, де за кілька хвилин будуть проходити змагання «молодих господарочок». Хто з них буде куштуватиме « пиріг перемоги»? Він з нетерпінням чекає на свою господиню.

Розігрування номерів. Сьогодні будуть змагатись 5 учасниць склад журі бажано, щоб членами були учні старших класів, вчитель має бути головою журі.

Найвища оцінка «3» бали. Зовнішній вигляд теж оцінюється І бал

А зараз починаймо, Настав жаданий час І ваші щирі вміння Хай подивують нас.

Перший конкурс: швидше і економніше почистити картоплину, велику картоплину

Другий конкурс: здавна народ України славився своєю гостинністю,бо «веселий гість-дому радість». Споконвіку на столі, застеленому барвистим, вишитим рушником, лежав хліб, а поруч нього-сіль. За старовинним звичаєм, хліб-сіль підносили дорогим гостям в знак пошани, запрошували до столу віршем, піснею, примовляннями.

Третій конкурс: кожна господиня має знати і вміти готувати велику кількість страв.

Четвертий конкурс: з даних продуктів, які ви придбали, приготувати канапку.

Додаткові запитання: Чи знаєте ви:

І. Що значить слово «бутерброд» ( з нім. мови - «хліб з маслом»)

. Які є види бутербродів? (Холодні, гарячі, закриті, відкриті, прості, складні, бутербродні торти)

Конкурс для болільників, поки учасниці готують бутерброди.

І. Найбільше загадок, прислів’їв, приказок про хліб, їжу.

. Хто швидше з’їсть окраєць хліба.

П ’ятий конкурс: Велика увага в українській кухні приділяється смаковим якостям страв. Кожна господиня повинна вміти за смаком розрізнити страву і продукти, з яких приготовлені ці страви. Зараз ми подивимося, хто з наших учасниць є кращим дегустатором.

Завдання: на столі лежать в розетках різні сорти варення. Потрібно за смаком розрізнити, де яке знаходиться.

Шостий конкурс, домашнє завдання. Особливо смачними були страви, приготовлені на вечорницях, коли мистецтво, готувати страви, а найчастіше це були пироги поєднувалося з вмінням співати, танцювати, розповідати.

Конкурс художньої самодіяльності: пісні, вірші, гуморески на тему, пов’язану з їжею.

Ведуча. Закінчився останній конкурс. Журі підводить підсумки і називає переможця конкурсу.

Додаток З

(Під музику діти заходять колоною в зал з квітами в руках (крім іменинників).По середині залу утворюють коло, виконують пісню і запрошують іменинників у середину кола. По закінчені пісні, дарують іменинникам квіти.)

Пісня: «Хто сьогодні народився»

Діти: Софійка, Таня і Христина

Ігор, Настя і Юрась

Святкувати іменини

Радо в гості кличуть вас.

Хто святкує іменини,

Хто родивсь в весняні дні.

Відзначати і вітати

Ми готові день при дні.

Підійдіть сюди малята.

Ми вас будемо вітати.

День народження буває

В році тільки раз.

Заспіваємо веселу

Пісеньку для вас.

Пісня «За вікном»

Ведуча: Діти, вночі глянувши на небо, що ви бачите?

Діти: Зірочки.

Ведуча: По всьому небу розкидано безліч зірочок. Всі вони горять для вас. В народі кажуть, що коли народжується дитина, то на небі з’являється зірка. А ще кожен з нас народжується під тим чи іншим сузір’ям і їх є дванадцять. Кожен має свою назву: Водолій, Риби, Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козеріг.

І зараз ми пограємо цікаву гру, яка називається «Знайди своє сузір’я.»

Ведуча: Приємно на святі дарунки приймати,

А іменинників потрібно спочатку привітати.

Вітання для Настусі.

Діти: Будь здорова, будь щаслива,

Будь як сонечко красива.

Як струмочок голосна,

Як соловейко наш дзвінка.

Будь як бджілка - трудівниця,

Мамі гарна помічниця.

І рости така - така

І висока і струнка.

Ведуча: Вітання для Софійки.

Діти: З Днем народження вітання найкращі,

Бажаємо сонця на кожній стежині.

