Проектування розподільчого центру для оптимізації поставок

Проектування розподільчого центру для оптимізації поставок

ЗМІСТ

Вступ

. Підготовка вантажів до транспортування

1.1 Формування вантажної одиниці

2. Визначення обсягу перевезень вантажів

2.1 Визначення розміру замовлення, загальних витрат та періоду постачання товарів для складу розподільчого центру

3. Технологія навантажувально - розвантажувальних робіт

4. Побудова транспортної схеми і розрахунок найкоротших відстаней

4.1 Побудова транспортної схеми

.2 Визначення місця розташування розподільчого складу на території, що обслуговують

.3 Розрахунок найкоротших відстаней

5. Визначення обсягів перевезень і розмірів відправки вантажів

.1 Визначення обсягів перевезень і розмірів відправки вантажів для великопартійних перевезень

.2 Визначення обсягів перевезень і розмірів відправки вантажів для дрібнопартійних перевезень

.3 Призначення маятникових і комбінованих маршрутів

.4 Призначення розвізних маршрутів

6. Розрахунок ефективності використання транспорту

6.1 Визначення техніко-експлуатаційних показників

.2 Вибір марки транспортного засобу

.3 Економічне обґрунтування діяльності автотранспортного підприємства

Висновок

Література

Вступ

Автомобільний транспорт є вважливою складовою потенціалу держави, сферою виконання нею зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я людей, соціального забезпечення громадян. Основним завданням АТП, що вже існує чи яке тільки планується є створити всебічне задоволення потреб народного господарства і громадян у перевезеннях з високим рівнем якості при мінімальних затратах. Необхідно перевезти конкретний обсяг вантажу даного виду автомобілем певної вантажопідйомності та типу від постачальника до споживача так, щоб АТП, маючи дуже великі затрати на утримання автомобіля, його обслуговування, ремонт, заробітну плату працівників, відрахування на соціальні заходи тощо, отримало прибуток та було рентабельним.

Збільшення вантажопотоків, кількісний і якісний розвиток матеріальної бази транспорту потребують підвищення рівня знань спеціалістів, які пов’язані з транспортним процесом, в області організації вантажних перевезень.

Мета даного курсового проекту - закріпити і розширити знання з дисципліни "Проектування систем регіональних вантажних перевезень” шляхом вирішення завдання визначення раціонального варіанту транспортування вантажів для обслуговування заданого регіону.

Робота вантажного транспорту може значно впливати на ефективність функціонування суб’єктів ринку. Тому зниження витрат на транспортування є одним з механізмів, що дозволяють підвищувати конкурентоспроможність товарів, які реалізуються.

Автомобільний транспорт характеризується високою маневреністю. Він відіграє значну роль у забезпечені змішаних і місцевих перевезень на невеликі відстані. Численні автотранспортні підприємства мають досить повно укомплектовану виробничу базу і розгалужену мережу інфраструктурних об'єктів транспорту. Формуючи економічні, культурні, рекреаційні та ін. зв’язки, транспорт прискорює соціально-економічний розвиток суспільства. Завдяки обслуговуванню різних форм суспільної організації виробництва (спеціалізація, концентрація, кооперація й комбінування), він впливає на підвищення ефективності розміщення різних галузей виробництва.

Темою данного курсового проекту є «Проектування розподільчого центру для оптимізації поставок». Під час виконання курсового проекту потрібно визначити розмір замовлень, використання рухомого складу та визначення його площ, здійснити розрахунок транспортних витрат, підібрати транспортні засоби та визначити їх кількість відповідно до замовлень перевезення вантажів різного роду, оптимізувати маршрути перевезень.

В нашому випадку пунктом постачання є м.Луганськ, а пунктом розміщення розподільчого центру м.Харків. Товарами які будуть перевозитися є : холодильники, газові котли, кондеціонери, швейні машини та водонагрівачі.

1. Підготовка вантажів до транспортування

.1 Формування вантажної одиниці

Дослідивши мережу магазинів (супермаркетів) на території регіону (згідно виданого завдання) обсяги продажів основних видів товарів зводимо в таблицю. (див. табл.1.1).

При підготовці до перевезення всі вантажі формуються в групи по напрямках, пакуються і маркуються.

Таблиця 1.1 Обсяги продажів основних видів товарів

№ з/п	Назва товарів	Обсяг продажу товарів, шт./тиждень
		М1	М2	М3	М4	М5	Сума
1	Холодильники	50	40	45	60	55	250
2	Газові котли	40	30	45	45	50	210
3	Кондеціонери	10	15	20	10	15	85
4	Швейні машини	10	15	15	15	15	60
5	Водонагрівачі	15	10	20	25	20	70

Розміщуємо вантажі в первинній упаковці на піддонах.

До основних характеристик первинної упаковки відносяться: маса брутто, маса нетто, габаритні розміри.

Оскільки всі вантажі за галузевою ознакою є однаковими, проведемо їх загальну транспортну характеристику:

         За тарою - тарні

         За вагою - звичайні

-        За розмірами - не габаритні

         За способом навантаження - штучні

         За умовами захисту від зовнішніх впливів - такі, що потребують захисту від впливу атмосферних опадів, від температурного впливу, від ударів та струсів

         За ступенем безпеки - мало безпечні

         За сумісністю на рухомому складі - сумісні між собою.

Для перевезення вибирають стандартні піддони, габаритні розміри яких залежать від розмірів вантажів. (Наприклад: довжина - 1200мм, ширина - 800мм, висота - 150мм, власна вага - 26кг, вантажопідйомність - 1000кг.)

При розміщенні упакованої продукції на піддонах необхідно дотримуватись вимог до перевезення різних видів вантажів.

Наприклад при розміщенні ящиків на піддонах необхідно враховувати наступне:

вантаж в ящиках не повинен виступати за межі піддону більше ніж на 20 мм з кожного боку;

висота сформованого пакета не повинна перебільшувати 1350мм.

Таблиця 1.2 Транспортна характеристика

№ з/п		Назва товарів	Габаритні розміри в упаковці (мм)	Маса нетто/брутто (кг)	Особливі умови транспортування
1		Холодильники	Висота: 1810 Ширина: 615 Довжина: 680	Маса нетто: 83 Маса брутто: 85	Перевозяться стоячому вигляді на піддонах в один ярус
2	Газові котли		Висота: 700 Ширина: 400 Довжина: 300	Маса нетто: 30 Маса брутто: 31	Транспортувати на піддонах виготовлених з дерева. Дозволяється перевозити в два яруси
3	Кондеціонери		Висота: 540 Ширина: 245 Довжина: 770	Маса нетто: 35 Маса брутто: 38	Дозволяється перевозити в два яруси (один на одному)
4	Швейні машини		Висота: 300 Ширина: 410 Довжина: 180	Маса нетто: 8,0 Маса брутто: 8,2	Не мають особливих умов транспортування, розміщуються на піддонах довільно
5	Водонагрівачі		Висота: 465 Ширина: 455 Довжина: 829	Маса нетто: 28 Маса брутто: 30	Перевозяться стоячому вигляді на піддонах в один ярус

Масу брутто сформованої вантажної одиниці (пакета) визначаємо за формулою:

, (1.1)

де  - відповідно маса брутто і нетто вантажної одиниці (пакета), кг;  - маса піддону, кг ().

