Вплив податкової культури на рівень адміністрування

Тернопільський національний економічний університет

Кафедра фінансів

Курсова робота

Вплив податкової культури на рівень адміністрування

Студентаки 5 курсу групи ФОм-51

напряму підготовки

фінанси та кредит

спеціальності оподаткування

Мариніної К.І.

Керівник: к.е.н., доцент

Процків О.П.

м. Тернопіль - 2013 рік

Зміст

Вступ

. Адміністрування податків: сутність та критерії ефективності

. Формування податкової культури в Україні та її вплив на адміністрування податків

. Напрями підвищення податкової культури та адаптація позитивного досвіду розвинених країн у вітчизняну практику

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

адміністрування податок культура партнерство

Вступ

Актуальність теми: Рівень добровільно сплачених податків і зборів є одним із показників ступеня зростання цивілізованості громадських відносин у країні. Коли йдеться про збір податків, найважливішою умовою, без сумніву, є підтримка з боку суспільства. Власне громадяни повинні забезпечувати той рівень сплати податків, який необхідний для формування доходів бюджетів усіх рівнів. Сплата податків - це символ громадянства, обов’язок усіх громадян, особливо в такій молодій державі, як Україна. За дієву сплату податків відповідає, податкова культура платників, Тому на даний час є досить актуально сприяти розвитку і покращення податкової культури громадян, яка сприяла б гармонізації відносин між працівниками органів Міністерства доходів і зборів України і платниками податків та забезпечила добровільну сплату платежів. А це, в свою чергу, дозволить підтримувати економічну стабільність громадян України, бізнесу, і, зрештою, держави

У науковій літературі питання, пов’язані з дослідженням означеної проблематики, розглядаються здебільшого в організаційно-правовому аспекті. У цьому відношенні заслуговують на увагу праці науковців Т. Воїнової, О. Павленко, які вважають, що "податкова культура - це рівень розвитку суспільства, виражений в існуючих нормах системи оподаткування, глибині податкових знань населення, умовах розвитку підприємництва, а також в усвідомленні необхідності виконання податкових зобов’язань"[9].

Б. Карпінський ототожнював "податкову культуру, як спосіб поведінки, що передбачає наявність та дотримання стабільного і дієвого податкового законодавства в державі та визначає рівень розвитку суспільства, вираженого в існуючих нормах"[12].

Мельник В.М. виокремив підсистему адміністрування податків.

В.Л. Андрущенко в своїх працях поєднав поняття "податкове адміністрування" з політикою, наукою та мистецтвом.

С.В. Онишко запропонував показники ефективності процесу податкового адміністрування.

В. Сулима податкову культуру розглядав як належне виконання суб’єктами податкових правовідносин, встановлених для них норм податкового права та ін.

Також зарубіжні науковці, такі як Б. Нерре, Йозеф Шумпетер, уперше в своїх роботах розкрив поняття податкова культура.

Мета роботи полягає в дослідженні теоретичних підвалин та практичних аспектів формування податкової культури в громадян та розвиток напрямів підвищення податкової культури з врахуванням досвіду розвинених країн світу.

Виходячи з мети, необхідно вирішити наступні завдання:

         розглянути сутність та критерії ефективності адміністрування податків;

         проаналізувати етапи формування податкової культури в Україні та її вплив на адміністрування податків;

         запропонувати напрями підвищення податкової культури з використанням моделі партнерства та адаптацію позитивного досвіду розвинених країн у вітчизняну практику.

Предметом дослідження в роботі є податкова культура України та її вплив на рівень адміністрування.

Об’єкт дослідження є формування податкової культури в Україні та її вплив на адміністрування податків.

Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-правові документи з питань податкового законодавства, матеріали Міністерства доходів і зборів України, Державної служби статистики України, періодична, наукова література, інформаційно-аналітичні дослідження, збірники наукових праць.

Методи дослідження: метод наукового пізнання, метод аналогій, порівняння та різноманітні статистичні методи.

Очікувані результати дослідження:

- щодо сутності та критеріїв податкової культури, то дані показники є інструментарієм для комплексної оцінки ефективності процесу адміністрування податків і дозволять сформувати вхідну базу аналітичної інформації і, відповідно, нададуть можливість відстежувати якість процесу в динаміці.