І пригорщі повні наснаги й краси,

Здоров’я міцного, настрою гарного

В нинішній день і в майбутні часи.

Ведуча: Привітаємо Христинку.

Діти: Ти як сонечко світи

Будь здоровою й рости.

Доброю, гарною,щасливою,

Щедрою, лагідною, милою.

Будь на втіху мамі й тату

Ти їх любе ангелятко.

Ведуча: Вітання для Ігорчика.

Діти: Милий наш Ігорчику,

Ясне, миле сонечко.

Зайченя пухнасте,

Кошеня кирпате.

Щирий Бог із неба

Дарував батькам тебе.

Наказав любити,

Пестити й ростити.

Ведуча: Вітання для Тані.

Діти: Рости наша дівчинко, гарна як квітка

Хай голос твій дзвенить в оселі.

Хай усміхаються очі веселі.

Хай для тебе гарна буде кожна днина,

Дорога Танюшко, будь завжди щаслива.

Ведуча: Привітаємо Юрчика.

Діти: Дощиком рясненьким, хай пада з неба щастя.

Хай тобі, наш Юрчику, Все на світі вдасться.

Ведуча: А ось і сюрприз для наших іменинників,

давайте поплескаємо їм, а їх попросимо погасити

свічки на святковому торті.

Ведуча: Приємно на святі дарунки приймати,

Може іменинники нас запросять танцювати?

«Танець запрошення»

(На столі лежить вінок з барвінку, тарілка з водою, свічка. Вихователь запалює свічку, нахиляє її над водою і говорить.)

Ведуча: Вогнику, вогнику, розпечи

На наших діточок пошепчи.

Щоб росли здоровими, не хворіли,

Тата, маму і нас усіх веселили.

(Діти гасять свічку.)

Ведуча: Вогник гасне, ви живете

З сонця зайчика займете.

А як в ранці він прийде

Сон у ліжку пропаде.

Тож вставайте, не баріться

І на сонечко дивіться.

Через ці ось намистинки,

Що упали зі світлинки.

А ще в дарунок прийміть наш

традиційний хоровод «Коровай.»

Хоровод «Коровай»

Додаток К

«Як від лиха вберегтися»

Під музику заходять діти до залу.

Музичний керівник: Добрий день, дітки! Я рада вітати вас у музичному залі, де ми з вами зустрічаємося на заняттях, розвагах, святах. I ось сьгодні я вас запросила сюди не спроста. Ось послухайте, що сталося зi мною вранці. Коли я йшла на роботу, то зустріла Королеву Розваг i вона запросила нас з вами трішки розважитись в її країні. І я приготувала для вас цікаву розвагу «Як від лиха вберегтися»

Ведуча:Ми дуже дякуємо за запрошення і з задоволенням поговоримо про правила поводження з вогнем, небезпечні речі, правила дорожнього руху.

Ведуча:А розпочнемо ми нашу розвагу з веселої пісеньки, тому що наші дітки з задоволенням ідуть в дитячий садочок і хочуть про це заспівати.

Пісня «До дитячого садка» Ведуча: Я чую до нас хтось поспішає. Під музику заходить Баба Яга.

Баба Яга: Добрий день! Які гарненькі діти, я бачу ви тут веселитесь, святкуєте, а я вам принесла смачні цукерки, пригощайтесь. (Дає цукерки, а в обгортках цвях, ножиці, ніж, шпилька) Ведуча: Діти, що це? Діти: Це небезпечні речі. Баба Яга: Ой-ой-ой і пожартувати не можна.  Ведуча: Ці речі дуже небезпечні і жартувати з ними не можна, ось послухай, що тобі розкажуть діти. 1.Я маленька і вертлява. Діти! - голкою я звуся, Річ я дуже небезпечна, Бо я боляче колюся. (Голка) 2 А я - голчина сестра, Зачекай-но хвильку -  Я теж дуже небезпечна, Бо я звуся шпилька. 3. З піджака я втік у тата. Ґудзик - ось хто я такий. Стережись мене ковтати,  Бо я дуже несмачний. 4.Обережно! Стій, будь ласка, Бо я звусь - гаряча праска, Хто до мене доторкнеться, Той одразу ж обпечеться. 5.Я- на кухні скрізь доречний, Мною все, що хочеш ріж… Та я дуже небезпечний, Бо я звуся гострий ніж. Баба Яга: Я бачу ви розумні діти, багато знаєте, можливо, навчите і мене правильно поводитись з небезпечними речами, а то я в своїй глушині все забула. Ведуча: Залишайся на нашому святі, а ми тобі про все розповімо. Баба Яга: З радістю, а зараз на знак нашого примирення я хочу з вами потанцювати веселого таночку.

