Педагогічні умови ефективного розвитку сили в молодших класах засобами рухливих ігор
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди
Кафедра теорії та методики фізичного виховання
"Педагогічні умови ефективного розвитку сили в молодших класах засобами рухливих ігор"
Курсова робота:
Спеціальності 7.010103 "Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура"
Лисицький Олександр Олегович,
Студент 3 курсу, 32 групи
Факультету фізичної культури
Науковий керівник:
проф. Худолій О.М.
Харків - 2012 рік
План
Вступ
І. Аналітичний огляд літератури
1.1 Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку
1.2 Загальна характеристика сили як фізичної якості людини
1.3 Характеристика рухливих ігор для дітей молодшого шкільного віку
1.4 Основи методики розвитку силових здібностей школярів молодших класів
1.5 Вправи для полегшення підбору засобів сприяючих розвитку силових здібностей
ІІ. Методи досліджень
2.1 Характеристика методів дослідження
2.2 Організація дослідження
ІІІ. Результати власних досліджень
3.1 Структура досліджуваного обєкта
3.2 Тематичний план-графік проходження навчального матеріалу
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Фізичне виховання молодших школярів має свою специфіку, зумовлену їхніми анатомо-фізіологічними та психологічними особливостями, а також тим, що приходячи до школи, учні потрапляють в нові умови, до яких їм потрібно пристосовуватись, звикнути. З початком навчання значно зростає обсяг розумової праці дітей і водночас відчутно обмежується їхня рухова активність та можливість перебувати на відкритому повітрі. У звязку з цим правильне фізичне виховання в молодшому шкільному віці є не тільки необхідною умовою у всебічному гармонійному розвитку особистості учня, а й діловим фактором підвищення його розумової працездатності.
Раціонально організовані заходи з фізичного виховання для розширення функціональних можливостей організму дитини, підвищують продуктивність розумової праці.
Завдання фізичного виховання для учнів молодших класів:
.Зміцнити здоровя і сприяти правильному фізичному розвитку.
2.Формувати рухові уміння і навички.
.Озброювати учнів знаннями з фізичної культури, гігієни, правилам застосування.
.Розвивати рухові якості.
.Формувати інтерес до фізичної культури.
.Виховувати морально вольові якості.
Успішне розвязання завдань фізичного виховання молодших школярів можливе лише в тому разі, якщо вона стає органічною частиною всього навчально-виховного процесу, предметом спільної турботи педагогічного контролю.
Обєкт дослідження - аналіз методики розвитку сили в молодших класах, засобами рухливих ігор.
рухлива гра дитина шкільний
Мета дослідження - опрацювати літературні джерела та поглибити знання з методики розвитку сили в молодших класах, засобами рухливих ігор.
Завдання дослідження - опрацювати літературу з даної теми, узагальнити отриману інформацію і зробити висновки.
Методи дослідження - для вирішення поставлених завдань були застосовані теоретичні методи дослідження.
Структура роботи: робота викладена на 41 сторінках і складається із списку, аналітичного огляду літератури, вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.
І. Аналітичний огляд літератури
1.1 Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку
Цвек С.Ф. працював над анатомо-фізіологічними особливостями дітей молодшого шкільного віку. Нормальний фізичний розвиток - це зміна будування і функцій організму дитини з віком. Показники зміни - це ріст тіла, вага, структурність грудної клітки.
В молодшому шкільному віці у дітей продовжує формуватися структура тканин, продовжується їхній ріст.
Активна рухова діяльність допомагає зросту і розвитку кісткової та мязової тканини внутрішніх органів та органів чуття. Діти, які не займаються фізичним вихованням, як правило, відстають у рості та розвитку.
Молодший шкільний вік - це діти 7 - 10 років учні 1 - 4 класів. В цей період проходить інтенсивний розвиток організму. Процес окістіння не скінчився, кістки тазу не зрослися, тому їх легко деформувати. Мязова система дитини розвивається доволі інтенсивно, але нерівномірно: відстають у розвитку малі мязи. У 7-8 років дитини мязи становлять 27% ваги тіла.
Волков Л.В. (1980) Молодший шкільний вік являється найбільш гарним періодом для цілеспрямованого розвитку основних фізичних якостей. Процес розвитку серця і його складного нервового апарату. Серце дитини швидко адаптується до фізичних навантажень. В цей період спостерігається відносна слабкість дихальних мязів. Дуже важливо навчити дихати глибоко носом. Незамінний засіб активного розвитку дихання - фізичні вправи на свіжому повітрі.
