Обґрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності філії ВАТ 'Одеський коньячний завод' у м. Севастополі за основними критеріями

Обґрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності філії ВАТ 'Одеський коньячний завод' у м. Севастополі за основними критеріями

Курсова робота

Обґрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності філії ВАТ «Одеський коньячний завод» у м. Севастополі за основними критеріями

Вступ

капітал беззбитковість рентабельність

Вступивши на шлях ринкової економіки, Україна надала можливість розвиватися вільному бізнесу. Сьогодні професіоналізм став цінуватися вище, прагнення витратити як можна більше змінилося прагненням до економії скороченню витрат в цілому.

Кожен підприємець, починаючи свою діяльність, повинен ясно уявляти потреба на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерелах їх отримання, а також уміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів в процесі роботи фірми. Це пояснюється тим, що в сучасній економіці саме фірми роблять основну масу товарів і послуг, які задовольняють потреби людини.

Як відомо, головною метою підприємця є отримання прибутку шляхом задоволення потреб при найбільш ефективному використанні ресурсів.

Однією з найбільш прибуткових на сьогоднішній день визнано коньячну галузь. Коньяк вважається благородним напоєм і ціниться так само високо, як і хороше вино. Французький тлумачний словник «Petit Larousse» називає коньяк «Живою водою». Народження коньяку - це складний процес, що триває роками і десятиліттями.

Невелика кількість коньяку має благотворний вплив на самопочуття людини: піднімається настрій, покращується апетит і виділення шлункового соку. Коньячні напої підвищують тиск, розширюючи судини і приводячи організм в тонус. Загалом спостерігається зростання попиту на коньячні напої в Україні та закордоном. Все це зумовлює актуальність обраної теми.

Тому метою даної роботи є відкриття, обґрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності філії ВАТ «Одеський коньячний завод» у м. Севастополі за основними критеріями.

Досягнення даної мети зумовлює виникнення наступних задач:

дослідження ринку коньячної продукції;

характеристика продукції за видами;

характеристика філіалу ВАТ «Одеський коньячний завод» з виробництва коньячної продукції у місті Севастополі;

обґрунтування виробничої програми;

визначення потреби в основних виробничих фондах;

визначення чисельності персоналу і витрат на оплату праці;

визначення витрат на сировину і матеріали;

розрахунок показників ефективності використання фондів підприємства;

визначення показників рентабельності і точки беззбитковості;

розрахунок резервів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства.

Об’єктом дослідження є сукупність відносин, що виникає між підприємством та іншими господарськими суб’єктами внаслідок проведення ними господарської діяльності.

Предметом виступає обґрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності філії ВАТ «Одеський коньячний завод» у м. Севастополі за основними критеріями.

При написанні роботи була використана література, присвячена діяльності підприємства та її аналізу, ряд нормативно-правових актів. Методами служили економічне моделювання та найпростіші статистичні методи.

Робота складається з трьох розділів. У першому викладене положення ринку коньяку в Україні, описана продукція заводу та філії, що належить відкриттю.

У другій частині обґрунтована кількість необхідних ресурсів, визначена їх вартість та собівартість окремого виду.

У третьому розділі розрахована ефективність підприємства та резерви її підвищення.

1. Аналіз доцільності виробництва продукції та її конкурентоспроможності

.1 Дослідження ринку коньячної продукції

Маючи за мету утворення філії одеського заводу з виробництва коньяку в Севастополі, передусім необхідно визначити доцільність цього проекту та вивчити умови, за яких він буде створений.

Коньячний ринок України є одним з найдинамічніших та прибуткових. Безумовним феноменом та особливістю алкогольного ринку в цілому є зростанні попиту на алкогольну продукцію у часи кризи, однак це не завадило їй дещо негативно вплинути на обсяги виробництва підприємств.

За даними Державного комітету статистики України за підсумками минулого 2010 року виробництво коньяку в порівнянні з 2009 р. збільшилося на 9,7%, чи на 296,6 тис. дал, і склало 3 354,3 тис. дал. Однак посткризові результати галузі були невтішні. Роком раніше, у 2009 р., випуск коньяку зменшився в порівнянні з 2008 р. на 21%, або на 808,8 тис. дал. Поточний же 2011 р. виробники обіцяють закінчити оптимістичніше. Так, уже в січні 2011 року обсяг випуску коньяку і бренді склав 0,3 млн. дал.

Отож як висновок - зростання ринку коньяку. Однак слід відмітити, що коньячний ринок України є дещо концентрованим і являє собою олігополію, адже на основних виробників коньяку припадає більше 70% від загальної ємкості ринку. «Розглядаючи детальніше, слід зазначити, що основними підприємствами-виробниками коньячної продукції в Україні є:

Одеський коньячний завод, 716,4 тис. дал, що на 17,1%, або 104,6 тис. дал більше, ніж в 2009 р. Одеський коньячний завод зберіг першу позицію по обсягах виробництва в Україні з долею 21,4% (у 2009 р. - 20,1%). Більш того, за словами керівника заводу, у подальший час планується щорічне зростання обсягів виробництва на 10% за рахунок розширення ринків збуту.