«Танок запрошення»

Ведуча: Діти, ми живемо в місті і на нас чекає багато небезпек. І перш за все на дорозі. Баба Яга: Яка небезпека на дорозі? Головне вміти їздити або швидко перебігати. Ведуча: Діти, чи можна так вести себе на дорозі?  Діти: Ні! Ведуча: Діти, а де можна переходити дорогу? Діти: На пішохідному переході, або на зелене світло світлофора. Баба Яга: Якісь дивні слова: пішохідний перехід, світлофор. Що це? (Діти розповідають.) Ведуча: А ще діти знають гарну пісню про світлофор. Ось послухай.

Пісня «Світлофор - наш друг»

Баба Яга: Тепер я все зрозуміла і хочу з вами пограти в гру «Світлофор».

Гра «Світлофор».

( Баба Яга стоїть на середині залу і показує кольорові прапорці. Червоний - стоять, зелений - біжать по колу. ) Баба Яга: Молодці, діти, ви все добре знаєте. А в мене є з собою гарна іграшка - ось дивіться (Показує велику коробку сірників). Я дуже люблю розпалювати в лісі вогнища, дивитись, яке воно яскраве та красиве. Ведуча: Діти, а можна бути необережним з вогнем? Діти: Ні. Ведуча: Давайте розкажемо Бабусі, як потрібно поводитись з вогнем.

Ведуча Не за горами високими, не за морями глибокими, а біля лісу на лузі, зустрілися двоє друзів - Зайченя-хвалько та Їжачок-трудівничок. (виходять Заєць і Їжачок). Зайчик Їжачок, давай побіжимо до озера, покупаємося, позагораємо.

Їжак Завжди ти Зайчику поспішаєш. На завтра треба оповідання прочитати з цікавою назвою «Вогонь наш друг чи ворог?» Зайчик Ех ти, Їжачок! Слухай мене і будеш розумним! Навіщо нам читати? По дорозі до озера розпитаємо про це дорослих звірів і будемо знати: ворог чи друг.

Їжак Дорослих треба слухати, але ж і домашнє завдання треба виконувати. Ну, побігли! (Заєць і Їжак вибігають із зали) (у залі з піснею з’являється Лисичка)

Пісня Лисички. (з’являються Зайчик і Їжачок) Зайчик Добрий день, тітонько Лисичка! Лисичка Добрий день!

Їжачок Тітонько Лисичка, а вогонь друг чи ворог?

Лисичка Друг. Ось зараз прийду додому, зварю смачну вечерю. Ти прийдеш в гості і я тебе смачненькою вечерею пригощу. Зайчик Бачиш Їжачок, як все просто! Побігли далі. (вибігають із зали) (в залі із танцем з’являється Козлик)

Танець Козлика. (з’являються Зайчик і Їжачок) Зайчик Привіт, Козлику! Козлик Привіт! Їжачок Козлику, а як ти гадаєш, вогонь наш друг чи ворог? Козлик Звичайно ж друг! Узимку я натоплю хату і буду собі в теплі дивитися телевізор й капусту їсти. Приходьте і ви до мене в гості, я вам казки розповім, пригощу капустою. Їжачок Дякуємо, Козлику!

Зайчик До побачення! Їжачок Значить вогонь - це надійний помічник і друг людей. Зайчик Так, це він рухає тепловози, теплоходи, допомагає людині освоювати космос, а ще вогонь свіжий хліб випікає і від холоду нас захищає. Але коли вогонь у неумілих руках - він може стати й грізним ворогом. Не зігріє він наших долонь, може все впалити на порох. Треба бути з вогнем обережним, вивчіть правила протипожежні. (звучить бурхлива музика, вбігає стурбований Вовк)

Вовк Допоможіть! Допоможіть! Горить будиночок Білочки! Допоможіть маленьким більченятам. Викличіть пожежників по телефону!

