Емпіричне дослідження відношення до свого здоров’я та способу життя у жінок похилого віку

Емпіричне дослідження відношення до свого здоров’я та способу життя у жінок похилого віку

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичне вивчення особливостей способу життя жінок похилого віку

1.1        Психологічні особливості людей похилого віку

1.2    Сутність та значення здорового способу життя

1.3 Профілактика образу життя у жінок похилого віку для підтримання свого здоров’я

РОЗДІЛ 2. Емпіричне дослідження відношення до свого здоров’я та способу життя у жінок похилого віку

2.1        Опис процедури дослідження та обраних методик

2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

В останні десятиліття у зв’язку з інтенсивним старіння населення кількість людей похилого віку постійно зростає, в той час як відсоток молодих людей в суспільстві знижується. Однак слід зазначити, що серед людей похилого віку кількість жінок переважає над кількістю чоловіків, що свідчить про те, що жінкам властива більша тривалість життя. Тому ми вибрали для нашої роботи саме цю категорію населення, жінки похилого віку.

Старіння і старість самі по собі не є патологією, хворобою, однак при цьому відбуваються складні зміни в будові і функціях всіх систем організму, у тому числі серцево-судинної, ендокринної та нервової. У зв'язку з цим в нинішній час велика увага вчених присвячується проблемам старіння, і не просто продовження тривалості життя, а такого продовження, яке додасть років життя, фізичної і розумової активності. Жінки похилого віку можуть вести повноцінне життя, якщо будуть піклуватися про своє здоров'я постійно, щодня.

Тому особливий інтерес при вивченні процесу старіння жінок представляє дослідження їх способу життя.

Поняття «спосіб життя» - це широка категорія, що включає індивідуальні форми поведінки, активність і реалізацію всіх можливостей у праці, повсякденному житті і культурних звичаях, властивих тому чи іншому соціально-економічного устрою. Під способом життя розуміється також кількість і якість потреб людей, їх взаємини, емоції і їх суб'єктивне вираження.

Не викликає сумнівів, що відповідний спосіб життя здатний як збільшувати, так і зменшувати тривалість життя; як усувати чинники, що скорочують його тривалість, так і сприяти розвитку захворювань, пов'язаних з віком. Отже, здоровий спосіб життя може не тільки усувати негативні впливи на організм, але й удосконалювати адаптаційні механізми, що виникають в процесі старіння. Тим самим підвищувати стійкість організму до факторів ризику, що може змінювати індивідуальну тривалість життя. Здоровий спосіб життя людини включає не тільки правильне харчування, сон, фізичну активність, відсутність шкідливих звичок, але і всю сферу психічних, емоційних взаємовідносин з середовищем.

Даною проблемою займалися такі вчені: Г.С. Нікіфоров, Н.Н. Сачук, К.В. Гуфеланд, А. Дискін, В.В. Фролькіс та багато інших.

Отже, як ми бачимо, проблема профілактики здорового способу життя жінок похилого віку є дійсно актуальною проблемою сьогодення.

Об’єктом дослідження є образ життя жінок похилого віку.

Предмет дослідження становить відношення жінок похилого віку до свого здоров’я.

Мета дослідження полягає в формуванні здорового способу життя як основи профілактики здоров’я у жінок похилого віку.

Для досягнення мети ми поставили перед собою виконання наступних завдань:

.   На основі сучасних літературних джерел проаналізувати сутність та значення здорового способу життя, психологічні та вікові особливості жінок похилого віку та образ життя жінок похилого віку.

2.      Емпірично дослідити особливості образу життя та відношення до свого здоров’я у жінок похилого віку.

У дослідженні використанні методи теоретичного аналізу наукової літератури з теми дослідження, експериментальні методи, а також методи математико-статистичної обробки отриманих в експерименті даних.

Робота складається зі вступу, двох розділів (теоретичного та практичного), висновків та списку використаних джерел, що налічує 23 джерела.