Агропромислове підприємство «Таврія» обсяги виробництва компанії у 2010 р. склали 590,6 тис. дал, що на 14,1%, чи 73,1 тис. дал більше, ніж у 2009 р., частка ринку складає 17%;

ПТК «Шабо» (м. Одеса), це підприємство в 2008-2009 рр. значно наростило обсяги виробництва. За підсумками минулого 2010 року обсяги виробництва склали 356 тис. дал, таким чином доля компанії на ринку збільшилася практично до 12%;

Завод марочних вин і коньяків «Коктебель», обсяги виробництва в 2010 році склали 330 тис. дал коньяку, частка ринку складає 11%.

Коньячний завод «Тиса» з долею близько 10%» [19].

Таким чином, лідерам ринку вдалося наростити виробництво. Проте до показників докризового 2008 р. ще далеко.

Необхідно відзначити, що приріст внутрішнього виробництва склав 12%, але імпорт залишився на тому ж рівні, а експорт скоротився аж на 28%. Експерти відмічають, що доля продажів імпортного коньяку на території України складає 4,9% в літрах і 15,7% в гривні.

В цілому згідно ритейл-аудиту MEMRB у 2010 р. місткість ринку коньяку в Україні залишилася на рівні минулого 2009 р. і склала близько 62 млн. пляшок (3,5 млрд. грн.).

На сьогодні у галузі існує проблема з виноматеріалами, спостерігається їх дефіцит. Але це в меншій степені стосується заводів, що використовують власну сировину для виготовлення коньяку, в тому числі й ВАТ «Одеський коньячний завод».

У структурі продажів минулого року на коньяки витримкою від 3 до 5 років припадало близько 90% від загальних об'ємів продажів. Основними каналами збуту коньячної продукції в Україні залишаються великі торгові мережі, сегмент HoReCa, а також роздрібні продажі.

Основними імпортерами в Україну сировини для виробництва коньяку являються Франція Вірменія, Молдова, Італія. Таким чином, при формуванні собівартості і відпускних цін продукції підприємства великою мірою схильні до валютного ризику.

Крім того, значний вплив на галузь робить фіскальне регулювання з боку держави а саме використання податків (акцизний збір). Президентом України був підписаний Закон про внесення змін до основного нормативного документу, що регулює адміністрування акцизного збору в Україні.

Зокрема, Законом передбачається дія ставки акцизного збору у розмірі 14 грн. до 31.12.2010 р., з 01.01.2011 р. ставка зросла до 20 грн., з 01.01.2012 р. - до 27 грн. за 1 літр 100% спирту. Підвищення ставок акцизного збору безпосередньо спричиняє зростання цін на готову продукцію. При цьому виробники роблять акцент на тому, що для збереження колишнього рівня рентабельності виробництва необхідно пропорційно збільшувати мінімально допустимі відпускні ціни на коньячну продукцію.

Досліджуючи сегменти ринку коньяку, необхідно зауважити, що найвища динаміка продажів була відмічена в найбільш улюбленому продавцями середньому сегменті. Хоча дешевий коньяк (близько 20 грн. за пляшку 0,5 л) займає близько 50% ринку, його перспективи виглядають усе песимістичніше. Зараз більшість компаній намагаються привчити українців до споживання напоїв ціною до 30 грн. за пляшку, припускаючи, що з кожним роком вартісна складова збільшуватиметься. Розширюється також сегмент дорогих коньяків (понад 50 грн. за пляшку), проте його доля в загальному об'ємі продажів доки залишається украй низькою і не перевищує 3,5-4%.

Після того, як виробникам коньяку з Молдови і Грузії перекрили російські кордони, вони спробували компенсувати частину втрат в українському роздробі. За рік постачання молдавських коньяків в нашу країну виросли майже на 40%, грузинських - на 20%. І хоча вітчизняні компанії продовжують твердити про високу лояльність українців до рідних торгових марок і безрезультатності зусиль конкурентів, експерти припускають, що найближчими роками доля імпорту продовжить рости.

Найбільш гостра конкуренція спостерігатиметься в середньому ціновому сегменті (до 30 грн. за пляшку), на який наші виробники роблять основну ставку. Експерти чекають також активізації компаній в сегменті HoReCa. Наскільки вдалою вона буде залежить від ефективності розробленою кожним дилером системи співпраці з мережами.