Їжачок Ой, я ще не прочитав оповідання «Вогонь друг чи ворог», і не знаю, як вірно викликати, кого і по якому номеру… Зайчик Я тобі допоможу,

Їжачок А як потрібно? Я не знаю… Зайчик Треба набрати «101», а потім назвати адресу. Вовк Зрозумів. Передзвони ще раз!

Їжачок (дзвонить) Ало. Пожежа в лісі. Вулиця Соснова, номер вісім. Горить будиночок Білочки біля озера. Вовк А поки приїдуть пожежники, треба вивести маленьких діток, якщо вони там є. Приготувати відра! Танець вогню (звірі гасять вогонь) (з’являються Песик-пожежник і пожежники і гасять вогонь на будинці Білочки)

Песик Я Песик-пожежник, Не жалію я води. Загашу я пожежу І врятую вас з біди. Всі повинні пам’ятати, Що з вогнем не можна грати. (гасить пожежу далі) (звірі виводять білченят із будинка) Песик Молодці, друзі! Ви врятували життя білченятам. Мами їхньої не було вдома, а вони гралися сірниками і не помітили, як загорівся будинок. Злякалися і забилися в куток. Так могли загинуть ви всі. Дякувати звірям, неподалік були та допомогли. Друзям завжди потрібно допомагати.

Вовк Ти теж Песик, молодець. Дуже щвидко залив вогонь водою. Раз-два і тільки дим пішов. Песик До речі, а чи все, горить, можна гасити водою? Їжачок Я не знаю… Зайчик Я тобі розкажу. Не можна гасити водою електричні нагрівальні прилади, якщо вони ввімкнуті в розетку, а також бензин, гас. Їжачок Я зрозумів.

Їжачок І я тепер, я все зрозумів. Дякую вам, друзі.

білочка Для розваги і для гри Сірники ти не бери. Бо з вогнем погані жарти - Жартувати з ним не варто.

білочка Не розпалюй сам багаття, Ані в лісі, ані в хаті. Легко вогник запалить, Та не просто погасить.

білочка Телевізор, плитку, праску Умикати нам не слід. пам’ятайте це, будь ласка, бо від цього стільки бід. Песик Все ж як трапилась біда, Що тоді робити? Всі Не ховатись у куток, А вогонь гасити.

білочка Як вогонь іще малий -Кружкою вогонь залий, Чи піском засип, накрий, Щоб не зміг ожити.

Ведуча А якщо вогонь не згас і багато диму? Вибігайте з кімнати враз із дітьми малими!

Песик Всіх, хто є у домі, швидше клич на поміч,і не забувайте скористатися телефоном. Я гадаю, що ви все запам’ятали. А мені вже пора. До побачення. Їжачок і Зайчик До побачення. Дякуємо.

Вовк Мені теж пора! До побачення. Їжачок Тепер уже неодмінно прочитаю оповідання про пожежу та вивчу правила пожежної безпеки. Зайчик Їжачок, дивись, який Старий Дуб росте. Їжачок Ой, та про нього мені розповідала мама.(підходить, роздивляється) Ведуча Колись цей Старий Дуб постраждав від вогнища, яке хтось з неохайних відпочиваючих забув загасити, загинула вся його родина. Так і не вдалося врятувати молодих та старих синів-дубів. З того часу Старий Дуб не розмовляє. 

Зайчик Їжачку! Подивись, що там у дуплі? Їжачок (дивиться в дупло) Ой, книжка. Сторінки обгоріли. (роздивляється книжку). А ось, що в ній написано: Той, хто виразно прочитає, що написано в книжці - поверне голос Старому Дубу.

Зайчик Читай швидше! Їжачок А тут де-які слова стерлися… Зайчик Нічого, я тобі допоможу. І дітки теж допоможуть. 

