Розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організації обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Бухучет, управленч.учет
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    412,75 Кб
  • Опубликовано:
    2014-04-28
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організації обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства

РЕФЕРАТ

Мета роботи: розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організації обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства.

Об’єкт дослідження: організація облікових процедур відображення господарських операцій, пов'язаних із визначенням результатів діяльності.

Предмет роботи: методологічні засади, методика та організація обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства.

Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного і запозиченого капіталу підприємства. Фінансовим результатом операційної діяльності підприємства є прибуток або збиток від цієї діяльності.

Основними джерелами інформації для вивчення питання відповідно до теми були первинні документи, регістри аналітичного і синтетичного обліку, матеріали інвентаризації розрахунків, річна фінансова і статистична звітність дослідного підприємства.

ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ, ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ, ПРИБУТОК, ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

.1 Економічна суть та відображення в обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств

.2 Методика визначення фінансових результатів операційної діяльності та контроль за їх здійсненням

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ПРИАЗОВ’Є» МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

.1 Організація бухгалтерської обліку на ТОВ “Приазов’є“

.2 Облік фінансових результатів операційної діяльності на підприємстві

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

сільськогосподарський облік фінансовий

Актуальність теми. Внаслідок впровадження нового Плану рахунків та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні виникла необхідність розробки методології й методики визначення кінцевих фінансових результатів операційної діяльності підприємств. У зв'язку із цим потрібно створити систему обліку і контролю результатів операційної діяльності, спроможну задовольняти запити всіх користувачів облікової інформації. Адже тільки за умови існування науково обґрунтованої системи обліку й контролю можливе достовірне обчислення прибутку. Потреба в якісній економічній інформації, що достовірно характеризує фінансові результати, стала невідкладною, особливо для сільськогосподарських підприємств. Крім того, вона є важливим джерелом для прийняття господарських рішень різними користувачами.

Тому вдосконалення методики обліку реалізації продукції і визначення результатів є актуальною проблемою для економіки сільського господарства.

У розробку питань теорії й методології обліку та контролю фінансових результатів суттєвий внесок зробили відомі вітчизняні дослідники: Білуха М.Т., Бородкін О.С., Бутинець Ф.Ф., Гуцайлюк З.В., Дем'яненко М.Я., Кірейцев Г.Г., Кужельний М.В., Лінник В.Г., Моссаковський В.Б., Огійчук М.Ф., Саблук П.Т., Савчук В.К., Сук Л.К., Чумаченко М.Г. та інші вчені. Значних результатів у вирішенні зазначених проблем досягли зарубіжні вчені: Безруких П.С., Бланк І.А., Соколов Я. В., Хендріксен Е.С., Палій В.Ф., Шеремет А.Д. та ін.

Проте в даний час недостатньо опрацьовані науково-методичні розробки щодо комплексного підходу до обчислення в системі бухгалтерського обліку фінансових результатів операційної діяльності та їх контролю на рівні конкретного підприємства. Важливість обґрунтованого обчислення фінансових результатів викликає необхідність удосконалення методології бухгалтерського обліку та контролю результатів діяльності як основного джерела доходів, що зумовлює актуальність теми роботи.

Метою роботи є розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організації обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства.

Об'єктом роботи є організація обліку відображення господарських операцій, пов'язаних із визначенням результатів діяльності на прикладі сільськогосподарського підприємства - ТОВ «Приазов’є» Мелітопольського району Запорізької області.

Предметом роботи є методологічні засади, методика та організація обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства.

Теоретичні і прикладні розробки базуються на положеннях бухгалтерського обліку, економічного аналізу, а також на використанні загальнонаукових методів, а саме, індукції, дедукції, аналізу, синтезу, групування, порівняння.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи, довідкові, інструктивні, методичні матеріали, періодичні видання, статистично-аналітична інформація, фінансові, управлінські звіти та первинна документація кондитерських підприємств, наукові публікації вітчизняних учених, практиків з організації та методики обліку й аналізу виробничих запасів.

Обсяг і структура курсової робота. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 42 сторінках та містить 1 таблицю, 7 рисунків, 43 джерела та 2 додатки.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

1.1    Економічна суть та відображення в обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств

Важливою складовою реформування системи господарювання у сільському господарстві є реформування бухгалтерського обліку, який нині базується на системі національних стандартів (положень). Відповідний закон України визначає бухгалтерський облік як процес вияву, виміру, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішення. Одним із кінцевих продуктів бухгалтерського обліку є фінансова звітність, в якій виокремлюється основна діяльність, в її межах звичайна, надзвичайна діяльність, а у межах звичайної діяльності виділяються операційна, фінансова та інвестиційна.

Одним із видів діяльності є операційна, яка є основною діяльністю підприємства, що включає операції пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу. Крім основної діяльності в операційну діяльність включають також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю [21, c. 5].

Інвестиційна діяльність - придбання і реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів .

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певну суму грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного і запозиченого капіталу підприємства. Фінансовим результатом операційної діяльності підприємства є прибуток або збиток від цієї діяльності.

Проблема достовірності постала перед обліком фінансових результатів з ХХ ст. Поки облік був суто практичною діяльністю (IX - XIII ст.), обчисленню фінансових результатів не приділяли належної уваги. Але пізніше, коли Ж. Б. Дюмарше увів економічне розуміння суті обліку та в практику впровадили заключний метод оцінки по балансу (Баррем Б. Ф.) і відображення результату на спеціальних рахунках прибутків, збитків і капіталу, виникла залежність результату від облікових прийомів.

Прибуток є центральною категорією в економіці кожного сільськогосподарського підприємства, а тому навколо цього поняття завжди точилися дискусії як серед економістів, так і серед бухгалтерів.

Багато вчених приділяло і приділяє увагу процедурі визначення фінансових результатів. І не випадково, оскільки інтереси соціальних груп (власників, працівників, кредиторів, інвесторів тощо) по-різному оцінюють ті чи інші об'єкти обліку й неминучі неоднакові методологічні підходи у визначенні фінансових результатів. Практика свідчить, що в усіх випадках методика обчислення прибутку (фінансових результатів) впливає на його суму, а це визначає розмір податків, фондів, суми дивідендів і різних винагород. Зрозуміло, що процес визначення фінансових результатів “не можна пускати на самоплив… на самодіяльність конкуруючих підприємств і у підходах до нього повинен існувати єдиний методологічний підхід”.

Однак до теперішнього часу в економічній літературі не існує єдиної думки про сутність даної категорії, особливо багато дискусій ведеться щодо визначення поняття “прибуток”, його походження та функції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що даною проблемою займаються багато вчених: Ф.Ф. Бутинець, М.Я. Дем'яненко, Г.Г. Кірейцев, В.Г. Лінник, В.Б. Моссаковський, П.Т. Саблук, Л.К. Сук, але так і немає єдності думок щодо визначення фінансових результатів і соціально-економічного змісту категорії “прибуток”. Зокрема, як зазначає Н.М. Малюга, по даній проблемі відсутня література монографічного характеру.

Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. У загальному вигляді прибуток - це різниця між доходами від певної діяльності й витратами на її здійснення. Він сигналізує про необхідність заходів щодо зменшення собівартості продукції, нарощування обсягів виробництва і реалізації, розширення асортименту товарів, доцільність змін у ціновій політиці. Він є визначальним критерієм ефективності господарювання.

В сучасних умовах не слід віддавати перевагу одному поясненню прибутку, а слід розглядати різні ситуації походження прибутку, які взаємно не виключають, а доповнюють одна одну.

Так, наприклад, в ринкових умовах розрізняють прибуток, зароблений “на ініціативі”; прибуток, отриманий при сприятливих умовах; прибуток, вилучення якого можливе, дякуючи його визнанню громадськими інститутами, серед яких можливу роль відіграють органи державної влади (допустимий прибуток). Жодна із вищеописаних ситуацій в чистому вигляді в економічній реальності не зустрічаються [52, c. 441].

