Удосконалення технології вирощування озимого ячменю в ТОВ 'імені Суворова'

Удосконалення технології вирощування озимого ячменю в ТОВ 'імені Суворова'

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Агрономічний факультет

Кафедра рослинництва

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему: “Удосконалення технології вирощування озимого ячменю”

в ТОВ “імені Суворова”, Снігурівського р-н .Миколвївської обл.

Виконав:      Студент групи А4/2

Буга Ярослав Ярославович

Перевірив:   Викладач :

Хоненко Любов Григорівна

МИКОЛАЇВ 2011

Зміст

Вступ

Огляд літератури

1.1 Походження , поширення і C/Г значення озимого ячменю.

.2 Морфо-біологічні особливості озимого ячменю

.3 Технологія вирощування озимого ячменю

2. Природно-економічна хароктеристика господарства

2.1 Місце розташування

2.2 Грунтово-кліматичні умови

2.3 Структура земельних угідь та економічна характеристика Господарства

3. Аналіз рільництва та стану вирощування в господарстві

3.1 Стан сівозміни господарства

3.2 Структура посівних площ і врожайність сільськогосподарських Культур

3.3 Посівна площа, врожайність і валові збори культури

3.4 Економічні показники вирощування озимого ячменю

4. Проект заходів підвищення врожайності озимого ячменю

4.1 Розрахунок дійсно можливого урожаю

4.2 Місце в сівозміні

4.3 Система удобрення

4.4 Система обробітку грунту

4.5 Районовані сорти культури та їх характеристика

4.6 Підготовка насіння до сівби, сівба

4.7 Догляд за посівами

4.8 Збирання урожаю

4.9 Єкономічна оцінка заходів

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

ВСТУП

Світова площа вирощування озимого ячменю сягає на сьогоднішній день близько 8 млн га. На сьогоднішній день у багатьох країнах відмічається тенденція до збільшення площ вирощування озимого ячменю. Практично повністю на осінню сівбу перейшли Румунія та Болгарія, більше половини площ у Німеччині та Франції, багато озимого ячменю сіють в Угорщині та Польщі. Це пов’язано з більшой його врожайністю в порівняні з ярим ячменем. Загальна посівна площа озимого ячменю в СНД становить близько 2 млн га (1990 р.), у тому числі в Україні 300 - 400 тис. га В Україні вирощують озимий ячмінь переважно в південному регіоні.

Середня урожайність озимого ячменю по Україні складає 24 ц/га, до державного реєстру України занесено 25 сортів озимого ячменю. Середня рентабельність озимого ячменю по Україні складає 35%.

Метою курсового проекту є удосконалення технології вирощування озимого ячменю, завданням курсового проекту є розробка та удосконалення проекту заходів вирощування озимого ячменю для підвищення врожайності, та вирішення ряду важливих питань:

поглиблення і закріплення знань з рослинництва;

вдосконалення навичок самостійної роботи з учбовою, науковою і довідковою літературою;

формування критичної оцінки отриманих джерел інформації стосовно конкретних умов;

оволодіння методикою розробки заходів по вирощуванню високих врожаїв, зокрема озимого ячменю.

вдосконалити навички вирощування раньостиглих сортів озимого ячменю.

навчитися застосовувати органічні і мінеральні добрива під озимий ячмінь.

засвоїти знання з хімічного захисту озимого ячменю від різних видів бур’янів.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1    Походження, поширення і сільськогосподарське значення озимого ячменю

Центрами похождення культурного ячменя вважають Середньоземноморя, Передню, Средню та Східну Азию. Вихідним матеріалом для створення ячменів послужив дикий ячмінь. Якщо подивитися на історію найбільш поширених зернових культур, видається, що ячмінь спершу вирощувався в Туркестані, Ефіопії, Тибеті, Непалі та Китаї. Археологічні розкопки на 100 км від Каїра в Єгипті показали, що ячмінь вирощувався ще 5 000 років тому. Євреї першими зробили цей злак символом сили і додали йому войовничого значення, яке також поділяли римські гладіатори та вікінги. Вирощування ячменю в обох Америках почалося після Христофора Колумба, який привіз його на своїх кораблях із Європи 1493 р. [11]

Озимий ячмінь молодша культура, ніж ярий ячмінь орієнтовно на 2000 років. Нині у багатьох країнах відмічається перехід до вирощування озимого ячменю. Практично повністю на осінню сівбу перейшли Румунія та Болгарія, більше половини площ у Німеччині та Франції, багато озимого ячменю сіють в Угорщині та Польщі. Взагалі, у світовому рослинництві з площі в межах 80 млн. га ячменю на озимий припадає близько 10%.