Для холодильників: кг=0,196 т.

Аналогічно проводимо розрахунок іншого товару.

Масу нетто вантажної одиниці (пакета) визначаємо за формулою:

, (1.2)

де  - кількість ящиків, що розміщуються на піддоні.

Для холодильників:  кг

Аналогічно проводимо розрахунок іншого товару.

Для кожного з вантажів наведемо схеми розташування їх на піддонах. На рис. 2.1 показано розміщення ящиків з вантажем (холодильники) на піддоні, та на рис. 2.2 - розміщення швейних машин на піддоні.

Аналогічно на піддонах розміщуємо інший товар, дані про кількість ящиків, що розміщуються на піддоні для кожного виду тоару наведені у таблиці 1.2.

Рис.1.1 - Схема розташування ящиків з вантажем (холодильники) на піддоні

Рис.1.2 - Схема розташування ящиків з вантажем (швейні машини) на піддоні

Характеристики вантажних одиниць зводимо в таблицю

Таблиця 1.3 Характеристика вантажних одиниць (пакетів)

Найменування вантажу	Кількість ящиків, од.		Маса брутто, кг	Розміри, мм (зовнішні)
	в одному ярусі	всього на піддоні		дов-жина	шири-на	висо-та
Холодильники	1	2	196	1230	800	1825
Газові котли	1	8	274	1200	800	715
Кондеціонери	2	10	406	1200	800	1095
Швейні машини	4	24	222,8	1200	800	1215
Водонагрівачі	1	4	152	1200	1000	844

вантаж товар постачання транспортний

2. Визначення обсягу перевезень вантажів

.1 Визначення розміру замовлення, загальних витрат та періоду постачання товарів для складу розподільчого центру

Розподільний центр - це склад, з якого йдуть відвантаження на інші склади компанії, або центри продажу. Безпосередньо торгівля з його не здійснюється.

Вихідними даними для планування організації розподільчого складу є кількість, номенклатура та характеристика товарів, як вказано в табл. 1.1

При аналізі запасів використовуються ті моделі управління запасами, котрі більш точно відповідають характеристикам досліджуваного складу. Для нашого випадку доцільно використовувати модель Вільсона. Вона є найпростішою моделлю управління запасами (УЗ) і описує ситуацію закупівлі продукції в зовнішнього постачальника що характеризується наступними припущеннями:

-        інтенсивність споживання є апріорно відомою і постійною величиною;

-        замовлення постачається зі складу, на якому зберігається раніше вироблений товар;

         час постачання замовлення є відомою і постійною величиною;

         кожне замовлення постачається у вигляді однієї партії;

         витрати на здійснення замовлення не залежить від розміру замовлення;

         витрати на зберігання запасу пропорційні його розміру;

         відсутність запасу (дефіциту) є недопустимим.

Оптимальний розмір замовлення продукції визначити за формулою:

, од.товару (2.1)

де В_зам - витрати на здійснення замовлення, що включають оформлення і доставку замовлення, грн. (В_зам.=Цпер∙L=7∙339=2373 грн.);

v - інтенсивність споживання продукції, од. тов./од. часу;

В_зб. - витрати на зберігання продукції на складі, грн./од. товару од. часу;

(В_зб.=Sскладу ∙Цзберіг= 57,67 ∙1,2=70,5 грн/місяць)

Для холодильників (М1):  од.товару

Аналогічно проводимо розрахунок іншого товару.

Період постачання вантажу визначити за формулою:

, од. часу (2.2)

 

Для холодильників (М1):  тиждня8 днів

Аналогічно проводимо розрахунок іншого товару.

Точку замовлення, тобто розмір запасу на складі при якому необхідно подавати заявку на доставку чергової партії визначити за формулою: визначається за формулою:

, од. товару (2.3)

де - час доставки замовлення, од. часу.

Для холодильників (М1):  од.товару

Аналогічно проводимо розрахунок по інших магазинах і товарах.

Результати розрахунків зводимо в тблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Витрати на управління запасами, період постачання та розмір запасу на складі

№ магазину	Показники	Назва товару
		Холодильники	Газові котли	Кондеціонери	Швейні машини	Водонагрівачі
1	QW	58,06	51,92	25,96	25,96	31,80
	5040101015
	8	9	18	18	14
	h0	7	5,6	1,4	1,4	2,1
2	QW	51,93	44,97	31,80	31,80	25,96
	4030151510
	9	10	14	14	18
	h0	5,6	4,2	2,1	2,1	1,4
3	QW	55,08	55,08	36,72	31,80	36,72
	4545201520
	8	8	12	14	12
	h0	6,3	6,3	2,8	2,1	2,8
4	QW	63,60	55,08	25,96	31,80	41,05
	6045101525
	7	8	18	14	11
	h0	8,4	6,3	1,4	2,1	3,5
5	QW	60,89	58,06	31,80	31,80	36,72
	5550151520
	7	8	14	14	12
	h0	7,7	7	2,1	2,1	2,8

За результатами даних табл. 2.1 будуємо графік зміни циклів рівня запасів та розмір запасу на складі для кожного виду товару. (див. рис. 2.1)

Рис.2.1. Цикл зміни рівня запасу товару та розмір запасу на складі

3. Технологія навантажувально - розвантажувальних робіт

Для забезпечення безперебійної роботи транспорту та ефективного використання транспортних засобів пункти навантаження та розвантаження повинні бути оснащенні відповідним навантажувально-розвантажувальними засобами.

Алгоритм вибору навантажувально-розвантажувальних механізмів:

1.      вивчення фізичних властивостей вантажу і транспортної характеристики вантажу;

2.      попередній вибір групи навантажувачів по продуктивності;

.        вибір навантажувальних засобів по критерію максимального використання вантажопідйомності;

.        визначення тривалості робочого часу;

.        кінцевий вибір навантажувально-розвантажувальних механізмів з врахуванням організаційних чинників.

Критерієм вибору навантажувально-розвантажувальних механізмів є продуктивність.

Експлуатаційна продуктивність визначається за формулою:

 (3.1)

де: - експлуатаційна продуктивність, т/год.; - маса вантажу, що навантажується за один цикл, т. (таблиця 1.3, обираємо найбільше значення маси брутто = 406 кг = 0,406 т);; - коефіцієнт інтенсивності роботи навантажувача; - коефіцієнт, який враховує суміщення операцій (приймаємо ); - тривалість одного циклу навантаження (розвантаження) НРМ, с.

Коефіцієнт інтенсивності роботи навантажувача визначається за формулою:

 (3.2)

 год.

де: -тривалість часу роботи, год.; -тривалість робочої зміни, год. ( год.)