Хоча зміст прибутку в різних економічних системах різний, якості цієї економічної категорії є загальними. Вони проявляються у функціях прибутку. Мова, таким чином, йде про прибуток як критерій ефективності виробництва; про прибуток як джерело фінансування розвитку підприємства (стимулююча, як джерело виробничого і соціального розвитку). Поряд з цим, необхідно відмітити, що прибуток є одним з джерел формування фінансових ресурсів держави. Ця функція впроваджується через систему оподаткування прибутку.

Г.В. Савицька відзначає: прибуток - це частина чистого доходу, створеного в процесі виробництва та реалізованого в сфері обігу, який безпосередньо одержують підприємства.

Незалежно від існування різних точок зору, в основі поняття завжди лежала ідея, що прибуток - це “дещо”, що міститься у виручці від продажу. Розбіжності, причому досить суттєві, виникають при можливості встановити, з яких компонентів складається це “дещо” [18, c. 248-250].

Економічна сутність прибутку була опрацьована багатьма економістами класичної школи. Перші спроби пояснити економічну сутність спостерігались вже в XVI -XVII ст. Меркантилісти в особі Томаса Мена стверджували, що прибуток виникає у сфері кругообігу, тобто походження його пояснювалось ними продажем товару за ціною, вищою за його вартість. У XX ст. даної точки зору додержувався Д.М. Кейнс та інші.

Погляди Т. Веблена, Дж. Гобсона, Г. Мінза, А. Берлі, та Р. Гордона щодо походження й економічної природи прибутку визначили інституціонально-соціологічний напрям теорії доходів підприємницьких структур.

А. Сміт і Д. Рікардо вбачали джерело прибутку не в кругообігу, а у виробництві. А. Сміт дійшов висновку, що прибуток - це вирахування з продукту праці робітника на користь капіталіста, і є безоплатною працею робітників. Д. Рікардо розвинув наукове визначення прибутку. Його теорія базувалася на наступних основних положеннях: по-перше, всі товари продаються за вартістю, яка визначається робочим часом; по-друге, з вартості товару вираховується всі витрати (в тому числі і заробітна плата); по-третє, залишок створює прибуток.

Проблемами обліку доходів і витрат займалися представники французької школи, на чолі якої стояли А. Гіль бо і Е. Леоте. Саме вони, відкриваючи юридичне трактування обліку, започаткували економічний напрям у французькій бухгалтерській думці. В центрі їхніх досліджень знаходився власник, для якого прибуток є головною метою залучення коштів. Прибуток визначався як різниця між доходами та витратами.

Найрозповсюдженішою теорією прибутку є теорія продуктивності капіталу як складова частина теорії трьох факторів - праці, капіталу, землі. Вона була розвинута французьким економістом Ж.-Б. Сеєм на початку XIX ст. Він запропонував поняття “послуги капіталу”, за яким капітал вважається продуктивним, а прибуток у разі використання капіталу його власником (надання його в борг) є платою за виробничі послуги капіталу.

Розвиток ринкових відносин в економіці Україні потребує нових підходів до управління формуванням і розподілом прибутку. Тому й саме визначення прибутку зазнає певних змін. Отже, прибуток - це позитивна форма фінансових результатів, яка є рушійною силою, метою підприємницької діяльності та показником її ефективності. Він визначається як перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(с)БО 15 “Дохід”.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) за умов, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Умовами визнання доходу (виручки) від реалізації є: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товари, інші активи); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Дохід пов'язаний з наданням послуг визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції за наявністю наведених таких умов: можливості достовірної оцінки доходу; ймовірність надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

Дохід від операційної діяльності сільськогосподарських формувань включає дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інші операційні доходи.

До інших операційних доходів відносять: доходи від реалізації іноземної валюти, доходи від інших оборотних активів, доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці.

Реалізованою вважається продукція (товари, роботи і послуги), продана на ринку споживачів. Обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є одним із показників діяльності господарюючих суб'єктів. За своїм економічним змістом фактична величина реалізації продукції характеризує кінцевий результат роботи підприємства, виконання обов'язків перед споживачами, ступінь участі в задоволенні потреб ринку тощо.

Вчені часто обмежуються формальним правовим підходом до визначення категорії “реалізація”, а саме - як передачу прав власності від продавця до покупця. Багато науковців характеризують процес реалізації як надходження грошей, або права на їх отримання, розуміючи під цим отримання доходу. Подібне спостерігається і в П(с)БО. Наприклад, у звіті про фінансові результати містяться такі статті: “Доход (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)” та “Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)”, зміст яких припускає ідентичність категорій “доход” і “виручка від реалізації”.

Позитивним моментом податкової реформи стало запровадження єдиного порядку визначення реалізованої продукції як вартості відвантаженої продукції та дати реалізації як дати відвантаження, що дозволило досягти відповідності з міжнародними підходами до поняття “реалізація” [47, c. 337].

Отже, відвантажена покупцем і списана з матеріально відповідальних осіб сільськогосподарська продукція вважається реалізованою.

1.2    Методика визначення фінансових результатів операційної діяльності та контроль за їх здійсненням

Згідно з П(с)БО 3: “Прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витратами” [8, c. 2]. Методика його розрахунку відпрацьовувалася роками.

Перші сліди розвинутих систем обліку були знайдені археологами у Стародавньому Єгипті, Месопотамії, Персії, Індії, Стародавній Греції та Китаї. Наприклад, у Стародавньому Єгипті основним обліковим прийомом вважалася інвентаризація, при цьому складався документ, ідентичний сучасному звіту про прибутки і збитки. У Стародавньому Римі результат господарської діяльності визначався, як:

ФР=В-З, (1.1)

де ФР - фінансові результати;

В - виручка від продажу;

З - витрати.

У Німеччині в середині XVI ст. фінансові результати господарської діяльності розраховували за формулою:

ФР =(Д + Рд)-(В + Рк), (1.2)

де Д - доходи;

Рд - розрахунки з дебіторами;

В - витрати;

Рк - розрахунки з кредиторами.

Іоганн Фрідріх Шер у 1911 році запропонував визначити фінансовий результат господарської діяльності за формулою:

ФР = Пр - З = А - П - К, (1.3)

де Пр - прибуток від операції;

З - збиток від операції;

А - актив;

П - пасив;

К - капітал [52, c. 542].

На методику розрахунку прибутку в бухгалтерському обліку значною мірою впливає порядок формування витрат.

Найпоширенішими методами при цьому можуть бути:

-  директ-костинг - калькулювання по неповній собівартості;

-        стандарт-кост - визначення відхилень і списання їх на фінансові результати через конверсійні рахунки, що дає змогу управляти відхиленнями;

         світове визнання одержав метод обліку “витрати - випуск”. Основою його є порівняння випуску продукції з її витратами по виробництву і реалізації. При цьому необов'язково обчислювати собівартість продукції, що спрощує облік і зменшує його обсяг:

Пч = Д - В, (1.4)

де Пч - чистий прибуток за період;

Д - загальна сума доходів за період;

В - загальна сума витрат за період.

Така методика побудована на припущенні, що всі матеріальні ресурси, які надходять у господарство, відразу використовуються. Тому вони зразу при надходженні списуються на витрати. Отже, виключається необхідність ведення обліку руху товарно-матеріальних цінностей протягом року. Оскільки списані у витрати матеріальні ресурси можуть бути повністю не використані, то фінансовий результат в кінці року слід коригувати на їхню вартість. Тоді попередня схема матиме наступний вигляд:

П = Д - В + (Зк - Зп), (1.5)

де Зп, Зк - залишок товарно-матеріальних цінностей відповідно на початок і кінець звітного періоду [40].

Економічний варіант розрахунку прибутку передбачає оцінку капіталу власників на основі ринкових оцінок, а тому його можуть застосовувати компанії, акції яких котируються на ринку.

Пч = К1 - К0, (1.6)

де Пч - чистий прибуток;

К1 - ринкова капіталізація на кінець звітного періоду;

К0 - ринкова капіталізація на початок звітного періоду [52].

