Проектування та реалізація об’єктів навчального процесу кафедри

Вид работы:

Курсовая работа (т)
Предмет:

Информационное обеспечение, программирование
Язык:

Украинский
,
Формат файла:
MS Word

602,7 Кб
Опубликовано:

2013-12-21

Все курсовые работы по информационному обеспечению

Скачать курсовую работу Читать текст online Заказать курсовую
*Помощь в написании! Посмотреть все курсовые работы

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.

Проектування та реалізація об’єктів навчального процесу кафедри

Міністерство освіти і науки України

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЙЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КУРСОВА РОБОТА

з „Об’єктно-орієнтованого програмування”

на тему: Проектування та реалізація об’єктів навчального процесу кафедри

Студента

Нікулін М.С.

Керівник

Стеценко І.В.

м. Черкаси - 2013 рік

Зміст

Вступ

. Постановка завдання

. Дослідження навчального процесу групи ВНЗ

. Об’єктно-орієнтоване проектування об’єктів групи ВНЗ

. Розробка класів об’єктів мовою Java

. Побудова графічного інтерфейсу

Висновки

Додаток А

Вступ

Метою даної роботи є розробка програми для управління навчальним процесом студентської групи ВНЗ.

Об'єктно-орієнтоване програмування (ООП) - одна з парадигм програмування, яка розглядає програму як множину «об'єктів», що взаємодіють між собою. В ній використано декілька технологій від попередніх парадигм, зокрема успадкування, модульність, поліморфізм та інкапсуляцію.

Успадкування. Клас може мати «підкласи», спеціалізовані, розширені версії надкласу. Можуть навіть утворюватись цілі дерева успадкування. Підкласи успадковують атрибути та поведінку своїх батьківських класів, і можуть вводити свої власні.

Поліморфізм означає залежність поведінки від класу, в якому ця поведінка викликається, тобто, два або більше класів можуть реагувати по різному на однакові повідомлення.

Інкапсуляція. Обмежує доступ до даних. Доступ до даних здійснюється за допомогою інших об’єктів.

Мова програмування Java зародилася в 1991 р. в лабораторіях компанії Sun Microsystems inc. Як не дивно, поштовхом для створення Java став зовсім не Internet. Головним мотивом була потреба в мові програмування, яка не залежала б від платформи (тобто від архітектури) і яку можна було б використовувати для створення програмного забезпечення, яке вбудовується в різноманітні побутові електронні прилади, такі як мобільні засоби зв’язку, пристрої дистанційного управління тощо. Розробка першої робочої версії зайняла 18 місяців і вона мала назву “Oak”, але 1995 р. проект був перейменований на “Java”.

1. Постановка завдання

Розробити програму для управління навчальним процесом студентської групи ВНЗ.

Інтерфейс користувача передбачає сторінки для конструювання навчального процесу студентської групи ВНЗ в, для моделювання, для виведення результатів моделювання та результатів експериментів.

Функціональність програми:

Користувач конструює навчальний процес студентської групи ВНЗ, задає параметри функціонування і виконує моделювання.

Користувач може виконати серію експериментів з моделлю навчального процесу студентської групи ВНЗ при заданих значеннях параметрів. Результати експериментів відтворюються в табличному (або графічному) виді.

Для реалізації поставленної задачі на мові програмування Javaвикористовувалось середовищеNetBeans IDE 7.1.

. Дослідження навчального процесу групи ВНЗ

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз теоретичних і практичних розробок у галузі управління виховним процесом в умовах професійної підготовки фахівця інженерно-педагогічного профілю дозволили встановити існуючі суперечності між:

- потребою суспільства у високопрофесійному фахівці, що володіє професійною культурою, громадянською самосвідомістю, готовністю до професійної самореалізації й низьким рівнем формування цих якостей у процесі підготовки фахівця інженерно-педагогічного профілю;

- курсом на посилення виховної складової у сфері безперервної освіти і недостатньою розробленістю педагогічних умов управління виховним процесом у вищій школі.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив зробити висновок, що теоретичні і методологічні аспекти управління виховним процесом у вищій школі на сьогодні досліджені недостатньо.