1.2 Загальна характеристика сили як фізичної якості людини
Матвєєв Л.П. Без прояву мязової сили людина не може виконати жодної рухової дії. Від рівня розвитку сили повною мірою залежить прояв інших рухових якостей. В теорії фізичного виховання поняття "сила" застосовується для якісної характеристики довільних рухів людини, які спрямовані на вирішення конкретних рухових завдань.
При виконанні рухових дій мязи людини виконують чотири основні різновиди роботи:
-утримуючу, яка виконується за рахунок напруження мязів без їх довжини. Вона застосовується для підтримання статичних поз тіла, утримання предметів (штанга);
-долаючу, яка виконується за рахунок зменшення довжини мязів, застосовується найчастіше при виконанні рухових дій;
-поступливу, яка виконується за рахунок збільшення довжини мяза. Завдяки поступливій роботі мязів відбувається амортизація в момент приземлення у стрибках, бігу, тощо. Зауважимо, що в цьому режимі мязи можуть проявити на 50 - 100% більшу силу, ніж у долаючому та утримуючому;
-комбіновану, яка складається з почергової зміни названих вище режимів.
Отже, сила як рухова якість - це здатність людини долати опір і протидіяти йому за рахунок мязових напружень. Опором можуть виступати сила земного тяжіння, реакція опори, опір навколишнього середовища; маса власного тіла; маса спортивного снаряду; сила інерції власного тіла, або його частин та інших тіл; опір партнера.
Чим більший опір здатна людина долати, тим вона сильніша.
У процесі фізичного виховання розрізняють:
-абсолютну силу як здатність людини долати якнайбільший опір, або приділяти йому у довільному мязовому напружені. Тобто йдеться про максимальний прояв силових можливостей. Найбільшу величину сили людина може проявити у мязових напруженнях, що не супроводжується зовнішнім проявом руху (статичні зусилля) або в повільних рухах. Абсолютна сила має значення при необхідності долати великий опір;
-відносну силу, як кількість абсолютної сили людини, що припадає на кілограм маси її тіла. Вона має вирішальне значення у рухових діях, що повязані з переміщенням власного тіла у просторі. Так наприклад, утримання упору руки в сторони на гімнастичних кільцях ("хрест") можливе лише тоді, якщо сила утримуючих мязів буде рівною масі тіла гімнаста;
-швидку силу як здатність людини якнайшвидше долати помірний опір. (Швидка сила повязана із здатністю людини) у діапазоні від 15 - 20% до 70% від її максимальної сили конкретній руховій дії. Вона є домінуючою у забезпеченні ефективної рухової діяльності на спринтерських дистанціях та подібних до них рухових діях;
-вибухову силу як здатність людини проявити свої максимальні силові можливості за найкоротший час. Вона має вирішальне значення у стрибках, метаннях та інших одноактних і ациклічних вправах (боксі, боротьбі тощо).
У більшості фізичних вправ, де вибухова сила має провідне значення, її прояву передує механічне розтягнення працюючих мязів. Наприклад, перед метанням списа, грамотно енергійний замах сприяє підвищенню ефективності метання.
1.3 Характеристика рухливих ігор для дітей молодшого шкільного віку
Єфімова К.Г. визначає, що у дітей молодшого віку ігрова діяльність займає значне місце, але вона ще малозмістовна, недосить організована. Тому керівникові насамперед треба звертати увагу на вдосконалення рухової діяльності, на те, щоб вона була більш змістовна і ефективна.
Діти 7 - 10 років (1 - 4 класів) володіють усіма видами природних рухів (ходьба, біг, стрибки, метання) ще недостатньо досконало, тому рухливі ігри звязані з природними рухами, повинні займати в них велике місце. Потрібно памятати, що оволодіння навичками та вмінням в цьому віці більш ефективно проходить на рівні не мимовільного запамятовування, чим мимовільного.