У вітчизняній практиці до 2000 року застосовували метод визначення фінансових результатів, аналог якого в міжнародній практиці використовували в управлінській бухгалтерії:

ФР = В - ПДВ - АЗ - С, (1.7)

де ФР - фінансовий результат діяльності підприємства;

В - виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

ПДВ - податок на додану вартість;

АЗ - акцизний збір;

С - собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг [41].

З 2000 року фінансовий результат діяльності підприємств визначають за двома методиками:

-  для цілей оподаткування - згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” прибуток визначають шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань [4];

-  для складання фінансової звітності - згідно з діючими національними П(с)БО, а саме П(с)БО 3 “Звіт про фінансові результати” [22, c. 241].

Визначення фінансового результату на сучасному етапі полягає в обчисленні чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

У бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає: чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг); валовий прибуток (збиток); фінансові результати від операційної діяльності; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування; фінансові результати від звичайної діяльності; фінансові результати від надзвичайної діяльності; чистий прибуток.

У загальному вигляді, як вважає В.Б. Моссаковський, методика визначення прибутку у фінансовому обліку може бути подана формулою:

П = Д - (О + М + А + Ін +-Р) + Пі, (1.8)

де П - прибуток підприємства;

Д - доходи від операційної діяльності;

О - витрати на оплату праці;

М - матеріальні витрати;

А - амортизація необоротних активів;

Ін - інші витрати операційної діяльності;

Р - різниця в залишках незавершеного виробництва та готової продукції на кінець і на початок звітного періоду;

Пі - результат інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної та надзвичайних подій) [45, c. 24].

Для того, щоб визначити прибуток (збиток) від операційної діяльності потрібно до попереднього облікового процесу додати такі бухгалтерські проводки:

-  віднесено інший операційний дохід на фінансовий результат -Д-т рахунку 71 “Інший операційний дохід”, К-т рахунку 791 “Результат основної діяльності”;

-        списано на фінансовий результат основної діяльності адміністративні витрати - Д-т рахунку 791 "Результат основної діяльності" К-т рахунку 92 “Адміністративні витрати”;

         списано на фінансовий результат основної діяльності витрати на збут - Д-т рахунку 791 “Результат основної діяльності”, К-т рахунку 93 “Витрати”;

         списано на фінансові результати основної діяльності, витрати операційної діяльності - Д-т рахунку 791 “Результат основної діяльності”, К-т рахунку 94 “Інші витрати операційної діяльності”.

Якщо до підсумку додати суми, які характеризують доходи або витрати іншої операційної діяльності, то підсумок буде характеризувати фінансовий результат від операційної діяльності підприємства в цілому [22, c. 348]. Також послідовність визначення фінансового результату від операційної діяльності можлива за такою методикою:

Визначення чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД):

ЧД = Д - (ПДВ + АЗ + ІЗ + ІВ), (1.9)

де Д - дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

ПДВ - податок на додану вартість;

АЗ - акцизний збір;

ІЗ - інші збори або податки з обороту;

ІВ - інші витрати.

Розрахунок валового прибутку (збитку) (ВП(З)):

ВП(З) = Д - СР, (1.10)

де Д - дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

СР - собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Визначення собівартості готової продукції, виробленої за звітний період (СГП):

СГП = ЗНВп + Взп - ЗНВк, (1.11)

де ЗНВп - залишок незавершеного виробництва на початок звітного періоду;

Взп - витрати на виробництво звітного періоду;

ЗНВк - залишок незавершеного виробництва на кінець звітного періоду.

Визначення собівартості реалізованої продукції (СРП):

СРП = ЗГПп + СПз - ЗГПк, (1.12)

де ЗГПп - залишок готової продукції на початок звітного періоду;

СПз - собівартість продукції, виробленої за звітний період;

ЗГПк - залишок готової продукції наприкінець звітного періоду.

Визначення фінансового результату від операційної діяльності (ФРод):

ФРод = ДР + ІОД - (АВ + ВЗ +ІОВ), (1.13)

де ФРод - фінансовий результат від операційної діяльності (субрах. №791);

ДР - доходи від реалізації (К-т рах. №70);

ІОД - інші операційні доходи (К-т рах. №71);

АВ - адміністративні витрати (Д-т рах. №92);

ВЗ - витрати на збут (Д-т рах. №93);

ІОВ - інші операційні витрати (Д-т рах. №94) [26 c. 148].

Методика визначення фінансових результатів від операційної діяльності сільськогосподарських підприємств за допомогою прийомів бухгалтерського обліку істотно відрізняється від методики визначення фінансових результатів у податковому обліку.

Застосування різних методик при визначенні податкового і бухгалтерських прибутків породжує розбіжність між ними, яку слід розглядати як постійні та тимчасові різниці.

РОЗДІЛ 2

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ПРИАЗОВ’Є» МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

.1 Організація бухгалтерської обліку ТОВ “Приазов’є“

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві регулюється законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-XIV.

Згідно вказаного закону, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання до організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноважено органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідність та повнота річного балансу і звітності ТОВ “Приазов’є” може бути підтверджена аудитором відповідно до діючого законодавства.

Перевірки фінансової діяльності Товариства здійснюються державними податковими службами, іншими державними органами в межах їх компетенції. Перевірки не повинні порушувати нормальний режим роботи Товариства.

Згідно Наказу про облікову політику у ТОВ “Приазов’є”, бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер. Кількісний та якісний склад бухгалтерії визначається штатним розкладом і затверджується окремим наказом керівника підприємства. Права та обов’язки головного бухгалтера і посадових осіб бухгалтерії визначаються Законом України про бухгалтерський облік.

Головний бухгалтер несе особисту відповідальність перед керівником підприємства, згідно з переліком питань, наведених у пункті 2.1 Наказу про облікову політику, копія якого надається в додатках. Відповідальність інших працівників бухгалтерії регулюється посадовими інструкціями.

Згідно посадової інструкції головний бухгалтер:

-  забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності та приміток до неї;

-        організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

         приймає участь в оформленні матеріалів, пов’язаних х недостачею та відшкодуванням втрат від недостачі, крадіжок і псування активів підприємства;

         розробляє та забезпечує дотримання єдиних організаційних та методичних засад ведення бухгалтерського обліку всіма структурними підрозділами підприємства;

         забезпечує контроль за своєчасним і правильним оформленням первинних документів та складанням зведених облікових документів;

         контролює наявність у первинних документах усіх необхідних реквізитів, встановлених нормативними документами.

         систематизує інформацію, що міститься в первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного й аналітичного обліку, методом подвійного запису;

         забезпечує відображення в регістрах бухгалтерського обліку всіх господарських операцій у хронологічному порядку із зазначенням періоду їх відображення, а також даних про відповідальних за це осіб;

         виправлення помилок здійснювати у відповідності із вимогами Закону про бухгалтерський облік та П(С)БО “Виправлення помилок і зміна в фінансових звітах”.

В ТОВ “Приазов’є” окрім головного бухгалтера є інші працівники бухгалтерської служби, структура бухгалтерії наведена (рис. 2.1).








Рис. 2.1. Структура бухгалтерської служби ТОВ “Приазов’є”

Облік запасів та інших товарно-матеріальних цінностей у ТОВ “Приазов’є” проводиться згідно Наказу про облікову політику, проводить його завідуючий складом.

Зарахування запасів на баланс проводиться по їх первісній вартості, визначеній відповідно до норм П(С)БО 9 „Запаси”. Обліковою одиницею бухгалтерського обліку запасів вважаються найменування запасів.

Аналітичний облік руху запасів організовується таким чином за підрозділами:

-    у бухгалтерії - у кількісно-сумовому вираженні;

-        на складах - у кількісному вираженні;

         у магазинах - у кількісно-сумовому вираженні;

         у виробництві - у кількісному вираженні.

У ТОВ “Приазов’є” застосовують постійну систему оцінки запасів.