РОЗДІЛ 1. Теоретичне вивчення особливостей способу життя жінок похилого віку

1.1    Психологічні особливості людей похилого віку

Процес <#"701626.files/image001.gif">

Рис. 2.1 - Наочне зображення раціону харчування жінок похилого віку

Далі ми розглянули блок запитань, які ми віднесли до сфери повсякденної діяльності. Результати зображені в таблиці 2.3. Нами було виявлено, що до звичайних повсякденних справ 100% жінки похилого віку відносять приготування їжі, прибирання в квартирі (будинку), 62% - прання, ще 45% - догляд за онуками.

Отже, що стосується характеристики виконання повсякденних справ, то варто зазначити, що 19% досліджених виконує їх легко, без особливих зусиль, 38% - виконують домашні справи спокійно, але їм необхідно постаратися, 34% - з великою затратою зусиль та часу, та 9% досліджуваних виконують їх з перенапругою. Таким чином, ми бачимо, що 57% жінок похилого віку можна віднести за характером виконання домашніх справ до групи із сприятливим прогнозом, а 43% - до групи ризику.

Таблиця 2.3

Результати досліджуваних, що характеризують сферу повсякденної діяльності жінок похилого віку

Далі нами було розглянуто самопочуття в кінці дня. Було виявлено, що 50% досліджуваних задоволені виконаною ними роботою за весь день, 12% - мають інтерес, бажання продовжувати справи та 38% жінок похилого віку відчувають полегшення, що все закінчилося. Отже, варто зазначити, що за даним питанням 72% досліджених варто віднести до групи благоприємного прогнозу, а 38% - до групи ризику.

Також нами було виявлено, що 12% досліджуваних хотіли б займатися чимось ще більше та швидше. 22% - хотіли б продовжити все в тому ж ритмі, 38% - зменшити темп виконання домашніх справ та 28% жінок похилого віку хотіли б скоротити темп виконання та взагалі кількість домашніх справ. Отже, за даним питанням, 66% досліджуваних можуть бути віднесені до групи ризику за образом життя, а 34% - до групи з благо приємним прогнозом. психологічний здоровий похилий жінка

Крім цього варто зазначити, що 31% досліджуваних стверджують, що повністю встигають виконати всі заплановані домашні справи, 53% жінок похилого віку - встигають частково та 16% - не встигають взагалі.

Наступний блок питань, що ми розглянули стосується сфери дозвілля. Було отримано наступні результати: на запитання, які громадські міста досліджувані відвідують, було виявлено (див. рис. 2.2), що жінок похилого віку відвідують церкву: 31% це робить 1-2 рази на тиждень, 28% - 1-2 рази на рік, 19% - 1-2 рази на місяць, 6% - щоденно та 16% не відвідують взагалі.

Рис. 2.2 - Розподіл результатів досліджуваних за частотою відвідування громадських місць

Бібліотеку 44% жінок похилого віку не відвідують взагалі, 47% це роблять 1-2 рази на рік, 9% - 1-2 рази на місяць. Театр, музеї 84% жінок похилого віку не відвідують взагалі, а 16% - це робить лише 1-2 рази на рік. Кінотеатр, спортивні змагання жінки похилого віку не відвідують взагалі. Проте 72% досліджуваних відповіли, що бувають в гостях 1-2 рази на місяць, 19% - 1-2 рази на неділю, 9% - 1-2 рази на рік.

Також нами було виявлено, що найпоширенішими улюбленими заняттями у жінок похилого віку є в'язання, читання книжок, перегляд телевізору, шиття, приготування їжі. У 38% жінок похилого віку найулюбленішим заняття є в’язання, 47% - полюбляє читати, 63% - дивитися телевізори, телесеріали, 22% - шити та 9% жінок похилого віку обожнюють готувати. Результати наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Проведення вільного часу, дозвілля досліджуваними жінками похилого віку

Крім цього, ми дізналися, що жінки похилого віку рідко бувають за містом. Лише 25% досліджуваних бувають 1-2 рази на місяць за містом, 69% - бувають рідко, а 6% - не бувають зовсім.

Однак 87% жінок похилого віку відповіли, що 2-3 години в день гуляють на вулиці на свіжому повітрі та лише 13% - одну годину.

Отже, аналізуючи сферу дозвілля жінок похилого віку варто зазначити, що вони нечасто відвідують громадські міста, рідко бувають за містом на свіжому повітрі, проте достатньо приділяють уваги прогулянкам на вулиці та мають свої улюблені заняття, якими займають у вільний час.