В цей період дітям ще важко ізолювати рухи й точно регулювати їх окремих параметрів. Діти швидко втомлюються одноманітними рухами. Увага дітей в молодшому шкільному віці недостатньо міцна. Вони часто відволікаються тим, що в даний момент їм вважається більш цікавим. В звязку з цим рухливі ігри не повинні вимагати зосередження уваги. В іншому випадку діти перестають грати по правилам, хід гри порушується, в них пропадає інтерес до гри.
Воля та гальмівні функції у дітей розвинуті слабо. Дітям важко слухати пояснення гри, не дослухавши часто пояснення гри до кінця, пропонувати свої послуги на ту, чи іншу роль. В звязку з цим використовуються ігри з невеликою кількістю правил.
В перше два роки навчання в школі у звязку з образним мисленням у дітей велике місце займають сюжетна гра, яка стимулює творчу уяву дітей. Потрібно мати на увазі, що діти цього віку вже вміють читати і писати, що значно розширює їх розумовий кругозір. Наприклад, сюжетна гра може бути "Совушка", "Волк во рву", "Два мороза", "Гуси-лебеди". Для дітей цього віку характерні ігри з елементами таємності та неочікуванності: "Піжмурки", "Відгадай", "Часовие". В цей період в грі виховуються основи поведінки, уміння виконувати правила. В колективній грі виховується правила моралі. Появляються ігри з розділом команди. В яких кожен учасник бореться за інтереси команди, допомагати товаришам, потрапивши в "полон". Командні ігри починаються в кінці першого року навчання.
1.4 Основи методики розвитку силових здібностей школярів молодших класів
Молодший шкільний вік, по результатам наукових дослідів, являється найбільш благо приємним періодом для цілеспрямованого розвитку основних фізичних якостей. Найбільш активно розвиваються швидкість, спритність, швидкісно-силові можливості дитини. Мають позитивні умови для педагогічного впливу. Це необхідно не тільки для гармонійного розвитку дітей, а і для успішного оволодіння рухливими навичками, виконання яких потребують, навички рівня фізичних якостей.
Силові вправи використовуються в усьому віці, повинні бути спрямовані на розвиток великих мязових груп, особливу увагу потрібно приділяти вправам які зміцнюють мязи спини, живота та шиї, від розвитку яких залежить правильна постава.
Перед усім, це основне положення та рухи рук, ніг, тулуба та голови, впливаючи як на організм в цілому, так і на деякі групи мязів та суглобів. При виконанні цих вправ поступово збільшують навантаження. На початкових етапах навчання, вправи виконують без предметів, в повільному темпі, з невеликою кількістю повторів. По мірі засвоєння рухів навантаження збільшують. Для подальшого збільшення зусиль використовуються вправи з набивним мячем вагою не менше 1 кг.
Серед основних положень та рухів рук, ніг, тулуба й голови передбачені і такі, виповнення яких потребує значних мязових зусиль. В залежності від темпу виконання цих вправ число повторів повинно бути від 4 - 6 до 8 - 10 разів. Вправи для розвитку силових здібностей в молодшому шкільному віці повинні бути короткочасними і мати переважно швидкісно-силову спрямованість, т. с. характеризується не стільки особливими силовими здібностями, а поєднанням сили та швидкості. Цим вимогам відповідають різні варіанти вправ з великим мячем, які впливають на мязи плечового поясу. Кидки мяча в лінії та колоні виконуються в різному темпі з мячем різної ваги (волейбольний, футбольний, баскетбольний). Навантаження при перекиданні мяча одне одному дозується вагою мяча, темпом кидка, інтервалом між партнерами. Вправу виконують з положення стоячи, сидячи на підлозі, на гімнастичній лаві. Використовуються кидки знизу, від грудей, від правою (лівого) плеча за голови, потрібно виборчо впливати на зміцнення мязових груп. Кількість повторів необхідно зміряти з величиною зусиль, котрі впливають на дітей при виконанні вправи. Кидок більш легкого мяча (волейбольного) в малому темпі, на невеликій відстані повторюються 10 - 15 разів. По мірі збільшення ваги мяча (використовуючи баскетбольні та футбольні мячі), відстань між учнями та темп виконання кидків кількість повторів зменшується.
Швидкісно-силовий вплив мають також вправи з розділів "Стрибки", "Метання".