Загальна посівна площа озимого ячменю в СНД становить близько 2 млн га (1990 р.), у тому числі в Україні 300 - 400 тис. га (1996 р.), що свідчить про його велике народногосподарське значення.Середня врожайність зерна озимого ячменю в СНД сягає 34 ц/га (1990 р.), в Україні - понад 37 ц/га (1990 р.). У роки, сприятливі для перезимівлі озимого ячменю, урожайність зерна становить 50 - 55 ц/га. На сортодільницях України вона сягає 79,7 - 83,8 ц/га. В СНД озимий ячмінь як недостатньо зимостійка культура поширений у південних районах - на Північному Кавказі, в Закавказзі, Середній Азії та Україні (переважно у південних і західних областях) [9].

В Україні озимий ячмінь рекомендований до вирощування в 14 областях України. Посівна площа в 2004 році становила 555 тис. га. Додаток А. Однак 90% його посівних площ розміщені в південному регіоні - в Криму, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. Головна причина цього - низька морозостійкість сортів. Ще 40 років тому озимий ячмінь в Україні практично не вирощували через відсутність достатньо морозостійких сортів. Створення академіком Гаркавим П.Х. сорту-дворучки Одеський 17 в 1955 році поклало початок впровадження озимого ячменю у виробництво [1].

Перевага озимого ячменю над ярим полягає у вищій врожайності. Ця культура здатна давати по 70-80 ц/га і більше зерна, що приблизно на 10-15 ц/га вище, ніж у ярого ячменю; достигає раніше, ніж ярий ячмінь (на 10 - 16 днів), що дає змогу поліпшити забезпечення тварин концентратами у період літнього вичерпання минулорічних резервів зерна.Озимий ячмінь добре перезимовує і забезпечує високі врожаї також в умовах Західної України.

Господарське значення. Зерно озимого ячменю, яке містить у середньому понад 12 % білка, до 65 % БЕР, близько 2,1% жиру, використовують як концентрований корм (в 1 кг його 1,2 корм. од. і 100 г перетравного протеїну), для виробництва круп, а також у пивоварній промисловості; солому (в 1 ц 36 корм. од.) і полову згодовують худобі у вигляді грубих кормів. Вирощують його також у зеленому конвеєрі [8,9].

Озимий ячмінь має багато позитивних якостей. Він дає зерно нового врожаю на 10-14 днів раніше за озиму пшеницю, ярий ячмінь та інші зернові культури. Зерно містить 12% білка, понад 75% вуглеводів, 2,1% жиру. До складу білкового комплексу входить більше 20 амінокислот, 8 з них незамінні. Білок ячменю повноцінніший, ніж у інших культур, але містить мало лізину - 2,5-3,2%. В 1 кг зерна міститься 1,2 к.о. і 100 г перетравного протеїну. Використовують його на корм худобі, для виробництва круп, у пивоварній промисловості. Проте виведені сорти озимого ячменю ще не зовсім задовольняють потреби харчової промисловості за якістю зерна. Ячмінь краще перетравлюється тваринами, ніж овес. При годівлі ячменем дійних корів вони дають молоко, з якого виготовляють відмінне масло. Невелика кількість ячменю у складі комбікормів сприяє оздоровленню і підвищенню витривалості великої рогатої худоби. Ячмінь є добрим кормом для відгодівлі свиней.

Цінність ячменю полягає ще й тому, що він добре родить у регіонах з прохолодним, вологим кліматом, де кукурудзу чи сою не вирощують або вони дають в таких умовах значно менший урожай.

Озимі ячмені майже всі багаторядні, ярі - переважно дворядні.