Первісну вартість запасів, виготовлених власними силами господарства, зараховують відповідно до П(С)БО 16 „Витрати”.

Не включають в первісну вартість запасів, а відображають у витратах звітного періоду:

-    понаднормові втрати та нестачі запасів;

-        відсотки за користування кредитами;

         витрати на збут.

Умовні позначення:

Звірка записів

Записи поточного обліку

Складання звітності

Рис. 2.2. Схема меморіально-ордерної форми ведення обліку у ТОВ “Приазов’є”

Вибуття запасів та швидкозношуваних предметів (МШП) здійснюють за середньозваженою собівартістю.

У ТОВ “Приазов’є” форма обліку - меморіально-ордерна (рис. 2.2), з частковим застосуванням автоматизованої за допомогою програми "1 С: Підприємство - Бухгалтерський облік в Україні 7.7". Ця форма передбачає по всіх без винятку операціях складання проводок у меморіальних ордерах на підставі первинних документів або накопичувальних відомостей.

Обов'язки працівників бухгалтерської служби відобразимо у вигляді функціональної карти облікового підрозділу підприємства (табл. 2.1).

Бухгалтерська служба здійснює ведення бухгалтерського обліку відповідно до облікової політики підприємства, згідно посадовим інструкціям. У ТОВ «Приазов’є» безпосередню участь у формуванні облікової політики, а також за відповідальність її формування беруть на себе директор і головний бухгалтер.

Таблиця 2.1

Функціональна карта облікового підрозділу підприємства

Посада

Функціональні обов'язки

Головний бухгалтер

Відповідає за постановку, організацію та ведення всього процесу бухгалтерського обліку і контролю на підприємстві; займається обліком дебіторів, кредиторів, фондів; зведенням даних до головної книги; складанням фінансової звітності.

Бухгалтер по розрахунках з персоналом

Здійснює розрахунки з оплати праці; облік інших розрахунків з працівниками підприємства.

Бухгалтер з обліку ТМЦ та розрахунків з постачальниками та підрядчиками

Облік надходжень і контролю основних засобів, товарів і матеріальних цінностей, їх зберігання і користування; розрахунки з постачальниками і підрядчиками.

Бухгалтер-фінансист

Ведення касово-банківських операцій.

Бухгалтер з обліку основного виробництва собівартості та реалізації продукції

Облік витрат по всіх видах виробництва; калькулювання собівартості продукції, що випускається; визначення витрат на незавершене виробництво; облік руху продукції, що реалізується; контроль фінансового стану підприємства.


До документів, якими оформляють облікову політику в господарстві, належать не лише накази і розпорядження керівника підприємства , але й різноманітні внутрішні правила, інструкції, положення тощо.

Побудова Плану рахунків Товариства відповідає структурі фінансової звітності. Залишки рахунків класів 1-3 дають можливість заповнити актив Балансу, а класів 4-6 - Пасив. Звіт про фінансові результати складається за даними рахунків класів 7, 9.

На підприємстві застосовують спрощений План рахунків. Автоматизований облік на підприємстві застосовують лише для обліку нарахування заробітної плати та подання звітності.

Система оподаткування Товариства включає сплату податку з доходів фізичних осіб, фіксованого сільськогосподарського податку, податок на забруднення і ПДВ.

Податок з доходів фізичних осіб утримується із заробітної плати і земельних майнових паїв.

Податок на забруднення сплачується в залежності від кількості використаного дизельного палива, бензину тощо.

ПДВ становить 20% від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

А також підприємство сплачує обов'язкові платежі до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття, до Фонду страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

.2 Облік фінансових результатів операційної діяльності на підприємстві

Вирішення сучасних завдань, що стоять перед обліком фінансових результатів у сільському господарстві повинно відбуватись на такій теоретико-методичній базі, в якій через призму методологічних засад відображалася б специфіка діяльності підприємств даної галузі, і яка була б адекватною практичним запитам аналітичного забезпечення менеджменту.

Розглянемо принципові моменти, що характеризуватимуть набуття обліком якісного рівня, який відповідатиме зазначеним вище вимогам.

Визначальним у формуванні інформації про фінансові результати та результатоформуючі показники є те, що воно повинно здійснюватися з дотриманням принципів ведення обліку і складання фінансової звітності на методологічній основі відповідно до П(С)БО. Передумовою визначення фінансового результату від реалізації продукції і товарів у часі є фіксація моментів відповідності наявних (фактичних) умов визнання доходів і витрат критеріям, які встановлені П(С)БО 15 “Дохід” і П(С)БО 16”Витрати” та перевірка дотримання принципу.

У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходи і витрати відображаються в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів, тобто витрати визнаються у тому періоді, в якому вони виникли. Таким чином, при визначенні фінансового результату за операцією, момент визнання доходу виступає моментом визнання пов'язаних з ним витрат, включаючи оцінку майбутніх витрат.

Витрати визнаються та відображаються в обліку і звітності в тому періоді, в якому вони були здійснені, якщо не можливо прямо пов'язати з доходами певного періоду.

Не менш важливим є зворотній вплив достовірності вимірювання витрат, які були або будуть понесені в зв'язку з операцією, на визнання доходу від продажу. Так, якщо такі витрати неможливо достовірно виміряти, дохід від продажу не визнається. Перевірка виконання даної умови повинна знаходитися в сфері контролю за реалізацією продукції сільського господарства, що не облікована і по якій відсутні документи, які підтверджують витрати.

У визнанні доходу від реалізації продукції важливим є визначення моменту, коли ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію, передаються покупцю. Підприємство може передавати юридичне право власності і володіння продукцією покупцю, але зберегти значні ризики і вигоди, пов'язані з власністю на продукцію, чи взагалі їх не передавати. За таких обставин дохід від реалізації продукції не визнається. Він визнається, якщо підприємство зберігає незначні ризики і вигоди, або повністю передає їх покупцеві при переході юридичного права власності на продукцію або володіння продукцією до покупця. Дохід також буде визнаватися навіть при не переході права власності та володіння покупцеві, але за умови повної передачі йому ризиків і вигод.

У випадку реалізації продукції сільського господарства іншим підприємствам доходами не визнаються згідно з П(С)БО 15, суми попередньої та авансової оплати, оскільки не відбувається ні перехід права власності або володіння продукцією до покупця, ні передавання йому ризиків і вигод, пов'язаних з власністю на продукцію.

Якщо одержання доходу від реалізації залежить від доходу, який отримає покупець, від власної реалізації цієї продукції (від консигнаційного продажу), то дохід не визнаватиметься навіть при переході права власності або володіння, оскільки не відбувається передавання зазначених ризиків. Дохід у разі консигнаційного продажу визнається постачальником, коли отримувач продає товар третій особі.

В інших зазначених вище варіантах реалізації продукції сільського господарства дохід визнаватиметься та відображатиметься в обліку і звітності за звітний період.

У загальному ж даний критерій визнання доходу від реалізації продукції (товарів інших активів) необхідно розглядати під кутом застосування принципу обачності, оскільки результатом операції може бути або продаж, або оренда. Обидва можливі результати включають передавання ризиків і вигод, пов'язаних з володінням, а також передавання управління та контролю. Однак, коли в результаті операції отримують актив, право використання якого надається на обмежений період, то ця операція є орендою, а не реалізацією.

Дохід від реалізації продукції не визнаватиметься доти, поки не з'явиться впевненість у надходженні на підприємство економічних вигод або компенсацій, пов'язаних із операцією. Проте, якщо виникає непевність щодо оплати суми, яка вже включена до доходу, але є сумою безнадійної дебіторської заборгованості або сумою, щодо якої впевненість відшкодування перестала існувати (оскільки дохід визнається за принципом нарахування до отримання грошових коштів), така сума визнається не як коригування первісно визнаної суми доходу, а як витрати.