Стрибки укріплюють мязи ніг, преса та спини, враховуючи особливості дитячого віку і сильний вплив стрибків на організм дітей, необхідно обмежити число стрибків в довжину та в висоту з розбігу до 12 разів на одному уроці. Багаторазове повторення підготовлених вправ використовується для навчання дітей мякому приземленню та відштовхуванню, укріплюють опорно-руховий апарат. Укріплюють мязи плечового поясу та рук вправи з метанням. Найбільший вплив (розвиток) на вказані групи мязів, надають метання мяча на дальність. Кількість повторів повинна бути достатньо великим, не менше 15-20 кидків, рухів на уроці. Ефективно впливають на укріплення сили мязів підвідних та підготовчих вправ. Метання з різних положень (сидячи, з колін, з кроку та з розбігу) усилюють вплив навантажень на ті групи мязів, котрі приймають участь в дії.
Різносторонній вплив на розвиток силових здібностей виконується шляхом багатократного повторення більш знайомого нам руху. В даному випадку зміцнення мязових груп виникає в тісному звязку з засвоєнням програмного матеріалу. До числа таких дій відносяться вправи "лазіння" чи "перелізання" по гімнастичній стінці в різних напрямках однойменними та різнойменними способами, лазіння по нахиленій лаві, перелітання через перешкоди. Навчати дітей лазінню по канату потрібно тільки при певному рівні розвитку сили (вис на зігнутих руках 8 сек.). Починаючи з молодшого шкільного віку необхідно поступово привчити дітей до невеликих статичних навантажень. З цією цілю потрібно короткочасно фіксувати основні положення частин тіла, використовувати вправи для формування постави, прості та змішані виси. Прості виси дають невеликий вплив на мязи рук та плечового поясу, а змішані, крім цього, на мязи спини, живота, грудей. При виконанні цих вправ потрібно слідкувати за тим, щоб діти не затримували дихання.
Слід памятати, що через мірне збільшення силових вправ може негативно вплинути на розвиток дитячого організму, тому при підборі вправ важно враховувати вікові особливості учнів. Такі вправи, як піднімання та перенесення гімнастичної лави по двоє чи по троє, вправи з набивними мячами вагою більш 1 кг. Збереження стійки "Струнко!" більш 8 сек., лазіння по вертикальному канату без допомоги ніг, змішані виси на одній руці, можуть призвести до порушення постави, та других небажаних наслідків. Враховуючи психологічні особливості дітей цього віку, необхідно використовувати рухливі ігри, які потребують швидкісно-силових навантажень.
1.5 Вправи для полегшення підбору засобів сприяючих розвитку силових здібностей
І. Основні положення та рухи рук, ніг, тулуба, голови:
. Основні положення та рухи руками з мячем різної ваги.
. Нахили тулуба вправо, вліво, вперед з прямою ногою.
. Піднімання прямих ніг вперед, в сторону, назад (повільно та швидко).
. Піднімання зігнутої ноги вперед.
. Піднімання на носках.
. Напівприсід та присід, руки вперед.
. Сісти та встати з опором на одній руці (лівій, правій).
. Піднімання прямих та зігнутих ніг сидячи.
. Лежачи на животі, прогинання тулуба з опором руками та згинання ніг.
ІІ. Вправи з великим мячем:
.Рухи руками з мячем вперед, вверх, в сторони, над головою, назад, з нахилами та поворотами тулуба, з присіданням, з положення сидячи, лежачи.
2.Підкидання мяча різної ваги вверх, з подальшим пійманням мяча.
.Удари мяч об підлогу так, щоб він відскочив якнайвище.
.Перекидання мяча різної ваги один одному на відстані 2 м.
.Перекидання мяча через сітку, натягнутою на висоті 1,5 м. на відстані 1,5 - 2 м.
ІІІ. Лазіння та перелізання.
.Лазіння по гімнастичній лаві, встановленій під кутом 20°.
2.Лазіння по гімнастичній стінці вверх та вниз.
.Перелізання через гімнастичну лаву, укріплену під кутом 20°.
.Перелізання через гімнастичного коня встановленого на висоті 80 см.
.Смуга перешкод:
а) лазіння по гімнастичній лаві, встановленій під кутом 20 - 30°, в опорі
присів почерговим переставлянням рук та ніг;
б) лазіння по гімнастичній стінці, вверх в сторону, вниз;
в) перелізання через коня висотою 60 см.;
г) з положення лежачи на животі, на гімнастичній лаві підтягування на руках з пересуванням вперед - 3,5 м.