формування та розвиток податкової культури безпосередньо пов’язаний із процесами реформування національної економіки Україні. Проведення заходів дерегуляції у сфері організації підприємницької діяльності, створення сприятливого бізнес-клімату дозволяє збільшувати кількість економічних суб’єктів та формувати додаткові джерела доходної частини бюджету у формі податкових відрахувань даних суб’єктів.

- відповідність вітчизняної податкової культури світовим стандартам забезпечить не лише високий рівень податкових надходжень, але й сприятиме формуванню збалансованої податкової системи. Водночас треба пам’ятати, що сліпе копіювання зарубіжного досвіду неприпустиме, оскільки існує ризик не отримати очікуваного ефекту. Власна система підвищення податкової культури повинна базуватись на ментальних особливостях, історичних передумовах та соціально-економічних реаліях України.

1. Адміністрування податків: сутність та критерії ефективності

Адміністрування податків визначається як управлінська діяльність в сфері справляння. Таку діяльність здійснюють відповідні державні органи в межах встановлених правил, використовуючи специфічні методики. Крім того, адміністрування податків можна представити як середовище, у якому держава в особі її органів виконавчої влади вступає у відносини з платниками податків з приводу відчуження частки власності останніх та формування централізованих фондів грошових ресурсів.

Отже, адміністрування податків є багатоаспектним та складним поняттям, що вміщує певну кількість складових, таких як:

         сукупність відповідних державних органів (адміністраторів податків), які здійснюють управлінську діяльність, пов’язану із забезпеченням процесу справляння;

-        напрями управлінської діяльності адміністраторів податків за функціональним спрямуванням;

         механізм адміністрування податків, що включає цілі, функції, принципи, методи управління процесом справляння;

-        податкові відносини (стосунки).

Саме завдяки адмініструванню податків певною мірою забезпечується функціонування податкової системи держави. При цьому, адміністрування податків є її складовою податкової системи. Поряд з цим, включаючи до свого складу сукупність певних елементів, воно може вважатися і окремою системою, однак нижчого порядку. Це підтверджується розробками вітчизняного вченого Мельника В.М., який у складі податкової системи виокремив підсистему адміністрування податків [17].

Адміністрування податків, як особливий управлінський процес функціонує в системі певних суспільних відносин. Окремі автори стверджують, що відносини, які виникають під час стягнення податків і зборів, не можуть бути віднесені до управлінських, оскільки у цих відносинах виступає публічний суб’єкт - держава, а не орган адміністративної юрисдикції - податкова адміністрація [16], а тому до управлінських відносин у сфері адмініструванні податків слід відносити лише ті, що виникають у зв’язку із здійсненням податкового контролю, у яких реалізуються адміністративні повноваження податкових органів.

В.Л. Андрущенко у своїх дослідженнях пов’язує зміст поняття "податкове адміністрування" з політикою, наукою та мистецтвом. З точки зору політики, податкове адміністрування являє собою державну політику в розумінні дій

владних та управлінських структур, за допомогою яких фінансові ресурси розподіляються через механізм оподаткування між державою та населенням.

З боку науки "податкове адміністрування"- це наука, що формулює принципи ефективного управління податковою системою за даних соціально-економічних умов та суспільно-політичних обставин оцінює податкову систему (див. рис.1.1)

Рис.1.1. Зміст терміна "адміністрування податків"[2]

Дуже цікавим є розуміння "податкового адміністрування" з позиції мистецтва, як мистецтво в усьому, що стосується забезпечення державними службовцями функціонування податкової системи на основі професійних знань, досвіду та високої виконавської майстерності.

З причин відсутності дослідженої галузі адміністрування податків в Україні, виникла необхідність у визначенні критеріїв для спрощення процесу адміністрування податків. Я вважаємо, що до критеріїв ефективності процесу податкового адміністрування можна віднести показники ефективності організаційно-управлінської частки діяльності Міністерства доходів і зборів України, які були запропоновано Онишко С.В.[18]:

1) Коефіцієнт продуктивності праці працівників Міндоходів:

, (1)

де ∑Пні - сума податкових надходжень за звітний період по і-му структурному підрозділу Міністерства доходів і зборів України (тис. грн);

Ві - витрати на утримання і-го структурного підрозділу Міндоходів за елементами витрат (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші спеціальні витрати);

Чі - чисельність працівників і-го структурного підрозділу ДПС (осіб).