Таким чином, у зв’язку з ростом попиту на коньяк в Україні, у тому числі й у місті Севастополі, розширенням мереж оптової та роздрібної торгівлі (зростання кількості супермаркетів, у тому числі, що реалізують лише алкогольну продукцію), позицією міста щодо моря, сприятливим кліматом для вирощення винограду та посиленням позиції ВАТ «Одеський коньячний завод» було вирішено відкрити філію даного підприємства у м. Севастополі. Але перш ніж приймати остаточне рішення, необхідно розглянути продукцію, яку необхідно реалізувати у місті, та її особливості.

1.2 Характеристика продукції за видами

Сьогодні Одеський коньячний завод виробляє двадцять найменувань коньяків.

Асортимент підприємства складають:

) Традиційні коньяки Одеського коньячного заводу:

а) Витримані (від 3-х до 5-ти років) традиційні коньяки:

Коньяк України ординарний «3 зірочки. Одеський». Виготовляється з коньячних спиртів, витриманих не менше 3 років. Міцність - 40%

Коньяк «Три зірочки». Цей коньяк за традицією готується з коньячних спиртів, витриманих не менше 3 років. Міцність - 40%

Коньяк «Десна». Готується зі спиртів середнього віку не менш 4-х років. Міцність - 40%.

б) Марочні традиційні коньяки:

Коньяк витриманий (КВ) «Чайка». Готується з коньячних спиртів середнього віку 6-7 років. До складу купажу входять коньячні спирти 8-10 літньої витримки. Має м'який, злагоджений смак і тонкий квітково-кремовий букет. Міцність - 40%.

Коньяк витриманий вищої якості «Аркадія». Готується з коньячних спиртів середнього віку не менше 8 років. До складу купажу входять коньячні спирти 10-12 літньої витримки. Міцність - 41%.

Коньяк старий (КС) «Ювілейний». Готується з коньячних спиртів середнього віку не менше 10 років. У купаж входять відбірні коньячні спирти 9-15 літньої витримки. Міцність - 43%.

Бренді плодовий марочний «Кальвадос Чорноморський»

Виготовляється з молодого яблучного вина, що пройшло подвійну дистиляцію і витриманого в дубовій бочці не менше 5-ти років. Рекомендовано вживати при температурі близько 20 градусів як дижестив - з фруктами, кавою, шоколадом. Міцність - 42%

) Коньяки ТМ «Шустов»:

а) Витримані (від 3-х до 5 років) коньяки «Шустов»:

Коньяк «Шустов 3 зірочки». Готується з коньячних спиртів, витриманих не менше трьох років. Оновлена схема виробництва і витримки коньячних спиртів поліпшили його смакові якості. Міцність - 40%.

Коньяк «Шустов 4 зірочки». Готується з коньячних спиртів середнього віку не менш 4-х років. Міцність - 40%.

Коньяк «Шустов 5 зірочок». Коньяк готується з коньячних спиртів середнього віку не менше п'яти років. Підбір витриманих коньячних спиртів, обробка холодом за новітньою схемою значно перетворили органолептичні якості цього коньяку. Міцність - 40%.

Коньяк України марочний старий групи «КС» «Шустов Гран-прі Париж». Створений на честь 110-річчя отримання торговою маркою «Шустов» Гран-прі Парижу в 1900 році що надало Одеському коньячному заводу право іменувати свою продукцію коньяком. Виготовляється з коньячних спиртів середнього віку не менше 10 років. Міцність - 40%

Шустов Гран-прі Париж V.S». Міцність 40%. «Шустов Гран-прі Париж V.S». готується з коньячних спиртів, витриманих не менше трьох років, також в купаж входять коньячні спирти з терміном витримки не менше 5 років.

«Шустов Гран-прі Париж V.S.O.P». Міцність 40%. Шустов Гран-прі Париж V.S.O.P». - в купаж входять коньячні спирти з терміном витримки від 4 до 20 років.

«Шустов Гран-прі Париж V.V.S.O.P». Міцність 40%. «Шустов Гран-прі Париж V.V.S.O.P». - в купаж входять коньячні спирти з терміном витримки від 5 до 20 років.

в) Коньяки марочні (старі):

Коньяк старий колекційний (КС) ЗОЛОТИЙ ДЮК. Найвитриманіший в лінійці марочних коньяків Одеського коньячного заводу. Готується з коньячних спиртів середнього віку не менше 20 років з додатковою витримкою купажу в дубовій тарі в колекції не менш 3-х років, придбаваючи ні з чим не порівнянну гармонію смаку і букета. Розлитий в сувенірну пляшку місткістю 0,7 л. Міцність - 40%.

Коньяк старий (КС) РУСЬ. Готується з коньячних спиртів середнього віку 18-20 років. Розлитий в сувенірну пляшку місткістю 0,7 л Міцність - 42%.