Враховуючи все зазначене вище, логічним буде висновок, який полягатиме у тому, що фінансовий результат (прибуток, збиток), як величина, похідна від доходів і витрат, визнаватиметься за умов їх визнання та врахування принципу нарахувань і відповідності доходів і витрат. Таке визнання повинно проводитися стосовно кожної господарської операції. Моментом визнання фінансового результату звітного періоду виступатиме той момент, коли справджуватимуться критерії визнання і доходів, і витрат за відповідною операцією. Однак, правильно визнаний фінансовий результат ще не означає, що він фактично отриманий, якщо нема надходження економічних вигод. Тому для цілісного зарахування фінансового результату необхідно враховувати момент надходження грошових коштів чи їх еквівалентів.

Якщо у звітному періоді відбувається поставка продукції (товарів) і отримується виручка, то фінансовий результат операції вважається фактично нарахованим (розрахованим) і отриманим. При надходженні виручки у наступному періоді результат звітного періоду залишається фактично нарахованим. В обох випадках фінансовий результат буде відображений у Звіті про фінансові результати звітного періоду згідно з принципом нарахування та відповідності доходів і витрат. Очевидно, що фактично отриманий фінансовий результат буде зафіксований завдяки оперативному обліку розрахунків за реалізовану продукцію.

З огляду на те, що фінансовий результат розраховується наприкінці звітного періоду з врахуванням витрат періоду, необхідно, щоб облік цих витрат, для оперативного визначення результату, відображав їх приналежність до господарської операції.

Проміжним показником оперативного фінансового результату може виступати валовий прибуток (збиток), що визначається на основі чистого доходу і собівартості реалізованої продукції (товарів).

Систематизувавши витрати відповідно до поділу їх на змінні і постійні, можна буде оперативно визначати аналітичний показник маржинального доходу, контролюючи при цьому поріг беззбитковості.

Особливо важливо обліковувати фінансовий результат, коли виручка надходить частинами і виникає невпевненість в її повному надходженні. У такому випадку доречно для контрольних і аналітичних цілей виділяти ті частини виручки, що йдуть на покриття витрат (собівартості) і є відкладеним прибутком у бухгалтерському обліку за допомогою рахунків відстрочених податкових активів і зобов'язань.

Традиційною датою визнання доходу від реалізації продукції (товарів, інших активів) є дата продажу (поставки). На рахунках бухгалтерського обліку такий дохід відображається на дату продажу. Сума доходу еквівалентна отриманим грошовим коштам та сумі рахунків, що підлягають отриманню від покупців за продукцію, придбану з відстрочкою платежу.

При відпуску продукції сільського господарства іншим підприємствам, які займаються реалізацією, може мати місце невпевненість у надходженні виручки, що обмежуватиме визнання сум доходу, а отже похідним чином впливатиме на визнання фінансового результату.

У практичній обліково-аналітичній роботі важливо не тільки визнавати валовий прибуток відповідно до критеріїв визнання доходів і витрат собівартості реалізації, але й визначати фактичне його одержання. У цьому контексті у рамках внутрішньогосподарського обліку представляють інтерес такі підходи до формування валового прибутку:

валовий прибуток не визнається до тих пір поки грошові платежі, які надходять від підприємства-покупця, не перевищать собівартість реалізованої продукції;

валовий прибуток визнається лише при надходженні грошових коштів, як платежу, який структурно складається з частини, що призначається на покриття витрат (собівартості) і частини валового прибутку; обидві частини розглядаються одночасно в момент надходження платежу.

Основними видами виробництва сільськогосподарського підприємства «Приазов’є» є вирощування продукції рослинництва і тваринництва.

Для оформлення витрат та виходу продукції рослинництва використовується ціла система первинних і зведених документів.

Для оформлення витрат та виходу продукції тваринництва у ТОВ «Приазов’є» використовуються такі первинні документи: рахунки-фактури, дорожні листи вантажного автомобіля, накладні, лімітно-забірні картки.

Виникнення браку у виробництві документується Актом про брак (ф. Т-46), в якому зазначають дані про забраковану продукцію, причини виникнення браку, винну особу, вид браку. Цей документ підписується комісією в складі керівника підприємства, головного бухгалтера, керівника структурного підрозділу.

На підприємстві для узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві використовують активний рахунок 24 “Брак у виробництві». За дебетом цього рахунка відображуються витрати через виявлений брак. За кредитом рахунка 24 відображаються суми, що списуються на витрати на виробництво як втрати від браку; вартість доходів від бракованої продукції.

Для зведеного обліку витрат і виходу продукції з виробництва підприємство використовує Журнал-ордер №10-3 с.-г., в якому здійснюється зведений облік за рахунками: 23 “Виробництво”, 24 “Брак у виробництві”, 39 “Витрати майбутніх періодів”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”.

Для документального оформлення операцій із реалізації продукції у ТОВ «Приазов’є» використовують відповідні документи. На кожну партію зерна, що відправляється на заготівельні пункти, виписують Товарно-транспортну накладну спеціалізованої форми № 1-сг (зерно) в чотирьох примірниках. При цьому перший примірник накладної залишається у господарстві з підписом водія, три наступних вручаються водію. Після приймання зерна другий примірник залишається на хлібоприймальному пункті, третій повертається в господарство з поміткою про приймання вантажу, четвертий залишається у водія як підстава заповнення Дорожнього листа вантажного автомобіля. У товарно-транспортній накладній зазначають гаражний номер автомобіля; товаровідправник; вантажоодержувач і платник; назва зернових і олійних культур; сорт і клас; масу, ціну і суму.

Реалізація овочів супроводжується товарно-транспортною накладною спеціалізованої форми № 1-сг (овочі).

Супровідним документом при продажу великої рогатої худоби є Товарно-транспортна накладна спеціалізованої форми № 1-сг (тварини). У ній заповнюють такі реквізити: вид тварин, вікова група, інвентарні номери, група за вгодованістю, кількість голів, жива маса, вантажовідправник і вантажоодержувач.

Дані по ВРХ записують на підставі зважування кожної голови в додаток до товарно-транспортної накладної № 1-сг (тварини), в якому зазначають вгодованість кожної голови, дату і час припинення годівлі.

Кожна партія молока супроводжується Товарно-транспортною накладною спеціалізованої форми № 1-сг (молоко, сировина). Характерним реквізитом цієї форми є маса молока в перерахунку на базисний вміст жиру, кислотність і температура молока, маса.

Процес реалізації сільськогосподарської продукції відображують на кількох балансових рахунках: 90 “Собівартість реалізації”, 93 “Витрати на збут”, 70 “Доходи від реалізації”.

У господарстві для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції використовують рахунок 70 “Доходи від реалізації”. За кредитом цього рахунка відображають збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямого податку (податок на додану вартість) та списання у порядку закриття на рахунок 79 “Фінансові результати”.

У ТОВ «Приазов’є» доходи від реалізації готової продукції включають: доходи від реалізації продукції рослинництва, доходи від реалізації продукції тваринництва, доходи від реалізації тварин на вирощуванні і відгодівлі.

Дебет рахунка 70 “Доходи від реалізації” кореспондує з кредитом рахунків: 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”, 64 “Розрахунки за податками і платежами”, 68 “Розрахунки за іншими операціями”, 79 “Фінансові результати”. Кредит рахунка 70 “Доходи від реалізації” кореспондує з дебетом рахунків: 15 “Довгострокова дебіторська заборгованість”, 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”, 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”, 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, 66 “Розрахунки з оплати праці”, 69 “Доходи майбутніх періодів”, 79 “Фінансові результати”, 97 “Інші витрати”.

Аналітичний облік доходів від реалізації організовується за видами продукції (зернові, соняшник, овочі відкритого ґрунту, інша продукція рослинництва; ВРХ, вівці, молоко, вовна, інша продукція тваринництва), товарів, робіт, послуг, регіонами збуту (Мелітопольський, Токмацький, Веселівський райони).

Первинними документами з обліку доходів від реалізації є: розрахунки (довідки) бухгалтерії, накладні, рахунки-фактури, договори купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні, платіжні вимоги, акти приймання передачі виконаних робіт та наданих послуг, виписки банку тощо.