дитина І малятам, і звірятам Дуже добре треба знати: Сірники не для забави, З ними дуже страшно…(грати)

дитина Розігрілась праска дуже -Що робити будеш, друже? За гаряче не хапай, Із розетки … (вимикай)

дитина Знати повинна людина кожна − Щоб похід був до ладу, Жартувать з вогнем не можна - Ліс потрапить у … (біду)

Ведуча Раптом Старий Дуб заговорив… Старий Дуб Спасибі тобі, Їжачок, і тобі, Зайчику, і вам, дітки, спасибі за те, що повернули мені можливість говорити. Отже послухайте Старого Дуба: добру роботу ви разом зробили. Дружно і швидко вогонь загасили. Пожежник Дітям добре треба знати Правила протипожежні. І з вогнем не пустувати, Будьте обережні!

Ведуча Так, вогонь наш друг, але в неумілих руках він може стати грізним ворогом. Пам’ятайте про це, діти. До побачення.

Ведуча: Наша розвага підійшла до кінця. Бажаю всім здоров’я, веселих вам розваг! Учіть безпеки друзів, мам своїх і тат. Будьте обережні нагадую вам знов. Хай краще вибухає радість і любов!

Додаток Л

Міжнародні свята

(дати, які можна використовувати як тематику до проведення свят та розваг)

Січень:

7       - Різдво Господнє. Можливе свято: колисанок для Христа, рідних, тварин, ляльок тощо.

21 - День обіймів. Можливе свято обіймів та дотиків (інтерактивні ігри, соціокультурні ігри тощо).

Лютий:

17 - День спонтанного вияву Доброти. Можливе свято прогнозованих добрих вчинків.

- День рідної мови.

Березень:

-День кішок. Можливе свято вшанування (у будь-яких формах і проявах) найпоширенішої домашньої тварини.

8       - Жіночий день.

21 - День Землі (в день весняного рівнодення). Можливе свято вшанування землиці.

березня - Всесвітній день поезії. Міжнародне свято «День Веселої качечки». Свято дитячої поезії, творчості, гумору.

- День ляльковода (Ідея відомого діяуа лялькового театру Дживада Золфагаріхо з Ірану). Можливе свято: день лялькового театру (день різновидів театру).

Квітень:

1       - День птахів.

2       - День дитячої книги.

7 - День здоров'я.

- День авіації та космонавтики. Можливе свято: проектування літаків і космічних апаратів; свято-випробування космонавтів; дослідників зірок; послання Всесвіту тощо.

- День пам'ятників та історичних місць. Можливе свято: відвідини можливих пам'ятних місць; створення власних пам'ятників у дитячих групах; відкриття галереї «Тут був Я» тощо.

- День Землі. Можливе свято: марш планет; жива зелена планета тощо.

- День танцю. Можливе свято: фестиваль танцю; танці народів світу; танці тваринок (дитяча дискотека) тощо.

Остання неділя - Всесвітній день ПОрІДНСНйХ "міст. Можливе свято: поріднення дитячих груп; дитсадок - школа (перший клас); «листування» з невідомою дитячою групою тощо.

Травень:

- День праці.

З - День Сонця. Можливе свято: фестиваль промінчиків (малюнки, посмішки, нитки тощо); сонячного зайчика (ігри люстерками) тощо.

- День Перемоги.

- День сім'ї (встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 p.). Можливе свято: сімей чи родин; родинних гербів; родинних оберегів; галерея «Тато, мама, я - наша сім'я», «Мої рідні найрідніші» тощо.

- День музеїв. Можливе свято: створення власних музеїв у групах (будь-чого, головне - наочного, очевидного, аби можна було бачити, роздивитись).

21 - День космосу. Можливе свято: юних космонавтів, фестиваль посланців Землі.

22 - День Матері.

Червень:

1 - День захисту дітей.

5 - День охорони навколишнього середовища.

9 - День друзів. Можливе свято: дружніх компаній; святкові дуелі дуетів друзів; обряди товаришування (побратимство, сестринство) тощо.

Липень:

6 - День поцілунку.

23 - Олімпійський день.

Вересень:

1-День миру (1984 р.)

8 - День грамотності. Можливе свято: свято музичної гами; свято авторських абеток; свято грамот-посвячень тощо.

9 - День вроди (в усіх її проявах і виявах). Свято всього красивого.

24 - День моря (остання п'ятниця вересня).

27 - День туризму.