2) Коефіцієнт оперативності праці підрозділів Міндоходів:

, (2)

де Дn - нормативно встановлений строк виконання відповідного n-виду документу (днів);

 - відстань від нормативно прийнятого строку виконання відповідного n-го виду документів в днях (при достроковому виконання n документу значення приймається за нуль);

Кn - коефіцієнти, що умовно характеризують різні види документації по ступеню важливості.

3) Коефіцієнт спеціалізації праці підрозділів Міндоходів:

де ∑tвч - загальні витрати робочого часу, який витрачається при виконанні не властивих працівниками певного підрозділу функцій, дій протягом робочого дня (хвилин);

Т - тривалість робочого дня (хвилин);

Ч - кількість осіб, які виконують роботу, що не відноситься до їх функціональних обов‘язків протягом дня (осіб).

4) Коефіцієнт дублювання праці в підрозділах Мінжоходів:

, (4)

де Ксп - коефіцієнт спеціалізації праці;

5) Коефіцієнт виробничої дисципліни працівників Міндоходів:

, (5)

де де Хв - загальна сума втрат робочого часу за один робочий день, яка пов‘язана з порушенням виробничої дисципліни (запізнення, достроковий відхід з роботи, відхід з робочого місця за неповажними причинами та ін.) (хвилин);

Хс - тривалість робочого дня (хвилин);

Ча - кількість працівників, що порушили трудову дисципліну (осіб);

Хч - загальна сума цілоденних втрат робочого часу, яка пов‘язана з порушенням трудової дисципліни (прогули та ін.) (днів);

Хп - плановий фонд робочого часу на одного працівника в дослідженому періоді (днів);

Ч - загальна кількість працівників в звітному періоді на дослідженому підрозділі ДПС (осіб).

Таким чином, всі показники є інструментарієм для комплексної оцінки ефективності процесу адміністрування податків і дозволять сформувати вхідну базу аналітичної інформації і, відповідно, нададуть можливість відстежувати якість процесу в динаміці.

. Формування податкової культури в Україні та її вплив на адміністрування податків

Далекосяжним завданням подальшого вдосконалення вітчизняної податкової системи є формування податкової культури. Досвід розвинених країн свідчить, що податкова культура настільки глибоко лежить у свідомості платників податків, ніби то вона має генетичне походження. Наприклад, у Нідерландах рівень добровільної сплати податків сягає 97%. Податкова культура справляє значний вплив на формування фінансового потенціалу держави, структуру податкової системи в частині співвідношення прямих та непрямих форм оподаткування та значною мірою впливає на адміністрування податків. Високий рівень податкової культури дозволяє зменшити чисельність працівників податкової служби, а, отже, скоротити видатки бюджету на утримання органів управління. Врешті решт, податкова сумлінність є свідченням рівня цивілізованості суспільства.

В Україні податки - основу добробуту держави і суспільства - далеко не всі сприймають як загальнолюдську цінність. Антифіскальна поведінка стала широко розповсюдженим і виправданим значною частиною населення явищем. За результатами міжнародних досліджень, рівень податкової сумлінності перебуває у зворотній залежності від розмірів тіньової економіки, яка в Україні, за оцінками окремих експертів, становить від 40 до 60% ВВП [15]. Це обумовлено недостатньо обґрунтованими правовими, організаційними, методологічними і функціональними механізмами.

Сьогодні фіскальними органами докладаються величезні зусилля для того, щоб поліпшити ситуацію, надолужити втрачене, розширити співпрацю з платниками податків. Але все це - лише поодинокі заходи. Вирішити проблему формування високої податкової культури можливо лише за умови системного підходу.

Карпінський Б.А. визначає податкову культуру як спосіб поведінки, що передбачає наявність та дотримання стабільного, дієвого податкового законодавства в державі та визначає рівень розвитку суспільства, вираженого в існуючих нормах[6].

Виходець О.М. під податковою культурою розуміє своєчасну сплату податків і обов’язкових відрахувань до державних цільових фондів у терміни, що встановлюються законодавчими і нормативними документами[8]. Таке визначення дещо перегукується з тлумаченням поняття "податкова дисципліна", що дається.

В. Сулимою як належне виконання суб’єктами податкових правовідносин, встановлених для них нормами податкового права [22].