ІV. Ходьба та біг:
.Ходьба пружинистими кроками.
2.Ходьба полуприсіді.
.Ходьба з перенесенням предметів.
.Біг широким кроком.
.Швидкий біг на 15, 20, 30 м.
V. Стрибки:
. Стрибки на місці на одній та двох ногах.
. Стрибки зі скалкою (короткою та довгою).
. Стрибки з висоти (70 см.) з мяким приземленням.
. Стрибки на мяку перешкоду висотою до 40 см.
. Стрибки в довжину з місця, з розбігу.
. Стрибки з діставанням рукою, головою, підвішаних предметів.
. Стрибки з "кочки" на "кочку".
. Стрибки з висоти, з прямого розбігу (висота до 50 см.).
VI. Метання:
.Метання мяча в горизонтальну та вертикальну ціль з відстані до 8 м.
2.Метання мяча в стіну з відстані 1,5 м. на дальність відскока.
.Кидок однією рукою в землю, щоб він відскочив якомога далі.
.Метання мяча та інших предметів на дальність.
ІІ. Методи досліджень
2.1 Характеристика методів дослідження
Метод - у найбільш загальному випадку означає засіб досягнення мети, спосіб досягнення явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини.
Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозвязку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження.
Методика дослідження - це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження.
Правильний вибір методів потребує знання їх класифікації.
Методологія має чотирьохрівневу структуру:
рівень філософської методології;
рівень загальнонаукових методологічних принципів і форм дослідження;
рівень конкретно-наукової методології;
Фундаментальним, узагальненим методом пізнання є діалектичний метод. Обєктивну основу його утворюють найбільш узагальнені закони розвитку матеріального світу.
2.2 Організація дослідження
Організація дослідження проводилась в 2012 році. У своїй роботі з рівня діалектичного методу, я використовував принцип історизму та принцип системності.
Застосування методологічного принципу історизму в роботі дав мені змогу відібрати позитивний педагогічний досвід рішення навчально-виховних завдань, уникнути повторення помилок, правильно розуміти минуле вивчення такого поняття як "розвиток сили засобами рухливих ігор " та її методику розвитку, обєктивно зрозуміти і оцінити її значення у сучасній теорії і методики фізичного виховання.
Принцип системності допоміг розглянути обєкт як ціле, сукупність елементів, тобто елемент не може бути описаний поза його функціональними характеристиками.
Загальнонаукові методи дослідження ділять на дві групи: теоретичні (системний підхід, моделювання, програмно цільовий метод, узагальнення, абстрагування, формалізація, аналіз та синтез, індукція та дедукція, гіпотетичний та аксіоматичний методи) та емпіричні (спостереження, порівняння, рахунок, вимір та експеримент).
В цій роботі застосовані методи загальнонаукового принципу, такі як:
Узагальнення - уявний перехід від класу розглянутих окремих обєктів до виявлення загальних ознак.
Порівняння - пізнавальна операція, що лежить в основі судження про подібність чи розходженність обєктів.
Аналіз - процедура уявного чи реального розчленовування досліджуваного обєкта з метою його більш глибокого пізнання.
Синтез - процедуро зєднання різних елементів, складових обєкта в єдине ціле в процесі наукового пізнання.
Індукція - вид узагальнення, звязаний з передбаченням результатів спостережень і експериментів на основі даних досвіду.
Дедукція - це форма мислення, що дозволяє на основі логічних правил з окремих загальних даних виводити нове, менш загальне припущення.