Коньяк старий (КС) КИЇВ. Готується з коньячних спиртів середнього віку не менше 15 років. Розлитий в сувенірну пляшку місткістю 0,7 л. Міцність - 42%.

Коньяк старий (КС) Україна. Одна з найстаріших позицій в лінійці марочних коньяків Одеського коньячного заводу. Готується з витриманих коньячних спиртів середнього віку не менше 12 років. Розлитий в сувенірну пляшку місткістю 0,7 л. Міцність - 43%.

Коньяк старий (КС) ОДЕСА. Готується з коньячних спиртів середнього віку понад 11 років. У купаж коньяку входять ретельно підібрані коньячні спирти 9-20-річної витримки. Розлитий в сувенірну пляшку місткістю 0,7 л.

г) Коньяки Шустов ЕСТЕ:

«ESTE V.S.O.P», міцність 40%. В купаж входять коньячні спирти з терміном витримки від 4 до 12 років. У основі створення цих коньяків унікальне поєднання українських і французьких коньячних спиртів.

«ESTE V.V.S.O.P». - в купаж входять коньячні спирти з терміном витримки від 5 до 20 років. Букет - тонкий з цілою гаммою квіткових тонів і тонами витримки.

«ESTE X.O». В купаж коньяку входять коньячні спирти з терміном витримки від 6 до 25 років.

Ілюстрації до даних асортиментних ліній представлені в додатку Б.

Необхідно відмітити, що найбільш значущою конкурентною перевагою коньячного заводу є виробництво продукції з власної сировини за класичною французькою технологією, яка полягає у наступному:

Перший етап - це перетворення винограду на вино. З відбірних сортів білого винограду, (переважно такі сорти як Ркацителі, Аліготе, Совіньйон, Піно Блан, Шардоне) зібраного в жовтні, вичавлюється сік, який зброджується на чистих культурних дріжджах. У результаті виходить білий сухий з квітковим ароматом і легким фруктовим присмаком виноматеріал міцністю 8-10%.

Другий етап перетворення полягає в тому що отриманий виноматеріал піддається двократній перегонці в спеціальних мідних «шарантских» апаратах - аламбіках, внаслідок чого після першої фази дистиляції отримують спирт-сирець міцністю до 27°, і тільки після другої - молодий коньячний спирт міцністю від 69 до 72 градусів.

Наступний важливий етап - витримка коньячного спирту. Вважається, що процес витримки є вирішальним чинником для досягнення напоєм вищої міри якості. Коньячний спирт витримують від 3 до 25 і більше років в дубових бочках. Чим старіше бочка, тим вона цінніша причому найстаріші цінуються буквально на вагу золота. Коли коньячний спирт знаходиться в дубових бочках, він постійно контактує з повітрям через пори в дереві і вбирає дубильні речовини, що надають йому особливий коньячний, золотий колір, неповторний аромат і смак. В процесі витримки доля напою випаровується із швидкістю 1-2% в рік, через ті ж пори деревини поступово втрачаючи міцність.

Одним з найбільш відповідальних етапів, залежного від професіоналізму майстра, є процес купажування, тобто підбір і змішування коньячних спиртів різних років витримки, різних урожаїв оскільки одна партія спирту не може надати коньяку таке різноманіття смакових і ароматичних якостей. Старі тривало витримані коньячні спирти пом'якшують смак молодших і надають йому особливого смаку і аромату.

Міцність коньячного спирту в купажі знижують в середньому до 40% об. шляхом додавання високоочищеної води. Далі коньяк проходить спеціальну обробку на спеціальній установці зворотного осмосу, потім до нього додають дуже маленьку долю карамелі щоб надати напою красивіший золотистий колір.

Після приготування купажу необхідної марки коньяку він переливається на відпочинок. Ординарні коньяки відпочивають не менше трьох місяців, а марочні коньяки відпочивають не менше року в дубових бутах. Після відпочинку коньяки обробляються холодом в процесі обробки перепад температури від +19 градусів З до - 16 градусів З; при такій температурі коньяк витримується в холодильній камері не менше 5 днів. Потім коньяк фільтруеться через фільтрпрес при цьому температура фільтрації має бути не вища -7 градусів С.

Пройшовши такий складний шлях, готовий коньяк фільтрується в мірник для передачі його в цех розливу, де і розливається в пляшки. Усі технологічні процеси, що відбуваються, з коньячним спиртом і коньяком постійно контролюються співробітниками лабораторії.

Кожна марка коньяку готується по певному рецепту, який розробляє головний технолог, а стверджує дегустаційна комісія, що складається з головних фахівців, професіоналів коньячного виробництва.