Площа посіву, врожайність і виробництво зерна ячменю озимого в Україні вказано в додатку А

1.2 Морфобіологічні та екологічні особливості

Коренева система - мичкувата. При проростанні зерна спочатку утворюються так звані зародкові, або первинні коріння, у ячменю 5-8. З підземних стеблових вузлів утворюються придаткові або вузлові корені, які при достатньому зволоженні починають швидко рости, проте первинні коріння при цьому не відмирають. Основна частина коренів знаходиться на глибині 20-25 см у верхньому орному шарі грунту [1;5].

Стебло - соломина, що складається з 5-7 міжвузлів і розділена стебловими вузлами. Соломіна порожниста. Стебло росте усіма своїми міжвузля. Першим рушає в ріст нижнє міжвузля, потім наступне. Кожне нове міжвузля обганяє в зростанні попереднє. Верхнє міжвузля довше нижнього у багато разів і досягає найбільшої величини під час цвітіння. Стебло має найбільшу товщину в середній частині, найменшу у верхній. Стебло має здатність утворювати бічні пагони з підземних стеблових вузлів.

Лист - складається з листового піхви і листової пластинки. На місці переходу піхви в листову пластинку є тонка безбарвна плівка, звана язичком (Ligula). Язичок, щільно прилягаючи до стебла, перешкоджає проникненню води всередину листового піхви. У підстави листового піхви утворюються двосторонні лінійні вушка, або ріжки (Auriculae), що охоплюють стебло. Язичок ячменю короткий, вушка дуже великі, без вій напівмісячної форми (К. Езау 1980).

Суцвіття - складний колос. Колос складається з членистого колосового стрижня (продовження стебла) та колосків. Широка сторона стержня називається лицьовій, а вузька-бічний. У колоса ячменю на кожному уступі колосового стрижня сидять три одинквіткові колоска. Колосок складається з одного або декількох квіток і двох колосових лусок. Колосові луски у ячменю вузькі, майже лінійні. Ячмінь типове самозапильних рослина. Цвітіння відбувається при закритих квіткових чешуях до появи колоса з листового піхви. У спекотну погоду цвітіння може бути відкритим, у цьому випадку можливе перехресне запилення.

Кожна квітка має дві квіткові луски - нижню, або зовнішню, і верхню або внутрішню, більш тонку, ніжну і плоску. Між квітковими лусками розташована зав'язь з однією зворотною сім'ябрунькою і двома пір'ястими приймочками і трьома тичинками, біля основи квіткових лусок, є ще дві невеликі тонкі плівки (Lodiculae), набухання яких під час цвітіння обумовлює розкриття квітки [1;15].

Плід - зернівка, зрощена з квітковими лусками або гола. Насіння покрито не тільки насіннєвий оболонкою, що розвилася з двох оболонок сім'ябруньки, але і плодової, що утворилася з тканин зав'язі. Ендосперм зернівки являє собою тканину із запасними поживними речовинами. Зовнішній шар ендосперму, що безпосередньо примикає до оболонки, наповнений алейроновий зернами, багатими азотистими речовинами. Під ним знаходяться клітини, наповнені крохмальними зернами. Зародок розташований біля основи зернівки на опуклій стороні. Він складається з щитка, що з'єднує його з ендоспермом, нирки, покритої зародковими листками, первинного стебла і корінця. Зародок з ендоспермом невеликий і складає 1.5-2.5% маси зернівки. Маса 1000 зерен 30-50 грам. Пленчатость коливається від 8 до 17%, залежно від сорту і умов виростання [2].

Типи ячменю. За ступенем озимості ячмені поділяють на три типи. Озимі- вирощуються тільки в озимих посівах. При сівбі навесні вони не колосяться, або колосяться з великим запізненням, що виключає вирощування їх на зерно. Зимують рослини у фазі кущіння. Для переходу до наступних фаз розвитку вимагають понижених температур (2-°С) і специфічного світлового режиму - довгого дня [5;14].

Ярі вирощують у ярій культурі, висіваючи їх рано навесні. Осінні посіви схильні до трубкування і вимерзають.

 <#"697637.files/image001.gif">,

де Н - норма висіву, кг/га;

Г - оптимальна густота посіву, тис. або млн. штук схожих зернин на гектар;

М100 - вага 1000 насінин, г;

В - загальне виживання рослин, %;

ПП - посівна придатність, %;

Посівна придатність визначається так:

 (4.6)

де ПП - посівна придатність, %;

тут Ч - чистота, %;

С - схожість, %;

Розрахунки

%

 кг/га,

Оскільки господарство знаходиться на півдні України то глибину загортання насіння збільшують до 5-7 см.