Виклад основного матеріалу. У сучасному словнику поняття “управління” розглядається як планомірна дія на його зміст, структуру і передумови ефективності, з метою теоретичної і практичної підготовки фахівців, що відповідають сучасним вимогам. Управляти навчально-виховним процесом - значить створити оптимальні зовнішні і внутрішні умови для успішного формування особистості майбутнього фахівця, раціонально використовувати освітні і виховні можливості викладання, всіх видів і форм навчальної і виховної роботи [1].

Механізм дії управління може бути стихійним або організованим. Управління, що орієнтується на свідоме (організоване) впорядкування суспільних зв'язків і відносин, виступає у формі свідомої, доцільної і перетворюючої діяльності, здійснюваної соціальними інститутами. Ми вважаємо, що доцільно розглядати управління саме як діяльність, а «невід'ємною характеристикою кожної діяльності є її усвідомленість» [2, С. 151].

Оскільки ми досліджуємо управління виховним процесом у вищому навчальному закладі інженерно-педагогічного профілю, то нижче буде розглядатися поняття «соціальне управління», оскільки виховання у ВНЗ стосується соціальної сфери життя в суспільстві.

Специфіка управлінської діяльності по відношенню до освіти визначається особливостями об'єкту управління. Цим об'єктом є освіта як соціальний інститут, тобто «елемент соціальної структури, історичної форми, організації і регулювання суспільного життя» [2, C.200]. Стосовно освіти поняття «управління» виступає як «педагогічне управління», яке раніше розглядалося такими ученими, як Ю. Васильєв, А. Найн, М. Поташник, Г. Серіков і ін. Так, на думку А. Найна, поняття «педагогічне управління» може застосовуватися там, де здійснюється навчання і виховання: у сім'ї, школі і ВНЗ, суспільних організаціях, установах системи підвищення кваліфікації фахівців та ін. [3].

Л. Столяренко вважає, що процес управління може виступати одночасно як циклічний і безперервний, що створюється одночасними послідовним виконанням багатьох циклів управління. Управлінський цикл починається з постановки цілей і визначення задач, а завершується їхнім вирішенням, досягненням поставленої мети. Після досягнення поставленої мети ставиться нова мета, і управлінський цикл повторюється [4].

Посилаючись на наведені положення, можна сказати, що управління - це діяльність, направлена на створення умов із впорядкування,збереження і вдосконалення об'єкта.

Управляти - не значить пригнічувати, не нав'язувати процесу хід, що суперечить його природі, а навпаки, максимально враховувати природу процесу, погоджувати кожну дію на процес із його логікою [4].

Навчально-виховний процес у ВНЗ є складною динамічною системою управління. Система (з грецького systema - ціле, складене з частин) - безліч елементів, що перебувають у відносинах і зв'язках один з одним, створюючи певну цілісну єдність.

Узагальнення й аналіз сучасних поглядів на системний підхід в управлінні, виявив низки закономірностей, які доцільно використовувати в методології педагогічного управління:

- управління розглядається як вид взаємодії з системою елементів, які можуть піддаватися зовнішнім діям у формі організації, стимулювання, корекції, цілепокладання, контролю;

- управління повинно спиратися на об'єктивно існуючі потенційні можливості системи. Ніякі управляючі дії не здатні примусити систему виконувати більший обсяг функцій, ніж закладено в її системних властивостях;

соціальне замовлення виконує управляючі (перспективно-орієнтуючі, регулюючі) функції по відношенню до системи, реалізація яких буде продуктивнішою, якщо враховувати початковий стан системи;

управління здійснюється залежно від стадії розвитку системи;

управляючі дії людини на систему здійснюються з урахуванням особливостей самої системи, цілей людини й цілей системи, які повинні бути максимально узгоджені один з одним.