Розраховуємо експлуатаційну продуктивність для кожної моделі (враховуючи, що тривалість циклу для кожної моделі різна) та здійснюємо вибір моделі навантажувача, яка має більше значення продуктивності.

Для вибраної моделі будуємо графік тривалості робочого циклу та показуємо схему навантажувально - розвантажувальних робіт.

В нашому випадку обираємо вилкові електронавантажувачі, тому що вантажі, які будуть навантажуватися розміщені на піддонах.

Рис.3.1. Схема електричного навантажувача “JUNGHEINRICH” EFG-113

Рис.3.2. Схема електричного навантажувача “Linde” E10

Характеристика автонавантажувачів “JUNGHEINRICH” EFG-113 та “Linde” E10 наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Технічна характеристика автонавантажувачів

Параметри	“JUNGHEINRICH” EFG-113	“Linde” E10
Привід	електричний	електричний
Вантажопідйомність,кг	1000	900
Макс. вис. підйому вил, мм	3300	2900
Кут нахилу рами вперед/назад	15/6	11/7
Радіус повороту	1401	1570
Швидкість руху, м/с	3,36	4,2
Довжина, включаючи вили, мм	2881	2719
Швидкість підйому/опускання вил, м/с	0,42	0,49
Ширина, мм	990	933
Розміри вил, мм	35/100/1150	29/90/1021

Розрахуємо експлуатаційну продуктивність для кожної моделі.

Для “JUNGHEINRICH” EFG-113 експлуатаційна продуктивність становитиме:

 т/год.

Для “Linde” E10 експлуатаційна продуктивність становитиме:

 т/год.

В даних умовах експлуатації максимальне значення продуктивності  характерне для “JUNGHEINRICH” EFG-113.

Отже, можна зробити висновок, що для забезпечення безперебійної роботи транспорту та ефективного використання транспортних засобів ми обираємо модель навантажувача “JUNGHEINRICH” EFG-113.

Тривалість робочого циклу електричного автонавантажувача “JUNGHEINRICH” EFG-113 при навантаженні-розвантаженні 1 т вантажу становить:

Графік тривалості робочого циклу показано на рис. 1.18.

Рис. 1.18. Тривалість навантажувально-розвантажувального циклу.

4. Побудова транспортної схеми і розрахунок найкоротших відстаней

4.1 Побудова транспортної схеми

Маятникові маршрути призначаються для великопартійних перевезень. За вихідним завданням курсового проекту великопартійні перевезення здійснюються за маршрутом Луганськ - Харків.

Рис.4.1. Карта маршруту доставки

На рисунку 4.1 показано два альтернативні шляхи доставки вантажу з пункту постачання в м. Луганськ до розподільчого центру в м. Харків.

Розглянемо перший маршрут: Луганськ - Чугуїв - Ізюм - Артемівськ - Первомайськ -Харків. Довжина даного маршруту складає 339 км., середній час в дорозі складає 4 год. 46 хв. [12]

Другий маршрут: Луганськ - Чугуїв - Ізюм - Красний Лиман - Новоайдар -Харків. Довжина даного маршруту складає 352 км., середній час в дорозі складає 5 год. 10 хв. [12]

Отже, маршрут №1 є економічно доцільнішим, оскільки його протяжність є меншою та краща категорія дороги, що призведе до менших затрат на доставку товару.

Для кожного з маршрутів визначити коефіцієнт використання пробігу за наступною формулою:

, (4.1)

де  - довжина їздки з вантажем, км;

 - довжина маршруту, км.

Для 1-го маршруту

Для 2-го маршруту

4.2 Визначення місця розташування розподільчого складу на території, що обслуговують

Визначення місця розташування розподільчого центру на території, що обслуговують, може формулюватися як пошук оптимального вирішення або як пошук субоптимального (близького до оптимального) вирішення.

Вибір оптимального місця розташування вирішують повним перебором й оцінкою всіх можливих варіантів розміщення розподільчих центрів і виконуються на ЕОМ методами математичного програмування.

Набагато менші трудомісткі субоптимальні методи визначення місця розміщення розподільчих центрів. Вони не забезпечують знайдення оптимального рішення, однак дають хороші, близькі до оптимального результати при невисокій складності обчислень.

На території регіону (рис. 4.2) наносять торгові центри, з’єднують їх транспортними звязками, вказують відстані між ними та вантажообіги.

Рис. 4.2. Карта району обслуговування

7,9 - відстань між магазинами, що обслуговуються,

споживачі матеріального потоку, км;

М5 - № магазина;

автомобільні дороги.

Координати центру ваги вантажних потоків (), тобто точки, в межах яких може бути розміщено розподільчий склад, визначають за формулами:

 (2.4)

 (2.5)

де:  - вантажообіг -го споживача;

 - координати -го споживача;

 - число споживачів.

Згідно розрахункових координат розміщуємо розподільчий склад. Отже, розмістимо розподільчий центр по вулиці Плехановській враховуючи розрахункові координати.

На основі карти і координат розташування учасників транспортного процесу (роздрібні магазини) побудуємо транспорту схему.

На транспортну схему нанесемо значення довжин кожної ланки. Відстань ланки визначаэмо за допомогою лінійки. Відстань ланки визначачимо на основі фактичних зв’язків (рис.4.3).

Рис.4.3 Транспортна схема району перевезень

Далі проведемо розрахунок найкоротших відстаней для того, щоб вибрати маршрути руху транспортних засобів та порядок доставки товару до магазинів.

4.3 Розрахунок найкоротших відстаней НЗМ та побудова маршрутів

Розвізні маршрути призначаються для дрібнопартійних перевезень. Для визначення кількості маршрутів і порядку об’їзду пунктів завозу доцільно скористатися побудовою найкоротшої звязуючої мережі. Задача визначення раціонального маршруту завезення вантажів ґрунтується на класичній математичній задачі визначення кільцевого маршруту, що проходить через декілька пунктів, за умови, що кожен пункт відвідується лише раз і кінцевий пункт співпадає з початковим.

Раціональним називається маршрут, на якому залежно від поставленої мети досягаються мінімальні затрати часу на доставку вантажу. Вирішується задача на мінімум холостих пробігів автомобілів при виконанні перевезень для маятникових маршрутів, або задача на визначення мінімального пробігу при об’їзді вантажних пунктів для розвізних і збірних маршрутів.

Вибір розвізних маршрутів виконуємо з використанням найкоротшої зв’язуючої мережі.

Визначення найкоротших відстаней проводять в наступній послідовності:

1.      Вводимо наскрізну нумерацію всіх учасників транспортного процесу і перехресть.

2.      Використовуючи метод знаходження найкоротших відстаней (з курсу „Організація вантажних перевезень”), встановимо найкоротші відстані між учасниками транспортного процесу. Дані подані у вигляді таблиці (табл. 4.2).

Вибір розвізних маршрутів виконуємо з використанням найкоротшої зв’язуючої мережі (НЗМ).

Складаємо матрицю відстаней між пунктами завезення вантажів.