ІІІ. Результати власних досліджень
3.1 Структура досліджуваного обєкта
№Структура досліджуваного обєктаМетоди і методичні прийомиЗасобиМетоди контролю 1. Силові здібностіІгровий методРухливі ігри, естафети: Стрибунець - горобчик, Стрибки по смугам, Хто далі?, Хто вище?, Хто точніше?, Односкок, Стрибки командою, Стрибки командою на одній нозі, Стрибунці, З розбігу на перешкоду, Поштовх в гору двома, Мяч ведучому, Передай сусіду, Влучення в ціль, Стрибки по смужкам, Альпініст, Хто далі кине?, Перетягування по колу, Снайпери, Чий мяч далі?, Перетягування каната, З обруча в обруч. 1. Згинання і розгинання рук в упорі лежачі. Обладнання. Учасник тестування приймає положення упору лежачі: руки випрямленні, на ширині плечей. За командою "можна!" учасник починає ритмічно з повною амплітудою згинати і розгинати руки. Результат. Кількість безпомилкових згинань. Загальні вказівки і зауваження: У згинанні рук необхідно торкатися грудьми підлоги. Не дозволяеться торкатися опори стегнами, згинати тіло і ноги, перебувати у вихідному положенні та з зігнутими руками не більше 3 секунд. Згинання и розгинання рук, виконані з помилками, не зараховуються. 2. З положення лежачи на спині піднімання за 15с. Обладнання: Секундомір, гімнастичні мати. Проведення тесту: Учасник тестування лягае спиною на гімнастичний мат, ноги зігнуті в колінах під прямим кутом, відстань між ступнями 20см, пальці рук зєднанні над головою. Після команди "можна!" учасник сідає, торкається ліктями колін і повертається у вихідне положення, торкаючись спиною руками гімнастичного мата. Протягом 15сек він повторює вправу з максимальною частотою. Результат: Кількість піднімань з положення сидячи протягом 15сек Загальні вказівки: Відштовхування від поверхні ліктями забороняється. Учасник тестування повинен намагатися виконувати вправу без зупинки, але і після зупинки вправу можна продовжувати. 3. Стрибок у довжину з місця. Обладнання: Неслизька поверхня з лінією і розміткою в сантиметрах. Проведення тесту: Учасник тестування стає носками перед лінією, поштовхом ніг і змахом рук - стрибає вперед якомога далі. Результат: Дальність стрибка в сантиметрах у кращій із трьох спроб. Загальні вказівки: Тестування проводиться відповідно до правил змагань для стрибків у довжину з розбігу. Місце відштовхування і приземлення повинні перебувати на одному рівні.
3.2 Тематичний план-графік проходження навчального матеріалу
Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.
№ЗмістНомери уроків123456789101Стрибунець - горобчик. +2Стрибки по смугам. +3Хто вище? +4Односкок+5Стрибки командою. +6Хто далі? +7Стрибки командою на одній нозі. +8Стрибунці. +9З розбігу на перешкоду. +10Поштовх вгору двома. +11Стрибки по смужкам. +12З обруча в обруч. +13Хто точніше? +14Мяч ведучому. +15Передай сусіду. +16Влучення в ціль+17Хто далі кине. +18Чий мяч далі? +19Альпіністи. +20Перетягування каната. +
Урок №2 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.
ЗмістДозуванняОрг. метод. вказівки. Хто вище? 5 - 8 хв. З невеликого розбігу підстрибнути та доторкнутися рукою підвішеного мяча (прапорця, хустинки). Односкок. 5 - 8 хв. На лінії старту шикуються команди. Перед направляючим кладуть мати на відстані 0,5 м. від стартової лінії. За командою "Раз" гравець набирає вихідне положення, потрібне для стрибка в довжину з місця. За командою "Два" - виконує стрибок. Гравець який стрибнув, стає на лівий фланг команди. Гра проводиться як особисто - команда першість. Кожен стрибок вчитель оцінює очками. Перемагає команда яка отримала більшу кількість очок. Результат стрибка вимірюється від лінії старту до місця приземлення. Приземлившись, гравець сходить з мата вперед чи вперед - вбік.
Урок №3 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.
ЗмістДозуванняОрг. метод. вказівки. Стрибки командою5 - 8 хв. Перед лінією старту на відстані 10 - 12 м. у довжину стоять мати. Кожний гравець команди кладе руки на плечі товаришеві, що стоїть попереду. За сигналом вчителя гравці всіх команд починають стрибати (не згинаючи коліна) на двох ногах просуваючись уперед до кінця. Дострибавши до кінця цієї доріжки, гравці за сигналом повертаються на 360° і продовжують рухатись до лінії старту. Перемагає команда, яка першою закінчила стрибки і при цьому не "розірвала" колону. Очки за виконання вправи присуджуються всій команді. Хто далі? 5 - 8 хв. Двоє учнів становляться поруч, в 0,5 м. один від другого, в 5 - 8 м. від позначеної на землі лінії шириною 30 см. По сигналу двоє біжать вперед. Перемагає той, хто першим точно наступить ногою на лінію і від товкнувшись, стрибне вперед - вверх. Варіант завдання: зробити 5 стрибків підряд на двох ногах. Хто пролетить більшу відстань, той переможець.