Дебет рахунка 90 “Собівартість реалізації” кореспондує з кредитом рахунків: 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”, 23 “Виробництво”, 26 “Готова продукція”, 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”, 28 “Товари”.

Сільськогосподарське підприємство витрати пов'язані з реалізацією продукції (тара і пакувальні матеріали, транспортні засоби, утримання приміщень для зберігання продукції в місцях її реалізації тощо) відображує на рахунку 93 “Витрати на збут”. Дебет цього рахунка кореспондує з кредитом таких рахунків: 20 “Виробничі запаси”, 23 “Виробництво”.

Списання витрат на збут на підставі бухгалтерської довідки відображують по кредиту рахунка 93 “Витрати на збут” і дебету рахунка 79 “Фінансові результати”.

Для узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності господарство використовує рахунок 71 “Інший операційний дохід”.

Для узагальнення інформації про інші витрати від операційної діяльності використовують рахунок 94 “Інші витрати операційної діяльності”. За дебетом рахунка 94 відображується сума визнаних витрат, за кредитом -списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Методика визначення фінансових результатів від операційної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов’є» здійснюється за допомогою прийомів бухгалтерського обліку.

Результати діяльності, рух грошових коштів і фінансовий стан підприємство відображають у фінансовій звітності. Товариство з обмеженою відповідальністю «Приазов’є» подає квартальну та річну фінансову, податкову та статистичну звітність органам, до сфери управління яких вони належать.

РОЗДІЛ 3

ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

В розділі "Елементи операційних витрат" Звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних затрат, які були здійснені на підприємстві в процесі його діяльності протягом звітного періоду за виключенням внутрішнього обороту, тобто за виключенням тих витрат, які складають собівартість продукції(робіт, послуг), виробленим і спожитим самим підприємством.

В той же час собівартість реалізованих товарів, запасів, іноземної валюти в цьому розділі не наводяться.

Тому не зрозуміло, якщо в розділі "Елементи операційних витрат" Звіту про фінансові результати не включається собівартість реалізованих товарів, запасів в іноземній валюті, то чому виказанні затрати повинні входити окремими субрахунками в склад рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", який в подальшому закривають на субрахунок 791 "Результат від операційної діяльності" виходячи із цього субрахунку 942 "Собівартість реалізованої іноземної валюти" і 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів", на наш погляд, необхідно виключити із складу рахунка 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Враховуючи необхідність виключення із субрахунків 942 і 943 із складу рахунка 94, виникає питання цілеспрямованості залишення субрахунків 711 "Доход від реалізації іноземної валюти" і 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" в складі рахунка 71 "Інший операційний дохід". Також логічним, на наш погляд, буде виключення субрахунків 711 і 712 із складу рахунка 71.

Також необхідно із рахунка 94 "Інші витрати операційної діяльності" виключені субрахунки 942 і 943 перенести окремим субрахунком в склад рахунка 97 "Інші витрати", на якому обліковуються витрати, які виникли в результаті звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з виробництвом або реалізацією готової продукції, робіт та послуг. Для забезпечення зручності порівняння із субрахунком 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" при переносі субрахунку 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" в склад рахунка 97 необхідно змінити його назву на субрахунок "Собівартість реалізованих інших оборотних активів".

Пропозиції щодо виключення із складу рахунка 71 "Інший операційний дохід" субрахунку 711 і 712 було б цілеспрямовано ввести окремими субрахунками в склад рахунка 74 "Інші доходи", на якому відображаються доходи, які виникли в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані із операційною і фінансовою діяльністю підприємства.

Також необхідно перенести субрахунки 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" і 946 "Втрати від знецінення запасів" окремими субрахунками в склад рахунка 97 "Інші витрати".

З метою вдосконалення співставності інформації про доходи по субрахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності" з витратами по субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" потрібно такі відрахування як: відрахування страховика в централізовані страхові резервні фонди, які створюються для забезпечення виконання зобов'язань по окремим видам обов'язкового страхування; відрахування в страхові резерви, інші віднести на рахунок 90 "Собівартість реалізації", в тому числі, на субрахунку 904 "Страхові виплати".

Також необхідно субрахунки 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки", 716 "Відшкодування раніше списаних активів", 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості", 718 "Дохід від безоплатно отриманих оборотніх активів" виключити із рахунка 71 "Інший операційний дохід" і включити окремими субрахунками в склад рахунка 74 "Інші доходи".

На рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" необхідно ввести новий субрахунок "Витрати по операційній оренді інших активів", на якому здійснювати облік витрат підприємства-орендодавця, пов'язаних з утриманням об'єктів невиробничого призначення (житлово-комунальні і обслуговуючі господарства, дитячі і дошкільні заклади тощо) під час їх знаходження в оренді.

Пропонуємо таку структуру рахунків по обліку доходів і витрат від основної операційної діяльності підприємства в розрізі відповідних субрахунків (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Схема рахунків по обліку доходів і витрат від основної операційної діяльності підприємства.

Схему рахунків по обліку доходів і витрат від неосновної операційної діяльності підприємства відобразимо (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Схема рахунків по обліку доходів і витрат від неосновної операційної діяльності підприємства

Погоджувальна схема обліку доходів і витрат від іншої звичайної діяльності відображена (рис. 3.3), де стрілками позначено, які субрахунки необхідно об'єднати з метою компактного накопичення економічно однорідної інформації як про доходи, так і про витрати підприємства.

На нашу думку, що стосується інших доходів, то було б доцільно інформацію із субрахунків 741, 742, 743, а також перенесених субрахунків 711 і 712 об'єднати у вигляді аналітичних рахунків в один субрахунок під назвою "Дохід від реалізації необоротних і оборотних активів". В свою чергу, інформацію із субрахунків 745, а також перенесеного субрахунку 718 потрібно включити окремими аналітичними рахунками в субрахунок 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

Що стосується інших витрат, то було б цілеспрямовано інформацію із субрахунків 971, 972, 973, а також перенесених субрахунків 942 і 943 об'єднати у вигляді аналітичних рахунків в один субрахунок під назвою "Собівартість реалізованих необоротних і оборотних активів".

Рис. 3.3. Погоджувальна схема обліку доходів і витрат від іншої звичайної діяльності підприємства

В свою чергу, інформацію із субрахунку 975 і перенесеного субрахунку 946 потрібно об'єднати у вигляді аналітичних рахунків в один субрахунок під назвою "Уцінка активів".

Приймаючи до уваги те, що в склад рахунка 74 "Інші доходи" (враховуючи перенесені субрахунки рахунка 71) не передбачений субрахунок, на якому б відображались доходи, пов'язані з до оцінкою активів, на нашу думку, до рахунку 74 необхідно ввести новий субрахунок "Дооцінка активів", де відображати доходи від дооцінки від необоротних і оборотних активів, а також фінансових інвестицій. Перенесений субрахунок 941 потрібно ввести окремим аналітичним рахунком до субрахунку 977 "Інші витрати звичайної діяльності".

Оскільки на рахунку 97 на одному із перенесених в новий субрахунок, в тому числі на 947, здійснюється облік нестач і втрат від псування цінностей, то з метою співвставності в склад рахунку 74 цілеспрямовано передбачити новий субрахунок "Відшкодування нестач і втрат від псування цінностей", де акумулювати інформацію про відшкодовану суму підприємству матеріально відповідальними особами.

Посередині об'єднуючими лініями із вказаною нумерацією пропонуємо майбутній склад рахунків 74 і 97 в розрізі відповідних субрахунків.

По результатам проведених погоджувань заключна схема обліку доходів і витрат від іншої звичайної діяльності представлена (3.4).

У формі 2 "Звіт про фінансові результати" відображена інформація про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. В цій формі звітності немає розкриття важливих статей, що стосується операційної діяльності. Так стаття "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" не розкриває інформацію про те, від якого саме об'єкта отримана ця виручка. Якщо розкрити цю статтю по об'єктам: дохід (виручка) від реалізації товарів; дохід (виручка) від реалізації робіт; дохід (виручка) від реалізації послуг можна буде побачити, чим саме займається підприємство, і від яких об'єктів воно отримує більше виручки (доходу), а також чистого доходу.