Воїнова Т. та Павленко О. податкову культуру розглядають як рівень розвитку суспільства, виражений в існуючих нормах системи оподаткування, глибині податкових знань населення, умовах розвитку підприємництва, а також в усвідомленні необхідності виконання податкових зобов’язань.

Уперше поняття податкової культури зустрічається в роботах Йозефа Шумпетера, який розглядає податкову культуру в контексті розвитку національної податкової системи [1]. У роботі наведено дослідження принципів побудови податкової системи держави, практичне використання даних принципів є реалізацією податкової культури. Крім цього, проведено аналіз податкової культури в історично-економічному аспекті та розкрито значення податкової культури як складової національної культури, пов’язаної з важливими питаннями оподаткування, які відображаються у податкових інструментах та принципах, включають послідовну освіту та внесення змін до оподаткування, що обумовлено чинниками внутрішнього й зовнішнього середовища. У зазначеній роботі визначено такі складові податкової культури:

платники податків,

податкові службовці,

внутрішнє і зовнішнє оточення,

освіта та зростання рівня культури,

зміни в оподаткуванні,

податкові інструменти та принципи оподаткування.

Представлені точки зору щодо сутності податкової культури свідчать про те, що дане визначення поширюється переважно на платників податків. Ототожнення податкової культури і податкової дисципліни взагалі недоречне: вони співвідносяться як ціле і частина. Податкова дисципліна - важливий елемент податкової культури. Розглядаючи податкову культуру, необхідно враховувати всіх учасників податкових відносин (державу, органи податкової служби і суб’єктів оподаткування), які мають різні функціональні обов’язки.

Вищі органі державної влади зобов’язані розробляти виважену науково-обґрунтовану податкову політику і податкове законодавство, яке б відповідало економічному, соціальному, демографічному, екологічному стану суспільства. Від його сприйняття значною мірою залежить соціально-активна поведінка платників податків, адже з розвитком демократичних процесів єдиним виправданням податків вважається задоволення попиту платників податків на якісні суспільні блага. Посередником у податкових відносинах між державою і суб’єктами оподаткування виступають працівники органів податкової служби. Їх професіоналізм, етика спілкування, якість масово-роз’яснювальної роботи впливають на податкову сумлінність юридичних і фізичних осіб.

І, нарешті, податкова культура платників податків, з одного боку, фокусує податкову культуру владних структур, з іншого - виступає зовнішнім проявом загальної культури суспільства, сформованих морально-етичних цінностей. Вона є реакцією суспільства на рівень ефективності діяльності влади.

Виходячи з цих причинно-наслідкових зв’язків, податкова культура в широкому розумінні - це рівень розвиненості податкових відносин, які ґрунтуються на професіоналізмі, відповідальності, правових знаннях представників законодавчої і виконавчої влади, що забезпечує відповідну соціально-активну і культурно-етичну поведінку платників податків.

Сьогодні не можна говорити, що в Україні не приділяють увагу розвитку

податкової культури. Свідченням цього є прийняття Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади" №683 від 01.08.2002 р. [24]. Згідно прийнятого Податкового кодексу України [25], передбачається запровадження нових стандартів податкового адміністрування, зниження податкового навантаження, здійснена кодифікація та уніфікація податкового законодавства. Започатковано обслуговування платників через Інтернет. Заслуговує на увагу прийняття програми формування високої податкової культури зі шкільної лави, враховуючи досвід економічно розвинених країн. Видано ілюстровану книжку для першокласників "Казка про податки". Організовано та забезпечено роботу багатьох консультаційних центрів, проводяться семінари, практикуми, тематичні зустрічі. Можна констатувати, що державна податкова служба України оголосила про зміну філософії взаємовідносин працівників податкових органів та платників податків. Про це свідчать також дослідження громадської думки під час проведення семінарів, лекцій, засідань круглих столів за участю підприємців, зустрічі з трудовими колективами підприємств, установ, організацій.

Близько 50% респондентів вважають, що відносини між податківцями та платниками податків змінюються на краще, а 53,1% опитаних задоволені роз’ясненням податкового законодавства[19]. Але добровільність сплати податків - це складне явище, яке залежить від багатьох чинників, а не лише від удосконалення взаємовідносин працівників податкових органів і платників податків. Варто підтримати тих вчених, які вказують на необхідність побудови якісно нового податкового менеджменту, що базується на моделі партнерства як інтегруючому елементі ринкових відносин [6]. Такий підхід став звичною практикою у розвинених країнах світу і забезпечив високу результативність податкових надходжень шляхом узгодження інтересів усіх суб’єктів податкових відносин.