Таблиця 4.1 Матриця відстаней між усіма суміжними точками

	1	2	3	4	5	РЦ
1	-	6,9	3,6	10,3	10,8	4,1
2	6,9	-	11,3	13,7	11,2	7,5
3	3,6	11,3	-	7,9	10,5	3,8
4	10,3	13,7	7,9	-	5,7	6,2
5	10,8	11,2	10,5	5,7	-	6,7
РЦ	4,1	7,5	3,8	6,2	6,7	-

Побудову найкоротшої зв’язуючої мережі починають з першої точки. Для цього виписуємо перший рядок таблиці 4.1, що відповідає першому пункту призначення з номерами стовпців і позначаємо всі числа (відстані перевезень), знизу під кожним числом рядка номером (1), що вказує на їх приналежність до першого рядка. отримуємо I ряд чисел: із чисел отриманого I ряду вибирають найменше. Це число є довжиною ланки яка з’єднує два пункти. Цю ланку, яка належить найменшому числу записуємо в таблицю 4.2.

Аналогічно проводимо розрахунок інших ланок.

	2	3	4	5	РЦ
1	6,9	3,6	10,3	10,8	4,1
	(1)	(1)	(1)	(1)	(1)

	2	4	5	РЦ
2	6,9	7,9	10,5	3,8
	(1)	(3)	(3)	(3)

	2	4	5
3	6,9	6,2	6,7
	(1)	(РЦ)	(РЦ)

	2	5
4	6,9	5,7
	(1)	(4)
	2
5	6,9
	(1)

Складаємо таблицю з інформацією про ланки транспортної мережі, тобто встановлюємо найкоротші відстані між учасниками транспортного процесу. Дані подаємо у вигляді таблиці (табл. 4.2).

Найкоротша зв’язуюча мережа - це мережа доріг (вулиць), що має найменшу довжину, яка з’єднує декілька пунктів.

Таблиця 4.2 Ланки найкоротшої зв’язуючої мережі

Порядковий номер	Ланка	Умовне позначення	Довжина ланки, км
1	2	3	4
1	1-3	М1-М3	3,6
2	3-РЦ	М3-РЦ	3,8
3	РЦ-4	РЦ-М4	6,2
4	4-5	М4-М5	5,7
5	1-2	М1-М2	6,9
Загальна довжина	-	-	26,2

Вибираємо 2 розвізнх маршрути руху для дрібнопартійних перевезень.

Доцільність вибору одного з декількох варіантів маршрутів визначаємо за сумарними пробігами автомобілів. Оптимальним рахується маршрут, який має найменшу протяжність.

Розглянемо 2 варіанти маршрутів.

Таблиця 4.3

№	Маршрут	Довжина маршруту, км	Обсяг, шт.
1	РЦ-М3-М1-М2-РЦ	21,8	596
2	РЦ-М4-М5-РЦ	18,6	437
	∑	40,4	1033

Перший маршрут потребує оптимізації, тому що він має більше 2-ох пунктів завозу. Оптимізацію маршруту будемо проводити методом додавання по стовпцях.

Для цього будуємо таблицю-матрицю, в якій по діагоналі розміщуємо пункти, що входять в маршрут і початковий пункт, а у відповідних клітинках матриці відстані між ними.

№ з/п	РЦ	3,8	4,1	7,5
1	3,8	М3	3,6	11,3
2	4,1	3,6	М1	6,9
3	7,5	11,3	6,9	М2
Сума	15,4	18,7	14,6	25,7

Початковий маршрут починаємо будувати для трьох пунктів, які мають найбільші значення сум в таблиці, а саме РЦ, М3,М2. Для включення в маршрут наступних пунктів вибираємо той, який має слідуючу найбільшу суму відстаней, а саме М1, і вирішуємо між якими пунктами його потрібно включити: РЦ-М3, М3-М2, М2-РЦ.

Для цього, для кожної пари пунктів шукаємо розмір приросту довжини маршруту за формулою:

 (2.1)

де,  - відстань між пунктами;

 - пункт, що включається;

- відповідно перший та другий пункти з пари.

Δ(РЦ-М3) = 3,8 + 3,6 - 4,1 = 3,3;

Δ(М3-М2) = 3,6 + 6,9 - 11,3 = -0,8;

Δ(М2-РЦ) = 6,9 + 4,1 - 7,5 = 3,5.

З отриманих значень вибираємо мінімальне, тобто ланку М1 ми включаємо між М3 і М2.

Отримуємо оптимальний варіант розміщення пунктів на маршруті: РЦ-М3-М1-М2-РЦ.

Покажемо графічно на карті обидва маршрути (рис.4.4)

Рис.4.4 Розвізні маршрути для дрібно партійних перевезень

5. Визначення обсягів перевезень і розмірів відправки вантажів

У цьому розділі необхідно визначити обсяги перевезень та вибрати належні транспортні засоби, що дозволять задовольнити потребу в перевезенні вантажів від виробничого підприємства до розподільчого центру та споживачів з найменшими витратами.

5.1 Визначення обсягів перевезень і розмірів відправки вантажів для великопартійних перевезень

Обсяги перевезень розділяють на великопартіонні (обсяги перевезень, що перебільшують місткість чи вантажопідйомність транспортного засобу) і дрібнопартіонні (обсяги перевезень, що менше місткості чи вантажопідйомності транспортного засобу).

У межах курсового проекту великопартіонні перевезення планують між наступними учасниками: виробниче підприємство (ВП), розподільчий центр (РЦ). Дрібнопартійні перевезення планують між розподільчим центром (РЦ), магазинами (М1, М2, М3, М4, М5).

Дані про обсяги велико- і дрібнопартіонних перевезень наведені в табл. 5.1.

Обсяг великопартійних перевезень вантажів визначають за формулою:

, (5.1)

Для холодильників:  кг  т

де  - кількість пакетів вантажу.

Аналогічно розраховують обсяги перевезень для інших вантажів (готової продукції і сировини). Результати розрахунку зводять до таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Дані про обсяги перевезень (великопартійні перевезення)

Пункт відправлення	Пункт призначення	Характеристика вантажопотоку (готова продукція)
		вантаж	Обсяг перевезень
			пакетів	тонн
Харків	Луганськ	Холодильники	145	28,4
		Газові котли	34	9,1
		Кондеціонери	16	6,2
		Швейні машини	7	1,4
		Водонагрівачі	44	6,6
	Всього		243	51,6

Для великопартійних перевезень вибираємо автомобіль марки Volvo FM13 з причепом Schmitz AWF18BDF для забезпечення перевезень у повному обсязі.