Далі нами було розглянуто та проаналізовано питання, що ми віднесли до блоку, яких характеризує фізичне здоров’я жінок похилого віку. Результати наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Результати досліджуваних, що характеризують підтримання фізичного здоров’я у жінок похилого віку

Отже, нами було виявлено, що лише 13% жінок похилого віку вранці роблять зарядку, а 87% - не виконують.

Лише 3% досліджених займаються танцями, а 97% - ніяким видом спорту не займаються.

Також варто зазначити, що 13% досліджуваних подобається займатися фізичною культурою, грати в рухливі ігри, 9% - інколи подобається, при нагоді та 78% відносять до цього байдуже.

Було виявлено, що лише 25% жінок похилого віку займаються спортом (22% - їзда на велосипеді, 3 % - танці), але лише на аматорському рівні. 75% жінок похилого віку не чим не займаються й не володіють ніяким видом спорту.

Що стосується процедур, що загартовують, то 54% жінок похилого віку проводять вдома такі загартовуючі процедури як вмивання холодною водою, 16% - приймають прохолодний душ. А 31% жінок похилого віку не проводять жодних загартовуючи процедур вдома.

Отже, як ми бачимо з отриманих результатів більшість жінок похилого віку варто віднести до групи ризику за фізичними навантаженнями, фізичним розвитком, підтримання фізичного здоров’я.

Наступний блок питань, який ми аналізували - це шкідливі звички жінок похилого віку. Нами було виявлено, що у досліджуваних є наступні шкідливі звички: вживання спиртних напоїв - 91% у жінок похилого віку, 47% - зловживання словами-паразитами, 16% - вживання нецензурної лексики. Досліджувані відмітили ці звички як такі, що бувають зрідка. Однак 9% досліджуваних мають такі шкідливу звичку, як паління, що проявляється кожен день.

На запитання як давно у них з’явилися ці звички була надано такі варіанти відповідей: випадково (69% досліджуваних), через інтерес - 31%.

Також нами було виявлено, що після виживання алкоголю чи паління жінки похилого віку зняття напруги (розслабленість) - 90% досліджуваних, 10 % жінок похилого віку стверджують, що вони відчувають полегшення.

Після деякий час після приймання алкоголю, куріння жінки похилого віку відповіли, що відчувають 3% - нудоту, 31% - головну біль, 69% досліджуваних - муки совісті.

На запитання, яке їх відношення до цих звичок в майбутньому що стосується вживання алкоголю, всі досліджувані відповіли, що зможуть кинути, якщо захочуть. Що стосується паління - 1 досліджуваний із 3, відповів, що хоче в майбутньому зменшити дозу, а 2 чоловіки - хочуть кинути палити, але не можуть. Щодо вживання нецензурної лексики всі досліджувані (5 чоловік), що мають такі звичку відповіли, що зможуть не використовувати в мові ці слова, якщо захочуть. А що стосується такої шкідливої звички, як зловживання словами-паразитами 10 жінок похилого віку із 15 відповіли, що спробують зменшити кількість таких слів, а останні 5 - хочуть зменшити вживання таких слів, але не можуть.

Отже, як ми бачимо, у досліджуваних простежується позитивна динаміка, щодо зменшення своїх шкідливих звичок.

Аналізуючи запитання, що відносять до сфери відношення до свого здоров’я, було отримана наступні результати: на запитання як розуміють жінки похилого віку здоров’я, було виявлено (див. рис. 2.3.), що на першому місці для них це відсутність хвороб і пов’язаних з ними неприємних відчуттів (середній ранг - 10), на другому місці - розуміння здоров’я як довготривалої працездатності (середнє значення - 9,2), на третьому - розуміння здоров’я як красоти та довголітня (середнє значення - 9), на четвертому - міцна сім’я та наявність дітей (середнє значення - 7,3), на п’ятому - активне творення, можливість приносити користь оточуючим (середнє значення - 7).

Також було виявлено, що лише 3% досліджуваних оцінюють свій стан здоров’я на 5 балів, 9% - на 4 бали, 69% жінок похилого віку оцінюють свій стан здоров’я на 3 бали, 19% - на 2. Результати зображені в таблиці 2.6.