Формування та розвиток податкової культури є основним напрямком реформування податкової системи України. Розвиток податкової культури безпосередньо пов’язаний із процесами реформування національної економіки Україні. Проведення заходів дерегуляції у сфері організації підприємницької діяльності, створення сприятливого бізнес-клімату дозволяє збільшувати кількість економічних суб’єктів та формувати додаткові джерела доходної частини бюджету у формі податкових відрахувань даних суб’єктів.

Головним показником нового рівня співпраці держави та платників податків повинні стати професіоналізм і взаємна відповідальність, висока податкова культура і податкова дисципліна. Під податковою культурою [4] слід розуміти своєчасну сплату податків та обов'язкових відрахувань до державних цільових фондів у строки, встановлювані законодавчими та нормативними документами.

Підвищення податкової культури і зміцнення податкової дисципліни пов'язано не тільки з контингентом платників податків та законодавчою базою. Воно значною мірою залежить від того, хто працює в якості податкових інспекторів і як працює, а також від того, наскільки в процес збору податків залучений весь персонал податкової влади. Під податковою владою розуміється [11] діяльність з дотримання податкового законодавства податковими інспекціями спільно з податковою міліцією. Саме тут, в людському факторі, укладені головні резерви процесу збору податків. У багатьох випадках в податковій службі досягає успіху не самий працьовитий працівник, а той, хто вміє встановити ділові та принципові взаємини і з платниками податків, і з колегами в межах службової етики. Функції податкового інспектора стають все більш різноманітними. Крім усього іншого, він повинен вміти кваліфіковано налагоджувати добрі відносини з платниками податків, допомагати їм порадою, бути консультантом і одночасно слідкувати за своєчасною сплатою податків.

В основі професіоналізму податкового інспектора все більше будуть перебувати знання, здібності, впевненість. У кожного податкового інспектора повинна бути величезна впевненість у собі, у важливості своєї роботи, він повинен бути відданий своєму установі, державній податковій політиці. Ця впевненість повинна бути заснована на особистих здібностях інспектора. Він повинен володіти такими якостями, щоб легко переконати інших у правильності постановки питань, умінням налагодити психологічний контакт з платником податків.

Податковий службовець повинен поєднувати в собі якості грамотного юриста, економіста та бухгалтера, а насамперед - бути людиною високої культури. Тому майбутні фахівці-податківці повинні отримати класичну освіту, побудоване на традиціях, що склалися при навчанні фінансовим, юридичним та економічних дисциплін. Податковий службовець повинен мати хороші манери, засновані на знанні етики взаємовідносин, вміти поводитися в екстремальних ситуаціях. Це вимагає спеціальної психологічної підготовки працівника податкової служби. Якщо жорстке планове регулювання, властиве централізованої економіці, створює психологічний елемент тиску, то м'які форми фінансового планування в ринковій економіці (де немає вказівок і наказів держави в галузі виробництва) сприяють формуванню у господарюючих суб'єктів психології партнерства і співробітництва з державою, покращують імідж останнього.

Крім надмірного тягаря податків, важливою причиною відходу від сплати податків є відсутність податкової культури. Можна сподіватися на те, що в міру загального оздоровлення нашого народного господарства населення буде здатне скорегувати свої позиції у підвищенні рівня податкової культури. Однак для цього потрібна велика робота у сфері не тільки економіки і права, а й психології.

Переважна частина платників податків ще не проникла свідомістю того, що добровільна і повна сплата податків "повернеться" до них у вигляді підвищення зарплати, створення нових робочих місць, вирішення соціальних проблем тощо. Звідси - необхідність розробки державної програми з формування високої податкової культури у населення. Уміння діяти в рамках будь-якої соціальної ролі, особливо посадовий, дуже корисно і необхідно [14]

Таким чином, податкова культура валовою часткою впливає на адміністрування, тому що саме від інформування і обізнаності наших платників податків і буде залежати бюджетні кошти, які надходять в більшій мірі від податкових платежів.