Урок №4 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.
ЗмістДозуванняОрг. метод. вказівки. Стрибки командою на одній нозі5 - 8 хв. Встановлюється доріжка з мат.5 гравець, який стоїть позаду, не згинаючи ноги в колінному суглобі, піднімає її вперед, а гравець, який стоїть попереду, бере її за гомілку. Вільну руку він кладе на плече гравцеві, який стоїть попереду. Команда шикується перед лінією старту в колону і за сигналом вчителя починає стрибки вперед на одній нозі. Гра повторюється 3 - 4 рази із зміною ніг. Перемагає команда, яка першою закінчила стрибки і при цьому не "розірвала" колону. Стрибунці5 - 8 хв. Для проведення цієї гри потрібно волейбольні мячі відповідно до кількості команд. Затиснувши волейбольний мяч між колінами гравець за командою вчителя починає стрибати вперед. Дострибавши до повороту починає стрибати вперед, він бере мяч в руки й пробігає шлях що стоїть попереду, займає місце в кінці колони. Наступний гравець набирає такого самого вихідного положення як і перший. Перемагає команда, яка першою закінчила виконувати вправу. Якщо гравець у процесі гри випустив мяч на землю він повинен підняти його, набрати вихідне положення і продовжувати вправу. Можна використовувати тенісні мячі. Не дозволяється брати мяч в руки, поки вправа не закінчиться.
Урок №5 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.
ЗмістДозуванняОрг. метод. вказівки. З розбігу на перешкоду5 - 8 хв. На відстані 2 - 3 метрів від лінії старту встановлюються гімнастичні лави, на які треба покласти мати. Поряд з гімнастичними лавами, на яких лежать мати, кладуть ще мати. Команди шикуються в колону перед стартовою лінією. За гімнастичними лавами натягується шнур. За командою вчителя гравці, які стоять першими, роблять 3 - 4 кроки вперед, наступають поштовховою ногою на перешкоду і сильно відштовхуються перестрибуючи через натягнутий шнур. Після стрибка гравці розходяться вправо - вліво і стають в кінець колони. Перемагає команда, яка набрала більше очок. Вправа виконується на особисто - командну першість і тому очки даються кожному гравцеві після кожного стрибка. Гра повторюється 6 - 8 разів. Після кожних двох разів висота натягнутого шнура збільшується на 5 см. Виконувати вправу можна тільки за командою вчителя. Поштовх в гору двома5 - 8 хв. Перед направляючим встановлюється на стійках планка, або натягується шнур. Команда шикується в колону на стартовій лінії. За планкою кладуть мати навпроти кожної команди. За сигналом вчителя гравець, який стоїть попереду, відштовхується двома ногами, перестрибує через планку або шнур способом "зігнувши ноги". Після стрибка гравці стають вправо або вліво і стають в кінці колони. Гра може повторюватись 8 - 10 разів. Після кожних двох стрибків висота збільшується на 5 см. Перемагає команда гравець якої перестрибує найбільшу висоту.
Урок №6 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.
ЗмістДозуванняОрг. метод. вказівки. Стрибки по смужкам5 - 8 хв. Підготовка. Лініями позначається коридор шириною 2-3 м. Впоперек коридору проводяться лінії, створюючи вузькі (30 см) і широкі (50 см) смужки, які чергуються між собою. Таких смужок може бути по 6-8. Через вузькі смужки діти стрибають, а від широких відштовхуються при стрибках. Клас ділиться на три-чотири команди, які встають шеренгами. Вміст гри. По сигналу перші номери кожної команди починають стрибки з початку коридору (поштовхом двома ногами) через вузькі смужки, роблячи проміжний стрибок на кожній широкій смузі. Що виконали всі стрибки правильно (не наставши на вузькі смужки) приносять своїй команді очко. Так само стрибають другі номери і так далі Якщо гравець настане на вузьку смужку, він продовжує стрибати далі, але не приносить команді очко. Прудкість виконання стрибків не враховується. Перемагає команда, гравці якої отримали більше очків. Правила гри: 1. Ширина смужок поступово збільшується (до 60, 90, 100 см). 2. Команди розташовуються в такому ж положенні і дотримують ту ж послідовність. 3. Той, хто стрибнув на першу смужку, отримує одне очко, на другу - два бали і так далі 4. Той, хто неточно приземлився на черговій смужці або не встояв на ній, виходить з гри і, балів не отримує.З обруча в обруч5 - 8 хв. Підготовка: На ігровому майданчику кладуть обручі на відстані 30 см один від одного. За відсутності обручів на підлозі або на землі можна накреслити на такій же відстані один від одного круги або квадрати. Всього 6-8. Завдання: Діти вишиковуються в колону і по сигналу вчителя починають стрибки на двох ногах з обруча в обруч, слідуючи з інтервалом один за одним, не заважаючи при цьому один одному. Дитя, що закінчило стрибки і що досяг останнього обруча, бігом повертається і стає в кінець колони.