Жовтень:

- День людей похилого віку. 2- День музики.

4 - Тиждеиь космосу (4-10 жовтня).

- День учителя.

4 - День тварин (перша неділя жовтня).

Листопад: 4 - День чоловіків.

20 - (дата міняється) - Всесвітній день дитини (1959 p.).

21 - День вітань. Можливе свято: найкраще привітання рідним, собі, іншим, природі тощо.

30 - День Матері (свято на честь матерів: жінок-мироносиць). Вітають матерів, віддаючи належне жінкам, завдяки яким усі ми живемо.

Грудень:

- Свято Миколая (початок зимових святок).

31 - Новий рік. Святкування Нового року. 1

Додаток Н

Форми можливих свят для роботи з дітьми

1.Літературно-музична композиція. Характеризується виконанням відповідних •гемі віршів, куплетів, фрагментів пісень, народних ігор тощо. Головне завдання для виконавців - розказати текст. Часто невиразне, ритмізоване донесення слова до аудиторії через 'іікову неможливість вдало виконати завдання, очевидність оч^;кувань, передбачуваність подій, і нічим невиправдані витрати часу суперечать головній ідеї свята (для читання віршів відводяться спеціальні заняття). Перетворити таке дійство на справжнє свято допоможуть оригінальність режисури і яскравість виконавців, використання перестановок, драматизацій, інсценування використання матеріалу. Слід визнати, що ця форма свята здатна лише поверхово «зачепити; глибинні емоції.

2.      Свято-концерт (гала-концерт). Урочисте свято, яке стало урочистим видовищем. Головне завдання - нагородження когось. Тобто, це свято поєднане з ритуалом вшановування, що має вигляд зібрання збудованих за режисерським задумом номерів. Глядач виступає у ролі пасивного споживача. Режисер намагається забезпечити гостроту і динаміку сприйнятої, завдяки чому створюється достатня різноманітність жанрів, більшість яких становлять вокальні й хореографічні номери. Імпровізації з ритуалами вшановування та алгоритмами їх проведення зроблять гала-концерт цікавішим та змістовнішим Рівень насолоди залежить від рівня культурного досвіду і підготовки аудиторії до акту сприйняття.

3.      Тематичне свято Зміст такого свята присвячений якій-небудь одній темі, події. Всі концертні номери пов'язані єдиною ідеєю і розкривають тему різними засобами (словом, музикою, співом, танцем і т. п.) з різних боків. Можливі теми свят-концертів: на честь 8-го Березня, Нового року, Дня Перемоги та інших календарних дат; присвята творчості якого-небудь поета, письменника і т. д. Як правило, святковий концерт розвиває ту саму тему, якій було присвячено попереднє урочисте засідання. Проводиться в яскравій художньо образній та емоційній формі

4.      Дивертисмент. Весела естрадна програма в театрі зі вставленими комічними вокальними, танцювальними номерами і сценками, не пов'язаними із сюжетом. Краше, добірне і різнопланове (різножанрове) з показаного раніше поєднується з метою розвеселити аудиторію.

5.      Звітний концерт. Під час виступу домінує, як правило, один колектив (рідко - два чи три), що представляє всю палітру своїх можливостей. Іноді концерт «розбивають» іншими колективами (гостями) з врученням подарунків між номерами і привітаннями. Характеризується високим рівнем стресу, адже назва «звітний» передбачає оцінювання, тому краще акцентувати увагу дітей на тому, що головне - подарувати радість людям.

6.      ІІІоу. Яскраве дійство, видовище. Глядач виступає у ролі споживача. Як активізацію першого привертають форми приведення до «загального емоційного знаменника»: ритмічні плескання в долоні, виклик, свист, крик. Засоби: гучна ритмічна естрадна музика, яскраві привабливі костюми, оголене тіло, різноманітні світло - і піротехнічні ефекти.

.        Розважально-ігрове свято. Цілеспрямоване дійство, де основним механізмом досягнення мети виступає гра в усіх її різновидах. Осі овним механізмом досягнення мсти виступає гра. У масовках (анімації) можуть застої івуватися ігрові комплекси та інтерактивні ігри, якими заманюють і розважають охочи.