На майбутнє 3% досліджуваних хотіли б залишити своє здоров’я без змін, 75% - хотіли б щось змінити на краще, 16% - прагнуть вести здоровий образ життя, але у них не виходить, 3% жінок похилого віку прагнули б дізнатися з даного питання більше інформації та ще 63% - будуть вести здоровий образ життя. Результати зображені в таблиці 2.6.

Рис. 2.3 Наочне зображення результатів розуміння жінками похилого віку здоров’я (ранжування)

Отже, як ми бачимо з отриманих результатів, то 63% жінок похилого віку в майбутньому будуть вести здоровий образ життя та 75% прагнуть змінити щось на краще. Таким чином за результатами досліджуваних видно сприятливий прогноз на майбутнє.

Таблиця 2.6

Результати досліджуваних, що характеризують сферу відношення до здоров’я

При проведенні опитувальника «Відношення до здоров’я» Березовської Р.А. ми отримали наступні результати: на перше запитання «Оцініть, наскільки зазначені цінності важливі для вас на даний момент» було виявлено (див. таблицю 2.7.), що на першому місці за значимістю серед усіх запропонованих цінностей у досліджуваних жінок похилого віку стоять матеріальне благополуччя (середнє значення - 6,8), на другому місці - здоров’я (6,7), а на третьому - вірні друзі (середнє значення - 6).

Таблиця 2.7

Середнє значення показників цінностей, що важливі для досліджуваних жінок похилого віку в даний момент

На друге питання «Як ви вважаєте, що необхідно для того, щоб досягнути успіху в житті» досліджувані вважають, що перш за все повинне бути здоров’я (середнє значення - 7), на другому місці по значимості - завзятість та працелюбність (6,4), а на третьому - гарна освіта (середнє значення - 6). Результати наведені в таблиці 2.8.

На третє питання «Що таке здоров’я» більшість досліджуваних жінок похилого віку (41%) визначають здоров’я як стан, що характеризується гарним самопочуттям та настроєм (наприклад, «Здоров’я - це гарний настрій», «Здоров’я - це коли встаєш, працюєш, не відчуваєш хвороби, маєш гарний настрій»).

Таблиця 2.8

Середнє значення показників відповідей на питання «Що необхідно для того, щоб досягти успіху в житті»

Приблизно 28% досліджуваних вважають, що здоров’я - це відсутність больових відчуттів чи хвороби. Респонденти надавали, наприклад, такі варіанти відповідей: «Здоров’я - це коли людина не хворіє», або «Здоров’я - це коли нічого не болить», чи, наприклад, «Здоров’я - це коли прокинувся вранці, а нестерпної болі не відчуваєш, її немає, й тоді хочеться жити».

Здоров’я також розглядається досліджуваними жінками похилого віку в якості переживання радості, щастя (19% респондентів). Були надані такі варіанти відповідей: «Здоров’я - це радісні моменти життя», «Здоров’я - це найцінніше щастя людини».

Ще 4% досліджуваних здоров’я визначають як те, коли воно є його, не помічаєш, про що не слід піклуватися, поки не з’являються симптоми погіршення. Було надано такі варіанти відповідей: «Здоров’я - це стан організму, про який не дбаєш поки не стане погано, або уже занадто пізно», «Гарне здоров’я - це коли не потрібно думати про пігулки та лікування». Кількісний аналіз відображений у табл. 2.9.

При аналізі відповідей на четверте запитання «Оцініть, який вплив на вашу свідомість в області здоров’я надає інформація, що отримана із запропонованих джерел», було виявлено (див. рис. 2.4.), що найбільший вплив має інформація отримана від лікарів (середній бал - 7), на другому місці знаходиться інформація, що отримана з засобів масової інформації (телебачення) (середній бал - 6,7), а на третьому місці - друзі, знайомі (середній бал - 6).

Таблиця 2.9

Виокремленні групи відповідей, що асоціюються у досліджуваних зі здоров’ям

Рис. 2.4 - Наочне зображення середніх показників за оцінкою ступеня впливу джерел на усвідомленість досліджуваних в області здоров’я

Також нами було виявлено, що найбільш суттєвий вплив на стан здоров’я досліджуваних жінок похилого віку мають такі фактори як (див. рис. 2.5.), якість медичного обслуговування (середній бал - 7), образ життя (середній бал - 6,7), особливості харчування (середній бал - 6,5) та екологічна обстановка (середній бал - 6).