. Напрями підвищення податкової культури та адаптація позитивного досвіду розвинених країн у вітчизняну практику

Податкова культура стосується як платників, так і збирачів податків. Для платників це громадянська лояльність перед фіскальним тиском, для збирачів податків - професійна компетентність та морально-етична відповідність виконуваному службовому обов’язку.

Отже, на мою думку, податкова культура - це рівень дотримання норм і морально-етичних правил та виконання конституційних обов'язків платниками податків та посадовими особами системи податкових органів.

Податкова культура не може сформуватись сама по собі. Передумовою її існування є високий рівень загальнонаціональної культури в суспільстві загалом. Досвід розвинутих держав є важливим для України, адже в цих країнах вже сформована ефективна модель системи оподаткування, існують найоптимальніші організаційні та функціональні структури контролюючих органів та встановлено дієві форми відповідальності за порушення вимог чинного законодавства в сфері оподаткування.

Сполучені Штати Америки - це приклад однієї з найвпливовіших, а, отже, наймогутніших країн сучасного світу і навіть її виникнення пов’язане з податком (Бостонське чаювання) [5].

Сплата податків в США є важливим обов’язком, який кожен громадянин зобов’язаний виконувати, оскільки, згідно їхнього законодавства, навіть за неправильно заповнену податкову декларацію на платника може бути накладено суттєвий штраф

Неподання податкової декларації у встановлений термін є таким же злочином, навіть, якщо податкове зобов'язання платника податків дорівнює нулю.

Найвпливовішим органом, що здійснює монетарну, фіскальну та бюджетну політику є Міністерство фінансів США. Основним його структурним підрозділом є Служба внутрішніх доходів (СВД), яка має найбільший вплив на рівень податкової культури платників податків. Так, завдяки СВД забезпечується значне надходження коштів - понад 85% потенційної податкоспроможності [21].

Основним завданням СВД є полегшення процесу заповнення податкових декларацій для платників шляхом надання консультацій, роз’яснення платникам їх податкових зобов’язань та справедливе застосування податкового законодавства. В США вважають, що важливішим для формування податкової культури у платників податків має бути їх навчання, інформування та консультування, а не тотальний контроль. Саме тому в структурі СВД діє Служба по роботі з платниками, яка консультує платників податків безкоштовно, цілодобово сім днів на тиждень, на різних мовах. Також в США існують навчальні програми для учнів шкіл, є навчальні програми для людей, які вперше намагаються відкрити бізнес, що стосуються роз’яснення змісту податків, основних їх елементів податків та податкового законодавства в цілому. СВД проводить конференцій, навчальні семінари та звітує за свою роботу [2].

Великобританія - країна, авторитетна давністю своєї демократії, вільної ринкової економіки та політичних свобод населення. У Великобританії для збільшення кількості платників податків та для зменшення податкового тиску на них застосовується велика кількість пільг та знижок.

У британській податковій системі скомбіновано апаратно-бюрократичні та громадські засади, адже звичайні люди володіють можливістю брати участь у податковому процесі. У британській системі оподаткування платник не пасивний, а активний податковий суб’єкт. Наприклад, будь-які представники громадськості можуть виконувати роль радників на громадських засадах. Важливою особливістю діяльності англійських податкових органів є те, що в обов’язки податкового інспектора входить розсилання нагадувань і бланків податкових декларацій платникам, що належать до дільниці податкового інспектора. Також платники податків можуть скористатися такими послугами податкових органів як перевірка податкової звітності та нарахування податкового зобов’язання у випадках неподання належної декларації чи неточності даних.

Досвід Німеччини є значним, проте, на нашу думку, найважливішим є досвід цієї держави в галузі податкового контролю. ФРН не має податкової поліції як такої, а у випадках потреби залучається звичайна. Податкові органи ФРН працюють у взаємодії з кримінальною поліцією та прокуратурою. У ФРН злісне ухилення від сплати податків карається позбавленням волі до 10 років. Податкова служба ФРН характеризуються широкою розгалуженістю системи податкового контролю, а також більш жорстким покаранням за порушення податкового законодавства. Досвід ФРН показав, що наділення податкових служб правом покарання за певні порушення і функціями правоохоронних органів, не надало можливість підвищити ефективність фінансового контролю в галузі оподаткування. А от тісна взаємодія податкових служб з правоохоронними органами посприяла помітні1 активізації боротьби з певними видами податкових злочинів та формування високої податкової культури в платників податків [10].