Рис. 3.4. Схема обліку доходів і витрат від іншої звичайної діяльності підприємства

У 1 розділі форми 2 взагалі не показувати розмір валового доходу і ПДВ, вони майже ніякої корисної інформації не несуть, а розмір ПДВ показується в декларації про ПДВ і в силу специфіки сплати ПДВ у с.-г. він акумулюється на спец рахунках підприємства. В бухгалтерському обліку взагалі в чистому вигляді ми не знайдемо розміру валового доходу, через те, що Планом рахунків не передбачений такий розмір.

На рахунку, наприклад 70 "Доходи від реалізації", по кредиту відображається чистий дохід, а за дебетом - належна сума непрямих податків. Тільки при умові об'єднання цих двох сторін ми отримуємо розмір валового доходу (дод. А).

Пропонуємо таку схему обліку реалізації продукції, яка представлена (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Схема відображення виручки від реалізації продукції на рахунках

Відповідно до такої схеми, на кредиті рахунка 70 буде показаний дохід від реалізації без податку на додану вартість та акцизного збору, і не буде потреби у статтях "Податок на додану вартість", "Акцизний збір" та "Інші вирахування з доходу" 1 розділу ф. № 2.

Ці уточнення допоможуть зробити форму 2 більш об'ємною, і тоді вона буде надавати користувачам інформацію детально по всім видам витрат і доходів, отриманих від операційної діяльності. В результаті чого буде зрозумілим отриманий в кінці року фінансовий результат від операційної діяльності.

Згідно такому розкриттю статей доходів і витрат підприємство зможе зробити висновки від якої діяльності воно отримує більшу виручку і що йому корисніше реалізовувати щоб отримувати прибутки, а не збитки.

Таким чином, запропоновані нами зміни у фінансовій звітності підприємства, допоможуть зробити її більш детальною і зрозумілою для зовнішніх і внутрішніх користувачів.

ВИСНОВКИ

В результаті проведених досліджень стану обліку фінансових результатів діяльності у ТОВ «Приазов’є» нами запропоновано наступні заходи:

1.  Використовувати на підприємстві бухгалтерський облік біологічних активів, що допоможе краще деталізувати бухгалтерський облік і підприємство буде діяти у відповідності до чинного Законодавства України та до нового Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи".

.    У формі 2 "Звіт про фінансові результати" деталізувати статтю "Дохід (виручка) від реалізації продукції" по об'єктам: дохід (виручка) від реалізації товарів; дохід (виручка) від реалізації робіт; дохід (виручка) від реалізації послуг. Завдяки чому можна буде побачити, чим саме займається підприємство, і від яких об'єктів воно отримує більше виручки (доходу), а також чистого доходу.

3.      У 1 розділі форми 2 взагалі не показувати розмір валового доходу і ПДВ, вони майже ніякої корисної інформації не несуть, а розмір ПДВ показується в декларації про ПДВ і в силу специфіки сплати ПДВ у с.-г. він акумулюється на спец рахунках підприємства.

.        Пропонуємо нову схему обліку реалізації продукції. Відповідно до якої , на кредиті рахунка 70 буде показаний дохід від реалізації без податку на додану вартість та акцизного збору, і не буде потреби у статтях "Податок на додану вартість", "Акцизний збір" та "Інші вирахування з доходу" 1 розділу ф. № 2. Ці уточнення допоможуть зробити форму 2 більш об'ємною, і тоді вона буде надавати користувачам інформацію детально по всім видам витрат і доходів, отриманих від операційної діяльності.

.        Пропонуємо всі податки і збори включити в окремий розділ "Розрахунки за податками і зборами". Інформація, яка наводитиметься у ІV розділі, буде деталізована з точки зору інтересів користувачів, що дасть можливість визначити суму податків і зборів по одному звіту. У формі 5 "Примітки до річної фінансової звітності" у розділі 5А потрібно більш детально розкрити статті по доходам і витратам.

.        Пропонуємо дані розділу "Витрати майбутніх періодів" показувати в розділах балансу "Оборотні активи" та "Необоротні активи" окремими статтями.

a.  Також ми пропонуємо форму № 50 с. -г. доповнити додатками, де в залежності від спеціалізації господарства найбільш детально розкривати зміст і розмір витрат по окремим видам продукції, тобто ті, які займають найбільш питому вагу в структурі товарної продукції підприємства. А також додати статтю "Витрати на збут". За рахунок цього можна буде розрахувати точку беззбитковості, а звідси ефективність діяльності підприємства

7.  Для впровадження ефективної системи внутрішнього контролю потрібно розробити внутрішні стандарти контролю, удосконалити нормативно-правову базу стосовно внутрішнього контролю. Ми пропонуємо здійснювати внутрішній системний контроль фінансових результатів діяльності, який складається з двох етапів - документального й аналітичного контролю. Запропонована методика проведення внутрішньогосподарського контролю дозволить визначити напрями ведення операційної діяльності як основи ефективності виробничого процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Апчерч А. Управленческий учет: принципы и практика / Апчерч А. ; [пер. с англ. ; под ред. Я.В.Соколова, И.А.Смирновой]. - М. : Финансы и статистика, 2002. - 952 с.

2.    Атамас П.Й. Управлінський облік : навч. посіб. / Атамас П.Й. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 440 с.

3.    Банщиков П.Г. Издержки производства / Банщиков П.Г., Загорожная Н.В., Азьмук Л.А. // Економика предприятия. - 2000. - № 4. - С. 36-48.

4.         Білик І.А. Зміст внутрішнього аудиту та перспективи його поширення в практиці вітчизняних підприємств / І.А. Білик : матер. Міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 19 травня 2006 р.) : тези доп. - К. : КНЕУ, 2006. - С. 75-77.

5.         Білик І.А. Проблеми класифікації витрат в системі управлінського обліку / І.А. Білик, І.Д. Фаріон // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль : Економічна думка, 2006. - С. 8-16.

6.         Білоусова І. Проблеми впровадження управлінського обліку на підприємствах / І. Білоусова // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - №5. - С. 30-34.

7.         Бородкін О.С. Про формування і облік собівартості продукції за ринкових умов / О.С. Бородкин // Бухгалтерський облік і аудит. - 2002. - № 3. - С. 32-41.

8.         Бухгалтерський управлінський облік : підруч. / Ф.Ф. Бутинець, Т.В. Давидюк, Н.М. Малюга, Л.В. Чижевська ; за ред. Ф.Ф.Бутинця. - Житомир : ПП «Рута», 2002. - 480 с.

9.         Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік в зарубіжних країнах : навч. посіб. [для студ. вищих навч. зак.] / Ф.Ф. Бутинець, Л.Л. Горецька. - Житомир : ПП «Рута», 2003. - 544 с.

10.       Бурцев В.В. Внутренний контроль в организации : методологические и практические аспекты / В.В. Бурцев // Аудиторские ведомости. - 2002. - №8. - С.18 -24.

11.       Бухгалтерський облік в Україні : навч. посіб.; за ред. Р.Л.Хом’яка. - Львів : Нац. ун-т «Львівська політехніка» «Інтелект +», 2003. - 820 с.

12.       Бухгалтерський словник / [за ред. проф. Ф.Ф.Бутинця]. - Житомир: ПП «Рута», 2001. - 224 с.

13.       Бухгалтерський фінансовий облік : підруч.; за ред. Ф.Ф.Бутинця. - Житомир: Рута, 2002. - 687 с.

14.       Вербило О.Ф. Бухгалтерський обліку у менеджменті: зміст та методика навчання : підруч. / Вербило О.Ф., Кондрицька Т.П. ; за ред. д.,к.е.н. О.Ф.Вербило. - К. : НАУ, 2006. - 328 с.