Рис. 5.1 Вантажний автомобіль Volvo FM13

Таблиця 5.2 Характеристика автомобіля та причепа для великопартійних перевезень

Марка автомобіля	Розміри платформи, мм Д/Ш/В	Ватажопідйомність автомобіля, т	Кількість піддонів з вантажем, шт.
Volvo FM 13	10080/2480/2500	12,585	24
Schmitz AWF	8020/2430/2480	20

Згідно таблиці 2.2 «Загальні витрати на управління запасами» пункту 2.1 даного курсового проекту наведемо в табличному вигляді здійснення великопартійних перевезень (таблиця 5.3)

Таблиця 5.3 Здійснення великопартійних перевезень

Вантаж	Період постачання	Кі-сть пакетів з вантажем	Обсяг перевезення, т	К-сть оборотів
Холодильники	8	145	28,42	4
Газові котли		34	9,32
Кондеціонери	12	16	6,50	1
Швейні машини	17	7	1,56
Водонагрівачі		44	6,69	1

Отже, згідно результатів таблиці 5.3 перевезення холодильників та газових котлів буде здійснюватись 8 числа місяця, кондеціонерів - 12-го, швейних машин та водонвгрівачів - 17 числа місяця.

Зважаючи на час обороту на обраному маршруті, який становить 13 год. оптимальна кількість автомобілів марки Volvo FM13 становить - 1 одиниця.

Схема розміщення вантажу у кузові автомобіля при великопартійних перевезеннях наведена на рисунку 5.1.

Рис. 5.2 Схема розміщення вантажу в кузові автомобіля Volvo FM13

Схема розміщення вантажу у причепі автомобіля при великопартійних перевезеннях наведена на рисунку 5.2.

Рис. 5.3 Схема розміщення вантажу в причепі Schmitz AWF18BDF

5.2 Визначення обсягів перевезень і розмірів відправки вантажів для дрібнопартійних перевезень

Далі визначаємо обсяги перевезень і розміри відправки вантажів для дрібнопартійних перевезеннях.

При визначенні обсягів дрібнопартіонних перевезень треба враховувати, що попит на продукцію виражається в штуках або ящиках, а не в пакетах, як для великопартіонних перевезень. Слід також враховувати, що характеристики пакетів вантажу для цього виду перевезень можуть відрізнятися (зокрема, висота пакету може бути більшою за 1350мм).

Складання нових схем розташування вантажів для дрібнопартійних перевезень слід проводити з урахуванням таких обмежень:

висота пакету вантажу має бути меншою висоти кузова транспортного засобу на 300 мм;

дозволяється розміщувати різні види вантажу на одному піддоні, але треба старатися, щоб кожний ряд складався з ящиків одного вантажу;

на піддоні необхідно розміщувати ящики, призначені тільки для одного роздрібного споживача.

Дані про обсяги дрібнопартійних перевезеннях наведені в таблиці 5.4

Сформувавши дані про обсяги перевезень перейдемо до вибору автомобілів, які будуть здійснювати перевезення по місту. Дані про характеристики транспортних засобів наведені в табл. 5.5. На рис. 5.4 наведено вигляд сформованого пакета.

Таблиця 5.5 Характеристика транспортних засобів

Iveco Euro Cargo  ML 120 E21					DAF LF 55					MAN TGL
Розміри платформи (довжина, ширина, висота), мм			Вантажопідйомність, кг	вартість роботи, грн./год.	Розміри платформи (довжина, ширина, висота), мм			Вантажопідйомність, кг	вартість роботи, грн./год.	Розміри платформи (довжина, ширина, висота), мм			Вантажопідйомність, кг	вартість роботи, грн./год.
6100	2415	2263	7465	10	7350	2460	2357	8150	7,2	5200	2315	2400	5200	8,1

Обсяг відправлення встановимо залежно від вантажопідйомності, місткості транспортних засобів і способу розташування вантажів (рис.5.1). Обсяг відправлення визначимо на основі запропонованих схем розташування вантажу за формулою:

, (5.3)

 

де  - кількість пакетів вантажу, що розміщується на транспортному засобі.

Рис.5.4 - Схема розміщення ящиків у пакеті (холодильники) для роздрібного споживача

Схема розміщення ящиків у пакеті для роздрібного споживача аналогічна сформованим пакетам (див розділ 2).

Рис.5.5 - Схема розміщення вантажу на транспортному засобі Iveco ML120 E21

Рис.5.6 - Схема розміщення вантажу на транспортному засобі DAF LF55

Рис.5.7 - Схема розміщення вантажу на транспортному засобі MAN TGL

Кількість пакетів вантажу, що розміщується та транспортному засобі становить:

Для Iveco ML120 E21 - 14 пакетів

Для DAF LF 55 - 18 пакетів

Для MAN TGL - 9 пакетів

Отже, визначимо обсяг відправлення на прикладі при перевезенні холодильників:

 т;. (5.4)

Для Iveco ML120 E21 т;

Для DAF LF 55 т;

Для MAN TGL т;

Аналогічно проводимо розрахунок по інших товарах. Результати розрахунків зводимо в таблицю 5.5.

Таблиця 5.5 Характеристика партій відправлень вантажів

Вантаж	Марка транспортного засобу	Кількість пакетів, що розміщуються на транспортному засобі, од.	Маса пакету, кг	Обсяг відправлен-ня, т
Холодильники	Iveco ML120 E21	14	196	2,75
	DAF LF 55	16		3,14
	MAN TGL	11		2,16
Газові котли	Iveco ML90 E21	14	274	3,84
	DAF LF 55	16		4,38
	MAN TGL	11		3,01
Кондеціонери	Iveco ML90 E21	14	406	5,68
	DAF LF 55	16		6,50
	MAN TGL	11		4,47
Швейні машини	Iveco ML90 E21	14	223	3,26
	DAF LF 55	16		3,73
	MAN TGL	11		2,56
Водонагрівачі	Iveco ML90 E21	14	152	2,13
	DAF LF 55	16		2,43
	MAN TGL	11		1,67

На основі даних табл. 5.3 і 5.5 розрахуємо кількість відправлень транспортних засобів за наступною формулою:

 (5.5)

де  - кількість пакетів вантажу, що потрібно перевезти (таблиця 5.4)

Проведемо розрахунок для холодильників при дрібно партійних перевезеннях для першого магазину:

Для Iveco ML120 E21  відправлення

Для DAF LF 55  відправлення

Для MAN TGL  відправлення

Аналогічно проводимо розрахунок по інших магазинах. Результати розрахунків зводимо в таблицю 5.6.

Таблиця 5.6 Дані про кількість відправлень транспортних засобів з РЦ

Пункт відправлення	Марка транспортно-го засобу	При перевезенні вантажів по маршрутах		Всього
		РЦ-М3-М1-М2-РЦ	РЦ-М4-М5-РЦ
Склад	Iveco ML90 E21	2	1	3
	DAF LF 55	1	1	2
	MAN TGL	2	2	4
Всього		5	4	9

6. Розрахунок ефективності використання транспорту

6.1 Визначення техніко-експлуатаційних показників

Для аналізу роботи транспортних засобів на маршрутах визначаємо наступні техніко-експлуатаційні показники: коефіцієнт використання вантажопідйомності, час навантаження-розвантаження, час обороту, час на нульовий пробіг, кількість оборотів на маршруті.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності визначають за наступною формулою:

, (6.1)

де  - номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т;

 - фактичне завантаження транспортного засобу на маршруті, т.