Витримані коньяки - 3 зірочки, 4 зірочки та 5 зірочок готуються зі спиртів, витриманих в дубовій бочці не менше три, чотири і п'яти років. Для них затверджені єдині для усіх коньячних підприємств стандарти за вмістом спирту - 40% - 42% об. і цукру - 15г/дм³.

Марочні коньяки готуються з коньячних спиртів, витриманих в дубовій бочці не менше 6 років в композиції з коньячними спиртами, вік яких може досягати до 40 років і вище залежно від марки коньяку. Зміст спирту і цукру для марочних коньяків затверджується в технологічній інструкції для кожної окремої марки. Міцність марочних коньяків коливається в межах 40-45% об.

Особливо важливо, що за підсумками проведення досліджень в незалежній лабораторії коньяки Одеського коньячного заводу є практично єдиними, витриманими у бочках визначений термін без використання тирси і великої кількості барвників, що підтверджує якість і оригінальність справжнього коньяку і переваги справжньої французької технології його виготовлення.

Отже, з цього слідує, що сировина надзвичайно важлива для виготовлення високоякісної продукції обраного заводу.

Таким чином, виходячи за наведеного асортименту та вивчивши попит на окремі види продукції згідно з підрозділом 1.1 та 1.2, при відкритті філії коньячного заводу в Севастополі було вирішено почати випуск серії ординарних коньяків ТМ Шустов трирічної витримки, коньяк України ординарний «3 зірочки. Одеський», коньяк «Три зірочки» ємністю 0,33 л. Такий літраж є новим для підприємства, і його випуск вирішено налагодити після отримання результатів маркетингового дослідження, за яким 78% респондентів-прихильників коньяку ТМ «Шустов» висловили зацікавленість у випуску коньяку такого об’єму. Далі, у підрозділі 1.3 автор більш детальніше викладе діяльність філії, рішення про її розташування та обсяги виробництва.

1.3 Характеристика філіалу ВАТ «Одеський коньячний завод» з виробництва коньячної продукції у місті Севастополі

Вивчаючи можливі місця розташування філіалу підприємства, автор прийшов до висновку, що найбільш ефективно організувати діяльність підприємства можливо виходячи зі знаходження найближчої сировинної бази.

Згідно з дослідженнями автора та експертів міста Севастополя, найбільш відповідними місцями для розташування є:

Приміщення ВАТ «Севастопольський пиво безалкогольний завод». Згідно з даними Севастопольського порталу новин, основні засоби заводу, а саме приміщення, якщо бути більш точним, використовуються лише на 54% []. Однак завод розміщений (м. Севастополь, вул. Делегатська 2) досить далеко від виноградників, тож цей варіант є неприйнятним.

Приміщення цеху ВАТ «Совхоз-завод ім. Поліни Осипенко», що розташований на Північній стороні у селі Орловка. Однак даний завод вже почав співробітництво з ООО «Інкерманський завод марочних вин».

Приміщення цеху та погріб ЗАТ «Совхоз-завод ім. Софії Перовської». Завод має власне виноградне господарство та вільний цех для розміщення високоякісного обладнання. Частина территорії у поганому стані, погано охороняється та не використовується з належною ефективністю. Тож було вирішено орендувати приміщення цеху, частину складу та підвалу данного совхозу, організувати належно його діяльність.

Отже потужності нової філії Одеського коньячного заводу розміщені за адресою (фізична та юридична адреса): Україна, АР Крим, м. Севастополь, смт. Любимівка, вул. Софії Перовської 1, 99026.

Вебсайт філії той самий, що й у головного підприємства: #"721588.files/image001.gif">, який можна визначити, користуючись формулою:

,       (2.2)

де Vд - середньодобовий випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю;

Тц - середня тривалість виробничого циклу у днях;

КнВ - коефіцієнт наростання витрат (собівартості незавершеного виробництва).

Коефіцієнт наростання витрат можна обчислювати за наступною спрощеною формулою:

КнВ = Спц + 0,5 Срц/СВ,                                (2.3)

де Спц - первісні витрати на початку (у перший день) виробничого циклу;

Срц - решта витрат на виготовлення виробу;

Св - виробнича собівартість виробу.

Для кожного виду коньяку первісні витрати складатимуть:

) «Три зірочки» 3*= 4,44/365 = 0,012 грн.

) Шустов 3* = 4,46/365 = 0,012 грн.

) Одеський 3* = 4,03/ 365 = 0,011 грн.

Таким чином, коефіцієнт наростання витрат складатиме:

) «Три зірочки» 3*= 0,012+0,5*(4,44-0,012)/4,44=0,51

) Шустов 3* = 0,012+0,5*(4,46-0,012)/4,46=0,51

) Одеський 3* =0,011+0,5*(4,03-0,011)/4,03= 0,51

Виходячи з цього, норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві складатиме:

) «Три зірочки» 3*= (2289041,99/365)*(1/24)*0,51 = 133,27 грн.