Для ефективного управління системами необхідно враховувати й функції управління. М. Мескон виділяє чотири функції управління: планування, організація, мотивація, контроль [5].

У нашій статті акцент робиться не на навчальний, а на виховний процес, в якому здійснюється взаємодія викладачів і студентів із метою формування і розвитку в майбутніх фахівців позитивної мотивації до самостійної інженерно-педагогічно-інноваційної діяльності, до самовиховання і самореалізації. Тому ми дотримуємося такої ієрархії функцій управління виховним процесом: мотивація, планування, організація, контроль, корегування і прогнозування.

Схарактеризуємо вищезазначені функції.

Відповідно до цієї ієрархії, особливе значення в управлінні виховним процесом надається функції мотивації, оскільки досягнення результату виховання - здатність до професійної самореалізації особистості майбутнього фахівця можливе лише при внутрішній і зовнішній детермінованій діяльності. Стосовно управління виховним процесом у вузі внутрішніми стимулами можуть виступати вищі потреби. Це -соціальні потреби, потреби успіху, потреба у причетності, потреба у визнанні, пошані й самореалізації. Формування мотивації є центральною проблемою виховання. Це обумовлено зміною соціальних процесів у суспільстві, оновленням системи знань, зміною педагогічних умов.

Планування охоплює розробку плану, підготовку і прийняття рішень, направлених на виконання поставленої мети, складає основу всіх управлінських рішень. Планування управління виховним процесом у ВНЗ передбачає глибокий аналіз минулого досвіду, аналіз існуючої ситуації виховного процесу у вузі, врахування реальних педагогічних задач на перспективу. Підготовлені плани і рішення фіксують усі стадії виконання і виконавців на кожному етапі. Планування управління виховним процесом у вузі направлено на оптимальне використовування всіх засобів виховання для отримання ефективного результату.

Організація (від пізньолат. Organizo - повідомляю стрункий вигляд, влаштовую) - сукупність процесів або дій, що ведуть до утворення і вдосконалення взаємозв'язків між частинами цілого [6].

Організація встановлює певний порядок, необхідний для ефективного управління виховним процесом, для об'єднання діяльності всіх агентів виховного процесу відповідно до поставленої мети. Організація, як і планування, припускає використання різноманітних методів і засобів.

Вміст функції організації в управлінні виховним процесом включає доведення рішень до виконавців, а також передачу і врахування пропозицій усіх агентів виховання у вузі; підбір виконавців для реалізації прийнятих рішень; забезпечує взаємозв'язок між агентами виховного процесу.

Контроль - це перевірка виконання прийнятих планів і рішень. В управлінні виховним процесом у вищому навчальному закладі функція контролю направлена на виявлення фактичного стану виховного процесу, причин відхилення від плану виховної роботи для усунення небажаних причин і чинників, оскільки педагогічні умови виховного процесу у ВНЗ настільки багатопланові, що навіть при чіткому плануванні і відповідальній організації виховного процесу, неможливо врахувати всі деталі.

Отже, управління не може існувати без функції контролю, який здійснює систему спостережень і перевірку відповідності вироблених рішень і їх виконання.

Розрізняють три види контролю:

- попередній контроль, стосовно виховного процесу - це аналіз професійних даних і навичок, необхідних для виконання посадових обов'язків, відбір кваліфікованих педагогів-вихователів, які люблять свою справу;

- поточний контроль здійснює безпосередню перевірку виконання планів і рішень в ході виховного процесу;

підсумковий контроль дає інформацію для аналізу виконання поставлених задач і інтегральної мети, а також коректування планів, методів і засобів педагогічної дії у виховному процесі.

Корегування - часткова поправка планів і рішень у зв'язку зі зміною педагогічних умов для здійснення виховним процесом у вузі, тобто функція корекції виступає як оперативна зміна планування в процесі уточнення поставлених виховних задач.