Визначається за наступними формулами:

для маятникових маршрутів:

, (6.2)

де  - кількість видів вантажу, що перевозиться на маршруті;  - обсяг відправлення для -го виду вантажу, т (див. табл.5.1);

 

Для маршруту м.Луганськ - м. Харків:  т.

Для Volvo FM13

для розвізних маршрутів:

, (6.3)

де  - кількість роздрібних споживачів (магазинів) у розвізному маршруті;  - обсяг завезення до -го роздрібного споживача (магазина), т (див. табл.5.4).

 

Для маршруту РЦ-М3-М1-М2-РЦ  т

Для маршруту РЦ-М4-М5-РЦ  т

Час навантаження-розвантаження визначають за наступною формулою:

, (6.4)

де  - час циклу роботи навантажувального механізму, с (розділ 3);  - додатковий час необхідний у пункті навантаження (розвантаження) для виконання технологічного процесу, хв (= 15 хв.);  - кількість пакетів, що навантажується в транспортний засіб при роботі на маршруті, од.

 

Для Volvo FM13 (маятниковий) =2•((130•44/3600)+15/60)=3,7 год.

Для Iveco Euro Cargo ML 120 E21 (розвізний) =2•((130•14/3600)+15/60)=1,5 год.

Аналогічно проводять розрахунки для інших маршрутів і для іншої марки транспортного засобу. Результати розрахунку зводять до таблиці (приклад, табл. 6.1, 6.2).

Час оберту визначають за формулою:

, (6.5)

де  - швидкість технічна, км/год. (визначають за завданням);  - час на додатковий заїзд, год. (Розраховується для розвізних маршрутів. Прийняти  [3];  - кількість пунктів заїзду.

 

Для Volvo FM13 (маятниковий) =(339•2)/75+3,7=13 год.

Для Iveco Euro Cargo ML 120 E21 (розвізний) =21,8/55+1,5+15•(3-1)=2,2 год.

Аналогічно проводять розрахунки для інших маршрутів і для іншої марки транспортного засобу. Результати розрахунку зводять до таблиці (приклад, табл. 6.1, 6.2).

Час на нульовий пробіг визначають за формулою:

, (6.6)

де  - довжина нульового пробігу, км.

Нульовий пробіг відсутній, оскільки стоянка автомобілів знаходиться на виробничому підприємстві.

Кількість оборотів на маршруті приймаємо: для розвізних маршрутів як кількість відправлень (таблиця 5.6); для маятникових - один оборот. Дані занести до таблиці (табл. 6.1,6.2).

Аналогічно проводять розрахунки для інших маршрутів і для іншої марки транспортного засобу. Результати розрахунку зводять до таблиці (табл. 6.1, 6.2).

Таблиця 6.1. Дані розрахунку техніко-експлуатаційних показників(маятниковий маршрут)

Маршрут		Volvo FM13
№ з/п	Умовне позначення	,год,год
1	м. Луганськ - м. Харків	0,45	3,7	13	6

Таблиця 6.2 Дані розрахунку техніко-експлуатаційних показників (розвізні маршрути)

Маршрути		Iveco Euro Cargo ML 120 E21				DAF LF 55				MAN TGL
№	Умовне позначення
1	РЦ-М3-М1-М2-РЦ	0,32	1,5	2,2	2	0,3	1,66	2,35	1	0,24	1,29	1,99	2
2	РЦ-М4-М5-РЦ	0,4	1,5	2	1	0,4	1,66	2,14	1	0,31	1,29	1,78	2
Всього		0,36	3	4,2	3	0,3	3,31	4,5	2	0,28	2,59	3,77	4

6.2 Вибір марки транспортного засобу та розрахунок економічних показників

Вибір марки транспортного засобу здійснюють на основі витрат на транспортування. Обирають ту марку транспортних засобів, яка має найменші витрати. Витрати на транспортування для - ї марки транспортного засобу () визначають за формулою

 (6.7)

де  - собівартість виконання транспортної роботи, грн./ткм.; -коефіцієнт капіталовкладень (Е = 25%); -коефіцієнт, що враховує питомі капіталовкладення:

 (6.8)

де  - кількість автомобілів певної марки, од.; -ціна одного автомобіля, грн.;  - вантажооборот, ткм;

 - кількість автомобілів - ї марки транспортного засобу, що використовуються для транспортування. Визначають за формулою

, (6.9)

де  - час обороту на -му маршруті, год;  - кількість оборотів на -му маршруті, од;  - термін транспортного обслуговування споживачів, год.; N- загальна кількість маршрутів (маятникових, комбінованих, розвізних), од.

 

Для Iveco (розвізний)  =(2,2•2+2•1)/56=1 автомобіль

Для Iveco (розвізний) =1•350000/652=487

Собівартість транспортної роботи визначають за формулою:

 (6.10)

де - період експлуатації, дні;  - собівартість утримання автомобіля за годину експлуатації, грн./год.;- вантажооборот, ткм.

Для Iveco (розвізний) =(1•22,8•56)/652=1,78 грн/ткм.

Для Iveco (розвізний) =1,78+0,25•487=123 грн/тиждень

Час роботи в наряді автомобіля визначають за формулою

, (6.11)

де  - час роботи автомобіля на маршруті, год; Визначають за формулою:

, (6.12)

де  - кількість оборотів, що запланована для автомобіля при роботі на маршрутах, од.

 

Для Iveco (розвізний) =2,2•2=4,4 год.

Для Iveco (розвізний) =4,4 год.

Розрахуємо загальні витрати на виконання перевезень на тиждень, які включають: витрати на паливо і мастильні матеріали; заробітну плату персоналу автотранспортного підприємства; витрати на проведення технічного обслуговування і ремонту рухомого складу; витрати на відновлення та ремонт зношених шин; амортизаційні відрахування; накладні витрати; змінні та постійні витрати.

Витрати на паливо визначаємо за формулою:

 (6.13)

де Цп - ціна палива, грн/л;заг - загальний пробіг автмомбіля, км;- базова лінійна норма витрат пального на 100 км пробігу автомобіля і-ої марки, л;

НДі - додаткова норма витрат пального на транспортну роботу, л/100 ткм, рівна 1,3 л - для автомобілів з дизельним двигуном;

Д - сумарна відносна надбавка або знижка до норми в процентах, рівна 15% т.я. рух здійснюється в місті і приміській зоні;

 

Для Iveco (розвізний) Вп=9,8•0,01•(218•19+1,3•652)•(1+0,01•15)=489,5 грн.

Витрати на мастильні матеріали визначаємо за формулою:

Вм.м.=Вп•0,05 (6.14)

Для Iveco (розвізний) Вм=489,5•0,05=24,47 грн.

Амортизаційні відрахування розраховуємо за формулою:

 (6.15)

де Норма амортизації рівна .;

 -кількість автомобілів певної марки, од.;

 - середня вартість автомобіля певної марки, грн.