Рис. 2.5 - Результати значимості факторів, що мають вплив на стан здоров’я за опитувальником «Відношення до здоров’я» Березовської Р.А.

На запитання «Як ви почуваєте себе частіше за все, коли зі здоров’ям у вас все благополучно» досліджувані жінки похилого віку надали такі варіанти відповідей (див. рис. 2.6.): спокійні (середнє бал - 6,6), радісно (6,2), ніщо не загрожує (середній бал відповідей - 6), відчуття впевненості в собі (середній бал - 6,1), задоволеність (середній бал - 5,6), нічого особливо не турбує мене (5).

Рис. 2.6 - Графічне зображення середніх значень результатів досліджуваних

Також нами було виявлено, що досліджувані, коли дізнаються про погіршення свого здоров’я, зазвичай переживають такі почуття, як засмученість (середнє значення - 7), відчувають себе подавлено, стурбовано (середнє значення по 6,7), переживають страх (середній бал - 6,1), відчувають почуття жалю з цього приводу (середній бал - 5). Однак варто зазначити, що досліджуваним не властиво переживати спокій (середній бал - 2,5) та стид (середній бал - 1,8) в ситуаціях, коли у них погіршується стан їхнього здоров’я. А такі почуття як схвильованість та нервовість (середнє значення - 4,8), роздратованість (середній показник - 3,5), відчуття провини (середнє значення - 3) досліджувані жінки похилого віку переживають ситуаційно, коли дізнаються про погіршення стану свого здоров’я. Результати зображені на рис. 2.7.

Рис. 2.7 - Наочне зображення результатів досліджуваних про їх відчуття під час погіршення здоров’я

Крім цього нами було виявлено, що досліджувані для підтримки свого здоров’я регулярно піклуються про режим сну та відпочинку (середній показник - 6,7), намагаються уникати шкідливих звичок (середній показник - 6). Не регулярно, однак, час від часу досліджувані жінки похилого віку намагаються займатися фізичними вправами (середній бал - 4), притримуватися дієти (середній показник - 4,3). А ось закалятися, відвідувати лікаря з профілактичною метою, слідкувати за своєю вагою, ходити в баню, відвідувати спортивні секції, практикувати спеціальні оздоровлюючі системи досліджувані жінки похилого віку не виконують ні регулярно, ні взагалі. Результати зображені на рис. 2.8.

Рис. 2.8 - Розподіл результатів досліджуваних на питання «Що ви виконуєте для підтримки вашого здоров’я (оцінити регулярність)» за опитувальником «Відношення до здоров’я» Березовської Р.А.

На дев’яте запитання опитувальника «Відношення до здоров’я» «Якщо ви піклуєтеся про своє здоров’я недостатньо чи нерегулярно, то чому?» досліджувані жінки похилого віку частіше надавали такі варіанти відповідей (див. рис. 2.9.): необхідні великі матеріальні затрати (середнє бал відповідей максимальний - 7). Також досліджувані пояснювали недостатнє піклування про своє здоров’я тим, що не вистачає часу (середній бал - 4,8), немає відповідних умов (6,1) та є більш важливі справи (5).

Рис. 2.9 - Графічне зображення результатів досліджуваних на запитання «Якщо ви піклуєтеся про своє здоров’я недостатньо чи нерегулярно, то чому?» опитувальника «Відношення до здоров’я» Березовської

Також нами було виявлено, що досліджувані жінки похилого віку якщо вони відчувають нездужання, то частіше за все самі приймають міри, виходячи із власного досвіду, знань (середній бал відповідей - 6,8 із максимальних 7), звернуться до лікаря (середній бал 6,5), або звернуться за порадою до друзів, знайомих (5). А ось така поведінка, як намагання не звертати на свій стан здоров’я уваги не властиво для жінок похилого віку (середній бал - 2,4 із максимальних 7). Результати зображені на рис. 2.10.