) Шустов 3* = (3258764,22/365)*(1/24)*0,51 = 189,72 грн.

) Одеський 3* = (2289041,99/365)*(1/24)*0,51= 133,27 грн.

Загальна сума складає 456, 25 грн.

Далі необхідно визначити норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів, що розраховується виходячи з залишку коштів на початок періоду та суми витрат протягом розрахункового (планового) періоду з відрахунком величини наступного погашення витрат за рахунок собівартості продукції. Розрахунок нормативу представлений в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 - Розрахунок нормативу оборотних коштів у витратах майбутніх періодів

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції визначається як добуток вартості одноденного випуску готових виробів на норму їхнього запасу на складі у днях. Його розрахунок представлений у таблиці 2.15.

Таблиця 2.15 - Розрахунок нормативу оборотних коштів у залишках готової продукції

Таким чином, сукупний норматив оборотних коштів підприємства на розрахунковий період є сумою вище обчислених нормативів і складає 456, 25+2210054,24+36191,27=2246701,76 грн. Загальна сума оборотних коштів є сумою нормативів та запасів, що обчислені вище, і складає 2263084,53 грн.

3. Оцінка ефективності діяльності ФІЛІЇ ВАТ «Одеський коньячний завод» у м. Севастополі

.1 Розрахунок показників ефективності використання фондів підприємства

«Ефективність підприємства - це економічна категорія, що виражає результативність його діяльності» [8, с. 102].

В даній роботі автор проведе розрахунок основних показників ефективності діяльності новоутвореного підприємства.

Для початку слід розрахувати чистий прибуток підприємства за такою формулою:

,              (3.1)

де Вр - валовий дохід (виручка від реалізації) за певний період, грн.;

Сп - собівартість за той же період, грн.;

 - сума амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів, грн.

П под. - податок на прибуток (ставка 23%), грн.

Розгорнуто розрахунки можна представити у вигляді таблиці 3.1.

Згідно з розрахунками прибуток з кожного виду продукції становить:

) «Три зірочки» 3*= 316986,50 грн. (316,99 тис. грн.)

) Шустов 3* = 1237337,31 (1237,34 тис. грн.

) Одеський 3* = 578691,15 (578,69 тис. грн.)

Загальна сума прибутку становить 2,133 млн. грн. Це вказує на ефективну діяльність підприємства та відкриває шляхи до його розширення та можливого розподілення прибутку на дивіденди.

Таблиця 3.1 - Розрахунок прибутку підприємства

Далі розраховується ефективність використання основного капіталу підприємства за наступними критеріями:

) Фондовіддача (Фв):

Фв = РП / Вок,             (3.2)

де РП - вартість річного обсягу реалізованої продукції, грн;

Вок - середньорічна вартість основного капіталу (основних фондів), грн.

Таким чином фондовіддача дорівнює 15129891,9/2126820=7,11 грн./грн.

Тобто 1 гривня основних фондів приносить нам 7,11 грн доходу.

) Фондоємність - величина оберненопропорційна фондовіддачі, грн. На підприємстві вона становить 0,14 грн./грн.

) Фондоозброєність праці (Фоз):

Фоз = ОФ / Чпвп, грн/чол,                                (3.3)

де ОФ - середньорічна вартість основних фондів, грн.;

Чпвп - чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

Фондоозброєність складає 2126820/126 = 16879,52 грн. Тобто на одного робітника підприємства в середньому припадає 16879,52 грн. основних фондів.

Ефективність використання оборотного капіталу підприємства здійснюється за наступними критеріями:

) Тривалість одного обороту (Тоб):

Д · ОбС / РП,                                            (3.4)

де Д - кількість днів у періоді, днів;

РП - реалізована продукція, грн.

Тривалість становить = 360*2263084,53/15129891,9=53 дні.

) Коефіцієнт оборотності (Коб), %:

Коб = Тоб/360 = 53/360*100 = 14,7%

) Коефіцієнт завантаження (Кз)

Кз = Оборотні кошти/Дохід від реалізації продукції                  (3.5)

Кз = 15129891,9/2263084,53= 6,69 грн./грн.

Таким чином, підприємство має досить високі показники ефективності використання його основних та оборотних фондів, а також закінчило рік з чистим прибутком у 2,133 млн. грн.

3.2 Визначення показників рентабельності і точки беззбитковості

«Рентабельність - відносний показник економічної ефективності. Рентабельність комплексно відбиває міру ефективності використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів, а також природних багатств. Коефіцієнт рентабельності розраховується як відношення прибутку до активів, ресурсів або потоків, що її, що формують» [8, 104].

Проведемо розрахунки наступних видів рентабельності:

) Рентабельність виробництва (Рв):

Рв = П/С*100,                                         (3.6)

Де П - прибуток підприємства, грн.,

С - собівартість річного випуску продукції, грн.