 

Для Iveco (розвізний) ВА=(25•350•1)/100=87,5 грн.

Витрати на оплату праці розраховуємо за формулою:

Взп = Nв•Зп (6.16)

де Nв - кількість водіїв для і-тої марки автомобіля;

Зп - заробітна плата одного водія на тиждень

 

Для Iveco (розвізний) Взп =1•360=360 грн.

Вс.з.= Взп•0,3776 (6.17)

де  - коефіцієнт, який враховує ставку відрахувань на соціальні заходи, в тому числі: збір до пенсійного фонду - 31,8%; внески до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 2,9%; внески до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - 1,3% внески до фонду соціальної о страхування від нещасних випадків на виробництві - 1.76% (0,3776)

 

Для Iveco (розвізний) Вс.з. =360•0,3776=136,8 грн.

Витрати на ТО і ПР визначаємо за формулою:

В_ТоіПр=(L/1000)·(L_ТоіПр /100)·k (6.18)

де L_ТоіПр =10000 км - середній пробіг автомобіля до технічного обслуговування і поточного ремонту автомобіля, км; k =0,15 - поправочний коефіцієнт.

 

Для Iveco (розвізний) В_ТоіПр =(218/1000)•(10000/100)•0,15=32,7 грн.

Витрати на відновлення і ремонт зношених шин розраховуємо за формулою:

В_ш=(L·n_ш)/(L_ш·1,4)·Ц_ш (6.19)

де n_ш - кількість шин на автомобілі без запасного колеса; L_ш - середній пробіг автомобіля до зносу комплекта шин, км; Ц_ш - вартість одного комплекту автомобільних шин (Ц_ш =1680 грн.) грн.

 

Для Iveco (розвізний) В_ш = (218•6)/(60000•1,4)•1680=26,16 грн.

Витрати на запасні частини розраховуємо за формулою:

В_з.ч.=0,001·L·H_з.ч. (6.20)

де H_з.ч. - норма витрат на запчастини, грн./1000км пробігу (H_з.ч. =17,5грн./1000км)

 

Для Iveco (розвізний) В_з.ч.=0,001•218•17,5=3,82 грн.

Накладні витрати розраховуємо за формулою:

В_н = (В_п+ В_м.м.+ В_А+ В_з.п.+В_с.з.+Втоіпр+В_ш+ В_з.ч)·0,1 (6.21)

 

Для Iveco (розвізний)

В_н=(489,5+24,47+87,5+360+136,8+32,7+26,16+3,82)•0,1=116,1 грн.

Загальні витрати на перевезення розрахуємо за формулою:

В_пер = В_п+ В_м.м.+ В_А+ В_з.п.+В_с.з.+Втоіпр+В_ш+ В_з.ч+В_н (6.22)

 

Для Iveco (розвізний)

В_пер=489,5+24,47+87,5+360+136,8+32,7+26,16+3,82+116,1=1277 грн.

Аналогічно проводимо розрахунок для інших автомобілів та маршрутів.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 6.2.

Таблиця 6.2. Витрати на виконання перевезень та собівартість транспортної роботи на маршрутах

№ п/п	Показники	Умовне позначення	Маршрути
			Маятни-ковий	ЦР-М3-М1-М2-РЦ			РЦ-М4-М5-РЦ
			Типи автомобілів
			Volvo FM13	Iveco Euro Cargo	DAF LF 55	MAN TGL	Iveco Euro Cargo	DAF LF 55	MAN TGL
1	Витрати на паливо, грн	1054,46	489,5	457,5	709,3	312,6	292,05	453,1
2	Витрати на мастильні матеріали, грн.	52,72	24,47	22,87	35,46	15,63	114,61	22,66
3	Амортизаційні відрахування, грн.	139,2587,572,577,587,572,577,5
4	Витрати на оплату праці, грн.	360	360	360	360	360	360	360
5	Витрати на соціальні заходи, грн.	136,8	136,8	136,8	136,8	136,8	136,8	136,8
6	Витрати на ТО і ПР, грн.	50,85	32,7	28,62	41,63	2,93	18,32	26,63
7	Витрати на відновлення і ремонт зношених шин	58,1126,1622,933,316,7414,6521,31
8	Витрати на запасні частини, грн.	9,443,822,774,32,441,772,75
9	Накладні витрати, грн.	186,16116,1110,4139,895,2691,07110,1
10	Загальні витрати, грн.	2047,812771214153810481001,81211
12	Зведені витрати, грн	80,812396,9120195153190

Далі для кожного автомобіля кожної марки визначають план роботи. Метою цього плану є виконання запланованого обсягу перевезень (виконання необхідної кількості оборотів на маршрутах. Всю кількість оборотів розподіляють між визначеною кількістю автомобілів (). Закріплення оборотів за автомобілями можна проводити будь-яким способом. Почнемо складання плану з маршрутів, що мають найбільше значення часу обороту.

Результати розрахунків зведемо до таблиці (табл. 6.3)

Таблиця 6.3 План роботи автомобілів на маршрутах

Номер автомобіля	Iveco Euro Cargo ML 120 E21			DAF LF 55			MAN TGL
	Номери маршрутів, на яких планується робота		Час в наряді, год	Номери маршрутів, на яких планується робота		Час в наряді, год	Номери маршрутів, на яких планується робота		Час в наряді, год
	ЦР-М3-М1-М2-РЦ	РЦ-М4-М5-РЦ		ЦР-М3-М1-М2-РЦ	РЦ-М4-М5-РЦ		ЦР-М3-М1-М2-РЦ	РЦ-М4-М5-РЦ
1	2	1	6,4	1	1	4,49	2	2	7,54

Згідно з отриманими значеннями можна зробити висновок, про доцільність використання транспортних засобів певної марки.

Отже, згідно таблиці 6.2 по розрахунковими зведеними витратами обираємо автомобіль, який має найменше значення по витратам(зведеним), а саме DAF LF 55. В подальшому проводимо розрахунки лише для обраного автомобіля.

Покажемо графіки руху автомобіля на розвізних маршрутах (рис.6.1) та при магістральних перевезеннях (рис.6.2). Також покажемо графік роботи водіїв при магістральних перевезеннях (рис. 6.3)

Рис. 6.1 Графік руху автомобіля DAF LF55 на розвізних маршрутах

Рис. 6.2 Графік руху автомобіля Volvo FM13 при магістральних перевезеннях

	Число місяця
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
Водій	Р	Р	Р	Р	Р	Н	Н	Р	Р	Р	Р	Р	Н	Н	Р	Р	Р	Р	Р	Р	Н	Р	Р	Р	Р	Р	Н	Н	Р	Р

Рис. 6.3 Графік роботи водіїв при магістральних перевезеннях

6.3 Економічне обґрунтування діяльності автотранспортного підприємства

Для економічного обґрунтування діяльності автотранспортного підприємства визначають: доходи, прибуток та рентабельність АТП

Доходи залежать від вантажообороту АТП за рік та тарифу на перевезення.