Прогнозування - одна з форм конкретизації наукового передбачення в соціальній сфері, що перебуває у взаємозв'язку з плануванням і управлінням. Необхідність у прогнозуванні перспектив управління виховним процесом у ВНЗ обумовлена динамічністю самого життя і вдосконаленням педагогічних умов ВНЗ. Прогноз потрібен не стільки для довгострокових планів, скільки для отримання інформації з розробки поточних планів.

Прогнозування припускає бачення результатів управління виховним процесом, які можуть бути сформовані за певний проміжок часу: розвиток колективу студентів; система суб'єкт-суб'єктних відносин, розвиток особистості майбутнього фахівця, його якостей; результати застосування тих або інших методів і засобів виховання та ін.

Аналіз педагогічної літератури дозволив виділити такі рівні і підрівні управління виховним процесом у ВНЗ:

1. Глобальний рівень. Сучасні тенденції розвитку науки, техніки, інформаційних систем, політична й екологічна ситуація в світі впливають на всі соціальні процеси, у тому числі й на систему вищої освіти.

2. Регіональний рівень. На цьому рівні управління вищою школою координується законодавчими актами Міністерства освіти і державних стандартів, зокрема з проблеми виховання.

3.Галузевий рівень. На цьому рівні у ВНЗ враховується специфіка галузі. У даному випадку вища школа одержує соціальне замовлення конкретної галузі, і готує фахівця з урахуванням особливостей діяльності в цій галузі.

4. Внутрішньо-вузівський рівень. Управління виховним процесом у вищому навчальному закладі здійснюється з урахуванням ряду чинників: кваліфікації професорсько-викладацького складу, адміністративно-управлінського персоналу, матеріальної бази, психологічного клімату в колективі, традицій вищого навчального закладу, стану внутрішніх і зовнішніх зв'язків ВНЗ та ін.

Внутрішньо-вузівський рівень управління виховним процесом має такі підрівні:

- Загально-вузівський (здійснюється координація виховної діяльності колективу викладачів, співробітників і студентів вищого навчального закладу);

- факультетський (організовується повсякденна виховна діяльність колективу факультету);

груповий (на рівні студентської групи здійснюється взаємодія між студентами і викладачами, а також між студентами);

особистісний (на цьому рівні особистісні цілі виконують важливу роль в управлінні виховним процесом і виявляються через самовиховання, саморозвиток, самореалізацію та ін.).

Вважаємо за необхідне велику увагу приділити управлінню виховним процесом на внутрішньо-вузівському рівні, оскільки саме у ВНЗ, на факультеті і в студентській групі здійснюється формування особистості фахівця, його виховання і соціалізація.

Управління виховним процесом в умовах професійної підготовки фахівця інженерно-педагогічного профілю - це свідома і перманентна трансформація педагогічних умов, які спрямовані на професійну підготовку майбутнього фахівця, який володіє професійною культурою та здатністю до фахової самореалізації.

. Об’єктно-орієнтоване проектування

Структура моделі системи управління навчальним процесом ВНЗ представлена такими класами: Група, Студент, Викладач, Навчальний план спеціальності. Кожний об’єкт певного класу являється ініціатором подій, що відбуваються в системі. Статика об’єктів задається полями і методами, які описують правила змінювання полів.

Клас «Викладач»

Поля:

Ім’я

Кафедра

Дата народження

Предмети, що викладає

Кількість предметів

Методи:

метод для зміни інформації про викладача

метод, що закріпляє дисципліну за викладачем

метод, що показує предмети, що викладає певний викладач

метод для виводу інформації про викладача

Клас «Студент»

Поля:

Ім’я

Дата народження

Номер залікової книжки

Номер студентського посвідчення

Журнал відвідування та успішності

Методи:

метод для зміни інформації про студента

метод для виводу інформації про студента

метод для отримання оцінки

метод для виводу фурналу відвідування і успішності

Клас «Група»