Для висівання культури застосовують сівалки СЗ-3.6,СЗУ,СЗП-3.6 в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6 з шириной міжрядь 15см

При сівбі вносять 100 кг/га нітрофоски .

В залежності від попередників, забур’яненості та способу сівби норма висіву озимого ячменю коливається в межах 3.0-5.0 млн схожих насінин на гектар.

Таблиця 4.4.

Підготовка посівного або садивного матеріалу

4.7 Догляд за посівами

В господарстві використовують інтегровану систему захисту яка включає в себе агротехнічні та хімічні методи захисту рослин.

При проведенні хімічних обробок проти шкідників необхідно враховувати економічні пороги шкідливості.

Дотримуємося сівозміни використовуємо комплекс агрозаходів, оптимальні строки сівби та норми висіву, підбір стійких сортів. Забезпечення рослини всіма не обхідними речовинами.

Слідом за перезимівльой відбираєм моноліти, прводим підживлення по мерзлоталому грунті N30 РУМ або РМГ-4 (90 кг/га аміачной селітри). Підживлення в фазі кущення методом Бузницького сівалками впоперек рядків N36 (105 кг/га аміачной селітри). Калій та фосфор ми вносим тільки при сівбі в рядки разом з азотом у вигляді нітроамофоски оскільки грунтові запаси містять достатньо калія та фосфору для формування урожая.

Система догляду за озимим ячменем крім азотних підживлень включає захист рослин від вилягання,бурянів хвороб та шкідників

На початку тубкування схильні до вилягання сорти ячменю обприскують ретардантом ТУР у дозі 3-4 кг/га за діючою речовиною(розчиненим у 200-300 л/га води) який гальмує ріст стебла,і рослини стають стійкшими до вилягання. При ранньому відновлені вегетації ячмінь обробляють ТУР-ом двічі - наприкінці цвітіння і через 8-12 днів від початку трубкування. Одночасно ячмінь обприскують також проти кореневих гнилей та інших хвороб фундазолом, байлетоном (по 0.6-0.8 кг/га) або тозонітом (0.5 кг/га).Проти шкідників застосовують метафос (0.5-0.8 кг/га).

Заходи по догляду та хімічного захисту наведені в таблиці 4.5. та 4.6.

Таблиця 4.5.

Заходи по догляду за посівами Озимого ячменю

Таблиця 4.6.

Заходи хімічного захисту рослини

Доза, кг/га

Спосіб застосу-вання

Строки проведення (фаза вегетації)

Склад агрегату

Агротехнічні вимоги

Примітка (проти яких бур’янів, шкідників чи хвороб)

2,4-Д 60% в.р імпакт сумі-альфа

 1,4 кг/га 0,5 л/га 0,25 л/га

Оприскування посівів

МТЗ-80 + ОП-2000-2-01

300 л/га 

Буряни  Хворороб шкідники

4.8 Збирання врожаю

Перед збиранням врожаю поле обкошуємо до розмірів поворотної смуги, розбиваємо на окремі загони і прокошують впоперек загонів транспортні магістралі. Кожному комбайну збиральної ланки відводиться загін розміром не менше 10-15га.

Озимий ячмінь збираєм прямим комбайнуванням у фазі восковой стиглості зерна за вологості 16-17%. Після обмолоту зерно очищають і зберігають при вологості 14-15 %.

Жатку встановлюють на мінімальну висоту, частоту обертання барабана знижують до 1300, а при вологості насіння менше 12% - до 1000-1200 обертів за хвилину, щоб запобігти травмуванню насіння.

Після обмолоту насіння одразу очищають і висушують до 14 % вологості. Необхідно досягти правильного режиму висушування. Перші 5-6 годин насіння сушать при температурі 30-35 С.

Надійшовший від комбайна зерно ячменя очищають на машинах ОВП-20А або агрегатом ЗАВ-10.В деяких випадках зерно сушать в бункерах активного вентилювання (БВ-12,5; БВ-25;) після цього його зберігають при вологості не більше 14-15%.