Рентабельність виробництва становить 2133014,963/9333764,24*100 =22,85%.

) Рентабельність основного капіталу = Прибуток/Середньорічна вартість основного капіталу*100 = 2133014,963/2126820*100=100%

) Рентабельність оборотного капіталу = Прибуток / Сума оборотних коштів*100 = 2133014,963/2263084,53*100 = 94,25%.

Далі необхідно розрахувати точку беззбитковості (Тб) за формулою для кожного окремого виду продукції:

Тб = Пост.в/(Ц - Зм.в.)                             (3.7)

де Ц - ціна за одиницю товару, грн;

Зм.в. - змінні витрати на одиницю продукції, грн.;

Пост.в. - постійні витрати, грн.

Слід зазначити, і це дуже важливо, що постійні витрати вираховуються на весь обсяг продукції.

Також необхідно пам’ятати, що точка беззбитковості - це обсяг випуску, при якому прибуток підприємства дорівнює нулю, тобто об'єм, при якому виручка дорівнює сумарним витратам.

Точка беззбитковості для кожного виду продукції складає:

) «Три зірочки» 3*

Рисунок 3.1 - Точка беззбитковості коньяку) «Три зірочки» 3*

) Шустов 3*

Рисунок 3.2 - Точка беззбитковості коньяку ТМ «Шустов»

) Одеський 3* =

Рисунок 3.3 - Точка беззбитковості коньяку «Одеський 3*»

3.3 Розрахунок резервів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства

«Основними напрямами щодо формування політики інтенсивного розвитку підприємства є:

зниження собівартості продукції;

збільшення ціни реалізації;

збільшення продуктивності праці;

економія оборотних фондів;

зріст оборотності оборотних коштів;

зниження втрат сировини та ін.

Автором був обраний напрям зниження собівартості продукції. Зниження собівартості може бути здійснено за такими напрямками:

. Для статті калькуляції «Сировина і матеріали»:

збільшення виходу готової продукції з сировини і матеріалів;

оптимізація забезпечення виробництва напівфабрикатами з точки зору їх власного виготовлення або закупівлі з боку;

використання дешевших матеріалів хорошої якості;

продуктивне використання відходів виробництва.

. Для статті «Паливо і енергія на технологічні цілі»:

пошук дешевших видів палива;

впровадження енергозберігаючих технологій;

раціональне використання відповідних агрегатів і оснащення.

. Для статті «Зарплата виробничих робітників»:

впровадження обґрунтованих методів організації праці;

впровадження обґрунтованих норм вироблення, їх регулярний перегляд;

пониження трудомісткості продукції;

пониження витрат робочого часу.

. Для статті «Загальновиробничі витрати»:

раціональне використання машин і оснащення;

механізація підсобних і допоміжних робіт та ін.» [11, c. 192].

У ході аналізу проблем виробництва було вирішено скоротити кількість виробничого персоналу на чотири особи, а саме тих, що обслуговують дубові бочки та бути. Таким чином річний фонд заробітної плати скоротиться на 120450 тис. грн., що і є резервом.

Було вирішено замінити звичайні лампи на енергозберігаючі. Їх якість дозволяє зекономити на кількості ламп та освітленні, що представлено у таблиці 3.2 даної роботи.

Таблиця 3.2 - Сума витрат на електроенергію при використанні енергозберігаючих лампочок

Таким чином, резерв у цьому випадку склав 5631,22 грн.

Виходячи з запропонованих мір, собівартість однієї пляшки кожного виду буде становити:

) «Три зірочки» 3*= 4,38 грн.

) Шустов 3* = 4,3 грн.

) Одеський 3* = 3,97 грн.

За один дал:

) «Три зірочки» 3*= 132,84 грн.

) Шустов 3* = 130,38 грн.

) Одеський 3* = 120,41 грн.

У зв’язку з цим чистий прибуток складатиме 2,226 млн. грн., що на 113 тис. грн. більше, ніж до проведення заходів.

Збільшиться рентабельність основного капіталу до 22,63%, основних засобів до 104,65% і оборотних засобів до 98,35%.

Висновки

Виходячи з вищевикладеного можна зробити такі висновки:

. Коньячний ринок України є одним з найдинамічніших та прибуткових.

. За даними Державного комітету статистики України виробництво коньяку в порівнянні з 2009 р. збільшилося на 9,7%, Уже в січні 2011 року обсяг випуску коньяку і бренді склав 0,3 млн. дал.

. Слід відмітити, що коньячний ринок України є дещо концентрованим і являє собою олігополію, адже на основних виробників коньяку припадає більше 70% від загальної ємкості ринку.