Поля:

Назва

Кафедра

Тип

Куратор

Студенти

Кількість студентів

Розклад занять

Розклад сесії

Кількість екзаменів

Максимальна кількість пар в тижні

Методи:

метод завдання групи

метод, що додає студента в групу

метод, що виводить список студентів групи

метод для завдання розкладу сесії

метод для зміни розкладу сесії

метод для додавання пари

метод для виведення розкладу групи

метод для отримання випадкових оцінок певним студентом певну кількість днів

Клас «Навчальний план спеціальності»

Поля:

Напрям

Номер

Назва групи

Текст

Методи:

метод для завдання плану спеціальності

Клас «Журнал»

Поля:

Оцінка

Журнал

Методи:

метод для запису оцінки

метод перегляду журналу

Діаграма класів:

. Розробка класів об’єктів мовою Java

vnz; class Lecturer{String name; // ім`я викладачаString department; // кафедраString date; //дата народженняString subjects[]= new String[5];int numSubj;

//конструктор викладача(String n, String d, String date){= n; = d;.date = date;

}

//методи доступу до полівgetName(){name;

}getDate(){date;

}getDepart(){department;

}

//метод для зміни інформації про викладачаLecturer(String n, String d, String date){= n; = d;.date = date;

}

//метод, що закріпляє дисципліну за викладачемaddSubject(String s){[numSubj++]=s;

}

//метод, що показує предмети, які викладає певний викладачshowSubjects(){(numSubj==0).out.println("\nНемає закріплених дисциплін!");.out.println("\nСПИСОК ПРЕДМЕТІВ, ЩО ВИКЛАДАЄ "+this.getName());(int i=0;i<=numSubj-1;i++).out.println(" \""+subjects[i]+"\"");

}

//метод для виводу інформації про викладачаshowLecInf(){.out.println("\nІНФОРМАЦІЯ ПРО ВИКЛАДАЧА \nІмя викладача: "+name+"\nДата народження: "+date+"\nКафедра: "+department);

}

}vnz;

.2classStudent {String name;//ім`я студентаString date;//дата народженняString numZal;//номер залікової книжкиString numStud;//номер студентського посвідченняString journal[][]=new String[6][5];

//конструктор класу "студент"(String n, String d, String z, String s){= n;= d;= z;= s;

}

//методи доступу до полівgetName(){name;

}getDate(){date;

}getNumZal(){numZal;

}getNumStud(){numStud;

}

//метод для зміни інформації про студентаchangeStud(String n, String d, String z, String s){= n;= d;= z;= s;

}

//метод для показу інформації про студентаshowStudInf(){.out.print("\nІНФОРМАЦІЯ ПРО СТУДЕНТА\nІмя студента: "+name+"\nДата народження: "+date+"\nНомер заліковки: "+numZal+"\nНомер студентського посвідчення: "+numStud+"\n");

}getMark(int day, int num){journal[day-1][num-1];

}cleanJournal(int day, int num){[num-1][day-1]=null;

}

//метод для отримання оцінкиtakeMark(int day, int num, int m){((m<6) && (m>-1))((m==1)||(m==0))[num-1][day-1]="н";[num-1][day-1]=String.valueOf(m);.out.println("\nОЦІНКА ЗАДАНА НЕВІРНО!");

}

//метод для виводу фурналу відвідування і успішностіshowJournal(){.out.println("\nЖУРНАЛ ВІДВІДУВАННЯ І УСПІШНОСТІ СТУДЕНТА: "+this.name);(int j=0;j<5;j++){(int i=0;i<5;i++).out.print(String.format("%9s",journal[i][j]));.out.println();

}

//Підклас "староста"Starosta extends Student{String group;

//конструктор(String n, String d, String z, String s, Group g){(n,d,z,s);= g.getName();

}

//перевизначення методу для зміни інформації про студентаchangeStud(String n, String d, String z, String s, String g){.changeStud(n, d, z, s);= g;