Доходи від виконання перевезень вантажу визначаються:

 (6.13)

де ц_п - тариф перевезень, грн./ткм

 

Для DAF (розвізний)  грн/місяць

Прибуток це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати. На збільшення прибутку АТП впливають такі показники: собівартість перевезень, ціна і обсяг перевезень.

Прибуток від перевезень визначають за формулою:

 (6.14)

На короткострокову і довгострокову платоспроможність АТП впливає його здатність отримувати прибуток. У зв’язку з цим розглядається такий показник діяльності підприємства як рентабельність, яка є якісним показником ефективності роботи АТП і визначається відношенням прибутку до витрат.

 

Для DAF (розвізний) грн/місяць

Рентабельність від перевезень:

 (6.15)

Для DAF (розвізний)

Аналогічно проводимо розрахунки по інших маршрутах та автомобілях.

Результати розрахунків зводять в таблицю 6.4.

Таблиця 6.4 Основні показники роботи автомобілів

№ з/п	Показники	Умовні позначення	Маршрути			Всього по АТП
			Маятни-ковий	РЦ-М3-М1-М2-РЦ	РЦ-М4-М5-РЦ
			Типи автомобілів
			Volvo FM13	DAF LF 55	DAF LF 55
1	Об’єм перевезень, т	206,493,5274,76374,68
2	Вантажооборот, ткм	6996,96	2608	1648	11252,96
3	Витрати, грн.	Впер	8191,2	4856	4007,2	17054,4
4	Тариф перевезень, грн./ткм	1,42,212,772,13
5	Собівартість виконання транспортної роботи, грн./ткм	1,172,031,981,73
6	Зведені витрати, грн.	323,2387,66121322,8
7	Доходи, грн.	Д	9823,72	5770,72	4563,84	20158,28
8	Прибуток, грн.	П	1632,52	913,32	556,8	3102,68
9	Рентабельність	R	0,19	0,18	0,14	0,17

На основі виконаних розрахунків зробимо висновок, що проведені організаційно - технологічні рішення є доцільним і правильними, оскільки наше АТП буде отримувати прибуток при здійсненні запланованих перевезень, рентабельність всього по АТП становитиме 17% (при максимально можливому 20%). Отже, обраний в даному курсовому проекті рухомий склад та маршурти є прибутковими та оптимальними, що в кінцевому результаті призводить до отримання задовільного прибутку від транспортної діляльності.

Висновки

При виконанні даного курсового проекту ми дослідити обсяги перевезень, нерівномірність пред'явлення вантажу до перевезень, виявили причини, що впливають на нерівномірність вантажопотоків; визначили параметри вантажів, що плануються для перевезення, побудувати транспортну схему району перевезень, розробили маршрути руху транспортних засобів, обрали марку транспортного засобу; визначили економічну ефективність роботи автотранспортного підприємства.

На основі щотижневих замовлень на перевезення вантажів розраховано, що кількість транспортних засобів в АТП, що проектується рівна 1 одиниці марки DAF LF55 для дрібнопартійних перевезень та одиниці марки Volvo FM13 для великопартійних перевезень. Для забезпечення безперебійної роботи транспорту та ефективного використання транспортних засобів пункти навантаження та розвантаження оснащенні навантажувально-розвантажувальними засобами марки “JUNGHEINRICH” EFG-113.

На основі проведених розрахунків відмітимо, що всього по АТП в місяць об’єм перевезень становитиме - 374,68 т., вантажооборот - 11252,96 ткм., витрати - 17054,4 грн., дохід - 20158,3 грн.

Собівартість 1-го ткм. коливається в межах 1,17 грн/ткм (для велико партійний перевезень) та 2,03-1,98 грн/ткм (для дрібно партійних перевезень) і при встановлених тарифах на виконання одиниці транспортної роботи загальний прибуток становить - 3102,68 грн. в місяць. Рентабельність в цілому по АТП складає 17%.

Отже, можна зробити висновок, що АТП є конкурентоздатним, рентабельним та прибутковим і тому, виконаний курсовий проект дає можливість освоїти теоретичну частину курсу дисципліни, методи аналітично-розрахункового дослідження будуть використані при виконанні дипломного проекту та магістерської роботи на завершальному етапі навчання, закріпити і розширити знання з дисципліни "Проектування систем регіональних вантажних перевезень” шляхом вирішення завдання визначення раціонального варіанта транспортування вантажів для обслуговування заданого регіону.

Список використаної літератури

1.       Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни “Проектування систем регіональних вантажних перевезень” для студентів спеціальності 7.100.403 “Організація перевезень і управління на транспорті (автомобільний)” денної та заочної форм навчання /Тхорук Є.І., Кравець О.М. - Рівне: НУВГП, 2011, -32 с.

2.      Методичні вказівки 030 -121 до виконання курсового проекту з дисципліни „Організація вантажних перевезень” для студентів спеціальності 6.100.400 “Організація перевезень та управління на автомобільному транспорті (автомобільний)” денної та заочної форм навчання. /Е.А. Зінь, Є.І. Тхорук, - Рівне: УДУВГП, 2004, - 36 с.

.        Методичні вказівки 030- 000 до виконання курсової роботи з дисципліни “Економіка перевезень” для студентів спеціальності 6.100.400 “Організація перевезень та управління на автомобільному транспорті (автомобільний)” денної та заочної форм навчання. /Е.А. Зінь, Т.С. Карпан, - Рівне: НУВГП, 2009, - 36 с.

.        Неруш Ю.М., Лозовой Я.Д., Шабанов Б.В. Грузовые перевозки и тарифы: Уч. пособие / Под ред. Ю.М.Неруша. - М.: Транспорт, 1988. - 288с.

.        Организация и планирование грузовых автомобильных перевозок: Учебник Под ред. Л.А. Александрова. - 2-е изд., перераб.и доп. - М.:Высш.шк., 1986. - 336с.

.        Грузовые автомобильные перевозки / Воркут А.И.- 2-е изд., перераб. и доп.- К.: Вища шк., 1986.- 447 с.

.        Грузоведение, сохранность и крепление грузов. / Под ред. А.А. Смехова.- М.: Транспорт, 1987.-239 с.

.        Ванчукевич В.Ф., Седюкевич В.Н. Автомобильные перевозки: Учебник.- Минск.: Выш. шк., 1988:- 264 с.

.        Транспортная логистика: Учебник для транспортных вузов / Под общей редакцией Л.Б. Миротина. - М.:Изд-во «Экзамен», 2002. - 512с.

.        Логистика: управление в грузовых транспортно-логистических системах: Уч.пособие / Под ред.д-ра техн.наук, проф. Л.Б.Миротина. - М,:Юристь, 2002. - 414с.

.        Заенчик Л.Г. и др. Проектирование технологических карт доставки грузов автомобильным транспортом: Справ.-метод. пособие / Под ред. Р.Н. Кисельмана.- К. : Техніка, 1990.- 152 с.

12.    Ресурси інтернету - <http://maps.google.com.ua/>