Рис. 2.10 - Наочне зображення результатів досліджуваних, що вони будуть робити в ситуації відчуття нездужання

Також отримані результати можна проаналізувати відношення досліджуваних до здоров’я на чотирьох рівнях. Це когнітивному, емоційному, поведінковому та цінністно-мотиваційному.

Отже, ми можемо зазначити, що на когнітивному рівні досліджувані жінки похилого віку мають достатні рівень ступеню поінформованості компетентності людини в сфері здоров'я, мають достатній рівень знань основних факторів ризику і антиризику, розуміють роль здоров'я в забезпеченні активного і тривалого життя. На емоційному рівні у досліджуваних також адекватний рівень відношення до здоров’я. Вони відчувають оптимальний рівень тривоги по відношенню до здоров’я, його погіршення, а також демонструють уміння насолоджуватися станом здоров’я та радіти йому. Однак на поведінковому рівні досліджувані жінки похилого віку демонструють деяку неадекватність по відношенню до свого здоров’я. Тобто, дія та вчинки досліджуваних не зовсім відповідають вимогам здорового способу життя, так як вони майже нічого не роблять регулярно для підтримки свого здоров’я, а якщо занедужали у більшості випадків самі приймають міри як вилікуватися. Що стосується цінністно-мотиваційного компоненту відношення до свого здоров’я у досліджуваних, то варто відмітити, що у жінок похилого віку висока значимість здоров’я в індивідуальній ієрархії цінностей, однак відмічається середня ступінь сформованості мотивації на збереження та закріплення здоров’я, що обумовлена в більшості випадків зовнішніми причинами (матеріальне забезпечення, немає необхідних умов), однак є й особистісний фактор (не вистачає на це часу). Отже, загалом можна зазначити, що у жінок похилого віку адекватне, турботливе відношення до свого здоров’я на емоційному, когнітивному та цінністно-мотиваційному рівнях, а на поведінковому нажаль ні. Тобто, ми можемо припустити, що досліджувані розуміють значимість свого здоров’я, поінформовані, хвилюються про нього, цінують, однак майже нічого не роблять для його укріплення та підтримки, доки стан значно не погіршиться.

ВИСНОВКИ

Проведене теоретичне та емпіричне дослідження дозволило нам зробити наступні висновки:

.        Вивчаючи науково літературу з питання психологічних особливостей жінок похилого віку, нами було виявлено, що для них характерно зниження самооцінки, невпевненість у собі, невдоволення собою, побоювання самотності, безпорадності, зубожіння, смерті, похмурість, дратівливість, песимізм,; зниження інтересу до нового - звідси бурчання, буркотливість, замикання інтересів на собі, егоїстичність, егоцентричность, підвищена увага до свого тіла. Також для жінок похилого віку більш властиво схильність до активного пошуку та розширення міжособистісних контактів, в той час як контакти чоловіків зміщуються в сферу сім'ї. Жінки легше переносять утрату та самотність, легше миряться з проживанням дорослих дітей окремо, вони легше встановлюють нові знайомства та дружні відносини. Жінки похилого віку активно шукають підтримку в релігії, що призводить до того, що депресивні стани у жінок похилого віку значно менше ніж у чоловіків цього віку.

.        Вивчаючи наукову літературу з питання курсової роботи також було виявлено, що здоровий спосіб життя похилого віку охоплює всі сфери їх життя. Це і організація харчування, сон, фізична активність, дозвілля, діяльність, взагалі турбота про власне здоров’я.

.        Емпірично було виявлено, що за характером засипання, сну та пробудження жінки похилого віку відносяться до групи ризику, так як мають значні проблеми в сфері сну (погано засинають, пробуджуються стомленими).

.        Більшість жінок цього віку не дотримуються принців раціонального харчування, що також має значний вплив на їх стан здоров’я.

.        За фактором повсякденної діяльності досліджувані відносяться до групи з благо приємним прогнозом. Тобто, вони виконують домашні справи, має нормальне самопочуття в кінці дня.

.        Що стосується сфера дозвілля жінок похилого віку, то вони нечасто відвідують громадські міста, рідко бувають за містом на свіжому повітрі, проте достатньо приділяють уваги прогулянкам на вулиці та мають свої улюблені заняття, якими займають у вільний час.