15.       Весиловська Т. Із зниженим вмістом цукру / Т. Весиловська, І. Манежик, Л. Косоголова // Харчова і переробна промисловість. - 2003. - № 12. - С. 24-25.

16.       Войнаренко М.П. Аналіз методів оцінки запасів та можливості їх використання в практиці вітчизняних плодоовочевих переробних підприємств / М.П. Войнаренко, І.А. Білик // Економіст. - 2006. - №12. - С.8-14.

17.       Герасим П.М. Управлінський облік на підприємстві : [монографія] / Герасим П.М., Давидович І.Є. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 270 с.

18.       Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами : практ. посіб. / С.Ф. Голов, В.М. Костюченко. - К. : Лібра, 2004. - 880 с.

19.       Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку : підруч. / Н.М. Грабова ; за ред. М.В.Кужельного. - К. : Видавництво А.С.К., 2004. - 266 с.

20.       Гуцайлюк З. Прогнозний (стратегічний) облік / З. Гуцайлюк // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - №2 - С. 14-19.

22.       Денчук П. Організаційно-структурні особливості побудови служби внутрішнього аудиту на підприємстві / П. Денчук, В. Рожелюк // Вісник ТАНГ. - 2002. - №3. - С. 43-45.

23.       Дерій В.А. Аудит / В.А.Дерій, А.Я. Кишма. - Тернопіль : Джура, 2002. - 86 с.

24.  Добикіна Е.К. Управлінський облік в оперативній діяльності підприємства : навч. посіб. / Добикіна Е.К., Ровенська В.В., Рижиков В.С. - К. : ВД «Слово», 2005. - 272 с.

25.  Добровський В.М. Управлінський облік : навч. посіб. / Домбровський В.М., Гнилицька Л.В., Коршикова Р.С. ; за ред. В.М. Добровського. - К. : КНЕУ, 2005. - 278 с.

26.       Дятлов В. Вміст макро- та мікроелементів в яблуках / В. Дятлов // Харчова і переробна промисловість. - 2003. - №3. - С. 23.

27.       Економіка підприємства : навч. посіб. / [А.В. Шегда, Т.М. Литвиненко, М.П. Нахаба та ін; під ред. А.В.Шегди. - К.: Знання , 2005. - 432 с.

28.       Экономика предприятия : учебное пособие / под ред. Л.Г. Мельника. - Сумы : ИТД «Университетская книга», 2002. - 632 с.

29.       Журавель Н. Облік витрат і формування собівартості продукції / Н. Журавель // Баланс. - 2002. - № 17. - С. 54-64.

30.       Завгородній А. Управлінський облік як система інформаційного забезпечення управлінських рішень / А. Завгородній, Г. Партин // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - №7. - С. 35-37.

31.       Іванов Н. Аудиторська перевірка витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції / Н. Іванов // Бухгалтерський облік. - 2001. - № 3. - С. 74-80.

32.       Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій : Затв. наказом МФУ від 30 листопада 1999 р. №291. - К.,1999.

33.       Карножицька С.І. Орієнтація на зниження витрат виробництва / С.І. Карножицька // Вісник ТУП. - 1999. - №2. - С. 61-64.

34.       Карпова Т.П. Управленческий учет : учебник для вузов / Т. Карпова. - М. : Аудит, ЮНИТИ, 1998. - 350 с.

35.       Костюченко В.П. Роль внутрішнього аудиту в забезпечені конкурентоздатності холдингу / В.П.Костюченко // Міжнародні тенденції розвитку бухгалтерського обліку і аудиту та перспективи для України: Тези доповідей Між нар. наук.-практ. конф. (Київ, 19 травня 2006 р.). - К.: КНЕУ, 2006. - С.92 - 94.

36.       Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства : навчальний посібник / М.Я. Коробов - К. : Знання, 2002. - 250 с.

37.       Кузмінський А.М. Організація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу : підруч. / Кузмінський А.М., Сопко В.В., Завгородній В.П. - К. : Вища шк., 1993. - 223 с.

38.  Кулаковська Л.П. Організація і методика аудиту : навч. посіб. / Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча. - К. : Каравела, 2004. - 568 с.

39.  Ластовецький В. Інформаційне забезпечення підприємницької діяльності / В. Ластовецький // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - №10. - С. 7-10.

40.  Лень В.С. Управлінський облік : навч. посіб. / В.С. Лень. - К. : Знання-Прес, 2006. - 317 с.

41.  Лысович Г.М. Бухгалтерский управленческий учет в сельском хозяйстве и на перерабатывающих предприятиях АПК / Г.М. Лысович, Н.Ю. Ткаченко. - Ростов на Дону : ИЦ «Март», 2000. - 354 с.

42.       Максімова В. Принципова модель внутрішнього аудиту / В. Максімова // Бухгалтерський облік та аудит. - 2001. - № 12. - С. 52-55.

ДОДАТОК А

Вдосконалена форма першого розділу Звіту про фінансові результати

Стаття

Код рядка

За звітний період

За попередній період

Доход (виручка)від реалізації товарів (без ПДВ, акцизного збору, та інших відрахувань з доходу)

  010



Доход (виручка)від реалізації робіт (без ПДВ, акцизного збору, та інших відрахувань з доходу)

  011



Доход (виручка)від реалізації послуг (без ПДВ, акцизного збору, та інших відрахувань з доходу)

  012



Чистий дохід (виручка) від реалізації товарів

035



Чистий дохід (виручка) від реалізації робіт

036



Чистий дохід (виручка) від реалізації послуг

037



Собівартість реалізованих товарів

040



Собівартість реалізованих робіт

041



Собівартість реалізованих послуг

042



Інші орпераційні доходи

060



Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції

061



Адміністративні витрати

070



Витрати на збут

080



Інші операційні витрати

090



Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції

091



Фінансові результати від операційної діяльності: -прибуток -збиток

  100 105



Доход від участі в капіталі

110



Інші фінансові доходи

120



Інші доходи

130



Фінансові витрати

140



Втрати від участі в капіталі

150



Інші витрати

160



Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: -прибуток -збиток

  170 175



Фінансові результати від звичайної діяльності: -прибуток -збиток

 190 195



Надзвичайні: -доходи -витрати

 200 205



Чистий: -прибуток -збиток

 220 225




ДОДАТОК Б

Вдосконалена форма активу балансу

Актив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

 

1

2

3

4

 

І Необоротні активи




 

Нематеріальні активи:




 

- залишкова вартість

010



 

-первісна вартість

011



 

-накопичена амортизація

012



 

Незавершене будівництво

020



 

Основні засоби:




 

-залишкова вартість

030



 

-первісна вартість

031



 

-знос

032



 

Довгострокові біологічні активи:




 

-справедлива (залишкова) вартість

035



 

-первісна вартість

036



 

-накопичена амортизація

037



 

Довгострокові фінансові інвестиції:




 

-які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040



 

-інші фінансові інвестиції

045



 

Довгострокова дебіторська заборгованість

050



 

Відстрочені податкові активи

060



 

Інші необоротні активи

070



 

Витрати майбутніх періодів необоротних активів

075



 

Усього за розділом І

080



 

ІІ Оборотні активи




 

Виробничі запаси

100



 

Поточні біологічні активи

110



 

Незавершене виробництво

120



 

Готова продукція

130



 

Товари

140



 

Векселі одержані

150



 

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:




 

-чиста реалізаційна вартість

160



 

-первісна вартість

161



 

резерв сумнівних боргів

162



 

Дебіторська заборгованість за розрахунками:




 

-з бюджетом

170



 

-за видами авансів

180



 

-з нарахованих відсотків

190



-із внутрішніх розрахунків

200



Інша поточна дебіторська заборгованість

210



Поточні фінансові інвестиції

220



Грошові кошти та їх еквіваленти:




-в національній валюті

230



-в іноземній валюті

240



Інші оборотні активи

250



Витрати майбутніх періодів оборотних активів

255



Усього за розділом ІІ

260



Баланс

280




Похожие работы на - Розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організації обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!