Урок №7 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.
ЗмістДозуванняОрг. метод. вказівкиХто точніше5 - 8 хв. На землі на відстані 15 - 20 см. один від одного лежать в ряд 3 кубика. В 6 - 8 м. від кубиків становиться учень, у нього 3 мяча. Завдання: збити мячами не менше 3 кубиків.Мяч ведучому5 - 8 хв. Команди шикуються в колону перед стартовою лінією. Направляючі роблять 2 - 4 кроки вперед і повертаються кругом, обличчям до своєї команди. Мячі в руках у направляючих. За командою вчителя вони кидають мяч переднім гравцям своєї команди. Останні одержавши мяч кидають його раніше засвоєним способом направляючому. Гравець, що виконував вправу стає в кінець колони. Направляючий тим самим способом передає мяч наступному гравцеві і так далі. Перемагає команда яка першою закінчила вправу.
Урок №8 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.
ЗмістДозуванняОрг. метод. вказівки. Передай сусіду5 - 8 хв. Для проведення гри потрібні мячі (за кількістю команд). Учасники з колони перешиковуються в ширенгу й розмикаються на витягнуті руки. Мяч в руках у направляючого. За командою вчителя він його кидає партнеру праворуч той далі. Коли мяч дійде до останнього гравця, той біжить на правий фланг своєї команди (з фронту), стає направляючим, передає мяч праворуч і так далі. Перемагає команда, яка першою закінчила передавати мяч. Гравці не повинні підходити один до одного ближче ніж на відстань витягнутих рук. Влучення в ціль5 - 8 хв. Виконувати вправу можна як двома так і однією рукою. Використовуються тенісні і малі набивні мячі, а також волейбольні, футбольні та баскетбольні. Перед командою на відстані 8 - 14 метрів, встановлюється ціль у вигляді квадратного кола. За командою вчителя гравець метає в ціль і стає в кінець колони. Гравець, який стає направляючим, біжить до цілі, бере мяч і стає на стартовій лінії для виконання вправи. Гра повторюється 6 - 8 разів. Перемагає команда, яка набере найбільшу кількість очок при метанні в ціль.
Урок №9 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.
ЗмістДозуванняОрг. метод. вказівки. Хто далі кине? 5 - 8 хв. Підготовка: На ігровому майданчику проводиться лінія на відстані 1-2 м від стіни. За нею проводиться ще 3-5 паралелельних ліній на відстані 20-30 см між ними. Діти по черзі личать до першої межі і по команді або сигналу вихователя кидають м'яч в стіну, а потім вихователь відзначає за яку межу впав м'яч, що відскочив від стіни. Перемагає те дитя, після кидка якого м'яч відскочив далі. Чий мяч далі? 5 - 8 хв. Підготовка. На одній стороні майданчика креслиться лінія старту. У 5 м-кодів від неї паралельно їй проводяться 3-4 лінії з інтервалом між ними 4 м. Гравці діляться на декілька груп - команд, і кожна вишиковується в колону поодинці за лінією старту. У кожного гравця по мішечку з горохом. Вміст гри. Що грають по черзі в своїх командах кидають мішечки з горохом можливо далі накреслених ліній і встають в кінець своєї колони. Виграє команда, в якій гравці зуміли закинути більше мішечків за далеку лінію. Правила гри: 1. Кожен може кинути лише один мішечок. 2. Мішечки кидають по черзі кожного разу по сигналу керівника.3. Мішечок, що кинув, відразу вирушає в кінець своєї колони.