Податкова культура свідчить про рівень розвитку ефективних взаємин між платниками податків та податковими органами. Досвід зарубіжних країн показав, що для формування високого рівня податкової культури в Україні необхідними є:

·        існування діючого, чіткого, змістовного та стабільного законодавства, яке б регулювало податковий процес;

·        створення такої системи податкових органів, яка б характеризувалася висококваліфікованими та дисциплінованими податковими службовцями та такими платниками податків, які б розуміли свій обов’язок та відчували потребу у сплаті податків.

Приклад ФРН показує, що співпраця податкових органів з правоохоронними сприяє активізації боротьби з податковими злочинами та формуванню високої податкової культури в платників податків. Проте необхідно оцінювати рівень сумлінності платників реалістично, адже навіть така розвинута країна як США недоотримує в свій бюджет 15% податків через ухилення від сплати податків. Для розвитку економіки держави необхідно, використовуючи всі можливі заходи та методи для підвищення рівня податкової свідомості населення, проводити роботу щодо вдосконалення рівня службової дисципліни посадових осіб податкових органів України [20].

Спираючись на партнерські стосунки, основні напрями підвищення податкової культури в Україні представлені на додатку А.

Підсумовуючи, потрібно наголосити на тому, що відповідність вітчизняної податкової культури світовим стандартам забезпечить не лише високий рівень податкових надходжень, але й сприятиме формуванню збалансованої податкової системи. Водночас треба пам’ятати, що сліпе копіювання зарубіжного досвіду неприпустиме, оскільки існує ризик не отримати очікуваного ефекту. Власна система підвищення податкової культури повинна базуватись на ментальних особливостях, історичних передумовах та соціально-економічних реаліях України.

Висновки

Отже, розглянувши сутність адміністрування податків можна зробити висновки, що адміністрування податків - це відповідна підсистема податків, на думку В.М. Мельника. В свою чергу, Андрущенко у своїх дослідженнях пов'язує зміст податкового адміністрування з політикою, наукою і мистецтвом.

Онишко С.В. запровадив для визначення критеріїв ефективності адміністрування податків, певні показники, які є інструментарієм для комплексної оцінки ефективності процесу адміністрування податків і дозволяють сформувати вхідну базу аналітичної інформації, і відповідно, надають можливість відстежувати якість процесу в динаміці.

Щодо сутності "податкової культури", то можна сказати, це рівень обізнаності податкового законодавства платниками податків, який впливає на надходження коштів до державного бюджету.

Формування та розвиток податкової культури безпосередньо пов’язаний із процесами реформування національної економіки Україні. Це досить новий напрямок в Україні. І ще мало досліджений. Що і надає поштовху молодим науковцям, поглибленіше цю проблематику вивчати. Тому що податкова культура має значний вплив на адміністрування, оскільки саме від неї в більшій мірі і залежить сплата податків. І мінімізація тіньової економіки в країні.

В даній роботі були запропоновані напрями підвищення податкової культури з використанням моделі партнерства, головні з них такі:

підвищити рівень професіоналізму податківців;

стимулювати добровільну сплату податків;

завойовувати довіру у суспільства;

в основі побудови податкових відносин, повинен бути принцип демократизму.

Відповідність вітчизняної податкової культури світовим стандартам забезпечить не лише високий рівень податкових надходжень, але й сприятиме формуванню збалансованої податкової системи. Водночас треба пам’ятати, що сліпе копіювання зарубіжного досвіду неприпустиме, оскільки існує ризик не отримати очікуваного ефекту. Власна система підвищення податкової культури повинна базуватись на ментальних особливостях, історичних передумовах та соціально-економічних реаліях України.

Список використаних джерел

1. Sinkuniene Kristina. Taxation Principles in Tax Culture: Theoretical and Practical Aspects Organizacijш / К. Sinkuniene. - ProQuest Health Management, 2005. - Vol. 35.

. Андрущенко В.Л. Фіскальне адміністрування як наука і мистецтво // Фінанси України. - 2003. - №6. - С. 27-35.

. Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К.: Комп’ютер прес, 2004. - 300 с.

. Аронов А.В. Налоговая политика и налоговое администрирование / А.В. Аронов, В.А. Кашин. − М.: 2007. -502 с.

5. Бостонське чаювання / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <#"726594.files/image008.gif">

Рис.2.1. Напрями підвищення податкової культури [7].