8.      Інтелеістуально-нізнавальні ігри. Головна особливість - ефективне використання інтелекту гравців і аудиторії; метод- мозковий штур и або інші творчі методи. Варіанти: «Що? Де? Коли?», «Поле чудес», «Брейн-ринг» і т.д. Мінус: обмежений круг учасників, неможливість вступити в гру при бажанні і наявності готової відповіді, переважання питань, розрахованих більше на гарну пам'ять, ніж на творче мислення. Пропонуємо трохи змінити правила під час таких ігор і запропонувати зіграти: на висадку, за принципом «мінус один у раунді», із заміною гравця своєї команди на іншого, грати до 3-5 очок. Залучення до гри уболівальників та усіх бажаючих зробить її цікавішою та більш захопливою.

9.      Театрально-драматичне дійство. В основі лежить використання тих або інших (чи всіх разом) характерних для театру виразних засобів для створення неповторного, яскравого, властигіого тільки цьому концерту, художньоґо сценічного зображення. Театралізація дає змогу глибше і дохідливіше розкрити зміст концерту, підсилити його сприйняття, емоційну дію на учасників свята. Введення елементів театралізації і насамперед сценічної дії не може бути самоціллю режисера-постановника Він зобов'язаний пам'ятати, що театралізація не повинна порушувати значення і характер вибраних для концерту номерів. Навпаки - повинна їх підсилювати, створювати умови, обстановку для більш яскравого емоційного їх сприйняття.

З метою реалізації дійства спеціально створюють оформлення, яке визначає і виражає образ усього концерту і кожної його частини, номера, епізоду (сценографія). Сценічну атмосферу створюють засобами ігрового світла, фонової музики, використання шумів тощо. Класична театральна драматургія сюжету інтригує, зміст твору привертає увагу. Глядачеві відведено роль здебільшого пасивного учасника з подальшою рефлексією. Потребує спеціальних умов: зала, спецприміщення, оснащеність, акустика.

10.    Вечір. Емоційно дуже тепле дійство для невеликої, обізнаної з метою вечора, аудиторією (день народження, кругла дата, день пам'яті).

.        Свято-презентація групи, загону, установи, підрозділів, філіалів, цілей і завдань, продукції, демонстрація зв'язків з громадськістю. Демонструє досягнення, узагальнює досвід. Супроводжується обдаровуванням кращою продукцією виробника. Моделі: міні- або глобальна презентація (може брати учасгь декілька близьких чи різновекторних команд: стенд, сцена, доповідь), виставка-демонстрація. Виступи синтезують з видовищними показами, наочними фрагментами досвіду, яскравими короткими концертними номерами (в тому числі гостьовими).

12.    Свято-реклама. Представлення виробника, демонстрація видів продукції, корисність якої розкривають за допомогою конкурсів. Часто супроводжується даруванням продукції. Метою проведення таких заходів є створення позитивного іміджу виробнику, зацікавлення споживача.

13.    Хепенінг. Оіцасливлення. Кожний учасник, не знаючи про це наперед, Опиняється у виграші, є щасливцем. Характеризується врученням численних призів, презентів. У відповідь пропонується взяти участь у певних актах (відповіді на запитання, зустрічі з яскравими людьми, дітьми, героями).

14.    Свято-лотерея. Розіграш видів діяльності, концертних номерів за різновидами лотерей, розіграш призів, лотів в конкурсах-лотереях.

15.    Свято-конкурс. Пошук кращого в якійсь сфері життєдіяльності (виконавець пісні, танцю, вірша; кращий у професії; зачісці, вроді, прикрасах і т. п.). Серія спеціальних конкурсів, які проводяться за системою поступового вибуванням гравців за гіршим результатом на етапі. Рекомендуємо під час проведення таких заходів залучати асистентів, обов'язково створити групи підтримки, глядацьке масове журі (змінне на етапах).

16.    Вуличний театр. Балаган, бродячий цирк, ростові лялькові спектаклі і розіграші. Вертеп (театр у 2 поверхи: ляльковий і реальний) з дигячнми сюжетами або сюжетами з життя. Ефективно мати пересувний варіант.