4.9 Економічна оцінка запроектованих заходів

Економічна ефективність - це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої у високій результативності використання живої робочої сили та засоби виробництва.

Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва виражається через її показники. Провідними показниками економічної ефективності в сільському господарстві є врожайність вирощуваних культур.

А найважливішим показником, що характеризує обсяг сільськогосподарського виробництва, є вартість валової і товарної продукції господарства, на основі яких розраховується валовий і чистий доход, а також прибуток.

Оцінка економічної ефективності вирощування озимого ячменю у господарстві представлена у таблиці 4.7.

Таблиця 4.7.

Економічна ефективність запропонованих заходів при вирощуванні за інтенсивною технологією

У зв’зку з тим, що рентабельність культури досить висока, пропоную її вирощувати в господарстві.

Висновки та пропозиції

Озимий ячмінь є одним із головних джерел кормових та продовольчих ресурсів, що традиційно виробляються на півдні України. Це обумовлено, перш за все, вигідним географічним розташуванням та сприятливими грунтово-кліматичними умовами. Але на сучасному етапі в умовах екологічної кризи та розбалансованості фінансово-господарського механізму для налагодження виробництва зерна озимого ячменю та переробки необхідно здійснити певну організаційну реформу.

ДМУ озимого ячменю за лімітуючим фактором становить 28.5 ц/га, для отримання такого рівня врожаю необхідно внести 200 кг аміачної селітри в підживлення та 100 кг нітрофоски при сівбі. Насіння перед посівом прогрівають під сонцем, та протруюють Вітавакс 200 на ПС-10. Хімічний захист рослин проводять при перевищені економічного порогу шкодочинності використовуємо гербіциди 2,4-Д 60% в.р 1,4 кг/га фунгіцид імпакт 0,5 л/га, інсектициди сумі-альфа 0,25 л/га.

При врожайності в господарстві 28.5 ц/га отримуємо чистий дохід 1220 грн\га, собівартість 77.19 грн/ц та рівнем рентабельності 55.45 %.

Для підвищення врожайності озимого ячменю, стабілізації обсягів його виробництва та підвищення загального рівня культури землеробства в господарстві необхідно:

-         застосовувати лише високоврожайні сорти озимого ячменю так як, це високоенергетична зернофуражна культура, і її можна використовувати у харчовій промисловості.

-        розміщувати культуру по найкращим попередникам у сівозміні, зокрема після кукурудзи.

         приділяти більшу увагу мінеральному живленню культури, в припосівний період, захист культур від бур’янів і шкідників;

         збирання культури в оптимальні строки, з оптимальною висотою зрізу рослин;

Додатки

Додаток А - Площа посіву, врожайність і виробництво зерна ячменю озимого в Україні

ЛІТЕРАТУРА

1. www.Agroskyne.com

2. Рослинництво. Інтенсивні технології вирощування польових і кормових культур / За ред. М.А.Былоножка. - К.: Вища шк., 1990. - 292 с.

www.google.com <http://www.google.com>

1. Довідник із захисту рослин. - К.: Урожай, 1999. - 208 с.

2. Рослиництво. Зінченко.

3. Рослинництво з основами програмування врожаю. / За ред. О.Г. Жатова. - К.: Урожай, 1995. - 256 с.

4. Кияк Г.С. Рослинництво. - К.: Вища шк., 1992. - 420 с.

5. Коренев В.Г., Подгорний П.И., Щербак С.И. Растениеводство с основами селекции и семеноводства. - М.: Агропромиздат, 1990. - 575 с.

6. Лекції з рослинництва.

7. Рослинництво. Технологія вирощування с/г культур. / за ред. В.В. Лихочвора. - К.: ЦНЛ, 2004. - 808 с.

8. Мотрук Б.П. Рослинництво. - К.: Вища шк., 1999.

9. Озимый ячмень. Интенсивная технология. - М.: Колос, 1988. - 260 с

10.Періг Г.Б., Бомба М.Я. Землеробство з основами грунтознавства, агрохімії та екології.: Навч. посібник. - Львів: ЛДСГІ, 1995. - 457 с.

11.Рослиництво Фурсова.

www.Yandex.com <http://www.Yandex.com>