}

//перевизначення методу для показу інформаії про студента

@Override showStudInf(){.out.println("\nІНФОРМАЦІЯ ПРО СТУДЕНТА\nІмя студента: "+getName()+"\nДата народження: "+getDate()+"\nНомер заліковки: "+getNumZal()+"\nНомер студентського посвідчення: "+getNumStud()+"\nГрупа: "+group+"\n");

}

//Підклас "студент випускного курсу"StudentV extends Student{int markD;(String n, String d, String z, String s){(n,d,z,s);

}

//метод для отримання оцінки за дипломну роботуtakeMarkD(int m){=m;

}

//метод для показу оцінки за дипломну роботуshowMarkD(){.out.println("\nОЦІНКА ЗА ДИПЛОМНУ РОБОТУ: "+markD);

}

//Підклас "студент - магістр"StudentM extends Student{int markM;(String n, String d, String z, String s){(n,d,z,s);

}

//метод для отримання оцінки за магістерську роботуtakeMarkM(int m){=m;

}

//метод для показу оцінки за д магістерську роботуshowMarkM(){.out.println("\nОЦІНКА ЗА МАГІСТЕРСЬКУ РОБОТУ: "+markM);

}

vnz;class Jiornal {String FindE;String FindA;String FindB; String journal[][]=new String[6][5];(String E, String A, String B){= E;= A;= B;

} getFindE(){FindE;

}getFindA(){FindA;

}getFindB(){FindB;

}

//метод для отримання оцінкиtakeMark(int day, int num, int m){((m<6) && (m>-1))(m==0)[num-1][day-1]="н";[num-1][day-1]=String.valueOf(m);.out.println("\nОЦІНКА ЗАДАНА НЕВІРНО!");

}

//метод для виводу фурналу відвідування і успішностіshowJournal(){.out.println("\nЖУРНАЛ ВІДВІДУВАННЯ І УСПІШНОСТІ СТУДЕНТА: ");(int j=0;j<5;j++){(int i=0;i<5;i++).out.print(String.format("%9s",journal[i][j]));.out.println();

}

vnz;java.util.Random;class Group{String name;//назва групиString department;//кафедраString curator;//кураторint numStudents;//номер у спискуString tip;String students[][] = new String[30][5];String rozkladS[][] = new String[7][5];int numExem;String rozklad[][]=new String[6][5];int maxNumPar;getRozklad(int day, int num){rozklad[day-1][num-1];

}

//метод, що повертає студента групиgetStudName(int num){students[num][1];

}

//метод задання групи setGroup(String n, String d, Lecturer l, String t){= n;= d;= l.getName();= 0;=t;

}

//методи доступу до полівgetName(){name;

}getDepart(){department;

}getCurator(){curator;

} getNumStudents(){numStudents;

}getMaxNumPar(){maxNumPar;

}getTip(){tip;

}

//метод, що виводить загальну кількість студентів в групіshowNumStudent(){.out.println("\nКІЛЬКІСТЬ СТУДЕНТІВ В ГРУПІ: "+numStudents);

}

//метод, що додає студента в групуaddStudent(Student a){[0][0]="№";[0][1]="ПІП студента";[0][2]="Дата народження";[0][3]="№ заліковки";[0][4]="№ студентського посвідчення";++;[numStudents][0]=String.valueOf(numStudents);[numStudents][1]=a.getName();[numStudents][2]=a.getDate();[numStudents][3]=String.valueOf(a.getNumZal());[numStudents][4]=String.valueOf(a.getNumStud());

}

//метод, що виводить список студентів групиshowGroup(){.out.println("\nСПИСОК ГРУПИ "+this.name);(int i=0;i<=numStudents;i++){ System.out.println(String.format("%4s",students[i][0])+String.format("%18s",students[i][1])+String.format("%16s",students[i][2])+String.format("%12s",students[i][3])+String.format("%28s",students[i][4]));