. Основними підприємствами-виробниками коньячної продукції в Україні є:

Одеський коньячний завод.

Агропромислове підприємство «Таврія».

ПТК «Шабо».

Завод марочних вин і коньяків «Коктебель».

Коньячний завод «Тиса».

. У зв’язку з ростом попиту на коньяк в Україні, у тому числі й у місті Севастополі, розширенням мереж оптової та роздрібної торгівлі (зростання кількості супермаркетів, у тому числі, що реалізують лише алкогольну продукцію), позицією міста щодо моря, сприятливим кліматом для вирощення винограду та посиленням позиції ВАТ «Одеський коньячний завод» було вирішено відкрити філію даного підприємства у м. Севастополі.

. Запланований обсяг реалізації продукції складає 32834934,93 грн. За рахунок виробленої продукції планується забезпечення місцевих крупних супермаркетів, супермаркетів південної частини України.

. Загальна сума, необхідна для придбання обладнання, становить 2126820 грн. Загальна сума амортизації за рік становить 185871,23 грн.

. Фонд заробітної плати становить 3883222,2 грн., кількість персоналу 128 чоловік.

. Собівартість однієї пляшки становить:

«Три зірочки» 3*= 4,44 грн.

Шустов 3* = 4,46 грн.

Одеський 3* = 4,03 грн.

Собівартість одного дал дорівнює:

«Три зірочки» 3*= 134,52 грн.

Шустов 3* = 132,07 грн.

Одеський 3* = 122,10 грн.

Загальна сума витрат на весь обсяг виробленої продукції становить 9333764,24 грн.

. Загальна сума оборотних коштів складає 2263084,53 грн.

. Чистий прибуток підприємства становить 2,133 млн. грн. Виходячи з розрахунків основних показників ефективності, було встановлено, що підприємство має високу ефективність роботи.

. Був запропонований рід заходів, внаслідок якого чистий прибуток підприємства збільшився на 113 тис. грн.

Список використаної літератури

1.   Методические рекомендации по формированию себестоимости продукции (работ, услуг) в промышленности от 09.07.2007 // Все о бухгалтерском учете. - №76. - 2007. - С. 18

2.      Положение (стандарт) бухгалтерского учета 16 // Баланс. - №4. - 2007. - С. 31

.        Стандарт бухгалтерського обліку №7 «основні засоби» // Все о бухгалтерском учете. - №74 - 2010. - С. 10

4.   Хозяйственный кодекс Украины. - Х.: ООО «Одиссей», 2008.-256 с.

5.      Горфинкель В.Я. Экономика предприятия / В.Я. Горфинкель. - М.: ЮНИТИ, 2007. - 670 с.

.        Грещак М.Г. Управління витратами / М.Г. Грещак. - К.: КНЕУ, 2002.-131 с.

7.   Жариков В.В. Теория и методология эффективного развития предприятия / В.В. Жариков. - М.: Издательство «Машиностроение - 1», 2002. - 96 с.

8.      Продиус Ю.И. Экономика предприятия / Ю.И. Продиус. - Харьков: Одиссей, 2004. - 416 с.

.        Титов В.И. Экономика предприятия / В.И. Титов. - М.: Эксмо, 2008. - 411 с.

.        Юрков С.В. Экономика предприятия / С.В. Юрков, Т.И. Юркова. - М.: ЮНИТИ, 2006. - 361 с.

.        Юровский Б. Себестоимость продукции: планирование, учет, анализ / Б. Юровский. - Харьков: Консульт, 2002. - 203 с.

12. Яркина Т.В. Основы экономики предприятия: краткий курс / Т.В. Яркина - М.:2000.-78с

13. Савицкая, Г.В. Экономический аналіз [Текст]: учеб. - 11-е изд., испр. и доп. / Г.В. Савицкая. - М.: Новое знание, 2005. - 651 с.

.     Кононенко. Анализ финансовой отчетности / О. Конаненко. - Х.: Фактор, 2009. - 208 с.

.     Економіка підприємства [Текст]: підручник / за заг. Ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

16.    Экономика предприятия: тесты, задачи, ситуации [Текст]: учебное пособие / Под ред. В.Я. Горфинкеля, Б.Н. Чернышева. - 4-е изд., перераб. И доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 335 с.

.        Юрков С.В. Экономика предприятия / С.В. Юрков, Т.И. Юркова. - М.: ЮНИТИ, 2006. - 361 с.

18. Державна служба статистики України. [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.ukrstat.gov.ua/

19.    AlcoMarketReport. Рынок коньяка Украины, 2010 [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://marketing.rbc.ua/publication/04.03.2011/4173

.        К 2010 году украинские коньячники рассчитывают зарабатывать около $400 млн в год. Союз виноградарей и виноделов [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.svvr.ru/Konyachniy_rynok_Ukrainy