17.    Ярмарки. Сорочинці. Широка торгівля продукцією табірних гуртків, студій. Робота малих концертних груп, виступи (конкурси) закликальників, витівників, скоморохів, фокусників. Доречні лотереї з подарунками, розиграші призів, конкурси- агракціони.

18.    Масові народні гуляння. Концертні виступи загонів (груп, труп), конкурс дітей-ігромайсірів, всілякі розваги (зокрема тихі), настільні ігри (можливий чемпіонат з таких). Організовуючи такий захід, можна створити «вулиці» роду ігор, щоб аудиторія мала право вибору.

19.    Фольклорію-етнографічні. Постановка певного спектаклю за мотивами народних обрядових свят (переважмо слов'янських, рідних), у тому числі і тих, що не відповідають сезону. Можливі побутові свята і обряди з ритуалами на кшталт «Весілля у Малинівці», «КуМатрія» (Молдова) - хрестини дитини та подібні.

20.    Художньо-прикладні. Свято-праця, під час якого відкривається місто майстрів певної справи або просто умільців (глина, пластика і пластилін, орігамі, ікебана, паркове мистецтво та ін). Кожний учасник показує своє уміння іншим і научає його. Кожний знаходить використання «своєму» умінню або набуває іншого, яке показує всім, і навіть пробує научати інших.

21.    Ландшафтні (свято-панорама). Віддзеркалення історичної епохи (ери), культури і побуту народу, нації (слов'ян, індійців, вікінгів, лицарів, римлян і греків, Одіссеї). Виготовляють одяг (елементи), зброю, предмети побуту, житло та ін. Розігрують сцени із життя, реальні події.

22.    Військово-патріотичні свята. Реконструкція військових подій, битв, походів, яким передує етан вивчення подій чи явища, моделювання проекту і підготовка до проведення.

.        Свято-експедиція. Включає елементи походу, пошуку чого-небудь, переходу від місця до місця (по етапах загального шляху). Варіант синтезу квеста зі святом.

24.    Олімпіади. Спортивно-художнє масове видовище з парадом, перебудовами строю, концертними виступами, конкурсними іграми, випробуваннями для команд та аудиторії. Можливі: дворові олімпіади, спортивні ігри на галявині, у пісочнику, на прогулянці.

25.    Спортивні свята. Спортивна розвага. Можливі: дворові олімпіади, спортивні ігри на галявиці, у пісочнику, на прогулянці. Стріт-бол. Реальні та неіснуючі види спорту з елементами сучасного життя, настільні ігри; ігри на підвіконні; ігри в пісочнику; ігри в колі тощо. Дворові спортивні ігри, наприклад стріт-бол.

26.    Фестиваль. Свято талантів, у якому не може бути переможців - всі є його лауреатами. Варто лише знайти цікаву ідею і розгорнути її. Наприклад: свято-фестиваль «Водяних струмків» (видів бризкалок, якими створюють композиції зі струменів води), «Повітряних зміів», «Танцюючих ніг», «Групових переміщень», «Синхронних рухів» тощо.

27.    Кярнавал-бал. Маскарад Тематичний хід на зразок бразильського.

28.    Свято-дискотекя. Танці з конкурсами і завданнями для груп.

29.    Свято-магія. Доступні фокуси і пародії на них, можливі досліди, розиграші- маніпуляції, тайнопис. Робота з «підсадними качками».

30.    Свято-якція. Соціальна акція типу «Геть, нікотин», «Шукаю здоров'я», «Сміх - дітям», «Золота вода» і т. п. Проблема і тема акції повинна відповідати віку учасників.

31.    Хід-маніфестація. Агітбригади. Теми необмежені. Плакагнатема, синхронізація рухів, ритм, жести і рухи-символи, наочна агітація, марші, девізи і слогани.

Цей класифікатор допомагає визначити форму і напрями векторів свят. Синтез елементів свят (двократне або трикратне методом турнірної таблиці) дасть змогу отримати нескінченне число варіацій нових оригінальних свят, знайти нові ідеї і форми їх проведення.

Додаток П

Гусятинський дошкiльний заклад «Дзвiночок»

План проведения масових заходiв, дiйств музично-естетичного циклу на 2011-2012 н.р.

Керiвники: Пласконь С.В. Осиф 1.Й.