}

//метод для задання розкладу сесіїaddExem(String date, String time, String place, String name){[numExem][0]=date;[numExem][1]=time;[numExem][2]=place;[numExem++][3]=name;

}

//метод для зміни розкладу сесіїchangeExem(int i, String date, String time, String place, String name){[i-1][0]=date;[i-1][1]=time;[i-1][2]=place;[i-1][3]=name;

}

//метод, що виводить розклад сесіїshowRozkladS(){.out.println("\nРОЗКЛАД СЕСІЇ "+this.name+"\n Дата Час Місце Назва диципліни");(int i=0; i<numExem;i++).out.println(String.format("%10s",rozkladS[i][0])+String.format("%8s",rozkladS[i][1])+String.format("%11s",rozkladS[i][2])+String.format("%25s",rozkladS[i][3]));

}

//метод для додавання париaddPara(int day, int num, String name){[num-1][day-1]=name;(maxNumPar<num)=num;

}showMaxNumPar(){.out.println(maxNumPar);

}

//метод для виведення розкладу групиshowRozklad(){.out.println("\nРОЗКЛАД ГРУПИ "+this.name);(int i=0;i<maxNumPar;i++){(int j=0;j<5;j++).out.print(String.format("%9s",rozklad[i][j]));.out.println();

}

//метод доступу до певної париgetPara(int day, int num){rozklad[num-1][day-1];

}

//метод для отримання випадкових оцінок певним студентом певну кількість днівstudy(Student S, int dayBegin, int dayEnd){r = new Random();(int i=0;i<maxNumPar;i++)(int j=dayBegin-1;j<dayEnd;j++)(!(rozklad[i][j].equals(""))).takeMark(j+1, i+1, r.nextInt(6));.cleanJournal(j+1, i+1);

}

.5vnz;class Plan {String napriam;//напрям підготовкиString number;//номерString nameGroup;//назва групиString text;

//метод для задання плану спеціальностіsetPlan(String n, String num, Group name, String text){=n;=num;=name.getName();.text=text;

}

//метод для виводу плану спеціальностіshowPlan(){.out.println("\nНАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН СПЕЦІАЛЬНОСТІ\nНапрям: "+napriam+"\nНомер: "+number+"\nНазва: "+nameGroup+"\n"+text);

}

}vnz; classVNZ {static void main(String args[]){

}

5. Побудова графічного інтерфейсу

Наступним етапом моєї курсової роботи є представлення мого завдання у зручному для перегляду користувачами вигляді, а саме створення графічного інтерфейсу взаємодії програми з користувачами. Графічний інтерфейс користувача (GUI, Graphical user interface) - інтерфейс між комп'ютером і його користувачем, що використовує піктограми, меню, і вказівний засіб для вибору функцій та виконання команд. Зазвичай, можливе відкриття більше, ніж одного вікна на одному екрані.- система засобів для взаємодії користувача з комп'ютером, заснована на представленні всіх доступних користувачеві системних об'єктів і функцій у вигляді графічних компонентів екрану (вікон, значків, меню, кнопок, списків і т. п.). При цьому, на відміну від інтерфейсу командного рядка, користувач має довільний доступ (за допомогою клавіатури або пристрою координатного введення типу «миша») до всіх видимих екранних об'єктів.

vnz; java.awt.Color;class Form extends javax.swing.JFrame {Form2;Form3;Form4;Form5;Form6;Form7;Form() {();F2 = new Form2();.setVisible(false);= F2;F3 = new Form3();.setVisible(false);= F3;F4 = new Form4();.setVisible(false);= F4;.F2=F2;F5 = new Form5();.setVisible(false);= F5;.F3=F3;.F4=F4;F6 = new Form6();.setVisible(false);= F6;.F4=F4;F7 = new Form7();.setVisible(false);= F7;.F3=F3;.F4=F4;

}void jButton1ActionPerformed(java.awt.event.ActionEvent evt) {