.        Більшість жінок похилого віку відносяться до групи ризику за фізичними навантаженнями, фізичним розвитком, підтримання фізичного здоров’я.

.        У досліджуваних простежується позитивна динаміка, щодо зменшення своїх шкідливих звичок, що притаманні їм на даний момент.

.        Що стосується відношення до свого здоров’я в майбутньому, то більшість жінок похилого віку в майбутньому будуть вести здоровий образ життя та прагнуть змінити щось на краще. Це демонструє сприятливий прогноз на майбутнє.

.        У жінок похилого віку адекватне, турботливе відношення до свого здоров’я на емоційному, когнітивному та цінністно-мотиваційному рівнях, а на поведінковому ні. Тобто, досліджувані розуміють значимість свого здоров’я, поінформовані, хвилюються про нього, цінують, однак майже нічого не роблять для його укріплення та підтримки, доки стан значно не погіршиться.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Абрамова Г.С. Возрастная психология <http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F>. - М.: Академический проспект, 2000. - 621 с.

2.   Аверин В.А., Дандарова Ж.К. Психология человека от рождения до смерти. Младенчество. Детство. Юность. Взрослость. Старость. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 411 с.

3.   Анцыферова Л.И. Психология старости: особенности развития личности в период поздней взрослости. //Психол. журнал. - 2011. - №3. - С.3-15.

4.      Большая психологическая энциклопедия: боле 5000 психологических терминов и понятий. - М.: ЭКСМО, 2007. - 544 с.

5.   Брозовська В.Й. Тлумачний рос.-укр. словник психологічних термінів. Толковый русс.-укр. словарь психологических терминологии / В.Й. Бродовська, В.О. Грушевський, І.П. Патрик. - К.: Професіонал, 2007. - 504 с.

.     Василенко Н.Ю. Социальная геронтология. - Владивосток: Дальневосточный университет, 2003. - 140 с.

7.      Васильева О.С., Филатов Ф.Р. Психология здоровья человека: эталоны, представления, установки: Учеб. пособие для студ. высш. учеб, заведений. - М.: Издательский центр “Академия”, 2001. - 352 с.

.        Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - М.: ТЦ «Сфера», 2001. - 464 с.

.        Диагностика здоровья. Психологический практикум / Под ред. проф. Г.С. Никифорова. - СПб.: Речь, 2007. - 950 с.

10. Крайг Г. Психология развития. - 7-е междунар. изд. - СПб.; М.; Х.; Мн.: Питер, 2000. - 992с.

11. Лидерc А.Г. Кризис пожилого возраста: гипотеза о его психологическом содержании // Психология зрелости и старения. - 2000. - № 2. - С. 6-11.

12.    Практикум по психологии здоровья / В.А. Ананьев. - Санкт-Петербург: Речь, 2007. - 320 с.

13.    Практикум по психологи здоров’я / Под. ред. Г.С. Никифорова. - СПб.: Питер, 2005. - 351 с.

.        Психология жизненного пути личности: Учеб. пособие / К.В. Карпинский. - Гродно: ГрГУ, 2002. - 167 с.

.        Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г.С. Никифорова. - СПб. Питер, 2006. - 607 с.

.        Психология здоровья: Учебное пособие / О.И. Политика. - Уфа: Уфимск. гос. акад. экономики и сервиса, 2008. - 247 с.

17. Психология старости и старения: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. психол. фак. высш. учеб. заведений / Сост. О.В. Краснова, А.Г. Лидере. - М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 416 с.

.     Психология человека от рождения до смерти. Психологический атлас человека ∕ Под ред. А.А. Реана. - СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2007. - 382 с.

19.    Райгорородский Д.Я. Психология старости. - М.: Бахрах-М, 2004. - 736 с.

.        Секач М.Ф. Психология здоровья: Учебное пособие для высшей школы. - М: Академический Проект, 2003. - 192 с.

21.    Шахматов Н.Ф. Психічне старіння: щасливе <http://ua-referat.com/%D0%A9%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0> і хворобливе. - М., 1996. - 89 с.

22.    Хухлаева О.В. Психология развития: молодость, зрелость, старость: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2002. - 208 с.

.        Хьел Л., Зиглер Д. Теории личности. - 3-е узд. - СПб.: Питер, 2007. - 607 с.